Національна поліція України 5 квітня за результатами тендеру замовила ТОВ «Спец-Ком-Сервіс» легкових автомобілів спеціалізованого призначення на 56,50 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

За три місяці поставлять 100 автомобілів спецпризначення СКС-RDS-02РП на базі білого кросовера Renault Duster 4х2 із бензиновим двигуном 1,6 л класу Євро 6 та механічною коробкою передач по 565 тис грн. Гарантія становить три роки або 100 тис км пробігу.

Автомобілі 2021 р. в. матимуть систему курсової стійкості, антиблокувальну гальмівну систему, кондиціонер та фронтальні подушки безпеки водія і переднього пасажира. Також їх оснастять радіостанцією Motorola Solution DM2600, світлодіодною панеллю-балкою Ultra Slim 118-42 Led C/K 12В із сигнально-гучномовним пристроєм потужністю не менше 100 Вт, сейфом для помпової рушниці, боєприпасів та документів, тримачем для зброї в салоні, антивандальними чохлами задніх сидінь, а також розфарбують за схемою поліції.

Торік ціни від цієї фірми були нижчі. У листопаді поліція замовляла такі авто без сейфа і тримача на 8% дешевше – по 524 тис грн., у липні із сейфом і тримачем на 18% дешевше – по 479 тис грн., а в травні із сейфом і тримачем на 16% дешевше – по 489 тис грн.

У салонах Renault Duster 4х2 2021 р. в. із такими двигуном і коробкою та кондиціонером без спецобладнання коштують 481 тис грн. за версію Life та 509 тис грн. за версію Zen.

Ціна угоди на всього на 0,3% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 56,68 млн грн.

Компанія «Senso Dynamics Llc» (США) скаржилась на післяплату до кінця року та нібито відсутність гарантій оплати поставленого товару. Однак замовник відповів, що в нього все законно, а передоплата заборонена через коронавірус, окрім визначених урядом випадків.

ТОВ «Ніко Мегаполіс» домоглось деталізації технічних вимог до автомобілів, передусім щодо розмірів сейфа та місця його кріплення в багажнику, проте не пришла на тендер.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Авто Акорд» з автомобілями спецпризначення «Акорд» власного виробництва на базі того самого Renault Duster, причому ніхто не знижував ціну на аукціоні. Закарпатський суперник на чолі з Денисом Базьо належить Роману Романюку, Любові Шпак і Мирославі Токар – дружина ексголови Мукачівської РДА Іллі Токара. У системі «YouControl» повідомляється, що у деяких компаніях, які вона відносить у групу родини Токар, партнерами є члени родин нардепів Віктора Балоги та Василя Петьовки.

Засновниками «Спец-Ком-Сервісу» з-під Києва є Сергій Калюш із Вишневого і Михайло Городових із Черкащини. Директором є Василь Юрійович Даниляк. Житель Вишневого з такими ПІБ до весни 2017 року був начальником штабу оперативного управління Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а його дружина Валентина Даниляк до літа 2020 року очолювала Відділ контролю на міському електричному транспорті та залізничному транспорті Управління державного контролю на наземному транспорті.

Із 2011 року «Спец-Ком-Сервіс» натендерив 2,25 млрд грн., переважно в системі МВС.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області за останні чотири роки замовило паливо ТОВ «Нафтаторг» на загальну суму 31,8 млн грн. Про це написав Максим Красіков у виданні «Інформатор. Гроші».

«Можливо, секрет простий – директор фірми Андрій Дворниченко є чоловіком бухгалтера фінансового управління міськради Павлограда Юлії Дворниченко», – написало видання.

Фірма є фігурантом декількох кримінальних справ. Перше кримінальне провадження було відкрито в 2019 році і слухалася в Павлоградському міськрайонному суді. Так, в результаті перевірки правоохоронці з’ясували, що дизпаливо, яке постачається фірмою в 2018 році для КП «Затишне місто», не відповідає стандартам ДСТУ.

Крім того, Державне бюро розслідувань підозрює, що ТОВ «Нафтаторг» і ще кілька компаній в змові з податківцями вели фіктивну діяльність, ухилялися від сплати податків, заволодівали бюджетними грошима корупційним шляхом.

Ще в 2019 році податківці підозрювали, що ТОВ «Нафтаторг» ухилилося від сплати податків за 2015-2018 році на суму 2,9 млн грн. Але Павлоградський міськрайонний суд встав на сторону продавців бензину і визнав неправоту податкової.

Від «Наших грошей»

Засновниками ТОВ «Нафтаторг» є Роман Приходько, Галина та Юрій Дмитриченки.

Наприкінці січня цього року Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДА оголосив тендер на закупівлю спецтехніки на 100 млн.грн і прописав умови так, що лише дві фірми, ТОВ «Укрспецтехінвест» та ТОВ «Сучасні вантажівки», змогли взяти участь. Про це повідомила «Ліга антитрасту».

Ці дві компанії вже брали участь в 60 тендерах у 2017-2019 роках. А у 2018 році переможець цього тендеру ТОВ «Укрспецтехінвест» переміг у закупівлях того ж замовника на 200 млн грн. зі своїм незмінним конкурентом – ТОВ «Сучасні вантажівки». Між собою вони зазвичай не конкурують, однак коли з’являються інші учасники – то економія для держави може становити до 20%.

Стоп-умовою для інших учасників стало вказання повної маси з навісним обладнанням не менше 34 000 кг та вантажопідйомність, не менше 24 000 кг. Ці вимоги замовника перевищують значення, які прописані законодавством для автомобілів на міських дорогах, де і планується використовувати спецтехніку.

«Дивно, що в час, коли держава витрачає мільярди гривень на відновлення доріг – замовник прописує вимоги, які призведуть до їхнього руйнування. Окрім того, що на такій «важкій» спецтехніці пересуватися дорогами міста заборонено, завищені вимоги щодо вантажопідйомності та повної маси вони – є ще й дискримінаційними. В інших компаній ці показники нижчі, в тому числі, через необхідність відповідати встановленим державою нормативам по навантаженню», – відмітили у «Лізі антитрасту».

Колегія АМКУ «закрила на це очі», бо формально правило двох виробників виконано – два учасники є. Це і стало причиною відмови у задоволенні скарги ПП «Торговий дім «МАЗ», в якій він просив зменшити вантажопідйомність, щоб він мав змогу позмагатися на аукціоні за перемогу.

Ціна калібраторів на тендерах «Оператора ГТС», «Укргазвидобування» та «Укртрансгазу» вполовину вище їх імпортної вартості. Така маржа стала можливою тому, що Замовники прописують тендерну документацію так, що взяти участь у закупівлі  найчастіше може лише один постачальник – ТОВ «Артвік-Україна» із своїм ексклюзивним дистриб’ютором.

Фото з сайту Beamex.

Калібратори – це компактні прилади, які допомагають перевіряти на точність роботи засоби вимірювання різних величин (тиску, температури, електричних сигналів тощо) й за потреби їх калібрувати. В Україні продаються калібратори десятка виробників, зокрема, американського Fluke, чеського Meatest, американсько-китайського Additel Corporation, фінського Beamex.

З 2018 року підприємства «Нафтогазу» й «Оператор ГТС України» закупили таких приладів на понад 50 мільйонів гривень. Їхні тендери неодмінно вигравала столична фірма «Артвік Україна». Вона постачала замовникам два види калібраторів – багатофункціональні калібратори фінської компанії Beamex та калібратори температури данського виробника Ametek.

Протягом 2015-2020 років ціни на калібратори цієї марки при перетині митного кордону України складали від 10 до 25 тис доларів за комплект. А тендерні ціни «Укргазвидобування», «Оператора ГТС» та «Укртрансгазу» були удвічі дорожчими (без урахування ПДВ).

При цьому щоразу на тендерах інші компанії вказували на дискримінаційні вимоги замовників, спеціально прописані під одного постачальника. Ті ж компанії, які все ж змогли потрапити на тендер чи навіть виграти його, замовники неодмінно відхиляли.

Викрутаси замовників

Аби імітувати конкурентні торги, «Артвік-Україна» найчастіше опинялася на торгах із харківським ТОВ «Еталон-Прилад». На останніх і найдорожчих тендерах «Оператора ГТС», де були тільки вони, компанії демонстрували мінімальну знижку у 2-3%. В той же час у ситуації, коли на тендерах у «Артвік-Україна» опинялися конкуренти, сума знижки на прилади могла сягати й більше 20% і навіть 70%.

«Артвік-Україна» і «Еталон-Прилад» поставляють один той самий товар від виробника  Beamex. Про це на тендері «Укргазвидобування» свідчив лист авторизації від «Артвік-Україна», виданий «Еталон-Приладу». Податися на тендер з іншим товаром було неможливо: про це в скаргах на дискримінаційні заточки тендеру писали до Центральної конфліктної комісії «Нафтогазу» інші компанії.

ТОВ «Тек Кноу Україна» у своїй вимозі вказала, що виписані Замовником характеристики підпадають тільки під одного виробника – для порівняння компанія вказала характеристики калібраторів ще чотирьох виробників, і жоден з них не підходив за усіма  прописаними параметрами. Жоден, крім марки Beamex.

«Вимоги щодо більшості метрологічних характеристик викладені таким чином, що їм відповідає прилад лише від одного виробника з вищенаведених. По більшості метрологічних характеристик наше обладнання навіть значно краще, наприклад, якщо взяти діапазон температури оточуючого повітря при експлуатації від 0 до +50С, що є більш поширеним для клімату України, ніж від +15 до 35С, викладеного в умовах закупівлі», – вказано у вимозі.

Через рік на інший тендер «Укргазвидобування», окрім спаринг-партнерів, потрапило ще два учасника. Аукціонні торги дозволили отримати знижку на 11% нижче очікуваної вартості. Переможцем неочікувано стала компанія  ТОВ НВФ «Харків-Прилад». Однак Замовник відхилив переможну пропозицію, віддавши  перемогу «Артвіку». Серед недоліків, які Замовник знайшов у компанії: невідповідність точності показів калібратора температури – в учасника вона перевищувала вказану у документації на 0,1С.

На тендері «Оператора ГТС» іншого учасника – ТОВ «Інкос Лайн» – відхилили ще до аукціону. Замовник надіслав листа дистриб’ютору калібраторів, де хотів упевнитися, що прилади відповідають усім технічним характеристикам. Однак дистриб’ютор вказав, що  у деяких властивостях приладів є невідповідності. Перемогу на тендері знову отримала «Артвік-Україна» з данськими калібраторами. При чому на умови тендерної документації знову скаржилися учасники, які не могли потрапити на тендер.

«Умовами ТД встановлені дискримінаційні вимоги, які не сприяють добросовісній конкуренції серед учасників, максимальній економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об’єктивній та неупередженій оцінці тендерних пропозицій, запобіганню корупційним діям і зловживанням та не лише обмежують коло потенційних учасників торгів, а також надають перевагу певному товарному виробнику та моделі пристрою, а саме – RTC-156 виробник Ametek Sensors, Test&Calibration Данія, що є грубим порушенням чинного законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема принципу недискримінації учасників та принципу добросовісної конкуренції серед учасників, – було вказано у вимозі.

Тоді Замовник запевнив, що на ринку є два виробники, які відповідають вимогам. Однак, за аналізом «Наших грошей», якщо продукція якогось іншого виробника й відповідає технічним характеристикам Замовника, то на тендери вона пропозиції не подає. Всюди перемагає саме «Артвік-Україна».

Чому саме скандинави?

«Наші гроші» запитали у «Нафтогазу», якими ж специфічними характеристиками володіють фінські та данські калібратори компанії «Артвік-Україна». На даний момент прояснив ситуацію лише «Оператор ГТС України», який вказав, що обидва види калібраторів – і данські, і фінські – мають аналоги.

«Окрім калібраторів типу RTC-156В (виробництво AMETEK Sensors, Test&Calibration, Данія), технічним вимогам тендерної документації також відповідають як мінімум калібратори таких виробників, як Fluke Calibration та Additel Corp.», – вказано у відповіді «Нашим грошам».

Однак ці твердження компанії можна спростувати тим, що на тендері «Укргазвидобування» відхилений переможець НВФ «Харків-Прилад» збирався поставляти калібратори саме марки Fluke Calibration, однак його відхилили через те, що він не відповідав технічним характеристикам.

Стосовно багатофункціональних калібраторів Замовник по суті підтвердив, що технічні характеристики прописані саме під Beamex, але, якщо постачальник постарається, документації може відповідати ще один виробник калібраторів.

«Багатофункціональний калібратор Beamex MC6-Ex за своїм функціоналом поєднує можливості декількох калібраторів для різних параметрів, що робить його ефективним в експлуатації. Аналогом, за належної комплектації та калібруванню, може бути багатофункціональний калібратор Druck DPI 620. Щодо інших виробників, то, для забезпечення аналогічних характеристик та функціоналу потрібно використовувати не один, а декілька різних (окремих) калібраторів, що може призвести до додаткових витрат», – вказано у відповіді.

«Наші гроші» звернулися до постачальника калібраторів Druck DPI 620 і порівняли його технічні характеристики з тими, які прописані у документації останнього тендеру «Оператора ГТС», який виграв «Артвік-Україна». І за технічними, і за метрологічними характеристиками прилади цієї марки не відповідають встановленим у документації вимогам. (див. таблицю)

Таким чином, постачальники цих виробів не можуть податися на тендер «Оператора ГТС», незважаючи на те, що Замовник про це іншої думки.

«Поза розумними сумнівами замовник мав бажання купувати товар саме цього виробника, та відкриті торги були лише імітацією конкуренції. «Наші гроші» надали достатньо підтверджень цьому. Не сподіваюсь на «виправлення» замовників, тому раджу дилерам інших виробників, озброївшись цими доводами та доказами, скаржитися до Тендерної колегії АМКУ. А ми готові в цьому допомогти», – пропонує засновниця «Ліги антитрасту» Агія Загребельська.

Марина Ансіфорова, «Наші гроші»

У 2017 році ПАТ «Центренерго» провело закупівлю страхових послуг на 2,5 млн грн, але вимогами обмежив доступ до тендеру значній кількості компаній, повідомляє «Ліга антитрасту».

Обмеження були такі:

• обсяг сформованих валових страхових резервів має становити не менше 300 млн
• чистих страхових платежів – не менше 500 млн грн

Взяти участь з такими вимогами могли лише 7 компаній з сотні присутніх на ринку.

Тоді у тендері перемогла ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», а інший учасник ПрАТ «СК «Крона» поскаржився до тендерної колегії Антимонопольного комітету про порушення принципу недискримінації учасників. Скаржник пояснив, що замовник встановив високі бар’єри для участі у тендері, чим позбавив їх можливості участі у закупівлі.

Але АМКУ не розгубився і, як він це робив раніше, залишив скаргу без розгляду, бо вона, начебто, не містила обґрунтування наявності порушених прав з приводу дій замовника, внаслідок яких порушено право чи законні інтереси ПрАТ «СК «Крона». Насправді, під цим крилося давнє правило тендерної колегії відомства – учасник мав зазначити, що планує взяти участь в закупівлі, чим, фактично, підтвердити, що порушені саме ті його права, які пов’язані з участю в тендері.

Страховик вирішив іти до кінця та спробувати змінити усталені підходи колегії. Суд першої інстанції, а згодом суд апеляційної інстанції його в цьому підтримали та підтвердили, що у тендерної колегії не було підстав залишати скаргу ПрАТ «СК «Крона» без розгляду, а відсутність відомостей про порушення прав учасника не може бути підставою для відмови у розгляді скарги.

Тобто, відповідно до рішень суду, фактично скаржник МОЖЕ обґрунтовувати у скарзі рішення, дії чи бездіяльність замовника, які порушили його права без прив’язки до його наміру взяти участь у закупівлі. Адже цей намір, нібито, підтверджується самим фактом подання скарги.

Поки ми не радимо нашим підписникам повторювати досвід скаржника. Попри те, що мова йде про рішення апеляції, все може змінитись. З одного боку, Тендерна колегія АМКУ не корегує своє рішення під позицію апеляції, чекаючи рішення Верховного суду, куди скоріш за все найближчим часом відомством буде скерована касаційна скарга. З іншого, позиції самих судів, на жаль, іноді формуються «кейс бай кейс». Тому, слідкуємо далі.

4 березня Вищий антикорупційний суд дав місяць Національному антикорупційному бюро (НАБУ) на закінчення досудового розслідування можливих зловживань на тендерах КП «Інформатика» Київської міськради у 2017 році. Про це повідомляється в Єдиному держреєстрі судових рішень.

Детектив Уразовський В.І. звертався до суду з клопотанням подовжити строки розслідування ще на один рік. У судовому засіданні він пояснив, що постановою від 29.08.2020 призначено комплексну судово-товарознавчу економічну експертизу, яку мали виконати експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Проте до сих пір дослідження не проведене.

Іншим доводом продовжити розслідування став запит детектива до органів Китайської Народної Республіки про допомогу в отриманні документів від компанії- виробника обладнання Hikvision. Як пояснив детектив в судовому засіданні, запит до органів КНР він ще не направляв.

Заслухавши детектива, слідчий суддя Крикливий В.В. дійшов висновку, що «фактично з серпня минулого року досудове розслідування детективами НАБУ не здійснювалось».

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, строк проведення експертизи не повинен перевищувати 90 календарних днів. На день звернення до суду детектив не зробив жодного запиту до установи з приводу стадії та строків проведення дослідження.

«Вважаю, що детективи НАБУ обов`язку здійснення досудового розслідування у розумні строки не виконали, з дня винесення постанови про призначення економічної експертизи, жодних слідчих (розшукових) дій не здійснювали, що є неприпустимим», – зазначається в тексті ухвали суду.

Предметом розслідування НАБУ є тендери, що проводило КП «Інформатика» для реалізації цільової програми «Електронна столиця» у серпні–грудні 2017 року та укладений договір з ТОВ «Інтелекшуал Констракшн» на 119,8 млн гривень.

За інформацією НАБУ, нещодавно слідчий суддя подовжив строк кримінального провадження. В НАБУ не уточнили, до якої дати детектив тепер має завершити розслідування. В Єдиному держреєстрі судових рішень відповідна ухвала Вищого антикорупційного суду по справі поки відсутня.

• Як оточення керівництва КП «Інформатика» розіграло 400 мільйонів на вуличному відеоспостереженні у Києві можна почитати тут.
• Як вуличне відеоспостереження Києва отримало монополіста в особі китайського Hikvision можно почитати в тексті «Як будували монополію «Hikvision».

Довідково

19.08.2017 КП «Інформатика» оголосило відкриті торги з закупівлі аналітичного програмного забезпечення та серверного обладнання на 45 млн гривень. Однак 08.12.2017 процедуру закупівлі відмінило через «неможливість усунути виявлені порушення законодавства», а через кілька днів – 11.12.2017 – оголосило нову закупівлю аналогічного обладнання вже за переговорною процедурою з ТОВ «Інтелекшуал Констракшн» на 120 млн гривень. Підставою застосування переговорної процедури став висновок судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (НДЦСЕ) про відсутність конкуренції на ринку. На думку детективів, таким чином «вартість предмету закупівлі безпідставно зросла».

28.12.2017 КП «Інформатика» та ТОВ «Інтелекшуал Констракшн» уклали договір на 119, 85 млн гривень. Того ж дня додатковою угодою зменшили суму поставки до 86, 66 млн гривень.

Згодом Департамент внутрішнього фінконтролю та аудиту Київської міськради провів аудит діяльності КП «Інформатика»,зокрема заходів з реалізації програми «Електронна столиця». Аудитом виявлено, що в 2017 році КП «створило сприятливі умови» для постачання та закупівлі обладнання за «ймовірно узгодженою завищеною вартістю». Комплексні системи відеоспостереження до закупівлі комунальним підприємством проходили через посередників кілька етапів перепродажу, що коштувало київському бюджету зайвих 16,06 млн грн. Крім того, як виявили аудитори, за договором з ТОВ «Інтелекшуал Констракшн» комунальне підприємство оплатило роботи з монтажу обладнання, яке фактично не виконувалися на 2,68 млн грн.

КП «Інформатика» Київської міськради було засноване у 2002 році , є структурним підрозділом Департаменту інформаційно-телекомунікаційних технологій КМДА. Як зазначається на сторінці КП у фейсбуці метою створення підприємства є господарська діяльність з адміністрування, обслуговування інформаційно-телекомунікаційних систем та програмно-апаратних комплексів. З жовтня 2017 року КП очолює Микола Пихтін.

Ольга Прокопишина, «Наші гроші»

Дмитра Соколянського, який за часів міністра юстиції Павла Петренка працював реєстратором КП «Благоустрій Шевченківського району», 24 лютого 2021 року повідомили про підозру у справі щодо крадіжки квартири, належної територіальній громаді Києва після того, як власник цієї квартири помер. Про це стало відомо з судового реєстру.

Чоловіка підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 ККУ («Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги», передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років). Як розповідають слідчі, Соколянський має також свідоцтво адвоката. Судячи з даних Єдиного реєстру адвокатів, свідоцтво діюче.

Про підозру Соколянського повідомили в межах провадження №12018100000000639 від 6 липня 2018 року, яке вів відділ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві. Це провадження раніше було об’єднане з іншими провадженнями – №12019100000001272 та  №12019100000001273.

За версією слідства, чоловік допоміг своєю реєстрацію вкрасти у Києва квартиру, власник якої помер, а тому нерухомість мала би відійти територіальній громаді столиці в особі Київської міськради. Як стверджують слідчі, група осіб підробила договір купівлі-продажу квартири, нібито посвідчений приватним нотаріусом з Києва Яною Курковською. По цьому фейковому договору покійний власник квартири продав цю нерухомість іншій особі ще 2012 року.

Курковська стверджувала, що цей договір не посвідчувала. Нагадаємо, Вища кваліфкомісія нотаріату за поданням Мінітерства юстиції позбавила Курковську свідоцтва нотаріуса у 2020 році.

Як кажуть слідчі, Соколянський зареєстрував по підроблених документах право власності на столичну квартиру в Державному реєстрі речових прав у 2017 році. При цьому, чоловік, якого Соколянський вказав новим власником квартири, судячи з даних судового реєстру, про це навіть не знав. «Новий власник» повідомив на допитах, що на попередньому місці роботи знайомі запропонували йому спільний бізнеспроєкт щодо ввезення на територію України автомобілів для подальшого їх продажу, попросили для цього проєкту паспорт та ідентифікаційний код. А в подальшому просто поставили бізнеспартнера перед фактом, що оформили на нього квартиру в столиці.

Новоспечений власник нерухомості стверджує, що жодних документів щодо реєстрації права власності на зазначену квартиру не підписував та ніяких дій по оформленню за собою права власності на неї не вчиняв. Згідно висновку експерта за листопад 2019 року, підписи від імені «нового власника» квартири під час реєстрації права власності виконані не чоловіком, на якого зареєстрували нерухомість, а кимось іншим.

Згідно висновку іншого експерта, з Київського НДЕКЦ МВС України, ринкова вартість квартири, вкраденої у міста станом на листопад 2017 року складала 1,2 млн грн.

17 березня 2021 року ухвалою Шевченківського райсуду Києва все майно Дмитра Соколянського арештовано. За даними сервісу «Судова влада», справа за обвинуваченням Соколянського слухатиметься у Голосіївському райсуді Києва 22 квітня 2021 року у судді Оксани Бушеленко.

Військова частина К 1410 (Служба зовнішньої розвідки України) 7 квітня за результатами тендеру замовила ТОВ «Бріорсон мотор» спеціалізований автотранспорт на загальну суму 3,05 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить два позашляховика Toyota Land Cruiser Prado 2.8 D-4D 6 A/T Elegance по 1,56 млн грн. кольору чорний металік. Кожен автомобіль матиме акустичне лобове скло з тонованою смугою, оздоблення панелі приладів з чорними глянцевими декоративними вставками, оздоблення сидінь комбінованою шкірою з перфорацією, підігрів сидінь, кольоровий мільтиінформаційний дисплей 4.2’’ на панелі приладів, аудіо систему (радіоприймач, підтримка WAV/FLAC/ALAC/OGG Vorbis/MP3/WMA-файлів) з кольоровим багатофункціональним сенсорним дисплеєм 9’’ та 9 динаміками, подушки безпеки, додаткове обладнання (комплект зимових шин, килимки, комплект водія, автокомпресор), а також спецкомплектацію: сейф для зберігання документів в багажнику, радіо підготовку під підключення спеціальної апаратури (розетка 12V в багажному відділенні) та тонування скла.

Toyota Land Cruiser Prado 2.8 D-4D 6 A/T Elegance без додаткового обладнання та спецкомплектації можна придбати за 1,42 млн грн.

На торгах конкурентами «Бріорсон мотор» були ТОВ «ВіДі Автострада» Віталія Джуринського та ТОВ «Сервісний центр «Діамант» Павла Волкова. Їх пропозиції були вищими: 3,07 млн грн. та 3,10 млн грн. відповідно.

ТОВ «Бріорсон мотор» (директор Андрій Ворон) через ТОВ «Вєк холдинг» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акведук» належить Вадиму Котляренку.

Як повідомляли «Наші гроші», у березні військова частина К 1410 купила Toyota Land Cruiser Prado за 1,48 млн грн. та три легкових автомобіля Toyota Camry по 1,06 млн грн., а у кінці минулого року теж три Toyota Camry по 1,01 млн грн.

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету взяло до розгляду заяву споживачки, яку підготувала «Ліга Антитрасту», щодо монопольних зловживань облгазів та газзбутів протягом вересня 2019 – грудня 2020 з так званими температурними коефіцієнтами, а по факту – накрученим обсягом газу у платіжках.

НКРЕКП та Міністерство енергетики не затверджувало розміру таких донарахувань. А Комітет наприкінці 2019 року вже визнавав їх нарахування 16 облгазами з групи «РГК» Дмитра Фірташа незаконними та оштрафував за це на 278 млн грн – тоді порушення стосувалося періоду з жовтня 2018 по серпень 2019.

Після цього «Ліга антитрасту» закликала споживачів скаржитися в АМКУ на донарахування температурних коефіцієнтів вже в новому періоді (вересень 2019 – грудень 2020). Щоб надалі мати можливість стягнути їх в подвійному розмірі.

«Десятки споживачів звернулися до нас по допомогу. Ми підготували відповідні заяви. І першу відомство вже прийняло до розгляду. Тепер до 26 травня АМКУ має або розпочати справу, або обґрунтувати, чому порушення немає (в чому ми дуже сумніваємось). Отже, очікуємо на хороші новини», – відмітили у «Лізі антитрасту».

Якщо ви теж бажаєте спробувати повернути свою переплату по «температурних коефіцієнтах» у подвійному розмірі, тоді Завантажте зразок за посиланням https://bit.ly/3wCgTVT, зазначте дані свого облгазу і газзбуту, вкажіть до якого часу були такі неправомірні нарахування, підпишіть заяву та направте до АМКУ. Якщо бажаєте, щоб це зробили за вас, заповнюйте форму https://bit.ly/39RND3Z та експерти вам допоможуть.

«Пам’ятайте, чим більше заяв, тим більше шансів, що відомство без зволікань покарає порушників. Ми впевнені, що українські споживачі не мають платити монопольну ціну та мають право на отримання послуг належної якості», – вказують у «Лізі антитрасту».

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру власника однієї з великих будівельних компаній в наданні хабарів в.о. голови Укравтодору часів Порошенка Славоміру Новаку. За даними джерел «Наших грошей», правоохоронці підозрюють бенефіціара ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» Олександра Тісленка.

За даними слідства, він впродовж 2017-2019 років систематично сплачував хабарі як «абонентську плату» керівництву Укравтодору в обмін на «лояльність» до його дорожньої компанії «Альтком» на публічних закупівлях. Сума неправомірної вигоди, за підрахунками НАБУ, становить приблизно 575 тис доларів та 70 тис євро.

В обмін на це Новак сприяв «Альткому» в продовженні строку дії контракту на роботи по трасі М-05 Київ-Одеса, ремонт якої Укравтодор робив за кредит Європейського банку з реконструкції та розвитку. Окрім цього, керівництво Укравтодору «не помітило» порушення графіку виконання робіт «Альткомом», що, за версією НАБУ, допомогло компанії уникнути штрафу на понад 9 млн євро.

Діяльність донецької компанії «Альтком» бурхливо розвивалась за часів Віктора Януковича, коли віце-прем’єр-міністром та куратором підготовки до Євро-2012 став близький до Тісленка один з лідерів Партії регіонів Борис Колесніков. За три роки роботи Колеснікова в уряді компанія отримала підрядів на 13,12 млрд гривень (в порівнянні з 1,2 млрд гривень до початку роботи Колеснікова у Кабміні). «Альтком» разом з компанією «Онур», в якій теж проводилися обшуки по справі Новака, були основними фаворитами на ремонті об’єктів Чемпіонату Європи з футболу 2012 (Євро-2012), які тоді курував Колесніков. На хвилі успіху Тісленко навіть став спонсором нового донецького футбольного клубу «Олімпік».

Після Майдану 2014 року «Альтком» став фігурантом кількох кримінальних проваджень – зокрема, по завищенню вартості будівництва аеропорту «Львів» на Євро-2012 та ухиленню від сплати податків. Однак це не завадило компанії повернутись на підряди Укравтодору – протягом 2016-2019 років «Альтком» отримав підрядів на 6,03 млрд гривень.

Восени 2019 року разом з призначенням Олександра Кубракова головою Укравтодору «Альтком» разом із п’ятьма компаніями об’єднались у Національну дорожню асоціацію України – так званий дорожній картель. Ці фірми у 2020 році поділили між собою 67% усіх підрядів Укравтодору на ремонт і будівництво доріг. «Альтком» став восьмим у загальному рейтингу підрядників Укравтодору з результатом 2,35 млрд грн (2,4%). Більшість цих підрядів були отримані по переговорній процедурі як додаткові роботи по старим контрактам.

У 2021 році падіння компанії стало очевидним –  хоча «Альтком» і бере участь в укравтодорівських тендерах, за перший квартал жодної перемоги у них він не отримав.

Нагадаємо, у липні 2020 року колишнього керівника «Укравтодору» Славоміра Новака затримали та арештували у Варшаві за підозрою у корупції, керуванні організованою злочинною групою та відмиванні грошей. Новака підозрюють у вимаганні хабарів і причетності до розкрадання коштів міжнародних організацій, які виділяли гроші для ремонту доріг в Україні. 12 квітня Новака звільнили з-під варти – Окружний суд у Варшаві не задовольнив клопотання прокурора про продовження тимчасового арешту Новака ще на три місяці.

Блог від: Марина Ансіфорова

Харківський окружний адміністративний суд за позовом ПАТ «Укргазвидобуток» скасував рішення Мерф’янської міської ради від 2019 року, якими заборонялося на підпорядкованій території розвідка та видобуток  нафти, газу і конденсату.

Таке рішення суд прийняв 1 квітня.

В жовтні 2007 Державна службу геології та надр видала  спецдозвіл приватній «Укргазвидобуток» на видобування корисних копалин в Харківській області на Островерхівському газоконденсатному родовищі, зокрема на території адміністративно-територіальних одиниць, які входять до складу Мереф`янської ОТГ.

В квітні 2019 році фірма почала процедуру Оцінки впливу на довкілля . А саме надіслала в Мереф`янську міськраду повідомлення про планову діяльність з розвідки та видобутку на родовищі. В планах було буріння розвідувальних та пошукових свердловин, а також водних свердловин для водозабезпечення процесу буріння глибиною понад чотири тисячі метрів.

В червні 2019 року Мереф`янська міськрада зібрала позачергову сесію на якій прийняла рішення «Про заборону проведення сейсморозвідувальних робіт та видобування газу природного вільного, конденсату, нафти, газу природного розчиненого у нафті, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейного типу на території Мереф`янської міської ради».  Про прийняття цього рішення міськрада листом відразу повідомила «Укргазвидобуток», що фірма розцінила як ще один доказ того, що депутати прийняли рішення персонально по фірмі. В суді фірма заявила, що станом на кінець 2019 року вона була єдиним видобувачем газу на території згаданої ОТГ.

Крім того, в серпні міськрада прийняла ще одне рішення, яким також було заборонена розвідка вуглеводнів та пов’язані з нею дії (пересування спецтехніки, будівництво будівель).

В суді представник міськради заявив, що депутати діяли в інтересах мешканців громади та захисту їх інтересів в сері екологічної безпеки. Так як інформація про плани «Укргазвидобуток» визвала резонанс серед населення, а саме про можливі проблеми з водопостачанням.

У відповідь суд визнав недоведеними доводи відповідача про створення загрози екологічним правам мешканців територіальної громади. Крім того, суд встановив, що о міська рада не наділена повноваженнями на прийняття рішень про заборону проведення робіт з розвідки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, до яких відносяться нафта та природний газ. А позиція міськради може має бути врахована під час підготовки Звіту з Оцінки впливу на довкілля, затвердження якого дозволить почати роботи на родовищі.

Відмітимо, що за тиждень до вище згаданого рішення суду – 23 березня, цей самий Харківський окружний адміністративний суд під головуванням судді Анастасії Мороко скасував рішення Мереф’янської міськради від 14 лютого 2020р. В рішенні депутатів  йшлося про заборону будь-яких робіт з підготовки або з буріння чи спорудження свердловин, інших розвідувальних робіт та дослідно-промислової розробки родовищ на території Мереф’янської об’єднаної територіальної громади.

Бенефіціаром ПАТ «Укргазвидобуток» через нідерландську «Смарт Енерджі Б.В.» є нардеп Вадим Новинський (позафракційний). Спецдозвіл фірми на Островерхівське ГКР діє до початку жовтня 2027 року.

Агія Загребельська, засновниця «Ліги антитрасту», державна уповноважена АМКУ у 2015 – 2019 роках

Чотири найбільші телеканали одночасно вирішили підвищити плату за телебачення на 30%. Провайдери бачать змову та звернулися до АМКУ, однак реакції поки немає.

65% українського телебачення належать чотирьом найбільшим медіагрупам з власниками-олігархами в кінцевих бенефіціарах.

Велика телевізійна четвірка зірвалася з ланцюга.

Минулого тижня один з найбільших і найпопулярніших українських провайдерів «Мережа ланет» заявив журналістам, що отримав листи про дострокове розірвання договорів від компаній «1+1» (Ігор Коломойський), «Інтер» (Дмитро Фірташ), ICTV (Віктор Пінчук) та «Україна» (Рінат Ахметов).

Листи прийшли майже одночасно. Жоден не містить пояснення причин або підстав розірвання. Сухе повідомлення про припинення дії договорів з травня 2021 року або підвищення тарифів для споживача на 30%.

Це є доказом того, що медіаолігополія та її власники – чотири найвпливовіші олігархи країни – почуваються настільки впевнено, що готові злагоджено почати бойові дії на найпублічнішому ринку – медійному.

Якщо вони виграють цю битву, то суттєво підвищать свій вплив і зможуть:

• ще більше тиснути через телевізійну пропаганду на найвищих посадових осіб держави (ринкова влада на телебаченні = політичний вплив);
• встановити контроль «за трубою» – транспортуванням контенту до споживача (медіагрупи виводять на ринок і розвивають своїх провайдерів);
• підняти вартість телебачення, отримавши додаткові гроші на фінансування своїх телеканалів (керівник «1+1» уже заявив, що телебачення має коштувати не менше 10 дол на місяць; зараз є пропозиції 1,5 дол на місяць);
• створювати перешкоди для зростання часток інших телеканалів та ускладнювати вихід нових (без договорів з провайдером виходити на ринок неможливо).

Крім того, ще більша частина Сходу України залишиться без українського контенту медіагруп, у тому числі близько 60% міста Сєвєродонецька («Ланет» там єдиний провайдер з технічних причин), а частина регіонів уже залишилася без українських каналів через бажання медіагруп закодуватися (перейти в платний формат).

Наступні загальноукраїнські вибори гарантовано пройдуть за олігархічним сценарієм: телеконсенсус олігархів не раз демонстрував свою ефективність.

Не допустити посилення влади та впливу олігархічної телечетвірки має Антимонопольний комітет, до якого провайдер уже подав заяву про порушення. За результатом її розгляду комітет повинен ухвалити попереднє рішення, щоб не допустити припинення трансляції та усунення провайдера з ринку.

Якщо АМКУ оперативно не втрутиться, і «велика телечетвірка» забере свої канали, майже всі клієнти провайдера перейдуть до конкурентів. На відсутність у телевізорі «1+1», «Інтера», «України», ІСТV і ще кількох десятків каналів навряд чи хтось із споживачів погодиться.

У подальшому АМКУ може не лише накласти штраф, а й заборонити медіаолігополії застосовувати практики, завдяки яким та зберігає своє монопольне становище і впливає на ринок та провайдерів.

Маючи частку ринку близько 70% і флагманські телеканали, за відсутності яких у пакеті провайдера споживач не користуватиметься його послугами, чотири олігархічні медіагрупи нав’язують провайдерському ринку такі свої умови.

1. «Пакетні продажі» – флагманський телеканал не можна «купити» без непопулярного придатку («1+1», наприклад, тільки з «Бігуді», «2+2» і низкою інших).
2. «Усі або нікого» – провайдер або укладає угоди з усіма чотирма медіагрупами, або вони відмовляються від договірних відносин (відсутність «Інтера» в пакеті провайдер пережити може, усіх – ні, і споживач гарантовано піде).
3. Мінімальну ціну послуг провайдера диктують медіагрупи (зараз умова – мінімум 99 грн за місяць, у планах – підвищення до 140 грн, а потім – до 280 грн).
4. Медіагрупи залишають за собою право в односторонньому порядку достроково розірвати договір і забрати в провайдера у будь-який момент свої телеканали (цим правом користуються регулярно, коли треба натиснути на провайдера).

Для провайдерів це рабство. Не маючи таких впливових власників і не фігуруючи в списках «Форбс», вони виконують забаганки «великої четвірки». Яскравий приклад – вимкнення олігархами влітку 2020 року «Сонця».

Телеканал, маючи частку ринку до 1%, вирішив не кодуватися (транслюватися безоплатно, заробляючи на рекламі). Чотири медіагрупи закодувалися, після чого вимагали від провайдерів вимкнути неслухняне «Сонце».

Частина провайдерів виконала їхні умови, «Ланет» – ні, після чого й отримав листа від медіаолігополії про розірвання договорів. Тоді провайдери і «Сонце» не наважилися поскаржитися в АМКУ на олігархів і в результаті все вирішили мирно, пішовши медіаолігополії на окремі поступки. Заяву подала «Ліга антитрасту».

Проте АМКУ відмовив у її розгляді, посилаючись на те, що наших прав та інтересів це ніяк не стосується, а учасники ринку не скаржаться. Минуло пів року. Історія повторилася з однією важливою відмінністю: телечетвірка розжиріла та знахабніла настільки, що бізнесу немає чого втрачати і він готовий до захисного наступу.

«Диктатура» медіаолігополії не залишила вибору: банкрутство або звернення в АМКУ. Заява до комітету не гарантує позитивних змін, але надія помирає останньою. «Ланет» поскаржився офіційно до Антимонопольного комітету.

Тепер керівниця АМКУ, по-родинному близька до президента Володимира Зеленського, має продемонструвати на ділі обіцяну самим президентом деолігархізацію телебачення. Тим більше, що першим профіт від цього отримає сам президент, скинувши зі своєї шиї олігархічний телезашморг.

Ми уважно стежитимемо за цим кейсом. Від його результатів залежить надто багато. Якщо АМКУ оперативно втрутиться і заборонить диктаторські практики «великої четвірки», олігархічна структура телеринку повалиться, не витримавши конкуренції з боку інших телеканалів та альтернативних ЗМІ.

Ми проаналізували, які телеканали підтримують своєю присутністю президент і прем’єр-міністр. Крім «великої четвірки», жодного. Це ще одна перевага, на якій тримається їх монополія, з якою Зеленський може розібратися і без АМКУ.

Пам’ятаю, що олігархи «годують» свої пропагандистські машини з монопольної ренти від інших бізнесів, і потік цієї монопольної ренти потрібно перекривати. Але тут немає простих рецептів. Зменшення монопольної влади медіаолігополії одним рішенням АМКУ суттєво полегшить виконання цього завдання.

Агія Загребельська, вперше опубліковано у «Економічній правді»

Ця підстава банальна: закінчення строку дії тендерної пропозиції. Навіть якщо учасник був готовий добровільно продовжити терміни, але не зміг цього зробити, бо замовник до нього за цим не звертався, пояснює «Ліга антитрасту».

До внесення цих змін наприкінці 2019 року у Закон «Про публічні закупівлі» замовник не мав права відхиляти пропозицію, а мав звернутись до учасника щодо продовження строку дії пропозицій.

Після внесення змін замовник отримав дискрецію: хоче звертається, не хоче – відхиляє. При цьому немає значення з чиєї вини тендер був затягнутий та строк дії пропозиції завершився. Сплинув строк – замовник може в односторонньому порядку дискваліфікувати учасника.

Ось свіжий кейс.

«Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» в липні 2020 року вирішив закупити гумових прокладок для рейкових колій на понад 100 млн грн.

Чотири компанії подали пропозиції: ТОВ «Ланіс Трейд», ТОВ «ВМ Трейд», ТОВ «НВП «Сумський завод гумотехнічних виробів» та ТОВ «Валтекс-Гума», які замовник одразу відхилив.

Але АМКУ визнав неправомірним відхилення і замовник таки допустив їх до аукціону. Але робив це тааааааак довго, що термін дії пропозицій (120 днів) сплинув.

Тут вступила в силу підстава, яку заклали “Слуги” та назвали її “закупівельною революцією”. Замовник дискваліфікував виробників, а закупівлю відмінив. Деталі: https://bit.ly/2PIEOlW

Компанії оскаржили відхилення до тендерної колегії АМКУ, проте Закон тепер на боці замовника. Своїм рішенням АМКУ підтвердив, що ця “революція” призвела до того, що замовник тепер може скільки завгодно тягнути закупівлю, а після того просто відхилити небажаних учасників або взагалі відмінити закупівлю. Як ви, мабуть, вже здогадалися. В задоволенні скарг АМКУ відмовив.

Чим це загрожує бізнесу та усім нам?

Звичайно, витрати бізнесу на підготовку та участь в тендері відшкодовувати ніхто не буде. Як і втрати платників податків від зменшення привабливості державних закупівель для бізнесу і, як наслідок, зменшення конкуренції та завищених цін.

Довідково:

За інформацією ресурсу Clarity Project, ТОВ «НВП «Сумський завод гумотехнічних виробів» зі статутним капіталом 6 тисяч гривень раніше 23 рази перемагало на тендерах різних структурних підрозділів Укрзалізниці на загальну суму понад 40 млн. грн. ТОВ «Валтекс-Гума» має дві перемоги в цього ж замовника на загальну суму понад 8 млн. грн. Обидві компанії є виробниками запропонованої на тендері продукції.

Компанії «Автострада» та «Автострада трейд груп» з початку 2020 року по квітень 2021 року заплатили за придбання нової будівельної техніки близько 1 млрд грн. Про це «Нашим грошам» повідомило джерело, пов’язане з урядом.

Це ще не всі гроші, оскільки по багатьом позиціям оплата здійснюється в розстрочку. Відтак остаточна вартість придбаної спецтехніки становитиме понад 1,6 млрд грн.

Найбільше придбано різної спецтехніки MAN – понад 100 одиниць, у тому числі вантажівки по 4,5 млн грн. Придбано понад 70 навантажувачів Doosan та JCB, кілька десятків екскаваторів, півтора десятки гудронаторів, 13 укладачів узбіччя Hydrog, два десятки асфальтоукладачів Vogele, чотири десятки котків, десяток піскорозкидачів PRONAR SPT-70, понад 50 автомобілів Fiat Doblo Combi, Ford Transit та Renault.

Найдорожчими з придбаних є КДМ 2067 Установка асфальтозмішувальна №8 – 36,55 млн грн, холодна фреза на гусеничному ходу Wirtgen W 200 F – 27,67 млн грн, колісний ресайклер Wirtgen WR 240 – 21,28 млн грн., асфальтоукладач Vogele Super 1900-3 – 18,83 млн грн.

Також «Автострада» за 990 тис грн замовила консультаційні послуги ТОВ «КПМГ-Україна» щодо аналізу ринку автомобільних доріг в Європі. Ще 256 тис грн коштували консультаційні послуги компанії «Бейкер Тіллі Україна Консалтинг» щодо аналізу вартості будівництва та ремонту автодоріг.

Єдиним постачальником палива для «Автостради» є ТОВ «Альянс Енерго Трейд» Романа Магамедовича Адамова – всього за минулий рік їй заплатили 455 млн грн.

Власником компаній «Автострада» і «Автострада трейд груп» є Максим Шкіль, колишній помічник народного депутата від Партії регіонів Миколи Дем’янка.

У 2019 році «Автострада» стала одним з засновників Національної асоціації дорожників України, яка обєднала фаворитів Укравтодору.

У 2020 році фірма Шкіля виграла ремонтні підряди Укравтодору на 8,03 млрд грн (8,2% від загальної суми) і зайняла п’яте місце за результатами року.

За перший квартал 2021 року «Автострада» виграла підрядів на 3,34 млрд грн (14,3%) і займає вже третє місце у рейтингу підрядників Укравтодору.

АТ «Укргазвидобування» 18 березня за результатами тендеру уклало п’ять договорів про ремонт свердловин на суму 998,25 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Ремонт нафтових і газових свердловин на родовищах «Укргазвидобування» за допомогою колтюбінгового та азотно-компресорного обладнання виконуватимуть до кінця 2022 року.

ТОВ «Науково-технічне підприємство «Бурова техніка» отримало два замовлення на 399,73 млн грн., що складає 40% усієї суми. Воно повинно буде виконати 240 операцій комплексом колтюбінгового та азотно-насосного обладнання по підтриманню видобутку та введенню свердловин в експлуатацію після відновлення та інтенсифікації видобутку.

Ще три підрядники мають виконати по 120 таких операцій: ТОВ «Полтавська бурова компанія» – за 202,26 млн грн., ТОВ «Такром Україна» – за 200,00 млн грн., ТОВ «Регіон» – за 196,26 млн грн. Послуги оплачуватимуть протягом місяця після надання.

Сума угод на 9% нижча від очікуваної вартості закупівлі за цими лотами в 1,09 млрд грн.

Переможцями за іншими чотирма лотами була «Такром Україна» (198,90 млн грн.), ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» (201,69 млн грн.) і ТОВ «Сервіс Ойл» (390,99 млн грн.), але їх відмінили.

Держаудитслужба заявила, що «Полтавську бурову компанію» треба було відхилити за всіма лотами через нестачу інформації про попередню (не)співпрацю з «Укргазвидобуванням», а «БК «Горизонти» за тими чотирма лотами – через різну назву посади підписанта: директор у паперах і генеральний директор в електронному підписі.

Замовник відмінив торги за тими чотирма лотами через неможливість усунення порушень закону, оскільки відхилити тендерну пропозицію після публікації повідомлення про намір укласти договори було технічно неможливо. Проте переможці успішно оскаржили відміну до АМКУ. Адмінколегія вирішила, що «Укргазводбування» не довело її правомірність.

Крім того, замовник оскаржив висновок ДАСУ до Окружного адмінсуду Києва, який 16 березня відкрив провадження. «Полтавську бурову компанію» залучили як третю особу.

Довідково:

Київською «НТП «Бурова техніка» із групи «Галс Агро» володіють її директор Віталій Вітрик, Михайло Горобець, Вадим Вайспапір, Михайло Євстратов та Микола і Володимир Гавриленки. Фірма є засновником кримського ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Шельф» разом з Анатолієм Антоновим, Володимиром Глушичем та Якубом Ільницьким.

У 2008-2011 роках вона отримала підрядів виключно ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на 8,08 млн грн., а з 2017 року натендерила переважно в «Укргазвидобування» 1,04 млрд грн.

«Полтавська бурова компанія» на чолі з Сергієм Жеребком належить фірмі «Паселівія Інвестментс Лтд» (Кіпр), а бенефіціаром є українець Зіновій Карман. Раніше він керував ТОВ «Миронівкабудмонтаж», яким нині володіють дочки Миколи Злочевського – біглого ексміністра екології в уряді Азарова та власника відомої газовидобувної групи «Burisma».

Столична «Такром Україна» належить киянам Андрію Мельнику і Михайлу Устяннику та компанії «Tacrom services s.r.l.» (Румунія). У свою чергу румунською «Такрoм Дріллінг Срл» володіє компанія «KATT GmbH» (Німеччина), власниками якої є німці Рольф і Хеннінг Бартельси, австрієць Ніколаус Оппользер і канадець Ральф Коскамп.

Столичний «Регіон» належить директору Петру Катеринчуку з Київщини та Олександру Катеринчуку з Харківщини, а представниками є Олег Герасименко та Микола Миронів.

Олександр Катеринчук володіє ТОВ «Будівельно-інвестиційна фірма «Інтербудсервіс», яке заснувало ТОВ «Бурова компанія «Регіон» разом із киянкою Людмилою Садовою.

Новий сезон ремонту мостів подарував нове викриття. Фірма, пов’язана з екс-нардепом від Партії регіонів Продивусом, розігрує тендери з фірмою екс-помічника одного з нардепів від Партії регіонів Шкіля, у якого ж і орендує техніку для цих тендерів.

Просто цими днями в різних куточках України проходить три десятки тендерів на ремонт мостів загальною вартістю 1,2 млрд грн. Але, не зважаючи на географію, у них є багато спільного – без ТОВ «Мостобудівельний загін №112», ТОВ «СУНП «Автострада» та ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» не обходяться тендери ні у Кіровоградській, ні Запорізькій, ні Миколаївській, ні Рівненській, ні Хмельницькій областях.

У цій трійці визначальним є те, що фірми ходять на тендери конкурувати між собою, орендуючи один у одного техніку. Ось, наприклад, їхні документи зі свіжого тендеру на ремонт мосту на км 147+827 дороги Н-24 Благовіщенське – Миколаїв (через м. Вознесенськ) у Миколаївській області вартістю 49,63 млн грн.

«Мостобудівельний загін №112» декларує, що для цього тендеру він орендував у «Автостради» лабораторію та купу будівельної техніки:

…а ось «Мостобудівельний загін» декларує техніку у «Енергетично-дорожнього будівництва»:

А ось техніка «Мостобудівельного загону» у «Автостради»:

Ну, і завершує картину «Енергетично-дорожнє будівництво», яке орендує техніку у «Мостобудівельного загону»:

Звертаємо вашу увагу – усі ці договори новенькі, 2020-2021 років випуску. І це не просто «технічний» зв’язок. Насправді ці фірми, перемагаючи на тендерах, згодом беруть одна одну на субпідряд.

Наприклад, «Автострада» виграла тендер на реконструкцію ділянки км 109+200 – км 120+800 дороги Н-08 у Черкаській області. Але сама ремонтувати міст не захотіла і найняла на субпідряд «Мостобудівельний загін № 112» за 24 мільйони. За даними джерела «Наших грошей», взяла за це з виконавця 7% за свої послуги генпідряду. Тобто лише за те, що найняла інших будівельників робити роботу замість себе, залишила собі 1,70 млн грн.

Сам «Мостобудівельний загін 112» у плані генпідрядів не такий жадібний. Коли він виграв 113,70 млн грн на ремонт шляхопроводу через залізницю на км 298+056 дороги Н-02 в Вінницькій області, то найняв «Енергетично-дорожнє будівництво» на субпідряд всього за якихось 2%. Заплативши найманцям 22 млн грн, залишив собі лише півмільйона «комісійних».

Отже, як бачите, ці фірми пов’язані і технікою, і грішми, і партнерськими зобов’язаннями. А значить є багато приводів для розумного обгрунтованого сумніву: коли ці фірми беруть участь в одних тендерах, то чи не зацікавлені вони у тому, щоб на аукціонах стартова ціна не сильно знижувалась, щоб пирога вистачило на усіх? І чи не є це ознаками нанесення збитків державі у особливо великих розмірах за попередньою змовою?

«Навряд чи можна говорити про чесне змагання за підряди між компаніями, які стабільно перебувають в партнерських стосунках, підставляючи одна одній «плече» технікою та субпідряди. Тут точно є робота для Антимонопольного комітету. Проте, очікувати на неупереджену та взагалі будь-яку активність в цьому напрямку відомства не варто. «Велике будівництво» перебуває під заступництвом президента та є одним з основних його піар-активів. Через це у голови чиновників, в тому числі посадовців АМКУ, глибоко імплантована думка, що змова на тендерах та завищені ціни – не проблема, головне, щоб збудували», – вважає засновниця «Ліги антитрасту» Агія Загребельська.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

ПрАТ «АК «Київводоканал» 12 квітня за результатами тендеру замовило ПП «ОККО Контракт» пального на 266,92 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Різне паливо за смарт-картками поставлятимуть до кінця 2023 року, тобто протягом двох років і восьми з половиною місяців. У тому числі 360 тис л бензину А-95-Євро5-Е5 ТМ «Pulls» замовили по 26,40 грн./л, а 1,12 млн л бензину А-95-Євро5-Е5 – по 25,80 грн./л.

За даними видання «EnKorr», на дату підписання договору 12 квітня середня роздрібна ціна бензину А-95 в Україні складала 28,58 грн./л. Це відповідно на 8% і 11% дорожче.

Крім того, водоканал замовив 2,07 млн л бензину А-92-Євро5-Е5 за ціною 24,84 грн./л.

Того ж дня АТ «Укрпошта» замовило його іншій фірмі майже по стільки – 24,78 грн./л.

Також водоканал замовив 6,69 млн л зимового дизельного палива ДП-З-Євро5-В0 по 23,34 грн./л та 1,00 млн л арктичного дизельного палива ДП-Арк-Євро5-В0 по 21,00 грн./л.

Як пише «EnKorr», на дату підписання договору 12 квітня середня роздрібна ціна дизелю (сезонного) в Україні складала 28,25 грн./л. Це відповідно на 21% і 33% дорожче.

Переможець приніс документи якості на продукцію «Мозирського НПЗ» (Білорусь).

Вартість договору на 12% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 302,81 млн грн.

Засновником столичного переможця «ОККО Контракт» на чолі із Сергієм Стоянським є львівське ПАТ «Концерн Галнафтогаз», акціонерами якого є кіпрські фірм «GNG Retail Public Limited» і «Wadless Holdings Limited». Кінцевим бенефіціаром є Віталій Антонов.

Єдиним конкурентом було столичне ТОВ «Глуско-Карт Україна» із ціною, яка була трохи нижчою від очікуваної вартості, причому не знижував ціну під час аукціону.

Суперник на чолі з Володимиром Бойчуком належить кіпрським компаніям «Глуско Енерджі Лімітед» і «Глуско Енерджі Менеджмент Компані Лімітед». Його кінцевим бенефіціаром вказаний ізраїльський бізнесмен Нісан Моісєєв, котрий проживає у Швейцарії. Це друг Віктора Медведчука – кума президента Росії Володимира Путіна, колишнього представника України в Мінській тристоронній контактній групі.

Нагадаємо, в лютому РНБОУ ввела санкції проти Медведчука та його оточення. Після цього Вищий антикорсуд арештував частину нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок». Власником цієї «труби» є ТОВ «ПрикарпатЗахідтранс», що було пов’язане з угрупуванням Медведчука, а нині переписане на білоруський «Нафтобітумний завод» Миколи Вороб’я, який перебуває під санкціями ЄС за придушення протестів в Білорусі.

8 квітня АМКУ зобов’язав Управління дорожнього господарства Одеської міськради скасувати рішення про відміну тендеру з капремонту вул. Толбухіна вартістю 152,45 млн гривень. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На конкурс подавалися ТОВ «Ростдорстрой», ТОВ «Автомагістраль-Південь», ДП «Екранбуд» ТОВ «Екран» та ТОВ «Стройспецтехніка».

5 січня «Ростдорстрой» виграв підряд зі знижкою у майже 16% – за 127,98 млн гривень.

Проте 14 січня «Стройспецтехніка» оскаржила його перемогу у адмінколегії АМКУ. Як зазначено в скарзі компанії, в пропозиції переможця бракувало протоколу перевірки технічного стану транспорту та наказів про закріплення працівників за кожним транспортним засобом, що буде задіяний в ремонті. Окрім того на банківську гарантію, надану «Ростдорстроєм», не було накладено кваліфікованого електронного підпису.

Через ці вади документації АМКУ 29 січня зобов’язав Одеську міськраду скасувати рішення про визначення «Ростдорстроя» переможцем.

Наступною за «Ростдорстроєм» замовник мав би розглядати пропозицію «Автомагістраль-Південь», проте 19 березня одеські чиновники оголосили про відміну тендеру через «неможливість усунення виявлених порушень законодавства».

В коментарі до рішення в «Прозорро» зазначено, що причиною скасування став відсутній у документації «перелік формальних помилок, що відповідає вимогам наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710, який набрав чинності 14.08.2020 року». Як згодом пояснював в АМКУ замовник, він помилково завантажив стару редакцію такого переліку.

26 березня «Стройспецтехніка» знов звернулась до АМКУ з скаргою на відміну торгів.

«До винесення рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №1638-р/пк-пз від 29.01.2021 (про скасування рішення замовника щодо визнання переможцем ТОВ «Ростдорстрой») Замовник чомусь не вбачав у своїй Документації наявності «порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке неможливо усунути. Метою оголошення початку тендерної процедури завжди має бути реальна пропозиція на укладення договору в майбутньому, а не проведення аукціону з метою вибору штучного переможця. Дії замовника є неприпустимими і повністю дискредитують добросовісність процедури торгів та вказують на зневагу до прагнень держави запровадити прозору та відкриту процедуру закупівлі», – говориться в скарзі «Стройспецтехніки».

На думку АМКУ, замовник не довів та документально не підтвердив правомірність відміни закупівлі, тому 8 квітня Тендерна колегія зобов’язала Одеські міськраду поновити процедуру закупівлі.

ТОВ «Стройспецтехніка» засноване у 2014 році одеситкою Маріам Карапетян, що також зазначена власницею ТОВ «Орловський 2012». Директором виступає Руслан Степанов. В минулому році фірма виграла тендерів на 322,91 млн гривень. З початку 2021-го – на 16,40 млн гривень.

ТОВ «Ростдорстрой» входить у групу бізнесмена Олександра Жукова та мера Одеси Геннадія Труханова. Його бенефіціарами через фірму «Оттема» (Угорщина) значаться Євген Коновалов і Юрій Шумахер – депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» Труханова. В минулому році виграло тендерів на 12,33 млрд гривень, з початку поточного року – вже на 6,62 млрд гривень.

Адміністративна колегія Антимонопольного комітету України 7 квітня зобов’язав департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА скасувати рішення про визнання ТОВ «Будстандарт» та ТОВ «Міттел» переможцями двох закупівель з реконструкції місцевих доріг загальною вартістю 125,3 млн грн.

Про це написала Наталія Іжицька для «Житомир.Інфо» з посиланням на дані «Прозорро».

Рішення АМКУ прийняті у відповідь на скаргу Виробничо-комерційну фірму «Урарту», в якій фірма просила зобов’язати департамент скасувати рішення про відхилення її пропозицій та рішення про визнання переможців на торгах з ремонту доріг місцевого значення Михайлівка – Филинці та Шепетівка – Бердичів.

Це вже друге рішення АМКУ по згаданим дорогам за скаргою «Урарту». В листопаді минулого року департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА провів два тендери на реконструкцію ділянки 0+000 – км 8+780 між селами Михайлівка та Филинці та ділянки  км 5+200 – км 8+800 Бердичів-Шепетівка. Переможцями тих тендерів стали, відповідно, «Будстандарт» та «Міттел». Пропозиції «Урарту», які були дешевші переможців, замовник відхилив.

АМКУ в січні 2020 року задовольнив скарги «Урарту», у відповідь департамент скасував закупівлі «неможливістю усунення порушень у сфері публічних закупівель». І вже у березні провів повторні закупівлі на реконструкцію тих же ділянок.

За результатами повторних торгів перемогу отримали знову «Будстандарт» та «Міттел», а інших учасників з дешевшими пропозиціями замовник відхилив, зокрема і пропозицію «Урарту».

13 та 14 березня «Урарту» подало нові скарги до АМКУ на закупівлі, в яких знову просило зобов’язати замовника скасувати свої рішення про відхилення їхніх пропозицій зобов’язати його  скасувати свої рішення про визнання переможцями.

У скаргах зазначено, що пропозиції «Урарту» замовник відхилив через зазначення у довідці слова «злочин» замість «порушення», що є,на думку скаржника, неправомірно зі сторони департаменту ОДА.

У скаргах «Урарту» також вказало і на недоліки у тендерних пропозиціях «Будстандарту» та «Міттела». Зокрема, що у «Будстандарт» відсутня у документації декларація на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, відсутні акти до договору, надані фіктивні відомості на власність машин та механізмів, а свідоцтво ТЗ не засвідчене власником – в останньому АМКУ побачив порушення та задовольнив цю частину скарги. Задовольнив комітет і скаргу на рішення замовника, щодо визнання переможцем «Міттел», в якої в документації немає декларації на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

В підсумку, 7 квітня АМКУ зобов’язав департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції виробничо-комерційної фірми «Урарту» та рішення про визначення переможця ТОВ «Будстандарт» та ТОВ «Міттел».

ВКФ «Урарту» зареєстроване в Житомирській області, місто Баранівка. Власником фірми є Армен Азатович Сароян. В березні цього року директором фірми став Крисюк Роман Анатолійович. Людина з таким ПІБ в березні 2020 року до березня 2020 очолювала управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА. За даними «Прозорро», з 2016 року фірма уклала контрактів на 159,47 млн грн.

«Будстандарт ЛТД» з 2020 року отримало держзамовлень на 700,29 млн грн., із яких 549 млн грн від департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА. Фірма зареєстрована у лютому 2018 року в Києві, її бенефіціаром є Олександр Валерійович Лапко. Фірма почала отримувати замовлення після призначення головою Житомирської ОДА Віталія Бунечка (детальніше читайте в матеріалі «Дорожні «прокладки» СБУшних губернаторів Зеленського»)

«Міттел» (до 2 квітня 2020 року фірма називалась ТОВ «БК «ЕСЮ Україна») засноване в січні 2016 року, власником є Вахнін Євген Миколайович. За даними «Прозорро», фірма уклала угод на 464,37 млн грн. З них на 191,65 млн грн. з департаментом регіонального розвитку Житомирської ОДА.

Трипільська теплова електрична станція (м. Українка, Обухівський р-н, Київська обл.) ПАТ «Центренерго» 5 квітня за результатами тендеру замовила ТОВ «Спецтермомонтаж-Енерго» роботи вартістю 39,33 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2022 року компанія має виконати технічне переоснащення котлоагрегату ст. №1 Трипільської ТЕС для переходу з антрациту марки АШ, який в Україні добувають тільки на окупованих територіях, на вугілля газових марок Г і ДГ. Торік у неї купили обладнання для цих робіт за 65,00 млн грн. Нині гарантійний строк на роботи становить півтора року.

За підсумковою відомістю ресурсів без доставки і ПДВ, 224 тис грн. відведено на сталеві електрозварні прямошовні та спіральношовні труби з опором розриву не менше 38 кгс/кв. мм діаметром 530х9 коштують 4 667 грн./м. У перерахунку через густину сталі це складає близько 41 тис грн./т. Днями Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» замовив для реконструкції каналу такі труби 530х8 із трохи тоншими стінками у 2,5 раза дешевше – по 15 тис грн./т. Раніше, у 2018 році Дніпровська міськрада замовляла такі труби 530х8 по 37 тис грн./т, а будівельники «Меморіалу жертв Голодомору» – по 26-28 тис грн./т.

Пісок, опалубка, бетон, розчин і цегла, на які піде небагато коштів, відповідають ринку.

Переможна пропозиція «СТМ-Енерго» на 3% нижча від очікуваної вартості закупівлі.

Єдиним конкурентом було столичне ТОВ «Сілоджик Груп» директора Вадима Денисова і Дениса Федосенка. У 2017-2018 роках воно було субпідрядником-партнером виробника системи контролю та керування під час переоснащення компанією «СТМ-Енерго» іншого котлоагрегату ст. №4 Трипільської ТЕС. Тепер суперник підтвердив цим, що має досвід.

Столичним «СТМ-Енерго» володіє та керує Андрій Онупрієнко з Харківщини. У травні 2016 року, перш ніж стати засновником і директором фірми, на той час тридцятилітній Андрій Онупрієнко шукав роботу в Києві з готовністю переїхати до Львова, Одеси чи інших країн. У якості досвіду роботи він писав про працю провідним інженером у фірмі «Duglas Alliance Ltd.» (про скандальне будівництво фірмою, пов’язаною з Юрієм Бойком, гідроелектростанції в Екваторіальній Гвінеї писав «Цензор.нет»). До цього два роки працював у харківському ТОВ «Луч», а з 2008 по 2011 – у ПАТ «Укргідропроект».

За даними системи «YouControl», у 2016 році засновником і директором «СТМ-Енерго» був Євген Кузнецов, а в 2013 році цією компанією керували Віталій Турлак та Олег Янковский. При директорі Турлаку засновником був запорожець Роман Степанов.

Із 2015 року переможець натендерив 639,44 млн грн., з яких найбільше в Трипільської ТЕС та ДСП «Центральне підприємство з поводженням з радіоактивними відходами».