Техногаз «Уктрансгазу», ліцей на Печерську, дороги Львівщини, Черкащини, Тернопільщини, швидка допомога Дніпра, газорозподільна станція «Яготин».

З 31 грудня по 6 січня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 7,10 тисяч закупівель на загальну суму 8,31 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 3,39 млрд грн.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на засіданні 9 січня прийме рішення про розподіл 2 мільярдів гривень між енергогенеруючими компаніями теплоелектростанцій, повідомляється на сайті НКРЕКП.

Чверть суми розподілять між ПАТ «Центренерго» (294,40 млн грн.) та ПАТ «Донбасенерго» (225,79 млн грн.).

Більшу частину – 1,48 млрд грн. –  отримають компанії Ріната Ахметова ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (374,91 млн грн.), ПАТ «ДТЕК Західенерго» (744,63 млн грн.), ТОВ «ДТЕК Східенерго» (360,26 млн грн.).

Кошти призначені для погашення заборгованості, що утворилася до 1 вересня 2017 року перед ТЕС, з подальшим спрямуванням грошей виключно на оплату за договорами на постачання вугілля.

Для виконання цього рішення ДП «Енергоринок» у листопаді вже взяв кредит 2,00 млрд грн. в «Ощадбанку».

Для запуску цієї схеми НКРЕКП має прийняти рішення «Про алгоритм перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» та «Про внесення змін до кошторису ДП «Енергоринок» на 2018 рік».

Вони необхідні, аби уникнути виконання закону «Про електроенергетику», яким визначено алгоритм розподілу коштів «Енергоринку» для погашення боргів перед виробниками е/е.

В спрощеному вигляді алгоритм виглядає так. Усі гроші «Енергоринку» на погашення боргів мають розподілятись між виробниками у наступній пропорції: приблизно 50% грошей забирають ТЕС, 40% – «Енергоатом», решта 10% ділиться між «Укргідроенерго» , «Укренерго», ТЕЦ та виробниками «зеленої» е/е. Спочатку закривають найстаріші борги перед виробниками електроенергії.

Планована ж нині схема передбачає, що всі гроші отримають теплоенергетики, тобто «Енергоатом» та всі решта не отримають на погашення боргів нічого.

В обгрунтуванні рішення НКРЕКП вказано, що воно приймається на виконання розпорядження Кабінету міністрів від 18 жовтня 2017 р. № 776-р «Про заходи щодо стабілізації роботи енергогенеруючих компаній теплових електростанцій».

Для виконання цього рішення 25 жовтня уряд провів нараду під головуванням Володимира Гройсмана. Міненерговугілля Ігоря Насалика 3 листопада звернулось до НКРЕКП щодо встановлення алгоритму, а віце-прем’єр Володимир Кістіон 28 листопада дав НКРЕКП відповідне доручення.

Нагадаємо, наприкінці грудня 2017 року НКРЕКП прийняло схоже рішення про розподілення 686 млн грн. на погашення боргів виключно між ТЕС. Тоді «Центренерго» і «Донбасенерго» отримали по 5 млн грн., а енергокомпанії Ахметова – 676 млн грн. Кошти були отримані від вугледобуваючих підприємств, які гасили свої борги за спожиту енергію. (Докладніше у статті «Алгоритм Ахметова»).

В грудні 2017 року НКРЕКП прийняла рішення про підвищення індикативної ціни вугілля для так званої формули «Роттердам+», по якій обраховується вартість е/е. Це дозволить ДТЕК отримати в 2018 році близько 10 млрд грн. з загальної суми $500 млн, яку додатково отримають енергетики.

Група ДТЕК Ріната Ахметова контролює близько 80% теплової електрогенерації і за 11 місяців 2017 року добула 84% всього енергетичного вугілля в Україні.

З квітня 2016 року в Україні в ціні електроенергії діє ціна вугілля за формулою «Роттердам+доставка морем+перевалка у порту». Це спричинило стрімкий ріст тарифів для ТЕС.

Після введення в дію «роттердамської» формули єврооблігації  ДТЕК подорожчали на 40%. Коли вони були дешевими їх скупкою займалась компанія ICU, яка виступає фінансовим консультантом президента Петра Порошенка.

Співвласником ICU був раніше звільнений міністр енергетики Володимир Демчишин. У цій же компанії раніше працював нинішний очільник НКРЕКП Дмитро Вовк.

В квітні НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через так звану формулу «Роттердам+».

Також корупційною назвав схему «Роттердам+» генеральний прокурор України Юрій Луценко.

Міське управління освіти військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області 26 грудня за результатами відкритих торгів уклало договір з підприємцем Олександром Чуєвим щодо поставки 83 комплектів дитячих ліжок та матраців в дошкільні навчальні заклади міста загальною вартістю 780 тис. грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Вартість одного комплекту за договором становить 9 396 грн. Продавець має поставити замовлені товари за власний кошт на склади 12-ти закладів освіти до 28 грудня цього року.

Окрім переможця, на аукціон прийшли семеро учасників з дешевшими пропозиціями (від 300 до 690 тис грн.). Однак, один з них відмовився підписувати договір, а шестеро – були відхилені замовником.

Причиною відхилення ставала відсутність повного пакету затребуваних замовником довідок, як от про обов’язковий виїзд учасника на об’єкти освіти для уточнення розмірів меблів (з відміткою представника закладу) чи про наявність товару у кількості та якості, визначених вимогами ТД тощо.

Крім того, освітяни завчасно вирішили здійснювати оплату за поставлений товар зі спеціального рахунку КЕКВ 3110.

«Це передбачає, що вартість одного комплекту має бути не менше 6000 грн. Виходячи з наданої суми в результаті аукціону, вартість одного комплекту складає 3608 грн., що не відповідає умовам оплати», – вирішив тендерний комітет під керівництвом О.В.Забобон і відхилив пропозицію  ТОВ «АМП-автоматик» вартістю 299,50 тис грн., яка була у 2,6 рази дешевша від майбутнього переможця.

Посилаючись на побажання щодо майбутньої оплати товарів саме по КЕКВ 3110, замовник відхилив три найдешевші пропозиції.

Оплата з рахунку КЕКВ 3110 передбачає придбання необоротних матеріальних активів вартістю, що перевищує 6 тис. грн. Відповідно до наказу Мінфіну №394 від 28.03.2016, для аналогічних активів ціною до 6 тис. грн існує КЕКВ 2210.

Учасник, який відмовився від укладення договору, – підприємець Арсеній Дубінін. Його цінова заявка була дешевшою від переможної на 90 тис. грн.

Як підприємець Олександр Чуєв зареєструвався 23 серпня цього року. Із ФОПом Арсенієм Дубініним він використовував один спільний мобільний номер (0500862467). Також, для підтвердження досвіду виконання аналогічних поставок, Чуєв надав договір поставки товарів Дубініну.

Зауважимо, що Чуєв подав з ще одним учасником торгів, підприємцем Антоном Мартишевським, одні і ті самі Висновки державної санітарно-епідемічної експертизи на матраци та деревинно-смужкові плити. Документи Мартишевського на кілька тонів темніші, що може свідчити про їх передрук.

ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії «Укрбургаз» 5 січня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Компанія Агронафтохім» на постачання хлористого калію на 8,78 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Калій хлористий з поставкою в Красноград Харківської області на умовах DDP замовлено по 10 980 грн/т.

Це більше ніж на тисячу гривень дорожче від ціни іншого тендеру ПАТ «Укргазвидобування», проведеного в грудні 2017 року. Тоді ціна поставки склала 9 800 грн/т з поставкою на тих самих умовах в Харківську і Полтавську області. Переможцем того тендеру вартістю 6,25 млн грн. була та сама «Компанія Агронафтохім». Однак тоді в ході торгів конкуренти знижували ціну, і «Агронафтохім» зі стартової ціни 10 950 грн/т опустився на тисячу гривень.

На тендері «Укрбургазу» єдиним конкурентом було ТОВ «ВО «Адамас», яке разом з «Агронафтохіму» не зробило жодного кроку по зниженню ціни. «Адамас» загрузило в «Прозорро» незаповнений сертифікат якості на речовину виробництва «Беларуськалия» зі словом «ОБРАЗЕЦ», тоді як в «Агронафтохімівському» були дані про партію товару.

Бенефіціарами ТОВ «Компанія Агронафтохім» через багамський офшор «Mandon s. a.» є Борис Коробко і Ярослав Петрів.

Вони також контролюють фірму ТОВ «Українська нафтохімічна компанія – УНХК», яка була разом з ТОВ «Світ авто» оштрафована Антимонопольним комітетом за антиконкурентні узгоджені дії на торгах «Укртрансгазу» по одоранту.

Керівником «Укрбургазу» є Орест Іванів.

Засновниками черкаського ТОВ «ВО «Адамас» є Віктор Полозов, Володимир Калачов і Сергій Чернуха.

ПрАТ «АК «Київводоканал» 29 грудня уклало угоди з ТОВ «СК групс» на реконструкцію систем дозування коагулянту на ОВС-3 та ОВС-1 Деснянської водопровідної станції на суму 18,87 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Левову частку в вартості закупівлі становить вартість насосів. Наприклад, по ОВС-3 на комплектну станцію дозування розчинів коагулянтів припадає 7,62 млн грн. з загальної суми підряду 9,75 млн грн.

Разом з тим, вказана марка насосів Grundfos 2 DMX 765-3/2 не відповідає вимогам самого замовника. Раніше «Київводоканал» вже двічі намагався провести тендери на реконструкцію Деснянської станції. І тоді в ході оскаржень в АМКУ було самим замовником вказано, що ці насоси не відповідають технічним вимогам по тиску.

Тоді ці насоси пропонувало ТОВ «НПП Лаваль». У нинішньому тендері ця фірма також взяла участь, однак програла його єдиному конкуренту «СК групс» з різницею пропозицій піввідсотка, не знизивши ціну на аукціоні жодної копійки. Відтак формальна економія на тендерах склала 0,6%.

Обидва учасника київських торгів зареєстровані у Дніпрі. Засновниками «Лавалю» є Ірина Філатова та колись прописаний з нею в одній квартирі екс-керівник дніпропетровського «Облводоканалу» Валерій Молочков.

«СК Групс» зі статутним капіталом 1 тис грн. записано на Олександра Степанишина з Рівненської області. Фірма неодноразово фігурувала у кримінальних провадженнях щодо сумнівного поводження з бюджетними коштами. Наприклад, фірма «СК групс» фігурувала у провадженні №12015040000000707 серед кількох десятків фірм, які отримали гроші від компанії «Омега СК». Ця фірма була підрядником Дніпропетровської ОДА по реконструкції систем водопостачання села Романкове і з нею були підписані акти виконаних робіт з завищеними об’ємами та вартістю.

На нинішні тендери «Київводоканалу» «СК групс» не загрузила фінансову звітність.

«СК групс» раніше брало участь у тендерах, вигравши сім підрядів на загальну суму 1,91 млн грн. Нинішні підряди є найбільшими в історії фірми.

Представником «СК групс» на тендерах є Вадим Магонець, який на виборах 2012 року був офіційним представником дніпропетровського бізнесмена Олександра Конопелькіна (ТОВ «Альбатрос», «Україна-Вперед» Наталі Королевської).

Нагадаємо, на попередніх тендерах «Київводоканалу» фірма «Промтехвод» доводила через Антимонопольний комітет, що замовник встановлює дискримінаційні вимоги для закупівлі насосів по вдвічі завищеній ціні (докладніше див Алхімія мільйонів від «Київводоканалу»).

Цього разу фірма не взяла участь через умови, які дозволяють замовнику ускладнити небажаному переможцю отримання коштів по договору. Наприклад, норма «Оплата виконаних робіт проводиться Замовником не менше ніж через 45 (сорока п’яти) календарних днів з дати підписання Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за минулий період» означає, що замовник може оплатити роботи через будь-який період, довший від 45 днів. Наприклад, через десять років.

Постачальником хімічної речовини праєстол для КП «Харківводоканала» у 2017 році було ПП «Сервіс О.К.», в якому в цей же рік отримував зарплату заступник директора харківського водоканалу Віктор Булгаков. Про це повідомив «Харківський антикорупційний центр».

Заступник гендиректора по експлуатації каналізаційного господарства КП «Харківводоканал» Віктор Булгаков задекларував 292,5 тис.грн. доходу в 2017 році від зайняття підприємницькою діяльністю в київському приватному підприємстві «Сервіс О.К.».

Саме це підприємство є у лютому 2017 року було обрано постачальником реагентів для КП «Харківводоканал» на 992 тис грн. Ціна за тонну реагента марки «Праєстол 853 ВС» склала 150 тис. грн., а вартість тони реагента марок «Праєстол 859 ВС» та «Праєстол 854 ВС» – 186 тис. грн.

Місце поставки – Харків, проспект Гагаріна, 354. За цією адресою знаходиться комплекс біологічної очистки Безлюдівський, який підпорядковується комплексу «Харківводовідведення», яке зараз очолює Віктор Булгаков.

В 2016 році Віктор Булгаков на посаді директора комплексу «Харківвідведення» заробив 255,65 тис.грн., що менше, ніж він отримав від ПП «Сервіс О.К.» в 2017 році.

«Сервіс О.К.» не перший раз поставляє праєстол на «Харківводоканал». В 2015 році фірма отримала підряди на суму 10,79 млн грн.

Власником та керівником ПП «Сервіс О.К.» є Володимир Червонюк.

Віктор Булгаков, згідно електронної декларації за 2016 рік, має готівкою 42 тис.дол., 125 тис.грн. Крім цього Булгаков володіє автівкою BMW 525I 2005 року випуску, а в 2008 році придбав квартиру площею 122,5 кв.м. за 418,1 тис.грн.

Міністерство юстиції України 27 грудня уклало угоду з міжнародною юридичною фірмою  «Latham & Watkins (London) Llp» (Британія) про юридичні послуги на $2,07 млн, або близько 57,90 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця року фірма представлятиме Україну в Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольм (Швеція) у справі №SCC V 2015/092 за позовами міноритарних акціонерів ПАТ «Укрнафта» – кіпрських компаній «Littop Enterprises Limited», «Bridgemont Ventures Limited» та «Bordo Management Limited», пов’язаних з групою «Приват».

Мінюст уклав із «Latham & Watkins Llp» угод щодо цієї справи приблизно на $6,45 млн.

За нинішньою угодою, найдорожче коштують послуги партнерів Себастьяна Зеельмана-Еггеберта і Чарльза Клейпула – $1 013 за годину.

До справи також залучать експертів компанії «Independent Economics & Finance LLP» (Британія), експерта з питань шведського права Бо Нільсона, професора Гуглієльмо Вердіраме, експертів із Fountain Court Chambers, експерта з питань права Ірину Паліашвілі, експерта з галузевих питань Сімона Пірані, київське ТОВ «Юридична фірма Саєнко Харенко» Михайла Харенка, Володимира Саєнка та Ігоря Сухомудренка.

За кошторисом, фотокопіювання та друк пакетів документів коштує $0,10 за сторінку, переклад – $40-50 за сторінку, авіаподорожі– $850 за особу в один бік, обід у Києві – $50 на день за особу, таксі Києвом – $50 за подорож і $81 за подорож в аеропорт, проживання в готелі в Києві – $350 на добу за особу. Остання ціна приблизно відповідає цінам звичайних номерів у київському готелі «Hilton».

КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» 4 січня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Варда спецбуд монтаж» на реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер» вартістю 342,84 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Реконструкцію ліцею на вул. Лейпцизькій, 11-а у Печерському районі мають виконати коштом бюджету Києва у 2018-2020 роках.

З загальної суми контракту на зарплату будівельників має піти 30,68 млн грн., або близько 9% від кошторису. На прибуток підрядника відведено 3,36 млн грн., або 1%.

Субпідрядниками будуть ТОВ «Укрмонолітмонтаж» (більше 20%), а також ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» і ТОВ «Україно-європейська будівельна група» (менше 20% вартості угоди). Гарантійний строк становить десять років.

За підсумковою відомістю ресурсів первинної пропозиції переможця, бетон В7,5 М100 20-40 мм коштуватиме 1 250 грн./куб. м.  (тут і далі тендерні ціни вказано без ПДВ і доставки). Його різновиди у відкритих джерелах можна знайти від чверті до третини дешевше – по 911-1 029 грн./куб. м.

Цегла керамічна одинарна повнотіла М100 і М75 коштує 3 300-3 500 грн./тис шт. У жовтні на тендері КП «Житлоінвестбуд-УКБ» другий тип коштував у принаймні на третину дешевше – 2 458 грн./тис шт.

Алюмінієві фасади на скління обійдуться у 4 300 грн./кв. м, а композитні панелі – у 750 грн./кв. м.

КП «Спецжитлофонд» очолює депутат Київради Володимир Шарій (БПП).

«Варда Спецбуд Монтаж» зі статутним капіталом 1 тис грн. створили в кінці 2014 р. Артем Молчанов із с. Доманівка на Миколаївщині та Олександр Кириченко з с. Росава на Київщині.

Дмитро Кириченко, прописаний там само в Росаві, був першозасновником ТОВ »Еко-Буд-Трейд». Нинішній власник цієї фірми – колишній кандидат в депутати Київради від БПП Максим Половко – через ланцюжок партнерів пов’язаний із компаніями, близькими до директора КП «Житлоінвестбуд-УКБ» В’ячеслава Непопа та Михайла Голиці – екс-очільника Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА  та президента АТ «ХК «Київміськбуд».

Нині фірма-переможець «Варда Спецбуд Монтаж» належить киянину Максиму Кузьменку, який у 2015 р. йшов у Київраду від партії ВО «Батьківщина». Він також володіє ТОВ «Укрфінанс-Інвест» (стара назва – «Компанія з управління активами Укрміськбуд-Фінанс»).

Одеське ТОВ «Арт Проект-2010» Андрія Андреєвського зі статутним капіталом 1 тис грн. не допустили до аукціону через якусь невідповідність тендерній документації.

Єдиним конкурентом на тендері було ТОВ «Скайбуд груп» Олександра Безкровного з м. Миронівка на Київщині. Директором є Володимир Васильович Філончук, який народився 13 вересня 1963 р. Особа з такими ПІБ володіє квартирою з першим заступником голови Державної архітектурно-будівельної інспекції Валерієм Васильовичем Філончуком, народженим того ж дня.

Усього «Варда Спецбуд Монтаж» із квітня 2016 р. виграло тендерів на 1 224,86 млн грн.

Київський апеляційний господарський суд визнав недійсним та скасував частину торішнього рішення АМКУ, яким ПАТ «Одеський припортовий завод» було визнано 100%-им монополістом на загальнодержавному ринку послуг з приймання, захолоджування, зберігання та відвантаження аміаку на морські судна. Про це свідчить постанова суду від 19 грудня.

У лютому 2017 року Антимонопольний комітет розглянув справу за заявою ДП «Укрхімтрансаміак» про зловживання ПАТ «Одеський припортовий завод» монопольним становищем на ринку перезавантаження аміаку протягом 2014-жовтня 2016 років.

Йшлося про серійне підвищення вартості послуг з приймання, захолоджування, зберігання та відвантаження на морські судна аміаку для «Укрхімтрансаміаку» – з 79,90 грн за тонну (тут і далі без ПДВ) у грудні 2013 року до 370,23 грн/т у кінці червня 2015.

Нагадаємо, що «Укрхімтрансаміак» та «ОПЗ» у своїй діяльності є взаємозалежними. Як встановили в АМКУ,  протягом десяти місяців 2016 року частка послуг з приймання-відвантаження на морські судна аміаку, що надходить магістральним аміакопроводом від «Укрхімтрансаміаку», у загальному обсязі даних послуг «ОПЗ» становила 98%.

«ОПЗ» спершу обґрунтував ріст цін підвищенням вартості енергоносіїв (при ставці 145,45 грн/т), пізніше – рівнем цін, сформованим в аміачних терміналах Європи – $18 (при ставці 277,40 грн/т, яку сторони скоригували до 236,70 грн/т). При цьому, з матеріалів справи відомо, що, наприклад, на території країн Балтії комплексна ставка включає в себе перевезення аміаку залізничним транспортом по території країн Балтії, зберігання аміаку на складі і його перевантаження на судно на терміналі.

31 березня 2015 року строк дії договору між «ОПЗ» та «Укрхімтрансаміаком» щодо надання послуг закінчився. У листі з пропозицією щодо продовження його дії «ОПЗ» прописав і підвищення ціни послуг з кінця червня 2015 року – 370,23 грн/т аміаку (на той момент еквівалент $18).

У зв’язку з тим, що «ОПЗ» знизив тариф до $12,6 і переконав комітет у тому, що зниження вартості послуг зі сторони «ОПЗ» відбувається за рахунок зниження рентабельності – АМКУ вирішив, що уникнення збитковості підприємством не може кваліфікуватись як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Провадження у справі було закрите, при цьому, у її межах комітет визнав «ОПЗ» монополістом на ринку послуг з перезавантаження аміаку на морські судна із часткою 100% (протягом аналізованого періоду – з початку 2014 по кінець жовтня 2016 року).

Цю частину рішення «ОПЗ» не зміг скасувати у суді першої інстанції, який визнав розгляд справи антимонопольниками всебічним та повним, однак, це вдалось зробити в апеляції.

У своєму рішенні колегія суддів Київського апеляційного госпсуду відмітила, що визначаючи товарні межі ринку, АМКУ неправомірно звузило їх до перезавантаження аміаку на морські судна, виключивши можливість його доставки до споживача трубопровідним, автомобільним та залізничним транспортом. З поміж-іншого, суд послався на лист Союзу Хіміків України, у якому зазначено, що автомобільні та залізничні перевезення є повністю конкурентоспроможними з морським транспортом після перезавантаження на них аміаку.

Крім того, пояснив суд, так само помилково встановлені територіальні межі ринку. АМКУ встановив, що ними є територія України. На переконання суду, послуги з перевантаження аміаку за своєю природою є транскордонними послугами. Оскільки вони мають міжнародний характер, то це розширює коло суб’єктів господарювання відповідно до їх територіальної приналежності.

Від «Наших грошей». Таким чином суд не врахував, що послуги перевалки можна отримати тільки в тому місці, де аміак можна фізично відкачати з трубопроводу та пере грузити – а це можна зробити тільки на ОПЗ. Також визнаючи взаємозамінними трубопроводні та автомобільні поставки аміаку суд дозволяє не вважати монополістом, наприклад, «Укрзалізницю», бо возити вантажі можна і автомобілями, і возами на конях.

Нагадаємо, НАБУ розслідує провадження щодо нанесення державі 205,18 млн грн збитків через закупівлю природного газу для потреб «ОПЗ» за завищеними цінами у період з травня по грудень 2015 року. У межах цієї справи влітку 2016 року був затриманий перший заступник голови правління «ОПЗ» Микола Щуріков, якого у січні 2017 року суд визнав потерпілим у справі.

Печерський райсуд Києва надав Генпрокуратурі можливість вилучити оригінал вироку Аркадію Кашкіну, по якому відбувається конфіскація $1,5 млрд т.зв. «общака Януковича» та усіх пов’язаних документів. Про це свідчить ухвала суду від 13 листопада 2017 року.

Суд зобов’язав Апеляційний суд Донецької області надати прокурорам ГПУ Олександру Говорущаку, Костянтину Кулику, Ярославу Домбровському оригінали документів судової справи №234/4135/17 з вироком Краматорського міського суду Донецької області від 28.03.2017 та усіма пов’язаними із судовим провадженням клопотаннями, апеляційними скаргами, заявами адвокатів Щербини Д.В. та Коваленко М.М. поданих в інтересах кіпрських компаній Opalcore Ltd, Akemi Management Limited, Erosaria LTD, Wonderbliss LTD, Aldoza Investments Limited.

Строк дії ухвали був встановлений на один місяць – до 13 грудня.

Своє клопотання ГПУ аргументувала тим, що подані скарги на вирок Кашкіну подані адвокатами, які могли підробити договори на представлення інтересів вказаних кіпрських компаній.

А зроблено це було «з метою сприяння учасникам злочинної організації, шляхом перешкоджання у виконанні рішення суду в частині спеціальної конфіскації майна (грошових коштів), що належать злочинній організації».

Слідство встановило, що договори про надання правової допомоги з адвокатами Щербиною Д.В. та Коваленком М.М. укладені кіпрськими компаніями «Opalcore Ltd», «Akemi Management Limited», «Erosaria Ltd» і «Wonderbliss ltd» в особі «А.М.К. Trusteeservices limited», документи від імені якої посвідчено Tonia Antoniou. А від компанії «Aldoza Investments Limited» договір підписала «Pagedirectors limited», інтереси від імені якої посвідчено Patrikios Pavlou.

Однак, вказують в ГПУ, «жоден із вказаних договорів та долучені до них документи, враховуючи, що їх стороною є резиденти Кіпру, відповідно до вимог Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 5 жовтня 1961 року, не мають необхідного апостилювання».

Так, Щербина Д.В. та Коваленко М.М. використовуючи фотокопії договорів про надання правової допомоги без відповідного апостилювання подавали апеляційні скарги, клопотання, заяви до апеляційного суду Донецької області, заявили в ГПУ.

Клопотання прокурорів ГПУ було подане у рамках розслідування слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генпрокуратури кримінального провадження №42017000000001533 від 18.05.2017 за фактами сприяння невстановленими особами діяльності злочинної організації під керівництвом Януковича.

У рамках цього провадження на початку грудня 2017 року був затриманий Міхеїл Саакашвілі.

Нагадаємо, 27.04.2017 вирок Краматорського міського суду Донецької області стосовно Аркадія Кашкіна вступив у законну силу та уповноваженими органами розпочато процедуру конфіскації грошових коштів до держбюджету.

Вирок Кашкіну засекречено. Так, відповідно до експертного висновку про наявність відомостей, що становлять державну таємницю №3 від 08.06.2017, який зареєстровано в Службі безпеки України за №4326 від 19.06.2017, відповідним частинам вироку Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/4135/17 присвоєно гриф «Таємно».

У зв’язку із відсутністю у Краматорському міському суді спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, матеріали судової справи №234/4135/17 було передано на зберігання до Апеляційного суду Донецької області.

ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» 27 грудня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Енерджі Трейд Груп» про постачання природного газу на 139,36 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На період із грудня 2017 року по грудень 2018 року замовили 14,08 млн куб. м газу по 9 900 грн. за кубометр.

Це на 0,2% дешевше від грудневого тарифу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за умови оплати після або протягом періоду поставки, який становить 9 918 грн./тис куб. м.

Ціна угоди на відсоток нижча від очікуваної вартості закупівлі в 140,77 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Укргазпродакшн», причому обидва учасники не знижували ціну під час аукціону.

Раніше «Енерджі Трейд Груп» було записано на Євгена Бугу, на якого записана низка фірм, що мають підряди «ОГХК», ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» і ДП «НАЕК «Енергоатом». У перших двох держкомпаніях на керівних посадах працював Руслан Журило, тоді як «Енергоатом» знаходиться під впливом екс-нардепа Миколи Мартиненка. Журило і Мартиненко проходять по одній кримінальній справі НАБУ щодо розкрадань у «СхідГЗК».

Нині «Енерджі трейд груп» зареєстровано на киянина Олексія Бондаренка, директором є Олексій Кравець. Адреса фірми також нова – тепер вона зареєстрована у провулку Рильському, 4 у Києві. Це так званий «офіс Юри Єнакіївського». Будівля раніше належала «Родовід банку», і там був офіс нардепа від Партії регіонів Юрія Іванющенка. Але у 2016 році права на будівлю заявив Василь Данилів – газовий бізнесмен, якого звинувачували в замовленні вбивства ключового свідка у справі про розкрадання коштів у «Родовід-банку».

Усього з 2009 року «Енерджі Трейд Груп» виграла тендерів на 2,09 млрд грн., з яких 1,94 млрд грн. – у «СхідГЗК» та «ОГХК».

Власником дніпровського «Укргазпродакшну» зі статутним капіталом 2 тис грн. є Віталій Анатолійович Катрага з Боярки Київської області. Особа з такими ПІБ була помічником екс-нардепа від ВО «Батьківщина» Ігоря Скосара.

Номер телефону фірми 067 5201919 використовує кіровоградське ТОВ «Екоенергосервіс» Руслана Валерійовича і Тімура Валерійовича Лаврінових. Останній раніше володів нині ліквідованим ТОВ «Теплоенергоконтакт» з Олександрії Кіровоградської області з місцевими жителями Володимиром Медведєвим і Володимиром Самінським та черкащанином Ігорем Береславським.

ПАТ «КБ «Приватбанк» в липні 2017 року за результатами тендеру уклав низку угод на постачання банківських карток на 73,27 млн грн. Звіт про закупівлю був оприлюднений в «Прозорро» лише 4 січня 2018 року.

За картки різних видів з магнітною смугою ТОВ «Поллі-сервіс» отримає 50,20 млн грн. За дуальні картки з PayPass банк заплатить 22,70 млн грн. ТОВ «Пластик карта». Ще 0,37 млн грн. отримає ТОВ «Компанія «Спекл» за локальні картки.

Одними з найдорожчих вийшли картки Master card Debit PayPass від «Пластик карти» – по 171,50 грн за штуку при загальному тиражі 100 тисяч екземплярів.

Торік інші державні банки замовляли такі картки по іншим цінам.

«Ощадбанк» замовляв картки Master card Debit PayPass у той самої «Пластик карти» по ціні від 69 до 199 грн в залежності від тиражу. Найдорожче ці картки коштували при виготовленні до 500 екземплярів, дешевше 70 гривень картки обходились при замовленні від 70 тис штук.

«Укрексімбанк» замовив у ПП – фірма «Мрія 2000» 100 тисяч карток Master card Debit PayPass по 27,30 грн., що у шість разів дешевше від тендерної ціни «Приватбанку».

Бенефіціарами ТОВ «Підприємство «Пластик карта» є Костянтин Куклєв, прописаний в Дубаї (ОАЕ), киянин Юрій Ткаченко і Михайло Ілько з Ужгороду.

Кременчуцькі школи перерахували тисячі гривень за юридичні послуги фізичній особі-підприємцю Марині Безус. Про це повідомляє громадська організація «Кременчуцький антикорупційний центр».

Згідно з даними Єдиного порталу використання публічних коштів «E-data», у вересні-грудні 2017 року школи Кременчука перерахували Безус 145 тис грн.

Причому, як з’ясував центр, адвокат обслуговувала усі шкільні навчальні заклади міста, починаючи із загальноосвітньої школи № 1 та закінчуючи  школою №31 (усього шкіл у місті 28).

З кожним навчальним закладом було укладено угоду, предметом якої було надання юридичних та консультаційних послуг. Вартість кожної угоди склала 5000 грн., за винятком двох шкіл (№ 8 та №17), яким послуги обійшлися по 7500 грн.

Крім заняття підприємницькою діяльністю, адвокат Безус є одним із засновників та працює у ТОВ «Юртрансервіс», де співзасновником та керівником значиться депутат Кременчуцької міської ради Олександр Плескун.

«Виходить так, що директори усіх 28 навчальних закладів серед усіх юристів Кременчука обрали одну й ту саму особу, яка, за дивною випадковістю, працює з міським депутатом», – написали активісти центру.

Вони також звернули увагу, що існує Департамент освіти виконкому зі своїми спеціалістами, а однією з функцій департаменту є організація нормативно-правового забезпечення загальної середньої освіти в місті. Тому доцільність укладання договорів з ФОПом викликає сумніви.

Крім того, згідно з даними «E-data», Марина Безус за свої юридичні послуги отримала по 25 тис грн. від двох парків: КЗКіВ «Міський сад» і КЗКіВ «Парк Крюківський».

Від «Наших грошей»:

У Кременчуцькій міськраді Олександр Плескун представляє партію «Рідне місто» та очолює комісію з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та інвестиційної політики. Крім того, Плескун є членом наглядової ради в ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», маючи частку в статутному капіталі у розмірі 0,002%.

Третім співзасновником ТОВ «Юртрансервіс» є мешканець Москви Павло Приходько, який також володіє київським ПП «Дельта-3».

(додано дані про ціну вуглезбагачення за часів Януковича)

ДП «Селидіввугілля» 28 грудня уклало дві угоди про послуги щодо збагачення вугілля на загальну суму 116,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У 2018 році ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» і ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» перероблять кожне по 400 тис т вугілля Г(Г1) 0-100 і ДГ 0-200 зольністю 40-50% по 145 грн. за тонну. Вугільний концентрат після збагачення повинен мати зольність не більше 28%.

Це новий рекорд для вуглезбагачення в Україні. У листопаді ДП «Лисичанськвугілля» замовило ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (раніше – «Комсомольська») переробку по 99 грн./т, що майже в півтора рази дешевше від теперішньої договірної ціни.

Саме ж «Селидіввугілля» у грудні 2016 року замовляло аналогічні послуги нинішнім підрядникам у півтора рази дешевше – по 95 грн./т.

В 2015 році «Селидіввугілля» замовляло вуглезбагачення по 56 грн./т фабрикам «Росія» і «Україна».

За часів Януковича «Селидіввугілля» замовляло послуги по 39,8 грн./т. у Асоціації «Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр», яка і контролювала вищевказані фабрики.

Деяким іншим шахтоуправлінням вдавалось замовляти ці послуги ще дешевше. Наприклад, «Орджонікідзевугілля» платило за збагачення вугілля по 32 грн./т фабриці «Вуглегірська», яка не входила в «ДРФЦ».

Таким чином нинішня ціна вуглезбагачення 145 грн./т у 3,6 раза перевищує ціну, яку «Селидіввугілля» за часів Януковича платило попереднім власникам фабрик «Росія» і Україна».

Обидві закупівлі провели за переговорною процедурою через відсутність конкуренції. В обґрунтуванні сказано, що ВП «Шахта «Україна» та ВП «Шахта «Котляревська» (раніше – «Росія») являють собою єдиний технологічний комплекс із відповідними збагачувальними фабриками. Існуючі конвеєрні лінії шахт дозволяють транспортувати рядове вугілля лише на ці фабрики, а відвантаження у залізничні вагони або автотранспорт неможливе через відсутність під’їзних шляхів.

Чверть акцій фабрик «Україна» і «Росія» належить ТОВ «Укрдонінвест» Юлії Кропачової та екс-депутата Донецької облради Віталія Кропачова. Останній є креатурою першого заступника голови фракції БПП та бізнес-партнера президента Петра Порошенка – Ігоря Кононенка.

Рештою акцій цих двох фабрик досі формально володіє ТОВ «ДРФЦ» з угрупування Олександра Януковича, яке належить вірґінському офшору «Сароне холдінгс лімітед» (кінцевий бенефіціар Зое Грегоріу з Кіпру). Воно також значиться власником 100% акцій ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська», однак ЗМІ пишуть, що вона теж перейшла у володіння структур Кропачова.

Людмила Галіян

Суддя Апеляційного суду Тернопільської області Людмила Галіян задекларувала як житловий будинок готель неподалеку курорту «Буковель» і не вказала жодних доходів від цього бізнесу за останні роки.

Про це пише проект «Prosud».

Житловий будинок площею 166 кв м розташований в селі Татарів (кліматичний курорт, входить до Яремчанської міськради Івано-Франківської обл. – «НГ») розташований за 13 кілометрів від гірськолижного курорту «Буковель».

Власником будинку з 2011 року є чоловік судді Людмили Галіян – Ігор Козак. До осені 2016 року він 23 роки також працював суддею Апеляційного суду Тернопільської області і був звільнений за власним бажанням.

Готель чоловіка судді Галіян

Задекларований суддею житловий будинок насправді є функціонуючим готелем. Цей двохповерховий котедж на 8-11 місць, з сауною, альтанкою та мангалом приймає гостей цілий рік, втім жодного доходу від цієї діяльності в деклараціях суддя не вказала.

Декларування маєтку як жилого будинку та використання його як садиби для туристів – є типовим способом приховання доходів та факту здійснення підприємницької діяльності, що заборонено держслужбовцям.

Будинок Галіян в Великих Гаях

Сама суддя Людмила Галіян володіє будинком площею 234 кв м у селищі Великі Гаї в передмісті Тернополя та квартирою площею 49 кв м у самому Тернополі.

Згідно декларацій, в 2013-2016 роках суддівське подружжі Галіян і Козак отримало дохід 2,26 млн грн.

У жовтні 2017 року Ігор Козак став власником автомобіля Hyundai Santa FE 2008 року випуску, який обійшовся йому лише в 49 тис грн. На ринку такий автомобіль пропонують за $12 тис, або 336 тис грн.

ДП «НАЕК «Енергоатом» 28 грудня уклало угоду з компанією «Weir Power & Industrial France» (Франція) про поставку запасних частин на 4,55 млн євро, або близько 151,25 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У квітні-травні 2019 року поставлять 3 850 шт. запчастин до імпульсно-запобіжного пристрою парогенератора для енергоблоків №1-2 Хмельницьої АЕС та №4-6 Запорізької АЕС.

Поставка здійснюється на умовах FCA завод у Франції. Передбачено аванс 40% за кожну з трьох партій протягом 45 днів після надання інвойсу. Гарантійний строк становить рік після монтажу або півтора роки після поставки.

Найдорожчими є вузли сильфона поз.500 кр.№0.86.0346.000 по 52 700 євро, або близько 1,79 млн грн. за штуку. У грудні 2016 року «Енергоатом» замовив їх у ПП «Інкла-Київ» на 27% дорожче – по 2,28 млн грн./шт.

Сильфони поз.501 кр.№1.86.0337.000 коштують по 3 516 євро, або близько 119 тис грн. за штуку. Це на 28% дешевше від ціни від «Інкла-Київ» у 153 тис грн./шт.

Однак під час закупівлі річної давнини через посередника аванс складав 30%, а поставка передбачалась на умовах DDP склад Рівненської АЕС у Вараші на Рівненщині.

На відміну від DDP, при FCA продавець має очистити вантаж лише від експортних мит, а покупець оплачує імпортні мита, проходження митниці, транспортування, відвантаження і завантаження товару, транзитні витрати тощо. Таким чином, умови DDP є вигіднішими для замовника, а FCA – для постачальника.

Нинішню закупівлю провели за переговорною процедурою через відсутність конкуренції.

Нагадаємо, раніше «Енергоатом» купував запчастини французького виробника «Weir Power & Industrial France» (бренд Sebim) в української фірми-дилера «Інкла-Київ» Мілоша Вукобратовича. Єдиним конкурентом останньої на торгах традиційно виступала її ж материнська компанія – австрійська «Inkla Trading & Engineering GmbH».

Адміністрація Миколаївського морського порту 27 грудня за результатами тендеру замовила ТОВ «Гідробуд Україна» будівництво причалу №8 за 379,92 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2019 року збудують причал і виконають днопоглиблювальні роботи в загальному обсязі 73 753 куб. м, у тому числі 35 253 куб. м – під конструкцію причалу та 38 500 куб. м – для формування відкосу на операційній акваторії. Відстань від причалу №8 до підводного відвалу ґрунту №ХІ складає 15 км.

Будівельні роботи на 73% вартості договору виконає субпідрядник ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс», а днопоглиблення на 23% – ТОВ «Ван Оорд Україна». Таким чином, на днопоглиблення припадає близько 87,38 млн грн., а отже, воно може коштувати 1 185 грн./куб. м. Це вчетверо дорожче від усіх контрактів на днопоглиблення, які укладали портовики останніми роками та навіть за часів Януковича.

Решта 4% ціни угоди піде на послуги генпідрядника, підводно-технічні роботи від ТОВ «Інія» і влаштування мереж зв’язку від ТОВ Компанія «Планета-Юг».

За підсумковою відомістю ресурсів, найбільшу суму в 82,81 млн грн. відписали на металеві шпунти PU 32 із сталі S 355 GP по 32 637 грн./т (тут і далі тендерні ціни вказано без ПДВ і доставки).

Ще 23,74 млн грн. відведено на металеві палі діаметром 820х12 мм довжиною 24 м і 19,5 м по 6 432 грн./м. У перерахунку через густину сталі ціна складає близько 27 086 грн./т. У липні на тендері ДП «Адміністрація морських портів України» щодо причалу Одеського морпорту труби сталеві електрозварні прямошовні та спіральношовні з опором розриву не менше 38 кгс/кв. мм діаметром 820х14 мм коштували дорожче – 38 337 грн./т.

Гарячекатана арматурна сталь коштує 16-17 тис грн./т, що відповідає ринковим цінам.

Антикорозійне покриття Pikoltar SS виробництва «Zetagi» (Італія) замовили по 369 грн./кг.

Пісок природний рядовий на 25,25 млн грн. купили по 250 грн./куб. м, що дорожче ринку.

Гарантійний строк становить десять років, а забезпечення виконання договору – 2,5%.

На заробітну плату піде 3,59 млн грн., тобто 0,9% загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 0,3% – 1,25 млн грн.

Пропозиція переможця була на 0,1% нижча від очікуваної вартості закупівлі.

Єдиним конкурентом стало миколаївське ТОВ «Південьтрансбуд» Марини Коваленко на чолі з Миколою Курочкою, яке на тендері щодо будівництва «Траси здоров’я» було субпідрядником ТОВ «Ростдорстрой» із групи авторитетного бізнесмена Олександра Жукова та мера Одеси Геннадія Труханова.

Столичний «Гідробуд Україна» зі статутним капіталом 1 тис грн. належить Олені Чарченко, директором є Ігор Васильович Толстих. Фірма приходила на вищезгадані торги щодо причалу морпорту Одеси, але тоді її не допустили до аукціону.

Головного субпідрядника «БК «Промбудсервіс» з Одещини записано на кіпрську компанію «Френвер Файненс Лімітед» («Frenver Finance Limited»). Зараз директором є Олексій Белосохов, а до того ним був Валерій Дробінко, з яким вони деякий час чергувалися. Фірма вигравала у «Ростдорстрою» тендери Одеської міськради щодо капремонту Хаджибейського лиману.

Інший субпідрядник «Ван Оорд Україна» належить компанії «Van Oord Dredging and Marine Contractors B.V.» (Нідерланди).

Служба автомобільних доріг у Львівській області 5 січня за результатами тендеру замовила ПП «Рома» поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автодоріг державного значення на 240,88 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Послуги замовили на 2018 рік для ділянок доріг загальною протяжністю 314 км:

• М-10 Львів – Краковець км 8+348 – км 70+446,
• Транспортна розв’язка на км 9+870 автодороги М-10 Львів – Краковець,
• Р-15 Ковель – Володимир-Волинський – Червоноград – Жовква км 89+514 – км 114+232, км 123+014 – км 160+363,
• Під’їзд до м. Львова від автодороги М-06 Київ – Чоп км 0+000 – км 5+690,
• Р-40 Рава-Руська – Яворів – Судова Вишня км 0+000 – км 38+053,
• М-09 Тернопіль – Львів – Рава-Руська км 128+125 – км 190+674,
• Т-14-08 Угринів – Хоробрів км 0+000 – км 8+000,
• Н-17 Львів – Радехів – Луцьк км 0+000 – км 69+810.

За кошторисом, ямковий ремонт асфальтобетонного покриття товщиною 50 мм без розламування та обрубування країв коштує 282-329 грн./кв. м. Кількома днями раніше Тернопільська САД замовила його ТОВ «Авакс Проф» принаймні удвічі дешевше – по 52-110 грн./кв. м.

За підсумковою відомістю, асфальтобетони щільний дрібнозернистий типу А марки 1 та пористий дрібнозернистий марки 1 замовили по 1 700 грн./т без ПДВ і доставки. У жовтні на тендері Волинської САД перший вид коштував на 13% дешевше – 1 500 грн./т. Зараз у відкритих джерелах його можна знайти у продажу за ціною від 1 377 грн./т.

Сіль із невідомими характеристиками замовили по 1 100 грн./т без ПДВ і розподілу на відпускну ціну, вартість доставки та заготівельно-складські витрати. Це відповідає середнім позиціям із Топ-25 цін на сіль для посипання доріг минулої зими.

Ціни піску природного рядового у 83-170 грн./куб. м та імпортних скляних кульок у 28 тис грн./т без ПДВ і доставки відповідають ринку та іншим тендерам.

На заробітну плату піде 7,89 млн грн., тобто три відсотки загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще відсоток – 3,29 млн грн.

Ціна угоди на 0,1% нижча від очікуваної вартості закупівлі в 241,12 млн грн.

Єдиним конкурентом було ДочП «Львівський облавтодор», причому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

Власником і директором «Рома» зі статутним капіталом 100 грн. є Роман Демчина – депутат Львівської облради від «Блоку Петра Порошенка». Усього з 2011 року фірма отримала державних підрядів на 918,07 млн грн.

КУ «Баштанський районний сервісний центр по обслуговуванню закладів освіти» Баштанської районної ради Миколаївської області 2 січня за результатами тендеру замовила ТОВ «Укртранссервіс-Груп» природного газу на 2,26 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Спершу за підсумками аукціону на 2018 рік замовили 266 тис куб. м газу по 8 475 грн. за тисячу кубометрів.

Це на чверть дешевше за січневий тариф ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за умови оплати після або протягом періоду поставки, який становить 10 733 грн. за тисячу кубометрів.

Однак уже через день, тобто 3 січня обсяг закупівлі зменшили додатковою угодою до 244 тис куб. м, а ціну підняли до 9 230 грн. Підставою для цього нібито стало підвищення ціни на природний газ на ринку.

Наступного дня, 4 січня до договору ще раз внесли зміни з тієї ж причини. Обсяг поставки зменшився до 220 тис куб. м, а ціна підвищилась до 10 250 грн., що лише на 5% нижче від прайсу «Нафтогазу».

Таким чином, за два дні ціна газу за контрактом зросла на 20%. Якби «Укртранссервіс-Груп» одразу прийшов на торги з остаточною ціною, він програв би усім суперникам, включно зі збутовим підрозділом «Миколаївгазу».

Таке підняття ціни передбачено тендерним законодавством. Дозволяється підіймати ціну товару на 10% при наявності відповідних ринкових коливань. Однак у перші три дні після Нового року подібних подій не відбувалось. І замовник не оприлюднив підтверджуючі довідки щодо таких змін ринкової ціни газу.

Ціна угоди була на 20% нижча за очікувану вартість закупівлі у 2,81 млн грн.

Конкурентами стали ТОВ «АС», ТОВ «Укр Газ Ресурс» і ТОВ «Миколаївгаз збут».

Харківський «Укртранссервіс-Груп» зі статутним капіталом 5 тис грн. був створений у липні 2015 року. Він належить екс-голові Дергачівської райдержадміністрації Миколі Веретейнікову та його екс-заступниці на цій посаді Катерині Каратаєвій. Веретейніков був призначений головою РДА у травні 2014 року в. о. президента Олександром Турчиновим («Народний фронт»). Восени того ж року він висувався у нардепи, нарікаючи у своїй передвиборчій програмі на високі ціни на газ для населення внаслідок передачі енергетичної та газової сфер у приватні руки.

Веретейніков також володіє ТОВ «Моноліт» разом з екс-нардепом від «Батьківщини» Віталієм Даніловим, помічником якого він був під час 6 скликання парламенту. Данілов є бізнес-партнером нардепа від «Народного фронту» Ігоря Котвіцького по ТОВ «Сахалінське», а того у свою чергу називають довіреною особою міністра МВС Арсена Авакова. За часів Януковича Данілов очолив харківську організацію «Батьківщини» після того, як її тодішній голова Аваков був змушений тікати від кримінальної справи до Італії.

На місцевих виборах 2015 року Каратаєва йшла у Харківську облраду від «Батьківщини».

Усього з серпня 2016 року «Укртранссервіс-Груп» отримав підрядів на 225,90 млн грн.

Депутат Фастівської міської ради Олександр Федун не вніс у декларацію майно у Болгарії, фірму в Україні та її представництво у Болгарії, а також низку громадських організацій, які співзаснував. Про це свідчать витяги з майнового та бізнесового реєстрів України та Болгарії.

Так, у Болгарії Федун володіє апартаментами площею 76  кв.м на курорті Золоті піски, на другому поверсі Club Paradise Park  у м. Варна. Про це свідчить витяг із реєстру нерухомості Болгарії.

Апартаменти Федун придбав у вересні 2014 року, заплатив 107,5 тис болгарських левів – еквівалент 50 тис. євро. Там же прописана і дружина Федуна Анна Волочаєва.

У жовтні 2014 Олександр Федун і його дружина Анна Волочаєва зареєстрували за адресою апартаментів у Болгарії торгове представництво фірми «Фастів автотранс». Про що свідчить витяг із бізнесового реєстру Болгарії.

В Україні родина Федунів, зокрема, й Олександр Федун, значиться співвласником українського ТОВ «Фастів-автотранс», яке обслуговує автомаршрути в напрямку міста Фастова та має філію в Ірпені Київської області.

Також Олександр Федун значиться співзасновником громадських організацій «Футбольно-спортивний клуб Динамо-Фастів», «Спортивний клуб «Унава», «Спілка автотранспортників Фастова». Співвласником цих юросіб Федун значився і 31 грудня 2016 року, тож мав вказати у декларації за той рік. Адже, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта декларування, його організаційно-правової форми, коду ЄДРПОУ, частки у капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні. Також в декларації мають бути юрособи, кінцевим бенефіціарним власником яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.

Все це відсутнє в декларації депутата Федуна. Він лише зазначив 3,3 тис грн заробітної плати, отриманої за сумісництвом у ТОВ «Фастів-Автотранс».