З 12 по 18 січня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 22,08 тисяч закупівель на загальну суму 9,27 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 1,43 млрд грн.

ДСП «Чорнобильська АЕС» 20 грудня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Центр управління відходами» про послуги з утилізації відпрацьованих товарно-матеріальних цінностей на 1 коп. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Протягом 2020 року компанія повинна утилізувати до 8 400 кг акумуляторів, 8 250 шт. люмінесцентних ламп, 7 500 кг автомобільних шин і 100 шт. комп’ютерних моніторів.

Договір містить пункт, яким виконавець «підтверджує, що вартість послуг економічно обґрунтована, розрахована за звичайними цінами та нормами витрат ресурсів» тощо.

На торги з очікуваною вартістю 56 тис грн. прийшло три компанії: вищезгаданий «Центр управління відходами» із ціною 1 коп., київське ТОВ «Укрекосервіс» Максима Ігнатенка із ціною 53 тис грн. і вінницьке ТОВ «Вінекоресурс» Руслана Кабака із ціною 50 тис грн.

Під час аукціону останні два учасники знизили ціни лише до 47 тис грн., тому програли найдешевшому переможцю. Отже, формальна економія виявилась стовідсотковою.

Столичний «Центр управління відходами» киянина Олександра Возного має ліцензію на поводження з небезпечними відходами, а саме на збирання, зберігання, оброблення та утилізацію відходів з умістом ртуті, акумуляторів, електроніки тощо. Також у фірми є власна техніка та ліцензія на внутрішні перевезення небезпечних вантажів і відходів.

«Київметробуд» завдяки Кабміну Володимира Гройсмана отримав можливість отримати 95% авансу по роботах з будівництва лінії метрополітену на Виноградар вартістю 5,99 млрд грн, частину якого поклав на депозит і у подальшому отримані відсотки перерахував на пов’язані компанії. Про це свідчить ухвала Печерського райсуду м. Києва від 10 грудня.

У листопаді 2018 року «Київметробуд» переміг у тендері щодо будівництва лінії метро від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар вартістю 5,98 млрд грн.

Відповідно до укладеного договору «Київський метрополітен» мав перерахувати «Київметробуду» аванс у розмірі 30% від суми договору, який треба було використати за три місяці.

Разом з тим 20 грудня 2018 року сторони уклали додаткову угоду, якою збільшили розмір авансу з 30% до 95%. При цьому строк його використання збільшили з 3 до 24 місяців.

Підставою для таких дій стала постанова Кабміну від 18 грудня 2018 року, якою тодішній прем’єр Гройсман встановив максимальну ставку попередньої оплати робіт з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену в розмірі до 95% вартості робіт за договором на строк не більше ніж на 24 місяці.

Як вказує слідство, ухвалення цієї постанови було пролобійоване невстановленими особами за допомогою «корупційних зв’язків в Кабінеті міністрів» з метою збільшення витрат бюджетних коштів та отримання їх на підконтрольні собі та своїм співучасникам компанії, всупереч принципу здійснення закупівель, визначених ст.3 закону «Про публічні закупівлі», а саме – максимальної економії та ефективності.

У період з 16.01.2019 по 25.03.2019 за даними сайту «Spending.gov.ua» 2,5 млрд грн бюджетних коштів в якості попередньої оплати було перераховано на рахунок ПАТ «Київметробуд».

Як встановило слідство, у травні 2019 року посадові особи «Київметробуду» розмістили понад 1 млрд грн бюджетних коштів на депозитних рахунках в «Укргазбанку» з метою отримання прибутку в якості відсотків та подальшого власного збагачення. Фактично бюджетні кошти були використані не на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з порушенням положення Постанови КМУ №117 від 23.04.2004 р.

У подальшому отримані прибутки, у вигляді відсотків від депозитних договорів, «Київметробуд» перевів на рахунки ТОВ «Профі-факторинг». А останнє, у свою чергу, перерахувало ці гроші на рахунки ТОВ «Деорбуд», ТОВ «ФК «Фактор-сервіс», ТОВ «РУЛ», ПП «Авен-Єзєр» та ТОВ «Фактор Стандарт». 10 грудня суд наклав арешт на ці рахунки.

Кримінальне провадження за цим фактом було розпочате у травні 2019 року, нагляд у якому здійснює Київська місцева прокуратура № 6.

Засновником ТОВ «Деорбуд» є кіпрська компанія «Канетро Холдінгс Лтд», бенефіціарними власниками якої значаться громадянин Індії Кумар Кульдіп та Дмитро Мармуляк з Кременчука. Ці ж особи наразі значаться кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Расмус».

«Расмус» був створений у 2013 році. Із 2013 по 2016 рр 50% у цьому підприємстві належало Вікторії Полухіній. З 2017 року і донедавна Полухіна була засновницею ТОВ «Магнат Будсервіс Лтд», власником і керівником якого зараз є Михайло Столар. Це батько нардепа від ОПЗЖ Вадима Столара. Після 2014 року Вадима Столара почали називати «сірим кардиналом» столиці. Як відомо, він має інтереси у сфері будівництва та нерухомості.

З 2016 року засновником ТОВ «Расмус» є кіпрська компанія «Асодрія Холдінгс Лтд», кінцевим власниками якої значаться Кумар Кульдіп та Дмитро Мармуляк. Останній у 2013-2016 рр був директором ТОВ «Проффайненс Груп», якого надалі замінила, ставши і засновником фірми, Лариса Криворучко – це дружина Володимира Криворучка. Разом із нинішнім головою правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» Ігорем Кушніром у 2010 році вони стали депутатами Кременчуцької міської ради від Партії регіонів. Саме у Кременчуці Кушнір вибудував свою кар’єру.

ТОВ «Деорбуд» є замовниками будівництва ЖК Time на вул. Василя Липківського, 38, а також ЖК Salut на бул. Дружби народів, 2 у Києві.

Кінцевим власником «Профі-факторингу» є киянин Андрій Савченко. Засновником «ФК «Фактор-сервіс» є ТОВ «Нью Фінанс Партнерс», якою володіє кіпрська компанія «Сток Маркет Сек’юріті Пат Лімітед». Засновником ТОВ «Рул» є київська компанія «Фрубелса Україна», зареєстрована на громадянина Азербайджану Ельмара Маммадова. Засновниками ПП «Авен-Єзєр» є Сергій Пономарено та Петро Левченко. У свою чергу «Фактор Стандарт» оформлений на ТОВ «Сеньйораж», засновниками якого є Дмитро Іванов та Ігор Терещенко.

Департамент містобудування та архітектури КМДА 1 листопада 2019 року видав ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток» містобудівні умови та обмеження на реконструкцію колишнього Центрального гастроному на перетині вулиць Хрещатик та Богдана Хмельницького, 40/1. Про це свідчать дані офіційного сайту Департаменту.

Відповідно до виданого документу планується реконструкція з реставрацією, реабілітацією та пристосуванням частини нежилого будинку під громадсько-торговельний центр із закладами обслуговування населення.

Висота частини, що підлягає реставрації з пристосуванням, не зміниться. Очевидно, йдеться про фасадну частину будівлі. Разом з тим висота частини, що підлягає реконструкції, становитиме 27 м (орієнтовно 6 поверхів при висоті стель 4 м). Остаточну висоту буде визначено проектною документацією.

Для порівняння сусідній ЦУМ має висоту близько 45 м.

Нагадаємо, будинок «Центральний гастроном» загальною площею 3743 м на вул. Хрещатик/Б.Хмельницького, 40/1 розташований на ділянці площею 0,15 га. Власником і будівлі, і ділянки є ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток».

У червні 2017 року будівля сильно постраждала від пожежі. У подальшому з’являлися різні варіанти реконструкції.

Будинок колишнього Центрального гастроному є пам’яткою архітектури. Це була найстаріша будівля, яка збереглася на Хрещатику. Будинок побудований за проектом архітектора Ніколаєва у 1874 році як готель «Кане». Тут жив художник Михайло Врубель, до 1918 року – гетьман Павло Скоропадський, зупинявся український актор і режисер Панас Саксаганський.

ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток» у 2006 році заснували Павло Погиба, Андрій Бойко і компанія «Арго Трейлінг Лтд».

Павло Погиба – один із керівників партії «Рух за реформи» разом з братом Олександром Погибою та екс-кандидатом в мери Києва Сергієм Думчевим, колишній акціонер банку «Преміум», головою наглядової ради якого був Думчев. У 2007 році Павло Погиба був депутатом Київради від «Нашої України», а його брат Олександр Погиба був депутатом Солом’янської райради.

У 2006 році Павло Погиба з Андрієм Бойком заснували також ТОВ «Глобус центр». У 2010 році замість Бойка до складу засновників увійшов Володимир Тарасун, у 2016 році до них приєднався Костянтин Берест, кандидат у Київраду від «Руху за реформи». А у 2018 році засновниками  «Глобус центру» стали Леонід Крючков і Олександр Ємельянов, яких буквально через кілька місяців змінило ТОВ «Новус Україна», власниками якого є забудовники Марина Позднякова, Туменас Раймондас і Рузгіене Агне.

У 2008-2012 рр засновниками ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток» були компанія «Арго Трейлінг Лтд», засновниками якого були Володимир Дейнега і Даніель Соломон, і ТОВ «Пропріо-інвест» з орбіти екс-зятя Леоніда Черновецького В’ячеслава Супруненка та його брата екс-нардепа Олександра Супруненка.

З 2012 року засновником ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток» є лондонська компанія «Голден Рок Кепітал Лтд», кінцевим власником якої значиться кіпріот Нікос Андреа Міхалідес.

З 2006 по 2016 рр директором «АБ Інвестиції та розвиток» був Володимир Прокопенко. З початку 2019 року керівником є Марія Біла.

Поліція вважає, що службовці Дніпровської міської ради у змові з ТОВ «СМД-Інвест» та низкою інших компаній впровадили протиправну схему з розкрадання та привласнення бюджетних коштів при капремонті елементів благоустрою набережної Дніпра. Про це йдеться в ухвалах Індустріального райсуду Дніпра від 13 січня.

У червні 2018 р. Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради замовив «СМД-Інвест» будівельно-монтажні роботи з капремонту елементів благоустрою вул. Набережної Перемоги від Мерефо-Херсонського моста до вул. Космічної в Дніпрі на 347,520 млн грн. Згідно з додатковими угодами, загальна сума договору була збільшена до 490,00 млн грн.

В ухвалах йдеться, що підставою для оплати підряду є акти КБ2В, які затверджуються заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів – директором департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради та підписуються заступником директора департаменту благоустрою та інфраструктури – головою тендерного комітету та посадовими особами генпідрядника.

Вивчивши та проаналізувавши вартість та кількість будівельних матеріалів, об`ємів виконаних робіт, що закладені в технічній документації в додатках до договорів, слідчі встановили, що ці показники завищені майже в три рази. А в загальну вартість закладений «відкат» посадовим особам Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради.

Так, за даними правоохоронців, «СМД- Інвест» закуповував у ТОВ «Філігрань» опори «Tree-puntila» по 508 тис грн. за штуку, хоча «Філігрань» придбала їх у TOB «Терно лайт» по 46 тис грн. В результаті, попередня сума збитків складає майже 2,7 млн грн.

Також відомо, що «СМД-Інвест» за 5,72 млн грн. придбало у ТОВ «Антал» ігровий комплекс, куплений фірмою «Антал» у ТОВ «Нові горизонти 2005» за 3,42 млн грн.

Роботи з поточного ремонту зелених насаджень у парку «Прибрежний» «СМД-Інвест» замовляв у ТОВ «Дніпрозеленбуд» за 13,66 млн грн., яке, в свою чергу, закуповувало матеріали у КП «Міськзеленбуд» Донецької міськради на чолі з Олегом Плітченком, засновником якого є замовник капремонту Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, за 5,36 млн грн.

Крім того, за даними слідчих,  «СМД- Інвест» закуповував гранітну плитку у TOB «Акам» за завищеними цінами у понад 20%.

Таким чином, в діях заступника мера, його підлеглого та інших невстановлених службових осіб Дніпровської міської ради та посадових осіб підрядників вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Слідчі звернулися до суду з клопотанням надати їм доступ до документації про взаємовідносини згаданих приватних фірм та документів щодо ремонту елементів благоустрою набережної Дніпра, втім суд клопотання не задовольнив, оскільки надані правоохоронцями документи не свідчать про наявність передбачених законом обставин, які обґрунтовують необхідність доступу до документів.

Новомосковський «СМД-Інвест» належить дніпровцю Дмитру Демченку. У 2015 р. він був членом дільничної виборчої комісії від кандидата в мери Дніпра Бориса Філатова.

У 2010 р. зі складу засновників фірми вийшов екс-директор Дніпропетровського облводоканалу Семен Шлаєн. До того ж року він володів ПАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24», яке у 2016 р. виграло тендери «Укртрансгазу» на 237,05 млн грн.

Демченко раніше володів нині ліквідованими ТОВ виробничо-комерційна фірма «Сінтра», ТОВ «Спін Транс», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «С-Тракс», ТОВ «Євросервіскар». В останній фірмі його партнерами були екс-депутат міськради Дніпра Ігор Білаковський та Сергій Краснопольський, який у 2010 р. йшов у мери Дніпра від «Союзу лівих сил», а в 2015 р. – у Дніпропетровську облраду від партії «Самопоміч».

Заступником міського голови – директором департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради є Михайло Лисенко, заступником директора департаменту благоустрою та інфраструктури – головою тендерного комітету – Олексій Самілик.

У вересні минулого року в міськраді Дніпра пройшли обшуки через підозри в розкраданні 29 млн грн. на ремонті Нового мосту. Лисенку і Самілику вручили підозру.

Поліція та прокуратура вважають, що службовці Одеської міськради у змові з посадовцями ТОВ «БКФ «СК», ТОВ «ФК «Рента» та ТОВ «Веснянка» заволоділи коштами територіальної громади під час закупівлі квартир дітям-сиротам. Про це свідчать ухвали Приморського райсуду Одеси від 5 грудня.

Слідчі встановили, що у 2018-2019 рр. міська рада, виконуючи програму забезпечення житлом дітей-сиріт, придбала квартири у підприємств, співвласниками яких є посадові особи Одеської міськради.

У 2018 р. міськрада затвердила дворічну програму забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, якою на закупівлю квартир та на її виконання передбачено 39 млн грн. В подальшому фінансування збільшилося до 66,14 млн грн.

У 2018 році управління капітального будівництва Одеської міської ради придбало у ТОВ «Будівельно-конструкторська фірма «СК» дванадцять квартир у житловому будинку. Також, було придбано вісім квартир у ТОВ «Фінансова компанія «Рента».

Крім того, слідчі встановили ,що майнові права на одну з квартир належали ТОВ «Екоп-південь», площа квартири складала 94 кв м. У 2012 р. «ФК» Рента» придбала майнові права за 496 тис грн. У 2015 р. «Рента» поділила квартиру на 2 об`єкта нерухомості (35 та 49  кв м) з окремими новими адресами. Згідно з даними офіційного порталу публічних фінансів України, ці дві квартири управління капітального будівництва Одеської міської ради придбало за 961 тис грн. та 1,34 млн грн. відповідно.

У 2019 р. міськрада надала згоду на придбання 3-х квартир у «БКФ «СК» та 2-х квартир у «Веснянки». Слідчі встановили, що право власності на квартири було зареєстровано за ТОВ «Веснянка» 30.09.2019, тобто на момент прийняття міськрадою рішення «Про надання згоди на придбання в комунальну власність територіальної громади Одеси квартир на виконання Міської цільової програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на 2018-2020 роки» від 12.06.2019 р. у «Веснянки» право власності на зазначені квартири було відсутнє.

Правоохоронці також з’ясували, що управління капітального будівництва Одеської міської ради не оголошувало у «Prozorro» закупівель на придбання житла для дітей-сиріт.

Суд надав слідчим доступ до документів, які стали підставою придбання Одеською міською радою для вибору житла в рамках міської цільової програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на 2018-2020 рр.

Засновниками ТОВ «Будівельно-конструкторська фірма «СК» є Вадим Іоргачов та Микола Меркулов. Вадим Іоргачов є депутатом Одеської міськради від «Довіряй ділам» мера Одеси Геннадія Труханова (Іоргачов входить в комісію з питань комунальної власності), а також технічним директором ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель». «Одескабель» володіють Вадим Іоргачов, його батько, екс-депутат Одеської облради Дмитро Іоргачов та родина згаданого Миколи Меркулова. Дмитро Іоргачов та Миколи Меркулов входили до рейтингу найбагатших одеситів за версією «Forbes».

Засновниками ТОВ «Фінансова компанія «Рента» є ТОВ «Держдорпроект» Наталі Ганевич, та компанії «Фінертон Лімітед» з Британських Віргінських островах, бенефіціарами якої є Олександр Рацкевич та бізнесмен Олександр Жуков з оточення Труханова. Бізнес-партнером Жукова та Рацкевича був депутат Одеської міськради від «Довіряй ділам» Юрій Шумахер – бізнес-партнер  одеського мера (по офшорній «Corderoy Trading Limited»), якого називають «головним дорожником Труханова».

ТОВ «Веснянка» засноване директором Геннадієм Капцовим та Оленою Павловською

Згідно з даними єдиного веб-порталу використання публічних коштів, 23 грудня 2019 р. УКБ Одеської міськради за програмою перерахувало ТОВ «БКФ «СК» 5,30 млн грн. за квартиру для забезпечення житлом багатодітної родини, в якій народилося п’ять дітей одночасно, у листопаді за квартири за цільовою програмою фірмі перераховано 1,25 млн грн., а у серпні-вересні 2018 р. – 29,58 млн грн.

У вересні 2018 року управління капбудівництва міськради за квартири перерахувало «ФК» Рента» 9,03 млн грн.

Холдинг «ДТЕК Енерго» в рамках реструктуризації боргів по євробондам і кредитам виплатив $76 млн. Серед кредиторів – російський «Газпромбанк».

Про це «Нашим грошам» повідомило джерело в урядових структурах.

Восени минулого року «ДТЕК Енерго» повідомив про завершення реструктуризації боргу, що був залучений в 2012 році. Частина боргу була конвертована в євробонди.

Реструктуризація почалася в 2016 році, коли «ДТЕК Енерго» обміняв випущені раніше єврооблігації на суму в $910 млн з терміном погашення в квітні 2018 року на новий випуск з погашенням в 2023-2024 роках. В кінці вересня 2018 року «ДТЕК Енерго» реструктуризував на таких же умовах ще $217 млн банківського боргу.

Після завершення реструктуризації агентство Fitch повідомило, що в листопаді-грудні 2019 року ДТЕК повинен виплатити біля $76млн (біля 1,79 млрд грн.) кредиторам в рамках реструктуризації.

В листопаді 2018 року в інтерв’ю «Економічній правді» гендиректор групи компаній ДТЕК Максим Тімченко повідомив, що холдинг на той момент підписав реструктуризацію з усіма банками, крім одного кредитора – російського «Газпромбанку». В консолідованому звіті до аудиту українська компанія вказала, що за підсумками першого півріччя 2019 року нереструктиризованими залишалось $207 млн. Але восени по цьому боргу домовилися.

Відмітимо, що компанії групи ДТЕК наприкінці 2019 року перестали платити за послуги передачі енергії державній компанії «Укренерго» і станом на 10 січня накопичили борг у розмірі 544,48 млн грн. В  групі компаній ДТЕК  назвали ці платежі додатковим митом на експорт електроенергії.

Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України в серпні 2019 році повідомило про підозри екс-керівнику Нацкомісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг Дмитру Вовку, низці посадовців комісії та двом топ-менеджерам ДТЕК щодо можливого нанесення через запровадження формули розрахунку вартості теплової енергії, відомої як «Роттердам+» збитків в сумі 18,87 млрд грн.

Слідство підозрює, що керівництво НКРЕКП діючи в інтересах генеруючих енергокомпаній, навмисне, з метою створення умов отримання ТЕС надприбутків, в січні-березні 2016 року включили до формули ціноутворення необґрунтовані показники, що спричинило збільшення вартості вугілля. Таким чином, вони створили необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок. Від Антимонопольного комітету формулу погодив особисто голова комітету Юрій Терентьєв.

У 2015 році президент України і власник компанії «Рошен» Петро Порошенко заявляв про боротьбу з олігархами. За наслідками «деолігархізації» єврооблігації ДТЕКу значно подешевшали і їх скупила компанія «ICU» – фінансовий радник Порошенка.

Після введення формули «Роттердам+» прибутки ДТЕК значно виросли. І внаслідок подорожчали придбані ICU єврооблігації. Після цього президент Порошенко припинив риторику щодо «деолігархізації».

В рамках розслідування в липні НАБУ провело обшуки в офісі ICU. Перед цим адвокат адвокат «ICU» Ірина Одинець в інтересах НКРЕКП клопотала в суді про обмеження дій НАБУ по справі щодо «Роттердам+».

Група ДТЕК контролює близько 80% теплової електрогенерації України.

Контрольним пакетом «Газпромбанк» через компанію «Лідер» володіє «Газфонд», контроль над яким ЗМІ приписують Юрію Ковальчуку – представнику найближчого оточення Володимира Путіна через кооператив «Озеро». У компанії «Газпром» майже 46% фінустанови, головою ради директорів банку є голова правління «Газпрому» Олексій Міллер.

ТОВ «Розвиток Побужжя», що минулого року стало власником спецдозволу на видобуток графітових руд в Кіровоградській області, в кінці грудня 2019 року змінило власників.

За даними Єдиного держреєстру, новими засновниками стали мешканець Дніпра Віталій Ткачов (83,4%) та харків’яни Олександр Настенко (8,3%) та Віталій Якименко (8,3%).

«Розвиток Побужжя» було зареєстроване в вересні 2018 року, його засновником та директором тоді був киянин Олексій Алексєєв.

В червні 2019 року Державна служба геології та надр видала фірмі спецдозвіл на промислову розробку ділянки Південно-Балахівського родовища графітових руд площею 71 га. Графіт використовується в багатьох галузях промисловості, в тому числі, в атомній енергетиці.

Спецдозвіл було видано на основі результатів аукціону, що пройшов в грудні 2018 року і де переможцем стало «Розвиток Побужжя» з пропозицією 4,3 млн грн. за право користуватися родовищем 20 років.

На торгах його єдиним конкурентом було ТОВ «Гірничо-проектна компанія «КФН» Мирослава Короля та Дениса Фролова. Їм належить також однойменна «Юридична фірма «КФН».

Нові власники «Розвиток Побужжя» Ткачов, Настенко та Якименко в аналогічних пропорціях в статутному фонді володіють ТОВ «Титан-Апатитова група». Ткачов був тісно пов’язаний з бізнесом співвласників мережі «АТБ» Геннадія Буткевича, Євгенія Єрмакова та Віктора Карачуна. Наприклад, він був директором ТОВ «Істрейт», бенефіціарами якого є Буткевич, Єрмаков та Карачун.

Син Віталія Якименка Павло на парламентських виборах 2019 року став народним депутатом від «Слуги народу» і наразі входить до Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Якименко-старший та Настенко є засновниками цілої низки компаній що спеціалізуються на видобуванні корисних копалин. Вони є бізнес-партнерами співвласника мереж супермаркетів АТБ Геннадія Буткевича, наприклад, по ТОВ «Атомні Енергетичні Системи України». Ця фірми має три дозволи на геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ урану в Миколаївській і Дніпропетровській областях. Кінцевим бенефіціаром цієї компанії значиться Буткевич, а Настенко та Якименко є міноритарними учасниками. Буткевич минулого року анонсував початок робіт з видобутку урану.

В листопаді Настенко та Якименко стали власниками ТОВ «Ліра Майн Мінералз» і ТОВ «Таурус Інфініті», що раніше отримали право видобувати тантал та золото в Кіровоградській області з порушенням процедури подачі документів на отримання спецдозволів.

Відмітимо, що Буткевич наразі є бенефіціаром ТОВ «Центральна нафтогазотранспортна компанія». Співзасновником останньої раніше був авторитетний бізнесмен Олександр Павлюченко на прізвисько «Саша Браслєт». Павлюченко був помічником нардепа попереднього скликання від «Народного фронту» Ігоря Котвіцького – бізнес-партнера по газовому бізнесу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який зберіг посаду зі зміною президента й прем’єра (докладніше «Чому Авакова пов’язують з угрупуванням, яке після Майдану захопило купу родовищ по всій Україні»).

Прокуратура Київської області подала позов про витребування на користь Кабміну двох ділянок загальною площею 34,62 га, які розташовані на березі річки Стугни в м. Українка Обухівського району. Про це свідчить ухвала Госпсуду Київської області від 3 січня.

Свої позовні вимоги прокуратура обґрунтовує порушенням Київською облдержадміністрацією та Обухівською райдержадміністрацією законодавчих вимог під час надання цих ділянок у користування та їх подальшого продажу. Вказані ділянки лісового фонду площею понад 10 га незаконно вибули із власності держави поза волею відповідного розпорядника – Кабміну.

Ділянка площею 24,39 га перебуває у володінні ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур», а 10,22 га – у ТОВ «Компанія з управління активами «Мтір Ессет Менеджмент».

Розгляд позову прокуратури призначена на 3 лютого.

Нагадаємо, у березні 2019 року стало відомо, що будинок-хонка площею 1125 кв м, розташований на вказаних ділянках, виставлений на продаж у закритій групі ріелторів за ціною 4500 у.о. за сотку. На території є причал, вертолітний майданчик, елінг, гостьовий будинок на 200 кв м та басейн.

Засновником ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» є ТОВ «Інвестиційна компанія «Терра-Інвест», бенефіціарним власником якої (через лондонську «Ларідж Інвестменс Лтд», ТОВ «ІК «Гарманія» і кіпрську «Бревіса Холдінгз Лтд») є Оксана Марченко, дружина Віктора Медведчука.

ТОВ «КУА «Мтір Ессет Менеджмент» є одним із засновників ТОВ «ФК «Динамо» із часткою 23%. Друга найбільша частка у «Динамо» належить Ігорю Суркісу (63,7%).

Офіційними засновниками «КУА «Мтір Ессет Менеджмент» значаться кіпрські компанії Listono Management Ltd (бенефіціарні власники – Андрій Зюзя, Юрій Ромазанов і Павло Коваленко), Merceno Holdings Ltd (Лариса Яременко), Noresia Contruction Ltd (Олена Мірошник, Аліна Сергієнко і Володимир Ямнич), Otrenia Investments Ltd (Олена Жигадло), Kirelma Enterprises (Вадим Олійник, Олександр Тарасенко і Володимир Дерикіт) та Vinsentio Holdings Ltd (Олександр Красницький).

Як писали журналісти «Дзеркала тижня», Григорій Суркіс і Віктор Медведчук були опорою так званої «київської сімки». Свого часу Григорій Михайлович так сказав про своїх партнерів з бізнесу:

«Ми – всі друзі, партнери по життю: Валентин Згурський, Віктор Медведчук, мій молодший брат Ігор, Богдан Губський, Юра Карпенко, Юра Лях, я… Чудова сімка… У кожного – своя ділянка роботи в єдиному холдингу…».

Житлово-будівельний кооператив «Совські ставки», який підконтрольний колишньому заступнику мера Києва, а нині його раднику – Павлу Рябікіну, планує забудувати 15 га заповідної зони столичного Жукового острова в супереч Генеральному плану.

Про це йдеться в матеріалі Марії Землянської для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Мова йде про 15 га острові поруч з яхт-клубом та ресторанним комплексом «Маячок», які належать Павлу Рябікіну. В 2014 році Рябікін був призначений заступником мера Києва Віталія Кличка, через рік звільнився, але до цього часу є його радником на громадських засадах. В 2017 році очолив міжнародний аеропорт «Бориспіль».

З 2002 року він розвиває бізнес на Трухановому острові. Мова йде про яхт-клуб з рестораном «Маячок» та розважальною інфраструктурою». Управляють ними ТОВ «Рекреаційно-оздоровчий центр «Зелений порт», власником якого є Павло Рябікін.

Яхт-клуб “Маячок”

На початку 2000-хх депутати Київради віддали землю в оренду «РОЦ «Зелений порт», потім з цієї ділянки 15 га перейшли у спадок Житлово-будівельному кооперативу «Совські ставки». Корпоративні права на цей кооператив щорічно декларує Рябікін.

Причому близько 10 гектарів кооператив отримав у власність, ще пять – в оренду на 25 років. Сталося це в 2010 році.

У серпні 2019-го  «Совські ставки» за заявою отримали від Департаменту містобудування та архітектури КМДА містобудівні умови та обмеження для забудови.

Ділянка площею 15 га на Жуковому острові нині розділена на три частини. На найбільшій має вирости величезний будинок з відкритим басейном, ландшафтною галявиною на кілька гектарів та з господарськими і спортивним будівлями, а також власною причальною зоною. На другій ділянці запланований дещо менший будинок, але також зі спортивою та адміністративною інфраструктурою та власним виходом до води. Третя ділянка призначена для закритої елітної бази відпочинку, також з причалом.

За словами експерта з містобудування Георгія Могильного відповідно до  Генерального плану земля на Жуковому передбачена під об’єкти рекреації і будівництво приватних котеджів тут – порушення законодавства.

За офіційною адресою ЖБК «Совські ставки» розміщена підстанція. Його директорка Олена Коломієць, що нібито потребує покращення житлових умов, здає столичну квартиру, а сама проживає в заміському будинку. Рябікін має 5 квартир в Києві, будинок площею 500 кв м та два заміських будинки.

Місце реєстрації кооперативу

Для початку будівництва кооперативу тепер необхідно просто надіслати повідомлення про початок робіт, ніяких проектних документів для цього не вимагається.

Дялінка під забудову поруч з яхт-клубом Рябікіна

Землю на Жуковому «Совські ставки» встигли закласти двома частинами у банк, як заставу за чужі борги. Договори іпотеки підписані з банком «Кліринговий дім» Юлії Льовочкіної – сестри глави Адміністрації Президента часів Віктора Януковича, а нині нардепа від «Опозиційного блоку – За життя»Сергія Льовочкіна. Причому один з договорів оформлено особисто на Павла Рябікіна. За п’ять років основне зобов’язання у розмірі 1,85 млн грн. гендиректор «Борисполя» так і не повернув, натомість у вересні 2019-го підписав додатковий документ на продовження строку договору. Згідно договору під заставою опиняться усі нові будинки, які потенційно можуть з’явитися на закладеній у банк ділянці. Закладені у банк ділянки значно складніше повертати у власність міста навіть через суд. Це вже намагались зробити активісти та столична прокуратура, наголошуючи на незаконності передачі ділянки «Совським ставкам». Але суди слідчі програли.

На останній в 2019 році сесії Київрада передала оренду на 10 років ще 1,3 га поруч з «Маячком», Орендарем стало ТОВ «Укррятвод». Керує компанією – Олена Коломієць, засновниця компанії – Валерія Зінченко. Зінченко – помічниця Київського міського голови Віталія Кличка. А її батьки – Євгеній та Лариса Горюшко працювали помічниками Рябікіна у Верховній раді, коли він був нардепом.

Ольга Матвіїва

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) завершила голосування до складу власної громадської ради. Про це агентство повідомило на своїй сторінці у Facebook.

Як свідчать оприлюднені дані, частина прохідних кандидатів є людьми з орбіти міністра внутрішніх справ Авакова (детально про кандидатів можна прочитати в матеріалі «В громадську раду при АРМА заходять люди з орбіти Авакова»).

Водночас, як виявилося, деяких кандидатів агентство зробило непрохідними. Так, кандидата до громадської ради при АРМА Ольгу Матвіїву (на момент подання документів в АРМА мала офіційне прізвище Тригуб) викинули зі списків уже після того, як допустили до участі в рейтинговому інтернет-голосуванні. Про повідомила ГО «Бізнес-Варта», яка делегувала Тригуб в громраду при агентстві. Даний маневр агентство зробило, продовживши конкурс та змінивши склад комісії, яка відбирала кандидатів до участі в інтернет-голосуванні.

Так, 15 жовтня 2019 року АРМА оголосила про проведення конкурсу у власну громадську раду, приймали документи до 15 листопада 2019 року. Ольга Матвіїва подала документи у визначений строк та у повному об’ємі.

«При розгляді поданих мною документів, – каже Тригуб, – жодних зауважень до мене та ГО «Бізнес-Варта» конкурсною комісією АРМА висунуто не було. І відповідно до проміжного звіту, затвердженого протоколом 20 листопада 2019 року, мене було допущено до участі в конкурсі та жодних зауважень до кандидатури та пакету документів висунуто не було. Утім, був нюанс – коли я подавала документи – була ще на старому прізвищі Тригуб, при тому, що в ЗМІ та соцмережах я фігурую як Ольга Матвіїва. У період до голосування в мене офіційно змінилося прізвище на Матвіїва. Ми в АРМА про це повідомили, щоб вони це змінили на сайті. Можливо, тоді в агентстві зрозуміли детальніше, хто я. Адже в соцмережах я завжди була Матвіїва».

В подальшому, АРМА заявила про начебто недобір необхідної кількості кандидатів у члени громадської ради при агентстві, оскільки з 29 осіб, які подалися, конкурсна комісія відібрала лише 6 учасників, а потрібно, щоб було 9. Відтак, строк висування кандидатів та подання відповідних документів продовжили до 10 січня 2020 року.

Паралельно АРМА, з формулюванням «через значне навантаження», змінила склад конкурсної комісії. Прізвищ цих осіб на сайті агентство не оприлюднило, хоча дані про попередніх учасників комісії були. Новий склад конкурсної комісії по-новому проаналізував усі подані документи і не допустив Ольгу Матвіїву (Тригуб) до голосування. Офіційних причини дві, ми їх наводимо на скрині нижче повністю.

При цьому, ані назви партії, до якої входила Тригуб, ані висловлювань чи дій, через які її не допустили до участі, не наведено. Разом з тим, за свідченням Тригуб, вона «за все життя не була в жодній політичний партії, не те що в керівних органах». Водночас, активно говорила про рейдерські схеми за участю АРМА.

Через суд Ольга Матвіїва намагалася зупинити рейтингове інтернет-голосування за членів до громради при АРМА і 16 січня подала до ОАСКу заяву про забезпечення позову. Розглянули цю заяву лише в другій половині дня 20 січня. Суддя Васильченко відмовив в забезпеченні, мотивуючи тим, що, протиправні рішення АРМА чи ні – треба дивитися, розглядаючи справу по суті.

Позов на АРМА щодо оскарження відбору кандидатів до громради, каже Матвіїва, буде поданий до кінця тижня – 24 січня 2020 року. Також у «Бізнес-Варті» повідомили «Нашим грошам», що судитися за відбір до ради буде ще одна кандидатка – адвокатка, екс-директор Департаменту з питань люстрації Мін’юсту Тетяна Козаченко.

Поліція та прокуратура з’ясовують причетність екс-секретаря Дніпровської міської ради В’ячеслава Мішалова до завищення цін під час встановлення у дитсадках і школах 14 теплогенераторних і котелень за 33,7 млн грн. Про це йдеться в ухвалах Індустріального райсуду Дніпра від 13 січня.

За даними правоохоронців, у жовтні мер Дніпра Борис Філатов звернувся до поліції щодо можливого вчинення кримінального правопорушення посадовцями ТОВ «Майстер-Буд» та КП «Комунжилсервіс» Дніпровської міської ради. В подальшому аудитори виявили можливу відсутність придбаного устаткування у «Майстер-Буд», а також відображення у документації зайвих робіт.

За даними слідчих, у 2016 р. «Комунжилсервіс» замовив «Майстер-Буд» встановлення у дитячих садках і школах 14 теплогенераторних і котелень (5 – на 100 кВт, 2 – на 200 кВт і 7 – на 400 кВт), які опалюються пелетами. Комунальники перерахували «Майстер-Буд» 33,7 млн грн.

Слідчі з’ясували, що «Майстер-Буд» за документами виконав роботи на 31 млн грн., а сума неповернутих підрядником коштів становить 1,40 млн грн.

Крім того, правоохоронці встановили, що «Комунжилсервіс» придбало у «Майстер-Буд» котельні за такими цінами:

• теплогенераторна на 100 кВт – 881 тис грн. (5 одиниць – 4,4 млн грн.);
• теплогенераторна на 200 кВт – 1,1 млн грн. ( 2 одиниці – 2,2 млн грн.);
• котельня на 400 кВт – 2,4 млн грн. (7 одиниць – 16,8 млн грн.),

а аналогічне обладнання на момент закупівлі коштувало:

• теплогенераторнана 100 кВт – 630 тис грн. (5 одиниць – 3,15 млн грн.);
• теплогенераторна на 200 кВт – 988 тис грн. (2 одиниці – 2 млн грн.);
• котельня на 400 кВт – 1,6 млн грн. (7 одиниць – 11,2 млн грн.).

Тобто, загальна сума завищення ціни на обладнання, придбане «Комунжилсервіс» у «Майстер-Буд», може становити 7,1 млн грн.

Також, на думку слідчих,  «Майстер-Буд» зайво включив до актів виконаних робіт витрати з перевезення ґрунту на відстань до 15, 20 та 30 км, що не передбачено проектами організації будівництва теплогенераторних. І завищення витрат могло скласти 588 тис грн.

У 2016 р. «Комунжилсервіс» був підпорядкований департаменту інноваційного розвитку Дніпровської міськради, який у свою чергу був підпорядкований секретарю міськради. Тоді цю посаду займав В’ячеслав Мішалов.

До 2018 р. співвласником «Майстер-Буд» був батько В’ячеслава Мішалова Дмитро Мішалов.

Постачальником котлів «Майстер-Буд» було ТОВ «Лібератор». Власником знаку для товарів та послуг «Лібератор» є В’ячеслав Мішалов. Крім того, згідно з базою ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), В’ячеславу Мішалову видано свідоцтво на знак для товарів і послуг Liberator із зазначеним в описі видом діяльності, пов`язаним із устаткуванням котлів.

Крім того, до лютого 2019 р. керівником ТОВ «Лібератор» був Намоглу Ферхат Мехмет Аріф, який є підписантом ТОВ «Днепропресс Сталь». До квітня 2018 р. власником «Днепропресс Сталь» був Дмитро Мішалов, а керівником у 2018-2019 рр. був його син В’ячеслав Мішалов. «Лібератор» та «Днепропресс Сталь» мають однакову адресу: Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, буд 139.

«Комунжилсервіс» при взаємовідносинах із «Майстер-Буд» користувався послугами АТ «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», співзасновником якого є «цивільна дружина» Вячеслава Мішалова Олена Сосєдка.

Слідчі вбачають ознаки корупції в діях В’ячеслава Мішалова, оскільки є прямий зв`язок між ним та «Майстер-буд». Крім того Мішалов міг впливати на рішення на користь пов`язаних з ним фірм.

Слідчі звернулися до суду з клопотанням надати їм доступ до інформації операторів мобільного зв`язку, номерами яких В’ячеслав Мішалов користувався, спілкуючись із посадовцями міськради, підпорядкованих підрозділів, підрядниками та іншими особами. Суд клопотання задовольнив. Водночас, суд відмовився надати  документи реєстраційних справ низки фірм, перелік яких можна подивитися тут.

Влітку минулого року мер Дніпра Філатов та В’ячеслав Мішалов публічно конфліктували. Вони звинувачували один одного у корупції через міст у Дніпрі, точніше через зриви строків закінчення його ремонту, який розпочинало ТОВ «Завод Майстер-Профі» Дмитра Мішалова.

Філатов заявив, що хоче, аби родина колишнього секретаря міськради Мішалова опинилася за ґратами, оскільки підрядник (фірма батька В’ячеслава Мішалова) виявився недобросовісним.

Мішалов у відповідь закликав правоохоронців обмежити пересування Філатова за межі України. А пізніше Мішалов розповів: «Після того, як компанія батька виконала 40% моста, отримали 76 мільйонів, відбулася зміна підрядника – новий отримав близько 450 мільйонів на те, щоб закінчити міст, що дає нам подорожчання в три рази в перерахунку на квадратний метр».

Наразі бенефіціарами «Майстер-буду» через ТОВ «Юніком Капітал» є Лариса Флакс, Михайло Тульчинський і Павло Мінасов. Раніше частка Мінасова належала Дмитру Мішалова.

Мішалов-старший раніше був відомий як перший віце-президент компанії «ПриватЛенд». Представник «Привату» Борис Філатов в 2015 році став мером Дніпра. Раніше спільний бізнес з Мішаловим також мав екс-глава адміністрації президента Борис Ложкін. Бізнес-партнером Ложкіна був екс-глава Дніпропетровської ОДА Валентин Резниченко.

Після обрання Мішалова-молодшого депутатом Дніпровської міськради від «Самопомочі» у жовтні 2015 року «Майстер-буд» отримав державних підрядів на 2,03 млрд грн.

Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради 20 січня за результатами тендеру замовив ТОВ «Ла Страда» утримання автошляхів та ліквідацію стихійних сміттєзвалищ на 198,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч фірма доглядатиме дороги і прибиратиме стихійні сміттєзвалища у Соборному, Шевченківському, Новокодацькому, Центральному та Чечелівському районах Дніпра.

Роботи не менше ніж на 20% вартості угоди виконає субпідрядник ТОВ «Профітек Лтд», якого газета «Лица» пов’язує з Анною Москаленко, заступницею директора Департаменту благоустрою та інфраструктури міськради Михайла Лисенка. Восени 2019 року Лисенка затримували за підозрою в привласненні бюджетних коштів, але він вийшов під заставу.

Спершу договір уклали на 269,38 млн грн., що було всього на 0,02% нижче від очікуваної вартості закупівлі у 269,43 млн грн. Однак того ж дня його вартість зменшили додатковою угодою з урахуванням фактичного обсягу видатків на чверть – до 198,00 млн грн.

За підсумковою відомістю ресурсів без ПДВ, найбільша сума у 68,46 млн грн. припадала на «Роботу автотранспорту та механізмів» без жодної деталізації по 798 грн./маш.-год.

Сіль коштувала 1 476 грн./т, що трохи дорожче від торішньої ціни у 1 390 грн./т.

Єдиним конкурентом було КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міськради, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

Дніпровська «Ла Страда» зі статутним капіталом 5 тис грн. була створена в липні 2019 року. Першозасновницею була тодішня директорка Тетяна Безугла. У грудні 2019 року фірму переписали на Олену Мороз, а директором став Олександр Кіров. Невдовзі після цього «Ла Страда» вперше взяла участь у державному тендері та отримала нинішній підряд Департаменту. При цьому компанія підтвердила наявність досвіду договором субпідряду із ТОВ «Інкомеко», яке отримувало підряди Департаменту в 2019 році.

Кіров раніше керував ТОВ «Пентагон-ЮА» і ТОВ «Ком+Транс», які також отримували дорожні підряди у Дніпрі та Дніпропетровській області. Фірма «Пентагон-ЮА» через ланцюжок пов’язана з колишнім віце-мером Дніпра та екс-начальником Департаменту комунального господарства і капітального будівництва Володимиром Лисим, а фірма «Ком+Транс» – із Геннадієм Корбаном, другом мера Дніпра Бориса Філатова.

ЛКП «Львівавтодор» 16 січня за результатами тендеру замовив ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» реконструкцію вулиці Тараса Шевченка у Шевченківському районі Львова за 89,62 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До листопада реконструюють ділянку вулиці Тараса Шевченка від вулиці Залізничної до вулиці Левандівської з організацією кільцевого руху по цих вулицях. Зокрема йдеться про реконструкцію проїжджої частини, трамвайних колій, контактної мережі, велодоріжок, тротуарів, світлофорів, освітлення, мереж каналізації, водо- та електропостачання тощо.

За даними міськради, тут влаштують кільцеву розв’язку для зменшення затримок руху.

Підсумкова відомість ресурсів і кошториси не опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів та устаткування з ринковими цінами на предмет можливого завищення.

Ціна угоди на 5% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 94,56 млн грн.

Єдиним конкурентом було ПрАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» Василя Хаврака, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» (Київ): засновниками є громадяни Туреччини Онур та Іхсан Четінджевіз, а також львів’янин Олег Фаріон.

За вартістю отриманих від українських замовників дорожніх підрядів, турецький «Onur» і український «Онур» зайняли відповідно друге і третє місця у Топ-10 за 2018 рік.

АТ «НАК «Нафтогаз України» 15 січня за результатами тендеру замовило ТОВ «Гартен-Консалтинг» програмного забезпечення на 2,50 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця січня 2020 року поставлять Автоматичну систему пошуку інформації з відкритих джерел «OSINT Lab», розробником якої вказане одеське ТОВ «ФС Груп-Девелопмент» Андрія Назаренка, Андрія Шаронова, Олександра Коротаєва та Катерини Кузьміної.

Система з україномовним Web-інтерфейсом повинна обробляти до 8 тис запитів протягом трьох місяців, дозволяти агрегування, сортування, фільтрацію та аналітику даних тощо.

Замовлення передбачає три місяці цілодобової сервісної підтримки від виробника.

Вартість договору на чверть нижча від очікуваної вартості закупівлі у 3,36 млн грн.

ТОВ «Дзенкод АйТі Компані» з нижчою на 1 тис грн. ціною відхилили, бо воно не підтвердило право продавати софт і повноваження підписанта тендерної пропозиції.

Дорожчим конкурентом з тією самою системою від «ФС Груп-Девелопмент» було столичне ТОВ «Модерн Сайбер Інтелідженс» Артема Зубка з Броварів на Київщині, який у 2017-2019 роках певний час був головним спеціалістом Відділу міжнародного арбітражу Департаменту міжнародних спорів Міністерство юстиції України.

Київський «Гартен-Консалтинг» належить Андрію Трофімчуку і Михайлу Никоненку, а раніше засновником був Армен Григорян. Із 2016 року переможець отримав підрядів на 357,66 млн грн., з яких найбільше – в ДП «Український державний центр радіочастот» Нацкомзв’язку, Міноборони і КП «Київський інститут земельних відносин» Київради.

Довідково:

OSINT (Open source intelligence) – це концепція, методологія та технологія розвідки військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації з відкритих джерел (медіа, інтернет, державні й комерційні дані, професійні та академічні публікації тощо).

Об’єкти нерухомості банку «Базис» родини міністра внутрішніх справ Арсена Авакова «вивів» мешканець прифронтового Бахмата Євген Пилипенко. Минулого року  його родинна фірма ТОВ «Екопром-Сервіс» перейшла під контроль сина міністра – Олександра Авакова.

Про це повідомляє «Bihus.Info».

В 2012 році за президентства Віктора Януковича банк «Базис» було позбавлено ліцензії, розпочато процедуру ліквідації. З того моменту у банку почали зростати борги перед вкладниками.

Після зміни влади в другій половині 2014-го за позовами структур дружини Авакова Інни суди повернули родині міністра контроль над «Базисом», його документацією і нерухомістю, яку так і не розпродали офіційні ліквідатори. Під кінець 2015 року у «Базиса» з’явилися нові власники. Невеликий пакет акцій залишився у дружини Авакова, але мажоритарним власником стала маловідома фірма «Біо-М» з прифронтового Бахмуту. Її засновник – Євген Пилипенко, який потім одноосібно сформував нову наглядову раду банку.

У власності «Базису» на той момент знаходився цілий ряд об’єктів нерухомості у Харкові, Харківській області та Києві. Наприклад, маєток на понад 800 кв м в Дергачівському районі Харківської області і майже 300 кв м нежитлової площі в центрі Києва, поблизу Бессарабської площі.

Оскільки банк знаходився в процесі ліквідації, то ці об’єкти мали би бути виявлені ліквідаторами установи для подальшого продажу заради розрахунку з вкладниками. Але цього не сталося і в грудні 2015-го нерухомість була виведена на фірму «Зума інвест капітал» з кіпрським бенефіціаром. Нині частина нерухомості встигла змінити власників знову.

Сам Арсен Аваков причетність до цього процесу спростовував. Але схоже, що Євген Пилипенко є близьким до родини Авакова. У 2018-му він, наприклад, значився керівником ТОВ «Екопром-Сервіс». Власницею на той момент була його донька Катерина. В подальшому компанія перейшла до сина міністра Олександра Авакова.

В жовтні 2019-го Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відсудив у Нацбанку понад 270 млн грн. Відповідно до судових матеріалів ця сума відповідає незадоволеним кредиторським вимогам Фонду до «Базису» в частині виплат вкладникам за рахунок коштів самого Фонду.

В середині 2000-х банк «Базис» належав АТ «Інвестор» та ТОВ «Інвестор-фонд». Власниками останньої фірми були Серекуі Товмасян та Ашот Амірян. Це бізнес-партнери Авакова. Амірян і нині є міноритарним власником «Інвестора», де зараз майже 44% акцій належить сину Авакова – Олександру. На початку 2000-х «Інвестором» керував безпосередньо Арсен Аваков.

Директором ТОВ «Екопром-Сервіс» нині є Геннадій Гаєвой, якому належить 17% в ПАТ «Інвестор».

Слідчі СУ ГУНП у Львівській області підозрюють, що компанія ПП «Гарант Енерго М», яка була управителем на «дубневичівськимих» ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ Львівської області під час свого управління несанкціоновано відбирала газ. Простіше кажучи, крала газ, який належить «Укртрансгазу». Про це стало відомо з низки клопотань щодо доступу до документів ПП «Гарант Енерго М» в рамках кримінального провадження  №12019140000000809 від 19 листопада 2019 року ( ч. 3 ст.191 ККУ «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Йдеться про збитки на приблизно 370 млн. грн.

Як свідчить ухвала Галицького райсуду Львова від 3 грудня 2019 року, 19 листопада 2019 року в слідче управління ГУНП у Львівській області надійшла заява «Укртрансгазу» із повідомленням про те, що в період січня-квітня місяця 2019 року службові особи ПП «Гарант Енерго М» несанкціоновано відібрали природний газ із газотранспортної системи, чим вчинили привласнення чужого майна «Укртрансгазу».

Як стверджує т.в.о. президента правління «Укртрансгаз»,  службові особи ПП «Гарант Енерго М», не маючи жодного підтвердження обсягу природного газу, без укладення договору з постачальником та не перебуваючи у Реєстрі споживачів жодного постачальника, здійснили у згаданий вище період часу несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи на загальну вартість 370,65 млн грн, що складається з вартості природного газу, зокрема відібраного по договору №1811000689/Новояворівськ від 30 листопада 2018 року на суму 180,23 грн. та за договором №1811000692/Новий Розділ тією ж датою на суму 190,41 млн грн.

Як раніше повідомляли «Наші гроші», Новояворівську та Новороздільську ТЕЦ 2018 року арештували і за клопотанням НАБУ та САП по справі Дубневичів та передали в АРМА. За версією слідства, ТЕЦ, імовірно, використовувалися для розкрадання газу на 1,4 млрд грн. через підприємства, бенефіціарними власниками яких є колишній і чинний нардепи Ярослав та Богдан Дубневичі. АРМА віддала ТЕЦ в управління кільком компаніям, зокрема, «Гарант Енерго М».  Договір з управителем «Гарант Енерго М» АРМА уклала 24 вересня 2018 року. Власником компанії на той час був киянин Михайло Рева. Втім, за даними Youcontrol, уже 3 жовтня 2018 р. бенефіціаром фірми став Олександр Зеленський із Прилук. А ще через день у «Гарант Енерго М» знову змінилися власники –  ними стали Володимир Купчак, який 4 січня 2020 року подав декларації кандидата на посади першого заступника голови та заступника голови Держгеонадр та Віталій Ушинський – людина з таким ПІБ фігурує на сайті Міністерства енергетики як позаштатний радник Міністра екології Остапа Семерака. У 2019 році власниками «Гарант Енерго М» були спочатку Степан Долинський, потім Максим Зоборєв, який володіє фірмою і досі. Людина з таким ПІБ, за даними сайту «Судова влада», 24 липня 2018 року засуджена Дніпровським райсудом Києва до 2 років позбавлення волі за статтею 198 Кримінального Кодексу («Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом»), звільнена від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік. 29 липня 2019 року Святошинський райсуд Києва звільнив Зоборєва від відбування покарання у зв’язку з закінченням іспитового строку.

У листопаді 2019 року АРМА розірвало договір з «Гарант Енерго М», як повідомив «Нафтогаз» – через те, що підприємство не забезпечило підготовку обох станцій до початку опалювального сезону.

Нагадаємо, по ст 22 закону про АРМА, Агентство зобов’язане не раніше разу на місяць перевяти ефективність управління арештованими активами. Якщо встановлено факт неналежного управління активами, АРМА має невідкладно змінити управителя та повідомити правоохоронців.

ТОВ «Велта-Омега» зверталося до Мінрегіону за погодженням будівництва офісного центру на 7 поверхів по вул. Григорія Сковороди, 1 навпроти пам’ятки архітектури національного значення Староакадемічного корпусу («Мазепин корпус») Києво-Могилянської Академії, однак ще влітку 2019 року отримало відмову. Про це свідчать дані офіційного сайту міністерства.

«Велта-Омега» є замовником проекту «Будівництво офісного центру з приміщеннями громадсько-побутового призначення та паркінгом по вул. Григорія Сковороди, 1» у Києві. У листопаді 2013 року Інспекція Держархбудконтролю у м. Києві внесла відомості щодо повідомлення про початок підготовчих робіт на вказаному об’єкті.

У 2018-2019 рр на замовлення фірми проектна організація ТОВ «БІП-ПМ» розробила проектну документацію для будівництва цього об’єкту.

У процесі проектування було здійснено відхилення від чинних державних будівельних норм, а саме відсутність обов’язкових під’їздів для пожежників до запроектованого будинку. Внаслідок чого «Велта-Омега» звернулася до Мінрегіону за погодженням цих відхилень за рахунок компенсаційних заходів (встановлення додаткових систем пожежогасіння).

У серпні 2019 року Мінрегіон відмовив «Велта-Омега» у погодженні відхилень згідно з п. 3 розділу ІІІ відповідного Порядку погодження відхилень (звернення не відповідає вимогам, отримано висновок щодо неможливості погодження відхилень). При цьому фірмі повідомлено, що вона може повторно звернутися до міністерства з цього ж питання. Жодних даних про повторну подачу фірмою заяви про відхилення від будівельних норм на сайті міністерства наразі немає.

Станом на сьогодні у ДАБІ у м. Києві відсутня інформація щодо отримання фірмою дозволу на виконання будівельних робіт на вул. Григорія Сковороди, 1.

Нагадаємо, у 2007 році Київрада передала ТОВ «Велта-Омега» в оренду на 10 років ділянку площею 0,27 га по вул. Григорія Сковороди, 1 для будівництва офісного центру. У листопаді 2017 року постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування Київради поновила фірмі договір оренди на 10 років , доручивши Департаменту земельних ресурсів КМДА підготувати відповідну додаткову угоду.

Засновниками ТОВ «Велта-Омега» є Андрій Распопін та кіпрська компанія «Бабблпедіа Холдінгс Лімітед». Керівником фірми з жовтня 2019 року є Ганна Восковська.

До того з 2006 по 2017 рр з перервами власником «Велта-Омега» була кіпрська компанія «Глобал Спейс Менеджмент Лімітед», кінцевим бенефіціаром якої був Беньямін Штайнмец, зареєстрований у Швейцарії. За даними OCCRP, це ізраїльський мільярдер. У 2017 році повідомлялося про його затримання в Ізраїлі за підозрою у відмиванні коштів і шахрайстві.

У 2007-2017 рр керівником «Велта-Омега» був Аріе Шварц, генеральний директор девелоперської компанії Seven Hills (ЖК Park Avenue VIP у Києві).

Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області 15 січня за результатами тендеру замовив ПБП «Кингс» реконструкцію каналізації за 80,17 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До квітня 2022 року в рамках проекту «Чиста ріка», який фінансується Євросоюзом за програмою «Румунія-Україна 2014-2020», мають реконструювати каналізаційні мережі з улаштуванням резервного трубопроводу у південній і південно-східній частинах міста.

За підсумковою відомістю ресурсів без доставки і ПДВ, найбільше коштів відведено на склопластикові труби SN10000 PN10 DN 400 по 2 508 грн./м та GRP Flowtite WP DN 800 по 6 200 грн./м. Однак у відкритих джерелах не вдалося знайти їхні ринкові ціни.

Поліетиленові труби для холодної води РЕ 100 SDR-17 діаметром 450х26,7 мм замовили по 2 145 грн./м. Рік тому їх продавали на ринку дещо дорожче – по 2 781 грн./м без ПДВ.

Природний рядовий пісок коштує 640 грн./куб. м, що вище від цін на інших тендерах. Так, восени Рівненська САД законтрактувала його уп’ятеро дешевше – по 113 грн./куб. м.

Ціна угоди всього на 0,001% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 80,17 млн грн.

Конкуренти ТОВ «Стройнавігатор» Ігоря та Василя Шаргородських і ТОВ «Філітес Груп» Станіслава Поліводи (нині «Перукарня Глорі-777» Антоніни Кравець) пропонували на 5-15% нижчі ціни, але їх відхилили за відсутність цілої низки необхідних документів.

ДАСУ заявила, що замовник мав відхилити «Кингс» за відсутність копій трудових книжок головного інженера та інженера з проектно-кошторисної роботи і довідки про тендерну пропозицію, а потім відмінити закупівлю у зв’язку з відхиленням усіх учасників.

«Кингс» належить директору Георгію Кінєву, депутату Ізмаїльської міськради (раніше Партія регіонів, нині «БПП «Солідарність»). Фірма заснувала ДочП «Кінгс Едюкейшн».

ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 3 січня уклав угоду з компанією «General Electric Power Sp. z o.o.» (Польща) про ремонтні роботи на 4,16 млн євро. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2020 року на заводі «GE Power Sp. z o.o» (раніше – «Alstom») виконають відновлювальний капітальний ремонт ротора турбогенератора ТВВ-1000-2МУЗ виробництва ТОВ «Силові машини» (РФ) із заміною обмотки за своєю технологією.

На відміну від 2017 року, денні ставки спеціалістів і ціни матеріалів не опубліковані.

Гарантійний строк експлуатації становить три роки після установки під напругою або чотири роки після передачі. Договір передбачає аванс 25% із гарантією повернення.

Закупівлю провели за переговорною процедурою через відсутність конкуренції, оскільки у 2014 році польська «GE Power» вже ремонтувала цей ротор із заміною обмотки і володіє технологією, захищеною авторськими правами. За даними «Прозорро» та «Zакупівлі», із 2015 року вона отримала підрядів у системі «Енергоатома» принаймні на 527,10 млн грн.