Новий консорціум «Блек Сі Консорціум» з пропозицією 96,15 мільйонів гривень виграв тендер Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на будівництво магістралі від вулиці  Мойсеївської до метромосту. Тепер з фірмою мають укласти остаточну угоду. Про це повідомляється у системі «Прозоро».

Нова дорога протяжністю 762 метри буде проходити через відомий харківський ринок «Барабашово».

Конкурентами на тендері були ТОВ «Альфа-Метал-Компані», «Главшляхбуд» та «ШБ «Альтком». Саме у «Альткому» консорціум орендує техніку для виконання дорожніх робіт.  При тому на аукціоні ці компанії майже не конкурували між собою: два з трьох компаній не скинули жодної копійки, і лише «Альфа-Метал-Компані» впала у ціні на незначні 2%.

Оскаржити умови тендерної документації намагалось ТОВ «Міжнародний фонд ініціатив», яке не займається будівництвом доріг, і жодного разу не брало участі у державних закупівлях. Фірма прохала у Антимонопольного комітету скасувати проведення закупівлі у зв’язку з порушеннями у тендерній документації. Але 22 травня АМКУ відхилив скаргу. За даними «Харківського антикорупційного центру», ця фірма має відношення до власників ринку «Барабашово». У власниках компанії значиться Едуард Гайденко та Віктор Галюгін. Перший був помічником народного депутата Олександра Фельдмана, який і є власником харківського ринку «Барабашово».

На торги за стомільйонний підряд не прийшли змагатись компанії, які зазвичай забирають найбільшу кількість дорожніх підрядів Харківської міськради, і є близькими до мерії. До прикладу, не заявилась компанія  «Паркінг+» екс-радника мера Харкова Володимира Чумакова, яка за останні три роки забрала у департаментів та комунальних підприємств міської ради понад 2,11 мільярдів гривень.

«Блек Сі Консорціум» бере участь ще у двох торгах у Дніпропетровської області на загальну очікувану вартість 990,06 мільйонів гривень, та у тендері в Кіровоградській області вартістю 447, 98 мільйонів гривень.

Офіційними бенефіціарами зареєстрованого 22 квітня юридичного об’єднання «Блек Сі Консорціум» є власники турецької компанії “Makyol”: Аднан, Саваш, Мехмет Алі, Саффет Чебі та Арзу Абас. Директором консорціуму значиться Василь Юрманович, він є старшим юристом київського офісу міжнародної юридичної фірми Integrites. Керуючим партнером фірми є Руслан Бернадський, чоловік секретаря Центральної виборчої комісії – Наталі Бернадської.

Партнером турків в Україні є група Олександра Ярославського DCH.

«DCH є місцевим стратегічним партнером компанії Makyol, який надає консультаційну підтримку з широкого кола питань. Це включає в себе контакти в бізнес-співтоваристві і управління проектами», –  повідомляє видання “НВ” з посиланням на прес-службу групи.

Нині, після багаторічної ворожнечі, Геннадій Кернес та Олександр Ярославський перебувають у дружніх відносинах, про що повідомляє сам очільник Харкова.

Наразі Ярославський  очолює антикризовий штаб Харкова у зв’язку з пандемією коронавірусу. Обидва нині перебувають у конфлікті з очільником Харківської облдержадміністрації Олексієм Кучером.

Харківський бізнесмен Олександр Ярославський володіє фінансово-промисловою групою  DCH, головні активи якої: Дніпровський метзавод, Харківський тракторний завод, Харківський аеропорт, готель Харков Палас та ін. Також Ярославський володіє акціями «Укртатнафти».

КП «Київський метрополітен» 1 червня за результатами тендеру замовило ТОВ «Плутон ІС» технічне переоснащення червоної та синьої ліній метро за 108,39 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2021 року мають переоснастити камери випрямленого струму 825 В із заміною швидкодіючих вимикачів ВАБ-28 на 12 електричних підстанціях Святошинсько-Броварської та Оболонсько-Теремківської ліній. Передбачено аванс у розмірі 50%.

Субпідрядник ПрАТ «Плутон» виконає роботи не менше ніж на 20% вартості підряду.

У підсумковій відомості ресурсів без доставки і ПДВ більшість коштів, а саме 79,26 млн грн. припадають на обладнання у комплектах без розшифровки:

• 44 комплекти технічного переоснащення камери 825В ШВ по 1,47 млн грн./к-т;
• 2 комплекти технічного переоснащення камери 825В ШВР по 1,48 млн грн./к-т;
• 8 комплектів технічного переоснащення камери 825В ШЗВ по 1,45 млн грн./к-т.

Перед аукціоном анонімна фірма просила замовника розшифрувати комплекти, проте він сказав, що з проектом можна ознайомитись за адресою його Служби електропостачання.

При цьому в кошторисах вказані швидкодіючі вимикачі постійного струму UR40-81S по 1 574 грн. За даними з відкритих джерел, виробником є фірма «Secheron» (Швейцарія).

Також там є модульні контролери MC200+ по 11 608 грн. та максимальний струмовий захист SMTN-3 по 689 грн. і CR-100 по 295 грн. Їх виробляє група «Плутон», до якої входять згадане українське ПрАТ «Плутон», російське АТ «ЕТК «Плутон» та інші.

Вартість договору лише на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 109,92 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія», причому ніхто не знижував ціну під час аукціону. Дніпровська «МБК Сінергія» належить Любові Сердюк із Кам’янського, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Батиру Азімову з Дніпра.

Засновником і директором запорізького ТОВ «Плутон ІС» є місцевий житель Дмитро Овсянікер. Він володіє згаданим запорізьким ПрАТ «Плутон» із запорожцем Сергієм Сечиним і росіянином Володимиром Осіповим. Останній є гендиректором і найбільшим акціонером російського ЗАО «НПП Энергия», яке виготовляє обладнання для метро.

Крім того, Овсянікер і Сечин володіють згаданим російським АО «ЭТК «Плутон».

Російські АО «ЭТК «Плутон» і ЗАО «НПП Энергия» не підпадають під санкції РНБОУ.

Усього з 2016 року ТОВ «Плутон ІС» отримало підрядів на 121,40 млн грн., переважно в «Київметрополітену». Тоді як ПрАТ «Плутон» із 2007 року натендерило 346,10 млн грн.

КУ «Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Запорізької обласної ради 3 червня за результатами тендеру замовила АФ «Юніверсал Моторз Груп» ПрАТ «Українська автомобільна корпорація» шкільних автобусів на 47,52 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять 30 шкільних автобусів ЗАЗ А08А2В-10 Євро 5 у виконанні 3 для перевезення школярів молодших, середніх і старших класів на 30 місць по 1,58 млн грн.

Це дешевше за решту тендерних цін шкільних автобусів інших моделей інших виробників у будь-яких виконаннях від початку 2020 року, які різняться у межах 1,69–2,09 млн грн.

ПрАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» («ЗАЗ») у січні 2020 року повідомило на своєму сайті про початок виробництва шкільних автобусів на базі своєї моделі А08.

Строк гарантії складає два роки або 100 тис км пробігу, служби кузова – десять років.

Вартість договору на 10% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 53,04 млн грн.

Допущеними конкурентами були ТОВ «Правекстар» з автобусами Еталон А08116Ш-000040, ТОВ «ТД «Еталон Авто» з автобусами Еталон А08116Ш-000020 і ПрАТ «Ісузу-Атаман Україна» з автобусами Ataman D093S2, які не знижували ціни під час аукціону.

ТОВ «Богдан-Авто Запоріжжя» відхилили за рішенням АМКУ по скарзі «Еталон Авто» через відсутність завіреної копії сертифікату типу колісного транспортного засобу.

«Українська автомобільна корпорація» належить Таріелу Васадзе, як і сам «ЗАЗ».

Улюблений адміністративний прийом президента Зеленського називається «дзвінок другу». Оскільки керівництво країною – річ складна, то дзвінки бувають аж двох типів. Перший: «Мене прості люди просять зробити одну річ. Зроби. Хай їм буде добре». Другий тип дзвінка: «Ну, як там у вас – все нормально?». На це правильний друг повинен сказати , що все зашибісь (правильна лексика у даному випадку – важлива), і ошелешити будь-якою вражаючою цифрою: «Тисячу дитсадків побудували, сто тисяч людей вилікували, мільйон дітей зачали – і це тільки на першому етапі реформи, далі – буде».

Щасливий президент починає повторювати магічні «тисячі-мільйони» на зустрічах з вдячними виборцями. І тут і криється невелика халепа. Бо невмолимо надходить той час, коли вилікувані дідусі поведуть новонароджених дітей у збудовані дитсадки. Тільки от показувати нічого. Окрім, звісно, симпатичних дач і яскравих авто, які дивовижним чином з’явились у відповідальних за бюджетні потоки.

Спектр подібних обіцянок останнім часом став неймовірно широким – від МОЗу до МОУ. Про це вже сьогодні можна написати з дюжину текстів. Для реконструкції «як це працює» ми візьмемо Укравтодор. Зважаючи на рекордний для України бюджет на ремонт доріг у  100 мільярдів.

Юрій Арістов. Друг

Це бізнес-партнер Володимира Зеленського, у рибний бізнес якого лідер «Кварталу» вкладав свої гонорарні здобутки, поки ще не став президентом. Схоже, Зеленський оцінив  комерційну жилку партнера, зробивши його керівником найресурснішого комітету Верховної Ради – бюджетного.

Вагу цього органу для потоків Укравтодору складно переоцінити. Бюджетний комітет затверджує розподіл бюджетних коштів на ремонт доріг. Тобто група нардепів може вирішити, що на ремонт оцієї дороги, тендер на яку виграла компанія Х, грошей не дамо. Вони підуть на іншу дорогу, тендер по якій виграв У. І нехай той Х сидить зі своїм підрядом, поки У буде в грудні закопувати живі гроші в асфальт (в грудні – це не жарт, за це справді воював комітет Арістова, ось стенограма).

Менше, ніж за рік Арістов в бюджетному комітеті набрав такої державної ваги і власної значущості, що вирішив перекинути на дороги додаткові мільярди, незважаючи на те, що підставить цим під міжнародний скандал улюбленого президента. Ідеться про ініціативу забрати 35 мільярдів гривень з Covid-фонду і передати їх на ремонт доріг. Мовляв, це допоможе боротись з безробіттям, розгулу якого сприяє карантин. Це обґрунтування настільки ж природнє, наскільки органічною виглядає сова, натягнута на глобус. Навіть політкоректне Головне науково-експертне управління Верховної Ради назвало підхід Арістова «сумнівним у правовому відношенні». Інші точки зору до Зеленського не долітають, оскільки таких самих позицій притримується й інший друг – перший помічник президента Сергій Шефір, а це третій партнер Зеленського і Арістова по рибній фірмі  (докладніше про бізнес-зв’язки Арістова тут).

У чому суть міжнародної підстави

Саме в ці дні МВФ наважився дати Україні $5 мільярдів на підтримку в розпал пандемії. І при цьому «кляті масони» поставили вимогу: вони проведуть аудит того самого Covid-фонду, який і має рятувати українців від наслідків епідемії. Рятувати – це забезпечити Україну принаймні лабораторіями для аналізів аби виявляти ланцюжки заражених. Тим паче, що українські черги на аналізи вимірюються вже ледь не тижнями. Однак Арістов вирішив, що цю велетенську купу грошей краще закопати в дороги. І для МВФ це точно буде привід вирішити, що вони тупо фінансують навіть не українську економіку.

Чому не українську? Бухгалтерія ремонту доріг в Україні наступна.

З 100 гривень на ремонт будь-якої дороги 85 гривень йде на будматеріали (лише жалюгідні 15% лишаються на зарплати, офіційні прибутки, оплату роботи спецтехніки тощо).

З цієї суми до 70 гривень йде на різну хімію, бітум та асфальт, який на третину теж складається з бітуму (решта 15 гривень – це вітчизняний щебінь, бетон, тощо). Український бітум Коломойського вважається недостатньо якісним, тому його використовують у незначних кількостях. Тобто Україна живе на імпортному бітумі. І основним його постачальником є Білорусь, яка виготовляє бітум з російської нафти.

Грубо маємо, що з кожної сотні гривень на ремонт дороги – близько 30-40 гривень зрештою виводиться в Білорусь, яка частину потоку відщеплює у воюючу з нами Росію. Беремо 35 мільярдів Арістова – і 10 мільярдів відразу відправляємо за межі України. Це не рахуючи дельт і марж, які зашиють у кошториси вітчизняні алхіміки. Ось що бачитиме МВФ, який дає гроші Україні не вмерти від Covid. Тому не варто дивуватись, що сьогодні  парламентарі під різними приводами саботують меморандум з МВФ, у якому прописана така вимога. Навіть під ризиком, що Україна взагалі залишиться без цих грошей наодинці з пандемією.

Підстава під Порошенка. Навіть дві

Олександр Кубраков в останньому інтерв’ю «НВ» фактично підвів Зеленського під монастир. Голова Укравтодору намагався спростувати картелізацію галузі і шукав будь-які аргументи аби показати, що у них багато підрядників. І додумався похизуватись платіжками по контрактам, виграним «по тендерам, які були проведені задовго до мене».

Ще раз. Кубраков показує розмаїття підрядників завдяки досягненням попередників. А хто у нас зараз злочинний попередник? Важко повірити.

І це погіршується стратегічною міною, яку під Зеленського заклав Юрій Голик своїм проектом «Велике будівництво». Саме він вклав у голову президента план відремонтувати у 2020 році чотири тисячі кілометрів доріг (ось вона – магічна цифра для прес-конференцій). Але біда в тому, що більша частина цих ремонтів – це буде саме «по тендерам, які були проведені задовго до мене». І навпаки – більша частина тендерів, які Укравтодор цього року злив картелю, не має жодних шансів на своєчасне виконання. Бо шестеро членів Національної асоціації дорожників України вже загарбали 72% всіх підрядів Укравтодору, проведених цього року з антиконкурентними вимогами. І тепер у них лише два шляхи: або взагалі провалити завдання президента, або брати на субпідряд саме ті фірми, проти яких Укравтодор і впровадив свої заточки. І тоді підуть псу під хвіст розмови про те, що лише кілька фірм можуть швидко і якісно робити дороги.

У будь-якому разі, ідея Голика дає можливість Порошенку вже зараз сісти розфарбувати контурну карту «Великого будівництва» (на фото). Зеленим почеркати те, що (не)зроблять по тендерам Зеленського. Бордовим те, що зроблять по тендерам «попередників». В контексті осінніх виборів це дасть Зеленському додаткових емоцій для оцінки ідеї перебіжчика. Нагадаємо, піарник #команди_Порошенка перевзувся у «ЗЕлене» після поразки його роботодавця на виборах і започаткував картелізацію ринку під носом у нового президента. З особливим цинізмом все далі і далі заганяючи Зеленського у красиві цифри на кшталт «100 лікарень», «100 мільярдів». Насправді ці красиві цифри дають опонентам можливості ловити Зеленського на невиконанні чітких планів. І під час виборів уЗеленського ще нераз пожалкують, що вирішили вкласти прірву грошей у ремонт кількох трас, по яким їздить незначна частина виборців на мерседесах та фурах. Замість того, щоб одномоментно почати ремонти на «маршруточних» дорогах та вулицях, де найбільше потрібні ремонти і де ями плавно перетікають в інші ями.

Хоча зрозуміло чому цього не зробили. Бо тоді б мільярдні бюджети були розпорошені між купою регіонів, а відтак – різними гаманцями. А так – маєш справу з кількома «зрозумілими» підрядниками, закопуєш все в одному місці, та й поготів.

Зрозуміло, що через півроку буде «трохи незручно» перед другом. Але йому можна буде все пояснити. Об’єктивними труднощами, підступами ворогів, світовою кризою. Він довірливий, він все зрозуміє. Та й чи може переважити кілька хвилин неприємної розмови того факту, що в результаті цього у тебе з’явиться новий «садок вишневий біля хати»…

Блог від: Юрій Ніколов, Олекса Шалайський

5 червня 2020 р. під час «години запитань до уряду» нардеп від «Слуги народу» Олексій Красов озвучив тезу щодо обрання на позаконкурсній основі голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту.

Пане прем’єре, для вас не є таємницею, що у ЗМІ поширюється інформація щодо фактів відносно можливого порушення антикорупційного законодавства з боку посадовців АРМА, – сказав Красов. – Є підстави визнати діяльність АРМА неефективною. АРМА підконтрольна Кабінету Міністрів України. Тому є питання: чи проводяться службові розслідування відносно посадових осіб, з огляду на те, що з цього приводу до вас звернувся Антикорупційний комітет? Коли будуть надані результати? Чи розглядалося вами питання щодо відсторонення посадових осіб під час проведення службових розслідувань? Яке рішення було прийнято? У лютому закінчився строк повноважень т.в.о. голови АРМА. Чи можемо нарешті укласти контракт на позаконкурсній основі з головою АРМА та взяти на себе відповідальність за діяльність органу під час карантину?

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що уряд «працює над питанням щодо АРМИ» і передав слово міністру Кабінету Міністрів Олегу Немчінову.

На жаль, ми не можемо на позаконкурсній основі шляхом добору призначати керівника саме в АРМу, – сказав Немчінов. –  Тому що призначення керівництва регламентується спеціальним законодавством. Дійсно, закінчується термін виконання обов’язків керівником. Думаю, на найближчому Кабміні ми це питання врегулюємо. А від себе хочу попросити народних депутатів нарешті ухвалити рішення про добір членів комісії, яка буде відбирати, власне, такого керівника.

Нагадаємо, нардеп Олексій Красов входить до складу Комітету ВР з питань антикорупційної політики (Антикорупційного комітету). 6 травня 2020 р. Красов запропонував комітету звернутися до прем’єр-міністра щодо «організації ретельного службового розслідування стосовно діяльності працівників» АРМА, які фігурували, зокрема, в матеріалах «Наших грошей» та «вирішення питання щодо відсторонення від виконання посадових обов’язків на час проведення цього службового розслідування цих працівників». Зауважимо, що в матеріалах фігурували  переважно т.в.о. голови АРМА Віталій Сигидин та заступник голови Володимир Павленко. Комітет таке звернення зробив.

АРМА досі керує Віталій Сигидин, якого 29 грудня 2019 р. Кабмін призначив т.в.о голови Агентства з розшуку та менеджменту активів. У лютому в Сигидина справді збіг строк повноважень. Зауважимо, що обрання голови АРМА на позаконкурсній основі чинне законодавство поки не передбачає. І, якщо Рада не збирається законодавство порушувати, то їй доведеться визначитися з кандидатами у комісію з вибору голови АРМА.

По закону, обирати голову Агентства має комісія з 8 осіб, і в неї мають входити по людині від Генпрокурора, директора НАБУ, міністра юстиції, голови Держфінмону та міністра фінансів. Троє членів комісії йдуть по квоті від Верховної Ради, цих людей Раді рекомендує Антикорупційний комітет.

Утім, 3 червня 2019 р. парламент не проголосував за рекомендованих комітетом людей. Як цих осіб обирали, читайте ось у цьому матеріалі. 4 червня 2020 р. Антикорупційний комітет оголосив новий конкурс в комісію з вибору голови АРМА, заявки приймають до 18 червня.

Якщо Рада не визначиться з кандидатами до канікул, обрання голови АРМА буде заблоковано до осені, і відомством весь цей час керуватиме т.в.о. По профільному закону, Кабмін може змінити т.в.о, але вибір у нього  невеликий, бо доведеться обирати між двох заступників голови. Наразі це – Володимир Павленко та Філіп Пронін.

Тендерна колегія Антимонопольного комітету відхилила скарги чотирьох компаній на рішення філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» про відхилення їх пропозицій з торгів на закупівлю моторних олив загальною очікуваною вартістю 260,16 мільйонів гривень. Про це повідомляється у системі «Прозоро».

Укрзалізниця оголосила два тендери на поставку по 2548 тон моторної оливи для дизельних двигунів М-14В2, 726 тон оливи для автотракторних дизелів М-14Г2ЦС, 190 тон оливи для гідравлічних передач тепловозів ГТ-50, та 294 тон оливи індустріальної І-40А.

В результаті на торги прийшли сім підприємств, п’ять з яких замовник відхилив: «Араз Оіл», «Торум», «Август Пром», «Ксм-трейд», «Міроіл». Фірми відхили через невідповідність умовам тендерної документації, зокрема більшість відхилених компаній пропонували до постачання гідравлічну оливу ПРОТЕК ГТ-50, яка виготовляється за певними технічними умовами, що відповідно до вимог тендерної документації мала супроводжуватись повною сканованою копією ТУ на виготовлення даної продукції. Учасники у складі своїх тендерних пропозицій надали копію техумов без сторінки з розділу «Технічні вимоги», чим не виконали умови тендерної документації.

Чотири компанії намагались оскаржити відхилення у АМКУ. У скаргах підприємства зазначали, що відсутні сторінки у розділі «Технічні вимоги» не мають відношення до предмету закупівлі, а отже замовник відхилив їх пропозиції неправомірно. Але тендерна колегія Антимонопольного комітету відмовила фірмам через очевидну невідповідність пропозиції вимогам замовника.

У першому аукціоні перемогла компанія «Корнет Холдинг» з пропозицією 117,00 мільйонів гривень, а у другому «НВП «Хілл корпорейшн – Юкрейн» запропонувавши поставити товар за 117,02 мільйонів гривень.

В обох тендерах Державна аудиторська служба розпочала моніторинг проведення закупівлі. По одній з закупівель, ДАСУ вже опублікувала результати перевірки, згідно яких моніторинг не виявив порушень при проведенні торгів, крім того, що замовник на шість звернень щодо усунення порушень, які опубліковані в електронній системі закупівель оприлюднив роз’яснення на них з перевищенням терміну, який складає три робочих дні, чим порушив норми закону «Про публічні закупівлі».

Засновником столичного «Корнет Холдингу» є 26-річний Юрій Пожар із Франківщини. Особа з такими ПІБ є самбістом та викладачем фізичного виховання. Керує фірмою Вадим Оксентюк. Особа з такими ПІБ із Броварів працювала керівником напрямку в ТОВ «Тотал Флюід Менеджмент» компанії «Норкросс Ассетс Лімітед» (Кіпр) білоруса Дениса Добровольського, яке є офіційним дистриб’ютором продукції «Shell» в Україні.

Власником «НВП»Хілл корпорейшн – Юкрейн» є мешканець Казахстану Дулат Кожамжаров.

З 24 по 30 травня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 68,21 тисяч закупівель на загальну суму 9,93 млрд грн. З цієї суми на десять найбільших закупівель припало 3,02 млрд грн.

Найбільші тендери минулого тижня

«Укравтодор» опублікував текст, в якому звинуватив журналістів програми «Наших грошей з Денисом Бігусом» у маніпуляціях з цінами на будівельні матеріали в тендерах Укравтодору.

Основною претензією журналістів було те, що Укравтодор купує асфальтобетон – основний компонент будівництва доріг – за завищеними цінами. При цьому Олександр Кубраков заявляє, що Укравтодор, як і служби автомобільних доріг, орієнтуються на ринкові ціни.

За словами очільника Укравтодору, не так важливо, скільки коштують компоненти,  —   головне, щоб ціна «на виході» була прийнятною. Для кращої наочності Укравтодор вдався до порівняння ремонту доріг з приготуванням салату:

«Коли в їдальні ми замовляємо салат, зазвичай, не цікавимося вартістю роботи касира, помідорів та огірків. Ми дивимося, чи відповідає ціна ринковому рівню, і платимо за всю страву».

З цим можна було б погодитися в умовах, коли вищезазначений салат ми можемо обирати в закладах різного рівня. Адже вартість цього салату у ресторані та кафешці буде суттєво відрізнятися. І ми самі маємо можливість обирати ідеальний для себе баланс ціни, якості і сервісу. Та якщо ті самі огірки одному з закладів ми будемо продавати за вищою ціною, але при цьому будемо вимагати, щоб салат коштував стільки ж, то логічно припустити, що на виході заклад буде змушений економити на якості.

Або якби всі кафешки конкурували, тоді б теж можна було сподіватись на ринковий рівень ціни. Але коли всі заклади харчування довкола вашого офісу знаходяться у картельній змові, то ви теж отримаєте салат з огірків по ціні трюфелів.

Але повернемося до пояснень. Отже, Укравтодор розказав, як визначається ціна тендеру на ремонт: Служби автомобільних доріг перед тендером визначають орієнтовну вартість будматеріалів, потім ціну асфальту перевіряє незалежна експертиза, а потім їх контролює сам Укравтодор, орієнтуючись на моніторинг свого ж дослідного інституту  ДержДорНДІ. Тож все має бути чесно і прозоро.

Але чи можна стверджувати, що ціни на сайті організації, засновником якої є сам Укравтодор, є ринковими та об’єктивними?

Не факт.

На сайті ДерждорНДІ публікуються моніторинги не самого державного інституту, і навіть не Укравтодору взагалі. Там публікуються ціни від ТОВ «Інпроект» – приватної компанії. Втім, якщо Укравтодор запевняє, що опиратися варто саме на них, то в описаних нижче прикладах ми спробуємо саме це і зробити.

Приклад перший. У травні 2020 року комунальне ШЕУ Печерського району Києва на тендері з трьома активними учасниками закупило різні марки дрібнозернистої асфальтобетонної суміші по ціні 1000-1300 грн за тонну. Закупівля була проведена у фірми ПП «Автомагістраль», яка жодним чином не відноситься до фаворитів Укравтодору. І ця ціна була значно меншою від тієї, що вказана на сайті ДерждорНДІ для Київської області станом на квітень – 2058 грн/т.

Приклад другий. «Київавтодор» у травні уклав угоду з ТОВ «Автомагістраль-Південь» на ремонт проспекту Героїв Сталінграду за 805 млн грн. Тут асфальтобетонну суміш ЩМАС-20, як видно на скріні, замовили по 3460 грн/т без ПДВ та без урахування доставки (вона вказана у сусідній колонці – 214 грн, і суттєвого впливу на остаточну ціну не має). З податком це складе 4152 гривень за тону. Це не просто дорожче від останнього прайсу ДерждорНДІ на цей вид асфальту 2 160 грн, а й банально дорожче від усіх інших регіонів.

Щебінь у цьому тендері також коштує значно дорожче. У прайсі на сайті ДерждорНДІ для Київщини (на скріні ліворуч) щебінь фракції 20-40 мм коштує 405 грн з ПДВ. У кошторисі «Автомагістралі-Південь» його поточна ціна без ПДВ визначена 944 грн (обведено червоним кольором на скріні нижче), тобто з урахуванням податку його ціна становить 1132 грн за кубометр, що в три рази більше від прайсу на сайті укравтодоторівців.

Про всяк випадок зафіксуємо, що у кошторисі відпускна ціна щебня – 525 грн (жовтим), транспортування (синім) на відстань 30 км (чорним) – 401 грн, тобто вартість перевезення одного кубометру щебня на один кілометр становить 13 гривень, що у рази(!) дорожче від ринкових тарифів на траспортування. Зеленим на скріні виділено вартість складських послуг для щебня – 18 грн за кубометр. Сума жовтого, синього і зеленого у нашому випадку і дає червону ціну щебня, яку держава платить ремонтникам доріг за цей будівельний матеріал.

Цей тендер з мінімальною 5-відсотковою знижкою по відношенню до очікуваної ціни розіграли «Автомагістраль-Південь» і «Ростдорстрой». Тобто там, де у компанії-фаворита конкуренція слабка або ж її немає зовсім – купувати можна навіть за ціною, вищою за цифри з сайту ДерждорНДІ.

Приклад третій, для певності. Дніпропетровський тендер, який за 623 мільйони гривень у квітні виграв найбільший фаворит Укравтодору  —   ТОВ «Автомагістраль-Південь». Беремо ціни з прайсу переможця і порівнюємо з квітневим прайсом ДерждорНДІ для Дніпропетровської області:

І якщо дані з правої колонки є, за інформацією Укравтодору, ринковим орієнтиром, то чому окремо взятий підрядник цей орієнтир ігнорує, переплачуючи місцями в два рази?

Це якраз той випадок, коли ціна за компоненти «укравтодорівського» салату  —  асфальт та щебінь —   є неймовірно важливою, тому що її правильний розрахунок знизить загальну вартість салату, наприклад, з 45 до 35 грн за порцію. А у масштабах 100-мільярдного будівництва – це значима економія коштів. Десятки мільярдів гривень на дорозі не валяються.

Блог від: Юрій Ніколов, Марина Ансіфорова

Фірми, пов’язані з Ігорем Коломойським, за час президентства Володимира Зеленського продали державній компанії «Центренерго» щонайменше 1,5 млн тонн. Здебільшого це було російське вугілля, хоча в Україні видобувають вугілля необхідних марок. Про це йдеться у сюжеті Аліси Юрченко для телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

За даними держпорталу «Spending», «Центренерго» з липня 2019 р. по квітень 2020 р. придбало 1,5 млн тон вугілля у фірм «Синтез Ойл», «Нафта форс», «Рекорд Сістем» і «Азонекс».

Державна податкова служба внесла кіпрських акціонерів фірми «Синтез Ойл» в перелік підконтрольних Ігорю Коломойському. Машина цієї компанії їздила в супроводі Володимира Зеленського, коли той був кандидатом в президенти. Засновником фірми «Нафта Форс» є менеджер з паливної групи «Авіас», пов’язаної з Коломойським. «Рекорд Сістем» і «Азонекс» теж мають низку перетинів із бізнесами Коломойського і використовували при імпорті вугілля тих самих митних декларантів, що й «Синтез Ойл» та «Нафта Форс».

До літа 2019-го ці чотири фірми не займалися вугіллям. Після обрання президента Зеленського на «Центренерго» призначили менеджмент, Коломойський назвав «зрозумілим». Тоді вказані чотири фірми почали імпортувати вугілля з Росії і перепродавати держкомпанії.

Сплеск імпорту вугілля з Росії спричинив кризу з вугіллям українським. «Центренерго» зменшило закупівлі у державних шахт, вугілля лежало на складах, а шахтарі не отримували зарплат.

«Центренерго, куди ми відвантажуєм, 120% вугілля на складах заповнені. А заповнено чиїм вугіллям? Кожен місяць через Беларусь з Росії йде 500 тис тон вугілля різних марок,» – говорив у лютому 2020 р. Олександр Абрамов, голова Незалежної профспілки гірників  у Мирнограді.

Так він пояснював, чому співробітники шахти «Капітальна» («ДП «Мирноградвугілля») протестують і відмовляються підійматися на поверхню через невиплати зарплат.

Різні замовники в Україні купували російське вугілля за різною ціною. Наприклад, 7 грудня 2019 року на митниці були оформлені дві закупівлі. Вугілля марки Т російського «Сибэнергоугля» купили Трипільська ТЕС і «Синтез Ойл» за однаковою ціною – 1957 грн/т. У подальшому фірма з пулу Коломойського перепродала його на «Центренерго» по 2200 грн/т без ПДВ, тобто на 243 гривні дорожче від імпортної ціни Трипільської ТЕС.

На тих обсягах, які посередники з орбіти олігарха скуповували в РФ і перепродавали Центренерго, така націнка могла скласти близько 300 млн грн.

Нагадаємо, з червня 2019 р. «Центренерго» очолював Володимир Потапенко. Його призначили туди, коли президентом вже був Володимир Зеленський, а прем’єром лишався Володимир Гройсман. Фондом держмайна, який володіє 78% акцій Центренерго, керував Віталій Трубаров.

Після зміни очільників Кабміну та ФДМ Олексій Гончарук і Дмитро Сенниченко розпочали зміну керівництва Центренерго. Цей процес кілька місяців блокувався у судах. А 29 травня 2020 р. Фонду держмайна вдалося призначити в.о. гендиректора Олександра Корчинського. Він запевняє, що наразі Центренерго використовує вугілля лише державних шахт.

Суд відмовив керівнику Київської місцевої прокуратури № 10 у задоволенні позову про визнання недійсним договору інвестування у будівництво житлового комплексу на вул. Лермонтовській, 12 у Шевченківському районі Києва, укладеного між Інститутом нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Академії медичних наук України та ТОВ «Дніпро-Плаза», яке у подальшому замінило ТОВ «Експрес МС». Про це свідчить постанова Північного апеляційного господарського суду (головуючий – Мартюк А.І., судді – Буравльов С.І., Калатай Н.Ф.) від 28 травня.

У березні 2007 року Інститут нейрохірургії і «Дніпро-Плаза» уклали договір інвестування у будівництво житлового комплексу на ділянці площею 0,67 га, яка входить до ділянки площею 4,89 га на вул. Лермонтовській, 12, що перебуває на праві постійного користування в Інституту. Цей договір було погоджено постановою Президії Академії медичних наук України.

Сторони домовилися, що Інститут в якості інвестиційного внеску зобов’язаний забезпечити оформлення права користування ділянкою під будівництво. А фірма передає Інституту у власність медичне обладнання (шість операційних нейрохірургічних мікроскопів загальною вартістю не менше оціночної вартості ділянки) і отримує 100% площі збудованого об’єкту.

У квітні 2007 року замість «Дніпро-Плаза» стороною договору стало ТОВ «Експрес МС».

Прокурор вказує, що договір укладено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки інвестиційний результат має місце лише для приватної фірми, у той час як Інститут не отримує жодного доходу від створення об’єкту інвестиційної діяльності. Прокурор переконує, що це був удаваний правочин, що по суті своїй є договором міни. Також прокурор звернув увагу суду, що ділянка забудови є державною власністю і повинна використовуватися виключно для забезпечення діяльності медичної установи.

28 травня Північний апеляційний госпсуд дійшов висновку, що договір укладено в межах вимог законодавства, і він не є договором міни. ПАГС вважає, що це був інвестиційний договір у будівництві. Суд дійшов висновку про необґрунтованість позову прокурора і відмовив у його задоволенні.

Ця справа розглядається судами з 2018 року. 04.03.2019 Північний апеляційний госпсуд (головуючий – Сулім В.В., судді – Чорногуз М.Г, Коротун О.М.) визнав недійсним вказаний договір інвестування. Однак, Верховний Суд цю постанову скасував і відправив справу на новий розгляд.

Нинішніми власниками ТОВ «Дніпро-Плаза» є Дочірнє підприємство “Р-Інтер” і ТОВ «Сістемменеджпроінвест», засновником якого є «Р-Інтер». Власником «Р-Інтер» є кіпрська компанія «Сусурро Холдінгз Лімітед».

Станом на 2007 рік власниками «Дніпро-Плаза» були російські мільярдери брати Микола Саркісов та Сергій Саркісов.

Власником ТОВ «Експрес МС» є Оксана Гаврилюк, а керівником з 2016 року – Богдан Крупка. Останній також є керівником ГО «Фонд захисник вітчизни-Рятівник», засновниками якого є колишній нардеп-регоінал Юрій Воропаєв, екс-міністра оборони Олександр Кузьмук та міністр оборони в часи Януковича Павло Лебедєв.

Крупка у 2016 році був директором і співзасновником ТОВ «Мангус», яка зараз зареєстрована Олександра Карп’яка з Макіївки. Карп’як також є керівником ТОВ «Дісбуд», кінцевим співвласником якого є засновник і керуючий партнер девелоперської компанії DIM Group Олександр Насіковський. Його брат Андрій Насіковський був одним із підозрюваних у справі про побиття Тетяни Чорновол.

Текст: Марина Ансіфорова

Тендерна Колегія Антимонопольного комітету днями на 180 градусів розвернула свою практику. Раніше вимоги Укравтодору щодо 100% аналогічного досвіду по виконаним на 85% договорами визнавались дискримінаційним. Але після одного засідання під головуванням керівника АМКУ Юрія Терентьєва Тендерна колегія почала чохом відмовляти компаніям у задоволенні їхніх вимог.

Довідково: з початку 2020 року Укравтодор впровадив у своїй тендерній документації дуже жорсткі вимоги до учасників ринку. За словами голови відомства Олександра Кубракова, вони спрямовані на обмеження кількості компаній, що можуть брати участь у ремонті великих трас. Обмеження полягають у наступному:

• Якщо у тендері на капремонт державної траси треба виконати певні види робіт на 1 млрд грн, то учасник повинен довести, що у останні 3-5 років виконував такі самі види робіт у обсязі 100% саме по угодам на капремонт державних трас (а не регіональних чи територіальних). Заточка полягає у тому, що у цей період Укравтодор з власних причин дуже рідко проводив тендери на капремонт доріг, обмежуючись поточним середнім ремонтом. А ті підряди по капремонту/реконструкції що були – були отримані саме лідерами картелю.
• Доводити досвід виконання аналогічних робіт можна тільки по контрактам, які виконані на 85%. Заточка полягає у тому, що основною причиною невиконання підрядів є відсутність фінансування з боку Укравтодору. Тобто здебільшого замовник сам регулює у яких підрядників буде подолано 85% рубіж, через який не пролізав навіть член НАДУ «Альтком». Більше про заточки «Укравтодору» див «Картель забрав 85% найбільших дорожніх підрядів України з початку сезону 2020 року»

В останні місяці практика АМКУ щодо вимог Укравтодору була однозначною і сталою, а саме  —  укравтодорівських замовників послідовно зобов’язували зносити тендерні заточки по досвіду, виду і обсягу робіт. Все змінилось 29 травня.

Колегія під особистим головуванням Терентьєва розглядала скарги «Броварського шляхово-будівельного управління №50» на вимоги Черкаської служби автодоріг по тендерам на поточний середній ремонт двох ділянок траси Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань очікуваною вартістю 316,63 млн гривень. Також найближчим часом будуть оприлюднені аналогічні рішення і по іншим тендерам Укравтодору.

У десятках випадках раніше в АМКУ ставали на бік різних скаржників. Але цього разу колегія у складі Юрія Терентьєв, Дар’я Чередніченко та Наталія Буроменська відмовила у задоволенні скарги відмовила. Обгрунтування дуже цинічне: «Скаржник не довів необхідність внесення змін».

У той же день колегія АМКУ підтвердила, що це «перевзування у стрибку» було не випадковістю, а тенденційною зміною підходу держуповноважених. З тим самим обгрунтуванням «скаржник не довів необхідність внесення змін» було відмовлено фірмам «Березівкаагрошляхбуд» і «ЗТС групп», які оскаржували вимоги Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області на тендерах з поточного середнього ремонту дороги Н-23 Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя очікуваною вартістю 1,40 млрд гривень.

Ось так виглядає рішення «Скаржник не довів» по черкаському тендеру:

А тепер дивіться як це протиричіть попереднім рішенням. Ось одне з десятків рішень, в яких члени АМКУ вирішили, що «Замовник не довів необхідність встановлення» такої умови (скарга великої китайської корпорації «Сіногідро» по дніпропетровському тендеру, рішення прийнято всього місяць тому):

І ось так раніше виглядала позиція голови АМКУ Юрія Терентьєва:

Він ще зовсім недавно називав «ризиком щодо захисту економічної конкуренції та приорітету споживачів» вимогу Укравтодора щодо підтвердження 50% аналогічного досвіду. А тепер вважає що вимога про підтвердження 100% не є дискримінаційною.

Що ж сталося із стійкістю переконань тендерної колегії АМКУ, в принципі зрозуміло. Державні уповноважені, призначені та залишені Володимиром Зеленським під крилом Юрія Терентьєва, здали черговий бастіон послідовного правозастосування під тиском бажаючих пиляти державні кошти без огляду на конкурентне законодавство.

Блог від: Марина Ансіфорова

Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» 30 квітня за результатами тендеру замовила ТОВ «Інтел Енерго» ремонт за 58,59 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч мають виконати капітальний ремонт турбоагрегату К-300-240-2 блоку ст. №2 та турбоагрегату К-300-240-2 блоку ст. №3. Більшість коштів припадає на робочі лопатки 5 ступені І потоку Б-382-20-74, ІІ потоку Б-382-20-03, ІІІ потоку Б-382-20-74 по 133 тис грн.

У вересні 2019 року на виграному «Інтел Енерго» подібному тендері Вуглегірської ТЕС лопатки Б-382-20-74 коштували майже стільки ж – по 131 тис грн. У червні 2019 року «Центренерго» замовляло їх у «Інтел Енерго» для Вуглегірської ТЕС по 131 тис грн.

Ще раніше, у 2018 році вони коштували по 132 тис грн., а в 2017 році – по 120 тис грн.

Первинна ціна угоди на 0,0001% нижча за очікувану вартість закупівлі у 58,62 млн грн.

Обох конкурентів із трохи нижчими цінами відхилили. ТОВ «Спецтеплоенергомонтаж» («СТЕМ») не подало протоколи про проходження перевірки знань з охорони праці на частину працівників та відгук від замовника ремонту турбін К-300-240 у 2016-2019 роках, а ТОВ «Енергоінвест» не принесло довідку про відсутність податкової заборгованості.

Київське «Інтел Енерго» зі статутним капіталом 10 тис грн. засноване у 2011 році. Його першими власниками були киянин Вадим Лебідь та Олег Касацький із Феодосії, котрий працював директором. Нині фірма належить киянину Олександру Кисільову і директору Дмитру Буриму, зареєстрованому в окупованому Донецьку. Усього з 2014 року вона виграла тендерів на 362,20 млн грн., переважно у «Центренерго» та його станцій.

Нагадаємо, раніше переможець був прописаний по вул. Харківське шосе, 13-а і мав номер телефону (050) 325-04-48. Там само і зараз знаходиться ТОВ «ДІЗС Консалтінг» донеччан Валерії та Геннадія Рибенкових, головному бухгалтеру якого належав вказаний номер.

Геннадій Рибенков також відомий як власник ТОВ «ДонбасІнформЗв’язокСервіс» («ДІЗС»). Ця донецька фірма почала без відкритих торгів отримувати державні підряди наприкінці 2010 року після призначення Бориса Колеснікова віце-прем’єром з питань Євро-2012. Тоді вона отримала низку підрядів від київського НСК «Олімпійський» на 631,44 млн грн. Загалом у «ВДЗ» зафіксовано підрядів цієї фірми на 870,09 млн. грн.

КП «Калуський муніципальний ринок» Калуської міської ради Івано-франківської області 4 червня уклало угоду з ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» про купівлю автобусів за схемою фінансового лізингу. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Державний банк купить у обраного комунальниками ТОВ «УкрЄвроМАЗ» чотири нові автобуси виробництва ВАТ «Мінський автомобільний завод» (Білорусь) у 2019 році загальною вартістю 10,04 млн грн. Із них три будуть моделі МАЗ-206063 на 27 місць та один – моделі МАЗ-226063 на 31 місце. Ціна за одиницю складає 2,51 млн грн. Потім їх передадуть комунальникам у лізинг строком на п’ять років під 17% річних плюс комісії.

Вартість договору з банком становить 12,45 млн грн. Отже, автобуси в лізинг обійдуться на чверть, або 2,41 млн грн. дорожче, ніж якби їх купили одразу за такою самою ціною.

У відкритих джерелах ці моделі є по $90 тис і $93 тис, або 2,41 млн грн. і 2,49 млн грн.

Засновником фірми «УкрЄвроМАЗ» є Ірина Саханда, а директором – Богдан Саханда.

Закупівлю провели без відкритих торгів, бо послуги фінансового лізингу не підпадають під закон «Про публічні закупівлі». Міськрада затвердила умови договору 3 червня.

Детальніше про обхід «Прозорро» і закону «Про публічні закупівлі» за допомогою схеми фінансового лізингу читайте у статті «Сміттєвий вибрик Філатова».

Державна архітектурно-будівельна інспекція України відмовила у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції Київського зоологічного парку (третя черга будівництва). Про це свідчать дані офіційного сайту ДАБІ.

У ДАБІ вказали на невідповідність експертного звіту щодо проектної документації вимогам законодавства. Зазначено, що він не завірений належним чином. Крім того, вказано, що до проведення експертизи не залучено архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Також ДАБІ вказало на неподання заявниками (Київським зоопарком та КП «Житлоінвестбуд-УКБ») усіх необхідних документів. Зокрема, як вказано у відмові, не надано наказ про призначення відповідальної особи за виконання будівельних робіт; не подано експертний звіт щодо розгляду проекту будівництва на стадії проектування, що передбачає поділ по чергам; не надано висновок з оцінки впливу на довкілля, необхідний при облаштуванні автостоянок на площі не менш як 1 га і більш як на 100 паркомісць.

Також у ДАБІ зазначили, що не надано витяги з держреєстру щодо наявного права власності або землекористування ділянкою, та щодо будівель і споруд, що реконструюються.

Нагадаємо, 30 квітня цього року Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» за результатами тендеру уклало угоду з ПрАТ «Фундамент» про третю чергу реконструкції об’єктів Київського зоологічного парку за 802,84 млн грн.

До кінця 2023 року, тобто за чотири роки мають збудувати адмінбудівлю, паркінг, каси, павільйони «Тераріум» і «Мадагаскар» за штучними водоймами з водоспадами, павільйон сумісної експозиції Нової Гвінеї, Мадагаскару та Комодо, інженерні мережі, індивідуальні теплові пункти і котельні. Також передбачені вертикальне планування, освітлення, підпірні стіни, сходи, малі архітектурні форми, навігація, благоустрій та озеленення.

ПрАТ «Фундамент» належить Дмитру Алєксєєву, Віталію Пузійчуку і кіпрській фірмі «Амбер Рутенія». Переможець пов’язаний з екс-директором «Житлоінвестбуд-УКБ» (до 2018 року), заступником голови КМДА і депутатом Київради від «БПП» Вячеславом Непопом.

Державна установа «Професійні закупівлі» Мінекономрозвитку 5 червня дискваліфікувала дев’ять компаній з закупівлі «пакунків малюка» на 1,23 млрд грн., повідомляється у системі «Прозорро». Держустанова разом з експертами «Ліги антитрасту» виявила ознаки змови шести відхилених фірм і подала в АМКУ відповідну заяву.

У квітні централізована закупівельна організація в інтересах Мінсоцполітики оголосила тендер на укладення рамкової угоди про постачання одноразової натуральної допомоги матерям «пакунок малюка» на очікувану суму 1,23 млрд грн. По закону, рамкова угода укладається зі щонайменше трьома учасниками. Вони до кінця 2020 року змагатимуться на окремих відборах за постачання загалом 248 тис комплектів «пакунку малюка». У ці пакунки входять пелюшки, підгузки, креми та інші товари, які держава дарує породіллям.

На тендер подали заявки 13 компаній, але до аукціону допустили лише чотири: ТОВ «ТК-Домашній Текстиль», ТОВ «Виробнича організація «Харків», ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза» і ТОВ «МІК».

Інших дев’ять фірм відхилили за невідповідність вимогам тендеру. Це були ТОВ «Кванті Лімітед», ТОВ «Фін Платінум Компані», ТОВ «Роялті Органік», ТОВ «Медсі», ТОВ «Експо Трейд Інком», ТОВ «Уртус», ТОВ «Профітбіз», ТОВ «Ліртон Груп», ТОВ «Скай Трейд Україна». Зокрема вони не надали висновки держсанепідемекспертизи на певні товари або листи від виробників чи їхніх представників про технічні характеристики. «Скай Трейд Україна», який був постачальником “бебібоксів” по минулорічному контракту, вже подав скаргу про неправомірність його відхилення, компанія вважає, що її документи були в порядку.

Разом з тим, представники «Професійних закупівель» разом з експертами «Ліги антитрасту» виявили, що тендерні пропозиції частини з відхилених фірм схожі та могли готуватися скоординовано. Відтак замовник подав у АМКУ заяву про порушення закону «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів. Йдеться про ознаки змови шести відхилених фірм: «Кванті Лімітед», «Фін Платінум Компані», «Роялті Органік», «Медсі», «Експо Трейд Інком» і «Уртус»:

1. Фірми надали банківські гарантії, видані АТ «Комерційний індустріальний банк» 14 травня за підписом Головного фахівця відділу супроводження кредитних операцій Н.М. Тригуб із практично послідовними номерами: «Медсі» – G7525/20, «Кванті Лімітед» – G7536/20, «Роялті Органік» – G7537/20, «Уртус» – G7538/20, «Експо Трейд Інком» – G7539/20, «Фін Платінум Компані» – G7540/20. При цьому фірми розташовані в різних містах. За наявності дійсної конкуренції вони могли отримати банківські гарантії в регіональних відділеннях банку за місцезнаходженням, зокрема в Харкові та Полтаві.
2. Фірми надали документи, які не вимагались тендерною документацією: «Фін Платінум Компані», «Кванті Лімітед» і «Уртус» – копію паспорту та ідентифікаційного коду директора, а «Експо Трейд Інком», «Медсі» і «Фін Платінум Компані» – довідки про застосування заходів із захисту довкілля.
3. Документи «Фін Платінум Компані» («Довідки.pdf», «Звітність.pdf») та «Експо Трейд Інком» («1.pdf», «2.pdf», «3.pdf», «4.pdf», «5.pdf», «6.pdf», «7.pdf», «8.pdf», «9.pdf» містять однакові дефекти сканування, які розташовані в однаковому місці, що може свідчити про сканування зазначених документів на одному пристрої. Аналогічність оформлення вказує на те, що фірми спільно готували тендерні пропозиції та обмінювались інформацією під час підготовки до участі у торгах. До того ж документи підготовлені 14 травня в додатку «Сanon». Погоджену поведінку також підтверджує синхронність дій у часі, яка, зважаючи на її системність, не може вважатись випадковим збігом обставин.
4. «Фін Платінум Компані» та «Роялті Органік» надали окремі довільні довідки про відсутність кожної з підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі за ст. 17, хоча зразок у тендерній документації передбачав надання однієї довідки на всі підстави.
5. Документи «Кванті Лімітед» і «Роялті Органік» мають однакове або схоже оформлення. Наприклад, довідки про необхідні фактичні технічні характеристики товару оформлені на фірмовому бланку виробника ПрАТ «Швейна фабрика «Ніна», хоча тендерна документація не містила вимог щодо оформлення таких довідок.
6. Документи учасників мають однакові або схожі метадані, що може свідчити про створення таких документів узгоджено та з використанням однієї техніки.

Довідково:

Міністр соцполітики Марина Лазебна з початку 2000-х працювала у структурах Мінекомноміки та Кабміну. За часів Януковича очолювала Державну службу зайнятості. Після Майдану перейшла у проект Міжнародного банку реконструкції та розвитку. При Зеленському повернулась у Мінсоц.

Євген Котик був призначений першим заступником міністра соцполітики у березні, тобто за кілька тижнів до оголошення процедури. В останні п’ять років обіймав посаду замначальника управління Головного управління ДФС у Київській області. За часів Януковича працював у Департаменті Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС.

«Кванті Лімітед» зареєстрована в травні 2019 року в Харкові. Засновником і директором є харків’янин Сергій Андрієвський, який також володіє харківськими ТОВ «Деміком» і ТОВ «Ес-Ве Компані». Компанія користується одним номером телефону 0962576863 із львівським ТОВ «Майфон» харків’янки Наталії Кобозєвої, яким керує Руслан Кауров.

«Фін Платінум Компані» зареєстрована в серпні 2016 року в Білій Церкві. Першими засновниками були ТОВ «Бізнес-Пропозиції» та ТОВ «Юрбізнес-Консалтинг» Валерія Резніка і Володимира Пальчика, які також реєстрували ТОВ «Техно Пром Груп», яке певний час знаходилось в одному будинку з «Кванті Лімітед». Тоді «Фін Платінум Компані» очолювала Даніела Бражчук. Нині засновником і директором є Наталія Ятіна з Донецької області, яка також володіє кропивницьким ТОВ «Кинсмарт». В одному офісі з «Фін Платінум Компані» зареєстроване ТОВ «Еліс Консалт» Володимир Чередніченко.

«Роялті Органік» зареєстрована в квітні 2017 року в Полтаві. Засновниками є Тетяна Бугайчук з Кривого Рогу і директор Евген Чурсін із Харкова. Раніше частку Чурсіна мала екс-директор Олена Кожевникова з Харкова. Чурсін також володіє ТОВ «Сігма Маркет Опт» і ТОВ «СТ Артрейд» та прописаний разом із засновником ТОВ «Білдінг Сейл 20 11» Андрієм Самченком. Бугайчук прописана зі співвласницею ТОВ «Корн» Оленою Чуприк.

«Медсі» зареєстрована в листопаді 2018 року в Києві. Засновником і директором є Євгенія Антоненко з Черкас. Компанія має сайт, на якому торгує фармакологічною продукцією, а в її офісі прописано понад десять фірм. Антоненко шукала роботу няні в Черкасах і Києві.

«Експо Трейд Інком» зареєстрована в грудні 2019 року в Кременчуці. Засновником є Денис Гайнанов із Харкова, а директором – Ігор Юрійович Демидов. Що до останнього, то особа з такими ПІБ із Харківщини володіє ТОВ «Компанія Рінос» і ПП «Сена-2005», які припиняються, а також діючим ТОВ Науково-виробниче підприємство «Вектор».

«Уртус» зареєстрована в березні 2019 року в Харкові. Засновником є Анна Дюлгерова з Коломака Харківської області, а директором – Катерина Гловацька із Харкова. Дюлгерова на Харківщині також володіє ПП «Світлана», яким керує Олена Коваленко.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Суд першої інстанції стягнув з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Промінвестбанк) на користь Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії 6,79 млн євро (еквівалентно 200,03 млн грн). Про це свідчить рішення Госпсуду м. Києва від 27 травня.

12 грудня 2013 року Департамент автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії і ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» уклали контракт на виконання робіт з будівництва ділянки дороги Самтредія – Гріголеті км 0+000 – км 11+500.

Тоді ж «Промінвестбанк» видав банківську гарантію на забезпечення виконання «Альткомом» зобов’язань за контрактом. Відповідно до неї банк безвідклично зобов’язався виплатити Департаменту суму, що не перевищує 6,79 млн євро.

У подальшому внаслідок порушення «Альткомом» своїх зобов’язань контракт був припинений Департаментом. І у грудні 2017 року Департамент звернувся до «Промінвестбанку» з вимогою щодо виконання банківської гарантії на 6,79 млн євро. Однак, отримав відмову з посиланням на використання факсимільного відтворення підпису при оформленні вимоги.

27 грудня 2017 року Департамент повторно направив до банку вимогу із використанням власноручного підпису уповноваженої особи. Але знову отримав відмову, цього разу з посиланням на відсутність доказів повноважень особи, яка підписала вимогу.

Надалі банк ще п’ять разів відмовився задовольнити вимогу Департаменту. Після чого останній звернувся до Госпсуду м. Києва.

Суд дійшов висновку про неправомірність відмови банку у виплаті Департаменту коштів за банківською гарантією, оскільки пред’явлені вимоги відповідали умовам гарантії та були пред’явлені своєчасно.

Так, по-перше, суд встановив, що у разі відхилення вимоги за банківською гарантією на «Промінвестбанк» було покладено обов’язок направити Департаменту одне єдине повідомлення, із зазначенням кожної розбіжності, на підставі якої вимога відхиляється. У той же час, усі наступні вимоги Департамента, які були належним чином підписані власноручним підписом уповноваженої особи та супроводжувалась документами, що підтверджують автентичність підпису та повноваження даної особи, в період з 09.01.2018 по 07.03.2019 шість разів відхилялись банком, із зазначенням щоразу нових підстав та розбіжностей.

А по-друге, Департамент вперше звернувся з вимогою про виконання банківської гарантії 06.12.2017, тобто за півтора року до закінчення строку її дії, відтак підстави для відмови у задоволені вимоги у зв’язку з закінчення строку дії гарантії у банку були відсутні.

Нагадаємо, ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» входить до промислової групи «Альтком», яка за часів Януковича була фаворитом серед дорожніх підрядників. Власниками ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» є ТОВ «Фінансово-промислова група «Альтком» і компанія «Альтком Б.В.» (Роттердам, Нідерланди). Кінцевим бенефіціарним власником фірми є Олександр Тісленко. За часів перебування Бориса Колеснікова на посту віце-прем’єра «Альтком» натендерив 13,12 млрд грн.

Основним акціонером «Промінвестбанку», який володіє часткою 99,77%, є державна корпорація «ВЕБ.РФ» (Росія).

Мінсоцполітики просить у Кабміну дозволу купити «бебібокси» на 1,23 млрд грн. без конкурентних торгів. У затягуванні тендеру воно звинувачує централізовану закупівельну організацію «Професійній закупівлі», хоча само затягнуло початок процедури.

Копія проекту урядової постанови є у розпорядженні «Наших грошей».

Державна установа «Професійні закупівлі» МЕРТ у ці дні проводить для Мінсоцполітики тендер на придбання «пакунків малюка» на 1,23 млрд грн.

Перший заступник міністра соціальної політики Євген Котик 29 травня подав до Кабміну проект постанови, за якою міністерство хоче самостійно провести неконкурентну процедуру закупівлі.

У пояснювальній записці сказано, що «Професійні закупівлі» відповідно до договору з Мінсоцполітики мали розпочати процедуру закупівлі з 28 лютого, але станом на 29 травня тендер не проведено.

Разом з тим, Мінсоцполітики само затягнуло початок процедури закупівлі. Кабмін делегував «Професійним закупівлям» проведення цієї закупівлі 3 березня. Мінсоцполітики уклало з ними Договір на передачу закупівлі 11 березня, а всю інформацію, без якої неможливо оголосити тендер, надало через місяць – 10 квітня.

«Професійні закупівлі» оголосили тендер 14 квітня, через два робочі дні після отримання всієї необхідної інформації від замовника, тоді як відповідна постанова Кабміну відводить централізованій закупівельній організації на це 20 робочих днів. На той момент вони провели три зустрічі з ринком у січні, березні та квітні для уточнення технічних характеристик товарів і логістичної складової, розробили тендерну документацію та провели її обговорення з ринком та експертами для уникнення дискримінаційних вимог.

На час оголошення тендеру в Рівненській, Тернопільській, Запорізькій і Закарпатській областях вже закінчились «бебібокси». Раніше їх за бюджетні кошти закуповувала для України міжнародна організація Управління ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС).

За результатами тендеру угода може бути підписана орієнтовно у другій половині липня. Якщо на складі переможця не лежатиме готовий товар, то на поставку знадобиться ще близько місяця.

За результатами переговорної процедури угоди можна підписати 21 червня. Але дану переговорну процедуру неможливо обґрунтувати нагальною потребою у зв’язку з надзвичайною ситуацією, тому її зможе оскаржити будь-хто. На думку співзасновниці «Ліги антитрасту» Агії Загребельської, «жодної економії часу не відбудеться»:

«Вірогідність оскарження та відміни переговорної процедури в АМКУ наближається до 100%. А значить, якщо переговорну процедуру розпочнуть на цьому тижні, то через місяць після рішення Антимонопольного може виникнути потреба розпочинати все заново. І батьки малюків отримають пакунки не влітку, а в кращому випадку взимку», – каже екс-держуповноважена АМКУ.

Також Загребельська зауважує, що «ця переговорна процедура відкриває скриньку Пандори, бо дає можливість за рішенням Кабміну без жодної конкуренції проводити будь-яку закупівлю за бюджетні кошти.

“Замовник на власний суб’єктивний розсуд без правил та порядків обиратиме у кого купувати товар на гігантські суми. І ціна пакунку буде визначатись не шляхом конкуренції, а шляхом домовленості між учасником та замовником».

Нагадаємо, 5 червня «Професійні закупівлі» допустили до аукціону чотири із 13 фірм, що подали заявки на тендер: «ТК-Домашній Текстиль», «Виробнича організація «Харків», «Трикотажна фабрика «Роза» і «МІК». Інших дев’ять фірм відхилили за невідповідність вимогам тендеру, в тому числі «Скай Трейд Україна», яка поставляла через ЮНОПС останню партію «бебібоксів» по 4 200 грн. за штуку.

«Скай Трейд Україна» оскаржила своє відхилення в АМКУ, призупинивши процедуру.

У свою чергу «Професійні закупівлі» подали в АМКУ заяву про ознаки змови шести відхилених фірм: «Кванті Лімітед», «Фін Платінум Компані», «Роялті Органік», «Медсі», «Експо Трейд Інком» і «Уртус». Їхні тендерні пропозиції схожі та могли готуватися скоординовано, виявили представники замовника та експерти «Ліги антитрасту».

Суд застосував до директора ТОВ «Укрпромстрой» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі, призначивши альтернативний захід – заставу у розмірі 5,57 млн грн, у разі внесення якої на підозрюваного будуть покладені обов’язки не відлучатися з місця проживання і повідомляти слідчих про будь-які зміни реєстрації, телефону тощо. Про це свідчить ухвала Київського районного суду м. Одеси від 29 травня.

У 2018 році у рамках програми будівництва казарм поліпшеного типу для розміщення 23 тисяч військовослужбовців «Укрпромстрой» виграв три тендери на будівництво казарм у Миколаєві на суму 17,06 млн грн, 18,45 млн грн і 18,34 млн грн. Фірма зобов’язалася виконати роботи до кінця 2018 року.

За даними слідства, починаючи з травня 2018-го фірма отримала авансові платежі на виконання будівельних робіт на загальну суму 17,04 млн грн. Із них, як вказується в ухвалі, 5,49 млн грн було привласнено і використано на власний розсуд на цілі, не пов’язані із виконанням умов договорів підряду. Для видимості належного виконання підрядних робіт в акти приймання виконаних робіт вносилися недостовірні відомості про нібито виконані будівельні та будівельно-монтажні роботи, які фактично не виконувалось.

Кримінальне провадження № 12020160000000116 від 19.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, розслідує слідче управління Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Власником і директором ТОВ «Укрпромстрой» є Роман Чухрій.

ДП «Антонов» ДК «Укроборонпром» 3 червня уклало угоду з АТ «Мотор Січ» про закупівлю авіаційних двигунів на $9,60 млн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Протягом десяти місяців після авансу поставлять два турбореактивні двигуни Д-436-148ФМ із збільшеною тягою на основних режимах для транспортного літака Ан-178 по $4,80 млн. Договір діє до кінця 2025 року, тобто протягом чотирьох з половиною років.

У 2012 році «Антонов» замовляв «Мотор Січі» іншу модифікацію двигуна Д-436-148 для літаків Ан-148, Ан-158, Ан-168 за 19,20 млн грн., або $2,40 млн., а в 2011 року – за 21,12 млн грн., або $2,65 млн. Вона відрізняється меншою тягою, більшими викидами тощо.

Учора «Укроборонпром» звільнив президента «Антонова» Олександра Донця і призначив т. в. о. Олександра Лося, віце-президента «Антонова» з проектування. Концерн передав у СБУ і НАЗК результати перевірки «Антонова», яка виявила факти, що можуть свідчити про неефективне управління державним підприємством, нецільове використання об’єктів державної власності, зловживання і порушення з боку керівництва. «Антонов» у відповідь заявив, що «Укроборонпром» вдається до заходів, спрямованих на припинення діяльності держпідприємства, та назвав результати роботи згаданої комісії недостовірними. Також у прес-службі держпідприємства повідомили виданню «LIGA.net», що президента «Антонова» Олександра Донця поки не звільняли, бо він перебуває на лікарняному.

Нагадаємо, у серпні 2019 року видання «Liga.net» повідомило, що держава Україна в особі одного з підприємств концерну «Укроборонпром» на безоплатній основі отримає 25,00002% акцій АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя) – одного з найбільших світових виробників авіадвигунів. При цьому контрольний пакет акцій перейде до інвесторів з Китаю. Цей проект було розпочато «Укроборонпромом» ще при президенті Порошенку, коли концерн курував Олег Гладковський, а його керівником був і залишився Павло Букін.

У прес-службі «Укроборонпрому» підтвердили підписання договору про передачу у власність України 25% «Мотор Січі». Договір про співпрацю підписано між державою Україна в особі держконцерну «Укроборонпром», фірмою «Скайрайзон Ейркрафт Холдінгс Лімітед» і фірмою «Бейджинг Сіньвей Телеком Технолоджі Груп Ко., Лтд.». Приводом для дій стали рішення РНБО і українського уряду, повідомили в дежконцерні.

Договір передбачає передачу 25,00002% акцій ПАТ «Мотор Січ» на користь держави Україна на безоплатній основі. Крім того, договір між акціонерами передбачає порядок спільного управління компанією (Акціонерну угоду), повідомили в «Укроборонпромі».

«Реалізація умов укладених договорів можлива тільки після отримання від АМКУ дозволу на концентрацію. Спільна заява в даний час розглядається», – йдеться в повідомленні Укроборонпрому.

АМКУ відкрив справу і поки ще не виніс рішення про дозвіл на концентрацію. Докладніше «При Зеленському вирішили впустити китайців на «Мотор Січ», чий прихід за часів Порошенка СБУ вважало диверсією»

«За законодавством Укроборонпром не має права створювати СП з іноземними компаніями, тому на вищому державному рівні було прийнято рішення перевести частину акцій Мотор Січ під підприємство Укроборонпрому», – повідомила Liga.net з посиланням на анонімне джерело. За його словами, формальним власником 25% акцій може стати ДП «Івченко Прогрес».

Цим процесом керував заступник секретаря РНБО Олег Гладковський. Після його звільнення процес фактично зупинився. Очікується, що питання «Мотор Січі» з китайською стороною тепер будуть обговорювати з заступником секретаря РНБО Сергієм Кривоносом.

«Мотор Січ» – один з найбільших в світі виробників авіаційних двигунів. Довгий час компанію одноосібно контролював її почесний президент, колишній нардеп В’ячеслав Богуслаєв. У 2016 році великі пакети акцій підприємства були продані іноземним компаніям. У вересні 2017 року СБУ порушила кримінальну справу за статтею «диверсія» і «підготовка до злочину», а Шевченківський райсуд Києва заарештував сконцентровані у власності п’яти офшорів 41% акцій «Мотор Січ».

5 червня Департамент регіонального розвитку Київської облдержадміністрації уклав договір з ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» на капітальний ремонт дороги місцевого значення 0101611 Трипілля – Верем’я вартістю 108,20 млн гривень. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Замовник допустив до участі вісім фірм, що подали заявки, у тому числі трійку топ-підрядників Укравтодору. В ході аукціону «Ростдорстрой» впав по ціні на 25% від очікуваної вартості, «Онур Конструкціон Інтернешнл»  —   на 17%, а «Автомагістраль-Південь»  —   на 10%. Хоча зазвичай ці компанії на тендерах Укравтодору у конкуренції між собою знижують ціни на незначні 5%.

Зрештою аукціон зі знижкою 25% від очікуваної вартості виграло «Броварське шляхово-будівельне управління №50», що принесло для держави 35,62 млн економії.

Переможець тендеру планував використовувати щебінь фракції 10-20 мм марки М1000  по 428 гривень за кубометр, щебінь фракцій 20-40 мм та 40-70 мм тієї ж марки — по 378 гривень за кубометр. Також у кошторисі підприємство вказало поточну ціну асфальтобетону: суміш асфальтобетонна щільна дрібнозерниста типу А марки 1 – 2143 грн/т, асфальтобетон щільний крупнозернистий тип А марка 1  – 2034,9 грн/т.

Ціни вказані із доставкою та без ПДВ.

ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» належить Тамілі Свірідовій (9%) та  Віктору Гавриленко (74%). Останній  у 2002-2003 роках очолював ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».