Хімія «Київводоканалу», обладнання ЮУАЕС, новий причал в Одесі, риба для зеків.

З 17 по 24 лютого в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 23,36 тисяч закупівель на загальну суму 10,26 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 2,55 млрд грн.

Департамент адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міськради 15 лютого уклав договір з ТОВ «Системи прогресивної очистки» щодо комплексного прибирання загальною вартістю 5,4 млн грн. Про це повідомив «Харківський антикорупційний центр».

Прибирання в будівлі Регіонального центру надання адмінпослуг по проспекту Тракторобудівників, 144коштуватиме 4,63 млн грн. Ще за 324 тис грн. мають зробити чищення оздоблення фасаду цієї ж будівлі. За 292 тис грн. будуть прибирати будівлю Управління адмінпослуг Департаменту адмінпослуг та споживчого ринку Харківської міськради по Гімназійній набережній, 26. За 153 тис грн. також приберуть головну будівлю Департаменту адмінпослуг та споживчого ринку Харківської міськради по Чернишевського, 26.

Єдиним конкурентом переможця було ТОВ «Санітарно-профілактична компанія «Ліквідатор», власником, керівником та підписантом якого є Олена Мініна.
Ці дві фірми регулярно розігрують тендери на подібні послуги.

Нещодавно вони розіграли між собою тендер КП «Харківський метрополітен» щодо проведення дезінфекційних заходів загальною вартістю 3,89 млн грн. Переможцем стало також ТОВ «Системи прогресивної очистки».
В 2016 році після подібного тендеру, в АМКУ повідомили, що в діях «Ліквідатора» та «Системи прогресивної очистки» були ознаки антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

«Системи прогресивної очистки» надають послуги з прибирання КП «Харківський метрополітен», Департаменту адмінпослуг та споживчого ринку Харківської міськради, Адміністрації Холодногірського району Харківської міськради, Управління праці та соцзахисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради.

Директором Департаменту адмінпослуг та споживчого ринку Харківської міськради є Вікторія Китайгородська. До свого призначення на цю посаду, Китайгородська працювала начальником відділу Центру надання адміністративних послуг Холодногірського району.

ТОВ «Системи прогресивної очистки» пов’язане з  головою Адміністрації Холодногірського району Максимом Мусєєвим.

ПАТ «Одесаобленерго» 19 лютого за результатами тендеру замовило ТОВ «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» електророзподільних кабелів на 146,28 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До лютого 2019 року поставлять 291 найменування проводів і кабелів виробництва ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель», рівненського ВП «Акватон» і ТОВ «Камський кабель» (Росія), повний перелік яких із цінами наведено у таблиці нижче.

З усієї суми 56,69 млн грн. припадає на проводи ASXsn різного перерізу. Найдорожчим із них є провід ASXsn 4×120 по 222 грн./м. У березні 2017 року «Одесаобленерго» замовило його «ТД Одеського кабельного заводу «Одескабель» на 10% дешевше – по 201 грн./м.

Провід ASXsn 4х35 коштує 74 грн./м. У листопаді 2017 року ЛКП «Львівсвітло» купило його в іншої фірми принаймні в півтора рази дешевше – по 45 грн./м.

Також 29,94 млн грн. відписали на кабелі АСБл різного перерізу. Серед них найдорожчим є кабель АСБл 4х240(ож)-1 по 949 грн./м. У минулому році «Одескабель» продав його «Одесаобленерго» на 5% дешевше по 901 грн./м.

Кабель АСБл 3х185(ож)-10 коштує 775 грн./м. У жовтні 2017 року КП «Запоріжелектротранс» купило його в іншої фірми на чверть дешевше – по 633 грн./м.

Ще 6,26 млн грн. піде на проводи АС різного перерізу: від 25/4,2 до 95/16 – по 89 грн./кг, від 120/19 до 240/32 – по 94 грн./кг. Торік вони обійшлися «Одесаобленерго» відповідно по 80 грн./кг і 85 грн./кг, тобто на 10% дешевше.

Товар оплачуватимуть протягом 90 банківських днів після поставки.

Ціна угоди на піввідсотка нижча від очікуваної вартості закупівлі в 147,00 млн грн.

Фірмою «ТД Одеського кабельного заводу «Одескабель» володіють родини екс-депутата Одеської облради Дмитра Іоргачова та Миколи Меркулова. Останні двоє увійшли до рейтингу найбагатших одеситів за версією «Forbes».

Єдиним конкурентом було ТОВ «Інтеркабель Київ», правонаступник припиненого ТОВ «Техкабель». Суперника заведено на кіпрський офшор «Інтеркабель Холдінгз Лімітед», а бенефіціарами значиться австрієць Алесандер Треммель-Шайност і Світлана Ігнатьєва з Козина, що на Київщині. Керує ним Олексій Савченко, підписантом є Гліб Кремень.

Основним власником «Одесаобленерго» є група «VS Energy» екс-депутата російської Держдуми Олександра Бабакова та групи авторитетних бізнесменів відомих як «лужниківські».

Комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міськради 22 лютого уклало угоду ТОВ  «Промбуд індустрія» на прибирання  прибудинкових територій житлових будинків в Черкасах, вартість послуг – 7,91 млн грн.

Про це пише видання «Інфоміст».

«Промбуд індустрія» виграло аукціон з замовлення цих послуг ще 1 лютого, де його єдиним конкурентом з дорожчою послугою було БТК «Лад». Договір розрахований до кінця року і передбачає прибирання в Соснівському районі Черкас, де працює комунальне підприємство-замовник.

Таким чином у 2018 році один квадратний метр прибирання та підмітання коштуватиме 9 грн, в той час, як минулоріч – 6,3 грн.

Директором «Промбуд індустрії» є Євгеній Щербина – помічник депутата Черкаської міськради  Юрія Тренкіна, який входить до ВО «Батьківщина». Соснівську СУБ очолює ще один «батьківщинівець» Роман Моторний (крім того, мер Черкас Анатолій Бондаренко очолює  обласну організацію «Батьківщини» – «НГ»).

У тендерній документації зазначається, що товариство планує залучити субпідрядниками підприємців із Чигиринського району Олександра Капшитара та Юрія Кулинича. Олександр Капшитар із села Іванівка дебютував в Черкасах в якості підрядника влітку цього року. Він отримав 2 млн грн на встановлення зупинок в обласному центрі. Про діяльність Кулинича нічого невідомо, для  офіційного зв’язку він залишив телефон самого Щербини.  Обидва підприємці зареєструвалися як ФОПи в один день – 4 січня 2017 року.

За всього лиш два роки свого існування товариство «Промбуд індустрія» виграло в Черкасах тендерів на 24 млн грн. Саме ця фірма виграла тендер на аналогічні послуги в минулому році на суму в 5,95 млн грн, випередивши на торгах все той же БТК «Лад».

За даними видання «Кропива», «Промбуд Індустрія» фігурує у двох кримінальних провадженнях щодо привласнення коштів та несплаті податків в особливо великих розмірах. Зокрема,  слідство встановило, що у 2016-2017 роках «Промбуд Індустрія» перерахувало «Хлібний дім-Україна» понад 12 млн грн. за нетипову для своєї діяльності продукцію – свином’ясну та курячом’ясну продукцію. Тому поліція підозрює, що проведені операції з ТОВ «Хлібний дім-Україна» мають ознаки фіктивності, а попередньо встановлена сума несплачених податків складає 3,9 млн грн.

ЗМІ пов’язували «Хлібний дім – Україна» з уже згаданим депутатом Черкаської міськради Юрієм Тренкіним, цей зв’язок підтверджував і він сам.

ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» 25 січня уклало три угоди з ТОВ «Бристоль-Авто» про закупівлю легкових автомобілів на загальну суму 4,20 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 10 лютого мали поставити три мікроавтобуси: один Ford Transit V363 за 1,49 млн грн., один Ford Transit V363 за 1,39 млн грн. та один Ford Transit Custom V362 за 1,33 млн грн.

Детальні характеристики автівок невідомі, бо замовник не оприлюднив договори.

У салонах Ford Transit V363 продають за цінами від 844 тис грн. до 1,45 млн грн.

Дніпровська фірма «Бристоль-Авто» належить Олександру Філоненку і Галині Кухтіній.

У 2017 році вона вже продала «Південному» три мікроавтобуси Ford Transit V363 з невідомими характеристиками за 2,90 млн грн.

Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради 14 лютого за результатами тендеру замовив ТОВ «Г.Р.П. АСМУ» послуги з транспортування померлих громадян у Дніпрі до КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи (СМЕ) «ДОР» за 1,04 млн грн. Про це написав Максим Шевелєв у «БюроUA».

У торгах брали участь підконтрольне замовнику КП «Ритуальна служба» та ТОВ «Г.Р.П.АСМУ». Пропозиція комунальників була вищою і склала 1,09 млн грн. Ні один, ні другий учасник, ні разу не скинули ціну під час аукціону.

Засновником «Г.Р.П.АСМУ» є Наталія Калюх, керівником – Наталя Набієва. Підприємство створене у травні 2017 року. Вже через півтора місяці фірма отримала свій перший підряд від Департаменту на перевезення померлих до Бюро СМЕ.

Раніше у Дніпрі діяла фірма сі схожою назвою – ТОВ «ГРП АСМУ». З 2013 року вона була незмінним переможцем тендерів на перевезення померлих до дніпровського Бюро СМЕ.

У 2016 році Бюро СМЕ викликала інтерес у прокуратури, яка встановила, що у 2013-2016 рр. посадовці Бюро діяли у змові з посадовими особами «ГРП АСМУ», ПП «КОП і Н» та керівниками громадської організації «Асоціація судових медиків України», що призвело до розтрати коштів  територіальної громади. Прокуратура підозрювала наявність конфлікту інтересів у директора Дніпропетровського обласного бюро СМЕ» Валерія Войченка.

Засновниками «ГРП АСМУ» є ПП «КОП і Н» та Асоціація судових медиків України. Засновником «КОП і Н» є син Валерія Войченка Тимур Войченко. І сам же директор Бюро є керівником іншого засновника «ГРП АСМУ» – Асоціації судових медиків України.

Видання припускає, що саме після прокурорського розслідування було вирішено створити «Г.Р.П.АСМУ», яка відрізняється від «ГРП АСМУ» лише кодом ЄДРПОУ.

Тимур Войченко продовжує бути засновником «ГРП АСМУ» та «КОП і Н». Останньою фірмою керує Наталя Набієва – та сама, яка є директором у нового фаворита Департаменту на тендерах щодо перевезення померлих «Г.Р.П.АСМУ». Причому «ГРП АСМУ», «Г.Р.П.АСМУ», «КОМ і Н» і саме Бюро СМЕ зареєстровані за однією адресою – пл. Соборна, 14 в Дніпрі.

Спільними у  «ГРП АСМУ» та «Г.Р.П.АСМУ» виявилися і водії, які перевозитимуть померлих автомобілем Volkswagen T5 Kasten. Цю автівку приватники орендують у Бюро СМЕ, і платитимуть за неї 22 тис грн. на рік, або 1,8 тис грн. на місяць.

Київський апеляційний адмінсуд відмовив представнику Романа Насірова, який вимагав закрити апеляційні провадження за скаргами НАБУ, САП і «Укргазвидобування» на рішення Окружного адмінсуду Києва, яке фактично дає можливість Насірову перекласти відповідальність за надання розстрочок компаніям Олександра Онищенка на керівників місцевих держподаткових інспекцій.

13 лютого судді КААС Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.) дійшли висновку, що рішення Окружного адмінсуду щодо встановлення повноважень екс-керівника ДФС Романа Насірова та законність їх використання працівниками ДФС безпосередньо вплине на інтереси та обов’язки сторони обвинувачення в частині доведення вини обвинуваченого.

Суд дослідив у чому обвинувачується Насіров і які саме повноваження, за даними НАБУ і САП, використовувались керівником ДФС при прийнятті необґрунтованих рішень. І встановив, що ці повноваження співпадають із предметом позову у даній справі в адміністративному суді.

З огляду на це КААС відмовив представнику Насірова, який просив закрити апеляційне провадження за скаргами САП та НАБУ.

Також КААС назвав необґрунтованим аналогічне клопотання представника Насірова стосовно скарги «Укргазвидобування». Суд вказав, що предметом розгляду кримінальної справи НАБУ є визначення обсягу компетенції керівника ДФС Насірова при прийнятті ним рішень про розстрочення грошових зобов’язань та податкового боргу за договорами про спільну діяльність ПАТ «Укргазвидобування» з ТОВ Фірма «ХАС», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», а тому прийняте рішення безпосередньо буде впливати на права та обов’язки «УГВ» як сторони у договорах про спільну діяльність.

Як наголосив у судовому засіданні представник «УГВ», внаслідок наданих вказаним фірмам розстрочень постійно зростала сума податкового боргу, а також відсотків за користування цим розстроченням.

«У зв’язку з цим податковими органами були подані позови про стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» боргу. З нас було стягнуто цей податковий борг, у зв’язку з чим ми звернулися з цивільним позовом у кримінальному провадженні (НАБУ – ред.)», – зазначив він.

Представниця ДФС жодним чином не заперечувала проти заявлених клопотань представника Насірова, і все залишала на розсуд суду.

Наступне засідання у КААС призначено на 6 березня.

Нагадаємо, 23 листопада трійка суддів Окружного адмінсуду Києва (головуючий – Євгеній Аблов, судді – Павло Григоровича, Ігор Смолій) повністю задовольнила позов на той час відстороненого глави ДФС Романа Насірова (звільнений з цієї посади 31.01.2018), у якому просив суд роз’яснити наявність чи відсутність у нього як у голови ДФС повноважень при розстроченні податкового боргу.

Фактично дане рішення Окружного адмінсуду Києва перекладає відповідальність за надання розстрочок компаніям Олександра Онищенка з голови ДФС на керівників місцевих держподаткових інспекцій. Зауважимо, що позов Насірова до ДФС в Окружному адмінсуді потрапив до трійки суддів під головуванням Аблова із порушенням, про що свідчить звіт про авторозподіл.

Як відомо, НАБУ і САП зібрали докази і обвинувачують Насірова саме у зловживанні повноваженнями, які були предметом розгляду Окружного адмінсуду. НАБУ і САП намагалися долучитися до розгляду позова Насірова, однак трійка під головуванням Аблова відмовила.

Насіров обвинувачується у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні. Так, слідство вважає, що Насіров у 2015-2016 роках, діючи в інтересах нардепа Олександра Онищенка, особисто прийняв низку безпідставних та незаконних рішень про розстрочення податкового боргу та зобов’язань ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр». Ці рішення були прийняті ним з порушенням визначеної законом процедури, а саме за відсутності належного обґрунтування та законних підстав, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді не надходження обов’язкових платежів до держбюджету у сумі понад 2 млрд грн.

У 2018 році Управління поліції охорони в Івано-Франківській області витратить 192 тис грн. на оренду трьох автомобілів. Про це повідомляє Dozorro.

Всі три автомобілі – старенькі ВАЗи 2121 («Ниви»), за кожен з яких Управління поліції охорони виплачує їхнім власникам по 6 тис грн. щомісяця.

Поліція охорони орендує у Оксани Токар ВАЗ 2121 1982 року випуску, у Віктора Кур’яти ВАЗ 2121 1993 р.в. і у Григорія Паркулаби таку ж автівку 1989 р.в.

Григорій Паркулаб, який як орендодавець за рік отримає 72 тис грн., був прописаний в одній квартирі разом з Паркулабом Андрієм Григоровичем та Паркулабом Ігорем Григоровичем.

Ігор Паркулаб працює начальником Калуського міжрайонного відділення УПО в Івано-Франківській області і неодноразово представляв облУправлінні поліції охорони в закупівлях.

В Управлінні поліції охорони пояснили, що вони користуються старими ВАЗами, оскільки частина об’єктів охорони знаходиться у гірській місцевості, відповідно, є вимога використовувати саме такі авто.

У Dozorro звернули увагу, що тридцятирічні ВАЗи коштують порівняно недорого. Ціни стартують від $800-900. Найбільше оголошень зустрічається з вартістю автомобіля $1500-3000. «Тобто замість того, щоб орендувати машини у приватних осіб і щомісяця сплачувати 18 тис грн., Управління поліції охорони могло б придбати за ці кошти три такі автомобілі», – написало Dozorro.

ДП «НАЕК «Енергоатом» 1 лютого за результатами тендеру повідомило про намір укласти дві угоди з компанією «Škoda JS a.s.» (Чехія) про закупівлю обладнання на загальну суму 14,50 млн євро, або 574,22 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 14 серпня 2019 року поставлять обладнання для реконструкції кранів кругової дії енергоблоків №1-2 Южно-Української АЕС власного виробництва і виробництва «Litostroj Power d.o.o.» (Словенія) із групи «Energo-Pro» (Чехія) мільярдера Яроміра Тесара по 7,25 млн євро за комплект:

• 5,10 млн євро – устаткування візка 2, візка 1, моста ПК, кабельного зв’язку, ЗІП і спеціальні інструменти;
• 2,15 млн євро – система управління краном в/п 400/160/2х80тс.

Гарантійний строк експлуатації становить два роки, а зберігання – три роки.

Сума угод на 0,2% нижча від загальної очікуваної вартості закупівлі в 575,09 млн грн.

Чеська «Škoda JS» належить російській групі «Объединенные машиностроительные заводы». Її контролює «Газпромбанк», основним акціонером якого є компанія «Лідер» Юрія Ковальчука – представника найближчого оточення Володимира Путіна.

Нагадаємо, в Україні, Швейцарії та Чехії правоохоронці розслідують справи щодо хабара від «Skoda JS» українському нардепу Миколі Мартиненку («Народний фронт»), близькому до тепер уже колишнього прем’єра Арсенія Яценюка. Мартиненко кілька скликань ВР очолював комітет з палива і енергетики та вважався куратором «Енергоатому». У грудні 2015 року він склав депутатський мандат.

В Україні «Skoda JS» вигравала підряди  виключно в системі «Енергоатому».

Нині єдиним допущеним конкурентом було київське ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Енергопроект» Олега Мізюка і Володимира Садовенка з продукцією фірми «ISV Steuerungssysteme GmbH» (Німеччина), до менеджменту якої входив запорожець Євген Гук.

ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» не допустили до аукціону через вимогу авансу 30% і нестачу відгуку кінцевого користувача обладнання до аналогічного договору, «Medi-Complet s.r.o» (Словакія) – за відсутність низки технічних документів, аналогічного досвіду і страхової гарантії , а «Meridiсan Inc.» (США) – за довідку про аналогічний досвід не за формою. «НМЗ» неодноразово намагався оскаржити своє відхилення в АМКУ, але не завантажив ані скарг, ані документів про їх оплату.

Державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Юлія Синельник не вказала в своїй декларації два дорогих авто чоловіка та записану на нього квартиру в центрі столиці – в ЖК «Ново печерські липки.

Про це пише Антон Столяров для проекту «Декларації».

Синельник подала абсолютно порожню декларацію за 2016 рік. З членів родини вона вказала лише двох неповнолітніх синів – Максима та Владислава. Проте в 2014 році вона була прописана разом з чоловіком – Андрієм Синельником. Інформації про розлучення подружжя у судовому реєстрі відсутня

Згідно відкритого реєстру МВС, Андрій Синельник володіє автомобілями  BMW X3 2012 і Mercedes-Benz S 600 2008 р. в. Згідно сайтів продажу вживаних автомобілів, на даний час їхня сукупна вартість може становити близько $50-60 тис.

ЖК Новопечерські липки

Також у грудні 2014 року Андрій Синельник придбав машиномісце та 114-метрову квартиру в житловому комплексі бізнес-класу «Новопечерські Липки», по вулиці Михайла Драгомирова, 16. На даний ціни від забудовника на подібні квартири у цьому житловому комплексі стартують від 7,2 млн грн.

Згідно даних із Єдиного реєстру юридичних осіб та системи «YouControl», ні Андрій Синельник, ані його родичі ніколи не займалися бізнесом.

Верховний суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ «Беніш Джі Пі Ес Україна» у справі щодо визнання недійсним рішення Харківського ОТВ АМКУ про накладення штрафу на скаржника та ТОВ «Супутник-Сек’юріті» за змову на торгах 2012 року. Висновки судів попередніх інстанцій скасовані, а справа відправлена на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Про це свідчить постанова суду від 13 лютого 2018 року.

У березні 2015 року Харківське відділення АМКУ визнало винними фірми «Беніш Джі Пі Ес Україна» та «Супутник-Сек’юріті» у антиконкурентних узгоджених діях на торгах від КП «Тролейбусне депо №2» щодо закупівлі послуг з управління обчислювальними засобами. Переможець тих торгів, «Беніш Джі Пі ЕС Україна», отримав штраф у розмірі 68 тис. грн, а його конкурент, «Супутник-Сек’юріті» – 10,5 тис. грн. Фірми були внесені до «чорного списку» АМКУ, як такі, що протягом наступних трьох років не можуть брати участь у публічних закупівлях.

Однак, на початку жовтня 2015 року ТОВ «Беніш Джі Пі Ес Україна» звернулось до суду з позовом про визнання рішення антимонопольників незаконним, а суд на час розгляду справи місцевий суд зупинив виконання рішення регулятора та наклав заборону на стягнення з позивача прописаного у спірному рішенні штрафу.

Уже в другій половині 2015 року «Беніш Джі Пі Ес Україна» прийшло на торги аеропорту «Бориспіль» (989 тис. грн), взяло підряд від Нацполіції у рамках переговорної процедури (5,38 млн грн)  – і загалом з моменту винесення рішення регулятора отримало замовлень від бюджетників на понад 20 млн грн. На початку лютого 2018 року «Головний інформаційно-обчислювальний центр» «Укрзалізниці» повідомив про намір замовити «Беніш Джі Пі Ес Україна» послуги GPS за 2,25 млн грн.

У суді позивачі апелюють до того, що «наявність збігів та схожість в оформленні та зовнішньому вигляді пропозицій конкурсних торгів не є підставою для кваліфікації дій, як антиконкурентних, оскільки «немає  жодних доказів негативного впливу на стан конкуренції під час проведення  торгів».

Однак, із рішення харківського АМКУ випливає, що підставою для висновків щодо змови послугувала не лише «схожість» документів. Пропозиції фірм були подані на розгляд тендерного комітету в один день, а документи мали однакову дату, послідовні реєстраційні номери та були завірені одним приватним нотаріусом.

Крім того, відділення встановило, що між компаніями до та після торгів існували відносини щодо поворотної фінансової допомоги.

Проте, у першому судовому колі регулятор зміг частково захистити своє рішення лише у касації, суди нижчих інстанцій доходили до висновку, що:

«Територіальним відділенням АМК України не доведено того, як схожість в оформленні пропозицій конкурсних торгів та допущення однаковості при їх складанні спотворило результати торгів. Самі по собі обмін інформацією стосовно оформлення документів при підготовці конкурсних пропозицій, наявність схожості в оформлених документах, поданих у складі конкурсних пропозицій, та інші співпадіння та схожості не є підтвердженням узгодженості дій, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції».

Друге та третє коло розглядів у першій-другій інстанціях було програшним для приватників, однак Верховний суд щоразу відправляв справу на новий розгляд.

Востаннє колегія судді Касаційного госпсуду погодилась із позивачем у частині того, що «законодавство не містить заборони щодо залучення до збирання необхідних довідок інших осіб, та це саме по собі ще не свідчить беззаперечно про узгодженість дій і порушення конкурентного законодавства».

Отже, підсумували у касації, судами не встановлено, чи впливала підготовка конкурсних пропозицій певними особами на проведення торгів і якщо так, то якою саме мірою.

ТОВ «Беніш Джі Пі Ес Україна» зареєстроване на компанію «Сек’юріті Сістемз Енд Девелопмент Лімітед» (54,5%, Мальта) та київське товариство з іноземними інвестиціями «ТД “Укртекст”» (45,5%). Остання належить Віктору Чопенку і компанії «Беніш Груп Лімітед», яка також зареєстрована на Мальті.

Ще на початку 2016 року засновником «Беніш Джі Пі Ес Україна» був також Євген Фельдшеров, відомий як позаштатний радник екс-міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького у 2013 році.

Нагадаємо, після втечі з України Едуарда Ставицького генпрокуратура повідомляла, що у 2012 році Міністерство природи під керівництвом Ставицького купило устаткування на 9,7 млн грн. у «Беніш Джі Пі Ес Україна». Міністерство дало право «Беніш Джі Пі Ес Україна» самому розробити тендерну документацію. Придбана продукція з часу закупівлі за цільовим призначенням не використовувалася. За фактом зловживання службовим становищем посадовцями Мінприроди генпрокуратура відкрила кримінальне провадження, однак, за інформацією із судового реєстру, востаннє рух у справі відбувався ще у вересні 2014 року.

КП «Київський метрополітен» 30 січня за результатами тендеру замовило ПАТ «Київметробуд» капітальний ремонт станції «Святошин». Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Вартість договору становить 153,69 млн грн., однак 7 лютого додатковою угодою зазначили, що сума зобов’язань сторін на 2018 рік відповідно до затверджених КМДА «Напрямків використання бюджетних коштів…» складає 20,00 млн грн.

До жовтня 2018 року мають відремонтувати обидва вестибюлі, вісім виходів/переходів, платформенну ділянку та станцію. Зокрема виконають підготовчі, демонтажні, архітектурно-будівельні, спеціальні, електромонтажні та слабкострумові роботи, встановлять обладнання, устаткування, ліфти/підйомники, влаштують декорацію та навігацію тощо.

Підсумкова відомість ресурсів та кошториси не опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів та обладнання з ринковими цінами на предмет можливого завищення.

Забезпечення виконання договору складає 1%. На заробітну плату піде 6,62 млн грн., тобто 4% загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 0,4% – 608 тис грн.

Ціна угоди на 0,05% нижча від очікуваної вартості закупівлі в 153,76 млн грн.

Кінцевими бенефіціарами «Київметробуду» значаться гендиректор Володимир Петренко та голово наглядової ради Сергій Кияшко. Акціонерами є ПрАТ «Вестінтро» (23%) і ПрАТ «Інтровест» (23%) того ж Петренка, його заступника в «Київметробуді» Олега Токарева та юриста Андрія Кравця, а також вірґінська «Vantaris Ltd» (23%) та кіпрська «Berezaniaholding Ltd» (15%).

Усього з 2009 року переможець отримав підрядів на 3,69 млрд грн., з яких 2,30 млрд грн. – у нинішнього замовника.

Нині єдиним конкурентом було запорізьке ТОВ «ТБ Техностиль» Олександра Волгіна та Олега Харламова, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону. Із листопада 2015 року фірма виграла тендерів на 28,16 млн грн. Крім того, у 2017 року вона був єдиним суперником ТОВ «Енергодарбудмеханізація» на тендері «Київського метрополітену» щодо скандального капремонту станції «Лівобережна» за 24,74 млн грн.

КП «Автобаза №1» Криворізької міської ради 26 січня і 1 лютого уклало шість угод із ТОВ «ОТП Лізинг» про послуги у сфері фінансового лізингу на загальну суму 3,87 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Замовник не оприлюднив жоден із договорів вартістю по 646 тис грн. Звіти про їх укладення теж не були опубліковані, як і назва предмету лізингу. Ймовірно, мова йде про легкові автомобілі, бо «Автобаза №1» надає мерії Кривого Рогу послуги таксі з водієм.

Компанію «ОТП Лізинг» із європейської фінансової групи «OTP Group» зареєстровано на кіпрський офшор «ОТП Холдінг Лімітед», директором є Андрій Павлушин.

Філії ПАТ «Українська залізниця» із 29 січня по 12 лютого за результатами тендерів уклали 37 угод із ТОВ «Сота Україна» про постачання сталі на загальну суму 110,32 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Вартість кожного з договорів менша від 133 тисяч євро. Дроблення закупівлі сумарною вартістю більше «європорогу» дозволило залізничниками провести звичайні відкриті торги замість відкритих торгів із публікацією англійською мовою та прекваліфікацією.

• «Дарницький вагоноремонтний завод» зробив 36 замовлень на 106,66 млн грн.

Два найбільші договори на суму 8,23 млн грн. передбачають поставку листової сталі 8х1500(2000)х6000мм та 10х1500(2000)х6000мм ст.09Г2С виробництва ПрАТ «ММК ім. Ілліча» Ріната Ахметова по 24 204 грн./т.

Торік завод купував такий прокат товщиною 7 мм по 7% дешевше – по 22 637 грн./т.

• «Стрийський вагоноремонтний завод» заплатить ще 3,66 млн грн. за листову сталь 12х1500х6000(5100) ст.09Г2С від того самого виробника по 24 576 грн./т.

Минулорічна ціна такого прокату товщиною 5 мм була на 8% нижчою – 22 692 грн./т.

Єдиним конкурентом на всіх тендерах традиційно було київське ТОВ «Альфа-Метал-Компані» луганчанина Андрія Коновалова. Раніше він керував нині ліквідованим ДочП «Альфа-Схід-Трейдінг» підприємства «Альфа-Схід» Луганського відділення Міжнародної асоціації ветеранів підрозділів антитерору «Альфа».

Столична «Сота Україна» зареєстрована у травні 2017 року, за місяць до оголошення перших із виграних нею тендерів. Усього вона виграла торгів залізниці на 781,41 млн грн.

Засновником переможця значиться консультативно-торгівельна компанія «Сота-Онлайн Холдінг» («Sota-Online Holding», Латвія) Тетяни і Міхаїла Росаніних. Останній у 1990-х роках очолював відділ VIP-обслуговування ризького «Saules Banka».

Директором «Сота Україна» є Ганна Авраменко. Особа з такими ПІБ є аудитором і керує ТОВ «Укртрансінвест» вірґінської «Ен.Сі.Юнайтед», яке у 2010-2012 роках виграло тендери залізниці на 512,80 млн грн. Тоді фірма вигравала підряди в купі з ТОВ «Українська транспортно-машинобудівельна група», пов’язаним з оточенням бізнесмена Олександра Юракова.

За даними ЗМІ, фірма «Сота Україна» є однією з чотирьох фірм, яким «Укрзалізниця» та її підприємства у 2017 році замовили металевих виробів та сталі на понад 1 млрд грн. Ці фірми не мають офісів і персоналу та постачали продукцію метзаводів Ріната Ахметова із завищенням цін на 5-12%. Співвласниця «Сота Україна» Тетяна Росаніна заперечила бізнес в Україні.

Раніше Ганна Авраменко також володіла ПП «БС Інвест» з Юрієм Чумаком і Тетяною Чубій, яке нині належить Олегу Кучеру. Торік цей же Чумак був кандидатом на посаду судді Верховного Суду України.

Компанія ДТЕК Ріната Ахметова у 2017 році збільшила більше ніж на чветь показник EBITDA у порівнянні з попереднім роком.

Відповідні дані оприлюднені у скороченому неаудитованному фінансовому звіту компанії, дані про який є у розпорядженні оприлюднила інвесткомпанія «Конкорд капітал».

У звіті вказано, що річний EBITDA (операційний прибуток до сплати процентів, податків та амортизації) всієї групи становить 23,00 млрд грн., тоді як у 2016 році він становив 17,80 млрд грн. У доларовому еквіваленті зростання показника склало 24% до $865 млн.

Чистий дохід «ДТЕК Енергії» за рік також зріс – на 10% до 141 млрд грн.

Також ДТЕК зберіг кількість «грошових коштів та їх еквівалентів» на значному рівні. Станом на кінець 2017 року їх 5,61 млрд грн. Це менше від кінця 2016 року, коли готівки було 7,55 млрд грн., однак значно більше від 2015 року, коли компанія показала лише 0,71 млрд грн. грошових коштів.

Різке зростання фінансових показників ДТЕКу почалось у другому півріччі 2016 року, коли в Україні значно виросли тарифи на електроенергію ТЕС, яка в Україні на три чверті виробляється групою Ахметова.

Нагадаємо, у 2016 році НКРЕКП ввело в дію так звану формулу «Роттердам+» для розрахунку тарифу на електроенергію, вироблену ТЕС. Формула передбачає, що у тариф закладається вартість вугілля по котирування у порту Роттердаму, до якої додається вартість доставки палива в Україну.

В той же час подорожчали і єврооблігації ДТЕК, які скуповувала компанія ICU. Співвласник цієї фірми Макар Пасенюк є фінансовим радником президента Петра Порошенка. Голова НКРЕКП Дмитро Вовк перед призначенням також працював у компанії ICU та «Рошені» Петра Порошенка. Співвласником ICU також був Володимир Демчишин, який був міністром енергетики та вуглепрому в період розробки «Роттердаму+» у 2015-2016 роках.

В квітні 2017 року НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через «Роттердам+». Також корупційною назвав схему «Роттердам+» генеральний прокурор України Юрій Луценко.

Філія «Учбово-оздоровчий комплекс «Червона Рута» ПАТ «Укргазвидобування» (смт. Козин, Київська обл.) 29 січня за результатами тендеру замовила ТОВ «Амако Україна» новий автобус за 10,89 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До вересня для комплексу, який включає у себе готель «Platium», поставлять туристичний автобус Iveco Bus Magelys Євро 6 (Франція) на 49 місць 2017 року випуску. Він матиме круїз-контроль, системи безпеки, холодильник, регульовані сидіння, кондиціонування та опалювання з регулюванням на кожному пасажирському місці, аудіо-відео-систему із програвачем дисків, два монітори в салоні.

У серпні 2017 року ДП «Морський торговельний порт «Южний» купило подібний автобус Iveco Magelys Pro Євро 6, але з туалетом і кухнею на 10% дорожче – за 11,99 млн грн.

Гарантійний строк на автобус становить рік, а на силову лінію – два роки або 160 тис км пробігу. Передбачено оплату протягом місяця після поставки і забезпечення виконання договору 5%. Ціна угоди на 0,5% нижча від очікуваної вартості закупівлі в 10,95 млн грн.

Конкурентами були ТОВ «Окраїна» Олександра Рибальченка і ТОВ «Аванті Груп» Олександра Нефедова, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

Засновниками фірми «Амако Україна» є Саад А.І. Алкораєф із Саудівської Аравії та офшор з острова Мен «Амерікан Машінері Компані Лімітед». Раніше 1% статутного капіталу переможця належав Віталію Скоцику, який був головою наглядової ради групи компаній «Амако» та директором групи компаній «Лендком». Також Скоцик відомий як голова Аграрної партії України.

Арсеній Яценюк за два роки після Майдану багато зробив, аби обвалити рейтинг «Народного фронту», не злізаючи з урядового кешфлоу. Одним з елементів становлення Кабінету міністрів стала інституалізація права урядовців забивати з прибором на думки інших органів влади, що експертно розбираються в окремих питаннях. Мова йде про прийняття актів Кабінет міністрів, а саме про стадію, яка називається погодження.

Кабінет міністрів по суті своїй є зібранням компетентних у своїх галузях чиновників. Коли вони приймають щось, що виходить за межі їхньої компетенції – мають завіряти у колег, що спеціалізуються саме на певних тонкощах, аби не наробити лиха непродуманим актом. Наприклад, рішення про підняття зарплати військовослужбовцям треба погодити не тільки з міністром оборони, але й з міністром фінансів. А то фінанси можна враз опустити до голодних романсів.

Відтак в Регламенті Кабміну є глава 3 «Погодження і консультації», у якій виписана «Процедура погодження». І звучав пункт 3 параграфу 37 раніше так:

«3. Свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів керівник заінтересованого органу доводить до відома розробника шляхом надсилання листа, до якого в разі відсутності зауважень додається завізований ним проект акта. Позиція керівника заінтересованого органу може бути доведена до відома розробника через уповноважену ним особу шляхом надсилання листа за підписом такої особи».

Але Арсеній Яценюк ледве очоливши Кабмін після Майдану 12 березня 2014 року змінив цей пункт на таке формулювання:

«3. Свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів керівник заінтересованого органу доводить до відома розробника шляхом надсилання листа, до якого додається завізований ним проект акта, а також зауваження в разі їх наявності. У разі наявності зауважень проект візується із зауваженнями».

Різниця помітна неозброєним оком. Якщо раніше уряд дозволяв керівникам відомств мати будь-яку думку стосовно проекту, то Яценюк дозволив лише дві – мовчки погодити, або завізувати з зауваженнями. Варіант «не погоджую» Яценюк злив. Візуй, або візуй. Все рівно приймуть без твоєї думки.

У свою чергу візування з зауваженнями означає, що розробник проекту може банально не врахувати ці зауваження і передати свій витвір на розгляд Кабміну, де як ми вже говорили, сидять експерти в своїх галузях, які не розуміються в інших. Тому мотивів прийняття/неприйняття різних актів завжди один – політична доцільність. Експертна думка – може ігноруватись. А це і є той самий крок вищого органу чиновницької влади на шляху до деградації в популістичну рукодупість та корупційний монополізм.

Блог від: Юрій Ніколов

Вантажний ТЕ33А (ліворуч) та пасажирський ТЕР33А

Дизельні локомотиви американської «General Electric» для  ПАТ «Укрзалізниці» є значно дорожчими від локомотивів, які компанія  поставляла залізницям Казахстану та Індії. Про це повідомляє «Залізниця без корупції».

23 лютого «Укрзалізниця» та дочірня компанія «General Electric»  – «GE Transportation» уклали рамкову 15-річну угоду вартістю близько $1 млрд про партнерство в оновленні та модернізації рухомого тягового складу. ЇЇ перший етап передбачає постачання наприкінці 2018 року та в першому кварталі 2019 року 30 вантажних дизельних локомотивів з заводу в Пенсільванії (США).

Розрахунки показують, що «Укрзалізниця» купуватиме тепловози ТЕ33А по ціні $4,5-5 млн/од. Хоча  в 2010-2015 роках «General Electric» продавало ці ж локомотиви казахській та індійській залізниці вдвічі дешевше – по $2,2-2,5 млн/од.

Більш того, місяць тому «GE» підписало контракт з казахською залізницею на постачання 300 схожих пасажирських локомотивів ТEP33А по ціні близько $3 млн/од. Пасажирський ТЕP33А відрізняється від вантажного більшою швидкістю (160км/год, а не 120км/год) і трохи меншою потужністю. Тобто, середня ціна цих двох локомотивів мала би незначною мірою відрізнятися. До того ж у вартість $3 млн ТЕP33А для казахської залізниці ще й включено часткове сервісне обслуговування.

Тож, українській залізниці ці тепловози обійшлися мінімум в півтора рази дорожче.

Крім того, за останнім контрактом «General Electric» і Індії, американський виробник має поставити 700 тепловозів потужністю 4500 к.с. і 6000 к.с.  за середньою ціною $3,7 млн. Тобто, частина цих тепловозів є більш потужними, ніж ТЕ33А для України з потужністю 4560 к.с., але їх ціна для Індії все одно значно менша, ніж для України.

Крім того залишається невідомою вартість обслуговування нових локомотив. І нічого невідомо про гарантії американської компанії щодо локалізації виробництва локомотивів в Україні.

В свою чергу видання «Економічна правда» оприлюднило листа «Укрексімбанку» на адресу віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона, в якому державний банк повідомив, що здійснить 100% передплату за 30 локомотивів «в сумі не більше $140,4 млн». В листі банк попросив сприяти усунення (послабленню) регуляторних обмежень Нацбанку для проведення розрахунків за угодою.

Нагадаємо, влітку 2017 року за результатами зустрічі президента Петра Порошенка та президента СЩА Дональда Трампа була укладена угода про закупівлю ПАТ «Центренерго» антрацитного вугілля у іншої пенсільванської компанії – «XCoal Energy and Resources». Тоді на «Центренерго» заявили, що перша партія в 700 тис тонн американського антрациту коштувала Україні $113 за тон. Перед підписанням угоди з американцями «Центренерго» відмінило закупівлю вугілля у грузинської «Сакнахшірі» по $97/т.

На початку цього року в.о. гендиректора «Центренерго» Олег Коземко заявив «Reuters», що середня ціна в залежності від якості американського вугілля склала $100/т, а на кінець 2017-го було поставлено лише 410 тис т. За даними агентства, угода про постачання антрациту була політично доцільна для Трампа, який під час виборів фокусувався на виборцях Пенсільванії, де нині спостерігається спад виробництва. Вона також дозволила українській владі показати свою користь для Білого дома.

Слідче управління Головного управління Нацполіції у місті Києві розслідує здійснення ремонту бюветних комплексів, вбиралень та будівництво нових артезіанських свердловин на території міста Києва за завищеними цінами. Про це свідчить ухвала Голосіївського райсуду Києва від 6 лютого.

У ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2015 року службові особи СВКП «Київводфонд» Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Будівельна компанія «Капіталбуд», ТОВ «Лідер Сервіс Плюс», ТОВ «Гідро Про Інжиніринг», ТОВ «Анпрайм – Збут» та іншими здійснили розкрадання бюджетних коштів в сумі 15 млн грн.

За даними слідства, розкрадання відбулося шляхом укладання «Київводфондом» договорів з підконтрольними підприємствами та фірмами з ознаками фіктивності, на здійснення ремонту бюветних комплексів, вбиралень та будівництво нових артезіанських свердловин на території Києва за завищеними цінами.

Кримінальне провадження було розпочате у січні 2016 року. 6 лютого 2018 року суд надав слідчому дозвіл на провення позапланової документальної ревізії окремих питань діяльності «Київводфонду», під час якої з’ясувати: чи дотримані вимоги чинного законодавства при проведенні процедур відповідних закупівель; чи в повній мірі виконані вимоги укладених договорів; чи відповідають фактично виконані роботи роботам, що зазначені в первинному документі; результати проведення зустрічних звірок у фірм. Про ведення перевірки доручено співробітникам Північного офісу Державної аудиторської служби України в період з 12.02.2018 до 02.03.2018.

• Засновником і директором ТОВ «Будівельна компанія «Капіталбуд» значиться Усман Кадиров з Узбекистану, в 2015 році фірма належала Ігорю Килименку.
• Засновниками ТОВ «Лідер Сервіс Плюс» є Юлія Лазебна з Києва і Борислав Савчук з Чернівецької області. Директором фірми є Василь Федоришин.
• Засновниками ТОВ «Гідропро Інжиніринг» є Наталія Петрова і Кирило Щіпакін з Черкас. Останній є директором цієї фірми, статут якої становить 100 грн.
• Засновниками ТОВ «Анпрайм – Збут» є Андрій Осауленко і Наталія Прокопенко з Києва.

ККП «Маріупольавтодор» 23 лютого за результатами відкритих торгів уклало договір з ПП «Інгус Ойл» щодо поставки 2100 тонн дорожнього нафтового бітуму за 30,37 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Вартість тонни бітуму марки БНД 70/100 виробництва білоруського ПАТ «Нафтан» становитиме 14 460 грн (ціна включає витрати на транспортування та ПДВ).

У січні «Рівненський облавтодор» замовив білоруський бітум по 14 090 грн за тонну, однак Маріуполь знаходиться значно далі від Білорусі, ніж Рівне. Влітку 2017 року БНД 70/100 замовляли у 2-2,5 рази дешевше.

Львівське комунальне «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району» у січні замовило бітум цієї ж марки від польського виробника ТОВ «Орлен асфальт» («Orlen Asfalt») за 12 900 грн/т. У лютому «Хмельницький облавтодор» уклав договір на поставку від того ж польського виробника по за 14 600 грн/т.

На торги «Маріупольавтодору» прийшли п’ятеро компаній – ТОВ «Торговий дім “Біоіл”», ТОВ «Укрбітінвест», ТОВ фірма «Алеко», ТОВ «Експо-Трейдінг» та ПП «Інгус Ойл». Усі підприємства пропонували бітум білоруських виробників, перші троє – «Мозирського нафтопереробного заводу», а «Експо-Трейдінг» та «Інгус Ойл» – ПАТ «Нафтан».

Переможець торгів, ПП «Інгус Ойл», у результаті аукціону на 17% понизив свою цінову пропозицію, яка початково становила 16 980 грн за тонну і була найвищою. При цьому, із блоку запитань до процедури відомо, що компанія просила замовника скасувати умову тендерної документації щодо заборони зміни ціни товару упродовж 30 календарних днів з дати укладання договору, а також внести інші корективи у частині можливого підняття ціни.

Зокрема, фірма відмітила некоректність прописаної замовником формули щодо підняття ціни, оскільки вона являє собою співвідношення середніх цін за одиницю товару  по Донецькій області на дату поставки та на дату проведення аукціону помножене на ціну одиниці товару, яку постачальник встановив за результатами аукціону.

«Ціна одиниці товару, зазначена постачальником за результатами проведення реверсивного аукціону, може не відповідати середньому арифметичному значенню ціни за одиницю товару на дату проведення реверсивного аукціону, а скоріш за все ціна за результатами аукціону буде відповідати нижчому рівню цін, і це нормально, адже учасники на аукціоні пропонують товар за низькою ціною змагаючись між собою аби виграти на тендері», – пояснив постачальник.

Крім того, «Інгус Ойл» звернуло увагу на те, що формула застосовуватиметься у разі збільшення ціни одиниці товару більш ніж на 5%, проте така умова не відповідає чинному законодавству – у ЗУ «Про публічну закупівля» прописані умови, за яких можлива така зміна, а також її відсоток (не більше 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі).

Одноосібною власницею одеського ПП «Інгус Ойл» є Людмила Барбул із села Малодолинського Одеської області. Раніше компанія належала Наталії Фарині, а керівником був Андрій Фарина. Останній нині є одноосібним власником та керівником ТОВ «Трейдингова компанія «Інгус» (96 млн грн за договорами з бюджетниками від 2015 року).

«Інгус Ойл» у період часу з 2012 року по сьогодні отримало держзамовлень на понад 341 млн грн.

Раніше ГО «Громекс» повідомляла, що ПП «Інгус Ойл» є одним із трьох підприємств, на чиї рахунки ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» протягом 2015 року перевело 101,5 млн грн, отриманих на держпідрядах щодо ремонту та будівництва доріг у Львівській та Київській областях.