ПАТ «Укргазвидобування» 31 серпня і 30 листопада за результатами тендеру уклало дві угоди з ТОВ «Везерфорд Україна» про надання ловильних послуг та стимуляції на загальну суму 613,24 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Строком на рік замовили послуги для свердловин Харківської та Полтавської областей.

За листопадовою угодою, добова ставка спеціаліста з ловильних робіт складає 32 тис грн., координаторів з інтенсифікації та ловильних робіт – 49 тис грн, керівника проекту – 64 тис грн. У серпні послуги спеціаліста проекту коштували 20 тис грн. на день.

Сума угод на 12% нижча від очікуваної вартості закупівлі в 697,44 млн грн.

На торгах щодо дорожчого лота єдиним конкурентом було ТОВ «УНПК «Ората» із нижчою на гривню ціною, але воно відмовилось від участі в закупівлі та було відхилене.

За дешевший підряд із переможцем змагались та ж «УНПК «Ората», ТОВ «Денімекс Юкрейн» і ТОВ «Глобал Ренталз».

Київське підприємство «Везерфорд Україна» представляє в Україні компанію «Weatherford International Ltd», яка значиться його кінцевим бенефіціаром. Засновниками є кіпрські офшори «Везерфорд Глобал Продактс Лімітед» і «Лінкбірд Лімітед». Із липня 2016 року директором є Наталія Рудевич, а до неї керівниками були Дмитро Солнишкін (також керував ТОВ «Шлюмберже Сервісез Україна») і Віталій Мельник.

Столична «Денімекс Юкрейн» належить фірмі «USA Denimex Inc.» (США) американця Деніса Гурвіча. Директором є Володимир Анатолійович Садович – співзасновник ТОВ «Інтер Трейдінг Груп» з Андрієм Анатолійовичем Садовичем. Що до останнього, то особа з такими ПІБ керувала ДочП «Укрресурси-Імпекс» ДАК «Укрресурси» (припиняється).

За даними системи «YouControl», раніше засновником «Денімекс Юкрейн» значився сам Володимир Садович, а до нього – Олександр Веріженко.

Полтавська «Глобал Ренталз» належить вищезгаданим Веріженку та Мельнику, а також Ріхарду Білому, Ігорю Стасюку та голландським фірмам «Велл Інженірінг Технолоджи Б.В.» і «Глобал Ренталз Б.В.».

Білий значиться технічним директором СП «Полтавська газонафтова компанія», яке пов’язують із «Приватом». Воно добуває вуглеводні на шести родовищах на Полтавщині та є однім із позивачів до України у справі щодо підвищення Верховною Радою ренти за видобування газу та нафти та заборону Кабміну закупівлі газу в усіх, окрім «Нафтогазу».

Веріженко також керує ТОВ «НГ Технологія» Мельника, а той володіє ТОВ «НГ Консалтинг» на чолі з Романом Бегейовичом.

Полтавську «УНПК «Ората» зі статутним капіталом 1 тис грн. записано на Володимира Огульчанського із Краснограда Харківської області.

Заступник Головного військового прокурора Дмитро Борзих не вказав в декларації витрати на оренду будинку в Лісниках під Києвом.

Про це йдеться в розслідуванні Данила Мокрика для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

В 2016 році Борзих орендував великий будинок з басейном, з сонячними панелями обігріву та з прикрашеним ландшафтним дизайном подвір’ям. В декларації за 2016 рік Борзих вказав користування цим помешканням, але не зазначив витрати на його оренду. Сам заступник головного військового прокурора пояснив це тим, що вартість оренди не перевищувала 80 тис грн, а тому не підлягала декларуванню.

В літку 2016 року цей будинок клієнтам показував ріелтор Євген Островський. За його словами, тоді вартість щомісячної оренди будинку становила $3,5 тис грн, або понад 90 тис грн.

Борзих стверджує, що нині він не знімає інше помешкання, але журналісти неодноразово його фіксували його за попередньою адресою. Офіційно орендує помешкання Дар’я Полякова, яка раніше була помічницею нардепів-«регіоналів» Миколи Злочевського та Ігоря Лисова. Зараз вона працює в комерційному відділі сайту «УНН» і їздить на роботу з Лісників автомобілем  Range Rover Evoque, вартість якого навіть на вторинному ринку в середньому становить близько 1,5 млн грн. Окрім авто, вона також має квартиру у ЖК «Паркове місто», ринкова вартість якої складає приблизно 3 млн грн.

В декларації Дмитра Борзих вказано, що торік його зарплата склала 378 тис. грн, тобто лише 31 тис. грн на місяць, що становить третину вартості оренди будинку.

В червні Борзих подав до НАЗК заяву про перевірку своєї декларації. У відповідь НАЗК сказало, що підстав для перевірки не має.

Нагадаємо, в квітні стало відомо про зникнення з реєстру НАЗК декларацій військових прокурорів. Пізніше в агентсві повідомили, що тимчасово вилучили документи на вимогу головного військового прокурора, який мотивував це  загрозою їхньому життю та життю їхніх родин.

Печерський райсуд у листопаді надав слідчим Генпрокуратури доступ до документів, що перебувають у філії «Центр забезпечення виробництва» та у Департаменті матеріально-технічного забезпечення ПАТ «Укрзалізниця» і стосуються тендерних процедур за 2015-2017 роки. Про це свідчать відповідні ухвали суду від 22 листопада.

З 14.03.2017 Головне слідче управління ГПУ розслідує провадження за фактом привласнення службовими особами ПАТ «Українська залізниця» шляхом зловживання своїм службовим становищем чужого майна в особливо великих розмірах.

Проведеним моніторингом державних закупівель філії «Центр забезпечення виробництва» за 2016-2017 роки, виявлено схему виведення державних коштів через підконтрольні підприємства службовими особами «Укрзалізниці», шляхом завищення товарів, робіт та надання послуг.

Слідство вказує, що відбувалось це завдяки здійсненню комплексу антиконкурентних узгоджених дій під час проведення закупівельних процедур, спрямованих на придбання товарно-матеріальних цінностей за цінами, що перевищують ринкові на 20-30% із подальшим переведенням у готівку та заволодіння надлишково сплаченими державними коштами.

У листопаді суд надав слідчим (старший слідчий Віталій Лало та ін.) доступ до первинної фінансово-господарської та бухгалтерська документації залізничників по тендерах за 2015-2017 рр. Зокрема, суд надав слідчим ГПУ можливість вилучити у філії «Центр забезпечення виробництва» оригінали таких документів: договорів, укладених філією протягом 2015-2017 років з ТОВ «Корпорація КРТ», ТОВ «Експозиція», ТОВ «ВМ Трейдинг» (ці три компанії торгують продукцією заводу нардепів від БПП Богдана та Ярослава Дубневичів), ТОВ «АКБ Тяжмашкомплект», ТОВ «Компанія «Тяжмашкомплект» (засновник Юлія Поліщук), ТОВ «Мантікор» (Марина Берднікович) з відповідними додатками та доповненнями, а також всю тендерну документацію по торгах із цими компаніями упродовж 2015-2017 років.

Нагадаємо, 16 листопада ГПУ і Нацполіція провела близько 50 обшуків у шести регіонах у справі зловживань «Укрзалізниці». Міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив тоді, що «підозрюються громадяни Дубневичі, Михальчук, Костюк і інша весела гоп-компанія».

Згодом у ГПУ підтвердили дані про обшуки, уточнивши, що вони проходили у філії та департаменті «Укрзалізниці», а також за місцем проживання службовців і в офісах та помешканнях керівників фірм-переможців торгів. Розслідування проводиться за фактом привласнення коштів під час проведення у період 2015-2017 рр закупівель рейкових скріплень.

Згідно рішень суду від 22 листопада, слідчі ГПУ отримали можливість вилучити оригінали документів, що зберігаються у Департаменті матеріально-технічного забезпечення ПАТ «Укрзалізниця», а саме:

• плани матеріально-технічного забезпечення (далі – МТЗ), (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017);
• плани закупівель матеріально-технічних ресурсів (далі – МТР) відповідно до фінансових планів і контрольних завдань згідно з вимогами Порядку та наказів ПАТ «Укрзалізниця» (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік);
• рішення щодо визначення відповідальних за моніторинг рівня цін на всіх етапах закупівель МТР, що закуповуються для забезпечення потреб ПАТ «Укрзалізниця» (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік);
• інформацію про закупівлю товарів, робіт і послуг наданої до Департаменту безпеки ПАТ «Укрзалізниця» (на попередньому етапі до проведення засідань комітетів та комісій) (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017);
• матеріали аналізу розрахункової потреби на відповідність планам проведеного відповідними Департаментами апарату ПАТ «Укрзалізниця» (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017);
• матеріали корегування на підставі моніторингу цінової кон’юнктури відповідних ринків виробників розрахункової потреби в матеріально-технічних ресурсах (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017);
• контрольні завдання матеріально-технічного забезпечення з визначенням обсягів і переліків матеріально-технічних ресурсів, що підлягають закупівлі для потреб галузі з рішеннями правління ПАТ «Укрзалізниця» щодо їх затвердження та наказів якими вони введені в дію (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017);
• зведені плани матеріально-технічного забезпечення служб з відокремленням централізованої закупівлі через філії «Центр забезпечення виробництва» і «Центр управління промисловістю» на 2015-2017 роки, якими передбачено необхідність та обсяги відповідних закупівель (витяг) (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік );
• номенклатурні та специфіковані централізовані плани матеріально-технічного забезпечення на 2015-2017 роки, якими передбачено необхідність та обсяги відповідних закупівель (витяг) (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік );
• матеріали щодо формування вимог до технічних та якісних характеристик предмету закупівлі сформовані відповідними департаментами апарату ПАТ «Укрзалізниця» (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік );
• висновки Департаменту МТЗ за результатами розгляду ТЕО на відповідність контрольним завданням МТЗ, специфікованим планам МТЗ, ціновій кон’юнктурі (витяги з системи моніторинг «Моніторинг» (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік );
• відповідальні за якість моніторингу цінової кон’юнктури ринку, рівень цін на МТР ініціатора проведення процедури закупівлі (накази, розпорядження, рішення щодо визначення кола обов’язків та закріплення відповідальних осіб) (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік );
• рекомендації Департаменту МТЗ щодо проведення додаткового дослідження ринку (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 р.);
• висновки відповідних департаментів апарату ПАТ «Укрзалізниця» щодо відповідності запропонованої учасниками конкурсних торгів до постачання продукції встановленим у документації конкурсних торгів технічним вимогам, якісним характеристикам та надають оцінку запропонованим до постачання еквівалентам (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік );
• протоколи та рішення постійно діючої комісії з розгляду матеріалів щодо закупівель матеріально-технічних ресурсів (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік );
• матеріали, що підтверджують рівень цін найкращої конкурсної пропозиції, а саме: довідок або висновків спеціалізованих експертних організацій щодо рівня цін (в розрізі матеріалів верхньої будови колії за 2015-2017 рік).

Ольга Андрієвська, яка є тещею секретаря Гатненської сільської ради та колишнього керівника комунального підприємства «МКП-Гатне» Петра Дрощі, отримала у власність три земельні ділянки, частина яких була прибудинковою територією. Про написав журналіст «Громади Київщини» Сергій Чагаров, чия публікація розміщена на сайті «Чесно».

До 2015 р. мешканці багатоквартирного двоповерхового будинку по вул. Покровська,2 у селі Гнатне, яке знаходиться поруч з Києвом, мали прибудинкову територію, на якій були розміщені їх сараї та погреби.

Два роки тому депутати сільради обстежили цей будинок і спочатку визнали погреби й сараї самовільними побудованими, але в подальшому вирішили, що ділянка, на якій вони розміщені, таки належить до прибудинкової території.

Тим не менш у 2015 році Гатненська сільрада затвердила три проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок Андрію Сапсаю, Сергію Антіпову та Тамарі Мовчан (працює в «МКП-Гатне», яке очолював Дроща) для ведення особистого селянського господарства. Ці землі включають в себе територію, на якій побудовані погреби та сараї, і якою користувалися мешканці двоповерхівки.

У 2016 році три ділянки загальною площею 0,45 га, згідно з Майновим держреєстром, в один день опинились у приватній власності Ольги Андрієвської з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку». Невдовзі вона уклала договір про право забудови всіх трьох ділянок (суперфіцій) з відомим забудовником Гатного Владиславом Кононовим. До прибудинкової території вже привезли МАФ, який, скоріш за все, стане відділом продажів.

Водночас, були проведені громадські слухання про Детальний план території (ДПТ), що передбачено законодавством. Однак, як з’ясував журналіст, мешканців двоповерхівки на них не покликали.

Втім, згідно з протоколом обговорень ДТП, на яких Дроща буд одночасно членом секретаріату слухань та їх погоджувальної комісії, мешканці будинку по вул. Покровська,2 значаться в списках присутніх. Крім того, згідно з протоколом, загальна площа трьох ділянок, яка складає 0,45 га, чомусь збільшилася до 0,70 га. Журналіст вважає, що ці факти можуть свідчити про фабрикування документу та конфлікт інтересів Дрощі щодо забудови ділянок своєї тещі. Причому, Андієвська, яка в протоколі вказана як присутня на слуханнях, стверджує, що на обговореннях її не було.

Забудовник збирається збудувати житловий комплекс орієнтовно на 188 квартир.

Серед депутатів Гатненської сільради Дроща має найбільші статки, які у 2016 р. склали 1,6 млн грн.

У липні на автора цього матеріалу, старшокласника Сергія Чагарова під час сесії сільради напав місцевий депутат Олександр Паламарчук. Його, начебто, обурило, що підліток критикує депутата в соцмережах. Дії Паламарчука, який привселюдно погрожував і застосував силу до Чагарова, викликали широкий розголос. Паламарчук був змушений вибачитись за свою поведінку, а Блок Петра Порошенка, від якого депутат обраний до районної ради, виключив його зі своїх лав.

Від «Наших грошей»:

Згідно з даними Кадастрової карти України, поруч з трьома земельними ділянками Ольга Андрієвська має ще одну площею 0,10 га на вул. Покровській з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку». Право забудови ділянки (суперфіцій) торік вона передала обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добрий сусід» тернопільчан Івана Галавана, Михайла Гладкого та Мирослава Равліва.

Суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови. Його особливість полягає в тому, що таке право може відчужуватися землекористувачем або передаватись у порядку спадкування на підставі договору або заповіту, а також дає право землевласнику на прибуток від промислових об’єктів, збудованих на наданій земельній ділянці. Суперфіцій є досить популярним серед приватних забудовників. Наприклад, його традиційно використовує одна з найбільших груп забудовників-порушників, що працює по всій крайні під брендом «Набережний Квартал».

Громадські слухання щодо врахування громадських інтересів у містобудівній документації (проектів Генпланів, планів зонування територій, детальних планів територій) є найбільш важливим при її розробці і затвердженні, оскільки після затвердження такої документації (в даному випадку ДТП) громадськість буде позбавлена можливості впливу на забудову (окрім випадку будівництва об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку).

Відділ освіти Кремінської РДА Луганської області 30 листопада в результаті переговорної процедури замовив ПП «Рубіжанський залізобетон» послуги з теплопостачання до кінця року для двох шкіл на суму 625 тис. грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Переговорну процедуру замовник обґрунтував відсутністю конкуренції на ринку, оскільки ПП «Рубіжанський залізобетон» є «природним монополістом». Таку позицію на ринку приватник отримав, орендувавши в міста приміщення котелень.

Затверджена у договорі вартість 1 Гкал для Кремінських ЗОШ №1 та №4 становить 1749,89 грн (без ПДВ). Тариф на теплову енергію для бюджетників сусіднього Рубіжного від комунального  «Рубіжнетеплокомуненерго» у листопаді цього року становив 1376,14 грн/Гкал, тобто був дешевшим на чверть.

6 грудня цього року власником ПП «Рубіжанський залізобетон» став Микола Піддубний. Нинішнім керівником, призначеним на посаду місяць тому, є Ілкін Аскеров.

Раніше власником фірми був Олексій Правдюк, до нього фірма належала Тетяні Кащеєвій. Напередодні, з 2009 по березень 2016 року, фірма була зареєстрована на Любов Гейко, 1932 року народження.

Гейко була прописана за адресою подружжя Тетяни та Миколи Кащеєвих, а на прописаного у Харкові Правдюка сьогодні зареєстрована фірма ТОВ ВБФ «Роксолана», якою поперемінно співволоділи згадані Кащеєви.

Першими засновниками підприємства були Сергій Стасюк, Володимир Аравенко та будівельне ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд». Стасюк та Аравенко були власниками останнього, також в історії власності фірми «Трест Рубіжанськхімбуд» числилось подружжя Кащеєвих.

Підприємство орендувало у міста котли у період часу, коли фірма була зареєстрована на Любов Гейко. Керівником тоді був Павло Доценко – це сусід Кащеєвих, який раніше був прописаний на вулиці Трудовій у Рубіжному, де сім’я Кащеєвих володіє нерухомістю.

Із судового реєстру відомо, що протягом цих років діяльність підприємства фактично курував Микола Кащеєв, щодо якого у листопаді 2015 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем).

Слідчі Нацполіції у Луганській області підозрюють Кащеєва у завищенні собівартості теплової енергії через внесення неправдивих даних про затвердження тарифів на виробництво та постачання теплової енергії на 2014-2015 роки. Йдеться про нанесення збитків у розмірі 2,87 млн грн через завищення собівартості 1 Гкал тепла.

Згідно з матеріалами справи, саме Микола Кащеєв восени 2014 року курував укладення з Кремінською райрадою договорів оренди кількох котелень, а підписував їх тодішній директор Павло Доценко – ще один підозрюваний по справі.

Кащеєву у змові з іншими особами, за підозрами слідчих, вдалось необґрунтовано завищити вартість 1 Гкал тепла через:

• завищення вартості обладнання – як при купівлі, так і при обслуговуванні (будучи на той момент також директором фірми «Трест Рубіжанськхімбуд», Микола Кащеєв придбав у ТОВ «Триада Ком» три опалювальні твердопаливні котли. Два з них віддав в оренду з подальшим викупом ТОВ «Трест РХС», власником якого був сам, ще один – продав ПП «Рубіжанський залізобетон»);
• формальне придбання брикетів (пілетів), як матеріалу для виробництва тепло, що було закладено у тариф (реально фірма спалювала значно дешевше вугілля);
• завищення кількості необхідного обладнання для надання послуг з теплопостачання, , завищення кількості працівників, залучених у процес надання послуг.

З початку року ПП «Рубіжанський залізобетон» підписало 9 договорів на загальну суму  3,59 млн грн.

Благодатненська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області 1 листопада за результатами тендеру замовила ТОВ «Oc-Нова 2007» вугілля на 563 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч у сім сіл району поставлять 9 т вугілля марки ДГ (25-200) по 4 180 грн. за тонну і 72 т вугілля марки АО (13-25) по 7 300 грн. за тонну, що відповідає $270.

Остання антрацитова марка коштує на 14% дорожча від найвищої ціни із Топ-10 літніх цін на антрацитові марки вугілля.

ПАТ «Центренерго» купує американське вугілля по $113, або 2 903 грн./т. За даними держкомпанії, ціна вугілля на біржі «NYMEX» плюс транспортування залізничним і морським транспортом і доставка до порту «Южний» складає $103, або 2 646 грн./т. Навіть з урахуванням 20% ПДВ обидві названі ціни принаймні удвічі нижчі від тендерної ціни Благодатненської сільради.

Формулою «Роттердам+» передбачено, що енерегетики закладатимуть в тариф на електроенергію окрім вартості самого вугілля ще його вартість транспортування ($12) та перевалки ($7) в українському порту. Таким чином аби отримати ціну вугілля для Благодатненської сільради $270 потрібно до його нинішньої ціни в голландському порту $92 додати ще $178. Це відповідає одноразовій перевалці в порту і 14-разовому перевезенню від Роттердама до Одеського порту туди назад.

Переможець приніс договори про поставку від ФОП Мовчан Олег Сергійович із Павлограду Дніпропетровської області та столичного ТOB «Донуглеторг Групп» донеччанина Павла Сілютіна. Останнє, за даними «Економічної правди», приймає відвантажене із зони АТО вугілля на підконтрольній Україні території.

Ціна угоди на 0,7% нижча від очікуваної вартості закупівлі в 567 тис грн.

Єдиним конкурентом було ПрАТ «Виробниче об’єднання «Облпаливо», причому обидва учасники не знижували ціну під час аукціону.

Офіційно «Облпаливом» володіє кіпрський офшор «Ісмл інвестмент кепітал менеджмент лімітед», який номінально належить вірґінцю Рікардо Васкезу. Наглядову раду очолює вищезгаданий Андрій Богданов, а правління – Олександр Лук’янов.

«Ос-Нова 2007» зареєстрована в селищі Кавуни Миколаївської області на одесита Олега Андрузського. Раніше засновником була Людмила Суховій з Одеси, а до неї – одесит Кирило Глущенков. Фірма є регулярним суперником «Облпалива» на вугільних тендерах Одещини.

Кабмін повернув у Верховну Раду держбюджет на 2018 рік із низкою правок, серед який державна підтримка тваринництва збільшилась до 4 млрд, щонайменшу 2 млрд з яких розраховує отримати власник ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша Ряба»), колишній перший зам Адміністрації президента Порошенка Юрій Косюк. Про це написав редактор «Економічної правди» Дмитро Дєнков.

1 грудня уряд повернув у Раду бюджет на 2018 рік із правками, згідно з якими 2 млрд грн з програми спецдотацій, за якою група компаній «МХП» отримувала бюджетну допомогу, перекинули на інші програми. Зокрема, 300 млн грн. направили на хмелярство, виноградарство та ягідництво, ще 1,7 млрд грн. — в програму «Держпідтримка галузі тваринництва», витрати на яку зросли до 4 млрд грн.

Витрати за програмою держпідтримки тваринництва виписані в двох документах: законі «Про держпідтримку сільського господарства» та постанові Кабміну. Законом передбачено, що тваринницьким фермам та птахофабрикам можуть компенсувати до 50% від капітальних витрат на будівництво за принципом «будуєш ферму — держава компенсує половину витрачених коштів».

В урядовій постанові птахофабрик немає.

«Але, це легко змінити окремим рішенням уряду. Чому ми вважаємо, що саме так і буде? По-перше, в таборі птахівництва зараз затишшя. Ніхто не обурюється і не репетує з приводу скасованої програми спецдотацій. Наче всіх все влаштовує. Так не буває — за спецрежим і спецдотації профільні асоціації і лобісти лягали кістьми. По-друге, депутати в кулуарах, згадуючи відповідну програму з 4 млрд, називають Косюка головним її бенефіціаром. За словами нардепів з «БПП», бізнесмен розраховує мінімум на 2 млрд грн.» – написав журналіст.

Причому у «Миронівського хлібопродукту» є великі будівельні плани . В 2017 році почалося будівництво другої лінії розширення Вінницької птахофабрики. Будується біогазовий комплекс на $27 млн. Крім цього, «МХП» планує наростити експорт на 80% і для цього потрібно зводити чимало нових потужностей. Йдеться про загальні витрати на рівні $100-150 млн тільки в 2018 році. До того ж, у команди Косюка уже є досвід залучення коштів з бюджету за подібними програмами.

У 2016 році Косюк увійшов у список найбагатших українців (шосте місце в рейтингу журналу Фокус, статки $738 млн). Він володіє яхтами, літаком, розкішним маєтком під Києвом.

Від «Наших грошей»:

В 2017 році холдинг «МХП» Юрія Косюка отримав з бюджету у вигляді дотацій мільярд гривень зокрема і через те, що Рада не ввела обмеження щодо видачі дотацій «в одні руки». Ініціатором відхилення обмеження стала голова комітету з питань податкової і митної політики Ніна Южаніна (БПП). Раніше вона працювала директором «5 канал», яким володіє президент Петро Порошенко.

КМУ «Міська лікарня №2» (Краматорськ Донецької області) 23 листопада за результатами відкритих торгів уклала договір з підприємцем Ларисою Шаріною щодо поставки семи бінокулярних мікроскопів загальною вартістю 378 тис. грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Замовлено бінокулярні мікроскопи Petunia MCX50 австрійського виробника Micros за ціною 54 тис. грн/од.

Продавець повинен поставити мікроскопи за свій рахунок у термін протягом 5 днів з моменту оформлення заявки замовником. У тендерній документації прописано, що гарантійний термін експлуатації товару має становити не менше 12 місяців, однак в договорі цей пункт упустили.

На тендери прийшли троє учасників – підприємці Федорченко Оксана Михайлівна та Шаріна Лариса Федорівна, а також ТОВ «Глобал Біо-Маркетинг груп». Жодне не змінювало первинних цінових заявок.

Пропозиція «Глобал Біо-Маркетинг груп» виявилась найдешевшою (320 тис. грн), однак замовник її відхилив. Причиною такого рішення став лист Головного відділу у Краматорську 1 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, надісланий головному лікарю медзакладу.

Заступник начальника управління Бондарук у листі повідомив, що інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики мікроскопів від «Глобал Біо-Маркетинг груп» не відповідає вимогам тендерної документації. Ці дані Бондарук рекомендував врахувати при визначенні переможця, а про прийняте рішення «проінформувати з наданням копії протоколу комітету».

Відтак підряд віддали Шаріній з ціною вищою на 15%.

Прописана у Краматорську Лариса Шаріна зареєструвалась як ФОП у серпні цього року. Її чоловік, Костянтин Шарін, донедавна також займався підприємницькою діяльністю. За час свого підприємництва встигнув отримати держзамовлень на майже 2 млн грн, чверть з яких – за договорами з «Міською лікарнею №2». Брат Костянтина Шаріна, Павло Шарін, також обліковується як фізична особа-підприємець. На його рахунку 245 тис. грн по договорах з «Міською лікарнею №2».

Контактний мобільний номер Шаріної (0506263918), співпадає зі зв’язковим Оксани Федорченко – другої учасниці аукціону.

Федорченко зареєструвалась підприємцем у липні 2016 року. Вона стала учасником 6 тендерів, жодного разу не перемогла. При цьому, щоразу конкурувала з кимось із Шаріних, переважно Костянтином Шаріним.

Позов відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова до ДФС в Окружному адмінсуді потрапив до трійки суддів під головуванням Євгенія Аблова із порушенням. Про це свідчать дані авторозподілу.

Як свідчить звіт, при автоматичному визначенні складу колегії суддів по цій справі було обрано «Спеціалізацію 12.3» – звільнення з публічної служби.

Разом з цим позов Насірова стосується не звільнення. Він стосується спору між суб’єктами владних повноважень – головою ДФС України та ДФС України.

Цей спір виник з приводу реалізації їхньої компетенції у відповідній сфері управління щодо розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу).

Згідно з Методичними роз’ясненнями до застосування Класифікатора категорій адмінсправ, спір між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління варто відносити до категорії, що охоплює спори з правовідносин, в яких така компетенція реалізується.

Тобто, у даному випадку – це Розділ 8 Класифікатора, який стосується справ по податках, у т.ч. і погашення податкового боргу (Категорія 8.2).

Більше того, при авторозподілі позову Насірова по обраній «Спеціалізації 12.3» було виключено всіх інших суддів, окрім обраної трійки. Причиною виключення стало те, що той чи інший суддя «не слухає категорію» та «не в потрібній колегії/палаті». Відтак, виходить, що іншу колегію призначити було неможливо.

Нагадаємо, 23 листопада трійка суддів Окружного адмінсуду Києва (головуючий – Євгеній Аблов, судді – Павло Григоровича, Ігор Смолій) повністю задовольнила позов відстороненого глави ДФС Романа Насірова, у якому просив суд роз’яснити наявність чи відсутність у нього як у голови ДФС повноважень при розстроченні податкового боргу.

Фактично дане рішення Окружного адмінсуду Києва перекладає відповідальність за надання розстрочок компаніям Олександра Онищенка з голови ДФС на керівників місцевих держподаткових інспекцій.

Як відомо, НАБУ і САП зібрали докази і обвинувачують Насірова саме у зловживанні повноваженнями, які були предметом розгляду Окружного адмінсуду. НАБУ і САП намагалися долучитися до розгляду позова Насірова, однак трійка під головуванням Аблова відмовила.

Насіров обвинувачується у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні. Так, слідство вважає, що Насіров у 2015-2016 роках, діючи в інтересах нардепа Олександра Онищенка, особисто прийняв низку безпідставних та незаконних рішень про розстрочення податкового боргу та зобов’язань ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр». Ці рішення були прийняті ним з порушенням визначеної законом процедури, а саме за відсутності належного обґрунтування та законних підстав, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді не надходження обов’язкових платежів до держбюджету у сумі понад 2 млрд грн.

Нагадаємо, суддя Аблов прославився тим, що у часи Революції Гідності за 5 годин розглянув справу і зобов’язав Беркут розігнати Майдан, що вони і спробували зробити у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року, побивши студентів.

«А вже через два тижні Аблов отримав можливість приватизувати квартиру вартістю 9,1 млн грн», – вказав член громадської ради при НАБУ Роман Маселко Маселко. У 2016 році Аблов цю квартиру продав.

Цей же суддя Аблов виносив рішення, яким визнано процедуру торгів «рюкзаків Авакова» та їх результати законними. Також цей суддя нещадовно зупинив дію приписів ДАБІ на зупинення будівельних робіт та усунення порушень у ЖК «Сонячна Рів’єра».

КП «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації 27 листопада за результатами тендеру замовило ТОВ «Будсервіс 2» реконструкцію дитсадка із прибудовою за 115,05 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До середини 2019 р. реконструюють триповерхову будівлю дитячого садка на 128 учнів по вул. Генерала Тупікова, 27, яка нині використовується як гімназія «Ерудит», а також влаштують індивідуальний тепловий пункт, інженерні мережі та проїзди, благоустроять територію тощо. Гарантійний строк становить десять років.

За підсумковою відомістю ресурсів, бетон В25 М350 10-20 мм замовили по 1 532 грн./куб. м (тут і далі тендерні ціни вказано без ПДВ і доставки). На ринку його різновиди коштують до третини дешевше – 1 141-1 306 грн./куб. м.

Ціни цегли керамічної одинарної повнотілої М100 у 2 867 грн./тис шт., асфальтобетонів у 1 166-1 410 грн./т і природного рядового піску в 149 грн./куб. м відповідають ринку.

Вiконнi металопластикові блоки із двокамерний і трьохкамерний профілями куплять по 1 800 грн./кв. м. Гарячекатана арматурна сталь обійдеться у 13-21 тис грн./т.

Плоскі вертикальні сонячні колектори Huch EnTEC FKA 240-V AI-Cu 2100х1200х115мм коштують по 16 805 грн. У відкритих джерелах подібні можна знайти по 21 тис грн.

Сонячна станція Solar XXL 20-70 л/хв. коштує 172 тис грн./к-т, а сонячні панелі –67 тис грн./к-т.

Дитячі стільці з невідомими характеристиками замовили по 1 917 грн. На ринку за співставними цінами продають регульовані стільці для годування, стільці-трансформери на виріст і комп’ютерні стільці на колесах, тоді як ціни звичайних дерев’яних дитячих стільців починаються від 168 грн.

На заробітну плату піде 7,27 млн грн., тобто шість відсотків загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще відсоток – 1,56 млн грн.

Ціна угоди на відсоток нижча від очікуваної вартості закупівлі в 116,09 млн грн.

Єдиний конкурент із нижчою на два відсотки ціною було ТОВ «Благобуд Уют», зареєстроване під Києвом на Олександра Білоносова з Житомирщини, яке вперше брало участь у тендері. Його відхилили за невідповідність статті 16 закону «Про публічні закупівлі» та умовам тендерної документації. Ніхто не знижував ціну на аукціоні.

Першозасновниками київського «Будсервіс 2» були Василь Комаревич і Олександр Крот.

Комаревич володіє ТОВ «БВК УРБІ», а також ТОВ «Рембуд-1», у якому його партнером до 2009 р. був Микола Іванович Надточій. Особа з такими ПІБ понад десять років очолювала КП «Спецжитлофонд» Київської міської ради.

Комаревич раніше керував ПП «Укррембудінвест», яке тоді належало тому ж Надточію, а нині записано на Віталія Ковальчука, власника ТОВ «Гарантбудінвест».

У червні 2010 р. «Будсервіс 2» переоформили на Галину Кравець та Ірину Субботіну, яка була прописана з Олександром Петровичем Субботіним. Так само звуть директора НВО «Будіндустрія» Української державної будівельної корпорації «Укрбуд».

Пізніше Субботіна деякий час була одноосібною власницею і директором «Будсервіс 2», а потім фірму переписали на адвоката Дмитра Поливоду з Донецька.

Крім того, директором «Будсервіс 2» у 2010-2013 рр.. був Михайло Музиченко. Він раніше був співвласником нині ліквідованого ТОВ «Київська будівельна компанія №1», яке засновував у 2006 р. разом із Андрієм Миколайовичем Перегудою, пізніше відомим як заступник директора «Спецжитлофонду».

Директор ТОВ «Укргазкомплект ЧФ» Сергій Павловський, якого звинувачували у розкраданні 1,27 млн грн, засуджений до 4 років позбавлення волі умовно. Ці гроші виділялись на ремонт житлових будинків у м. Сватове Луганської обл., що були пошкоджені в результаті вибухів на військових складах у жовтні 2015-го. Про це йдеться у вироку Сватівського районного суду від 23 листопада.

У листопаді 2015-го з резервного фонду державного бюджету серед іншого було виділено 4,85 млн грн на проведення аварійно-відновлювальних робіт в десяти житлових будинках у кварталі Луначарського у Сватовому, які були пошкоджені в результаті вибухів на складах боєприпасів.

Розпорядником коштів було визначено управління капітального будівництва ЛОВЦА, яке  згодом уклало договори з ТОВ «Укргазкомплект ЧФ» на проведення капітального ремонту цих десяти будинків.

При цьому, щоб уникнути проведення відкритих торгів, замовлення на ремонтні роботи було подрібнене на частини: договори підписувалися на кожен пошкоджений будинок окремо, а не один на всі десять об’єктів.

За даними слідства, Павловський повинен був забезпечити часткове виконання аварійно-відновлювальних робіт силами ТОВ «Укргазкомплект ЧФ», підписати  відповідні акти, вказавши, що роботи виконані у повному об’ємі, та перерахувати отримані кошти на рахунки третіх осіб субпідрядників.

У результаті в грудні 2015-го Павловський підписав акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про їхню вартість, в яких було вказано про виконання ТОВ «Укргазкомплект ЧФ» передбачених договорами робіт у повному обсязі, хоча фактично повністю вони виконані не були. Після цього на рахунки ТОВ «Укргазкомплект ЧФ» було перераховано загалом 4,73 млн грн.

Загальна різниця між оплаченими та фактично виконаними роботами склала 1,27 млн грн.

Факт невиконання робіт у повному обсязі ТОВ «Укргазкомплект ЧФ» і внесення до актів завідомо неправдивих відомостей підтверджують висновки судових будівельно-технічних експертиз.

Слідство кваліфікувало дії Павловського як службове підроблення (ч. 1 ст. 366)  та  зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364). Павловський уклав з прокуратурою угоду про визнання винуватості.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду, оскільки Павловський «активно співпрацює у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні та свідчить стосовно цих осіб». Нагадаємо, у цій схемі розкрадання бюджетних коштів Павловський діяв як пособник, виконавцем ж була посадова особа Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (ЛОВЦА), проти якої відкрите окреме кримінальне провадження.

Сватівський районний суд 23 листопада затвердив угоду і засудив Павловського до чотирьох років ув’язнення умовно з іспитовим строком у три роки. На нього також накладено штраф у 8500 грн, та позбавлено права протягом трьох років обіймати посади,  пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Вирок ще не набув чинності, ще не спливли терміни апеляційного оскарження.

Як раніше повідомляли «Наші гроші», прокуратура підозрює посадових осіб Луганської обласної військово-цивільної адміністрації в підписуванні неправдивих актів виконаних робіт щодо ремонту житлових будинків в м. Сватове, що призвело до розтрати бюджетних коштів в сумі 1,27 млн грн.

29 жовтня 2015 року у Сватовому загорілися склади Міноборони, на яких  було орієнтовно 3,5 тис. т боєприпасів різної модифікації. В результаті вибухів загинуло четверо людей.

Причиною пожежі називали службову недбалість. Згодом комісія Міноборони встановила, що пожежа сталася внаслідок пуску сигнальної ракети, що потрапила на територію з-за меж складу. Генпрокурор Юрій Луценко у жовтні цього року назвав вибухи у Сватовому диверсією.

Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу 6 грудня звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням посприяти в питанні заведення коштів Фонду державного майна на ПАТ «Черкасиобленерго» для виплати зарплатні працівникам.

Про це на свій сторінці в Facebook написав керівник радник Юлії Тимошенко Олександр Трохимець.

За його словами, зараз «Черкасиорбленерго» працює в «нульовому алгоритмі», коли всі отримані за поставку електроенергії гроші в якості погашення боргу перераховуються в ДП «Енергоринок». Через це працівники «Черкасиобленерго» не отримують зарплатню з вересня.

Комітет ВР також звернувся до НАБУ з проханням пришвидшити розслідування щодо незаконного виведення коштів з «Черкасиобленерго» та повернення їх підприємству.

Нині НАБУ розслідує виведення в 2015 році посадовцями ПрАТ «ХК «Енергомережа» з «Черкасиобленерго» 392,36 млн грн. шляхом переведення боргів та надання фіндопомоги.

У квітні 2015 року тимчасовим в.о голови правління «Черкасиобленерго» була призначена Світлана Кузьмінська, яка раніше працювала у ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» Костянтина Григоришина. У вересні 2015-го, коли Фонд держмайна запропонував перепризначити Кузьмінську на посаді, проти цього виступила кіпрська компанія «Garensia Enterprises Limited», яка мала 26,6% акцій «Черкасиобленерго» і її пов’язували з Григоришиним. Компанія заявила, що Кузьмінська вже представляє ХК «Енергомережа» і доводить підприємство до банкрутства.

Попри це,  Кузьмінська посаду зберегла. Восени 2016 року ФДМУ оголосив, що переможцем конкурсу на посаду керівника «Черкасиобленерго» став перший заступник Кузьмінської – Віктор Корчинський, близький до «Енергомережі». Втім, його офіційно призначити не змогли, а в середині лютого 2017 року акціонери на позачергових зборах призначили нового керівника – Олега Самчука, кандидатуру якого запропонувало Міненерго і дані про призначення якого були внесені в реєстр. Але відразу його обрання було оскаржено в судах, одним із позивачів була Кузьмінська. У відповідь на її скаргу  скаргу заступник міністра юстиції Сергій Шкляр вніс зміни в длержреєстр і поновив Кузьмінську на посаді. За словами Самчука, зміни було внесено протягом доби після отримання скарги, хоча до юрисдикції Шкляра не входить розгляд таких звернень.

Зараз керівником «Черкасиобленерго» в реєстрі з травня 2017 року вказаний Самчук.

Відмітимо, що у липні 2016 р. керівника ХК «Енергомережа» Дмитра Крючкова оголосили у розшук в аналогічній справі про виведення 346 млн грн. з ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк раніше повідомив, що лобістом Крючкова з «Енергомережі» був нардеп від «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко. Нардеп Лещенко пов’язував Крючкова також з Григорієм Суркісом.

Нещодавно стало відомо, що наближена до молодшого брата біглого Дмитра Крючкова – Леоніда Крючкова, фірма «Портосервіс-Миколаїв» веде бізнес в державних портах.

Служба автомобільних доріг у Волинській області 4 грудня за результатами тендерів уклала дві угоди з ТОВ «Луцькавтодор-Сервіс» про реконструкцію автодороги державного значення М-07 Київ – Ковель – Ягодин за 104,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2018 р. виконають залишки обсягів робіт на ділянці траси км 447+638 – 451+000 довжиною 3,4 км. Гарантійний строк на штучні споруди і земляне полотно становить десять років, а на дорожній одяг – п’ять років. Генпідрядник має самостійно виконати не менше 60% робіт, тобто субпідрядників дозволено залучати для робіт не більше, ніж на 40% вартості договору. Однак «Луцькавтодор-Сервіс»  повідомив, що не планує залучати субпідрядників з обсягом робіт більше 20%.

За підсумковою відомістю ресурсів, суміш ЩМА-15 замовили по 1 995 грн./т. (тут і далі тендерні ціни вказано без ПДВ і доставки). У вересні на тендері Хмельницької САД вона коштувала на чверть дешевше – 1 627 грн./т.

Афальтобетон щільний дрібнозернистий типу Б марки 1 з поверхнево-активними речовинами коштує 1 850 грн./т, щільний дрібнозернистий типу Б марки 1 – по 1 655 грн./т, а пористий крупнозернистий марки 1 – 1 620 грн./т.

Елементи фасонні добірні з оцинкованої сталі коштують 30 тис грн./т, що дешевше від нещодавніх тендерів, наприклад, Тернопільської міськради і Київської САД.

Природний рядовий пісок коштує 59 грн./куб. м, а щебенево-піщана суміш С-5 М1000 – 125 грн./куб. м, що дешевше ринку та інших тендерів.

Чорний гарячий щебінь фракції 20-40 мм замовили по 880 грн./т, а холодний пластик «Сигнакул ХП» – по 72 грн./кг.

На заробітну плату піде 866 тис грн., тобто відсоток загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще піввідсотка – 389 тис грн.

Ціна угоди на піввідсотка нижча від очікуваної вартості закупівлі в 104,37 млн грн.

Єдиним конкурентом було ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50», причому обидва учасники не знижували ціну під час аукціону.

«Луцькавтодор-Сервіс» раніше був дочірнім підприємством «Луцькавтодору», співвласником якого до 2011 р. був Юрій Ольховий, екс-керівник Служби автомобільних доріг у Волинській області (2009-2010 рр.).

Нині «Луцькавтодор-Сервіс» оформлено на Олексія Юрчука. Фірма входить до групи компаній «ЛАД» разом із «Корпорацією ЛАД» Ольхового з дружиною Людмилою.

У свою чергу ПАТ «Луцькавтодор», наглядову раду якого очолює Ольховий, записано на кіпрську компанію «Lad Group Plc».

Раніше власником 84% акцій «БШБУ № 50» був громадянин Росії, ім’я котрого Smida не розкриває. Але у березні 2015 р. його частка зменшилась до 9,8%. Нині пакет у 74% належить гендиректору фірми Віктору Гавриленку. У 2002-2003 рр.. той очолював ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

Французькі фармацевти влаштували «антиконкурентні узгоджені дії», а коли АМКУ спіймав їх – почали погрожувати скандалом. Бо імідж у них страждає.

Передбачаємо, що невдовзі в медіа з’явиться черговий міжнародний скандал, у який втягнуть Україну. Скандал не гігантський – десь на 130 мільйонів гривень – але ми все ж вирішили розповісти у чому його суть. Тим паче, що не у кожному міжнародному скандалі Україна є негативною стороною.

Насправді все уже потроху почалось. Мова йде про звернення до влади України від міжнародної компанії «Санофі». Це один з найбільших світових виробників ліків відомий своїми «Маалоксом», «Фесталом», «Магне В6», «Піносолом», «Но-шпою», «Ессенціале».

Кілька тижнів тому «Санофі» почало скаржитися на утиски з боку Антимонопольного комітету України. «Звинувачення не підтверджені доказами у вигляді фактів», «базуються виключно на припущеннях, а також підрахованих статистичних даних, які не мають жодного відношення до фактів». «Це викличе резонанс в усьому світі і завдасть серйозного інвестиційному іміджу України».

Це цитати з листа керівника «Санофі» в Україні Гієма Граньє, який він розсилав по різним владним інституціям напередодні рішення АМКУ від 14 листопада 2017 року про антиконкурентні узгоджені дії з боку ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» та українських дистрибуторів ТОВ «Оптіма-Фарм, Лтд.» і ТОВ «БаДМ».

Після багаторічного розслідування, яке завершувалось під керівництвом державної уповноваженої Світлани Панаіотіді, дочірку французьської компанії оштрафували на 69,75 млн грн., а наших дистрибуторів – на 40,76 млн грн. та 28,79 млн грн. відповідно. Штрафували за угоди, які дозволяли французам обмежити доступ на ринки більш дешевих замінників їхніх брендованих лікарських препаратів і підвищувати ціни на лікарські засоби Sanofi на державних закупівлях (тут і далі скріншоти з рішення АМКУ по “Санофі-Авентіс Україна”).

Суми як на мільярдні обіги цих фірм – не дуже значні. Але є ще такий аспект, як  репутація.

«Якщо АМКУ накладе штраф на «Санофі», це значно зашкодить іміджу як компанії, що дотримується законів та здійснює свою діяльність  в Україні вже 20 років», – бідкається Гієм Граньє.

Зрозуміти топ-менеджера можна. АМКУ довів, що представники «Санофі» грали в Україні не в найчистіші ігри і по не дуже прийнятним у цивілізованому світі правилам. Відтак виникають питання до якості комплайєнс-перевірки корпорації. Тому на західному ринку можуть виникнути логічні питання: якщо ви дозволяєте заплющувати очі на свої окраїни, то чи все ви бачите в головному офісі?

Варто звернути увагу, що розслідування АМКУ стосувалось періоду 2011-2013 років, тобто вже досить задавнених часів. Однак обурення «Санофі» – дуже потужне. Що доводить лише одне –  мозоль був чутливий.

Отже в 2010 році диспозиція на ринку була такою. «Санофі-Авентіс Україна» була єдиним постачальником препаратів Sanofi в Україну. Далі включалась наступна схема потрапляння ліків до хворих.

«Санофійці» продавали свої ліки українським дистрибуторам – це власники великих складів, у яких закуповують ліки державні та комунальні заклади охорони здоров’я,  аптеки, різні мілкіші оптовики, від яких вже ліки потрапляють до роздрібних аптек. Тут вже і скуповуються пацієнти, яких простимульовані великими торговцями лікарі інструктують купувати конкретний препарат з конкретною торговою маркою, а не вибирати якийсь з лінійки препаратів по діючий речовині (формулі).

Нічого незвичного в цьому, звісно, немає, але у даному випадку про це важливо нагадати. Принагідно варто зауважити, що великі дистрибутори не дуже люблять возитись з виробленими в Україні генериками, бо вони набагато (в кілька разів) дешевші від оригінальних імпортних препаратів. Тобто багато на них не заробиш, а місця на складі вони займають чимало.

У свою чергу, українські виробники генериків не дуже люблять возитись з замовленнями невеликих аптечних мереж чи окремих аптек, бо зиску з продажу кількох упаковок – мало, а юридична тяганина з договорами постачання фактично та сама, що і з великими поставками.

І, зрештою, уявіть собі мешканця якогось звичайного містечка, якого лікар інструктував лікувати печію «Маалоксом», а той пішов в аптеку і побачив його ціну, відчув черговий приступ печії, попросив аптекаря все-таки щось  подешевше, нехай навіть вітчизняний аналог, але аптекар відмовив бо «Вибачайте, дядьку,у нас тільки  «Маалокс», бо на складі інших нема». І все, людина платить за імпорт великі гроші. А бо уявіть собі те саме з “Но-шпою”:

Так, це не злочин. Зрештою людина ж лікується. І лікується не абичим. Але і наша історія не про кримінал, а про порушення конкурентного законодавства. Люди мають право обирати що купувати – дорогий імпорт чи дешеве місцеве. І саме цього вибору позбавляють людини змови.

У 2010 році «санофійці» вирішили певним чином змінити свою бізнес-модель на українському ринку, і змінили договірні стосунки з великими дистрибуторами. АМКУ дослідив ці зміни в стосунках між «Санофі» і найбільшими дистрибуторами країни, що на двох володіли майже половиною оптового ринку – «БаДМ» мав 24 відсотки, «Оптима» – 16% (ще три фірми мали близько 35%, ще чверть ринку належала сотням інших фірм).

При цьому «Оптима» і «БаДМ» були ключовими покупцями ліків у «Санофі-Авентіс України», на двох скупаючи 77% всіх препаратів цього імпортера.

Спрощено це можна сформулювати так – якщо вам треба пігулки виробництва групи Sanofi, то отримати ви їх можете фактично лише по ланцюжку «Санофі-Авентіс України» – БаДМ/Оптима по встановленим ними цінами. Це при тому, що купити якийсь інший аналог представляє певну проблему. А щоб проблема була ще більшою, то можна ж влаштувати так, щоб пігулок від конкурентів Sanofi на складах дистрибуторів було ще менше.

«Санофійці» зробили наступне. Материнський постачальник знизив ціну поставки своїх пігулок для «Санофі-Авентіс Україна» приблизно на 19%. При цьому дочірка різко збільшила обсяги імпорту, але не знизила ціни на продаж. Зрозуміло, що продажі не виросли, тому в 2011 році складські залишки непроданих пігулок виросли до 22%.

Зате кардинально змінився прибуток української дочки. Якщо в 2010 році на «Санофі-Авентіс» у середньому лишалось 3%, то після зміни бізнес-моделі в 2011 році – вже 47%. І це середні показники, по деяким лікам надбавки сягали 260-330%, а по Ессенціалє Н (розчин для ін’єкцій) аж 470 %.

Ця «дельта» була використана для стимулювання дистрибуторів. Формально ціни продажу їм ліків не знизили. Але ввели хитромудру систему знижок. Якщо дуже спрощено, то суть новели така: чим більше ти купуєш у «санофійців» пігулок по передоплаті, чи затоварюєш ними свої склади, то тим більше буде твоя знижка на наступні пігулки. Що важливо: ця «революція скидок» стосувалась винятково тих ліків, у яких багато дешевих замінників.

При цьому жодних вимог щодо зменшення кінцевої ціни продажу до дистрибуторів «Санофі-Авентіс» не висувало. А це означає лише одне – дистрибутори могли залишати всю знижку просто як свій надприбуток. Так «Оптіма» отримала фактичний подарунок у розмірі 22%, «БаДМ» – взагалі 36%. Це в середньому, бо по окремим лікам в окремі місяці 2011 року розмір знижки сягав взагалі 94%.

В рамках цієї схеми «Санофі-Авентіс» мала так звані переліки А.1.3 та А.2.3, в які входили препарати зі знижками. Це ліки, що вже давно не унікальні, і можуть мати замінники. АМКУ з’ясував, що остаточні торгівельні надбавки на ліки з цих переліків мали торгівельні надбавки від 260 до 330 відсотків. Тоді як на всі інші – максимум 14%.

Це означає, що «санофійці» влаштовували знижки для найбільших продавців України, дозволяли їм мати супергешефт на окремих блокбастерних препаратах, а за рахунок цього доля препаратів від конкурентів стабільно була дуже низькою. Бо найбільші дистрибутори банально майже не купували у конкурентів пігулок з аналогічною лікарською речовиною чи генериків. І врешті-решт це призводить до того, що у покупця в аптеці значно зменшується можливість вибору.

Як вже говорилось, все це відбувалось у 2011 році. І продовжувалось у 2012, і частково у 2013 році. А потім «Санофі-Авентіс» самі відмовились від такого стимулювання дистрибуторів і доля конкурентів на ринку відразу почала зростати.

Зіграло свою роль і те, що ще наприкінці 2012 року АМКУ почав це розслідування. І те що в 2014 році почала падати гривня і рівень купівельної спроможності українців.

Але ж три роки відбувалось витиснення конкурентів, нагорода за яке нарешті знайшла своїх героїв. Які зараз і починають жалітись на всіх кутках, що АМКУ їх неправильно зрозумів.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

КП «Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міськради (КМДА)» 5 грудня за результатами тендеру замовило ТОВ «ВіДі Автострада» 19 легкових автомобілів на загальну суму 12,69 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить 13 автомобілів Toyota Сorolla 1,6 Live 6M/T по 487 тис грн., чотири Toyota Camry 2,5 6A/T Comfort по 761 тис грн., а також дві Toyota Highlander у найдорожчій комплектації 3,5 AWD Prestige 8A/T по 1,66 млн грн.

У відкритих джерелах є інформації, що у відповідних комплектаціях Сorolla можна придбати за 482 тис грн., Camry за 704 тис грн., Highlander за 1,66 млн грн.

Конкурентами «ВіДі Автострада»  із групи «ВіДі» Віталія Джуринського були ТОВ «Фірма «Алмаз Мотор, ЛТД» Олексія Шоха та Олександра Корнієнка з групи компаній «Алмаз» та ТзОВ «Сервісний центр «Діамант» Павла Волкова з міста Червоноград Львівської області.

Пропозиція «Алмаз Мотор, ЛТД» була нижчою від переможця – 12,27 млн грн., але її відхилили, оскільки фірма відмовилася від підписання договору. Запропонована ціна «Діаманту» була вищою від «ВіДі Автострада» і скала 12,70 млн грн. Саме такою була очікувана ціна.

У торгах також хотіли взяти участь ще дві фірми: ТОВ «Автосаміт Біла Церква» та ТОВ «Автосаміт Лтд». Але їх не допустили, оскільки підприємства пов’язані один з одним (вони мають одного засновника ПАТ «Українська автомобільна корпорація» екс-нардепа Таріела Васадзе). Крім того, вони не надали частину документів.

У липні 2017 року «Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міськради» купило у «ВіДі Пальміра» 14 Toyota Сorolla Live та одну Toyota Camry Comfort на загальну суму 7,09 млн грн.

Як повідомляли «Наші гроші», у кінці грудня 2016 року «Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міськради» поповнило автопарк, придбавши у ТОВ «Автосаміт Лтд 3 автівки Toyota Camry за 2,02 млн грн. і повнопривідний семимісний Toyota Highlander за 1,48 млн грн.

Минулого року апарат виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) уклав угоду з КП «Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міськради (КМДА)»  на послуги перевезення за 19,63 млн грн. Всього для перевезень у 2016 році замовляли 51 автомобіль:

Світла Марченко, яка є тещею керівника Октябрського районного суду Полтави Олександра Струкова, є власницею квартири вартістю біля $120 тис. Попередній власник житла був фігурантом кримінальної справи, яку розглядав суддя Струков.

Про це йдеться в розслідуванні Антона Столярова для «Змісту».

Квартира Марченко розташована в новобудові за адресою Першотравневий провулок, 7.

Раніше ця нерухомість належала ТОВ «Комфін», яке з 2010 року було фігурантом кримінальної справи податківців про виведення керівництвом «Полтава-банку» в офшор 21 млн грн та ухиляння від сплати 3 млн грн. податків. Тоді податківці підозрювали, що в 2008 році посадовці «Полтава-банку» уклали договір із віргінською компанією «Setarena Limited» про купівлю акцій ЗАТ «Курорт-Готель» у самих себе. В результаті, 21 млн грн було перераховано на рахунки банкірів, а готель оформили на їх фірму ТОВ «Комфін».

Податківці звернулися до Київського районного суду міста Полтави, який дозволив їм провести обшуки і вилучення необхідних документів. Проте 13 вересня 2010 року голова правління «Полтава-банку» Олександр Некрасов звернувся до Октябрського райсуду з зустрічним позовом, у відповідь суддя Струков заборонив фіскалам проводити документальну перевірку до розгляду справи по суті. Через півроку Октябрський суд визнав, що він не уповноважений розглядати цей позов і перенаправив його до Окружного адміністративного.

Тоді ж суддя Струков отримав від «Комфін» у безоплатне користування 38 «квадратів» нежитлових приміщень. А ще через два з половиною роки його теща Світлана Марченко оформила свідоцтво про право власності на квартиру у Першотравневому провулку, яка раніше належала все тому ж «Комфіну», а саме будівництво будинку фінансувалося «Полтава-банком».

Також Світлана Марченко з 2014 року є власницею квартири площею 87 кв м в самісінькому центрі Полтави – в новобудові на майдані Незалежності, 1Б. В підземному паркінгу цього будинку на дружину судді оформлено два паркомісця.

У вересні 2012 року Марченко також купила новий кросовер Nissan X-Trail вартістю близько $20 тис і того ж дня виписала довіренність на зятя – суддю Струкова. Суддя почав декларувати цей автомобіль тільки за 2016 рік після того, як літом минулого року його затримали поліцейські за зупинку в недозволеному місці.

Взагалі на тещу судді Струкова оформлено майна на близько $200 тис, сам він ще в 2010 році отримав квартиру від міського виконкому.

13 грудня Вища рада правосуддя має розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності 16 суддів, в цьому списку і Олександр Струков.

КП «Спецжитлофонд» 7 грудня за результатами тендеру замовило ТОВ «Скайбуд Груп» будівництва першого пускового комплексу житла в Деснянському районі за 75,62 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До літа 2019 р. на перетині вул. Мілютенка і Шолом-Алейхема зведуть дві секції житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями: 9-поверхову на 40 квартир і 18-поверхову на 68 квартир. Загальна площа квартир становить 4912,9 кв. м.

Будівництво коштує 15 391 грн. за «квадрат». Це на 5% дешевше від ціни готового житла на Дарниці від «Київміськбуду». Мінрегіонрозвитку в лютому встановило опосередковану вартість будівництва житла для Києва на рівні 11 269 грн., що на 37% дешевше.

За підсумковою відомістю ресурсів, гарячекатана арматурна сталь коштує 14 350 грн./т, а каркаси з неї – 16 350 грн./т, що відповідає ринку (тут і далі тендерні ціни вказано без ПДВ і доставки).

Газобетонні блоки Aeroc Classic купили по 1 300 грн./куб. м, тоді як на ринку їхні ціни починаються від 1 340 грн./куб. м.

Бетони замовили по 1 400 грн./куб. м. Найбільше коштів припало на бетон В25 М350 крупніше 40 мм, різновиди якого у відкритих джерелах можна знайти на 9-18% дешевше – по 1 190-1 281 грн./куб. м.

Цегла керамічна одинарна порожниста ефективна М100, керамічна одинарна повнотіла М75 коштує 3 840 грн./тис шт. У жовтні на тендері КП «Житлоінвестбуд-УКБ» другий тип коштував у півтора рази дешевше – 2 458 грн./тис шт.

Субпідрядниками з будівництва будуть ТОВ «Будівельна компанія «Адамант» і ТОВ «СТ Профі Груп», а ліфти змонтує ТОВ «Будліфтмонтаж», причому кожне виконає робіт менше, ніж на 20% вартості договору. Гарантійний строк становить десять років.

На заробітну плату піде 7,32 млн грн., тобто 10% загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 2% – 1,88 млн грн.

Ціна угоди на 2% нижча від очікуваної вартості закупівлі в 77,16 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», причому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

«Скайбуд Груп» зі статутним капіталом 500 грн. створили у червні 2015 р. Фірма продавалася на біржі за $4 550. Нині її записано на Олександра Безкровного з м. Миронівка на Київщині.

Директором є Володимир Васильович Філончук, який народився 13 вересня 1963 р. Особа з такими ПІБ володіє квартирою з першим заступником голови Державної архітектурно-будівельної інспекції Валерієм Васильовичем Філончуком, народженим того ж дня.

Торік «Скайбуд Груп» виграв у «Варда Спецбуд Монтаж» і ТОВ «Еко-Буд-Трейд» єдині два тендери «Спецжитлофонду» на 168,92 млн грн.

«Варда Спецбуд Монтаж» зі статутним капіталом 1 тис грн. створили в кінці 2014 р. Артем Молчанов із с. Доманівка на Миколаївщині та Олександр Кириченко з с. Росава на Київщині.

Дмитро Кириченко, прописаний там само в Росаві, був першозасновником  «Еко-Буд-Трейду». Нинішній його власник Максим Половко через ланцюжок партнерів пов’язаний із компаніями, близькими до директора КП «Житлоінвестбуд-УКБ» В’ячеслава Непопа та Михайла Голиці – екс-очільника Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА та президента АТ «ХК «Київміськбуд». Керує «Еко-Буд-Трейдом» Сергій Драч – голова наглядової ради ВАТ «Трест «Київміськбуд-4» і колишній перший заступник голови ДАБІ. Він був прописаний в одному будинку з Володимиром Філончуком.

Крім того, на Олександра Кириченка записане ТОВ «Віді Трейд», від імені якого киянам приходили підроблені квитанції на оплату ремонту під’їздів.

Нині «Варда Спецбуд Монтаж» належить киянину Максиму Кузьменку, який у 2015 р. йшов у Київраду від партії ВО «Батьківщина». Він також володіє ТОВ «Укрфінанс-Інвест» (раніше – «Компанія з управління активами Укрміськбуд-Фінанс»).

Свого часу Кузьменко володів і керував ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції». Потім його записали на Мар’яна Победінського з Івано-Франківська, який орендує якесь майно у Володимира Прокопіва – заступника мера Києва Віталія Кличка. Нині фірму оформлено на Степана Константінова з Бахчисарая.

Усього «Еко-Буд-Трейд» із грудня 2015 р. виграв тендерів на 7,55 млрд грн., а «Варда Спецбуд Монтаж» із квітня 2016 р. – на 877,20 млн грн.

Філії ПАТ «Українська залізниця» з 10 серпня по 5 грудня за результатами тендерів уклали 61 угоду з ТОВ «Сота Україна» про постачання сталі на загальну суму 173,73 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

• «Панютинський вагоноремонтний завод» замовив сталі на суму 75,64 млн грн.

Найбільший договір вартістю 3,69 млн грн. стосувався поставки 161 т швелерів №14 марки 09Г2С виробництва ПрАТ «Євраз ДМЗ» або ПрАТ «Азовсталь» по 22 944 грн./т.

• «Дарницький вагоноремонтний завод» дасть фірмі ще 57,31 млн грн.

Найбільший підряд вартістю 3,85 млн грн. передбачав поставку 170 т товстолистового прокату 7х1500(2000)х6000мм марки 09Г2С від ПрАТ «ММК ім. Ілліча» по 22 637 грн./т.

• «Стрийський вагоноремонтний завод» заплатить за метал 36,47 млн грн.

Найбільше замовлення вартістю 3,86 млн грн. стосувалося поставки 170 т листової сталі 5х1500х6000(5100) мм марки 09Г2С від того ж «ММК ім. Ілліча» по 22 692 грн./т.

• Крім того, «Рефрижераторна вагонна компанія» зробила замовлень на 2,85 млн грн., а «Львівська залізниця» – на 1,45 млн грн.

Зараз у філії «Центр забезпечення виробництва» «Укрзалізниці» є діючий контракт з ТОВ «Метінвест-СМЦ» на постачання металопрокату, у тому числі зі сталі 09Г2С. Товстолистовий прокат товщиною до 12 мм компанія Ріната Ахметова постачає по 22 066 грн/т, тобто на 3% дешевше від закупівельної ціни вагоноремонтних заводів «Укрзалізниці».

Раніше влітку «Сота Україна» продавала Панютинському заводу сталь 09Г2С 4-12 мм по 20 153-23 068 грн./т.

Нині з нею на найдорожчих тендерах Стрийського і Панютинського заводів змагалось лише ТОВ «М Д Групп», а на найдорожчому тендері Дарницького заводу – тільки ТОВ «Альфа-Метал-Компані».

ТОВ «Метінвест-СМЦ» з групи Ріната Ахметова марно вимагало змінити умови поставки з CPT на FCA або DDP, збільшити строк поставки після письмового повідомлення з 5 до 30 днів та дозволити тендерне забезпечення у формі страхової гарантії замість виключно банківської. При цьому переможець тендеру виграв торги з обіцянкою поставляти прокат від заводів ім. Ілліча та «Азовсталь» з групи Ахметова.

Столична «Сота Україна» зареєстрована в ЄДР 6 травня, тобто за місяць до оголошення перших із нинішніх виграних нею тендерів. У червні-липні вона виграла тендерів філій «Укрзалізниці» на 281,13 млн грн., деякі з яких були оголошені ще до її створення.

Засновником переможця значиться консультативно-торгівельна компанія «Сота-Онлайн Холдінг» («Sota-Online Holding», Латвія) Тетяни і Міхаїла Росаніних.

Останній у 1990-их рр.. очолював відділ VIP-обслуговування ризького «Saules Banka», який у 2001 р. став «Rietumu Banka», а в 2008 р. судився з офшорами щодо боргів ПАТ «Реал Банк». Пізніше в український банк зайшли Сергій Курченко і «Сім’я», а в 2014 р. він був ліквідований.

Директором «Сота Україна» є Ганна Авраменко. Особа з такими ПІБ є аудитором і керує ТОВ «Укртрансінвест» вірґінської «Ен.Сі.Юнайтед», яке у 2010-2012 рр.. виграло тендерів залізниці на 512,80 млн грн.

Раніше людина з такими даними також володіла ПП «БС Інвест» з Юрієм Чумаком і Тетяною Чубій, яке нині належить Олегу Кучеру. Торік цей же Чумак був кандидатом на посаду судді Верховного Суду України.

На найближчу сесію Київської міської ради (КМР) внесене питання щодо змін до договорів оренди земельних ділянок, наданих ТОВ «Ковчег». Про це йдеться в проекті рішення міськради, яке оприлюднене на сайті КМР.

В ньому пропонується внести зміни до договорів оренди земельних ділянок (категорія земель – землі житлової та громадської забудови), укладених між КМР та «Ковчегом» у 2004 та 2011 рр., та змінити по договорам «Ковчег» на ТОВ «Скайпроджект», оскільки на останню фірму переходить право власності на нерухоме майно. Мова йде про договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва від 29 травня 2017 року.

У 2004 році Київрада надала в оренду «Ковчегу» землю площею 0,1372 га на перетині Предславинської з вул. Лабораторною (раніше Ульянових), у Печерському районі коло Палацу «Україна». Того ж року фірма викупила житловий будинок за цією адресою. Міськрада ухвалила рішення про передачу фірмі двох ділянок загалом на 0,42 га під будівництво. Ділянку площею майже 14 соток – фірмі віддали в оренду, а ще одну по сусідству площею 0,28 га продали за 2,81 млн грн.

Також у 2004 році голова КМДА Олександр Омельченко підписав розпорядження про надання дозволу «Ковчегу» на роботи не по викупленому будинку та на реконструкцію та забудову сусідньої території по вул. Червоноармійській, 91 та 93, по вул. Предславинській, 22 і по вул. Ульянових, 11а літ. «Б». Будівництво розпочали у 2006 р., однак так і не завершили.

У 2011 році «Ковчегу» надали в оренду сусідню ділянку площею 0,0095 га на вул. Лабараторній 9-в. Згідно з даними Кадастрової карти та Майновим реєстром, наразі біля Палацу «Україна» «Ковчег» має чотири земельні ділянки загальною площею 0,3155 га. У травні та вересні 2017 року всі ці ділянки фірма передала в суборенду «Скайпроджекту», яка по сусідству у приватній власності має три ділянки загальною площею 0,8355 га за адресами: вул. Предславинська, 7/20, у кварталі, обмеженому вулицями Великою Васильківською, Предславинською та Ульянових, а також Червоноармійська, 93.

Власником трьох ділянок за договорами купівлі-продажу «Скайпроджект» став 29 травня, тобто у той самий день, коли придбав незавершене будівництво (об’єкт житлової нерухомості, готовність якого складає 64%), яке знаходиться на семи ділянках, які належать або знаходяться в суборенді і фірми. Того ж дня «Скайпроджект» за вищевказаними адресами купив два нежилих будинки, чотири нежилих приміщення та три квартири загальною площею 920 кв м.

ТОВ «Скайпроджект» створене у 2016 році. Його засновниками є тесть відстороненого глави ДФС Романа Насірова, відомий забудовник Олександр Глімбовський та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фінансист», бенефіціаром якого є ще один відомий забудовник Вагіф Алієв.

Власниками фірми «Ковчег» є Владислав Шевченко і Євген Зарицький. «Ковчег» є співзасновником фірми ТОВ «Торговий дім «Фенікс». Там «Ковчегу» належить 99%, ще 1% записаний на Юрія Бобра. Бобер  багато років був зареєстрований за однією адресою з Володимиром Крапивиним, бізнес-партнером і другом колишнього першого замголови КМДА Кличка Ігоря Ніконова і Вагіфа Алієва (Ніконов розповідав в інтерв’ю, що його «К.А.Н.» – це абревіатура від прізвищ трьох засновників «Крапивин-Алієв-Ніконов»).

Один з власників «Ковчегу» Шевченко є бізнес-партнером Вікторії Глєбової, яка у свою чергу є партнеркою Галини Рябікіної, дружини колишнього замголови КМДА Кличка Павла Рябікіна.

У 2015 році Державна фіскальна служба відкрила кримінальне провадження за статтею «Фіктивне підприємництво», в якому фігурувало ТОВ «Ковчег». Згідно з ухвалою Солом’янського райсуду Києва від 15 травня цього року (за два тижня до продажу недобудови), слідчий ДФС звернувся з клопотанням надати доступ до бухгалтерських документів фірми щодо господарський операцій з ТОВ «Мегалайн Глобал Юкрейн». Це підприємство будувало висотку на замовлення «Ковчегу» неподалік Палацу «України», а також було підрядником будівництва ТРК «Лавина» для Алієва.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» 1 грудня за результатами тендеру замовило ТОВ «ВЛД Груп» будівництво каналізаційних мереж на 49,50 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2019 року збудують каналізацію для приватних будинків по вул. Бердянській, Бугорній, Ясногірській, Чаплигіна, Бакинській, Ризькій, Невській, Цулукідзе, Магістральній, по провулкам Чаплигіна, Бакинському, Бердянському, Щусєва, Ризькому, Орловському. Гарантійний строк становить 18 місяців.

За підсумковою відомістю ресурсів, із загальної суми 8,41 млн грн. піде на труби (тут і далі тендерні ціни вказано без ПДВ і доставки).

Труби полiетиленовi для холодної води РЕ 100 SDR-17(1,0 МПа) коштують на 35-42% дорожче від ринкових цін. Наприклад, діаметр 500х29,7 мм замовили по 4 052 грн./м, тоді як у жовтні вони продавались у відкритих джерелах по 2 853 грн./м.

Ціни на труби ВЧШГ вищі від ринку на 25-58%. Так, діаметр 400 мм купили по 4 846 грн./м, хоча в інтернет-магазинах у жовтні їх можна було знайти по 3 172-3 868 грн./м залежно від типу з’єднання.

Природний рядовий пісок коштує 160 грн./куб. м, щебінь – 85-170 грн./куб. м, а деревина – 1 320-1 850 грн./куб. м, що відповідає ринку.

Асфальтобетон щільний дрібнозернистий В-10 замовили по 1 410 грн./т, щільний крупнозернистий КЗ-10 – по 1 203 грн./т.

Бортові камені БР300.30.15 обійдуться у 456 грн./шт., хоча у серпні можна було знайти у продажу дещо дорожче – по 490 грн./шт.

Ціна угоди на 13% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 56,65 млн грн.

ТОВ «ТДС Буд Інвест» Тараса Скрипнюка пропонувало на 0,4% нижчу ціну, але його відхилили за нестачу довідки про відсутність податкової заборгованості, додатків до аналогічного договору, кошторисів, реєстру документів та копії витягу з ЄДР. Фірма оскаржила своє відхилення і визначення переможцем «ВЛД Груп» в АМКУ, проте адмінколегія не задовольнила скаргу.

Дорожчим конкурентом було ТОВ «Компанія «Сфера Комфорту» Яни Леонідівни та Юрія Олександровича Бессаг, які також володіють ТОВ «Компанія «Бі Енерджі». Обидві їхні фірми зі статутним капіталом 2 тис грн. прописані в одній квартирі з Юрієм Бессагою.

Загалом із травня 2016 року суперник отримав невеликих підрядів на 7,14 млн грн.

Київська «ВЛД Груп» зі статутним капіталом 40 тис грн. створена у лютому 2016 року. Директором є Олег Приймак, а засновником – Ярослав  Михайлович Гречко, який керує ТОВ «Солбудінвест» Михайла Михайловича Гречка, Володимира Вікторовича та Віктора Вікторовича Бесаги.

Раніше партнером Бесагів там була Ніна Рибалко, співвласниця ТОВ «Юверс Україна» разом із Валерієм Скіценком. Останній був прописаний із Ганною Скіценко – донькою екс-голови «Київавтодору» Володимира Жукова та екс-депутата Київради від «Удару».

Свого часу Бесагам також належало ТОВ «Виробничо-комерційний центр «Сервіт», нині записане на грузина Олегі Фховелашвілі. У 2014 р. ця фірма розіграла тендер КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» м.Києва на реконструкцію теплових мереж за 2,00 млн грн. із ТОВ «Вайрон Енерго», з яким мала спільний номер телефону. «Вайрон Енерго» тоді було записане на вищезгаданого Олега Приймака – директора «ВЛД Груп».

Усього з липня переможець виграв тендерів на 68,79 млн грн., з яких 68,45 млн грн. – у нинішнього замовника на будівництво каналізації у приватному секторі.