Суд зобов’язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію України повторно розглянути заяву ТОВ «Мрія-Плюс» про прийняття в експлуатацію житлового комплексу на вул. Лейпцизькій, 13 у Печерському районі Києва. Про це свідчить рішення Окружного адмінсуду Києва від 24 квітня.

ТОВ «Мрія-Плюс», як замовник будівництва, подало до ДАБІ України заяву про прийняття в експлуатацію житлового комплексу на вул. Лейпцизькій, 13 та видачу сертифіката щодо цього об’єкта.

21 грудня 2018 року ДАБІ України відмовило фірмі у видачі сертифікату. Підставою назвали те, що фірма не надала документи, необхідні для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме – виконавчу документацію.

Після цього «Мрія-Плюс» пішла в суд з вимогою зобов’язати ДАБІ України видати сертифікат.

Розглядаючи справу, суд вказав, що підставою для видачі сертифікату є заява замовника та акт готовності об’єкта до експлуатації. При цьому Держархбудінспекція під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об’єктів має право на одержання виконавчої документації.

Суд вказав, що фірма надіслала в ДАБІ заяву і акт. Однак, суд не отримав доказів звернення ДАБІ до «Мрія-Плюс» із запитом щодо надання вказаних додаткових матеріалів.

Суд дійшов висновку, що відмова ДАБІ у видачі сертифікату на підставі ненадання додаткових документів є необґрунтованою.

При цьому суд назвав «передчасною» вимогу фірми зобов’язати ДАБІ видати їй сертифікат. І натомість зобов’язав ДАБІ України повторно розглянути заяву ТОВ «Мрія-Плюс».

Генпідрядником забудови є «Київміськбуд».

Нагадаємо, у 2016 році Міністерство культури повідомило, що ділянка на вул. Лейпцизькій, 13 розташована в буферній зоні об’єкта зі списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями, Києво-Печерська Лавра». Забудову провели на валах Київської фортеці.

Відповідно до чинного законодавства України, максимальна допустима висотність на цій території становить 27 метрів (8-9 поверхів). Разом з тим забудовник звів 17 поверхів.

Будівництво здійснене на ділянці площею 0,45 га, яку ТОВ «Мрія-Плюс» отримала в оренду у 2007 році на 10 років. У 2017 році провладна більшість депутатів Київради не підтримала проект рішення про відмову у поновленні оренди через ряд порушень з використання землі.

Станом на 2017 рік забудова на вул. Лейпцизькій, 13 була об’єктом кримінального провадження. Даних про рух у цьому провадженні на сьогодні немає.

З 2007 по 2016 рр засновниками ТОВ «Мрія-Плюс» були мати екс-кандидата в мери Києва Сергія Думчева Валентина Думчева та Інна Журба. У 2016-му Валентину Думчеву у складі засновників замінив Леонід Хоменко. Він входив до Спостережної ради банку «Преміум», головою якої був Сергій Думчев.

До складу фірми «Мрія-Плюс» у середині 2000-х входив Самошин Олександр Арнольдович. У той же період його батько Арнольд Самошин разом з нинішнім нардепом Сергієм Шаховим заснували ТОВ «Інкософ». У 2007 році їх у складі засновників замінила Інна Журба і кіпрська компанія. Журба, Шахов, Самошини – усі були зареєстровані у м. Стаханов Луганської обл.

Керівником ТОВ «Мрія-Плюс» з 2016 року є Юлія Нікітіна.

Теруправління Державного бюро розслідувань у Миколаєві вважає, що службовці Південної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держінспекції ядерного регулювання України у змові з службовцями ДП «НАЕК «Енергоатом» та фіктивного ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент» заволоділи бюджетними коштами під час постачання абразивних виробів. Про це написав сайт «Преступности.нет» з посиланням на ухвали Заводського райсуду м. Миколаєва від 3 травня.

За даними слідства, у жовтні 2018 р. відокремлений підрозділ «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (м. Южноукраїнськ Миколаївської обл.) замовив «НВП «Елемент» абразивні вироби за 2,09 млн грн. Правоохоронці вважають, що службові особи Південної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України та «Енергоатому» створили умови для перемоги у конкурсних закупівлях ТОВ «НВП «Елемент», яке має ознаки фіктивності.

За інформацією слідчих,  «Елемент» під час виконання умов угоди сформував податковий кредит від низки фіктивних фірм. Що, в свою чергу, свідчить про складання і видачу завідомо неправдивих документів бухгалтерського і податкового обліків щодо взаємовідносин з постачання товару для ДП «НАЕК «Енергоатом». При цьому були відсутні операції з купівлі-продажу по ланцюгу постачання продукції. В подальшому це дозволило заволодіти коштами держпідприємства в особливо великих розмірах.

Суд надав слідчим доступ до  документів ТОВ «НВП «Елемент» та документації щодо взаємовідносин атомників з приватною фірмою.

За даними системи держзакупівель «ProZorro», мова йде про постачання на «Южно-Українську АЕС» 2023 шліфувальних дисків та кругів. Для участі в торгах подалися ще чотири компанії, які пропонували товар від 1,05 до 1,40 млн грн., але їх пропозиції відхилили.

Засновником та директором дніпровського ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент» є Максим Юнак.

Від «Наших грошей»:

Згідно з «Прозорро», спочатку ВП ЮУАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» визнав переможцем цієї закупівлі ТОВ «Айтекс Компані», яке запропонувало меншу суму – 1,05 млн грн. Водночас, «Елемент» подав скаргу до Антимонопольного комітету, який зобов’язав атомників скасувати рішення про визначення «Айтекс Компані» переможцем.

АМКУ з’ясував, що рішення тендерного комітету про перемогу «Айтекс Компані» є незаконним, зокрема, через те, що «Айтекс Компані» документально не підтвердив відповідність товару певним ГОСТ, ДСТУ або ТУ, надав «Авторизационное письмо» лише російською та німецькою мовами, не надавши переклад на українську, та не в строк завантажив дозаповнену технічну специфікацію.

Згідно з даними «Прозорро», у 2017-2018 рр. ТОВ «Елемент» отримав 12 замовлень на загальну суму 9,12 млн грн., підряд від ЮУАЕС – найбільший з них.

Київське територіальне відділення АМКУ наклало 680 тис. грн штрафу на ТОВ «Елпо Україна» та ТОП «БЕО» за спотворення результатів п’яти тендерів «Львівської» та «Південно-Західної залізниці» загальною очікуваною вартістю 31,47 млн грн. Про це свідчить рішення відділення від 26 квітня.

Йдеться про закупівлі, оголошені у 2017 році. На кожному з аукціонів у компаній-змовників не було жодного суперника.

Київське ОТВ АМКУ дослідило дії «Елпо Україна» та «БЕО» у період підготовки та подання тендерних пропозицій, відмітивши, що:

• Компанії діяли синхронно у часі;
• У період проведення спірних процедур закупівель між підприємствами існували сталі господарські зв’язки;
• Фірми подавали свої конкурсні пропозиції, використовуючи різні IP-адреси, при цьому, «Елпо Україна» використало IP-адресу, яку протягом першого півріччя 2017-го використовувало ТОВ «БЕО».

Також антимонопольники дослідили пов’язаність учасників через структуру власності.

Зокрема, згідно з отриманими від НАБУ даними, одноосібний власник ТОВ «БЕО», Артем Концевич, має брата Максима Концевича. Дружиною останнього є Наталія Концевич, у дівоцтві – Давидова, і це – сестра Олени Давидової, яка є співвласницею ТОВ «Елпо Україна».

Засновану восени 2010 року, ТОВ «Броварське електротехнічне об’єднання» (ТОВ «БЕО») належало згаданому Артему Концевичу донедавна. Лише весною 2019 власником фірми став його брат Максим Концевич.

Фірма почала вигравати тендери у 2012 році, відколи отримало замовлень на понад 70 млн грн. Левову частину контрактів було підписано із філіями «УЗ».

ТОВ «Елпо Україна» зареєстроване на прописаних у Броварах Наталію Білоус (20%), згадувану Олену Давидову (40%) та бізнесмена Андрія Шинковенка (40%), відомого як екс-власник банку «Демарк», визнаного неплатоспроможним у 2014 році. За даними «Юконтрол», до середини 2018 року однією з учасників «Елпо Україна» була Алла Давидова, яка контролювала підприємство одноосібно з моменту створення у 2009-му до середини 2016-го.

Раніше «Наші гроші» повідомляли, що на сайтах для пошуку роботи/робітників Концевич зазначений як контактна особа підприємства «Елпо Україна»: rabota.ua, jobcast.com.ua, job.ukr.net, work.ua.

На рахунку «Елпо Україна» – понад 166 млн грн за контрактами із бюджетниками упродовж 2009-2018 років.

Як повідомляли у «ЗБК», компанії фігурують у кримінальній справі НАБУ, згідно з якою встановлено, що службові особи ПАТ «Укрзалізниця» протягом 2015-2017 років, за попередньою змовою із ТОВ «БЕО» та ТОВ «Елпо Україна», заволоділи коштами ПАТ «Укрзалізниця» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем під час організації та проведення закупівель товарно-матеріальних цінностей для потреб залізниць.

Суд наклав арешт на земельні ділянки загальною площею понад 10 га у лісі у Пуща-Водиці. Про це свідчить ухвала Печерського райсуду Києва від 6 травня.

Ділянки розташовані у 45 кварталі 1 виділу Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна у м. Київ.

За даними слідства, службові особи Київради, комунального «Київзеленбуду» та Київського обласного управління лісового та мисливського господарства протягом 2007-2012 років в порушення діючого законодавства умисно, шляхом зловживання службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою задоволення інтересів третіх осіб, вивели з природно-заповідного фонду України 10,77 га в Пущі-Водиці.

Так, у 2002 році Київрада оголосила «Пуща-Водицю» (563 га) ландшафтним заказником місцевого значення. Це «природний осередок, у якому збереглися цінні сосново-дубові ліси віком 180-200 років». До заказника увійшов і 45 квартал Київського лісництва Святошинського лісопаркового господарства.

Однак, у 2007 році на підставі листів-згод «Київзеленбуду» та Київського облуправління лісового та мисливського господарства вказані  10,77 га були виключені із категорії земель лісового фонду і переведені до земель запасу рекреаційного призначення.

На підставі цих же листів Київрада у жовтні 2007-го передала ділянку в оренду на 10 років громадській організації Садове товариство «Пуща-Водиця». А у 2009 році Київрада передала подрібнені 10,77 га у приватну власність.

На цей час, за даними слідства, частина ділянок за договором дарування 2012 року перейшла до громадської організації «Дубовий гай». Решта ділянок – у приватній власності 90 фізосіб, які нібито були членами громадської організації.

Ці ділянки є предметом кримінального правопорушення. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів. Розслідування здійснює Головне слідче управління Генпрокуратури України.

Засновниками ГО «Садове товариство «Пуща Водиця», що було ліквідоване у 2017 році, були Федір Радченко, Лариса Чувиліна, Оксана Губаренко, Олексій Шестюк, Микола Савін, Олександр Вінніченко і Анатолій Дробот, чий брат Володимир Дробот раніше очолював КП «Труханів острів».

Брати Володимир та Анатолій Дроботи відомі як співвласники «Агрокомбанку» разом із Тетяною Етенко – сестрою дружини Сергія Пашинського. Зараз цей банк під назвою «Айбокс Банк» належить Дроботам, Ірині Шпильовій, Євгенію Березовському та Олександру Захарчуку.

Громадську організацію «Дубовий гай» у 2010 році заснували екс-депутат Вінницької облради кількох скликань Василь Тарасюк і його дружина депутат Тростянецької селищної ради Євгенія Тарасюк, а також Олеся Гаєва, дружина колишнього Київського природоохоронного прокурора Вадима Гаєвого, відомого тим, що побудував палац у Голосіївському лісі, а також маєтки у Пуща-Водиці, Конча-Заспі і в Обухівському районі.

Членом правління ГО «Дубовий гай» є Андрій Тарасюк, син Василя та Євгенії Тарасюків. Він є депутатом Тростянецької райради, а також помічником народного депутата від БПП Івана Спориша.

Євгенія Тарасюк і Олеся Гаєва є також співзасновниками ТОВ «Ренесанс АВ», основним видом діяльності якого є будівництво будівель.

Господарський суд Києва скасував рішення АМКУ щодо порушення КП «Міжнародний аеропорт “Жуляни”» та ТОВ «Мастер-Авіа» конкурентного законодавства на ринку послуг з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу. Про це свідчить рішення суду від 18 квітня.

Позивачами виступили ТОВ «Мастер-Авіа» та КП «Міжнародний аеропорт “Жуляни”». Предметом оскарження стало рішення АМКУ від листопада 2018-го, згідно з яким позивачі отримали загалом 2,48 млн грн штрафу за антиконкурентні узгоджені дії на ринку послуг з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу.

Порушення стало можливим за рахунок укладеної між МА «Київ» та «Мастер-Авіа» генеральної угоди про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування повітряних суден. Згідно з документом від січня 2014 року, компанія «Мастер-Авіа» отримала право надавати послуги з наземного обслуговування повітряних суден перевізників на території аеропорту, самостійно укладаючи для цього договори з перевізниками, а також – право залучати для надання послуг сертифіковані хендлінгові компанії.

Як встановили в Комітеті, уже невдовзі фірма «Мастер-Авіа» почала створювати умови для усунення конкурентів із ринку хендлінгових послуг на території аеропорту.

У суді оштрафовані компанії назвали рішення АМКУ незаконним, а факт витиснення ними компанії «Транс-Аерохендлінг» з ринку – не доведеним. Так, аеропорт на пару із «Мастер-Авіа» заявили, що антимонопольники помилились, коли назвали передання «Мастер-Авіа» права укладати договори із хендлінговими компаніями – порушенням Повітряного кодексу України. Позивачі відмітили, що між ними наявні відносини контролю, відтак вони не є «потенційними конкурентами», як зазначено у матеріалах справи. Зокрема, ці обставини в принципі виключають можливість вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Суддя Господарського суду Києва Валерій Пінчук підтримав позицію позивачів, відмітивши, що не знайшов у матеріалах справи доказів, які б доводили причинно-наслідковий зв’язок між укладенням генеральної угоди та потенційним обмеженням конкуренції на ринку.

«Згідно преамбули генеральної угоди, вона укладена з метою створення конкуренції на ринку послуг з наземного обслуговування», – відмітив суд.

Також перша інстанція пояснила, що факт того, що після укладення у 2014 році генеральної угоди між позивачами кількість суб’єктів господарювання, які надавали послуги з наземного обслуговування, зменшилася із семи суб’єктів господарювання у 2013-му до двох суб’єктів у 2017-му, не підтверджує того, що саме через укладення спірної генеральної угоди з ринку пішли п’ять суб’єктів господарювання.

Врешті суд не зрозумів, «у чому саме полягали антиконкурентні узгоджені дії позивачів у другій половині 2015 року, коли у пунктах 122 та 123 рішення вказується, що порушення антимонопольного законодавства позивачами тривало з 01.01.2014 року по 01.03.2015 року».

Таким чином, суд визнав спірне рішення Антимонопольного комітету недійсним та таким, що підлягає скасуванню.

Нагадаємо, у власності «Мастер-Авіа» перебувають побудовані компанією аеровокзал та пасажирські термінали «А», «В», «Б» у зв’язку з чим підприємство отримує левову частку зборів за обслуговування повітряних суден. У 2014-2016 роках за підрахунками аудиторів, доходи «Мастер-Авіа» становили близько 74% у загальній структурі доходів аеропорту «Київ» (пасажирський збір – 56%, збір за авіабезпеку – 18%).

Сам аеропорт отримує дохід від надання послуг посадки-зльоту та понаднормативної стоянки літаків. При цьому, «Мастер-Авіа» є адміністратором цих платежів. Це означає, що авіаперевізники платять кошти за ці послуги не напряму КП МА «Київ», а – ТОВ «Мастер-Авіа».

«Мастер-Авіа» та комунальники працюють за договором комісії, який, за даними «Наших грошей», передбачає право переведення на рахунок МА «Київ» коштів за згадані послуги протягом 90 днів з моменту їх надходження. Тобто, приватна компанія має можливість протягом трьох місяців розпоряджатись коштами комунального аеропорту «Київ».

Раніше аудитори встановили, що «Мастер-Авіа» має більші переваги ніж МА «Київ» в отриманні доходів при здійснення аеропортової діяльності.

Як повідомляв «Судовий репортер», ймовірні зловживання при використанні майна аеропорту «Київ» сьогодні розслідує Національне антикорупційного бюро. Кримінальне провадження відкрите у березні цього року за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Київської міськради, аеропорту «Київ» (Жуляни) та «Мастер-Авіа». Попередньо детективи оцінюють розмір завданих збитків у майже 119 млн грн.

Бенефіціарами ТОВ «Мастер-Авіа» через кіпрський офшор «Мастер Авіа Холдінг (Кіпр) Лімітед» є згадуваний Денис Костржевський та екс-нардеп від Партії регіонів Василь Хмельницький.

ДП «НАЕК «Енергоатом» 13 травня за результатами тендеру замовило компанії «TES Vsetín s.r.o.» (Чехія) обладнання для Рівненської АЕС на 1,53 млн євро, або 56,34 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До грудня поставлять два комплекти статичної системи збудження турбогенератора СТС-РЭМ-3000-360-2,5УХЛ4 по 766 тис євро, або 28,17 млн грн.

Переможець вказав себе виробником систем у документах тендерної пропозиції та надав ліцензійний договір з ТОВ «НВП «Руселпром-Електромаш» (Росія), за яким отримав від росіян право випуску таких систем збудження за МСДЕ.650142.002ТУ та їх продажу.

Гарантійний строк експлуатації становить два роки, а зберігання – три роки.

Ціна угоди на 6% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 59,95 млн грн.

Державна аудиторська служба України перевірила закупівлю на підставі виявлених нею порушень. На думку аудиторів, замовник мав відхилити переможця «TES Vsetín s.r.o.», бо той не надав вказану в листі-авізо «Укрексімбанку» банківську гарантію в чеському банку і завірений український переклад копії SWIFT-повідомлення. Також ДАСУ вказала, що єдиний допущений конкурент ТОВ «Укренержи Холдинг» завантажив протокол загальних зборів про дозвіл директору укласти договір на 59,60 млн грн. Так, на думку ДАСУ, ціна пропозиції учасника стала відомою до оцінки тендерних пропозицій. Аудитори вирішили, що «Енергоатом» повинен був відхилити обох допущених учасників і відмінити торги.

Замовник відповів, що переможець надав банківську гарантію, імовірно, маючи на увазі текст цієї банківської гарантії, процитований в завантаженій англомовній копії SWIFT-повідомлення. Що ж до протоколу, то атомники вирішили, що ціна в ньому вказує на обсяг повноважень директора і не може трактуватись як ціна тендерної пропозиції.

Чеський виробник «TES Vsetín s.r.o.» на чолі з Манфредом Хорстом Лерхом з Німеччини через чеську «ZCX Czech, s.r.o.» належить двом фірмам із Люксембургу: «Advent Power (Luxembourg) Finance S.á r.l.» і «Advent Power (Luxembourg) MEP & Cy S.C.A.». Вони входять до міжнародної інвестиційної корпорації «Advent International Corporation».

Переможець уперше отримав підряд «Енергоатома» безпосередньо, проте в 2018 році шість систем збудження його виробництва були поставлені іншими фірмами на блоки №3, 4 Рівненської АЕС, блоки №3, 4, 6 Запорізької АЕС та блок №1 Хмельницької АЕС.

Єдиний допущений конкурент «Укренержи Холдинг» із продукцією компанії «AEG Industrial Engineering AG» (Німеччина) належить Світлані та Сергію Писанкам. Усього з 2014 року суперник на чолі з Олексієм Моргуном отримав підрядів на 22,71 млн грн.

П’ять інших фірм не допустили до аукціону. ТОВ «Автоформула Центр» запропонувало регулятор напруги, який не відповідав технічним вимогам тендеру. Компанії «VJ Trgovina In Storitve, d.o.o.» (Словенія) та «Inkla Trading&Engineering GmbH» (Австрія) надали не підписаний виробником проект технічної специфікації, за яким виготовляється товар. ТОВ «Європейські будівельні традиції» на вказали умови поставки і гарантійний строк експлуатації та не надало відгук від кінцевого споживача щодо надійної експлуатації виготовлених систем збудження для турбогенераторів потужністю від 200 МВт. ТОВ «Виробничо-господарський центр «Піраміда» не надало договір страхування, на підставі якого була видана страхова гарантія і докази її оплати, та підписало довідку про наявність у виробника потрібного обладнання і матеріально-технічної бази замість виробника.

«Європейські будівельні традиції» та «Inkla Trading&Engineering GmbH» поскаржились на своє відхилення в АМКУ, проте згодом погодились із замовником і відкликали скарги.

Домогосподарства, які запустили сонячні електростанції, отримуватимуть виплати за «зеленим» тарифом лише з тієї частини своїх СЕС, які встановлені на дахах або фасадах будівель і капітальних споруд.

Про це в колонці для «Економічної правди» написали співзасновники «Спілки активних споживачів та прозюмерів» Олексій Хабатюк, Андрій Зінченко та Олександр Сокиржинський.

16 травня з’явився підписаний головою Верховної Ради Андрієм Парубієм текст закону 8449-д, який був прийнятий для введення з 2020 року конкурентних тарифних аукціонів. Під час прийняття закону була проголосована правка №24, якою обнулявся «зелений» тариф для СЕС, які в майбутньому будуть побудовані на землі. Але після оприлюднення повного тексту закону, стало відомо, що нововведення торкнеться і тих, в кого вже встановлені домашні сонячні електростанцій.

Тепер Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) буде змушена призначити «зелений» тариф лише на ту частину потужності домогосподарств, що встановлена на дахах та фасадах будівель і капітальних споруд. При цьому споживач повинен підтвердити, що ці споруди капітальні.

По новому закону 10 тис власників домашніх СЕС, які вклали у відновлювальну енергетику 180 млн євро, будуть позбавлені «зеленого» тарифу.

На думку експертів, таким чином створюється прецедент обмеження права українців на гарантоване їм законом та надання зворотної дії в часі нормам закону, що суперечать статті 58 Конституції України.

«Зелений» тариф  НКРЕКП встановлює щокварталу власною постановою для коригування змін курсу гривні до євро («зелений»тариф прив’язаний до євро). Наприкінці цього кварталу комісія буде змушена виконувати новий закон, підготувати та ухвалити нову постанову про встановлення «зеленого» тарифу для домашніх СЕС.

Споживачам доведеться підписувати нові договори, переробляти «обрізані» проекти домашніх СЕС та знову їх затверджувати.

Закону 8449-д переданий на підпис президенту Петру Порошенку.

АТ «НАК «Нафтогаз України» 13 травня уклало угоду з компанією «Naftogaz Trading Europe AG» (Швейцарія) про право користування звітністю на 687 тис євро, або 20,22 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Державний «Нафтогаз» заплатить власній швейцарській дочірній фірмі «Naftogaz Trading Europe AG» за користування об’єктами права інтелектуальної власності за звітами «Kick off and scale up of Naftogaz Organization Transformation – People» («Старт і розгортання трансформації організації Нафтогазу – Люди») і «Naftogaz Organization Transformation – Culture» («Трансформація організації Нафтогазу – Культура») до кінця 2019 року.

Додаткову закупівлю в старого постачальника провели за переговорною процедурою для уніфікації. В обґрунтуванні сказано, що ТОВ «МакКінзі і Компанія Україна» повідомило про виключне право власності й розпорядження «Naftogaz Trading Europe S.A.» на звіти, а «Naftogaz Trading Europe AG» – про можливість надати право на користування ними.

Усього з грудня 2017 року «Нафтогаз», АТ «Укргазвидобування» та філія «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» уклали угод із «Naftogaz Trading Europe AG» про право користування звітністю на загальну суму 110,52 млн грн.

Столична «Маккінзі і Компанія Україна» на чолі з Жоржем Массудом належить фірмі «Маккінзі та компанія, Інк. Україна» («McKinsey & Company Inc. Ukraine», США). У 2018-2019 р. «Укргазвидобування» замовило їй консультацій на 133,90 млн грн., а в 2017 р. АТ «Ощадбанк» – на 14,82 млн грн. Також на сайті «Приватбанку» раніше повідомлялося, що цю компанію обрали для розробки стратегії, але згодом ту публікацію видалили.

Нагадаємо, колишній голова правління «Укргазвидобування» Олег Прохоренко до призначення у держкомпанії працював у «McKinsey Ukraine». Деякі ЗМІ вважали його наближеним до президента Петра Порошенка, оскільки у «McKinsey Ukraine» також працює Юлія Аліханова – дружина президентського сина Олексія Порошенка.

КП «Кривбасводоканал» Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл.) 6 травня за результатами тендеру замовило ТОВ «Торговий будинок «Аква-Холдинг» (м. Дніпро) коагулянтів на 30,60 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Протягом року поставлять 2 200 т рідкого гідроксихлориду алюмінію виробництва ТДВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (м. Пологи, Запорізька обл.):

• 1 200 т марки Полвак-68 по 14 000 грн./т;
• 1 000 т марки Полвак-40 по 13 800 грн./т.

У січні КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міськради замовляло Полвак 68 у «ПХЗ «Коагулянт» по 15 200 грн./т, а КП «Аульський водовід» Дніпропетровської облради – у «ТБ «Аква-Холдинг» по 15 450 грн./т. Це на 9-10% дорожче за нинішню ціну від «Аква-Холдингу» для «Кривбасводоканалу», хоча завод-виробник у Пологах Запорізької області знаходиться трохи далі від Запоріжжя, ніж від Дніпра та Аулів Дніпропетровської області.

Ціна угоди на 8% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 33,24 млн грн.

Тендерна документація вимагала від учасників підтвердити досвід аналогічного постачання коагулянту для підготовки питної води на водопровідних станціях виробничою потужністю не менше 100 тис куб. м на добу за 2018 рік. Зокрема вимагалися довільна довідка, завірена нотаріусом копія договору і позитивний відгук.

Дві фірми не допустили до аукціону в тому числі через невідповідність цим вимогам.

ПП «Науково-виробнича фірма СВК» із коагулянтами SVK-Aqua 13/65 та SVK-Aqua 17/45 надало завірені своїм директором договори з ДПП «Кривбаспромводопостачання» і КП «Житомирводоканал» за 2016-2017 роки, які замовник не визнав підтвердженням досвіду.

ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Неосинтез» із білоруськими коагулянтами Aquamix H VI та Aquamix C III надало договори з ПАТ «Українська залізниця» і ПрАТ «АК «Київводоканал» за 2018 рік про поставку сірчанокислого алюмінію, тоді як замовник вважав аналогічним предметом закупівля лише гідроксихлорид алюмінію.

Також замовник вимагав надати документи про дослідження саме в його лабораторії та промислові випробування саме на його Радушанському та Карачуновському водоочисних комплексах. «Неосинтез» приніс їх, але вони стосувалися інших марок.

«Неосинтез» оскаржив своє відхилення в АМКУ, але запізнився зі скаргою на один день.

Єдиним допущеним конкурентом дилера «Аква-Холдинг» був виробник «Коагулянт».

Зараз дніпровський «Аква-Холдинг» через кіпрську фірму «Сінофіл Інвестмент Лімітед» належить Валентині Білоус із Дніпра, директором є Михайло Федосеєнко. Однак раніше власниками були Сергій Астахов і ТОВ з ІІ «Євроленд». Останнє раніше було записане на Сергія Захаренка, а зараз його засновниками є ТОВ «Поліпром-Інвест» того ж Астахова і фірма «Гранд Стар Ллс» (Сейшельські Острови).

Виробником «ПХЗ «Коагулянт» володіють дніпровці Олександр Константинов, Рената Ярошенко та Євген Острейко, а також компанії «Альфа Ечівментс с.а.р.л.», «Сан Грінвуд Інтернешнл с.а.р.л.» і «Смарт Кемікалс с.а.р.л.» із Люксембургу. Донедавна частки цих трьох люксембурзьких фірм належали ТОВ НВП «Поліпром» тих самих дніпровців, белізькій «Голдфокс Юроп Дівіжн ЛТД» і кіпрській «Поліпром Ассетс (Кіпр) Лімітед».

ДП «Антонов» ДК «Укроборонпром» 16 травня додатковою угодою від 6 березня внесло зміни до договору із ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» про закупівлю металопродукції загальною вартістю 84,95 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У червні 2015 року «Антонов» за 1,42 млн грн. замовив заводу «Дніпроспецсталь» 8,9 т прутків діаметром 16-140 мм зі нержавіючої жаростійкої сталі марки 13Х15Н4АМ3-Ш за ТУ 14-1-940-74/ДСТУ 4738-07 по 148-173 тис грн. за тонну без доставки автомобілем.

Згодом протягом чотирьох років істотні умови первинного договору 14 разів змінювали додатковими угодами, унаслідок чого його загальна вартість виросла до 84,95 млн грн.

Нинішня 14 додаткова угода встановлює загальну вартість первинного договору на рівні 84,95 млн грн., вводить низку специфікацій за 2019 рік, анулює одну специфікацію за 2018 рік та одну позицію іншої специфікації за 2018 рік. Самі специфікації не оприлюднено.

Єдиний в Україні виробник спеціальних марок сталей «Дніпроспецсталь» із Запоріжжя належить кіпрським компаніям «Венокс Холдінгз Лімітед» («Wenox Holdings Limited», 47%), «Газаро Лтд» («Gazaro Ltd», 17%) та «Бундріко Лтд» («Boundryco Ltd», 11%). Акціонерів заводу пов’язували з російською групою «VS Energy» депутата Держдуми РФ Олександра Бабакова та групи авторитетних бізнесменів відомих як «лужниківські».

Служба автомобільних доріг у Полтавській області 13 травня за результатами тендерів замовила ПрАТ «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція» реконструкцію трубопроводів на загальну суму 172,88 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Полтавські дорожники при будівництві обходу м. Кобеляки на км 116+500 – км 119+700 при реконструкції траси Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка замовили:

• за 107,38 млн грн. – реконструкцію ділянки магістрального газопроводу «Союз» Ду 1400 мм Ру 7,5 МПа на 1633 км;
• за 65,50 млн грн. – реконструкцію ділянки магістрального нафтопроводу «Лисичанськ-Кременчук» Ду 1000 мм Ру 5,5 МПа на 358 км.

За підсумковими відомостями ресурсів без доставки і ПДВ, сталеві зварні труби із заводським поліетиленовим тришаровим покриттям 1420х23,2 мм коштують по 51 209 грн./м, 1420х18,7 мм – по 41 460 грн./м, 1020х12,3 мм – по 26 945 грн./м.

На зарплати відведено по 2-3%, а на прибуток – по 1% загальної вартості підрядів.

Сума угод на 9% нижча від загальної очікуваної вартості закупівель у 190,00 млн грн.

«Нафтогазбудізоляція» належить Анастасії та Олександру Iткiним, Юрію Дьоміну та Ірині Комаровій. Останні троє володіють патентом на спосіб ремонту трубопроводів.

Усього з 2009 року переможець отримав державних підрядів на 631,40 млн грн.

Нагадаємо, службовці ПАТ «Укртрансгаз» підозрюються у сприянні виграшу підрядів на суму понад 500 млн грн. фірмам, що нібито входять у групу «Інтерпайп» Віктора Пінчука. На думку слідства, у 2017 році за сприяння службовців «Укртрансгазу» та його Управлінь магістральних газопроводів було створено штучні умови для перемоги у конкурсних торгах «Нафтогазбудізоляції», ТОВ «Газпромбудмонтаж» і ТОВ «Норма Плюс».

Дорожчим конкурентом було столичне ТОВ «Магістральне будівництво» Оксани Баші зі статутним капіталом 24 тис грн. на чолі з Оленою Горєловою, яким раніше володів Вадим Желепа. Усього з 2009 року воно отримало державних підрядів на 69,00 млн грн.

Трохи дешевше ТОВ «ПМК-77» відхилили, бо воно надало у якості аналогічних договори з «Черкаситрансгазом» про ремонт магістральних газопроводів. Тоді як замовник вимагав аналогічний договір на реконструкцію та/або будівництво магістральних трубопроводів з характеристиками не нижче Ду 700 мм, Ру 5,5 МПа і класом наслідків СС3 на ділянках перетину з автодорогами не нижче ІІ технічної категорії за останні п’ять років. При цьому договори суперника «Магістральне будівництво», чию дорожчу пропозицію замовник не оцінював, також стосувалися ремонту, а не реконструкції та/або будівництва газопроводу.

Також дорожників не влаштувала наданий «ПМК-77» лист від ТОВ «БК Євробудінвест» про можливість поставки труб без інформації про виробника, ціни, місце та інші умови.

«ПМК-77» оскаржила відхилення в АМКУ, але не оплатила скарги, тож адмінколегія їх не розглянула. Раніше компанія також скаржилась на вищезгадане визначення аналогічного договору, яке вважала дискримінаційним відносно підприємств із давнішим за п’ять років досвідом виконання схожих робіт. Однак АМКУ не задовольнив скарги, вирішивши, що скаржник не обґрунтував наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Нагадаємо, у березні Полтавська САД відмінила конкурентні діалоги по цих ділянках на підставі листа від Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Нацполіції про «недопущення розкрадання бюджетних коштів та порушення чинного законодавства України при проведенні процедур публічних закупівель».

Черкаська дослідна станція біоресурсів Національної академії аграрних наук України оголосила закупівлю на придбання автомобіля Volkswagen Amarok Rancho. Про це пише «18000»

Очікувана вартість закупівлі 1,34 млн грн. Аукціон має відбутися 22 травня. Зараз триває період подання тендерних пропозицій.

Товар має бути поставлений замовнику до кінця цього року.

Автомобіль Volkswagen Amarok  із шкіряним салоном (шкіра «Vienna») повинен мати об’єм двигуна 1968 куб см, максимальну потужність двигуна 132 кВт 180 кінських сил, а також підігрів передніх сидінь, передні подушки безпеки, бокові подушки безпеки спереду, подушки безпеки для голови, клімат-контроль «Climatronic», круїз-контроль, навігаційну систему «Discover Media»:6,33″ дисплей з функцією Touchscreen та функцією голосового керування.

У автосалонах Volkswagen Amarok Rancho можна придбати за 1,14 млн грн.

Черкаська дослідна станція біоресурсів очолює Олександр Бойко.

Як повідомляли «Наші гроші», минулого місяця комунальне підприємство «Громадське господарство» (селище Славське Львівської області) замовило ТОВ «Ніко-Захід» пікап Mitsubishi L-200 за 864 тис грн.

З 12 по 18 травня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 22,88 тисяч закупівель на загальну суму 9,28 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 2,81 млрд грн.

Черкаська поліція розслідує низку кримінальних проваджень щодо ПП «Виробничо-будівельна фірма «Черкаси», яку підозрюють у привласненні бюджетних коштів під час будівельних робіт у університеті, протитуберкульозному диспансері та лікарні. За версією слідства, усі замовники укладали з фірмою прямі договори та сплатили йому кошти, проте роботи були невиконані або незавершені. Пре написав сайт «18000».

У грудні 2017 р. ЧНУ ім. Б. Хмельницького уклав пряму угоду з ПП «ВБФ «Черкаси» на будівництво біля університету міні-футбольного майданчика із штучним покриттям. За 1,45 млн грн. підрядник мав улаштувати синтетичне покриття та обгородити його. На виконання робіт фірма отримала один рік. Наступного дня після укладання договору підряднику перерахували 700 тис грн. авансу.

У липні 2018 р. керівництво ЧНУ звернулося в поліцію, яка відкрила кримінальне провадження. 18 липня суд призначив будівельно-технічну експертизу, також надав доступ до документів, що знаходяться в ДФС. На сьогодні роботи на об’єкті залишаються незавершеними.

У листопаді минулого року Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер уклав пряму угоду з «ВБФ «Черкаси» на будівельні роботи в комунальному закладі за 961 тис грн. Робота мала бути завершена за місяць. Текст самого договору і тендерна документація на порталі не оприлюднені. Уже в грудні вся сума була перерахована підряднику, також були підписані акти виконаних робіт.

У грудні поліція відкрила кримінальне провадження. Згідно з матеріалами слідства, слідчі виявили, що роботи на об’єкті не виконані. Поліція стверджує, що відбулася змова між директором закладу, директором підприємства-підрядника та працівником технагляду. Вони привласнили кошти через здійснення безтоварних операцій та переведення грошових коштів у готівку.

15 січня справа надійшла до Соснівського райсуду Черкас. Суд своєю ухвалою надав слідству доступ до оригіналів низки документів (договір, відомості ресурсів, ПКД тощо) та до документів, що перебувають в ДФС та в «Приватбанку».

11 грудня минулого року Черкаська районна лікарня уклала прямий договір з «ВБФ Черкаси» на капремонт зовнішніх мереж теплопостачання вартістю 1,34 млн грн. Роботи мають бути завершеними до кінця 2019 р. Уже 17 грудня підрядник надав акт виконаних робіт, по якому отримав 819 тис грн.

26 грудня слідчі відвідали лікарню в Мошнах та встановили невиконання робіт. Правоохоронці запідозрили змову між підрядником, технаглядом та керівництвом лікарні та привласнення ними бюджетних коштів. Того ж дня було відкрито кримінальне провадження. 15 січня цього року суд надав доступ до документів, що перебувають у володінні приватного підприємства.

ПП «Виробничо-будівельна фірма «Черкаси» зареєстровано в 2016 р. в квартирі свого єдиного власника, 32-річного Олександра Кіфіна. Директором фірми зараз є Олександр Кравцов.

У 2015 році Кіфін балотувався до Черкаської міської ради від партії «Опозиційний блок». У жовтні 2017 Кіфін повідомляв, що очолив черкаський осередок партії «Український дім». Проте на сайті партії черкаський осередок відсутній.

В 2019 році ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», який входить в структуру власності АТ «Українська залізниця», уклав цілий ряд контрактів на постачання російських запчастин і матеріалів із сумнівними українськими посередниками, які пов’язані з бізнесменом Володимиром Капирулею.

Про це пише «Залізниця без корупції».

Зокрема, в квітні «Львівський локомотиворемонтний завод» за результатами тендеру підписав контракт з ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження» на 4,95 млн грн. на постачання 150 заготовок зубчастих коліс до тягових електродвигунів.

В документацію переможця вказано, що виробником згаданої продукції є російське підприємство ВАТ «Євраз Нижньотагильський металургійний комбінат».

В цьому тендері були ще два учасники – ТОВ «Маркетінвестгруп» та ТОВ «Нордіск», які також пропонували продукцію ВАТ «Євраз Нижньотагильський металургійний комбінат».

Більше того всі три учасники завантажили свою документацію протягом 1,5 години і майже з ідентичними документами.

В іншому тендері в кінці квітня «Укпромвпровадження» розіграло з «Маркетінвестгруп» 15 млн грн. на постачання ізоляційних матеріалів.

Згідно тендерної документації обидва учасники пропонували продукцію, виробництва російського ПАТ «Електроізоліт», російського ТОВ «Еліз», російського ТОВ «Рошальський завод фторпластових виробів» та самого ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження».

Отже, «Маркетінвестгруп» є ще й дилером свого «конкурента».

Крім того, в квітні «Львівський локомотивний завод» оприлюднив договір за неконкурентною процедурою вже ТОВ «Іст Лоуд Груп» про закупівлю  російських хімтоварів на 3 млн грн. Згідно специфікації за договором ТОВ «Іст Лоуд Груп» має поставити 21 різну позицію товарів від вазеліну косметичного і прального порошку до полістеролу, лабоміту і флюсу зварювального.

Виробниками товарів вказані ТОВ «Склоізоліт» (Росія), ТОВ «Куйбишевазот» (Росія), ТОВ «ТД «Санітарний щит України» і «Металхім Німечина».

Таким чином, тільки в квітні локомотивний завод закупив російських запчастин та матеріалів на 23 млн грн.

«НВП «Укрпромвпровадження» та «Іст Лоуд Груп» входять в групу впливу бізнесмена Володимира Капирулі. Обидві фірми записані на номер телефону  044-291-60-02. При цьому раніше ТОВ «Іст Лоуд Груп» офіційно належало Михайлу Капирулі, сину Володимира Капирулі, який є власником 70% «НВП «Укрпромвпровадження».

Нині «Іст лоуд Груп» записане на Катерину Варламову з окупованого Донецька.

«Маркетінвестгруп», яке було формальним конкурентом «Укрпромвпровадження», записане за адресою масової реєстрації в звичайній житловій п’ятиповерхівці в Києві, де прописані ще 300 фірм.Ця фірма має на своєму рахунку посередницькі контракти з локомотиворемонтними заводами «Укрзалізниці» на 250 млн грн.

Варто зауважити, що ТОВ «Маркетінвестгруп», ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження» та ТОВ «Іст Лоуд Груп» отримали 65% від суми всіх замовлень ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» цього року. Таким чином завод «зливає» більшість коштів через «прокладки» Капируль, які часто постачають російську продукцію.

Загалом ТОВ «Маркетінвестгруп», ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження» та ТОВ «Іст Лоуд Груп» уклали з Укрзалізницею контракти на суму близько 2 млрд грн.

Державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська дає поради як діяти у контексті змін, що відбуваються у регламентних процедурах.

Питання: Чому окремі заяви/справи/перевірки/дослідження проводяться не тим державним уповноваженим, за яким закріплений відповідний ринок?

Відповідь: Дійсно, наказом голови Комітету за державними уповноваженими були закріплені ринки. Однак з часом Головою Комітету, як посадовою особою, яка розподіляє між державними уповноваженими заяви/справи/тощо, була розпочата практика визначення по окремим кейсам державного уповноваженого, який займається іншими ринками.

Наприклад, по моїм ринкам це були наступні кейси:

• дослідження ринку туристичних послуг, про яке ви кілька разів мене питали, за рішенням Голови Комітету проводиться Головою Комітету;
• перевірка майданчиків в системі Прозоро за рішенням Голови Комітету проводиться першим заступником Голови Комітету;
• розслідування змови між кіно-дистриб’юторами за рішенням Голови Комітету проводиться першим заступником Голови Комітету;
• справа про концентрацію на ринках кінопродукції за рішенням Голови АМКУ розглядалась Головою Комітету тощо.

Ви, як суб’єкти звернення, та ми, як державні уповноважені, не можемо вплинути на цей процес – рішення приймається одноособово Головою АМКУ.

У зв’язку з чим, у разі якщо заява/справа/дослідження/перевірка тощо Головою АМКУ розписано на іншого державного уповноваженого, вам потрібно контактувати саме з ним щодо ходу його проведення та отримання необхідної інформації.

Питання: Чому відповідь на ваше звернення підписує не державний уповноважений, за яким закріплений певний ринок, а в.о. керівника апарату?

Відповідь: Відповідно до діючих на сьогодні наказів Голови АМКУ (після внесення в останні окремих змін), звернення громадян розглядаються профільним структурним підрозділом без залучення державного уповноваженого та підписуються керівником апарату.

З практики – не поодинокі випадки, коли я, наприклад, як державний уповноважений, що опікується станом конкуренції на ринках послуг, не згодна з позиціями, що викладаються у відповідях на звернення.

У разі якщо ви хочете отримати відповідь на своє звернення саме від державного уповноваженого Комітету, ви можете це зробити адресувавши його саме конкретному державному уповноваженому, який опікується ринками, яких стосується звернення.

В такому випадку, за діючою інструкцією з діловодства, яка не може бути змінена без погодження більшості членів Комітету, ваше звернення буде серед іншого розписано/передано державному уповноваженому, якому ви його адресували.

Державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська дає поради як діяти у контексті змін, що відбуваються у регламентних процедурах проходження вхідної кореспонденції в АМКУ та початку перевірок/досліджень.

Питання:  Який строк прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою Комітету?

Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Однак ніде не зазначено, який же строк прийняття такого розпорядження з моменту виявлення органами АМКУ таких ознак. Насправді, будь-які строки чинним законодавством не визначені, а отже суто теоретично це можуть бути як тижні, так і роки.

Питання: Яка процедура початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України?

Відповідь: В жодному нормативно-правовому акті процедура також не виписана. Однак, окремі її аспекти містяться у внутрівідомчих актах Комітету та є наступними.

У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції структурний підрозділ разом з державним уповноваженим готують та вносять на ім‘я Голови АМКУ подання про початок розгляду справи.

Голова АМКУ, в свою чергу, визначає, хто буде далі займатись цим питанням: який державний уповноважений та структурний підрозділ.

На цій стадії можливі кілька варіантів розвитку подій:

1. Голова розписує подання на державного уповноваженого та профільний структурний підрозділ, які виявили ознаки та підготували і підписали подання.

З цього моменту зазначені особи мають 10 робочих днів на прийняття розпорядження про відкриття та початок розслідування.

2. Голова розписує подання на іншого державного уповноваженого та/або інший структурний підрозділ (тобто не на тих, хто виявив ознаки порушення).

З цього моменту зазначені особи також мають 10 робочих днів на прийняття розпорядження про відкриття та початок розслідування.

Однак, в такому випадку може статись ситуація, коли зазначені особи не будуть згодні з тим, що є ознаки порушення/підстави для початку, та приймуть «рішення» про відмову в початку розгляду справи та/або про відсутність ознак порушення.

Наприклад, подібна ситуація мала місце під час розгляду питання щодо наявності/відсутності підстав для початку розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем в діях ПП «В Тікет» щодо продажу квитків на «Євробачення». Профільний структурний підрозділ разом з державним уповноваженим підготували подання про початок розгляду справи. Однак, Голова розписав його на першого заступника, яка прийняла «рішення» про відсутність ознак порушення та підстав для початку розгляду справи.

3. Голова передає подання в інший структурний підрозділ для додаткового вивчення питання.

Відповідно в той період часу, поки інший структурний підрозділ вивчає питання, розпорядження про початок не приймається та розслідування не проводиться.

Наприклад, подібна ситуація мала місце після внесення Голові подання про початок розгляду справи щодо ознак антиконкурентних дій Міністерства юстиції України, які призвели до недопущення конкуренції на ринку реалізації арештованого майна (СЕТАМ). Головою було передано подання про початок до юридичного департаменту з метою вивчення питання чи виконало Міністерство попередньо надані АМКУ рекомендації, не дивлячись на позицію державного уповноваженого та профільного структурного підрозділу, що рекомендації не виконані.

Юридичний департамент, в свою чергу, виніс зазначене питання на розгляд Комітету, як колегіального органу. Та тільки після прийняття відповідного рішення Комітетом, подання зі сплином двох місяців було розписано на державного уповноваженого, та в подальшому прийнято розпорядження про початок розгляду та розпочато розслідування у справі.

4. Голова не розписує подання, тримаючи його у себе.

Зазначене не дозволяє далі державному уповноваженому та комітету в цілому рухатись по зазначеному питанню. Без прийняття розпорядження не можливо розпочати розслідування у справі. У той же час підготовка нового подання щодо цих же ознак порушення також не буде юридично коректним. Отже в такому випадку профільний структурний підрозділ разом з державним уповноваженим чекають, доки Голова розпише зазначене подання.

Наприклад, з листопада місяця минулого року у Голови перебуває підготовлене та підписане профільним структурним підрозділом та державним уповноваженим подання про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Міністерства інфраструктури України (конкурси на оренду майна, в тому числі в аеропортах). Зі сплином більш ніж півроку відсутня будь-яка інформація щодо визначення Головою державного уповноваженого або профільного структурного підрозділу, що виключає можливість здійснення розслідування та вжиття інших заходів по зазначеному питанню.

‼ Враховуючи зазначені вище нюанси, я би вам порадила не чекати, доки Комітет розпочне розгляд справи за власною ініціативою. А звертатись до АМКУ із відповідною заявою, адже як мінімум тоді Комітет буде обмежений в строках прийняття розпорядження про початок розгляду справи (максимум 90 днів з дня надходження заяви).

Антимонопольний комітет не виконує в повній мірі функції, які на нього покладені законом через велику залежність розслідувань від позиції голови АМКУ Юрія Терентьєва. Про це в інтерв’ю «LIGA.net» повідомила держуповноважена Світлана Панаіотіді, пояснюючи причину подачі заяви про звільнення у лютому.

У якості прикладу Панаіотіді навела ситуацію з дослідженнями на фармацевтичному ринку, за який вона відповідає як держуповноважена.

«В мене, за законом, є певні повноваження, наприклад, я можу ініціювати проведення дослідження ринків, за які я відповідаю. Припустимо, я хочу провести дослідження про вплив маркетингу на фармацевтичному ринку: як він впливає на вартість ліків і т.п. Я маю подати плани робіт на голову АМКУ, але паралельно плани робіт мають подати співробітники, які мені не підпорядковуються. Голова, де-факто, керує всім персоналом. Якщо його бачення співпадає з моїм – людям це поставлять в план. Якщо ні – вони будуть не зацікавлені це робити, оскільки вони просто не отримають премії за свою роботу, тоді я або маю це робити власноруч, або не робити взагалі. У нас паралельне життя», – розповіла Панаіотіді.

По темі: «Чи варто чекати, поки АМКУ займеться порушенням конкурентного законодавства за власною ініціативою?»

Також голова АМКУ має повноваження доручати розслідування справ не тим держуповноваженим, які робили попередні дослідження і подавали заяву на порушення справи.

«У мене є службова записка, наприклад, по дослідженню, десь рік лежить без відповіді, а може вже більше. Я можу сама ініціювати, за законом, але внутрішніми документами, я маю це рішення подати голові. Так само, якщо надійшла заява про захист економічної конкуренції, на мене цю заяву розписують, я її дивлюсь, аналізую, проводжу дослідження, кажу: треба відкривати справу. Подання про це я маю покласти голові і він має написати ОК. І в цей момент відбувається ще маленький фокус, цим державним уповноваженим можу бути не я. Незважаючи на те, що у нас є галузевий розподіл за ринками, є подання на порушення справи, яке я писала», – повідомила Панаіотіді.

По темі: «Чому окремі справи ведуть не ті держуповноважені, за якими в АМКУ закріплені відповідні ринки?»

«Але на запитання про конфлікти – у мене немає конфлікту, у нас просто різне бачення того, що таке АМКУ як колегіальний орган і яким він має бути. Для Юрія [Терентьєва] – це вертикаль», – відкинула Панаіотіді чутки про особистий конфлікт з головою АМКУ.

Світлана Панаіотіді подавала заяву про звільнення 28 лютого 2019 року. Після цього, на думку держуповноваженої, заява втратила чинність, оскільки її не було звільнено президентським указом протягом 14 календарних днів.

Панаіотіді голосувала проти закриття справи АМКУ щодо монополізму групи ДТЕК на ринку електроенергії. Також вона разом з держуповноваженою Агією Загребельською голосувала проти надання ДТЕКу дозволу на придбання «Київобленерго» і «Одесаобленерго».

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 15 травня уклала угоду з ТОВ «Новітнє обладнання» про поставку софту й обладнання для офіційного моніторингу телерадіопрограм на 60,71 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч виконають другий етап створення і впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для офіційного моніторингу телерадіопрограм (АПКМ), а саме розширення і модернізацію АПКМ. Зокрема поставлять обладнання на 44,11 млн грн. і софту на 12,00 млн грн., а також встановлять софт і навчать персонал за 4,60 млн грн.

АПКМ включає 24 стаціонарні та мобільні регіональні точки доступу. Він автоматично шукає за текстовими, графічними, аудіо-, відеошаблонами, транскрибує українською, російською та англійською, визначає авторів, виконавців та назви музичних творів тощо.

Телепрограми 122 супутникових, 16 – з аналога у цифру, 50 – цифрових, 10 – IP-каналів зберігатимуть 60 діб, а радіопрограми 40 аналогових і 10 супутникових каналів – 3 роки.

Умови договору передбачають повний аванс на обладнання і половинний аванс на софт.

Термін гарантійної підтримки поставленого за договором товару становить три роки.

Нинішню додаткову закупівлю в попереднього постачальника провели за переговорною процедурою для уніфікації. В обґрунтуванні сказано, що другий етап робіт є логічним продовженням першого етапу, торги щодо якого у вересні 2018 року виграла саме фірма «Новітнє обладнання» із ціною 40,38 млн грн. На першому етапі вона впровадила софт «Inlimited Media Cognitive Analytics», авторське право на який зареєструвала в грудні 2018 року. Також було впроваджено софт «Idol», що належить фірмі «MicroFocus» (Британія), котру на ринку України в 2019 році представляє «Новітнє обладнання». Альтернативних програмних рішень, які можуть інтегруватися у вказані дві програми, немає, оскільки відсутня згода власників на розкриття програмного коду для сторонніх розробників.

Голова тендерного комітету і член Нацради Валентин Коваль повідомив, що формування основного ядра моніторингового комплексу важливо завершити до виборів у Верховну Раду України, щоби скористатися його можливостями під час передвиборчої кампанії.

Усього з жовтня 2016 року «Новітнє обладнання» отримало підрядів на 205,51 млн грн., з яких 103,19 млн грн. – у Нацради на комплекс для моніторингу з листопада 2017 року.

Засновниками «Новітнього обладнання» є Ірина Куницька, Євгеній Панкратов, Оксана Сорочинська та Олена Обухова. Раніше їхнім партнером також був Микола Кубишкін.

Оксана Сорочинська – дружина екс-інспектора з обігу зброї поліції Києва Анатолія Сорочинського і донька чинного голови Київської ОДА Олександра Терещука. За даними програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», Сорочинська контролює напівстихійний продовольчий ринок на Подолі, а фірма певний час була зареєстрована на смітнику.

Олександр Терещук до призначення головою Київської ОДА був заступником голови Одеської ОДА, причому його називали «смотрящим» від Адміністрації Президента.

До 2014 року він очолював міліцію Волині, відправляв на Майдан «Беркут» і звільнився після втечі Януковича. У 2014 році Терещук очолив поліцію Києва. Як писав головний редактор «Цензора» Юрій Бутусов із посиланням на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, призначення Терещука вимагав президент Петро Порошенко. У 2015 році Терещук був показово звільнений з поліції, а на ділі переведений у Нацгвардію. Потім Порошенко звільнив його від люстрації, тож він був відновлений на посаді, але того ж року його звільнили вдруге за поданням тодішньої голови Нацполіції Хатії Деканоїдзе за організацію мітингу звільнених міліціонерів проти реформи поліції.

ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 7 травня за результатами тендерів замовив ТОВ Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» роботи на енергоблоці №3 на загальну суму 660,05 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 12 листопада модернізують керуючі системи безпеки з заміною уніфікованих комплексів технологічних захистів за 398,50 млн грн., а також систему нормальної експлуатації важливої для безпеки реакторного відділення, підсистеми контрольно-вимірювальних приладів, технологічного захисту, блокування і сигналізації, системи автоматичного регулювання та дистанційного керування за 261,55 млн грн.

За підсумковими відомостями ресурсів без доставки і ПДВ, клапани запірні сильфонні СК26022-015 за ТУ У 29.1-33096208-104:2008 (ПрАТ «КЦКБА») купили по 24 255 грн. У лютому на тендері ВП «Хмельницька АЕС» вони були на 20% дорожчі – по 29 200 грн.

Кабель КВВГЭнг 14х2,5 за ТУ У 31.3-33116889-002-2009 («Приват-Кабель») замовили по 105 грн./м. Це в півтора раза дешевше за лютневу ціну «Хмельницької АЕС» у 167 грн./м.

На меншому тендері вогнезахист Flammoplast KS-1 виробництва «SVT Brandschutz» (Німеччина) коштує 1 380 грн./кг, а на більшому тендері на 30% дешевше – 1 061 грн./кг. У Росії його продають по 1 378-1 656 руб./кг, або 560-674 грн./кг, що вдвічі дешевше.

Виробником частини матеріалів вказане ПрАТ «Діелектричні кабельні системи України» Олександра Горбачева та італійської «Adventus International S.R.L», яка має бізнес у РФ.

Гарантійний строк становить рік, розмір забезпечення виконання договорів – 2%.

Сума угод на 4% нижча від загальної очікуваної вартості закупівлі у 688,99 млн грн.

ПрАТ «Юженергобуд» не допустили до аукціонів. На думку замовника, кількадесят договорів із ним не підтверджують досвід електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт і встановлення контролюючих вимірювальних приладів на електротехнічному обладнання енергоблоків АЕС, що відноситься до систем важливих для безпеки.

КНМП «Електропівденмонтаж» зі статутним капіталом 4 395 грн. володіє директор Олексій Шкабой. Воно неодноразово вигравало тендери атомників у нинішнього єдиного допущеного конкурента – фірми зі схожою назвою ПрАТ «Електропівденмонтаж-10».

Усього з 2007 року переможець отримав підрядів виключно в системі «Енергоатома» на 1,84 млрд грн., а суперник – переважно в системі «Енергоатома» на 299,90 млн грн.

Наглядову раду ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» очолює Сергій Вікторов, який раніше був заступником директора «Енергоатома» з контрольно-ревізійної роботи.

У 2001 р. «Електропівденмонтаж-10» разом зі своїм головним акціонером – латвійською «Амто Технолоджи» («AMTO Technology») британки Ніни Браун-Кузін – заснували ТОВ «Електропівденмонтаж-Інвестфінанс», яким володіють і досі. Директором цієї фірми від заснування й до серпня 2011 р. був Сергій Череповський, відомий як бізнес-партнер Андрія Коврижкіна, чий батько Юрій Коврижкін очолював «Енергоатом» у 2008 р., а до того багато років був віце-президентом і першим віце-президентом держпідприємства.

У 2004-2011 рр. Коврижкін і Череповський були співвласниками ТОВ «ВТФ-АСС», а в 2005-2008 рр. Череповський керував ще однією фірмою Коврижкіна – «АСС-Інвест». Крім того, у березні 2016 року Вікторов і Череповський заснували однойменне ТОВ «Електропівденмонтаж-10» разом із головою правління ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» Ігорем Бурносом, який раніше був відомий як майстер ВП «Запорізька АЕС».

Поліція підозрювала службовців «Електропівденмонтаж-10» у заволодінні 1,8 млн грн. державних коштів під час виконання робіт на ВП «Запорізька АЕС». Однак із жовтня 2017 року нових ухвал по цій справі в судовому реєстрі не з’являлось.