Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» виписала під ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» вісім тендерів загальною очікуваною вартістю 54,81 млн грн. Про це повідомляється у вимогах анонімної фірми в системі «Прозорро».

На поточний рік залізничники планують замовити 1 392 т клем роздільного рейкового скріплення залізничної колії типу ПКЛ за очікуваною ціною 39 372 грн. за тонну.

Згідно тендерної документації, клема повинна мати стійкість до вертикального статичного навантаження не менше 80 кН, середній ресурс працездатності не менше 500 млн тонн пропущеного вантажу і масу 0,65 кг. Очікувана ціна складає 25,59 грн. за штуку.

Один тендер на 36,89 млн грн. проводиться за процедурою відкритих торгів з публікацією англійською мовою, а решта сім тендерів по 2,56 млн грн. – через прості відкриті торги.

На всіх торгах анонімна фірма звернулася з вимогами до замовника. За її словами, 2 липня Окружний адміністративний суд міста Києва підтвердив п’ять рішень АМКУ про те, що лита клема ПКЛ не є еквівалентом клеми проміжного рейкового скріплення ПК. Тобто технічні та якісні характеристики литої клеми не є еквівалентними технічним та якісним характеристиками клеми, виготовленої з катаної полоси сталі марок 4сп, 4пс та 4кп. При цьому креслення і технічні параметри тендерів прописані під єдиного виробника литої клеми ПКЛ – «Дніпропетровський стрілочний завод». З огляду на це фірма вимагає внести в документацію тендеру опис клеми зі сталі марок 4сп, 4пс, 4кп або еквівалентних марок.

Рішення замовника по вимогах очікується. Подання пропозицій триває до 4 та 11 жовтня.

Виробник «Дніпропетровський стрілочний завод» («ДнСЗ») належить кіпрській «Джонен Кепітал Лімітед» («Jonen Capital Limited», 20%), Загіду, Руслану та Ельвірі Красновим (20%), Сергію та Ірині Тараненкам (19%), Вікторії Корбан (18%), Світлані Єлисеєвій (7%), Валерію Крячку (7%). Вікторія Корбан з Ізраїлю – це сестра Геннадія Корбана, екс-заступника голови Дніпропетровської ОДА при Ігорю Коломойському.

Від заснування «Прозорро» сам «ДнСЗ» отримав підрядів на 77,20 млн грн. Також його продукцію продають дилери. Наприклад, у серпні ТОВ «Кіт-Сервіс» без торгів продало його скріплення з такою ж литою клемою ПКЛ у складі для ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» Мінінфраструктури.

У проекті державного бюджету на 2020 рік видатки на Антимонопольний комітет залишаться на рівні видатків 2019 року. Про це повідомила колишня державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Згідно з проектом державного бюджету на 2020 рік, бюджет АМКУ складе 221,97 млн грн. Збільшення видатків на Комітет з загального фонду складе 0,48% або 1,02 млн грн. Разом з тим, за спецфондом видатки навпаки зменшились – на ті ж 1,02 млн грн.

«Тому видатки на АМКУ в проекті державного бюджету залишились на рівні 2019 року», – резюмувала екс-держуповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Нагадаємо, після обрання президентом України Володимир Зеленський заявляв про необхідність повернути довіру до двох державних органів.

«Необхідно повернути довіру до Антимонопольного комітету України та професійного регулятора енергетики. Без їх якісної роботи реальної конкуренції на ринку не буде», – казав президент на зустрічі з бізнес-спільнотою у червні.

Після цього бюджет АМКУ на 2020 рік залишився у розмірі 221,97 млн грн. А бюджет НКРЕКП з нинішнього рівня 450,77 млн грн. збільшено до 487,52 млн грн., тобто на 8%.

В вересні Зеленський заявив, що «ми перезапускаємо Антимонопольний комітет. Уже змінили заступників. Подивимося, як працює глава АМКУ [Юрій Терентьєв]».

Також Загребельська порівняла фінансування АМКУ з НАЗК:

«Для порівняння, фінансування НАЗК більше в чотири рази за фінансування АМКУ, та збільшилось у порівнянні з минулим роком на 7,08% або на 53,69 млн грн».

КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» і ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Укрбуд» 10 вересня уклали договір на 13,89 млн грн по коригуванню проекту по об’єкту «Реконструкція транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах м. Києва». Про це повідомляється в системі Prozorro.

Договір був підписаний за результатами тендеру, у якому взяли участь дві компанії – ТОВ «Інститут комплексного проектування об’єктів будівництва» і ТОВ «ІБК «Укрбуд», засновником якого є Максим Фомічов. Їхні пропозиції мало відрізнялися від очікуваної вартості закупівлі у 14 млн грн. Так, Інститут запропонував 13,97 млн грн, а ІБК «Укрбуд» – 13,89 млн грн.

Відповідно до договору, ІБК «Укрбуд» має провести інженерно-геологічні вишукування, а також розробити проект дорожньої частини, комунікацій, освітлення, підпірних стін та шляхопроводу при будівництві дворівневої розв’язки, з’їздів з неї та капітальному ремонті вулиць П. Нестерова, А. Цедіка, Гарматної, Виборзької та Смоленської.

Як відомо, генпідрядником будівництва Шулявського мосту є ТОВ «Пiвнічно-український будiвельний альянс» з групи екс-нардепа Максима Микитася. Ця компанія виграла відповідний тендер вартістю 598,49 млн грн у червні 2018 року. Закупівля супроводжувалася скандалом із підробкою документів, за фактом якої було порушено кримінальне провадження.

У листопаді минулого року КМДА, яке очолює мер столиці Віталій Кличко, попросила Кабмін дозволити зробити 100% передоплату коштів генпідряднику для проведення робіт.

16 вересня 2019 року «Пiвнічно-український будiвельний альянс» отримав транш 25 млн грн на реконструкцію Шулявського мосту. Загалом фірмі вже перераховано 583,44 млн грн, тобто 99,5% від вартості підряду. Зауважимо, що червні цього року вартість робіт була зменшена до 586,85 млн грн.

У вересні Максим Микитась повідомив в реєстрі декларацій про суттєві зміни – 7 вересня він купив автомобіль Mercedes-Benz S560 2019 року випуску за 3,84 млн грн.

Нагадаємо, 19 вересня гендиректор корпорації «Укрбуд» Олег Майборода у Facebook повідомив, що Микитась вийшов з будівельного бізнесу. 20 вересня Микитась підтвердив, що продав компанію «Укрбуд Девелопмент». У вересні Микитась вийшов зі складу засновників декількох фірм.

При Кличку корпорація «Укрбуд» стала одним з найбільших забудовників Києва. У 2017 році журналісти «Схем» зафіксували спільний політ Кличка, Микитася і Вадима Столара, якого називали «сірим кардиналом» столиці і який зараз є нардепом від ОПЗЖ.

Проект демонтажу старого мосту та розробку проекту нового (підпірні стіни, підходи шляхопроводу, транспортна розв’язка, прогонові будови та опори, СВСУ) здійснювало ТОВ «Дельтабудгруп», яка виграла на це 1,49 млн грн у березні і 10,16 млн грн у червні цього року відповідно.

В Антимонопольному комітеті залишився без ведучих співробітників Відділ ринків зв’язку і телекомунікацій Департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери. Про це повідомляють джерела «Наших грошей» в Комітеті.

Наразі Відділ функціонує без начальника та головного спеціаліста.

19 вересня декларації перед звільненням за власним бажанням подали керівник Відділу Ольга Карп’юк та головний спеціаліст Відділу Анастасія Андрійко.

Протягом тижня з дня подання ними декларацій перед звільненням, Антимонопольний комітет не оголошував конкурсу на вакантні посади.

Нині виконуючою обов’язки начальника Відділу стала Марина Ревуцька, яка за інформацією з сайту АМКУ очолює інший відділ того ж Департаменту – Відділ контролю за концентраціями та узгодженими діями ринків невиробничої сфери.

В АМКУ розповідають, що відділ ринків зв’язку і телекомунікацій чекає переформатування у межах загальної реорганізації.

«Старі кадри прибирають. Підстав може бути дві: або послабити Комітет, або замести сліди», – вважає джерело «Наших грошей».

Від “Наших грошей”. В результаті до формування нового штату АМКУ не буде вести жодних розслідувань по ринку мобільного звязку, на якому в Україні діють дві компанії з яскраво вираженими ознаками монополії.

Найбільш гучні розслідування АМКУ на ринку зв’язку стосувались посекундної тарифікації голосового зв’язку мобільних операторів та скорочення дії тарифів на мобільний зв’язок до 28 днів замість календарного місяця.

Нагадаємо, що ринки зв’язку та телекому з 2015 року курувала державна уповноважена Марія Процишен. Її разом з головою АМКУ Юрієм Терентьєвим і замголови Ніною Сидоренко не звільнили з АМКУ після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського.

Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міськради 18 вересня уклав угоду з ТОВ «Мішем» щодо проведення ремонтних робіт вартістю 1,04 млн грн.

Про це пише Харківський антикорупційний центр» з посиланням на дані системи «Прозорро».

Мова йде про капітальний ремонт тротуару вздовж житлового будинку № 258 по Салтівському шосе (внутрішньоквартальні дороги та тротуари).

В той ж час, активісти «ХАЦ» встановили, що ремонт цього тротуару проводився минулого року і нові роботи не є доцільними. Більше того, є сумніви, що там взагалі будуть якісь роботи виконуватися.

Власницею заснованої в листопаді 2015 року  фірми  «Мішем» є Арпіне Давтян, а керівником – Емма Давтян.

За даними системи «Прозорро», ТОВ «Мішем» отримало підрядів на 185 млн грн., з яких 125 млн грн. вони отримали від Департаменту будівництва та шляхового господарства міськради.

Директором цього Департаменту є Володимир Чумаков.

Державні уповноважені Антимонопольного комітету проголосували за частково закритий розгляд справи про порушення конкурентного законодавства чотирма найбільшими виробниками цигарок та дистриб’ютором «Тедіс Україна». Про це повідомив журналіст «Наших грошей» із Комітету.

Розслідування АМКУ почалось у 2017 році, досліджувався ринок за період 2010-2016 років. Не зважаючи на те, що розслідування було завершено наприкінці 2019 року у нього не були включені дані про ринок за 2017-2018 роки.

Усі п’ятеро відповідачів клопотали про закритий режим слухання справи. Голова АМКУ Юрій Терентьєв запропонував державним уповноваженим підтримати клопотання частково – у форматі відкритої частини зачитати фабулу розслідування, тоді як обговорення провести за зачиненими дверима.

На засіданні 26 вересня свої пояснення у справі нададуть компанії «Філіп Морріс» та «Тедіс», тоді як інші відповідачі матимуть можливість висловити власні позиції у справі 27 вересня. Продовження засідання призначене на 9:30.

У відповідь на попередні висновки у справі відповідачі відреагували, зокрема, такими запереченнями:

• Комітет не врахував досвід ТОВ «Поділля-Тютюн» та його ділову репутацію на ринку до його придбання компаніє «Megapolis Holdings (Overseas) Limited»;
• Вихід інших дистриб’юторів з ринку був для товариств непередбачуваним;
• Виробники добровільно відмовилися від конкуренції між собою за інших дистриб’юторів на користь одного, що дозволило їм встановити сприятливі умови для встановлення цін на тютюнові вироби.

Нагадаємо,  відповідачі у справі, ПАТ «Філіп Морріс Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» та ПАТ «В.А.Т. Прилуки» разом виробляють більше 90% сигарет в Україні.

Як раніше повідомляли «Наші гроші», у 2012-2013 роках згадані виробники відмовились від реалізації продукції через власні мережі дистрибуції. Натомість, весь вироблений ними обсяг цигарок почав реалізовувати єдиний дистриб’ютор – ТОВ «Торгова компанія “Мегаполіс-Україна”» (нині – «Тедіс Україна»).

«За наслідком доля ринку останнього з незначної в 2011 перетворилась на 99% в 2013 році. На ринку дистрибуції тютюнових виробів конкуренція зникла та виробникам в цьому належала ключова роль, адже без них «Мегаполіс-Україна» не став би монополістом», – писала у своїй сторінці у FB колишня державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська, за чиєю службовою запискою на початку 2017 року була відкрита вищезгадана справа проти картелю фабрик і «Тедісу».

Відзначимо також, що у якості зловживання монопольним становищем «Тедіс»:

• збільшував власну торгівельну надбавку за рахунок зменшення надбавки своїх оптових та роздрібних покупців;
• встановлював оптовим покупцям таку ж саму ціну, що і роздрібним;
• продавав сигарети роздрібним торговцям за ціною, за якою у власній роздрібній мережі продавав їх кінцевому споживачу;
• недовантажував товар окремим покупцям, в тому числі великим торгівельним мережам, створюючи штучний дефіцит за відсутності будь-яких альтернативних джерел його покриття.

Зі свого боку, транснаціональні виробники, попри пропозиції від інших великих торгівельних компаній та скарг покупців, підтримали штучні правила ринку – і продовжили співпрацю виключно з «Мегаполісом».

Матеріали справи, оприлюднені в АМКУ:

Автор публікації – колишня держуповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Сьогодні АМКУ розпочав розгляд справи про порушення ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб’юшн», ПрАТ «Філіп Морріс Україна», ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна», ПрАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», Пат «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», ПзІІ «Імперіал Тобакко Юкрейн», ТОВ «Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна», ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», ТОВ «Тедіс Україна законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Як видно з продемонстрованих на засіданні АМКУ слайдів, Комітет звинувачує чотирьох найбільших виробників цигарок та ТОВ «Тедіс Україна» в змові з метою недопуску на ринок первинної реалізації сигарет будь-якої компанії, крім «Тедіс». За наслідком такої змови, за версією АМКУ, ТОВ «Тедіс Україна» здобув та зберіг своє монопольне становище.

Сьогодні Комітет презентував свою позицію по даному розслідуванню, заперечення відповідачів та їх спростування, а також заслухав пояснення двох з чотирьох виробників. Засідання було перенесено на завтра, 27.09.19, на 9:30. Завтра АМКУ заслухає позицію інших відповідачів. Та на 03 жовтня 2019 року заплановано прийняття Комітетом кінцевого рішення.

Що цікавого та корисного було сьогодні продемонстровано на засіданні?

• АМКУ обмежив період розслідування 2010 – 2016 роками.

Комітет визначив часовими межами досліджуваного ринку 2010-2016 роки.
Це означає, що АМКУ не досліджував в рамках цієї справи стан конкуренції на ринку в 2017, 2018 та першому півріччі 2019 року.

Зазначене позбавляє нас можливості дізнатись, яку часту ринку мав «Тедіс» протягом останніх 2,5 років. А також зробити однозначний висновок, чи змінилось щось на ринку після накладеного Антимонопольним комітетом в грудні 2016 року на «Тедіс» штрафу.

Крім цього, з боку роздрібних продавців сигарет лунають нарікання на те, що «Тедіс» продовжує вести агресивну ринкову політику, та розвивати свій роздрібний напрямок за рахунок створення штучного дефіциту для інших компаній. Зазначене могло б бути досліджено в рамках цієї справи та стати приводом для відкриття нової справи щодо «Тедісу».

Однак, знов ж таки, це загрожує негативними наслідками для самого Комітету, точніше для голови АМКУ та його заступниці, що вела цю справу. Адже якщо б новий склад АМКУ зараз встановив, що «Тедіс» продовжує бути монополістом та продовжує зловживати, це означало б, що застосоване по відношенню до «Тедісу» в 2016 році покарання – не ефективне, а виключення «на прохання «Тедісу» примусового поділу з резолютивної частини рішення – хибний крок.

Також, це позбавляє нас можливості зробити висновок, чи припинили відповідачі порушення сьогодні. Зазначене є важливим, бо АМКУ вирішив не давати виробникам конкретних зобов’язань, а обмежитись загальною фразою «припинити порушення». Отже через певний час перевіряти «чи припинили відповідачі порушення, чи ні» АМКУ буде орієнтуючись на останній період, коли за даними Комітету, порушення тривало – 2016 рік.

• ТОВ «ТК «Мегаполіс Україна» вийшов на ринок України в кінці 2010 року, в тому числі завдяки дозволам АМКУ.

Вихід ТОВ «ТК «Мегаполіс Україна» на ринок тютюнових виробів України розпочався із отримання в Антимонопольному комітеті дозволів на концентрацію та узгоджені дії 16.11.2010 та 23.11.2011 років.

16.11.2010 компанії «Megapolis Holdings (Overseas) Limited» (м. Нікосія, Кіпр) надано дозвіл на концентрацію у вигляді придбання частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля-Тютюн» (перейменовано на ТОВ «ТК «Мегаполіс Україна»).
23.11.2011 ТОВ «ТК «Мегаполіс-Україна» отримало ряд дозволів на концентрацію та на пов’язані з концентраціями узгоджені дії.

До 2010 року ТОВ «ТК «Мегаполіс-Україна» не здійснювало господарської діяльності на території України, не мало відповідної ділової репутації на ринках тютюнових виробів і досвіду роботи в якості національного дистриб’ютора.

• 2010 – 2011 роки – період наповнення ТОВ «ТК «Мегаполіс-Україна» кадрами та майном.

В цей період ТОВ «ТК «Мегаполіс-Україна»:

• Збільшив ліцензовані склади з 2 до 25 місць;
  • Чисельний склад працівників – з 264 до 2 932 працівників.
  • Кількість транспортних засобів – з 0 до 444.
• Протягом 2010-2011 років кількість інших продавців сигарет швидко зменшувалась.

Крім цього а цей де період ТОВ «ТК «Мегаполіс-Україна» активно набував контроль (купував) оптових покупців тютюнових виробів – своїх конкурентів.

• Протягом 2012-2015 років виробники «створювали та оберігали» монополію «Тедісу»

Протягом 2011-2012 років виробники скоротили кількість прямих контрактів на реалізацію сигарет до одного (з ТОВ «Тедіс Україна»). Як наслідок, ТОВ «Тедіс Україна» з 2013 року стало монополістом на загальнодержавному ринку дистрибуції сигарет (з часткою 99,43%)

Потім виробники сформували схожі критерії до потенційних покупців, яким не відповідав жоден із суб’єктів господарювання, внаслідок чого ніхто не міг вийти на ринок дистрибуції сигарет та\або придбавати сигарети безпосередньо у виробників. Відповідно всі були змушені їх купувати у ТОВ «Тедіс Україна» (або у його покупців), а він і надалі залишався монополістом.

З цікавого, критерії виробників були настільки завищені, що останнім невідповідав і сам ТОВ «Тедіс Україна». Однак це не завадило виробникам продовжувати співпрацю з ним та не укладати прямі договори з іншими компаніями.

• За даними АМКУ функціонування картеля принесло виробникам та «Тедісу» такі профіти:

– зниження рівня цінової конкуренції між виробниками;
– суттєве підвищення прибутковості «Тедісу»;
– усунення конкуренції за дистриб’ютора між виробниками.
Тобто виробники уникали активної цінової конкуренції та змагання ефективністю дистрибуції, а «Тедіс» за це отримував надприбутки.

• Починаючи з 2013 року, понад 99% сигарет, вироблених в Україні, виробники реалізують виключно ТОВ «Тедіс Україна».

Жоден із суб’єктів господарювання, крім ТОВ «Тедіс Україна», починаючи з 2013 року, не мав можливості придбати сигарети безспосередньо у виробників.
Даних за 2017-2019 роки, як я вже говорила, нема.

• Остаточний висновок Комітету:

Зібраними у справі доказами, доводиться, а зауваженнями й запереченнями Відповідачів не спростовується погоджена поведінка відповідачів, яка полягала в:

– наявності договірних відносин щодо дистрибуції сигарет лише з ТОВ «Тедіс Україна» як єдиним (спільним) для всіх виробників дистриб’ютором;
– формулювання завищених умов (критеріїв) для укладення договорів із потенційними дистриб’юторами, яким не відповідає і ТОВ «Тедіс Україна».
Зазначене унеможливило вихід на ринок інших дистриб’юторів та усунуло конкуренцію на ньому.

• Покарання.

Комітет пропонує накласти за вчинене порушення на відповідачів штрафи.
Розмір штрафу за законом за таке порушення може бути не більше 10% доходу (виручки) відповідачів за попередній рік.

Скористаємось даними про доходи тютюників з сайту «Бізнес.Цензор», щоб порахувати розмір штрафу.

Так, максимальний розмір штрафу щодо кожного з відповідачів може бути наступний (якщо брати за основу чистий дохід компаній) (в млрд грн.):

ТОВ «Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб’юшн» – 2,1;
ПрАТ «Філіп Морріс Україна» – 1,22;
ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» – 0,65;
ПрАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» – 1,37;
ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» – 0,25;
ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» – 0,82;
ТОВ «Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» – 1,78;
ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» – 0,67;
ТОВ «ТЕДІС Україна» – 5,15.

Також комітет планує зобов’язати чотирьох виробників припинити порушення. Що мається на увазі під припиненням порушення, комітет не розкриває. Однак, враховуючи те, що комітет кваліфікує як порушення, мова йде про необхідність укладення договорів зі сторонніми дистриб’юторами.

Від «Наших грошей»:

Нагадаємо,  розглядаючи справу про скасування рішення АМКУ щодо визнання ТОВ «Тедіс Україна» монополістом на українському ринку дистрибуції сигарет та зловживання компанією своїм становищем Касаційний господарський суд резюмував, що регулятор приймаючи рішення у справі необґрунтовано вказав компанії «шлях припинення порушення», яке полягало у встановленні таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

«Позивач, якого зобов’язали припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, в тому числі розробити та застосовувати прозорий та економічно обґрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет, мав самостійно визначитися із шляхом (способами) такого припинення відповідно до закону (в тому числі, із способами встановлення прозорого та економічного обґрунтованого ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет)», – пояснював суд.

Блог від: Агія Загребельська

Сьогодні Комітетом прийнято прецедентне рішення щодо державної допомоги.

2,5% на утримання служби замовника чотирьох комунальних підприємств Києва визнано незаконною та недопустимою для конкуренції. У 2019 році на виконання Програми економічного і соціального розвитку на 2018-2020 роки Київміськрада виділила 1,4 млрд грн. Комунальні підприємства отримали наступні суми: «Спецжитлофонд» (270 млн грн.), «Інженерний центр» (270 млн грн.), «Житлоінвестбуд-УКБ» (900 млн грн.), «Житло-сервіс» (2 млн грн.). Від цих грошей вони залишили собі на утримання по 2,5%. І згідно рішення АМКУ мають тепер повернути ці гроші назад в бюджет, вказав голова Комітету Юрій Терентьєв.

Екс-держуповноважена АМКУ Анна Артеменко

Колишня держуповноважена АМКУ Анна Артеменко пояснила які наслідки може мати це рішення.

1. Будь-яка державна допомога визнана незаконною та недопустимою для конкуренції підлягає поверненню у дохід загального фонду відповідного бюджету.
2. Стосується, не лише Києва, а всієї України. Оскільки право муніципалітета (і не тільки) закладати до кошторисної документації 2,5 % витрат на утримання служби замовника передбачено Правилами визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).
3. Підпунктом 2 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» дійсно передбачено виконання функцій замовника будівництва органом місцевого самоврядування (ОМС) або їх делегування на конкурсній основі. Однак, підпунктом 1 цієї ж статті визначено, що власними повноваженнями ОМС є організація за рахунок власних коштів будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства, соціально-культурного призначення, жилих будинків, капітального та поточного ремонту доріг тощо.

Цікаво:

1. Позиція регулятора (Міністерства розвитку громад та територій);
2. Як у рішенні обґрунтована наявність економічної переваги для отримувача 2,5 % (тобто, ця вартість не є ринковою або нижче ринкової. І що бралось за основу під час такого розрахунку (вартість оплати послуг членів тендерного комітету+вартість технагляду);
3. Які Критерії взято за основу при обґрунтуванні недопустимості державної допомоги (відповідно до правил державної допомоги навіть не проведення конкурсу у випадках, передбачених законодавством, не є достатньою підставою. Недопустимість визначається за результатами оцінки відповідності державної допомоги встановленим критеріям);
4. Чи будуть ініційовані відповідні зміни до законодавства за наслідком прийнятого рішення?
5. Які наступні кроки Комітету у цьому питанні: якщо 2,5 % (загальна і поширена практика по всій Україні) визнано незаконною ДД, то чи буде розпочато загальнодержавний моніторинг цього питання за власною ініціативою Комітету. Крім тих справ із аналогічного питання по іншим регіонам та об’єктам будівництва, які перебувають на розгляді в Комітеті.
6. У аудиторських звітах (з якими я ознайомлювалась) відсутня інформація, що не проведення конкурсу на визначення замовника будівництва є порушенням. Як правило, акценти аудиторів зосереджуються на перевірці обґрунтованості такої вартості виходячи із фактичних затрат (а не встановлення максимального показника 2,5%). І чи зміниться відповідна практика проведення аудитів, адже наслідком незаконного включення витрат до кошторису може бути завдання збитків державному чи місцевому бюджету.
7. У червні 2018 року до зазначених ДБН були внесені зміни, згідно з якими замовники будівництва усіх форм власності отримали можливість, крім витрат на службу замовника, включати до зведеного кошторисного розрахунку до 3% на надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві.

Сподіваюсь, що на більшість питань можна буде знайти відповідь після публікації рішення (через 3 робочі дні).

Анна Артеменко

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 26 вересня скасував рішення попередніх судів і закрив провадження за позовом  Романа Насірова до Державної фіскальної служби, у якому він просив суд роз’яснити наявність чи відсутність у нього як у голови ДФС повноважень при розстроченні податкового боргу компаніям, пов’язаним із екс-нардепом Олександром Онищенком. Про це повідомив Центр протидії корупції.

Це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Сьогоднішнє засідання тривало понад 9 годин. Під час нього Насіров заявив низку клопотань, однак суд відмовив у їх задоволенні. Зокрема, він заявляв відвід суддям, вимагав усунути зі справи НАБУ та САП, просив передати справу до Великої Палати ВСУ.

Нагадаємо, 23 листопада 2017 року трійка суддів Окружного адмінсуду Києва (головуючий – Євгеній Аблов, судді – Павло Григорович, Ігор Смолій) повністю задовольнила позов на той час відстороненого глави ДФС Романа Насірова (звільнений з цієї посади 31.01.2018).

Фактично дане рішення ОАСК перекладало відповідальність за надання розстрочок компаніям Онищенка з голови ДФС на керівників місцевих держподаткових інспекцій. Зауважимо, що позов Насірова до ДФС в Окружному адмінсуді потрапив до трійки суддів під головуванням Аблова із порушенням, про що свідчить звіт про авторозподіл.

У подальшому у червні цього року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив рішення ОАСК без змін.

Як відомо, НАБУ і САП зібрали докази і обвинувачують Насірова саме у зловживанні повноваженнями, які були предметом розгляду адмінсудів.

Насіров підозрюється у зловживанні владою, а саме – ухваленні низки незаконних рішень про розстрочення платежів з рентної плати на суму 2,019 млрд грн. за користування надрами для компаній, підконтрольних нардепу-втікачу Олександру Онищенку.

Прокурори САП передали обвинувальний акт щодо Насірова в Шевченківський райсуд Києва ще у листопаді 2017 року. Розгляд справи затягнув сам Насіров, на вимогу якого прокурори вимушені були зачитувати обвинувальний акт на понад 700 сторінок.

Справа Насірова повинна розглядатися у Вищому антикорупційному суді.

Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА 18 вересня за результатами тендеру замовив ТОВ «КНП Компані» рекламні та маркетингові послуги згідно Концепції «Київ Смарт Сіті 2020» на 2,70 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч мають організувати і провести інформаційно-комунікаційну кампанію щодо стимулювання розвитку інноваційного середовища. Кошти розподілено на такі етапи:

• 500 тис грн. – розробка загальної концепції (канали, цільові аудиторії, результати);
• 500 тис грн. – розробка переліку зі щонайменше десяти проектів для кампанії у галузях е-врядування, транспорту, ЖКГ, екології, безпеки, медицини, інновацій (використання штучного інтелекту, технології блокчейн, інтернет речей, великих даних тощо);
• 650 тис грн. – створення медіа-плану;
• 250 тис грн. – розміщення інформаційних матеріалів у ЗМІ та соціальних мережах;
• 601 тис грн. – розробка, виготовлення і розповсюдження продукції для популяризації створених сервісів;
• 200 тис грн. – надання звітів з реалізації кампанії.

Ціна угоди на 7% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 2,90 млн грн.

ДочП «Плеон Талан» кіпрської фірми «Provid Advertising Limited» британця Стюарта Девіда Вільяма та американця Бейна Ендрю Найта пропонувало на 2% нижчу ціну, але його відхилили. Замовник вимагав від учасників мати щонайменше чотирьох працівників з освітою в іноземних учбових закладах або акредитованих організаціях по підвищенню кваліфікації на іноземній мові в галузі ІТ, економіки та права, тоді як фірма мала тільки економістів. Також вона не завірила проект договору підписом і печаткою, надала лист-згоду на обробку персональних даних лише на підписанта замість усіх працівників, не надала довідки з банку та документи на підтвердження повноважень підписанта.

Дорожчим конкурентом було ТОВ «Балос» директорки Ірини Сорокіної та власника ТОВ «Євротехмонтаж» Олександра Приходченка. Раніше суперником володів Сергій Лиходід.

Столична фірма «КНП Компані» зі статутним капіталом 3 тис грн., яка спеціалізується на комп’ютерному програмуванні, створена у грудні 2017 року. Засновником і директором є Олексій Марковський. У серпні 2017 року він подавав декларацію за 2016 рік як заступник начальника відділу КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» («ГІОЦ»), а раніше, у березні 2017 року – декларацію після звільнення з не вказаної посади, але в обох була вказана зарплата за основним місцем роботи від Печерської РДА.

Із 2018 року переможець узяв підрядів на 26,70 млн грн., з яких майже всі в Департаменту та підпорядкованого йому КП «ГІОЦ», зокрема щодо форуму «Kyiv Smart City Forum».

ТОВ «Альтіс-Констракшн» оскаржило в адмінколегію АМКУ дискримінаційні вимоги тендерної документації ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» (Київ) щодо реконструкції корпусу очікуваною вартістю 2,07 млрд грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Планується реконструкція корпусу по вул. Майбороди, 32 з добудовою Національного науково-практичного центру нейротравми і нейрореабілітації (див. «Інститут нейрохірургії включив медобладнання у реконструкцію корпусу за 2 мільярда»).

У скарзі «Альтіс-Констракшн» вважає дискримінаційними низку вимог. У тому числі выд учасникыв вимагають надати документи про відповідність медичного виробу технічному регламенту. За словами скаржника, медобладнання, яке вимагається замовником, є унікальним і дорогим. Тому взагалі неприйнятно ввозити його в Україну до перемоги у тендері для отримання цих документів ще на етапі підготовки тендерної пропозиції. А отже, це дискримінує скаржника порівняно з учасниками, які вже мають таке обладнання в Україні з готовим пакетом документів. Крім того, на окремі позиції на зразок медичних шаф, каталок і крісел ці документи не надаються, але замовник може відхилити учасника за їх відсутність.

Також учасник тендеру має надати інформацію про всіх субпідрядників незалежно від обсягів робіт. Скаржник пише, що він як генпідрядник залучає десятки субпідрядників, і йому складно надати інформацію про тих, які виконуватимуть незначні роботи під кінець 2022 року. Тому він вимагає від замовника обмежити надання інформації про субпідрядників лише тими, які виконуватимуть роботи в обсязі не менше 20% від вартості договору.

Рішення адмінколегії АМКУ про  прийняття скарги до розгляду очікується.

За даними «Наших грошей», Інститут проводить будівельний тендер, ще не маючи проекту реконструкції та експертного висновку на цей проект.

Ще торік він замовив проектування цієї реконструкції у ПП «Арх.Мед.Проект». Однак фірма протягом строку дії договору встигла виконати лише початкову стадію «Ескізний проект», на яку Інститут потім отримав експертний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза». У липні 2019 року Інститут замовив експертний висновок «Укрдержбудекспертизи» на наступну стадію «Проект». Потім 9 серпня оголосив тендер щодо самої реконструкції, і лише після цього 13 вересня без торгів замовив тому ж проектанту стадію «Проект». За даними «Є-Дата», ані «Укрдержбудекспертиза», ані «Арх.Мед.Проект» ще не отримували коштів за цьогорічними договорами по стадії «П».

КП «Житлоінвестбуд-УКБ» Київради 24 вересня за результатами тендеру замовило ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» будівництво житла в Солом’янському районі зокрема для учасників АТО за 837,94 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2022 року за рахунок залучених коштів по просп. Відрадний, 42, де раніше були гарнізонні паливні склади, повинні звести два 20-25-поверхові житлові будинки у тому числі для учасників АТО. У тендерній документації та договорі не вказано, скільки квартир та на яких умовах отримають АТОшники. Загальна житлова площа квартир становитиме 59 253 кв. м, тобто будівництво обійдеться у 14 тис грн. за «квадрат».

У грудні 2018 року Мінрозвитку встановило опосередковану вартість будівництва житла з нуля для Києва на рівні 13 849 грн., що суттєво не відрізняється від тендерної вартості.

Більшу частину робіт виконають два тісно пов’язані з переможцем субпідрядники: ТОВ «БМУ «ЗЗБК №1» – на 62%, а ТОВ «Спецмонтаж ЗЗБК №1» – на 21% ціни угоди.

За підсумковою відомістю ресурсів без доставки і ПДВ, ціни сталі, вікон, піску, цегли, асфальтобетону, бетону, розчину і деревини відповідають ринку та іншим тендерам.

Роботи оплачуватимуть протягом 10 банківських днів. На заробітну плату піде 94,50 млн грн., тобто 11% загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 2% – 15,37 млн грн.

Ціна угоди на 3% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 864,18 млн грн.

Єдиним конкурентом було СТ «Інбуд» Віктора Нотевського, Михайла Бобрика, Миколи Палієнка і Валентина Хоменка, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону. Свого часу Палієнко керував КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій».

Столична «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» належить киянам Сергію Алексєєву та Василю Іванченку, а директором є Сергій Воробей. Василь Іванченко разом із Нонною Купоревою володіє ТОВ «Фінансова компанія «Столиця», співвласником якого колись був нині покійний Андрій Бєломєсяцев, екс-заступник головного архітектора Києва (1996-2004 рр.). Іваченко і Бєломєсяцев володіли низкою будівельних компаній у Києві.

Військова частина А0222 (Окремий президентський полк імені гетьмана Богдана Хмельницького) 23 вересня за результатами тендеру замовила Українсько-Британському спільному підприємству «Комора» музичних інструментів на 6,10 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 2 грудня поставлять 39 видів музичних інструментів для оркестру почесної варти.

Повний перелік із цінами наведено у таблиці нижче. Найдорожчими виявились гобой Loree Royal gr+3 автомат із посрібленою механікою, футляром і чохлом за 332 тис грн. і два сюзафони King 2350WSP Ci-b мензура 687″ розтруб 26″ із футляром по 330 тис грн.

На своєму сайті фірма «Комора» продає такі сюзафони за тією ж ціною в 330 тис грн.

Товар оплатять протягом 10 банківських днів після поставки. Гарантійний строк складає два роки. Ціна угоди на 0,2% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 6,11 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «АТ-МТ Трейд» («МузТорг») американської компанії «Саунд Кепітал Ллс» в особі Патека Алека Давіда з нижчою на 20% ціною. Однак воно відмовилось підписувати договір через помилку в ціні пропозиції, тож його відхилили. При цьому тендерна документація не передбачала забезпечення тендерної пропозиції.

Засновниками УБСП «Комора» є Роман Дутко, Олег Репецький, Олександр Мельник і британська компанія «Сенсібл М’юзік Лімітед», директором якої є Ален Джефрі Малкольм. Дутко і Репецький – співвласники ТОВ «Видавничий дім «Комора».

Крім того, у 2005 році Репецький входив до Національної ради з питань культури і духовності, а зараз очолює асоціацію «Гільдія виробників відеограм і фонограм».

Усього з 2008 року УБСП «Комора» отримала державних підрядів на 76,50 млн грн.

Збільшення штату Департаменту  з питань оскаржень рішень у сфері публічних закупівель з 35 до 65 осіб відбудеться за рахунок зменшення штатів територіальних відділень Комітету. Про це повідомляють одразу три незалежні один від одного джерела «Наших грошей».

Минулого тижня голова АМКУ Юрій Терентьєв на своїй сторінці у FB розповів про можливість збільшення на 30 осіб штату Департаменту з питань оскаржень рішень у сфері публічних закупівель:

«Ще в червні на КМУ було заслано пропозицію по збільшенню штатної чисельності департаменту на 30 осіб (з поточних 35). […] Пропозиція КМУ підтримана на початку серпня не була. Минулого тижня звернення про збільшення чисельності було направлено вже до нового КМУ знову. Думаю, що маємо добрі шанси добитися належного укомплектування департаменту оскарження публічних закупівель».

Юрій Терентьєв не повідомляв, що збільшення штату Департаменту має відбутись за рахунок скорочення штатів обласних територіальних відділень.

За даними «Наших грошей», зменшення штатів очікують у відділеннях зі штатною чисельністю на рівні 12 осіб, тоді як «великі» відділення із штатами від 30 до 50 осіб скорочення працівників зачепити не повинне (Київське, Львівське, Дніпровське, Харківське та Одеське). Зміна допустимої чисельності штату відділень з числа «малих» також має оминути Запорізьке та Закарпатське ОТВ.

Нагадаємо, що 28 листопада 2018 року Кабінет міністрів за пропозицією АМКУ зменшив граничну чисельність працівників територіальних відділень задля збільшення штату центрального апарату АМКУ на 15 осіб (детальніше тут).

КНП «м.ЄХАБ» Маріупольської міської ради 20 і 23 вересня за результатами тендерів уклало чотири угоди про розважальні послуги для святкування Дня міста Маріуполь 28 вересня на загальну суму 4,99 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

ТОВ «Студія 52» отримало три замовлення на 2,77 млн грн. Кошти розподілено так:

• 1,72 млн грн. – організація роботи локації «Інновації» із роботами, електросамокатом, гіроскутером, гіробордом, 3D-фотостудією та Алеєю майбутнього з вуличних поворотних LED-екранів навколо пішохідного фонтану, на яких транслюватимуть панорами 15 ключових проектів розвитку міста;
• 0,55 млн грн. – організація і проведення кіберспортивного турніру на 12 ігрових персональних комп’ютерах та 9 гральних консолях Sony PlayStation 4;
• 0,50 млн грн. – організація роботи та промо-супровід локації «Open book» в шатрі з меблями, звуком і відео, де будуть представлені шість книжкових видавництв.

ТОВ «Фіш Кен Флай» організує роботу локації «Живий звук» за 2,22 млн грн. Мова йде про забезпечення електроживлення та технічного райдеру для виступу гурту ONUKA та Національного академічного оркестру народних інструментів України (НАОНІ). Вартість включає сцену, світло, звук, LED-екран, трансферт, проживання і пересування містом.

Сума угод на 6% нижча від загальної очікуваної вартості закупівель у 5,30 млн грн.

На тендері щодо концерту переможці змагалися між собою, а на інших трьох тендерах єдиним конкурентом переможця «Студія 52» було ТОВ «Джем-Івент» Едуарда Моспана.

Створена в червні місцева «Студія 52» належить маріупольцю Євгену Семикопенку.

Нині столичною «Фіш Кен Флай» володіють Володимир Олександрович Бригинець та Володимир Володимирович Бригинець. Однак раніше, за даними системи «YouControl», засновниками були Андрій Андрійович Журавель і Ганна Андріївна Журавель. Узимку фірма розіграла з пов’язаним ФОПом тендер КЗ «Парк культури і відпочинку «Екстрим-Парк» щодо встановлення та обслуговування «Венеціанської каруселі» за 1,51 млн грн.

Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 20 вересня за неконкуретною процедурою уклало угоду з ФОП Сокол Олександр Олександрович щодо заміни вікон та дверей загальною вартістю 366 тис грн.

Про це написала Дарина Синицька в виданні «Полтавщина» з посиланням на дані системи «Прозорро»

Замовлено роботи з на капремонт третього під’їзду будинку на вул. Докучаєва, 10 в Полтаві. Саме там у квітні цього року горів сміттєпровід. За два тижні після події депутати доручили УЖКГ вивчити можливість заміни вікон у горілому під’їзді коштом бюджету — попри те, що будинок у приватній власності мешканців.

Капремонт замовили полтавцю Олександру Олександровичу Соколу. Він зареєструвався підприємцем трохи менше двох місяців тому – 1 серпня. Основний вид його діяльності — це організація будівництва будівель. Окрім того, у червні цього року він отримав профільну ліцензію від Державної архітектурно-будівельної інспекції.

У якості контактного телефону у реєстрі Мін’юсту він вказав номер телефону +380506479721, за яким зареєстровані месенджери та сторінка ВКонтакті на ім’я полтавки Каріни В’язовської. Та сама особа має анкету на сервісі з базою акторів, моделей, танцюристів та співаків. На своїй сторінці 31-річна Каріна вказала, що має профільну акторську освіту і є початківцем у цій справі. Також може працювати моделлю і трохи співає.

За даними «Прозорро», це перше держзамовлення ФОП Олександра Сокол.

Львівське комунальне підприємство «Львівводоканал» 17 вересня підписало договір з ТОВ «Дортехінвест» на переміщення та планування грунту за 970 тис грн.

Про це пишуть «Наші гроші. Львів» з посиланням на дані системи Prozorro.

Згідно з угодою, фірма отримає 19 тис. грн прибутку, а на зарплати працівникам піде 18 тис. грн. Роботи завершать до кінця цього року.

На торгах єдиним конкурентом «Дортехінвесту» була фірма зі схожою назвою – ТОВ «Спец-техінвест». Під час аукціону учасники не знижували своїх пропозицій, однак ціна переможця була на 5 тис. грн дешевшою.

Обидва учасники користуються однаковою технікою. Про це свідчать їхні довідки про матеріально-технічну базу, в яких збігаються реєстраційні номери обладнання. Також конкурентів об’єднує спільний номер телефону – 0993103715. Його «Спец-техінвест» вказує як контактний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а «Дортехінвест» − в своїх тендерних документах. Крім того, частина довідок конкурентів містить однаковий дефект друку або сканування.

Учасники зустрічаються на торгах вперше. До цього часу жодна фірма не брала участі в закупівлях.

Обидві компанії зареєстровані в Харкові. Фірма «Дортехінвест» власниці Наталії Приходько створена 2017 року, а «Спец-техінвест», де засновницею є Вікторія Костенко, − 2018 року. Костенко одружена з депутатом Харківської обласної ради Віктором Костенком (партія «Наш край»).

З 21 по 28 вересня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 23,66 тисяч закупівель на загальну суму 13,25 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 6,53 млрд грн.

АТ «НАК «Нафтогаз України» 20 серпня за результатами тендеру замовило ПрАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані» аудиторські послуги на 61,85 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 1 грудня 2021 року, тобто протягом двох років аудитори виконають:

• за 20,00 млн грн. – аудит консолідованої фінзвітності згідно МСФЗ за 2019-2020 роки;
• за 16,64 млн грн. – супроводження випуску єврооблігацій;
• за 10,66 млн грн. – аудит окремої фінансової звітності згідно МСФЗ за 2019-2020 роки;
• за 6,97 млн грн. – огляд скороченої проміжної фінзвітності згідно МСФЗ за 6 місяців 2019-2020 років;
• за 6,53 млн грн. – огляд проміжної окремої фінзвітності згідно МСФЗ за 6 і 9 місяців 2019-2020 років.

Супровід випуску єврооблігацій включає складання проектів листів-запевнень для банків-організаторів випуску єврооблігацій на основі консолідованої фінзвітності за визначені замовником періоди і звітів за результати перегляду іншої інформації Проспекту емісії.

Ціна угоди на 7% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 66,56 млн грн.

ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» не допустили до торгів за відсутність договору страхування відповідальності аудитора перед третіми особами, який буде діяти до 1 грудня 2021 року.

Єдиним допущеним конкурентом переможця «Делойт енд Туш ЮСК» було ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги». Учасники торгів представляють в Україні відповідно компанії «Deloitte» та «Ernst & Young» із так званої «великої четвірки аудиторів».

ДП «Укрспирт»  уклало з ПрАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» чергові угоди на постачання природного газу на суму з поставкою у вересні та жовтні. Про це повідомляється в системі «Прозорро«.

Базову угоду з «Укрнафтобурінням» укладено за результатами торгів на ТБ «Українська енергетична біржа». У «Прозорро» жодних даних про хід біржових торгів не оприлюднено.

Газ на умовах постоплати на вересень замовили по 5647 грн за тисячу кубометрів, а 24 вересня додатковою угоду пролонгували поставку до 31 жовтня на такий самий обсяг і збільшили ціну до 5786 грн.  Це майже на 800 гривень дешевше від прейскуранту «Нафтогазу України« на умовах постоплати.

«Укрнафтобуріння» контролюють олігарх Ігор Коломойський і найбагатший екс-нардеп Ради Віталій Хомутинник. Ще 22% акцій «Укрнафтобуріння» належить російському бізнесмену Павлу Фуксу. Оперативне управління компанією здійснюють люди Коломойського: з липня 2015 роки її очолює Михайло Бакуненко, колишній топ-менеджер «Укрнафти».

За даними «Прозорро», «Укрнафтобуріння» з 2017 року отримало держпідряди на 470,92 млн грн. У тому числі «Укрспирт» уклав з фірмою угоди на 138,30 млн грн, ДП «Зоря» – «Машпроект» – на 274,37 млн грн, «Укрпошта» – на 36,26 млн грн.