ДАБІ анулювала дозвіл на будівництво житлового комплексу по вул. Вільшанській, 2-Б у Києві. Про це повідомила прес-служба Держархбудінспекції.

Підставою прийняття такого рішення стали результати позапланової перевірки, проведеної Департаментом ДАБІ у м. Києві, щодо дотримання вимог законодавства при видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) забудови земельної ділянки.

У ході перевірки встановили, що Департамент містобудування КМДА видав МУО з порушенням. Зокрема, наміри забудови землі не відповідають Генплану, у тому числі щодо висотності об’єкта будівництва.

У зв’язку з цим головний інспектор будівельного нагляду скасував дію містобудівних умов та обмежень забудови ділянки. А це є підставою для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт – 19 грудня ДАБІ прийняла рішення про анулювання дозволу, виданого у вересні цього року на замовлення ТОВ «МК 8».

«Подальше виконання будівельних робіт на об’єкті по вул. Вільшанська, 2-6 у Печерському районі міста Києва є незаконним», – зазначили у ДАБІ.

«Завдяки активній позиції ЗМІ та небайдужих громадян, які звертають увагу держави на те, що будується у їх місті, ДАБІ має можливість і правові підстави реагувати на резонансні будівництва, такі як на вул. Вільшанська, 2-6. Адже чинне законодавство чітко визначає умови, за яких орган держархбудконтролю може здійснити позапланові заходи контролю. Тож спільними зусиллями з громадськістю поступово ми наводимо лад у містобудівній діяльності столиці», – прокоментував в.о. Голови Держархбудінспекції Олександр Строкач.

Нагадаємо, орендарем ділянки площею 1,69 га є ТОВ «Інноваційна будівельна компанія», яке колись хотіло збудувати там ЖК «Печерський бастіон». ТОВ «ІБК» передала ділянку в суборенду ТОВ «МК 8», яке у вересні цього року отримало дозвіл на будівництво по вул. Вільшанська, 2-6 між будинками вул. Вільшанській, 2-А та вул. Професора Підвисоцького, 16. Проект передбачає зведення висоток на 24 поверхи з офісами та торговими центрами на зсувонебезпечному схилі.

Засновниками ТОВ «МК 8» є АТ «ЗНВКІФ «Атлон», а керівником з липня цього року є Сергій Софієв – це менеджер Андрія Вавриша. Із 2017 по 2019 рр керівником «МК 8» був Вадим Струневич, народний депутат від «Слуги народу», якого теж пов’язують із Вавришем.

Керівником фонду «Атлон» є  юрист Вавриша – Андрій Овсій.

Андрій Вавриш – це нинішній власником SAGA Development, колишній заступник директора Департаменту містобудування КМДА, відомий також як друг керівника Офісу Президента Андрія Богдана.

КУ «Кременчуцька рятувально-водолазна станція» Кременчуцької міськради Полтавської області 18 листопада за результатами тендеру ТОВ «Констракшн Машинері» машину-амфібію за 3,50 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять багатофункціональну самохідну установку класу амфібія Truxor T40 виробництва компанії «Dorotea Mekaniska AB» (Швеція) у 2019 році. Вона має гусениці, рухається на швидкості до 6 км/год. по воді, болоту, льоду і землі та оснащена косаркою для скошування очерету під водою на глибині не менше 0,8 м і сіткою для його збору.

У Фінляндії модель Truxor T40 коштує 81 800 євро, така косарка – 5 800 євро, а сито – 680 євро, що разом складає 88 280 євро, або 2,32 млн грн. (імовірно, без доставки і податків).

Договір дозволяє повний аванс. Гарантійний строк експлуатації становить рік.

Ціна угоди на 0,1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 3,50 млн грн.

Єдиним конкурентом із такою ж самою машиною було одеське ТОВ «Ремтехморпорт» Юлії Андрієнко, Олександри Квінчук і Сергія Туренка, яким керує Віталій Яцій. Останній до 2018 року працював виконавчим директором одеського ТОВ «Транс-Сервіс-КТТ».

Власниками київської «Констракшн Машинері» є болгари Боряна Радєва, Камен Нонєв і Димитр Ілчєв. Усього з 2008 року фірма отримала підрядів принаймні на 1,68 млрд грн.

Зараз міськрада реорганізує КУ «Кременчуцька рятувально-водолазна станція» у КП «Кременчук Аква-Сервіс», щоб дати можливість виконувати роботи з благоустрою місць масового відпочинку на воді та розчищення річок на платній основі. Торік комунальники вже використовували для розчищення прибережної зони орендований спеціалізований механізм, але вирішили, що орендувати спеціалізовану техніку фінансово невигідно.

Поліція розслідує факти можливої змови чиновників Державної служби геології та надр України  з посадовцями Сумської облради, ТОВ «Сабсоіл компані» та ТОВ «Аталан» при видачі цим приватним фірмам спецдозволів на користування нафтогазовоми родовищами в Сумській області.

Про це стало відомо з ухвал Зарічного районного суду м. Суми, куди слідчий звернувся з клопотаннями в рамках кримінального провадження № 42019200000000249.

В клопотанні слідчий сказав, до Держгеонадра організували та здійснили в грудні 2018 року надання спецдозволів на геологічне вивчення надр з подальшим видобуванням нафти та газу. Так, 10 грудня був виданий «Сабсоіл компані» спецдозвіл №4945 на користування 20 років  Голиковською площею в Охтирському районі.

А в останні дні року – 29 грудня, був виданий спецдозвіл №4961 фірмі «Аталан» на користування надрами Цимбалівської площі, яке знаходиться в Липоводолинському районі Сумської області та Гадячському районі Полтавської області.

За даними поліції, ці два родовищі оцінюються в понад 15 млрд грн. При цьому, фірми подали на затвердження неправдиві відомості, але отримали дозвільні документи. В ухвалах не вказано, які дані можливо було сфальсифіковано.

Слідчий клопотав про тимчасовий доступ до документів справи, але суддя відмов. Суд засумнівався,  що у випадку, коли до ЄРДР відомості було внесено за ч2 ст 364, то це розслідування може здійснюватися ГУНП в Сумській області під процесуальним керівництвом прокуратури Сумської області. Суддя вважає, що такі справи відносяться до підслідності Національного антикорупційного бюро України, а судовий контроль за розслідування здійснює Вищий антикорупційний суд.

«Сабсоіл компані» була зареєстрована в серпні 2017 року на Назара Олексіва, але вже на початку 2018 рок уїї власником став нині 27-річний мешканець Білої Церкви Валентин Штика. Після отримання спецдозволу фірма була переписна на сейшельську компанію «Сенмар ентерпрайз корп», бенефіціаром якого вказаний Штика.

Наказ № 432 про видачу спецдозволу без проведення аукціону фірмі підписав тодішній в.о. керівника Олег Кирилюк. Цим же наказом спецдозвіл отримала ТОВ «Наєр Компані» замість державної «Укргазвидобування».

«Аталан» зареєстроване в селі Шпитьки під Києвом. Її власником є «Юлпіанно холдинг лтд.». яка зареєстрована на Сейшельських островах за однією адресою зі згаданою «Сенмар ентерпрайз корп», але її бенефіціар в держреєстрі не вказаний. Директором залишено попереднього власника Олега Гордійчука, який прописаний в Ставищах Київської області.

Спецдозвіл фірмі видали наказом Кирилюка №521 в останні дні дії так званої спрощеної схеми отримання дозвільних документів через нібито проведення апробації запасів. Цим же наказом Кирилюк видав тоді спецдозволи ще п’ятьом маловідомим фірмам.

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради 11 грудня придбав у Тетяни Георгієвої будинок та земельну ділянку за 3,25 млн грн.

Про це написала на своїй сторінці в Facebook журналістка Олександра Ющищена з посиланням на дані проекту «Є-Дата» про перерахування коштів.

В платіж ці виконком вказав, що гроші перераховані відповідно до розпорядження №339 міського голови Миколаєва Олександра Сенкевича. Але цей документ не було опубліковано на сайті міськради.

Тетяна Георгієва головний лікар Міської дитячої лікарні №2, а її чоловік Павло Георгієв – начальник обласного управління здоров’я Миколаївської держадміністрації.

Георгієва задекларувала, що у її власності знаходиться житловий будинок площею 161 кв м. та земельна ділянка в 7 соток в провулку Ударний,10

Будинок пров. Ударний 10

Вже 11 грудня вона подала декларацію про суттєві зміни, де вказала отримання доходу від Миколаївської міськради за відчуження нерухомого майна на суму 3,25 млн грн. А через день вона подала декларацію на звільнення з посади головлікаря дитячої лікарні.

У власності Георгієвої житловий будинок був з 2011 року, його вартість була оцінена в 136 тис грн, що на той час складало $17 тис.

Серед приватних оголошень про продаж нерухомості в Миколаєві в кінці листопада було подано оголошення про продаж на проспекті шестикімнатного будинку площею 190 кв м на 6 сотках землі за $115 тис. З двору будинок навіть нагадує помешкання, яке купила мерія.

Оголошення про продаж будинку

Крім того, можна знайти пропозиції продажу приватного будинку в Миколаєві площею понад 400 кв м з євроремонтом та земельною ділянкою 10 соток за $115 тис.

Від «Наших грошей»

Тетяна Георгієва 21 листопада подала зміни до декларації, якими збільшила площу будинку, земельної ділянки та їх вартість. Так, нова площа будинку зросла в понад півтора рази до  268 кв м, а його вартість в гривневому еквіваленті зросла у 23 рази до 3,10 млн грн. З урахування зростання курсу долара з 2011 року майже в три рази (на кінець листопада 2019 року), ціна зросла в 7,6 рази.

Земельна ділянка подорожчала в 1,5 раза до 150 тис грн. При цьому площа ділянки не змінила і складала 7,4 сотки

В сумі переоцінена вартість будинку та землі стали дорівнювати вартості продажу маєтку міській раді.

За даними «Преступности.нет»», виконком миколаївської міськради купив нерухомість для дитячого будинку сімейного типу.

Георгієва є власницею ТОВ «Гео-лаб», яке й було зареєстроване в Миколаїві в проданому будинку.

Київрада передала ТОВ «Діосестейт» в оренду дві земельні ділянки колишнього заводу «АТЕК» загальною площею близько 30 га на проспекті Перемоги, 83 і вул. Чистяківській, 20 у Києві. Відповідні рішення ухвалені на засіданні 19 грудня.

Відповідно до першого рішення Київради фірма отримала в оренду на 5 років ділянку площею 23,57 га на проспекті Перемоги, 83 для реконструкції та обслуговування логістично-адміністративного центру.

Згідно з другим рішенням «Діосестейт» отримав в оренду на 10 років три ділянки загальною площею 6,31 га на просп. Перемоги, 83 і вул. Чистяківській, 20 (літ. К, Г, З, І, Й, Н, О, Р, С) для будівництва будівель громадської забудови.

Ці ділянки «Діосестейт» отримав у зв’язку із набуттям права власності на будівлі, розташовані на них. Зауважимо, що більшість будівель колишнього заводу «АТЕК» зруйновані.

Фірма купила будівлі 6 та 7 лютого 2019 року у ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна». Разом з тим, як свідчать дані держреєстру судових рішень, 7 лютого на вказані будівлі був накладений арешт.

Арешт було накладено у рамках кримінального провадження, яке розслідує Головне слідче управління Нацполіції України за фактом незаконного заволодіння майном ПАТ «АТЕК». Це майно арештовувалося як власність «ПАО Інвестмент лімітед Україна». Та вже 27 лютого арешт було скасовано.

ТОВ «Діосестейт» було створене у вересні 2016 року. У 2017 році засновником і директором фірми став Олексій Литвишко, колишній заступник начальника УМВС у Чернігівській області.

У травні 2018 року засновником «Діосестейту» став Анатолій Новіков, який пробув орієнтовно до 11 лютого 2019 року. Після чого його замінив Ігор Мусієв. А директором фірми досі залишається Литвишко.

З 2006 року Анатолій Новіков є співзасновником ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі», керівником якого у 2007-2010 рр був голова СБУ Іван Баканов. До 2002 року засновником «Екоенерджі» був чоловік сестри дружини Баканова Олександр Бєляєв.

Між тим, ще одним засновником «Екоенерджі» з 2008 року є віргінська компанія «Карат Консалтінг Трейдінг Лімітед». Ця ж віргінська компанія є засновником ТОВ «Екоінвест», керівником якого є Світлана Бєляєва, сестра дружини Івана Баканова. У середині 2000-х рр. співзасновницею «Екоінвесту» була дружина Баканова – Оксана Лазаренко.

Нагадаємо, що у 2014 році акціонерами ПАТ «АТЕК» стали Олексій Дмитрієнко (34%), Андрій Нагребельний (14%) та Марина Шейгас (36%).

Дмитрієнка називають людиною скандального судді Артура Ємельянова. Цей зв’язок підтверджується через ТОВ «Муллан», засновником якого разом з Дмитрієнком є Павло Малік з Відня – це бізнес-партнер подружжя Ємельянових. До слова, Ємельянов і Дмитрієнко – обидва з Донецька.

Марина Шейгас є адвокатом і бізнес-партнером Андрія Нагребельного, зокрема, по ТОВ «Фінансово-правова група «Лад».

У свою чергу Нагребельний, який з квітня 2014 року був головою наглядової ради «АТЕКу», є засновником ряду компаній. У липні-грудні 2019 року він очолював Києво-Святошинську райорганізацію ВО «Батьківщина». Від цієї партії Нагребельний влітку цього року балотувався до Ради по округу №95.

Лариса Ільєнко (зліва) та Марина Шейгас (справа)

По сусідньому округу №94 теж від «Батьківщини» балотувалася Лариса Ільєнко, яка у 2016-2019 рр була директором ПАТ «АТЕК». Наразі вона є головою Обухівської райради.

Саме при керівництві Ільєнко, а також Нагребельного і Шейгас вказані вище будівлі на просп. Перемоги, 83 і вул. Чистяківській, 20 у січні 2017 року були продані «АТЕКом» на користь ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна». Нацполіція перевіряє, чи був цей продаж формальним і чи не завдано «АТЕКу» збитки на 55 млн грн.

З 22 жовтня керівником «АТЕКу» є Віталій Маковецький. Він очолює благодійний фонд Лариси Ільєнко «Київська Русь». Маковецький, відомий як екс-віце-президент Федерації ковзанярського спорту України, у 2010 році був засуджений за розбійний напад на бізнесмена.

Засновником ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» була компанія «Нао Інвестмент Інкорпорейтед» з ОАЕ, кінцевим власником якої значилася кіпріотка Ольга Леонідоу. У вересні цього року «ПАО Інвестмент лімітед Україна» було ліквідоване.

Варто додати, що у 2016 році ТОВ «Інжерена група «Азов» (надалі – «Арей») отримала на території «АТЕКа» в оренду на кілька років приміщення для виробництва та ремонту військової техніки для потреб АТО. Однак, робота на території заводу закінчилася скандалом.

Крім того, на території «АТЕКу» з 2014 року базуються «корпуси» «Азова», який з 2016 року оформився у політичну партію «Національний корпус».

Поліція вважає, що посадовці управлінні капітального будівництва Одеської міськради (УКБ ОМР) та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Укрінвестбуд», знаючи, що виконані всі умови по ремонту дитячого відділення КУ «Міська стоматологічна поліклініка №1» за 6,99 млн грн., намагаються укласти наступний договір на 3,41 млн грн. на роботи, які вже виконанні, і таким чином розтрачують кошти місцевого бюджету. Про це йдеться в ухвалі Київського райсуду Одеси від 5 грудня.

Слідчі встановили, що у травні 2019 р. управління капбудівництва замовило «Укрінвестбуд» капремонт будівлі дитячого відділення КУ «Міська стоматологічна поліклініка №1» (чинна назва КНП «Стоматологічна поліклініка № 1»), яке знаходиться в Одесі на вул. Дегтярна,17 за 6,99 млн грн. З цієї суми на 2019 рік було розраховано 387 тис грн., а на 2020 р. – 6,61 млн грн.

Водночас, як з’ясувало слідство, управління виплатило підряднику «Укрінвестбуд» усю суму у розмірі 6,99 млн грн. до кінця вересня цього року.

Крім того, згідно з інформацією з «Прозорро», УКБ ОМР оголосило тендерну закупівлю за переговорною процедурою на очікувану вартість 3,41 млн грн. щодо «Капремонту будівлі дитячого відділення КУ «Міська стоматологічна поліклініка №1 по вул. Дегтярна 17. Корегування», де зазначена необхідність проведення додаткових будівельних робіт, які не були вказані у початковому проекті, але, які стали необхідними для виконання проекту через непередбачувані обставини. Причому непередбачувані обставини не зазначені.

Такий договір буде укладено з попереднім виконавцем робіт, тобто з «ПБК «Укрінвестбуд», оскільки будівельні роботи за новим договором технічно та економічно пов`язані з головним (первинним) договором від 22.05.2019.

Слідчі також встановили, що 12 листопада УКБ ОМР замовило ФОП Артем Мичковський розробку проектної документації «Капремонт будівлі дитячого відділення КУ «Міська стоматологічна поліклініка № 1». Коригування». Раніше ФОП Мичковський за 599 тис грн. розробляв проектну документацію по попередньому ремонту дитячого відділення КУ «Міська стоматологічна поліклініка № 1» по вул. Дегтярна, 17.

Крім цього, під час візуального огляду будівлі дитячого відділення КНП «Стоматологічна поліклініка №1» слідчі встановили, що обсяг виконаних будівельних робіт та їх якість за договором не відповідає дійсності та обсягам виконаних робіт, частина робіт не виконанні взагалі, що теж свідчить про розтрату коштів місцевого бюджету.

Суд надав правоохоронцям доступ до документів щодо капремонту дитячого відділення КУ «Міська стоматологічна поліклініка № 1», які зберігаються в управлінні капбудівництва Одеської міськради.

ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Укрінвестбуд» зареєстровано у 2018 році, його засновником та керівником є одесит Костянтин Конюшок.

Згідно з даними «Прозорро», 20 листопада УКБ ОМР уклав угоду з ТОВ «ПБК «Укрінвестбуд» щодо «Капремонту будівлі дитячого відділення КУ «Міська стоматологічна поліклініка №1» за адресою: м. Одеса, вул. Дегтярна, 17. Коригування» за 3,41 млн грн. Усього ж у 2018-2019 рр. «ПБК «Укрінвестбуд» отримав 4 держпідряди на загальну суму 12,27 млн грн., причому усі – від управління капітального будівництва Одеської міськради.

Юрист Андрій Довбенко та пов’язані з ним компанії фігурують у кримінальному провадженні НАБУ/САП щодо хабарів за вирішення у Міністерстві юстиції питань з виконавчими провадженнями. Про це «Нашим грошам» стало відомо з ухвали слідчого судді Солом’янського райсуду Києва Оксани Криворот від 26 липня 2019 року у справі 760/11124/19, копія якої є у розпорядженні редакції.

Андрій Довбенко та Анна Огренчук

Андрія Довбенка називали смотрящим за Мін’юстом у часи Павла Петренка (2014-2019 рр). Саме на його весіллі з керуючим партнером LCF Law Group Анною Огренчук у Франції прогуляв День Незалежності 2019 р. керівник Офісу Президента Андрій Богдан.

З ухвали відомо, що детективи НАБУ проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні 52019000000000180 від 28 лютого 2019 року. Детектив НАБУ Андрій Легін звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором САП Аліною Жовницькою (начальник відділу Жовницької – Василь Кричун), у якому просив надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів «Укрексімбанку», які містять банківську таємницю. Легін повідомляв, що назване вище провадження відкрито за фактом одержання службовими особами Мін’юсту та департаменту державної виконавчої служби неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення та невчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням службового становища та вчинення суб’єктами підприємницької діяльності фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Андрій Довбенко

Як вбачається із матеріалів клопотання, в період з грудня 2015 року до часу подання клопотання детектива, від ряду підприємств та банківських установ, які є стягувачами чи боржниками у виконавчих провадженнях, що перебувають у провадженні департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту здійснювались перерахування коштів із призначенням платежів «за юридичні послуги» на рахунки ТОВ «Юридична фірма «Неоклеус та Довбенко» (детальніше про цю компанію читайте в матеріалі «Кіпрського партнера смотрящого за Мін’юстом України осудили на 2,5 роки в’язниці, але він так і не сів», офіційно структура записана на офшорку «Ніатрекс бізнес ЛТД»). Також гроші перераховувались на ТОВ «Юридична фірма «Ен енд Ді» (згідно даних Youcontrol, 2017 р. засновником компанії була офшорка «Ніатрекс бізнес ЛТД», а бенефіціаром – Андрій Довбенко) та ТОВ «Юридична фірма «Евріс» (бенефіціаром досі вказаний Андрій Довбенко). Бенефіціарним власником усіх трьох структур, каже слідство, є одна особа.

У період часу з 14 грудня 2015 року по 29 січня 2018 року за вказаною схемою через рахунки ТОВ «Неоклеус та Довбенко» було проведено грошові кошти в сумі понад 125,3 млн грн, у період з 17 травня 2017 року по 29 грудня 2018 року через рахунки ТОВ «Юридична фірма «Ен енд Ді» – 37,4 млн грн, у період з 4 жовтня 2017 року по 31 грудня 2018 року через рахунки ТОВ «Юридична фірма «Евріс» – 123,5 млн грн. Загальна сума проводок склала 286,2 млн грн.

В подальшому, частина вказаних коштів із аналогічним призначенням платежів «за юридичні послуги» перераховувались на рахунки підприємств, які фігурують у кримінальних провадженнях різних правоохоронних органів як юридичні особи із ознаками фіктивності та податкові ями: ТОВ «Консалтингова фірма «Профіт-груп», ТОВ «Лігаларм», ТОВ «Лавінія», ТОВ «Юст Сервіс», ТОВ «Лігал протекшн», ТОВ «Правнича гільдія», ТОВ «Капітал правозахист», ТОВ «Міжнародна правова безпека», ТОВ «Хакен», ТОВ «Факс ЛТД», ТОВ «Арном Груп», ТОВ «Альт Форм», ТОВ «Травел Компані», ТОВ «Аср Автосервис Рентал», ТОВ «Стайліка», ТОВ «Гротекс плюс», ТОВ «Юнкер плюс», ТОВ «Експерт-Кредит Плюс», ТОВ «Лайнінгер», ТОВ «Експрес Оіл», ТОВ «Рефул Ресурс», ТОВ «Агромат-Інвест», ТОВ «Мега Старт», ТОВ «Альберо Транс Груп», ТОВ «Еліт Фінанс Групп», ТОВ «Аріо Концепт», ТОВ «Інвестменс Компані».

Частина коштів перераховувалась на рахунки ФОПів з призначенням «за надання послуг», в тому числі юридичних, інформаційних, консультаційних тощо. Зокрема, в ухвалі йдеться про ФОП Коронський Олексій Ігорович. Людина з таким ПІП фігурує в матеріалі «Наших грошей» «Єдиним партнером СЕТАМу став майданчик, який належав зберігачу майна Мін’юсту». Компанія ТОВ «Укравтомаз», власником і керівником якої раніше значився Коронський, стала першим електронним майданчиком, який Міністерство юстиції 19 вересня 2018 року долучило до партнерської програми ДП «СЕТАМ» з продажу арештованого майна. У 2016 році Коронський згадувався як зберігач майна від шепетівського МРВ ДВС ГУЮ у Хмельницькій області.

Також в ухвалі згадується ФОП Гронь Дмитро Миколайович. Людина з таким ПІП фігурує в деклараціях Миколи Гроня як син декларанта. Микола Гронь подав низку декларацій кандидатів на голову чи його заступників різних структур, зокрема 2 грудня 2019 року – декларацію кандидата на голову Держагентства з управління зоною відчуження. Допущений до співбесіди кандидата на зайняття посади першого заступника голови Держагентства лісових ресурсів.

Також, за версією слідства, частина коштів перераховується на рахунки ФОП Бондар Олена Ігорівна, ФОП Петров Гліб Олександрович, ФОП Ройко Роман Іванович, ФОП Багатюк Павло Олександрович, ФОП Мартиненко Віталій Володимирович, ФОП Андрюхіна Тетяна Олександрівна, ФОП Нежибовський Віталій Михайлович, ФОП Новаковський Петро Михайлович, ФОП Віровець Денис Володимирович, ФОП Чернишов Олександр Олександрович, ФОП Тодоров Андрій Васильович, ФОП Городнюк Віталій Валерійович, ФОП Конончук Олег Володимирович, ФОП Мельник Тарас Артурович, ФОП Рудь Микола Володимирович, ФОП Рабенко Сергій Львович.

Петро Пінкас

Частина коштів, за версією слідства, під виглядом поворотної фінансової допомоги перераховувалися на рахунки наступних підприємств: ТОВ «Агросинергія» та ТОВ «ТД «Агросинергія» (бенефіціарним власником обох компаній значиться Петро Пінкас – однокурсник колишнього міністра юстиції Павла Петренка), ТОВ «Чугуївський масло завод», ТОВ «Бранте», ТОВ «Юридична Асоціація «Евріс», ТОВ «Юридичне об’єднання «Евріс», ТОВ «Юридична Компанія «Евріс», ТОВ «Юридична фірма «Синергія», ТОВ «Юридична Спілка «Евріс», Адвокатське об’єднання «Евріс», ТОВ «Юридична фірма «Ел Сі Еф» дружини Андрія Довбенка Ганни Огренчук.

Надалі, згідно отриманих слідством відомостей, кошти перераховувалися у готівку та передавалися службовим особам Міністерства юстиції та департаменту державної виконавчої служби міністерства за проведення чи непроведення виконавчих дій, прийняття рішень у виконавчих провадженнях.

ТОВ «Юридична фірма «Неоклеус та Довбенко», ТОВ «Юридична фірма «Ен енд Ді» та ТОВ «Юридична фірма «Евріс» здійснювали перерахування коштів на рахунки вищезазначених суб’єктів підприємницької діяльності, що були відкриті в «Укрексімбанку», що підтверджується банківськими виписками, отриманими тимчасовим доступом на підставі ухвал слідчого судді Ади Педенко від 7 та 8 травня 2019 року.

Олексій Воробйов

За даними Єдиного державного реєстру декларацій, департамент державної виконавчої служби 2016 року очолювали Олена Терлецька та Дмитро Поліщук. У 2017-2018 директором департаменту був Юрій Моісеєв. 2019 року новим керівником департаменту став Олексій Воробйов, пішов з цієї посади у вересні. Зараз департамент державної виконавчої служби очолює Максим Кисельов.

Аліна Стрижак, «Наші гроші»

Регіональна філія «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» 16 грудня за результатами тендерів уклала дві угоди із ДочП «Спецтехноекспорт» про закупівлю боєприпасів на загальну суму 5,84 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч для воєнізованої охорони залізниці поставлять 98 тис револьверних патронів калібру 7,62х38 мм «Наган» із кулею FMJ та латунною гільзою під капсюль Боксера виробництва фірми «Fiocchi Munizioni S.p.A.» (Італія) не раніше 2018 року по 60 грн.

Актуальні ринкові ціни патронів до «Нагану» знайти не вдалось. У 2015 році ЗМІ писали, що такі патрони коштують 0,5-2,5 євро, що за нинішнім курсом становить 13-66 грн.

Забезпечення виконання договору становить 5%, строк післяплати – 30 банківських днів.

Формальна економія відносно загальної очікуваної вартості закупівель склала всього 1%.

Єдиним конкурентом із продукцією невідомого виробника було дніпровське ТОВ «МДМ-Технологія» Артема Моргуна на чолі з Вадимом Дядічком, яке не знижувало ціну під час аукціону. В 2015 році Дядічко йшов у Соборну районну у місті Дніпрі раду від партії «УКРОП», а в 2017 році був кандидатом на головного спеціаліста відділу законопроектної роботи юридичного департаменту АМКУ. Що ж до Моргуна, то особа з такими ПІБ є помічником депутата Дніпропетровської облради від «УКРОПу» Віктора Боняка.

Раніше засновником суперника був Максим Зайцев, а до того – Костянтин Данильчук.

Спецекспортер «Спецтехноекспорт» є дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецекспорт», яка входить до складу державного концерну  «Укроборонпром».

КО «Київмедспецтранс» Київради 16 грудня за результатами тендеру замовила ТОВ «Автоспецпром» автомобілів швидкої медичної допомоги на 62,72 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До квітня 2020 року мають поставити повністю оплачені наперед 32 автомобіля швидкої медичної допомоги Peugeot Boxer 2х4 типу В по 1,96 млн грн., або $83 тис.

Із вересня інші замовники купували в «Автоспецпрому» і ТОВ «ВіДі Юнікомерс» тип В по $81-84 тис. А в травні «Київмедспецтранс» замовляв його в них по $88-90 тис.

Гарантійний строк на автомобіль становить п’ять років, на медичне устаткування – два роки. Ціна угоди на 18% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 76,07 млн грн.

ТОВ «Бріорсон Моторc» з автомобілями Hyundai Н350 не допустили до аукціону через якісь невідповідності вимогам тендерної документації. Воно поскаржилось в АМКУ, що замовник не пояснив у протоколі конкретні підстави для відхилення. Замовник відповів адмінколегії, що фірма надала гарантійний лист від офіційного представника в Україні виробника базових автомобілів щодо надання гарантії на інший строк, ніж той, який був передбачений тендерною документацією. Також вона зазначила лише один власний або партнерський сервісний центр у Києві та/або Київській області замість принаймні двох необхідних. Тому адмінколегія визнала відхилення «Бріорсон Моторc» правомірним.

Нагадаємо, адмінколегія АМКУ цьогоріч розглянула більше двадцяти скарг «Бріорсон Моторс» на умови тендерів щодо «швидких» в окремих регіонах, проте не зобов’язала замовників викинути з документів більшість вимог з ознаками дискримінаційності.

Єдиним допущеним конкурентом була фірма «ВіДі Юнікомерс» із групи компаній «ВіДі» Віталія Джуринського з автомобілями Ford Transit, яка не знижувала ціну під час торгів.

«Автоспецпром» входить до пулу компаній братів Фісталів, чий батько відомий донецький професор Еміль Фісталь пов’язаний дружніми стосунками з уже колишньою головою комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяною Бахтєєвою (відома як представник Партії регіонів, а у межах минулого скликання була головою підкомітету з питань медичного страхування цього комітету, представляла «Опозиційний блок»).

«Автоспецпромом» і «ВІДІ Юнікомерс» неодноразово розігрували тендери між собою.

Цьогоріч на пілот реформи системи екстреної медичної допомоги в Одеській, Вінницькій, Донецькій, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві виділено 1 млрд грн.

Дочірнє підприємство «Бігборд-3» виграло в апеляційному суді у Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міськради у справі про рекламні борди, на які фірмі безпідставно не продовжили дозвіл. Про це написала Вероніка Хорольська у «Запорізькому центрі розслідувань» з посиланням на постанову Третього апеляційного адмінсуду від 7 листопада.

В липні 2018 р. ДП «Бігборд-3» отримало від міськвиконкому дозвіл на розміщення зовнішньої реклами. Йшлося про оренду 62 бордів (41 адреса) по всьому місту.

По закінченню терміну, у вересні, підприємство звернулося з проханням продовжити термін дії на дозвіл. Але отримало відмову від Департаменту комунальної власності. Там повідомили, що на фірму надійшли скарги про порушення при розміщення реклами, що і стало причиною для відмови.

У той же час, ці ж борди передали новій фірмі з Дніпра – «Сілл Запоріжжя». ТОВ «Сілл Запоріжжя» керує Андрій Баско, якого вважають правою рукою тамтешнього депутата і бізнесмена Загіда Краснова.

Водночас, «Бігборд-3» з таким рішенням не погодився. І в січні фірма звернулася до суду з позовом до Департаменту комунальної власності, попросивши визнати відмову протиправною та скасувати її.

Влітку 2019 р. суд прийняв рішення на користь «Бігборд-3». Суддя дійшов висновку, що Департамент не мав повноважень приймати рішення про відмову, і для відмови не було підстав. Відмовити фірмі міг тільки виконком і в разі, якщо б він виявив порушення, а «Бігборд-3» не виправило б їх в строк.

Разом з тим, сам Департамент не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу. Попросивши скасувати рішення першої інстанції і прийняти нове на його користь. Але програв і в апеляції.

Після цього, на сайті міськради з’явився проект рішення виконкому про скасування дозволу для «Сілл Запоріжжя» і повернення бордів «Бігборд-3».

Але на цьому історія не закінчилася. Тепер, якщо виконком поверне білборди ДП «Бігборд-3», фірма «Сілл Запоріжжя» може подати позов на повернення грошей, які були виплачені за оренду заарештованих рекламних місць на час судових розглядів, а тепер забрані назад. А також, втрату прибутку, тому що поки немає нових бордів, а значить і рекламу розміщувати ніде.

У той же час, якщо білборди не повернуть, то мерія може отримати ще один позов за невиконання рішення суду.

Відповідальним в цій ситуації є виконком. Зовнішньою рекламою опікується перший заступник мера Запоріжжя Сергій Мішок. «У нас є рішення суду і ми будемо діяти згідно з ним. Фірмі «Сілл Запоріжжя» ми дозвіл ліквідували, оскільки так необхідно за рішенням. А «Бігборд-3 отримає свої білборди назад», – повідомив журналістам Сергій Мішок.

«Тепер виконком буде збиратися і вирішувати, що робити далі – повертати ці гроші фірмі в судовому порядку, або підшукати їм альтернативні місця, на заміну. Але тоді виникає питання – а за чий рахунок буде ця «альтернатива»?, – зазначили журналісти.

Служба автомобільних доріг у Запорізькій області 17 грудні за результатами тендеру замовила ТОВ «Техноцентр «Навігатор» та ТОВ «Адамант моторс Запоріжжя» легкових автомобілів на загальну суму 2,28 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

«Техноцентр «Навігатор» поставить повнопривідний кросовер Hyundai Santa Fe TM 2,2 CRDi Prestige 8AT 2019 року випуску за 1,18 млн грн. Автомобіль матиме дизельний двигун, подушки та шторки безпеки, двозонний клімат-контроль, круїз-контроль, вибір режиму водіння DRIVE MODE Eco/Comfort/Sport/Smart, камеру заднього огляду, передній та задній парктронік, підігрів керма, передніх та задніх сидінь, 7″ кольоровий LCD монітор (RDS-радіо +МР3 +USB), 6 динаміків, шкіряну оббивка салону (штучн.), віртуальну панель приладів SuperVision 7″ TFT LCD, оббивку стелі та стійок тканиною поліпшеної якості.

У автосалонах кросовер Hyundai Santa Fe у комплектації Prestige можна придбати за 1,18 млн грн.

На торгах конкурентами «Техноцентр «Навігатор» були ТОВ «Богдан-Авто Запоріжжя» із корпорації «Богдан» та ТОВ «Едем-Авто» Лариси та Юрія Побоченків, чиї пропозиції були вищими: 1,19 млн грн. та 1,23 млн грн. відповідно.

За другим лотом  «Адамант моторс Запоріжжя» поставить два повнопривідних кросовера Renault Duster 2019 року випуску по 546 тис грн. Кожен автомобіль матиме дизельний двигун, подушки та шторки безпеки, режим ECO водіння, круїз-контроль, задній парктронік, клімат-контроль, мультимедійну навігаційну систему MEDIA NAV Evolution.

Кросовер Renault Duster, подібний тому, який купили дорожники, продають за 542 тис грн.

На цих торгах єдиним конкурентом «Адамант моторс Запоріжжя» було ТОВ «Експерт-трейдер» Кирила Дзюрака, чия пропозиція була вищою – 1,12 млн грн.

Засновниками ТОВ «Техноцентр «Навігатор» є Олеся Рубахіна та директор фірми Олександр Сергієнко.

ТОВ «Адамант моторс Запоріжжя» засноване ПП «Уні-інвест» Дениса Полякова, директор фірми-переможця – Дмитро Хазей.

ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» 17 грудня уклало угоду з компанією «Hunkeler Systeme AG» (Швейцарія) про закупівлю обладнання на 474 тис євро. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2020 року фірма-виробник поставить, змонтує та введе в експлуатацію систему знищення продукції суворого обліку із запасними частинами, а також проведе інструктаж персоналу. У графі «Кількість одиниць товару» вказано «9 штук», але незрозуміло, що саме мається на увазі – системи чи складові частини однієї системи, запчастини і послуги.

Інші деталі замовлення невідомі, оскільки держпідприємство не оприлюднило договір.

«Hunkeler Systeme AG» є дочірньою компанією швейцарської «Hunkeler AG» і виробляє системи видалення та пресування обрізків паперу, картону, фольги, плівки і самоклейки.

У 2018 році Нацбанк замовив у «Hunkeler Systeme AG» автоматизовану систему знищення зношених банкнот HCDS 100 за 173 тис євро із пусконалагодженням за 33 тис євро.

В Україні створено «Лігу антитрасту» – перший громадський проект, присвячений популяризації та освітнім програмам в антимонопольній сфері.

Ініціаторами проекту виступили громадські організації «Наші гроші» та «Рада захисту конкуренції та споживачів» (РЗКС).

Засновниками РЗКС виступили держуповноважені АМКУ, члени Колегії з розгляду скарг у сфері закупівель в 2015-2019 роках Агія Загребельська і Анна Артеменко, а також Юрій Ніколов – редактор сайту «Наші гроші», який спеціалізується на висвітленні тендерів та антимонопольної тематики.

«Наші гроші» десять років тому стали першим виданням в Україні, яке почало масштабно висвітлювати державні закупівлі. І ми першими також почали всебічно висвітлювати події в Антимонопольному комітеті. Тож цілком логічно, що ми вирішили вкласти накопичений досвід у новий проект», – розповів засновник та головний редактор «Наших грошей» Олекса Шалайський.

Нова громадська організація планує проводити навчальні та освітні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності громадськості про події у сфері антитрасту, а також для підвищення компетенцій галузевих фахівців.

«За роки роботи в Антимонопольному комітеті я на власному досвіді пересвідчилась – Україна поки що залишається в полоні монополістів та хижацьких ділових практик. Цей уклад потрібно змінювати, тому ми починаємо грати «вдовгу». Ми хочемо збільшити кількість людей, що розуміються на антитрасті, і покращити якість їхніх знань», – вказала голова правління «Ради захисту конкуренції та споживачів» Агія Загребельська.

В найближчих планах «Ліги антитрасту» навчальні семінари для фахівців у сфері закупівель та різних напрямків антимонопольної сфери.

«Ми маємо знання про весь спектр діяльності Антимонопольного комітету та знайомі з кращим світовим досвідом – від закупівель і концентрацій до виявлення узгоджених дій та нюансів державної допомоги», – відмітила член правління РЗКС Анна Артеменко.

Першим заходом «Ліги антитрасту» буде семінар «Публічні закупівлі. Лайфхаки» 29 січня у Mercure Kyiv Congress Hotel по вул. Вадима Гетьмана, 6. Реєстрація на семінар за посиланням. Компанії, що стануть партнерами семінару, отримають додаткові можливості, у тому числі окремий Workshop зі спікерами.

Контакти «Ліги антитрасту»: league.antitrust@gmail.com , (044) 561-60-40, (067) 468-60-40.

Головні мисливствознавці державних підприємств «Маневицьке лісове господарство» і «Колківське лісове господарство» Микола Корець та Юрій Наглюк змінили роботу. Вони очолили приватні мисливські фірми, на користь яких нещодавно лісгоспи відмовились від угідь.

Про це написала Оксана Петрук в «Сила правди».

У жовтні 2019-го депутати Волинської обласної ради підтримали рішення Маневицького і Колківського лісгоспів відмовитись від мисливських угідь площею понад 12 тис га та 30 тис га відповідно.

Того ж дня наступним питанням розглянули безоплатну передачу цих площ і частини тих, якими держлісгоспи не користуються ще з жовтня 2018-го, новоствореним мисливським фірмам. В результаті понад 36 тис га в користування отримало ТОВ «Мисливство Волині» та майже 20 тис га отримало ТОВ «Поліський єгер». Загалом, у приватне користування компаніям на 25 років перейшло 56 тис га.

На початку грудня у публічних реєстрах фізичних та юридичних осіб з’явилася інформація про зміну керівників приватних мисливських фірм «Мисливство Волині» (Маневичі) та «Поліський єгер» (Колки). Їх очолили головні мисливствознавці держлісгоспів: Микола Корець і Юрій Наглюк відповідно. Звільнилися з лісгоспів вони за декілька днів до призначення в приватні фірми. за словами Кореця, його звільнили через скорочення разом з єгерями, після цього він отримав запрошення від орендарів угідь.

«Мисливство Волині» і «Поліський єгер» були створені в один день 6 червня 2019-го року і зареєстровані за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 74.

Керівником обох фірм була одна людина Віктор Кирилюк. Він також був серед засновників цих підприємств.

Згодом засновником та бенефіціаром «Поліський єгер» став син відомого на Волині аграрія Віктора Шумського – Олександр Шумський.

Засновниками «Мисливство Волині» є вже згаданий Віктор Кирилюк, Володимир Ковальчук з Луцька та Сергій Засядько з Рівненської області.

Касаційний господарський суд підтримав позов ТОВ «Гарант-УТН» проти Антимонопольного комітету у справі про визнання недійсним частини рішення регулятора щодо змови між учасниками аукціонів на придбання нафти «Укрнафти» у 2015 році. Про це свідчить постанова суду від 17 грудня.

Під копірку вслід за висновками суду за позовами інших відповідачів у спірній справі АМКУ, суд пояснив:

«Розподіл лотів між учасниками аукціонів за певною “територіальною ознакою” зовсім не обов`язково мав бути наслідком домовленості учасників аукціонів, а міг мати економічне підґрунтя, зумовлене виробничими факторами, а сплата гарантійного внеску в останній день напередодні аукціону є економічно доцільним, водночас протилежного Комітетом у попередніх судових інстанціях не доведено».

Крапку у справі поставили судді Ірина Булгакова, Богдан Львов та Володимир Селіваненко.

Нагадаємо, у березні 2017 року Антимонопольний комітет оштрафував шістьох учасників аукціонів «Укрнафти» щодо продажу нафти у 2015 році за антиконкурентні узгоджені дії, наклавши на відповідачів загалом 1,3 млрд грн штрафу (ПАТ «Укртатнафта» – 1,003 млрд грн, ПАТ «НПК-Галичина» – 326,92 млн грн, ТОВ «Котлас» – 1,67 млн грн, ТОВ «Галнафта» – 667 грн, ТОВ «Гарант-УТН» – 40,07 млн грн, ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд» – 3,33 тис. грн).

31 жовтня Касаційний госпсуд визнав недійсним спірне рішення АМКУ в частині вини ПАТ «ТФПНК “Укртатнафта”» та ТОВ «Котлас». Раніше, 17 жовтня, цей же суд підтримав позов ТОВ «Галнафта» проти АМКУ.

Додатково нагадаємо про ознаки пов’язаності «приватівських» учасників аукціонів, встановлені АМКУ:

• Компанії надавали один одному фінансову допомогу, якою покривали гарантійні внески для участі у спірних аукціонах;
• За результатами аукціонів переможці придбали нафту і газовий конденсат за стартовими цінами, визначеними у їхніх заявках на лоти (йдеться про 315 лотів по нафті та 10 лотів по газовому конденсату у межах загалом п’яти аукціонів);
• ПАТ «НПК-Галичина» зберігало нафту, яку на аукціонах придбавали «ТД Прикарпаттянафтотрейд», «Галнафта» та «Гарант-УТН»;
• Інтереси трьох з семи учасників на аукціонах, у яких вони брали участь, представляла одна і та ж особа («Котлас», «Галнафта» та «Прикарпаттянафтотрейд»);
• Директор «Галнафти» представляв інтереси «НПК-Галичина» на аукціонах і при наданні пояснень у справі АМКУ, а крім того ці компанії на момент проведення аукціонів знаходились за однією адресою;

Член правління НПК-Галичина є заступником головного інженера в «Укртатнафті» тощо.

Упродовж 2018 року з відкритого доступу в державному реєстрі судових рішень прибрали  майже 230 тисяч документів, які стосуються кримінальних, адміністративних, цивільних і господарських справ.

Про це пише «Слідство.інфо» з посиланням на дані аналітичної системи Youcontrol.

З 2006 року всі ухвалені українськими судами документи (окрім Конституційного суду) вносяться до реєстру, систему наповнюють працівники кожного суду та оператори реєстру. А сама електронна база перебуває під контролем Державної судової адміністрації.

У судовий реєстр мають вноситися всі ухвали. Однак закон дозволяє не показувати зміст судового документу, якщо засідання відбулося у закритому режимі. Тоді в реєстрі відображають номер та дату документу, але сам текст не показують.

Трапляються й інші випадки, коли судові ухвали з’являються у реєстрі, а потім зникають. Так сталося з ухвалою по кримінальній справі розкраданням коштів злочинним угрупування за участі керівництва країни часів президента Віктора Януковича, де фігурувало ПП «Віста спей». Ухвалу вилучили за постановою слідчого. А «Віста спейс» увійшла до списку спонсорів партії «Слуга народу», якій перерахувала 3,20 млн грн.

Закон «Про доступ до судових рішень» дозволяє не публікувати за клопотанням правоохоронців документи лише якщо йдеться обшуки житла чи розшукові дії.

Утім, вони повинні з’являтися у публічному доступі через рік.

Серед лідерів з видалення документів, як показала система, місто Київ. З відкритого реєстру зникло майже 50 тисяч документів, ухвалених столичними судами. Чимало судових рішень минулоріч вилучили також у Дніпропетровській області — близько 20 тисяч та на Одещині — майже 18 тисяч.

За вилучення інформації з реєстру посадовець несе лише адміністративну відповідальність — штраф від 10 до 17 тисяч гривень.

З 15 по 21 грудня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 58,42 тисяч закупівель на загальну суму 19,25 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 6,97 млрд грн.

Освоювачі бюджетів прискорили свою справу, збільшивши кількість допорогових закупівель у півтора рази у порівнянні з минулим роком.

За минулий тиждень замовники збільшили кількість закупівель менших від порогового значення 200 тисяч гривень, вище якого по товарам та послугам треба проводити відкриті торги. Таких «допорогів» провели 53 тисячі на 2,11 млрд грн, що у півтора рази більше у порівнянні з аналогічним тижнем 2018 року.

Це збільшення як і завжди пов’язано з бажанням швидше освоїти залишки бюджетних призначень до завершення 2019 року. Зазвичай, пік припадає саме на передостанній тиждень року, оскільки після проведення процедури у «Прозорро» потрібно ще пару днів на проведення документів через Держказначейство, яке у свою чергу фактично припиняє прийом проводок за пару днів до Нового року.

Разом з тим, міністр фінансів Оксана Маркарова ще 19 грудня повідомила про припинення фінансування окремих видатків через казначейство:

«До кінця року залишилось 8 днів. Теоретично, станом на сьогодні більшість важливих видатків повинно було вже давно бути подано в ДКСУ та на них відкрито асигнування, що насправді більшість відповідальних розпорядників і зробила. Але, як відомо щороку саме друга половина грудня – це час спроб безлічі “перекидок” з програми на програму, запитів щодо термінових авансів, подачі хоч якихось документів в казну і решта “освоювань коштів та проведення каси, на які чомусь не вистачило 11 з половиною місяців року.

Особливо важливо це тому що в цьому році за 11 місяців є недовиконання по ряду доходів в результаті об’єктивних причин (несплата державними компаніями 10 млрд грн дивідендів та ЧЧП, ухвалення попередньою ВРУ після бюджету пільги на обладнання для альтернативної енергетики, яке коштувало бюджету 9.6 млрд грн, зміною макро в результаті падіння ціни на газ та сильнішому курсу).

Тому ще раз:

(1) всі захищені видатки фінансуються в звичному режимі,

(2) всі незахищені видатки 11 місяців теж було повністю відкрито до фінансування, але навіть по ним на десятки мільярдів так і не пройшла каса, бо не подано жодного документу чи навіть не проведено тендерів

(3) всі важливі перекидки – фінансування Охматдиту, додаткові зарплати шахтарів, всі видатки на безпеку та оборону – будуть профінансовані.

Переглядаємо з розпорядниками виключно екзотичні запити. По результатам року зробимо рейтинг найяскравіших з них.

Для порівняння: в минулому році не було профінансовано 21.7 млрд грн видатків. Тому в наступному році будемо дуже велику увагу приділяти плануванню та обмеженням перекидок, які очевидне свідчення проблем з плануванням, про що давно говорить Рахункова палата, Бюджетний комітет, Мінфін».

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Тенденції цьогорічної роботи Антимонопольного комітету не передбачають реалізації позитивних сценаріїв у 2020 році.

Орган ризикує стати «ручною» установою, де в залежності від ситуації застосовуватиметься або не застосовуватиметься практика, напрацьована упродовж минулих років.

Не менш плачевним для Комітету може стати відтік професійних кадрів на фоні низького інтересу потенційних кандидатів на вакансії в антимонопольному органі.

Насамкінець, малоперспективно виглядають уже на старті програшні для АМКУ судові процеси, ініційовані відповідачами у найбільш гучних справах регулятора за підсумками 2019-го.

1. Монолітна колегіальність

Після «чистки» державних уповноважених АМКУ набір новачків завершився таким фінальним складом Комітету:

1. Юрій Терентьєв (голова АМКУ, який скеровував до Офісу президента список членів АМКУ для звільнення – усіх, крім себе).
2. Ольга Піщанська (перша заступниця Голови Комітету, очолювала закупівельний напрямок у «АрселорМіттал» у той же період, коли Юрій Терентьєв був генеральним юрисконсультом цього підприємства).
3. Дар’я Чередніченко (заступниця Голови Комітету, прийшла в АМКУ з «Metro Cash & Carry Україна», де працювала разом з Юрієм Терентьєвим).
4. Ніна Сидоренко (заступниця Голови Комітету, Сидоренко і Терентьєв були однокурсниками у КІМО з колишнім замголови Адміністрації президента Олексієм Філатовим).
5. Марія Процишен (державна уповноважена, вважається близькою до Терентьєва, що підтверджується відповідними голосуваннями Процишен у ключових справах).
6. Ірина Копайгора (державна уповноважена, донька викладача Криворізького економічного інституту Івана Копайгори, на лекціях якого Володимир Зеленський вивчав теорію держави і права, у цьому ж вузі працює батько президента).
7. Наталія Буроменська (державна уповноважена, екс-юристка компанії «Водафон» та дружина відомого юриста Михайла Буроменського, знайомого з Борисом Ложкіним).
8. Ольга Нечитайло (державна уповноважена, колишня працівниця АМКУ, що займалась питаннями ДТЕК, останні два роки працювала у BRDO під керівництвом нинішнього прем’єр-міністра Олексія  Гончарука і нинішнього міністра енергетики Олексія Оржеля. На початку вересня АМКУ підписав з BRDO договір про співпрацю).
9. Сергій Тищик (державний уповноважений, газовий трейдер, у 2014-2017 роках був керівником дочірнього підприємства «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз»).

Проста математика: четверо з восьми державних уповноважених так чи інакше пов’язані з чинним головою АМКУ. Додайте його голос – і декларована колегіальність у прийнятті будь-якого рішення не викликатиме сумніву хіба що у найбільш довірливих.

2. Вибірковість підходів

У другій половині 2019-го «Наші гроші» все частіше фіксували вибіркове застосування антимонопольниками власної практики у вирішенні питань різного радіусу дії. Численні неспівпадіння траплялись як при розгляді державними уповноваженими тендерних скарг, так і при визначенні ними розміру штрафу для відповідачів у справах про порушення конкурентного законодавства.

Немає жодного натяку на те, що у 2020-му щось зміниться. А зважаючи на уже згаданий склад державних уповноважених, послідовність Комітету може врешті полягати лише в тому, що регулятор послідовно підтримуватиме те, що треба підтримати.

3. Реформа територіальних відділень

План голови АМКУ Юрія Терентьєва щодо скорочення кількості територіальних відділень, що вперше пролунав у 2017-му, буде реалізований вже весною 2020 року.

В Комітеті обіцяють, що наслідками реформи стануть:

• Скорочення адміністративних витрат Комітету, що призведе до гнучкої та ефективної системи із захисту конкуренції;
• Отримання міжрегіональними відділеннями найсучаснішого методологічного забезпечення, співробітники отримають кращу матеріальну винагороду;
• Уніфікація правозастосування в регіонах;
• Зниження залежності від обласних органів влади, що має дозволити ефективніше боротися із антиконкурентними діями цих органів влади
• Зниження потенційних корупційних ризиків.

Усе це вже невдовзі вдасться перевірити. Проте треба пам’ятати і про загрози, які несе реформа. Одна з них – зменшення контролю регулятора в регіонах при активному курсі країни на децентралізацію. Фактично, замість того, щоб робити сильнішими територіальні відділення у кожному окремому регіоні, голова АМКУ вирішив скоротити їхню кількість та відійти на кілька кроків осторонь. З іншого боку, централізація влади в середині антимонопольного органу від цього стане лише стрункішою. Якщо все до цього йшло – то ось воно, уже на підході.

4. Прокляття звільнень

У цьому році з центрального апарату АМКУ звільнились понад 50 працівників. Це майже вдвоє більше, ніж у 2017-му. Норма по звільненню спеціалістів за весь 2018-ий була фактично виконана вже за дев’ять місяців поточного року.

Сумна статистика не викликає подиву, якщо взяти до уваги заробітні плати працівників АМКУ, а саме їхній діапазон – прірву, що простягається між ЗП менеджерів АМКУ та ЗП спеціалістів.

Як стрімко скорочуватиметься штат антимонопольних органів по регіонах можна лише здогадуватись. Єдине, що відомо напевне, після суттєвих втрат професійних кадрів, відтворити їхній резерв буде нелегко. І це буде робота не на один календарний рік.

5. Малоприємні судові процеси за ключовими справами 2019-го

Найбільш гучні справи 2019 року можуть принести Комітету найбільш неприємні програші у суді.

Йдеться, з-поміж іншого, про рішення АМКУ щодо примусового поділу монополіста – групи компанії «Азот». Про основну небезпеку щодо судового захисту цього рішення регулятора писала колишня державна уповноважена Агія Загребельська.

На порядку денному будуть захист рішень по цигарковому картелю, «Коруму», облгазах Фірташа та інші. Тож, в новому році АМКУ знадобиться хороший штат юристів.

Блог від: Юлія Костюк

Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» 17 грудня оприлюднила повідомлення про намір укласти угоду з  АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» стрілочних переводів на 160,13 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Переговорну процедуру оголошено після відміни двох відкритих торгів через неявку достатньої кількості конкурентів. «Дніпропетровський стрілочний» є єдиним виробником такої продукції на неокупованій Росією території України.

Ціна 160,13 млн грн є на 11 мільйонів гривень меншою, ніж «Укрзалізниця» планувала витратити у момент оголошення переговорної процедури 11 грудня. Очікувану ціну спочатку було встановлено у розмірі 171,10 млн грн. Але знижено після публікації «Наших грошей» від 16 грудня про можливе завищення ціни.

За даними «Наших грошей», очікувана ціна грудня 2019 року перевищувала закупівельну ціну 2018 року на 5-10%, незважаючи на суттєве укріплення гривні та 20-відсоткове падіння світових цін на сталь.

У свою чергу в 2018 році ЦЗВ купило переводи у ТОВ «Крендлз» і «Дніпрозалізничпостачання» ще на 30% дорожче від тендеру 2016 року, на якому згідно кримінального провадження НАБУ, закупівельна ціна була завищена щонайменше на 20%. При цьому торік голова «Укрзалізниці» Євген Кравцов обіцяв зупинити закупівлю у посередницьких фірм і перейти на прямі відносини з виробником. Однак насправді закупівля у «прокладок» була завершені договорами на загальну суму 647,10 млн грн, а згодом і були продовжені на 2019 рік.

Про причини утримання закупівельної ціни 2019 року на рівні 2018 року в «Укрзалізниці» не повідомляють. Разом з тим, два тижні тому «Укрзалізниця» вже отримувала знижку по металопродукції по іншій великій закупівлі – «Метінвест-СМЦ» Ріната Ахметова знизив ціну на рейки на 9% у порівнянні з травнем 2018 року.

Виробник «Дніпропетровський стрілочний завод» («ДнСЗ») належить кіпрській «Джонен Кепітал Лімітед» («Jonen Capital Limited», 20%), Загіду, Руслану та Ельвірі Красновим (20%), Сергію та Ірині Тараненкам (19%), Вікторії Корбан (18%), Світлані Єлисеєвій (7%), Валерію Крячку (7%). Вікторія Корбан з Ізраїлю – це сестра Геннадія Корбана, екс-заступника голови Дніпропетровської ОДА при Ігорю Коломойському.

Голова правління «ДнСЗ» Сергій Тараненко був депутатським помічником Ярослава Дубневича («Блок Петра Порошенка»), чия «Корпорація КРТ» якраз і була однією з посередницьких ланок у закупівлі переводів 2016 року. Зараз Дубневич і Тараненко звинувачуваються НАБУ та САП у корупції по тій закупівлі. Вже після того як стало відомо, що Тараненко підозрюється у вчиненні злочину, президент Петро Порошенко нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня