Господарський суд м. Києва відмовив Фонду державного майна в розірванні договору з ТОВ «Галтера»  про купівлю 95% акцій ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»

Таке рішення суд прийняв 11 вересня.

З матеріалів справи відомо, що 28 серпня 2009 року за результатами конкурсу ФДМУ продав «Галтера» акції «АК «Дніпроавіа» за 59,02 млн грн. Було укладено відповідний договір/купівлі продажу, який передбачав фінансові зобов’язання покупця та затверджена концепція післяприватизаційного розвитку авіакомпанії. В 2011 році було створено ТОВ ТОВ «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ», до статутного капіталу аеропорту передали частину майна авіакомпанії. На виконання інвестиційної програми «АК «Дніпроавіа» повинна була інвестувати 882,1 млн грн. Зокрема 107 млн грн. на реконструкцію штучної злітно-посадкової смуги, яка підлягає передачі у власність держави. Проте компанія запропонувала вкласти лише 6,12 млн грн.

За договором приватні власники зобов’язані передати в державну власність крім злітно-посадкової смуги також радіомаячну систему РМС СП – 80 М та земельні ділянки, на яких вони розташовані. Але цього не було зроблено, обіцяні інвестиції склали лише 142,15 млн грн. Після чого ФДМУ звернувся до суду про розірвання договору купівлі-продажу авіакомпанії.

Госпсуд Києва в своєму рішенні констатував, що в договорі з ФДМУ не було вказано, якому органу «АК «Дніпроавіа» має передати майно. Такий орган Кабміном було визначено лише в листопаді 2015 року, майно передали в управління Міноборони. При цьому, перелік майна в урядовому документі відрізнявся від списку, що значився у договорі з ФДМУ. Тому суд вирішив, що авіакомпанія не мала можливості вчасно виконати пункти договору щодо передачі майна аеропорту державі. В 2014 році аеропорт використовували військові і «Галтера» пропонувало ФДМУ внести зміни до договору, що суд розцінив як намагання фірми його виконувати.

Саме проведення військовими Антитерористичної операції на Донбасі суд визнав причиною інвестування фірмою в реконструкцію штучної злітно-посадкової смуги в 18 разів менше коштів від обіцяних. В доказ цього був згаданий позов «Галтера» до суду з вимогою передислокації військових, який не було задоволено. Доводи ФДМУ, що реконструкцію аеропорту можна було зробити до початку АТО суд прийняв критично, так як договір не передбачав конкретної дати початку робіт, авіакомпанія мала право самостійно визначити цей термін до кінця 2014 року – кінцевого строку внесення інвестицій.

В підсумку Госпсуд Києва відмовився задовільнити позов ФДМУ про розірвання договору купівлю-продажу «Авіаційна компанія «Дніпроавіа».

Відмітимо, що це повторний розгляд першою інстанцією позову ФДМУ. В 2017 році Господарський суд Дніпропетровської області позов задовольнив, але апеляція це рішення відмінила, а касація направила справу на повторний розгляд. Позов про перенесення розгляду справи в Київ подало «Галтера».

Засновниками «Галтери» є ТОВ «Кельвіс», ТОВ «Діскора», ТОВ «Тасма», компанія «Алданті інвестментс лімітед» (Беліз), «Етімо трейдінг лтд» (Віргінські острови) та «Файневіа сайпрус лімітед» (Кіпр). Фірма входить до складу бізнес-групи «Приват», одним з бенефіціарів якої є Ігор Коломийський.

Філія «Днопоглиблювальний флот» ДП «Адміністрація морських портів України» 19 вересня за результатами тендеру замовила ТОВ «Компанія «Дніпротранссервіс» ремонт земкаравану за 32,38 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч відремонтують земкараван ДН-30 у складі земснаряду «Дніпровський-30» і теплоходу «СЗ-3». Місцем передачі-приймання вказано Київ, а місцем ремонту – Київ, Черкаси та/або Кременчук. Гарантійний строк на послуги і матеріальні ресурси складає рік, на лакофарбове покриття – два роки, а забезпечення виконання договору – 5%.

Ціна переможної пропозиції була на 3% нижчою від очікуваної вартості закупівлі.

Створений в 2011 р. «Дніпротранссервіс» із Новомосковська на Дніпропетровщині має статутний капітал 1 тис грн. Засновницями є Олеся Ольховик із Дніпра і Майя Данилян з Ізмаїлу, чий чоловік Олексій Данилян раніше виконував обов’язки заступника директора КП «Морська пошуково-рятувальна служба», а директоркою – Наталія Юферова. Остання свого часу була відома як головний бухгалтер ТОВ «СМД-Інвест» Дмитра Демченка, який був членом дільничної виборчої комісії від кандидата в мери Дніпра Бориса Філатова.

У 2010 р. зі складу засновників «СМД-Інвест» вийшов екс-директор Дніпропетровського облводоканалу Семен Шлаєн. Крім того, Демченко володів нині ліквідованим ТОВ «Євросервіскар». У цій фірмі його партнерами були екс-депутат міськради Дніпра Ігор Білаковський та Сергій Краснопольський, який у 2010 р. йшов у мери Дніпра від «Союзу лівих сил», а в 2015 р. – у Дніпропетровську облраду від партії «Самопоміч».

Наявність матеріально-технічної бази (доку) «Дніпротранссервіс» підтвердив угодою про спільну діяльність за 2019 рік із ПрАТ «Кременчуцький річковий порт», а досвіду – угодою за 2016 рік із «Eastern Logistics Co Ltd. S.A.» про ремонт буксира «Vasyl Franco».

Усього з травня 2019 року переможець отримав державних підрядів на 40,88 млн грн.

Єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «Судоремстрой Груп» директора Олега Осадчого, зареєстроване в 2017 році у Херсоні за адресою Карантинний острів, 1. За даними системи «YouControl», раніше співзасновником був Олександр Бондаренко.

Інші дві фірми не допустили до аукціону. ТОВ «Морбудсервіс» не прибрало фразу «або еквівалент» в єдиному рядку техзавдання, де йшлося про ґрунт МА-15 для фарбування неробочих поверхонь валу теплохода. МПП «Виробничо-комерційна фірма «Тос» заявило, що використовуватиме виробничі площі за адресою м. Київ, вул. Набережна-Лугова, 8 за договором за 2019 рік із ТОВ «Київський завод суднобудування та судноремонту». Проте останнє відповіло замовнику, що лише орендує ці площі. Замовник зробив висновок, що інформація недостовірна, і відхилив фірму. «ВКФ «Тос» марно скаржилась в АМКУ.

Вартість електроенергії на ринку «на добу наперед» (РДН) на території Бурштинського енергоострову у вересні була значно вища від ціни е/е РДН на території решти України. Про це свідчать дані Міненерго та ДП «Оператор ринку», які є у розпорядженні «Наших грошей».

В окремі дні, наприклад 15 вересня, вартість е/е на енергоострові була більше ніж у півтора рази дорожча від решти України – 1,84 проти 1,12 грн за МВт*годину.

Бурштинський енергоострів від’єднаний від енергосистеми України. Це умовна територія, на якій розташовані електричні мережі Бурштинської електростанції, що належить групі ДТЕК Ріната Ахметова, разом з прилеглою до неї електромережею та власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей. Всього на цій території мешкає близько 3 млн українців.

Основним місцевим виробником електроенергії для енергоострову є ДТЕК (95%), кілька відсотків виробляє Калуська ТЕЦ. Окрім виробітку є постачання імпортної електроенергії з території Європи.

Імпорт електроенергії міг би збити ціни на РДН для Бурштинського острова. Однак цього не відбувається. Основним імпортером також є група ДТЕК, яка контролює близько 70% усього імпорту з напрямку Словаччини, решта прав на імпорт розподілені між вісьмома іншими фірмами.

За даними «Наших грошей», ДТЕК після започаткування так званого «ринку» електроенергії у липні 2019 року регулярно не використовував свою квоту на імпорт. У липні група Ахметова використала квоту на 49%, у серпні на – 32%, у вересні – на 25%. Решта фірм, що імпортують до третини е/е, використовують свої квоти на 90-100%.

При цьому обсяг недопоставленої саме ДТЕКом електроенергії з Європи є співставним з обсягами торгівлі на РДН для Бурштинського острова. Наприклад, у вересні ДТЕК поставив зі Словаччини лише 28 з можливих 113 тисяч МВт*годин – тобто близько 85 тисяч. Тоді як щодобовий обсяг торгівлі на РДН для острова складав від 6 до 10 тисяч МВт*годин. Відтак реалізація суттєвого обсягу е/е саме ДТЕКом могла б знизити ціну.

Електроенергія з ринку «на добу вперед» призначена для непобутових споживачів. Населення отримує е/е за значно дешевшим фіксованим тарифом, який і є дешевим завдяки тому, що промислові споживачі, комунальні установи та бізнес платять значно дорожче. При цьому вартість е/е закладається у тарифи водоканалів, місцевих транспортників, з урахуванням ціни РДН оплачують електроенергію усі офіси, магазини, лікарні та інші заклади.

Голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус повідомив, що 27 вересня звернувся з цією проблемою до НКРЕКП, однак енергетичний регулятор не відреагував так само як не реагує Антимонопольний комітет на зловживання ринковою владою з боку монополіста.

«Окремо звернув увагу регулятора НКРЕКП на ситуацію у Бурштинськоу острові, але жодної реакції від регулятора немає. Як жодної реакції не бачимо і від іншого регулятора – антимонопольного, у якого зір не особливо покращився за останні місяці», – заявив Герус.

Блог від: Юрій Ніколов

Регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 13 вересня за результатами торгів уклало угоди з ТОВ «Інтертул+» щодо постачання електрощіток (запчастини для двигунів) на загальну суму 5,3 млн грн.

Про це повідомила «Залізниця без корупції» з посиланням на дані «Прозорро».

У обох тендерах єдиним конкурентом переможця було ТОВ «Інкос-Лайм». Конкуренти, пропонували майже однакову вартість, і під час аукціонів жоден з учасників не знижував пропонованої вартості.

ТОВ «Інтертул+» зі статутним капіталом 1 тис грн зареєстроване три роки тому в місті Дніпро. Щоправда, раніше назва фірми була іншою – ТОВ «Черіпай Студіо», а її види діяності були пов’язані з комп’ютерним програмуванням. В березні у фірми змінились, вона отримала нове ім’я та характерний для посередників вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля.

Наразі «Інтертул+» належить Юнак Ользі Олександрівні та Коломоєць Маргариті Валеріївні, а директором виступає Юнак Максим Тарасович.

Зі зміною власників змінилась і адреса реєстрації, наразі вона знаходиться в житловому будинку приватного сектора Дніпра, по вулиці Квітки-Основ’яненка, 5.

Раніше «Інтертул+» не брав участі в тендерах, але під новим керівництвом, з червня 2019 року, було виграно вже п’ять тендерів на загальну суму 6,3 млн. грн. Замовниками у всі закупівлях являються виключно філії «Укрзалізниці».

Загалом «Інтертул+» брав участь у двадцяти тендерах і в усіх конкуренцію йому складав ТОВ «Інкос-Лайм». Ця фірма зареєстрована теж в Дніпрі, всього дев’ять місяців тому – майже одночасно з перепродажем «Інтертул+».

Всі файли, які були завантажені «Інкос-Лайм» у якості тендерної документації є пошкодженими, тож інформації по продукції чи по самій фірмі немає.

Від «Наших грошей»

Новим власником «Інкос-Лайм» нещодавно став мешканець Дніпра Олександр Букалов. До цього фірма була записана на Олега Лайковського. За даними «Прозорро», з фірмою не підписано жодного договору. Хоча ще 10 вересня регіональна філія «Південна залізниця» УЗ повідомила про намір укласти з «Інкос-Лайм» договору на постачання електрощіток на суму 2,09 млн грн.

ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 25 вересня уклало угоду з ТОВ «НАН» про будівництво паркінгу на 93,02 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У червні 2017 року фірма «НАН» виграла підряд на добудову багаторівневого паркінгу біля терміналу «D» на 2 тис машино-місць до кінця 2018 року вартістю 532,65 млн грн.

У процесі виконання робіт проект уточнили, внаслідок чого зросли обсяги робіт при влаштуванні монолітних залізобетонних конструкцій паркінгу з прив’язкою до рішень по улаштуванню примикання переходу до терміналу «D». Також виникла потреба в заміні частини устаткування автоматизованих систем управління, які на той час були зняті з виробництва, та розробленні додаткових рішень з диспетчеризації основних інженерних мереж для забезпечення централізованого контролю їх стану та керування ними.

Нинішню закупівлю додаткових робіт на 93,02 млн грн. у попереднього підрядника провели за переговорною процедурою для сумісності з уже виконаними роботами. В обґрунтуванні аеропорт заявив, що заміна підрядника може призвести до призупинення робіт і технічних проблем внаслідок порушення нерозривності будівельного процесу.

Таким чином, загальна вартість будівництва зросла на 17% – до 532,65 млн грн.

За кошторисами, плитка ГРЕС 300х300 із невідомими характеристиками коштує 331 грн./кв. м. На ринку така плитка від «Атем» (Україна) коштує по 110-227 грн./кв. м.

У договорі перераховані одинадцять субпідрядників, яких залучать до будівництва.

Із січня поліція веде кримінальне провадження щодо розтрати майна аеропорту «Бориспіль», фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків службовця ТОВ «ТМ Буд», яке було одним із субпідрядників фірми «НАН» раніше.

Нині засновником київської «НАН» є Валерій Личов. Однак, за даними «YouControl», раніше фірма належала Віктору Грищенку і ТОВ «Горбуд» Ірини Площенюк, до того – ТОВ «Універсал ГД» Германа Блинова і Дениса Микитюка, а на дату основного договору по паркінгу – Юрію Вандіну (15%), Ганні Семеньковій (15%) і Тетяні Шевченко (70%).

Шевченко була депутатом Харківської міськради з фракції «За Харків, за Відродження» і керує ТОВ «ПЕОЖБ «Центр». Вона ж у 2006 р. заснувала миколаївське ТОВ «Євроміст», яке бувало єдиним конкурентом «НАН» на тендерах ДП «Укрзалізничпостач».

Шевченко створювала «Євроміст» із Володимиром Боліховим (наразі партнер Вандіна по ТОВ «Стальмост»). У вересні 2011 р. Шевченко і Боліхов зі складу засновників вийшли, а власниками стали російське ЗАТ «Воронежстальмост» (Боліхов є акціонером російської фірми), ТОВ «Мостіндустрія» (заснували той же Боліхов й Олександр Нездоля – генерал-майор держбезпеки, нині письменник, однак той момент власність переведена по колу на сам «Євроміст»), а також ТОВ «ТПК «ВЕЛС» (заведена на естонську фірму «Оптігруп Системс» панамського офшора «Дасет Індастріал С.А.» («Daset industrial s.a.»)).

Юрій Вандін у 1995-1998 рр.. очолював ГУ МВС з боротьби з організованою злочинністю, яке займалось розслідуванням вбивства Євгена Щербаня в донецькому аеропорту. Згодом перейшов у СБУ, де очолював головне управління по боротьбі з корупцією, на початку 2000-х рр.. був заступником голови спецслужби. Звільнений з військової служби в 2005 р.

Вандін був бізнес-партнером донецького бізнесмена Ігоря Мар’їнкова, який виступав свідком звинувачення проти Юлії Тимошенко по вбивству Євгена Щербаня.

У Вандіна і Мар’їнкова був ще один бізнес-партнер – Руслан Харів. Він є співвласником ТОВ «СПР-груп», яке за часів Януковича отримало підряди на реконструкцію очисних споруд на 1,03 млрд грн. Дані про цю компанію були у документах із «Межигір’я».

«НАН» фігурує в кримінальній справі НАБУ як одна з ланок у ланцюжку постачальників ТОВ «Корпорація КРТ» екс-нардепів від «БПП» Богдана і Ярослава Дубневичів.

Крім того, податківці вважають, що компанія «НАН» має ознаки фіктивності.

ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» ДК «Укроборонпром» 26 вересня уклало угоду з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Соти» про поставку комплектів лопатей рульового гвинта для вертольотів на $141 тис, або 4,10 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 5 листопада поставлять два комплекти лопатей рульового гвинта 246-3925-00 першої категорії по $70 800, або 2,05 млн грн. за комплект.

У червні-липні 2019 року «Авіакон» замовляв їх у ТОВ «Авіапрофешинал» по 2,06 млн грн., або $78 009 за курсом та у ТОВ «Трейд АГ» по $80 400 (детальніше про ці закупівлі читайте у новині «Авіакон» після публікації «Наших грошей» знизив ціну російських вертолітних лопатей»). Це на 10-14% дорожче за нинішню ціну від «ВКФ «Соти».

За даними з відкритих джерел, такі комплекти із трьох лопатей для російських вертольотів Мі виготовляє державне російське АТ «Московський машинобудівний завод «Вперед».

У вересні 2018 року «Трейд АГ» продавало їх «Авіакону» на 6-9% дорожче – по $85 200, а в лютому 2018 року на 16-19% дорожче – по $93 182. У жовтні 2017 року їх купували на 6-9% дорожче – по $85 362, а в серпні 2017 року навіть трохи дешевше – по $77 657.

Отже, ціни після пікового подорожчання майже на 20% на початку 2018 року, про яке тоді повідомляли у новині «Наші гроші», повернулися до рівня 2017 року та пішли вниз.

Водночас у листопаді 2018 року Сибірське митне управління замовило в АТ «Вертолітна сервісна компанія» комплект лопатей рульового гвинта 246-3925-00 за 2,49 млн руб., або $37 205 за курсом на дату укладення угоди. Це вдвічі дешевше, ніж купує «Авіакон».

Створена в 2015 році «ВКФ «Соти» із Святопетрівського під Києвом належить директору Миколі Богачуку з Умані на Черкащині. За даними системи «YouControl», одразу після заснування фірми її співзасновником також був Віталій Данільченко. У 2019 році вона імпортувала з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) частини літальних апаратів на 2,5-3,00 млн грн., у 2017 році – на 5,50-6,00 млн грн., у 2016 році – на 2,5-3,00 млн грн.

Із 2016 року «ВКФ «Соти» взяла підрядів «Укроборонпрому» і військових на 38 млн грн.

Міст на околиці Харкові обвалився після проїзду перевантаженої автоцистерни, якою ТОВ «Автомагістраль-Південь» перевозило асфальтобетон для ремонту траси Мерефа-Лозова. Про це стало відомо з ухвал Жовтневого райсуду м. Харкова від 10 вересня.

У серпні на Окружній дорозі Харкова обвалилася частина мосту. Це сталось одразу після проїзду вантажівки з цистерною, що було зафіксовано на відеореєстраторі очевидця. Того ж дня Новобаварський ВП ГУНП в Харківській області відкрив кримінальне провадження щодо службової недбалості та порушення правил безпечної експлуатації споруд проти Служби автомобільних доріг у Харківській області та ДочП «Харківський облавтодор».

Суд арештував фрагменти мосту, надав поліції доступ до документів Харківської САД, ДочП «Харківський облавтодор» та Харківського національного автодорожнього університету щодо експлуатації мосту і призначив будівельно-технічну експертизу.

Експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз мав з’ясувати, чи відповідають проектній документації фактичні конструктивні елементи шляхопроводу та їхні складові (якщо ні, то в чому невідповідність) і які можливі причини руйнування.

Невдовзі поліція за допомогою даних із відеореєстратора та показів його власника виявила в Дергачах вантажівку Ford, яка належала ТОВ «Белогві» й використовувалась «Автомагістраль-Південь» для перевезення асфальтобетону з заводу ТОВ «Шляховик-97» в Дергачах у бік траси Р-51 Мерефа – Лозова – Павлоград. Цю дорогу «Автомагістраль-Південь» відремонтувала за угодою із Харківською САД на 1,49 млрд грн., при цьому голова Харківської ОДА Юлія Світлична вважає цей ремонт особистим досягненням.

Слідство вважає, що посадовці фірми «Автомагістраль-Південь» для економії власних обігових коштів систематично здійснюють понаднормове перевезення асфальтобетону.

Суд арештував вантажівку та вилучені з нею документи, а також дозволив вилучити в Одесі та області документи «Автомагістраль-Південь», «Шляховик-97» і «Белогві».

Нагадаємо, «Автомагістраль-Південь» належить одеситам Олегу Наливанному і Валерію Короткову. Компанія очолила Топ-10 дорожніх підрядників у 2018 році.

Найбільш небезпечні корупційні схеми будуються на дискреційних повноваженнях працівників Держархбудінспекції. У чому небезпека таких схем, які в нашому випадку набувають вигляду «права без обов’язку»? Якщо немає обов’язку і в однакових умовах чиновник має право прийняти прямо протилежні рішення, то ви банально не зможете довести факт корупції, якщо не зловите його на гарячому при отриманні хабаря. При цьому ви його навіть за службову недбалість покарати не можете, оскільки він нічого не порушив.

Виходить smart-корупція: де-факто вона є, а де-юре корупції немає. І саме через таку небезпеку у всьому цивілізованому світі (і навіть у нас) є антикорупційна вимога до всіх законів і інших нормативних правових актів: не повинно бути ніяких дискреційних повноважень.

А в нас всі ключові обов’язки ДАБІ є дискреційними. При чому основні дірки з дискрецією на рівні постанов Кабміну, оскільки профільний закон не регулює порядок на необхідному рівні, а покладає на Кабмін повноваження встановити цей порядок.

Про ці дірки чудово знає прем’єр-міністр Олексій Гончарук, який раніше займався саме питаннями будівництва. І нардеп від «Слуги народу» Олена Шуляк (в громадській організації BRDO, яку очолював Гончарук, курувала напрям «будівництво») про це знає. Кабмін міг вже вирішити цю проблему в «один клік», внісши потрібні зміни в постанови. Однак не робить цього. А Шуляк, подаючи невідкладні законопроекти, теж не намагається підняти регулювання питань на рівень Закону (де їм якраз і місце), а підписує і далі це як повноваження Кабміну.

Про які питання йдеться?

1. Видача дозволів на будівництво.
2. Введення в експлуатацію з видачею сертифікату.
3. Архітектурно-будівельний контроль (перевірка суб’єктів господарювання).
4. Архітектурно-будівельний нагляд (перевірка законності дій чиновників архбудконтролю та уповноважених органів містобудування і архітектури місцевого самоуправління).

І більш детально.

1. Порядок 466 від 13.04.2011 – регулює процедуру видачі дозволів на будівництво.

У законі написано просто: «приймають рішення про видачу», а серед основ для відмови – «невідповідність поданих документів вимогам законодавства». Деталізувати процедуру повинен Кабмін. А Кабмін не вказав, що саме повинні перевіряти, зробивши обов’язковою лише перевірку інформації про сертифікати відповідальних виконавців і ліцензії генпідрядника.

Тобто, відмовити можуть навіть за кому в документах, але не повинні перевіряти ключові питання, на кшталт виконання вимог містобудівної документації, МУО. Вони навіть не повинні перевіряти, що план забудови відповідає поданим документам на землю. І якщо ви звернетеся до суду, намагаючись довести незаконність дій інспектора ДАБІ при видачі дозволу, то суд традиційно напише: «інспектор нічого не порушив, оскільки законодавство не передбачає обов’язкової перевірки виконання цього при прийнятті рішення про видачу дозволу».

На практиці система працює так. Інспектор перевіряє подані документи і складає рахунок за видачу дозволу в залежності від грубості порушень. Забудовник погодився заплатити – видається дозвіл, не погодився чи вирішив прибрати частину порушень, бо завеликий хабар – отримує відмову. І довести порушення інспектора неможливо.

Тобто, з одного боку влада кричить про захист інвесторів і покращення інвестиційного клімату, але одночасно видає дозволи на будівництво, які НЕ підтверджують законність забудови.

2. Порядок 461 від 13.04.2011 – Введення в експлуатацію.

Забудовник подає акт готовності до експлуатації, а далі – повна дискреція. Інспектор з 2015 року навіть не зобов’язаний проводити перевірку збудованого об’єкту, але має право таку перевірку провести.

І що перевіряється при введенні в експлуатацію, крім побудованого об’єкта, якщо при видачі дозволу на будівництво не перевіряється виконання основоположних вимог? Та що завгодно можуть перевірити і «зарубити» будівництво вже на стадії повної готовності за порушення містобудівної документації чи МУО, а потім «доїти» забудовника, який буде готовий заплатити майже будь-яку суму.

На практиці це працює так. Інспектор неофіційно оглядає об’єкт, дивиться на виконання містобудівної документації і МУО, складає рахунок в залежності від стану справ і грубості порушень. Забудовник погодився заплатити – інспектор офіційно не проводить перевірку, а робить довідку про достовірність інформації в акті готовності до експлуатації на основі самого акту. Забудовник не заплатив чи домовилися про зниження ціни при умові виправлення частини порушень – буде перевірка і потрібна причина відмови. І знову довести порушення інспектора неможливо.

3 і 4. Архітектурно-будівельний контроль і архітектурно-будівельний нагляд

Тут теж повно дискреції з підставами для перевірки, строками, коли цю перевірку назначать, і т.д. Зупинюся лише на найбільш яскравому – підстава для позапланових перевірок за зверненням фіз- та юросіб.

Щоб провести перевірку забудовника – просто аргументоване звернення із зазначенням порушень. А ось щоб перевірити законність дій ЧИНОВНИКА, має бути звернення виключно від особи, чиї права були порушені. Тобто, маразм очевидний, оскільки перевірка незаконності дій чиновників повинна мати більш м’які підстави для призначення. А кабмінівський порядок заточений на захист корупціонерів-чиновників, які незаконно видають документи забудовнику. Але і забудовник має захист, якщо йому незаконно відмовили. За бортом залишилися лише члени територіальних громад, які не можуть вимагати перевірки, коли виявляють незаконну забудову з корупційною складовою.

Все перераховане вище Кабмін може вирішити максимум за пару тижнів, враховуючи повну зневагу «законодавчого принтера» до регламенту. Але не вирішив і не вирішує. Замість цього триває вішання лапші на вуха і показушні зміни керівництва ДАБІ, хоча зміна начальства не може нічого змінити з очевидних причин. Що може зробити чесне начальство? Забезпечити виконання їх підлеглими своїх обов’язків. Однак обов’язків у цих підлеглих немає, а є тільки право – право заробляти на корупції і не нести за це відповідальності. Щоб навести порядок, потрібно прибрати дискреційні повноваження і прописати звичайні повноваження, які одночасно право і обов’язок. Але ні Кабмін, ні ВР навіть не намагаються це зробити.

Відтак, за результатами першого місяця роботи нового Кабміну в напрямку боротьби з корупцією у будівельній галузі вже можна зробити висновок: лобіюють незаконні забудови в інтересах великого бізнесу, хочуть самі сісти на потоки і зберегти діючі ефективні корупційні схеми. Законопроекти, які подають від «Слуги народу», теж не направлені на руйнування найбільш безпечних для корумпованих чиновників схем. Ну а звільнення керівника ДАБІ – це «перестановка доданків місцями» зі спробою переконати суспільство, що після цього зміниться результат.

Блог від: Георгій Могильний

Адміністративна колегія АМКУ з розгляду тендерних скарг прийняла рішення про правомірність відхилення пропозиції одного з учасників закупівлі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, зіславшись на підставу, якої сам замовник не прописав у протоколі відхилення. Про це повідомила колишня державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Чергова зміна практики Тендерної Колегії відбулась при розгляді скарги від учасника ринку у межах тендеру САД у Вінницькій області на закупівлю робіт з капітального ремонту 4,4 км дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка очікуваною вартістю 249,20 млн грн.

Йшлося про встановлення обставин правомірності прийнятого замовником на етапі прекваліфікації рішення про відхилення пропозиції ТОВ «Миколаївбудцентр».

Державні уповноважені АМКУ у складі голови Колегії Ніни Сидоренко, а також Марії Процишен та Ольги Нечитайло не дійшли до висновку, чи правомірно замовник відхилив пропозицію учасника, натомість, знайшли іншу підставу для його відхилення – і на цій основі відмовили «Миколаївбудцентру» у задоволенні скарги.

Так, з-поміж іншого, замовник відхилив компанію, посилаючись на недостовірність інформації про місце розташування заводу з виробництва асфальтобетону та грунтозмішувальної установки:

«с. Мигія, вул. Гранітна, 21, при цьому зазначено відстань до місця виконання робіт – 20 км, що не відповідає дійсності».

Учасник пояснив, що у спірній довідці також зазначав, що власник АБЗ та постачальник асфальтобетонних сумішей ТОВ «СПМК-17» гарантував оперативно перемістити установку АБЗ за адресою, що входить у межі 20 км – на орендований майданчик на території Малокрушлинецької сільради. Також учасник надав відповідні документи на підтвердження.

Зі свого боку Тендерна колегія АМКУ зачитала письмові та заслухала усні доводи учасників, після чого винесла рішення, посилаючись на іншу підставу для відхилення.

Зокрема, державні уповноважені відзначили, що:

«У наданій у складі Пропозиції Скаржника таблиці 2 з інформацією про найменування обладнання відсутня інформація щодо відстані до місця виконання робіт/надання послуг, км від адреси розташування АБЗ, а саме від зазначеної адреси розташування АБЗ, Миколаївська обл., Первомайський район, с. Мигія, вул. Гранітна, буд. 21».

Врешті Колегія прийняла рішення про правомірне відхилення пропозиції «Миколаївбудцентру» на спірних торгах.

Екс-держуповноважена АМКУ резюмувала практику Колегії:

«Тобто, що зробила колегія:
1. Перевірила законність відхилення замовником пропозиції скаржника з підстав надання недостовірної інформації;
2. Не зробила з цього приводу жодних висновків та не прийняла жодного рішення щодо того, чи законним було це відхилення;
3. Самостійно змінила підставу відхилення пропозиції скаржника із зазначеної в протоколі недостовірної інформації на зазначену в рішенні колегії невідповідність пропозиції вимогам документації;
4. Перевірила законність відхилення пропозиції скаржника з підстави сформованої колегією, а не замовником – невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації;
5. Визнала законним відхилення пропозиції скаржника з підстави, сформованої колегією, а не замовником».

Відзначимо, 27 вересня Вінницька САД уклала договір на виконання робіт з ТОВ «СУНП “Автострада”» за 226,78 млн грн. Це єдиний учасник, який зіграв на пониження при незмінних первинних цінових пропозиціях конкурентів – ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» та ТОВ «СУАП “Інтервіас Україна”».

Як раніше повідомляли «Наші гроші», Торік бухгалтеркою «Інтервіас Україна» певний час була Вікторія Красавіна, яка до того, в 2016-2018 роках працювала головним спеціалістом Відділу комунального господарства Управління ЖКГ Департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА.

Сама ж компанія свої перші підряди почала отримувати у липні цього року.  Вінницьке підприємство «Інтервіас Україна» створене у 2017 році, належить австрійській фірмі «Котра Коттон Трейдінг Хандельсгезмбх» («Cotra Cotton Trading HandelsgmbH»). Зараз бенефіціаром значиться Олексій Цимбал із Відня, однак раніше, за даними «YouControl», ним була вінничанка Галина Семенова. Торік вона володіла ТОВ «Шлях-Буд-Монтаж» на чолі з тим же Сидорчуком, доки цю фірму не переоформили на одесита Віктора Скіцановського.

Державне підприємство «Шахта ім. М.С. Сургая» 23 вересня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Меткріпсервіс лтд» на постачання аркового кріплення на 64,08 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Замовлено кріплення КМП А3/15,5 СВП-33 по 21 360 грн за одиницю.

Минулого літа шахта Сургая купувала такі ж кріплення у фірми «Доненергоекспорт» з угрупування Віталія Кропачова по 22 480 грн/од., тобто на 5% дорожче від нинішньої ціни.

Разом з тим, за цей рік в Україні впали внутрішні ціни на метал. За даними сайту «Металіка», катанка у липні 2018 року коштувала 22 000 грн/т, а у вересні 2019 року – на рівні 18 300 грн/т. Тобто сталь подешевшала на 20%.

Разом з тим, у липні 2019 року в Україні почав функціонувати так званий «відкритий» ринок електроенергії. В результаті ціни на електроенергію для промисловості виросли приблизно на 20%.

ТОВ «Меткріпсервіс лтд» зареєстровано у Дружківці на Дмитра Старостенка з окупованого Донецька. В тендерній пропозиції фірма вказала, що виготовляє кріплення відповідно до дилерської угоди з ТОВ «Селидовбудінвест» Сергія Вовка.

Єдиним конкурентом на цьому тендері шахти Сургая було дружківське ТОВ «Ванко МК» Івана Корнієнка, яке також надало дилерську угоду з «Селидовбудінвестом».

Нагадаємо, влітку стало відомо про усунення від контролю за вугільною галуззю бізнесмена Віталія Кропачева, який за часів Порошенка вважався «смотрящим» від імені Ігоря Коненка. За даними «Економічної правди», з ініціативи Ігоря Коломойського новим неофіційним куратором вуглепрому нібито став бізнесмен Ігор Коломойський. Після того у державних шахтоуправлінь було змінено керівництво.

Слідчі Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області у серпні відкрили кримінальне провадження за фактом того, що посадові особи КМДА спільно з керівниками столичних комунальних підприємств і службовими особами приватних фірм створили схему з привласнення і розтрати бюджетних коштів. Про це свідчать ухвали Дніпровського райсуду Києва від 11 вересня.

Протиправна діяльність полягала у відчуженні квартир, що будувались комунальними підприємствами Києва – «Житлоінвестбуд-УКБ» і «Спецжитлофонд».

За даними слідства, КП укладали з приватними компаніями «попередні договори купівлі-продажу квартир», у яких зазначалися ціни нижче ринкових. Фірми гроші за квартири не сплачували.

Натомість ці компанії підшукували реальних покупців, які за договором «переуступки права вимоги» сплачували: 1) суму, зазначену у «попередньому договорі», на користь комунальних підприємств та 2) 20-30% цієї суми на користь вказаних компаній-посередників.

Таким чином у 2016-2019 роках «Житлоінвестбуд-УКБ» уклав «попередні договори купівлі-продажу квартир» з 36 компаніями-посередниками, а «Спецжитлофонд» – з 19. Перелік компаній дивіться нижче.

11 вересня суд надав слідчим доступ до оригіналів договорів, укладених комунальниками з посередниками.

Відзначимо, що це один із епізодів, які СБУ розслідує у вказаному кримінальному провадженні № 42019100000000481 від 06.08.2019 за ч.3 ст.191 КК України.

За другим епізодом розслідуються обставини перемоги ТОВ «Еко-Буд-Трейд» на «розіграних» тендерах комунальних підприємств КМДА (КП «Спецжитлофонд», КП «Житлоінвестбуд-УКБ», КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва») щодо будівництва та реконструкції житлових будинків і доріг (автошляхів) на загальну суму 521,59 млн грн. А також – у закупівлях на 7,09 млрд грн, які провели КП «Спецжитлофонд» і КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» у 2017-2018 роках щодо будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро у Києві, житлових будинків, будівництва каналізації та каналізаційного колектору.

Справа СБУ була відкрита у серпні, коли спецслужбу очолив колишній директор ТОВ “Квартал 95” Іван Баканов. Представник президентської партії “Слуга народу” Олександр Ткаченко та голова Офісу президента Андрій Богдан висловлювали свої амбіції щодо крісла мера Києва, яке нині займає Віталій Кличко.

ТОВ «Еко-Буд-Трейд» було засноване у грудні 2014 р., його власниками були житель Кіровограду Юрій Венжик і Дмитро Кириченко з села Росава на Київщині. 20 грудня 2015 р. фірма змінила власника і директора, ним став киянин Максим Половко, який через ланцюжок партнерів пов’язаний із компаніями, близькими до екс-директора КП «Житлоінвестбуд-УКБ» Вячеслава Непопа та Михайла Голиці – екс-очільника Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА  та президента АТ «ХК «Київміськбуд».

Як відомо, Вячеслав Непоп очолював КП «Житлоінвестбуд-УКБ» з 2002 по 2018 р. 27 липня 2018 року він був призначений заступником голови КМДА Віталія Кличка.

КП «Спецжитлофонд» з 2016 року очолює депутат Київради від фракції БПП Володимир Шарій.

За даними слідства, КП «Житлоінвестбуд-УКБ» протягом 2016-2019 років укладало угоди купівлі-продажу майнових прав з такими підприємствами:

1. ТОВ «Миколаївське Сільськогосподарське-рибоводне підприємство» (код ЄДРПОУ 00476725),
2. ТОВ «БК «Нові Зодчі» (код ЄДРПОУ 40848812),
3. ТОВ «Аква-Технік» (код ЄДРПОУ 39780112),
4. ТОВ «Виробниче підприємство «Елкор» (код ЄДРПОУ 39639319),
5. ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» (код ЄДРПОУ 38979107),
6. ТОВ «Українські бізнес комунікації» (код ЄДРПОУ 38910488),
7. ТОВ «Лондрі сервіс» (код ЄДРПОУ 38734971),
8. ТОВ «Укрпромжитлобуд» (код ЄДРПОУ 38657358),
9. ТОВ «Комстейт» (код ЄДРПОУ 38213622),
10. Обслуговуючий Кооператив «Горизонт Сервіс» (код ЄДРПОУ 36832602),
11. ТОВ «Рекламно- інформативне агентство «Гранд сіті» (код ЄДРПОУ 35619681),
12. ТОВ «Маєтокінвест» (код ЄДРПОУ 34493399),
13. Фемерське господарство «Ян-агро» (код ЄДРПОУ 34131782),
14. ТОВ «Євростиль-с» (код ЄДРПОУ 33544384),
15. Комунальне комерційне унітарне підприємство «Фінансова компанія «Житло-інвест» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 32855406),
16. ПП «Виробничо-комерційна фірма «Ізолітсервіс» (код ЄДРПОУ 31202038),
17. ТОВ «Будівельна Компанія «Міськбудінвест» (код ЄДРПОУ 31175387),
18. ТОВ «Будматеріали-вторресурси» (код ЄДРПОУ 30550615),
19. Дочірнє підприємство «Фільман Гмбх» (код ЄДРПОУ 30313805),
20. СТ «Інбуд» (код ЄДРПОУ 25661122),
21. Федорівська приватна аптека (код ЄДРПОУ 22749388),
22. ТОВ «Спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Украфлора» (код ЄДРПОУ 20006298),
23. ТОВ «Комінвєст» (код ЄДРПОУ 18019170),
24. ПрАТ «Фундамент» (код ЄДРПОУ 01416332),
25. ТОВ «Варда спецбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 39481351),
26. ТОВ «Кальбет хаус» (код ЄДРПОУ 38934781),
27. ТОВ «Євро клуб» (код ЄДРПОУ 37856713),
28. ТОВ «Український холдинг будівельних проектів» (код ЄДРПОУ 37402189),
29. ТОВ «Автогран» (код ЄДРПОУ 36474069),
30. ТОВ «Хрістіан дерр» (код ЄДРПОУ 3378351),
31. ТОВ «Комерційно-виробниче підприємство «Змішторг» (код ЄДРПОУ 30682221),
32. ТОВ «Ванбуд» (код ЄДРПОУ 25405583),
33. ТОВ «Укрбуд девелопмент» (код ЄДРПОУ 32920218),
34. ТОВ «БК «Азур Груп» (код ЄДРПОУ 37312682),
35. ТОВ «Прімекс-ніка» (код ЄДРПОУ 30521888),
36. Дочірнє підприємство «Центр технологій «Поліграм» (код ЄДРПОУ 32498400).

За даними слідства, КП «Спецжитлофонд» протягом 2016-2019 років укладало угоди купівлі-продажу майнових прав з такими підприємствами:

1. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002),
2. ТОВ «Юфт» (код ЄДРПОУ 38735556),
3. ТОВ «Роял бiлдiнгс девелопмент Україна» (код ЄДРПОУ 38387649),
4. ТОВ «Руссоль-Україна» (код ЄДРПОУ 37653064),
5. ТОВ «Зеніт-Авто» (код ЄДРПОУ 34879554),
6. ТОВ «Будсервіс 2» (код ЄДРПОУ 33776996),
7. Комунальне комерційне унітарне підприємство «Фінансова компанія «Житло-інвест» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 32855406),
8. ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» (код ЄДРПОУ 19364259),
9. ТОВ «Скайбуд групп» (код ЄДРПОУ 39861149),
10. ТОВ «Варда Спецбуд монтаж» (код ЄДРПОУ 39481351),
11. ТОВ «Проектно-виробничий центр «Сервіт» (код ЄДРПОУ 39074813),
12. ТОВ «Транс-Аерохендлінг» (код ЄДРПОУ 38742485),
13. ПАТ «Айбокс Банк» (код ЄДРПОУ 21570492),
14. ТОВ «Графенплюс» (код ЄДРПОУ 41494045),
15. ТОВ «ЕК-Пропертi» (код ЄДРПОУ 42328516),
16. ТОВ «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин» (код ЄДРПОУ 00717867),
17. ТОВ «Варда спецбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 39481351),
18. ТОВ «Трансторг ЮА» (код ЄДРПОУ 41951849),
19. ТОВ «Норяй Енерджi Україна» (код ЄДРПОУ 40783017).

ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 29 липня за результатами тендеру замовив компанії «VT Engineering d.o.o.» (Хорватія) ремонтних робіт на 1,40 млн євро, або 43,67 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Спершу за підсумками аукціону замовили ремонт двох турбокомпресорів 78-154-007 СБ дизеля 78Г у Хорватії до зими. Йдеться про турбокомпресори двигунів дизель-генератора АСД-5600, який з часів СРСР використовуються на більшості атомних електростанцій України як резервна електростанція на випадок раптового знеструмлення АЕС. Однак у серпні замовник чомусь додатковою угодою прибрав із предмету договору і технічного завдання слова «78-154-007 СБ дизеля 78Г», лишивши просто «турбокомпресорів».

Фірма «VT Engineering d.o.o.» принесла угоди, згідно яких вона отримала оригінальні креслення запчастин до дизелів 78Г від фірми «Dimida Sp.z.o.o.» (Польща), а та у свою чергу – від ЗАТ «Производственное объединение «Дизель-Энерго» (Росія), яке є правонаступником виробника двигуна дизель-генератора ДП «Русский дизель».

Аналогічний весняний тендер «ЗАЕС» на 514 тис євро нинішній переможець виграв із фірмою «Adriadiesel d.d.» (Хорватія) на субпідряді, яка власне й виконувала ремонт.

Гарантійний строк на надану послугу і встановлені запасні частини становить рік.

Ціна угоди на 2% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 44,52 млн грн.

До аукціону не допустили фірму «Inkla Trading & Engineering GmbH» (Австрія) із ООО «Кингисеппский машиностроительный завод» (Росія) на субпідряді за відсутність діючої ремонтної документації на ремонт турбокомпресорів 78-154-007 СБ дизеля 78Г і техумов або креслень для  турбокомпресорів 78-154-007 СБ дизеля 78Г. Австрійська компанія оскаржила своє відхилення в АМКУ, однак згодом відкликала свою скаргу, оскільки «після повторного аналізу протоколу визнала рішення замовника обґрунтованим».

Хорватська «VT Engineering d.o.o.» створена в жовтні 2018 року. Єдиним засновником і директором цієї фірми є Владислав Тарабаров 1991 р. нар. із Польщі. Він був відомий як менеджер із продажу та роботи з клієнтами вищезгаданої польської «Dimida Sp.z.o.o.».

Головний інженер і три слюсарі-механіки переможця мають російські імена й освіту.

Єдиним конкурентом була фірма «Nordetanolis» (Литва), причому ніхто не знижував цін.

Згідно тендерної документації, представники «Nordetanolis» і «Adriadiesel d.d.» входили в комісію, яка провела дефектацію цих двох турбокомпресорів перед нинішнім тендером.

Нагадаємо, компанії «Nordetanolis» і «Raido Trading» (Латвія) продають «Енергоатому» запчастини, які поставляються із самої Росії або через «Adriadiesel d.d.» за завищеними у кілька разів цінами (див. «Державна зрада в «Енергоатомі». Чи все-таки в СБУ?»).

ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 24 вересня за результатами тендеру замовило ТОВ «Трініті-Груп» спеціальний автомобіль для обслуговування людей з обмеженими фізичними можливостями за 9,75 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять спецавтомобіль типу амбуліфт AT 5900 виробництва фірми «Timsan» (Туреччина) у 2019 році за 9,66 млн грн. Він побудований на шасі Isuzu і призначений для перевезення п’яти осіб з обмеженими фізичними можливостями на кріслах-каталках між терміналом і літаком. Фургон із максимальною висотою підйому 5,9 м має три крісла-каталки, ноші з каталкою, кондиціонер, опалювач, задню підйомну платформу тощо.

Також постачальник за 42 тис грн. має провести навчання з експлуатації для чотирьох людей та з технічного обслуговування і поточного ремонту для чотирьох людей.

Гарантійний строк на спецавтомобіль становить два роки або 40 тис км пробігу.

Ціна угоди всього на 0,1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 9,75 млн грн.

Фірма «Aero-GSE Sp. z o.o. Sp. k.» (Польща) вимагала дозволити поставку не тільки на умовах DDP, а й на умовах DAP, коли замовник сам здійснює митне оформлення товару. Однак той відмовився, бо фірма не довела неможливість виконання нею цієї вимоги.

Єдиним конкурентом з амбуліфтом Accessair PDV83/218 від фірми «Global Ground Support Llc» (США) було київське ТОВ «АБЗ-1» директора Валерія Мірошніченка з Ірпеня зі статутним капіталом 1 тис грн. При цьому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

Столична «Трініті-Груп» зі статутним капіталом 1 тис грн. належить Альоні Приступовій і Валерію Сировацькому, а директоркою є Олена Кійко. Сировацький володіє низкою фірм, у тому числі зареєстрованим разом із переможцем ТОВ «Сучасна транспортна інфраструктура» з Олександром Приступовим, яким керує Валентин Гончаренко.

У серпні 2019 року переможець отримав єдиний підряд «Борисполя» щодо бітумно-плавильної машини за 3,90 млн грн. Також він виграв у «АБЗ-1» тендер аеропорту щодо самохідного стрічкового навантажувача за 7,01 млн грн., але договір ще не підписано.

Обраний в 50-му окрузі Донецької області народний депутат та екс-мер Покровська Руслан Требушкін найняв собі у помічники екс-ФОП Володимир Пригладь, сім’я якого від мерії та підприємств Покровська за час мерства Требушкіна отримала понад 11 млн грн. Майже всі угоди укладені за неконкуретною процедурою.

Про це написало ІА «Вчасно».

За останні  три роки Володимир Пригладь, його батько Віктор Пригладь та дружина – співачка Наталія Валевська на організацію свят, концертів та їх технічного забезпечення уклали угоди з мерією та комунальними підприємствами міста на понад 11 млн грн.

Замовлення з міського бюджету отримували і артисти, які були пов’язані з Пригладем.

Володимир Пригладь зареєструвався приватним підприємцем восени 2016 року і уклав вже 14 договорів з різними бюджетними структурами Покровська на загальну суму в 6,1 млн грн. (припинив діяльність ФОП в кінці 2018 року – «Н.Г.».). В 2017 році прокуратура відкрила кримінальну справу в рамках розслідування закупівлі КП «Управління міського господарства» у Пригладя вживаних автобусів можливо по завищеній ціні. Пізніше справа була закрита.

Пригладь (ліворуч) та Требушкін

Крім того, в липні 2019 році Відділ культури і туризму Покровської міської ради закупив концерти Гаріка Кричевського та Ірини Білик на суму в 800 тис грн. Журналісти встановили, що підприємці Білик та Кричевський ділять один номер мобільного телефону: +380673829333. Цим же номером користується оформлена як підприємниця співачка Наталія Валевська та її чоловік — продюсер Володимир Пригладь.

Під час виборчої кампанії дружина Пригладь – Наталія Валевська, активно допомагала Требушкіну завойовувати електорат: майже кожного дня виступала на концертах на його підтримку у містах в межах 50-го виборчого округу.

Володимир Пригладь оформлений помічником нардепа за строковим трудовим договором.

Хоча Роман Требушкін на виборах був висунутий політичною партією «Опозиційний блок», нині на сайті Верховної Ради він вказаний як позафракційний депутат.

Від «Наших грошей»

За даним «Прозорро», Наталія Валевська отримала від мерії Покровська замовлень на 788 тис грн, а ще 200 тис грн. отримав її «Благодійний фонд «Продюсерський центр «Баяни мюзік», який перебуває в стані припинення. Її тесть – ФОП Віктор Пригладь отримав в Покровську замовлень на  3,82 млн грн.

ДП «Харківське конструкторське бюро машинобудування» під керівництвом Олексія Бабіча закупило невідповідну сталь, що спричинило конфлікт з замовником – Міністерством оборони. Суперечка між конструкторами та військовими призвела до зриву поставки в армію 48 бронетранспортерів.

Про це йдеться в матеріалі Лесі Іванової для програми «наші гроші з Денисом Бігусом».

У 2016 році Міноборони замовило у «Харківського конструкторського бюро машинобудування» («ХКБМ»), що входить до складу державного оборонного концерну «Укроборонпром», 48 бронетранспортерів. Було замовлено  БТР-4Е («Буцефал»), які є розробкою харківського заводу.

Спочатку корпуси для них планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для цих БТР-4Е. Планувалося, що сталь буде виготовляти маріупольська «Азовсталь». Але метал потрібно було ще гартувати, ці роботи поклали на ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод», який мав поставляти в Харків вже готові корпуси. Але завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань, поставив «ХКБМ» тільки 20 недороблених корпусів.

Тому у грудні 2018-го «ХКБМ» замовив 33 тони фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, у офіційного дилера виробника – польської фірми «Texprotect». У березні сталь привезли в Україну, але військова прийомка (спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту), її відбраковує через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам. Ці вимоги містяться в результатах дослідження профільного «Інституту електрозварювання ім. Патона», якому харківський завод замовив  ще в 2015 році окреме дослідження по різним імпортним сталям.

З документів слідує, що хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Але в договорі по фінській сталі цього не було, через це завод придбав сталь хоч і  якісну, але не ту, котра є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими конструкторами вигляді. У поставлених зразках був недобір по всім легуючим елементам.

Замість виправлення помилки керівництво заводу сконцентрувалося на вмовлянні Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема наполягав на цьому директор «ХКБМ» Олексій Бабіч, котрий і підписав договір на закупівлю сталі. Хоча тоді сам Бабіч як фігурант корупційного скандалу в «Укроборонпромі» був відсторонений від роботи. Мова йде про закупівлю в 2016 році «Житомирським бронетанковим заводом», який очолював Бабіч, деталей по завищеним цінам у сина екс-першого заступника Секретаря СНБО Олега Гладковського – Ігоря Гладковського, та його друзів. На запису Бабіч обговорював можливий «відкат» йому від закупівлі.

В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження, які ще триває.

Натомість в «Інституті ім. Патона» різними способами зварили кілька зразків фінської сталі і порадили такий метал використовувати а лише за умов додаткових робіт – приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю суперечки: завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а військові стверджують, що це не той БТР, який вони замовляли.

В результаті, строки поставки були зірвані, Міноборони не отримало замовлені БТР-4Е. В підсумку міністерство виставило заводу 82 млн грн. штрафу, який «ХКБМ» оскаржує в суді, а також судиться з міністерською «прийомкою».

Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» 23 серпня за результатами тендеру замовила ТОВ «ВМ Трейдер» залізничного обладнання на 21,61 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять 62 158 комплектів проміжних пружних рейкових скріплень типу КПП-5-К для кривих ділянок колії з рейок типу Р65 по 348 грн. Виробником скріплень не раніше 2019 року є ТОВ НВП «Корпорація КРТ» братів Богдана та Ярослава Дубневичів.

Півтора року тому, в квітні 2018 року залізниця замовляла у ТОВ «ВМ Трейдинг» такі скріплення по 324 грн., що на 7% дешевше за нинішню ціну від фірми «ВМ Трейдер».

Як і тоді, зараз у комплект скріплення входять:

• клема пружна КП-5.2 – 2 шт.,
• вкладиш ізолюючий ВІ-К із термопластів – 2 шт.,
• прокладка підрейкова ПРП-3.2-К – 1 шт.,
• втулка регулювальна чорна ВР-65-К-1-4 або зелена ВР-65-К-2-3 – 2 шт.

Гарантійний строк експлуатації становить три роки або 100 млн т пропущеного вантажу , строк зберігання – півтора роки з поставки, а забезпечення виконання договору – 5%.

Ціна угоди всього на 0,02% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 21,62 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Ланіс Трейд» із такими ж скріпленнями виробництва «Корпорації КРТ» Дубневичів, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

Державна аудиторська служба України за результатами моніторингу заявила, що філія мала відхилити обох учасників. Обидві фірми подали довідки про відсутність підстав для відхилення згідно ст. 17 за формою замовника без пунктів щодо банкрутства, кінцевого бенефіціара в ЄДР і не притягнення за корупційне правопорушення у сфері закупівель.

Однак тендерники «Укрзалізниці» заперечили аудиторам, мовляв вказана ДАСУ інформація є у відкритих реєстрах і замовник не вимагав її документального підтвердження. Тому і відхиляти учасників тендеру не було за що.

Фірма «ВМ Трейдер» належить директору Михайлу Врублевському, власнику та керівнику іншого дилера Дубневичів на тендерах залізниці – згадану «ВМ Трейдинг».

Він також керує ТОВ «Експозиція» Андрія Бохенка. Воно прописане в одному будинку з «Корпорацією КРТ», «ВМ Трейдинг», а також ТОВ «НВП «Абсолютний стандарт» Павла Дубневича і Роксолани Пиртко, ТОВ «ТД «ВБК» Геннадія Корнієнка та ТОВ «Квадрохім» Віктора Юськіва, яким донедавна володіли Наталія Дубневич і Тетяна Дубневич.

Фірму «Ланіс Трейд» записано на директора вищезгаданого «Квадрохіму» Олексія Столигу. Донедавна він разом із Михайлом Перепьолкіним володів ще одним дилером Дубневичів на тендерах залізниці – ТОВ «Авант-Гарде», доки цю фірму не переоформили на Володимира Гриценяка. Останній підігравав Дубневичам на тендерах залізниці в якості ФОПа та був бізнес-партнером Володимира Гудими, який раніше володів ТОВ «ВНФ «Галелектросервіс» разом із Дубневичами.

Нагадаємо, наприкінці вересня голова «Укрзалізниці» Євген Кравцов повідомив про передачу правоохоронним органам матеріалів щодо мільйонних збитків при купівлі та постачанні анкерів у так званій справі братів Дубневичів

в січні НАБУ повідомило семи особам про підозру в заволодінні 93 млн грн. «Укрзалізниці» на закупівлі стрілочної продукції через «Корпорацію КРТ» Дубневичів.

А в грудні АМКУ оштрафував згадану «Експозицію» і ПП «Єврооснова-СМ» на 13,89 млн грн за спотворення тендерів філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» вартістю 330,65 млн грн.

Приморський районний суду міста Одеси затвердив угоду про визнання винуватості і призначив 25,5 тис грн. штрафу начальнику гравіювальної майстерні 56 комендатури охорони та обслуговування штабу Командування ВМС ЗС України Миколі Єсипоку, який отримав від військовослужбовців $8,6 тис неправомірної вигоди. Про це йдеться у вироку суду від 16 вересня.

У липні цього року Єсипок у салоні власного автомобіля SSANG YONG KYRON отримав від старшого солдата та солдата, які є військовослужбовцями військової частини А0666, $8,6 тис (224 тис грн.) хабара за вплив на начальника групи кадрового забезпечення програми міжнародного співробітництва управління персоналу штабу оперативного командування військової частини А 2393 (Оперативне Командування «Південь») щодо включення цих військовослужбовців до складу 18 окремого вертолітного загону Місії ООН у Демократичній Республіці Конго.

Суд затвердив угоду про визнання винуватості від 10.09.2019 року, укладену між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури Південного регіону України Робул О.А. і Єсипоком, та призначив обвинувачуваному 25,5 тис грн. штрафу.

Столична Держархбудінспекція у вересні погодила початок будівельних робіт з реконструкції корпусу заводу «Арсенал» під адміністративну будівлю з паркінгом. Про це свідчать дані офіційного сайту ДАБІ.

Замовником будівництва є ТОВ «Філософія девелопмент», яке у квітні цього року купило на аукціоні СЕТАМу корпус заводу з ділянкою за 563,71 млн грн.

Підрядником будівництва є ТОВ «Девіжн Констракшн», засновниками якого є Анатолій Мовчан (80%) і ПАТ «ЗНВКІФ «Авераж» (20%), бенефіціаром якого є Дмітрій Буряк.

«Девіжн Констракшн» зареєстрована за тією ж адресою (Київ, Столичне шосе, 103) і має той же телефон (0442200156), що і інші фірми Буряка. Такий же телефон має, зокрема, ОК «ЖК «Буденерго», співзасновником якого є Олег Гуриненко. Також він є керівником ТОВ «Трейд-Інвест», бенефіціарним власником якого є Дмітрій Буряк.

Російський бізнесмен Дмитро Буряк відомий на ринку як девелопер будівельних проектів «DeVision» у Литві та Україні, а також виробник біологічно активних добавок.

20 вересня цього року Олег Гуриненко став директором «Філософії девелопмент». Водночас зі складу засновників компанії вийшло ТОВ «А.В.Інвестиції», яке заснували особи з оточення екс-нардепа Максима Микитася.

Єдиним власником «Філософії девелопмент» на сьогодні є ТОВ «Монтаді», створене у січні 2019 року і засновниками якого значаться Алла Виговська (90%) і ТОВ «КУА «Система капітального інвестування». Власниками останнього є Ярослав Зозуля (0,1%) і кіпрська компанія «Валдез Лімітед» (Valdeze Limited, 99,9%)

Нагадаємо, на 1,36 га по вул. Московській, 8 планується будівництво торгово-офісного комплексу «Arsenal Plaza». Раніше цей проект рекламувала корпорація «Укрбуд», однак на сьогодні сайт «Arsenal Plaza» закритий, а у відділі продажу корпорації приміщення в цьому об’єкті не продають.

Наприкінці серпня Департамент містобудування КМДА погодило висоту цього об’єкту на рівні майже 51 м. Зауважимо, що будівництво проводиться в Центральному історичному ареалі Києва, де існує обмеження по висоті – не вище 27 м.

Як відомо, 19 вересня гендиректор корпорації «Укрбуд» Олег Майборода у Facebook повідомив, що Микитась вийшов з будівельного бізнесу. 20 вересня Микитась підтвердив, що продав компанію «Укрбуд Девелопмент». При цьому в середині вересня вийшов зі складу засновників ряду компаній.

ТОВ «Рентленд груп» планує розпочати промислову розробку Новоукраїнського родовища пісків, розташованого в Маневицькому районі Волинської області, площа якого складає 96 га.

Про це пише «Сила правди» з посиланням на завантажене серпні Повідомлення до Реєстру оцінки впливу на довкілля.

«Рентленд Груп» зареєстроване у грудні 2018-го, кінцеві бенефіціари підприємства Ольга Погребенник та Світлана Бондар – дочка та дружина багаторічного керівника Державного агентства лісового господарства (уряд звільнив його 25 вересня – «НГ»).

Це вже друга заявка фірми про наміри промислової розробки піщаних родовищ. В травні фірма повідомила про плани з видобутку піску Туропинського родовища в Волинській області, площа якого 101 га. За рік до цього Держгеонадра без аукціону видали спецдозвіл на геологічну розвідку цього родовища 71-річній селянці Любові Шум. Раніше журналісти 24 телеканалу зателефонували за номером телефону, який вказала пенсіонерка Шум, але слухавку взяв колега Володимира Бондаря по Волинській обласній раді депутат Сергій Котюк.

Видано спецдозвіл на геологічну розвідку і Новоукраїнського родовища, на яке претендує «Рентленд груп». Торік його отримала Валентина Мороз. Вона була зареєстрована підприємницею в один день з Шум, також обидві в один день в липні минулого року отримали спецдозволи від Держгеонадр на вивчення кар’єрів.

Журналісти з’ясували, що власниця спецдозволу на геовивчення Новоукраїнського родовища пісків Валентина Мороз заробляє поїздками «на підсадку» до Польщі та пече на замовлення торти. За спецдозвіл вона офіційно заплатила 92 тис грн., а за геологічну інформацію – 140 тис грн.

У супровідних до спецдозволу документах, угоді між Держгеонадрами та Валентиною Мороз, зазначено номер телефону Форманюка Дмитра Богдановича. Людина з таким ПІБ була колегою Володимира Бондаря у лісовій галузі – помічником лісничого Державного  підприємства «Цуманське лісове господарство». Дмитру Форманюку Держгеонадра видали спецдозвіл на дослідження покладів піску у Старовижівському районі. В 2016-ому році він озмістив оголошення про продаж піску від власників кар’єрів. Серед них і ті, які належать згаданому вище волинському депутату Сергієві Котюку.

Від «Наших грошей»

Державний реєстр не містить інформації про видані «Рентленд груп» спецдозволи на користування кар’єрами піску в Волинській області. Але проведення на них геологічної розвідки дозволяли розпочати промисловий видобуток піску, при цьому існують можливості для отримання спецдозволу на ці роботи без проведення аукціону.

ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» 19 серпня уклало угоду з компанією «Inte Graph International FZE» (ОАЕ) про поставку матеріалу на 2,01 млн євро, або 55,92 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2020 року в аеропорт «Бориспіль» поставлять 31 тис аркушів якогось матеріалу для виготовлення бланків документів по 64,80 євро, або 1 804 грн. за аркуш. Детальної інформації про нинішнє замовлення в звіті про укладення договору не оприлюднено.

Арабська «Inte Graph International FZE» на сайті називає себе системним інтегратором у галузі захищеного друку, захисту від підробок та видачі ідентифікаційних документів.