Служба автомобільних доріг у Чернігівській області у тендері на капітальний ремонт дороги Н-07 очікуваною вартістю 296,2 млн.грн. зажадала, щоб підрядники використовували саме крани на гусеничному ходу та ні в якому разі не на автомобільному, повідомляє «Ліга антитрасту».

«Всеукраїнський дорожній консорціум» оскаржив цю вимогу до тендерної колегії АМКУ, зазначивши, що мають в наявності крани на автомобільному ходу, а саме гусеничних – не мають. При цьому, крани на автомобільному ходу не гірше, а той краще гусеничних.

Замовник, очікувано, не зміг пояснити для чого йому потрібні саме гусеничні крани. Єдиним його поясненням було те, що компанія, яка розробляла проектно-кошторисну документацію (ПКД), зазначила в ній необхідність використання саме цього крану.

«Тут варто, пояснити окремо. З одного боку, діючі стандарти дозволяють замінити техніку та машини, зазначені в ПКД, на аналогічні. З іншого, «Укравтодор» прийняв, а значить фактично погодив ПКД з цією вимогою», – відмітили у «Лізі антитрасту».

Тендерна колегія АМКУ очікувано визнала вимогу про гусеничний кран дискримінаційною, задовольнила скаргу та зобов’язала замовника внести до документації зміни. Через виправлення дискримінаційної вимоги трок проведення тендеру затягнувся щонайменш на місяць.

Нагадаємо, раніше керівник Укравтодору Олександр Кубраков більше ніколи не прописувати в тендерній документації вимог під унікальні машини.

Проектно-кошторисну документацію розробляло ПП «Парк нових технологій», що належить сину екс-заступника голови правління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» С. Климчуку.

Міністерство охорони здоров’я майже через півроку після запиту «Наших грошей» про визначення очікуваної вартості ліків на закупівлях ДП «Медичні закупівлі України» відповіло, що не має повноважень впливати на формування ціни товару.

«Наші гроші» за законом «Про доступ до публічної інформації» надіслали запит до міністерства 8 жовтня 2020 року. У запиті містилось прохання надати інформацію про те, на основі чого та яким чином була визначена очікувана вартість закупівель фармацевтичної продукції через ДП «Медичні закупівлі України» МОЗ України за кошти державного бюджету в 2020 році. На той момент було оголошено 43 таких тендери.

Відповідь Світлани Шаталової, заступниці міністра Максима Степанова, датована 22 лютого 2021 року, а надійшла 9 березня 2021 року. Там було сказано, що МОЗ є головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетних програм, а одержувачем цих коштів є «Медзакупівлі». МОЗ затверджує номенклатуру товарів, що закуповуватимуться зокрема за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», та своїм наказом затверджує медико-технічні вимоги до товарів, які є предметом закупівлі.

Самі закупівлі планує замовник «Медзакупівлі» на підставі наявної потреби. Зокрема держпідприємство організовує і проводить закупівлі та може самостійно встановлювати критерії доброчесності та надійності вибору особи, з якою буде укладений договір. Тому «Медзакупівлі» як одержувач бюджетних коштів самостійно визначають переможця з урахуванням вимог законодавства.

«При цьому МОЗ не може вплинути на формування ціни товару, оскільки не наділений такими повноваженнями», – сказано у відповіді.

Таким чином, МОЗ відповіло не на те питання, яке ставили «Наші гроші». Наше питання було про формування очікуваної вартості тендеру, а не про процес формування ціни вже в ході торгів.

«Наші гроші» звернулись із питанням про очікувану вартість до «Медзакупівель».

Генеральний директор «Медзакупівель» Арсен Жумаділов відповів, що МОЗ затверджує паспорт відповідної бюджетної програми. Розділ 11 «Результативні показники бюджетної програми» паспорту бюджетної програми містить інформацію щодо загального фонду, відведеного на кожну статтю витрат (напрям закупівлі). Витрати за кожним напрямом закупівлі розраховуються безпосередньо МОЗом. При розрахунку витрат за кожним напрямом МОЗ визначає орієнтовну вартість по кожній номенклатурній позиції. Але «Медзакупівлі» не володіють інформацією щодо алгоритму формування орієнтовних вартостей по номенклатурним позиціям, що доводяться з боку МОЗ до закупівлі.

«Медзакупівлі» запитують у МОЗ орієнтовні ціни кожної номенклатурної позиції, яка визначена при формуванні паспорту бюджетної програми, а потім аналізують їх. Зокрема порівнюють із цінами на закупівлях інших замовників у системі «Прозорро», закупівлях міжнародних спеціалізованих організацій, власних закупівлях і комерційному ринку.

Цей аналіз надається на розгляд тендерному комітету «Медзакупівель», який на основі аналітичних довідок співробітників відділу категорійного менеджменту формує очікувану вартість на кожну номенклатурну позицію. Сформована очікувана вартість не перевищує загальну суму витрат, передбачену за кожним напрямом в паспорті бюджетної програми.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Управління Служби безпеки України у Львівській області 2 квітня за результатами тендеру замовило ДП «Автотрейдінг-Львів» легковий автомобіль спеціалізованого призначення за 1,24 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить повнопривідний позашляховик Skoda Kodiaq Sportline. Автомобіль матиме подушки безпеки, декоративне оздоблення на панелі інструментів та дверях, спортивні педалі (нержавіюча сталь), інформаційну навігаційну систему «AMUNDSEN», 8’’ ємнісний сенсорний кольоровий дисплей, голосове керування, WLAN, Smart Link (бездротовий для Apple), 10 динаміків, цифровий еквалайзер, двозонну систему кондиціювання, підігрів передніх сидінь, тонове лобове скло, а з додаткового обладнання: тонування вікон, комплект зимових шин, додатковий металевий захист двигуна, в підкапотній частині сигнально гучномовний пристрій з мікрофоном, світлодіодна синя фара ХТ-4.

У автосалонах ціни на автомобілі Skoda Kodiaq у комплектації Sportline без додаткового обладнання стартують від 1,05 млн грн., у базовій комплектації джип коштує 839 тис грн.

На торгах єдиним конкурентом переможця було ТОВ «Автоцентр Київ» (бенефіціаром є Олег Боярин), чия пропозиція була вищою – 1,25 млн грн. Саме такою була очікувана вартість. Фірми не торгувалися під час аукціону.

Наразі засновником ДП «Автотрейдінг-Львів» вказане ТОВ «Юнайтед Армор Груп» Ольги Пришляк. До початку 2019 року бенефіціаром фірми був Олег Боярин. Йому також належить завод «Єврокар», що розташований в Закарпатській області.

ДП «Інфоресурс» Міносвіти 2 квітня за результатами тендеру замовило ТОВ «Гарант і партнери» медалей на 1,31 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця навчального року поставлять 15 860 медалей, а саме 9 610 золотих «За високі досягнення у навчанні» по 84 грн. і 6 250 срібних «За досягнення у навчанні» по 81 грн.

Медалі повинні бути в індивідуальній упаковці та відповідати «Положенню про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні».

Золоті медалі виготовляють із латуні з гальванічним покриттям «позолота» з міді, нікелю та золота, а срібні – з латуні з гальванічним покриттям срібного кольору з міді та нікелю.

У 2020 році «Інфоресурс» замовляв у ТОВ «Ідеальний подарунок» медалі на 8% дешевше – по 78 грн. і 75 грн. У 2019 році ціни медалей від ТОВ «Дім геральдики» були на чверть нижчі – 65 грн. і 64 грн. У 2018 році медалі купили в «Дому геральдики» вдвічі дешевше – по 44 грн., але тоді договір не містив прямої вимоги щодо саме індивідуальної упаковки, хоча у вищезгаданому «Положенні…» завжди вимагалось упакування кожної медалі в прозорий поліетиленовий пакет. Таким чином, за три роки медалі подорожчали вдвічі.

Переможна пропозиція була всього на 0,2% нижчою від очікуваної вартості закупівлі.

Під час оцінки тендерних пропозицій замовник відвів власне на ціну лише 70%. Решта 30% припадала на неціновий критерій «строк поставки товару»: до 10 робочих днів включно – 30%, 11-20 робочих днів – 0%. Переможець аукціону «Гарант і партнери» набрав за цим критерієм 30%, а єдиний суперник ТОВ «Герольдмайстер» – 0%. Тобто, попри неціновий критерій, підряд все одно отримав той, хто виграв аукціон за ціною.

Засновниками столичної фірми «Гарант і партнери» є директорка Тетяна Альшевська та Юрій Альшевський. Вони також заснували ГО «Об’єднання патріотів «Сильні духом» (у стані припинення). Крім того, Юрій Альшевський володіє ТОВ «Гарантпартнерс».

«Герольдмайстер» належить Анатолію Шияну, а директором є Денис Аврамчик.

Службових осіб ТОВ «Добрі дороги» підозрюють у заволодінні 2 млн грн. на ремонті доріг у Великому Любіні та Бартатові Львівської області. Про це написала Вікторія Ейсмунт у «Zaxid.Net».

Як повідомили у Львівській обласній прокуратурі, у 2018-2019 роках підприємство виграло тендери на капітальні ремонти доріг у Великому Любіні та Бартатові, що у Городоцькому районі. Роботи у повному обсязі не виконали, однак керівник фірми вніс фіктивні відомості у акти приймання виконаних будівельних робіт. Це дозволи йому отримати гроші, виділені на ремонт.

Унаслідок махінацій керівник фірми незаконно заволодів майже 2 млн грн. коштів місцевих бюджетів.

Наразі правоохоронці проводять обшуки за місцем проживання підозрюваного та виявляє інших можливо причетних до шахрайства осіб.

У прокуратурі не повідомляють назви компанії, втім, згідно з Prozorro, у 2018-2019 роках угоди про ремонт доріг у Великому Любіні та Бартатові укладали з ТОВ «Добрі Дороги».

Компанія зареєстрована у селі Завидче Радехівського району. Її керівником вказаний Орест Половинко, а власниками є Марія Брезіцька та Роман Брезіцький (через ТОВ «Консалт Девелоп»). Роман Брезіцький є братом Назарія Брезіцького, кандидата на посаду голови Львівської ОТГ, засновника ГО «Ідея міста». Сім’я Брезіцьких відома кількома будівельними скандалами у Львові.

Від «Наших грошей»:

Згідно з ухвалою Галицького райсуду м. Львова, правоохоронці вважають, що службові особи органів місцевого самоврядування області та інших держорганів і установ за попередньою змовою зі службовцями ТОВ «Простір інженіринг» та «Добрі дороги», зловживаючи службовим становищем, заволоділи бюджетними коштами під час проведення будівельних робіт по об`єктах:

• «Капремонт дороги по вул.С. Бандери в смт.Великий Любінь Городоцького району» («Добрі дороги», 1,48 млн грн.)
• «Капремонт дороги по вул. О.Кобилянської в смт. Щирець Пустомитівського району» («Добрі дороги», 1,17 млн грн.)
• «Капремонт дороги по вул. Верхня с.Бартатів Городоцького району» («Добрі дороги», 3,74 млн грн.)
• «Капремонт дороги по вул. Лісна у м. Рудки Самбірського району» («Добрі дороги», 1,49 млн)
• «Капремонт спортмайданчика СЗШ №22 ім. В. Стефаника на вул. Хімічній, 7 у м. Львові» («Добрі дороги», 433 тис грн.)
• «Капремонт автодороги місцевого значення С140335 Думанів Суховоля на ділянці км 0+920 км 1+420 в с. Суховоля Городоцького р-ну» («Добрі дороги», 4,62 млн грн.).

Службовці внесли до актів приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві відомості. Фірмам були перераховані кошти, які були розподілені між учасниками злочинної схеми.

Власником ТОВ «Простір інженіринг»з смт. Славське також є Роман Брезіцький (разом з Богданом Пронівим).

Одним з власників ТОВ Виробничо-комерційне підприємство «Алекта», яка має намір побудувати супермаркет на території зеленої зони біля миколаївського автовокзалу, є депутат Миколаївської районної ради від партії «Опозиційна платформа – За життя» Сергій Чорний. Про це пише Оксана Орсач у Центрі журналістських розслідувань (Миколаїв).

В управлінні екології Департаменту житлово-комунального господарства вже видали «Алекта» дозвіл на знесення 68 дерев по вул. Чигрина для підготовки території під будівництво супермаркету. При цьому тільки 11 дерев знаходяться в незадовільному стані.

Акт обстеження зелених насаджень від 22 грудня 2020 р. підписала заступник начальника управління екології Департаменту ЖКГ Тетяна Скибицька. Однак у громадській організації «Місто сонця» повідомляють, що обстежити дерева для видалення можна тільки тоді, коли на них є листя.

Крім того, у громадськості виникли питання з приводу законності початку будівництва. У 2020 році забудовнику була продовжена оренда комунальних земельних ділянок, але з цільовим призначенням під розміщення МАФів, а не під будівництво. Також на момент початку будівельних робіт не був готовий проєкт об’єкту. А в дозвільних документах вказана в два рази більша площа забудови, ніж орендує компанія «Алекта».

При цьому, згідно з Генпланом та планом зонування, супермаркет хочуть побудувати на території зовнішнього транспорту, де забороняється будівництво торгових об’єктів.

Депутат Миколаївської райради Сергій Чорний вказав в декларації за 2020 рік, що володіє 25% корпоративних прав ТОВ ВКП «Алекта». Стільки ж належить Світлані Самоуковой – дружині екс-глави Очаківської райдержадміністрації Сергія Самоукова, проте в його декларації це не відображалося.

Також власником і директором фірми вказано Миколу Павлюченко. Людина з таким же ПІБ в минулому році балотувалася від партії «ОПЗЖ» в депутати Очаківської міськради, а раніше Павлюченко був помічником екс-нардепа Бориса Козиря.

Компанії «Алекта» також належить в Очакові готельний комплекс «Пілігрим».

Управління культури Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 5 квітня за результатами тендеру замовило ФОП Кононенко Антон Сергійович музичний фестиваль до Дня міста за 2,13 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Фестиваль електронної музики «Radioday free open air» до Дня міста орієнтовно пройде на Контрактовій площі 29 травня. Йдеться про проект-переможець Громадського Бюджету.

Сцена та звук обійдуться у 849 тис грн. На концертну програму піде 620 тис грн. При цьому назви учасників не вказані, але гурт-хедлайнер та іноземний артист повинні мати більше 200 тисяч прихильників на своїх сторінках у соцмережах. Ще три гурти повинні мати більше 50 тисяч прихильників, а п’ять артистів – більше 20 тисяч прихильників.

Ведучий фестивалю також повинен мати більше 20 тисяч прихильників у соцмережах.

На організацію і підготовку території відведено 290 тис грн., на інформаційну кампанію – 151 тис грн., на оформлення сцени і вхідних груп – 110 тис грн., на підготовчу частину фестивальної програми (проектування, аудіовізуальне шоу, сувеніри) – 110 тис грн.

Минулорічний фестиваль «Radioday 2020» перенесли через пандемію коронавірусу.

Вартість договору лише на 0,1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 2,13 млн грн.

Анонімний потенційний учасник у запитаннях до процедури заявив, що технічні вимоги прописані під одного виконавця. Мова про обладнання конкретних брендів і виробників.

Замовник відповів, що розробив тендерну документацію на підставі технічних вимог, які надані авторами громадського проекту. За його словами, цей проект отримав підтримку киян і став переможцем Громадського Бюджету; саме тому замовник вказав обладнання конкретних брендів і виробників. Він зауважив, що учасник може використовувати як власне, так і орендоване обладнання для надання послуг за результатами закупівлі.

ФОП Гречківська Ірина Ростиславівна скаржилась замовнику на вимогу довіреності від авторів проекту представляти їхні інтереси з питань проведення фестивалю «Radioday».

Цими авторами є Антон Кононенко і Павло Немерюк згідно Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір «Літературний письмовий твір «Сценарій-ідея «Радіодей» («Radioday free open air»)» №87707, виданого Мінекономрозвитку11 квітня 2019 року.

Замовник прибрав оскаржувану вимогу, яку включав «з метою уникнення суперечливих питань». За його словами, Положення про громадський бюджет міста Києва передбачає, що у разі використання у проекті об’єктів права інтелектуальної власності, авторське право реалізується на загальних підставах. Тобто без переговорної процедури.

Переможець Антон Кононенко зареєстрований ФОПом у 2019 році у військовій частині на Черкащині. Він вказав у державному реєстрі адресу пошти office@red.kiev.ua і номер телефону 0442336885, які також використовує столичне агентство нерухомості «Ред».

Єдиним конкурентом було ТОВ «Торнадо Фільм» Сергія Котенка та Олександра і Юлії Чернявських, яким керує Катерина Чернявська. Юлія Чернявська володіє ТОВ «Фреш Продакшн Ю Ей» із кіпрською «МВ Мові Ворлд Лімітед», яка належить їй же, Сергію Котенку та Олегу Щербині. Олександр Чернявський володіє ТОВ «Крейзі Фесті» сам і ТОВ «Крейзі Фест Груп» із низкою фізосіб. Ніхто не знижував ціну під час аукціону.

За даними «Наших грошей», 9 квітня Міністерство економічного розвитку винесе рішення по «антидемпінговому» розслідуванню щодо імпорту в Україну цементу з Туреччини.

У розпорядженні редакції є копія міністерського документу «Основні факти і висновки…», з якого можна абсолютно впевнено спрогнозувати майбутнє рішення: на турецький імпорт накладуть забороняюче мито від 36 до 50% для різних заводів. Тобто обкладуть портландцемент і клінкер таким податком на ввозі, що його ціна в Україні стане вищою від вітчизняного товару.

Також можемо абсолютно впевнено стверджувати, що вартість цементу буде рости просто зараз. Відтак поповзуть в гору прайси на квартири в новобудовах, ціни на цемент в мішках в «епіцентрах» та дрібнооптових ринках.

Коротке введення в курс справи

У 2019 році МЕРТ заборонило імпорт цементу з Росії, Білорусі і Молдови.

Святе місце недовго пустеніло, і на місце забанених сусідів прийшли турецькі та українські заводи. При цьому турки зайняли лише 5% ринку, а наші наростили виробництво на 17% і займають 95% ринку. Тим не менш вітчизняні виробники відчули агресію з боку імпортерів, і у вересні 2020 року МЕРТ почало атаку на турків.

Ми не будемо зупинятись на юридичних аспектах міністерського розслідування. Але нас дуже засмутило одне речення з документу МЕРТ:

«Застосування антидемпінгових заходів відповідає національним інтересам України».

Річ у тім, що в України дуже багато національних інтересів. Але Міністерство вирішило потрафити інтересам лише кількох виробників, а не мільйонам українців, які є кінцевими споживачами того цементу.

Зростання маржі у цементі

МЕРТ проаналізувало стан ринку з 2017 року. Як бачимо у 2018 році все справді падало. І заборона на росіян/білорусів/молдаван стала просто святом: рентабельність зросла на 800(!) відсотків. У 2020 році, коли турки вже почали тягнути свої пару відсотків імпорту, рентабельність і продажі на внутрішньому ринку дещо впали, але однаково вони на сотні відсотків більші від того, що було під час російського демпінгу.

При цьому українські заводи у 2020 році підняли ціну на цемент на 35% у порівнянні з 2017-м. А собівартість збільшилась лише на 15%. Тоді як «ціни імпорту товару з Туреччини були нижче за ціни продажу і собівартість національного товаровиробника», вказує МЕРТ:

«Ураховуючи зазначене, Міністерство зробило висновок про наявність негативного впливу демпінгового імпорту на ціни національного товаровиробника».

А ось про вплив на українського громадянина МЕРТ не подумало. Хоча ми всі теж є учасниками регати. Бо ми купуємо квартири, зроблені з цементу. І якщо він дорожчає – то дорожчає і житло. А цемент дорожчає.

Ось цьому доказ:  лист одного з крупних національних виробників цементу нещодавно оприлюднив адвокат Олексій Пустовіт:

Отже національні виробники, які глибоко в темі розслідування МЕРТ, першими відчули куди вітер дутиме, і ще наприкінці березня почали розсилати такі «листи щастя» будівельникам про підйом цін цементів марок 400 та 500 на близько 10%. І це ще будівельний сезон не у розпалі.

Бенефіціари «антидемпінгу»

МЕРТ визначив «належними національними товаровиробниками» п’ять компаній (на скрінах дані «Youcontrol» щодо зростання їх доходів після заборони поставок з Росії, Білорусі та Молдови, дані за 2020 рік ще не оприлюднено):

• ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна»: власником є німецький концерн «Dyckerhoff GmbH», один з учасників цементного картелю, який розкрили та покарали в Німеччині (див. нижче).

• ПрАТ «Кривий Ріг Цемент»: раніше належало німецького концерну «Heidelberg cement» – лідеру того самого німецького картелю. Але в 2019 році його викупив інвестиційник Ігор Мазепа («Concorde Capital»). Викупив, і вже у 2020 році подякував за прибутки Зеленському і Шмигалю: «В серпні [2020 р] ми вийшли на рекордні продажі після невеликого просідання на початку року, пов’язаного з плановим ремонтом і карантином. Я рідко роблю компліменти уряду і економічній владі, але їх рішення не припиняти інфраструктурні проекти і Велике будівництво вважаю правильними».

• ПрАТ «Миколаївцемент»: міжнародна група «CRH», входила до числа компаній, відносно яких Єврокомісія проводила розслідування за створення спільного ринку. У цьому ж розслідуванні фігурували і вищезазначені «Дікергоф» та «Хейдельберг».

• ПАТ «Подільський Цемент»: міжнародна група «CRH».

• ПрАТ «Івано-ФранківськЦемент»: Офіційним власником ПАТ «Івано-Франківськцемент» є швейцарська фірма «ЦемІнВест СА», чиїм бенефіціаром в українських реєстрах вказаний Микола Круць – колишній нардеп від «Нашої України» та багаторічний керівник цементного підприємства. Хто ще може ховатись за швейцарською банківсько-комерційною таємницею – знають лише швейцарці.

Наразі невідомо про якісь зв’язки «CemInWest» з Денисом Шмигалем, який перед призначенням прем’єр-міністром встиг попрацювати головою Івано-Франківської ОДА. Також немає жодних ознак того, що міністерство економіки під керівництвом однокурсника Шмигаля Ігоря Петрашка почала розслідування проти конкурентів «Івано-Франківськацементу» з якихось корупційних мотивів.

Натомість точно відомо. Антимонопольний комітет під керівництвом близької до дружини Володимира Зеленського Ольги Піщанської вже рік досліджує ринок цементу і все ніяк не відкриє справу про картельну змову, вказує Галина Верцімаха з «Ліги антитрасту».

І закрити його не можна, настільки очевидні ознаки того, що український ринок – не ринок, а полігон для полювання на лохів-споживачів. І збудитись на впливових промисловців боязно. Бо це справді дуже потужне угрупування, об’єднане в Асоціацію «Укрцемент» (з точки зору антитрасту – це один з атрибутів картельної змови). А «Укрцемент» є партнером Національної асоціації дорожників України, яка об’єднала найбільших підрядників Укравтодору, що будують цементні дороги. І щодо дорожнього картелю АМКУ теж вже рік боїться відкрити справу, відмовляючись навіть приймати заяву від потерпілих українців.

Щоб не було так страшно повідомляємо:

Цементні картелі – доторканні

Німецький суд у 2009 році прирік концерни «Heidelberg Cement», «Dyckerhoff», «Lafarge», «Readymix AG», «Schwenk» та «Holcim» до штрафу 330 мільйонів євро за розділ ринку і створення картелю.

Згідно з обвинувальним вироком, пише «Дойче велле», цементні концерни Німеччини протягом багатьох років штучно обмежували доступ цементу на внутрішній німецький ринок, щоб гарантувати високі ціни на свою продукцію. Зокрема, цементний картель скуповував в Східній Німеччині заводи конкурентів з метою їх подальшого закриття.

Аналогічно чинили монополісти і щодо імпортного цементу. Тут картель застосовував два методи. Або дешевий закордонний товар скуповувався членами картелю заздалегідь і не потрапляв на внутрішній ринок. Або цементні концерни перешкоджали ввезення імпортного цементу в Німеччину іншим шляхом, наприклад, скуповуючи перевалочні пункти в портах для їх подальшого закриття.

Німецький картель мав законспіровану і добре організовану керівну структуру. З’ясувалося, що ще з 70-х років перші особи цементних виробників періодично зустрічалися на щорічних виставках і з’їздах, не рахуючи зустрічей на «робочому рівні», де приймалися рішення оперативного характеру. Таким чином виникали домовленості серед іншого про квоти поставок і ціни, а також про придбання і подальшому заморожування конкуруючих цементних заводів, цитує рішення німецьких антимонопольників «Дзеркало тижня».

Відчуваєте як це римується з українською історією?

І останнє. За даними ресурсу «Trademap», у 2020 році «демпінгуючі іноземці» ввозили портландцемент в Україну по $47 за тону . А «національні виробники» вивозили свій товар в Євросоюз по $43 за тону. То виходить що вони теж нариваються на антидемпінгове розслідування у Європі? Чи просто прикидуються жебраками, аби картель не втратив свою супермаржу?

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Управління соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації провело закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, очікуваною вартістю 46,8 млн.грн., повідомляє «Ліга антитрасту» з посиланням на систему «Прозорро».

Пропозиції подали чотири компанії: ТОВ «Рамедас Україна», КП «Володимирецький комбінат громадського харчування» та ТОВ «Атомсервіс» – допущені до аукціону, і ТОВ «Військсервіс-волонтер» – відхилено.

Під час аукціону компанії «Атомсервіс» та «Володимирецький комбінат громадського харчування» суттєво знизили ціни до 24 179 656,80 грн. та 24 179 656 грн. відповідно (на майже 52% від очікуваної). «Рамедас Україна» знизила ціну до 40 885 570,80 грн. (13%).

Тож система «Прозорр» визначила ціни «Володимирецького комбінату» та «Атомсервісу» як аномально низькі.

«Атомсервіс» надав замовнику обґрунтування, що таку низьку ціну йому вдалося запропонувати завдяки застосуванню аналітичних підходів до діяльності, використання методів прогнозування, дослідження динаміки цін на споживчому ринку, співпраці з фермерськими господарствами, якісній організації поточної роботи та досягненню значної фінансової економії. Разом з обґрунтуванням компанія надала калькуляції вартості послуг.

Замовник «виважено проаналізувавши обґрунтування аномально низької ціни» вирішив, що «пояснення не обґрунтовані об’єктивними обставинами» та дискваліфікував компанію. Після визначив переможцем «Володимирецький комбінат», ціна якого була на 80 копійок вищою.

«Атомсервіс» поскаржився до Тендерної колегії АМКУ та очікувано переміг. Колегія зобов’язала замовника скасувати рішення про відхилення їх пропозиції.

«А мораль цієї історії навіть не про замовника та 80 копійок, а про те, що нам варто визнати безспірний факт нашої «особливості». Навіть найкращі європейські рецепти корупціонер може перетворити на найпотужніше знаряддя для отримання корупційних доходів. І поки корупціонери сидять в кабінетах, а не за гратами, удосконалення алгоритмів не вирішує, а іноді навіть заглиблює проблеми», – вказує «Ліга антитрасту».

Довідково:

ТОВ «Атомсервіс» належить директорці Ірині Лесечко з Києва. За інформацією у ЗМІ у 2007 р. вона працювала у ТОВ «Фінанс менеджмент», яке очолював Андрій Усенко. Цей бізнесмен відомий як керівник низки фірм, що отримували харчові та паливні підряди у Міноборони та Нацгвардії, у тому числі і згаданих «Військторг» та «Військсервіс-Волонтер». Раніше компанія фігурувала у розслідуванні СБУ та прокуратури щодо заволодіння коштами держбюджету службовцями Міністерства соціальної політики та департаментів соціального захисту населення Волинської та Рівненської областей у змові з службовцями шести приватних фірм, які надають кейтерингові послуги – послуги з готового харчування дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Директором та кінцевим бенефіціаром КП «Володимирецького комбінату громадського харчування» є Сиротюк Марія Павлівна. За інформацією ресурсу Clarity Project, найкрупніші контракти підприємство отримало у 4 процедурах закупівлі Управління соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації на загальну суму понад 86 млн. грн.

За день до прийняття рішення АМКУ про штраф паливному картелю Коломойського у розмірі 4,7 млрд. грн., Окружний адміністративний суд м. Києва вилучив своїм рішенням зі справи АМКУ основні докази – матеріали від НАБУ. Про це повідомила засновниця «Ліги антитрасту» Агія Загребельська з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень.

Суддя Аріна Літвінова 29 березня за позовом «Укрнафти» визнала неправомірним використання АМКУ в розслідуванні матеріалів НАБУ та зобов’язати Комітет утриматися від їх використання.

Позивач «Укрнафта», що є відповідачем у справі АМКУ разом з іншими 174 суб’єктами господарювання групи «Приват», наполягає на незаконності отримання комітетом від НАБУ інформації (зокрема протоколів обшуків, копій господарських договорів, електронних носіїв, штатного розпису), що становить таємницю досудового розслідування, а також незаконності її використання і поширення серед необмеженої кількості осіб і, як наслідок, порушення прав та інтересів компанії.

Такі дії АМКУ призвели до негативних попередніх висновків стосовно діяльності «Укрнафти», яких він не дійшов би без отриманої від НАБУ інформації та документів, стверджує позивач.

Це рішення Літвінова винесла напередодні засідання АМКУ. Комітет 30 березня наклав штраф на компанії-операторів мережі АЗС, що входять до групи «Приват» (проект «Авіас»), на 4,7 млрд грн за антиконкурентні узгоджені дії при встановленні цін на нафтопродукти.

Зокрема, штрафи накладено на ТОВ «ВТФ «Авіас», ТОВ «Торговий дім «Авіас», ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «Альянс еволюшн», ПАТ «Укртатнафта» та 169 операторів АЗС (зокрема ПАТ «Укрнафта»). З загальної суми 99% припадають на «Укртатнафту» та «Укрнафту».

За даними АМКУ, в рамках розпочатої у 2016 році справи встановлено, що у сфері роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами в Україні діє система безготівкових розрахунків скретч-картками й паливними картками «Авіас». У цьому проекті беруть участь близько 1625 автозаправних станцій, які працюють під різними брендами в усіх регіонах України, займаючи 25-відсоткову частку від усіх АЗС країни.

Комітет визначив, що проект «Авіас» є організованим, координованим та функціонує з метою погодження цінової та торговельної поведінки учасників.

Крім того, АМКУ виявив значну кількість типових, здебільшого однакових договорів купівлі-продажу нафтопродуктів та майна, оренди АЗС, матеріальної допомоги, а також встановив, що фізичні особи, які обіймали посади директора, засновника, підписанта, бухгалтера, менеджера тощо, часто змінювали одна одну та працювали одночасно в кількох товариствах-учасниках проекту.

Світлані Співак, яка раніше працювала реєстраторкою при Центрі адміністративних послуг (ЦНАП) Новомосковської РДА Дніпропетровської області повідомили про підозру за ч. 3 ст 365-2 КК України. У цій статті йдеться про зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, санкція за нею передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років. Про це «Нашим грошам» повідомила очільниця ГО «Спільнота реєстраторів» Світлана Медвєдєва.

«Така підозра є неправомірною. Оскільки вини реєстраторки в тому, у чому її підозрюють – немає», – каже Медвєдєва.

Суть «злочину» реєстраторки Співак така. В лютому 2020 року до ЦНАПу, де працювала жінка, звернувся громадянин, ФОП, з заявою про реєстрацію права оренди двох земельних ділянок з кадастровими номерами  1223283500:01:009:0071 та 1223283500:01:009:0073, площею трохи більше 6 га кожна на території Михайлівського старостинського округу Перещепинської міської ради Дніпропетровської області.

Адміністраторка ЦНАПу зареєструвала заяву і передала на обробку ці документи Співак. Як розповідає «Нашим грошам» Світлана Співак, заявника вона навіть не бачила, але він передав повний пакет документів, який містив договори оренди, копії правовстановлюючих документів власників землі, такі, як копії держактів на право приватної власності на землю, паспортів, ідентифікаційних кодів, також були витяги з Державного кадастру.

По документах, право власності на земельні ділянки їх власники набули до 2013 року. Тому в Державному реєстрі речових прав (ДРРП) записів про це не було. Але записи про це були в Державному кадастрі. Ці записи зробив хтось із реєстраторів Державного кадастру. Закон зобов’язував Співак в такому випадку, щоб вона внесла до ДРРП не лише право оренди, а і право власності на дві земельні ділянки. Що реєстраторка і зробила.

Після чого восени 2020 року Співак неодноразово викликали в місцеву поліцію в якості свідка, а 2 квітня 2021 року повідомили про підозру. Оскільки, як виявилося, ділянки, право оренди на які зареєструвала Співак, були в комунальній власності і, за версією слідства, в приватну власність не передавалися.

Це підтверджує колишній сільський голова Михайлівської сільської ради, згодом – виконуючий обов’язки старости Михайлівського старостинського округу Перещепинської міської ради Дніпропетровської області Віталій Напханько. Чоловік розповідає, що ті земельні ділянки зі «справи Співак» завжди були пасовищем, а місцеві жителі називають її «Аеродром».

Весною минулого року, – каже Напханько, – до мене звернулися місцеві жителі з питанням, чи передавалася земля під «Аеродромом» у приватну власність, бо хтось дискує наше пасовище. Я одразу поїхав туди і виявив, що, справді, люди, які назвалися орендарями, найняли місцевих мешканців дискувати землю. Належних документів в «орендарів» не було. Ми зупинили їм роботу, оскільки знали, що ця земля в приватну власність ніколи не передавалася. І попросили нових «власників» надати правовстановлюючі документи. Через деякий час приїхали начебто власники землі. Але не з оригіналами документів, а з копіями. Як вони пояснили, оригінали забули дома. Згідно тих копій, що були пред’явлені, власниками цих ділянок були двоє людей із Дніпра і одна жінка з Полтавської області, які взагалі не були членами нашого КСП «Ленінець» під час паювання, тобто, не могли цю землю отримати в процесі паювання. Та й не могла паюватися ця земля, бо паюванню вона взагалі не підлягала. Нові «власники» ніколи не були на обліку в Державній податковій інспекції та сільській раді як власники земельних ділянок та платники земельного податку.

Як розповідає Напханько, деякий час в село їздили «орендарі» з «групою підтримки», намагалися таки підготувати землю до посіву, але місцеві мешканці їм у цьому перешкодили і написали заяву до поліції та інших правоохоронних органів. Місцеві правоохоронці відреагували швидко, але не знайшли нічого кращого, як повідомити про підозру реєстраторці Співак, яка, за версією слідства, начебто зареєструвала право власності на земельні ділянки на «лівих осіб», чим спричинила місцевій громаді збитки на понад 400 тис грн – саме такою є балансова вартість трьох ділянок.

Але тут треба враховувати, – каже очільниця ГО «Спільнота реєстраторів» Світлана Медвєдєва, – що вини реєстраторки прав в даному випадку немає. Оскільки відповідно до статті 22 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно…» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Також зверніть увагу, що відомості про право власності вже містилися в Державному реєстрі земель, і Світлана Співак їх просто перенесла до Державного реєстру речових прав. Яким чином дані про власника з’явилися в Державному земельному кадастрі – це не компетенція реєстратора прав. Тож ми звернулися до слідчого управління Головного управління Нацполу в Дніпропетровській області, прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури, начальника ГУНП у Дніпропетровській області з листом, в якому пояснили, що в випадку з реєстраціями Співак, щодо яких їй повідомили про підозру, все було законно. Працівники поліції не є спеціалістами у сфері державної реєстрації, тому доцільно було б залучити спеціаліста в даній сфері для отримання кваліфікованого висновку. Співак – одна з «чистих» реєстраторів, саме тому ГО «Спільнота реєстраторів» буде робити все, щоб підтвердити законність її дій.

Аліна Стрижак, «Наші гроші»

Антимонопольний комітет за заявою «Ліги антитрасту» розпочав перевірку державної допомоги виробникам зеленої електрики і до 1 червня цього року має остаточно визначитися, чи порушуватиме він справу.

Комітет вже провів наради з представниками Міненерго та НКРЕКП (надавачами держдопомоги) та представниками асоціацій виробників електричної енергії з альтернативних джерел (отримувачами держдопомоги), за результатами яких надіслав вимоги про надання додаткової інформації.

Про серйозність намірів АМКУ також свідчить залучення до вивчення цього питання консультантів з Проєкту технічної допомоги ЄС, відмітили у «Лізі антитрасту».

«Порушення справи означатиме тимчасове призупинення виплати «зеленого» тарифу до прийняття рішення Комітетом», – наголошують у «Лізі антитрасту».

Тепер у Антимонопольного комітету є такі варіанти розвитку подій:

• визнання підтримки такою, що не є державною допомогою та не підлягає контролю з боку АМКУ;
• допустимість державної допомоги для конкуренції (у тому числі після зміни умов її надання та/або виконання зобов’язань, які встановить АМКУ);
• визнання державної допомоги недопустимою для конкуренції, що означатиме остаточне припинення її надання, та ймовірно – повернення вже отриманої держдопомоги до бюджету.

За оцінкою експертів «Ліги антитрасту», «зелений» тариф має всі ознаки державної допомоги, яка з 2017 року підлягає контролю з боку АМКУ, але й досі видається без його дозволу.

За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, «зелений» тариф в Україні є найвищим у Європі. За цим тарифом держава гарантовано викуповує у суб’єктів «зеленої» генерації весь вироблений ними обсяг електроенергії. Влітку, коли попит на електроенергію низький, заради дорогої «зеленої» держава штучно зменшує обсяг виробництва дешевої атомної.

При цьому, до уваги не беруть фактичну потребу у електроенергії та її ціну. Наприклад, у лютому 2021 року «зелений» тариф перевищував ринкову ціну на електричну енергію подекуди у 5 разів.

«Ліга антитрасту» підтримує збільшення частки виробництва електроенергії з відновлювальних джерел в Україні, але при цьому інвестиції мають бути на умовах, які не обмежують конкуренцію. А надання державної допомоги – не дискримінаційних умовах.

23 березня Окружний адмінсуд м. Києва поновив за заявою Чернігівської САД участь ТОВ «ШБУ-77»  на тендері з  капремонту автодороги державного значення Н-07 Київ – Суми – Юнаківка (на м. Курськ) на ділянці км 198+550 – км 205+150 очікуваною вартістю 354,88 млн гривень. Про це повідомляється у Єдиному держреєстрі судових рішень.

3 грудня АМКУ відхилив «ШБУ-77» через недоліки у наданій компанією банківській гарантії, яку видав учаснику банк «Південний». Гарантія містила посилання на вже нечинну редакцію тендерної документації, затверджену тендерним комітетом 23 вересня 2020 року за протоколом №547. Тоді як 26 жовтня 2020 року Чернігівська САД розмістила Документацію у новій редакції, затверджену в той же день на засіданні тендерного комітету протоколом №671.

Як зазначається в рішенні АМКУ, «відповідно до Постанови НБУ від 15.12.2004 № 639 гарантія повинна містити дату, номер і назву (у разі наявності таких реквізитів) відповідного документа, з якого виникають базові відносини». Банківська гарантія «ШБУ-77» не містила посилання на чинну редакцію документації. Тому, на думку АМКУ, замовник мав  відхилити пропозицію компанії.

Чернігівська САД оскаржила це рішення АМКУ у Окружному адмінсуді Києва, де доводила, що підстав для відхилення «ШБУ-77» немає, оскільки «не передбачено обов`язок учасника вносити зміни до банківської гарантії у разі змін до тендерної документації, якщо такі зміни не стосуються самої банківської гарантії».

Представник АМКУ в суді зазначив, що тендерна пропозиція була подана «ШБУ-77» після внесення змін до тендерної документації, тому документ мав містити посилання на її чинну редакцію.

Суддя Огурцов до доводів представника Антимонопольного комітету «поставився критично» і рішенням від 23 березня поновив компанію у закупівлі:

«ШБУ 77» отримало спірну банківську гарантію 23.10.2020, тобто до викладення тендерної документації у новій редакції, учасник не міг передбачити та знати, що замовником у майбутньому будуть внесені зміни до умов тендерної документації».

На думку засновниці «Ліги антитрасту»  Агії Загребельської,  таке рішення суду небезпечне тим, що тепер учасник зможе не дотримуватися умов тендеру, не втрачаючи при цьому тендерного забезпечення.

«Надана банківська гарантія містить посилання на тендерну документацію без змін. Такі невідповідності десятки разів були предметом розгляду як тендерної колегії АМКУ, так і суду. В тому числі, Верховного. І позиція як суду, так і АМКУ була завжди однозначною – це порушення, яке тягне за собою дискваліфікацію компанії з тендеру. Формальною помилкою його назвати також не можна, адже наслідки для замовника зовсім не формальні – втрата забезпечення тендерної пропозиції, тобто втрата грошей, що мали б бути стягнуті до державного бюджету у разі порушення учасником вимог закону. Тому для нас є дуже дивною як позиція «Укравтодору», так і суду. Адже «Укравтодор» активно комунікує про вжиття заходів задля підвищення вимог до банківських гарантій, з метою уникнення складнощів зі стягненням за ними коштів. При цьому, одночасно, іншою рукою, наполягає на праві приймати дефектні гарантії, за якими кошти стягнути буде неможливо з вірогідністю наближеною до 100%. Так само, не зрозуміло, чому ОАСК вирішив змінити власну практику та прийняти рішення, що суперечить, в тому числі, підходам Верховного суду. Навряд чи ця позиція буде сталою. Схоже, що виключення зробили для окремого кейсу та окремих компаній», – зазначила Агія Загребельська.

Як повідомляли «Наші гроші», закупівлю капремонту автодороги державного значення Н-07 Київ – Суми – Юнаківка (на м. Курськ) на ділянці км 198+550 – км 205+150 очікуваною вартістю 354,88 млн гривень Чернігівська САД оголосила 23 вересня. Окрім ТОВ «ШБУ -77» на тенедр подалися ТОВ «Автомагістраль-Південь», ТОВ «СУНП «Автострада» та ОАО «ДСТ №2, г.Гомель».

Власником ТОВ «ШБУ-77»  є киянин Андрій Білоус – менеджер будівельного холдингу кремлівського олігарха Олега Дерипаски.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) завтра – 9 квітня, закінчує прийом документів на конкурс з відбору управителя для арештованої частини нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок».

Про це йдеться в повідомленні АРМА.

Конкурс було оголошено ще 25 березня після того, як в лютому Вищий антикорсуд арештував нафтопродуктопровод. Передувало цьому рішення Ради національної безпеки та оборони про повернення активу в держвласність в рамках санкцій проти компаній Віктора Медведчука та його оточення.

За повідомленням АРМА, на конкурс із пошуку управителя виставлено об’єкти нерухомого майна, будівлі та споруди, технологічні об’єкти та лінійні ділянки, безпосередньо задіяні у забезпеченні діяльності нафтопродуктопроводу, який пролягає територією Закарпатської, Львівської, Рівненської та Житомирської областей.

«Ліга антитрасту» проаналізувала критерії відбору управителя і прийшла до висновку, що ним в Україні відповідають тільки дві компанії.

Це власник арештованої «труби» – ТОВ «ПрикарпатЗахідтранс», що було пов’язане з угрупуванням Віктора Медведчука, а нині переписане на білоруську компанію «Нафтобітумний завод» Миколи Вороб’я. Але він знаходиться під санкціями ЄС через придушення протестів в Білорусі, відтак шанси повернути контроль над трубою у цієї структури відсутні.

Другим учасником може бути АТ «Укртранснафта», що належить «Нафтогазу». На наступний день після накладання судом арешту на «трубу Медведчука», Укртранснафта» повідомила про приймання на тимчасове частини нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок». При чому, витрати на утримання трубопроводу компанії має компенсувати держава.

З 2015 року генеральним директором «Укртранснафти» є Микола Гавриленко. Першим заступником Гавриленка було призначено Андрія Пасішника, який перед цим на посаді замправління «Нафтогазу» активно сприяв відстороненню групи «Приват» від держактивів.

Гавриленко змінив на посаді керівника наближеного до Коломойського Олександра Лазорко, якого раніше було оголошено в розшук за підозрою в привласненні майна. Довгий час Лазорко проживав в Лондоні, але в перші тижні після перемоги на виборах Володимира Зеленського його було знято з розшуку, він повернувся в Україну і виграв суд про поновлення на роботі. В січні 2020 року, Лазорко став заступником гендиректора  «Укртранснафти» з питань взаємодії з нафтопереробними заводами. На цій посаді він заявив, що хоче запустити та очолити проект для «Укртранснафти» давальницької переробки нафти на Кременчуцькому заводі «Укртатнафта» Ігоря Коломойського.

«ПрикарпатЗахідтранс» експлуатує ділянку СЗН протяжністю близько 1,1 тис. км, призначену для прокачування дизельного пального з Росії і Білорусі і для внутрішніх потреб України, і для транзиту до Європи. В Україну постачалося дизпаливо державної «Роснєфті», трейдери якої вже оголосили зупинку на місяць поставок в Україну.

ДП «Антонов» ДК «Укроборонпром» 30 березня за результатами тендеру уклало угоду з ПрАТ «Страхова компанія «Бусін» про послуги з обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації вартістю 4,55 млн євро. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На рік застрахували літаки, членів екіпажу, інший авіаперсонал та відповідальність:

• авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу і пошті;
• експлуатанта цивільного літака комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам;
• розробників, виробників цивільної авіаційної техніки, організацій з технічного обслуговування, що мають право проводити випробувальні польоти, за шкоду, заподіяну третім особам;
• навчального закладу під час виконання навчально-тренувальних польотів за шкоду, заподіяну третім особам.

Не менше 99% загальної страхової суми перестрахують на міжнародному страховому ринку, а саме – у компанії «Willis Limited» (Велика Британія), яка діє в Україні через представництво «Willis Towers Watson Insurance Broking (Czech Republic) s.r.o.».

Страховий захист діє по всьому світу, крім Судану (Північного і Південного), Сирії, Північної Кореї, Ємену, Куби та Ірану. Забезпечення виконання договору складає 5%.

Вартість договору на 16% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 5,44 млн євро.

До аукціону ПрАТ «Українська військово-страхова компанія» вимагало обмежити досвід учасників страхуванням «Антонова». Воно, мовляв, страхувало «Антонов» у 2007-2012 роках. Замовник відмовився, бо це суперечило б усім принципам здійснення закупівель.

Минулорічний страхувальник ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та його перестраховий брокер «Юнайтед Іншуренс Броукерз Лімітед» скаржились на вимогу, що страхувальник має розкрити страховий тариф протягом 15 робочих днів після укладення договорів. На їхню думку, це порушувало комерційну таємницю. Замовник відповів, що публікувати розкриття у системі не треба, а його працівники збережуть конфіденційність.

Конкурентами були «СК «Арсенал Страхування» Руслана Божка, Максима і Костянтина Тузів, Сергій і Марини Авдєєвих, Олександра і Анатолія Солопів та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» Олександра Михайлова. Ніхто не знижував ціну на торгах.

Після аукціону «СК «Арсенал Страхування» вимагало відхилити переможця, чиї папери містили недоліки. Замовник відмовився, заявивши, що той виправив їх за добу. Також скаржник заявив, що заміна перестрахового брокера з 1 квітня нібито не дає поточному «Юнайтед Іншуренс Броукерз Лімітед» узгоджувати польоти за заявками на квітень. Але замовник відповів, що заміна ніяк не впливає на виконання «СК «Арсенал Страхування» та «Юнайтед Іншуренс Броукерз Лімітед» їхніх договірних зобов’язань до 1 квітня.

Акціонерами переможця «СК «Бусін» є голова наглядової ради Лариса Непочатова та член наглядової ради Олексій Овчінніков, а правління нині очолює Денис Овчінніков.

Придніпровський райсуд м. Черкаси виправдав екс-очільника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області Андрія Захарченка, якого підозрювали в отриманні 80 тис грн. неправомірної вигоди за введення в експлуатацію будівлі. Про це написав Олександр Безпрозванний у «Кропиві» з посиланням на вирок суду від 1 квітня.

Історія тягнеться ще з липня 2013 р., коли Захарченка затримали в будівлі інспекції з пакетом, в якому було 80 тис грн., оброблених спеціальною хімічною речовиною.

За даними обвинувачення, посадовець через свого підлеглого вимагав та отримав кошти за прийняття позитивного рішення про введення в експлуатацію будівлі, яка використовується під офісні приміщення у м. Черкаси по вул. О. Дашкевича 34.

Обвинувачений вини не визнав та пояснив, що дійсно із введенням в експлуатацію будівлі були проблеми, через невідповідність документів забудовника. В червні 2013 р. він вирішив звільнитися з посади. А коли в липні заїхав на роботу попрощатися із співробітниками, мав розмову із одним з них. Той запросив його в автомобіль, але Захарченко не погодився і зайшов до будівлі. Піднімаючись по сходах, був затриманий працівниками Служби безпеки України, певний час його тримали притисненим до стіни, а потім під ноги кинули пакет, як згодом виявилося з міченими грошима. Вважає, що став жертвою провокації з боку працівників СБУ.

Суд встановив, що негласні слідчі (розшукувані) дії (НСРД) стосовно посадовця місяць велися без відкриття кримінального провадження, що суперечить КПК.

Також суд прийняв аргумент сторони захисту про те, що залишки спеціальної хімічної речовини потрапили на руки обвинуваченого від тампона, яким робився змив з його рук. Тампон для змиву лежав на столі, на якому перед тим лежав пакет з грошима, оброблений спеціальною речовиною.

Сторона захисту, як підтвердження провокації злочину, надала фрагмент запису НСРД, на якому працівники СБУ інструктують посадовця з інспекції, який мав передати пакет з міченими коштами. При цьому, оперативні співробітники наголошують йому, «що він над пропастью завис», що у нього крупні неприємності. Зміст фрагменту запису зводився до того, що підлеглий Захарченка так і не передав гроші своєму начальнику, але того вже затримали.

Суду також не було надано доказів у виді показань свідків — директора підприємства, з якого нібито вимагали неправомірну вигоду і підлеглого посадовця, який мав би передати пакет з грошима.

Ще один колишній співробітник інспекції посвідчив, що через кілька днів після затримання обвинуваченого його теж затримували працівники СБУ, погрожували і змушували свідчити проти свого колишнього керівника. За інформацією цього свідка, працівника, який мав передавати кошти, також затримували працівники СБУ і змушували передати кошти обвинуваченому під контролем оперативних співробітників.

Виходячи з комплексного аналізу матеріалів справи, представлених в судовому засіданні, доводів сторін процесу, суд виніс виправдальний вирок за недоведеністю вини обвинуваченого.

Від «Наших грошей»

Наразі Андрій Захарченко працює директором Черкаської філії ТОВ «Перша будівельна експертиза».

Господарський суд м. Києва затвердив план санації ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» до відкриття провадження у справі про банкрутство. Цей план є обов’язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включено до нього. Про це свідчить ухвала від 1 березня.

Суд дійшов висновку, що виконання плану санації «Північно-Українського Будівельного Альянсу» є більш вигідним для кредиторів, ніж його ліквідація. Так, після виконання цього плану Альянс отримає 5,80 млрд грн і вимоги кредиторів будуть погашені згідно з планом у повному обсязі, а за результатом ліквідації буде отримано тільки 69,09 млн грн і вимоги кредиторів будуть погашені на 3,78%.

Вказаним планом передбачено заходи з відновлення платоспроможності компанії. Серед них: погашення дебіторської заборгованості; здача частини майна в оренду; продаж матеріальних цінностей, які значаться на балансі ТОВ; ліквідація дебіторської заборгованості; продаж частини майна ТОВ.

Загальний розмір кредиторської заборгованості ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» відповідно до плану санації становить 1,95 млрд грн.

До реєстру кредиторів компанія включила 2,26 млн грн податків і зборів, а також вимоги таких кредиторів:

• 641,08 млн грн – ТОВ «ФК «Житло-Капітал»;
• 592,47 млн грн – Міністерство оборони України (Управління забезпечення живучості ЦУ БВС Збройних Сил України);
• 304,61 млн грн – ТОВ «Каса народної допомоги»;
• 134,53 млн грн – Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва»;
• 42,79 млн грн – ТОВ «ВК «Укрстальспецконструкція»;
• 32,45 млн грн – ТОВ «Форвард Гранд»;
• 29,61 млн грн – ТОВ «УБМ-Груп»;
• 13,32 млн грн – ТОВ «Буд-Оптіма-Констракшен»;
• 11,54 млн грн – Державна установа Національний інститут серцево-судинного хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України;
• 11,53 млн грн – ТОВ «Будівельна індустрія Укрбудпроект»;
• близько 136 млн грн (суми від 1 до 9,4 млн грн) – вимоги 285 підприємств і фізосіб.

Виконанням плану санації покладається на керівника «Північно-Українського Будівельного Альянсу». Ним є Олександр Віталійович Дорош.

Відзначимо, що основні кредитори (разом – 945,69 млн грн) – ФК «Житло Капітал» і «Каса народної допомоги», як і ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» входять до групи «Укрбуд», яку раніше контролював екс-нардеп Максим Микитась. Однак, у подальшому контроль над корпорацією отримали його топ-менеджери, серед яких – Андрій Якусевич, Олег Майборода, нинішній заступник Офісу Президента Олег Татаров. Нинішнім власником ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» є Андрій Якусевич.

Проти затвердження цього плану санації виступили ряд кредиторів, у т.ч. ТОВ «Метінвест-СМЦ». Вони заявили про невключення до плану санації усіх кредиторів, а також про розбіжності в реальних сумах заборгованості «ПУБА» перед кредиторами та сумами, вказаними в плані санації. Втім, суд зазначив, що Альянс нічого не порушив.

Також один із кредиторів – ТОВ «УБМ-Груп» – подав клопотання про те, щоб питання санації розглядалося в іншій справі, яка порушена за його заявою – про банкрутство ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс». «УБМ-Груп» звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство «ПУБА» 29 грудня 2020 року. Між тим, «Північно-Український Будівельний Альянс» ініціював процедуру досудової санації 9 грудня 2020 року. Відзначимо, що у зв’язку із затвердженням плану санації суд 3 березня відмовив «УБМ-Груп» у відкритті провадження у справі про банкрутство «ПУБА».

Власниками ТОВ «УБМ-Груп» є екс-депутат Київради, колишній зять екс-мера Києва Леоніда Черновецького Вячеслав Супруненко (70%), його батько Іван Супруненко (20%), а також Андрій Заєць (10%). Вячеслав Супруненко (69,9%) і Андрій Заєць (7,7%) є співвласниками «Асвіо Банку».

Нагадаємо, ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» є підрядником скандального будівництва Шулявського мосту у Києві, а також військових сховищ.

Кобеляцький райсуд Полтавської області виправдав начальника Кобеляцького райвідділу виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Мін’юсту Віктора Чуйка, якого викрили на хабарі. Про це пише Дарина Синицька у «Полтавщині» з посиланням на вирок суду від 23 березня.

У 2020 р. до райвідділу прийшов чоловік, у якого накопичилося 20 тис грн. заборгованості за несплату прибутку з надання в оренду земельної ділянки. За даними правоохоронців, Чуйко запропонував громадянину бартер: той дає 4000 грн., а Чуйко не стягує з нього заборгованість. Тоді ж, у лютому 2020 р., чоловік передав кошти державному виконавцю у його Renault Laguna. Одразу після передачі Чуйка затримали. Під час обшуків у нього також знайшли 200 тис грн. у різній валюті. У прес-релізі тоді СБУ заявило, що держвиконавець «налагодив схему отримання хабарів» від місцевих мешканців.

У березні минулого року Чуйка відсторонили від посади.

Начальника Кобеляцького райвідділу державної виконавчої служби звинуватили в одержанні хабаря поєднаному з вимаганням (ч.3 ст. 368 ККУ). Віктору Чуйку загрожувало від 5 до 10 років ув’язнення.

На суді посадовець відмовився давати покази та відповідати на питання і заявив, що обвинувачення неконкретне та незрозуміле і він не має змоги ефективно здійснити свій захист.

Чоловік, який передав хабар, у суді розповів, що спочатку він мав справу з державною виконавицею, яка нічого чітко йому не сказала. Пізніше йому нібито подзвонив Віктор Чуйко і запропонував «вирішити» питання за 4000 грн. Він відповів, що йому треба подумати, а після повторної пропозиції дав згоду і пішов із заявою до СБУ. Після цього і було проведене оперативне затримання.

Свідок — держвиконавиця — заявила, що не змогла налагодити діалог із боржником, бо він поводив себе некоректно. Чуйко покликав його до свого кабінету, аби пояснити процедуру погашення боргу. Вона запевнила, що її керівник не втручався у хід справи і не цікавився нею.

Втім, ці або інші свідчення суттєво не вплинули на рішення суду. Адже ключовим моментом став брак доказів. Виявилося, що під час обшуку у правоохоронців був дозвіл тільки на негласні слідчі дії. Тобто вони не могли проводити їх відкрито.

Слідчий експеримент, про який оголосили слідчі, по суті, звівся до допиту. Правоохоронці не відтворили дії, обстановку та обставини події. Суд не взяв до уваги і той факт, що на руці Чуйка знайшли речовину, якою були оброблені гроші для передачі хабаря. Змиви з рук у затриманого взяли після того, як слідчий попросив його дістати гроші з кишені.

Крім того, на відео, яке надали слідчі суду, відсутній момент передачі грошей.

Видання також процитувало протокол поліції щодо передачі коштів в авто: «Свідок передав кошти і сказав Чуйку їх перерахувати, на що той відповів: «якщо що, я тобі скажу»…Також свідок запитав: «чи не підніме інспектор Віка кіпіш», на що Чуйко відповів, що він з нею домовився і все їй розповів».

В результаті, суддя Ірина Омельченко виправдала Віктора Чуйка і визнала недоведеність його провини. 4000 грн., які передали посадовцю у якості хабаря, повернули СБУ.

Також Віктору Чуйку повернули ті 200 тис грн., які вилучили під час обшуку. Загалом тоді оперативники знайшли 35,6 тис грн, $6,3 тис та 130 євро. Журналісти звернули увагу, що жодної такої суми посадовець не вказав у деклараціях ні за 2019, ні за 2020 рік. Розділ «грошові активи» у документах порожній, а його зарплата до цієї суми дотягує лише за весь рік.

За даними НАЗК та Мін’юсту, Віктор Чуйко продовжує обіймати посаду начальника Кобеляцького райвідділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління.

АТ «Укргазвидобування» 7 квітня за результатами тендеру замовило ТОВ «Ернст енд Янг» консультації на 64,33 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2022 року компанія має надати комплексні консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління. Орієнтовний обсяг складає 48 860 годин.

Зокрема йдеться про податкове, юридичне, стратегічне та операційне консультування, а також консультування із питань корпоративних фінансів, бухгалтерського та податкового обліку, злиття та поглинання. Крім того, нинішній підряд включає проведення фінансових розслідувань, внутрішнього аудиту та побудови систем контролю, тобто форензік. Також договір передбачає юридичні та податкові послуги щодо транскордонних транзакцій, які потребують експертизи в праві та оподаткуванні, відмінному від застосованого в Україні.

Година роботи партнера незалежно від напрямку консультування коштує 2 736 грн., директора – 2 190 грн., старшого менеджера – 2 050 грн., менеджера – 1 500 грн., старшого консультанта – 1 100 грн., консультанта – 680 грн., помічника – 550 грн.

Очікувана вартість закупівлі складала 165,34 млн грн. У торгах взяли участь три фірми, які представляють в Україні аудиторські компанії із так званої «великої четвірки»: згадана «Ернст енд Янг», ТОВ «КПМГ-Україна» і ТОВ «Делойт енд Туш ЮСК». Під час аукціону «Ернст енд Янг» одразу запропонувала в 2,5 раза нижчу ціну, «КПМГ-Україна» – майже вдвічі нижчу ціну, а «Делойт енд Туш ЮСК» – на 5% нижчу ціну. Ніхто з них не робив кроків зниження, тому переможцем стала фірма «Ернст енд Янг» із ціною 64,33 млн грн.

Аномально низьку ціну вона пояснила великим досвідом надання послуг підприємствам паливно-енергетичного комплексу України, зокрема «Укргазвидобуванню», «Нафтогазу», «Укртрасгазу», «Укрнафті», «Укртранснафті», а також Міненерго. За її словами, ця ціна обґрунтована за рахунок економії, що виникає завдяки наявним ресурсам, накопиченому досвіду, доброму розумінню галузі в цілому і за рахунок досвіду реалізованих проектів.

ТОВ «Прайсуотерхаускуперс» із «четвірки» не допустили до аукціону. У наданій ним банківській гарантії підписантами від АТ «ІНГ Банк Україна» були Д.М. Шаповалова та Н.П. Воловік, проте електронний підпис на неї наклала інша особа – О.Г. Михальченко.

Переможець «Ернст енд Янг» на чолі з Олексієм Кредісовим належить компанії «Ernst & Young (CIS) B.V.» з Нідерландів і представляє британську компанію «EY» з «четвірки».

Із 2019 року він отримав чотири підряди «Укргазвидобування» на суму 82,31 млн грн.

Автор публікації – Аліна Стрижак, журналістка “Наших грошей”

Зникає проблема порушених строків розгляду, але все ще великі затримки з публікацією наказів.

«Наші гроші» проаналізували розгляд скарг Антирейдерською колегією Міністерства юстиції (Колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації) за березень 2021 року. Інформацію брали з сайту Мін’юсту. Ключові показники, зведені в ексель-таблицю, можна переглянути тут. Цей текст їх  розшифровує.

Протягом березня 2021 року в Антирейдерській колегії було 327 колективних розглядів скарг. У них фігурувало 123 реєстратора та 74 нотаріуси (одна скарга може бути на кількох осіб). Тут треба враховувати, що частина цих розглядів була повторна – за дорученням міністра юстиції Дениса Малюськи або за судовим рішенням. А ще, як ми виявили, оголошення про частину повторних розглядів Мін’юст не публікує.

Приклад: наказ щодо розгляду скарги 4 березня 2021 року на сайті Міністерства є, а в оголошенні про засідання Колегії цього дня цієї скарги немає. Таке, як нам пояснили в Офісі протидії рейдерству, трапляється у випадках, коли скаргу розглядають без виклику сторін. Тому дані в цій статистиці можуть бути не зовсім точними.

Щодо одноособового розгляду скарг міністром юстиції станом на час підготовки матеріалу (до 6 квітня 2021 року) не опублікували нічого. Натомість, протягом березня з’явилися 52 відмови в розгляді скарг, підписані міністром. У більше половини цих відмов скарги подавали 2020 року. Найстаріша скарга, щодо якої відмовив Денис Малюська, подана 25 лютого 2020 року. Тобто, майже рік знадобилося у міністерстві, щоб людина, яка подавала скаргу, дізналася, що їй – відмовили.

Також ми почали фіксувати накази, які опублікували через півроку і більше після того, як скаргу розглянула Антирейдерська колегія. Таких наказів у березні вивісили 12. Найдовше, тобто, 223 дні або 7 місяців, чекало ТОВ «Нива Поділля». Щоб дізнатися, що рішення реєстратора, на яке фірма скаржилася, прийняте відповідно до законодавства.

На кого найбільше скаржилися. Нотаріуси

З переліком нотаріусів, на яких скаржилися найбільше, можна ознайомитися тут. Врахуйте, що ми беремо дані з оголошень про розгляд скарг на сайті Мін’юсту. Розглядів однієї скарги могло бути кілька, тому дані по скаргах можуть задвоюватися. Також однією реєстрацією можна відрейдерити завод, а можна припинити десяток договорів оренди десь у селі і так потрапити у топи. А ще скарги бувають необгрунтовані. Утім, гадаємо, загальну «температуру по палаті» цей перелік може показувати. Всього в розгляди скарг у березні потрапили 74 нотаріуси.

По 4 розгляди було щодо нотаріусів Олени Сазонової та Кристини Меньшикової.

По 2 розгляди було щодо нотаріусів Володимира Бригіди, Ірини Білоус, Інесси Тверської, Дмитра Ігнатова, Віталіни Грушицької, Анни Сидорчук, Вікторії Пікалової, Віолетти Омарової, Олени Косюк та Віталія Наумова.

На кого найбільше скаржилися. Реєстратори.

З переліком реєстраторів, на яких найбільше скаржилися в лютому, можна ознайомитися тут. Всього у скарги потрапили 123 реєстратора, із них 17 – реєстратори комунальних реєстраційних підприємств, відключених від реєстрів ще 2019 року.

50 розглядів  –  Наталія Степанюк, Горохівська РДА Волинської області;

38 розглядів – Василь Лесик, Бучацька міськрада Тернопільської області;

10 розглядів – Василь Кухаришин, Завалівська сільрада Підгаєцького району Тернопільської області;

По 4 розгляди:

Лілія Строєнко, Бахмутська РДА Донецької області;

Інга Колесник, Дніпропетровська обласна філія КП «Центр державної реєстрації»;

Віталій Пелих, Виконком Терсянської сільради Новомиколаївського району Запорізької області;

Наталія Шилова, Великосеверинівська сільрада Кропивницького району Кіровоградської області;

Ольга Тимошенко, Щасливська сільрада Бориспільського району Київської області;

Роман Янів, Підбузька селищна рада Дрогобицького району Львівської області.

По 3 розгляди:

Катерина Свята, Роздолівська сільрада Мурованокуриловецького району Вінницької області;

Анатолій Заболотний та Наталія Кирилова, Гостомельська селищна рада Київської області;

Дмитро Коваленко, Чабанівська селищна рада Фастівського району Київської області;

Антон Зайцев, Виконком Межиріцької сільради Павлоградського району Дніпропетровської області.

22 розгляди було щодо скарг на міжрегіональні управління Мін’юсту

15 – щодо Західного управління у Львові, 5 – щодо Центрального в Києві і 2 – щодо Східного в Харкові.

Колегія скоротила пропущені строки розглядів, але затримує публікацію наказів

Цього місяця Колегія покращила результат щодо строків розгляду скарг: лише у 126 розглядів із 327 (38,5%) ці строки пропущені. Це поки найкраща цифра за цей рік. Минулого місяця у 62,4% розглядів були пропущені строки, а в січні – 61,6%.

Проте з оперативною публікацією наказів після розгляду скарг в Офісі протидії рейдерству, як завжди, не складається. Так, щодо 327 колективних розглядів у березні станом на час підготовки матеріалу, до 6 квітня 2021 року, з’явилися лише 20 наказів. Там була інформація тільки про одне блокування – реєстраторки виконкому Ржищівської міськради Київської області Людмили Захарченко. Їй блокували доступ до Єдиного реєстру юросіб (ЄДР) на 2 міс. за реєстрацію щодо СВК «Новоселицький». Oгляд блокувань та анулювань за березень ми все-таки зробимо у матеріалі за квітень.

Скарги, які розглянули швидко – до тижня

4 дні

Скарга ТОВ «Капітал девелопмент» щодо ТОВ «Гесіс СА Київ». Судячи з наказу, в «Гесіс СА Київ» у жовтні 2020 року змінили бенефіціара, керівника, редакцію статуту та адресу без згоди учасника ТОВ «Кепітал девелопмент». Засновниками «Кепітал девелопмент» є кіпрська «Ostexpert Limited» (яку ЗМІ пов’язують з екснардепом Олександром Онищенком) та Василь Савицький, який також фігурує у фірмах, пов’язаних із Онищенком та його оточенням. Колегія відмовила в задоволенні скарги, пославшись на те, що нотаріусу Івану Солов’яненку подали документи, «комплектність, зміст та форма яких» відповідали вимогам закону. Також Колегія додатково зазначила, що під час розгляду скарги вона не встановлює обставини, що передували підготовці поданих реєстратору документів та достовірність зазначених у них даних, а лише надає правову оцінку діям самого реєстратора, яким у цьому випадку був нотаріус Солов’яненко.

«Капітал девелопмент» подали до Колегії ще одну скаргу щодо нерухомості на Хрещатику, якою раніше володіла компанія «Майдан-плаза», теж пов’язана з Онищенком. Але наказу щодо цієї скарги в Мін’юсті ще не опублікували. Фірму «Майдан-плаза» і, відповідно, нерухомість, якою вона володіла, свого часу в сумнівний спосіб продало на СЕТАМ Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), про що можна прочитати тут.

5 днів

Скарга ОК «Житлово-будівельний кооператив «Коник» щодо КПП на вул. Лютнева, 58а в Голосіївському районі Києва.

6 днів

Скарга виконкому Чорноморської міськради Одеської області щодо житлового будинку у м. Чорноморську, вул. Садова, 48-м.

7 днів

Скарга Юрія Фіклістова щодо незавершеного будівництва кафе у м. Київ на вул. Антоновича,  124/128 – вул. Німецька, 4. В соцмережах це кафе фігурує як гендель, який звели імовірно без належних документів на зеленій зоні.

Скарга ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» щодо 8 земельних ділянок (за даними системи Youcontrol, входить до групи «Астарта» Віктора Іванчика та Валерія Короткова).

Скарга Тетяни Дорошенко, директорки ТОВ виробничо – комерційне підприємство «Аспект» щодо цієї ж компанії.

Скарга Павла Мазая щодо майже сотні земельних ділянок.

Накази, які оприлюднили швидко

Єдиний наказ, який оприлюднили швидко за результатами розгляду скарг у березні – відмова через 8 днів після розгляду на Колегії Юрію Шатилу щодо ТОВ «Солар квант». В компанії змінили склад учасників та бенефіціара. Але Колегія вирішила, що скарга подана особою, права якої не порушено.

Топ активів, скарги щодо яких слухали у березні

Тут не претендуємо на об’єктивність. Бо складно, не відвідуючи щодня Колегію, розуміти суть скарги і зорієнтуватися, наскільки крупний актив. Відтак, обирали справи на слуху, а також ті, в яких по опису видно, що це – дорога нерухомість або ж, судячи з реєстрів, йдеться про великий чи середній бізнес. В дужках поставили прізвища реєстраторів та нотаріусів, які фігурують у відповідних скаргах.

Скарга щодо СВК «Новоселицький» (реєстраторка Людмила Захарченко), про який «Наші гроші» писали тут.

Скарга «Вітал трейдінг с.р.о» щодо 20 компаній (реєстраторка Тетяна Третяк). Це довгий спір навколо заправок «Мотто», про який ми писали тут.

Скарга ТОВ «Аграрний маркетинговий центр» щодо ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» (реєстратор Дмитро Коваленко). Йдеться про спір навколо одноіменного ринку в Києві.

Скарга Олени Козинець щодо ТОВ «Діелсісі агро» (статутний капітал 49,4 млн грн, реєстратор Управління з питань держреєстрації Черкаської міськради Олексій Литвин).

Скарга Сергія Білика щодо АТ «Володимир-Волинська аграрна компанія» (статутний капітал 37,8 млн грн, реєстраторка Ольга Вітковська). За даними Youcontrol, структура має стосунок до групи компаній «Openmind», ключова особа в якій – Олексій Коваленко, а серед активів – «Володимир-Волинська птахофабрика», де партнерами є члени родини політика Михайла Добкіна.

Скарга щодо готелю «Черкаси палац» в Черкасах (реєстратори Світлана Пода, Іванна Янович, Павло Балін та нотаріус Людмила Черленюх).

Скарга департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради щодо 2 ділянок площею більше 300 га в Києві (нотаріус Надія Каравай).

Скарги щодо низки активів Таврійського національного університету ім. Вернадського у Києві (реєстратор Анна Кузора).

Скарги «Деревообробної компанії «Роік» щодо нерухомості в Києві та ТОВ «Торговий дім айссторм», статутний капітал якого 30,4 млн грн (нотаріуси Олександра Бурлак та Ірина Горіна).

Скарги щодо дорогої нерухомості в Києві Дениса Рися (нотаріуси Юлія Кулєшова, Ігор Мотицький, Любов Заведея, Юлія Губко, Марина Супліченко, Наталія Праведник, Ольга Василевська, Оксана Майхеркевич та Лілія Недоступ).

Скарги щодо дорогої нерухомості в Києві Артема Друзя (нотаріуси Олена Сазонова, Віталіна Грушицька, Дмитро Ігнатов, Анна Сидорук, реєстратор Катерина Свята та держвиконавець Ольга Волкогон).

Аліна Стрижак, «Наші гроші»