КП Комунальне автотранспортне підприємство Полтавської обласної ради 6 травня за результатами тендеру замовило ТОВ «Хюндай центр Полтава» легковий автомобіль за 1,08 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить електрокар Hyundai Ioniq Electric 2018 року випуску. Автомобіль матиме передні подушки безпеки, бічні подушки та шторки безпеки, систему моніторингу «сліпих» зон, двух-зонний клімат-контроль, інтелектуальний круїз-контроль, камеру заднього виду, мультимедіа з навігацією, шкіряний салон.

У автосалонах Hyundai Ioniq у комплектації TOP, яку придбали комунальники, продають за 995 тис грн.

На торгах єдиним конкурентом переможця було ТОВ «Автопланета Плюс» екс-гендиректора ДК «Укроборонпром» та колишнього керівника президентської кампанії Петра Порошенка в Херсонській області Романа Романова. Його пропозиція була на 100 грн. дорожчою. Фірми не торгувалися під час аукціону.

Бенефіціарами ТОВ «Хюндай центр Полтава» є Ануар  Бєйсєбаєв, Наталія Гарнага, Тетяна Чистякова та партнер Петра Порошенка, екс-перший заступник секретаря СНБО Олег Гладковський (Свинарчук), директор – Вікторія Білоус.

Комунальне автотранспортне підприємство очолює Олександр Приходько, а облраду – Олександр Біленький, який обирався від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність».

КУ «Територіальне медичне об’єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (Запоріжжя)  за результатами тендеру 30 квітня уклало угоду з ТОВ «Автоспецпром» на поставку шести автомобілів швидкої медичної допомоги загальною вартістю 13,79 млн грн.

Про це пишуть «Наші гроші. Запоріжжя» з посиланням на дані системи «Прозорро».

Придбано автомобілі типу «В» на базі Peugeot Boxer. Вони оснащені ношами, вакуумним матрацом, пристроями фіксації різних частин тіла, портативним і стаціонарним киснем, електрокардіографом, тощо.

Ці автомобілі вже доставили в Запоріжжя на початку травня.

У 2017 році КУ «Територіальне медичне об’єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» придбало у ТОВ «Автоспецпром» 19 автомобілів швидкої медичної допомоги типу В на базі Citroen Jumper. Вже у 2018 році було відкрито кримінальну справу за підозрою в постачанні несертифікованих автомобілів. Вказувалося, що «Автоспецпром» придбало вантажні автомобілі, тобто не пристосованими для перевезення у кузові людей. Потім фірма переобладнала їх під спеціальні медичні автомобілі та отримала сертифікати відповідності. Однак, з’ясувалося, що у сертифікатах відсутня інформація щодо випробувань переобладнання спеціалізованих автомобілів на території України на відповідність нормам ДСТУ та не зазначене проходження автомобілів в акредитованій лабораторії. При цьому, вказані у сертифікатах “переліки доказів” взято з сертифікату відповідності на початковий вантажний автомобіль. Остання ухвала по суті цієї справа в судовому реєстру датовано листопадом 2018 року, якою за клопотанням слідчого СБУ накладено арешт на вилучені під час обшуків документи.

І в тендері від 2017 року і в нинішньому єдиним конкурентом «Автоспецпрому» виступала фірма «ВіДі Юнікомерс», причому обидва учасники не знижували ціну під час аукціонів.

Від «Наших грошей»

Ціна за одну швидку для Запоріжжя склала 2,30 млн грн., або біля $85 тис.

Нинішні ціни навіть трохи вищі з цінами «швидких» для Міністерства охорони здоров’я за контрактом 2013 року. Тоді авто типу «В» на базі Peugeot Boxer поставлялися по ціні біля $81 тис.

В ті часи основним постачальником очолюваного Раїсою Богатирьовою міністерства  на суму 920 млн грн. була фірма «Практика», чий власник Олег Висоцький мав хороші стосунки з синами президента Віктора Януковича. Після Майдану з’ясувалось, що для тих «швидких» устаткування закуповували усемеро дорожче від цін виробників. Однак кримінальне провадження зрештою розсипалось, і МОЗ не зміг навіть оштрафувати «Практику».

Власниками створеного у 2012 році «Автоспецпрому» є Володимир Фісталь та його ж із Германом Фісталєм (через ТОВ «Виробнича компанія Діспомед») ДочП «Регіон 2002». Вони контролюють групу фірм-постачальників медичного обладнання («Горал»).

Раніше партнерами Володимира Фісталя в «Автоспецпромі» були кияни Тігран Дзігуа, Федір Саворовський та його син Віталій Саворовський. Саворовські також мали низку фірм, які поставляють автомобілі швидкої допомоги («Крас», «Ілатанмед»).

Усього з 2013 року «Автоспецпром» виграв тендерів на 492,71 млн грн.

Служба автомобільних доріг у Запорізькій області 15 травня за результатами тендеру уклала три угоди про поточний середній ремонт автодороги державного значення Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя (через Кременчук) – Маріуполь на загальну суму 1,14 млрд грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Підсумкові відомості ресурсів і кошториси до договорів не опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів із ринковими цінами на предмет можливого завищення.

• ТОВ «Автомагістраль-Південь» одеситів Олега Наливанного і Валерія Короткова отримало замовлень на 798,75 млн грн., або 70% суми.

Воно відремонтує ділянку траси км 548+108 – км 573+089 (вона ж Т-08-03 Запоріжжя – Маріуполь км 58+619 – км 83+600) за 408,75 млн грн. і ділянку км 573+089 – км 667+089 (вона ж Т-08-03 Запоріжжя – Маріуполь км 58+619 – км 83+600) за 390,00 млн грн.

• ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» за 336,97 млн грн. відремонтує ділянку траси км 499+489 – км 535+789 (вона ж Т-08-03 Запоріжжя – Маріуполь км 10+000 – км 46+300).

Джерела «Наших грошей» вказують, що український «Онур», який заснували Онур Четінджевіз, Ісхан Четінджевіз з Туреччини і львів’янин Олег Фаріон, нібито вже не має стосунку до турецької фірми «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Tic. ve Sanayi A.S», а потрапила під вплив першого заступника голови фракції «БПП» Ігоря Кононенка. Відтак турецькі «родоначальники» повернулись на український ринок турецькою юрособою.

Нагадаємо, турецький «Onur» та український «Онур» зайняли відповідно друге і третє місця у Топ-10 найбільших дорожніх ремонтників у 2018 році від «Наших грошей».

Гарантійний строк на бар’єрне огородження і дорожні знаки типу 2 становить 10 років, на основу дорожнього одягу – 8 років, на дорожні знаки типу 1 – 7 років, на асфальтобетонне покриття – 3 роки, на напрямні стовпчики – рік, на розмітку фарбою – півроку.

Передбачено забезпечення виконання договорів у розмірі 1% від їхньої вартості.

Сума угод на 3% нижча від загальної очікуваної вартості закупівлі у 1,17 млрд грн.

До аукціону за більшим із виграних фірмою «Автомагістраль-Південь» лотів не допустили ТОВ «Славдорстрой» через відсутність тендерного забезпечення і дозволу лізингодавця використовувати техніку в Запорізькій області (у договорі лізингу місцем використання предмету лізингу вказані Дніпропетровська область і контрольована частина Донецької).

Відхилений «Славдорстой» оскаржив в АМКУ допущення свої конкурентів до торгів, заявивши зокрема, що ті не повідомили про заплановані обсяги випуску асфальтобетону,  однак згодом відкликав свою скаргу через «відсутність зацікавленості в закупівлі».

На тендері щодо забезпечення продуктами шкіл Полтавського району переміг підприємець Володимир Сергієнко з пропозицією двічі дорожчою, ніж на попередньому тендері з тими ж продуктами для санаторію. Про це написав Максим Самойдюк у виданні «Зміст».

17 квітня Миргородський санаторій «Слава» оголосив тендер на закупівлю овочів та фруктів. Орієнтовна сума 477 тис грн. Торги розіграли ФОП Володимир Сергієнко та ФОП Вікторія Пономаренко. Остання навіть не подала матеріально-технічну документацію: ні перелік товарів, нічого. Лише сканкопію паспорту та витяг з ЄДР. Тобто, її б пропозицію у будь-якому разі відхилили б.

Підприємці не конкурували й переміг Сергієнко, який запропонував на 5 тис грн. менше, ніж очікував заплатити санаторій (й запропонувала Вікторія Пономаренко). Договір з ним уклали 15 травня.

ФОП, зокрема, поставить овочі та фрукти за такими цінами: капуста (16 грн./кг), морква (6,9 грн./кг), огірки (15,7 грн./кг) та апельсини (21,8 грн./кг).

22 квітня (через 5 днів після Миргороду) свій тендер щодо закупівлі овочів та фруктів для шкіл оголосила Полтавська райдержадміністрація. Орієнтована сума 85 тис грн. На тендері ті ж самі учасники. Пономаренко знову не надає основні документи й пропонує максимально дозволену суму.

Перемога на торгах дістається Володимиру Сергієнку, що запропонував на 1,5 тис грн. дешевше. 14 травня у «Прозорро» з’явилося повідомлення про намір укласти договір з Сергієнком на 83,2 тис грн., який тепер запропонував інші ціни:

• капуста – 34 грн./кг (на 18 грн. дорожче)
• морква – 22 грн./кг (на 15 грн. дорожче)
• апельсини – 24,96 грн./кг (на 3,15 грн. дорожче)
• огірки – 29 грн./кг (на 13,3 грн. дорожче)

Тобто, огірки й капуста у два рази дорожче, морква у три. Апельсини не суттєво.

Таким чином, якби ФОП Володимир Сергієнко поставляв би продукти за ціною, яку він виставив Миргороду, то РДА суттєво зекономила б.

Видання нагадало, що у 2017 році Полтавське управління освіти намагалось замовити 110 тон картоплі у ФОП Сергієнко за ціною вдвічі вище ринкової. Втім торги скасували.

Від «Наших грошей»:

Згідно з «Прозорро», у 2016-2019 рр. ФОП Володимир Сергієнко отримав замовлень на загальну суму 267,04 млн грн. Підприємець є одним з найбільших постачальників продуктів харчування до держустанов у Полтавській області.

Міст між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка» будують із численними порушеннями закону. Але 300 млн грн. із бюджету вже витратили.

Мер Віталій Кличко пообіцяв до Дня Києва зробити киянам дорогий подарунок – пішохідно-велосипедний міст між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка», що має стати «новим знаковим об’єктом» та «окрасою Києва» (на фото нижче). Вже традиційно, подарунок киянам зроблять, не питаючи їх думки та за їх власний рахунок.

Враховуючи кількість скандалів, пов’язаних із будівництвом цього «знакового об’єкту», «Наші Гроші» вирішили детально розглянути правову складову процесу. Поки що ми зупинимося на порушеннях лише містобудівного законодавства, щоб об’єм матеріалу не виходив за рамки пристойності.

1. Забудова території починається з отримання вихідних даних на проектування, основою яких є містобудівні умови та обмеження (МУО).

Департамент містобудування та архітектури КМДА своїм наказом від 05.10.2017 № 604 видає КП «Інженерний Центр» МУО на міст. Але  КП не має права користування земельними ділянками, на яких планується будівництво. Тому МУО надають посилаючись на виключення, передбачене ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»: будівництво об’єкту транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органу місцевого самоврядування.

Ось тільки єдина чинна містобудівна документація для цієї території – Генплан Києва до 2020 року, і він не передбачає будівництво бажаного мостового переходу.

Як зазначено в МУО, територія проектування потрапляє за Генпланом відразу в три функціональні зони: громадських будівель та споруд, зелених насаджень загального користування та вулиць і доріг.

Пішохідний міст, що будується, має код за ДК 018-2000 – 2141.6. Такі об’єкти можна будувати на території вулиць і доріг, але не в зоні зелених насаджень загального користування (витяг із Містобудівного кадастру Києва є тому доказом).

Маємо перше грубе порушення законодавства: Київмістобудування надало МУО за відсутності встановленого законом переліку документів, є службове підроблення (фактично зазначено, що це будівництво начебто передбачено містобудівною документацією), не зазначено, що проектування і будівництво мосту має вестися виключно на території, що відноситься до вулиць і доріг.

Як мало бути за законом. Мав бути розроблений та після громадського обговорення затверджений Київрадою детальний план території, який передбачав би будівництво мосту. При цьому міст мали розмістити за межами зони зелених насаджень, які, крім всього іншого, є частинами двох парків-пам’яток садово-паркового мистецтва (Хрещатий та Володимирська Гірка) та відносяться до природно-заповідного фонду.

КМДА за час від прийняття рішення про будівництво мосту у лютому 2017 року і до початку будівництва наприкінці 2018 року, могла кілька разів встигнути організувати розробку ДПТ. Єдина можлива причина не йти законним шляхом – бажання поки приховати від киян інші наміри забудови навколишньої території, але це вже тема для іншого розслідування.

2. Стаття 6 ЗУ «Про архітектурну діяльність» встановлює вимоги, коли проведення архітектурних чи містобудівних конкурсів є обов’язковими. І розроблення проектів об’єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об’єктів, які розміщуються в зоні охорони пам’яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об’єкти природно-заповідного фонду, здійснюється виключно за результатами таких конкурсів.

Ця норма дуже добре відома міському керівництву, і обов’язковість архітектурного конкурсу не викликає сумніву. Саме тому новий міст і позиціонувався як такий, що будується за результатами проведеного в 2013 році архітектурного конкурсу.

Лише після скандалу, викликаного публікацією «Наші Гроші», профільний заступник голови КМДА Олександр Спасибко офіційно визнав: ніякі ідеї чи концепції учасників конкурсу 2013-го року не використовувалися, а будівництво відбувається за власною концепцією ТОВ «Проектні Системи ЛТД».

Ось така специфіка нашої країни: посадовці куди більше бояться порушити авторські права архітекторів з Європи, ніж визнати скоєння злочину в Україні.

А замовлення розробки проекту будівництва не за результатами обов’язкового архітектурного конкурсу – це саме злочин, при цьому підслідний НАБУ, адже завдяки зловживанню службовим становищем на незаконне проектування було витрачено понад 10 млн бюджетних грн.

Як мало бути за законом. Проект розробляють переможці архітектурного конкурсу. Якщо переможці не можуть або не хочуть розробляти самі – проводиться тендер для обрання проектної організації, що розробить проект будівництва відповідно до пропозицій переможця архітектурного конкурсу.

3. 18 грудня 2018 року ДАБІ видає дозвіл на будівництво, хоча у замовника будівництва відсутні документи на право користування земельними ділянками, а саме будівництво не передбачено існуючою містобудівною документацією і навіть їй суперечить.

Як мало бути за законом. Законодавство у нас специфічне, і ДАБІ, надаючи дозвіл, може не перевіряти дотримання вимог законодавства при розробленні проекту будівництва. Але перевірити бодай комплектність поданих документів вони були зобов’язані.

Якщо замовник будівництва не подав документи, що підтверджують право користування земельними ділянками, в ДАБІ мали перевірити, чи будівництво ведеться відповідно до містобудівної документації, тобто чи можна будувати без документів на землю.

Враховуючи очевидність порушень, ДАБІ було зобов’язано відмовити у наданні дозволу у зв’язку із неподанням документів, необхідних для прийняття рішення.

4. Дозвіл на будівництво дає право будувати виключно за проектом, на який його надано (номери та дати експертного висновку і наказу про затвердження проекту зазначаються безпосередньо у дозволі).

Як зазначено у частині сьомій ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням  документів, що підтверджують зазначені зміни. При цьому, продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

«Наші Гроші» вже детально писали, що рішення про коригування проекту будівництва мостового переходу прийняли відразу після затвердження проекту і отримання дозволу на будівництво. При цьому, робоча документація, відповідно до якої ведеться будівництво, мала розроблятися лише для нового проекту після його коригування.

Відмінність проектів досить значна: вартість будівельних робіт має зрости на близько 100 млн грн., із яких 43 млн – вже побудовані, але взагалі не передбачені першим проектом підпірні стіни (цифри із розрахунку ціни при закупівлі додаткових послуг ТОВ «Проектні Системи ЛТД»).

Ось тільки відповідно до даних бази дозвільних документів ДАБІ та «Прозора ДАБІ», зміни у дозвіл вносилися лише один раз, і це була лише зміна відповідального виконавця робіт.

Таким чином, будівництво ведеться з прямим порушенням вимог законодавства – без повідомлення про коригування проекту. Але головна проблема навіть не в порушенні формальної вимоги Закону. Новий проект, що вже майже реалізовано за бюджетний рахунок, досі не пройшов експертизи та офіційно не затверджений розпорядженням КМДА. І це офіційно підтвердив замовник будівництва КП «Інженерний Центр» у відповіді на запит «Наших грошей»:

Як мало бути за законом. Жодне будівництво не могло розпочатися, адже рішення про коригування проекту прийняли до отримання дозволу, а договір на розробку коригування уклали вже після отримання дозволу. Щоб розпочати будівництво, мали пройти наступні кроки:

1) проведення експертизи нового проекту;

2) затвердження нового проекту розпорядженням КМДА;

3) повідомлення ДАБІ про коригування проекту для внесення змін у дозвіл;

4) внесення змін у Програму соціально-економічного розвитку Києва на 2019 рік для виділення додаткових коштів із бюджету на будівництво;

5) внесення змін у договір із генпідрядником (в ідеалі – взагалі новий тендер, враховуючи новий проект).

Що далі?

Найбільш імовірний розвиток подій: контролюючі та правоохоронні органи демонстративно «не помічають» порушень. КМДА нахабно затверджує проект, який вже реалізовано, подає повідомлення про внесення змін у дозвіл, а потім отримує в ДАБІ сертифікат на самочинно побудований мостовий перехід, начебто ніяких порушень не було.

До Дня Києва навряд встигнуть, тож офіційне відкриття після введення в експлуатацію скоріш відбудеться на наступне велике свято – День Конституції. Це буде дуже символічним, враховуючи зміст статті 19 Основного Закону України:

«Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Георгій Могильний, «Наші гроші»

ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» 16 травня за результатами тендеру замовило ТОВ «Торговий дім «Еко-Сервіс» сірки на 128,58 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять 24 тис т технічної газової гранульованої або комової сірки ґатунку не нижче 9995 (не менше 99,95% основної речовини) по $202, або 5 325 грн. за тонну. Нині Договір передбачає поставку в Жовті Води на умовах DDP, тобто перевезення коштом і на ризик продавця, який також здійснюватиме експортне та імпортне митне оформлення.

Переможець у складі своєї пропозиції подав паспорти від виробників «Каспійгаз» та «Роснефть» (Росія) і «Казмунайгаз» та «СНПС-Актобемунайгаз» (Казахстан).

У жовтні 2018 року «Еко-Сервіс» на умовах DDP продав СхідГЗК російську чи казахську гранульовану сірку ґатунку не нижче 9998 по стільки ж – $200, або 5 607 грн. за тонну.

У травні 2018 року СхідГЗК замовляв фірмі «Zodiak Plus» (Латвія) російську чи казахську комову сірку ґатунку не нижче по $123, або 3 895 грн. за тонну, що в 1,5 раза дешевше. Це була поставка на умовах DAP, тобто перевезення та експортне митне оформлення коштом і на ризик продавця, тоді як імпортне митне оформлення покладалося на замовника.

Ціна нинішньої угоди на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 130,39 млн грн.

Жовтоводський «Еко-Сервіс» належить Ігорю Ведуті, який є кумом Руслана Журила ще з 1990-х рр. Про це сам Журило повідомив 2 квітня 2019 року на засіданні суду, який розглядає справу за обвинуваченням Руслана Журила, екс-нардепа Миколи Мартиненка та інших осіб у заволодінні 6,4 млн євро коштів «Енергоатома» (у 2009-2012 рр.) та $17,28 млн коштів СхідГЗК. Ведута і Журило також є співзасновниками благодійного фонду ім. Віктора Замули «Наше місто». Раніше Журило працював заступником директора СхідГЗК Сергія Дробота та очолював ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Дробот зараз очолює державний концерн «Ядерне паливо», куди входить і СхідГЗК.

Раніше співзасновником «Еко-сервісу» було ТОВ «Енерджі Трейд Груп», пов’язане із самим Журилом.

Нагадаємо, НАБУ підозрює Руслана Журила в нанесенні збитків ОГХК на 300 млн грн. на експортних схемах. Журило знаходиться на свободі, оскільки за нього вніс заставу в розмірі 12 млн грн. нардеп від «Народного фронту» Микола Княжицький.

Єдиним конкурентом традиційно було харківське ТОВ фірма «Торгсервіс» Бориса Гринька і Сергія Євсєєва зі статутним капіталом 11 800 грн., причому ніхто не знижував ціну на аукціоні. Євсєєв раніше був кінцевим бенефіціаром ТОВ «Енерго-промислова «Югенергопромтранс» разом із Володимиром Куковальським і Жанною Григоренко.

Зараз номінальним засновником «Югенергопромтрансу» є кіпрська компанія «БПК Біомасс Пауер Корпорейшн Лімітед», а бенефіціаром через неї – Куковальський.

Жанна Григоренко була прописана за однією адресою з Русланом Журилом.

Вона володіє ТОВ «Профімед Сервіс» разом із Сергієм і Тетяною Сірими, ТОВ «Техномашінвест» одноосібно і ТОВ «Темп» із Анатолієм Лісковським.

Фірма «Темп», співвласником якої раніше був сам Журило, з 2011 року є фактичним монополістом тендерів СхідГЗК на перевезення вантажів.

Голова АМКУ Юрій Терентьєв відібрав у Вінницького відділення АМКУ завершене розслідування щодо порушення конкурентного законодавства вінницьким виробником масла і передав його Київському відділенню АМКУ. І вже столичні антимонополісти поховали розслідування з потенційним штрафом до 5% річного доходу, підмінивши його порожніми «рекомендаціями». Розповідаємо по порядку.

Восени 2017 року Вінницьке ОТВ АМКУ під керівництвом Миколи Слободянюка оштрафувало ТОВ «Терра Фуд» Станіслава Войтовича на 136 тис. грн за поширення інформації, яка вводить в оману.

Йшлося про упаковки масла із написами «ДОМАШНЄ» та «МАСЛО ДЛЯ ДІТЕЙ від 3-х років».

Вінницькі антимонопольники довели, що масло із написом «домашнє» може сприйматись споживачами як таке, що «виготовлене в домашніх умовах», хоча насправді таким не є. 77% опитаних антимонопольниками осіб підтвердили, що напис «домашнє» на упаковці суперечить тому, що воно виготовлене у виробничих умовах і, дійсно, вводить в оману.

Так само, напис «масло для дітей» є таким, що не відповідає дійсності, адже сам продукт за своїм складом не є унікальним. Простіше кажучи, це звичайно масло, яке згідно з написом чомусь краще за все споживати дітям. Опитані Відділенням інші виробники масла констатували, що така назва могла б бути виправдана лише підтвердженою оригінальністю рецептури продукту та дослідженнями його позитивного впливу на дітей.

Окрім штрафу, Вінницьке відділення АМКУ зобов’язало «Терра Фуд» припинити зафіксоване порушення та протягом двох місяців повідомити про результати виконання рішення.

Однак, порушник пішов до суду. І програв його у всіх трьох інстанціях.

Проте не став виконувати рішення Вінницького ОТВ АМКУ. Натомість, змінив юрособу – «Терра фуд» на «Фуд Девелопмент» того самого Станіслава Войтовича – і продовжив виробляти масло у тих самих спірних упаковках. Просто тепер виробником стала інша юридична особа.

Вінницькі антимонопольники дізнались про цей маневр і весною 2018-го розпочали розслідування справи з підготовкою нового штрафу вже для «Фуд Девелопмент». Однак в справу втрутився центральний апарат АМКУ.

Вінницьке Відділення пропонувало винести справу на розгляд Тимчасової адміністративної колегії.

Довідково: Тимчасова адміністративна колегія (ТАК)– це спеціальне ситуативне утворення з трьох представників регіонального відділення та центрального офісу АМКУ. ТАК створюється за рішенням голови АМКУ. Повноваження ТАК значно більші від можливостей ОТВ. Якщо «регіонали» можуть винести штраф на максимальну суму 68 тис грн., то Тимчасова адмінколегія може оштрафувати за те саме порушення на суму максимально до 10% від річного доходу порушника в залежності від виду порушення.

У нашому випадку АМКУ відмовив вінницьким колегам у створенні ТАК і запропонував їм взагалі віддати справу на розгляд в центральний апарат. Вінницьке ОТВ слухняно в столицю, а центральний апарат віддав її Київському ОТВ АМКУ. Не на ТАК, а просто у іншу регіональну філію.

Ще раз.

Завершене (!) розслідування Вінницького ОТВ щодо юрособи з місцерозташуванням у Вінницькій області Юрій Терентьєв перенаправив у Київське ОТВ, очолюване Олексієм Хмельницьким, що учився з Терентьєвим в одній групі КІМО.

А тепер розв’язка. Київське відділення виписало порушнику рекомендації привести свої надписи на маслі у відповідність до законодавства і не наклало жодного, навіть копійчаного штрафу.

Хоча у випадку нормального розслідування на ТАК «Фуд Девелопмент» світив штраф у розмірі до 5% доходу компанії на ринку вершкового масла за останній звітний рік. На секунду: сумарний дохід компанії у 2017-му становив близько 4,8 млрд грн.

Мав би, але керівнику АМКУ видався більш справедливим підхід на кшталт «один регіон розслідує, а регіон мого одногрупника – збирає плоди».

Блог від: Юлія Костюк

У Києві на Батиєвій горі по вул. Докучаєвська на земельній ділянці народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Віктора Короля зводять багатоповерхівку, хоча там не можна будувати висотні будинки. Про це повідомила Мар’яна Мотрунич у «Слідство.Інфо».

Право власності на майже 10 соток землі на вул Докучаєвській  5-а, де розташована історична місцевість Батиєва гора, Король отримав у 2010 р. й відтоді декларує щороку. У 2016 р. нардеп передав її під забудову компанії ОК «ЖБК «Платинум Холл», якою керує його донька Іяніна Горбатюк.

Попри те, що згідно з Генпланом ця земля належить до «житлової садибної забудови» й зводити споруди, вищі за 4 поверхи, тут не можна, Король упевнений, що багатоповерхівку будують без порушень.

«Ніде не написано 4 чи 5 поверхів, — сказав він журналістам. — У тій місцевості забудова не повинна перевищувати 27 метрів від рівня землі».

Але порушення на будівництві висотки на Батиєвій горі все ж таки виявляли. Восени 2017 р. там проводив інспекцію Департамент архітектурно-будівельного контролю Києва. На час перевірки «Платинум Холл», зокрема, не представив проектну документацію та звіт про обстеження сусідніх будинків.

Архітектор Олег Гречух перерахував численні порушення. Зокрема, там немає місця для смітників і дитячих майданчиків, а також, за оцінкою експерта, будівлі бракуватиме електричної потужності. Крім того, незрозуміла ситуація з машиномісцями. Якщо це буде багатоквартирний будинок, то машини паркуватимуть на тротуарах по вулиці Докучаєвській. «Іще грубі порушення по протипожежним відстаням до меж сусідів, по об’їзду для пожежної машини. І взагалі, там не повинно було бути багатоквартирного будинку», — підсумував він.

Після інспекції забудовника зобов’язали усунути порушення до кінця 2017 р. Але будівництво триває й принаймні норма по висоті будівлі точно порушується.

Слідству.Інфо ж Віктор Король сказав, що зв’язувався з будівельниками й вони запевнили, що жодних будівельних норм не порушують.

На сайті Державної архітектурної інспекції можна побачити, що будівництво житлового будинку на Батиєвій горі замовила фірма «Платинум Холл». Підрядником є «ВР Білд». Ця компанія також будує висотку на Подолі. І, як повідомляли ЗМІ, теж з порушеннями. Ділянка під цим будинком належить також депутатці Верховної ради від БПП Оксані Білозір.

Крім того, «Платінум Холл» будує 24-поверхівку у сквері «Слава танкістам» перед будівлею «Преса України», що також не відповідає Генплану.

На початку 90-х Віктор Король керував Головним управлінням карного розшуку МВС, був начальником кримінальної міліції, а пізніше очолював податкову міліцію. Король — генерал міліції першого рангу у відставці й народний депутат чотирьох скликань. У нинішньому скликанні очолює підкомітет з питань діяльності правоохоронних органів.

Офіційно Віктор Король не є підприємцем. А от його дружина Ніна Король займається бізнесом разом з Валерієм Чинушем. Їхня компанія «Ринок Буковинський» на ринку нерухомості з 1997 року. Крім того, Чинуш багато років — помічник нардепа Віктора Короля. Чинуш також має спільну компанію з донькою Іллі Павлюка — «фінансиста» з команди Зеленського.

Прокуратура вважає, що ТОВ «Агранбуд» та ПП «Ремонтно-будівельна компанія «Будкомплекс» привласнили бюджетні кошти під час капремонту трьох корпусів Олександрівської клінічної лікарні Києва за 60 млн грн. Про це написав Олександр Глазунов у виданні «КиевVласть».

Слідчі встановили, що у 2018-2019 рр. службові особи «Агранбуд» та «РБК «Будкомплекс» стали переможцями тендерів та отримали кошти на проведення капремонту корпусів 6А, 7 та 10 Олександрівської клінічної лікарні м. Києва по вул. Шовковична, буд. 39/1 на суму понад 60 млн грн. Замовником ремонтних робіт була лікарня.

Водночас, субпідрядники, які виконували будівельно-монтажні роботи, виявилися фіктивними підприємствами і заволоділи коштами.

Прокуратура з’ясувала, що «Агранбуд» та «Будкомплекс» використали підконтрольні субпідрядні транзитні підприємства: ТОВ «Карлас ком’юніті», ТОВ «Елімент компані», ТОВ «БК Будівельний майданчик», ТОВ «Топ буд дизайн», ТОВ «Леонгард-житлобуд», ТОВ «Крафт інвест груп», ТОВ «Аджанта плюс» та інші. В свою чергу ці підконтрольні фірми безпідставно сформували податковий кредит за рахунок підприємств, які імпортують одяг: ТОВ «Торгосфера» та ТОВ «Флорес групп». Останні дві фірми імпортують в основному одяг з Китаю, який продається на ринках за готівку, а документи безпідставного формування податкового кредиту відписують підконтрольним компаніям транзитерам та підприємствам з ознаками фіктивності.

Правоохоронці вважають, що «Торгосфера» та «Флорес групп» не могли виконати будівельно-монтажні роботи для субпідрядників «Агранбуд» та «Будкомплекс», оскільки у них не було відповідних фахівців, основних засобів та можливостей для виконання такого роду робіт. В свою чергу «Карлас ком’юніті», «Елімент компані», «БК Будівельний майданчик», «Топ буд дизайн», «Леонгард-житлобуд», «Крафт інвест груп», «Аджанта плюс» не могли виконати будівельно- монтажні роботи для «Агранбуд» та «Будкомплекс», оскільки підприємства за податковою адресою не знаходяться, директор, бухгалтер, засновник одна особа, основні засоби відсутні. Отже, податковий кредит двох підприємств сформований безпідставно.

Всього у 2018-2019 рр. «Агранбуд» перерахував на підприємства транзитно-конвертаційної групи понад 15 млн грн., а «РБК «Будкомплекс» – понад 12 млн грн.

26 березня Оболонський райсуду м. Києва надав слідчим доступ до документів «РБК «Будкомплекс».

Засновником та директором київського ТОВ «Агранбуд» є Іван Шевченко, а ПП «Ремонтно-будівельна компанія «Будкомплекс» – Анатолій Науменко.

Видання звернуло увагу, що у березні 2019 року ремонт в Олександрівській лікарні Києва «інспектував» міський голова Віталій Кличко:

«Ніяких проблем, вочевидь, мер не помітив».

Згідно з ЄДР, в.о. керівника Олександрівської клінічної лікарні Києва є Михайло Гриньов. З 2016 по травень 2019 р. головним лікарем медзакладу була Людмила Антоненко.

Від «Наших грошей»:

Згідно з «Прозорро», у 2018-2019 рр. ПП «РБК «Будкомплекс» отримало 8 підрядів на загальну суму 43,73 млн грн., а ТОВ «Агранбуд», яке було створене у 2018 р., лише два на 23,50 млн грн., і обидва від Олександрівської клінічної лікарні, про які йде мова в ухвалі суду.

Оцінювачка Аліса Гринчук в залі суду 17 травня. Фото Андрія Савіна.

У судовому засіданні по обранню запобіжного заходу Алісі Гринчук, яка провела професійну оцінку при обміні квартир для Нацгвардії з центру Києва на околиці, що призвело до збитків на 81 млн грн, прокурори зачитали матеріали негласних слідчих розшукових дій. Про це повідомив журналіст «Наших грошей», присутній на засіданні, що відбулося 17 травня.

За даними слідства, Гринчук була поінформована про обшук НАБУ і САП у неї заздалегідь. Про це свідчить її переписка з абонентом «А.» на телефоні Гринчук, вилученому у неї під час обшуку. Більше того, було встановлено, що до неї приїжджали люди, які «почистили» її телефон:

Гринчук: Еще этот обыск и все, я немного выдохну

А.: Давай, визуализируй, что все пройдет спокойно…

Гринчук: Вот удалили все в телефоне

А.: Кто?

Гринчук: Шефа люди. Вот, все убрали. До пятницы будет. И у меня тоже

Прокурори навели також діалоги, які свідчать про зв’язки Гринчук у правоохоронних органах та органах влади, що може свідчити про можливості впливу на свідків та слідство.

«Меня знает весь Киев… Ну, как бы реально, в Киеве я такая, солидная. Меня знают все инстанции, начиная, ну как бы, Фонд госимущества, Держкомзем, Укрбуд. Ну, Укрбуд – все руководство. Я работаю там с полицией. Ну, как бы, да, МРЕО, Департамент… Ну, как тебе сказать. Я ж работала в торгующей, исполнительная служба, банки», – говорила Гринчук в одній із зачитаних у судовому засіданні розмов.

Серед іншого, зокрема, був наведений діалог Гринчук із виконавчим директором «Укрбуд Девелопмент» Сергієм Якусевичем, який готовий «вирішити» будь-яке питання по перетину кордону:

Якусевич: Где самая основная проблема?

Гринчук: Граница.

Якусевич: Украинская или российская?

Гринчук: Украинская.

Якусевич: Решу. Какая служба – погранцы?

Гринчук: Да

Якусевич: Решу.

Фірма «Меркурій Партнерс» (ця компанія оформлена на батька Гринчук), яка проходить по справі НАБУ про квартири Нацгвардії, фігурує також у справі, яку розслідує СБУ у Київській області. Детективи і прокурори отримали переговори Гринчук, які свідчать про її наміри вплинути на слідчого у цій справі.

Наприклад, ось уривки із розмови Гринчук з абонентом «Андрій»:

Гринчук: Слушай, Андрей, можно я тебе сброшу номер телефона там какого-то следака по Ирпеню? У нас же Меркурий в Ирпене.

Андрій: А что это за предприятие такое? Это твое предприятие?

Гринчук: Какое? Меркурий?

Андрій: Да.

Гринчук: Ну, я ж там как бы неофициально. Ну да, мое.

….

Андрій: Алло, Алиса, а кто он такой вообще? Я так понимаю, что это какой-то, наверное, следак. Ну, там уже выше дергают. Только что товарищ мой заезжал. Так там уголовный розыск, прокуратура области по особо крупным, там что-то он его уже дернул: типа, знаешь такую дамочку, типа.. (нецензурна лайка)…

Гринчук: Просто они хотят уже счета заблокировать. Только что я своего адвоката дернула. Ну, там мало у меня… Так мой дебил этот директор вчера в допинге был и дал показания, что я там не работаю, ничего не подписывал, ничего не знаю. Дебил.

Надалі Гринчук емоційно висловлювала погрози на адресу слідчого: «… чучело, сейчас как заедем, то он… (нецензурна лайка). Честное слово, я говорю: ну, ничего, жизнь их немножко направит, научит выходить, писать и оборачиваться».

І у продовження розмови додала: «Надо будет еще попозже тебе набрать… Скажешь, что подъедет человек от меня или еще что-то, пятое-десятое. Я сейчас подъеду туда, мы его как..( нецензурна лайка)».

За даними слідства, Гринчук займалася організацією рецензії на оціночні звіти, підготовлені нею та її фірмою «Меркурій Партнерс» для обміну квартир для Нацгвардії:

Гринчук: Там просто ж рецензия вам нужна Ассоциации независимых оценщиков, я так понимаю, правильно? Я просто задавала вопрос, зачем заказчику строительства, которого мы тоже оценили, он подтвердил, что как бы желательно с рецензией. Хорошо, с рецензией…Я сколько уже исходя из практики делаю, то это Ассоциация оценщиков. Но проблема немножко в том, что у вас там не совсем рынок, вы понимаете?

Співрозмовник: Не понял. Еще раз. Что значит?

Гринчук: Я говорю, что не совсем рынок ми делаем, понимаете? И вот когда я в Ассоциацию, то это будут вопросы. Там может просто чуть дороже по деньгам.

Нагадаємо, у 2006 році Головне управління внутрішніх військ МВС України (в подальшому реорганізовано в ГУ Нацгвардії України) та компанія-забудовник уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини мали збудувати житловий комплекс. В обмін на ділянку площею близько 1 га в центрі Києва Нацгвардія мала отримати у житловому комплексі 50 квартир та 30 паркомісць на вул. Щорса.

Однак, у 2016-2017 рр сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від цих квартир та паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку, що та ж компанія-забудовник зводила на околиці Києва – по вул. Бориспільській біля станції метро «Червоний хутір». Як встановила проведена у межах досудового розслідування експертиза, вартість цих квартир на 81,64 млн грн менша за ту, в яку оцінені квартири, що мала отримати Нацгвардія на старті домовленостей.

За даними слідства, роль Гринчук як пособника полягала у забезпеченні складання звітів про оцінку майна як по вул. Щорса, так і по вул. Бориспільскій, що дало підставу для проведення обміну квартир. З урахуванням того, щоб понести якомога менше затрат для корпорації «Укрбуд», Гринчук мала занизити вартість майнових прав по вул. Щорса, що нею і було реалізовано в повній мірі. Складанням відповідних висновків вона сприяла вчиненню посадовими особами – керівником ТОВ «Укрбуд Девелопмент» Олегом Мабородою і екс-командувачем Нацгвардії Юрієм Аллеровим – кримінального правопорушення.

Як встановило слідство, невідповідність виконання Гринчук вказаного звіту призвело до того, що її було позбавлено права на зайняття оціночною діяльністю. Та, незважаючи на це, вона і надалі складала оціночні звіти, зокрема, по об’єктах, які фігурують в інших кримінальних провадженнях НАБУ.

Ірина Шарпінська, “Наші гроші”

Адмінколегія АМКУ 16 травня зобов’язала ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» Одеської ОДА скасувати рішення про відхилення ПП «Полтавабудцентр» на тендері щодо поточного дрібного ремонту автодоріг місцевого значення очікуваною вартістю 404,14 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Земляні роботи та ремонт штучних споруд і дорожнього одягу, зокрема фрезерування і ліквідацію вибоїн, на місцевих дорогах області замовляють на строк до кінця 2020 року.

На тендер прийшли чотири компанії: ТОВ «Березівкаагрошляхбуд», ТОВ «Евродор», ДочП «Одеський облавтодор» і ПП «Полтавабудцентр». Однак до аукціону допустили тільки перші три, а «Полтавабудцентр» відхилили за невідповідність умовам тендеру.

На підтвердження наявності аналогічного досвіду «Полтавабудцентр» надав два виконані договори з Херсонською САД від 22 травня 2018 року із позитивними відгуками, які вона видала в січні-лютому 2019 року. Проте «Служба місцевих автомобільних доріг» заявила, що до неї 22 квітня надійшов лист від Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. У листі йшлося про те, що Херсонська САД 19 квітня повідомила поліції, що відізвала вказані відгуки, тому вони вважаються недійсними, про що учаснику було повідомлено листом від 9 квітня. При цьому в протоколі відхилення не вказані конкурентні причини відкликання відгуків.

«Полтавабудцентр» оскаржив своє відхилення в АМКУ, заявивши, що відгуки отримані ним безпосередньо у Херсонської САД, є позитивними і повністю відповідають вимогам тендерної документації. Скаржник зауважив, що взагалі не зрозумілим є таке явище, як «відізвання відгуків». За його словами, чинне законодавство не дає ані визначення такого документу як «відгук», ані порядку його надання, ані підстав і наслідків його «відізвання».

На думку «Полтавабудцентру», юридична сила відгуку сумнівна, оскільки, з одного боку, в законодавстві такий документ не визначений, а з іншого – контрагенти за попередніми аналогічними договорами взагалі не зобов’язані давати будь-які відгуки (тому вимога по данню відгуку може стати підґрунтям для корупційних зловживань під час проведення публічних закупівель). На підтвердження своєї думки скаржник за аналогією послався на рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, де сказано, що «ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання».

Адмінколегія наказала замовнику скасувати рішення про відхилення «Полтавабудцентру».

Нагадаємо, «Полтавабудцентр» прописане в Полтаві та має статутний капітал 0 грн. Єдиним бенефіціаром підприємства є Славік Асланян, в будинку якого і зареєстрована фірма. Директор – Гарник Петросян.

Фактичним керівником цього підприємства є одеський бізнесмен Араік Амірханян. Його розшукувала поліція із березня 2017 р. як особу, що переховується від слідства. 1 квітня Амірханяна затримали, коли він увірвався до приміщення Одеської САД із «тітушками».

Це підприємство масово оскаржує у АМКУ дорожні тендери по всій країні. Зокрема, за останні два роки «Полтавабудцентр» оскаржив тендерів на майже 24 млрд грн.

Загалом із 2016 року замовники зі всієї країни підписали з цим підприємством півсотні угод на більш ніж 2 млрд грн. Підприємство неодноразово звинувачували в неякісному виконанні робіт, торік СБУ обшукала його офіс. Однак предметних звинувачень з арештами силовики не висунули.

Одеська ОДА на чолі з Максимом Степановим зареєструвала ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» у листопаді 2018 року за адресою свого Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами. В. о. директора держпідприємства став Олег Бахмутов, який був заступником з економічних питань начальника Служби автомобільних доріг в Одеській області Олега Вариводи.

Нагадаємо, торік Варивода не вказав у своїй декларації за 2017 рік право користування автомобілями Porsche Cayenne і Volkswagen Touareg. Із приводу цього Слідче управління одеської поліції розслідує справу за підозрою в декларуванні недостовірної інформації.

Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (Львів) 16 травня уклало договір з ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник» на капітальний ремонт будівлі їдальні вартістю 22,07 млн грн.

Про це повідомляють «Наші гроші. Львів» з посиланням на дані Prozorro.

Закупівлю здійснили за переговорною процедурою для потреб оборони, участь в якій взяла лише фірма-переможець. Роботи з капремонту їдальні здійснюватимуть у військовому містечку №135 по вул. Стрийська, 88 у Львові. Їх завершать у 2020 році.

Передбачено загальнобудівельні роботи: демонтаж і монтаж даху, внутрішнє і зовнішнє опорядження, заміна система опалення та вентиляції, водопроводу та каналізації та інше. Наступного року облаштують системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, здійснять благоустрій території.

Згідно із договором, вартість виконання робіт у 2019 році становитиме 8,8 млн грн., у 2020 році – 13,3 млн грн. «Галицький будівельник» отримає 179 тис грн. прибутку, на заробітні плати піде майже 1,2 млн грн., вартість матеріальних ресурсів становитиме понад 5 млн грн.

Фірма «Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник» зареєстрована у 2016 році Олександром Овчаренко. Як раніше повідомляли «НГ. Львів», він є колишнім начальником управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації. Також Олександр Овчаренко працював начальником управління (квартирно-експлуатаційного) Західного оперативного командування, головою Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради та директором ДП Міноборони України «Західвійськбуд».

За сумою замовлень фірма отримує найбільше підрядів саме від Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, далі йде відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Львова та Львівська обласна клінічна лікарня.

Протягом 2018-2019 років «Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник» отримала 16 замовлень на 157 млн грн.

ДП «Антонов» ДК «Укроборонпром» 4 березня уклало угоду з ТОВ «Комп`ютерно-видавничий, інформаційний центр» («КВІЦ») про друк книг на 239 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 30 травня надрукують 1 500 екземплярів книги «Неперевершений «Руслан» та його творці. Історія створення літака АН-124» по 159 грн. за екземпляр. У звіті про укладення договору не зазначені автори, обсяг, формат та інші детальні характеристики видання.

Столична компанія «КВІЦ» належить Зої Воробей та директору Володимиру Воробею, який володів ТОВ «Видавнича компанія «Кит» (припиняється) з Євгенієм Пісьмаком.

Усього з 2016 року вона отримала підрядів на 752 тис грн., з яких цей – найбільший.

Кабінет міністрів 22 травня планує прийняти кілька рішень щодо можливого нового ринку електричної енергії з 1 липня, повідомив Андрій Герус, що у команді президента Володимира Зеленського відповідає за енергетику, ЖКГ та антимонопольне регулювання.

За даними Геруса, уряд планує покласти «на дві державні компанії спеціальні обов’язки у розмірі біля 80 млрд грн у рік… Зараз ці спецобовязки оплачують усі, а згідно нової “реформи” – будуть оплачувати тільки держ компанії, а ДТЕК не буде оплачувати».

Раніше НКРЕКП вже пропонувало визначити державний «Ененргоатом» як постачальника електроенергії за низьким тарифом для населення.

«При чому на приватні компанії ДТЕК такі спеціальні обовязки не будуть накладені – вони будуть отримувати надприбутки, та ще додатково зароблять понад 10 млрд грн на цій “реформі”», – вважає Герус.

Експерт відмічає, що 20 з 80 мільярдів гривень є оплатою промислових «зелених» тарифів, на яких у тому числі заробляє ДТЕК.

На думку Геруса, питання збереження низьких тарифів можна було б накладати пропорційно виробітку або виручці кожної компанії. Якщо пропорційно виробітку кВт-год, то на «Енергоатом» мало би піти 50% від цієї суми, а на ДТЕК біля 30% цієї суми. Якщо пропорційно виручці, то на «Енергоатом» мало би піти 30% від цієї суми, а на ДТЕК біля 50%.

«Але міністр Насалик чомусь пропонує, щоб все 100% навантаження пішло держ компанії і 0% на навантаження ДТЕК Ахметова. На кого працює Насалик», – питається Герус.

За даними «Наших грошей», станом на ранок 22 травня у порядку денному засідання Кабміну немає окремого питання про покладення спецзобовязань на «Енергоатом». Міністр енергетики Ігор Насалик має представляти проекти двох урядових постанов – про затвердження Статуту державного підприємства «Оператор ринку» і про затвердження Статуту державного підприємства «Гарантований покупець».

Разом з тим, за практикою уряду Володимира Гройсмана можливо включення будь-якого проекту «з голосу» вже безпосередньо під час засідання.

Олена та Ігор Долгіх, фірми яких в 2017 році замість оточення мера Харкова Геннадія Кернеса стали власниками двох ринків та елітного ресторану в місті, переїхали до Ізраїлю та не ведуть публічної бізнес-діяльності.

Про це йдеться в матеріалі Анатолія Остапенка для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

У 2009 році в Харкові відбувся перерозподіл власності на міських ринках, деякі з них перейшли під контроль оточення Геннадія Кернеса.

Так, тоді землю під ринком «Столичний» у міськради орендувало ТОВ «Дімаріс». Пізніше фірма скупила цю землю та приміщення на ній (детально читайте в матеріалі «Наші гроші» – «Як оточення Кернеса отримало «Центральний ринок»).

В 2017 році власником землі під ринком стало ТОВ «Фарнад». Власниками цієї фірми до цього часу є Віталій Долгій та його дружина Олена Долгій.

Їх компанії належить ще один харківський ринок – «Кінний», який спочатку також від міської влади перейшов на пільгових у мовах у власність оточення Кернеса через ТОВ «Фьорд» (детальніше читайте в матеріалі «НГ» – «Як оточення Кернеса отримало Кінний ринок»).

В 2017 році цей ринок також переписали на нове ТОВ «Кейфил» Олени та Віктора Долгіх. Того ж року їх сім’я через ТОВ «Крон-Плюс» стали власником ресторан «Нікас» в центрі Харкова, який раніше належав ТОВ «КУА «Фінекс капітал». Остання фірма з 2015 року виплатила 60 млн грн. дивідендів меру Генадію Кернесу.

В 2014 році Віктор Долгій шукав роботу інженера-технолога за 8 тис грн., про що розмістив оголошення на сайті Work.ua.

Його теща заявила журналісту, подружжя вже три роки живе у Ізраїлі та не має жодного бізнесу.

Нагадаємо, сина Кернеса Даніїл Прівалов був засновником ТОВ «Діана», яке у 2011 році на пільгових умовах придбала один із найбільших ринків Харкова – «Сумський». Наразі власниками фірми на близька до мера Ольга Солоп та згадане «КУА «Фінекс-Капітал».

Відмітимо, що в 2015 році Кернес переписав свій бізнес на Оксану Гайсинську – доньку екс-прокурора Київської області Юрія Гайсинського та людину, яку Кернес називає своєю дружиною, але не вказує як дружину у декларації про доходи. Сам Кернес декларує лише оренду 7 кв м у пенсіонера Володимира Ярмака в приватному будинку на околиці Харкова, номер в готелі «Національ», колекцію годинників та прибуток від компанії ТОВ «КУА «Фінекс-капітал.

Орендований Кернесом будинок під Харковом

Гайсинська є власником елітного автопарку та відвідує фешенебельні курорти має коштовну нерухомість в Києві та Харкові.

ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» «Укрзалізниці» в квітні уклало з ТОВ «Вишгородське підприємство транспортних технологій» угоди на постачання російських запчастин на загальну суму 7,12 млн грн.

Про пише «Залізниця без корупції» з посиланням на оприлюднені договори в системі «Прозорро».

По договору з ТОВ «Вишгородське підприємство транспортних технологій» від 15 квітня придбані крани та інші запчастини виробництва ВАТ «Трансмаш» та ВАТ «Транспневматика» (Російська Федерація) на 4,02 млн грн.

Наступного дня «ЛЛЗ» та «Вишгородське підприємство транспортних технологій» уклали схожий договір на постачання  вимикачів та клапанів електропневматичних на суму 3,10 млн. грн. Виробники продукції також російські ВАТ «Трансмаш» та ВАТ «Транспневматика».

Згідно специфікацій до цього договору вартість продукції може бути завищеною в 4-5 разів. Зокрема, «ЛЛЗ» закупив «Клапан електроблокувальний КПЭ-99-02» за ціною 10 680,00 грн. без ПДВ (12 816 грн. з урахуванням ПДВ).

В роздріб в Україні цей клапан можна придбати за ціною 2 680 грн. Тобто в 4,8 разів дешевше.

Цікаво, що поряд з цим ТОВ «Вишгородське підприємство транспортних технологій» також є посередником під час закупівлі «Львівським локомотиворемонтним заводом» запчастин, які виготовляє державне підприємство «Завод Елетротяжмаш».

ТОВ «Вишгородське підприємство транспортних технологій» зареєстроване три роки тому та прописане у Вишгороді, за адресою: Квітковий провулок 2А, квартира №1.За час свого існування вона отримала державні контракти на 60 млн. грн. І всі вони укладені виключно з ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод».

Відмітимо, що в квітні «ЛЛЗ» уклав цілий ряд контрактів на постачання російських запчастин і матеріалів із ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження», ТОВ «Маркетінвестгруп» та ТОВ «Іст Лоуд Груп» на постачання російських запчастин на 23 млн грн. Ці фірми пов’язані з бізнесменом Володимиром Капирулею.

Засновником та керівником «Вишгородське підприємство транспортних технологій» є Олександр Донич із Селища Димер Київської області.

Адміністративна колегія Тернопільського обласного тервідділення Антимонопольного комітету оштрафувала підприємців Анатолія Ящука та Володимира Цебрія на 26,7 тис грн. за антиконкурентні дії на торгах. Про це написали «Наші гроші. Львів» з посилан6ням на рішення, яке опублікували на офіційному сайті тернопільського АМКУ.

Йдеться про участь Ящука та Цебрія в закупівлі щебеню Лановецькою міською радою за 1,1 млн грн.

Про змову учасників «Наші гроші. Львів» написали щев червні 2018 року. В цій закупівлі змагалися підприємці Володимир Цебрій та Анатолій Ящук, з яким замовник підписав договір.

Журналісти  повідомили, що в обох учасників були однаково оформлені документи, які замовник вимагав у довільній формі, наприклад, довідка про відсутність судимості. Окрім цього, конкуренти завантажили однаково складені відомості про підприємців. Усі документи містили аналогічний текст, а також аналогічні помилки.

Ящук та Цебрій зустрілися на торгах вперше. До цього часу жоден з них не брав участі в тендерах.

Після цієї новини партнери «НГ. Львів» з «Центру громадського моніторингу та досліджень» надіслали звернення до АМКУ.

Тернопільське відділення АМКУ також встановило, що обидва конкуренти використовували одну IP-адресу для участі в закупівлі. В результаті адмінколегія оштрафувала підприємця Анатолія Ящука на 16,2 тис. грн, а Володимира Цебрія – на 10,5 тис. грн. Підприємці не зможуть брати участі у відкритих торгах протягом трьох років.

Прокуратура вважає, що на місці водонасосної станції по Русанівський набережній, 3а у Дніпровському районі Києва збудували ресторан River Grill без відповідних дозвільних документів. Про це написала Анна Камєліна у виданні «КиевVласть».

Коли велося будівництво, то на інформаційному стенді було зазначено – «роботи з будівництва насосної станції та капітального ремонту нежитлового приміщення». Згідно з повідомленням про початок будівельних робіт від 27.07.2018, йдеться про «реконструкцію приміщень нежитлової будівлі». Замовник робіт – ТОВ «Грейндж».

Слідство встановило, що право власності на будівлю насосної станції за рішенням Госпсуду Києва від 26.11.2008 року було визнано за «Лінден Девелопмент». У вересні 2011 р. Київрада відмовила «Лінден Девелопмент» надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки на Русанівський набережній, 3а орієнтовною площею 0,248 га в оренду на 15 років для реконструкції нежитлової будівлі під громадський центр з подальшою експлуатацією та обслуговуванням.

У липні 2018 р. «Лінден Девелопмент» і ТОВ «Славутич 7» створили ТОВ «Грейндж». «Лінден Девелопмент» передало до статутного капіталу «Грейндж» нежитловий будинок на Русанівській набережній, 3-А площею 467 кв м, а «Славутич 7» – нежитлове приміщення на Русанівській набережній, 4 площею 35 кв.м. При цьому Київрада не приймала рішень про передачу ділянки у власність або користування (оренду).

За даними слідчих, у липні 2018 р. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва зареєстрував представлене замовником будівництва «Грейндж» повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі вул. Русанівська Набережна, 3-А», а 1 лютого цього року – декларацію про готовність об’єкта до експлуатації. Водночас, після цього у лютому Департамент скасував право на початок виконання будівельних робіт і реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Слідчі вважають, що «Грейндж» самовільно зайняв ділянку водного фонду, в межах стометрової прибережної смуги річки Дніпро площею 411 кв м. Крім того, ця земля розташована на території пам’ятки ландшафту місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпро».

2 травня Дніпровський райсуд Києва призначив земельно-технічну експертизу, щоб з’ясувати, яке цільове призначення використання земельної ділянки по Русанівській набережній, 3а, чи змінювалося воно, яка сума заподіяного збитку внаслідок самовільного зайняття ділянки тощо.

Відкриття ресторану River Grill на місці насосної станції відбулося 12 травня 2019 р.

Видання зазначило, що у 2011 р. ЗМІ повідомляли про намір продати насосну станцію, яка повинна рятувати Русанівку у разі повені. За цю нерухомість хотіли $1,6 млн. Про оголошення про продаж повідомив екс-депутат Київради Олексій Давиденко, який наголошував, що насосна станція має стратегічне значення для Києва. Продати будинок «водокачки» намагалися і в 2018. За нього вже просили $700 тис.

Бенефіціаром ТОВ «Грейндж» є Лідія Качан. Вона ж через ТОВ «Джамму» є власницею і ТОВ «Лінден Девелопмент». Директором і власником ТОВ «Славутич 7» є Валерій Аш, який спільно з дружиною Світланою є власником ТОВ «Рівер гріль» У соцмережі Фейсбук у друзях Валерія Аша є депутат Київради, заступник голови бюджетної комісії Олесь Маляревич («Солідарність»). Активісти Русанівки у соціальних мережах пишуть, що поява ресторану сталася з підтримкою Маляревича.

Видання також зазначило, що наразі у Київраді зареєстрований проект рішення про розірвання договору оренди ділянки від 25.05.2005, укладеного між Київською радою і ФОП Вадим Лобачов для будівництва, експлуатації та обслуговування дебаркадеру-ресторану з благоустроєм прилеглої території на Русанівській набережній, 3. В ньому йдеться про розірвання в односторонньому порядку договору оренди ділянок площею 0,04 га (кадастровий номер 8000000000: 63: 012: 0001) та 0,01 га (кадастровий номер 8000000000: 63: 012: 0002).

«Переглядаючи кадастрові справи, я зіткнувся з ситуацією, коли в оренді знаходиться частина водного об’єкта – акваторії річки Дніпра. Вважаю, що це кричуще, і такі речі неприпустимі», – розповів один з авторів проекту рішення, депутат Київради Володимир Назаренко («Свобода»).

Міністерство оборони України 8 квітня за результатами тендерів уклало три угоди з ТОВ «Торговий дім «Будшляхмаш» про поставку техніки на загальну суму 106,11 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять техніку 2019 року випуску із запасними частинами і колесом:

• 11 автокранів КС-55727-F-12 на шасі МАЗ-6317F5 (Білорусь) 6х6 Євро-5 вантажопідйомністю 25 т по 4,83 млн грн.

У відкритих джерелах такі крани можна знайти у продажу по $157 тис, або 4,15 млн грн.

У червні 2018 року «Будшляхмаш» продав армії автокрани КС-55727-К-12 на шасі МАЗ-6317X5 (Білорусь) 6х6 гіршого класу Євро-4 вантажопідйомністю 25 т по 4,20 млн грн.

• 11 екскаваторів ЕО-650А на шасі МАЗ-6317 6х6 Євро 2 по 4,71 млн грн.

У травні 2018 року «Будшляхмаш» продав армії такі ж екскаватори по 4,53 млн грн.

• 2 автогрейдери BGD-140 виробництва УП «Діапал» (Білорусь) із грейдерним відвалом, бульдозерним відвалом і розрихлювачем по 3,00 млн грн.

У квітні 2018 року «Будшляхмаш» продав армії такі ж автогрейдери по 2,80 млн грн.

Гарантійний строк становить рік, у тому числі 1 500 мотогодин і 30 тис км пробігу.

Сума угод на 5% нижча від загальної очікуваної вартості закупівель у 111,18 млн грн.

Компанія отримала замовлення без конкуренції, бо ніхто більше не прийшов на торги.

На тендері щодо автокранів ТОВ «Торговий дім АвтоКрАЗ» скаржилось в АМКУ на вимоги щодо кількості секцій не менше чотирьох, обмежувача навантажень ОНК-160 С або аналога та кабіни машиніста підвищеної комфортності без деталізації, а на тендері щодо екскаваторів – щодо визначення аналога. Однак скаржник не довів і документально не підтвердив, що не може виконати ці вимоги, тож адмінколегія не задовольнила скарги.

Київський «Будшляхмаш» належить Мирославу Гуйвану, голові наглядової ради та основному акціонеру ПрАТ «Спецбудмаш», яке з 2013 року натендерило 78,10 млн грн.

Усього з 2008 року «Будшляхмаш» отримав державних підрядів на 2,17 млрд грн.

Також Міноборони намагалося купити автокран вантажопідйомністю 300 т очікуваною вартістю 55,00 млн грн. Однак той тендер відмінили після відхилення єдиного учасника ТОВ «Констракшн Машинері», оскільки його кран Grove GMK 6300L-1 мав максимальну вантажопідйомність 99 т при висоті стріли не менше 24,4 м на вильоті 8 м замість принаймні 104 т і вантажний момент 825 т замість принаймні 960 т, як вимагалося.

ДП «НАЕК «Енергоатом» 15 травня за результатами тендеру замовило ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій» обладнання для енергоблоку №3 Рівненської АЕС на 235,80 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 5 липня поставлять обладнання для модернізації керуючих систем безпеки КСБ-3:

• за 235,32 млн грн. – програмно-технічний комплекс технологічних захистів, блокувань та сигналізації керуючої системи безпеки виробництва самого «НВП «Радій»;
• за 475 тис грн. – десять датчиків тиску виробництва ПрАТ «Манометр-Харків» Володимира Лебединського і росіян Володимира Мартиненко та Олександри Звєрєвої по 48 тис грн./шт.: чотири – «Сафір»-2150, чотири – «Сафір»-2350, два – «Сафір»-2140.

Найдорожчим у переліку є сервісне обладнання – перевірочний стенд за 18,03 млн грн.

Товар оплатять до 30 березня 2020 року. Гарантія на ПТК складає  два роки, а на датчики – три роки. Ціна угоди на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 237,43 млн грн.

Акціонерами «Радію» є бізнесмен Євгеній Бахмач (24%), Наталя Бахмач (10%), компанія «Ensol SA» (Швейцарія, 25%), екс-депутат Кіровоградської облради від «Батьківщини» Аліна Бегун (9%) та ПАТ «Кіровоградграніт» Євгенія та Наталі Бахмачів (9%).

Як раніше писали «Наші гроші», у 2012 році «Радій» фігурував у звіті Держфінінспекції про зловживання в системі «Енергоатому». За даними ревізорів, кілька угод з фірмою за часів Януковича призвели до збитків держкомпанії, або не були погоджені аудиторами.

Із 2016 року СБУ підозрювала службовців «Радію» та «Енергоатома» у зловживанні службовим становищем, що могло призвести до заволодіння державних коштів в розмірі 131,73 млн грн. За даними слідства, у 2014 році атомники замовили фірмі обладнання усемеро дорожче за його реальну вартість. Із 2017 року нових ухвал по справі в судовому реєстрі не було.  Із 2008 року «Радій» отримав державних підрядів на 2,47 млрд грн.

Єдиним конкурентом було ПрАТ «Сєвєродонецьке науково-виробниче об’єднання «Імпульс» із власною продукцією. Суперник належить кіпрській фірмі «ІД&С (Індастріал Дівайсіз & Сістемз) Лімітед». Вона створена у 2012 році й записана на вірґінський офшор «Insat Corporation». Раніше акціонером «Імпульсу» через фірму «Імпульс-інвест» був екс-директор заводу Володимир Єлісєєв, який і досі значиться його кінцевим бенефіціаром.