24-го квітня Комісія з оцінки корупційних ризиків Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області визнала дії очільника Укравтодору Олександра Кубракова такими, що містять «корупційні ризики».  Про це стало відомо з протоколу засідання членів комісії з оцінки корупційних ризиків кіровоградського САД, який є у розпорядженні «Наших грошей».

Згідно протоколу, під час засідання комісії з оцінки корупційних ризиків її члени  звернулись з проханням до уряду, президента та міністра внутрішніх справ вжити невідкладних заходів для припинення порушення законодавства України.

У протоколі повідомляється, що очільник Укравтодору Олександр Кубраков призначив нового очільника Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області – Ігоря Вишневського,  який у першу ж ніч після свого призначення зайшов у систему «Прозоро» від імені тендерного комітету Служби, та фізично скасував всі торги по поточному середньому ремонту дороги Н-23 без наявності рішення тендерного комітету. А потім призначив нові процедури.

Наступного ж дня, під час свого звіту, Олександр Кубраков повідомив, що на тендери по ремонту доріг у Кіровоградській області проектно-кошторисна документація ще не готова, а згодом проінформував, що тендери оголошені наново  через «відмову Укравтодору від практики  оголошувати торги на маленькі ділянки». При тому, що згідно законодавства Укравтодор не може впливати на проведення тендерів обласними службами автодоріг.

В результаті, замість 15 тендерів окремим ділянками, було оголошено три великі тендери. При тому, що ці 15 ремонтів  окремим ділянками були прямо передбачені постановою Кабінету міністрів України, а от їх об’єднання суперечить урядовому рішенню.

Також при переоголошенні тендерів змінилась відповідальність за невиконання контрактів, якщо до цього підрядник був зобов’язаний повернути 100% вартості робіт за умови порушень умов договору, то тепер усього лише 0,05%. Тобто підрядник у випадку зриву ремонту з його вини компенсуватиме державі у 2 тисячі разів меншу суму, ніж передбачалось з початку.

До участі у невеликих тендерах по критеріям тендерної документації проходила велика кількість компаній, а в нових – Служба автодоріг у Кіровоградській області прописала дискримінаційну заточку, згідно якої фірма має надати копії аналогічних договорів виконаних на 85% в останні п’ять років, по основним видам робіт у кількості 100% від об’ємів послуг, які розігруються на торгах. Тож в результаті укрупнення, прийняти участь в аукціоні зможе обмежена кількість учасників, які назбирали за попередні роки роботи необхідний досвід, всі з яких входять у топ-підрядники Укравтодору за минулі роки.

Перелічені вище факти працівники кіровоградського САДу вважають «коригуванням торгів під свої учасників». Тож через це прохають урядовців втрутитись у ситуацію.

Раніше, ця ж комісія з оцінки корупційних ризиків зверталась до Зеленського через те, що новопризначений голова кіровоградського САДу Ігор Вишневський проводив численні непублічні зустрічі з потенційними підрядниками, а також видав наказ, згідно на роботу був прийняти екс-головний бухгалтер Служби, щодо якого нині проводиться службове розслідування про розтрату цінностей на мільярд гривень (Детальніше читайте тут).

Члени комісії  звернулись з проханням до уряду, президента та міністра внутрішніх справ вжити невідкладних заходів для припинення порушення законодавства України.

За повідомленням членів комісії, після того звернення, на них почався тиск. Зокрема, очільник САД у Кіровоградській області Ігор Вишневський повідомив членам комісії, що проти них ведуться оперативно-розшукові дії, а також заведені кримінальні справи. Крім того повідомив, що за найменшу провинність вони будуть звільнені зі Служби.

Нагадаємо, раніше очільник Укравтодору Олександр Кубраков заявив, що не буде розслідувати щодо дій новопризначеного очільника кіровоградської Служби автодоріг проводитись.

АМКУ почав досліджувати порушення у тендері на будівництво автомагістралі через річку Дніпро у Запоріжжі за 12 млрд грн, який у лютому розіграли турецькі фірми «Onur» і «Gocay».

Про це АМКУ повідомив засновників «Ліги Антитрасту» з ГО «Рада захисту конкуренції та споживачів» у відповідь на заяву громадської організації від 16 квітня.

У лютому 2020, Служба автомобільних доріг у Запорізькій області обрала за результатами тендеру підрядником будівництва першої черги автомагістралі через Дніпро фірму «Onur». Заявки на торги подавали загалом шість компаній, але єдиними допущеними конкурентами були «Onur» та «Gocay».

Експерти «Ліги антитрасту» з’ясували, що ці фірми мають зв’язок через Ольгу Красовську. Вона є керівницею компанії «Gocay» та довіреної особою голови правління «Onur». Компанії також мали однакові метадані та характерну структурну схожість у оформленні своїх довідок. Одночасно отримували банківські довідки в одному відділенні банку та нотаріально посвідчували документи в одній конторі у Києві, хоча офіси «Onur» та «Gocay» знаходяться у різних містах України на відстані 600 км.

Ці факти свідчать, що компанії спільно готувались до тендеру.

Раніше, моніторинг цієї закупівлі також розпочала Держаудитслужба.

Голова Укравтодору Олександр Кубраков вважає, що розслідування АМКУ не вплине на будівництво мостів:

«Якщо коротко – то ні, на будівництво це ніякого впливу не матиме. Йдеться виключно про конкуренцію і про можливе порушення антимонопольного законодавства. Тобто, якщо розслідування встановить факт порушення, компанія заплатить штраф і, можливо, їй буде обмежений доступ до участь в інших тендерних процедурах. Однак, будівництво триватиме. Процес будівництва і виконання укладеного договору розслідування порушень антимонопольного законодавства жодним чином не стосується, це абсолютно різні речі. Гучні заяви про зрив робіт не мають підстав», – резюмував Олександр Кубраков.

Тендер на будівництво Запорізького мосту провела Служба автомобільних доріг Запорізької області (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-26-001184-a). 3 березня торги завершились підписанням угоди з «Онуром» вартістю 11,92 млрд грн. Це найбільший тендер 2020 року в системі «Прозорро».

На участь в тендері подавали заявки ще чотири українських та іноземних компаній – китайські корпорації «China Road and Bridge Corporation» та «Сіногідро Корпорейшн Лімітед», турецька компанія «Лімак» та київське ТОВ «Еко-буд-трейд». Однак представники «Укравтодору» в усіх випадках знайшли приводи для відхилення конкурентів. «Сіногідро» і «Лімак» оскаржували своє відхилення в АМКУ, але з різних причин відкликали свої скарги.

Відтак до участі в торгах були допущені лише турецькі компанії «Онур» та «Гочай». В результаті вони провели між собою торги, знизивши свої пропозиції лише на 3% від очікуваної вартості торгів. При цьому різниця між їхніми пропозиціями становила лише 0,26%, що є ще однією ознакою антиконкурнетних узгоджених дій.

Управління Східного Офісу Держаудитслужби у Запорізькій області почало перевірку тендеру Служби автодоріг у Запорізькій області з поточного середнього ремонту дороги державного значення М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта на порушення законодавства при проведенні процедури закупівлі. Інформацію про моніторинг опубліковано на сайті «Прозорро».

Моніторинг тендеру вартістю 569,85 млн грн розпочали за результатами звернення громадської організації «Центр протидії корупції».

У квітні турецька фірма «Ozaltіn Іnsaat Tіcaret VE Sanayі AS» виграла два тендери на поточний середній ремонт двох ділянок автомобільної дороги державного значення М-18 Харків-Ялта на загальну суму 1,08 млрд гривень. Її конкурентами були найбільші підрядники Укравтодору «Автомагістраль-Південь» та  «Онур Конструкціон Інтернешнл». Вони  подали скарги до тендерної колегії Антимонопольного комітету на допущення турецької компанії до торгів.

Замовник вимагав, щоб учасник тендеру надав на підтвердження досвіду аналогічні договори в об’ємі 100% по основним видам робіт, які виконані на 85% протягом останніх трьох років.

Конкуренти виявили, що турецька компанія надала досвід виконання по договору, який був укладений раніше ніж три роки тому. Крім цього, фірма не надала у тендерній пропозиції договори лізингу техніки; документів, які підтверджують працевлаштування деяких робітників; надала відгук від замовника по аналогічному договору, який містив не повний перелік інформації.

«Онур» та «Автомагістраль-Південь» майже одночасно подали свої скарги на допуск «Озалтіну» до тендеру, і також разом відкликали всі чотири скарги по обом тендерам (детальніше про це  «Наші Гроші» писали тут), не давши Антимонопольному комітету оцінити правомірність допуску турецької фірми.

Турецький холдинг «Ozaltіn» заснований бізнесменом Нурі Озалтином у 1965 році. Компанія займається будівництвом інфраструктурних проектів, енергетикою  та туризмом.

ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 15 травня за результатами тендеру замовив ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» технічне переоснащення енергоблоку №5 за 105,26 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця листопада 2020 року повинні замінити комплектні трансформаторні підстанції власних потреб системи безпеки та системи нормальної експлуатації реакторного відділення і системи нормальної експлуатації турбінного відділення енергоблоку №5.

За підсумковою відомістю ресурсів без доставки і ПДВ, ціни на кабелі значно завищені.

Кабель КВВГЭнг-LS 10х1,5 коштує 86 грн./м, а 14х1,5 – 108 грн./м. В інтернет-магазинах він продається в півтора раза дешевше – по 56 грн./м і 74 грн./м. До того ж за тиждень до цього тендеру сам «Енергоатом» закупив його для тієї ж ЗАЕС на третину дешевше – по 63 грн./м і 85 грн./м.

Попередня закупівля “Енергоатому”, ціна у гривнях за метр.

Остання закупівля “Енергоатому”, ціна вказана у гривнях за кілометр.

Кабель ВВГнг 4х50 замовили по 810 грн./м, а 4х70 – по 1 100 грн./м. Його продають у півтора раза дешевше – по 427–488 грн./м і 657–686 грн./м. Комунальники Подільського району Києва днями теж купили його у півтора раза дешевше – по 505 грн./м і 725 грн./м.

Тендерна ціна “Енергоатому”

Тендерна ціна комунальників

Кабель HXH-FE180/30E 4х70 коштує 1 783 грн./м, а 4х95 – 2 347 грн./м. Нині на ринку його можна знайти на третину дешевше – по 1 268–1 284 грн./м  і 1 667–1 697 грн./т.

Кабель ПвПнг-FRHF 4х70 обійдеться у 2 400 грн./м. В українському інтернеті його знайти не вдалось, а в Росії він коштує 1 167 руб./м, що дорівнює 445 грн. Це вп’ятеро дешевше.

Чверть загальної суми підряду, а саме 25,52 млн грн. відведено на заробітну плату. На кабелі передбачено 27,26 млн грн. Якщо середня переплата становить 40%, то «Енергоатом» заплатить по цьому тендеру близько 11 млн грн.

Пропозиція переможця була всього на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі.

ТОВ «Техностар Енергопроект» із нижчою на 10% ціною відхилили за невідповідності умовам тендерної документації. Мова зокрема про відсутність розшифровок складників ціни, атестованих зварювальників обладнання та трубопроводів атомних енергетичних установок, а також низки документів на субпідрядників ПрАТ «Укренергомонтаж» і ПП «Центр протипожежних послуг «ДІЯ». Фірма марно оскаржувала відхилення в АМКУ.

Дорожчими конкурентами переможця були ТОВ Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» і ТОВ «Західелектромонтаж».

Зараз вишгородська «КЕБК» належить Аллі Бровко та ПрАТ «СВС-Дніпро» Сергія Бондаренка, Володимира Немировського, Володимира Випирайла, Юрія Терляєва та Миколи Кравченка. Однак раніше частка Бровко належала Віталію Яманку з Донеччини, пізніше відомого як перший заступник голови правління ПАТ КП «Укренергомонтаж».

Із 2007 року «СВС-Дніпро» керує Микола Кравченко, який раніше очолював департамент капітального будівництва та реконструкції ПАТ «Київенерго». Його дружина Галина Кравченко півроку працювала в «Укренерго». Він також працював у Мінпаливенергетики під керівництвом Івана Плачкова, котрий наразі очолює наглядову раду «Київенерго».

Нагадаємо, «Укренерго» не опустило ціну імпортного обладнання для Кремінської підстанції за півмільярда. Будівельником цієї підстанції є саме компанія «КЕБК».

Анна Сорока, “Наші гроші”

ДП «Завод «Електроважмаш» (Харків) 7 квітня уклало угоду з компанією «Industrial Fields Limited» (Велика Британія) про поставку сталі на 327,83 млн руб., або 118,02 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У Харків поставлять 6 тис т холоднокатаної рулонної сталі марки А-2212. Її середня ціна складає близько 54 639 руб., або 19 670 грн. за тонну. Договір діятиме до кінця 2021 року.

У 2018 році завод замовляв цій фірмі холоднокатану ізотропну динамну сталь по 59 390 руб, або 24 350 грн./т із поставкою на станцію Соловей в Білгородській області Росії.

Нагадаємо, «Харківський антикорупційний центр» повідомляв із посиланням на дані аудиторського звіту, що «Електроважмаш» у 2015-2017 роках поставив британським компаніям «Industrial Field Limited» та «Pitfield Traders Ltd» продукції на понад 1,55 млрд. грн., або понад 75% від всього обсягу. Аудит показав, що розрахунки з британськими фірмами-посередниками проводяться в російських рублях. Реально обладнання поставляється з Харкова напряму до підприємств на території РФ (ООО «Элмаш-ЛТО», «Энергоэнжам», ООО «АЕ5000» та інші). Заступник директора «Електроважмашу» з юридичних питань Данилін Є.Ю. пояснив аудиторам, що на посередниках у торгівлі з харківським заводом наполягло російське ЗАТ «Трансмашхолдінг».

До 2015 р. «Industrial Fields Limited» називалася «ATG Overseas Ltd». Ця компанія, зареєстрована в Лондоні у 2005 р. на домініканський офшор «West-East Plc», відома як постачальник «Електроважмашу» принаймні з 2011 р.

У 2005-2006 рр.. фірмою керував москвич Андрій Соболєв. До лютого 2013 р. директором була москвичка Ольга Курлаєва, а потім – Едвард Петре-Мірс (Edward Petre-Mears).

За даними британської газети «The Guardian», Едвард Петре-Мірс та його партнер Сара Петре-Мірс представляють одну з найбільших у світі імперій офшорних компаній, де вони діють від імені анонімних клієнтів. Вони відомі як директори понад 2 тис компаній. Як повідомив пресі директор британського реєстраційного агентства, Петре-Мірс мають подвійне громадянство островів Сент-Кіттс і Невіс. Журналісти з’ясували, що одним із клієнтів Петре-Мірс є російський мільярдер Володимир Антонов.

У 2015 р. тодішній міністр економрозвитку Айварас Абромавічус домігся звільнення Володимира Глушакова з посади директора «Електроважмашу». Тоді стало відомо, що експортні потоки державного заводу були заведені на британські фірми «Pitfield Traders» і «ATG Overseas», а ті за більшою ціною перепродували продукцію «Електроважмашу» російській фірмі «Елмаш-ЛТО» для подальшої реалізації у Росії. Потім в. о. директора «Електроважмашу» став Дмитро Костюк, який був замдиректора заводу при Глушакову. Однак кадрова ротація не змінила експортної схеми і продукція «Електроважмашу» продовжувала йти через британські фірми на адресу «Елмаш-ЛТО». Із листопада 2019 р. в. о. директора «Електроважмашу» є Віктор Бусько, депутат Запорізької облради від «Опозиційного блоку» та екс-директор ПрАТ «Запоріжвогнетрив» Ріната Ахметова.

Після виходу розслідування програми «Схеми» про контракти заводу «ATG Overseas Ltd» змінила назву на «Industrial Fields Limited». Тоді ж, у 2015 р., директором став Тоні Петров Алексієв (Toni Petrov Aleksiev) із Болгарії 1966 р. нар. Він очолював московське представництво АО «Динамо» АО Болгарія, якого наразі немає в російському реєстрі юросіб. Однак неподалік досі прописане ТОВ «Динамо Групп» Ольги Алексієвої.

Із квітня 2016 р. власником більше 75% «Industrial Fields Limited» значиться росіянка Жанна Колеснікова 1967 р. н. із Казахстану.

Печерський райсуд м. Києва 15 травня зняв арешт з майна Анатолія Гунька у справі про розкрадання 94,67 га державних земель ДП «Радіопередавальний центр» у Броварах, яку рік тому Генеральна прокуратура закрила. Разом з тим у щорічній декларації його дружини, яка є депутатом Київської обласної ради, частина цього майна не вказана. Про це свідчить ухвала від 15 травня і дані Єдиного держреєстру декларацій.

Так, суд 15 травня зняв арешт з майна Анатолія Гунька, а саме: чотирьох ділянок, частини житлового будинку, двох квартир площею 105,5 кв м і 105,19 кв м, а також чотирьох автомобілів (Skoda Octavia A5, два Land Rover та Toyota Prado 2.7 2700). Арешт на це майно був накладений судом 5 квітня 2018 року.

Між тим 21 травня депутат Київської облради Наталія Гунько подала щорічну декларацію за 2019 рік, у якій немає даних про деяке майно її чоловіка Анатолія Гунька, що вказане в судовій ухвалі, а саме: про квартиру площею 105,19 кв м і автомобілі Land Rover і Toyota Prado.

Нагадаємо, що арешт майна було накладено у рамках кримінального провадження № 12014110130000360 від 29.01.2014, яке розслідували слідчі Головного слідчого управління Національної поліції України. Процесуальне керівництво у справі здійснювала Генпрокуратура.

Це відома справа про незаконне привласнення земель держпідприємства «Радіопередавальний центр», а також знищення стратегічного обладнання , за допомогою якого було покрито 95% відсотків території України (було списано радіопередавач «Борей» (РВ-87).

Через ряд операцій ділянки площею 94,67 га потрапили до ТОВ «Компанія Інтер-Профіт» і ТОВ «Компанія Інтер-Кастомс», які передали їх в іпотеку Банку «Михайлівський».

30 березня прокуратура і Нацполіція Київської області провели спільний брифінг, на якому повідомили про затримання семи осіб: троє адвокатів АО «Гільдія права», колишній в.о. керівника концерну «РРТ», екс-керівник Держспецзв’язку України, колишній в.о. начальника Держгеокадастру в Київській області, колишній арбітражний керуючий та директор ДП «Радіопередавальний центр». Окремо про це повідомив також тодішній генпрокурор Юрій Луценко.

Усім семи підозрюваним суд обрав запобіжні заходи: п’ятьох із них було взято під варту, а двом дали домашній арешт. Зокрема, відправили в СІЗО Анатолія Гунька, якого слідство називало організатором злочинного угрупування, яке незаконно привласнило державну землю і знищило обладнання. У липні 2019 року Гунько балотувався до Верховної Ради від партії «Батьківщина» по округу № 209 (Чернігівська область, центр – Ніжин). Його дружина Наталія Гунько є депутатом Київської облради від Радикальної партії Олега Ляшка.

Гунько також відомий як адвокат засновника банку «Михайлівський» Віктора Поліщука, власника мережі з продажу побутової техніки та електроніки «Ельдорадо» і ТЦ Gulliver, якого звинувачували до доведення вказаного банку до банкрутства. За даними ЗМІ, Поліщук одружений на племінниці дружини колишнього прем’єра РФ Дмитра Медведєва.

20 березня 2019 року Генпрокуратура провадження в частині підозри семи особам у створенні злочинної організації, заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем, зловживанні владою та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, закрила у зв’язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримати.

Зауважимо, що до суду по деяких фігурантах вже були передані обвинувальні акти. Зокрема, у 2016 році до суду надійшов обвинувальний акт щодо колишнього в.о. начальника Держгеокадастру в Київській області Станіслава Губіна. Однак, розгляд так і не розпочався, оскільки суд неодноразово повертав акт прокурору.

Між тим, деякі фігуранти подали в суд на правоохоронців. Зокрема, колишній в.о. керівника Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Костянтин Захаренко у грудні 2019 року стягнув з держбюджету 200 тис. грн моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду. Прокуратура подала касаційну скаргу, яка ще розглядається.

Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради у травні-червні за результатами тендерів повідомив про намір укласти дві угоди про капітальний ремонт елементів благоустрою по вул. Набережній Перемоги на загальну суму 351,88 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2021 року ТОВ «Автомагістраль 2016» за 239,88 млн грн. виконає капремонт елементів благоустрою від буд. 102Б до буд. 68/1 та від буд. 50 до буд. 1А, а ТОВ «СМД-Інвест» за 112,00 млн грн. – від Мерефо-Херсонського моста до вул. Космічної.

Більший підряд включає влаштування променаду, велодоріжки, тротуарів та газонів, встановлення модульних туалетів, освітлення, поливальної системи, лав та урн, а менший – тротуари, доріжки, майданчики, фонтан, відеоспостереження, дитячий атракціон тощо.

За підсумковими відомостями ресурсів без доставки і ПДВ, в обох підрядників однакова ціна асфальтобетону щільного піщаного типу Г марки 1 – 3 600 грн./т. У квітні столичне КП «ШЕУ Дарницького району» замовляло його в півтора раза дешевше – по 2 527 грн./т, а КП «ШЕУ Святошинського району» в 2,5 раза дешевше – по 1 320 грн./т.

Природний рядовий пісок від «Автомагістраль 2016» обійдеться у 424 грн./куб. м, що в півтора раза дорожче від середньої ринкової ціни у 250 грн./куб. м. До того ж, у «СМД-Інвест» на тій же Набережній Перемоги принаймні вдвічі дешевше – 176 грн./куб. м.

Рослинна ґрунтосуміш від обох фірм коштує 1 875 грн./куб. м. Її характеристики невідомі, але звичайний рослинний ґрунт чи родючий чорнозем на ринку коштує 200 грн./т. Вага кубометра ґрунту становить 1,2-2,2 т, тобто ринкова ціна складає 240-440 грн./куб. м.

Галька Pebbles black polished від «СМД-Інвест» коштує 36 тис грн./т. В інтернет-магазинах полірована до блиску галька коштує 34 тис грн./т, а просто полірована – 20-22 тис грн./т.

Також передбачена висадка дорослих сосен з грудкою у мішковині й металевій сітці після шести пересадок. Зокрема «СМД-Інвест» висадить по одній сосні Sylvestris Watereri 6xv mdb 200-250 (висота 2-2,5 м) у формі куща за 135 тис грн. та у формі кулі за 120 тис грн., а «Автомагістраль 2016» – 36 сосен Sylvestris 6xv mdb (невідома висота) по 100 тис грн.

У відкритих джерелах можна знайти у продажу імпортні сосни Sylvestris Watereri висотою 2-2,5 м у грудці землі за 12 тис грн., але формування кількість пересадок там не вказані.

Переможці змагалися лише між собою, тому формальна економія склала всього 2%.

До більшого тендеру не допустили ТОВ «Монтажно-будівельна компанія «Будмонтаж» за відсутність додатків до аналогічних договорів, відомостей з ЄДРПОУ, витягу з реєстру платників податків, довідки про субпідрядників, паспорту підписанта, графіку тощо.

«Автомагістраль 2016» належить Олегу Логвиненку, Юрію Остапенку, Володимиру Півню і Махмуду Бєсаєву. Останній керує ТОВ «Самарь-Автошляхсервіс» Еліни Бесаєвої, Ігоря Воронцова, Станіслава Остапенка та Анастасії Сорокіної з Новомосковська.

Переможець орендує частину техніки в криворізького ТОВ «Буд Регіон» Олексія Буріка, який у 2010-2013 роках працював у Департаменті ЖКГ та будівництва, дійшовши до посади директора. Потім він був заступником голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського до жовтня 2014 року та заступником голови Дніпропетровської облради щонайменше до липня 2015 року. Крім того, у ЗМІ він згадувався як позаштатний радник мера Дніпра Бориса Філатова. Також раніше особа на ім’я Олексій Сергійович Бурік була позаштатним помічником екс-нардепа від «Блоку Петра Порошенка» Вадима Нестеренка.

Новомосковський «СМД-Інвест» належить дніпровцю Дмитру Демченку. У 2015 р. він був членом дільничної виборчої комісії від кандидата в мери Дніпра Бориса Філатова.

У 2010 р. зі складу засновників фірми вийшов екс-директор Дніпропетровського облводоканалу Семен Шлаєн. До того ж року він володів ПАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24», яке у 2016 р. виграло тендери «Укртрансгазу» на 237,05 млн грн.

Демченко раніше володів нині ліквідованими ТОВ виробничо-комерційна фірма «Сінтра», ТОВ «Спін Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «С-Тракс», ТОВ «Євросервіскар». В останній фірмі його партнерами були екс-депутат міськради Дніпра Ігор Білаковський та Сергій Краснопольський, який у 2010 р. йшов у мери Дніпра від «Союзу лівих сил», а в 2015 р. – у Дніпропетровську облраду від партії «Самопоміч».

Нагадаємо, поліція вважає, що службовці Дніпровської міськради у змові з «СМД-Інвест» та низкою інших компаній впровадили протиправну схему з розкрадання та привласнення бюджетних коштів при капремонті елементів благоустрою Набережної Перемоги.

20 травня Верховна рада зареєструвала законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким пропонує  перерозподілити 35 мільярдів гривень з Covid-фонду на будівництво доріг.  Ініціатором законопроекту виступив голова комітету ВР з питань бюджету Юрій Арістов та ще низка народних депутатів.  Про це повідомляє Центр аналізу публічних фінансів Київської школи економіки.

Згідно до проекту закону 3509, з 64 мільярдів гривень Covid-фонду пропонується витратити 35 мільярдів гривень на ремонт доріг. У тому числі на будівельні матеріали має піти 50% пропонованих видатків, решта піде на оплату механізмів (17%), зарплати, сплату податків та забезпечення прибутку дорожніх підприємств (292 млн грн).

На думку авторів законопроекту, якщо гроші, призначені для усунення наслідків пандемії коронавірусу, віддати на будівництво доріг, це допоможе боротись з безробіттям, яке у тому числі є наслідком карантину. Направлення 35 мільярдів нібито має призвести до створення додаткового попиту на 63 тисячі робочих місць. Щоправда, жодних розрахунків на користь цієї цифри автори не приводять.

При цьому Головне науково-експертне управління Верховної Ради назвало підхід Арістова «сумнівним у правовому відношенні» через «ризики для належного виконання заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та, власне, боротьбу з такою хворобою у разі її можливого чергового загострення».

На думку експертів КШЕ, ідея бюджетного комітету Верховної ради профінансувати будівництво дороги із Covid-фонду має низку важливих помилок.

Зокрема, напрямки використання коштів Covid-фонду із самого початку мали б бути використані на боротьбу з коронавірусом та наслідками.

«Малоймовірно, що коронавірус руйнує дороги. До того ж навряд чи завданням бюджету має бути збільшення прибутку дорожніх підприємств. Адже виходить, що держбюджет змушує всіх платників податків цілеспрямовано платити за збільшення прибутку окремих суб’єктів господарювання.  Крім того у складі бюджету для таких цілей вже є і спеціально створений дорожній фонд, і пряме фінансування бюджету Укравтодору,  і якщо в Уряду є бажання збільшити фінансування доріг – було б доречно робити це саме через «профільні» інструменти», – вказують у КШЕ.

Окрім цього процес ухвалення законопроекту і його розробка є дуже тривалим процесом, а гроші Covid-фонду доступні для Уряду лише протягом дії карантину та 30 днів після його завершення. Відповідно у разі прийняття такого закону у Кабміна «буде зовсім не епідеміологічна причина якомога довше не скасовувати карантин», відмічає КШЕ.

Водночас 2 червня у ЗМІ з’явились дані про так звані «маяки», за якими буде спостерігати Міжнародний валютний фонд при оцінці дій уряду України після отримання кредиту у розмірі $5 млрд по програмі stand-by. Серед іншого передбачено аудит МВФ з використання коштів фонду по боротьбі з коронавірусом.

Метадані файлів законопроекту №3509 вказують, що вони були створені на комп’ютерах працівників Бюджетного комітету ВР, а Юрій Арістов особисто правив тексти документів. Крім нього ініціаторами законопроекту виступили й інші представники фракції «Слуги народу»: Євгенія Кравчук, Олександр Трухін, Вадим Струневич, Олена Шуляк, Олександр Скічко, Василь Мокан, Артен Культенко. Частина з депутатів не має відношення до бюджетного процесу або інфраструктури. До прикладу, Василь Мокан – член комітету з питань молоді та спорту.

Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Юрій Арістов не вперше приділяє особливу увагу дорогам. Зокрема, згідно до даних порталу Верховної Ради, перша ініціатива Арістова з початку роботи депутатом стосувалась саме дорожньої галузі. Зокрема, він був ініціатором внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування.

З протоколів засідань бюджетного комітету відомо, що Арістов неодноразово розглядав перерозподіл коштів Укравтодору на будівництво різних доріг, попри незгоду Рахункової палати. До прикладу, у жовтні 2019 року, комітет підтримав прохання директора департаменту розвитку мережі Укравтодору Сергія Цапенка про передачу частини бюджетних призначень на продовження капітального ремонту автомобільної дороги Львів – Пустомити – Меденичі (підрядник “Онур конструкціон”):

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?

ПАЦКАН В.В. Юрію Юрійовичу, пропозиції і зауваження лише одні: зупинити “перекидки” в бюджетному комітеті. Ну для чого тоді планувати, робити собі заздалегідь якісь плани по тих чи інших дорогах? Я розумію, що дорожня галузь і інфраструктура потребує у нас зараз ретельної уваги, це є пріоритет і Президента, і пріоритет зараз Кабінету Міністрів. Але Мінінфраструктури, Укравтодор, будь ласка, зверніть увагу на своє планування і на використання тих коштів. Позиція – проти.

У грудні 2019-го року на бюджетний комітет прийшов директор департаменту служби автодоріг Михайло Кондратенко, який попрохав затвердити дофінансування ремонту доріг у Житомирській області (підрядник скоріше за все ПП “Автомагістраль”):

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?

ПАЦКАН В.В. Звичайно, проти перерозподілу. Треба було правильно планувати до цього моменту. І скажіть, будь ласка, використаєте зараз ці кошти чи ні? Куди ви зараз використаєте ці кошти?

ФЕДОРЕНКО В.І. На 4 об’єкти: капітальний ремонт дороги Лугини – Жеревці, капітальний ремонт дороги Ходорів – Мохначка, поточний ремонт дороги Андрушки – Харліївка та поточний ремонт Баранівка – Висока Піч.

ПАЦКАН В.В. Тобто ви кажете зараз, що ці кошти використаються в морозі і буде нормальний асфальт? Так? Дороги будуть потужні, нормальні, так?

ФЕДОРЕНКО В.І. Була нарада з головою ОДА і “автомобільними дорогами”. Підрядні організації надали дороги, що вони все зроблять до кінця поточного року.

ПАЦКАН В.В. Я сумніваюсь, що ці дороги будуть відремонтовані. Рахункова палата проти перерозподілу цих коштів.

Голова бюджетного комітету ВР Юрій Арістов (“Слуга народу”)

Юрій Арістов до обрання у Верховну раду по спискам партії «Слуга народу» був партнером по бізнесу Володимира Зеленського. У його бізнес-групу входить з десяток компаній, які займаються імпортом та реалізацією морепродуктів та риби, а також ресторанним бізнесом. Арістов і Зеленський разом були співзасновниками компанії «Норін Плюс». Також її власниками значились дружина Володимира Зеленського – Олена, та  дружина першого помічника Зеленського Сергія Шефіра – Лариса. Нині компанія переписана на Володимира Гаркавого. Місце реєстрації фірми «Норін плюс» до обрання президентом Володимира Зеленського значився проспект Бажана 1-Е, за  цією адресою знаходиться ресторан «Фіш-хаус» який входить в групу компаній «95 кварталу». Рестораном володіє  сім’я Шефірів, Наталя Лазутіна та Олександр Пікалов (актор «Кварталу», грає Януковича). Володимир Зеленський також мав частку у ресторані, але продав її ще до початку виборів.

Також у групу компаній Юрія Арістова входить фірма ТОВ «Голден-Фіш» , яка нині юридично контролюється дружиною депутата Мариною Арістовою. Також у групу компаній входить фірма «Атлантік-юмма», яка вважається одним з найбільших імпортерів морепродуктів і риби в Україні. Директором вказаний – Вячеслав Бойченко, який також керує ще однією фірмою Арістова – «Столична ікорна компанія».

До обрання нардепом Арістов володів компанією «Океанополіс». Потім її переоформили на ТОВ «Некрос» Володимира Патокова. На цю ж фірму переоформили і компанію «Сайфер ЛТД», яка займається комп’ютерним програмуванням, і до депутатства також належала Юрію Арістову.

Також Юрій Арістов володіє 35% компанії «Риболов-2014», якій належить один з елітних ресторанів столиці РибоLOVE. Тут його партнерам є Олена Борисова та Наталія Скорик. Керує компанією Роман Хандись, який також є директором столичного  ресторану Арістова – «Крабсбургер».

ТОВ «Аб Рітейл» – ще один актив родини Арістових, компанія також займається наданням ресторанних послуг, а керівником значиться Олег Бондар.

Дружина депутата Марина Арістова також володіє низкою компаній, які займають ресторанним бізнесом, зокрема: ТОВ «Блек Шрімп» та «Ейфель Сервіс». Власником останньої також значаться французи Герьє Бертран Франсуа Бернар та Бертон Стефан. Директор фірми значиться Катери Кісса, яка ще керує фірмою «Фрутті ді маре», власником якої є Сергій Полікарпов, який разом з Арістовим значився у засновниках його фірми «Атлантік-Юмма».

Батьку Юрія Арістова також раніше належала приватна компанія «Океанополіс», яка нині належить фірмі «АБД інтернешнл а.г.» з реєстрацією на Сейшельських островах.  А сестрі Арістова Олені належить компанія «Каприз».

Валерія Іванова, «Наші гроші»

Верховна Рада не проголосувала за те, щоб Олександр Шадрін, Руслан Секела та Захар Пасєчко входили до комісії з вибору голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Про це свідчить трансляція засідання Ради від 3 травня 2020 року.

За відповідний проєкт постанови №3454 проголосувало лише 26 депутатів, із яких 25 – «слуги народу» та 1 позафракційний. Це значить, що нового голову АРМА отримає нескоро. Оскільки обирати голову Агентства має комісія з 8 осіб, і в комісію, по закону, мають входити по людині від Генпрокурора, директора НАБУ, міністра юстиції, голови Держфінмону та міністра фінансів, і троє членів комісії йдуть по квоті від Верховної Ради. Їх через конкурс обирає Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики (Антикорупційний комітет) і пропонує цих кандидатів парламенту. А Верховна Рада за них уже голосує або, як зараз – ні.

Перед голосуванням слово взяли четверо депутатів. Зокрема, співголова депутатської групи «Партія «За майбутнє» Тарас Батенко зауважив, що таким проєктом «парламент не поважає себе»:

Ми розуміємо, що до АРМА у нас дуже багато застережень… – зауважив Батенко. – Але кого ми туди пропонуємо?.. Одного представника – я не буду називати прізвища, щоб не робити їм піару, – який є керівником підприємства, бенефіціарні власники якого є також власниками бізнесів, які перебувають в управлінні АРМА. Другий представник за останні 15-20 років обійшов близько десяти політичних партій і технологічних проєктів від крайніх лівих до крайніх правих… Третій представник був адвокатом ексмера Слов’янська Нелі Штепи, ексдепутатки Надії Савченко, Владислава Мангера у справі Катерини Гандзюк, інших, в тому числі «харківських терористів». Друзі, давайте поважати себе і серйозно ставитися до того, кого ми пропонуємо на такі важливі, серйозні інституції, як АРМА. Інакше парламент серйозно підриває свій авторитет в суспільстві.

Виступив також член «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко:

Багато хто з телеглядачів думає «яка АРМА? про шо взагалі йде мова?» – сказав Гончаренко. – А це така агенція, яка сьогодні розпоряджається майном на десятки мільярдів гривень. Всі міністерства, які є в уряді, вони там, як кажуть, курять. Тому що з АРМА зрівнятися важко. Це надзвичайно важлива агенція… Ми вже тут бачили, як нам пропонували по ДБР «свій до свого по своє»… Те ж саме ми зараз бачимо з АРМою. Нам пропонують декілька людей, людину, яка була помічником народного депутата Іванісова. Це той самий, який сидів за згвалтування неповнолітньої, який пройшов від «Слуги народу» у Верховну Раду, і тепер ми маємо ганьбу на весь світ, бо в жодній іншій європейській країні нема такого, щоб гвалтівник сидів у залі Верховної Ради чи парламенту країни, а тепер давайте ще його помічнику дамо дуже важливу роль? Ще кого ми маємо? Адвоката, який дійсно захищав Надію Савченко… Ви взагалі що, знущаєтесь над нами?.. В мене просте запитання. Це шо, люди, які не мають політичної заангажованості? Да припиніть цю вашу кварталівську логіку.

Сергій Власенко із «Батьківщини» говорив про конфлікт інтересів в усіх кандидатів, оскільки всі «троє колег, яких запропонували – вони практикуючі або адвокати, або юристи, які займаються, в тому числі, питаннями, пов’язаними з конфіскацією можливою незаконно отриманих активів. Тому за цих людей точно голосувати не можна».

Андрій Осадчук із «Голосу» повідомив, що «фракція «Голос» уважно вивчила проєкт цієї постанови» і стверджує, що всі запропоновані для затвердження кандидатури «не відповідають принципам доброчесності, прозорості і політичної нейтральності. Це абсолютно неприйнятно, це, взагалі, спотворення ідеї проведення цього конкурсу. Тому фракція «Голос» буде голосувати проти».

Перед голосуванням спікер парламенту Дмитро Разумков сказав: «Прошу голосувати». Як раніше повідомляли ЗМІ, у «слуг народу» є своєрідний шифр: якщо спікер каже «прошу голосувати», це значить, що «слуги» не повинні голосувати, а якщо Разумков сказав «прошу голосувати і підтримати», тоді «слугам» треба натискати на зелену кнопку.

Зараз АРМА керує Віталій Сигидин, якого 29 грудня 2019 р. Кабмін призначив т.в.о голови Агентства з розшуку та менеджменту активів.

Деталі про те, як Олександр Шадрін, Захар Пасєчко та Руслан Секела потрапили до переліку кандидатів, рекомендованих Антикорупційним комітетом парламенту, читайте в матеріалі «Як обирали кандидатів від парламенту в комісію для вибору голови АРМА».

Азербайджанська компанія «AzVirt MMC» 25 травня відкликала дві скарги на дискримінаційні умови в тендерній документації, які у торгах очікуваною вартістю 316,64 мільйони гривень прописала Служба автомобільних доріг у Черкаській області. Про це повідомляється у системі “Прозоро”.

Мова йде про поточний середній ремонт двух ділянок  автодороги державного значення Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань на ділянках 163+100 – км 171+000 та 147+580 – км 156+100.

В обох випадках компанія «AzVirt MMC» оскаржувала одні й ті самі вимоги тендерної документації, які заважають фірмі взяти участь у торгах.  Зокрема, вимога подати атестати на виробництво асфальтобетонних сумішей, в яких має бути вказана місце розташування асфальтобетонного заводу на момент проведення його атестації. Замовник обіцяє відхилити пропозицію учасника, якщо АБЗ знаходиться не біля будівництва, бо між виготовленням асфальтобетонних сумішей і їх використанням має проходити не більше трьох годин. Скаржник зазначав, що має власний мобільний асфальтобетонний завод, і у разі перемоги розташує його в оптимальному для виконання робіт місці. Однак перевозити його ще до тендеру, перемога у якому негарантована – економічно невигідно.

Також компанія оскаржувала умову про необхідність надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у зв’язку з тим, що планує використовувати мобільний АБЗ. У скарзі  «AzVirt MMC» зазначав, що отримання зазначеного дозволу є неможливим до моменту перебазування АБЗ.

Але до початку розгляду скарги тендерною колегією АМКУ фірма відкликала обидві свої скарги без пояснення причин. Ці тендери були оголошені за кілька днів до змін тендерного законодавства 19 квітня. Відтак фірма просто втратила 10 тисяч грн за обидві скарги. По тендерам оголошених після 19 квітня відзив скарги вже не має значення, оскільки АМКУ все рівно має розглянути належним чином подану скаргу.

За декілька днів до відкликання скарг очільник Укравтодору Олександр Кубраков поскаржився на ремонт об’їзної м. Бровари траси М-01, яка ремонтується за рахунок кредитних коштів ЄБРР та ЄІБ. Підрядником на об’єкті є «AzVirt MMC». За слова очільника Держслужби автодоріг він отримав відео, яке «зняли громадяни», на якому техніка компанії «AzVirt MMC» працює під дощем. І хоча на відео не видно, що компанія займається укладанням асфальту, пригрозив компанії санкціями:

«Укравтодор, який є замовником цих робіт, вивчить звіт компанії щодо робіт, які сьогодні проводилися та за необхідності – застосує необхідні санкції. Проєкти, які реалізуються за кошти міжнародних фінансових установ – мають бути взірцем, і за організацією закупівельного процесу, і за системою незалежного технагляду. Тому будь-які випадки, які свідчать про порушення технологій мають бути вивчені та не допущені у майбутньому».

У практиці оскарження ідентичних вимог у Антимонопольному комітеті, в обох випадках тендерна колегія вже зобов’язувала замовника виключити їх з документації. Існують десятки рішень на користь скаржника, деякі з них компанія додала у свою скаргу на підтвердження визнання АМКУ цих вимог дискримінаційними. Тож фактично у компанії були всі шанси прийняти участь у закупівлі, але фірма попрохала тендерну колегію АМКУ припинити розгялд скарги, не повідомивши причини свого рішення.

Азербайджанська компанія AzVirt MMC належить Ельнуру та Камілю Алієву Алі Огли, та німцям – Вальтеру Закарісу і Мартіну Манфреду. За даними ЗМІ, «AzVirt MMC» пов’язана з азербайджанським державним підприємством Azerbaijan Hava Yollari (AHY), що управляє азербайджанськими аеропортами і національною авіакомпанією AZAL. Керує компанією AHY Джангир Аскеров, який, є особистим другом президента Азербайджану Ільхама Алієва.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України відмовила у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, а саме: реконструкцію майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі Києва. Про це свідчать дані офіційного сайту ДАБІ.

Відповідну заяву на отримання дозволу в ДАБІ подали ТОВ «Ріверсайд Девелопмент Лтд», ПАТ «Київський річковий порт» і ПАТ «Торгрічтранс».

ДАБІ відмовила у видачі дозволу у зв’язку з неподанням усіх необхідних документів. Зокрема, не надано висновок з оцінки впливу на довкілля, погодження Мінкультури та технічні умови щодо теплопостачання або лист розробника проекту про відсутність такої потреби.

Крім того, ДАБІ вказала на невідповідність вимогам законодавства поданих документів. Так, встановлено, що:

• частина комплексу запроектована за межами ділянки;
• перевищено гранично допустиму висоту будівні, що зазначена в містобудівних умовах та обмеженнях (МУО) – не вище 27 м (проектом передбачено 28,8 м);
• у проектній документації відсутні погодження проектних рішень із Мінкультури;
• цільове призначення ділянки (для експлуатації та обслуговування будівель річкового порту) не відповідає намірам забудови;
• не виконано вимоги п. 5 МУО (у цьому пункті вказано на розташування ділянки в межах історичного ареалу Києва, Центральної планувальної зони, говориться про необхідність отримання висновку Мінкультури щодо проектної документації, забезпечення збереження історичного розпланування традиційного характеру середовища, забезпечення безперешкодного доступу громадян до Дніпра, узгодження проекту з Київським метрополітеном і т.д.)
• не дотримано вимоги закону «Про архітектурну діяльність» в частині того, що головний архітектор міста погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об’єктів, розташованих в історичній частині міста.

Нагадаємо, 22 січня 2020 року Департамент містобудування та архітектури КМДА затвердив містобудівні умови та обмеження для реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс. Цей майновий комплекс розташований на вул. Набережно-Хрещатицька, 14 і вул. Набережно-Лугова, 2.

Будівництво заплановане на трьох ділянках площею 12,23 га, 0,21 га та 0,49 га. Перші дві перебувають на праві постійного користування у ПАТ «Київський річковий порт», а третя – в оренді у ПАТ «Торгрічтранс». Усі ці ділянки відповідно до Генплану є територією громадської забудови. Відтак, будівництво житла на них заборонене. Між тим майбутній «багатофункціональний комплекс» вже рекламується як ЖК «Новий Поділ», де запроектовано квартири, офіси та культурний центр.

Інвестором будівництва є ТОВ «Ріверсайд Девелопмент Лтд», керівником якого є Андрій Вавриш – колишній заступник директора Департаменту містобудування КМДА, нині відомий як девелопер та друг екс-керівника Офісу Президента Андрія Богдана. «Ріверсайд Девелопмент Лтд» разом з ПАТ «Київський річковий порт», представником якого раніше був Вавриш, беруть участь у забудові Рибальського півострова неподалік.

Девелоперами об’єкту є компанія Saga Development Андрія Вавриша та компанія Perfect Group нардепа від ОПЗЖ Дмитра Ісаєнка.

Власниками ТОВ «Ріверсайд Девелопмент Лтд» є кіпрська компанія «Поліест Холдінгс Лімітед» та панамська корпорація «Тревор Бізнес С.А.», кінцевими власниками якої є Андрій Вавриш та кіпріот Нікос Хаджиніколау. Статуний капітал «Ріверсайд Девелопмент Лтд» становить 1 тис грн: внески «Поліест Холдінгс Лімітед» і  «Тревор Бізнес С.А.» становлять по 500 грн.

Пропозиції ТОВ «ШРБУ-48» на п’яти тендерах по ремонту місцевих доріг Черкаської області на 60,39 млн грн. не відповідали вимогам замовника. Про це повідомила «Ліга антитрасту», яка проаналізувала тендерні пропозиції учасника, що компанія завантажила у систему «Прозоро».

Департамент будівництва Черкаської облдержадміністрації відхилив пропозиції «ШРБУ-48», після чого власник фірми Бахтіяр Сапаєв у мережі фейсбук заявив про вимагання відкатів у розмірі 10% від вартості підряду:

«Після відмови ШРБУ 48 платити 10 відсотків відкату, підприємство безпідставно дискваліфікували в 5 тендерах, причому пропозиція ШРБУ 48 була дешевша на 5 мільйонів гривень. Заява про злочин нами направлена в поліцію, прокуратуру і СБУ. Прошу взяти на особистий контроль розслідування цієї справи та зробити оцінку діяльності Бохіна Романа», – написав Сапаєв. (детальніше про події тут)

Разом з тим пропозиція «ШРБУ-48» містила невідповідність тендерній документації, вказали експерти «Ліги антитрасту».

Зокрема, відповідно до умов тендерної документації до складу пропозиції учасника повинен входити акт прийняття робіт з поточного середнього ремонту або декларація про готовність/акт вводу об’єкта до експлуатації, складений до об’єкту за наданим аналогічним договором. Але у складі пропозиції учасника у всіх п’яти тендерах відсутні такі документи, а міститься лише два акти прийняття проміжних і перенесених робіт, що не відповідає умовам тендерної документації.

Водночас Державна аудиторська служба розпочала перевірку цих тендерів, і по одному з них вже завершила моніторинг. Згідно  висновку ДАСУ, замовник порушив законодавство в частині відхилення замовником тендерної пропозиції «ШРБУ-48», і зобов’язав Департамент будівництва Черкаської облдержадміністрації скасувати своє рішення про відхилення пропозиції фірми.  На думку Держаудитслужби «акт проміжного прийняття робіт» та «акт прийняття робіт» – один і той самий документ, і не є підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Після інциденту очільник Чернігівської обласної адміністрації Роман Боднар зустрівся з підприємцем. За словами Сапаєва, голова ОДА повідомив, що «грунтовно розбереться у порушених питаннях», але про кадрові рішення або ж якісь подальші дії очільника адміністрації поки не відомо.

Компанія «ШРБУ-48» – найуспішніший дорожній підрядник у Черкаській області. Служба автодоріг області разом з департаментами черкаської  обладміністрації віддала їй понад 4,90 мільярдів гривень.  Керівник «ШРБУ-48» Бахтіяр Сапаєв є одним з найвідоміших шляховиків України. У 2005-2010 роках він очолював Черкаську САД, а в 2010 році – ДК «Автомобільні дороги України». За Януковича «Уманьавтодор», який був у власності Сапаєва, отримав підряд на будівництво моста через Дніпро в Запоріжжі, однак роботи не виконав і автодорівці судились за повернення авансу і штрафів на 313 млн грн. Після тих судів Сапаєв заснував нову фірму «ШРБУ-48», яка і продовжила брати участь у державних тендерах.

На думку букмекерів, у Віталія Кличко більші шанси встриматись у кріслі мера, ніж у Миколи Тищенко його перемогти.

Народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос заявив, що передав у НАБУ відомості, які свідчать про нібито корупційну діяльність глави Офісу президента Андрія Єрмака, його кума нардепа Миколи Тищенка та екс-депутата Київради Дениса Комарницького. Компанії, згадані у дописі Лероса у «Facebook», отримали державних підрядів на 11,32 млрд грн.

Лерос стверджує, що передав в НАБУ, ймовірно, копію комп’ютера Комарницького. За словами нардепа, оборудка, до якої причетний Тищенко та Єрмак, стосується будівництва Подільсько-Воскресенського моста. Так, у 2016 році ТОВ «Еко-Буд-Трейд», кінцевими бенефіціарами якого, за словами Лероса, є Комарницький, Максим Микитась і Сергій Кучер, через підставну особу виграла тендер на будівництво частини Подільсько-Воскресенського моста.

Водночас, за даними Лероса, до управління цією фірмою мають відношення сестра нардепа Тищенка Юлія і її чоловік Герман Блінов. Крім того, Комарницький разом з Аллою Шлапак були керівниками виборчого штабу Миколи Тищенка в 2019 році.

Лерос заявив, що «Еко-Буд-Трейд» є «прокладкою», яка не має власних будівельних потужностей і співробітників, а залучає на всі роботи субпідрядні організації з обов’язковим «відкатом». Він пише, що лише за період із 1 серпня 2019 року по 30 квітня 2020 року ця фірма отримала з міського бюджету 1,17 млрд ​​грн. За його інформацією, із субпідрядників за той же період було зібрано 318 млн грн. «чорної готівки».

На думку нардепа, після приходу Єрмака, Комарницький став «смотрящим» у столиці, який курує будівельну галузь, землю, архітектуру, медицину, енергетичні підприємства.

Лерос також навів перелік із восьми компаній, через які працює «смотрящий»: ТОВ «Еко-Буд-Трейд», ТОВ «Адамант Інвест», ТОВ «Центр розвитку економіки і права», ПАТ «Всеукраїнський науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування», ТОВ «Варда», ТОВ «Форма», ТОВ «Скайбуд», ТОВ «Проектна організація «Укрбуд».

Від «Наших грошей»:

За даними системи «Прозорро» та проекту «Z.Texty», п’ять із цих восьми фірм отримали державних підрядів на 11,32 млрд грн. Більше половини цих коштів припадає на отримані «Еко-Буд-Трейдом» підряди КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» КМДА щодо Подільсько-Воскресенського моста на загальну суму 6,55 млрд грн.

Прокуратура у 2018 році відкрила провадження щодо розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах на цьому будівництві, але з 2019 року нових ухвал немає.

Також поліція з квітня 2019 року розслідувала будівництво «Еко-Буд-Трейдом» Великої Окружної, на яке він у 2016 році виграв 325,91 млн грн. У листопаді 2019 року справу передали в СБУ. У квітні 2020 року фірма отримала на Окружну ще 354,19 млн грн.

• ТОВ «Еко-Буд-Трейд» (39532133) – 8,14 млрд грн.

Зараз фірма належить киянам Євгену Расторгуєву і Максиму Половку, а директором є Віталій Фастовець. До серпня 2019 року фірмою керував Сергій Драч.

Максим Половко за часів президента Порошенка балотувався до Київради від «Блоку Петра Порошенка». Через ланцюжок партнерів він пов’язаний із компаніями, близькими до екс-директора КП «Житлоінвестбуд-УКБ» і депутата Київради від «БПП» В’ячеслава Непопа, а також екс-очільника Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА і тепер уже колишнього президента АТ «ХК «Київміськбуд» Михайла Голиці.

• ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» (39481351) – 1,88 млрд грн.

Фірму зі статутним капіталом 1 тис грн. створили в кінці 2014 року Артем Молчанов із села Доманівка на Миколаївщині та Олександр Кириченко з села Росава на Київщині. Наразі вона записана на киянина Максима Кузьменка, а директором є Руслан Біленко.

Дмитро Кириченко, прописаний в Росаві, був першозасновником «Еко-Буд-Трейду».

• ТОВ «Скайбуд Груп» (39861149) – 1,01 млрд грн.

Нині засновником фірми є киянин Олександр Степенко, а директором – Михайло Музиченко. Раніше її було записано на Олександра Безкровного з м. Миронівка на Київщині, а директором був Володимир Васильович Філончук – імовірний брат колишнього першого заступника голови ДАБІ Валерія Васильовича Філончука

Степенко раніше був засновником ТОВ «БК Роял Хауз», яким керує будівельник з орбіти групи «Приват» і яке отримує великі будівельні підряди в Києві з квітня 2019 року.

• ТОВ «Форма» (24733144) згаданого Олександра Степенка – 272,50 млн грн.

Принаймні до 2012 року фірма належала киянці Тетяні Лахно та Олександру Клименку з м. Вишневе Київської області (не плутати з колишнім міністром доходів і зборів).

• ПрАТ «Всеукраїнський науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування» («Украналіт», 33440021) – 19,50 млн грн.

Акціонерами є Денис Комарницький, Юрій Дашковський та Алла Дашковська.

• ТОВ «Адамант-Інвест» (37505773) Максима Половка – 0 грн.
• ТОВ «Центр розвитку економіки і права» (33996230) Дениса Комарницького – 0 грн.
• ТОВ «Проектна організація «Укрбуд» (невідомо).

АТ «Укргазвидобування» 17 квітня за результатами тендеру замовило ТОВ «Техпромсервіс Лтд» роботи на Яблунівському відділенні з переробки газу в Полтавській області за 362,16 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До літа 2021 року реконструюють «під ключ» установку з переробки газу для стабілізації та пониження гирлових тисків на свердловинах Яблунівського, Скоробагатьківського та Комишнянського родовищ. Устаткування без двох газоперекачувальних агрегатів Centaur 40S, які окремо надасть замовник, коштує 258,45 млн грн., а роботи – 103,71 млн грн.

«Техпромсервіс Лтд» зазначив себе безпосереднім виробником блочного обладнання.

Найдорожчими є автоматизована система керування технологічним процесом за 36,00 млн грн., блок бустерного компресору ущільнюючого газу 203-БКУГ (G=250-500 нм3/год Pв.=2,5-5,5 МПа Pн.=3,3-6,3 МПа PN80) за 25,61 млн грн. і два комплекти повітряних холодильників газу (Q=3,0 млн нм3/добу Pроб.=2,1-5,5 МПа PN63) по 13,24 млн грн.

Вартість договору на 21% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 457,35 млн грн.

Конкурентами були ТОВ «Нафтогазмонтаж» і компанія «Цзянлянь Міжнародна Інженерна Ко. Лтд» (Китай). При цьому китайська «Jianglian Heavy Industry Co. Ltd» скаржилась замовнику зокрема на те, що переможець подав десять аналогічних договорів на загальну суму 301,75 млн грн., а вимагалось не менше трьох аналогічних договорів із сумою договору не менше 250 млн грн. Однак замовник не відповів на цю вимогу.

«Техпромсервіс Лтд» належить Анатолію Бєлорукову та Віталію Косенку. Бєлоруков раніше був депутатом Бучанської селищної ради від «НУНС» і депутатом Бучанської міської ради від «Сильної України», а потім ішов туди від «Нашого краю». Косенко є членом виконкому Бучанської міськради, а раніше був депутатом від партії «Рідне місто».

До 2019 року частка Бєлорукова у цій фірмі належала киянину Олександру Донцову.

Раніше переможець був відомий як дочірня фірма російського ТОВ «НПО «Гідро-Автоматика». Усього з 2008 року він отримав державних підрядів на 1,57 млрд грн.

В одному будинку з переможцем раніше було зареєстроване ТОВ «Гленц», яке в 2015-2016 роках натендерило в ПАТ «Укртрансгаз» 219,52 млн грн. Улітку 2015 року за заявою директора ТОВ «Сервіс Груп» відкривали кримінальне провадження проти філії «Черкаситрансгаз» щодо замаху на заволодіння державними коштами у великих розмірах. В єдиній ухвалі йшлося про виграний «Гленцом» тендер на ремонт пунктів обліку газу.

Також «Гленц» фігурував у кримінальній справі проти посадовців «Укргазвидобування» і колишнього депутата Київської облради Сергія Ареф’єва. Вона стосувалася закупівель товарів без торгів за завищеними цінами у підконтрольних екс-депутату підприємств.

Закарпатський обласний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр (Ужгород) 29 травня за неконкуретною процедурою підписав договір із приватною підприємицею Юлією Дудою про придбання респіраторів на 197 тис. грн.

Про це пишуть «Наші гроші. Львів» з посиланням на дані системи «Prozorro».

За контрактом діагностичний центр замовив півтори тисячі респіраторів із клапаном, моделі «Мікрон» та з рівнем захисту FFP3. Вони коштуватимуть по 131 грн/шт. Така ціна є значно вищою, ніж на ринку і на аналогічних тендерах.

Наприклад, у мережі респіратори із рівнем захисту FFP3 продають в середньому по 75 грн, що майже вдвічі дешевше, ніж на цій закупівлі.

Інші держустанови купують такі ж респіратори ще дешевше. Респіратори «Мікрон» 1 червня замовляла Костопільська лікарня (Рівненська область). Там їх ціна дорівнювала 77 грн/шт.

Ще дешевше вони обійдуться  Любарській лікарні (Житомирська область) та Миколаївській ТЕЦ. Аналогічний товар там придбають відповідно по 53 та 57 гривень за штуку.

Юлія Дуда зареєстрована у селі Соколя (Львівська область) із початку 2020 отримала 16 держзамовлень на 760 тисгрн. Серед них усі контракти із медичними закладами Закарпаття, п’ять з яких із фтизіопульмонологічним лікувально-діагностичним центром.

Відмітимо, що Львівський обласний лабораторний центр 26 травня розірвав договір із ТОВ «Бравіс-КР» на закупівлю респіраторів Це сталося після публікації «Наші гроші. Львів» з’ясували, що вартість одного респіратора становила 335 грн. за штуку, що втричі дорожче ринкових цін.

КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» КМДА 21 травня за результатами тендеру замовило ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» («НДІ ПІТ») учнівських проїзних квитків на 27,77 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять 295 тис електронних квитків учня закладу загальної середньої освіти по 94,14 грн. У липні 2019 року «ГІОЦ» уже замовляв у «НДІ ПІТ» 300 тис штук за такою ж ціною, однак згодом зменшив обсяг того замовлення до 28 223 штук, які й оплатив.

Картки зі штрих-кодом і чіпом MifarePlus S 2K будуть персоналізовані та ініціалізовані кодом ініціалізації. На них нанесуть написи «Учнівський квиток» і «Kyiv Smart Card», персональні дані про учня, дані про заклад освіти, логотип КМДА, назву сайту та телефон служби підтримки. Гарантійний строк становить три роки.

Замовник вимагав чинний сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001 (ISO 9001) щодо виробництва персоналізованих документів або ідентифікаційних карток.

Вартість договору лише на 0,3% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 27,85 млн грн.

ДочП «Поліграфічний комбінат «Зоря» із консорціуму «ЄДАПС» відхилили за рішенням АМКУ по скарзі «НДІ ПІТ». «Зоря» не подала документ про згоду з відхиленням пропозиції у разі відмови від укладення договору, неукладення договору або ненадання документів.

Єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «Підприємство «Пластик Карта», чиїми засновниками є ужгородець Михайло Ілько і кияни Юрій Ткаченко та Ольга Шепіло, а директором – член правління естонської компанії «Plastmex OÜ» Костянтин Куклєв.

Переможець «НДІ ПІТ» Валентина Прокоф’єва, Юрія Воробйова, Віктора Артеменка та Віктора і Ганни Бобовкіних є монополістом зі виготовлення дипломів для вузів, студентських квитків і шкільних атестатів. Раніше до складу акціонерів та наглядової ради входив Михайло Згуровський – ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та екс-голова наглядової ради державного концерну «Укроборонпром». Він вийшов зі складу акціонерів «НДІ ПІТ», коли Антимонопольний комітет України проводив відповідне розслідування.

За даними проекту «Лабораторія викриттів» (Bihus.info), оточення ректора Михайла Згуровського недоплатило університету «КПІ» 10 мільйонів за оренду приміщень.

У декларації за 2018 рік Згуровський вже не вказав як дружину громадянку США Тетяну Помаранцеву, яка фігурувала в його попередній декларації. На початку минулого року вона купила будинок в на узбережжі Атлантичного океану у місті Палм Кост (штат Флорида, США) вартістю $156 тис. Вона вказала себе американській владі як незаміжню.

Згуровський та його син теж мали нерухомість у США (див. «Ректор КПІ Згуровський приховав будівельний бізнес в Чорногорії та нерухомість у США на мільйони доларів»).

Кабінет Міністрів погодив надання під будівництво житла військовослужбовцям Служби безпеки ділянки земель оборони площею 0,37 га.

Розпорядження про це уряд прийняв на своєму засіданні 3 червня.

Земельна ділянка розташована в Чернігові за адресою вул. Стрілецька, 1. Кадастровий номер землі – 7410100000:02:008:0184.

В пояснювальній записці до урядового розпорядження вказано, що житло для сімей СБУшників буде побудовано за рахунок юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які будуть залучені до Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців, який було затверджено Постановою №715 від 6 липня 2011 року. Він передбачає, що СБУ повинна вибрати забудовника на конкурсі. Його переможця обирає конкурсна комісія, яку утворює керівництво Служби.

В поданих на розгляд уряду документах СБУ не вказала, який відсоток від загальної кількості квартир планує отримати від забудовника.

Питання надання землі під забудову житлом для СБУ всі задіяні міністерства погодили без зауваження.

Нині власником земельної ділянки земель оборони вказана Чернігівська обласна державна адміністрація, яка передала її в постійне користування СБУ ще в січні 2019 року.

Відмітимо, що в 2016 році уряд Володимира Гройсмана погодив будівництво житла СБУ на двох сусідніх ділянках на Стрілецькій 1 в Чернігові. Це ділянки під номером 7410100000:02:008:0100 та номером 7410100000:02:008:0103 загальною площею 0,85 га.

ТОВ «Будінвестиції» у травні подало до Окружного адміністративного суду м. Києва вісім позовних заяв з вимогою змінити висоту об’єкта забудови на вул. Московській, 43/11, сім з яких були повернуті чи відкликані. Про це свідчать дані Єдиного держреєстру судових рішень.

Позови компанії були розподілені на різних суддів. Три з них судді Валерій Кузьменко та Руслан Арсірій повернули без розгляду, вказуючи на наявні аналогічні заяви ТОВ «Будінвестиції» з тим самим предметом та з однакових підстав, подані в ОАСК.

Решту позовів судді Ігор Погрібніченко, Аріна Літвінова, Віктор Шулежко спочатку залишили без руху, даючи фірмі час на виправлення недоліків (фірма не сплатила судові збори, не додала всі документи), а потім повернули, оскільки ТОВ «Будінвестиції» відкликала їх.

Між тим по одному з цих позовів таки було відкрите провадження, яке розглядатиме суддя Олена Патратій.

ТОВ «Будінвестиції» вимагає визнати протиправним та скасувати пункт 1 містобудівних умов та обмежень, виданих фірмі для проектування багатоквартирного житлового будинку по вул. Московська, 43/11 (літера «А») в частині, де зазначено: «26,5 > 1г> 13.5 м».

Нагадаємо, що 27 березня Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправними і скасував низку планувальних обмежень, визначених у вказаних містобудівних умовах та обмеженнях. Суд видалив усі пункти, які вимагали від забудовника дотримання законодавства про охорону культурної спадщини, розроблення проектної документації у відповідності до висновків історико-містобудівного обґрунтування, отримання висновку щодо проектної документації від відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, а також дозволу на виконання робіт від Мінкультури.

Відзначимо, що ТОВ «Будінвестиції» подало аналогічним чином також позов до Господарського суду м. Києва, у якому вимагає визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди ділянки.

Як відомо, ТОВ «Будінвестиції» у 2004 році отримало в оренду ділянку площею 0,11 га на перетині вулиць Московської та Цитадельної (вул. Цитадельна, 9-а) для будівництва житлово-офісного комплексу з підземною автостоянкою. Також «Будінвестиції» орендують тут же ділянку площею 0,04 га.

Поруч ділянку площею 0,27 га на вул. Московська, 43/11 (літера «А») у 2008 році отримала в оренду для будівництва адміністративно-готельно-житлового комплексу компанія «Джі Ем Сі аллайенс ллп». У 2018 році оренду поновили, але вже для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Власником ТОВ «Будінвестиції» значиться Наталія Антоненко, керівником – Наталія Герасименко. У 2012-2018 рр засновниками фірми були белізькі компанії «Альвія Лімітед» і «Долена Лімітед».

Британську компанію «Джі Ем Сі аллайенс ллп» (GMC Alliance Llp) контролює Микола Косенко.

В 2019-2020 роках ПАТ «Центренерго» закупило у ТОВ «Рекорд Сістем» та  ПрАТ «Синтез Ойл» вугілля по завищених цінах на понад 4 млрд грн. Окрім того зі значною націнкою держпідприємству продавало газ ТОВ «Юнайтед енерджі», яке торгувало паливом «Укрнафти».

Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми».

Аналіз документів податкової показав, що крупними постачальниками вугілля для «Центренерго» в четвертому кварталі 2019-го та в першому кварталі були дві компанії – ТОВ «Рекорд Сістем» (34% від всього поставленого вугілля) та ПрАТ «Синтез Ойл» (25%). Загальна сума контрактів «Центренерго» з ТОВ «Рекорд Сістем» склала понад 2,4 млрд грн., а з «Синтез Ойл» – понад 1,6 млрд грн.

І «Рекорд Сістем», і «Синтез Ойл» продавали вугілля «Центренерго» за цінами, подекуди вищими від ринкових. Наприклад, у березні «Рекорд Сістем» постачала суміш газових видів вугілля на станції «Центренерго» за середньою ціною у майже 2,6 тис грн./т.  Тоді як його найближчі конкуренти – за 1,9 тис грн./т, а  ринкова пропозиція на подібне вугілля була на рівні від 1,68 тис грн./т. Мінімум на третину дешевше.

У січні 2020-го «Центренерго» купувало у «Синтез Ойл» вугілля марки «Г» та «Т» за 2,2 тис грн./т, в той час як на ринку можна було придбати за 1,85 тис грн. Тобто дешевше майже на 20%.

Також з початку року «Центренерго» почало закуповувати газ у ТОВ «Юнайтед енерджі», в січні-травні фірма поставила 22,5 млн куб м палива на 103 млн грн. Ще 14 млн грн. їй було заплачено за бронювання потужностей. «Юнайтед енерджі» постачала газ, який вона купувала у компанії «Укрнафта», де державі належить контрольний пакет акцій, а біля 42% контролюють структури, бенефіціаром яких є, в тому числі, Ігор Коломойський.

«Укрнафта» продавала «Юнайтед Енерджі» газ за ціною 3,5-3,9 тис грн./тисяча кубометрів, а фірма вже постачала з націнкою33-49% – по 5,2 тис грн./ тисячу кубометрів.

Фірмою «Рекорд Сістем» володіє 29-річний одесит Роман Фесенко. До цього він бізнесом не займався, навчався в Одеському технікумі залізничного транспорту. За адресою реєстрації «Рекорд Сістем» в Одесі зареєстроване ТОВ «Нефтекс». Володіє цією компанією ПАТ «Ексімнафтопродукт», яке контролюють п’ять кіпрських компаній: Prescona Management Ltd, Portial Trading Ltd, Clanton Consulting Ltd, Inofos Management Ltd та Conlar Holdings Ltd.

Чотири з п’яти цих же кіпрських структур (за винятком Conlar Holdings Ltd) володіють і «Синтез Ойл» – другим постачальником вугілля на «Центренерго».

Portial Trading Ltd, Clanton Consulting Ltd та Inofos Management Ltd фігурували в оприлюдненому реєстрі фінансово-промислових груп та юридичних осіб Державної податкової служби як компанії-нерезиденти бізнес-групи Ігоря Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова.

Щодо постачальника газу – «Юнайтед Енерджі», то другим основним продавцем їй палива компанія «Представництво «Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед». Остання зареєстрована на Кіпрі, а видання «Дзеркало тижня» та «Бізнес Цензор» вказували на афілійованість цієї компанії з Ігорем Коломойським.

На підтвердження цих зв’язків свідчить факт, що покупцями значних об’ємів газу та електроенергії у «Юнайтед Енерджі» є інші підприємства, пов’язані із Коломойським. Це Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати, Нікопольский та Запорізький заводи феросплавів, «Дніпроазот», «Укртатнафта», «Ексімнафтопродукт», «Нафтохімік Прикарпаття», «Одесанафтопродукт», «Нафтопереробний комплекс-Галичина» та вже згаданий «Синтез Ойл».

Нагадаємо, в кінці травня наглядова рада «Центренерго» змінила керівника «Центренерго», в.о. гендиректора компанії було призначено Олександра Корчинського, якого підтримував Фонд держмайна.

Тернопільське ТОВ «Шляховик-Т» подало скаргу на дискримінаційні умови тендеру на поточний дрібний ремонт дороги державного значення Т-03-02 очікуваною вартістю 8,72 млн грн. Замовником тендеру виступила Служба автомобільних доріг у Волинській області.

У скарзі підприємство вказало на новий нетиповий кваліфікаційний бар’єр, який встановила Служба: «підтвердити обсяг річного доходу за попередній рік у розмірі не меншому, ніж вартість послуг, які він має виконати».

За словами Скаржника, така вимога є дискримінаційною для підприємства, яке було засноване у лютому 2019-го року. За той рік фірма отримала 4,97 млн грн, що є меншим від вимоги САД. Але у 2020 р. фірма вже отримала 10,9 млн гривень, що перевищує суму закупівлі.

У квітні «Шляховик-Т» із знижкою у 25% виграв тендер Служби автомобільних доріг у Львівській області на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання на 212,50 млн грн.

Скаргу підприємства АМКУ залишив без розгляду, мотивуючи це тим, що скарга  не подана до органу оскарження «у строки, встановлені частиною восьмою статті 18 Закону «Про публічні закупівлі».

Схожий кваліфікаційний бар’єр був у тендері на реконструкцію колегіуму №16 Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам’янської міської ради: «Середньорічний оборот коштів за останні 4 (чотири) роки (середнє арифметичне значення річних оборотів) має бути не менше 100% від суми Пропозиції». Ця норма була оскаржена в АМКУ і невдовзі тендер відмінили.