Улюблений адміністративний прийом президента Зеленського називається «дзвінок другу». Оскільки керівництво країною – річ складна, то дзвінки бувають аж двох типів. Перший: «Мене прості люди просять зробити одну річ. Зроби. Хай їм буде добре». Другий тип дзвінка: «Ну, як там у вас – все нормально?». На це правильний друг повинен сказати , що все зашибісь (правильна лексика у даному випадку – важлива), і ошелешити будь-якою вражаючою цифрою: «Тисячу дитсадків побудували, сто тисяч людей вилікували, мільйон дітей зачали – і це тільки на першому етапі реформи, далі – буде».
Щасливий президент починає повторювати магічні «тисячі-мільйони» на зустрічах з вдячними виборцями. І тут і криється невелика халепа. Бо невмолимо надходить той час, коли вилікувані дідусі поведуть новонароджених дітей у збудовані дитсадки. Тільки от показувати нічого. Окрім, звісно, симпатичних дач і яскравих авто, які дивовижним чином з’явились у відповідальних за бюджетні потоки.
Спектр подібних обіцянок останнім часом став неймовірно широким – від МОЗу до МОУ. Про це вже сьогодні можна написати з дюжину текстів. Для реконструкції «як це працює» ми візьмемо Укравтодор. Зважаючи на рекордний для України бюджет на ремонт доріг у 100 мільярдів.
Юрій Арістов. Друг
Це бізнес-партнер Володимира Зеленського, у рибний бізнес якого лідер «Кварталу» вкладав свої гонорарні здобутки, поки ще не став президентом. Схоже, Зеленський оцінив комерційну жилку партнера, зробивши його керівником найресурснішого комітету Верховної Ради – бюджетного.
Вагу цього органу для потоків Укравтодору складно переоцінити. Бюджетний комітет затверджує розподіл бюджетних коштів на ремонт доріг. Тобто група нардепів може вирішити, що на ремонт оцієї дороги, тендер на яку виграла компанія Х, грошей не дамо. Вони підуть на іншу дорогу, тендер по якій виграв У. І нехай той Х сидить зі своїм підрядом, поки У буде в грудні закопувати живі гроші в асфальт (в грудні – це не жарт, за це справді воював комітет Арістова, ось стенограма).
Менше, ніж за рік Арістов в бюджетному комітеті набрав такої державної ваги і власної значущості, що вирішив перекинути на дороги додаткові мільярди, незважаючи на те, що підставить цим під міжнародний скандал улюбленого президента. Ідеться про ініціативу забрати 35 мільярдів гривень з Covid-фонду і передати їх на ремонт доріг. Мовляв, це допоможе боротись з безробіттям, розгулу якого сприяє карантин. Це обґрунтування настільки ж природнє, наскільки органічною виглядає сова, натягнута на глобус. Навіть політкоректне Головне науково-експертне управління Верховної Ради назвало підхід Арістова «сумнівним у правовому відношенні». Інші точки зору до Зеленського не долітають, оскільки таких самих позицій притримується й інший друг – перший помічник президента Сергій Шефір, а це третій партнер Зеленського і Арістова по рибній фірмі (докладніше про бізнес-зв’язки Арістова тут).
У чому суть міжнародної підстави
Саме в ці дні МВФ наважився дати Україні $5 мільярдів на підтримку в розпал пандемії. І при цьому «кляті масони» поставили вимогу: вони проведуть аудит того самого Covid-фонду, який і має рятувати українців від наслідків епідемії. Рятувати – це забезпечити Україну принаймні лабораторіями для аналізів аби виявляти ланцюжки заражених. Тим паче, що українські черги на аналізи вимірюються вже ледь не тижнями. Однак Арістов вирішив, що цю велетенську купу грошей краще закопати в дороги. І для МВФ це точно буде привід вирішити, що вони тупо фінансують навіть не українську економіку.
Чому не українську? Бухгалтерія ремонту доріг в Україні наступна.
З 100 гривень на ремонт будь-якої дороги 85 гривень йде на будматеріали (лише жалюгідні 15% лишаються на зарплати, офіційні прибутки, оплату роботи спецтехніки тощо).
З цієї суми до 70 гривень йде на різну хімію, бітум та асфальт, який на третину теж складається з бітуму (решта 15 гривень – це вітчизняний щебінь, бетон, тощо). Український бітум Коломойського вважається недостатньо якісним, тому його використовують у незначних кількостях. Тобто Україна живе на імпортному бітумі. І основним його постачальником є Білорусь, яка виготовляє бітум з російської нафти.
Грубо маємо, що з кожної сотні гривень на ремонт дороги – близько 30-40 гривень зрештою виводиться в Білорусь, яка частину потоку відщеплює у воюючу з нами Росію. Беремо 35 мільярдів Арістова – і 10 мільярдів відразу відправляємо за межі України. Це не рахуючи дельт і марж, які зашиють у кошториси вітчизняні алхіміки. Ось що бачитиме МВФ, який дає гроші Україні не вмерти від Covid. Тому не варто дивуватись, що сьогодні парламентарі під різними приводами саботують меморандум з МВФ, у якому прописана така вимога. Навіть під ризиком, що Україна взагалі залишиться без цих грошей наодинці з пандемією.
Підстава під Порошенка. Навіть дві
Олександр Кубраков в останньому інтерв’ю «НВ» фактично підвів Зеленського під монастир. Голова Укравтодору намагався спростувати картелізацію галузі і шукав будь-які аргументи аби показати, що у них багато підрядників. І додумався похизуватись платіжками по контрактам, виграним «по тендерам, які були проведені задовго до мене».
Ще раз. Кубраков показує розмаїття підрядників завдяки досягненням попередників. А хто у нас зараз злочинний попередник? Важко повірити.
І це погіршується стратегічною міною, яку під Зеленського заклав Юрій Голик своїм проектом «Велике будівництво». Саме він вклав у голову президента план відремонтувати у 2020 році чотири тисячі кілометрів доріг (ось вона – магічна цифра для прес-конференцій). Але біда в тому, що більша частина цих ремонтів – це буде саме «по тендерам, які були проведені задовго до мене». І навпаки – більша частина тендерів, які Укравтодор цього року злив картелю, не має жодних шансів на своєчасне виконання. Бо шестеро членів Національної асоціації дорожників України вже загарбали 72% всіх підрядів Укравтодору, проведених цього року з антиконкурентними вимогами. І тепер у них лише два шляхи: або взагалі провалити завдання президента, або брати на субпідряд саме ті фірми, проти яких Укравтодор і впровадив свої заточки. І тоді підуть псу під хвіст розмови про те, що лише кілька фірм можуть швидко і якісно робити дороги.
У будь-якому разі, ідея Голика дає можливість Порошенку вже зараз сісти розфарбувати контурну карту «Великого будівництва» (на фото). Зеленим почеркати те, що (не)зроблять по тендерам Зеленського. Бордовим те, що зроблять по тендерам «попередників». В контексті осінніх виборів це дасть Зеленському додаткових емоцій для оцінки ідеї перебіжчика. Нагадаємо, піарник #команди_Порошенка перевзувся у «ЗЕлене» після поразки його роботодавця на виборах і започаткував картелізацію ринку під носом у нового президента. З особливим цинізмом все далі і далі заганяючи Зеленського у красиві цифри на кшталт «100 лікарень», «100 мільярдів». Насправді ці красиві цифри дають опонентам можливості ловити Зеленського на невиконанні чітких планів. І під час виборів уЗеленського ще нераз пожалкують, що вирішили вкласти прірву грошей у ремонт кількох трас, по яким їздить незначна частина виборців на мерседесах та фурах. Замість того, щоб одномоментно почати ремонти на «маршруточних» дорогах та вулицях, де найбільше потрібні ремонти і де ями плавно перетікають в інші ями.
Хоча зрозуміло чому цього не зробили. Бо тоді б мільярдні бюджети були розпорошені між купою регіонів, а відтак – різними гаманцями. А так – маєш справу з кількома «зрозумілими» підрядниками, закопуєш все в одному місці, та й поготів.
Зрозуміло, що через півроку буде «трохи незручно» перед другом. Але йому можна буде все пояснити. Об’єктивними труднощами, підступами ворогів, світовою кризою. Він довірливий, він все зрозуміє. Та й чи може переважити кілька хвилин неприємної розмови того факту, що в результаті цього у тебе з’явиться новий «садок вишневий біля хати»…
Блог від: Юрій Ніколов, Олекса Шалайський