Поліція та прокуратура вважають, що службовці виконкому Ірпінської міської ради у змові з посадовцями ТОВ «АК-автобан» та фізичними особами, яким підконтрольні 80 фіктивних фірм, службовцями цих фіктивних підприємств, привласнили близько 10 млн грн., які були виділені з держбюджету, в тому числі на капремонт доріг та тротуарів у місті Ірпінь Київської області. Про це йдеться в ухвалах Святошинського райсуду Києві від 9 та 10 грудня.

За даними слідства, для повноцінного функціонування протиправної схеми, пов`язаної з розкраданням бюджетних коштів, залучено послуги групи осіб, яка забезпечує готівкою та підробленими документами службовців виконкому Ірпінської міськради і «АК-автобан».

Правоохоронці встановили, що службові особи «АК-автобан» за попередньою домовленістю з службовцями виконкому визначають розміри можливих фактичних витрат і документально обґрунтованих для виділення з бюджету коштів, домовляються про отримання підроблених документів щодо легалізації виконаних робіт та поставки матеріалів по завищених цінах для капремонту доріг та тротуарів в Київській області.

Організатори низки транзитних і фіктивних фірм, які теж беруть участь у схемі, створюють документи, щоб легалізувати виконані роботи та поставки матеріалів по завищених цінах, які виконують «АК-автобан» не в повному обсязі із залученням фізичних осіб, які отримують оплату готівкою.

Бухгалтери підконтрольних організаторам структур ведуть податковий облік та контролюють банківські рахунки групи компаній, яка використана службовцями Ірпінської міськради та «АК-автобан» для виготовлення і використання підроблених документів, створення видимості проведення фінансово-господарських операцій, перерахування коштів на рахунки різноманітних структур, отримання готівки під час розкрадання державних коштів.

Група осіб, що отримує не обліковані в бухгалтерському й податковому обліках готівкові кошти від реалізації різноманітних товарів, «продають» прибуткові документи і готівку, реєструють податкові накладні на безтоварні операції за винагороду у вигляді оговорених відсотків від сум оформлених документів, у тому числі й для службових осіб «АК-автобан» та їх посередників, до якої входять низка організаторів, посібників та кур`єрів, які використані в незаконній діяльності для отримання й передачі документів та готівки.

Кур`єри отримують готівку та передають документи та кошти замовникам, у тому числі службовим особам «АК-автобан» та посередникам.

У ході досудового розслідування також встановлено, що переможцем тендерів на капремонт доріг та тротуарів у місті Ірпінь є «АК-автобан», але для фактичного виконання робіт залучено підрядників, які є фіктивними й транзитними підприємствами.

Слідчі також встановили, що кошти перераховують за виконані роботи, а фіктивні фірми, в свою чергу, купляють та реалізовують інший за своїми фізичними характеристиками, функціональним призначенням та походженням (обрив) товар, а саме: бензин, дизпаливо, м`ясо, молочну продукцію, продукти харчування та інші. Водночас, фіктивні підприємства не виконували будівельні роботи й не мали можливості їх виконати, а перераховані кошти були переведені у готівку.

Слідство з’ясувало, що «АК-автобан» за виконання поточного та капремонтів доріг та тротуарів в населених пунктах Київської області, постачання асфальтобетонної суміші, перевезення щебеню у 2017-2019 рр. перераховано неіснуючим субпідрядникам 15,25 млн грн., в тому числі ПДВ 2,54 млн грн. (йдеться про ТОВ «Септоклін», ТОВ «Адейла девелопмент», ТОВ «Сітронік», ТОВ «Ярбуд-сервіс», ТОВ «Біво», ТОВ «Берконі», ТОВ «Будмар груп»).

За даними слідчих, посадовці «АК-автобан» продовжують привласнювати кошти держбюджету. Так з 11.06.2019 по 10.10.2019 прийняті рішення на виділення 7,84 млн грн. для капремонтів дорожнього покриття в Київській області.

9-10 грудня суд арештував документи про фінансово-господарську діяльність «АК-автобан», фірм, які слідчі вважають фіктивними, документацію щодо виконання підрядів, конверти з готівкою (у гривнях, доларах США та євро), ноутбуки, телефони, печатки та інше.

Назви усіх 80 фірм з ознаками фіктивності можна подивитися тут.

Власницею та директором ТОВ «АК-автобан», яке зараз прописане в Чернігові, вказана Дурдонахон Егамбердієву з Узбекистану. З 2016 р. по грудень 2019 р. засновником та керівником був Ашот Мкртічян, а фірма було прописана у Київській обл., Бориспільському р-ні, селі Іванків. Мкртічян також є власником ТОВ «Автобан-інвест», МПП «КІМ» та співвласником ТОВ «Аква-автобан», ПП «Ви і я».

Згідно з даними системи «Прозорро», усього у 2016-2019 рр. «АК-автобан» отримав 82 підряди (30 з яких від Іванківської сільради) на 47,79 млн грн., у тому числі від виконкому Ірпінської міськради на 4,17 млн грн.: 2,16 млн грн. на капремонт тротуару по вул. Мечникова від вул. Університетської до вул. Лисенка в м. Ірпінь (коригування) та 2,02 млн грн. на капремонт дороги з тротуарами по вул. Українська від №1 до №2 в м. Ірпінь (коригування).

Запорізьке територіальне відділення АМКУ оштрафувало ТОВ «ТТЦ “Електроніка-Н”» та ТОВ «ТТЦ “Николаев”» на загалом 243 тис. грн за розіграш тендерів відокремлених підрозділів ДП «НАЕК “Енергоатом”» «Южно-Української АЕС» та «Запорізької АЕС» у 2016 та 2018 роках. Про це свідчить рішення Відділення від 11 грудня.

Йдеться про закупівлі з’єднувачів та контактних елементів загальною очікуваною вартістю 951,82 тис. грн, що були організовані «Запорізькою АЕС» та «Южно-Українською АЕС» відповідно.

Перемогу у двох тендерах здобуло ТОВ «ТТЦ “Електроніка-Н”». У кожному випадку конкуренцію компанії склало ТОВ «ТТЦ “Николаев”». Відзначимо також, що на торги в Южноукраїнську прийшли також дві інші компанії, проте одна з них навіть не подала конкурсних документів для участі.

Раніше «Наші гроші.Запоріжжя» виявили, що «ТТЦ «Електроніка-Н» на одній із закупівель вказала у якості контактного номер телефону (0512)23-63-97, який раніше використовував «ТТЦ «Николаев».

Фірми 9 разів брали участь разом у закупівлях, з яких 5 разів були єдиними конкурентами. Окрім цього, власниця ТОВ «ТТЦ «Николаев» – Вікторія Індиченко, також зареєстрована як підприємець і вона також одного разу брала участь у закупівлі, де конкурувала з «ТТЦ “Електроніка-Н”».

Антимонопольники підтвердили, що до вересня 2019 року Індиченко була засновником та директором «ТТЦ “Николаев”», упродовж січня 2016-листопада 2018-го працювала менеджером в «ТТЦ “Електроніка-Н”», а як ФОП орендувала в останньої з компаній приміщення та поставляла їй товари. Крім того, відповідачі у справі АМКУ отримували послуги з супроводження програмного забезпечення в одного і того ж підприємця – Маргарити Артьоменко.

Також спеціалісти Відділення встановили:

• Протягом 2016-2018 років фірми перебували у сталих господарських відносинах;
• Використовували одні і ті ж засоби зв’язку та спільні IP-адреси;
• Під час участі в торгах фірми діяли синхронно, в тому числі, в один день отримали забезпечення тендерних пропозицій у вигляді банківських гарантій одного і того ж банку, видані в один і той же день з майже послідовними номерами. До того ж антимонопольники відзначили спільні помилки в листах про надання гарантій;
• Документи учасників містили схожості в оформленні.

Зважаючи на сукупність зібраних фактів, Відділення кваліфікувало дії компаній як антиконкурентні узгоджені, що привели до спотворення результатів торгів.

Жоден з відповідачів не надав заперечень на висновки АМКУ.

Врешті, ТОВ «ТТЦ “Николаев”» отримало 125 тис. грн штрафу, а ТОВ «ТТЦ “Електроніка-Н”» – 118 тис. грн. Обидві компанії також не зможуть брати участі у публічних конкурентних закупівлях протягом наступних трьох років.

Нагадаємо, сьогодні ТОВ «ТТЦ “Николаев”» зареєстроване на Ростислава Ільєнка з Горлівки Донецької області, а ТОВ «ТТЦ “Електроніка-Н”» на Миколу Сіренка з Луганської області

ГУНП в Дніпропетровській області розслідує крадіжку будівлі магазину в центрі Дніпра по імовірно підроблених документах. Про це стало відомо з ухвали Індустріального райсуду Дніпропетровська та документів, що опинилися у розпорядженні редакції.

Йдеться про будівлю магазину по вул. Січових стрільців 1а. Зі слів власниці, будівля коштує приблизно 6 млн. грн, але справжньою цінністю є 3,6 соток комунальної землі, яка коштує в десятки разів дорожче.

Будівлею магазину із 1996 року володіє ПАТ «Ревень» на підставі наказу Фонду держмайна про завершення приватизації товариства. Власниця «Ревеня» – Валентина Догорян із Дніпра.

Будівлю магазину «Ревень» здавало в оренду. Зі слів Догорян, наприкінці жовтня цього року їй зателефонував орендар і повідомив, що в реєстрі речових прав будівля уже має інших власників.

Як виявилося, 12 вересня 2019 року реєстратор КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Юрій Гладков (фігурант кількох кримінальних проваджень) змінив власника будівлі магазину з ПАТ «Ревень» на чоловіка з донецькою пропискою –  Волкова Володимира Володимировича. Договір купівлі-продажу начебто посвідчила дніпровський нотаріус Валентина Лозенко. Проте нотаріус каже, що цього договору не посвідчувала, більше того – навіть не отримувала нотаріального бланку, на якому він був.

Натомість, такий нотаріальний бланк отримав сім років тому дніпровський нотаріус Сергій Калінович. Утім, Калінович теж запевняє, що використав цей бланк для зовсім іншого правочину з іншими сторонами.

«Договір купівлі-продажу» будівлі магазину на Січових Стрільців, 1а зі сторони компанії «Ревень» підписувала директор Коломиєць Олена Віталіївна. Утім, за даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку, директором акціонерного товариства «Ревень» на час укладання договору була інша особа – Леонід Догорян.

Реєстратор, який змінив власника магазину – Юрій Гладков – отримав свідоцтво адвоката у 2016 році, був замначальника відділу в слідчому управлінні ГУНП в Дніпропетровській області. Також Гладков фігурує як реєстратор дніпровської філії КП «Реєстрація нерухомості». Як розповідала в інтерв’ю «Нашим грошам» заступник міністра юстиції Ольга Оніщук, вони коли прийшла на посаду в 2019 році, виявила, що більшість скарг на рейдерські дії реєстраторів стосуються трьох комунальних підприємств. «Реєстрація нерухомості» – одне з них. При цьому, дане КП, попри грубі порушення, працювало.

У липні 2019 р. теруправління юстиції Дніпропетровської області заблокувало Гладкова в реєстрі речових прав, задовольнивши скаргу інших осіб на його реєстраційні дії. Екс-слідчого викинули з реєстрів з 15 липня по 15 вересня 2019 р. Утім, 25 липня 2019 року Дніпропетровський окружний суд повернув Гладкова до реєстрів. В цьому ж суді до червня 2019 р. працювала секретарем судового засідання дочка Гладкова – Анастасія. А суддею, яка задовольнила заяву Гладкова про забезпечення позову, була Світлана Ніколайчук. В декларації родинних зв’язків ця суддя вказала, що батьком її сина значиться Віталій Мархасін (запам’ятайте це прізвище) – заступник мера Дніпра в 2015 році, у квітні 2019 року подав декларацію кандидата на посаду начуправління АРМА, а у травні 2019 року – декларацію кандидата на посаду очільника ГТУЮ в Донецькій області. Як зауважили «Наші гроші», Гладков та Мархасін є друзями по соцмережі Facebook.

23 вересня 2019 новий власник будівлі магазину, донеччанин Володимир Волков виставив цю нерухомість на торги на товарній біржі «Січеславська. Правова». Сайт біржі мало схожий на робочий, на ньому немає інформації про жодні торги. Біржа та реєстраційне КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», через яке відібрали будівлю магазину зареєстровані у Дніпрі за однією адресою – Мостова 2а. 2010 року співвласницею біржі була Юлія Мархасіна – дочка Віталія Мархасіна, нині – прокурор Дніпродзержинської місцевої прокуратури. А керівником біржі раніше був Іван Семенуха – нинішній керівник КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу». Також Семенуха значився засновником компанії ТОВ «Мар’янський ринок», якою після Семенухи володів Віталій Мархасін особисто, а до Семенухи  бенефіціаром ТОВ значився зять Мархасіна Дмитро Харченко.

Будівлю магазину на біржі «Січеславська, правова» купило створене за місяць до торгів ТОВ «Руксус». Свідоцтво члена біржі «Руксус» отримало на одну добу. Право власності за ТОВ знову зареєстрував колишній слідчий Гладков. Договір купівлі-продажу від компанії «Руксус» підписала тодішня директорка і власниця компанії Діана Завгородня. Людина з таким ПІБ в Єдиному реєстрі судових рішень значиться як особа, сім разів засуджена до різних строків позбавлення волі. Востаннє Завгородню засудили 2015 року на три роки за зберігання наркотиків. Жінка звільнена від відбування покарання 2017 р. У червні 2018 р. поліція знову знайшла в квартирі Завгородньої 9 шприців, але через рік кримінальне провадження по цій справі закрили.

18 листопада 2019 р. ПАТ «Ревень» втратило право користування землею під магазином. Тому що новий власник будівлі Володимир Волков подав відповідну заяву до Бабушкінського райсуду Дніпропетровська, а суддя Елеонора Женеску своїм заочним рішенням її задовольнила. В матеріалах «Наших грошей» Женеску фігурує як суддя, що давала можливості, попри заборони Мін’юсту, працювати чорному реєстраційному комунальному підприємству. Також, за спостереженням екс-очільника департаменту реєстрації та нотаріату Мін’юсту Владислава Власюка Женеску є «суддею, яка захищає трудові права реєстраторів». Справу щодо крадіжки магазину Женеску прийняла до розгляду 15 жовтня 2019 р. і одразу призначила спрощену процедуру без виклику сторін. У матеріалах справи є дані, що ПАТ «Ревень» про це повідомили.

Але «Укрпошта» відповіла, що відділення, з якого начебто надсилали повідомлення, закрили у травні 2018 року.

29 листопада 2019 судді Женеску довелося відміняти власне заочне рішення після заяви представників «Ревеня», але новий розгляд суддя призначила в загальному порядку на 24 лютого 2019 року, тобто, через три місяці.

Наразі власником будівлі магазину в реєстрі речових прав значиться ТОВ «Руксус». Зараз ця компанія записана вже на іншого власника – В’ячеслава Ларченка. Людина з таким ПІБ отримала вирок Дарницького райсуду Києва у серпні 2019 року по статті «Фіктивне підприємництво». Восени Ларченко звільнений від покарання у зв’язку з тим, що стаття, по якій його засудили, декриміналізована.

Наразі все, чого змогли добитися справжні власники нерухомості по вул. Січових Стрільців 1а у Дніпрі – через суд заборонити будь-яким особам, крім директора ПАТ «Ревень», продавати цю нерухомість.

Аліна Стрижак, «Наші гроші»

З 22 по 29 грудня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 30,87 тисяч закупівель на загальну суму 20,01 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 3,34 млрд грн.

Допорогових закупівель сумою до 200 тис грн прогнозовано поменшало. Оскільки в останні дні через Держказначейство вже неможливо провести платіжки, то основна маса освоювачів бюджетів намагались швидко укласти контракти аби лишився хоча б тиждень на фінансові проводки. Однак загальна кількість допорогів у порівнянні з минулим роком виросла майже у два рази.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 11 грудня відмовив ТОВ «Інститут Ефективних Технологій» у скасуванні рішення Антимонопольного комітету України про штраф за розіграш торгів. Про це пишуть «Наші гроші. Запоріжжя».

Згідно з матеріалами справи, Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпропетровської міської ради наприкінці 2016 р за результатами допорогової закупівлі замовив ТОВ «Інститут ефективних технологій-Сателіт» послуги із обробки даних вартістю 147 тис. грн.

Єдиним конкурентом переможця на тендері було ТОВ «Інститут Ефективних Технологій» з дорожчою на 3 тис грн. пропозицією.

Однак, Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України згодом почало досліджувати вказану закупівлю і оштрафувало обидві фірми за ненадання інформації про торги: «Інститут Ефективних Технологій-Сателіт» отримало 28,9 тис грн. штрафу, а її конкурент 41,3 тис грн. (потім також АМКУ стягнуло ці штрафи через суд).

А вже на початку 2019 р. АМКУ оштрафувало «Інститут Ефективних Технологій-Сателіт» та «Інститут Ефективних Технологій» на 22,5 тис грн. кожне за антиконкурентні дії на вказаному тендері.

Вказувалося, що обидві фірми мають спільних засновників, керівника та підписанта, також вони  зареєстровані за однією адресою, мають однаково стилізовані печатки, при платіжних операціях використовували одні й ті ж ІР-адреси. Також фірми мали сталі ділові та господарські відносини: у вигляді надання поворотної фінансової допомоги, взаємних розрахунків. Окрім цього, дії з підготовки тендерних пропозицій обох фірм містять характерну синхронність та схожість: розміщували пропозиції через один електронний майданчик, пропозиції та довідки обома підприємствами виконані в однаковому стилі (шрифт, відступи та ін.).

«Інститут Ефективних Технологій» з цим рішенням не погодився і звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення АМКУ щодо штрафу за спотворення результатів торгів. Представники фірми вказували, що «рішення АМКУ винесли з порушенням права про захист економічної конкуренції в Україні та порядку проведення публічних закупівель». Більше інформації про аргументи позивача у справі не вказувалося.

Суд у задоволені цього позову відмовив. Зазначалося, що наведені у рішенні АМКУ обставини в сукупності підтверджують узгодженість поведінки «Інститут Ефективних Технологій-Сателіт» та «Інститут Ефективних Технологій» під час підготовки та участі у торгах, та не спростовані позивачем належними і допустимими доказами. Доводи позивача ґрунтуються на помилкових висновках, непідтверджені, необґрунтовані і не відповідають обставинам справи. Фактично всі заперечення зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів.

Ці рішення приймала суддя Світлана Дроздова.

Водночас, «Інститут Ефективних Технологій-Сателіт» також оскаржує вказане рішення АМКУ про штраф. І в першій інстанції позов фірми задовольнили. Основним аргументом суду було: «механізм проведення допорогових закупівель не регулюється Законом «Про публічні закупівлі». А тому притягнення позивача до відповідальності на підставі Закону «Про захист економічної конкуренції» не є законним». Суддею була Наталія Колодій.

Втім, апеляція наприкінці жовтня скасувала це рішення (фірма ще подала касацію – розгляд у січні 2020 р.). Зазначалося, що відповідальність за антиконкурентні дії не залежить від того, на підставі якого нормативного акту була проведена закупівля (в тому числі й допорогова), визначальним є те, що під час проведення зазначеної закупівлі відбувався конкурсний відбір пропозицій учасників. Так, згідно з законодавством, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Тому учасники зобов’язані дотримуватися цих принципів під час проведення закупівель, зокрема й під час проведення допорогових торгів.

ТОВ «Інститут ефективних технологій – Сателіт» володіють запоріжці Сергій Федченко (40%), Андрій Сосюра та Євгеній Голощапов (по 30%). ТОВ «Інститут ефективних технологій» належить їм же, але бізнес-партнером у цьому бізнесі виступає також Володимир Бондар.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру 23 грудна за результатами тендеру замовила ТОВ «Кит-Т» легковий автомобіль за 899 тис грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить Toyota Camry у комплектації Premium 2019 року випуску. Автомобіль матиме оздоблення сидінь комбінованою шкірою з перфорацією, оздоблення дверних карт синтетичною шкірою, декор інтер’єру «Tiger-eye», передні та задні сенсори паркування, підігрів передніх та задніх сидінь, клімат-контроль, аудіосистему Toyota (радіоприймач, CD/MP3/WMA-програвач) з кольоровим багатофункціональним сенсорним дисплеєм 8.0 та акустичною системою JBL (підсилювач, 9 динаміків з сабвуфером), навігаційну систему GPS, 7 подушок безпеки.

У автосалонах Toyota Camry у найдорожчій комплектації Premium можна придбати за 882 тис грн. У комплектації Comfort її продають за 655 тис грн.

На торгах конкурентами «Кит-Т» були ТОВ «Автосаміт ЛТД» Таріела Васадзе та ТОВ «Артмотор» Тетяни Акімової та Лариси Атапіної. Пропозиції обох фірм склали по 900 тис грн. Саме такою була очікувана вартість.

Меншу пропозицію у 895 тис грн. запропонувало ТОВ «Гранд Мотор» Марії Гвоздьової та Тетяни Дерешук, але її було відхилено через відсутність частини документів тендерної пропозиції.

Офіційний дилер Toyota в Україні ТОВ «Кит-Т» з Миколаєва належить Геннадію Крашеніннікову та Андрію Туріці, який керує підприємством.

З початку грудня 2019 року Держслужбу з питань геодезії, картографії та кадастру очолює Денис Башлик.

Одеське територіальне відділення АМКУ оштрафувало МСП у формі ТОВ «Гамбрамед» та ТОВ «Румед» на загалом 103,50 тис. грн за розіграний у 2010 році тендер. Про це свідчить рішення Відділення від 20 грудня.

Антимонопольники розпочали розгляд справи про ймовірну тендерну змову між «Гамбрамедом» та «Румедом» ще у квітні 2013 року.

Через два роки, у квітні 2015-го, Відділення направило відповідачам попередні висновки у справі. При чому, попередні висновки були датовані квітнем 2014 року.

Однак, рішення у справі так і не прийняли. У червні 2017 до Відділення прийшло доручення з центрального апарату – віддати матеріали справи до Києва. Лише у квітні 2019 року Комітет зняв блок зі справи та уповноважив Одеське ОТВ АМКУ на її подальший розгляд.

У межах розслідування антимонопольники проаналізували тендер КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» щодо придбання у межах двох лотів медичного устаткування зі строком поставки – вересень-грудень 2010-го.

«Гамбрамед» та «Румед» позмагались за другий лот. Замовлення дісталось «Гамбрамеду» за 337,50 тис. грн.

Спеціалісти Одеського крила АМКУ проаналізували доступні матеріали, з’ясувавши, що:

• Компанії ведуть господарську діяльність за однією адресою та користувались одними і тими ж номерами телефонів;
• На момент проведення спірного тендеру відповідачі були пов’язані через засновників – власниками «Гамбрамед» виступали Леонід та Лілія Файнблати, а власниками «Румеду» – ті ж Леонід та Лілія Файнблати, а також Олександр Кушнір та Микита Дімов. Невдовзі Файнблати вийшли зі складу засновників «Румеду», переписавши фірму на згаданого Олександра Кушніра та Галину Жнякіну;
• Фірми також діяли синхронно у часі, а саме – отримували довідки та гарантійні листи з одного і того ж Відділення банку. Документи були видані в один день за послідовними номерами;
• Врешті, документи відповідачів виявились схожими за оформленням.

Відділення кваліфікувало дії компаній як антиконкурентні узгоджені, що призвели до спотворення результатів торгів.

Обидва підприємства подали заперечення на попередні висновки Одеського ОТВ АМКУ. Обидва – не погодились із висновками щодо змови на торгах та заявили про свою самостійність.

Проте, опираючись на встановлену сукупність фактів, антимонопольники винесли рішення про вчинене компаніями порушення. Кожна отримала по 51,75 тис. грн штрафу.

Нагадаємо, МСП у формі ТОВ «Гамбрамед» та ТОВ «Румед» входять до однієї групи компаній, які в Україні мають право на ексклюзивне представництво товарів світового виробника «Гамбра». Леонід Файнблат з 2002 по 2014 рік був помічником нардепа від Партії регіонів Тетяни Бахтєєвої. І ці ж Файнблати були засновниками фірми «Гамбрамед», яка і була першим засновником «Румеду».

ДП «Укрспирт» 24 грудня уклало угоду з ТОВ «Ап-Райт» про закупівлю палива на 40,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На 2020 рік замовили невідомий обсяг палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за ТУ У 20.1-00190443-042:2015 по 11 900 грн. за тонну.

Навесні ця ж компанія продала його «Укрспирту» на 4% дорожче – по 12 400 грн./т.

У грудні 2018 року «Укрспирт» замовив його новомосковському ТОВ «Демі Трейд Груп» Дмитра Юрченка на 16% дорожче – по 13 800 грн./т. З осені 2018 року ринкові ціни на дизпаливо впали і навесні 2019 року знову почали рости через зупинку постачання з Білорусі, тому легке подешевшання котельного палива зі значним запізненням відображало цю тенденцію.

У листопаді 2017 року «Укрспирт» замовляв таке паливо новомосковському ТОВ «Адвансен Трейд» Олега Бабенка на 19% дешевше – по 10 000 грн./т. Нині цю компанію зареєстровано на Михаїла Вітіона з Молдови.

У січні 2017 року ТОВ «Прогрес Лайф» Валентини Ткаченко продало його «Укрспирту» майже вдвічі дешевше – по 6 900 грн./т. Раніше ця фірма була прописана разом з «Адвансен Трейд», а нині переоформлена в Кременці на молдаванку Надію Ботнару.

У 2016 році «Укрспирт» замовляв таке паливо вдвічі дешевше – по 5 400 грн./т. Тоді постачальником було дніпровське ТОВ «Поліхім-Альфа» Оксани Ковері на чолі з Віктором Ткаченком, нині переоформлене в Ужгороді на Ніколає Ботнара з Молдови.

Нинішня угода передбачає оплачу палива протягом 30 банківських днів після поставки.

Створена у 2017 році запорізька фірма «Ап-Райт» належить директору Віталію Киричику з-під Запоріжжя. Він також керує зареєстрованим у тому ж будинку на той самий номер телефону ТОВ «Оріон-Аква» Стелли Кравченко і Марії Посмітюхи із Запоріжжя.

За даними системи «YouControl», раніше директором «Ап-Райт» був Сергій Сукіясов, а до нього – Олександр Віталійович Єрохін. Що до останнього, то дніпровець із такими ПІБ володіє дніпровським ТОВ «Дівайн Індастрі» разом із ТОВ «ВКФ «СМЦ» Станіслава Мальованого і ТОВ «Завод промислових мінералів» разом з Андрієм Яковенком.

«Ап-Райт» удруге отримав паливний підряд «Укрспирту», а торік ТОВ «Запорізький титано-магнієвий завод» замовило йому коксу на загальну суму 23,79 млн грн.

Октябрський райсуд Полтави виправдав екс-чиновника Полтавської облдержадміністрації Олександра Колесникова, який попався на 24 тис грн. хабара, а посередник Колесникова досі переховується. Про це написала Анастасія Недогорська у «Полтавщині».

У червні 2017 року співробітники прокуратури, СБУ та поліції задокументували отримання хабара начальником управління інфраструктури та туризму Полтавської ОДА Колесниковим. Посадовець намагався отримати від підприємця 52 тис грн. за сприяння в наданні тимчасового дозволу на перевезення пасажирів на маршруті «Войниха-Терни». Затримали держслужбовця після того, як він отримав два транші на 24 тис грн. Гроші перерахували на банківський рахунок підставної особи.

У справі також фігурує другий обвинувачений — Олексій Соловйов. Він, за версією слідства, був одним з посередників. У серпні 2017 р. суддя Анатолій Савченко відмовився затверджувати угоду про визнання винуватості між Соловйовим та прокурором. Суддя аргументував таке рішення тим, що умови угоди не відповідають інтересам суспільства, а злочин є суспільно резонансним.

Після цього прокуратура подала апеляційну скаргу, а 14 вересня 2017 р. Апеляційний суд Полтавської області скасував ухвалу судді Савченка та направив справу до Октябрського райсуду. Справа та угода між Соловйовим та прокурором знову потрапили на розгляд до судді Савченка, тому захисник Олександр Рябокінь та обвинувачений Олексій Соловйов подали заяву про відвід судді. Але клопотання суддя Тетяна Січиокно залишила без задоволення.

У листопаді 2017 р. суддя Савченко вдруге відмовився затверджувати угоду про визнання винуватості між обвинуваченим Соловйовим та прокурором. Крім того він об’єднав в одне кримінальне провадження справи за обвинуваченням Колесникова та Соловйова. Аргументом стало те, що звинувачують їх в одному й тому ж правопорушенні.

Вже 20 березня суддя Віталій Микитенко задовольнив клопотання прокурора щодо оголошення у розшук Соловйова, який неодноразово не з’являвся на судові засідання, а працівники поліції не забезпечили його привід на засідання. 24 липня суд доручив СБУ Полтавщини затримати Соловйова.

Доки Олексій Соловйов переховується, справу розділили на два кримінальних провадження та винесли вирок Олександру Колесникову, якого звинувачували в одержанні неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням свого службового становища (ч. 3 ст. 368 КК України).

Виправдувальний вирок суд аргументував тим, що Колесников не вчиняв протиправних дій для того, щоб залучати правоохоронні органи та «агентів» — не було жодних об’єктивних доказів для припущення, що обвинувачений займається незаконною діяльністю.

Один зі свідків, який раніше працював оперуповноваженим УБОЗу та тривалий час очолює антикорупційну громадську організацію, був зацікавленим у результатах своєї «агентурної діяльності». Тому вдався до тиску на Колесникова, схиляючи його до вчинення злочину — прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, приховані обіцянки фінансової вигоди, звернення до почуття жалю заявника, наполягання в очікуванні та спілкуванні саме із обвинуваченим та інше.

Тому суд зважив на безпідставність використання з боку «агента» моделі симулювання, а доводи обвинуваченого та його захисника про фальсифікацію справи та підбурювання визнав слушними. Крім того прокурор не довів, що факту підбурювання не було.

Суд вважає, що правоохоронці разом зі свідком самі спровокували протиправну поведінку екс-чиновника. Крім того, обвинувачення не надало доказів наявності в діях Колесникова як об’єктивної, так і суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у зв’язку з чим Колесникова виправдали.

Наразі Олександр Колесником є керуючим справами «Фельдман-Екопарку».

Господарський суд Чернівецької області зобов’язав Управління освіти Чернівецької міськради виплатити на користь ПП «Мега-Крокус» 1,05 млн грн, як оплату за отримані послуги з організації харчування у школах міста, надані компанією за «усними домовленостями». Про це свідчить рішення суду від 20 грудня.

Йдеться про надані ПП «Мега-Крокус» послуги з організації харчування в навчальних закладах міста у період з 3 вересня по 1 жовтня 2019 року вартістю 1,05 млн грн.

Замовник послуг, управління освіти Чернівецької міськради, раніше замовив цій компанії вказані послуги з періодом виконання – по серпень 2019-го.

Підряд компанія отримала за результатами переговорної процедури закупівлі. Застосування цього типу процедури замовник обґрунтував «нагальною потребою». Мовляв, відкрита процедура не відбулась, адже усі тендерні пропозиції довелось відхилити, відтак освітяни замовили послуги у компанії-учасника відміненого тендеру.

Насправді, початково замовник хотів віддати цей підряд за переговорною процедурою підприємиці Любові Якімовій. Проте саме ПП «Мега-Крокус» двічі оскаржило такі дії замовника в АМКУ. І регулятор двічі підтримував скаржника. Врешті, ці спірні процедури закупівлі були відмінені, а підряд в кінцевому рахунку дістався «Мега-Крокусу».

У подальшому в компанії заявили, що оскільки процедура закупівлі послуг на навчальний період з 1 вересня по 31 грудня 2019 року не була проведена вчасно, сторони усно домовились про продовження строку їх надавання на умовах раніше укладених договорів.

«Мега-Крокус» підтвердив факт надання послуг накладними, підписаними з боку компанії та частково підписаними – з боку освітян Чернівецької міськради, а також актами прийому-передачі наданих послуг, які освітяни відмовились підписувати.

Вирішуючи спір між замовником та компанією, суд відзначив, що освітяни прийняли надані фірмою послуги у спірний період без будь-яких зауважень, а отже заборгованість перед підрядником сягнула затребуваних ним 1,05 млн грн.

«Замовник пояснює несплату наданих послуг з організації харчування порушенням вимог Закону «Про публічні закупівлі», згідно якого всі договори, ціна яких перевищує 200 тис. грн, повинні укладатися з проведенням визначеної процедури, що в даному випадку не було здійснено. Однак, факт відсутності укладеного письмового договору про надання послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення замовника від обов’язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично приймає такі послуги від виконавця без зауважень», – пояснив суд.

Нагадаємо, Засновниками ПП «Мега-Крокус» (Заставна, Чернівецька обл.) є Василь Пацарнюк і депутат Заставнівської районної ради від ВО «Батьківщина» Людмила Пацарнюк.

Антимонопольний комітет двічі штрафував підприємство «Мега-Крокус» за антиконкурентні узгоджені дії на тендерах.

Касаційний господарський суд підтримав Антимонопольний комітет у спорі за позовом ІП «АІС-Полтава» щодо скасування рішення регулятора про накладення на компанію 454,30 тис. грн штрафу за неподання інформації не вимогу. Про це свідчить постанова суду від 24 грудня.

У суді компанія наполягала, що спірні вимоги від 27 лютого 2018 року були видані головою тервідділення поза межами наданих йому повноважень, адже доручення голови АМКУ щодо перевірки її дій діяло у період його видачі – з 20 вересня 2017 до 28 березня 2018, і саме у цей період Відділення мало провести дослідження. Відтак, пояснював позивач, вимоги були видані поза межами компетенції цього відділення.

Проте суди вирішили, що згадана перевірка включає в себе перелік дій, що потребують певного часу на виконання, а отже в даному випадку не може йтись про порушення з боку антимонопольників.

Верховний суд підтримав висновки судів нижчих інстанцій.

«Звертаючись з касаційною скаргою, ІП «АІС-Полтава» не спростувало наведених висновків та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як передумови для скасування прийнятих ними судових рішень», – резюмував суд.

Відзначимо, у лютому Хмельницьке ОТВ АМКУ наклало на «Радіал-Україна» та «АІС-Полтава» сумарно 908,60 тис. грн штрафу за ненадання інформації на 11-ть вимог. Тоді повідомлялось, що Відділення проаналізувало публічні закупівлі 2016-2017 років, встановивши, що згадані фірми спільно взяли участь у 342 тендерах.

А 22 березня цього року Хмельницьке ОТВ АМКУ оштрафувало компанії загалом на 608 тис. грн за спотворення результатів п’яти тендерів щодо придбання автомобілів у 2016-2017 роках.

За інформацією «Наших грошей», Хмельницьке тервідділення намагалось винести розгляд висновків в основній справі на тимчасову адміністративну колегію (ТАК), аби порушники понесли суттєвіші фінансові втрати за численні тендерні змови по всій Україні, однак безуспішно. Після доопрацювань справи центральний апарат АМКУ зволікав із погодженням попередніх висновків.

Нагадаємо, що в Антимонопольному комітеті діє система «затвердження» усіх дій регіональних відділень у центральному апараті. Тобто без дозволу апаратників Юрія Терентьєва регіональні відділення вже не можуть самостійно приймати рішення про покарання змовників.

З 23 грудня 2019 року ТОВ «Радіал-Україна» припинене. Засновником прописаної у Києві фірми було ТДВ «Гармонія» харків’янина Владислава Кулікова, який виступав бенефіціарним власником разом з Олександром Грабійчуком. «Гармонія» раніше юридично знаходилась за адресою – провулок Балтійський, 20 у Києві разом із ТОВ «Група компаній “АІС”», до якої входить ІП «АІС-Полтава» Сергія Труша та Андрія Цюрюпа.

Група компаній «АІС» пов’язана з  нардепом Дмитром Святашем (раніше – Партія регіонів, зараз – «Відродження») та екс-нардепом від Партії регіонів Василем Поляковим.

Після проголошення «ДТЕК-Західенерго» вимушеного простою Бурштинської ТЕС насправді продовжили роботу сім з 12 енергоблоків станції. Про це повідомляється в заяві замголови профспілки «Бурштинської ТЕС» Володимира Васютіна, копія якої є у розпорядженні «Наших грошей».

«В наказі №46 АТ «ДТЕК Західенерго» відсутні обставини та підстави, що підтверджують необхідність та факт введення простою на Бурштинській ТЕС, бо на ТЕС не зменшено обсяги виробництва електричної і теплової енергії, і на підприємстві працює 7 енергоблоків. Також є достатньо вугілля як основного палива Бурштинської ТЕС», – йдеться у листі.

ДТЕК ввів простій Бурштинської ТЕС у листопаді 2019 року, і 24 грудня продовжив цей стан до 31 березня 2020 року. На підставі «вимушеного простою» власники станції перевели персонал на скорочену робочу неділю.

Простій було продовжено після того, як АМКУ 6 грудня рекомендував «ДТЕК Західенерго» «вжити заходів для унеможливлення обмеження виробництва електричної та теплової енергії на Бурштинській тепловій електростанції».

У рейтингах найдорожчих новорічних ялинок світу 2010-х років перемогли російський Красноярськ та іспанський готель у Марбельї. Про це повідомляє «Ліга антитрасту».

Ялинки Харкова (ліворуч) та Красноярська

У Красноярську в 2018 році через тендер провели близько 760 тисяч євро за 55-метрове новорічне «дерево» з екранами, на які можна виводити різні зображення. В Росії ця конструкція визнана найвищою, і вона майже в десять разів дорожча, ніж ялинка в Кремлі, та найдорожча ялинка України. В 2018 році нею стала конструкція, придбана мерією Харкова за суму еквівалентну 95 тисяч євро. Тоді за 40-метрову конструкцію заплатили 2 млн грн, ще 900 тисяч гривень заплатили за комплект штучної хвої (три з половиною тисячі навісних гілок розміром 60 на 40 сантиметрів).

Також у рейтингу бюджетних ялинок фігурують більш дешеві ялинки столиці Сербії Белграда, італійського Риму та американського Нью-Йорку.

Серед новорічних ялинок від приватних компаній у грудні 2019 року найдорожчою стала ялинка за $15 мільйонів у готелі «Kempinski Hotel Bahia» (Марбелья, Іспанія), прикрашена червоними, рожевими, білими та чорними діамантами. До неї лідерство у книзі рекордів Гінеса з 2010 року тримала ялинка вартістю $11,4 млн у готелі «Emirates Palace» (Абу-Дабі, ОАЕ). Вона була прикрашена браслетами, годинниками, намистами з діамантів, сапфірів, ізумрудів та перлин.

Ялинки в Абу-Дабі (ліворуч) та Марбельї

Також у «комерційному» рейтингу фігурують ялинки в Японії та Гонконгу.

Більше фото тут.

З 30 грудня по 5 січня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 6,25 тисяч закупівель на загальну суму 15,55 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 11,17 млрд грн.

Споживачі Сум ймовірно кожного року переплачують близько 68 млн. грн., через обладнання багатоквартирних будинків і квартир лічильниками гарячої води, які не мають функції  фіксації температури. Про це повідомив голова Сумського тервідділення АМКУ Євген Касьян.

За останні 3-4 роки мешканці встановили близько 300 багатотарифних лічильників гарячої води таких як «Архимед», ЛВ-4Т тощо. Вони рахують гарячу воду в чотирьох температурних діапазонах:

• від 50 оС і вище – повна плата згідно тарифу гарячого водопостачання (ГВП);
• від 45оС до 50 оС – на 10% менше тарифу ГВП;
• від 40оС до 45 оС – на 30% менше тарифу ГВП;
• від 40 оС і нижче – оплата по тарифу як за холодну воду.

При цьому тариф на холодну воду становить 9,79 грн за кубометр (тут і далі з ПДВ).

Тарифи на гарячу воду для двох місцевих виробників у дев’ять-десять разів вищі: по ТОВ «Сумитеплоенерго» – 91,37 грн/м3 з рукосушильником та 84,42 грн/м3 без рукосушильників, по ПАТ «СНВО» (Котельня північного промвузла) – 96,69 грн./м3 з рукосушильниками та 93,21 грн./м3 без рукосушильників.

«Сумитеплоенерго» чинило перешкоди встановленню та взяттю на облік перших таких лічильників, але ТВ АМКУ дало рекомендації і ТОВ їх виконало. Географія встановлення таких лічильників досить різноманітна, вони знаходяться в різних багатоповерхівках, які приєднані до різних центральних теплових пунктів (ЦТП).

Сумське ТВ АМКУ отримало від двох надавачів послуг гарячої води  таку статистику за весь 2018 рік по споживачам, хто має такі лічильники.

Частка нормативно якісних послуг «Сумитеплоенерго» по наданню гарячої води температурою 50 градусів або вище склала 47% (надано дані по 228 абонентам. Всього такими лічильниками пораховано умовно гарячої води – 7 710 м.куб. З них як гарячої води, що відповідає нормативним параметрам, пораховано 3 682 м.куб на 295 857 грн., а 4 228 м.куб. як холодної на 31 352 грн.).

ПАТ «СНВО» надало якісні послуги 35% абонентів (підприємство надало дані по 57 абонентам. Всього такими лічильниками пораховано умовно гарячої води – 2 693 м.куб. З них як гарячої води, що відповідає нормативним параметрам, було пораховано 935 м.куб. на 62 797 грн., а 1 758 м.куб. як холодної на 9 107 грн.).̳

Всього у 2018 році ТОВ «Сумитеплоенерго» надало послуг – 1,42 млн кубометрів гарячої води на суму 113,58 млнгрн. , ПАТ «СНВО» – 0,58 млн кубометрів на 41,08 млн грн.

Довідково: ТОВ «Сумитеплоенерго» належить Анатолію Шкрібляку. ПАТ «СНВО» контролює Костянтин Григоришин. В Україні налічується більше 40 ТЕЦ.

«Можна припустити, що у разі екстраполяції вищезазначених показників якісних і не якісних послуг на загальний обсяг наданих у м. Суми послуг централізованого постачання гарячої води, то споживачами може надмірно сплачуватися за календарний рік по зоні обслуговування ТОВ «Сумитеплоенерго» – близько 53 млн. грн., а по зоні обслуговування ПАТ «СМНВО» – близько 15 млн. грн. Тобто щорічно такі перевитрати споживачів, які проживають в обласному центрі рівня м. Суми, можуть сягати близько 68 млн. грн.», – підрахував Євген Касьян.

Друга проблема полягає в тому, що Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зобов’язує обладнати всі багатоповерхівки загально будинковими лічильниками гарячої води. Тягар оплати за встановлення таких лічильників законом покладається на споживачів або на місцевий бюджет, що також є коштами платників податків, тобто все одно сплачує громада. Більш детально за посиланням https://smr.gov.ua/…/11695-sumchan-zaklikayut-vstanovlyuvat…

Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зобов’язує обладнати всі багатоповерхівки загальнобудинковими лічильниками гарячої води за рахунок споживачів або місцевого бюджету. Вартість встановлення одного такого лічильника 50 000 – 100 000 грн. В Сумах 2046 багатоквартирних будинків, з них 601 має централізоване гаряче водопостачання. Встановлення лічильників в них коштуватиме від 30 до 60 млн грн.

«Загальнобудинкові лічильники, які планується встановлювати, швидше за все не матимуть функції виміру температури гарячої води і вони НЕ будуть відрізнятися від тих, що встановлюються на холодну воду. А відтак крім води що порахує ваш квартирний лічильник (також без функції вимірювання температури) ви будете сплачувати за втрати умовно гарячої води в будинку за тарифом близько 90 грн. за м. куб», – вказує Касьян.

Сумське тервідділення АМКУ вже притягало теплопостачальні компанії до відповідальності за нарахування плати у повному обсязі за неякісно надану послугу централізованого гарячого водопостачання: ПАТ «СНВО» у 2016 році, а ТОВ «Сумитеплоенерго» у 2008 році. Доказова база ґрунтувалася на зафіксованій щоденній температурі гарячої води, що виходила з ЦТП до багатоповерхівок і яка мала температуру нижче 50 градусів.

«Показники температури як і 10 років назад фіксуються у паперових журналах персоналом природних монополій. Я це називаю одноразовим доказом тому, що після притягнення до відповідальності знайти в оперативних журналах ЦТП температуру нижче 50 градусів по С вже не вдавалося. Тому необхідно позбутися впливу людського фактору з фіксації таких показників та зробити цей процес автоматизованим», – вважає Євген Касьян.

Голова Сумського ТВ АМКУ дав наступні рекомендації:

1.1 В багатоповерхівках встановлювати загальнобудинкові лічильники з функцією вимірювання температури води та модулем дистанційної передачі даних (доступ до цих даних має бути наданий управлінню ЖКГ міської ради, уповноваженим особам таких будинків, контролюючим органам державної влади). Попередній аналіз Державного реєстру засобів вимірювальної техніки показав, що на ринку України присутні прилади, які можуть встановлюватися на багатоквартирні будинки та мають функцію виміру температури.

1.2 Центральні теплові пункти (ЦТП) обладнувати приладами для автоматичного виміру температури гарячої води та модулем дистанційної передачі даних (як це реалізовано на ринку природного газу при щодобовому його балансуванні) з наданням доступу до них зацікавленим особам , щоб виключити «легенди» про гарну якість води на ЦТП та погану рециркуляцію у внутрішньо будинкових мережах.

2. Внести зміни до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151 та зобов’язати виробників/виконавців послуги централізованого постачання гарячої води здійснювати перерахунки не лише за індивідуальними зверненнями споживачів (після складання відповідних актів), а усім споживачам за наявності зафіксованої на ЦТП інформації про відхилення температурних показників гарячої води від нормативних. (Спір з цього приводу двічі доходив до Верховного Суду http://reyestr.court.gov.ua/Review/75110410 , http://reyestr.court.gov.ua/Review/84627186 )

«Укрзалізниця» подарувала яскравий приклад блюзнірського ставлення до закону про закупівлі. Виявилось, що монополіст купує природний газ без жодних тендерних процедур, і прямо вказує це у багатомільйонних проводках, що оприлюднюються на державному сайті «Spending».

Перед вами скріншот транзакцій між закупівельним підрозділом «Укрзалізниці» та ТОВ ТОВ «Укр газ ресурс». Тут чорним по білому написано, що фірма БЕЗ ТЕНДЕРУ у грудні отримала 17,82 млн грн за газ і ще півмільйона за його прокачку.

«Центр забезпечення виробництва» поза всяким сумнівом є замовником в розумінні закону. Відтак, згідно ст.2 закону «Про публічні закупівлі», контракт з постачальником товару на надпорогові суми він повинен укласти виключно за результатом відкритих торгів.

Однак у «Прозорро» жодних даних про будь-яку угоду між «ЦЗВ» і «Укр газ ресурсом» немає взагалі. Таким чином маємо порушення якої мало б призвести до штрафу у розмірі від 700 до 1000 неоподаткованих мінімумів за ст. 164-14 КУАПП.

Звісно, залізниця не може жити без газового палива. І вона його справно отримувала в останні роки від ТОВ «Юг-газ» і ТОВ «Скела Терциум», з якими встановили контрактні стосунки ще у «допрозорі» часи паперового «Вісника держзакупівель». З того ж «Spending» ми дізнались, що торік ці фірми отримали знову ж таки з приміткою БЕЗ ТЕНДЕРУ 68,08 млн грн і 117,91 млн грн. відповідно.

У «Прозорро» маємо ж лише таку картину: з 2016 року «Укрзалізниця» шість разів намагалась оголосити серії закупівель газу, однак у всіх випадках тендери відмінялись.

То якась «позаштатна ситуація« трапилась вже після того, як відбувся аукціон і на ньому переможці задекларували найнижчі ціни на той період (невже рекордне падіння маржі і було тим неочікуваним наслідком відкритих торгів?). То АМКУ зобов’язав замовника прибрати заточки з тендерної документації, але ЦЗВ замість виконати пряму вказівку – просто відмінив торги через «відсутність потреби».

Зараз намічена чергова спроба закупити газ на 2020 рік на суму 876 млн грн, яку вже заблокували скаргами в АМКУ відразу купа скаржників («Торговий Дім Сокар Україна», «Тех пром газ», «Центральний енергетичний контрагент», «Газенерго-Трейд»). Тож не факт, що щось зміниться і зараз. До того ж прихід на «Укрзалізницю» нової команди закупівельних менеджерів у газових контрактах змінив поки що лише одне: до двох старих безтендерних постачальників додався ще один новий, у якого немає навіть виправдань у вигляді “допрозорих” контрактів, бо фірма створена лише два роки тому.

Довідково:

ТОВ «Укр Газ Ресурс»: з 2017 року серед засновників компанії значився віргінський офшор «Roldana Traiding Ltd». Торік ДАСУ звернула увагу, що цей офшор не вніс у держреєстр свого бенефіціара. І після цього частку нерезидента викупив такий собі Андрій Кучков.

«Roldana Traiding Ltd» фігурувало у рішенні АМКУ 017 року № 225-р, яким комітет дозволив компанії кіпрській фірмі «Brociti Investments Limited» з групи Burisma Миколи Злочевського придбати акції іншого офшору «Diloretio Holdings Ltd».

ТОВ «Скела Терциум»: власниками є Сергій Непом’ящий (керівник фірми) та Євгенія Федорович, сестра дружини полтавського бізнесмена Сергія Бєлашова.

ТОВ «Юг-газ»: нині засновниками є кіпрська фірма «Оланаріо Венчерз Лімітед», ТОВ «КУА «Юг-інвест» і ТОВ «Дистрибуційна сервісна компанія». Бенефіціаром вказано Євгена Гіндіна.

Раніше засновниками були ПАТ «Одесагаз» та вірґінський офшор «Клінтел-Гас Лімітед». Кінцевим бенефіціаром значився одеський адвокат Михайло Партікевич – бізнес-партнер власника «Одесагазу» Ігоря Учителя.

Блог від: Юрій Ніколов

За даними джерела «Наших грошей» в керівництві «Укрзалізниці», вартість газу по угоді з ТОВ «Укр газ ресурс» склала 7 655 грн з ПДВ за тисячу кубометрів. Ця ціна була майже на рівні найдорожчого палива в прейскуранті «Нафтогазу» 7 756 грн на умовах постоплати:

… і ще більшою була прірва між закупівельною ціною «Укрзалізниці» та цінами блакитного палива на «Українській енергетичній біржі» в листопаді – 5 820 грн:

За даними державної системи «Spending», «Укрзалізниця» в грудні заплатила по листопадовому рахунку 17,82 млн грн.

Переплата у порівнянні з біржовими котируваннями становила близько 4 млн грн.

Мова йде про той самий контракт на поставку газу, який «Укрзалізниця» уклала з ТОВ «Укр газ ресурс» без жодних тендерних процедур, про що і повідомила у казначейській проводці:

Після публікації «Наших грошей» про це неймовірне порушення тендерного законодавства, «Укрзалізниця» повідомила, що цією оборудкою нібито ще з грудня займається Департамент економічної та інформаційної безпеки залізниці. Мовляв, йде службове розслідування:

«Про результати перевірки буде поінформовано громадськість, а винних — притягнуто до відповідальності. Крім того, буде проведено перевірку законності всіх закупівель природного газу компанією впродовж усього минулого року»:

З цього приводу дозволимо невеличкий екскурс в ієрархію повноважень. Департамент безпеки «УЗ» має візувати всі(!) контракти «УЗ», перевіряючи їх на корупційні патології. А значить хтось у Департаменті безпеки погодив контракт з «Укр газ ресурсом» такого собі Андрія Кучкова, по якому різниця з ринковими цінами підпадає під всі визначення «нанесення збитків у особливо великих розмірах».

То ж про що може свідчити доручення керівництва «Укрзалізниці» розслідувати злочин саме тим, хто його «провтикав»? Про те, що залізничники можуть похоронити злодійство за принципом «те що трапилось в Вегасі – залишається в Вегасі»?

Про це також свідчить один простий факт.  Сама «Укрзалізниця» повідомила, що їх розслідування стартувало ще у грудні. Однак вже маємо середину січня, а результатів ще не має, і невідомо чи взагалі щось було б, якби не спостереження «Наших грошей». Хоча саме розслідування по своїй сутій дуже просте – перевірка віз на контракті і випитування у підписантів прізвищ тих, хто давав вказівки з подальшою передачею матеріалів у ЗМІ чи правоохоронні органи…

Блог від: Юрій Ніколов

З 6 по 11 січня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 9,05 тисяч закупівель на загальну суму 6,84 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 1,06 млрд грн.

Новими засновниками ТОВ «Ліра Майн Мінералз», що має спецдозвіл на видобуток руд золота в Кіровоградській області, стали Олександр Настенко та Віталій Якименко. Це бізнес-партнери співвласника мережі супермаркетів під ТМ «АТБ» Геннадія Буткевича.

Про це написало «Nadra.info».

У вересні 2019 року Державна служба геології та надр видала «Ліра Майн Мінералз» спецдозвіл №6371 на видобування корисних копалин (промислову розробку родовищ) на ділянках «Центральна» і «Губівська» родовища «Клинцівське» (10-18 км на південний схід від м.Кропивницький між с.Губівка та с.Калинівка (Кіровоградська область). Дозвіл видано на 15 років – до 20.09.2034.

«Ліра майн мінералз» було зареєстроване в Києві в жовтні 2018 року. За даними Opendatabot, Настенко та Якименко стали власниками фірми в листопаді минулого року замість мешканця Ужгорода Діброви Владислава Володимировича. Людина з таким ПІБ відома як професійний дзюдоїст, він залишився на посаді директора.

Спецдозвіл «Ліра майн мінералз» виданий без проведення аукціону за пунктом Порядку надання спецдозволів на користування надрами, що передбачав, що заявник за власні кошти здійснив апробацію затверджених даних георозвідки.

Настенко і Якименко є засновниками цілої низки компаній що спеціалізуються на видобуванні корисних копалин. Вони є бізнес-партнерами співвласника мереж супермаркетів АТБ Геннадія Буткевича, наприклад, по ТОВ «Атомні Енергетичні Системи України». Ця фірми має три дозволи на геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ урану в Миколаївській і Дніпропетровській областях. Кінцевим бенефіціаром цієї компанії значиться Буткевич, а Настенко та Якименко є міноритарними учасниками.

Буткевич є також бенефіціаром ТОВ «Укргаздоб», яким раніше володіли Настенко та Якименко. Крім того, фірми Буткевича стали власниками ТОВ «Нафтогазенергопром» та ТОВ «Центральна нафтогазотранспортна компанія». Співзасновником останньої раніше був Олександра Павлюченко, якого ЗМІ називають кримінальним авторитетом на прізвисько «Браслет». Павлюченко був помічником нардепа попереднього скликання від «Народного фронту» Ігоря Котвіцького – бізнес-партнера по газовому бізнесу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який зберіг посаду зі зміною президента й прем’єра (докладніше «Чому Авакова пов’язують з угрупуванням, яке після Майдану захопило купу родовищ по всій Україні»)

У 2020 році низка міністерств та відомств мають перевести закупівлі палива та офісної техніки на централізовану закупівельну організацію. Відповідне розпорядження Кабінет міністрів 27 грудня прийняв попри зауваження Міністерства юстиції.

Цим розпорядженням до сфери державної установи «Професійні закупівлі» з 1 березня переходять тендери та закупівлі за рамковими угодами 16 урядових структур. Йдеться про товари класифікатору «нафта і дистиляти» 09130000-9, офісне устаткування та приладдя 30190000-7, машини для обробки даних 30210000-4, комп’ютерне обладнання 30230000-0.

З 1 вересня це мають зробити ще 67 міністерств та центральних органів влади (переліки тут).

В уряді прогнозують зменшення можливостей для отримання неправомірної вигоди учасниками тіньових схем, скорочення чисельності персоналу замовників, відповідальних за організацію тендерів, та спрощення доступу до інформації про закупівлі.

«Початок роботи ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» є позитивним сигналом щодо можливості створення ЦЗО на місцевому рівні», – йдеться у висновку Секретаріату Кабміну, який є у розпорядженні «Наших грошей».

Фінансування «Професійних закупівель» передбачалось влаштувати за рахунок зменшення коштів державного бюджету, які передбачались на проведення Всеукраїнського перепису населення у 2020 році.

Разом з тим, Мінюстом надано застереження, що реалізація може призвести до неможливості здійснити оперативно закупівлі, оскільки об’єднання великої замовників за одним і тим самим предметом закупівлі забезпечить застосування виключно процедури відкритих торгів.

Також міністр Денис Малюська вказував на негативний досвід Мінюсту по закупівлі паперу через ДУ «Професійні закупівлі» у 2017 році. Тоді міністерство отримало папір виробництва Російської Федерації, через що виникала потреба збільшення ціни після закупівлі у зв’язку з курсовою різницею. Однак зрештою позиція Мінюсту не була врахована і уряд прийняв своє розпорядження.

Від «Наших грошей»: у 2017 році переможцями тендерів «Професійних закупівель» на постачання паперу на загальну суму 2,78 млн грн. були ТОВ «Український папір», ТОВ «Техноюг», ТОВ «Ваш автограф» і ТОВ «КС бюро». Хто саме з них поставив російский папір – Мін’юст не повідомив.