Антимонопольний комітет міг виписати групі компаній «Ostchem» Дмитра Фірташа штраф у дев’ять разів більший за накладений – не 107 млн грн, а понад 900 млн грн. Про це на своїй сторінці у FB написав керівник аналітичного департаменту «Concorde Capital» Олександр Паращій.

5 вересня Антимонопольний комітет вирішив примусово розділити хімічний бізнес Дмитра Фірташа, а головного трейдера групи «Ostchem», ТОВ «НФ Трейдінг Україна», оштрафував на 107 млн грн. Розслідування тривало ще з 2015 року.

Фінальне рішення про накладення штрафу лише на одного відповідача з пулу Групи голова АМКУ Юрій Терентьєв прокоментував «Економічній правді» так:

«Оскільки ми заводи зобов’язали розділитися, то ще й штрафувати їх — це дати їм можливість використати конституційну норму про те, що двічі карати за одне порушення не можна».

З таким обґрунтуванням не погодилась колишня державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська, відмітивши, що у межах розслідування Комітет довів два порушення конкурентного законодавства суб’єктами господарювання з Групи «Ostchem», а не одне. Це:

• штучне завищення собівартості виробництва, що могло призвести до встановлення необґрунтованого рівня цін реалізації добрив;
• недопоставка мінеральних добрив покупцям, внаслідок зупинення виробництва.

Таким чином, АМКУ визнав винним у двох зазначених порушеннях кожного учасника групи, але одного суб’єкта господарювання («НФ Трейдінг Україна») притягнув до відповідальності за одне порушення, а трьох інших (ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», ПАТ «Азот», ПрАТ «Рівнеазот») – за друге. Хоча штрафи по першому мали бути накладені на кожного з відповідачів.

Висновки Загребельської підтримав і Олександр Паращій:

«АМКУ міг оштрафувати деякі компанії, що фігурують у розслідуванні, двічі. Я до цього не закликаю, але хоча б один раз на 10% могли б спокійно оштрафувати всіх. Тоді сума штрафу склала б 653 млн грн, а не 107 млн грн, як того вимагає АМКУ», – резюмував Паращій.

Також, за підрахунками Паращія, розмір штрафу для «НФ Трейдінг» міг бути у дев’ять разів більшим.

«Справа в тому, що штраф (у розмірі 10%) накладається на доходи компанії за рік, що передував такому штрафу. Якщо оштрафований НФ Трейдінг у 2017 показав доходи 9,604 млн грн, то вже у 2018 він «здувся» до скромних 1,071 млн грн, тобто у 8,5 разів. При цьому, обсяги продажу продукції хімзаводами Фірташа у 2018 році незначно зменшилися, а по деяким позиціям – зросли. Це означає, що левову частину продаж група перекинула на якусь іншу компанію, що не фігурує у розслідуванні АМКУ», – пояснив аналітик.

Паращій відзначив, що якби «НФ Трейдінг» продовжував збувати добрива у звичному режимі в якості головного продавця – сума штрафу могла втрапити у діапазон між 900 млн – 1 млрд грн.

«Ось вам і готовий рецепт від Фірташа, як уникнути великого штрафу від АМКУ:
1) затягнути розгляд справи на кілька років;
2) перевести всі доходи групи з компаній, що фігурують у розслідуванні АМКУ, на інші компанії;
3) тоді максимальний штраф (10% від доходів винуватих компаній за рік, що передує накладенню штрафу) буде мізерним», – підсумував Паращій.

Нагадаємо, Генеральна прокуратура у межах кримінального провадження від 2016 року звинувачувала керівника АМКУ Юрія Терентьєва у «прикритті протиправної діяльності» цигаркового монополіста ТОВ «Тедіс Україна». Цю справу Комітет розслідував неспішно, з жовтня 2015 року по грудень 2016-го. Тоді АМКУ все ж таки оштрафував «Тедіс» за зловживання монопольним становищем, однак, суттєво занизив суму штрафу – з 3,45 млрд грн до 0,43 млрд грн.

Представник Генпрокуратури підтримав у суді клопотання про закриття провадження щодо колишнього колеги Олега Люкляна з Прикарпаття, який попався на $2000 хабара. Про це пише «Курс» з посиланням на ухвалу Надвірнянського райсуду Івано-Франківської області від 12 серпня.

Люклян у грудні 2015 року був призначений на посаду першого заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури. Вже у січні 2016 року домовився з підприємцем – фігурантом кримінального провадження – про те, що прокуратура не буде подавати апеляцію на вирок Косівського районного суду, та обіцяв позитивно вирішити питання у цивільному позові щодо оренди землі, за яку судився цей підприємець. Свої «послуги» Люклян оцінив у $2000.

Підприємець через колишню співробітницю прокуратури передав Люкляну $2000 двома траншами – по тисячі доларів. Один біля гіпермаркету «Епіцентр», другий – у своєму авто на стоянці біля Надвірнянської прокуратури.

Після отримання другого траншу Люкляна разом зі спільницею затримали у його кабінеті. Жінка начебто не знала, що передає хабар, тому до відповідальності її не притягали.

Проти Олега Люкляна відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Однак до суду справу передали вже за ч. 1 ст. 190 КК України – шахрайство. Судова тяганина тривала більш як три роки. Сторону обвинувачення представляв у суді представник Генпрокуратури Олександр Проскурніков. Більшість засідань суд переносив через те, що не з’являвся саме Проскурніков.

Коли завершилися строки притягнення Люкляна до кримінальної відповідальності, той визнав свою вину і подав клопотання про закриття провадження.

«Прокурор Проскурніков О. А. в судовому засіданні не заперечував відносно задоволення клопотання обвинуваченого, зазначивши, що на даний час дійсно є підстави, передбачені КПК України для закриття кримінального провадження і звільнення Люкляна від кримінальної відповідальності в зв’язку із закінченням строків давності», – йдеться в ухвалі суду.

Так, суд закрив провадження та звільнив Олега Люкляна від кримінальної відповідальності. Він має заплатити 1,4 тим грн. процесуальних витрат за проведення технічної експертизи.

Господарський суд Києва визнав недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії АМКУ щодо зловживання  монопольним становищем з боку ПАТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» у 2016 році. Про це свідчить рішення суду від 3 вересня.

Йдеться про рішення АМКУ від 27 лютого 2019 року, яким «ДТЕК Дніпровські електромережі» (до перейменування – ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго») було оштрафовано на 3,49 млн грн за зловживання монопольним становищем на ринку послуг з розподілу електричної енергії.

Як встановив Комітет, у 2016 році компанія відключила ПС «Северная-150» від джерела живлення, що призвело до припинення постачання електроенергії споживачам у місті Жовті Води.

ДТЕК оскаржив рішення антимонопольників у суді першої інстанції, використавши доводи про неправильне визначення Комітетом споживачів ДТЕКу, товару, який ними споживається, а також товарних меж ринку.

Основні тези, що лягли в основу рішення:

• В м. Жовті Води відсутні місцеві (локальні) електричні мережі, які перебувають у власності «ДТЕК Дніпровські електромережі», тож протягом аналізованого періоду постачання електроенергії споживачам у межах міста здійснювалось на не на пряму, а через місцеві мережі ПАТ «ПЕЕМ ЦЕК», а також через мережі основних споживачів, зокрема ДП «СГЗК». АМКУ не провів дослідження щодо можливості передачі електроенергії споживачам іншими суб’єктами господарювання, окрім ДТЕКу, відзначив суд;
• У якості товару не можуть розглядатися проміжні результати діяльності суб’єктів господарювання, що не реалізуються на ринку, а споживаються у технологічному процесі їх власного виробництва. Саме таким товаром-результатом, нагадав суд з подачі ахметівців, є послуги з розподілу електричної енергії, оскільки «споживачі електроенергії споживають саме електричну енергію, яку постачає зокрема ДТЕК»;
• Оскільки розподіл електричної енергії є проміжним результатом діяльності товариства-відповідача при постачанні електроенергії, то протягом аналізованого періоду компанія здійснювала діяльність на двох ринках – розподілу та постачання електроенергії. Однак, Комітет визначив товарними межами ринку – надання послуг з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими електромережами).

Як відзначила екс-державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська, 25 квітня 2019 року, коли Антимонопольний комітет України надав дозвіл групі ДТЕК на придбання двох обленерго, товарними межами ринку було визначено саме ринок розподілу електричної енергії.

Також Загребельська нагадала, що у липні 2017 року ДТЕК також успішно скасував у суді  ще одне рішення Колегії АМКУ щодо накладення на ПАТ «Київенерго» штрафу у розмірі 17,96 млн грн за зловживання монопольним становищем на ринку розподілу електричної енергії.

Ще одне розслідування АМКУ проти ДТЕК закрив сам Комітет 28 грудня 2018 року.

«Про те, щоб АМКУ здійснював якісь інші розслідування проти групи, невідомо. Отже, це була остання справа, яка також закінчилась перемогою ДТЕК», – резюмувала Загребельська.

Антимонопольний комітет України визнав допустимою державну допомогу для ТОВ «Український кінофестиваль» у розмірі 2,43 млн грн, які компанія почала витрачати задовго до прийняття відповідного рішення АМКУ. Про це свідчить рішення Комітету від 2 вересня.

Планувалось, що фінансова підтримка ТОВ «Український кінофестиваль» буде спрямована на проведення Х Одеського міжнародного кінофестивалю, що мав місце 12-20 липня цього року. Зокрема, за бюджетні кошти мали організувати два покази фільму на Потьомкінських сходах (13 та 19 липня), а також церемонію відкриття та закриття кінофестивалю.

У тексті рішення антимонопольників зазначено, що на час запиту Департаментом культури та туризму Одеської міськради дозволу щодо надання держдопомоги «Українському кінофестивалю», компанія уже використала 2,23 млн грн на закупівлю послуг, пов’язаних з організацією фестивалю та організувала охорону фестивальних майданчиків за майже 200 тис. грн.

Тобто, «Український кінофестиваль» уже витратив 2,43 млн грн, які йому мали бути повернуті у вигляді державної допомоги.

Зазначені послуги компанія замовляла через «Прозорро», підкреслюючи, що вартість замовлених послуг покриватиме за рахунок бюджетних коштів.

За договором вартістю 2,23 млн грн підрядник мав виконати роботи у період з 12 по 21 липня. А уже 23 липня замовник опублікував Звіт про виконання договору із оплатою послуг по ньому.

При цьому, згідно з європейською практикою, державна допомога не може надаватися на проекти, реалізацію яких вже розпочато – до прийняття рішення про допустимість державної допомоги.

Антимонопольний комітет при розгляді питань щодо допустимості державної допомоги у сфері, для якої Кабінет міністрів не затвердив спеціальних критеріїв оцінки допустимості державної допомоги, керується положеннями Угоди про асоціацію, тобто, напряму застосовує положення європейських актів. Що мало відбутись і при розгляді питання про державну допомогу для «Українського кінофестивалю».

91% статутного фонду ТОВ «Український кінофестиваль» належить Вікторії Тігіпко, колишній дружині політика та бізнесмена Сергія Тігіпка, котрих попри розлучення зустрічали у парі на різних заходах. Ще 9% контролює Денис Іванов.

Заступника начальника відділу митно-тарифного регулювання та класифікації товарів управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Житомирської митниці ДФС України Андрія Дячука, якого звинувачували в систематичному вимаганні хабарів за неперешкоджання розмитненню товарів, суд покарав штрафом в 17 тис грн.

Про це пише Житомир.Info з посиланням на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 9 вересня 2019 року.

З матеріалів справи відомо, що в кінці серпня 2018 року Дячука було призначено заступником начальника відділу на Житомирську митницю.

Слідство встановило, що в грудні Дячук запропонував за винагороду в $500-1000 вплинути на митників в питанні розмитнення та митного оформлення товарів для ТОВ «Саторія групп».

Починаючи з березня по травень митник отримав чотири транші за розмитнення різних товарів, загальна сума хабара склала $1000 (біля 27 тис грн. за курсом НБУ)

Слідство визначило, що посадовець вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 ККУ (зловживання впливом). За цією статтею можливий штраф від 13 тис грн. до позбавлення волі до п’яти років.

В серпні 2019 року до суду надійшов обвинувальний акт, затверджений 09.08.2019 року прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державним бюро розслідування розташованого у м. Хмельницькому. В день затвердження акту між прокурором та обвинуваченим була ухвалена угода «про визнання винуватості». Враховуючи угоду, суд визнав митника винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та призначив покарання у виді штрафу в розмірі 17 тис грн.

Від «Наших грошей»

ТОВ «Саторія групп» через ТОВ «Джеві-да» належить киянину Олександру Гнєздову. Дл червня цього року фірмою володів Михайло Сак.

В декларації перед звільненням, яку він подав 13 вересня,  митник Андрій Дячук вказав, що не має відкладених готівкових коштів або грошей на банківських рахунках.

КП «Водоканал» (Запоріжжя) за результатами тендеру 17 вересня уклало угоду з ТОВ «Ландшафт» на проведення ремонтних робіт вартістю 626 тис грн.

Про пишуть «Наші гроші. Запоріжжя» з посиланням на дані системи «Прозоро».

Фірма до 10 грудня має відновити асфальтобетонне покриття після проведення ремонтних робіт на мережах водопроводу та каналізації у Хортицькому, Заводському та Дніпровському районах. Передбачено ямковий ремонт, оновлення асфальтобетонних покриттів доріг, облаштування тротуарів та доріжок, оновлення бортових каменів та тротуарної плитки.

Єдиним конкурентом «Ландшафт» на тендерів було ТОВ «Топ енерджи групп» з дорожчою на майже 11 тис грн. пропозицією. Впродовж аукціону учасники не знижували вартість своїх пропозицій.

Запорізьке ТОВ «Топ енерджи групп» належить Василю Попову та його синові Михайлові. На тендер фірма подала неповний пакет документації: відсутні кошториси та довідка про матеріально-технічну базу. Окрім цього, у червні на іншій закупівлі «Топ енерджи групп» у складі тендерної документації подавало договір оренди техніки в «Ландшафт», з яким фірма конкурувала на нинішньому тендері.

Дніпровське «Ландшафт» належить Ігорю Макарову. Фірма фігурує у справі   про організацію конвертаційного центру. Так, досудовим слідством  встановлено, що у період 2015-2017 рр. невказані особи, шляхом використання  «Ландшафт» та низки інших фірм надавали та надають в теперішній час підприємствам послуги з мінімізації податкових зобов’язань. При цьому самі фірми мають ознаки фіктивності.

Антимонопольний комітет вирішив, що 8,81 млн грн спрямованих комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» з місцевого бюджету, не є державною допомогою. Про це свідчить рішення АМКУ від 2 вересня.

Йдеться про підтримку загальним розміром 8,805 млн грн, розподілених за роками наступним чином:

• 2019 р. – 2,64 млн грн
• 2020 р. – 2,935 млн грн
• 2021 р. – 3,23 млн грн

За інформацією «Муніципальної варти», наразі підприємство не отримує коштів з білоцерківського бюджету на фінансування своєї діяльності, тому «всі поточні витрати покриває за рахунок власної господарської діяльності».

Підтримка місцевої комунальної «Муніципальної варти» передбачена Програмою КП «Муніципальна варта», схваленої рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №568 від 23 жовтня 2018 року.

Кошти платників податків мають піти на заробітну плату працівників КП, придбання для них спецодягу та засобів індивідуального захисту, придбання пально-мастильних матеріалів тощо (детальніше на скріні нижче).

Із тексту рішення антимонопольників випливає, що фінансова підтримка буде скерована виключно на покриття видатків, пов’язаних із виконанням делегованих Білоцерківської міськрадою повноважень у межах згаданої Програми.

В АМКУ відзначили, що саме Міськрада повинна контролювати облік доходів, витрат та видатків за джерелами фінансування «Муніципальної варти» в розрізі різних рахунків підприємства – аби кошти йшли саме на реалізацію пунктів Програми.

Довідково

Ринок охоронних послуг в Україні є висококонкурентним, що підтверджується дослідженням Київського ОТВ АМКУ, про результати якого нещодавно повідомляв керівник відділення Олексій Хмельницький.

Разом з тим, у місяць тому Хмельницький відзначив наявність «проблемних гравців» на ринку охоронних послуг, у тому числі Києва (КП «Муніципальна охорона»).

«Під новий 2019 рік Київська міськрада надає КП «Муніципальна охорона» перелік об’єктів для охорони і прописує під цю діяльність фінансування (станом на червень було виділено 100 млн грн). Це не гроші за власне охорону, це фінансування КП. А вартість охорони визначається додатково – на договірних засадах. Тобто з одного боку, «Муніципальна охорона» отримує перевагу над конкурентами, оскільки навіть не повинна змагатися за перелік об’єктів – їх «подарувала» міськрада», – писав керівник Київського ОТВ АМКУ Олексій Хмельницький.

5 серпня Київське відділення АМКУ навіть відкрило справу щодо антиконкурентних дій Київради через надання місцевій «Муніципальній охороні» переваг, які ставлять підприємство у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить до обмеження конкуренції на ринку.

20 серпня, коли працівники київської «Муніципальної охорони» прийшли на мітинг під будівлю Антимонопольного комітету, з-поміж іншого, з плакатом «Хмельницький! Скільки коштує замовити конкурентів?», голова АМКУ Юрій Терентьєв написав на своїй сторінці у FB:

«Вартові», які прийшли сьогодні на «мирний мітинг» під АМКУ, вважають, що «їх замовили конкуренти»…. Яких в них – за думкою місцевої влади – нема…».

З приводу нездорової ситуації на конкурентному ринку охоронних послуг висловлювалась також екс-державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська, під чиїм керівництвом раніше досліджували ринок охоронних послуг:

«Ідею «вирізати» монопольний шматочок з висококонкурентного охоронного ринку та віддати його «в руки» своєму підприємству вигадали не мери та місцеві ради. Авторами виокремлення переліку об`єктів, що будуть охоронятись виключно одним учасником ринку, стали Уряд та Національна поліція охорони. У листопаді 2017 року постановою Кабінету Міністрів було затверджено перелік суб’єктів, майно яких за бюджетні гроші можуть охороняти виключно органи поліції охорони на договірних засадах. І що найцікавіше – розцінки поліції охорони були суттєво вищими за середньоринкові.

Ще тоді, ми пропонували Уряду припинити таку практику. Нас тоді не послухали. Наслідком стало те, що Київрада створила «монопольний» ринок для свого КП «Муніципальна варта», затвердивши перелік об`єктів, що мають охоронятись за гроші з бюджету виключно комунальними охоронцями», – пояснювала Загребельська.

Київський окружний адміністративний суд задовольнив позов Державної служби геології та надр щодо анулювання ТОВ «Росток» спеціального дозволу на видобуток торфу.

Таке рішення суд прийняв 16 вересня 2019 року.

«Росток» з 1998 року має спецдозвіл на видобування торфу на Клопотівському родовищі в Київській області. Термін дії спецдозволу розрахований до 2029 року.

В березні 2018 року Департамент державного контролю Держгеонадр провів планову перевірку «Росток» в ході якої виявив порушення у сфері надрокористування. А саме, не була подана обов’язкова річна звітність, відсутні необхідні погодження органів влади та інші порушення. У відведений фірмі місячний строк порушення не були виправлені. Після цього Держгеонадра зупинили дію спецдозволу і звернулися до суду про його анулювання.

Суд встановив, що після зупинення дії спецдозволу Держгеонадра звернулися до «Росток» з проханням надати свою позицію в питанні анулювання спецдозволу, але фірма звернення проігнорувала. Хоча в цей час намагалася виправити деякі порушення, які були виявлені під час перевірки. Але так як ці порушення не були ліквідовані суд вирішив, що Держгеонадра має право скасувати спецдозвіл «Росток».

ТОВ «Росток» належить Олександру Корху та Людмилі Качній. Остання – дружина нардепа від «ОПЗЖ» Олександра Качного, про що він вказав в своїй декларації. Качний очолював Київську обласну раду та був заступником голови обласної організації «Партії регіонів» коли її очолював Юрій Бойко, співголова парламентської фракції «ОПЗЖ». Під час головування Качного Київоблрада роздала великі масиви мисливських угідь людям з керівництва Партії регіонів або з їх оточення.

Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА 16 вересня за результатами тендеру замовив ТОВ «Український науково-дослідний інститут з розробки та впровадження комунальних програм та проектів» розробку Плану управління відходами в місті Києві на десять років за 4,50 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця липня 2020 року відповідно до Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року та низки директив Європарламенту і Ради виконавець має розробити План управління відходами в місті Києві до 2030 року. План включатиме такі розділи:

• характеристику міста;
• аналіз поточного стану системи управління відходами у місті (із деталізацією за їхніми видами: муніципальні, небезпечні, будівельні, електронні, медичні, специфічні тощо);
• планування системи управління відходами в місті (запобігання утворенню, підготовка до повторного використання, переробка та інші види утилізації, зокрема отримання енергії та видалення; також у цьому розділі мають бути визначені заходи щодо створення нових установок для переробки вторинної сировини, компостування біорозкладних відходів, зменшення кількості місць для захоронення відходів);
• індикатори та моніторинг виконання плану;
• інформацію про Стратегічну екологічну оцінку;
• додатки.

Потім у серпні-грудні 2020 року План погодять і затвердять в установленому порядку.

Виконавець передасть замовнику всі авторські майнові права після підписання акту.

Передбачено забезпечення виконання договору в розмірі 5% від його вартості.

Ціна угоди на 17% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 5,40 млн грн.

ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УкрНДПІЦивільБуд» Мінрегіону не допустили до аукціону. Воно надало лист-згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних лише від директора, але не від інших 13 працівників, які були зазначені ним у тендерній пропозиції.

Єдиним допущеним конкурентом було ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» Мінрегіону.

Зараз харківська фірма «УкрНДІКомунПроект» належить директору Андрію Кібцю і Наталі Щербаченко. За даними системи «YouControl», раніше співзасновниками були також Наталiя Сорока, Катерина Абашина, Владислав Бабенко та Iрина Богата.

Андрій Кібець володіє ТОВ «Виробниче управління житлово-комунального господарства №1 Харківського району» разом із Сергієм Веприцьким, а раніше керував ТОВ «Міська компанія поводження з відходами» тоді ще Вiктора Цитовича і Дениса Мiсiкова.

Загалом із 2009 року переможець отримав державних підрядів на 8,30 млн грн.

Поліція підозрює ТОВ «Старт групп 2019» у незаконному отриманні лабораторного корпусу Центру науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України. Про це пишуть «Наші гроші. Запоріжжя» з посиланням ухвалу Жовтневого райсуду Запоріжжя від 9 вересня.

Згідно з матеріалами справи, Міністерство освіти і науки України своїми наказами від 2018-2019 рр. закріпило за Запорізьким національним університетом на праві господарського відання лабораторний корпус Центру науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України на проспекті Соборному, 77 загальною площею 6180 кв м.

На підтвердження цього сторони склали відповідні акти прийому-передачі, також інформація про перебування цієї будівлі у господарському віданні ЗНУ містилася і у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак згодом з’ясувалося, що держреєстратор КП «Центр державної реєстрації» Кирилівської селищної ради 16 серпня 2019 р. перереєстрував будівлю за «Старт групп 2019». Підставами для цього стала низка документів: акт приймання-передачі нерухомого майна (від 15 серпня 2019 року), договір про задоволення вимог іпотекодержателя, іпотечний договір (від квітня 2010 року) та ін.

Однак, відповідно до закону про «Про приватизацію державного майна», приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають, зокрема об`єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету. Окрім цього, відповідно до закону «Про іпотеку» (станом на 2009 р. – час укладання іпотеки), забороняється передача в іпотеку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Водночас, до об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, зокрема, відносилося держпідприємство «Запорізький Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційному розвитку України» (розташовується на пр. Соборному, 77). Тож, і вказана будівля не підлягає приватизації.

Незважаючи на це, «Старт групп 2019» звернулося до реєстратора КП «Центр державної реєстрації» Кирилівської селищної ради, який зареєстрував право власності на будівлю, яка перебувала у державній власності.

З огляду на це, поліція у серпні відкрила кримінальне провадження №42019081020000152 та згодом прокуратура звернулася до суду для арешту вказаної будівлі, що і задовольнили.

Створена 14 серпня 2019 р. ТОВ «Старт групп 2019» належить Івану Руденку, керівник – Філоненко Григорій Михайлович. Особа з таким ПІБ працює саме в «Запорізькому ЦНТЕІ», що вказується в декларації його дружини.

Згідно з реєстром майнових прав, будівлею і нині володіє держава в особі Міносвіти, яке передало будівлю в господарське відання ЗНУ. Згадок про «Старт групп 2019» відносно будівлі за цією адресою не має.

ДП «Запорізький державний центр науково-технічної і економічної інформації» з кінця 2012 року знаходиться в стані припинення. Керівником з того часу вказується Володимир Дідик.

Прокуратура раніше у суді через низку порушень розірвала (1,2,3) договір про спільну діяльність ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизаці» (стара назва згаданого держпідприємства) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс». За цим договором фірма фактично отримувала ділянку за адресою – пр. Соборний, 77 (поряд з вказаною у справі вище будівлею) для будівництва торгового центру.

ТОВ «Пiвнічно-український будiвельний альянс» з групи Максима Микитася 16 вересня отримало черговий транш 25 млн грн на реконструкцію Шулявського мосту. Після цього представник будівельного холдингу заявив, що Микитась взагалі вийшов з будівельного бізнесу. А за свідченнями у соціальних мережах – будівельні роботи на мосту фактично зупинились.

За даними системи «007«, фірма-забудовник почала отримувати оплату з 26 липня 2018 року, тобто через місяць після укладання угоди на реконструкцію вартістю 598,50 млн грн. У червні 2019 року вартість була зменшена додатковою угодою на вартість розробки проекту виконання робіт (ПВР) на демонтаж конструкцій шляхопроводу та на повний комплекс монтажу прогонових будов шляхопроводу (в т.ч. складальних та зварювальних робіт) – до 586,85 млн грн.

У свою чергу КМДА звернулась до Кабміну за дозволом на 100% передоплату по реконструкції Шулявського мосту. І станом на 16 вересня 2019 року вже перераховано 583,44 млн грн, тобто 99,5% від вартості підряду.

Згідно с уточненим графіком виконання робіт, улаштування конструкцій мосту і облаштування чотирьох зїздів має бути завершено у січні 2020 року.

Разом з тим, очевидці повідомляють у соцмережах про затримки з будівництвом в останні тижні.

У свою чергу 19 вересня гендиректор корпорації «Укрбуд» Олег Майборода, з якою повязане ТОВ «Пiвнічно-український будiвельний альянс», повідомив, що екс-президент корпорації «Укрбуд» Максим Вікторович Микитась вийшов із будівельного бізнесу.

«Він не є більше власником компанії «Укрбуд Девелопмент», яка веде всі об’єкти житлового будівництва в Києві, і не управляє ніякими іншими активами «Укрбуду».

Він не повідомив, хто є новим власником компанії, проте відповів у коментарях, що ця людина раніше не була представником будівельного бізнесу.

Він зазначив, що менеджмент компанії змінюватися не буде, а управління здійснюватиме рада директорів.

«Подробиці розголошувати не можу, але на будівельні процеси це негативно не вплине. Після літнього зниження темпів роботи на всіх майданчиках набирають обертів, а процеси фінансуються в необхідному обсязі.

​Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Напередодні заяви про вихід Микитася з бізнесу група опозиційних до Кличка депутатів Київради заявила в НАБУ про корупційні ознаки тендеру на реконструкцію Шулявського мосту. Репортаж про візит депутатів зробив телеканал «1+1» Ігоря Коломойського. Керівник каналу Олександр Ткаченко вважається можливим кандидатом від «Слуги народу» на пост мера Києва на майбутніх виборах.

Додано: 11 вересня новим головним військовим прокурором замість Анатолія Матіоса став Віктор Чумак, у якого є родинні зв’язки з сім’єю Микитася. Чумак раніше заявляв, що між його сватом Юрієм Ільченко та Максимом Микитасем є давній конфлікт. Докладніше у матеріалі «Виктор Чумак: у меня нет общего бизнеса с Микитасем, для меня дело чести его посадить»

Від «Наших грошей»: У складі так званої групи «Приват» є низка будівельних компаній, що можуть замінити «Укрбуд» на будівництві у Києві. Одна з цих фірм «БК Роял Хауз» цього року вже почала отримувати будівельні підряди в столиці. У Дніпрі і сусідніх регіонах будівельні підряди отримують компанії «Рубікон-моноліт» та «Аеробуд».

Нагадаємо, «Північно-український будівельний альянс» отримав підряд на реконструкцію у результаті розіграшу тендеру з ще однією пов’язаною з «Укрбудом» фірмою ТОВ «Спецбуд-плюс». Остання фірма використала для участі в торгах документи з ознаками фальсифікації (слово «Україна» на бланку державного підприємства, податкова довідка іншої фірми).

Антимонопольний комітет у травні 2019 року оштрафував на 150 млн грн обидві ці фірми за розіграш інших тендерів на будівництво лікарні Амосова та гімназії у Києві. В ході розслідування були встановлені зв’язки між «Спецбуд-плюсом» і «Північно-українським будальянсом».

У день винесення рішення про штраф під АМКУ кілька сотень будівельників влаштували мітинг на захист оштрафованих компаній. А сам Максим Микитась у фейсбуку закликав голову АМКУ Юрія Терентьєва вийти до будівельників.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

З 15 по 20 вересня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 23,93 тисяч закупівель на загальну суму 8,01 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 2,50 млрд грн.

Миколаївське територіальне відділення АМКУ оштрафувало загалом на 272 тис. грн КП «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» за неповну та недостовірну відповідь на інформаційну вимогу. Про це свідчить рішення Відділення від 6 вересня.

Миколаївське ОТВ АМКУ розпочало досліджувати версію про ймовірну змову компаній КП «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (далі – «ЕЛУ автодоріг») та ТОВ «Миколаївавтодор» на чотирьох закупівлях Миколаївської міськради за дорученням голови АМКУ у червні 2018 року.

Йдеться про замовлення у 2018 році робіт із ямкового ремонту доріг в місті загальною вартістю 9,96 млн грн, з яких 4,98 млн грн отримав «Миколаївавтодор» (ремонт доріг в Інгульському районі за 3,49 млн грн, та роботи в Корабельному районі ще за 1,49 млн грн), та майже 5 млн – КП «ЕЛУ автодоріг» (ремонт в Заводському районі за  1,99 млн грн та в Центральному районі – за 2,99 млн грн).

Так, у межах збору первинної доказової бази для відкриття справи Миколаївське ОТВ АМКУ надіслало комунальному «ЕЛУ автодоріг» вимогу про надання інформації за низкою пунктів.

Однак, комунальне «ЕЛУ автодоріг» подало неповну відповідь за рядом пунктів, а деяка інформація у відповіді на запит антимонопольників виявилась недостовірною.

Зокрема, відповідно до одного з пунктів вимоги «ЕЛУ автодоріг» мало надати інформацію про закупівлі, які проводились згідно з положеннями Закону «Про публічні закупівлі» та учасником яких підприємство ставало у період 2016 року. У відповідь антимонопольники отримали відписку про відсутність таких тендерів. Хоча насправді компанія взяла участь у п’яти таких закупівлях.

Зважаючи на порушення двох пунктів статті 50 Закону «Про захист економічної конкуренції», «ЕЛУ автодоріг» отримало загалом 272 тис. грн.

Нагадаємо, про ознаки змови між КП «ЕЛУ автодоріг» та ТОВ «Миколаївавтодор» на чотирьох закупівлях Миколаївської міськради раніше написало видання «НикВести». Журналісти відзначали, що формально закупівля була названа попередженням виникнення і ліквідації існуючих місць концентрації дорожньо-транспортних пригод.

Як відзначали «Наші гроші», «Миколаївавтодор» почав вигравати на тендерах Миколаївської міськради з 2013 року, однак, пік активності компанії випав на 2016 рік. У 2016-2018 роках «Миколаївавтодор» отримав замовлень на 455 млн грн. У цей же період КП «ЕЛУ автодоріг» отримало підрядів на 68,57 млн грн.

З початку року «ЕЛУ автодоріг» підписало договорів із бюджетниками на суму 34,13 млн грн, тоді як «Миколаїавтодор» – лише на 2,59 млн грн.

ТОВ «Миколаївавтодор» належить депутату Миколаївської міської ради від «Нашого краю» Сергію Шульгачу та його дружині Оксані Шульгач.

Спад активності «Миколаївавтодору» Шульгача припав на час заснування ним нового підприємства у грудні 2018 року – ПП «Будівельна фірма “Миколаївавтодор”». З початку 2019 року компанія зі статутним фондом 2 тис. грн уже зібрала держпідрядів на загальну суму 270,31 млн грн.

Міське комунальне підприємство «Миколаїводоканал» у межах закупівлі бензину на 2,48 млн грн включило у тендерну документацію умову про обов’язкове погодження будь-яких змін у банківських гарантіях учасників, двічі змусивши їх вносити такі зміни. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Спрямований на відсіювання неугодних учасників механізм працює наступним чином.

У тендерній документації замовник прописав, що учасники можуть самовільно продовжити строк дії банківської гарантії, але будь-які інші зміни до її тексту можуть бути внесені лише за письмовою згодою самого замовника.

Водночас, одна з Постанов НБУ передбачає наявність у банківській гарантії обов’язкових реквізитів, зокрема, дати, номеру і назви документа, з якого виникають базові відносини. В даному випадку, таким базовим документом була – Тендерна документація з реквізитами «Протокольне рішення № 244 від 06.08.2019 р.».

Саме ці реквізити учасники тендеру вписали у банківські гарантії, подані 20-21 серпня на розгляд «Миколаївводоканалу».

Однак, 21 серпня по обіді, в останній день прийому пропозицій, замовник вирішив внести зміни до тендерної документації – продовжив строк подачі пропозицій. Таким чином змінились реквізити «базового документу», тобто, тендерної документації. Тепер вони звучали, як: «Протокольне рішення № 244 від 06.08.2019 р. Зі змінами № 275 від 21.08.2019 р.».

Для прийняття участі в аукціоні учасники повинні були змінити реквізити у наданих банківських гарантіях, а для цього – звернутись до замовника, отримати від нього дозвіл на зміну реквізитів і встигнути подати оновлений документ.

29 серпня замовник ще раз підкоригував тендерну документацію. Тепер реквізити, які потрібно було з дозволу самого замовника перенести у банківську гарантію були такими: «Протокольне рішення № 244 від 06.08.2019 р. Зі змінами № 275 від 21.08.2019 р. Зі змінами № 288 від 29.08.2019 р».

У межах аналізованого тендеру усі троє учасників надали на розгляд тендерного комітету замовника банківські гарантії зі змінами, тож, ймовірно замовник відповів усім компаніями на інформаційні запити про коригування тексту банківських гарантій у строк, що дозволяв змінити текст банківських гарантій.

Деснянський райсуду Києва амністував колишнього директора ТОВ «Вектор Фарма» (нині – ТОВ «Фіоліс трейд ЛТД») Сергія Копилова, чия службова недбалість призвела до зриву поставки ліків для хворих на ВІЛ/СНІД на суму 42,09 млн грн. Про це йдеться у вироку суду від 12 вересня.

У грудні 2014 р. «Вектор Фарма» виграла тендер МОЗу на поставку антиретровірусних препаратів (Вірокомб, Віролам та Ефервен) на 52,65 млн грн. За тиждень після підписання договору сторони уклали додаткову угоду, якою збільшили термін поставки до 6 місяців і надали МОЗу можливість виплатити аванс в розмірі до 100% від суми договору.

23 грудня 2014 р. «Вектор Фарма» отримала 52,65 млн грн. для закупівлі ліків для ВІЛ-інфікованих. Однак замість цього фірма поклала гроші на депозит в ПАТ «КБ «Преміум». Звідти «Вектор Фрама» у січні 2015 р. їх достроково зняла і перерахувала іншим компаніям за зобов’язаннями, не пов’язаними із закупівлею чи постачанням антиретровірусних препаратів.

Копилов мав можливість повернути невикористані кошти до держбюджету, втім, він цього не зробив, а звернувся до Міністерства охорони здоров’я з пропозицією укласти додаткову угоду і збільшити вартість товару до 62,86 млн грн., посилаючись на те, що через зростання курсу долара і обмеження НБУ фірма не могла придбати долари для розрахунків із виробником медпрепаратів – індійською компанією «Ранбаксі Лабароторіз Лімітед». МОЗ відмовилося збільшити ціну.

У квітні 2015 р. Копилов був звільнений з посади директора «Вектор Фарми». Водночас фірма змінила назву на ТОВ «Фіоліс Трейд Лтд». Новим засновником фірми стала лондонська компанія «Фіоліс Трейд ЛТД», бенефіціарним власником якої значиться Інна Руденко з Острога Рівненської обл. Новий засновник зареєстрований за адресою: Лондон, Воберн Плейс, 30, офіс 95. За цією ж адресою була зареєстрована компанія «Керімар трейд ллпі» – попередній власник «Вектор Фарми».

У липні та серпні 2015 р., із простроченням строку поставки, який закінчився у червні, «Фіоліс Трейд Лтд» поставила МОЗу частину ліків на 10,56 млн грн. Поставку решти препаратів на 42,09 млн грн. так і не здійснено, вказану суму не повернуто. У червні 2016 р. МОЗ виграв в суді, який зобов’язав «Фіоліс Трейд Лтд» виплатити міністерству 42,09 млн грн. боргу, а також 11,81 млн грн. штрафних санкцій. У 2017 ТОВ «Фіоліс Трейд Лтд» визнано банкрутом.

У суді Копилов визнав себе винним повністю, покаявся. Він також розповів, що вимагав від засновників «Вектор Фарма» виконання договору. В березні 2015 р. Копилов написав листа до МОЗ, що фірма вимушена буде повернути гроші, але засновники фірми були не задоволені, що він написав такого листа і звільнили його. Копилов також запевнив, що не мав умислу на заволодіння або розтрату державних коштів.

Суд визнав винним Копилова за ч.2 ст. 367 КК України, (службова недбалість, тобто невиконання та неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки, а саме матеріальної шкоди у розмірі 42,09 млн грн.).

Суд також зазначив, що першочергово Копилов обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст. 191 КК України (розтраті чужого майна в особливо великих розмірах – коштів держбюджету в сумі 42,09 млн грн. шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб). Але обвинувачування за цією статтею не знайшло свого підтвердження (обвинувачування за ч.5 ст. 191 КК України є не конкретним, орган досудового розслідування не зазначив час, місце, спосіб привласнення обвинуваченим за попередньою змовою групою осіб ввірених грошових коштів (попередньої оплати за поставку товару). Суд зауважив, що перерахування отриманих «Вектор Фармою» від МОЗ коштів на депозит не може свідчити про розтрату цих грошей, тим більше, що вони були достроково повернуті на рахунок «Вектор Фарми».

В результаті суд призначив Копилову покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки, зі сплатою 5 тис грн. штрафу, але в силу Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнив його від призначеного покарання.

Цивільний позов МОЗ та прокуратури про стягнення з Копилова 42,09 млн грн. суд залишив без задоволення, враховуючи, що екс-директор вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків, а крім того, Госпсуд Київської області вже стягнув з «Фіоліс Трейд ЛТД» на користь МОЗ 42,09 млн грн.

Суд також скасував арешт на квартиру Копилова та автомобіль Volkswagen Multivan

Екс-голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський пов’язував «Вектор Фарму» з головою тендерного комітету МОЗ Романом Богачовим та радником міністра МОЗ Раїси Богатирьової Дмитром Підтуркіним, які займали свої посади за часів Віктора Януковича. Саме у той період «Вектор-фарма» виграла підряди МОЗу на 535,41 млн грн. Сам Підтуркін повідомив «Нашим Грошам», що виграв суд проти видання Бродського «Обозреватель», яке поширювало цю інформацію.

У 2012 р. засновником «Вектор Фарма» був Віктор Кіптик. Підтуркін називає Копилова старим другом Віктора Кіптика. «Кіптік є власником кількох десятків фірм, одна з яких, ТОВ «Грюнбау Борд Україна», засвітилася в 2014 р., зірвавши поставку дефібриляторів для комплектації швидких для МОЗу», – писав Підтуркін. За його даними, дружина Кіптика працювала в секретаріаті Кабміну в управлінні протоколу.

Відокремлений підрозділ «Управління справами» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 17 вересня за результатами тендеру замовив ТОВ «Кит-Т» легкових автомобілів на загальну суму 3,24 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить чотири автівки Toyota Camry: три у комплектації Prestige по 823 тис грн. та одну у комплектації Elegance за 768,9 тис грн.

Кожен автомобіль матиме оздоблення сидінь шкірою з перфорацією, підігрів передніх сидінь, клімат-контроль з незалежним регулюванням температури зон водій/пасажир, подушки безпеки, аудіосистему Toyota (радіоприймач, CD/MP3/WMA-програвач) з кольоровим багатофункціональним сенсорним дисплеєм 7.0 та 6 динаміків. А Camry у комплектації Prestige матиме більше опцій, зокрема, декор панелі приладів та центральної консолі, візерунок якого імітує напівкоштовний камінь, систему безключового доступу до автомобіля й запуску двигуна, іонізатор повітря nanoe.

У салонах Toyota Camry у комплектації Prestige продають за 854 тис грн., а у комплектації Elegance – за 800 тис грн. У базовій комплектації Camry коштує 731 тис грн.

На торгах єдиним конкурентом «Кит-Т» було ТОВ «Автосаміт ЛТД» Таріела Васадзе, чиї пропозиції були вищими (щодо трьох Toyota Camry Prestige на 17 тис грн., а щодо Toyota Camry Elegance – на 100 грн.).

Офіційний дилер Toyota в Україні ТОВ «Кит-Т» з Миколаєва належить Геннадію Крашеніннікову та Андрію Туріці, який керує підприємством.

Суд визнав протиправними і скасував приписи про про зупинення підготовчих та будівельних робіт по вул. Миколи Амосова, які Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видав ТОВ «Дайтона Груп», ТОВ «Будівельна компанія «Індбуд» і ТОВ «Архітектурне Бюро «Алюр» 8 травня цього року. Про це свідчить рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 16 вересня.

На місці зеленої зони у Протасовому яру Дайтона Груп будує ЖК Tourbillon

Головний інспектор будівельного нагляду столичної ДАБІ у ході перевірки встановив, що проектна документація з будівництва «житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом» по вул. Миколи Амосова розроблена з порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та з відхиленням від вихідних даних.

Зокрема, у проекті забудови:

• не витримано гранично допустиму висоту об’єкту: у містобудівних умова та обмеженнях – 73,5 м, а у проектній документації – 99 м;
• не забезпечено нормативні місця в загальноосвітніх навчальних закладах;
• не надано погодження проектних рішень від Мінкультури, КП «Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт», КП «Київавтодор»;
• не надано погодження щодо висотності з Державіаслужбою України.

Інспектор склав припис про усунення вказаних порушень і зупинив усі роботи на об’єкті. Крім того, фірму «Алюр», яка розробляла проектну документацію, оштрафували на 173 тис грн.

«Дайтона Груп», «Індбуд» і «Алюр» одразу оскаржили приписи ДАБІ. І 16 вересня ОАСК їхній позов задовольнив, дійшовши висновку про відсутність порушень, які були викладені інспектором ДАБІ.

Суддя Віталій Амельохін вважає відсутнім факт не дотримання гранично допустимої висоти комплексу з трьох висотних будинків, посилаючись на наявність Висновку експертного будівельно-технічного дослідження від ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» стосовно відповідності проекту вимогам МУО в частині висоти. Також суд послався на погодження Мінрегіоном відхилень від нормативів та науковий звіт ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва» щодо відповідності вимогам санітарного законодавства.

Щодо незабезпечення місць у загальноосвітніх навчальних закладах суд вказав, що поруч вже є дві школи і це – зараховується забудовнику як виконана вимога.

Щодо погодження від Мінкультури суд зазначив, що історико-містобудівне обґрунтування забудовнику погодив Департамент культури КМДА. А Мінкульт з 1 січня цього року більше ІМО не погоджує.

На думку суду, проблем з рештою погоджень у забудовника теж немає.

Нагадаємо, у червні цього року кияни оголосили безстрокову акцію проти забудови ділянки 2,79 га по вул. М.Амосова у Протасовому Яру. У цьому році забудовник розпочав вирубку дерев на території, встановивши бетонний паркан.

Забудова території у Протасовому Яру викликала масові протести, що супроводжуються сутичками і перекриттям доріг.

Замовником будівництва є дніпровське ТОВ «Дайтона Груп», генпідрядник – ТОВ «БК «Інбуд», ген проектувальник – ТОВ «АБ «Алюр».

Засновниками «Дайтона Груп» є ТОВ «Алюр Девелопмент» і ТОВ «Будінвест-Капітал». Власниками «Алюр Девелопмент» значаться Анатолій Бродський, Андрій Орлов, Дмитро Паланчук і Антон Труш, а «Будінвест-Капітал» – Віктор Угрин та Володимир Ясько.

Володимир Ясько є директором і засновником ряду підприємств керівника Дніпропетровської організації партії «УКРОП» Геннадія Корбана і його сім’ї. Зокрема, Корбан і Ясько є засновниками ТОВ «Перша корпоративна група», Корбан є засновником, а Ясько директором ТОВ «Інтенсив Ресурс».

Крім того, підписантом ТОВ «Дайтона Груп» є Наталія Новикова. Вона також є керівником Житлово-будівельного кооперативу «Джерело» (Київська обл.), співзасновником якого, за даними YouControl, був Геннадій Корбан.

Окружний адміністративний суд Києва підтвердив висновки Адміністративної колегії АМКУ з розгляду тендерних скарг про наявність дискримінаційних вимог у тендерній документації Національного банку на закупівлю робіт з будівництва нового центру даних за 339 млн грн. Про це свідчить рішення суду від 6 вересня.

Йдеться про нині активну закупівлю Національним банком робіт із будівництва власного основного центру оброблення даних на території Банкнотно-монетного двору у Києві. Очікувана вартість підряду становить 339 млн грн.

Процедура закупівлі перебуває на етапі подання пропозицій.

На початку лютого цього року Адміністративна колегія АМКУ з розгляду тендерних скарг за зверненням ТОВ «Подолжилбуд» зобов’язала НБУ внести зміни до тендерної документації в частинах:

• Вимоги до машин для охолодження повітря (лише Schneider Electric), джерел безперебійного живлення та батарейних шаф (лише АРС), динамічного ротаційного джерела безперебійного живлення (лише Hitzinger), дизель-генераторної установки з каталізатором до неї (лише Cummins);

Сам замовник наполягав, що по кожному з пунктів є два і більше виробників, котрі можуть виготовити продукцію, що відповідають вимогам тендерної документації. Але при наданні АМКУ документів для підтвердження даної тези подав такі, що не відповідають вимогам, закладеним у тендерній документації в частині умов до листів на підтвердження можливостей двох і більше виробників виготовити певну продукцію.

• Умови про надання учасниками документів, які видані або засвідчені виробниками обладнання (листи підтвердження, авторизаційні листи від виробників обладнання, авторизаційні листи від світового виробника);

Колегія встановила, що за таких умов, взяти участь у закупівлі зможуть лише ті суб`єкти господарювання, які мають договірні стосунки виключно з виробником, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб`єктів господарювання.

• Умови про надання учасниками документів, в яких повинні міститись посилання на сторінку офіційного сайту виробників обладнання, де розміщена технічна документація англійською/українською/російською мовою на відповідне обладнання.

За таких умов, резюмувала Колегія, взяти участь у закупівлі зможуть лише ті суб`єкти господарювання, які запропонують продукцію виробників, технічна документація на обладнання яких міститься саме на офіційних сайтах цих виробників.

Отож, тендерна колегія АМКУ визнала дані вимоги дискримінаційними та зобов’язала замовника внести зміни до документації у спірних частинах. Нацбанк не погодився із такими висновками, оскарживши рішення регулятора у судовому порядку.

Суд першої інстанції підтримав позицію Антимонопольного комітету.

Відзначимо, що Національний банк відхилив тендерну пропозицію «Подолжилбуду» на аналогічній закупівлі, що була оголошена на півроку раніше до нинішньої і зрештою не відбулась.

Тодішній тендер замовник відмінив на виконання рішення Тендерної колегії АМКУ.

Справа в тому, що із шести компаній, які проявили зацікавленість у тендері, замовник допустив до участі в аукціоні – лише трьох. Двоє – оскаржили в АМКУ рішення про допущення конкурентів. В результаті вийшло, що при об’єктивній оцінці тендерних пропозицій учасників до аукціону не мали б бути допущені учасники, яких замовник – допустив.

Відзначимо, як свідчать рішення замовника у межах відміненого тендера, до участі у конкурсі були допущені компанії, які прийшли з продукцією конкретних виробників, про яких якраз йшлося у скарзі «Подолжилбуду».

У Житомирі після ліквідації комунальних ЖЕКів мільйони на прибирання вулиць дістаються фірмам депутата міськради Володимира Тичини та екс-керівниці управління житлового господарства Світлані Півоваровій. Про це написав Тарас Боросовський у виданні «20 хвилин. Житомир».

Серед улюблених підрядників комунального підприємства КП «Управління автомобільних шляхів» (УАШ) Житомирської міськради, яке займається прибиранням вулиць міста, особливе місце посідає ПП «КВЖРЕП № 8», яке у місті називають приватним ЖЕКом Світлани Півоварової.

Починаючи з 2017 р., з фірмою уклали угод на прибирання на 6 млн грн. Так, у вересні 2017 р. УАШ оголосило тендер на прибирання 40 тис кв м тротуарів. Планувалося витратити 293 тис грн. Участь у торгах взяв, окрім згаданого приватного, ще й комунальний ЖЕК. Пропозиція комунального «ВЖРЕП № 9» виявилася дешевшою. Його спочатку визнали переможцем, але згодом рішення скасували. Причиною стало несвоєчасне подання (із затримкою в один день) довідки про несудимість керівника і оригіналів документів міськраді. Цього ж дня протоколом тендерного комітету перемогу здобуло ПП «КВЖРЕП № 8», яке жодних документів як переможець так і не надало. Не дивлячись на порушення, в УАШ підписали договір з більш високою ціною.

У грудні 2017 р. оголосили новий тендер на 230 тис грн. з прибирання тротуарів. Учасники все ті ж, але цього разу нижчу ціну пропонує КВЖРЕП № 8, з яким підписали договір, попри те, що подано прострочену довідку з податкової. Чинність довідки про відсутність боргів завершилася 13 січня, а подана КВЖРЕП № 8 лише 15 січня.

За останні 2 роки комунальне та приватне підприємство 9 разів спільно брали участь у тендерах. У останніх торгах пропозиції подали практично одночасно, з різницею в годину.  І знову перемогу здобув приватний ЖЕК. За прибирання 14 вулиць за 6 місяців КВЖРЕП № 8 заплатять 1,08 млн грн.

За очищення у 2019 році 1,6 % всіх вулиць Житомира ПП «КВЖРЕП № 8» отримає майже 2,5 млн грн.

«Неймовірна удача в освоєнні бюджетних коштів КВЖРЕП № 8 пояснюється постаттю Світлани Півоварової. За понад 20 років роботи у комунальній сфері міста пані Півоварова накопичила чималий досвід та міцні зв’язки. Їй підпорядковувались всі комунальні ЖЕКи, включно з ВЖРЕП № 9, в якому незмінно керує її давній друг Михайло Ченков», – написав журналіст.

ПП «КВЖРЕП № 8» було створене у 2013 році, і спочатку було оформлене на зятя – Євгена Дікова. Після звільнення з посади керівника управління житлового господарства Світлана Півоварова стала директором та єдиною власницею підприємства.

Ще одним успішним переможцем тендерів з прибирань є депутат міськради Володимир Тичина. На належні йому декілька структур з бюджету міста сукупно надійшло більше 5 млн грн.

Починав майбутній власник приватного ЖЕКу з керівництва комунальним. На базі ліквідованого КП «ВЖРЕП № 4» він створив однойменну власну фірму. Отримавши практично монополію з обслуговування житлового фонду у мікрорайоні Крошня, невдовзі розширив свій бізнес збором і переробкою сміття.

Заради отримання грошей з бюджету Тичина вдається до певних маніпуляцій, які можна вважати класичною тендерною змовою. Зокрема, так відбулося під час оголошених у червні цього року закупівель з прибирання тротуарів. Замовник – все те ж КП «УАШ», яке планувало витратити 306 тис грн. У торгах взяло участь одне з підприємств депутата ПП «Крошня – ВЖРЕП № 4» та ПП КАТП-0638. Обидва підприємства зареєстровані за однією ж і тією адресою: вул. Отаманів Соколовських, 7. Однаковий контактний телефон. І навіть електронну адресу КАТП-0638 зазначає vzhrep-4@ukr.net. Вдаючись по суті до імітації конкуренції, власницею ПП КАТП-0638 за декілька тижнів до торгів стає Наталія Прищепа, а керівником Дмитро Виговський.

Тим не менш, у договорі на оренду приміщень зазначено, що підприємець Тичина здає в оренду приміщення ПП КАТП-0638. У реквізитах сторін є його підпис як керівника підприємства. До того ж юридична адреса Тичини збігається з адресою реєстрації Наталії Прищепи. Обоє прописані в одному будинку і є, скоріш за все, родичами. Увесь транспорт КАТП-0638 також орендує у Тичини.

У квітні 2019 р. на сесії Житомирської міськради вирішили закрити КП «Управління автомобільних шляхів». Все майно та борги передали КП «Зеленбуд», яке стало правонаступником ліквідованого підприємства. За словами влади, метою є «посилення ефективності та вдосконалення роботи комунальних підприємств».

Харківська облдержадміністрація надала дозвіл на передачу в оренду земельних ділянок загальною площею 7,8 га по вул. Піщана у Мерефі ТОВ «Бітоксід». Про це повідомив «Харківський антикорупційний центр» з посиланням на розпорядження ОДА № 297 та № 334, копії яких є у ХАЦ.

У ХАЦ звернули увагу на те, що ці самі розпорядження відсутні на сайті ХОДА. Підписав розпорядження перший заступник голови ОДА Марк Беккер.

Так, у розпорядженні № 297 від 31 травня «Бітоксід» передали в оренду земельну ділянку площею 3,46 га по вул. Піщана,22А для обслуговування нежитлової будівлі металоконструкцій та операторної.

У розпорядженні № 334 від 6 червня Беккер передав «Бітоксід» в оренду ділянку площею 3,73 га по вул. Піщана, 30 для обслуговування будівель бази матеріально-технічного забезпечення.

Фірма «Бітоксід» є фігурантом кількох кримінальних проваджень щодо виготовлення фальсифікованих паливно-мастильних матеріалів у підпільних цехах. Слідчі встановили, що приміщення використовували для реалізації контрафактного палива.

«Невстановлені особи організували незаконне постачання з тимчасово окупованої території Донецької і Луганської областей, а також Російської Федерації (РФ) нафтопродуктів до України. Після чого, використовуючи вказані нафтопродукти, із застосуванням обладнання, що забезпечує масове виробництво, здійснюють виготовлення неякісного дизельного пального та бензину, які в подальшому реалізовують через діючі мережі автозаправних станцій та приватні нафтобази, розміщені в Черкаській, Вінницькій, Київській, Полтавській та Харківській областях, зокрема і за адресами: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22 та Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22-А», – йдеться в ухвалі.

Про цей незаконний НПЗ писала також прес-служба податкової, яка повідомила, що збиток склав близько півмільярда гривень.

На даний час засновниками ТОВ «Бітоксід» є Костянтин Кузьменко та Роман Валеулін.

Раніше серед засновників був Скакун Юрій Євгенович – родич заступника голови Харківської ОДА Олександра Євгеновича Скакуна.

Головою Харківської ОДА є Юлія Світлична.