ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» («ЦІМТ НАНУ») 7 травня за результатами тендеру замовила ТОВ «Елінвар» реконструкцію корпусу лікарні для вчених НАНУ за 138,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2020 року реконструюють приміщення терапевтичного корпусу лікарні ДНУ «ЦІМТ НАНУ» по Вознесенському узвозу, 22-В у Шевченківському районі Києва.

За підсумковою відомістю ресурсів без доставки і ПДВ, найбільша сума у 7,68 млн грн. піде на плити HPL (ламінат високого тиску) на основі MDF по 759 грн./кв. м. У відкритих джерелах панелі МДФ у пластику HPL можна знайти за ціною від 850 грн./кв. м.

Ціни розчинів, бетонів, щебеню, піску, асфальтобетону відповідають ринку або нижчі.

Гарантійний строк становить десять років. На заробітну плату піде 26,76 млн грн., тобто 19% загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 3% – 4,38 млн грн. Ціна угоди на 6% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 147,00 млн грн.

ТОВ «ВДД Груп» з нижчою на 1 грн. ціною відхилили за відсутність розрахунків, ліцензій на обслуговування тепломереж і протипожежні роботи, договори оренди чи купівлі матеріально-технічної бази, а також документів про працівників і якість матеріали.

Раніше фірма «ВДД Груп» вимагала від замовника надати можливість ознайомитися з проектною документацією, але той відповів, що це можна зробити за його адресою.

Дорожчим конкурентом було ТОВ «Авіс-Пром» киянки Аліни Ляшенко і директора Сергія Кучкарова з Черкащини, який також керує ТОВ «Юристконсалт» Андрія Більки.

Столичний «Елінвар» зі статутним капіталом 9 412 грн. належить директору Юрію Ребікову і має спільний номер телефону +380971481616 із ФОП Ребікова Олена Михайлівна, яка володіє ТОВ «ІБК «Еверестбуд». За даними системи «YouControl», до 2016 року засновниками «Елінвару» були Разет Атієва та Ільяс Магомадов з-під Києва.

Загалом із серпня 2017 року переможець отримав державних підрядів на 199,31 млн грн., майже всі – у ДНУ «ЦІМТ НАНУ», з яких нинішній підряд – найбільший.

За даними АМКУ, Артур Гранц у якоcті власника фірм, що утворюють групу «BF», веде діяльність з оптової торгівлі товарами для магазинів безмитної торгівлі, послуг сервісного обслуговування пасажирів аеропорту «Бориспіль» (пакування багажу) та оренди майна (легкових автомобілів, водного транспорту, офісних приміщень), розповсюдження реклами в межах терміналу «D», веде роздрібну безмитну торгівлю в 13 міжнародних пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення в Закарпатській (8 магазинів), Волинській (2 магазини), Чернівецькій (один магазин), Житомирській (один магазин) та Одеській (один магазин) областях.

Голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв з листопада 2018 року не дає ходу справі щодо конкурсів на оренду майна в аеропорту «Бориспіль», порушеній за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Міністерства інфраструктури України. Про це повідомила державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Держуповноважена підготувала та підписала у профільному департаменті АМКУ подання про початок розгляду справи стосовно Мінінфраструктури. Однак «зі сплином більш ніж півроку відсутня будь-яка інформація щодо визначення Головою державного уповноваженого або профільного структурного підрозділу, що виключає можливість здійснення розслідування та вжиття інших заходів по зазначеному питанню», вказала Загребельська.

Справу щодо Мінінфра необхідно порушити через невиконання міністерством обов’язкових до розгляду рекомендацій, які АМКУ надав йому ще у жовтні 2016 року (весь текст рішення тут ).

Рекомендації стосувались того, що Мінінфраструктури було ініціатором дискримінаційних додаткових умов щодо договорів оренди площ у «Борисполі», виставлених на аукціон Фондом держмайна як технічним виконавцем конкурсної процедури.

У тому числі Мінінфра як уповноважений орган на управління майном «Борисполя» виставив низку вимог до учасників конкурсів 2014-2015 років на оренду приміщень під заклади харчування та магазини дьюті-фрі. У тому числі вимагалось аби учасники мали досвід в одному з міжнародних аеропортів України протягом не менше трьох років загальною площею не менше 500 м2 та мали б чистий дохід від реалізації послуг не менше 10 млн грн, підтверджений фінзвітністю за два роки.

Наприклад, до одного з приміщень пасажирського терміналу «D» виявили цікавість ТОВ «БФ груп», а також ФОП Кузенкова П.І., ТОВ «Лагуна-А», ФОП Давиденко О.О. Але саме через наявність вищевказаних вимог від Мінінфра до конкурсу було допущено лише «БФ груп».

Загалом на подібних конкурсах з додатковими вимогами у «Борисполі» було роздано 2500 квадратних метрів. Як повідомляли «Схеми», до одного з конкурсів на оренду площі під магазини дьюті-фрі не допустили світового оператора «Dufry» (Швейцарія) саме через вищевказану вимогу про наявність трирічного досвіду роботи в українських аеропортах.

За даними «Обозревателя», переможці конкурсів з додатковими вимогами від Мінінфра отримували нерухомість по дуже низьким орендним ставкам – від 2372 грн. за метр. Тоді як WOG уклав контракт на площу в «Борисполі» на 9530 грн за метр. А аеропорт «Львів» здає аналогічну територію за 10 тис. грн.

Бенефіціаром ТОВ «БФ груп» є Артур Гранц, який є давнім другом нардепа Андрія Іванчука («Народний фронт»). Директор фірми «БФ груп» Юрій Грищенко два скликання поспіль був депутатським помічником Іванчука.

Андрій Іванчук очолює парламентський комітет економічної політики і у цій якості курує діяльність Антимонопольного комітету. За даними «Наших грошей», Іванчука і голову АМКУ Терентьєва також пов’язують товариські стосунки.

Очільником Міністерства інфраструктури, яке й затверджувало конкурсні умови для «Борисполя», на той момент був однопартієць і давній друг Яценюка Максим Бурбак, нині – голова фракції «Народного фронту» у парламенті.

Прокуратура вважає, що посадові особи КО «Київзеленбуд» та КП УЗН Дніпровського району протягом 2017-2018 розтратили бюджетні кошти під час ремонту парку «Вербовий гай» у Дніпровському районі Києва. Про це написала Анна Камєліна у видання КиевVласть.

У 2017 р. «Київзеленбуд» замовив ПП «Приватне науково-виробниче підприємство Стиль-Майстер» капітальний ремонт парку на Дніпровській набережній «Вербової Гай» від буд. 13 по вул. Дніпровська Набережна до Дарницького мосту в Дніпровському районі за 4,40 млн грн.

Підрядник отримав 4,14 млн грн. і роботи з капітального ремонту нібито вважаються виконаними в повному обсязі. Водночас, слідчі встановили, що це не так.

Зокрема, в парку відсутні два батута «Інтер Атлетика» за 17 тис грн. та не влаштоване асфальтобетонне покриття, передбачене кошторисом. Крім того, не в повному обсязі облаштована велодоріжка (лише встановлені поребрики та засипаний гравій), не влаштовані ігрові елементи «Моторик парку».

Слідчі також виявили завищення вартості закупівлі обладнання: вартість паркової лавки «Плазма» у кошторисі вказано в розмірі 6,5 тис грн. при її ринковій вартості 3,4 тис грн. Тобто ціну завищили майже в два рази.

Суд надав правоохоронцям доступ до документів «Київзеленбуду» та приватної фірми, що послужили підставою для фінансування ремонтних робіт.

Власником та керівником ПП «Приватне науково-виробниче підприємство Стиль-Майстер» є Валерій Шрамко з міста Немирів Вінницької області.

Обов’язки гендиректора КО «Київзеленбуд» з травня 2018 року виконує Наталія Бєлоусова.

Від «Наших грошей»:

Згідно з даними системи «Прозорро», у 2016-2019 рр. «Приватне науково-виробниче підприємство Стиль-Майстер» отримало підрядів на загальну суму 22,91 мон грн.

Національний університет Києво-Могилянська академія 8 травня за результатами тендеру замовив ТОВ «Тауріс» реставрацію Староакадемічного корпусу в Подільському районі Києва за 147,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До травня 2022 року реставрують і пристосують Староакадемічний корпус Братського монастиря по вулиці Григорія Сковороди, 2, що збудований у 1703-1740 роках та є пам’яткою архітектури та історії національного значення. Реставрують фасади та інтер’єри, влаштують перекриття, сходи, фундаменти, мережі, дах, покриття, заземлення, блискавко- і вогнезахист, протипожежні системи, теплопункт, відеонагляд, контроль доступу, сигналізацію, кабельну систему, підсвітку, аудіовізуальний комплекс.

За підсумковою відомістю ресурсів без доставки і ПДВ, скляну підлогу Litefloor Xtra Grp. виробництва «Saint-Gobain» (Франція) площею 4,6 кв. м замовили по 71 тис грн./кв. м.

Двоє двополотних дверей із суцільного загартованого надпрозорого скла 10 мм коштують з італійською фурнітурою по 67-68 тис грн., а 15 двополотних дверей із суцільного загартованого надпрозорого скла 6 мм з італійською фурнітурою – по 26-33 тис грн.

Аудіовізуальний комплекс зокрема включає камеру Polycom EagleEye IV-12x 8200-64350-001 для системи відеоконференцзв’язку з кабелем HDCI довжиною 3 м за 107 тис грн.

Також до аудіовізуального комплексу входять дисплей LG 75UM3E за 230 тис грн., три сенсорні дисплеї Newline TruTouch TT-6516UB по 94 тис грн., два дисплеї LG 55SM5KE по 78 тис грн., шість планшетів Apple New iPad Pro 12,9” Cellular 64GB MTHJ2RK/A по 39 тис грн. і планшет для керування Apple iPad Wi-Fi 32GB MR7F2RK/A за 10 тис грн.

Дві найдорожчі декоративні люстри на 24 ріжка обійдуться кожна у 300 тис грн., а композитний атмосферостійкий макет будівлі станом на 1740-і роки – у 170 тис грн.

Вибірково перевірені ціни загальнобудівельних матеріалів відповідають ринку.

Субпідрядник ТОВ «БК «Будтранссервіс» виконає загальнобудівельні роботи на 22%, а ПП «Ремводпласт Плюс» – улаштує мережі на 17,5% загальної вартості підряду.

На 2019 рік передбачено фінансування з держбюджету в розмірі 17,50 млн грн.

Гарантійний строк становить десять років. На заробітну плату піде 16,74 млн грн., тобто 11% загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 2% – 2,45 млн грн. Ціна угоди на 6% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 157,04 млн грн.

Засновницею вишгородської фірми «Тауріс» є Валерія Ананьєва, а директором – Андрій Онопрієнко. Вона подала такі аналогічні два договори за 2016 рік про реставрацію Маріїнського палацу з ДП «Будівельно-монтажне управління ДУС» і ТОВ «Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне виробниче управління» та договір за 2018 рік із заповідником «Бабин Яр» про реставрацію контори єврейського кладовища.

Із 2015 року «Тауріс» узяв підрядів на 188,60 млн грн., з який нинішній – найбільший.

Нині єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «Уютный дом» Сергія Тарковського, Петра і Тетяни Карпенків, які володіють ТОВ «К Т К – Буд» і ТОВ «Сауд». Карпенки є співвласниками ТОВ «Агросвіт ТД», а Петро Карпенко з Тарковським – ТОВ «Д-33» з Андрієм Чалієнком. У 2017 році супернику замовили реставрацію Меджибізького палацу за 62,93 млн грн. За даними його сайту, він реставрував будівлі Києво-Печерської лаври, Нацбанку та центру міста, зокрема готелю «Renaissance» по вул. Прорізній.

Згадане «Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне виробниче управління» не допустили до аукціону за відсутність будівельної ліцензії щодо робіт на об’єктах класу наслідків СС3 та інформації про відповідність ст. 17 закону «Про публічні закупівлі».

Продовжуємо цикл публікацій про те, що міг би зробити Антимонопольний комітет з найбільшими олігархами України, але не зробив.

Увесь час правління Петра Порошенка Антимонопольний комітет під управлінням Юрія Терентьєва не висловлював жодних претензій до групи Дмитра Фірташа у вигляді сформульованих штрафних санкцій. Але – було за що.

Концентрація облгазів Вексельберга

Як відомо, найбільшими мережами облгазів в Україні володіють дві групи.

Дмитро Фірташ в особі офшорних засновників компанії «Газтек» володіє акціями «Вінницягаз», «Волиньгаз», «Дніпропетровськгаз», «Житомиргаз», «Запоріжгаз», «Івано-Франківськгаз», «Миколаївгаз», «Рівнегаз», «Сумигаз», «Хмельницькгаз», «Чернівцігаз», «Тисьменицягаз», «Луганськгаз».

Віргінська офшорка «Vijaya Universal Ltd» контролює «Харківгаз», «Харківміськгаз», «Криворіжгаз» і «Дніпрогаз».

Ми б могли написати, що другу групу контролює російський олігарх Віктор Вексельберг. АМКУ ще за часів Януковича дав дозвіл на концентрацію саме цій віргінській офшорці, яка отримали акції облгазів від офшорів, що тоді впевнено називали вексельберговими. Відтак ще у 2012 році почали говорити, що новим офшорним власником став Фірташ.

Однак ні тоді, ні вже при Терентьєву АМКУ так і не перевірив – може, у Фірташа вже не 80% українських облгазів, а набагато більше? Тим паче, що в системі SMIDA серед керівництва облгазів – і  фірташівських, і  «вексельбергівських» – одні й ті самі топ-менедежери. У наглядових радах облгазів у якості представників різних офшорних кампаній, які є акціонерами нібито різних мереж, щонайменше з 2016 року фігурують одні й ті самі люди з іноземними та слов’янськими прізвищами: Девід Браун, Iан Бьорд, Ілля Ушанов, Віталій Мількевич. Для прикладу можете самі порівняти склади наглядових рад «Сумигазу» і «Криворіжгазу» 2016 року (по тому всі ті самі прізвища залишались і на наступні роки):

А з цього порівняння очевидно витікає, що АМКУ вже давно мав би впритул зайнятись  гігантською монополією Фірташа в облгазах, і оштрафувати на 5% від річного доходу за отримання контролю над «Харківгазом», «Харківміськгазом», «Криворіжгазом» і «Дніпрогазом» без дозволу на концентрацію.

Абонемент на добривний монополізм

Група «OstChem» Дмитра Фірташа є основним виробником азотних добрив в Україні. Сталий розвиток та ріст прибутків групи підтримують зусібіч. Кабмін забороняє імпорт аміачної селітри з Росії, суд захищає постанову Кабміну про ембарго на поставки з РФ, а Антимонопольний комітет робить усе, аби справа про нездоровий монополізм «OstChem» не закінчувалась.

Ще у липні 2017 року було відомо, що Комітет встановив: монополіст умисне знижував рентабельність заводів, щоб мати можливість завищувати ціни, а у 2015 році в рамках однієї групи суб’єктів господарювання «спостерігалося штучне завищення вартості сировини та, відповідно, витрат підприємства-виробника». Розслідування стосувалось зловживання монопольним становищем компаніями «Азот», «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», «Рівнеазот», а також «НФ Трейдінг Україна».

Попередні висновки АМКУ були направлені фірташівцям ще два роки тому. Однак замість винесення вироку, керівник АМКУ Юрій Терентьєв змінив уповноваженого, відповідального за розслідування у справі, взявши її під власний контроль.

І ось вже травень 2019 року. А рішення про покарання компаній Фірташа на розгляд АМКУ так і не виносили.

Якби керівництво АМКУ було нормальним, то давно розслідувана спеціалістами Комітету справа була б розглянута, а у загашнику Фірташа з’явився б штраф у розмірі до 10% від річного доходу вищевказаних зловживачів. Це мільярди гривень. Але через зволікання ці гривні не зявляються у державному бюджеті, а залишаються в кишені Фірташа.

 «Облгази – неЗамовники»

На початку 2017 року тендерна колегія АМКУ рядом рішень завізувала, що облгази не є замовниками у розумінні Закону «Про публічні закупівлі». Тоді учасники ринку намагались оскаржити дії облгазів у межах семи різних тендерів. Коли справа дійшла до розгляду скарг, замовники заявили, що взагалі не є замовниками в розумінні Закону, а отже і розгляд будь-яких претензій на тендерні умови – не є доречним. Мовляв, «можемо взагалі без Прозорро тендеритись».

Облгази пояснювали, що не наділені спеціальними або ексклюзивними правами, а розподіл газу трубопроводами – то не їхнє транспортування, а значить вони не потрапляють під закон «Про природні монополії». Адмінколегія, яку тоді очолював державний уповноважений Андрій Вовк (і зрідка його заміняла заступниця голови АМКУ Ніна Сідоренко), тоді підтримувала позицію облгазів.

Якийсь час АМКУ продовжував цю практику, відмовляючись розглядати будь-які скарги на дії облгазів, як замовників, що користувались платформою «Прозорро» для здійснення закупівель.

Уже невдовзі АМКУ виступив з пропозицією до Мінекономіки розробити зміни до Закону, які б мали повернути облгази під його дію. Однак жодних змін у цій частині так і не було розроблено, і АМКУ почав змінювати власну практику.

На початку 2018-го регулятор розглянув скаргу одного з учасників закупівлі «Мелітопольгазу» і не дозволив замовнику придбати газові лічильники з порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі. Так склалось, що головою тодішнього складу органу оскарження був Андрій Вовок, але у Колегії також були державні уповноважені Агія Загребельська та Анна Артеменко. Саме двоє останніх відстояли рішення про те, що облгази таки є «замовниками». Вовк виявився у меншості.

Таким чином Адмінколегія визнала облгаз замовником у розумінні Закону.

Та через кілька місяців – оп! – і АМКУ знову не бачить облгази замовниками. У квітні 2018-го орган оскарження визнав НЕзамовником «Волиньгаз». Пройшов квартал – і знову регулятор не розглянув скаргу однієї охоронної фірми у межах тендеру «Київоблгаз Збуту» на підставі того, що «замовник НЕ є замовником у розумінні Закону». У той же період часу тендерна колегія також не стала розглядати скарги щодо дій «Миколаївгазу», «Київоблгазу», «Хмельницькгазу».

Якби АМКУ був нормальний, то, напевне, уже б визначився, що облгази, які купують лічильники на заточених під одного виробника тендерах – таки є замовниками. А можливо – і змовниками.

Читайте також попередні публікації у циклі «Якби АМКУ був нормальним» – про кейси Ахметова, Медведчука та Порошенка/Косюка.

Юлія Костюк, Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Окружний адміністративний суд Києва відмовив у задоволенні позову Служби автомобільних доріг у Полтавській області проти АМКУ про скасування рішення органу оскарження, через яке дорожники вирішили поспішно відмінити тендер за 40 млн грн і оголосити аналогічний – за 42 млн грн. Про це свідчить рішення суду від 26 квітня.

Йдеться про рішення тендерної колегії АМКУ, прийняте у межах закупівлі Полтавською САД робіт із будівництва шляхопроводу через залізницю на 208-мому кілометрі автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський очікуваною вартістю 40 млн грн.

Участь в аукціоні взяли три компанії – ТОВ «Будівельне управління механізації» (первинна пропозиція – 36,65 млн грн), ТОВ «Мостобудівельний загін №112» (35,69 млн грн) та ТОВ «Мостобудівельне підприємство “Мостострой”» (39,83 млн грн). У ході аукціону компанії впали до відміток 32,72-32,73 млн грн. Втім, дорожники відхилили дешевші пропозиції, повідомивши про намір укласти договір із «Мостостроєм» вартістю 32,73 млн грн. Оскільки одна з викинутих компаній, «Мостобудівельний загін №112», успішно оскаржила своє відхилення в АМКУ, торги завершились тим, що Полтавська САД відмінила торги із посиланням на «відсутність подальшої потреби в закупівлі робіт».

Згодом Полтавська САД спробувала скасувати рішення тендерної колегії АМКУ у судовому порядку. Однак розгляд спору у першій інстанції завершився на користь антимонопольників. Окружний адміністративний суд підтвердив неправомірність рішення замовника щодо відхилення конкурсної пропозиції «Мостобудівельного загону №112».

Відмітимо, що це не перша спроба Полтавської САД замовити відповідні роботи.

Перший тендер оголосили у квітні 2018 року, однак участь у ньому взяла лише одна компанія – ТОВ «Будівельне управління механізації» із пропозицією 37,04 млн грн.

4 травня замовник відмінив ці торги і оголосив другий тендер, процедурні рішення у ході якого і вилились у судовий спір.

А вже третій тендер було оголошено у форматі переговорної процедури закупівлі із одним учасником – ТОВ «Шляхове будівництво “Альтком”». Вартість договору склала уже 42,09 млн грн.

У якості підстави для проведення «переговорки» замовник відзначив, що замовляються «додаткові обсяги робіт» вартість яких не перевищує 50% вартості «основного договору». Щоправда, йшлося про договір, укладений з «Альткомом» ще у 2012 році.

«Здійснення додаткових закупівель за проектом будівництва шляхопроводу обумовлено технічними та економічними обставинами, які безпосередньо пов’язані з первинним проектом. При цьому в головному (попередньому) договорі за результатами закупівлі найкращою визнано пропозицію ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»», – пояснили у Полтавській САД.

Також замовник додав, що «зміна підрядника для пов’язаних будівельних робіт неодмінно негативно позначиться на термінах робіт, що призведе до втрат у транспортному комплексі України».

Нагадаємо, що саме на 2012 рік припали найбільші тендерні підряди групи «Альтком» – тоді підготовку до Євро-2012 курував віце-прем’єр Борис Колесніков.

Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ШБ “Альтком”» є Олександр Тісленко, близький до згадуваного Колеснікова.

З кінця 2016 року «Альтком» отримав від Полтавської САД замовлень на 1,28 млрд гривень, зокрема, 171,13 млн грн – на реконструкцію ділянок траси М-03 та будівництво мосту через річку Сула на 205-тому кілометрі згаданої дороги. Усі три тендери дорожники провели за переговорною процедурою закупівлі у липні минулого року, посилаючись на необхідність проведення «додаткових обсягів робіт».

Департамент соціальної політики Черкаської міської ради 29 березня за результатами тендерів уклав п’ять угод про закупівлю дитячих речей першої необхідності при народженні дитини на 4,50 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Купили складові 2 500 наборів для новонароджених у пологових будинках по 1 800 грн.

ПП «Лісовий Край» директорки Вікторії Анатоліївни Назаренко, прописаної з Арменом Разміковичем Акопяном, зі статутним капіталом 100 грн. поставить за 3,86 млн грн.:

• 2 500 розвиваючих бавовняних килимків з наповнювачем і п’ятьма іграшками по 929 грн. На орієнтовному макеті з договору зображена модель Bertoni Piano Gym blue (Болгарія), яка продається в Інтернеті на 20-30% дешевше – по 712–766 грн. Однак у пропозиції переможця було вказано інший килимок від ТОВ «Астон Актив», які продаються в Інтернеті по 240 грн., однак незрозуміло, чи з урахуванням іграшок.
• 2 500 багаторазових підгузків із вкладками по 318 грн.
• 2 500 розвиваючих дерев’яних пірамідок від ФОП Комаров Олександр Вікторович по 187 грн. Як пише «18000», у магазині «Еко-Ленд» вони на 20% дешевші – 155 грн.
• 2 500 щіток для волосся для немовлят із натуральної щетини по 55 грн.
• 2 500 силіконових зубних щіток-масажерів для перших зубів із контейнером по 55 грн.

Армен Акопян володіє ПП «Інсайд Дизайн» разом з Ольгою Петюк та Андраніком Казаряном, бізнес-партнером екс-губернатора Черкащини Юрія Ткаченка. Родина Казарянів разом з братами екс-голови Черкаської ОДА Дмитром та Радиславом Ткаченками є співзасновником ПП «Ринкові Технології» («Фермерський ринок»), а з Дмитром Ткаченком ще СВК «Струмок», ТОВ «Золотоніська Індича Фабрика».

Раніше фірма «Лісовий Край» належала Валерію Кулиничу і Вячеславу Гришанову.

Тій же ФОП Назаренко Вікторія Анатоліївна із Черкас за 350 тис грн. замовили 2 500 об’ємних еко-сумок 40х45х10 см із ручкою 60х3,5 см із нефарбованої бавовни щільністю 210 г/кв. м по 140 грн. З одного боку на сумки нанесуть герб міста Черкаси з написом «Черкаси. З турботою від міста!» формату А4 шовкотрафаретним друком в два кольори.

Виробником сумок є дніпровське ТОВ «ЗОЗ ЮА» Олександра Беднюка і Кирила Галкова.

Днями Сумський державний університет замовив еко-сумки 35х42х6 см з ручкою 60х5 см із бавовни такої самої щільності з логотипом у три кольори вдвічі дешевше – по 63 грн.

На сайті групи «Текстиль-Контакт» найдорожчі еко-сумки у роздріб коштують по 42 грн., а нанесення логотипа в два кольори при тиражах від 30 шт. до 1 тис шт. пропонується по 8,52-32,52 грн. Разом це становить 51-75 грн., що в середньому вдвічі дешевше.

ФОП Акопян Артур Размікович за 289 тис грн. поставить 2 500 бавовняних сорочок-напівкомбінезонів «Вишиванка» на 6-9 місяців із машинною вишивкою по 116 грн.

Зареєстрований у серпні 2018 року на Рівненщині підприємець володіє черкаським ТОВ «ЕС Укр-Буд» і, ймовірно, є братом вищезгаданого Армена Разміковича Акопяна.

На тендері щодо щіток у півтора раза дешевшого ФОП Козловський Дмитро Геннадійович і на 6% дешевшу ФОП Колодезна Анастасія Миколаївна відхилили за нестачу технічної специфікації, довідки і виписки до банківської гарантії. ФОП Загородня Ольга Анатоліївна з дешевшими на 4% сорочками і щітками відхилили відповідно за відсутність ЕЦП на пропозиції та відгук, виданий раніше від дати оголошення нинішнього тендеру.

ТОВ «Рентленд груп» планує розпочати промислову експлуатацію Туропинського родовища пісків, що розташоване в Турійському районі Волинської області та має площу 101 га.

Про це повідомляє «Сила Правди» з посиланням на інформацію, яку фірма внесла до Реєстру оцінки впливу на довкілля.

Розробка буде проводитись на ділянках №№ 1, 2, 4, 6 відкритим способом. За оцінками, забезпеченість запасами Туропського родовища становить 25 років при річній потужності 40 тис куб м піску на рік.

Повідомлення про наміри розмістили в офіційному реєстрі з оцінки впливу на довкілля ще у лютому 2019-го. Далі, згідно процедури, був час на зауваження і пропозиції від громадськості до обсягу звіту з ОВД. Проте їх не надійшло. Нині ТОВ «Рентленд груп» готує сам звіт. Після його оприлюднення лишиться отримати «добро» від Мінприроди. Фірма повідомила, що почне роботи після отримання спеціального дозволу Держгеонадр.

Цікаво, що спецдозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків в якості будівельної сировини на зазначених ділянках Туропинського родовища №1,2,3,4,5 і 6  в липні 2018 року строком на три роки було видано 71-річній Любові Шум з села Головне Любомльського району Волинської області, а документи на проведення оцінки впливу на довкілля на ці ж ділянки подало «Рентленд груп». Але вже на промислову розробку.

За номером телефону підприємиці Любові Шум, який зазначений як контактний в Єдиному реєстрі юридичних і фізичних осіб-підприємців, відповідає зовсім інша особа, яка стверджує, що не знає ні про пані Любу, ні про її піщаний бізнес.

ТОВ «Рентленд груп» було зареєстроване – 20 грудня 2018 року. Співзасновниками і кінцевими бенефіціарами компанії є ТОВ «Про Фамілія» (співвласники Світлана Бондар та Ольга Погребенник – відповідно дружина і донька заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондаря, який зараз в.о. керівнка Агентства), та мешканець Любомля Сахарук Валентин Пилипович, який володіє контрольним пакетом акцій.

Валентин Сахарук одночасно є керівником ТОВ «Волинь-надра», пов’язаного з колегою Володимира Бондаря з Волиньради депутатом від Радикальної партії Олега Ляшка Вячеславом Богданом. Підприємство заснувала матір обранця громади Оксана Богдан.

Нагадаємо, «Сила правди» раніше писала про спільний аграрний бізнес Богданів і Бондарів. У 2018 році їхнє підприємство «Волинська ягідка» висадило лохину на десятках гектарів землі у Шацькому районі, а згодом отримало рекордну на Волині державну дотацію на підтримку ягідництва.

Від «Наших грошей»

Шум отримала спецдозвіл на геологічне вивчення Туропинського родовища пісків без проведення аукціону відповідно до пункту урядового Порядку видачі спецдозволів, коли він дозволяє безконкурнсний доступ до родовища при відсутності заявок конкурентів. Шум отримала тоді для геологічного вивчення шість ділянок, на чотири з них тепер претендує «Рентленд Груп».

ДП «Селидіввугілля» 7 травня за результатами тендеру замовило ТОВ «Східтехмаш» ремонтних робіт на 139,93 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч на ВП «Шахта «Україна» капітально відремонтують 167 секцій механізованого кріплення 1КД-90 по 838 тис грн. Гарантійний строк на обладнання для робіт складає рік.

На оплату праці піде 4,85 млн грн., або 3%, а на прибуток – 11,00 млн грн., або 8%.

Передбачено аванс у розмірі 50% та оплату решти протягом місяця після виконання робіт.

Ціна угоди на 0,3% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 140,30 млн грн.

«Східтехмаш» із Мирнограду на чолі з Сергієм Глобенком із Первомайського належить Сергію Дмитрохіну з Покровська. Останній також володіє покровським ТОВ «Вугільний машинобудівний комплекс» на чолі з Олександром Чепіжком із Вугледара сам та мирноградським ТОВ «Востокгідромаш» з його директором Володимиром Борисовим.

Сергій Глобенко разом з Олександром Брюховецьким, Денисом Покідишевим та Олексієм Маняком володіє ТОВ «Ріал Метмедіа «ДН» і патентом на піку вибійного молотка.

Переможець виграв торги вперше після Майдану. В 2009-2013 роках він узяв підрядів ДП «Селивівугілля», ДП «Ровенькиантрацит» і ДП «Шахтарськантрацит» на 40,47 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ Фірма «Дніпро-Контракт» директора Ігоря Розгонюка і столичного ПАТ «ЗНВКІФ «Гратіс» донеччанина Сергія Сухого, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону. Фонд «Гратіс» також володіє ТОВ «Торговий дім «Контракт-Енерго» разом із його директором Євгеном Абраменком, сином голови смт. Володимирівка Волноваського району Донецької області Володимира Абраменка.

Сухий разом із фондом «Гратіс» через ТОВ «Слав АБЗ» і ТОВ «Славспецтех» володіє слов’янським ТОВ «Славдорстрой», яке з 2015 року отримало дорожньо-ремонтних підрядів на 2,60 млрд грн. Також Сухий та фонд «Гратіс» є засновниками ТОВ «Фінансова компанія «Артфін», у якого позичало гроші ПАТ «Донбасенерго» оточення Януковича. Крім того, особа з такими ПІБ очолювала макіївську філію «Промінвестбанку», власником якого є російський державний «Внєшекономбанк».

ДП «Селидіввугілля» припиняється з листопада 2018 року. Його директором на умовах контракту з жовтня 2018 року є Сергій Пахомов, а ліквідатором – Володимир Коваленко.

Нещодавно Державна аудиторська служба України провела перевірку діяльності ДП «Селидіввугілля» за 2016-2018 роки та виявила численні порушення. Зокрема йшлося про закупівлю товарів і послуг за значно завищеними цінами, що призвело до непродуктивних витрат на загальну суму понад 153 млн грн., які були включені до собівартості вугілля.

Фактичним контролером чотирьох облгазів, які у 2012 році придбала офшорна компанія російського олігарха Віктора Вексельберга, з 2016 року є представники Дмитра Фірташа. Про це йдеться у матеріалі «Наших грошей».

Йдеться про структуру власності «Харківгазу», «Харківміськгазу», «Криворіжгазу» та «Дніпрогазу». У 2012 році АМКУ дав дозвіл на придбання акцій облгазів офшору з Віргінських островів «Vijaya Universal Ltd», який повязували з Вексельбергом.

У 2016 році в наглядові  ради  цих облгазів були призначені Девід Браун, Iан Бьорд, Ілля Ушанов, Віталій Мількевич. Ці самі люди у якості представників інших офшорів ще раніше були призначені у наглядові ради облгазів, підконтрольних Фірташу. Так, головою наглядових нарад усіх чотирьох «вексельбергових» облгазів є Девiд Ентонi Ховард Браун, якийе значиться головою наглядових рад фірташівських «Вінницягаз», «Дніпропетровськгаз», «Житомиргаз» тощо.

Ось як перетинаються наглядові ради «Сумигазу» Дмитра Фірташа і «Криворіжгазу» станом на 2016-ий.

Антимонопольний комітет з 2016 року не видавав дозволу на концентрацію облгазів. У випадку, якщо Антимонопольний комітет доведе, що Дмитро Фірташ контролює облгази без попередньо отриманого дозволу на придбання, регулятор може оштрафувати структури Фірташа на 5% від їхнього річного доходу.

Додамо, Дмитро Фірташ в особі офшорних засновників компанії «Газтек» володіє акціями «Вінницягаз», «Волиньгаз», «Дніпропетровськгаз», «Житомиргаз», «Запоріжгаз», «Івано-Франківськгаз», «Миколаївгаз», «Рівнегаз», «Сумигаз», «Хмельницькгаз», «Чернівцігаз», «Тисьменицягаз», «Луганськгаз».

Детальніше про цей та інший епізоди читайте у матеріалі «Якби АМКУ був нормальним. Що було б з Фірташем».

Антимонопольний комітет відмовив державній компанії «Енергоатом» у початку розгляду справи щодо можливого порушення конкурентного законодавства у діях НКРЕКП стосовно прийняття постанови від 16 березня 2016 року №289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії». Про це АМКУ повідомив «Енергоатом» листом від 17 квітня, копія якого є у розпорядженні «Наших грошей».

«Енергоатом» вказав Антимонопольному комітету на антиконкурентні дії НКРЕКП у вигляді надання окремим суб’єктам господарювання переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.

Як вказано у документі, за час дії постанови з березня 2016 року по квітень 2019 року, частка «Енергоатому» на ринку генерації електроенергії зросла з 53 до 54%. При цьому тариф атомників виріс лише з 47 до 57 копійок за кіловат-годину, тобто менше ніж на чверть. За той же період частка теплової генерації зменшилась з 32 до 30%, але тариф виріс з 88 до 177 копійок за Квт*год, тобто у два рази.

Тобто приріст тарифу теплогенерації при падінні її частки виявився більш ніж у десять разів більшим від приросту «атомного» тарифу.

З наведених даних АМКУ зробив висновок, що за цей час на ринку не відбулось перерозподілу часток між учасниками ринку генерації.

Також АМКУ відмітив, що у Постанові №289 індикативну ціну вугілля визначають на підставі середньої ринкової ціни у портах Амстердам-Роттердам-Антеверпен за 12 місяців. У Методиці, затвердженій Постановою №990, ціна на урановмісну сировину визначається з довгострокових та короткострокових котирувань. З цього АМКУ робить висновок, що у вказаних Постанових є однаковими підходи та принципи до формування розміру паливної складової у тарифі на електроенергію, що виробляється виробниками, що працюють за ціновими заявками.

Відтак незважаючи на різне зростання тарифів для різних виробників електроенергії АМКУ зробив висновок про «відсутність негативного впливу Постанови №289 на економічну конкуренцію», і на цій підставі відмовив «Енергоатому» у розгляді справи.

Рішення АМКУ підписала заступник голови Комітету Марія Ніжнік. Вона також була головною по справі стосовно зловживання монопольним становищем компаній ДТЕК, яка за пропозицією Ніжнік була закрита рішенням АМКУ у грудні 2018 року. Тоді держуповноважена Світлана Панаіотіді була єдиною з присутніх на засіданні Комітету, хто голосував проти.

Також Панаіотіді і ще одна держуповноважена Агія Загребельська у квітні проголосували проти надання дозволу ДТЕКу придбати «Київобленерго» і «Одесаобленерго». Це придбання робило групу Ріната Ахметова власником найбільшої кількості розподільчих потужностей в Україні. Також пов’язані з обленерго постачальні компанії обслуговують понад 11 млн осіб, які живуть в областях, що обслуговуються обленерго ДТЕКу.

Марія Ніжнік є кумою Олексія Філатова, якого минулого тижня було звільнено з посади заступника голови Адміністрації президента.

У 2016 році голова АМКУ Юрій Терентьєв особисто погодив проект рішення АМКУ №289, яким було впроваджено так звану формулу «Роттердам+». Вона враховує у тарифі теплогенерації вартість та доставку вугілля з Роттердаму. Насправді ж майже все вугілля доставляється до ТЕС з Донбасу та Росії, тобто на значно менші відстані. Відтак «плюс» у формулі є чистим прибутком теплоенергетиків. Понад 80% теплової генерації в Україні належить групі Ахметова.

Нагадаємо, відразу після впровадження формули «Роттердам+»  подорожчали і єврооблігації ДТЕК, які скуповувала компанія ICU. Співвласник цієї фірми Макар Пасенюк є фінансовим радником президента Петра Порошенка. На момент вводу формули «Роттердам+» НКРЕКП очолював Дмитро Вовк, який перед призначенням також працював у компанії ICU та «Рошені» Петра Порошенка. Співвласником ICU також був Володимир Демчишин, який був міністром енергетики та вуглепрому в період розробки «Роттердаму+» у 2015-2016 роках.

В квітні 2017 року НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через «Роттердам+». При цьому НКРЕКП приховує від НАБУ фактичні дані, які вводились у формулу для розрахунку вартості вугілля.

Суд зобов’язав Департамент містобудування та архітектури КМДА видати ТОВ «Будресурс» містобудівні умови та обмеження для проектування багатофункціонального комплексу на вул. Жилянській 81, вул. Сім’ї Прахових (колишня – Гайдара), 5 у Голосіївському районі Києва. Про це свідчить постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 25 квітня.

ТОВ «Будресурс» орендує 0,21 га на вул. Сім’ї Прахових, 5. Фірма отримала цю ділянку в оренду на 5 років у 2006 році під будівництво торговельно-офісного комплексу. У 2017 році Київрада поновила договір оренди ще на 5 років. На ділянці розташована будівля, що належить фірмі з 2003 року.

Крім того, «Будресурс» має у приватній власності ділянку площею 0,1 га на вул. Жилянській, 81. Фірма купила її у 2009 році у ВАТ «Нерухомість столиці».

У жовтні 2018 року «Будресурс» звернувся до Департаменту містобудування із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для будівництва багатофункціонального комплексу на вказаних ділянках.

Департамент у наданні МУО відмовив у зв’язку з поданням неповного пакету документів (відсутнє викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000), відсутністю доступної інформації про основні параметри об’єкта будівництва у містобудівному розрахунку, а також – невідповідністю намірів забудови Генплану (це частково комунально-складські території, частково – території громадських будівель та споруд, і частково – території вулиць і доріг).

Суд назвав безпідставними доводи Департаменту. Зокрема, суд сказав, що у пакеті документів, який він переглянув, є викопіювання з топографо-геодезичного плану; у містобудівному розрахунку достатньо інформації щодо параметрів будівництва (запланована загальна площа квартир – 18,5 тис кв м); а Генплану забудова не суперечитиме.

Стосовно останнього суд вказав, що відповідно до діючого Генплану Києва, «основна частина ділянки проектування за функціональним призначенням віднесена до багатоповерхової житлової території та частково до території громадських будівель та споруд».

«Отже, ця територія рекомендована до використання як поліфункціональна зона, без збереження пріоритету існуючої функції, що також узгоджується з розташуванням означеної території у межах загальноміського центру згідно схеми загальноміських центрів Генерального плану розвитку міста до 2020 року.

Від «Наших грошей»:

Як свідчать дані Містобудівного кадастру м. Києва, ділянка жодним чином до багатоповерхової житлової території не входить. Вона розташована частково на різних територіях – комунально-складській і громадських будівель та споруд, а також примикає до доріг. Зауважимо, що будівництво житла на таких територіях заборонено законом.

Нагадаємо, таким же чином суд надав можливість забудувати Рибальський півострів житловими багатоповерхівками, хто у перспективі у новому Генплані пропонувалося зробити цей півострів громадським центром.

Засновником ТОВ «Будресурс» є ТОВ «Плотофленд», власником якого є відомий будівельник, власник будівельної корпорації «Альтіс-Холдинг» Олександр Глімбовський. Глімбовський є тестем колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого зараз судять за оборудки у ПАТ «Укргазвидобування».

КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» («ГІОЦ») КМДА 26 березня за результатами тендеру замовило ТОВ «Академія навичок» розробку сайту для пошуку роботи в Києві за 799 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч створять портал «Megajob», де розміщуватимуть відкриті машиночитані дані про вакансії у міських державних установах та на підприємствах комунальної і приватної власності. Сайт дозволить шукати одноразову, тимчасову та постійну роботу в Києві, матиме фільтр за районами та опцію бартеру професійних послуг «праце-година». З усієї

вартості підряду на аналітичне дослідження існуючих сервісів і розробку технічного завдання відведено 99 тис грн., на дизайн і прототипування – 225 тис грн., на верстку, програмування і тестування – 375 тис грн., на дослідну експлуатацію – 100 тис грн.

Фірма забезпечить технічний супровід протягом трьох місяців після надання послуг, причому після спливу цього строку з нею можуть підписати окремий документ про технічну підтримку, а також гарантує працездатність порталу протягом п’яти років.

Ціна угоди принаймні вдвічі менша від очікуваної вартості закупівлі у 1,86 млн грн.

На сайті бюджету участі є громадський проект «Megajob» вартістю 1,86 млн грн. Лідером проекту є помічниця депутата Київради В’ячеслава Бродського Юлія Печуляк, яку в ЗМІ називають сестрою колишнього директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Віталія Печуляка, а співавторами проекту – Андрій Чередніченко, Анастасія Сєніна, Тетяна Боровенська та депутат Київради Олександр Бродський.

У тендері брало участь вісім фірм. ТОВ «Абрис-Ком» із найнижчою ціною в 400 тис грн. відхилили через відсутність документів про матеріально-технічну базу та забезпечення тендерної пропозиції, на яку не було накладено електронний цифровий підпис. Трохи дешевше ПП Науково-виробнича фірма «Нові технології – ГІС» відхилили за нестачу листа-роз’яснення, що ПП не надає потрібну для ТОВ і ТДВ довідку про згоду загальних зборів на укладення угоди директором, а трохи дешевше ТОВ «Горізонт ОПБ» – за відсутність забезпечення тендерної пропозиції, на яку теж не було накладено ЕЦП.

Дорожчими конкурентами переможця на активних торгах були ТОВ «Спецбайт», ТОВ «Айкюжн ІТ», ТОВ «Вінтаж ВЕБ» і ФОП Драєнко Валентин Васильович.

Засновниками столичної «Академії навичок» зі статутним капіталом 1 тис грн. є Дмитро Бондаренко, Антон Барановський і Віталій Зубков, а директором – Ярослав Костецький.

За даними «YouControl», раніше партнерами Бондаренка були Марія Богуслав, Станіслав Куценко, Олександр Бачман і Наталія Дишлюк. Остання керує записаною на той же номер телефону +380989752242 ГО «Всеукраїнське молодіжне об’єднання «Україна-ХХІ».

Управління освіти молоді та спорту Долинської районної державної адміністрації (І-Франківська обл.) розірвало чотири договори з приватною підприємницею Оксаною Дудкою на послуги з харчування учнів на суму 1,1 млн грн.

Про це пишуть «Наші гроші. Львів», які опублікували матеріал про змову учасників закупівель.

Контракт розірвали через «неможливості усунення порушень». А порушення офіційно помітили в процесі моніторингу Державної аудиторської служби України, який та розпочала після звернення юристів проекту «Тисни» (Bihus.info).

Нагадаємо, в усіх випадках Оксана Дудка змагались із приватним підприємцем Михайлом Вербовецьким, який не переміг у жодній із 25 закупівель у яких брав участь з січня 2018 року. При цьому на усіх торгах  учасники узгоджували свої дії та надавали однакові документи.

Хоча на надання послуг по кожному навчальному закладі провели чотири окремі тендери управління уклало з Оксаною Дудкою один контракт на 1,1 млн грн. При цьому у договорі тендерний комітет припустився помилки і зазначив суму контракту на одну тисячу гривень дешевшою, ніж сума тендерних пропозицій, а у такому випадку торги повинні бути скасовані через неможливість її усунути.

Приватний підприємець Оксана Дудка зареєстрована у місті Долина, Івано-Франківської області, й, не враховуючи розірваних угод, отримала сім держзамовлень на 700 тис. грн, усі з яких від управління освіти Долинської РДА.

Управління освіти Долинської РДА не вперше «недобачає» змови на власних тендерах. Як писали«НГ.Львів», у січні управління підписало договір з ТОВ «Галицька торгова компанія» на закупівлю риби. Ця фірма на тендері змагалась із своїм працівником. Після публікації та звернення юристів угоду розірвали.

Департамент міського господарства Одеської міської ради цьогоріч уклав 71 угоду про капітальний ремонт житлового фонду, а саме електромонтажні роботи по пасажирських  ліфтах на загальну суму 69,07 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Філія «Одесліфт» ПрАТ «Виробниче об’єднання «Стальканат-Сілур» отримає 48,32 млн грн. (70%) за демонтаж, монтаж, обрамлення дверей шахти і пусконалагоджувальні роботи для 53 ліфтів у 53 будинках, а ТОВ «Гранд Портал Сервіс» – 20,75 млн грн. (30%) за модернізацію і пусконалагоджувальні роботи для 35 ліфтів у 18 будинках.

Вартість усіх договорів менша від порогу в 1,50 млн грн., після якого департамент мав би проводити відкриті торги зі щонайменше двома учасниками. Таке дроблення закупівлі дозволило проводити закупівлі, укладаючи угоди з непрозоро обраними підрядниками.

Підсумкові відомості ресурсів і кошториси до договорів не опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів із ринковими цінами на предмет можливого завищення.

Одеський виробник канатів, строп, дротів і сіток «ВО «Стальканат-Сілур» належить колишньому голові Одеської ОДА Володимиру Немировському. За даними видання «Ні корупції!», він контролює Перший міський телеканал, який довгі роки був опозиційним до мера Одеси Геннадія Труханова, а останнім часом став до нього дуже лояльним.

Загалом з 2016 року філія «Одесліфт» ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» отримала підрядів на 698,22 млн грн., яких 641,14 млн грн. – без торгів у підрозділів Одеської міськради.

Створеною в 2017 році одеською фірмою «Гранд Портал Сервіс» зі статутним капіталом 1 тис грн. володіють Дмитро Захаренко та Олександр Юдов. За даними «YouControl», раніше вона під назвою «Інтергранд Сервіс» належала Дмитру Лозі та Олесі Міркун.

Дмитро Захаренко також володіє одеським ТОВ «Керуюча компанія «Євроформат», яке займається комплексним обслуговуванням об’єктів і прибиранням. Назва цієї компанії схожа на назву київського виробника ліфтів ТОВ «Завод Євроформат», записаного на директора Ігоря Ткаченка, ПрАТ «Компанія з управління активами «Славутич-Інвест» Сергія Ткаченка та ТОВ «Завод Хіт Технологія» Віктора Калмаза і тієї ж самої КУА. За даними ЗМІ, «КУА «Славутич-капітал» підконтрольне дніпровському бізнесмену Геннадію Корбану, який офіційно очолював інші підприємства з такою ж назвою (ТОВ «Славутич капітал», ТОВ «Депозитарно-фондова компанія «Славутич капітал»).

У 2016-2019 роках «Євроформат» очолив Топ-5 виробників ліфтів за обсягом підрядів КП «Київбудреконструкція», отриманих їхніми дилерами, із сумою 339,54 млн грн. (56%).

Загалом із 2017 року «Гранд Портал Сервіс» отримав підрядів на 49,44 млн грн., з яких майже всі – без торгів у Департаменту міського господарства Одеської міськради, крім двох через торги у КП Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» Одеської міськради.

Касаційний господарський суд залишив без задоволення скаргу АТ «Укртрансгаз» щодо визнання неправомірним та скасування рішення АМКУ від травня 2018 року про накладення штрафу за ненадання інформації на вимогу. Про це свідчать постанови суду від 8 травня та 2 квітня.

Йдеться про рішення Антимонопольного комітету про накладення на «Укртрансгаз» загалом 1,65 млн грн штрафу за неподання інформації на дві вимоги.

У кожному з випадків «Укртрансгаз» надав запитувані дані у повному обсязі лише після відкриття справ про накладення штрафу та надсилання повторних листів про надання інформації. Відмовляючи у наданні відповіді на первинні запити, в компанії посилались на «конфіденційність запитуваної інформації».

Вимоги стосувались даних, необхідних регулятору для проведення дослідження ринків природного газу на предмет дотримання учасниками цього ринку вимог конкурентного законодавства.

Звертаючись до суду, в «Укртрансгазі» відзначили, що рішення Комітету про накладення штрафів прийняте без дотримання пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. А крім того, у первинних вимогах містилась описка щодо мети їх скерування «з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду зазначених заяв» замість «…. об’єктивного дослідження ринків природного газу».

Верховний суд підтримав позицію нижчих судів у тому, що описки у Вимогах не звільняли підприємство від законодавчо закріпленого обов’язку щодо надання інформації.

Також касаційна інстанція відмітила, що Комітет діяв у межах наданих йому повноважень та не порушував положень чинного законодавства, визначаючи розмір штрафу для «Укртрансгазу» за ненадання відповіді на вимоги. Поруч із тим, відмітила колегія суддів, господарські суди не мають права зменшувати розмір стягуваних штрафів чи звільняти від їх сплати.

Відтак, Верховний суд вирішив спір на користь АМКУ та залишив без змін рішення попередніх судів. Постанова суду набрала законної сили у момент її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена повторно.

Харківське територіальне відділення АМКУ оштрафувало на 136 тис. грн ТОВ «ВК Будагромаш» та ТОВ «Пирятинське ремонтно-транспортне підприємство» за спотворення результатів торгів КП «Чугуїввода» восени 2016 року. Про це свідчить рішення відділення від 25 квітня.

Йшлось про закупівлю комунальниками екскаватора «Борекс-2206» на базі МТЗ-82 очікуваною вартістю 900 тис. грн. На тодішні торги прийшли лише «ВК Будагромаш» та «Пирятинське ремонтно-транспортне підприємство», чиї цінові пропозиції різнились всього на 100 гривень. Підряд отримав  «ВК Будагромаш».

Дослідивши процедуру закупівлі, антимонопольники виявили, що:

• Учасники подали свої тендерні пропозиції з однієї IP-адреси, в один день з незначною різницею у часі;
• Між компаніями існують сталі господарські відносини, зокрема, «Пирятинське ремонтно-транспортне підприємство» є офіційним дилером «ВК Будагромаш»;
• Поштові скриньки підприємств були зареєстровані в один день із зазначенням однакових даних, при чому, вхід у них виконувався також із однієї на двох IP-адреси;
• Відповідачі підтримували зв’язок поміж собою.

Зважаючи на встановлені факти, Харківське ОТВ АМКУ вирішило оштрафувати учасників спірного тендеру на 68 тис. грн кожного. Також, протягом наступних трьох років вони не зможуть брати участь у публічних закупівлях.

Відмітимо, що за даними «Прозорро», з осені 2016 року ТОВ «ВК Будагромаш» підписало договорів із бюджетниками на загальну суму 139,16 млн грн. При цьому, «Пирятинське ремонтно-транспортне підприємство», взявши участь у 87-ми закупівлях – не отримало жодного. Усі 87-м тендерів конкурентом «Пирятинського РТП» виступав «ВК Будагромаш». При конкуренції «Пирятинського РТП» «ВК Будагромаш» отримав замовлень на 74,40 млн грн.

Київське ТОВ «ВК Будагромаш» зареєстроване на Оксану Бачинську з Житомира. Деякий час у 2015-2016 роках Бачинська ділила компанію із Світланою Дивнич. За однією адресою із «ВК Будагромаш» зареєстроване також ТОВ «Спецбурмаш» Сергія Дивнича, який є сином Світлани Дивнич. Крім того, Сергій Дивнич є одним із співвласників ТОВ «Пирятинське ремонтно-транспортне підприємство», під контролем якого 93,91% «статутника» підприємства. Ще 38-ро співвласників ділять решту відсотків статутного фонду компанії.

Прокуратура завела собі в штаті працівника, до обов’язків якого входить тримати з опівночі чергу під судом для подання клопотань слідчих для проведення кримінальних розслідувань.

Про це йдеться в матеріалі Данила Мокрика для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Під Печерським райсудом Києва слідчі і прокурори записуються о шостій ранку в чергу, щоб подати клопотання в кримінальних провадженнях про дозвіл на слідчо-розшукові дії, на експертизи чи на обшуки. Запис на листочку веде черговий, який з опівночі чекає в автомобілі.

Співрозмовник програми серед слідчих сказав, що нині, наприклад, військова прокуратура завела штатного працівника, який вночі чергує під судом. Іншої роботи він не виконує.

Черговий (ліворуч) зі списком під Печерським судом

За даними джерела, цей черговий включений в групи всіх проваджень, але не проводить ніяких розслідувань. Його робота – нічне чергування для отримання черги.

Натомість Печерський райсуд встановив ще і свої порядки, які ускладнюють роботу слідчим. Так, клопотання приймають тільки з 9-ї до 12-ї години, і то обмежену кількість. Через це в чергах, де останнім часом збирається по 60-70 слідчих і прокурорів, трапляються і бійки, інколи існують паралельні різні списки.

Слідчі і прокурори збираються перед приймальнею голови Печерського райсуду Руслана Козлова. Приймає клопотання, які є таємницею слідства,  помічниця судді. Без негайної реєстрації та без жодних відміток про отримання.

Слідчі стверджують, що помічниця судді може ігнорувати список черги, яку склали правоохоронці та відмовляти у клопотанні. Оскаржити це рішення не можливо, так як ніяких вхідних відміток не існує. Хоча інструкція з діловодства в судах не передбачає можливості відмови у зверненні до суду. Також суд ігнорує клопотання, що направлені рекомендованим листом, як дозволяє законодавство.

Все це дозволяє суду контролювати справи в ручному режимі. А згаданий Печерський райсуд розглядає важливі справи – справи центральних підрозділів Нацполіції, СБУ, ДБР, податкової і Генеральної прокуратури.

Нагадаємо, в жовтні 2017 року парламент проголосував хвалила внесення змін до низки кодексів, зокрема Кримінального процесуального кодексу. Під час ухвалення закону було враховано правки депутата від Радикальної партії Андрія Лозового.

Про основні особливості «правок Лозового» читайте тут.

Департамент житлового господарства Дніпровської міськради не опублікував в системі «Прозорро» низку угод, які було укладено з ТОВ «Мегалотус» на загальну суму 1,25 млн грн.

Про це повідомляє видання «Бюро.UA».

З ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська відомо, що поліція розслідує справу про розкрадання коштів міського бюджету під час ремонтів під’їздів багатоквартирних будинків в Дніпрі. В якості свідка був допитаний директор та засновник ТОВ «Інтер-Авто-Трейд» иа ТОВ «Мегалотус». Він заявив, що не має жодного відношення до діяльності цих фірм, документів на їх регістрацію або фінансово-господарську діяльність не підписував, рахунків в фінустановах не відкривав.

При цьому, в 2018 році Департамент житлового господарства Дніпровської міськради та ТОВ «Мегалотус» уклали низку угод на проведення ремонтів в будинках, гроші по цим угодам були перераховані фірмі.

В поліції підозрюють, що невстановлені слідством особи привласнюють кошти Департамента житлового господарства Дніпровської міськради.

В системі «Прозорро» Департамент оприлюднив п’ять звітів про укладання за угод з «Мегалотус» за неконкуретною процедурою на загальну суму 588 тис грн.

При цьому, за даними портала «Є-Дата» угод між мерією та фірмою було значно більше – рахунки «Мегалотус» Департаментом було перераховано 1,25 млн грн. Всі кошти були сплачені в 2018 році.

«Мегалотус» за статутним капіталом в сім тисяч гривень було створено в квітні минулого року мешканкою села Миколаївка Дніпропетровської області Вітою Підпалою, яка була і директором. Спочатку основним видом діяльності фірма вказала «торгівля іншими транспортними засобами».

Через місяць власником фірми став мешканець Дніпра Тарас Біжко, який зайняв і пост керівника, а основною діяльністю стало «будівництво житлових і нежитлових будівель».

Біжко вказаний керівником ТОВ «Інтер-Авто-Трейд», де йому належить 95%. Іншим засновником фірми є Павло Синенько. Останній разом з Біжком є співзасновниками ТОВ «Інтер-Авто-Торг». Синенько також є засновником ТОВ «Таім» та ТОВ «Стальп», які є фігурантами низки кримінальних проваджень по ухилянню від сплати податків.

«Інтер-Авто-Трейд» та  «Інтер-Авто-Торг» також є фігурантами кримінальних спарв за позовами фізичних осіб, які перераховували аванси фірмам за авто техніку, але так і не отримали її.

Щодо номінального власника цих фірм – Тараса Біжка, то в мережі Facebook є дві сторінки під його ім’ям. Один з профілів оформлений сторінкою з його паспорту, копію якого «Мегалотус» подавав на тендер П’ятихатcької райдержадміністрації Дніпропетровської області.

Антимонопольний комітет не звертався до РНБОУ за інформацією про зв’язки власників підприємства «Нафтобітумний завод» (Білорусь) з бізнесом у країні-агресорі Росії до винесення рішення щодо придбання дизельного трубопроводу білоруською компанією.

Про це Секретар РНБОУ Олександр Турчинов повідомив у відповідь на запит народного депутата Сергія Лещенка (копія відповіді є у розпорядженні «Наших грошей»).

За даними РНБОУ, Антимонопольний комітет листом від 19 березня 2019 року лише повідомив РНБОУ про вже прийняте рішення від 18 березня про надання дозволу «Нафтобітумному заводу» на придбання компанії «Прикарпатзахідтранс». І вже після дозволу АМКУ запросив в РНБОУ наявні дані про зв’язки учасників концентрації з суб’єктами господарювання та фізособами, до яких застосовано санкції. У РНБОУ таких даних не виявилось, відтак запит АМКУ 4 квітня був переадресований у СБУ.

Антимонопольний комітет почав розглядати питання щодо надання дозволу «Нафтобітумному заводу» на придбання компанії «Прикарпатзахідтранс» на засіданні 14 березня 2019 року. Як повідомила держуповноважена Агія Загребельська, до засідання Комітет не звертався до СБУ, СЗР, РНБО із запитами, щодо пов’язаності/не пов’язаності покупця з резидентами РФ.

Разом з тим, на засіданні Комітету було озвучено інформацію про те, що раніше «Нафтобітумний завод» не допустили до участі у приватизації «Центренерго» саме через наявну у СБУ інформацію про зв’язки білоруської компанії з країною-агресором. Відтак 14 березня Комітет під головуванням Юрія Терентьєва вирішив перенести остаточний розгляд питання на 18 березня саме для отримання додаткової інформації. Однак запити на інформацію не були направлені і члени АМКУ більшістю голосів надали дозвіл без з’ясування інформації про зв’язки покупців з країною-агресором.

Нагадаємо, Сергій Лещенко оприлюднив протокол робочої групи ФДМУ, що перевіряла на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації учасників приватизаційного конкурсу ПАТ «Центренерго».

У ньому було наведені дані СБУ, що безпосереднім власником ВУП «Нафтобітумний завод» є білоруське ТОВ «Інтерсервіс», кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Республіки Білорусь Микола Воробей. Він також є засновником та контролером ТОВ «Червоний Бір». А вже ця білоруська фірма на території Російської Федерації володіє ТОВ «Ресурс Танкер».

Також СБУ встановила, що співзасновником ТОВ «Інтерсервіс» є громадянин Білорусі Олександр Шакутін. Це керівник білоруського холдингу «Амкодор», підприємства якого є постійними контрагентами російської компанії «НК «Роснєфть». Стосовної останньої указом президента Петра Порошенка № 176/2018 від 21.06.2018 року застосовані трирічні санкції.

Ознайомившись з листом СБУ, робоча група ФДМУ прийшла до висновку, що «Нафтобітумний завод» як потенційний покупець подав на приватизаційний конкурс неправдиву документацію про себе. Через цю та низку інших претензій білоруську фірму не допустили до приватизації «Центренерго».

На круглому столі в антикорупційному комітеті Верховної Раді 11 квітня  перша заступниця голови АМКУ Марія Ніжнік заявила, що у Комітету не було таких даних про причетність власників білоруської фірми до бізнесу в країні-агресорі. Ніжнік заявила, що АМКУ нібито направляв запити в СБУ і РНБОУ стосовно звязків «Нафтобітумного заводу», але не отримав відповіді.

Нагадаємо, «Прикарпатзахідтранс» належав швейцарській фірмі «ITC Industry Trading Company SA» німця Анатолія Шефера, пов’язаного з угрупуванням Віктора Медведчука. Продажі палива з труби вже в самій Україні контролює компанія «Proton Energy» Ніссана Моісєєва, який також пов’язаний з Медведчуком.

Основним активом «Прикарпатзахідтранс» є трубопровід, по якому з Росії та Білорусі транспортують дизельне паливо в Україну та далі в Угорщину. Основним постачальником є «Роснєфть», яку очолює близький до Путіна Ігор Сєчін, а контрольний пакет компанії знаходиться у власності державного російського «Роснєфтєгаз».

Продаж дизельного трубопроводу білоруській фірмі було ініційовано після січневої зустрічі президента Білорусі Олександра Лукашенка з Віктором Медведчуком.