ДП «НАЕК «Енергоатом» 18 березня за результатами тендеру замовило фірмі «Enermasch Handels GmbH» (Німеччина) запасних частин для енергоблоку №3 Рівненської АЕС на 1,66 млн євро. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До вересня поставлять запчастини до гідроамортизаторів і комплектуючі статичного випробувального стенду гідроамортизаторів виробництва «Lisega Se» (Німеччина).

Найдорожчими є блок гідропоршневий 101250400 за 298 тис євро, модуль силовий 101250100 за 238 тис євро і вузол лінійного навантаження 101250600 за 173 тис євро.

Сума угод на 15% нижча від загальної очікуваної вартості закупівлі у 74,17 млн грн.

Конкурентами із продукцією того ж німецького виробника «Lisega» були компанія «RosImpEx s.r.o.» (Чехія) Генріха Врабеця та харківська корпорація «Техностандарт», що належить ПП «Турбосистеми» Романа Павлюченка і ТОВ «Група М2» Людмили Павлюченко, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

Німецька «Enermasch Handels GmbH» – це колишня дочірня фірма ВАТ «Силові машини» (Росія), яка вперше отримала державні підряди в Україні. Згідно наданої нею виписки з торгового реєстру, фірма з капіталом 50 тис євро займається консультуванням юр- і фізосіб з пострадянських країн щодо торгівлі у Німеччині та навпаки, управлінням підприємствами, торгівлею російськими та іншими запчастинами. Керує нею Олександр Георгійович Бродягін із Берліну, який народився 21 травня 1960 року та жив у Москві.

Переможець підтвердив досвід угодами про купівлю запчастин до обладнання «Lisega» з:

• нинішнім суперником корпорацією «Техностандарт»;
• харківським ТОВ «Т-Альянс» Олександра Варяниці;
• харківським ПрАТ «НДІ «Техностандарт», чиїми акціонерами є ТОВ «Юридична фірма «Процес» Ігоря Лисенка та ТОВ «Технопромекспорт» (припиняється).

Військова частина А0215 (Вінниця, командування ВПС) Міністерства оборони України у березні повідомила про намір укласти дві угоди про ремонт двигунів у поточному році на загальну суму 76,04 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Йдеться про турбореактивні двоконтурні двигуни з реверсивним пристроєм для військово-транспортних літаків сімейства Іл-76.

• ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» ДК «Укроборонпром» хочуть замовити капітальний ремонт десяти авіаційних двигунів Д-30КП-2 за 18,54 млн грн.

Закупівлю проводять за переговорною процедурою через відсутність конкуренції. Завод «Мотор» є єдиним підприємством в Україні, яке надає послуги з капітального ремонту агрегатів авіаційних двигунів Д-30КП-2, що підтверджено довідкою Волинської торгово-промислової палати і висновками структурних підрозділів військової частини А0215.

• ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» за результатами тендеру 8 квітня замовили середній ремонт десяти авіаційних двигунів Д-30КП-2 за 57,50 млн грн.

Замовник надає виконавцю комплекти агрегатів авіаційних двигунів, на яких заводом «Мотор» виконано капітальний ремонт. Надані замовником агрегати за його письмовою згодою можуть бути встановлені виконавцем на авіаційні двигуни по мірі отримання.

Передбачено оплату за фактом надання послуг і забезпечення виконання договору 1%.

Ціна угоди з «УРАРП» на 4% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 60,00 млн грн.

Єдиним конкурентом «УРАРП» не вперше було ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» ДК «Укроборонпром».

Фірма «УРАРП» належить українському концерну «Титан», яким керує екс-нардеп Анатолій Льовін, та компанії «Styron Traiding Incorporation Fze» з ОАЕ, яку представляв її виконавчий директор Віктор Анатолійович Льовін. Засновниками концерну, крім згаданої арабської компанії, є ТОВ «Флайт Сервіс Лтд», записане знову ж таки на концерн.

Нагадаємо, британська компанія «Avicom Britania Limited», якою володіє та керує донька Анатолія Льовіна Ганна, вимагає в суді стягнути з Херсонської облради 8,57 млн фунтів стерлінгів (тоді – 294,77 млн грн.) за так і не приватизований аеропорт Херсона.

Антимонопольний комітет України оштрафував на загальну суму 136 тис грн. ТОВ «Інвесттрансбуд-М» та ТОВ «Бетонекс Плюс», які у листопаді 2017 р. брали участь у торгах, оголошених КП «Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг» на закупівлю піску, гравію та щебеню. Про це написало «Рівне вечірнє».

ШЕУ на «Prozorro» виставило очікувану вартість у 980 тис. грн. «Інвесттрансбуд-М» та «Бетонекс Плюс» опустили її до 588 тис грн. З меншою на одну гривню сумою перемогло «Інвесттрансбуд-М», з яким ШЕУ і підписало договір.

Громадська організація «За чесний тендер» та депутатка Рівненської облради Діана Гордійчук подали на «Інвесттрансбуд-М» та «Бетонекс Плюс» скаргу до АМКУ, запідозривши змову між ними.

Як повідомив «За чесний тендер», було оприлюднене рішення адмінколегії рівненського відділення АМКУ, в якому підтвердили, що підприємства вчинили антиконкурентні узгоджені дії під час торгів.

«Інвесттрансбуд-М» та «Бетонекс Плюс» мають спільних засновників.

Так, «Інвесттрансбуд-М» зареєстроване на вулиці Гетьмана Мазепи, 31 на братів Олександра та Романа Маркових. Основна діяльність фірми – виробництво бетонних виробів.

«Бетонекс Плюс» зареєстрований вдома в Олександра Маркова та належить йому, братові Роману та Олександру Кундеусу. Діяльність підприємства спрямована на виробництво бетонних розчинів.

Антимонопольний комітет оштрафував кожну з цих фірм на 68 тис грн. та на три роки заборонив їм брати участь у публічних закупівлях.

«Наш досвід показує, що наразі органи АМКУ найефективніше борються зі зловживаннями на тендерах. Чекаємо на рішення у справі, де фігурують ПВКФ «Фіалка», ТзОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг» та ТзОВ «Стиль-Декор», – повідомили у ГО «За чесний тендер».

Від «Наших грошей»:

Згідно з даними «Прозорро», у 2016-2017 рр. ТОВ «Інвесттрансбуд-М» отримало 4 замовлення на 1,27 млн грн., причому усі від КП «Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг».

«Бетонекс Плюс» у 2018 р. отримало п’ять підрядів на загальну суму 3,73 млн грн., три з яких від КП «Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг» на 3,55 млн грн.

Служба автомобільних доріг у Полтавській області 5 березня відмінила чотири тендери щодо реконструкції магістральних газопроводів і нафтопроводу загальною очікуваною вартістю 250,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Полтавські дорожники при реконструкції автодороги державного значення Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка планували замовити через конкурентні діалоги:

• за 90,00 млн грн. – реконструкцію ділянки магістрального газопроводу «Союз» Ду 1400 мм Ру 7,5 МПа на 1633 км;
• за 80,00 млн грн. – реконструкцію ділянки магістрального нафтопроводу «Лисичанськ-Кременчук» Ду 1000 мм Ру 5,5 МПа на 358 км;
• за 40,00 млн грн. – реконструкцію ділянки магістрального газопроводу «Єлець-Кременчук-Кривий Ріг» Ду 1400 мм Ру 7,5 МПа;
• за 40,00 млн грн. – реконструкцію ділянки магістрального газопроводу «Єлець-Кременчук-Кривий Ріг» Ду 1400 мм Ру 7,5 МПа.

На торги прийшло по чотири-п’ять компаній, але допустили до них тільки три: ТОВ «Нафтогазмонтаж», ПрАТ «ПВІ ЗІТ «Нафтогазбудізоляція» і ТОВ «Магістральне будівництво», відомі як підрядники АТ «Укртрансгаз» і АТ «Укргазвидобування».

Натомість ТОВ «ПМК-77» відхилили через відсутність документів на працівників, зокрема наказу про призначення головного інженера, якого загальні збори учасників товариства уповноважили підписувати тендерну пропозицію та потенційний договір.

Відхилена «ПМК-77» оскаржила в АМКУ допущення до торгів «Нафтогазбудізоляції» та «Магістрального будівництва». Скаржник звернув увагу, що обидві допущені компанії надали копії довідок і актів до аналогічних договорів замість оригіналів, як того вимагала тендерна документація. Адмінколегія АМКУ призначила розгляд скарг на 6 березня, однак 5 березня замовник відмінив закупівлі, тому розгляд скарг довелося припинити.

Замовник відмінив торги через неможливість усунення порушень законодавства із питань публічних закупівель. На більших двох тендерах він послався на лист від Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Нацполіції про «недопущення розкрадання бюджетних коштів та порушення чинного законодавства України при проведенні процедур публічних закупівель». Підставою для відміни двох менших тендерів став лист від Управління Служби безпеки України у Полтавській області щодо неправомірного допущення до торгів «Нафтогазбудізоляції» та «Магістрального будівництва», чиї пропозиції теж мали недоліки, як і відхилена пропозиція «ПМК-77».

Державне бюро розслідувань у лютому розпочало розслідувати кримінальне провадження по статті «службова недбалість», яке стосується незаконної забудови фірмою «Кадорр-Київ Плюс» ділянки по вул. Жилянська, 68 у Києві. Про це свідчить ухвала Печерського райсуду Києва від 11 березня.

Слідчі ДБР встановили, що ТОВ «Кадорр-Київ Плюс» будує житловий комплекс на ділянці 0,31 га без жодних правовстановлюючих документів. А також за відсутності відповідного дозволу ДАБІ.

Крім того, у 2017 і 2018 рр Мінкультури видало два приписи про зупинення проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на вказаному об’єкті. Причина – Мінкульт не погоджував жодних історико-містобудівних обґрунтувань, проектів будівництв, реконструкцій, і не надавав жодних дозволів на проведення будь-яких робіт по вул. Жилянській, 68.

Отже, як встановило слідство, ще у 2008 році нежитлові приміщення площею 2570,4 кв м в літ. «А», «Б» по вул. Жилянська, 68 перейшли у приватну власність ТОВ «Сікс Старс Холдінг». У 2010 році фірма отримала містобудівні умови та обмеження (МУО) забудови ділянки за цією адресою – для будівництва офісного будинку з підземним паркінгом.

У 2011 році Держархбудінспекція зареєструвала декларацію про початок будівельних робіт, яку у липні 2016-го – скасувала.

Тоді ж у липні 2016 р приміщення у «Сікс Старс Холдінг» викупила фірма «Кадорр-Київ Плюс», яка вже у листопаді того ж року отримала дозвіл ДАБІ на виконання будівельних робіт на будівництво офісного центру.

На початку 2018 року столичне ДАБІ провело позапланову перевірку забудови, і встановило порушення – ділянка за Генпланом відноситься до території житлової малоповерхової та середньоповерхової забудови, а фірма по документах має будувати офісний центр. При цьому невідомо, яким чином чиновники у 2010 році могли видати такі вихідні дані забудовнику.

ДАБІ винесла постанову про скасування МУО 2010 року, а також анулювала дозвіл на виконання будівельних робіт на вул. Жилянська, 68. ТОВ «Кадорр-Київ Плюс» оскаржило ці рішення ДАБІ, і всі суди стали на сторону забудовника.

Між тим, слідчі виявили, що «Kadorr Group» здійснює продаж апартаментів у житловому комплексі «Тридцять восьма жемчужина» (передбачається 356 квартир площею від 38 до 120 кв м). Тобто, ТОВ «Кадорр-Київ Плюс» здійснює будівництво житлового будинку, на що відповідний дозвіл ДАБІ не видавався (дозвіл був на офісний центр).

Крім того, встановлено, що ділянка на вул. Жилянській, 68 є комунальною власністю і з 2010 року перебуває в оренді ТОВ «Сікс Старс Холдінг». У 2016 році ця фірма передала ділянку в суборенду «Каддор-Київ Плюс» без жодного погодження з Київрадою, що суперечить договору оренди. Свої дії фірми намагалися узаконити через суди – суди перших двох інстанцій визнали угоду фірм про суборенду укладеною, та Верховний Суд ці рішення скасував, і у задоволенні позову фірмам відмовив. Відтак, ділянка в суборенді «Кадорр-Київ Плюс» наразі не перебуває.

У лютому 2019 року посадовці Департаменту земельних ресурсів КМДА провели обстеження ділянки, у ході якого виявили, що вона огороджена і на ній ведеться будівництво.

Суд надав слідчим ДБР доступ до документів, що стосуються ділянки та об’єкту будівництва на вул. Жилянській, 68, і перебувають у розпорядженні Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Міністерства культури України.

З ухвал стало відомо, що Голосіївське управління Нацполіції Києва з липня 2017 року розслідує кримінальне провадження за фактом порушення вимог земельного та містобудівного законодавства посадовими особами ТОВ «Кадорр-Київ Плюс» під час здійснення будівельних робіт на вул. Жилянська, 68 (ч.1 ст.364, ст.356, ч.1 ст.298 КК). У рамках цього провадження ухвалою суду від 03.08.2018 на ділянку було накладено арешт.

Засновниками одеського ТОВ «Кадорр-Київ Плюс» є одесит Ківан Аднан і Ольга Павлова, з якою він зареєстрований в одній квартирі.

Аднан Ківан є одним із засновників благодійного фонду на «На благо Одеси», який фінансував діяльність Міхеіла Саакашвілі, коли той очолював Одеську ОДА.

Ківан володіє одеським телеканалом «7 канал». А у березні 2018 року Аднан купив англомовне видання Kyiv Post.

Раніше Аднан активно співпрацював з Сергієм Ківаловим, з яким разом створив благодійний фонд «Студентська церква». Ківалов вийшов зі складу засновників цього фонду у 2016 році. «Kadorr Group» є найбільшим забудовником в Одесі

ТОВ «Сікс Старс Холдінг» заснував Борис Хахан, якого у 2011 році змінила кіпрська компанія «Вебра Інвестментс Лтд», власником якої значиться кіпріот Софоклес Софоклеус.

Ірина Шарпінська, “Наші гроші”

Загалом із 2008 року чотири компанії, пов’язані з групою «Приват» Ігоря Коломойського, отримали паливних підрядів приблизно на 7,43 млрд грн. Менше мільярда у цей час отримала «Укртатнафта» на гуртових поставках. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель» і системі «Прозорро».

«Приватівці» змінюють компанії, які отримують держпідряди, через кілька років роботи. Старі юрособи закриваються, податкові борги по ним вирішуються вже в суді, а на тендери виходять нові юробличчя, що здійснюють управління мережею АЗС.

Великих окремих підрядів «приватівці» не отримували, оскільки не брали участь у оптових закупівлях «Укрзалізниці» та Міноборони, обмежуючись підрядами на постачання палива через АЗС.

Виключення були тільки з боку контрольованої «приватцівцями» «Укртатнафти». За часів другого уряду Юлії Тимошенко наприкінці 2000-х років, «Укртатнафта» виграла кілька підрядів «Укрзалізниці» на 0,54 млрд грн. Наступного разу «Укртатнафта» з’явилась у держпідрядах в 2014 році, продавши Міністерству оборони палива на 187,73 млн грн. Та закупівля відбулась через тиждень після заяви замгубернатора Дніпропетровщини Бориса Філатова про те, що Ігор Коломойський з особистих грошей оплатив паливо для військових частин Південного оперативного командування.

• 3,79 млрд грн. – ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» (2008-2016 роки).

Харківська «ВТФ «Авіас» із липня 2017 року перебуває у стані припиненні через банкрутство. Вона записана на «приватівські» офшори: вірґінські «Еверрін Коммершіал С.А.», «Елброуф Інтернашіонал Корп.», «Креонтас Коммершіал Лтд» і «Прістеллі Холдінгз Інк.», «Денніеллі Лімітед», белізькі «Кендлвуд Файненсіал Корп.», «Хеліфілд Холдінгз Лімітед», «Дівелопмент Інвесторс Лімітед», «Монтеліно Інвестментс Лімітед» і «Ред Ленд Інвесторс Лімітед» та «Волкано Холдінгс Лтд» із Маршаллових островів.

• 1,67 млрд грн. – ТОВ «Лівайн Торг» (із 2018 року донині).

Дніпровська «Лівайн Торг» зі статутним капіталом 3 тис грн. створена у липні 2017 року. Першозасновницею була Ірина Гаврилюк, а потім фірму переписали на Ірину Лебедєву. Нині ж вона належить Ользі Жиронкіній із Дніпра, директором є Сергій Заєць. Жиронкіна керує харківським ТОВ «Дагомея» Наталії Доршакової, яке теж припиняється через банкрутство з 2017 року Катериною Бакрадзе. Остання також ліквідує «ВТФ «Авіас».

• 1,12 млрд грн. – ТОВ «Альянс Еволюшн» (2017-2018 роки).

Нині «Альянс Еволюшн» записано на п’ять офшорів: «Деззлінг Інвестментс Лімітед» із Сейшельських островів, «Делстанто Холдінгс Лтд» із Кіпру та «Сенбіан Інвестмент Лімітед», «Найтентра Коммершіал Лімітед» і «Рівадж Лімітед» із Белізу.

Менеджером зі збуту є Денис Садловський, який у вересні 2016 році був прийнятий на аналогічну посаду в «приватівське» ТОВ «Пром Гарант Плюс» з посадовим окладом 1 450 грн. Раніше він працював у ТОВ «Торговий дім «Авіас» з групи Ігоря Коломойського.

Екс-засновниця «Альянс Еволюшн» Ірина Афоніна керує донецьким ПрАТ «Ойлсервіс» кіпрських «Юнало Холдінгз Лтд», «Мошона Інвестментс Лімітед», «Касерта Трейдінг Лімітед» і «Дакстон Холдінгз Лімітед». Остання є однією з фірм-засновниць компаній, через які влітку 2014 року з «Приватбанку» виводились кошти, отримані у якості кредитів банку. Податківці пов’язують офшор «Мошона Інвестментс Лімітед» із групою «Приват».

• 0,85 млрд грн. – ТОВ «Торговий дім «Авіас» (2014-2017 роки).

Дніпровську фірму зареєстровано в одній секції будинку з недержавним відкритим пенсійним фондом «Приватфонд» на офшори «Грандос Ентерпрайзес Лтд» з островів Сент-Кітс і Невіс, «Нултон Кепітал Інк.» і «Бі-Сі Карго Сервісес Лімітед» із Вірґінських островів та «Сілвердейл Оверсіз Лтд.» і «Хіллфорд Сервісез Лтд.» із Белізу.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Рахункова палата у квітні 2019 року влаштувала перевірку Антимонопольного комітету, в рамках якої шукають негативні наслідки та зачіпки від завершеного на початку 2018 року дослідження лотерейного ринку. Про це повідомила держуповноважена Агія Загребельська, яка курувала дослідження.

«В квітні Рахункова палата почала перевіряти чи ефективно ми витратили бюджетні кошти на дослідження лотерейного ринку», – повідомила Загребельська.

У тому числі аудитори з’ясовують «чому це дослідження не було включено в річний план досліджень АМКУ, що складався за півроку до появи підстави для його проведення».

Також у представників Рахункової виникло питання чому працівники АМКУ «не порахували точний обсяг ринку, який ніхто не зможе ніколи порахувати, доки левова його частина перебуває в тіні».

«Лотерейний ринок залишився у тому ж стані легального прикриття для протизаконного ігрового бізнесу», – відмітила Загребельська.

На початку 2018 року АМКУ завершив дослідження лотерейного ринку України. У ньому було вказано на загрозу монополії з боку однієї компанії «УНЛ» у випадку, якби держава заблокувала можливість роботи двох конкурентів «МСЛ» та «Патріот». Після того дослідження РНБОУ не продовжив санкції стосовно останніх компаній і «УНЛ» не отримало монополії.

Проти Агії Загребельської після того рішення по лотерейним операторам була відкрита перевірка НАЗК стосовно декларування продажу старого автомобіля її братом, яка загрожує їй звільненням указом Президента України.

«УНЛ» пов’язана з народним депутатом Олександром Третьяковим (БПП), хоча офіційно бенефіціаром вказаний британський юрист з Гонконгу Майкл Фогго, чиї компанії у тому числі надають послуги номінального утримання акцій. У  структурі власності «УНЛ» фігурують секретарські компанії «Dadlaw Secretarial Limited» і «Dadlaw Nominees Limited» (Кіпр), які також обслуговують кіпрську фірму «Parlimo Trading Limited». Їй належить телеканал «Прямий», який обслуговує інтереси президента Петра Порошенка.

Рахункову палату з 2018 року очолює Валерій Пацкан, який до призначення був народним депутатом від БПП.

Нагадаємо, Мінфін с тих пір не розробив нових ліцензійних умов для лотерейних операторів. А Верховна Рада не прийняла закон про легалізацію азартного бізнеса.

Після приходу до влади БПП та «Народного фронту» доходи державного бюджету від лотерейних операторів в доларовому еквіваленті знизились у десятки разів.

Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради 9 квітня за результатами тендеру замовив ТОВ «Весташляхбуд» поточний ремонт вулиць і доріг міста на 144,05 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На цей рік замовили холодне фрезерування, розбирання і влаштування асфальтобетонного покриття, ямковий ремонт, заміну люків і решіток, нанесення розмітки тощо.

Ямковий ремонт коштує 578-628 грн./кв. м покриття товщиною 50 мм без ПДВ. У березні 2019 року Дніпровська міськрада замовила його іншій фірмі по 698-793 грн./кв. м із ПДВ, що без податку становить 582-661 грн./кв. м. Сама ж Криворізька міськрада у вересні 2018 року замовляла його «Весташляхбуду» на 42% дешевше – по 413-438 грн./кв. м без ПДВ.

За нинішньою угодою, гарантійний строк на влаштування покриття становить п’ять років, розмітку пластиком – три роки, ямковий ремонт – два роки, розмітку фарбою – рік.

Послуги оплачуватимуть із відстрочкою до 180 банківських днів із дня підписання актів.

Ціна угоди на 0,7% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 145,00 млн грн.

Монополіст ремонту й утримання доріг у Кривому Розі «Весташляхбуд» належить Ганні Лаврешиній з Кривого Рогу і ТОВ «Грінфорт-С» Самвела Єганяна з Одещини.

Лаврешина володіє ТОВ «Нара» з Надією Любоненко і Наталією Євсюковою. Свого часу «Нарою» керував Ігор Лаврешин, а нині директором є Олександр Євсюков, обидва –  помічники нардепа від «Опозиційного блоку» Костянтина Павлова. Раніше гендиректором «Нари» був екс-мер Кривого Рогу та екс-нардеп від Партії регіонів Юрій Любоненко.

Павлов свого часу був заступником Юрія Любоненка та Юрія Вілкула на посаді мера, однак і після того ці троє продовжують разом брати участь у заходах у Кривому Розі.

До 2012 року «Весташляхбудом» співволоділа Каріне Сардарян – дружина одеського бізнесмена Сурена Сардаряна. Останнього пов’язує багаторічна дружба і спільні бізнес-інтереси з криворізьким мером Юрієм Вілкулом, а також його сином, екс-губернатором Дніпропетровщини, а нині нардепом від «Опозиційного блоку» Олександром Вілкулом.

Конкурентами були дніпровське КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» і ТОВ «Тракція Інфра», яким володіють Павло Пасинков (1%) і ТОВ «Тракція Україна» (99%), а керує Олександр Петренко. Засновниками «Тракція Україна» є ТОВ «Келіо» Олени Мамон і Маргаріти Карагодіної (49,9%) та АТ «Дорожньо-Мостове Підприємство «Білосток» (Польща) (50,1%). Кінцевим бенефіціаром через польську фірму значиться поляк Пшемислав Вжесінський, однак раніше ним був литовець Рекашюс Роландас. Останній у 2016 році у якості директора з розвитку польської корпорації «Тракція» («Trakcja PRKII SA») зустрічався з мером Дніпра Борисом Філатовим у Литві.

«Тракція Інфра» оприлюднила перелік кількадесят працівників, що мають необхідний досвід для ремонту вулиці у Дніпрі. Усі вони мають українські, а не польські ПІБ. Крім того, раніше вона орендувала частину техніки у ТОВ «Майстер-буд» Дмитра Мішалова, батька Вячеслава Мішалова, який до кінця 2017 року був секретарем міськради Дніпра.

ПАТ «Центренерго» 28 березня за результатами тендеру замовило ТОВ «Актан-Дніпро» котлових труб на 24,90 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2020 року поставлять 157 т котлових труб за ТУ 14-3-460:2009 для Вуглегірської, Зміївської та Трипільської ТЕС (перелік із цінами можна побачити у таблиці нижче).

Труби зі сталі 20 коштують по 128 тис грн./т, зі сталі 12Х1МФ – по 152-162 тис грн./т, зі сталі 15Х1М1Ф – по 168 тис грн./т, а зі сталі 12Х18Н10Т – по 349 тис грн./т.

У квітні 2018 року ця сама компанія продавала «Центренерго» такі труби зі сталі марок 20 і 15Х1М1Ф на 21% дешевше – відповідно по 106 тис грн./т і 139 тис грн./т.

Між датами подання пропозиції на торішніх й нинішніх торгах «Центренерго» світові ціні сталі на Лондонській біржі металів знизилися на 17% – від $382 до $326 за тонну.

Переможець купить труби у ВКП ТОВ «Стальпром» Олександра Лантуха – українського представника ПАТ «Трубна металургійна компанія» (Росія), котре управляє виробниками ПАТ «Синарський трубний завод» (Росія) і АТ «Волзький трубний завод» (Росія).

Ціна угоди на 0,04% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 20,76 млн грн.

Створена в 2017 році «Актан-Дніпро» на чолі з Іваном Копотієнком належить Борису Козінському, власнику ТОВ «Азуріт-Ф» з Євгеном Бірінським і Мариною Кудряшовою.

Усього з квітня 2018 року переможець отримав підрядів «Центренерго» на 49,38 млн грн.

Торішня закупівля «Центренерго» котлових труб в «Актан Дніпро» віднедавна фігурує у кримінальному провадженні, яке поліція Дніпропетровщини почала в серпні 2018 року.

Справа відрита за заявою ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади» Мінекономрозвитку, у якій мова йшла про незаконне використання ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» ТУ 14-3-460:2009\ТУ У 27.2-05757883-207:2009, що порушує авторські права заявника.

Єдиним конкурентом було дніпровське ТОВ «Тайфу-Метеор» Володимира Складнікова на чолі з Павлом Науменком, причому ніхто не знижував ціну на аукціоні. Володимир Складніков володів нині ліквідованим ПП ВСФ «Металімпекс» сам і ТОВ «Стілл-Імпекс» з тим же Науменком та Сергієм Складніковим. Зараз останнє переписане на Яну Лаврушу.

Науменко у 2015 році ішов у Шевченківську районну у місті Дніпрі раду від «БПП».

Із грудня 2018 року суперник отримав два підряди: у КП «Київтеплоенерго» щодо труб на 19,23 млн грн. і в ДМПВКГ «Дніпро-Західний Донбас» щодо технагляду на 66 тис грн.

Львівське тервідділення АМКУ за узгоджену поведінку на торгах оштрафувало на 136 тис грн. ПАТ «Львівський хімічний завод» і ТОВ фірма «Львівкисень», які протягом трьох років не зможуть брати участь у торгах. Про це написали «Наші гроші. Львів» з посиланням на рішення АМКУ, яке було опублікуване 9 квітня.

Як виявили «Наші гроші. Львів», ці компанії не лише монополізували продаж медичного кисню у Львівській області, але й продавали його тут та ще в кількох областях західної України у 2-3 рази дорожче, ніж, наприклад, у Харківській області. Зокрема, про це йдеться у матеріалі  Олександра Тартачного «Дорогий ковток кисню».

Вперше про пов’язаність цих компаній «НГ. Львів» написали ще у 2014 році. Через рік розслідування розпочав АМКУ. Однак розгляд справи розтягнувся в часі через клопотання компаній. Також у 2017 році «Львівський хімічний завод» звернувся до суду з вимогою визнати недійсним розпорядження про початок розгляду справи та взагалі зобов’язати АМКУ закрити справу без прийняття рішення по суті. У грудні 2017 року «Львівський хімічний завод» програв суд, а березні 2018 року – апеляцію.

У рішенні АМКУ про узгоджені дії йдеться про те, що «Львівкисень» у документації зазначав, що володіє виробничою дільницею у Львові на вулиці Рахівській, 16, а саме ця адреса є місцем розташування «Львівського хімічного заводу».

Крім того, у паспортах якості кисневих балонів в усіх своїх тендерних пропозиціях «Львівкисень» вказує виробником «Львівський хімічний завод». Також показовим є те, що для доставки товару «Львівкисень» використовує машини, які належать хімічному заводу, у обох компаній спільний нотаріус, а також між ними укладено низку господарських угод.

«Наші гроші. Львів» проаналізували низку закупівель медичного кисню у різних регіонах країни і з’ясували, що цей ринок в Україні поділений між кількома виробниками, а ціни на товар сильно різняться. Наприклад, середня вартість тисячі кубометрів медичного кисню у Львівській області становить 20 тис. грн, у Івано-Франківській – 17,9 тис. грн. Для порівняння, у Харківській його ціна – 7,4 тис. грн за тисячу кубометрів, а у Вінницькій – 12,8 тис. грн відповідно.

Така різниця пов’язана з тим, що ПАТ «Львівський хімічний завод» та фірма «Львівкисень» є єдиними постачальниками медичного кисню у Львівській та Івано-Франківській областях.

Станом на 3 квітня 2018 року власниками «Львівського хімічного заводу» є Крістіна та Анатолій Бобришови. Крістіна Бобришова також була власницею ТОВ фірма «Львівкисень», згодом фірмою володіла Ірина Михайлович, а зараз Лариса Альтшилер, Володимир Гураль та Ярослав Гром.

Комунальне підприємство «Громадське господарство» (селище міського типу Славське Сколівського району Львівської області) 5 квітня за результатами тендеру замовило ТОВ «Ніко-Захід» легковий автомобіль за 864 тис грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить пікап Mitsubishi L-200 Invite. Автомобіль матиме кондиціонер, подушки безпеки, підігрів передніх сидінь, лебідку Tabor by Warn 12 з навантаженням 5443 кг.

«Ніко-Захід» на своєму сайті вказує, що Mitsubishi L-200 Invite продає за 825 тис грн.

На торгах єдиним конкурентом «Ніко-Захід було ПП «Талисман» Віталія Гордієнка, чия пропозиція була вищою від переможця на 1 тис грн. і склала 865 тис грн. Саме такою була очікувана вартість. Фірми не торгувалися під час аукціону.

Засновниками ТОВ «Ніко-Захід» є ТОВ «Компанія з управління активами «Ковін капітал», ТОВ «Ніко Авто Холдинг (Україна)», бенефіціар Іван Ніколайчук.

Співвласником «Ніко-Захід» через «КУА «Ковін Капітал» є виходець з Чернівців Володимир Гнатишин. Він раніше був бізнес-партнером нинішнього міністра юстиції Павла Петренка, одного з найближчих соратників лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка.

КП «Громадське господарство», яке було створене у листопаді 2018 року, очолює Михайло Билень, який був обраний депутатом Славської ОТГ.

Сумське територіальне відділення АМКУ оштрафувало ПАТ «Сумигаз» на 68 тис. грн. за неправомірне перекладення на споживачів витрат на ремонт та заміну несправних лічильників. Про це свідчить рішення відділення від 4 квітня.

Антимонопольники встановили, що у ПАТ «Сумигаз» відмовлялись проводити ремонт та заміну непридатних до експлуатації лічильників.

Проте, забезпечувати встановлення лічильників газу для населення – є зобов’язанням «Сумигазу», як монопольного розпорядника газорозподільної системи у Сумській області, згідно зі статтею Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Більше того, законодавством передбачено, що періодична повірка лічильників газу, їх демонтаж, обслуговування та ремонт здійснюється для споживачів безкоштовно – за рахунок облгазів. У випадку, якщо ремонт лічильника є недоцільним, підприємство має безоплатно встановити інший розрахунковий лічильник газу.

Розслідування Сумського ОТВ АМКУ розпочалось з однієї заяви споживача послуг «Сумигазу», однак невдовзі аналогічні заяви до відділення скерували ще 47 мешканців Сумщини.

У ході розслідування було проаналізовано діяльність «Сумигазу» протягом 2016-2018 років. Спеціалісти відділення відзначили, що ринок розподілу природного газу в Україні відноситься до природних монополій, а «Сумигаз» займає монопольне становище на цьому ринку у межах Сумської області.

Відділення підрахувало, що протягом аналізованого періоду «Сумигаз» здійснив періодичну повірку загалом 117 549 побутових приладів обліку газу. З них, за кошти «Сумигазу» було відремонтовано сумарно 11 053 лічильники, замінено на нові – 2 976 одиниці, а за кошти населення – відремонтовано 1 373 лічильники, замінено на нові – 11 643 одиниці. Однак, населення не повинно було витрачати власні кошти ні на ремонт лічильників, ні на їх заміну.

Антимонопольники з’ясували, що середня вартість послуги з ремонту лічильників становить 320 грн, а вартість самого лічильника орієнтовно складає 1000 грн. Відтак, внаслідок неправомірних дій «Сумигазу» споживачі області понесли витрати, що перевищують 12,82 млн грн.

Дії «Сумигазу» Сумське відділення АМКУ кваліфікувало як порушення конкурентного законодавства через зловживання монопольним становищем, що призвело до ущемлення інтересів споживачів.

Визначаючи розмір штрафу, Відділення врахувало, що доходи «Сумигазу» за 2018 рік становили 476,65 млн грн, а сам облгаз факт вчинення порушення не визнав.

На підприємство наклали 68 тис. грн штрафу та зобов’язали усунути порушення протягом двох місяців з дня отримання рішення Відділення.

Нагадаємо, це третій штраф ПАТ «Сумигазу» від Сумського ОТВ АМКУ за останні кілька місяців. Раніше Відділення винесло рішення щодо зловживання облгаз монопольним становищем через витіснення суб’єктів господарювання із ринку монтажу засобів вимірювальної техніки на користь компанії власного екс-менеджера та через відмову приватному підприємцеві встановлювати на заміну несправного лічильнику на інший, що належав самому заявнику.

Сумське ОТВ АМКУ з 2011 року очолює Євген Касьян. До призначення займав посаду заступника голови ОТВ. Розпочинав свій шлях в антимонопольному органі з провідного спеціаліста відділення.

Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» 9 квітня за результатами тендеру замовила ТОВ «Фірма «Фідея» дизельного палива на 701,94 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять 25 тис т дизпалива російського, білоруського, грецького, індійського, італійського, литовського, українського, туркменського, турецького чи ізраїльського виробництва по 28 078 грн./т. Це майже дорівнює ціні підписаного в той же день договору «Укрзалізниці» з ТОВ «Анвітрейд». За даними видання «EnKorr», на момент аукціону це на 4% перевищувало середній рівень спотових цін палива («НГ»: тобто цін, за якими продається реальний товар у даний час і в даному місці на умовах негайної поставки).

Зараз на сайті «EnKorr» вказана середня гуртова ціна 27 140 грн./т, що на 3% дешевше.

У тендерній документації та договорі ціна дизелю прив’язана за формулою до курсу валют в день рознарядки і світових котирувань Platts по десяти днях перед рознарядкою.

Передбачено забезпечення виконання договору в розмірі 5% від його вартості.

Ціна угоди на 0,6% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 706,30 млн грн.

Нагадаємо, у березні «Економічна правда» повідомляла, що «Укрзалізниця» понад півтора місяця не могла закупити дизельне пальне через відсутність інтересу у компаній-постачальників (детальніше див. «Трейдери відмовляються від тендерів «Укрзалізниці» через занижену ціну дизпалива і «ручник» у графіку поставок»).

Конкурентами були ПП «ОККО Контракт» Віталія Антонова (концерн «Галнафтогаз»), ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна» Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки і згаданий «Анвітрейд» Петра Белза, який отримує дизель по трубопроводу з Росії та Білорусі. Белз разом з Андрієм Дем’яником є засновниками ТОВ «Оптімусойл», яке раніше належало швейцарській компанії «Глуско Енерджі» ізраїльського бізнесмена Нісана Моісєєва, котрий є другом Віктора Медведчука – кума президента Росії Володимира Путіна, представника України в Мінській тристоронній контактній групі.

Дніпровська фірма «Фідея» Євгена Головачова із Кам’янського входить у так звану групу Грановського-Адамовського, яка виграє багатомільйонні паливні підряди Міноборони, залізниці та інших замовників. До неї відносяться також «Трейд Коммодіті», «Торум», «Август Пром», «Мета Оіл» і «Оптімус Конекшн», яка раніше називалася «Газтрейд».

Нагадаємо, у 2017 році в справі щодо поставок «Трейд Коммодіті» палива для армії НАБУ затримувало одного з інвесторів компанії Володимира Трофименка, головного тендерника армії Володимира Гулєвича та заступника міністра оборони Ігоря Павловського.

ТОВ «Шляхо-будівельне управління №14» («ШБУ-14») почало будівництво багатоквартирного житлового будинку навпроти будинку по вул. Красносільського, 47 у Чернігові за місяць до отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Про це написав чернігівський активіст Олександр Гашпар на своїй сторінці у Фейсбук.

Гашпар опублікував фото початкових будівельних робіт по зведенню цього будинку, яке зробив журналіст видання Gorod.cn.ua в лютому 2019 року, а також знімок, зроблений 9 березня цього року самим активістом з балкону будинку по вул. Красносільського, 47.

В той же час у відповіді на запит Гашпара управління Держархбудконтролю Чернігівської міської ради повідомило, що фірма «Шляхо-будівельне управління №14» отримала дозвіл на виконання будівельних робіт на «будівництво багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгівельного та соціального призначення, з автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі по вул. Краснопільського, 59 на орендованих земельних ділянка в м. Чернігові» (знаходиться між вулицями Красносільського та Незалежності) лише 29 березня 2019 р.

«А отже раніше цієї дати вона не мала законного права проводити будівельні роботи, до яких відноситься забивання свай та влаштування фундаменту майбутнього будинку», – написав Гашпар.

Він також додав, що «Шляхо-будівельне управління №14» підконтрольне чернігівському міському голові Владиславу Атрошенку та є монополістом на виконання підрядів по асфальтуванню центральних вулиць Чернігова.

Від «Наших грошей»:

Засновниками «ШБУ № 14» є Костянтин Будьонний та його ж ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова». Раніше Будьонний був партнером мера Чернігова Владислава Атрошенка («Блок Петра Порошенка») по ТОВ «Ріел Ко.».

Підписантом «ШБУ №14» є Тетяна Нагорна – екс-директор ДП «Тех-Сервіс» ТОВ «Телеорганізація «Ніса», власником якого є Владислав Атрошенко.

Західне Регіональне управління Державної прикордонної служби України у березні відмінило п’ять тендерів щодо реконструкції відділів прикордонної служби загальною очікуваною вартістю 4,59 млн євро. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Через конкурентні діалоги хотіли замовити реконструкцію будівель до кінця 2020 року:

• за 1,05 млн євро – ВПС «Лопушанка» Мостиського прикордонного загону;
• за 1,26 млн євро – ВПС «Салаші» Львівського прикордонного загону;
• за 955 тис євро – ВПС «Циків» Мостиського прикордонного загону;
• за 666 тис євро – ВПС «Морозовичі» Львівського прикордонного загону;
• за 661 тис євро – ВПС «Угнів» Львівського прикордонного загону.

Зокрема передбачалася реконструкція казарм, житлових будинків офіцерів, різноманітних службових і господарських будівель, зовнішніх інженерних мереж та благоустрою тощо.

Закупівлі відмінили через подання для участі у торгах менше трьох тендерних пропозицій.

Роботи мали фінансуватися за Договором між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги від 9 вересня 2015 року, тому в торгах могли брати участь тільки підприємці (підприємства) з місцезнаходженням в Польщі та юридичні особи – резиденти України. Усі вони повинні були відповідати таким вимогам згідно листа міністерства фінансів Польщі від 25 квітня 2017 року:

1. для підтвердження сплати усіх податків і зборів соціального страхування – документ (довідку, витяг, тощо), виданий відповідним уповноваженим державним органом Республіки Польща, який містить інформацію про сплату/несплату усіх податків і зборів соціального страхування;
2. для підтвердження фінансової спроможності фінансові звіти (встановленої у Республіці Польща форми) за останні три роки і пояснюючої записки (за підписом уповноваженої особи учасника), що містить інформацію про досягнення позитивного фінансового балансу або пояснення причин фінансових втрат за цей період;
3. для підтвердження ведення господарської діяльності на території Республіки Польща мінімум протягом останніх трьох років – документ (довідку, витяг, тощо), виданий відповідним уповноваженим державним органом Республіки Польща, який містить вищезазначену інформацію;
4. для підтвердження досвіду реалізації проектів у визначеному секторі – рекомендаційні листи;
5. для підтвердження ознайомлення та згоди на підписання двох експортних заяв щодо принципів виконання індивідуального контракту в рамках угоди державного фінансування та відсутності підкупу іноземних державних посадових осіб при укладанні експортного контракту – оригінал листа-згоди, що містить вищезазначену інформацію (за підписом уповноваженої особи учасника).

Поліція вважає, що посадовці КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва» та ТОВ «Д С С Солюшионс» заволоділи бюджетними коштами, які були виділені на багатофункціональний майданчик для роликових і льодових видів спорту у Києві на вул. Ентузіастів, 41/1 (Русанівка) за 1,95 млн грн. Про це написала Анна Камєліна у виданні «КиевVласть».

Слідство встановило, що у вересні 2018 р. «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва» замовила «Д С С Солюшионс» будівництво громадського проекту №713 «Багатофункціональний майданчик для роликових і льодових видів спорту» за 1,95 млн грн.

Правоохоронці з’ясували, що на момент оприлюднення результатів тендеру фірма не мала на балансі жодної власної чи орендованої техніки, також у неї не було досвіду проведення аналогічних робіт.

Слідчі також встановили, що «Д С С Солюшионс» не освоює виділені кошти належним чином, а роботи проводяться з порушенням технологій і будівельних норм.

Крім того, роботи повинні були бути виконані до 30 листопада 2018 р. Однак, правоохоронці з’ясували, що у березні майданчик був непридатним для використання.

18 березня Дніпровський районний суд Києва доручив Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України провести експертизу за фактом проведення будівельних робіт на багатофункціональному майданчику для роликових і льодових видів спорту.

Видання звернуло увагу, що на сайті громадського бюджету Києва йдеться, що проект передбачав реконструкцію занедбаного спортмайданчика, який використовувався тільки кілька тижнів взимку як відкрита ковзанка, та розвиток роликового і льодового спорту, волейболу та бадмінтону. Крім того, планувалося створення місця для активного відпочинку і спортивного розвитку жителів району цілий рік (в теплі місяці – катання на роликах, волейбол, бадмінтон, в холодні – катання на ковзанах).

Окрім того, адміністратори спільноти rusanivka.in.ua в соцмережі Facebook повідомляли, що переможець торгів не відповідає критеріям тендеру. Активісти інформують, що разом з депутатом Київради Олесем Маляревичем вони неодноразово зверталися до глави Дніпровської районної в Києві держадміністрації Петра Онофрійчука про невідповідність переможця тендера тендерним умовам і відсутності достатнього, на їх погляд, досвіду в будівництві подібних спортивних об’єктів.

«Підрядник постійно придумував різні відмовки, чому йде затягування виконання робіт. На наше прохання на майданчик приїжджали фахівці іншої компанії, яку ми попросили оцінити якість виконаних робіт та їх обсяг. За їх словами, загальнобудівельні роботи виконані нормально. Але є великі питання до якості укладання першого шару гумового покриття. За їх словами, необхідно знімати і перекладати 60% першого шару гумового покриття», – повідомляють активісти.

Засновниками ТОВ «Д С С Солюшионс» є Наталії Горбатенко та директор фірми Андрій Шурубор.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва» з 2015 року очолює Сергій Прогонюк.

Черкаське територіальне відділення АМКУ оштрафувало двох підприємців за спотворення результатів торгів Нацполіції із закупівлі послуг з ремонту автомобілів загальною очікуваною вартістю 1,27 млн грн. Про це свідчить рішення відділення від 10 квітня.

Попри розіграш підприємцями Нелею Попович та Володимиром Шпильовим двох тендерів, лише у ході одного їхня узгоджена поведінка призвела до перемоги Попович.

Антимонопольники встановили, що:

• ФОПи провадили діяльність за однією адресою;
• Перебували у сталих довірливих стосунках (Неля Попович могла проводити будь-які банківські операції від імені Шпильового);
• Використовували одні і ті ж засоби зв’язку та завантажували схожі в оформленні конкурсні документи з однієї IP-адреси;
• У ході закупівлі поводили себе синхронно у часі.

Проаналізувавши зібрані докази у справі, Черкаське ОТВ АМКУ кваліфікувало дії підприємців як антиконкурентні узгоджені, що призвели до спотворення результатів торгів. Визначаючи розміри штрафів, антимонопольники врахували, що доходи Шпильового у 2018 році склали 2,37 млн грн, а Попович отримала загалом 697 тис. грн доходу.

Обоє підприємців визнали порушення конкурентного законодавства. І отримали по 68 тис. грн штрафу.

За даними «Прозорро», Володимир Шпильовий взяв участь у 49 тендерах, зустрівшись з Попович загалом 29 разів. З середини 2017 року він отримав замовлень на 1,19 млн грн. Попович взяла участь у 40 тендерах, отримавши замовлень загалом на 1,31 млн грн у період з середини 2017-го.

У зв’язку з прийнятим антимонопольниками рішенням, підприємці не зможуть брати участь у конкурентних публічних закупівлях протягом наступних трьох років.

Нагадаємо, з 2016 року Черкаське ОТВ АМКУ очолює Юлія Чемич. До призначення з  липня 2015 року обіймала посаду начальника відділу розслідувань недобросовісної конкуренції невиробничої сфери Управління розслідувань Центрального апарату АМКУ.

Крижанівська сільрада (Одеська обл.) весь річний ремонт доріг по неконкуретній процедурі віддала одній фірмі – ТОВ «Миколаївбудцентр». Про це написала Олена Зігульська для «Антикорупційний офіс».

Село Крижанівка відноситься до Лиманського району Одеської області. Це село площею менше двох квадратних кілометрів. Але населений має власний пляж і вихід до Чорного моря.

За даними системи Prozzoro, в один день – 20 вересня 2018 року, Крижанівська сільрада уклала відразу сім угод на ремонт асфальтобетонного покриття на загальну суму 6,60  млн грн. Всі договори були підписані на допорогові суми з однією фірмою – ТОВ «Миколаївбудцентр».

Це підприємство було зареєстровано у 2016 році. Фірма зі статутним капіталом у 10 тисяч гривень має офіційну юридичну прописку в місті Миколаїв, хоча отримує бюджетні підряди в Одеській області, а саме у Крижанівці.

При цьому засновник компанії «Миколаївбудцентр» Араік Амірханян прописаний саме у Крижанівці.

Керівником фірми вказаний Вагінак Амірханян. Останній раніше входив до переліку засновників фірми «Будівельна компанія Дорсервіс». Компанія зареєстрована в Лиманському районі в селі Визирка тієї ж Одеської області. В минулому році підприємство отримало майже 1,6 млн грн. на бюджетних закупівлях, у 2017-му – 46,8 млн грн, у 2016-му році – більше 45 млн грн.

«Від Наших грошей»

За даними Prozorro, взагалі єдиним замовником «Миколаївбудцентр» є Крижанівська сільрада, укладено угод на 6,72 млн грн. Інформація про виконання угод не завантажена до системи, хоча термін дії їх сплив минулого року. За даними «Є-Дата», в вересні-грудні 2018 року Крижанівська сільрада перерахувала фірмі 4,54 млн грн.

В січні минулого року СБУ повідомляла, що виявила групу фірм з Одеси, які вкрали понад 100 млн грн. на будівництві доріг у різних регіонах України. Йшлося, зокрема, про «БК Дорсервіс», а також ТОВ БК «Дорлідер» Хачика Амірханяна і ПП «Дорлідер» Гарніка Погосян, за численні змови яких АМКУ відсторонило їх на три роки від участі в тендерах і наклало штраф загальним розміром 37,75 млн грн.

КП «Полтаваелектроавтотранс» 12 квітня за результатами тендеру замовило ТОВ «Полтавський ремонтно-механічний завод» капремонт (модернізацію) двох тролейбусів з переобладнанням ЮМЗ Т1 на ЮМЗ Т2П за 5,98 млн грн. Про це написала Дарина Синицька у «Полтавщині».

«ПРМЗ» відремонтує каркас, встановить нову обшивку, настил, пасажирські сидіння, поручні, люки, замінить ізоляційне покриття, модернізує електро-, пневмо- та механічне обладнання тролейбусів тощо. Фірма ремонтуватиме два останніх тролейбуси-«гармошки» ЮМЗ Т1 1997 року випуску, які залишилися у місті: № 65 та № 69.

Єдиними конкурентом «Полтавського ремонтно-механічного заводу» було КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпропетровської міськради, яке запропонувало 5,99 млн грн. Очікувана вартість склала 6,00 млн грн. Конкуренти не торгувалися на аукціоні. В результаті з переможцем уклали договір, сума якого на 21,6 тис грн. менша від очікуваної вартості закупівлі. Тобто економія склала 10,8 тис грн. з кожного тролейбуса.

ТОВ «Полтавський ремонтно-механічний завод» керує депутат Полтавської міськради від «БПП» Вячеслав Федоряка. Він же разом із полтавцем Сергієм Ковальовим є співвласником фірми.

Згідно з даними ProZorro, «ПРМЗ» не співпрацює з іншими бюджетними установами, окрім КП «Полтаваелектроавтотранс». За останні три роки завод отримав від комунального підприємства 6 замовлень на 12,2 млн грн. Більшість з них — це модернізація тролейбусів. Тобто усі переобладнання, які виконувалися у Полтаві, проводила фірма Федоряки.

Згідно з новою угодою, «ПРМЗ» має модернізувати два тролейбуси до кінця 2019 р. У документах прописано, що гарантійний термін такого ремонту складатиме півроку. При цьому, керівник КП «ПЕАТ» Євгеній Зайцев запевняє, що такі тролейбуси зможуть працювати ще мінімум 5-6 років.

Видання звернуло увагу, що за таку ж ціну, у яку обійдеться Полтаві переобладнання двох старих тролейбусів, можна придбати один новий — низькопідлоговий. 6 млн грн. — максимально можлива вартість одного тролейбусу, перша партія яких має надійти до Полтави вже восени 2019 р. за програмою кредитування від ЄБРР.

За умовами тристоронньої кредитної умови, яку мають погодити Полтавська міськрада, Мінфін, АМКУ та ЄБРР, 40 тролейбусів обійдуться місту максимум у 8 млн євро. Тобто 200 тис євро за один (близько 6 млн грн.). До того ж, має бути проведений тендер, що може істотно зменшити ціну. Гарантійний термін такого транспорту буде у рази більшим.

Адмінколегія АМКУ 12 квітня зобов’язала державні шахтоуправління повернути ТОВ «Торговий дім «Контракт-Енерго» на торги щодо обладнання очікуваною вартістю 212,92 млн грн. Про це повідомила державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Фірму «Контракт-Енерго» не допустили до двох тендерів ДП «Селидіввугілля» щодо скребкового конвеєра та очисного комбайна і тендеру ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» щодо очисного комбайна.

Підставою для відхилення було надання нею дозволу Держпраці на застосування товару в небезпечних умовах, виданого не на ім’я виробника «T Machinery A.S.» (Чехія), а на ім’я його українського дочірнього ТОВ «ТМС» із Павлограду на Дніпропетровщині.

Крім того, «Шахта ім. М.С. Сургая» вирішила, що пропонований «Контракт-Енерго» комбайн нібито не є еквівалентом за технічними характеристиками.

Натомість до аукціонів допустили конкурентів: ТОВ «Сані Україна» і ТОВ «Торентс».

Однак «Контракт-Енерго» оскаржила своє відхилення в АМКУ.

Скаржник заявив, що затверджений постановою уряду порядок видачі дозволів Держпраці дозволяє отримувати їх виробнику або постачальнику, а не лише виробнику. Також фірма повідомила, що «Шахта ім. М.С. Сургая» проаналізувала типові характеристики серійного комбайна, розміщені на сайті «T Machinery A.S.», і на основі цього зробила висновок про його невідповідність технічному завданню. Однак «T Machinery A.S.» підтвердила фірмі «Контракт-Енерго», що виготовить комбайн відповідно до вимог технічного завдання.

Відтак Адмінколегія визнала підстави для відхилення пропозиції скаржника на всіх трьох тендерах неправомірними та зобов’язала замовників скасувати рішення про відхилення пропозиції скаржника.

Загалом «Контракт-Енерго» подала однотипні скарги проти свого відхилення на шести тендерах державних шахтоуправлінь загальною очікуваною вартістю 446,97 млн грн., скарги по 212,92 млн грн. з них вже були розглянуті тендерною колегією АМКУ. Решту скарг розглянуть 17, 18 і 22 квітня.

Столична «Сані Україна» зі статутним капіталом 1 тис грн. пропонувала обладнання виробництва «Sany Heavy Equipment Co Ltd» (Китай). Вона створена у квітні 2018 року, й відтоді отримала державних підрядів на 756,03 млн грн. Засновниками компанії є:

• ТОВ «Сані Україна, Важке устаткування» громадянина Китаю на ім’я Ху Ліксін і «Шеньянської інвестиційної компанії «Чжунсинтай» громадянина Китаю Ся Ху;
• ТОВ «Укрдонінвест» Віталія Кропачова, якого зараз називають представником у вугільній галузі першого заступника голови фракції «БПП» та бізнес-партнера президента Петра Порошенка – Ігоря Кононенка. Кропачов контролює діяльність низки вуглепереробних підприємств, що раніше належали угрупуванню Януковича.

Столичний «Торентс» зі статутним капіталом 1 тис грн. не отримував підрядів, причому брав участь у тендерах лише разом із «Сані Україна». Нині він пропонував обладнання виробництва «Liaoning Aerospace Kun Equipment Co Ltd» (Китай) і приніс аналогічний договір про поставку конвеєрної стрічки із ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», в полі якого працювало ТОВ «Краснолиманське» того ж «Укрдонінвесту» Кропачова.

Сам «Торентс» нині прописаний за адресою масової реєстрації юридичних осіб по бул. Гашека, буд. 18, оф. 3 на Вячеслава Луговського з підконтрольного Україні Курахового на Донеччині та Аеліті Луговській з окупованого Донецька. Раніше, за даними «YouControl», ця компанія знаходилась у Дніпрі й належала Едуарду Ткаченку та Антону Дубогризу.

Засновниками київського «Контракт-Енерго» є столичне ПАТ «ЗНВКІФ «Гратіс» донеччанина Сергія Сухого та директор Євген Абраменко з підконтрольного Україні смт. Володимирівка Волноваського району Донецької області, який також володіє ТОВ «Східспецремонт». Його батько Володимир Абраменко є головою цього селища.

Сухий разом із фондом «Гратіс» через ТОВ «Слав АБЗ» і ТОВ «Славспецтех» володіє слов’янським ТОВ «Славдорстрой», яке з 2016 року отримало дорожньо-ремонтних підрядів на 2,17 млрд грн. Також Сухий та фонд «Гратіс» є засновниками ТОВ «Фінансова компанія «Артфін», у якого позичало гроші ПАТ «Донбасенерго» оточення Януковича. Крім того, особа з такими ПІБ очолювала макіївську філію «Промінвестбанку», власником якого є російський державний «Внєшекономбанк».