Печерський районний суд м. Києва надав слідчим Генпрокуратури доступ до даних провайдерів мобільного зв’язку щодо директорів 39 столичних ринків за період з 01.01.2016 по теперішній час. Про це свідчать ухвали від 26 жовтня.

Слідчі перевірять телефони завідуючих таких ринків: «Володимирівський», «Дарницький», «Оболонь», «Відраденський», «Лісовий», «Ст. метро Дарниця», «Полюс», «Позняки», «Вигурівський», «Ремонтник», «Юність-2», «Деміївський», «Феофаніївський», «Торговий Дім Дніпро», а також «Бесарабський», «Лівобережний», «Житній», «Лук’янівський», «Нивки», «Мостицький», «Борщагівський», «Bazzar на Лісовій», «Колібріс», «Фермер», «Севастопольський», «Печерський», «Універсам-12», «Полісся», «Ілліс», «Радосинь», «Виноградар», «Явір-95», «Одеський», «Оптіма», «Солом’янський», «Березняки», «Маяк», ТОВ «Форест-груп» і ТОВ «Агроринок».

Генпрокуратура проводить розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001137 від 27.04.2016 за підозрою директора Державного наукового-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Загребельного Володимира Олександровича та двох завідувачів відділів держінституту в отриманні неправомірної вигоди.

За даними слідства, був розроблений механізм вимагання та одержання хабарів за надання висновків якості м’ясної продукції. За цією схемою хабарі надавали завідуючі ринків. За даними слідства, розрахунок був 50 грн за кожний виданий висновок. Загалом таких висновків протягом одного місяця лише на ринку «Дарницький» надається більше тисячі.

У червні ГПУ задокументувало і викрило факт передачі завідувачами директору Держінституту 211 тис грн.

23.06.2016 усім трьом службовцям було оголошено підозру по ч. 3 ст. 368 КК України, що передбачає від 5 до 10 років позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна.

За даними слідства, до злочинної схеми може бути причетним колишній виконувач обов’язків голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

24 червня суд визначив завідувачам відділів 217 тис грн застави, а директору Загребельному – 298 тис грн. 26 липня через порушення умов застави суд змінив запобіжний захід Володимира Загребельного на тримання під вартою.

ДП «Укрспирт» 11 жовтня уклало угоду з ТОВ «Галич агро-стек» на постачання бурякової меляси на Ковалівське МПД (Тернопільська обл.) на суму 7,50 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Угода стосується 3 тис тонн меляси по 2 500 грн./т з урахуванням вартості транспортування автоцистернами чи залізницею. Наразі узгоджено постачання 1 тис тонн.

Засновниками ТОВ «Галич агро-стек» є тернополець Олександр Кубай і Ольга Люшняк. Це дружина нардепа від БПП Миколи Люшняка, який обирався по мажоритарці на Тернопільщині. У парламенті він входить до аграрного комітету. Раніше Микола Люшняк сам очолював фірму «Галич агро-стек».

Напередодні «Укрспирт» уклав аналогічну угоду на тих самих умовах про поставку меляси на Ковалівське МПД ще з однією фірмою – ПСП «Мелекс» Олени Шахаєвої.

Військова прокуратура Одеського гарнізону Південного регіону України на початку жовтня розпочала кримінальне провадження стосовно купівлі Одеською міською радою приміщень колишнього аеродрому «Застава» у ТОВ Авіакомпанія «Одеса» за 146,85 млн грн. Про це свідчить ухвала Приморського райсуду м. Одеси від 6 жовтня.

Приміщення розташовані по вул. Тираспольське шосе, 22-Г в Одесі. З 1991 року власником цієї нерухомості було ТОВ Авіакомпанія «Одесса» на підставі договору купівлі-продажу.

Цей договір неодноразово визнавався судом недійсним. Однак потім ці рішення скасовувалися. При цьому у даній справі у матеріалах зазначено, що право власності ТОВ Авіакомпанія «Одесса» на будівлі та споруди підтверджено, зокрема, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2009, якою зобов’язано Одеське БТІ зареєструвати право власності на них за фірмою. Згадка про цю постанову є тут.

30 червня цього року Одеська міська рада надала згоду на придбання у комунальну власність споруд на вул. Тираспольське шосе, 22-г. А 21 вересня затвердила розмір викупної ціни приміщень у сумі 146,85 млн грн і доручила Департаменту комунальної власності міськради укласти договір з фірмою.

Викупну ціну визначило ТОВ «Консалтінгова компанія «Бюро оцінки Стефанович», найняте вказаним департаментом.

За даними слідства, станом на листопад 2010 року загальна площа приміщень становила 7783 кв м. А міськрада заплатила за 6065 кв м. Слідчі вказують, що три об’єкти були виділені з комплексу і їм присвоїли нові адреси.

З травня 2010 року засновниками ТОВ Авіакомпанія «Одесса» були Галина Курочкіна з Одеси та Микола Щевич з с. Горенка Києво-Святошинського району.

Досудовим розслідуванням встановлено, з 31.05.2016 Курочкіна стала єдиним засновником фірми. При цьому Щевич стверджує, що він ніколи ні письмово, ні усно не пропонував Курочкіній викупити свою частку, не погоджував питання відчуження його частки та не укладав відповідний договір її відступлення.

У подальшому 07.06.2016 директором ТОВ Авіакомпанія «Одесса» було обрано Лісниченка Леоніда Олександровича з Одеси, який 08.06.2016 став єдиним засновником фірми. А 05.09.2016 засновником та керівником ТОВ Авіакомпанія «Одесса» став вже Вірченко Андрій Васильович з Одеси.

Лісниченко та Вірченко є співзасновниками Адвокатського об’єднання «Вірченко та партнери». За даними «Української правди», дружні стосунки з Вірченком підтримує Хачатур Сардарян, син одеського бізнесмена Сурена Сардаряна, компанії якого отримують багатомільйонні підряди на ремонти доріг. Саме син знайшов фірму «Вірченко та партнери» для «вирішення» питань оштрафованих підприємств – за даними видання, йдеться про схему отримання відкатів у Держінспекції контролю за цінами ще у 2009 році.

Військова прокуратура почала провадження №42016161010000308 03.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2 та ч. 2 ст. 364 КК України (підроблення документів, що подаються для реєстрації юрособи; протиправне заволодіння майном підприємства; зловживання владою).

6 жовтня суд надав слідчим доступ до оригіналів усіх документів, які послугували підставою щодо державної реєстрації усіх змін стосовно ТОВ Авіакомпанія «Одесса», а також до оригіналу реєстраційної справи фірми.

За даними місцевих ЗМІ, площа колишнього аеродрому складає близько 140 га. Куплені будівлі планують знести заради розширення кладовища, яке примикає до «Застави».

Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області 1 листопада за результатами тендеру замовила ТОВ «Українська будівельно-інвестиційна компанія «Укрбудінвест» будівництво школи за 71,87 млн грн. Про це повідомляється у «Прозорро».

До початку 2018 р. мають звести триповерхову школу на 650 учнів по вул. Парковій, 34-Б (проект на фото).

Виконають земляні та будівельні роботи, зовнішнє і внутрішнє оздоблення, влаштують спортивний та актовий зали, інженерні мережі, блочну котельню та футбольне поле, встановлять два ліфти, придбають і змонтують обладнання та меблі, благоустроять та озеленять територію.

Будівництво коштує 111 тис грн. за місце. За даними Мінрегіонрозвитку, будівництв шкіл нині коштує 70 тис грн. за місце, тобто на третину дешевше. Однак невідомо, чи включає міністерство до своїх розрахунків спорудження котелень. Також невідомо яку суму витратить будівельний підрядник на умеблювання школи.

Загальнобудівельні роботи в обсязі 35% на суму 25,16 млн грн. виконає субпідрядник ТОВ «Будівельна компанія «Будстар Плюс».

На заробітну плату піде 4,72 млн грн., тобто 7% від загальної суми угоди.

Київський «Укрбудінвест» входить в однойменну асоціацію і належить Віталію Івановичу та Олександру Віталійовичу Сєнькіним. Директором є Віктор Ширін.

Принаймні до початку 2015 р. одним із співзасновників Заслуженого будівельника України Віталія Сєнькіна був Олександр Сич і його ТОВ «Трест Бориспільсільбуд».

У серпні 2015 р. фірма-переможець виграла тендер нинішнього замовника на реконструкцію медамбулаторії за 14,95 млн грн.

Засновницею субпідрядника «БК «Будстар Плюс» із Петропавлівської Борщагівки є Ніна Приданюк. Керує фірмою зі статутним капіталом 10 тис грн. Олександр Приданюк.

Єдиним конкурентом було бориспільське ТОВ «БК «Дельта» Максима Вольнова з вищою на 0,3% ціною. Раніше співзасновниками були Валерій Оврамець і його ж ПП «Енпро», яке нині належить Валерію Поліщуку. Обидві фірми мають статутний капітал 500 грн.

Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628 Кременчуцької міської ради Полтавської області 3 листопада за результатами тендеру замовило ТОВ «Артсіті» новий легковий автомобіль за 512 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 10 листопада поставлять седан Toyota Corolla Live CVT із бензиновим двигуном об’ємом 1,6 л екологічного стандарту Євро 5.

Автівка кольору «сірий металік» буде оснащена аудіосистемою з чотирма динаміками та передніми подушками безпеки.

У відкритих джерелах є дані про продаж цієї комплектації по 515 тис грн.

Дорожчим конкурентом був харківський дилер Nissan – ТОВ «Технік Центр».

Заявки ТОВ «Хюндай Центр Полтава» і ТОВ «Сан Моторс» були на 9% дешевшими, але їх відхилили. Першу – через відсутність у пропонованого Hyundai Elantra підігріву передніх сидінь і рефлекторних галогенових фар зі світлодіодними денними ходовими вогнями та шість ступенів трансмісії замість семи. Другу – через відсутність проекту договору, документів про повноваження представника, листа-гарантії про дотримання законодавства та інші недоліки паперів.

Харківський дилер Toyota «Артсіті» належить Олегу Топчію і росіянину Олександру Лалаяну, які також володіють ТОВ «Інтертранссервіс», ТОВ «Автоарт» і ТОВ «Арт-Лекс» (група компаній «Автоарт»). Директором фірми-переможця є Роман Унрау.

Раніше Лалаян мав 50% акцій ПрАТ «Страхова компанія «Гарантія Життя». Із 30 січня Нацкомфінпослуг позбавила цю фірму ліцензії на добровільне страхування життя, бо її контролював громадянин держави-агресора Росії.

КАТП 1628 очолює Сергій Шиян. Із 2013 р. підприємство виграло торгів Кременчуцького міськвиконкому на перевезення працівників на 6,55 млн грн. Відтак замовлений автомобіль може бути призначений саме для цього.

За умовами березневого тендеру автопарк підрядника міськвиконкому може бути таким:

• Toyota Camry – 1,
• Toyota Corolla – 1,
• Ford Focus – 2,
• Ford Fusion – 1,
• Skoda Superb Ambition – 1,
• Skoda Octavia – 2,
• Chevrolet Lacetti – 1,
• ВАЗ 2107 – 1.

ПАТ «Донбасенерго» заплатить 1,06 млн грн. пені за недопоставку вугілля державному ПАТ «Центренерго» із заявлених 12 мільйонів штрафу. Про це свідчить постанова Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня.

У 2015 році «Центренерго» подало позов про стягнення з «Донбасенерго» 23,70 млн грн. попередньої оплати і пені.

Йдеться про контракт на поставку вугілля від 02.09.2014, по якому, за твердженням держкомпанії, поставку здійснено несвоєчасно та не у повному обсязі.

Встановлено, що «Центренерго» перерахувало 82,88 млн грн. як попередню оплату по договору. А «Донбасенерго» вугілля недопоставило,

«Центренерго» подало позов про стягнення 11,68 млн грн. передоплати. Решта 12 млн грн. це штрафні санції, з яких 2,50 млн грн. – це пеня за порушення строків поставки, а 9,51 млн грн. – пеня за непоставлений товар.

У 2015 році «Центренерго» виграло позов у місцевому та апеляційному суді. Вищий госпсуд у січні 2016 року скасував рішення в частині стягнення пені за несвоєчасність і неповноту поставки.

У матеріалах справи є залізничні накладні про те, що вугілля було поставлене на «Центренерго» у вересні-жовтні 2014 року, тобто у строк. Разом з тим, акти-приймання передачі вугілля були підписані аж у грудні.

ВГСУ визнав, що залізничні накладні можуть бути доказами поставки вугілля у строк.

Справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У березні 2016 р. Господарський суд Києва позов про стягнення пені задовольнив частково, стягнувши тільки 1,06 млн грн.

Суд вирішив, що товар був поставлений без порушення строків. Пеню за недопоставку суд зменшив, виходячи з того, що непоставлений товар був оплачений покупцем тільки частково. Так, вартість непоставленого товару складала 52,57 млн грн., а замовник оплатив тільки 11,68 млн грн, Тому суду нарахував пеню із суми фактично заплачених коштів, а не всієї вартості товару.

За підрахунками суду з «Донбасенерго» мали стягнути удвічі більшу суму – 2,11 млн грн. Але підприємство попросило про зменшення пені на 50%. Боржник зіслався на те, що контракт укладався у надзвичайних обставинах з метою недопущення тяжких наслідків для «Центренерго». Для самого «Донбасенерго» договір начебто не мав комерційної вигоди, оскільки вугілля продавалося за ціною закупівлі. Також «Донбасенерго» поскаржилось на тяжкий фінансовий стан.

 «Центренерго» подало апеляцію і стверджувало, що суд неповно з’ясував обставини. «Центренерго» повідомило, що не мало права використовувати вугілля до підписання актів прийому-передачу і що суд зробив неправильний висновок щодо умови попередньої оплати.

Однак апеляційний суд знову став на бік «Донбасенерго». Суд вирішив, що залізничні накладні свідчать про фактичну передачу вугілля «Центренерго». Підписання актів приймання-передачі є також обов’язком і «Центренерго». У матеріалах справи немає доказів, що акти були підписані пізніше саме з вини постачальника – «Донбасенерго».

Основними акціонерами «Донбасенерго» є держава з часткою 25% і ПрАТ «Енергоінвест-Холдинг» з пакетом майже 61%. Бенефіціаром «Енергоінвест-Холдинг» раніше значився донецький бізнесмен Ігор Гуменюк, хоча справжнім господарем «Донбасенерго» називали сина екс-президента Олександра Януковича. У 2016 році бенефіціарами «Енергоінвест-Холдинг» стали американець Роберт Бенш і грек Андреас Церні. Останній відомий як виходець із України Андрій Чорний, у минулому він займався продажем українського вугілля за кордон. Учасники ринку стверджують, що Андрій Чорний не міг самостійно придбати «Донбасенерго».

Голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв підписав розпорядження про надання дозволу фізичній особі Олені Позняк на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 49 років земельної ділянки площею 0,6 га.

Про це пише видання «МОСТ».

Ділянка знаходиться на території Великокардашівської сільради і  буде виділена з земель запасу державної форми власності водного фонду. Хоча офіційно ділянка виділяється під сінокіс.

Володимир Білий (у формі) на зустрічі з кандидатом в президенти Петром Порошенком в Каховці.

Олена Позняк працює директором ТОВ «Херсонагропродукт», засновниками якого є Володимир Білий та його дочка Влада Біла. Позняк і Білий прописані за однією адресою.

Володимир Білий також є радником голови Херсонської ОДА Гордєєва, був радником попереднього губернатора Андрія Путилова, а також входить до ради Херсонської територіальної організації «БПП «Солідарність».

Білий виступав на «Антимайдані» в Херсоні. Він також відомий як бізнес-партнер родини нинішнього керівника концерну «Укроборонпром» Романа Романова. Разом з його дружиною Людмилою Романовою, Білий є співвласником ДП «Рено центр Херсон» приватного підприємства «Сервіс плюс».

Міністерство оборони України 4 листопада за результатами тендеру уклало три угоди з ТОВ «Август Пром» про постачання палива на загальну суму 398,74 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 20 грудня поставлять 18 571 т авіаційного палива Джет-1 по 18 490 грн. та 2 500 т бензину А-80А-ДЗ по 22 147 грн. за тонну.

У тендерній пропозиції фірми вказано, що бензин виготовлений фірмою ТОВ «Трейд Коммодіті», авіапаливо – компанією «Motor Oil (Hellas) Corinth Refineries S.A.» (Греція).

Конкурентами були ТОВ «Вог Аеро Джет», ТОВ «Техойл Рітейл», ПП «ОККО-Бізнес Контракт», ТОВ «Елемент Нафта» і ПАТ «Укргазвидобування». Останнє виграло торги за ще одним лотом на поставку бензину А-80 на 55,12 млн грн., однак угоду ще не оприлюднено.

«Август Пром» із Кам’янського (Дніпродзержинськ) зі статутним капіталом 1 тис грн. належить Георгію Гнояному. Фірма прописана за однією адресою з «Трейд Коммодіті» по просп. Аношкіна, 80/1, квартира 24,41,42.

У грудні 2015 р. засновницею «Август Пром» була Ольга Жукова. Тоді Міноборони за 95,37 млн грн. замовило фірмі дизпаливо, в якого майже вийшов строк придатності.

Гнояний разом із ТОВ «КУА «Капітал Груп» є засновником дніпровських ТОВ «Скайторг» і ТОВ «Мета Оіл» (мережа автозаправок «Sky»). Їхнім бенефіціаром значиться Інна Свиридовська – член ревізійної комісії ПАТ «Нерухомість столиці» та бенефіціар низки компаній із групи «НЕСТ» братів Вадима і Володимира Трофименків.

Вадим Трофименко в 2007-2012 р. був нардепом від партії «Батьківщина».

У 2013-2014 р. до наглядової ради «НЕСТ» входив Ігор Гринів – нинішній голова фракції «Блоку Петра Порошенка» в парламенті. До квітня 2016 р. туди ж входили співвласник чернігівського заводу «ЧЕЗАРА» Анатолій Долеско та Олександр Сівкович – син екс-замсекретаря РНБО Володимира Сівковича. Нині членом наглядової ради «НЕСТ» є Ігор Дріжчаний, екс-голова СБУ.

Нагадаємо, у квітні Міноборони замовило «Трейд Коммодіті» палива на 1,25 млрд грн.

За даними Сергія Куюна з консалтингової групи А-95, ціну за цими угодами змінювали щонайменше двічі, внаслідок чого вона суттєво перевищила ринкову. Як пише аналітик, армія переплатила постачальнику понад 100 млн грн.

Засновником «Трейд Коммодіті» з 2011 р. є Вадим Майко. Джерела «OilNews» на паливному ринку вважають, що за «Трейд Коммодіті» стоять інтереси одного з найвпливовіших політичних угрупувань України. Фірма почала активно брати участь в тендерах держпідприємств в 2015 році, отримавши підряди вже на 2,27 млрд грн.

Завод Порошенка на правах «прокладки» ввійшов у союз з приватно-державним сімейством корабелів Жукова.

Уперше за останні роки держава почала витрачати великі гроші на свої кораблі. У зв’язку з планами по утворенню «Шовкового шляху» (залізничного сполучення для вантажів між Україною і Китаєм) знадобились старі пороми для перевезень через Чорне море.

Цих поромів у нас два, і на ремонт одного з них – «Героїв Шипки» – вже провели тендер ціною  34,93 млн грн. На другий пором – «Героїв Плевни» – торги ще не відбулись.  Зате відбувся тендер вартістю 29,09 млн грн. на ремонт рятувального судна «Сапфір», яке має забезпечувати безпеку інших кораблів у відкритому морі, але вже шість років стояло на приколі.

На сайті “Ленінської кузні” Петро Порошенко досі виглядає молодим нардепом.

Обидва підряди на загальну суму 64 млн грн. минулого тижня виграло ПАТ «Ленінська кузня», яке офіційно належить президенту України Петру Порошенку. З одного боку це і не дивно з огляду на те, що такий завод справді є. Але до цих підрядів є питання і по формі, і по суті.

Очевидно, що розташована у Києві «Ленінська кузня» ніяким чином не може прийняти на ремонт морські судна. Вони просто не допливуть до столиці по мілкому для них Дніпру. Суто дистанційну функцію київського заводу підкреслив прес-реліз державної «Судноверфі «Україна» про те, що «Сапфір» почали ремонтувати саме в доку одеського держпідприємства (скачати прайс sapfir-dohovir-80-v-16-vid-27-10-2016-r-z-dodatkamy). У цьому повідомленні завод Порошенка згадали лише дотично, назвавши якимись «киевскими корабелами», з якими буде якась кооперація по ремонту. А це ж був прес-реліз підприємства, яке формально найняли як субпідрядника.

Після такого початку мабуть вже не дуже здивує наступна частина.

В обох тендерах у «Ленінської кузні» було лише по одному конкуренту. Та сама «Судноверф «Україна» змагалась з президентським заводом за підряд на ремонт порому «Героїв Шипки». А за ремонт рятувального «Сапфіру» єдиним конкурентом було ПП «Пі. Ей. Ай. шипменеджмент інк».

Ці конкуренти «Ленкузні» пов’язані між собою шлюбними стосунками. Засновниця  «Пі. Ей. Ай. шипменеджмент інк» Марина Жукова є дружиною директора «Судноверфі «Україна» Петра Жукова. Жодне інше судноремонтне підприємство не змогло встромитись у ці розіграші.

Бажаючі були. На ремонт порому також претендували маловідоме ТОВ «Агат-інтер» з меншою на 2 млн грн. від переможця ціною та ПрАТ «Іллічівський судноремонтний завод» («ІСРЗ»).

Дешевшу фірму, яка була створена незадовго до тендеру, відхилили саме за відсутність підтвердженого досвіду роботи.

А ось з «ІСРЗ» – справжнім судоремонтним заводом і взагалі одним з найпотужніших в Україні – обійшлись у найгірших традиціях формалізму. Його заявку було відхилено через відсутність довідки про гарантійні терміни у довільній формі. Це не якийсь страшний документ. Це всього-навсього папірчик з одним реченням на кшталт «гарантуємо якість та надійність наданих послуг протягом 12 місяців з моменту підписання Акту приймання», завірений лише підписом директора та печаткою самого підприємства.

Фактично на виготовлення такої довідки секретарці з директорським факсиміле потрібно дві хвилини, і ще стільки ж на її додавання в систему «Прозорро». Однак цього не було вчасно зроблено. Чому –  не знаємо, можливо хтось банально забув це зробити. Але залізничники, які і проводили тендер на ремонт залізничного порому, у цій ситуації зробили лише одне – миттєво викинули «ІСРЗ», не допустивши завод до аукціону. А відтак нам залишається лише гадати, якими б могли бути результати торгів, у яких «Ленкузня» та судноверф Жукова зробили абсолютно символічні кроки по зниженню ціни лише на 30 тисяч гривень. Це становило жалюгідні 0,1% знижки від очікуваної ціни.

А те що «ІСРЗ» могло б запропонувати  менше – сумнівів немає. Річ у тім, що цей тендер на ремонт «Героїв шипки» був не першим цього року. Весною залізничне держпідприємство «Ліски» вже оголошувало торги. Але вони тоді не закінчились обранням підрядника через брак учасників – тоді не прийшла ні «Ленкузня», ні «Україна» Жукова, ні «Пі.Ай.Ей» Жукової. Заявлявся лише «ІСРЗ», який тоді пропонував виконати ремонт за 33,30 млн грн. (скачати кошторис geroi_shipki_tender_1-vesna-isrz):

Це було на півтора мільйони дешевше від нинішніх 34,93 млн грн., з якими зрештою перемогла «Ленкузня» (скачати прайс parom-dohovir_pat-leninska-kuznya_451-yui):

І у випадку реальної конкуренції ціна могла б бути меншою. Але, на жаль, ми цього вже не дізнаємось. Бо на іллічівському заводі хтось забув зробити простеньку довідку, а залізничники не зробили нічого, аби реальний конкурент зміг дозаявити дрібний папірчик.

Тож єдине на що залишається сподіватись, що хоча б на наступному тендері буде справжня конкуренція. Нагадаємо, що свого тендеру ще чекає «Героїв Плевни». Не будемо прогнозувати, чи вистачить у іллічівців сміливості тепер кинути виклик парі Порошенко-Жуков. Хоча було б круто побачити, наскільки б і по яким позиціям впав би прайс ремонтників на нормальних торгах. І порахувати потім скільки ж переплатила держава за ремонт «Героїв Шипки» і «Сапфіру».

PS. Про всяк випадок. Поки ми готували статтю у справи з’явився політичний підтекст. Публічним спікером по судноремонтним тендерам є колишній директор «Судноверфі «Україна» Олексій Мусатов, нині помічник нардепа Дениса Силантьєва («Радикальна партія»). Він у фбуці неодноразово висловлювався критично щодо результатів вищеописаних тендерів. А 6 листопада Мусатов повідомив про зустріч Силантьєва з заступником міністра внутрішніх справ Хатією Деканоїдзе щодо корупції у портах країни.

Тут варто нагадати, що «Судноверф «Україна», яка вже ремонтує «Сапфір» і яка допомогла порошенківській «Ленкузні» виграти підряд на ремонт порому, є підрозділом «Одеського морського торгівельного порту». А його у вересні очолив Геннадій Ткачук. Це вінницький бізнесмен, який донедавна очолював «Укрпошту» і є братом нардепа від БПП Геннадія Ткачука. Останній входить в групу нардепів, близьких прем’єр-міністру Володимиру Гройсману.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Рівненська обласна рада погодила надання надр в користування ТОВ «Інклюз-8» та ТОВ «Ред.Мет» для видобутку бурштину.

Таке рішення депутати ухвалили 4 листопада, пише видання «Четверта влада».

За першим разом депутатам не вистачило голосів для виділення ділянки «Ред.Мет». Але після перерви, яка супроводжувалася сутичками депутатів та активістів, рішення про виділення ділянок для видобутку бурштину були ухвалені.

«Ред.Мет» отримало у користування Південно-Східну ділянку родовища «Золоте», що знаходиться у Дубровицькому районі. Цією фірмою з статутним фондом в 1 тис грн.  володіють кіпрська «Редкаст холдінгз лімітед» та естонська «Фоксерком». Керівником є Віталій Пронін, який також керує ТОВ «Рудметресурси», яку самостійно заснувала естонська фірма.

В 2013 році «Ред.Мет» отримала два спецдозволи на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою на Рівненщині.

«Інклюз-8» буде видобувати бурштин на Західній частині ділянки «Каноничі», Володимирецького району. Раніше спецдозвіл на вивчення цієї ділянки мала «Українська геологічна компанія», але цього року за  її заявою спецдозвіл анулювали. Отримані в ході дослідження дані викупило «Інклюз-8».

Ця фірма зі статутним фондом в 500 тис грн. в лютому була зареєстрована в Чернівцях на Аллу Мельничук, яка також на початку року стала засновницею ТОВ «Інклюз» з внеском до статутного фонду 500 тис грн.

За словами Мельничук, останні сім років вона працювала психологом на телефоні довіри при відділі у справах сім`ї і молоді Чернівецької міськради. Гроші для внесків до статутних фондів фірм у розмірі мільйон гривень вона отримала від продажу будинку.

Мельничук також працювала психологом в громадській організації «З народом і для народу», яку заснували адвокат Сергій Філіпчук та Денис Чумак.

Від «Наших грошей»

У проектах рішень Рівненської облради вказано, що за погодженням про наданням двом фірмам доступу до бурштини до депутатів звернулася Держслужба геології та надр.

ТОВ «Ред.Мет» заснували в 2011 році кияни Андрій Муха та Олексій Фалькович разом з кіпрською компанією «Келмос ентерпрайзес лімітед», якій належало 85% в статутному фонді. Ця компанія відповідає за міжнародні проекти «Dara Group» Едуарда Самоткала. В 2013 році «Ред.Мет» очолив Юрій Гнеушєв, а її власниками стали зареєстровані в Гонконзі «Амбер дрегон трейдинг лімітед» «Сендфорд дівелопмент лімітед». Нині «Амбер дрегон трейдинг лімітед» перереєстрована на Кіпрі. Компанія є співвласником низки фірм, які зареєстровані за однією адресою з «Ред.Мет» в Києві.

Нинішній співвласник «Ред.Мет» – кіпрська «Редкаст холдінгз лімітед», згадується ЗМІ в контексті операцій білоруського бізнесмена Юрія Чижа, якого називають «гаманцем» президента Білорусі Олександра Лукашенка.

Сім’я судді Господарського суду м.Києва Ірини Андреїшини придбала автомобіль Subaru Outback 2015 року випуску вартістю 1,01 млн грн. Про це свідчить електронна декларація судді у реєстрі НАЗК.

Автомобіль оформили у власність 1 грудня 2015 року. Зазначається, що це спільна власність судді та її чоловіка Євгена Андреїшина.

Також суддя має авто Volkswagen Tiguan 2009 року випуску, а її чоловік – Nissan Note 2010 р.в.

Суддя повідомила, що у 2015 році продала квартиру деякій Наталії Імановій. Від продажу суддя Андреїшина отримала 779 тис грн. доходу.

У реєстрі нерухомості є дані, що Наталія Іманова купила квартир у 26 листопада 2015 року, тобто за тиждень до того, як суддя придбала автомобіль. Це квартира площею 56 кв.м. у Києві на вулиці Голосіївській.

У 2014 році, коли суддя носила прізвище свого колишнього чоловіка – Гавриловська – квартиру на вулиці Голосіївській вона не декларувала.

Згідно з офіційними деклараціями про доходи, суддя має службову квартирою площею 90 кв.м. Ця квартира належить Госпсуду Києва і перебуває в користуванні судді з 2012 року. У службовій квартирі також прописаний син судді – Максим.

Суддя Андреїшина офіційно має 20% у квартирі в Києві площею 67,5 кв.м., якою володіють її батьки та сестри. Її новий чоловік має частку у київській квартирі на 80 кв.м., співвласниками якої є його батьки і брат.

У минулому році суддя Андреїшина отримала 187 тис грн. зарплати і 18 тис грн. аліментів на сина. У 2014 році суддя також декларувала цінні папери номінальною вартістю 0,52 млн грн. У 2015 році суддя повідомила, що не має жодних грошових активів.

Чоловік судді за минулий рік офіційно заробив тільки 55 тис грн. Він значиться директором ТОВ «Спіріт Бета», що спеціалізується на ресторанній діяльності і послугах мобільного харчування. Раніше засновником цієї фірми значилась російська компанія «Кутузовська Плюс». Але віднедавна власником є харків’янка Олеся Габрієлян.

Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» 31 жовтня за результатами тендеру замовила ТОВ «Елемент Нафта» дизельного палива на 169,95 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

До кінця року поставлять 10 тис тонн дизпалива по 16 995 грн. за тонну.

Це на 12% дешевше за середню гуртову ринкову ціну, яка, за даними «OilNews», зараз становить 19 240 грн./т.

Торги оголосили ще у січні без застосування формульного ціноутворення. Згодом умови змінили, прив’язавши ціну до курсів валют і світових котирувань у системі Platt’s. Проте «Окко-Бізнес Контракт» через АМКУ домоглося виключення формули з тендерної документації.

Конкурентами були ПП «Окко-Бізнес Контракт» Віталія Антонова, ТОВ «Вог Аеро Джет» і ТОВ «Трейд Коммодіті».

Заявку ПАТ «Укртатнафта» відхилили за ненадане забезпечення. У протоколі розкриття ціна пропозиції компанії не зазначена. На її сайті вказана ціна на дизпаливо з 7 листопада у розмірі 20 100 грн./т.

«Вог Аеро Джет» скаржилось в АМКУ, що «Елемент Нафта» нібито запропонувала литовське дизпаливо, не зазначила види палива у декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту та не підтвердила повноваження TOB «ТК «Манго-Трейд» представляти виробника і підписувати цю декларацію. Замовник заявив, що «Елемент Нафта» пропонувала білоруське паливо з усіма необхідними документами, тож адмінколегія не задовольнила скаргу.

«Елемент Нафта» належить Борису Ганджі – київському гонщику та екс-співробітнику російського холдингу «ТНК-ВР». Вона відноситься до дніпропетровсько-київської паливної групи фірм Полюс-Манго-Елемент. З іншою фірмою групи – ТОВ «Елемент-СА» – «Укрзалізничпостач» судився через невиконання угоди вартістю майже в півмільярда гривень.

Крім того, раніше «Елемент Нафта» також неодноразово подавала скарги в АМКУ через прив’язку тендерної ціни до курсу долара (детальніше про це – у статі «Бійня за заправку «Укрзалізниці»).

«Вог Аеро Джет» входить у групу «Континіум» партнерів покійного нардепа Ігоря Єремеєва. У жовтні фірма через суд стягнула з «ЦЗВ» 22,42 млн грн. штрафу за затримку повернення позиченого в неї палива.

Суд дав доступ слідчому Національної поліції до тендерної документації Регіональної філії «Південно-західна залізниця» щодо закупівлі у 2016 році у ТОВ «Текс-Стиль» послуг з підготовки вагонів у рейс. Про це свідчить ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 3 жовтня.

5 вересня 2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 42016101040000153 за ч.1 ст. 191 ККУ. Йдеться про привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні. Якщо факт порушення буде доведено, то винуватцям може загрожувати до 4 років позбавлення волі.

За даними досудового розслідування, службові особи ТОВ «Текс-Стиль» у 2013-2016 рр. здійснюють привласнення коштів Південно-західної залізниці. «Текс-Стиль» як переможець тендерів отримує кошти за послуги з підготовки пасажирських вагонів в рейс, які фактично не виконує.

Згідно з ухвалою, слідчий мав отримати доступ до всієї документації по закупівлі, включаючи договори і додаткові угоди, накладні і дані про оплату договору.

Суд також дав слідчому доступ до реєстраційної справи «Текс-Стилю», даних по банківському рахунку цієї компанії, інформації у податковій щодо «Текс-Стилю».

У 2013 році ПЗЗ на чолі з Олексієм Кривопішиним погодила технологію щодо підготовки вагонів у рейс із чотирма компаніями: ТОВ «Текс-Стиль», ТОВ «Розвиток – 21 сторіччя», ТОВ «Мастер Клін» і ТОВ «Залізний кулак». За фактом обрання цих фірм виконавцями робіт на суму 71 млн грн. ще до проведення тендерів було порушено кримінальне провадження.

Засновниками фірми «Текс-Стиль» є Олена і Олександр Шмагори. Донедавна до складу засновників також входили Володимир Чередник і Ольга Чередник, яка була головою наглядової ради ПАТ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»  («УЦОП»). Останнє контролюється родиною екс-директора Південно-Західної залізниці Олексія Кривопішина.

Акції «УЦОП» належать ТОВ «Солід Актив», що засноване гонконгською компанією «Трасті Інвестмент». Ця компанія з Гонконг видала довіреність Любові Бєловій, дружині Кривопішина, на отримання відсотків, дивідендів, а також здійснення будь-яких банківських трансакцій від імені та в інтересах компанії.

Управління капітального будівництва Полтавської облдержадміністрації 2 листопада уклало угоду з ТОВ «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» про реставрацію Полтавської обласної філармонії за 37,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2017 року Полтавській обласній філармонії по вул. Гоголя, 10 (будинок колишньої хоральної синагоги) укріплять фундамент, утеплять та оздоблять стіни, замінять двері та вікна, сцену, систему водопостачання, опалення, освітлення, модернізують вентиляцію, систему електроозвучення, відеопроекції, встановлять дизель-генераторну установку, протипожежну систему. Крім того, замінять тротуари та площадки, встановлять нову огорожу, благоустроять територію.

Єдиним конкурентом «Ві.Ай.Пі.» було ТОВ «Будгарант Плюс». Воно запропонувало суму на 421 тис більшу, ніж переможець. Очікувана вартість закупівлі склала 39,36 млн грн.

Власниками «Будгарант Плюс» є помічник у чотирьох нардепів від Партії регіонів Богдан Школьний та Роман Ігорович Гринкевич. Як повідомляли «Наші Гроші. Львів», останній з великою ймовірністю є сином відомого у Львові Ігоря Гринкевича. Його компанія «Верховина» стала переможцем тендеру на виконання складних реставраційних робіт, не маючи фахівців і не володіючи технологіями. У 2014 р. пов’язані з ним компанії оштрафували за змову на тендері.

Власник «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» Марко Янковенко з лютого 2014 року до червня цього року був директором ТОВ «Дорбудмонтаж-1» (тепер називається «Вест Білдінг Груп»), яке належало Василині Пулик, Олені Сапізі та Світлані Гринкевич. Остання зареєстрована на одну адресу із вище згаданим Ігорем Гринкевичем.

«Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» та «Будгарант Плюс» неодноразово брали разом участь у тендерах. Зокрема, у серпні вони розіграли між собою 4,92 млн грн. на капітальний ремонт дитсадка, а у вересні – 32,8 млн грн. на будівництво акушерського корпусу.

Тендер щодо капітального ремонту філармонії на очікувану суму 39,36 млн грн. у системі «Прозорро» було оголошено 23 серпня. Заявки на учать у відкритих торгах подали 7 підприємств. Найдешевшою була пропозиція «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія», яке запропонувало 32,24 млн грн.

Втім, 23 вересня управління капбудівництва Полтавської ОДА відмінило торги. Замовник пояснив, що  повинен був розмістити рішення про визнання переможцем ТОВ «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» або про його дискваліфікацію до 22 вересня. А управління цього не зробило, перевищивши строк розгляду найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції на один день.

Крім того, місцеві ЗМІ повідомляли, що на думку голови управління капбудівництва ОДА та голови тендерного комітету Тимофія Голбана, зробити заплановану реставрацію філармонії за 32 млн грн. нереально. Він вважав, що подібна пропозиція – це умисний демпінг. В результаті було оголошено новий тендер, на якому переможець «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» запропонував суму на 4,76 млн грн. більшу, ніж першого разу.

За даними «ВДЗ», у 2014-2016 рр. «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» виграла тендерів на загальну суму 163,07 млн грн.

(додано дані про перемогу Сумського НВО на аукціоні «Прикарпаттрансгазу» на реконструкцію КС «Ананьїв»)

(додано дані про виробництво ГПА з техзавдання)

Філія «УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» 8 листопада провело аукціон по тендеру на реконструкцію компресорної станції (КС) «Задніпровська». Переможцем торгів з пропозицією 1,31 млрд. грн. стало «ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання». Про це повідомляється в системі «Прозорро«.

Сумське НВО з групи Костянтина Григоришина виграло торги у єдиного конкурента – київського ПАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24».

Очікувана ціна тендеру становила 1 352 823 000 гривень. В ході аукціону учасники зробили по три мінімальні кроки на зниження ціни, визначені організатором тендеру – по 13,5 млн грн., або 1 відсоток від очікуваної ціни.

Сумський завод зробив стартову заявку на кілька сотих відсотка нижчу від конкурента. І у кожному з наступних трьох раундів робив трохи дешевші пропозиції. Остаточна ціна від заводу Григоришина була нижчою від стартової на 40,58 млн грн., або рівно 3% від очікуваної ціни.

Аналогічно розвивались події на аукціоні по тендеру «Прикарпаттрансгазу» на реконструкцію КС «Ананьїв» газопроводу «Ананьїв-Тираспіль-Ізмаїл» очікуваною вартістю 1,41 млрд грн. У цьому випадку організатор аукціону дозволив робити мінімальні кроки по зниженню ціна 0,5%. Відтак за три раунди Сумське НВО знизило ціну до 1,37 млрд грн, це на 35 млн грн., або 2,5 відсотки нижче від стартової ціни заводу.

Основним акціонером київського ПАТ «Спеціалізоване монтажне управління» №24 є ТОВ «Відос». Його засновниками є Олександр Бадягаєв, а також Володимир, Людмила та Ольга Скачко. У тендерній документації фірми було вказано, що вона збиралась виконати реконструкцію «Задніпровської» станції без залучення субпідрядників. Однак фірма не вказала компресор чийого виробництва вона збиралась встановити під час реконструкції станції.

Нагадаємо, на 10 листопада призначено аукціон по реконструкції компресорної станції «Південнобузька» вартістю 1,36 млрд грн.

Ці тендери оголошувались у вересні, коли перший віце-прем’єр Степан Кубів зробив спробу вивести «Укртрансгаз» з-під контролю «Нафтогазу України» до сфери управління очолюваного ним Міністерства економічного розвитку. Тоді голова «Укртрансгазу» Ігор Прокопів не заперечував проти такого розвитку подій. Також він тоді заявив, що основним підрядником по реконструкції компресорних станцій на очікувану суму 4,12 млрд грн. має стати держпідприємство «Зоря»-«Машпроект». Воно підпорядковане «Укроборонопрому», а директором заводу є Костянтин Картошкін. До цього він з 2009 року очолював «Севастопольський морський завод» Петра Порошенка.

Однак зрештою Мінекономрозвитку не отримало контроля над «Укртрансгазом», а «Заря»-«Машпроект» у першому тендері на реконструкцію компресорів участі не взяла.

Разом з тим, у технічному завданні на тендер по реконструкції «Ананьїва» вказано, що передбачена установка трьох газоперекачувальних агрегатів ГПА-Ц-16-С/76-1,44М1 у блочно-контейнерному виконанні з двигуном ДГ-90Л2.1 виробництва ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», у комплекті із сухими газовими ущільненнями, САК (системою автоматичного керування) ГПА, системою виявлення пожежі та контролю загазованості. На кожному ГПА має бути встановлено утилізатор тепла. Виробник ГПА є ПАТ «Сумське НВО».

ПАТ «Укргазвидобування» 25 жовтня за результатами тендеру замовила ТОВ «Діксі-Центр» комп’ютерної техніки на 28,25 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 30 жовтня мали поставити 1 500 настільних персональних комп’ютерів без монітора і 1 500 рідкокристалічних LCD моніторів.

У первинній пропозиції переможець пропонував комп’ютери HP ProDesk 400 G2 DM Bussiness PC по 16 824 грн. і монітори TFT HP 21.5 ProDisplay P222va LED – по 3 480 грн. В інтернет-магазинах такі монітори продають дорожче – по 3 661-8 237 грн.

Під час аукціону фірма знизила ціну на 7%, однак невідомо на які саме складові своєї пропозиції – комп’ютери, монітори, чи все разом. Відтак остаточні ціни невідомі.

Вартість не оприлюдненого договору на 19% нижча за очікувану вартість закупівлі, яка становить 34,95 млн грн.

Заявки ТОВ «НВП Енглер» і ТОВ «Навігатор Корпорейшн» були на 6-7% дешевшими, проте обидві фірми відмовилися від укладання угоди. Дорожчими конкурентами були ТОВ «Міромікс Юнайтед», ТОВ «Ітуно», ТОВ «Уліс Сістемс» і ТОВ «Епіцентр К».

Київський «Діксі-Центр» належить Юрію Горшунову, який володіє ТОВ «Айтідісі» разом з Олександром Воропаєвим.

Суди перших двох інстанцій відмовилися внести зміни до договору стосовно купівлі і розвитку Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» фірмою «Галтера». Про це свідчить постанова Київського апеляційного госпсуду від 21 вересня.

У серпні 2009 року Фонд держмайна продав ТОВ «Галтера» державний пакет акцій «Дніпроавіа» 94,57% за 59,02 млн грн.

За договором фірма зобов’язана була забезпечити передачу штучної злітно-посадкової смуги площею 2860х44 кв м, радіомаячної системи РМС СП – 80 М та земельних ділянок, на яких вони розташовані, у власність держави для створення на їх базі державного підприємства.

Крім того, ТОВ «Галтера» повинно було до кінця 2014 року інвестувати 882,1 млн грн на оновлення Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ». Зокрема, на реконструкцію злітно-посадкової смуги, яка підлягає передачі у власність держави, – 107 млн грн.

Суд вказав, що не отримав доказів того, що здійснено реконструкцію аеропорту та визначені об’єкти передано державі.

Разом з тим у 2015 році Фонд держмайна у ході перевірки встановив, що з передбачених 882,1 млн грн внесено інвестицій на 142,15 млн грн. Відначимо, що результати цієї перевірки ФДМУ скасовані в судовому порядку.

У цьому році фірма «Галтера» звернулася до суду з вимогою внести зміни до інвестиційної програми та продовжити строки внесення коштів до 2018 року, а також замість 107 млн грн на реконструкцію штучної злітно-посадкової смуги запропоновано 6,12 млн грн.

При цьому фірма просить передати злітну смугу на площі 12,54 га, диспетчерський пункт, будівлі радіолокаційного ретранслятора ближнього маяка з ділянками у власність Міноборони.

Суди перших двох інстанцій відмовився задовольнити позов фірми. Суди виходили з того, що «Галтера» не надала доказів, які б свідчили про наявність істотних змін обставин, якими сторони керувались при укладенні договору; не доведела, що вона була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору; не доведела неможливість здійснення передачі майна у власність держави та внесення інвестицій.

ТОВ «Галтера» подало касаційну скаргу на рішення судів перших двох інстанцій.

Зауважимо, що Фонд держмайна вимагає від фірми через суд 221,4 млн грн штрафу та пені за невиконання умов договору.

Фірма «Галтера» оформлена на ТОВ «Кельвіс», ТОВ «Діскора», ТОВ «Тасма», білізький офшор «Алданті Інвестментс Лімітед», віргінський офшор «Етімо Трейдінг ЛТД» і кіпрську компанію «Файневіа Сайпрус Лімітед». Директором фірми є Юрій Пугач.

Кінцеві бенефіціари «Галтери» у ЄДРЮО не вказані. За даними «Коммерсантъ-Украина», ця фірма афільована зі структурами Приватанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Голова Господарського суду Києва Валерій Князьков по довіреності живе у квартирі площею 288 кв.м., оформленій на донецького тестя. Про це свідчить електронна декларація судді у реєстрі НАЗК.

Йдеться про п’ятикімнатну квартиру на вулиці Протасів Яр, 8. Суддя по довіреності користується цією квартирою, а його дружина – двома гаражами у цьому ж будинку. Суддя повідомив, що на жовтень 2015 рік квартира коштувала 3,91 млн грн.

Власником квартири і гаражів є 76-річний Володимир Адаменко, який проживає у Донецьку. Це батько дружини судді – Тетяни Князькової.

Тесть і теща Князькова

У попередні роки суддя Князьков квартиру свого тестя не декларував, хоча вона була куплена у серпні 2012-го, через півроку після призначення його головою Господарського суду Києва.

Дружина судді Тетяна Князькова повідомила, що орендує квартиру в Києва на 125 кв.м. у деякої Олени Тетеріної. Також вона має у власності дві квартири у Донецьку площею 36 кв.м. і 74 кв.м.

Сам Валерій Князьков володіє квартирою у Донецьку на 44 кв.м.

Суддя користується двома автомобілями – власним Honda CRV 2004 р.в. і Mercedes-Benz GL 2013 р.в. по довіреності. Власником мерседеса є Лебедінський Сергій Анатолійович. Особа з таким ПІБ зареєстрована у Донецьку. Дружина судді використовує автомобіль Mazda 06 2006 р.в., що зареєстрований на її матір – Людмилу Адаменко.

Раніше Валерій Князьков працював у Ворошилівському суді Донецька. Він став відомий тим, що у 2009-му засудив до 8 років позбавлення волі свівавтора книги «Донецька мафія», екс-партнера Бориса Колеснікова по ТРЦ «Білий лебідь» Бориса Пенчука.

Кар’єра судді Князькова різко пішла вгору у 2011 році, коли його призначили суддею Вищого господарського суду, а вже у 2012-му він очолив Госпсуд Києва.

ПрАТ «ХК «Енергомережа» перевело на себе отримання 315,36 млн грн. боргу за електроенергію, яку ПАТ «Азот» поставило ПАТ «Черкасиобленерго». Про це свідчить ухвала Солом’янського райсуду м.Києва від 27 жовтня.

Національне антикорупційне бюро проводить позапланову ревізію «Черкасиобленерго» в рамках кримінального провадження № 52016000000000236 від 11.07.2016 за ч. 5 ст. 191 ККУ.

За матеріалами справи, службові особи ПАТ «Черкасиобленерго» та інших суб’єктів господарювання, за попередньою змовою групою осіб, шляхом укладення договорів про переведення боргу, надання поворотної фінансової допомоги та надання послуг, заволоділи чужим майном.

ПАТ «Азот» Дмитра Фірташа мало борг перед «Черкасиобленерго» на 315,36 млн грн. У 2015 році укладено угоди, за якими «Азот» мав сплачувати цей борг не обленерго, а «ХК «Енергомережа». У подальшому «ХК «Енергомережа» використала отримані гроші на власні потреби, не розрахувавшись із «Черкасиобленерго».

Крім того, «Черкасиобленерго» перерахувало «ХК «Енергомережа» 14 млн грн. за договорами про надання поворотної фінансової допомоги.

Також «Черкасиобленерго» перерахувало 12 млн грн. фінансової допомоги «Миколаївобленерго» і 51 млн грн – ТОВ «Західні енергетичні транзити», основний власник якої «Дерівейшн інвестментс лімітед» з Кіпру.

Водночас детективи зазначають, що фінансовий стан ПАТ «Черкасиобленерго» не дозволяв підприємству надавати таку допомогу.

Враховуючи суму боргу «Азоту» і надану фінансову допомогу, «Черкасиобленерго» втратило в сумі 392,36 млн грн.

Також встановлено, що «Черкасиобленерго» отримувало фінансову допомогу від ХК «Енергомережа» на 8 млн грн. і АК «Харківобленерго» на 51 млн грн.

12 жовтня суд дав дозвіл на позапланову ревізію «Черкасиобленерго». Перевірку доручено провести Державній фінансовій інспекції у Черкаській області протягом 15 робочих днів. Але у зв’язку з великою кількістю питань ревізори попросили про продовження терміну.

За клопотанням Національного антикорупційного бюро суд продовжив термін перевірки на п’ять робочих днів – до 7 листопада.

Основним акціонером «Черкасиобленерго» з часткою 46% є держава. Пакет 25% має ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія», власником якої є держава. Ще 24% належить ТОВ «КУА «Сварог Ессет Менеджмент» з групи Костянтина Григоришина.

У квітні 2015 року тимчасовим в.о голови правління «Черкасиобленерго» була призначена Світлана Кузьмінська, яка раніше працювала у ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» Григоришина. У вересні 2015-го, коли Фонд держмайна запропонував перепризначити Кузьмінську на посаді, проти цього виступила кіпрська компанія «Garensia Enterprises Limited», яка мала 26,6% акцій «Черкасиобленерго» і її пов’язували з Григоришиним. Компанія заявила, що Кузьмінська представляє ХК «Енергомережа» і доводить підприємство до банкрутства. Попри це,  Кузьмінська посаду зберегла. А «Garensia Enterprises Limited» у березні 2016-го продала свої акції. Її пакет майже повністю викупила «КУА «Сварог Ессет Менеджмент», яку також вважають підконтрольною Григоришину.

У липні 2016 р. керівника ХК «Енергомережа» Дмитра Крючкова оголосили у розшук в аналогічній справі про виведення 346 млн грн. з ВАТ «Запоріжжяобленерго». У 2015 році за такою ж схемою фінансової допомоги виводилися кошти із «Харківобленерго» сумами по 44,80 млн грн., 10 млн грн. і 19,63 млн грн.

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк раніше повідомив, що лобістом Крючкова з «Енергомережі» був нардеп від «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко. Нардеп Лещенко пов’язував Крючкова також з Григорієм Суркісом.

У грудні 2016- лютому 2017 р. Фонд держмайна планує виставити на продаж державні пакети акцій «Тернопільобленерго», «Хмельницкобленерго», «Харківобленерго», «Миколаївобленерго «Запоріжжяобленерго» і «Черкасиобленерго».

Смирновська сільська рада Куйбишевського району Запорізької області 7 листопада за результатами тендеру замовила ТОВ «Торговий дім «Агрінол» вугілля на 205 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця року поставлять 90 т вугілля ДГ 13-100 по 2 275 грн. за тонну.

Ціна вказана без ПДВ, бо постачальники вугілля згідно пункту 44 розділу XX підрозділу 2 Податкового кодексу України до 1 липня 2017 року визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Виробником вугілля у тендерній документації вказано ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська», єдиним акціонером якого є ТОВ «ДРФЦ» з групи біглого Сашка Януковича.

Засновниками «ТД «Агрінол» є Михайло Какушадзе, Дмитро Коверний, родичі нардепа з групи «Воля народу» Олександра Пономарьова – Микола, Руслан та Юрій Пономарьови, а також його помічник Ігор Добича. Раніше нардеп і сам був співвласником фірми.