Адміністративна колегія АМКУ із розгляду тендерних скарг задовольнила скарги ПП «Полтавабудцентр» по восьми ремонтних тендерах Служби автомобільних доріг у Вінницькій області загальною очікуваною вартістю 784,40 млн грн. Про це повідомив кореспондент «Наших грошей» з Комітету.

Розгляд тендерних скарг відбувся 14 травня. ПП «Полтавабудцентр» оскаржувало вісім тендерів САД у Вінницькій області: щодо закупівель робіт із поточного середнього ремонту автодороги М-21 Виступовичі–Житомир–Могилів–Подільський (загальною очікуваною вартістю 350,39 млн грн), капітального та поточного середнього ремонтів автодороги М-12 Стрий–Тернопіль–Кропивницький-Знам’янка (за 434,01 млн грн).

За процедурами, які перебували на етапі подання пропозицій, компанія оскаржила прописане у документації право замовника відхиляти пропозиції учасників у випадку, якщо від інших обласних САД надійде інформація про незадовільне виконання учасником робіт з ремонту доріг – чи то в частині порушення строків, чи то якості тощо.

Цю «заточку» раніше використовувала САД у Сумській області. Минулого року тендерна колегія уже визнавала її дискримінаційною. Головою Колегії тоді була Ніна Сидоренко.

Тож, і цього разу, згідно з практикою АМКУ, орган оскарження у складі державних уповноважених Андрія Вовка, Агії Загребельської та Анни Артеменко одноголосно задовольнив основні пункти скарги «Полтавабудцентру».

На деяких тендерах Вінницької САД замовник уже оцінив пропозиції учасників, відхиливши заявки «Полтавабудцентру». Підставою для відхилення назвали «невідповідності кваліфікаційним критеріям», мовляв, компанія завантажила договір на постачання асфальтобетонної суміші, у якому не зазначено її тип, що не відповідає вимогам ТД.

Однак, у «Полтавабудцентр» заперечили: у наданому компанією договорі постачання з ТОВ «Вінницька нафтобітумна компанія» у повній відповідності вимогам ТД зазначено і марку, і тип і кількість асфальтобетонної суміші, які будуть постачатись.

Відтак, тендерна колегія визнала, що відхилення «Полтавабудцентру» було неправомірним.

Додамо, 14 травня «Полтавабудцентр» також оскаржила два тендери САД у Хмельницькій області щодо неправомірного допущення до аукціонів учасників ПП «МВМ-13», ТОВ «Техно-Буд-Центр», ТОВ «СТЛ+М», ТОВ «Новшляхбуд» на закупівлях робіт із поточного середнього ремонту автодоріг Т-18-04 Корець – Славута – Антоніни за 23,16 млн грн та Т-23-06 Шепетівка – Старокостянтинів за 11,50 млн грн, а також – закупівлю Управління дорожнього господарства Одеської міської ради щодо поточного ремонту вулично-дорожньої мережі в Одесі очікуваною вартістю 4 млн грн в частинах власного неправомірного відхилення та акцепту пропозиції ТОВ «Білдинг Лімітед Груп». Результати розгляду цих скарг очікуються.

Нагадаємо, «Полтавабудцентр» прописане в Полтаві і має статутний капітал 0 грн. Єдиним бенефіціаром підприємства є Славік Асланян, в будинку якого і зареєстрована фірма. Директор – Гарник Петросян.

Фактичним керівником цього підприємства є одеський бізнесмен Араік Амірханян. Його розшукувала поліція із березня 2017 р. як особу, що переховується від слідства. 1 квітня Амірханяна затримали, коли він увірвався до приміщення Одеської САД із «тітушками».

Це підприємство масово оскаржує у АМКУ дорожні тендери по всій країні. Зокрема, за останні два роки «Полтавабудцентр» оскаржив тендерів на майже 24 млрд грн.

Загалом із 2016 року замовники зі всієї країни підписали з цим підприємством півсотні угод на більш ніж 2 млрд грн. Підприємство неодноразово звинувачували в неякісному виконанні робіт, торік СБУ обшукала його офіс. Однак предметних звинувачень з арештами силовики не висунули.

Голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв повідомив, що разом із аналізом поведінки трьох оштрафованих операторів ринку нафтопродуктів, регулятор дослідив також поведінку мереж АЗС «Приват» та «Глуско», однак «в їх діях не було того ж ступеню синхронності».

Про це голова АМКУ повідомив на своїй сторінці у Фейсбук.

14 травня Антимонопольний комітет наклав 77 млн грн штрафу на компанії «ВОГ», «ОККО» та «Сокар» за вчинення узгоджених антиконкурентних дій, що мали місце протягом 2017 року на ринку нафтопродуктів.

Також керівник антимонопольного відомства нагадав, що оператори ринку нафтопродуктів почали діяти більш конкурентно після аналізу їх дій у період 2013-2016 років.

«Після рішення АМКУ від листопада 2016 року на ринку нафтопродуктів ми спостерігаємо більш інтенсивну пряму цінову конкуренцію. Більше не маємо ситуації, коли половина ринку тримає одну штучно завищену ціну, яку “визначали” так звані “лідери ринку”. Рішення 2016 року по 3-м відповідачам із 6-ти було підтримано всіма ланками судової системи. Процеси по 3-х інших відповідачах – які, до речі, є відповідачами у рішенні сьогодні – все ще тривають», – пояснив Терентьєв.

Так, восени 2016-го АМКУ оштрафував власників мереж АЗС під брендом «ОККО», «Паралель», «WOG», «AMIC», «SOCAR», «Shell», на 204,3 мільйона гривень за узгоджені дії при формуванні роздрібних цін на паливо у 2013-2016 роках.

У відповідь на запитання, чому у розслідуванні змови найбільших нафтотрейдерів протягом 2017 року відсутні мережі АЗС «Привату» та «Глуско», керівник АМКУ відповів, що у їхніх діях не було зафіксовано «того ж ступеню синхронності, що могло б свідчити про наявність ознак порушення».

Нагадаємо, у жовтні 2016-го Комітет розпочав розслідування щодо змови 75 компаній-операторів АЗС, яке у подальшому розрослось до дослідження антиконкурентних дій 178-ми відповідачів, включно з «Укрнафтою», «Укртатнафтою» та «Авіасом». Напередодні прийняття попередніх висновків у цій справі Окружний адміністративний суд Києва за клопотанням одного з фігурантів розслідування заборонив Комітету вчиняти будь-які дії у справі.

Головне слідче управління Національної поліції України розслідує ймовірні зловживання при виконанні державними виконавцями виконавчого провадження по стягненню з ТОВ «Фірма «Т.М.М.» приміщень у Києві на користь ПАТ «Укрсоцбанк». Про це свідчать дані Єдиного держреєстру судових рішень.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2016-2017 років службові особи ДП «СЕТАМ», діючи спільно з службовими особами своєї філії у м. Києві за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, здійснюють привласнення, розтрату ввіреного майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Крім того, службові особи «Укрсоцбанку» діючи за попередньою змовою із службовими особами відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції, та ДП «СЕТАМ» зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам вчиняють дії, з метою привласнення нерухомого майна ТОВ «Т.М.М.» шляхом заниження його оцінки.

Слідство встановило, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін’юсту на виконанні знаходиться три виконавчих провадження.

Виконавчими документами передбачено стягнення майна, що належить фірмі «Т.М.М.»:

• чотири нежитлові приміщення загальною площею майже 4 тис кв м на вул. Володимирська, 49-А,
• 8-кімнатна квартира площею 750 кв м на вул. Провіантська (Галі Тимофєєвої), 3,
• нежилі приміщення загальною площею 3175 кв м на вул. Митрополита Андрія Шептицького (Луначарського), 4 (ТРЦ «Комод»).

За даними слідства, виконавчі дії вчинено з порушенням закону.

Відомо, що у 2018 році держвиконавець наклав арешт на вказане майно. Разом з тим під час опису майна не був присутній представник боржника, приміщення передані на відповідальне зберігання представнику стягувача. Крім того, опис деяких приміщень не здійснювався. У всіх постановах про опис та арешт майна не зазначено кількість кімнат (приміщень), їх площу та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, тощо.

Також встановлено, що держвиконавець призначив експертів-оцінювачів, які склали звіти по оцінці приміщень у той же день. За даними слідства, один з оцінювачів безпосередній огляд майна не проводив. Крім того, оцінювачем було в два рази занижена вартість приміщень, вказують правоохоронці.

Наразі ініційовано процедуру аукціону на ДП «СЕТАМ» з метою реалізації цього майна, оскільки, за рахунок коштів, отриманих від його реалізації, пропонується задовольнити вимоги «Укрсоцбанку».

У грудні на вказані приміщення суд наклав арешт. У березні арешт приміщення площею 1138 кв м по вул. Володимирська, 49-А було скасовано.

Виконавчий комітет Луцької міської ради у квітні скасував закупівлю капремонту світлофорних об’єктів у місті за 13,37 млн грн. Про це написала Валентина Куць у «Громадське. Волинь».

Закупівля ремонтних робіт проводилась у рамках проекту «Покращення безпеки транскордонної дорожньої інфраструктури Хелма і Луцька» за програмою транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна. За очікувану вартість у 13,67 млн грн. планували відремонтувати понад 40 світлофорних об’єктів у Луцьку.

На конкурс надійшло три пропозиції, найдорожчою з яких виявилась пропозиція комунального підприємства «Луцьксвітло» (13,37 млн грн.). Дві дешевші пропозиції надали київські фірми ТОВ «Росток-Елеком» (10,89 млн грн.) та ТОВ  «СЕА Електротехніка» (10,90 млн грн.).

Під час проведення аукціону пропозиція комунальників знизилась лише на 1700 грн. В той час як конкуренти знизили ціну на понад 2 млн грн. Тож переможцем аукціону стала найдешевша пропозиція ТОВ «Росток-Елеком».

Втім, найдешевша пропозиція не підійшла тендерному комітету міськради і він відхилив її через невідповідності вимогам. Зокрема, причиною відхилення комітет вказує те, що «у проекті договору учасник зазначив, що заробітна плата відповідає середньому розряду складності робіт і становить 7000 грн., а в розрахунках заробітна плата зазначена у сумі 3590 грн». Це, на думку тендерного комітету, не відповідає умовам договору і тягне за собою зміну розрахунку ціни тендерної пропозиції.

Проте юристи громадської ініціативи «Prozorra Волинь» вважають, що відхилення найдешевшої пропозиції ТОВ «Росток-Елеком» суперечить чинному законодавству. Зокрема, голова ГО «Центр юридичної допомоги» Дмитро Климук зазначив, що Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ внесло зміни до Порядку розрахунку розміру кошторисної зарплатні, згідно з якими було скасовано регулювання Мінрегіоном та органами місцевого самоврядування розміру кошторисної зарплатні у будівництві. А тому при взаєморозрахунках за обсяги виконаних будівельних робіт розмір кошторисної зарплати визначається, виходячи з розміру, передбачено у договірній ціні.

Таке неправомірне відхилення юристи оскаржили до Державної аудиторської служби.

Поки аудитори розпочинали моніторинг цієї закупівлі, виконком мав вибрати іншу найдешевшу пропозицію. Нею стала пропозиція «СЕА Електротехніка» вартістю 10,90 млн грн. Але і вона не отримала прихильності від замовника, який знову її відхилив через невідповідність.

У протоколі чиновники вказали що «учасник надав копії договорів, які не містять підтвердження виконання договорів з капремонту світлофорних об’єктів, що не відповідає умовам документації…». Однак, юристи громадської ініціативи «Prozorra Волинь» заперечують таке відхилення.

«В цій закупівлі під терміном аналогічні договори мається на увазі виконання договорів з аналогічними роботами в обсязі не менше 10% робіт, – пояснює Анна Артьомова, керівник ГІ «Prozorra Волині». – Учасник вказав у довідці 3 договори: 2 на роботи щодо монтажу світлофорних об’єктів і 1 на постачання світлофорних об’єктів. Так, до першого договору, вказаного в довідці, учасник не надав актів, але до другого договору надав усі акти до одного. Таким чином, учасник підтвердив виконання договору навіть на 100%, а не на 10%».

Після відхилення дешевших варіантів, найдорожча пропозиція «Луцьксвітло» у 13,37 млн грн. очікувала рішення.

«Але «своєму» рішенню для «свого» комунального підприємства завадили активісти та аудитори. Під час моніторингу,  проведеного за заявою ГІ «Prozorra Волинь» (ГО «Центр юридичної допомоги»), аудитори виявили порушення і закупівлю скасували», – написало видання.

ДП водних шляхів «Устьдунайводшлях» Міністерства інфраструктури України 2 січня і 6 березня уклало дві угоди з ТОВ «Група Конквест» щодо підйому затонулого судна на загальну суму 914 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У січні компанії «Група Конквест» за 396 тис грн. замовили підготовку до підйому земснаряду «Майкан» («Maykan») 1976 року випуску, притопленого біля колишнього причалу ПАТ «Чорномортехфлот» в акваторії Сухого лиману. Йшлося про встановлення електропостачання та бонового загородження, кріплення судна до причальних тумб, демонтаж судових лебідок з головної палуби з застосуванням підводного різання.

У березні фірмі замовили підводно-технічні (водолазні) роботи з відновлення плавучості земснаряду ще на 518 тис грн. Вони мали бути виконані до кінця квітня цього року.

Закупівлі провели за переговорною процедурою з посиланням на негайну необхідність ліквідації аварійної ситуації з метою недопущення забруднення акваторії порту. Згідно березневого обґрунтування, Іллічівська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту) 28 серпня 2018 року склала акт про те, що судно лежить на ґрунті з креном 10° на лівий борт на відстані 3-5 м від причалу №2, притоплене правим бортом. Згодом філія листом від 26 листопада 2018 року зажадала, щоб «Устьдунайводшлях» підняв затонуле судно, а той 29 листопада 2018 року вирішив закупити роботи без торгів за переговорною процедурою через нагальність потреби. Закупівлю підготовчих робіт оголосили 5 грудня 2018 року, а основних робіт – 24 січня 2019 року. Отже, від виявлення затоплення судна до підйому пройшло півроку.

Одеська «Група Конквест» належить Ігорю та Дмитру Перцям, Олександру Примачову, Олексію Чернишову, Артуру Мамедову і Світлані Калініній, керує нею Олег Перець.

В одній квартирі з «Групою Конквест» зареєстроване ПП «Етуаль» Олени Фінкель.

У переговорах щодо основних робіт також брало участь ТОВ «Інія», котре виконувало водолазне обстеження судна, проте воно запропонувало в півтора раза вищу ціну.

Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради повідомив про намір укласти договір з ТОВ «ЕСГ-Україна» щодо капремонту спортивної школи за 32,66 млн грн. Пре це написав сайт «49000».

Йдеться про капітальний ремонт капітальний ремонт КПНЗ «СДЮСШОР №3» ДМР у м. Дніпро по вул. Любарського, 4а.

На торгах єдиним конкурентом «ЕСГ- Україна» було  дніпровське ТОВ «Весам». Фірми не торгувалися під час аукціону. «ЕСГ-Україна» запросила всього на 27 грн. менше, ніж заявив замовник.

У Судовому реєстрі міститься кілька ухвал, згідно я якими прокуратура вважає, що посадові особи комунальних підприємств Дніпропетровської міської ради діють в інтересах підконтрольних підприємств, у томі числі і ТОВ «ЕСГ-Україна». У лютому цього року суд надав слідчим доступ до одного з договорів, укладеного між «ЕСГ-Україна» та Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради.

Від «Наших грошей»:

Згідно з даними системи «Прозорро», у 2017-2019 рр. ТОВ «ЕСГ-Україна» виграла тендерів на загальну суму 103,47 млн грн.  З жовтня 2018 р. по квітень 2019 р. Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради 7 разів замовляв «ЕСГ-Україна» будівництво та реконструкцію міні-футбольних майданчиків на 18,54 млн грн.

Засновником ТОВ «ЕСГ-Україна» є Анатолій Каюков, директор Сергій Ковалевський.

Як кияни не допустили будівництво чергового монстра, але не змогли повернути вкрадену землю, бо вони – не слідство, і не суд.

Одного дня мешканці кількох київських багатоповерхівок зрозуміли, що їхнє життя вже не буде таким, як раніше. Під їхніми вікнами невідомі робітники почали готуватись валити останню невисоку будову мікрорайону – триповерховий воєнкомат. Відчуття підказувало, що на його місці виросте черговий монстр, і воно не обмануло.

Невдовзі стало відомо, що висотою нова будова сягне 26-ти поверхів, а площею – заткне всі можливі дірки для нормального пересування. З того часу і почалась кількарічна боротьба мешканців за право на простір. І, на відміну від десятків інших подібних історій, ця закінчилась перемогою. Поки що частковою, зате – над всесильним «Укрбудом».

Повної перемоги не сталось, оскільки захоплена у держави земля поки що лишилась в руках забудовника. Але історія все ж вартує того, щоб її зафіксувати. Отож.

Стандартний спосіб будівництва житлових об’єктів у Києві містить, як правило, у собі два етапи: 1. «Лівим» способом отримати право на землю 2. Збудувати на ній те, чого будувати не можна. У ЖК «Покрова» по вул. Січових Стрільців, 59 саме так і було.

Як військові почали орендувати свою ж землю

Ще з радянських часів ця ділянка площею 0,96 га була землею оборони і на ній розміщувалися приміщення військового містечка №138.

Ділянка по вул. Січових Стрільців, 59 у Києві

Аж ось у 2004 році Київрада з якогось дива передає ділянку, яка їй не належить, немов комунальну власність, в оренду держпідприємству Міністерства оборони. За цим рішенням Центральне спеціалізоване будівельне управління Міноборони під керівництвом Дмитра Ісаєнка отримало в оренду 0,96 га на 5 років для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців.

Отримавши в оренду фактично свою ж ділянку, Міноборони підшукало інвестора, і у березні 2006-го уклало інвестдоговір з ТОВ «Трейдлінкс». Однак у 2011 році Госпсуд Києва визнав його недійсним. Через рік той самий суд визнав незаконним частково і рішення Київради, чим підтвердив приналежність ділянки до земель оборони. Суд з’ясував, що Міноборони від ділянки не відмовлялося, та ще й Київрада самовільно змінила цільове призначення ділянки із земель оборони на землі житлової забудови.

Незрозуміло чому, але у 2012 році військова прокуратура не стала вимагала визнати рішення Київради про оренду недійсним повністю. Зробити це прокурори намагалися вже аж у 2016-му. Суд погодився, що Київрада у 2004 році прийняла рішення з порушеннями, але визнати його недійсним відмовився через строки давності, які сплили у 2015-му.

До 2015 року ні військові, ні комунальні чиновники про ділянку не згадували. Аж раптом у жовтні 2015-го т.в.о. начальника Центрального територіального управління капітального будівництва Міноборони (яке замінило ЦСБУ) Сергій Собан уклав договір про будівництво житлового комплексу з новим інвестором – ТОВ «Будінпроект», бенефіціарним власником якого значиться Сергій Якусевич, заступник голови правління «Укрбуду» Максима Микитася.

Цей же Собан разом з мером Києва Віталієм Кличком у квітні 2016 року уклали угоду про поновлення договору оренди ділянки на 5 років.

І от до цих двох угод є великі питання.

По-перше, ЦТУКБ для укладення договору з «Будінпроектом» мало б отримати погодження Міноборони, відповідно до Порядку №296. Самі військові стверджують, що це не так, оскільки нібито договір про будівництво є договором підряду, а не спільної діяльності, а відтак не підпадає під дію Порядку.

Та ми знайшли у державному судовому реєстрі аналогічні справи, у яких фігурують ЦТУКБ, приватна фірма і договори про будівництво. І суд дійшов висновку, що такі договори є фактично договорами про спільну діяльність, які потребують погодження з Міноборони. Одна з таких справ, яка стосується забудови на вул. Трутенка, 3 у Києві, вже навіть пройшла всі три інстанції.

Але найвеселіше, звісно, вийшло у Кличка. Мер міста на підставі висновку постійної комісії Київради за вже описуваною нами схемою без розгляду на сесії поновив оренду, яка закінчилась шість(!) років тому. Нагадаємо, що договір оренди у 2005 році укладався на 5 років. І жодних даних про його поновлення у 2010 році немає.

Боротьба за монстра

Фальшиво поновлена оренда і незаконний договір про будівництво відкрили забудовникам шлюзи. У квітні 2016 року ДАБІ видала замовнику будівництва (ЦТУКБ) і фірмі Якусевича дозвіл на виконання будівельних робіт.

На ділянці Міноборони на вул Січових Стрільців, 59 забудовник у вересні 2017 році зніс будівлю обласного військкомату

Упевненість забудовника в безхмарному майбутньому відобразилась і на проекті самого будівництва. Він запланував втиснути на невелику ділянку в історичному центрі столиці трисекційну будову від 15 до 26 поверхів на 353 квартири. Комплекс стояв би практично впритул до сусідніх 5-9-поверхівок і майже повністю перекрив би їм сонячне світло.

Проект ЖК Покрова, який вміщував три секції від 15 до 26 поверхів

Про щільність населення – годі й говорити: там і без нового будинку катастрофічно бракувало прибудинкових територій.

Стан ділянки станом на квітень 2018 року

На цьому етапі мешканці зрозуміли, що, якщо нічого не робити, то все так закінчиться, як і передбачалось. Почалось все із звернень: до депутатів Київради, народних депутатів, в КМДА. Нардеп від ВО «Свобода» Юрій Левченко, який був обраний саме у Шевченківському районі столиці, включився у процес захисту мешканців вул. Січових Стрільців від незаконної забудови. Юристи нардепа звернулися у профільні комісії і Департаменти ДАБІ, в Міноборони, у Мінкультури і в правоохоронні органи. Згодом, коли контролюючі органи зупинили незаконну забудову приписами ДАБІ і Мінкульту, юрист нардепа успішно відстояла ці приписи в судах за підтримки місцевих мешканців на кожному засіданні.

Перший успіх стався 20 січня 2017 року, коли ДАБІ анулювала свій дозвіл. Причиною скасування дозволу стали виявлені порушення: проектна документація забудови була розроблена на основі містобудівних умов та обмежень (МУО), які вже втратили чинність. Ці МУО були видані замовнику (ЦТУКБ) ще у 2011 році і втратили чинність у 2013-му.

Крім того, виявилося, що будувати розпочали без жодних погоджень від Мінкультури. У результаті Мінкульт у лютому 2017 року видав припис, яким заборонив будь-які роботи на ділянці.

Новий проект

25 лютого цього року Департамент містобудування КМДА видав Центральному теруправлінню капбудівництва Міноборони нові містобудівні умови та обмеження. На їх підставі ЦТУКБ разом з фірмами Микитася має розробити проектну документацію, що не може суперечити вказаним МУО.

Розглянувши ці МУО можна відзначити дві речі:

• у них дуже чітко вказано висоту забудови;
• задані параметри забудови буде виконати складно.

Подивимося детальніше. У МУО чітко прописано, що ділянка по вул. Січових Стрільців, 59 є територією середньо- та малоповерхової забудови. І умовна висота комплексу ніяк не може перевищувати 26,5 м. Тобто, заплановані раніше 26 поверхів тут вирости вже не можуть.

Зафіксовану вимогу по висоті забудовнику обійти практично неможливо без явних порушень. Дуже часто чиновники КМДА залишають у МУО лазівку у вигляді «умовної висоти до 100 м», яку треба погодити з Мінкультури. Та у цьому випадку такого немає.

Далі в МУО вказано, що забудовник має чітко дотримуватися вимог державних будівельних норм. Наприклад, щільність населення не може перевищувати 450 чол/га.

Ці вимоги до висоти та щільності значно зменшують можливу площу та поверховість забудови. Вже не кажучи про вимоги до пожежної безпеки, інсоляції, місць для паркування автомобілів, місць відпочинку дорослих та дітей, спортмайданчиків, які там майже відсутні, і т.д. Зважаючи на вже існуючу досить щільну забудову у житловому квадраті, де запланований ЖК «Покрова», деякі вимоги виконати буде дуже нелегко.

Здавалося б – перемога, якби не два «але». Перше. За умов, коли площа нової будівлі буде врешті відповідати державним стандартам, хочеться подивитися на виконання такого пункту договору про будівництво, як надання 900 кв м під обласний військкомат. Який наразі виїхав і має туди повернутися. І чи вистачить квартир власне військовослужбовцям, для яких житло на папері власне і будується, а також фізособам, які вже віддали гроші «Укрбуду». Тому варто спостерігати, чи те, що описано в новій документації де-юре, буде втілюватись де-факто. Негативних прецедентів у Києві – достатньо.

Інша річ – важливіша. Уся ця історія стала можливою через те, що після Майдану Віталій Кличко своїм підписом продовжив оренду, якої не існувало, віддавши державну землю під безконтрольну забудову. Пишемо «безконтрольну», бо досвід свідчить, що коли «землі оборони» потрапляють до рук забудовників, то варто очікувати будь-яких чудес, як містобудівних, так і фінансових. Це зайвий раз підтвердили вчорашні обшуки НАБУ.  Стосувались вони історії з тими самими вихідними даними, що й на Січових Стрільців. Теж центр Києва, теж землі оборони, які перейшли до приватного забудовника, той самий забудовник – «Укрбуд», і майже та сама висота будинку – 24 поверхи. Єдине, що вирізняє ці дві історії, це стрічка із повідомлення НАБУ: «Затримано колишнього командувача Національної гвардії України. Також затримано генерального директора компанії-забудовника та оцінювача». Ну що ж, на одного менеджера в «Укрбуду» тимчасово стало менше.

Ірина Шарпінська, «Наші гроші»

Україну чекає подорожчання електроенергії  на 30%-60% у випадку введення ліберальної моделі на монополізованому ринку вже з 1 липня. Відтак існує потреба у перенесенні запуску нових правил на 1-2 роки для доопрацювання нормативної бази. Про це йдеться у заяві Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг.

Згідно прийнятого у 2017 року закону «Про ринок електричної енергії», з 1 липня 2019 року має запрацювати нова модель ринку електроенергії. Закон позбавляє державу права регулювати  тарифи виробників електричної енергії. Натомість передбачено саморегулювання ринку за допомогою механізмів конкуренції, попиту та пропозиції.

«Дійсно, такі моделі працюють у багатьох (хоча і у не у всіх) країнах світу… Але в Україні є ключова розбіжність із іншими країнами, де таке вводилося – немає конкуренції на ринку, а є глибока монополізація ринку. Отже, виробники з 1 липня зможуть виставляти будь-які ціни на електроенергію, не зустрічаючи реальної конкуренції, яка може обмежувати зростання ціни За різними оцінками, стрибок цін із введенням такого «лібералізованого монопольного ринку» може скласти 30%-60%», – заявила Асоціація.

Антимонопольний комітет раніше визнавав, що у ДП «НАЕК Енергоатом» та групи ДТЕК існує ринкова влада. Це зумовлено високим рівнем концентрації, бар’єрами вступу на ринок, закритістю ринку та невеликим розміром конкурентів.

«На сьогодні біля 60% грошей із кожної платіжки за електроенергію іде групі ДТЕК, це понад 100 млрд грн у рік. У висновках Антимонопольного комітету тоді стверджувалось, що ринкова влада виробників електроенергії не може бути реалізована через технічне та цінове державне регулювання (Міністерство енергетики та НКРЕКП). Яка ж тепер логіка реформи — з 1 липня зняти це регулювання, щоб монополісти змогли повністю реалізувати свою ринкову владу?», – відмічає Асоціація.

При цьому монополізація ринку електроенергії в Україні йшла значними темпами саме останніми роками, коли ДТЕК отримав низку активів і у якості вертикально інтегрованої групи контролює 80% від усього видобутку вугілля, 80% від усіх вугільних електростанцій, 7 підприємств обленерго, які контролюють понад 40% постачання електроенергії.

Відтак ДТЕК і «Енергоатом» контролюють біля 90% виробництва електроенергії. Ще біля 5% ринку – це учасники (ТЕЦ та «зелені»), які не братимуть участь у економічній конкуренції, бо субсидуються за рахунок спеціальних високих тарифів. За даними АМКУ, показник монополізації ринку (індекс Герфіндаля-Гіршмана) складав 3957, що свідчить про дуже високу ступінь.

Довідково: Індекс Херфіндаля-Хіршмана (Herfindahl-Hirschman Index (HHI) – показник, що використовується з метою оцінки рівня монополізації галузі. Нацбанк України називає високим рівнем концентрації показник більше 1800. У США вважають висококонцентрованими ринки з показниками понад 2500.

Окрім проблеми монополізації ринку, Ассоціація також вказує на ряд інших проблем: високий обсяг неврегульованих боргів (понад 36 млрд грн), високий обсяг перехресного субсидіювання (біля 60 млрд грн у рік, які непобутовий споживач додатково сплачує за побутового споживача), неготовність систем обліку та ІТ-систем.

У виграші від введення нових правил гри на монополізованому ринку залишаться «українські олігархи, які контролюють енергетичні монополії. Вони зможуть виставляти будь-які ціни на свою електроенергію, розуміючи, що альтернативи для покупця не буде. Саме тому деякі монополії та їх «агенти впливу» так активно проштовхують ідею нової моделі ринку, називаючи його «конкурентним ринком», таким чином вводячи суспільство в оману», відмічає Асоціація.

«Звертаємось до Уряду та Верховної Ради України щодо необхідності перенесення введення такого ринку мінімум на 1-2 роки до моменту створення необхідної конкуренції та технічної готовності ринку», – йдеться у заяві Асоціації.

Асоціацію споживачів енергетики та комунальних послуг очолює колишній член НКРЕКП Андрій Герус. У квітні його представили одним з радників кандидата в президента Володимира Зеленського.

Основні віхи концетрації енергоринку України останніх років

1. Група ДТЕК у серпні 2017 року придбала на приватизації блокуючі пакети акцій 5 крупних енергетичних компаній (Західенерго, Дніпроенерго, Київенерго, Дніпрообленерго, Донецькобленерго)
2. Група ДТЕК (із дозволу Антимонопольного комітету) купила контрольні пакети акцій ще двох обленерго: Одесаобленерго та Київобленерго
3. Видобуток вугілля групи компаній ДТЕК збільшився з частки 67% у 2013 році до частки понад 80% у 2018 році (тобто відбулася подальша монополізація ринку сировини для вугільних електростанцій)
4. У грудні 2017 року Антимонопольний комітет України видав рекомендацію щодо необхідності відкриття імпорту електроенергії, який може добавити конкуренції. Але на жаль, відбувся повний саботаж цієї рекомендації як зі сторони Міністерства енергетики, так і зі сторони НКРЕКП, а також і зі сторони Ради Оптового ринку електроенергії, яку очолював у той час представник групи ДТЕК. Ціна електроенергії на біржі в Угорщині в останні місяці була на 30%-60% нижча, аніж тариф українських вугільних електростанцій. І таке відкриття імпорту призвело б до конкуренції та зниження ціни. Варто відзначити, електроенергія — це чи не єдиний товар в Україні, імпорт якого повністю заборонений (не важко здогадатися у чиїх інтересах).
5. Не відбулося залучення західних інвесторів в українську енергетику, зокрема процес приватизації ПАТ «Центренерго» було зірвано.

Запорізька міська рада продала три земельні ділянки за заниженою ціною. Про це написав «Запорізький центр розслідувань» з посиланням на березневі рішення міськради.

Перша ділянка (кадастровий номер 2310100000: 01: 007: 0204) розташована по пр. Соборний, 87, поруч з ТРЦ «Автора». Її площа становить 3 тис кв м – майже третина гектара.

З 2002 р. земля перебувала в оренді у ТОВ «Жисар» для розміщення кафе з літнім майданчиком.

У 2018 Запорізька міськрада дала дозвіл на проведення експертної нормативної-грошової оцінки і складання документації для продажу ділянки. Землю оцінили в 917 тис грн. згідно з ринковими цінами на 1 січня 2019 року. Колишньому орендарю ділянку обійшовся в 296 грн. за квадрат.

Зараз на цьому місці знаходиться ресторан «Луїзіана».

Друга ділянка (2310100000: 03: 045: 0017) знаходиться по вул. Чубанова, 5а, поруч з перетином Набережної магістралі і вул. Привокзальна. Площа становить 2,6 тис кв м.

З 2003 по 2018 рр. земля перебувала в оренді у ПМПФ «ДАХ». Потім, ПП «Глорія-тет» купила адміністративні будівлі, розташовані на території ділянки. Після чого, підприємство попросило у міськради дозвіл на продаж ділянки для розміщення виробничої бази.

У лютому 2019 міськрада дала дозвіл на збір техдокументації і проведення експертної нормативної-грошової оцінки. Ділянку оцінили в 175 тис грн. (на 01.03.2019). Таким чином один квадратний метр коштував тут 65,6 грн.

Третя ділянка (2310100000: 03: 020: 0027) по вул. Східна, 9, неподалік від фабрики «Міда» в Космічному мікрорайоні. Її площа – 3,9 тис кв м.

З вересня 2016 р. ділянку здали в оренді ТОВ «Квант-плюс» на 10 років для розміщення оптової бази товарів народного споживання. Однак пізніше компанія звернулася до міськради з проханням надати дозвіл на викуп і проведення оцінки землі. Після чого, «Квант-плюс» дозвіл отримав і ділянку оцінили в 261 тис грн. (на 01.02.2019). В результаті колишньому орендарю 1 кв м коштував в 66,14 грн.

Журналісти порівняли «експертну оцінку» з цінами ділянок під нежитлову забудову, які виставлені на порталі OLX.

Так, ділянка на пр. Соборності 62 б, площею в 600 квадратів продається за $35 тис. Таким чином, сума за квадрат становить 1,5 тис грн.

Схожа земля на вул. Шкільній площею в 600 кв м продається за $36 тис, що становить 1,6 тис грн за кв м.

Ділянка, розташована в Олександрівському районі площею 4 тис кв м продають за $250 тис, тобто вартість одного квадрата становить 1,6 тис грн.

Від початку 2019 року підрозділи ПАТ «Українська залізниця» («УЗ») оприлюднили у системі «Прозорро» договори про закупівлю товарів і послуг на загальну суму 4,31 млрд грн. Це приблизно втричі менше від загальної суми договорів за аналогічний період 2018 року, яка становила 11,74 млрд грн.

Якщо відняти з цих сум регулярні закупівлі дизельного палива для тепловозів, то картина ще гірша. За чотири місяці поточного року без палива протендерили 1,47 млрд грн.,  за аналогічний період минулого року – 5,15 млрд грн. Тобто цього року закупівлі без палива учетверо менше від торішніх.

Загальна очікувана вартість оголошених тендерів за аналогічний період поточного та минулого років відрізняється приблизно вдвічі. Цьогоріч вона складає 8,83 млрд грн., що удвічі менше від торішнього показника у 19,09 млрд грн. за той же проміжок часу.

За даними народного депутата Віталія Купрія від 2018 року (копія депутатського запиту ж у розпорядженні «Наших грошей»), протягом останніх трьох років заплановані ремонти колії виконувались на 10-15% від плану або виконувались з застосуванням бракованих матеріалів, без дотримання вимог ГОСТу, що підтверджується матеріалами зареєстрованих кримінальних проваджень і проведених судових експертиз.

Як писав Купрій керівництву «УЗ», більше 18 тис км залізничної колії (без з окупованого Криму та Донбасу) побудовано із застосуванням клеми проміжного рейкового скріплення ГОСТ 22343-90/ДСТУ ГОСТ 22343:2017. Із них більше 5 тис км залізничної колії знаходилось у аварійному стані. На початок 2019 року 8 500 км верхньої будівлі колії в стані протермінованого ремонту і майже 2000 км колій закриті для використання.

Нагадаємо, під Кабміном 14 травня пройшов мітинг Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України. Учасники вимагали підвищення зарплат робітників і зниження зарплат керівництва, недопущення скорочень, зменшення податку на землю для «УЗ», фінансування оздоровчої кампанії в обсягах не менше попереднього року тощо.

У березні «УЗ» погасила першу частину своїх єврооблігацій на $150 млн та виплатила черговий купонний дохід за ними, взявши позику в «Ощадбанку» і Держінфрапроекту.

Міністерство внутрішніх справ хоче отримати державні гарантії для залучення кредитних коштів для закупівлі спеціального пожежного літака для Держслужби з надзвичайних ситуації. Сума кредиту складе до 0,50 млрд грн.

На розгляд урядового комітету 16 травня МВС подало проект постанови, якою пропонується уряду затвердити Програму підвищення обороноздатності і безпеки держави. У тому числі передбачено оснащення ДСНС сучасною авіатехнікою.

Ан-32П

В пояснювальній записці МВС вказало, що на сьогодні авіаційний підрозділ ДСНС укомплектований чотирма пожежними літаками Ан-32П. Але для підвищення оперативності та ефективності виконання завдань потрібно розширити авіапарк. Планується, що додатковий літак буде задіяний, в тому числі, для пошуково-рятувальних робіт в акваторія Чорного та Азовських морів та для гасіння пожеж в лісах України.

Вартість літака та сума обслуговування кредиту буде визначена під час укладання відповідного контракту. Поки що відомо, що будуть задіяні гроші державного бюджету, кредит буде під державні гарантії, а його сума не повинна перевищувати 500 млн грн. Покупку планують зробити в 2019 році. Дані про продавця та виробника літака відсутні.

Запропонована уряду програма про закупівлю літака для ДСНС

Відмітимо, на початку року міністр внутрішніх справ Арсен Авакова анонсував, що для потреб Нацгвардії та ДСНС протягом п’яти років буде закуплено 13 літаків вітчизняного виробництва. Загальна сума закупівлі складе $450 млн. (біля 12 млрд грн.), частину літаків буде закуплено у лізинг.

Після цього ЗМІ повідомили, для ДСНС готуються передати АН-32П 1992 року випуску, який раніше використовувався в Кропивницькій льотній академія Національного авіаційного університету для навчання екіпажів іноземних держав. Цей літак належить філії ДП «Антонов» – заводу «Авіант».

Нагадаємо, минулого серпня  «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа» МВС уклало угоду з компанією «Airbus Helicopters SAS» (Франція) про закупівлю 55 вертольотів на 554,29 млн євро, або 18,23 млрд грн. Майже половину з цього авіапарку  становить 21 вживаний важкий дводвигунових вертоліт моделі Н225. Основні вузли та агрегати вживаних вертольотів Н225 2007-2012 років випуску матимуть ступінь зносу 50% і не менше 300 льотних годин залишкового корисного використання.

Агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на французькі ЗМІ повідомляло, що раніше вживані вертольоти H225 експлуатувала міжнародна «CHC Helicopter», але після аварії одного з них у квітні 2016 року в Північному морі в Норвегії дію лізингового договору було припинено і від експлуатації їх відмовилися.

В кінці 2018 року перші вертольоти Airbus прибули до України.

За підсумками 2018 року найбільшу суму відпускних та премій 948,76 тис. грн серед керівників департаментів та державних уповноважених АМКУ задекларував виконуючий обов’язки апарату Комітету Юрій Литвин. Ріст доходу Литвина в Антимонопольному відомстві у порівнянні з 2017-им роком складає 77%.

Про це свідчать дані е-декларацій керівників та державних уповноважених АМКУ за минулий звітний рік.

Доходи топ-менеджерів центрального апарату АМКУ у 2017-2018 роках:.

Литвин обіймає посаду директора Департаменту розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Два роки тому він програв конкурс на зайняття посади керівника апарату АМКУ, але зараз виконує його обов’язки.

Цей конкурс у 2017 році виграв Дмитро Лосєв – замголови Державного фонду сприяння місцевого самоврядування в Україні з урядової вертикалі Володимира Гройсмана. Литвин же розв’язав ситуаційні завдання всього на 0,44 бали, отримавши недопуск від Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Це рішення Комісії Литвин оскаржив у суді, апелюючи до «суттєвих порушень вимог чинного законодавства» при проведенні конкурсу.

Як і минулого року, деякі державні уповноважені АМКУ заробляють менше, аніж «ключові» керівника департаментів.

Юлія Костюк, «Наші гроші» в рамках проекту «Норови АМКУ»

Слідчі Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області розслідують діяльність комунального реєстраційного підприємства «Цифровий документообіг» Дніпропетровської обласної ради. За версією слідчих, це КП було створене для незаконної держреєстрації прав і заволодіння третіми особами майном держави, територіальних громад та інших осіб.

Як свідчить ухвала Бабушкінського райсуду Дніпропетровська від 3 травня 2019 року, в липні 2017 року група осіб встановила контроль над КП «Цифровий документообіг». На посаду директора призначили раніше неодноразово судимого, зокрема за незаконне зберігання наркотичних засобів, чоловіка з неукраїнським прізвищем, який показав, що влітку 2017 року за гроші передав Віталію Гавриленку, який нині значиться керівником КП паспорт та ідентифікаційний код, після чого підписав якісь документи, але не пам’ятає які саме та в якій кількості.

Восени 2018 року колишньому засудженому за зберігання наркотиків від знайомого адвоката стало відомо, що його оформлено на посаду директора КП «Цифровий документообіг», після чого адвокат заплатив колишньому зеку гроші, а зек підписав безліч документів, зі змістом яких не ознайомлювався. В свою чергу, з метою реального керівництва діяльністю КП, від імені засудженого у січні 2019 року оформлено довіреність на іншу особу, заздалегідь обізнану з умовами злочинного плану, уповноважено представляти інтереси КП «Цифровий документообіг» у всіх підприємствах, установах, організаціях, з правом підпису.

Протягом 2018 року на підставі наказів фіктивного директора-зека на посади державних реєстраторів до КП «Цифровий документообіг» ДОР прийнято, зокрема, двох чоловіків, які взагалі не могли бути реєстраторами, бо не мали вищої юридичної освіти. Один із цих чоловіків мав підроблений паспорт із вклеєною фотографією.

Використавши підроблені документи, 8 січня 2019 року ця група осіб отримала акредитацію у Міністерстві юстиції і направила в структуру Мін’юсту – ДП «НАІС» замовлення щодо навчання по роботі з реєстрами та отримання ключів реєстраторів. Але 18 березня 2019 року до Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 надійшли матеріали управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області щодо реальної ситуації по цій групі осіб. 27 березня 2019 року двох працівників КП після отримання ключів реєстраторів затримали правоохоронці біля будівлі дніпропетровського відділення НАІСу.

Кримінальне провадження №42019041440000016 від 18 березня 2019 року відкрито за статтями ККУ ч. 4 ст. 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів») та ч. 2 ст. 361 («Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп’ютерних мереж).

За даними сайту Міністерства юстиції, КП «Цифровий документообіг» при Дніпропетровській обласній раді досі не скасована акредитація.

Дніпропетровську обласну раду очолює Гліб Пригунов, у 2015 році – заступник глави Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка. Після перемоги Порошенка на президентських виборах Пригунов став керівником секретаріату Дніпропетровської обласної організації партії «Блок Порошенка». ЗМІ Пригунова пов’язують з Олександром Петровським, раніше відомим як авторитетний бізнесмен на прізвисько Нарік. Фото з Петровським Пригунов навіть оприлюднював на своїй сторінці в соцмережах.

Як раніше повідомляли «Наші гроші», у липні 2018 року правоохоронці затримали двох працівниць Міністерства юстиції – Алісу Оскірко та Тетяну Даценко, які вимагали від представника іншого реєстраційного комунального підприємства половину місячного прибутку КП за нескасування акредитації цьому підприємству.

Поліція розслідує незаконну зміну строків трьох тендерів щодо розбудови Національного інституту раку, яку була внесено невідомими особами у систему «Прозорро» із кабінету ДП «Державний будівельний центр Міністерства охорони здоров’я України». Про це повідомила державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Директор ДП Денис Єлєнєв подав заяву в поліцію. Печерське управління поліції ГУ НП у м. Києві 23 квітня почало кримінальне провадження №12019100060001813 за ч. 1 ст. 361 «Незаконне втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп’ютерних мереж». В оприлюдненому замовником витягу з ЄРДР сказано, що невстановлена особа 18 квітня несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої системи та протиправно змінила логін і пароль кабінету замовника на «SmartTender», і того ж дня невстановлені особи змінили строки трьох тендерів:

• 2,46 млрд грн. на реконструкцію і розширення Інституту за (детальніше про цей тендер у новині «Після публікації «Наших грошей» МОЗ закликало правоохоронців перевірити розбудову Інституту раку за 2,5 мільярда») ;
• 106,15 млн грн. на проектування та роботи з капітального ремонту його лабораторії;
• 18,52 млн грн. на реконструкцію приміщень №12-17 його радіологічного корпусу.

АО «Квадра Право» 19 квітня оскаржило в АМКУ дискримінаційні умови двох менших тендерів щодо вартості аналогічного договору та кількості обладнання і працівників.

Замовник повідомив, що при оголошенні цих двох тендерів встановив строк оскарження умов закупівлі до 17 квітня та кінцевий строк подання тендерних пропозицій до 21 квітня з накладенням ЕЦП. Після цього він більше не змінював і не переносив строки. Однак 18 квітня невідомі особи протиправно змінили логін та пароль від кабінету замовника на електронному майданчику «SmartTender» та подовжили вказані строки на травень. При цьому файли тендерної документації лишилися у початкових версіях.

ТОВ «СмартТендер» підтвердило первинні строки 17 і 21 квітня та незмінність файлу тендерної документації.

За даними майданчика, 17 квітня було збільшено кінцевий строк подання пропозицій з 21 квітня на 16 травня без накладення ЕЦП, а 18 квітня було зменшено кінцевий строк подання пропозицій з 16 травня на 25 квітня з накладенням ЕЦП.

Від «Наших грошей»:За наказом Мінекономрозвитку №490, замовник зобов’язаний застосовувати ЕЦП при оприлюдненні будь-яких документів під час надпорогових торгів або звітування про укладені договори. Тому зміна строків 17 квітня без накладення ЕЦП була порушенням, незалежно від того, хто саме її здійснив.

Як пише замовник, після відновлення ним санкціонованого доступу до кабінету технічної можливості повернути встановлені строки не було, тому вони не відображені на порталі.

Від «Наших грошей»: Дії через кабінет замовника за 18 квітня схожі на спробу скасувати дії за 17 квітня. Однак система «Прозорро» не дає повернути кінцевий строк подання пропозицій ближче, ніж на сім днів, відведених для оскарження.

Адмінколегія припинила розгляд скарги «Квадро Право» через сплив строків оскарження умов тендерної документації, оскільки оскаржувались вимоги, в які не вносилися зміни.

Анна Сорока, «Наші гроші»

У Антимонопольний комітет зайшло подання із пропозицією дослідити питання щодо дотримання конкурентного законодавства при зміні фактичних контролерів дев’ятнадцяти  облгазів, у чиї наглядові ради у 2016-му році увійшли люди Фірташа. Про це повідомило джерело «Наших грошей».

Йдеться про подання від 25 квітня, у якому викладені факти, що свідчать про бездозвільну концентрацію облгазів, фактично підконтрольних олігарху Дмитру Фірташу. З-поміж інших, йдеться також про чотири облгази з групи російського олігарха Віктора Вексельберга – «Харківгазу», «Харківміськгазу», «Криворіжгазу» і «Дніпрогазу». (Як повідомляли «НГ», головою наглядових нарад усіх чотирьох згаданих облгазів є Девiд Ентонi Ховард Браун, він же значиться головою наглядових рад інших підконтрольних Фірташу облгазів  – детальніше у матеріалі «Якби АМКУ був нормальним. Що було б з Фірташем»).

У документі пропонується розглянути питання щодо можливого здійснення у 2016 році бездозвільних концентрації загалом 19-ти облгазів (ПАТ «Сумигаз», ПАТ Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Чернігівгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Криворіжгаз»,  ПАТ «Волиньгаз»,  ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз»,  ПАТ Чернівцігаз», ПАТ «Тисменицягаз»,  ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Миколаївгаз»). Припускається, що концентрації відбулись в результаті зайняття одними і тими ж особами більше половини посад у наглядових органах товариств.

Розглядається також версія про бездозвільне взяття під контроль ПАТ «Сумигаз» київською компанією ТОВ «РГК Трейдінг», яка через кіпрський офшор «Т.G.I. Gas Holdings Limited» підконтрольна Дмитру Фірташу.

Чи погодиться керівник АМКУ Юрій Терентьєв надати дозвіл на відкриття справи наразі невідомо.

Нагадаємо, Дмитро Фірташ в особі офшорних засновників компанії «Газтек» володіє акціями «Вінницягаз», «Волиньгаз», «Дніпропетровськгаз», «Житомиргаз», «Запоріжгаз», «Івано-Франківськгаз», «Миколаївгаз», «Рівнегаз», «Сумигаз», «Хмельницькгаз», «Чернівцігаз», «Тисьменицягаз», «Луганськгаз».

У грудні 2018-го глава правління НАК Нафтогаз України Андрій Коболєв повідомляв, що Фірташ контролює 80% ринку облгазів. І це без урахування чотирьох облгазів Вексельберга.

Суд визнав протиправним і скасував рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт по об’єкту на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі Києва. Про це свідчить постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня.

Інспекція ДАБК у м. Києві 28.11.2012 видала ТОВ «Пателі Лізинг» дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового-офісного комплексу на вул. Нижній Вал, 27-29. Цей дозвіл був виданий на підставі проекту, за яким кількість надземних поверхів складала 8.

У подальшому Держархбудінспекція України 04.06.2013 зареєструвала зміну даних у виданому дозволі в частині коригування проектної документації, відповідно до якої вже було запроектовано будівництво 12–поверхового житлового будинку.

Наприкінці 2017 року до керівника ДАБІ України звернувся народний депутат від БПП Дмитро Білоцерківець з проханням перевірити забудову на вул. Нижній Вал, 27-29.

ДАБІ провело перевірку  і встановило порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вказаному об’єкті будівництва, а саме: проектна документація на будівництво розроблена (відкорегована) без отримання вихідних даних на проектування, чим порушено положення законів «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про архітектурну діяльність».

12.01.2018 ДАБІ анулювала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Після цього в суд звернулися ОК «Наш дім Поділ» і ТОВ «Пателі Лізинг». Суд задовольнив вимоги останнього і скасував рішення ДАБІ України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт. Водночас суд зобов’язав ДАБІ внести дані про цей дозвіл до єдиного реєстру документів.

Суд дійшов висновку, що рішення ДАБІ України від 12.01.2018 про анулювання дозволу є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки істотно порушена процедура проведення перевірки, яка передує винесенню такого рішення. Зокрема, суд зазначив, що закінчення перевірки ДАБІ не підтверджено жодним документом. І фактично ТОВ «Пателі Лізинг» не мало можливості усунути порушення, оскільки припис про усунення порушення вимог законодавства не складався і не направлявся.

Крім того, суд дійшов висновку, що рішення ДАБІ України як адміністративно-господарська санкція було винесене із порушенням строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу.

Нагадаємо, Київрада наприкінці 2014 року подала позов в суд з вимогою зобов’язати ТОВ «Пателі Лізинг» знести самовільно добудовані поверхи на будівлі по вул. Нижній Вал, 27-29.

У рамках цієї справи суд у 2015 році задовольнив клопотання Київради про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: заборонив ДАБІ України видавати документи про готовність цього будинку до експлуатації. Вищий госпсуд залишив цю ухвалу в силі.

31.05.2016 суд призначив у справі комплексну будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручили Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. У серпні 2017 року до суду надійшов висновок експертів. Як повідомила депутат Київради Ольга Балицька, експертиза встановила ряд порушень, а також показала, що частковий демонтаж будівлі є технічно можливим.

На сьогодні рішення у справі ще немає. Останнє засідання по ній відбулося 13 травня, дата наступного – поки невідома.

Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України 10 травня за результатами тендеру замовив ТОВ «Шимюкрейн» обладнання для аналізу різних сполук на 58,09 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 7 вересня 2019 року поставлять сім науково-дослідних комплексів на базі газового хроматографу-мас-спектрометру GCMS-QP2020 NX Shimadzu (Японія) по 8,30 млн грн.

Перелік складових науково-дослідних комплексів можна побачити у таблиці нижче.

Ціна угоди прив’язана до курсів валют. Строк оплати товару становить 20 банківських днів після поставки, гарантійний строк – рік, а забезпечення виконання договору – 5%.

Вартість договору на 0,6% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 58,45 млн грн.

Столична фірма «Шимюкрейн» належить директору Олександру Сухомлинову та Ірині й Олексію Поліщукам. Останній також володіє ТОВ «Технопролаб» сам, ТОВ «Техно НК» із членами правління ПАТ «Одеський припортовий завод» Володимиром Вакеряком і Сергієм Пеліховим, ТОВ «ЕСМ Україна» з Олександром Ходирєвим і словацькою фірмою  «ЕСМ Есо Моніторінг», бенефіціарами через яку є Міхал Ружіка та Юрай Капрінау.

Торік фірма «Шимюкрейн» одноразово згадувалася у кримінальній справі проти ректорки ДВНЗ «Національний медичний університет імені О.О. Богомольця» Катерини Амосової та її чоловіка – завідувача кафедри хірургії №4. На думку слідства, той, прикриваючись її ім’ям, закуповував товар за завищеними цінами у «Шимюкрейн» та інших підприємств.

Загалом із 2008 року переможець отримав державних підрядів на 175,60 млн грн.

Єдиним конкурентом із таким самим обладнанням було київське ТОВ «Логіклабгрупа» кандидата хімічних наук і викладача хіміко-технологічного факультету  НТУ України «КПІ ім. I. Сікорського» Андрія Кушка на чолі з Юлією Миколаївною Литвиненко (не плутати з телеведучою і кандидатом у президенти Юлією Леонідівною Литвиненко).

Усього з 2017 року суперник отримав державних підрядів на 77,89 млн грн.

Регіональна філія «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 14 травня уклала дві угоди із заводами самої «Укрзалізниці» про закупівлю залізничного обладнання на загальну суму 138,42 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» за 71,28 млн грн. поставить 66 250 шпал залізобетонних попередньо напружених для колії 1 520 мм типу СБ3 марки СБ3-0 1 сорт для рейок типу Р-50 та Р-65 по 1 056 грн. із комплектами матеріалів по 19,93 грн.

ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» за 67,14 млн грн. поставить:

• 62 250 залізобетонних попередньо напружених для колії 1 520 мм типу СБ3 марки СБ3-0 1 сорт для рейок типу Р-65 зі скріпленнями КПП по 1 056 грн.
• 62 250 комплектів матеріалів по 22,57 грн., а саме: прокладок 60х60х2500 на 11,44 грн., дроту діаметром 6,5 мм на 6,23 грн., підкладок 80х100х2850 на 4,90 грн.

У січні «Південно-західна залізниця» замовила Коростенському заводу такі шпали для зі скріпленнями КПП по 944 грн. із комплектами матеріалів по 23 грн. Тоді «Львівська залізниця» купувала їх в Коростенського і Гніванського заводів за такими ж цінами.

Таким чином, протягом чотирьох місяців шпали подорожчали на 112 грн., або 12%.

Нагадаємо, у 2015 році у Гніванського заводу почали виникати нові фінансові проблеми через те, що сама «Укрзалізниця» нав’язувала підприємству рознарядки про виготовлення шпал виключно з анкером виробництва ТОВ «Корпорація КРТ» братів Ярослава та Богдана Дубневичів, народних депутатів від БПП. Ці анкери є дорожчими від тих, що використовувались раніше, і це суттєво позначилось на рентабельності заводу.

Із лютого Гніванський і Коростенський заводи купують у дилера продукції Дубневичів ТОВ «ВМ Трейдер» анкери АЗ-2 для скріплень КПП-5 по 94 грн., а анкери АЗ-2.К для скріплень КПП-5-К з ущільнюючою коробочкою УК-2.К – по 110 грн.

Про цю ситуацію стало відомо з суду, через який Гніванський завод намагався домогтися розтермінування боргу перед «Корпорацією КРТ». Однак суд постановив виплатити 2,12 млн грн. боргу, що, за оцінкою юристів заводу, тоді могло «призвести до банкрутства товариства в будь-який момент». Судове рішення було прийнято через тиждень після безконкурсного призначення Ігоря Онищенка керівником заводу в червні 2017 року.

У квітні 2018 року завод очолила Лія Стахова, а в серпні 2018 року – Олег Хардикайнен.

Хардикайнен керував ТОВ «Інтеркомгруп» Ахмада Маджіда Малакшаха Рафієзадеха, яке безуспішно брало участь у тендерах залізничників із гумовими прокладками виробництва ТОВ «Інтер-ГТВ».

Нагадаємо, АМКУ оштрафував дилерів Дубневичів ТОВ «Експозиція» і ПП «Єврооснова-СМ» за змову на тендерах залізниці 2015-2016 років. Як встановив тоді комітет, «Експозиція» усунула від одного з тендерів конкурента Дубневичів «Інтер-ГТВ», уклавши з ним дилерську угоду, хоча насправді не збиралась поставляти його продукцію.

Ще раніше Хардикайнен був членом правління та начальником управління безпеки «Родовід-Банку». Його родичка Людмила Рудік – головний казначей Держказначейства.

В Оболонському управлінні поліції Києва з січня цього року розслідується кримінальне провадження за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до детального плану території, що суперечить Генеральному плану Києва. Про це свідчить ухвала Оболонського райсуду Києва від 24 квітня.

Йдеться про детальний план території в межах вул. Північна, просп. Оболонський, вул. Прирічна, просп. Героїв Сталінграду, Маршала Маліновського в Оболонському районі столиці.

Поліція розпочала розслідування після звернення постійної комісії Київради з питань дотримання законності.

Ця комісія у грудні 2018 року розглянула звернення громади Оболонського району столиці, які вимагали розглянути питання підробки детального плану території в частині дати та підписів службових осіб КМДА, а також невідповідності меж внесеного на розгляд Київради детального плану території та зазначених меж у технічному завданні на його розробку, яке було видане Департаментом містобудування та архітектури КМДА.

Слідство отримало покази свідків про те, що у графі «Погоджено» у документі стоїть підпис не першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, а заступника КМДА Петра Пантелєєва.

Крім того, підроблена дата під підписом начальника юридичного управління КМДА з 12 жовтня 2018 на 10 жовтня 2018 року.

На думку одного зі свідків, дії з підробки відомостей пояснювальної записки до вказаного детального плану території зроблені умисно з метою невиконання вимог закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». Вказаний закон збільшує охоронювані межі навколо озера Білого поблизу місця майбутньої забудівлі, що створює перешкоди у незаконному будівництві, а також вимагає необхідною умовою проекту ДПТ виконання стратегічної екологічної експертизи.

24 квітня суд надав слідчим поліції тимчасовий доступ до оригіналів документів – проекту рішення «Про затвердження детального плану території в межах вул. Північна, просп. Оболонський, вул. Прирічна, просп. Героїв Сталінграду, Маршала Маліновського у Оболонському районі м. Києва» від 11.10.2018 та додатків до нього з можливістю вилучення, які перебувають у володінні Київради.

Нагадаємо, у лютому цього року постійна комісія Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції звернулася до Національної поліції з проханням перевірити інформацію про підробку документів по забудові на вул. Генерала Жмаченка, 20 у Києві, що була викладена у матеріалі «Наших грошей».

Поліція підозрює, що службові особи КП «Плесо» та ТОВ «БК «Міськбудінвест», зловживаючи службовим становищем,  розтратили та заволоділи бюджетними коштами під час будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровського районі Києва за 88,06 млн грн. Про це написав Олександр Глазунов у виданні «КиевVласть».

Київські комунальники замовили «Будівельній компанії «Міськбудінвест» облаштування Русанівської протоки за 88,06 млн грн. у листопаді минулого року.

Слідчі з’ясували, що згідно інформації з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів «Edata», КП «Плесо» у листопаді та у грудні 2018 р. заплатило «БК «Міськбудінвест» 30,51 млн грн.

Водночас, у квітні цього року слідчі провели огляд місця події і не виявили фактів проведення будь-яких будівельних робіт на береговій лінії Русанівської протоки.

15 квітня Дніпровський районний суд м. Києва надав слідчим Дніпровського управління поліції ГУ Нацполіціі Києва доступ до документів щодо будівельних робіт, які знаходяться у комунальників.

«БК «Міськбудінвест» зі статутним капіталом 300,00 млн грн. належить киянам Анатолію та Володимиру Дроботам і столичному ТОВ «Енвіл», яким вони володіють з Олександром Гожим і Віктором Луценком із Боярки під Києвом.

Брати Дроботи співволоділи «Агрокомбанком» з Тетяною Етенко – сестрою дружини нинішнього нардепа від «Народного фронту» Сергія Пашинського. Нині банк під назвою «Айбокс Банк» належить Дроботам та Євгенію Березовському. Раніше Володимир Дробот був депутатом Київради від БЮТ і очолював КП «Труханів острів».

Починаючи з 2008 р.,ТОВ «БК «Міськбудінвест» отримало 18 підрядів на загальну суму 116,3 млн грн. Замовлення КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд і зони відпочинку вздовж Русанівської протоки є найдорожчим для цієї компанії.

З грудня 2018 р гендиректором КП «Плесо» працює Олег Юсипенко. До цього трохи більше року він виконував обов’язки керівника комунального підприємства.

Від «Наших грошей»:

Субпідрядник будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки – ТОВ «Княжна Либідь – за 55% загальної вартості підряду у 88,06 млн грн. має виконати берегоукріплення, монтаж устаткування і трубопроводів насосної станції та водозабору системи поливу, купить насосну станцію. Фірма Оксани Мезенцевої, Василя Пампухи і Вячеслава Божка фігурує у кримінальній справі. Поліція підозрює, що вона разом із ТОВ «Ріальто» у змові зі службовцями КП «Плесо» привласнила 5,14 млн грн. бюджетних коштів під час нібито ремонту зливостокової каналізації системи озер Опечень у Києві.