Суд витребував із власності ТОВ «Комфортна Вежа» будівлю на вул. Грекова, 10-А. Про це свідчить рішення Господарського суду м.Києва від 27 травня.

За адресою вул. Олени Теліги, 15-А знаходиться приміщення загальноосвітньої шкоди №24 площею 4 791,80 кв.м., що перебуває в комунальній власності.

У листопаді 2014 року Київрада дала дозвіл на відведення 1,80 га в постійне користування Управлінню освіти Шевченківської РДА для реконструкції школи, будівництва навчального корпусу, подальшої експлуатації і обслуговування.

При обстеженні на ділянці виявлено нежитлову будівлю площею 481 кв.м., яка зареєстрована за ТОВ «Комфортна Вежа» і має адресу вул. Грекова, 10-А.

У матеріалах справи наявне свідоцтво про право власності на спірну будівлю, видане Власюку Ігорю Станіславовичу у 2006 році на підставі наказу Головного управління комунальної власності м.Києва. В грудні 2013 року Власюк передав приміщення до статутного фонду ТОВ «Комфортна Вежа».

Прокурор стверджує, що будівля на вул. Грекова, 10-А, є частиною приміщень загальноосвітньої шкоди №24, що знаходяться на вул. Олени Теліги, 15-А, та є комунальною власністю.

Водночас Департамент містобудування та архітектури повідомив, що поштову адресу вул. Грекова, 10-А спірній будівлі не присвоював, інформація щодо цієї адреси в містобудівному кадастрі відсутня.

Департамент комунальної власності повідомив, що свідоцтво про право власності на будівлю не оформляв. За наказом з відповідним номером, яким нібито оформлялось свідоцтво на будівлю на вул. Грекова, 10-А, натомість було видано свідоцтво на зовсім іншу будівлю – ВАТ «Готель «Прем’єр Палац» на приміщення вул. Пушкінська, №5-7/29 (літера А).

Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції повідомив, що не давав дозволу на проведення будівельних робіт і не приймав в експлуатацію будівлю площею 481 кв.м.

Водночас як вбачається з поверхового плану на будівлю, оцінювального акту на будинок та журналу внутрішніх обмірів, будівля, що зареєстрована за ТОВ «Комфортна Вежа», фактично є приміщенням загальноосвітньої шкоди №24.

ТОВ «Комфортна вежа» створене у грудні 2013 року. Фірма прописана на вул.Академіка Щусєва, 10-А, де знаходиться місцевий ЖЕК. Власником наразі значиться Сергій Головатюк, а директором – Максим Біленький. Відомо, що у травні 2014 року на Біленького було оформлено ТОВ «Київ-Житлосвіт». Раніше в столиці працювала інша фірма під схожою назвою – «Київжитлосвіт», де засновником був Віктор Андрєєв, який у 2014 році став першим заступником голови Шевченківської РДА.

У березні цього року «Комфортна вежа» отримала підряди на 29,41 млн грн. на обслуговування будинків Шевченківського району.

Військова частина 3005 Міністерства внутрішніх справ 5 червня уклала угоду з ПП «Престиж Буд Сервіс» на реконструкцію казарми під гуртожиток по вул. Володарського, 22 в м.Харкові. Вартість угоди складає 13,61 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Роботи фінансуються з державного бюджету і мають бути виконані в цьому році.

Передбачається реконструкція та перепланування приміщень 2-3 поверхової будівлі казарми в житлові кімнати гуртожитку, перебудова цокольного та підвального поверхів, а також заміна даху на суміщене покриття. З казармених приміщень формуються дві двоповерхові секції коридорного типу з житловими блоками, які складаються з двох кімнат на 2-3 чоловіка кожна, кухні (або кухні-ніші) та санвузла з душем. Загальна площа будинку – 3362 м.кв., з них гуртожитку – 2238 м.кв. Кількість жилблоків – 27. Місткість гуртожитку – 145 чол.

Фірма-переможець «Престиж Буд Сервіс» створена 4 березня цього року, за місяць до оголошення тендеру, і записана на Варібрус Лану Юріївну. Тендерною документацією передбачено, що учасник мав підтвердити досвід виконання не менше трьох аналогічних договорів.

У 2008 році мерія Харкова відводила 0,1 га Юрію Варібрусу (батьку власниці фірми) під будівництво та обслуговування будинку на вул. Рокитна,18.

У держреєстрі «Престиж Буд Сервіс» вказала для зв’язку електрону пошту avtosila@ukr.net. Наразі відомо, що дві діючі компанії під такою назвою – ПП «Автосила» зареєстроване у с.Подвірки Харківської області на Олександра Остахова, а також ТОВ «Автосила» зареєстроване у Києві на Катерину Калініну і Олександра Підгайного. У 2002-2006 рр. також працювало ще одне ТОВ «Автосила» (сьогодні ліквідоване), пов’язуване з Петром Порошенком.

Єдиним конкурентом на торгах було ТОВ «УВМ» Валерія Уварова і Наталії Трофімової. Відомо, що ця фірма продає вугілля, в тому числі і марки антрацит, що в Україні видобувається тільки на тій частині Донецької і Луганської областей, що захоплені терористами.

Микола Шандра, батько голови Київської обласної державної адміністрації Володимира Шандри, восени 2008 року став власником двох земельних ділянок під Києвом загальною площею два гектара. Про це йдеться в сюжеті Надії Бурдей в телепрограмі «Наші гроші».

На ділянці в селі Лісники вже зведено великий маєток. Будинок обнесений високим муром, складається з трьох триповерхових корпусів. Шандра стверджує, що нерухомість поки що не введена в експлуатацію і там ніхто не живе.

Київський губернатор на державних посадах працює з 2002 року. Був народним депутатом, міністром промислової політики, міністром надзвичайних ситуацій, радником президента та членом наглядових рад державних банків. З 2014 року очолює Київську обласну державну адміністрацію.

Юрист Шандри Олександр Тищенко стверджує, що земельну ділянку в Лісниках купили законно, заплативши за неї $0,5 млн. Але він не зміг пояснити, з яких джерел Шандра чи його батько отримали дохід для купівлі землі та будівництва. Лише каже, що до певного часу Володимир Шандра займався бізнесом.

Коли куплялася земля і починалося будівництво, Шандра очолював міністерство надзвичайних ситуацій.

Сам київський губернатор каже, що його фінансова участь в проектах з купівлі землі та будівництві і Лисниках була незначною. При цьому, він підтвердив, що його батько восени 2008 року купив в селі Красне Обухівського району ще 0,3 га землі.

В той час в державному реєстрі Шандра вказаний як засновник «Промислово-інвестиційної компанії», яка займається торгівлею будівельних матеріалів та безпосередньо будівництвом.

Поряд з Шандрою місяць тому оформила землю Ірина Орєхова, донька колишнього голови Центрвиборчкому Сергія Ківалова. На цій ділянці зводиться будинок з мідними куполами.

Господарський суд визнав недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 8,5 га у Дергачах, який місцева районна державна адміністрація уклала з ТОВ «Сігур».

Таке рішення суд прийняв 2 червня.

У суді прокурор заявив, що передача ділянки та озера відбулось без проведення земельних торгів, що є порушенням законодавства. Крім того, пізніше РДА видала дозвіл фірмі на риборозведення, хоча Земельний кодекс відносить такі дії до повноважень обласної державної адміністрації.

Представник ТОВ «Сігур» у суді заявив, що термін давності вже сплив, тому у позові треба відмовити. Представник Дергачівської РГА також вимагав відмовити у позові, тому що на час передачі ділянки в оренду ще не був прийняті норми про обов’язкове проведення земельних торгів.

Суд встановив, що у 2007 році земельна ділянка була надана приватникам для створення зони відпочинку. Але у 2010 році, були внесені зміни: слова «для створення зони відпочинку» замінили словами «для товарного риборозведення».

В тому ж році було прийнято розпорядження Дергачівської РДА про передачу цієї ділянки ТОВ «Сігур» на 25 років в оренду. А через два роки між фірмою та РДА був підписаний відповідний договір. Всі ці документи суд визнав недійсними.

ТОВ «Сігур» належить харків’янам Ладі Кривоносовій, Юрію Жиленкову та Олександру Рогачову. За даними харківських ЗМІ, до середини 2012 року Лада Кривоносова входила до складу ревізійної комісії ПАТ «Термоізоляція». В ревкомісії її тоді замінили ТОВ «Сігур» та ТОВ «Компанія» Конкурент».

Нагадаємо, головою Дергачівської РДА з 2007 року по 2012 рік був Володимир Кацуба. Сьогодні він є народним депутатом, входить до депутатської групи «Відродження».

ДП «Укрзалізничпостач» 2 червня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Інтерпайп Україна» на постачання запчастин на загальну суму 69,01 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Замовлено бандажі чорнові для залізничного рухомого складу у кількості 4 628 штук п’яти різних видів. Однак ціни на окремі типи бандажів у «ВДЗ» не оприлюднені.

Загалом на тендер подавалися три учасники.

Польську фірму «Imex trans energo Sp z o.o.» відхилили за неповний пакет документів – фірма не надала зразків документів виробника, що підтверджують якість та походження продукції, окрім того подала незавірену копію сертифікату на систему управління якістю виробництва продукції, а також не підтвердила сплату забезпечення пропозиції.

Поляки намагалися оскаржити свій не допуск до торгів через АМКУ, однак за кілька тижнів після подання скарги самі ж її відкликали. Деталі скарги та причини відмови від неї не повідомляються.

Таким чином єдиними конкурентами лишилися «Інтерпайп» Віктора Пінчука і ПП «Петроенерджі 1».

Компанія «Петроенерджі 1» записана на кіпрську фірму «Петроенерджі Лімітед». Місцем реєстрації є вул. Паньківська, 11, де знаходиться низкою фірм групи «СтарЛайт» Віктора Пінчука.

Нагадаємо, днями «Інтерпайп» з «Петроенерджі 1» також розіграли 99 млн грн. на постачання коліс для «Укрзалізниці».

З 2010 року у «Віснику держзакупівель» було оприлюднено дані про залізничні підряди «Інтерпайпу» на 1,27 млрд грн.

За клопотанням слідчого суд арештував вугілля ТОВ «Антарес-ЮА» за підозрою у фінансуванні терористичної організації «Донецької народної республіки». Про це свідчить ухвала Приморського районного суду м.Маріуполя.

За інформацією з кримінального провадження, ТОВ «Антарес-ЮА», діючи за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Фарконт» у грудні 2014 року-січні 2015 року перевезли з непідконтрольної українській владі території та незаконно реалізували 2520 тонн незаконно добутого вугілля, після чого отримані гроші через мережу афілійованих та підконтрольних підприємств спрямували на фінансування ДНР.

Суд на початку квітня цього року задовольнив клопотання прокурора про арешт вугілля «антрацит» марки АРШ на суму 3,22 млн грн. на станції Красноармійськ ДП «Донецька залізниця».

Прокурор подав ще одне клопотання про заборону розпоряджатися вугіллям посадовим особам ТОВ «Антарес-ЮА» і ТОВ «Фарконт».

Суд наклав заборону тільки щодо фірми «Антарес-ЮА». Клопотання щодо ТОВ «Фарконт» повернуто слідчому для усунення недоліків. Зокрема, у клопотанні відсутні документи, що підтверджують право власності фірми «Фарконт» на майно, що підлягає арешту.

Разом з тим встановлено, що станція Красноармійськ не має умов для зберігання вугілля та забезпечення його охорони. Відтак арештоване вугілля мають спрямувати на зберігання на склад Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» (Обухівський район, Київська область).

Згідно з кримінальним провадженням, підозру повідомлено директорам компаній: Давидічу Валерію Петровичу («Антарес-ЮА») і Ахметову Марату Ринатовичу («Фарконт»).

«Антарес-ЮА» зареєстрований в м.Торез Донецької області. Засновником є Юрій Недвига.

«Фарконт» зареєстрований в м.Вугледар Донецької області. Засновниками є В’ячеслав Фарига, Арсен Адамян і ТОВ «Крік».

В’ячеслав Фарига має спільне ТОВ «Алекс» з Тетяною Колоцей, свого часу прописаною в одній квартирі з Андрієм Колоцеєм, директором ТОВ «Альткомкиївбуд» з донецької корпорації «Альтком», яка отримувала значні підряди на будівництво об’єктів для Євро-2012. Протягом 2008-2012 рр. «Альтком» отримав замовлень на 14,44 млрд грн.

Донецьке ТОВ «Крік» оформлене на Ірину Подольську. Директором є Михайло Чудновський.

Управління МВС на Південно-західній залізниці почало досудове розслідування кримінального провадження щодо закупівлі шпал на 93,60 млн грн. держпідприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» («УПП УЗ»). Про це повідомив «Центр протидії корупції».

На початку березня «УПП УЗ» уклало декілька угод на постачання дерев’яних непросочених брусів та шпал, за результатами яких договірні ціни збільшилися на 46% у порівнянні з цінами, за якими підприємство закуповувало ці товари влітку минулого року. Також закупівельні ціни були значно вищими від даних про ринкові ціни з відкритих джерел.

«Центр протидії корупції» разом з народним депутатом Сергієм Лещенком оскаржили цю закупівлю в прокуратурі Києва, звернення було перекинуто до управління МВС на Південно-Західній залізниці. Там повідомили про відкриття кримінального провадження за ознаками зловживання владою або службовим становищем. За цими статтями посадовцям світить до 3 років обмеження волі.

Також закупівля шпал була оскаржена в Державній фінансовій інспекції, т.в.о. голови якої Михайло Диба повідомив про проведення аналізу документів закупівлі.

Також тендери були оскаржені першому заступнику гендиректора «Укрзалізниці» Максиму Бланку. В свою чергу в.о. керівника «Укрзалізниці» Олександр Зародов повідомив, що експертні висновки, які замовили залізничники, свідчать про закупівлю ними шпал та брусів за ринковими цінами. А розбіжності з цифрами прайсів приватних виробників та продавців він пояснив застарілістю інформації на їх сайтах, а також відсутністю в їх цінах ПЛВ та витрат на доставку товару. Зародов послався на висновок експертного товарознавчого дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та довідки торгово-промислових палат України

Нагадаємо, раніше «Наші гроші» проаналізували закупівлі «УПП УЗ» за останні шість років і встановили, що підприємство цілеспрямовано щорічно закуповувало шпали значно дорожче від ринкових цін.

ТОВ «Білтек» має сплатити 957 тис грн. на користь ПАТ «Київводоканал» за шкоду, яку фірма спричинила, самовільно врізавшись у каналізаційну мережу й спричинивши аварію на ній. Про це повідомляється у рішенні Господарського суду м.Києва від 18 травня.

Йдеться про аварійне засмічення каналізаційних мереж, виявлене у січні цього року. Тоді через колективні скарги місцевих мешканців аварійні бригади «Київводоканалу» вичищали засмічену й забиту побутову каналізацію на вул. Боровій (Жданова). Під час проведення робіт виявили несанкціоноване з’єднання побутової каналізації із технічною (зливовою) каналізацією комплексу гідровузла мікрорайону Бортничі.

Будівництво гідровузла у 2011 р. замовили фірмі «Білтек», фірма мала виконувати роботи згідно з проектом. Однак усупереч йому самовільно під’єднала технічну каналізацію до непов’язаної з нею побутової. Внаслідок цього побутові стоки потрапили в не призначену для того технічну каналізацію, яка ще не введена в експлуатацію. Через це в свою чергу сталося забруднення ґрунтів в зоні пролягання технічної каналізації, а також забруднення питної води артезіанської свердловини, яка розташована в районі будівництва гідровузла і з якої постачається вода мешканцям вказаного мікрорайону.

Через рішення суду фірму зобов’язали демонтувати незаконно облаштовану мережу, після чого обрахували збитки.

Зокрема 287 тис грн. пішло на санітарно-технічні заходи на артезіанській свердловині та водопровідних мережах мікрорайону Бортничі, 319 тис грн. витратили на забезпечення населення питною водою, 120 тис грн. водоканалу довелося вкласти в аналізи проб води і ще 202 тис грн. у вакцину з метою попередження спалаху гострої кишкової інфекції серед мешканців мікрорайону. Окрім того на фірму поклали збитки за постачання забрудненої води – мешканці за неї платити не повинні, а це ще 29 тис грн.

Суд вимоги водоканалу задовольнив у повній мірі, стягнувши з фірми усю зазначену суму збитків.

ДП «Артемсіль» 9 червня уклало угоди з ТОВ «Торговий дім «Рондо» на постачання плівки на суму 17,39 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Замовлено 150 тонн плівки поліетиленової термозбіжної по 77,52 грн/кг., а також 100 тонн плівки поліетиленової рукавної по 57,60 грн/кг.

Порівняно з минулорічним тендером ціна на рукавну плівку зросла майже утричі. У травні 2014 року «Артемсіль» купувала її по 19,5 грн. Разом з тим, курс долара з того часу виріс лише у 1,7 рази – рік тому за долар давали 12 гривень.

«Торговий дім «Рондо» заснував у грудні 2011 року Володимир Перець з міста Горлівки Донецької області. Основним видом діяльності компанії було промислове виробництво риби. Наразі фірма змінила місце реєстрації на Полтаву і записана на Ігнатьєва Вадима Анатолійовича. Особа з таким ПІБ відома як житель м.Антрацит Луганської області з зони АТО, що не підконтрольне українській владі.

У держреєстрі та звіті про закупівлю ТД «Рондо» вказало номер телефону (050) 906-44-94, яким користується ТОВ «Сан Рей», що постачало плівку ДП «Артемсіль» минулого року.

Фірма «Сан Рей» була створена у Горлівці, але після початку війни на Донбасі змінила місце реєстрації на Київ. Новим власником фірми значиться Микола Швець.

Раніше співвласником «Сан Рей» був Олег Ткаченко, чия дружина Лариса Ткаченко є власницею ресторану «Гостинний двір».

У Горлівці «Сан Рей» і ресторан «Гостинний двір» були зареєстровані по вул. Мініна і Пожарського, 134, де також розміщується ТОВ «АБМ Групп», співвласниками якого є «смотрящий» по Горловці від Юри Єнакіївського Армен Саркісян і віце-президент Горлівської федерації боксу Богдан Левощенко.

За даними ЗМІ, Саркісян контролює також і «Гостинний двір», котрий називають його штаб-квартирою. У січні минулого року Саркісян керував молодиками, що перешкоджали акції Автомайдану в Донецьку.

За даними держреєстру, «АБМ Групп» і «Гостинний двір» досі зареєстровані в Горлівці, захопленій проросійськими бойовиками.

ТОВ «Український Фонд Розвитку Регіонів» повернуло собі земельну ділянку поблизу Національного ботанічного саду на Печерську, довівши, що прокуратура пропустила строки позовної давності. Про це повідомляється у постанові Вищого госпсуду України від 28 травня.

Йдеться про ділянку площею 0,64 га між будинками №2а на вул. Вільшанській та №16 на вул. проф. Підвисоцького у Печерському районі (кадастровий номер 8000000000:82:138:0096). Її вартість складає 2,43 млн грн.

Цю землю фірма взяла в оренду у 2006 р. під будівництво житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом. У 2012 році тут почали будувати комплекс «Печерський Бастіон», пізніше роботи було заморожено.

У 2012 р. прокуратура подала в суд з вимогою визнати недійсним договір оренди на цю ділянку, наполягаючи, що проект не було погоджено в усіх інстанціях. При цьому прокуратурі поновлювали термін позовної давності, бо за її твердженням про порушення дізналися тільки під час прокурорської перевірки у 2012 році.

Суд задовольнив вимоги прокуратури: проект землевідводу не було погоджено природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом охорони культурної спадщин та органом архітектури та містобудування. Апеляцію й касацію забудовник також програв.

Однак навесні 2014 р. фірма подала в суд з проханням переглянути справу за нововиявленими обставинами. Забудовник пред’явив суду документи від Управління з контролю за використанням та охороною земель та лист Головуправління земельних ресурсів КМДА. Згідно з ними перевірка землевідводу була здійснена ще в 2007 р. – відповідно до листів прокуратури і в зв’язку зі зверненням народного депутата Андрія Шкіля та мешканців району. Одразу після перевірки земельники поінформували Київраду про допущені порушення. Про ці факти, пояснила фірма, вона дізналася нещодавно, від ТОВ «Прайм-Девелопмент» – інвестора забудови спірної земельної ділянки.

Суд прийняв такі докази й вирішив, що прокуратура, котра судиться від імені Київради, таки пропустила термін позовної давності.

Прокуратура оскаржила таке рішення, наполягаючи, що в результатах старої перевірки справді йшлося про певні порушення, однак такі, які не були підставами для скасування рішення. Підстави для визнання землевідводу незаконним були знайдені прокурорами тільки в 2012 р., і саме вони лягли в основу позову. Однак ВГСУ назвав доводи апеляції непереконливими й остаточно повернув справу на користь забудовника.

Власниками ТОВ «Український фонд розвитку регіонів» є «Інноваційна будівельна компанія», Автанділ Хачідзе, ТОВ «КУА «Капітал Інвест» (Владислав Головченка й Автанділ Хачідзе), кіпрська компанія «Гріффіт Лімітед».

Щодо інвестора забудови, «Прайм-Девелопмент», то раніше вона називалася «УКО-Інвест», потім «Сфера-Сіті», й належана до кінця 2012 р. особисто Анатолію Войцеховському, організатору низки будівництв по Києву, по яких відкрито кримінальне провадження за самовільне будівництво й відмивання грошей. Наразі власність «Прайм-Девелопмент» заведена на британську «Адвіум Інвестментс ЛТД». До кінця травня вона належала белізьському оффшору «Gevers Invest LTD». Тепер «Адвіум» переписано на номінального директора Пракаша Джанчандані (Prakash Gianchandani), на якого свого часу було оформлено близько двох десятків компаній.

Нагадаємо, тижнем раніше ВГСУ ухвалив аналогічну постанову по сусідній ділянці на 1,69 га. вартістю 28,72 млн грн. ЇЇ виділяли під той самий проект забудови і так само забирали через порушення законодавства. При цьому більшу частину ділянки заради цього вилучили з переліку зелених зон. Однак орендареві (та сама ТОВ «Інноваційна будівельна компанія») вдалося відсудити землю за тою ж схемою.

Вищий госпсуд вирішив, що у компанії братів Клюєвих немає кредитних зобов’язань перед державою на 230 млн євро. Про це повідомляє «Первая инстанция» з посиланням на рішення Вищого господарського суду України.

ВГСУ скасував рішення нижчих судів, які відмовлялися розривати договір поручительства за кредитом «Укрексімбанку» для «Заводу напівпровідників».
Гарантом повернення позики в розмірі 230 мільйонів євро (в еквіваленті – понад 5 млрд грн), виданого на розвиток ключового активу бізнесменів – виробництва полікристалічного кремнію для сонячної енергетики – виступала підконтрольна Андрію і Сергію Клюєвим фірма «Актив-Страхування».

«Завод напівпровідників» на сьогодні заборгував за кредитом близько 15% від загальної суми, в той час як кінцевий термін погашення всієї позики настане в березні 2017 року.

З кінця минулого року «Актив-страхування» намагається розірвати договір поруки, подавши відповідний позов. У разі успіху компанія зніме з себе відповідальність за невиконання кредитних зобов’язань перед державним банком.

Господарський суд Києва, а потім і Київський апеляційний госпсуд на початку року відмовилися задовольняти цей позов.

А 2 червня, за добу до зняття депутатської недоторканності з члена парламенту Сергія Клюєва, ВГСУ задовольнив касаційну скаргу «Актив-Страхування» на рішення нижчих інстанцій. Вони були скасовані, а справу відправлено на друге коло.

Скасуванням рішень нижчестоящих інстанцій ВГСУ заклав основу для перегляду тяжби на користь поручителя. Оскільки колегія суддів Вищого госпсуду стверджує, що претензії «Актив-страхування» є обгрунтованими.

Свої доводи страхова компанія будувала на тому, що після укладення договору поруки завод і банк підписали ряд додаткових угод нібито без повідомлення поручителя.

Кредитну угоду і договір поруки були підписані сторонами в 2009 року. Однак згодом позичальник і кредитор міняли процентну ставку, ліміт кредитування, терміни погашення, валюту виплат, розмір комісії за управління кредитною лінією та інше. Сума кредиту «Укрексімбанку» на створення сучасного виробництва трихлорсилану, полікремнію і монокремнію на «Заводі напівпровідників» зросла з 150 млн євро до 230 млн євро.

Всі ці нововведення призвели до збільшення фінансових зобов’язань поручителя (збільшення обсягу відповідальності, що «є підставою для припинення договору поруки»), сказано в тексті постанови ВГСУ.

Варто відзначити, що саме 2 червня в день винесення судового вердикту начальник управління Генпрокуратури з розслідування корупційних злочинів Павло Жебрівський в ефірі «5 каналу» заявив, що «Генеральна прокуратура буде працювати з майном позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва, щоб поки з нього не буде знята депутатська недоторканність, він не зміг вивести свої активи з країни».

Цією справою у ВГСУ займались головуючий суддя Євсіков О.О., судді Кролевець О.А., та Попікова О.В. (доповідач у справі).

Нагадаємо, 12 травня генпрокурор Віктор Шокін зареєстрував у Верховній Раді подання про позбавлення депутатської недоторканності Клюєва і лише 3 червня, не без скандалу, парламенту вдалося проголосувати за зняття недоторканності з депутата.

Нардеп підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах (ч.4 ст. 190 КК України). Згідно з поданням ГПУ, в 2007 році брати Сергій і Андрій Клюєви через підконтрольні фірми взяли участь у приватизації 74,99% акцій ВАТ «Завод напівпровідників», хоча не мали на це права, оскільки їх фірми не володіли необхідними патентами і технологіями.

До екс-глави Адміністрації президента Андрія Клюєва у слідчого підрозділу Генпрокуратури виникли питання ще рік тому. За даними прес-служби ГПУ, до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, безпосередньо пов’язаним з кредитом «Укрексімбанку». ГПУ повідомляла, що в березні 2009 року Клюєв (на той час народний депутат) сприяв отриманню кредиту на суму 150 млн євро від на користь підприємства «Завод напівпровідників». При цьому отриманий кредит був забезпечений заставою належать підприємству майнових прав за договорами купівлі-продажу обладнання, яке було неліквідним. Таким чином, існували високі ризики неповернення кредиту державному банку.

Також повідомлялося, що в 2010 році, Держагентство з інвестицій за особистого сприяння Клюєва (на той момент першого віце-прем’єр-міністра України) прийняло висновок про можливість фінансування «Заводу напівпровідників», який запропонував інвестиційний проект «Створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції ».

На ці цілі було виділено 200 мільйонів гривень. Причому замість інвестування вони були використані для сплати «Укрексімбанку» відсотків по раніше отриманому кредиту. 13 березня ГПУ доручила затримати Андрія Клюєва. Однак він досі на свободі як і його брат Сергій.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України 5 червня за результатами тендеру уклало угоду з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» на страхові послуги до 2017 р вартістю 30 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Йдеться про добровільне страхування цивільної відповідальності провайдера аеронавігаційного обслуговування. Тобто покриття шкоди, заподіяної особі, фірмі або їхньому майну під час аеронавігаційного обслуговування в повітряному просторі України та в повітряному просторі над відкритим морем.

Загальна страхова сума на кожний рік страхування за кожний страховий випадок складає $500 млн, у т.ч. ліміт відповідальності на один страховий випадок по відшкодуванню моральної шкоди та тілесних ушкоджень – $25 млн.

При цьому в тендерній документації зазначено, що не менше 99% від загальної страхової суми повинно бути перестраховано у нерезидентів, що мають рейтинг фінансової надійності (стійкості) відповідно до рейтингу Нацкомфінпослуг. Окремим пунктом уточнено, що перестрахування повинно здійснюватися на міжнародному ринку страхових послуг, за виключенням страхового ринку Російської Федерації та без залучення її суб’єктів.

«Страхова компанія «ВУСО» входить у «ВСК іншуранс груп» разом зі страховими компаніями «Кремінь» та «Спас». Міноритарним власником «ВСК» є співвласник «Індустріального союзу Донбасу» Олег Мкртчан. 75% страховика належить фонду «Альтера Перший», який засновано ПрАТ «КУА «Альтера Ессет Менеджмент».

За даними «Форбсу», фонд «Альтера перший» управляє активами засновників «Альтери Ессет Менеджмент», серед яких донеччанин Михайло Назарчук. Назарчук також був власником донецької біржі «Іннекс», на якій весною 2013 року було організовано продаж гірничо-збагачувальних фабрик Донбасу групі Олександра Януковича. А у червні того ж року президент України Віктор Янукович призначив Назарчука членом ДКЦБФР, де він ще рік працював і після зміни влади – поки в січні цього року не був звільнений в рамках люстрації. Михайло Назарчук стверджує, що з призначенням він вийшов з усіх бізнесів, однак співвласником «Альтери» залишався його родич Олександр Назарчук.

Останні чотири роки Украерорух страхувався у дніпропетровської СК «Дніпроінмед» Наталії Білинської та СТ «Іллічівське» з групи Ріната Ахметова.

Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) не зупинила будівництво ТОВ БК «Інтергал-Буд» двох 16-поверхових житлових будинків на просп. Космонавта Комарова, 46. Про це свідчить постанова Окружного адміністративного суду м.Києва.

У 2003 році Київська міська рада передала в оренду на 25 років 0,90 га Патріаршій добродійній фундації Патріарха Володимира УПЦ КП для будівництва культової споруди і виробничої бази.

За проектом 2007 року, який отримав позитивний висновок держекспертизи, йшлося про двоповерховий храм на 300 прихожан площею 481,0 кв.м., виробничий корпус №1 на 5 поверхів площею 5822,0 кв.м., виробничий корпус № 2 на 5 поверхів площею 4401,2 кв.м.

Однак всупереч проекту на ділянці зводиться два 16-поверхових житлових будинки. У лютому перевіркою зафіксовано, що забудовник вже влаштовує плити перекриття над десятим та дев’ятим поверхами. Також невідомі особи укладають попередні договори купівлі-продажу квартир на просп. Космонавта Комарова, 46. Перевірка Держархбудінспекції проводилась на підставі кримінального провадження за ст. 190 КК – шахрайство.

Інспекцією складено припис про усунення порушень законодавства, будівельних норм, а не припис про зупинення будівельних робіт.

Суд зазначає, що Держархбудінспекція уже має повноваження щодо зупинки спірних будівельних робіт, без звернень до суду. Проте з незрозумілих суду причин Держархбудінспекція не реалізувала свої повноваження у встановленому законодавством порядку. Тому суд вважає, що Держархбудінспекція фактично знехтувала своїми повноваженнями і в позові відомовив.

Після отримання дозволу Патріаршою добродійною фундацією на будівельні роботи у 2009 році, склад замовників, генпідрядник, проектну організацію та архітектора було змінено.

Замовником будівництва разом з Патріаршою добродійною фундацією виступає також ТОВ «Компанія «Веста-І». Генпідрядника змінено з ТОВ «БП-4 КМБ-1» на ТОВ «Будівельна компанія «Інтергал-Буд».

Засновником товариства «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» є дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтергал», керівником якої є Назар Городецький – помічник-консультант народного депутата Володимира Зубика, який раніше входив до фракції Партії регіонів, а тепер членом депутатської групи «Відродження».

Еомпанією «Веста-І» володіє Сергій Зінчук, свого часу прописаний у відомчому гуртожитку автогосподарства ГУ МВС на вул.Молдавська 5-А, Валерій Кулаков, який також є помічником нардепа Зубика, та ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент», яким володіє той же Кулаков.

Продажем квартир на просп. Космонавта Комарова, 46 займається компанія «Інтергал-Буд». Будинки планують здати в експлуатацію в кінці цього року. Станом на квітень квартири коштували $ 527 – $ 593/ м.кв.

9 червня постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування погодила проект передачі компанії «Веста-І» 0,88 га на проспекті Комарова,46 в оренду строком на три роки з цільовим призначенням ділянки – «для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими офісними та громадськими приміщеннями».

ВП «Запорізька АЕС» 29 травня за результатами тендерів уклала низку угод із ТОВ «ВКП «Гранд» на постачання сталі на загальну суму 10,90 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Замовлено 398,74 т пласкої сталі 29 видів, однак ціни на продукцію не оприлюднені.

Фірма «Гранд» була зареєстрована 24 березня цього року, коли тендер вже було оголошено і до кінця строку подачі конкурсних пропозицій лишалося три тижні. Відтак досвіду виконання аналогічних держзамовлень у компанії немає.

Власницею фірми записана Вікторія Гуркова з Запоріжжя, директором – Максим Бондар, статутний капітал – 100 тис грн.

Конкурентами на усіх торгах було дві фірми – дніпропетровське ПП «ДніпроХім-Інвест» (власник Валерій Малафєєв) та запорізьке ТОВ «ТД «Алмет» (Євген Вержанський).

Служба автомобільних доріг у Львівській області 18-29 травня за результатами тендерів уклала низку угод на поточний середній ремонт доріг державного значення на 912,68 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».

Підряди розділили дві фірми – ТОВ «Техно-Буд-Центр» (511,41 млн грн) і ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» (401,27 млн грн.).

Набільшу суму 379,23 млн грн. виділено «Техно-буд-центру» на ремонт дороги Н-02 Львів-Тернопіль на ділянках км 17+750 – км 18+000, км 24+000 – км 30+400, км 33+858 – км 84+073. Всього мають відремонтувати близько 57 кілометрів дороги. Відтак середня вартість поточного середнього ремонту становить 6,7 млн грн.

Також фірма отримає 93,77 млн грн. за ремонт дороги Р-39 Броди-Тернопіль на ділянці км 0+000 – км 31+586 та 38,40 млн грн. за ремонт Т14-10 Броди-Червоноград на ділянці км 6+000 – км 30+140.

На усіх тендерах єдиним допущеним до участі конкурентом було ТОВ «Автомагістраль-Південь», яке заснували жителі Одеської області Валерій Коротков і Олег Наливанний.

На два менші тендери також подавало дорожчі заявки ТОВ «Альтіс-спецбуд». А ТОВ «Ожидівський асфальтобетонний завод» подало на тендер по дорозі Т14-10 заявку, дешевшу від переможця на 2 млн грн. Однак усі заявки конкурентів було відхилено через претензії до оформлення документації. Наприклад, Ожидівський завод не вказав своє повне найменування у таблиці з документальним підтвердженням наявності працівників відповідної кваліфікації.

Тернопільське ТОВ «Техно-Буд-Центр» зареєстровано на Григорія Процика. Раніше співвласником фірми разом із Проциком був Любомир Грегоращук, чий син Андрій Грегоращук є депутатом Тернопільської міськради від партії ВО «Свобода». Крім того, депутат Грегоращук є зятем керівника Служби автодоріг у Рівненській області Юрія Проника, який раніше обіймав аналогічну посаду в Тернопільській області.

ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» отримає 234,03 млн грн. за ремонт дороги Н-17 Львів-Радехів-Луцьк на ділянці км 0+000 – км 69+600 по 3,4 млн грн. в середньому за ремонт одного кілометру.

Ще 167,24 млн грн. коштуватиме ремонт Н-13 Львів-Самбір-Ужгород на ділянках км 69+000 – км 72+700, км 74+199 – км 90+226, км 130+000 – км 156+000.

На обох тендерах були дешевші заявки від фірм «Альтіс-спецбуд» та «Дорлідер». Однак вони були відхилені через претензії до оформлення документації.

Власниками «Онур Конструкціон Інтернешнл» є Онур та Ісхан Ченінджевізи з Туреччини і сімферополець Абляміт Мемешев.

Київський апеляційний господарський суд залишив без задоволення скаргу ТОВ «Телерадіокомпанія «Ера» про сплату концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення 10,36 млн грн. боргу та штрафів.

Таке рішення суд прийняв 4 червня.

В лютому 2015 господарський суд міста Києва за позовом військової прокуратури Центрального регіону зобов’язав «Телерадіокомпанію «Ера» платити послуги, які в з березня по квітень, та з червня по грудень 2014 року включно надав концерн РРТ. Прокуратура звернулася до суду ще у вересні минулого року, але пізніше змушена була змінити суму позову через зростання боргу.

Суд встановив, що в грудні 2013 року «Телерадіокомпанія «Ера» та концерн РРТ підписали договір про надання послуг з експлуатації мереж для ефірного мовлення та надання в користування каналів електрозв’язку. Договір передбачав, що 5 числа поточного місяця телерадіокомпанія має виплати 30% авансу орієнтовної вартості послуг, а не пізніше 10 числа наступного місяця проводиться остаточний розрахунок. В період., які «Ера» не оплатила, хоча її представники і підписали відповідні акти виконаних робіт. У телерадіокомпанії також не було зауважень до якості наданих послуг.

Тому суд першої інстанції задовольнив позов прокуратури, щоправда зменшивши суму пені на 0,21 млн грн. – до 0,88 млн грн.

В березні 2015 року «Ера» подала апеляцію, вказавши, що суд неповною мірою вивчив матеріали справи. А саме, що виставлені концерном РРТ суми не підтверджені належними доказами.

Але апеляційний суд скаргу телерадіокомпанії відхилив, вказавши на правомірність рішення господарського суду.

Нагадаємо, телерадіокомпанія «Ера» належить заступнику голови депутатської групи в Верховній Раді «Воля народу» Андрію Деркачу, який є почесним президентом медіа холдингу «Ера-медіа». До холдингу входить ТРК «Ера», що транслюється на Першому національному телеканалі вранці та близько опівночі, а також однойменне радіо.

Херсонський окружний адміністративний суд відмовив Каховському державному агротехнічному коледжу у повернені землі. Про це йдеться у рішенні суду від 22 травня 2015 року.

У грудні 1993 року рішенням Коробківської сільської ради народних депутатів Каховському радгоспу-технікуму надано у постійне користування земельна ділянка площею 4,58 тис га.

За матеріалами суду, встановлено, в серпні 2007 року директор Каховського коледжу Богатирьов Ю.Г. звернувся до Каховської райдержадміністрації з листом про відмову від земельних ділянок у зв’язку з скрутним фінансовим становищем та відсутністю коштів для ведення сільськогосподарського виробництва.

У вересні 2007 року ділянку розміром 925,66 га рішенням постійно діючої комісії з питань земельних відносин, було вирішено перевести із земель Каховського коледжу до земель резерву Коробківської сільської ради, і надати дозвіл на оренду СТОВ «Таврійська перспектива»

Іншим протоколом ще 2,13 тис га було переведено до земель резервного фонду і віддано в оренду ЗАТ «Кримська фруктова компанія». Ще 340,10 га земель коледжу було передано в оренду ФГ «Едельвейс-2»

У 2015 році керівництво Каховського коледжу звернулось до суду з метою повернення земель , вказуючи на незаконні дії свого директора в 2007 році. А саме, стверджує позивач, Богатирьов не мав права без погодження з Міністерством аграрної політики відмовлятись від землі.

В той же час, суд вказав, що органи місцевого самоврядування мають право вносити зміни до своїх рішень , а тому їх рішення про вилучення землі коледжу було законним. Також суд зазначив що відмова директора від земельних ділянок без погодження міністерства є підставою для притягнення до відповідальності.

Директором Каховського державного агротехнічного коледжу з листопада 2013 року є Мащенко Володимир Филимонович.

Керівником ПАТ «Кримська фруктова компанія» є власник агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк. З липня по грудень 2014 року Косюк займав посаду першого заступника голови Адміністрації президента України, відповідаючи за силовий блок.

Власником СТОВ «Таврійська перспектива» є член Херсонської торгово-промислової палати Барах Ірина Василівна. Власниками ПП «Фаворит-ІІІ» Сергій Зіньков, Оксана Кроліченко, Сергій Корнієнко і Олег Андрущак. Фірма зареєстрована в с. Роздольне Каховського району Херсонської області.

ПАТ «Сумихімпром» 8 червня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Титан України» на постачання 48ттис тонн вапна на суму 110,59 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Замовлено вапно негашене 1-го сорту (активний СаО+МgO не менше 80%, активний MgO не більше 3%, час гасіння не більше 5 хв, крупність куска менше 10 мм – 15%, більше 60 мм – 10%).

Ціна за тонну склала 2 304 грн./т. Із вказаної цифри ціна самого вапна – 2 188 грн./т, решта 116 грн. – це залізничний тариф на перевезення.

Фірма-постачальник «Титан України» раніше була записана на Миколу Миколайовича Михайлова. Особа з таким ПІБ відома як помічник народного депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Нечаєва, який був головою правління ЗАТ «Кримський Титан» Фірташа. Сьогодні «Титан України» оформлено на «Фебрі Трейдінг Лімітед» з Кіпру.

Єдиним конкурентом було ТОВ «НПП Укрднепротрейд» Віктора Кириченка й Дмитра Чурілова.

Нагадаємо, нині «Сумихімпром» перебуває у процесі банкрутства. Одним з конкурсних кредиторів заводу є кіпрська компанія «Tolexis International Limited», пов’язана з групою Фірташа. При цьому на заводі зберігся менеджмент Фірташа – його очолює Ігор Лазакович, який раніше працював заступником голови правління ЗАТ «Кримський Титан» і очолив «Сумихімпром» після перемоги Януковича на президентських виборах 2010 року.

Після того, як підприємство очолив Лазакович, компанія почала закуповувати сировину та матеріали у фірм з орбіти Фірташа. Після активних спроб держави повернути контроль над формально державним «Сумихімпромом» у 2014 році, нині спостерігається затишшя.

ПАТ «Київобленерго» 22 травня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Проектно – будівельна компанія «Фронтекс» на оздоблення адміністративної будівлі вул. Стеценка, 1а у Києві на суму 3,58 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».

З цієї суми 1,88 млн грн. піде на встановлення металопластикових дверей та вікон – в середньому по 1 900 грн. за квадратний метр. Віконний профіль повинен бути 5-ти камерний, монтажною глибиною не менше 70 мм. Вхідна група дверей, що розташована на 1 поверсі, повинна бути виготовлена з теплої системи алюмінієвого профілю.

Решту 1,70 млн грн. витратять на оздоблення зовнішніх стін (орієнтовні обсяги фасадів – 1920 м2).

На тендер подавало заявку вартістю 2,67 млн грн. ТОВ «Будівельна компанія «Будкапітал». Однак у дешевшій майже на мільйон заявці не було враховано кілька кошторисних позицій, відтак її було відхилено.

Нагадаємо, у грудні «Київобленерго» за 1,97 млн грн. найняло ТОВ «УкрДахБуд» на роботи з будівництва покрівлі цієї будівлі. А підряд на основні будівельні роботи вартістю 9,83 млн грн. у жовтні 2014 року отримало ТОВ «Ягуар».

ПАТ «Кіровоградобленерго» 29 травня уклало угоди на постачання палива на суму 35,47 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Йдеться про бензин А-95, А-92 і дизельне паливо. Поставка має відбутися протягом червня-листопада.

ТОВ ВТФ «Авіас» з групи дніпропетровського губернатора Ігоря Коломойського отримає 16,87 млн грн. за 588 000 л палива. Також 16,84 млн грн. заплатять ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» за 586 800 л палива. Решту 1,76 млн грн. отримає ПП «Укрпалетсистем» за 61 800 л палива.

Всупереч тендерному законодавству, ціни на паливо не оприлюднені. Минулого року «Кіровоградобленерго» вказувало закупівельні ціни на паливо і вони виявились вищими від АЗС.

Умовами тендеру передбачено прив’язку вартості палива до курсу долара на міжбанку на дату оплати. У разі, якщо курс зміниться більше ніж на 1% порівняно з датою підписання договору, то ціна має коригуватися за формулою. Замовник вважає, що коригування вартості товару не є зміною умов договору і не потребує укладання додаткових угод. За аналогічною схемою «Кіровоградобленерго» купувало паливо і минулого року.

«Рур Груп С.А.» зареєстроване на віргінський офшор «Фавон Ассетc Корп.» і швейцарську компанію АТ «Кваліворлд Холдінг ЛТД. ». Біля витоків ЗАТ «Рур Груп С.А.» стояв Олександр Третьяков, нинішній народний депутат від Блоку Петра Порошенка.

Головою нагядової ради «Рур Груп С.А.» є Володимир Слівнов, депутат Кіровогрдської міськради від партії «Солідарність», яку створював нинішній президент України Петро Порошенко.

Фірма «Укрпалетсистем» зареєстрована в м.Немирів Вінницької області на Юлію Васьковську з м.Коростень Житомирської області. Керівником «Укрпалетсистем» є депутат Коростенської райради Анатолій Можар, що обирався за списками «Сильної України» Сергія Тігіпка, а потім перейшов до фракції «Зелена Планета», яку і очолив.