КП «Запоріжринок» за результатами тендеру 6 вересня повідомило про намір укласти угоду з ФОП Бендас Анатолій Вікторович на надання послуг з прибирання загальною вартістю 3,52 млн грн.

Про це повідомили «Наші гроші. Запоріжжя» з посиланням на дані системи «Прозорро».

Підприємець має до серпня 2020 року виконувати на території ринків та навколо них щоденне підмітання, прибирання сміття з виносом до контейнера та його вивезення. Взимку передбачене прибирання доріжок від снігу та льоду, а також їх присипання.  Восени передбачено догляд за зеленими насадженнями (спушування ґрунту), прибирання бур’янів та сухого листя. У будівлях ринків проводитиметься вологе прибирання підлоги та кабінетів, миття кабінетів з застосуванням миючих засобів, протирання пилу у кабінетах та прибирання сміття з урн та кошиків.

Послуги розповсюджуються на ринки за адресами:

• вул. Рекордна, 2;
• вул. Гоголя, 32;
• вул. Незалежної України/Сталеварів, 47а/2;
• вул. Європейська, 3;
• вул. Поштова, 141а;
• вул.. Молодіжна, 89а;
• вул. Лахтинська, 12а;
• вул. Чарівна, 56;
• пр. Металургів/вул. Сержанта Мєдвєдєва (квітковий павільйон);
• вул. Лахтинська (квітковий павільйон).

Загальна площа території прибирання: 125 392 м. кв.

Анатолій Бендас регулярно отримує підряди на прибирання запорізьких ринків з 2014 року. Безпосередньо в системі «Прозоро» з 2016 року він отримав підрядів на 6,43 млн грн без врахування нинішнього тендеру. Всі замовлення виключно від КП «Запоріжринок». На тендери до інших замовників Бендас жодного разу не подавався. При цьому, пропозиції Бендаса на тендерах «Запоріжринку» завжди перемагали.

На нинішньому тендері конкурентами ФОП Бендас Анатолій Вікторович були ФОП Ісачук Віктор Юрійович з дешевшою на 531 тис грн. пропозицією та ПП «Клінінг-Про» з дешевшою на 513 тис грн. пропозицією. Дешевші пропозиції було відхилено через невідповідність тендерної документації вимогам замовника.

Віктор Ісачук у соціальній мережі «Facebook» товаришує зі своїм конкурентом на тендері Анатолієм Бендасом, а також його дружиною Аллою.

Віктор Ісачук вперше подався на публічні закупівлі.

ВП «Атомремонтсервіс» ДП «НАЕК «Енергоатом» 9 вересня уклав угоду з компанією «Westinghouse Electric Sweden AB» (Швеція) про послуги у сфері професійної підготовки на $587 тис, або 14,73 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До грудня 2020 року шведи проведуть навчання восьми працівників «Атомремонтсервісу» з освоєння технології ремонту тепловидільних збірок ТВЗ-W/WR за допомогою стенду інспекції та ремонту палива. Перший етап за $416 тис включає десять днів аудиторних і практичних занять на майданчику «Атомремонтсервісу», а другий етап за $117 тис – п’ять днів практичних занять на енергоблоці АЕС. Гарантійний період становить півроку.

Закупівлю провели за переговорною конкуренцією через відсутність конкуренції.

Виконавець «Westinghouse Electric Sweden AB» є швецькою філією американської компанії «Westinghouse Electric Company». Нагадаємо, у 2017 році «Westinghouse» збанкрутіла, а в 2018 році «Toshiba» продала її за $4,6 млрд холдингу «Brookfield».

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області призначив по 25,5 тисяч грн. штрафу екс-начальнику сервісного центру Сергію Хоменку та Миколі Добряку, яких спіймали на хабарі за допомогу в отриманні водійських посвідчень. Про це написала Дарини Синицька у «Полтавщині» з посиланням на вирок суду від 30 серпня.

Сергій Хоменко був призначений на посаду начальника територіального сервісного центру № 5344 (Миргород) у грудні 2016 року. Він товаришував із Миколою Добряком.

У грудні 2017 Добряк сказав своїй знайомій, що може допомогти отримати посвідчення категорії «D» без іспитів на навчання. За 6,5 тис грн. для нього та його товариша Сергія Хоменка він пообіцяв вплинути на службових осіб полтавської автошколи ПП «Професійний стандарт» і Миргородського ТСЦ. Ті мали допомогти під час проходження курсів водіїв, складання заліків та іспитів, забезпечити успішне складання теоретичного і практичного іспиту та отримання посвідчення водія категорії «D», без фактичної здачі іспитів.

Знайома погодилася, а після цього одразу написала заяву до правоохоронних органів.

Під час подальшого обговорення, в середині 2018 р. Микола Добряк вказав, що треба 3 тис грн. за вплив на співробітників сервісного центру. Для передачі коштів 8 червня 2018 вони зустрілися біля адмінбудівлі ТСЦ у Миргороді. Жінка віддала Добряку 2 тис грн. і домовилася із ним, що решту, 1 тис грн., передасть пізніше.

Того ж для Микола Добряк передав отримані кошти Сергію Хоменку у його службовому кабінеті, а «клієнтка» отримала свої права категорії «D», хоча не складала жодного іспиту. Одразу після цього кабінет начальника ТСЦ № 5344 обшукали, а Сергія Хоменка затримали.

За даними Національного агентства з питань запобігання корупції, у червні 2018 р. Хоменко був звільнений з посади начальника територіального сервісного центру № 5344.

10 травня обидва уклали із прокурором Ростиславом Яроцьким угоду про визнання винуватості. Добряк та Хоменко зобов’язалися визнати провину в інкримінованому злочині та допомогти викрити решту причетних до нього, а прокурор — наполягати на призначенні штрафу.

30 серпня суддя Олександр Городівський затвердив обидві угоди. Він визнав Миколу Добряка та Сергія Хоменка винними у хабарництві (ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 ККУ). У якості покарання обом призначив по 25,5 тис грн. штрафу.

У справі фігурують не тільки ці двоє. У матеріалах щодо Добряка та Хоменка вказано, що справи стосовно службових осіб ТСЦ та автошколи виділені в окремі провадження. Наразі відомо, що продовжується розслідування щодо, як мінімум, ще чотирьох осіб, причетних до справи. Це двоє працівників автошколи «Професійний Стандарт», один з співвласників підприємства Валерій Каспіч та його дружина.

АМКУ наклав на підприємства групи Ostchem лише часткове покарання за зловживання монопольним впливом мінеральних добрив, проігнорувавши можливість оштрафувати заводи «Азот» до 10% річного доходу.

Це загрожує скасуванням інших рішенням Комітету, що були прийняті раніше, та зменшенням покарання монополістів по майбутнім рішенням. Про цей ризик повідомила колишня держуповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Антимонопольний комітет 5 вересня у справі про зловживання групи Дмитра Фірташа на ринку мінеральних добрив у 2014-2017 роках наклав штраф на ТОВ «НФ трейдінг Україна» у розмірі 107 млн грн., а до компаній «Сєвєродонецьке обєднання «Азот», «Рівнеазот» та «Азот» (Черкаси) застосувати примусовий поділ.

При цьому до «Азотів» не було застосовано жодних грошових штрафів, хоча вони були визнані винними у двох порушеннях – ціновому зловживанні у 2014-2015 роках та створенні штучного дефіциту у 2017 року.

Голова АМКУ Юрій Терентьєв, що безпосередньо вів це розслідування по групі Фірташа, у коментарі «Економічній правді» так пояснив рішення не штрафувати:

«Закон недостатньо чітко говорить, що таке примусовий поділ: це форма додаткової відповідальності чи альтернативної. Ми вирішили не тестувати накладення штрафу і примусовий поділ на одну особу. Оскільки ми заводи зобов’язали розділитися, то ще й штрафувати їх — це дати їм можливість використати конституційну норму про те, що двічі карати за одне порушення не можна. Першочерговим для нас було реалізувати примусовий поділ, розмір штрафу — на другому плані».

Агія Загребельська відмітила, що в цій ситуації відповідачі були покарані лише один раз за два різні порушення, за кожне з яких відповідач повинен був бути притягнутий до відповідальності. «Азотам» було інкриміноване цінове зловживання по ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і створення штучного дефіциту на ринку добрив шляхом зупинки виробництва по п. 4 ч. 2 ст. 13.

Від “Наших грошей”: АМКУ вирішив розділити групу Фірташа, яка за даними самого АМКУ займала у 2017 році лише 35,45% ринку первинної реалізації добрив. Тоді як показник 35% – є мінімальною структурною ознакою монополіста. Також АМКУ не став вивчати частку групи Фірташа на ринку добрив у 2018 році. Якщо б вона була вже менша від 35%, як це стверджували у ході розслідування представники Ostchem, то застосувати у 2019 році поділ було б вже неможливо.

Загребельська нагадала, що цигаркового монополіста «Тедіс Україна» у 2017 році було двічі оштрафовано за вчинення двох порушень. І це був лише один з численних прикладів у практиці АМКУ.

«І біда не в маніпуляціях, не в групі Ostchem та не в ринку міндобрив, і навіть не в особі кінцевого бенефіціара. Біда в тому, що «нове спеціальне» трактування АМКУ принципу «Non bis in idem» (“не двічі за одне й те саме” – НГ) запускає доміно в антимонопольних розслідуваннях минулого та майбутнього. Минулі опинились під загрозою скасування в суді. А по майбутнім відповідальність монополістів за вчинення кількох порушень буде до 10% штрафу, замість 10%+10%… як комітет рахував весь цей час», – прогнозує Загребельська.

Нагадаємо, Юрій Терентьєв залишився на посаді голови АМКУ після зустрічей з Олексієм Гончаруком, за результатами яких було звільнено лише половину членів Комітету.

У свою чергу новий міністр енергетики і охорони навколишнього середовища Олексій Оржель заявив, що «ми зараз оновили АМКУ, він у нас ефективний». І у якості позитивного прикладу діяльності АМКУ він навів саме вищезгадане рішення про Ostchem, завдяки якому група Фірташа уникла грошових штрафів, які могли сягати до 10% річного доходу кожного з трьох «Азотів». Ці заводи мають оборот на рівні мільярдів гривень.

Президент Володимир Зеленський також 13 вересня повідомив, що «ми перезапускаємо Анитмонопольний комітет, уже змінили замів. Подивимось як працює голова АМКУ».

Нагадаємо, з 9 членів АМКУ призначених у період Петра Порошенка змінили свої посади голова Комітету Юрій Терентьєв, його заступник Ніна Сидоренко та Марія Процишен.

Олексій Гончарук до переходу в команду Володимира Зеленського очолював громадську організацію BRDO. У цій же організації напрямок енергетики вів Олексій Оржель. У департаменті Оржеля працювала Ольга Нечитайло, яка після зустрічі Гончарука і Терентьєва була призначена держуповноваженою АМКУ.

Департамент комунального господарства Харківської міської ради 10 вересня за результатами тендеру замовив ТОВ «Інжинірингова компанія Планета Буд» капітальний ремонт парку Молодіжний за 113,40 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2020 року капітально відремонтують Молодіжний парк по вул. Пушкінській за проектом самої «ІК Планета Буд» вартістю 1,30 млн грн. під її ж авторським наглядом за 117 тис грн. і технічним наглядом ФОП Семенюк Руслан Павлович за 1,25 млн грн.

Зокрема влаштують покриття, освітлення та озеленення, встановлять стелу, дитячий та спортивний майданчики та майданчики для вигулу собак з обладнанням, контейнери для сміття, лави, урни, туалети, місце для відпочинку, огорожу й облицьовані гранітом східці.

Підсумкові відомості ресурсів і кошториси не опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів та обладнання із ринковими цінами на предмет можливого завищення.

Гарантійний строк на якість закінчених робіт становить п’ять років після приймання.

Ціна угоди всього на 0,7% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 114,18 млн грн.

Нагадаємо, у грудні 2017 року Департамент комунального господарства замовляв ТОВ «Будівельно-виробнича комерційна фірма «Технікабуд» капремонт Молодіжного парку за 51,07 млн грн., однак у 2018 році той договір розірвали за згодою сторін без оплати.

Київська «ІК Планета Буд» на чолі з Анною Головченко належить Євгенію Волку та Сергію Валерійовичу Мошенському. Це син та помічник екс-нардепа Валерія Захаровича Мошенського (самовисування, потім – група «Суверенна європейська Україна»), який є власником великого столичного будівельного холдингу «Група компаній «Планета».

Волк був засновником ТОВ «Київська будівельна компанія – Плюс», котре отримувало підряди на реконструкцію Саду ім. Шевченка в Харкові, як і сама «ІК Планета Буд».

Усього з грудня 2017 року переможець отримав підрядів Департаменту комунального господарства та підпорядкованого йому СКП «Харківзеленбуд» на 1,13 млрд грн.

Нині єдиним конкурентом було столичне ПП «Будремсервіс-С» зі статутним капіталом 30 грн., записане на директора Валерія Смірнова, який володіє ТОВ «С.В. Промбуд». Із 2016 року суперник отримав у Києві підрядів на 3,86 млн грн., а в Харкові лише програв «ІК Планета Буд» тендери щодо реконструкції скверу ім. Ф. Сафарова та капремонту фонтану «Дзеркальний струмінь» і відновлення благоустрою шпиля у сквері Перемоги.

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради 22 серпня за результатам тендеру замовив ТОВ «Колтех-Транс» реконструкцію вул. Чехова за 52,07 млн грн. Про це пише «1800» з посиланням на інформацію про закупівлю, яка розміщена на порталі «Dozorro».

Тендер на ремонт фрагменту вул. Чехова протяжністю трохи більше двох км вдалося провести з другого разу. Після першого аукціону замовник відхилив дешевші пропозиції відразу 4 учасників й визнав переможцем «Колтех-Транс» із пропозицією в 51,79 млн грн. Проте в червні цей тендер було скасовано та призначено новий.

Під час другого аукціону уповноважена особа замовника Олександр Пустовіт знову відхилив дешевші пропозиції через невідповідність кваліфікаційним критеріям. 22 серпня була підписана угода із «Колтех-Транс» на 52,07 млн грн.

Підрядник виконає три черги робіт по реконструкції вул. Чехова на ділянці від вул. Нижньої Горової до Гетьмана Сагайдачного. Зокрема, холодне фрезерування, ремонт проїзної частини, улаштування автопарковки та покриття на новій АЗС, обладнання 24 секцій тротуарної огорожі, нанесення розмітки тощо. Роботи повинні завершити до жовтня 2020 р. Загалом до виконання робіт товариство планує залучити 5 дорожніх робітників.

ТОВ «Колтех-Транс» належить Сергію Колесниченку. Підприємства із його орбіти займалися поточним ремонтом міських доріг у 2016-2017 рр. Зокрема, «Колтех-Транс», який був субпідрядником у КП ЧЕЛУАШ. Нині ці ремонтні роботи розслідує поліція та прокуратура. Підприємців підозрюють в ухиленні від сплати податків та в привласненні коштів в особливо великих розмірах.

Після того «Колтех-Транс» встиг втрапити ще в низку кримінальних справ.

Зокрема, 17 травня поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 ККУ щодо неправомірних дій посадових осіб низки підприємств, що входять до орбіти родини Колесниченків. Згідно з ухвалою суду, їм інкримінують організую злочинної схеми по привласненню бюджетних коштів, виділених на поточний та капремонт доріг. Правоохоронці розслідують виконання поточного ремонту за 24 млн грн. 4 липня суд надав дозвіл на доступ до документів, про які клопотав слідчий.

15 травня поліція розпочала розслідування ремонтних робіт, що підрядники виконували на замовлення Служби автомобільних доріг у Черкаській області. Один з епізодів справи стосується договору на ремонт фрагментів дороги держзначення Т-24-03 Орадівка-Христинівка-Жашків-Корсунь Шевченківський-Мошни за 2,59 млн грн. У судовій ухвалі зазначається, що слідчі підозрюють керівництво САДу та фірми-підрядника у змові з подальшим завищенням обсягів виконаних робіт та використаних матеріалів.

З 2017 р. фірма підписала 27 угод на 129 млн грн. З них 67 млн грн. – це угоди з департаментом архітектури. 2019 рік найбільш успішний в історії фірми: цьогоріч у мерії з підприємством укладено договорів на понад 90 млн грн. Зокрема, окрім ремонту Чехова, фірма займається укладанням плитки на тротуарах по бульвару Шевченка та ямковим ремонтом черкаських доріг.

Міністерство оборони України 4 липня за результатами тендеру замовило Корпорації «Співдружність» послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами на 4,05 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До листопада утилізують 188 керованих авіаційних ракет для винищувачів МіГ та Су по 21 554 грн., а саме 152 штуки Р-73К з радіолокаційним неконтактним підривачем і 36 штук Р-73Л з оптичним лазерним підривачем з умістом вибухової речовини окфол. Це непридатні для подальшого використання і зберігання боєприпаси, які утилізуються за Переліком боєприпасів, що підлягають утилізації у 2017-2021 роках, затвердженим розпорядженням Кабінету міністрів України від 18 серпня 2017 року №547-р.

За специфікаціями, на заробітну плату і прибуток піде по 6%. Ще 5% піде на роботи і послуги сторонніх підприємств. Замовник має можливість оплатити послуги авансом.

Переможець отримав підряд без конкуренції, бо більше ніхто не прийшов на торги.

Київська Корпорація «Співдружність» має дозволи Держгірпромнагляду на утилізацію зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки, а також на експлуатацію відповідного технологічного устаткування. Також вона принесла ліцензію Мінекономіки на реалізацію, ремонт та утилізацію військової техніки, військової зброї та боєприпасів до неї. Нині засновниками Корпорації є ТОВ «Затвор» Оксани Мітішової і ТОВ «Місава» Юлії Мітішової, а кінцевим бенефіціаром – директор Василь Мітішов.

За даними системи «YouControl», до 2018 року засновниками були Асоціація підприємств «Співдружність» і ТОВ «ММК і Т», а раніше – ще й згаданий ДержНДІХП, Донецький казенний завод хімічних виробів і нині ліквідоване ТОВ «Південь-Метекспорт» з Одеси.

Компанія «ММК і Т» належить тому ж Василю Мітішову, Андрію Корякіну, Сергію Мітяєву і В’ячеславу Тарану. Асоціацію підприємств «Співдружність» зареєстровано в Лозовій Харківської області на неї саму, а також дніпровське ТОВ «АПС Пром» Андрія Семендяєва та місцеве ТОВ «Днілоз» Володимира Галушка і Валерія та Ігоря Рохманів.

Усього з 2009 року Корпорація «Співдружність» отримала підрядів армії на 28,80 млн грн.

Фонд державного майна повинен скасувати своє рішення про недопущення ТОВ «Укрдонінвест» до приватизаційного аукціону з продажу 78% акцій ПАТ «Центренерго». Таке рішення 9 вересня прийняв Окружний адміністративний суд Києва.

Якщо рішення судді Тетяни Шейко не буде оскаржене у Шостому апеляційному адміністративному суді, то ФДМУ повинен буде скасувати абзац другий пункту 1 наказу  від 10 грудня 2018 року №1558.

«Укрдонінвест» Віталія Кропачова подав позов у травні 2019 року.

ФДМУ не допустив до участі в конкурсі фірму «Укрдонінвест» за відсутність виписки з ЄДРЮО і довідки про включення у ЄДРПОУ. Крім того, члени робочої групи дійшли висновку, що в пакеті конкурсної документації відсутні відомості про джерела надходження коштів ТОВ «Краснолиманське», яке відповідно до договору від 21 листопада 2018 року №21/11 зобов`язується надати поворотну фінансову допомогу «Укрдонінвесту» у сумі 6 млн грн.

Також ФДМУ не допустив тоді до конкурсу «Нафтобітумний завод» (Білорусь) через інформацію від СБУ про пов’язаність компанії з російською «Роснєфтью», що знаходиться під санкціями України за військову агресію Росії.

«Укрдонінвест» подало на конкурс витяги з ЄДРЮО і ЄДРПОУ. Окрім цього фірма подала витяги з реєстрів на компанії «ВБ нерухомість», «Об`єднана вугільна компанія», «Сані Україна», «Краснолиманське», «Енерго-Інвестгруп», Асоціації «Фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр», «Центральна збагачувальна фабрика «Росія», «Центральна збагачувальна фабрика «Україна», до яких має відношення.

Суд вирішив, що умовами конкурсу вимагався один документ «Довідка», а фактично мали надаватись «Відомості», – уповноважені особи робочої групи зобов`язані були або ж усунути невідповідність у вимогах до конкурсної документації, або ж скористатись правом, визначеним пунктом 6.13 Положення.

Суд також погодився з тим, що конкурсна документація не зобов’язувала «Укрдонінвест» розкривати джерела походження 6 млн грн від «Краснолиманської».

Нагадаємо, у липні ЗМІ повідомили, що екс-директор ТОВ «ДРФЦ» Віталій Бєляков з початку липня став новим неофіційним куратором вугільної галузі, змінивши у цій власника  Віталія Кропачова, якого за часів Порошенка називали «смотрящим» за вуглепромом від імені Ігоря Кононенка. Ініціатором заміни смотрящих став Ігор Коломойський, а підприємства групи «Приват» почали співпрацю з державним ПАТ «Центренерго», купуючи у нього дешеву електроенергію і продаючи йому дороге вугілля.

У серпні АМКУ після річного зволікання прийняв рішення про штраф ТОВ «Доненергоекспорт» та ТОВ «Тріалтрейд» з групи Кропачева за розіграш тендеру 2017 року.

Керівник «Укрзалізниці» разом з міністром інфраструктури 13 вересня у Фейсбуці порадували киян та гостів столиці новиною: на Центральному вокзалі буде новий ескалатор. На підготовку всієї необхідної документації для відбору виробника ескалаторів, за словами очільника Укрзалізниці, буде витрачено орієнтовно місяць. Однак за радісною для киян новиною залишилась непомітною одна маленька, але суттєва деталь: ескалатор планують придбати в обхід системи «Прозорро» через інструмент фінансового лізингу, що є виключенням з закону «Про публічні закупівлі».

Тобто, якщо замовник купує ескалатор як звичайний товар – тоді він проводить звичайну процедуру закупівлі через систему «Прозоро». І тоді бізнес може оскаржити його незаконні дії/бездіяльність/рішення до колегії Антимонопольного комітету, де всі етапи та документи доступні для перегляду, аукціон проходить через систему, компанії-конкуренти відкрито змагаються по ціни за правилами «Прозоро».

Якщо ж замовник придбає ескалатор через фінансовий лізинг, він проводить відбір учасників так, як він вважає за потрібне, та має повне право не використовувати «Прозоро». Також учасники такого відбору, у разі допущення з боку «Укрзалізниці» дискримінаційного підходу, не зможуть це оскаржити до тендерної колегії АМКУ.

Причиною тривалої непрацездатності ескалатора та обрання лізингової схеми керівник «Укрзалізниці» назвав постійні оскарження та блокування  тендерів Крюковським заводом. Зазначене, зі слів очільника УЗ, заважало протягом двох років придбати ескалатор за передбаченою чиним законодавством процедурою. Метою блокування з боку національного виробника, на думку УЗ, є бажання продати свій ескалатор за ціною вдвічі дорожчою за конкурентів.

Давайте розберемось, чи відповідає це дійсності, та чи є це достатнім аргументом для державного монополіста, щоб штучно обійти передбачену законодавством процедуру закупівель.

Дійсно, філія «Пасажирська компанія» УЗ у 2018 році двічі оголошувала процедуру відкритих торгів на закупівлю ескалатора – у квітні та липні. І правдивим є те, що ТОВ «Інструментальний завод» (входить в структуру Крюківського вагонобудівного заводу) по двох процедурах двічі подавало скарги, які колегія задовольняла, встановивши, що під час проведення закупівлі замовником було порушено вимоги законодавства про публічні закупівлі.

Однак, за суперечкою між Крюковським заводом та УЗ криється кілька важливих деталей.

1. «Укрзалізниця» по жодному з цих двох тендерів  не допустила до торгів ТОВ «Інструментальний завод», який представляв на закупівлі продукцію Крюковського заводу.

Тобто, некоректно говорити про те, що національний виробник хоче продати ескалатори вдвічі дорожче за конкурентів, коли жодного разу не допускаєш його до аукціону та не даєш можливості позмагатись з іншими виробниками ціною продукції.

Можливо між УЗ та Крюковським тривали якісь інші перемовини щодо ціни товару поза межами процедур закупівель. Але законодавством передбачений лише один вид цінового змагання в тендерах: в системі «Прозоро». Замовник до цього процесу немає жодного відношення, рівність та прозорість змагання забезпечує система, а ми з вами можемо в режимі онлайн спостерігати, як ці торги відбуваються.

2. Тендерною колегією АМКУ було встановлено, що в одній з двох процедур замовник відхилив пропозицію ТОВ «Інструментальний завод» неправомірно.

«Інструментальний завод» в одному з двох тендерів оскаржив рішення УЗ про своє відхилення. Колегія за результатами розгляду скарги встановила, що скаржник не порушив умови документації та його пропозиція була неправомірно відхилена замовником. Отже, саме Укрзалізниця неправомірно не допустила продукцію заводу до аукціону. І звернення в такому випадку до колегії зі скаргою було цілком логічним кроком з боку бізнесу, спрямованим на захист порушених прав.

У разі якщо продукція заводу є дійсно вдвічі дорожчою за продукцію конкурентів, то нема сенсу іти на порушення та дискваліфікувати з тендеру компанію. Вона просто програє по ціні, та після цього не зможе за процедурою оскаржити помилки в документах конкурентів, що дозволить УЗ укласти без проблем договір з тим, чия продукція виявилась найдешевшою.

3. Якщо Крюковський завод хотів продати Укрзалізниці майже вдвічі дорожче за конкурентів, значить сама УЗ встановила очікувану вартість закупівлі вдвічі дорожче за ринкову.

В двох процедурах закупівлі УЗ встановила очікувану вартість – 13 855 350 грн. Враховуючи те, що до стадії відкриття ціни пропозицій учасників торги так і не дійшли, ми не знаємо, які початкові ціни пропонували всі учасники процедури.

Однак, під час другої процедури система відкрила першу ціну ТОВ «Інструментальний завод», що представляв продукцію Крюковського. Запропонована ним ціна була 11 180 052 грн, що на 20% менше за встановлену самим замовником очікувану вартість. Отже, якщо ця вартість є майже вдвічі дорожчою за конкурентів заводу, значить і замовник встановив суттєво завищену очікувану вартість закупівлі, дозволивши фактично учасникам пропонувати вдвічі завищені ціни.

4. Дві процедури закупівлі, які намагалась провести УЗ, тривали не 2 роки, а п’ять місяців. Та «Укрзалізниця» з 20 вересня 2018 року сама не оголошувала та не проводила нову процедуру.

Перший тендер було оголошено 5 квітня 2018 року. Останнє рішення колегією по другому тендеру було прийнято 20 вересня 2018 року.

Саме з цієї дати на виконання рішення колегії Укрзалізниця повинна була б відмінити процедуру, проведену з порушеннями, та оголосити нову. Під час оголошення нової, ПАТ «Укрзалізниця» повинна була врахувати допущені до цього помилки. І цілком ймовірно, що центральний вокзал вже сьогодні мав би новий ескалатор.

Однак, «Укрзалізниця» рік не оголошувала тендер на закупівлю ескалатора, замість цього перебиваючись ремонтами та періодично зупиняючи ескалатор на профілактику.

…………..

Ні в якому разі не захищаю в цій ситуації національного виробника, адже з Укрзалізницею у них давня специфічна «історія стосунків», в яких жодна зі сторін не виступає в ролі «жертви». Однак, окреслена очільником УЗ проблематика мала та має варіанти вирішення без того, щоб обходити законодавство про публічні закупівлі та систему «Прозоро». Однак, Укрзалізниця тенденційно (це вже не перший випадок) «біжить» з «Прозоро», бо їй так комфортніше.

Не буду сперечатись, купувати, що тобі треба, без проведення передбачених Законом «Про публічні закупівлі» процедур, без Прозоро, без наявності прав у бізнесу подати скаргу – це просто та комфортно. Але не думаю, що варто зараз затівати дискусію про те, «навіщо нам взагалі тендери».

Тому «лазівку» обходу тендерних процедур через фінансовий лізинг потрібно в законі закрити.  Зараз парламент опрацьовує до другого читання законопроект №1076 про зміни до закупівельного законодавства. В законопроекті, що був прийнятий в першому читанні, це виключення лишилось. Але до другого читання ця проблематика може бути вирішена за хвилину однією простою поправкою: з абзацу дев’ятого частини третьої статті другої слова «фінансового лізингу» виключити.

Як приклад, що у квартирку «лізинг» з Прозоро вискакують на системній основі, дам посилання на історію з дніпровськими сміттєвозами «Сміттєвий вибрик Філатова».

А для того, щоб нарешті знищити індустрію «пошуку блох» в документах, якою користуються як замовники проти «небажаних» учасників, так і бізнес проти конкурентів, в законопроекті №1076 потрібно якісно та максимально можливо широко виписати норму, яка надасть можливість учасникам виправляти допущені в тендерній пропозиції помилки протягом 24 годин. «Оборонні» закупівлі, де ця норма вже успішно діє три роки, полегшують цю задачу. Не потрібно нічого вигадувати, достатньо просто звідти її списати.

Посилання на дослідження КШЕ щодо ефективності використання 24 годин в оборонних закупівлях: https://cep.kse.ua/article/24-hodyny-na-poryatunok-druhyy-shans-dlya-postachalnyka/index.html

Агія Загребельська

Василівський районний суд Запорізької області вироком від 1 серпня виправдав колишнього селищного голову Комишувахи Олександра Літвінова у підроблені рішення сесії та заниженні вартості будинку побуту під час продажу. Про це пишуть «Наші гроші. Запоріжжя».

Згідно з матеріалами справи, Комишуваський селищний голова у 2011 р. замовив у експерта оцінку будинку побуту і запропонував йому (без отримання винагороди) занизити його вартість з 812 тис грн. до 39 тис грн.

Отримавши цей документ, селищний голова надалі нібито вніс на розгляд сесії рішення про затвердження цієї оцінки та виставлення будинку побуту на продаж через аукціон (насправді міськрада не розглядала такого рішення). Надалі ж він підписав цей документ та завірив печаткою. Згодом на підставі цього документу будівлю продали невказаній особі за 43 тис грн.

З огляду на це, слідчі у 2015 р. відкрили кримінальне провадження № 12015080310001575 за ст.191, ст.366 та ст.358 КК (привласнення майна, службове підроблення та підроблення документів, печаток, штампів та бланків), а після розслідування прокуратура звернулася до суду з відповідним обвинувальним актом стосовно Літвінова та заявила цивільний позов про відшкодування 812 тис грн.

Свою вину Олександр Літвінов не визнав, стверджував, що питання стосовно продажу будинку на сесію виносилося. З експертом-оцінювачем він не знайомий, не зустрічався та не пропонував йому занизити суму оцінки. Також Літвінов не виготовляв рішення сесії, бо не вміє працювати з комп’ютером. Користі від продажу будинку не мав.

Зрештою, суд виправдав Літвінова. Вказувалося, що висновок експертизи недопустимий, оскільки експерт повинен був визначити ринкову вартість будинку, водночас він провів не оціночно-будівельну, а будівельно-технічну експертизу. Окрім цього, експерт на початку допиту пояснив, що визначав ринкову вартість будівлі, далі повідомив, що визначив вартість заміщення, а згодом зупинився та тому, що визначив вартість відтворення, що не є тотожними поняттями. Також експерт не зміг відповісти, як отримав доступ для огляду будівлі, у документах не вказано, які прилади він використав при дослідженні. Окрім цього, висновок дослідження складений стосовно усієї будівлі, але експерт мав лише частковий доступ до будівлі, другий поверх не досліджували через відсутність доступу до нього.

Жоден із свідків не підтвердив виготовлення селищним головою рішення. Переважна більшість допитаних депутатів підтвердила винесення на сесію питання про продаж будинку (хоча частина і вказувала розмито, та не пам’ятає чи виносилося це питання і чи вони були тоді взагалі, тощо).

Окрім цього через розмір інкримінованої шкоди – 812 тис грн. – вести слідство мали детективи Національного антикорупційного бюро України, а процесуальними керівниками бути прокурори САП.

Надана прокурором ухвала про закриття кримінального провадження стосовно експерта (визнав вину, але провадження закрили за строками давності) не може бути беззаперечним доказом щодо заниження вартості будинку, оскільки слідство по справі не велося та докази не досліджувалися. Саме визнання вини не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення.

Олександр Літвінов був селищним головою Комишувахи у 2010-2015 рр. Нині головою вже Комишуваської ОТГ є Юрій Карапетян, він також був депутатом цієї ради впродовж 2010-2015 рр. У вказаній справі він був представником потерпілого (селищної ради) і стверджував, що на сесіях нерухоме майно не продавалося.

Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» 27 серпня та 2 і 11 вересня за результатами тендерів уклала 30 угод із ТОВ «Метінвест-СМЦ» про закупівлю сталі на загальну суму 102,55 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Зокрема фірма Ріната Ахметова поставлятиме прокат товстолистовий гарячекатаний з вуглецевої сталі 09Г2С товщиною 3-20 мм по 20 760-21 137 грн./т. Це на 6% дешевше від аналогічних цін для залізниці у грудні 2018 року, які становили 22 229–22 234 грн./т.

Більшість договорів мають однакову вартість у 3,86 млн грн., а решта – ще меншу. Таке дроблення закупівлі сумарною вартістю більше 133 тисяч євро дозволило залізничниками провести звичайні відкриті торги замість відкритих торгів із публікацією англійською мовою і прекваліфікацією.

Сума угод на 1,5% нижча від загальної очікуваної вартості закупівель у 104,15 млн грн.

Єдиним конкурентом із продукцією Ахметова було ТОВ «МД Груп», засновниками якого є ТОВ «Ленд-Маркет», ТОВ КУА «Дельта» і ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент».

«Дельта» і «Мідланд Кепітал Менеджмент» володіють ТОВ «МД Істейт», яке продає в тому числі продукцію комбінатів Ахметова та раніше вже виступало єдиним суперником «Метінвесту» на тендерах ПАТ «Київенерго». До складу засновників «МД Істейт» входять ТОВ «Дівата Груп», ПІІ ТОВ «Київ Секюрітіз Груп» та кіпрські «Барленко Лтд», «Понлак Девелопментс Лімітед», «Мід Лендскейп Лімітед» і «Мід Пропертіз Інвестмент Лімітед».

Влітку 2019 року завдяки президенту Володимиру Зеленському ми нарешті припинили дискутувати на тему чи потрібна Україні легалізація азартних ігор. Попри кількарічні маніпулятивні аргументи щодо неготовності українців до легалізації, заява президента про те, що нарешті азартні ігри будуть законними, була позитивно та схвально сприйнята суспільством. Тепер перед Офісом президента, парламентом та урядом стоїть непросте завдання: як це зробити якісно. Адже невдала легалізація може закінчитись знов забороною грального бізнесу та роками перебування його в тіні. Наслідки першої невдалої легалізації ми спостерігаємо досі. Нам знадобилось 10 років, щоб зрозуміти, що питання не в тому, легалізувати чи ні, а в тому як це зробити правильно.

Процедура легалізації вже розпочата та перебуває на стадії розробки нормативної бази, від якої перш за все залежить успішність досягнення бажаного результату.  Та які б хороші ідеї не були в головах тих, хто пише сьогодні проект закону про легалізацію, якими б благими намірами вони не керувались при цьому, заступ навіть за одну з низки червоних ліній, якими наповнене гральне поле, може все обнулити, спаплюжити та перетворити очікувану всіма перемогу на провал. Важливо, щоб всі ключові стейкхолдери процесу легалізації розуміли, що це за червоні лінії, та ні в якому разі не перетворювали їх в предмет для компромісу.

Перша лінія: лотерея – це тільки лотерея і нічого більше.

Будь-яких розумних сумнівів чи не є той чи інший спосіб проведення лотереї гральним автоматом, має бути достатньо для визнання його гральним автоматом.

Компромісів на тему «так, барабани крутяться, але нема генератора випадкових чисел, тому це лотерея» – не повинно бути.

Всі розмови про те, що воно виглядає як гральний автомат, звучить як гральний автомат, картинки, як на гральному автомати, але не є гральним автоматом, бо там якесь інше програмне забезпечення – мають бути припинені.

В противному випадку ми з одного боку так і не зможемо популяризувати в Україні лотереї до рівня розвинених країн. А з іншого так і будемо далі спостерігати захоплення лотерейними мутантами наших вулиць.

Друга лінія: гральні заклади можуть розміщуватись в суворо обмеженій кількості місць.

Європеєць може, вийшовши ранком за свіжою випічкою та газетою, придбати там же в кав’ярні поряд з домом лотерейний квиток. Але, щоб пограти в автомати, йому потрібно витратити час та добратись до казино.

Визначити, що казино може розміщуватись тільки в п’ятизірковому готелі, а зал гральних автоматів у приміщенні площею не менше 200 кв.м. зовсім недостатньо.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на питання, що таке п’ять зірок на готелі. Розмитості визначень вистачить для того, щоб через кілька місяців ми з вами здивувались, які об’єкти, як виявилось, можна віднести до п’ятизіркових готелів. Не треба доводити ситуацію до того, щоб вся країна почала так само активно обговорювати чим та чи інша будівля відрізняється від п’ятизіркового готелю, як сьогодні ми обговорюємо чим лотерейний вуличний мутант відрізняється від лотереї.

Так само вимог про 200 кв.м. та заборони розміщення в житлових будинках мало. Це не змінить кардинально ситуацію на вулицях міста. Від того гральний заклад буде в сусідньому під’їзді чи через дорогу, та в оренді у оператора буде 100 чи 200 кв.м. ситуація кардинально не зміниться.

Потрібно або прописати в законі детальні вимоги, де можуть, а де не можуть розміщуватись гральні заклади. Або визначити законопроектом, що обмеження по місцю розташування та вимоги до закладу встановлюються урядом.

І до речі, якщо хтось каже про те, що гральний автомат може розташовуватись поза межами казино, потрібно уважно розпитати цього хтось: «чому?» і головне «для чого?».

Третя лінія: не закривати вхід на ринок компаніям, що мають успішний досвід роботи закордоном.

Ми можемо наполягати на тому, що в засновниках повинні бути резиденти України. Ми можемо обмежувати форму, в якій оператори ринку можуть працювати. Ми повинні знати кожного кінцевого бенефіціара в обличчя та не мати сумнівів в легальності джерела походження коштів, які він інвестує в цей бізнес. Ми можемо покласти на нього десяток обов’язків, що йому дозволено робити, а що ні. Ми маємо право перевіряти доброчесність топ-менеджерів операторів. Оператори крім податків повинні брати на себе обов’язок інвестувати частину доходів в соціальні проекти. Але ми не повинні закрити наш ринок для імпорту цивілізованих правил, європейських та західних стандартів і культури відповідальної гри.

На наших операторів хоч і не варто нарікати, адже вони як бізнес функціонували в тих умовах та тій позі, в яку їх поставила держава бездарним та нищівним регулюванням. Але об’єктивно – Україна вже більше десяти років не знає, що таке цивілізований, легальний, розвинений ринок. Досвід, який мають наші оператори в українських реаліях не свідчить про їх компетентність та надійність.

Звичайно, поява потужного конкурента – одного з лідерів ринку розвинених країн, може призвести до знищення окремих українських операторів, які не навчаться конкурувати та виживати у цивілізованому ринку. Можливо їх потрібно підтримати, встановивши перехідний період, за який вони повинні перебудувати свою роботу та підготуватись до нових правил. Але тримати їх в теплій ванні точно не варто. Хороший суперник з високими стандартами роботи буде ефективним стимулом мінятись самому.

Четверта червона лінія: кількість операторів ринку повинна бути обмеженою.

Якщо ми зараз запустимо на кожен з азартних ринків десятки, а то й сотні компаній, вони будуть безжалісно змагатись за кожного з нас, як свого потенційного споживача. В змаганні вони будуть використовувати будь-які доступні інструменти, щоб змусити нас з вами грати. Це не те, чого ми прагнемо.

Ринки адиктивних товарів – це ринки, де конкуренція зазвичай обмежується державним регулюванням. Один з ефективних засобів – обмежити кількість компаній, що можуть проводити той чи інший вид азартних ігор. І нехай вони зі сплином 5 – 10 років знов ідуть на конкурентну процедуру визначення, хто з них залишиться на ринку, хто піде та хто прийде новий. Але сотні лотерейних операторів або гральних закладів, працівники яких в темних кутках будуть роздавати подарункові лотерейні квитки чи флаєри на безкоштовну гру, це точно погано.

Однак це не повинні бути ринки без конкуренції, або з двома-трьома учасниками. Не дивлячись на успішне функціонування такої моделі в окремих розвинених країнах, в українських реаліях це лише питання часу, коли монополіст перетвориться на корупційну годівничку.

П’ята червона лінія: регулятор на ринку азартних ігор повинен бути незалежний.

Всі ринки адиктивних товарів складні для регулювання. Там сплутані абсолютно протилежні та як законні, так і злочинні інтереси різних груп:

• гравців, які хочуть мати доступ до гри;
• хворобливих споживачів та дітей, яких потрібно ефективними інструментами не допустити до гри;
• частини суспільства, яка засуджує гру та не хоче бачити гральні заклади в своїй країні;
• бізнесу – операторів ринку, які хочуть заробляти більше, тим самим втягуючи все більшу частину населення в гру;
• чиновників та політиків, для яких цей ринок може бути корупційною годівничкою, інвестором передвиборчих компаній, предметом популістичних загравань з нетерпимими до гри виборцями, майданчиком для тренувань регуляторних здібностей;
• майбутніх поколінь, які ще не народились, але їх життя вже залежить від того, як ми сьогодні врегулюємо обіг адиктивних товарів.

Тому нам потрібен незалежний, професійний та потужний регулятор, який буде в тому числі арбітром між всіма цими групами. Який буде знати досконало ринок та буде рівновіддаленим від всіх груп впливу. Буде мати широкі повноваження визначати правила функціонування ринку. Без погодження з яким жодні нормативні зміни не будуть відбуватись. Який буде розумітись на інтересах, проблемах та маніпуляціях кожної з цих груп. Буде працювати на розвиток цивілізованого ринку та мінімізацію негативних зовнішніх ефектів, що ним продукуються. І при цьому процедура призначення та звільнення керівництва регулятора буде такою, щоб його дії та рішення на ринку не залежали від поглядів на ринок політиків.

Це п’ять основних червоних ліній, дотримання яких убезпечить нас від провалу та створить надійну базу для подальшого розвитку.

Азартні ігри онлайн – окремий ринок, який підкорюється своїм правилам. Про нього напишу пізніше, бо більшість з окресленого для онлайну не релевантано.

Блог від: Агія Загребельська

Голова АМКУ Юрій Терентьєв в коментарях виданню «Економічна правда» повідомив, що у найближчі тижні Комітет прийме рішення по справі, яка стосується виробника обладнання для гірничодобувної галузі Corum Group. При цьому Юрій Терентьєв відмітив, що «Коруму» загрожує штраф близько 50 млн грн.

Це може стати першим покаранням АМКУ такого масштабу для групи Ріната Ахметова після того, як у червні голова Юрій Терентьєв доручив підлеглим пошукати інформацію у ЗМІ щодо діяльності СКМ та проаналізувати дії компаній з групи.

В матеріалах ЕП не було інформації про те, яку саме справу у вересні 2019 року анонсував Терентьєв та яке порушення вчинив Corum Group.

Але раніше «Наші гроші» повідомляли, що у 2016-2017 роках на тендерах державних шахтоуправлінь неодноразово зустрічались компанії, що пропонували шахтарям одне й те саме устаткування, виготовлене на заводах групи Ахметова.

Більше ніж у 20 процедурах закупівлі держпідприємств «Мирноградвугілля», «Селидіввугілля», «Львіввугілля» та «Шахта ім. М.С. Сургая» у якості «суперників» зустрічались компанії  ТОВ «Корум Україна» та АТ «НВК «Гірничі Машини».

В п’яти тендерах на суму 324,08 млн грн перемоги отримало «НВК «Гірничі Машини. В одинадцяти процедурах перемогу здобуло «Корум Україна» на загальну суму 187,79 грн. Інших конкурентів на цих тендерах не було. Середня економія на зазначених процедурах склала 5,81%.

Ще в двох процедурах закупівлі, де окрім «Коруму» і «Гірничих машин» були інші конкуренти, по одній перемозі вдалось отримати ТОВ «Донвуглересурси» та ТОВ «Завод гірничого машинобудування і сервісу». Середня економія на тендерах з третім конкунрентом склала 24%.

ТОВ «Корум Україна» та АТ «НВК «Гірничі Машини»  виходили на тендери з продукцією ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», ТОВ «Гірничі машини – Дружківський машинобудівний завод» або ВАТ «Дружківський машинобудівний завод», а також долучали зазначені компанії до виконання робіт.

• Акціонерами ПАТ «Харківський машинобудівних завод «Світло шахтаря» є Геннадiй Висоцький і кіпрський офшор «Юмбх Юкрейнієн Мешін Білдінг Холдінг Лімітед», що входить до групи СКМ Ріната Ахметова.
• ВАТ «Дружківський машинобудівний завод» входить до холдингу «Корум Груп» групи «СКМ».
• Засновниками ТОВ «Гірничі машини – Дружківський машинобудівний завод» значиться кіпрський офшор «ЮМБХ Юкрейнієн Мешін Білдінг Холдінг Лімітед», що входить до групи СКМ Ріната Ахметова та ТОВ «НВК «Гірничі машини».
• Засновниками ТОВ «Корум Україна» є ТОВ «Корум Груп» і кіпрська «UMBH Ukrainian Machine Building Limited». ТОВ «Корум Україна» входить в холдинг Corum Group, що об’єднує виробництво гірничо-шахтного устаткування групи СКМ Ріната Ахметова.
• Акціонером ПрАТ «НВК «Гірничі машини» є британська «Коал Філд Лімітед» панамського офшора «Clean Energy Invest Ltd», а кінцевим бенефіціаром – донеччанка Вікторія Дзюба. На сайті «СКМ» «Гірничі машини» були вказані як стара назва «Corum Group». Йшлось про ТОВ «НВК «Гірничі машини», і в холдингу завжди заперечували зв’язок з однойменним АТ «НВК «Гірничі Машини». «Широка поширеність імені стала однією з причин майбутнього ребрендингу холдингу», – свого часу пояснював плутанину в назвах менеджер із зовнішніх корпоративних комунікацій «Гірничих машин» Євген Бузикін.

Все це може свідчити про те, що ТОВ «Корум Україна» та АТ «НВК «Гірничі Машини», приймаючи участь у тендерах, не конкурували між собою, замінивши ризик, який несе конкуренція, на узгоджену поведінку.  Єдиним критерієм оцінки пропозицій в зазначених закупівлях була ціна.

У випадку доведення Антимонопольним комітетом порушення, це загрожує компаніям штрафом до 10% доходу (виручки) за попередній рік.

Також, у разі притягнення компаній до відповідальності, останні втрачають право приймати участь в тендерах протягом трьох років з моменту прийняття рішення.

В 2016 році в інтерв’ю Українським новинам генеральний директор «Corum Group» заявив, що оцінює долю холдингу на українському ринку в 52%.

Консолідована виручка «Corum Group» за 12 місяців 2017 року склала 1,995 млрд. грн. Обсяг укладених контрактів становив 2,872 млрд. Це останні відкриті дані про доходи групи Ахметова, оскільки у 2019 році вона припинила оприлюднювати свої річні фінансові звіти у відкритих державних джерелах таких як SMIDA.

В жовтні 2018 року «Corum Group» уклали стратегічний договір про партнерство строком на три роки з групою «Донецьксталь».

В 2018 – 2019 роках АТ «НВК «Гірничі Машини» прийняли участь лише в одній процедурі закупівлі, і то переговорній, а ТОВ «Корум Україна» в чотирьох, де конкурентами були вже інші компанії.

Зменшення тендерів за участі цих фірм у тому числі може бути викликано тим, що в 2018 році на закупівлях державних шахтоуправлінь з’явилось ТОВ «Сані Україна». Половина цієї компанії належить групі «Укрдонінвест» Віталія Кропачева. Друга половина – крупній китайській будівельній компанії «Sany» Лян Веньгеня.  За 2018 – 2019 роки ТОВ «Сані Україна» за результатами тендерів підписала договори на загальну суму більше 1 млрд. грн. Основним суперником в тендерах виступала компанія ТОВ «Торентс», що також представляло китайське обладнання.

(З 2011 по 2014 роки компанія «Sany» також постачала на ринок України своє обладнання. Основним покупцем китайської техніки тоді була група ДТЕК.)

Як повідомляли «Наші гроші», у 2014 – 2015 роках на тендери державних шахтоуправлінь виходила інша пара компаній: ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» і ТОВ «Компанія «Гірничі машини». Єдиним акціонером заводу у є та ж сама кіпрська компанія «Ukrainian Machine Building Holding Limited» (UMBH). А єдиний конкурент заводу офіційно належить панамському офшору «Севард трейдінг інк. (Sevard trading inc.)», але директором ТОВ «Гірничі машини» була записана Юлія Рибалка, також відома як бухгалтер холдингу СКМ й у звітності на SMIDA значилась контактною особою ПрАТ «НВК «Гірничі машини».

Філія «Днопоглиблювальний флот» ДП «Адміністрація морських портів України» 1 липня за результатами тендеру замовила ТОВ «ВіДі Автострада» легковий автомобіль за 1,72 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять позашляховик Toyota Highlander 3.5 AWD 8 A/T у середній комплектації Prestige кольору «чорний металік» 2019 року випуску.

Автомобіль має оздоблення комбінованою шкірою та імітацією дерева, двозонний клімат-контроль, круїз-контроль, задні парктроніки, камеру заднього виду, системи моніторингу сліпих зон та попередження про поперечний рух ззаду при виїзді з парковки, систему доступу без ключа, інтелектуальні системи безпеки, кермо і регульовані сидіння з підігрівом, подушки безпеки, дзеркала з електроприводом та обігрівом, аудіо систему.

Додаткова комплектація включає комплект зимової гуми, килимків і дефлекторів вікон, захист двигуна і коробки передач, захисну плівку на вікна та весь автомобіль, підкрилки з шумоізоляцією, шумоізоляцію автомобіля, блок передніх паркувальних датчиків, підніжку кузова, вантажну сітку, замок капоту з модулем управління замком, автосигналізацію, модуль OBD-BLOCK AU-50, замок на коробку передач з електроприводом.

У салонах такі автівки без додаткової комплектації на третину дешевші – 1,28 млн грн.

Гарантійний строк становить три роки або 100 тис км пробігу.

Переможна пропозиція була на 5% нижчою від очікуваної вартості закупівлі.

Фірма «ВіДі Автостради» входить в однойменну групу «ВіДі» Віталія Джуринського.

Єдиним конкурентом із таким же автомобілем було ТОВ «Автосаміт на Столичному» екс-нардепа із фракції Партії регіонів Таріелу Васадзе і його ж ПрАТ «Українська автомобільна корпорація». При цьому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

ДК «Укроборонпром» 12 вересня повідомив про намір укласти угоду з ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» про послуги незалежного аудиту концерну та його підприємств із залученням міжнародних експертів за 29,34 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

За півтора року, тобто до весни 2021 року проведуть аудит консолідованої / комбінованої фінансової звітності Групи «Укроборонпром» згідно Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) і Міжнародних стандарт аудиту за 2018-2019 роки. Також виконавець проведе для замовника до десяти презентацій, семінарів із питань застосування МСФЗ.

Згідно проекту договору, Група «Укроборонпром» включає 116 підприємств на підконтрольній території України і 21 на території ОРДЛО та окупованого Криму.

Проект договору забороняє замовнику будь-якими діями звужувати коло питань, які підлягають висвітленню у ході аудиту, а також обмежувати доступ до інформації та документації, які запитує виконавець для цілей аудиту. Однак замовник має право не надавати на письмовий запит виконавця інформацію і документацію, якщо таке надання не дозволяється нормами законодавства про інформацію з обмеженим доступом.

Ціна договору буде на 10% нижчою від очікуваної вартості закупівлі у 32,50 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги», яке представляє в Україні компанію «Ernst & Young» із так званої «великої четвірки аудиторів».

Засновниками «Бейкер Тіллі Україна» є директор Олександр Почкун, Гагік Нерсесян, Сергій Кесарєв, Олександр Шульга, Оксана Ковтун, Олександра Звєрєва і Володимир Мукомела. За даними системи «YouControl», раніше замість останніх двох у складі засновників був Олександр Коновченко. Фірма є незалежним членом міжнародної мережі «Baker Tilly International» і однією з найбільших аудиторських компаній України.

Нагадаємо, ще в листопаді 2017 року «Укроборонпром» оголосив перший тендер щодо консультаційних послуг очікуваною вартістю 130,00 млн грн. Його вирішили провести за процедурою двохетапного конкурентного діалогу, яка застосовується, коли замовник не може визначити вид послуг і потребує провести переговори з учасниками. У грудні 2017 року тендер відмінили та оголосили наново з розподілом на три лоти щодо аудиту за МСФЗ та стратегічного і юридичного оглядів. У 2018 році тендерну документацію кілька разів змінювали, а в грудні 2018 року оприлюднили учасників майбутніх торгів. Зокрема аудит за МСФЗ хотіли провести чотири фірми: «Бейкер Тіллі Україна», «Ернст енд Янг Аудиторські послуги», ТОВ «Грант Торнтон Легіс» і словенська «Grant Thornton Advisory d.o.o.». Зрештою в липні 2019 року «Укроборонпром» замість оголосив нинішні відкриті торги щодо аудиту за МСФЗ. Від учасників вимагався досвід проведення не менше двох аудитів підприємств чи їх об’єднань, які мають  розгалужену організаційну структуру (не менше ніж 30 підрозділів, філій або підприємств) у період з 2014 року по 2019 рік.

Газовий трейдер Сергій Тищик та начальник Управління економічного аналізу АМКУ Дар’я Череденіченко оприлюднили в базі НАЗК декларації кандидати на посади членів Антимонопольного комітету.

Дар’я Чередніченко

Дар’я Чередніченко претендує на посаду заступника Голови АМКУ.

Вона прийшла в АМКУ з «Metro Cash & Carry Україна», де вона працювала разом з Юрієм Терентьєвим – нинішнім головою АМКУ. Чередніченко на посаді начальника управління відразу стала однією з найвисокооплачуваніших чиновниць Комітету, отримуючи дохід навіть більший від державних уповноважених та керівників Департаментів АМКУ.

Чередніченко задекларувала роботу керівником екзаменаційної комісії у КНТЕУ, останню річну зарплату в АМКУ у розмірі 719 тис грн. та користування автомобілем Volkswagen Golf (2008 р.в.), що належить Надії Волочай.

Чоловік Владислав Чередніченко працює у ТОВ “Сандоз Україна” (фармацевтика), де за рік отримав близько 1 млн грн зарплати та компенсацій.

Сергій Тищик

Сергій Тищик претендує на посаду держупоноваженого АМКУ.

У 2014-2017 роках був керівником дочірнього підприємства «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз». Також у декларації вказано, що у 2018 році він отримував зарплату у ПАТ “Магістральні газопроводи україни” як на основному місці роботи. Разом з тим Тищик займається власним газотрейдерським бізнесом. Він задекларував свою власність у ТОВ «Бігаз» (газобалонне обладнання для автомобілів в Одесі, партнер Олександр Штамов з Макіївки). Також задекларував незначний дохід від київського газового трейдера ТОВ “Український газовий клуб”, де Тищик під час роботи у «Нафтогазі» в 2016-2018 роках був засновником, але рік тому перереєстрував фірму на Вадима Шульгу.

Від себе Тищик задекларував автомобіль Lexus RX350 (2013 р.в.), квартиру у Києві площею 86 кв м, яку орендує у «Нафтогазу», та дві земельні ділянки площею 1900 кв м у селі Чайки під Києвом.

На рахунках у банках Тищик тримає суми до $10 тис. Тоді як готівкою у нього задекларовано 7,1 млн грн та $486 тис.

На дружину Ірину Тищик записано автомобілі Audi А7   (2013 р.в.) та Tesla S100D (2018 р.в.). У декларації не вказано, але за даними «Юконтрол», Ірина Тищик є співзасновником ТОВ «Діва» (будівельні роботи, Київ).

Якщо Чередніченко і Тищика призначать на посади, то всі вакансії у комітеті будуть заповнені.

Після оголошеного президентом Володимиром Зеленським перезавантаження АМКУ, співбесіди Юрія Терентьєва у премєр-міністра Олексія Гончарука та неофіційної зустрічі голови Комітету з Ігорем Коломойським з первісного складу АМКУ зберегли посади:

• голова Комітету Юрій Терентьєв,
• замголови  Ніна Сидоренко (Терентьєв і Сидоренко були однокурсниками у КІМО з колишнім замголови Адміністрації президента Олексієм Філатовим)
• держуповноважена Марія Процишен (вважається близькою до Юрія Терентьєва).

У серпні-вересні в АМКУ були призначені:

• Перший заступник голови АМКУ-держуповноважена Ольга Піщанська (очолювала закупівельний напрямок у «АрселорМіттал» у той же період, коли нинішній голова АМКУ Юрій Терентьєв був генеральним юрисконсультом цього підприємства);
• Держуповноважена Наталія Буроменська (юристка компанії «Водафон» та дружину відомого юриста Михайла Буроменського, знайомого з Борисом Ложкіним)
• Держуповноважена Ольга Нечитайло (колишня працівниця АМКУ, що займалась питаннями ДТЕК, останні два роки працювала у BRDO під керівництвом нинішнього прем’єр-міністра Олексія  Гончарука і нинішнього міністра енергетики Олексія Оржеля. На початку вересня АМКУ підписав з BRDO договір про співпрацю);
• Держуповноважена Ірина Копайгора (викладач Криворізького економічного інституту, донька викладача Івана Копайгори, на лекціях якого Володимир Зеленський вивчав теорію держави і права, у цьому ж вузі працює батько президента).

Від «Наших грошей». Після цих призначень Юрій Терентьєв матиме особистий вплив на весь керівний апарат Комітету, тобто на всіх трьох своїх заступників (Піщанська, Сидоренко, Чередніченко), та щонайменше одного держуповноваженого (Процишен). Це дозволить Терентьєву мати більшість для прийняття рішень АМКУ.

Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» 11 вересня відмінила двічі оскаржений тендер на оцінку майна очікуваною вартістю 27,00 млн грн. через відсутність подальшої потреби. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Для цілей бухгалтерського обліку і фінансової звітності за МСФЗ хотіли замовити оцінку майна «Укрзалізниці» з усіма філіями і підрозділами станом на 1 січня 2019 року, а саме:

• основних засобів (будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби, машини, обладнання, інструменти, прилади, інвентар, багаторічні насадження, тварини та інше);
• незавершених капітальних інвестицій (капітальне будівництво, придбання / створення нематеріальних активів, придбання / виготовлення основних засобів);
• нематеріальних активів (права користування природними ресурсами і майном, права на комерційні позначення та об’єкти промислової власності, авторське і суміжні права та інше).

ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» оскаржила в АМКУ низку дискримінаційних вимог, після чого адмінколегія зобов’язала замовника усунути обмеження. Йшлося про таке:

• Зокрема замовник вимагає від учасників надання у складі пропозиції низки довідок, які передбачені законом «Про публічні закупівлі» тільки для переможця процедури.
• Також ідеться про вимогу не менше семи оцінювачів саме у штаті. Директор скаржника є оцінювачем, але працює за рішенням зборів без трудової угоди.
• Крім того, замовник вказав орієнтовну кількість об’єктів оцінки, зазначивши, що узгодить остаточну під час надання послуг. На думку адмінколегії, це порушує закон і може створити перешкоди учасникам торгів під час формування пропозиції та ціни.
• Ще замовником вимагалось підтвердити чистий дохід за 2017 рік не менше 5,00 млн грн. без ПДВ, а скаржник «Аргумент» підтвердив на засіданні 4,10 млн. грн.
• Також знесли вимоги досвіду надання послуг з оцінки підприємствам залізничного транспорту в Україні та не менше двох фахівців із міжнародними сертифікатами із МСФЗ і не менше одного управляючого проектами з міжнародним сертифікатом.

Тендерну документацію було змінено, однак «Аргумент» знову поскаржився в АМКУ, заявивши, що замовник продовжує дискримінацію. Тепер АМКУ наказав «ЦЗВ» прибрати вимоги про відсутність випадків анулювання ФДМУ сертифіката суб’єкта оціночної діяльності чи негативних рецензій на звіти оцінки за останні п’ять років, а також про досвід оцінки саме майна залізничного транспорту в Україні та саме необоротних активів залізничного транспорту в Україні та/або СНД. Замовник змінив тендерну документацію.

На тендер прийшло сім фірм. Це ТОВ «Делойт і Туш» і ТОВ «КПМГ-Україна», які представляють «Deloitte» і «KPMG» з «великої четвірки аудиторів», ДочП «Бейкер Тіллі Україна Консалтинг» ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» з міжнародної мережі «Baker Tilly», а також згадана «Оціночна компанія Аргумент», ТОВ «Незалежна експертна оцінка «Експерт», ТОВ «Консалтингова компанія «Острів» і ТОВ «Ессет Експертайз».

Замовник відхилив їх усіх і згодом відмінив тендер через відсутність подальшої потреби.

Державна аудиторська служба України 29 серпня почала моніторинг закупівлі на підставі даних автоматичних індикаторів ризиків за два тижні до відміни тендеру замовником.

Нагадаємо, восени 2018 року ТОВ «Інтелект Консалт Груп» виграло три тендери по оцінці рухомого складу, металевого брухту і відпрацьованих нафтопродуктів на 5,60 млн грн. Ще один тендер щодо основних засобів очікуваною вартістю 4,43 млн грн. було відмінено.

Директором із розвитку в «Інтелект Консалт Груп» на той час працював Олександр Кулак, який раніше був заступником директора філії «Центр забезпечення виробництва».

У п’ятницю, 13-го, Департамент містобудування та архітектури КМДА вирішив привселюдно розповісти, що «Наші гроші» – неправі. Причиною стала наша новина, суть якої є зрозумілою із заголовка: «КМДА видало фірмі з орбіти Микитася вихідні дані на будівництво 51-метрового торгового комплексу біля «Зоряного».  А оскільки максимальна висота будівель на Печерську може бути лише 27 м, то й висновок складався однозначним.

Спростування виявилось дивним. По-перше, всього лиш кілька абзаців, по-друге, в жодному із них цифри « 51 метр», так і не з’явилось.

Ми все ж вирішили прокоментувати весь допис хранителів архітектурної спадщини столиці. Хоча б для того, щоб повернутись до цього, коли Микитась завершить «реконструкцію».

Жирним шрифтом виділені заперечення КМДА. Отож.

Містобудівні умови та обмеження видано виключно на реконструкцію будівлі.

Дійсно, в МУО об’єкт називається «Реконструкція будівлі». Але реконструкція – це вид будівництва, і основне питання не в назві («реконструкція» чи «нове будівництво), а в тому, який саме  об’єкт з’явиться внаслідок цього будівництва.

Річ у тому, що реконструкції у Києві проходять зі своїм особливим регіональним присмаком. Один приклад.

Це – реконструкція будівлі, яку, навіть без оформлення права користування земельною ділянкою, провело на 80% комунальне ПАТ ХК Київміськбуд на вул. Іоанна Павла ІІ (колишня Лумумби), 11 в Києві.

Внаслідок зазначеної «виключно реконструкції будівлі», чотириповерховий гуртожиток перетворився на житлову висотку із підземним паркінгом. І таких прикладів – десятки.

Висота існуючої будівлі до реконструкції перевищує 27 метрів.

Зараз верхня відмітка існуючої будівлі орієнтовно на поверх менша за висоту типової панельної 9-типоверхівки з іншого боку вулиці. За рахунок рельєфу та перепаду висоти, лише один край існуючого цеху дійсно вищий за 27 метрів від рівня землі.

От тільки в МУО забудовнику дозволили максимальну висоту до 50,7 м. Сподіваємося, нікого не треба переконувати, що такі специфічні цифри із такою точністю беруться не зі стелі, а із намірів самого забудовника.

Враховуючи існуючі у Генплані Києва обмеження в МУО були зобов’язані або встановити максимальну висоту 27 м, або зазначити, що реконструкцію проводити без збільшення висоти наявної будівлі.

Видані МУО відповідають вимогам законодавства

МУО не можуть суперечити положенням діючої містобудівної документації – такі вимоги законодавства. А далі згадуємо пункт другий нашої відповіді щодо максимальної висоти.

Вихідні дані на проектування видаються незалежно від назви компанії-заявника.

От це твердження Департаменту повністю відповідає дійсності. «Наші Гроші» раніше робили аналіз законності видачі МУО в Києві за період із червня 2017 року до лютого 2019 року. І як свідчать результати цього аналізу, Департамент справді видає МУО з різноманітними порушеннями вимог законодавства незалежно від назви компанії-забудовника. Тобто причиною «видачі-невидачі» є не прізвище забудовника, а якісь інші, більш приземлені речі.

 Фахову оцінку даному проекту в разі необхідності може дати Містобудівна рада, що складається з авторитетних та неупереджених представників архітектурної спільноти, а не заангажовані спікери.

Взагалі-то, мова йшла не про оцінку самого проекту будівництва, а про порушення законодавства посадовими особами Департаменту містобудування та архітектури КМДА при наданні вихідних даних на проектування. Але ми і про «Містобудівну раду» можемо сказати кілька слів.

По-перше, ніяких «Містобудівних рад» не існує – є лише архітектурно-містобудівні ради (АМР).

І по-друге. Ця рада створюється при Департаменті. Головою ради за визначенням є головний архітектор Києва (той самий, що одночасно директор Департаменту). Заступник голови та секретар мають бути посадовцями Департаменту. А сам склад ради формує та затверджує Голова ради, він же головний архітектор Києва, він же директор Департаменту.

Тобто, пан Свистунов із своїми підлеглими спочатку видає незаконні документи, а потім стверджує, що оцінювати їх має право лише пан Свистунов із своїми підлеглими та старанно відібраними ним «неупередженими» представниками архітектурної спільноти. Ну а ті, кого пан Свистунов своїм наказом не затвердив – заангажовані спікери, які повинні мовчати і не заважити корупційному бізнесу справжніх професіоналів.

Ми розуміємо, чому так збудився головний архітектор. Прийшла нова влада, на київському небосхилі знову засяяла зірка Андрія Вавриша. І в цей же час КМДА роздає цукерки фавориту влади попередньої. Ну, так ми тут до чого? Напишіть новому «раднику», що «дані на проектування видаються незалежно від назви компанії-заявника». Раптом допоможе.

Блог від: Георгій Могильний, «Наші гроші»

Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради

за результатами тендеру уклав угоду з ТОВ «Будпро 2018» щодо виконання ремонтних робіт на суму 2,55 млн грн.

Про це написав «Громадський моніторинг» з посиланням на дані системи «Прозорро».

Договір було укладено в кінці липня. Замовлено к виконання робіт з капітального ремонту прибудинкової території в районі житлового будинку №22 по вулиці СКД в Сумах.

Згідно умов договору біля будинку мають провести комплексний ремонт території, зокрема покласти нове дорожнє покриття, тротуарну плитку біля під’їздів, облаштувати систему водостоку, замінити люки, сміттєві баки, лави тощо. На сьогодні роботи виконані частково.

Роботи вже тривають, їх заплановано завершити до кінця року.

«Будпро 2018» зареєстроване в жовтні минулого року за адресою вул. Черкаська, 7 в Сумах. Проте людям, які працюють у цій же будівлі, про неї нічого не відомо. В цьому будинку зареєстровано ще 11 фірм. Серед них –  «Сантехбуд – імпорт», її директор Корнієнко Олександр Анатолійович також є директором компанії «Плаза Сервіс», яка зареєстрована у Києві за адресою вул. Мельникова, 12. І саме за цією адресою зареєстрована ТОВ «Роад констракшн» – єдиний конкурент переможця на тендері тендері з ремонту прибудинкової території по вул. СКД № 22.

Свої тендерні пропозиції обидві фірми подали майже одночасно – із різницею менше 3 годин. І протягом торгів жодна запропонованої ціни не знижувала.

За даними «Прозорро», «Будпро 2018» вже отримало держзамовлень на 18,08 млн грн. Власниця фірми Пономаренко Олена Петрівна. Їй також належить ТОВ «Будортранс», яка за п’ять років існування виграла тендери на більш ніж 35 млн грн. Проте цього року – жодного.

На сьогодні ця фірма має податкову заборгованість – 27,6 тис.грн, за останні роки з нею пов’язано більше 20 судових справ. Остання – у липні цього року, де правоохоронці підозрюють «Будортранс» у привласненні бюджетних коштів, які були виділені на проведення капітального ремонту прибудинкових територій у Сумах та на ремонт доріг. Зокрема по одному з об’єктів, де фірма, згідно укладеного договору, виконувала роботи, їх обсяг нібито був завищений на загальну суму 800 ти. грн.

Нова фірма Пономаренко – «Будпро 2018», яка цього року стала отримувати замовлення, в тендерній документації вказала, що основну частину обладнання та техніки для виконання робіт вона буде орендувати.

Від «Наших грошей»

Основним замовником «Будпро 2018» цього року стало Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міськради, яке уклало з фірмою угод на суму 16,47 млн грн. Ще дві угоди без проведення тендеру на загальну суму 1,61 млн грн. з фірмою уклав Департамент інфраструктури Сумської міськради.

В кримінальній справі за підозрою в привласненні в 2018-2019 роках бюджетних коштів керівництвом «Будортранс», яким володіє і керує Олена Пономаренко, поліція заявила про фіктивні ремонтні роботи фірмою.

Власником ТОВ «Роад констракшн», яке було єдиним конкурентом на тендері з ремонту з капітального ремонту прибудинкової території в районі житлового будинку №22 по вулиці СКД , є мешканець Сум Віталій Мачула.

Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради очолює Віталій Шилов.

З 7 по 14 вересня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 22,93 тисяч закупівель на загальну суму 11,43 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 5,00 млрд грн.