Генеральний прокурор Ірина Венедиктова взяла на особистий розгляд заяву «Ліги антитрасту» щодо скасування постанови прокурора про закриття кримінального провадження «Роттердам+». У випадку задоволення заяви Генпрокурор може поновити кримінальне провадження НАБУ, яке раніше закрив прокурор САП.

Про це повідомили адвокати «Ліги антитрасту» з юркомпанії «Advanq», які отримали інформацію від Офісу генпрокурора.

Засновники «Ліги антитрасту» 9 вересня звернулись до Генпрокурора та в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з заявою, у якій обгрунтували необхідність продовження кримінального провадження НАБУ по справі «Роттердам+» (текст заяви тут).

Юристи дійшли висновку, що постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з таких підстав:

• НАБУ як органом досудового розслідування зібрано докази, що підтверджують наявність складу злочину у діях, що розслідуються;
• Прийняття постанови було здійснено без належного вивчення матеріалів досудового розслідування;
• Закриття кримінального провадження в частині підозрюваних нівелює весь комплекс слідчих та процесуальних дій сторони обвинувачення, проведений більш ніж за 3 роки;
• Наявність постанови про закриття кримінального провадження, в тому числі у зв’язку з відсутністю складу злочину, робить неможливим оголошення підозри особам, щодо яких провадження у цій справі закрито;
• Справа «Роттердам+» має значний суспільний інтерес, а тому безпідставне та необґрунтоване закриття кримінального провадження значно знижує довіру суспільства до антикорупційних органів, зокрема, САП.

Нагадаємо, прокурор САП Віталій Пономаренко 27 серпня закрив основну частину кримінального провадження у справі «Роттердам+» через те, що експертиза Служби безпеки України не змогла встановити збитків від цієї формули за весь період дії формули у 2016-2020 роках. Натомість експертиза НАБУ встановила, що про встановлення збитків від формули «Роттердам+» на суму 18,87 млрд грн. у період першої половини 2016 року – 2017 року.

ДП «Медичні закупівлі України» Міністерства охорони здоров’я України 17 вересня провело аукціон на закупівлю препарату трастузумаб 150 мг очікуваною вартістю 263,63 млн грн. Три учасники знизили її удвічі. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Держпідприємство купує 71 913 флаконів/ампул/шприців препарату із міжнародною непатентованою назвою трастузумаб у дозуванні 150 мг для лікування раку молочної залози і шлунка. Очікувана ціна складала 263,63 млн грн., або 3 666 грн. за одиницю.

Фірму «Senso Dynamics Llc» (США) відхилили за низку недоліків в документах, у тому числі за документи іншої юридичної особи – «CSC Pharmaceuticals International»  (Індія).

До аукціону допустили три фірми:

• «Schering–Plough Central East AG» (Швейцарія) з препаратом Онтрузант виробництва «Samsung Bioepis, Ltd» (Південна Корея);
• «Pfizer Export B.V.» (Нідерланди) з препаратом Тразимера виробництва «Pfizer Inc» (США);
• «M.Biotech Limited» (Велика Британія) з препаратом Огіврі виробництва «Biocon Biologics India Limited» (Індія)для «Mylan Pharmaceuticals Pvt Ltd» (Індія).

Це біосиміляри – лікарські препарати, біологічно подібні до оригінального трастузумабу, який під назвою Герцептин виробляє компанія «Hoffmann-La Roche Ltd» (Швейцарія).

Під час аукціону «Schering-Plough» і «Pfizer» одразу запропонували ціни вдвічі нижче, а «M.Biotech» – у півтора раза нижче очікуваної вартості. Потім «Schering-Plough» впала ще до 121,33 млн грн., так само впав і «Pfizer», але програв 456 грн. У хвості лишилась «M.Biotech», яка упала лише до 153,28 млн грн.

«Schering-Plough» виграла аукціон із ціною 1 687 грн за одиницю, що вдвічі дешевше за очікувану ціну. Система «Прозорро» визначила ціну як аномально низьку, тому фірма повинна її обґрунтувати. За законом «Про публічні закупівлі», обґрунтування може містити дані про технологію, державну допомогу або сприятливі умови на зразок знижки.

За даними колишнього керівника ДП «Медзакупівлі» Віктора Нестулі, очікувана вартість нинішнього тендеру формувалась на основі вивчення ринку та з урахуванням ціни торішньої закупівлі «Crown Agents in Ukraine». Тоді переможцем торгів був «Pfizer», який на свіжих торгах знизив свою пропозицію вдвічі від очікуваної ціни, тобто фактично від ціни його минулорічного підряду.

Швейцарська «Schering–Plough Central East AG» від 30 червня 2020 року називається «Organon Central East GmbH». Зміна назви відбулась у результаті злиттів і поглинань між «Merck & Co.», «Schering-Plough Corporatin» і «Organon Bioscience» (разом «MSD»). Саме через «Merck» корейський виробник «Samsung Bioepis» продає і поширює Онтрузант.

Нідерландська «Pfizer Export B.V.» – «дочка» американської корпорації «Pfizer Inc».

Британську «M.Biotech Limited» контролює Сарвеш Бхаргава (Sarvesh Bhargava) з Індії, який живе в Україні. Тут він володіє та керує ТОВ «Біотек Консалтинг». Уповноваженим представником компанії «M.Biotech Limited» є українська юристка Вікторія Туренко.

Довідково:

У 2019 році в «Прозорро» пройшло чотири закупівлі оригінального Герцептину від «Roche». КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» замовило шість флаконів ліофілізату 150 мг для концентрату для розчину для інфузій по 14 400 грн. Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону замовив сім флаконів розчину 600 мг/5 мл по 32 552 грн., а КП «Обласний аптечний склад» Харківської облради – один флакон розчину 600 мг/5 мл за 35 811 грн. та один флакон розчину 600 мг/5 мл за 32 000 грн.

10 вересня тендерна колегія Антимонопольного комітету відмовила у задоволенні скарги ТОВ «Граніт-001» на умови тендерної документації у торгах на будівництво автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка очікуваною вартістю 12,58 мільярдів гривень. Про це повідомляється у системі «Прозоро».

Фірма «Граніт-001» з групи Араіка Амірханяна подавала скаргу на умови тендерної документації, які прописала Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області у найбільших торгах в історії Укравтодору. За 12 мільярдів гривень підрядник має побудувати чотири дорожні розв’язки, 17 шляхопроводів, естакаду та трохи менше тридцяти кілометрів дороги. За підрахунками на кілометр цієї дороги замовник планує витратити щонайменше 10 мільйонів доларів, що є рекордною сумою, яку в Укравтодорі досі публічно не обгрунтували.

Саме у цьому тендері Дніпропетровська САД вирішила випробувати нову вимогу для учасників. У тендері на ремонт траси прописали вимогу, згідно якої дохід фірми-учасниці у 2019 році мав бути не менше третини вартості тендеру, тобто 3,77 млрд грн. Згідно аналізу фінансових показників вітчизняних дорожніх підприємств, такий дохід за минулий рік мали лише дві компанії –  «Автомагістралі-Південь» і «Онуру конструкціон інтернешнл» (детальніше про це «Наші гроші» писали тут).

На цю вимогу скаргу подало приватне підприємство «Автомагістраль», але замовник напередодні розгляду скарги змінив вимогу у документації на іншу, яка вже вимагала від учасника мати 100 % від очікуваної вартості предмета закупівлі за останні три роки. Тож тендерній колегії АМКУ довелось вже розглядати цю редакцію заточки. В результаті розгляду скарги, АМКУ зобов’язала замовника внести зміни, і виключити дискримінаційну вимогу. Тож Дніпропетровська САД виконала вимогу АМКУ, і змінила цю редакцію на стару, де вимагалось мати третину вартості підряду за попередній рік.

Тож компанія «Граніт-001» подала скаргу на дії замовника, де вказала, що повернення замовником початкової редакції оскаржуваної вимоги свідчить про намагання провести закупівлю в «ручному» режимі, допустивши до участі у ній лише дві компанії – ТОВ «Автомагістраль-Південь» та ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», які не конкурують між собою. Та попри це, тендерна колегія АМКУ відхилила скаргу фірми, та не зобов’язувала замовника виконати своє попереднє рішення, виключивши дискримінаційну вимогу з документації.

15 вересня Служба автомобільних доріг у Львівській області уклала договір з ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» на реконструкцію дороги Т-14-25 Миколаїв-Городок-Жовква-Кам’янка Бузька-Бібрка вартістю 975,85 млн гривень. Про це повідомляється на сайті «Прозорро».

Знижка компанії по відношенню до очікуваної вартості закупівлі становить 3%. Компанія розіграла підряд із лідером Національної асоціації дорожників України – ТОВ «Автомагістраль-Південь», причому в процесі торгів лідер дорожнього картелю впав по ціні на 2,8%, тобто на 31,6 млн гривень.

Згідно з кошторисом, компанія погодила такі ціни на матеріальні ресурси: (з доставкою та без ПДВ):

• Щебінь фракції 40-70 мм марки М400 – 1 000 грн/м3;
• щільний дрібнозернистий асфальтобетон типу А марки 1 на бітумі БМП 60/90 – 2 566 грн/т;
• ЩМА-15 на бітумі БМКП 60/90 – 3 276 грн/т;
• дорожна бітумна емульсія ЕКШ-50 – 13 410 грн/т;
• модифікована дорожна бітумна емульсія ЕКШМ-50 – 14 754 грн/т;
• щільний крупнозернистий асфальтобетон типу А марки 1 – 2 045 грн/т;
• ЩПС, оброблена цементом – 2 045 грн/м3;
• щебінь фракції 20-40 мм марки М1000 – 1117 грн/м3;
• щебінь фракції 40-70 мм марки М1000 – 1000 грн/м3;
• ЩПС С7 – 1 291 грн/м3;
• бітуми нафтові БНМ-55/60 – 13 417 грн/т;
• бітуми нафтові БНМ-75/35 – 12 084 грн/т;

Ціни на щебінь та щебенево-піщану суміш є суттєво вищими за ціни ТОВ «Автомагістраль-Південь», ТОВ «ПБС» та ТОВ «Луцькавтодор-Сервіс» у сусідній Волинській області, де щебінь фракції 40-70 марки М1000 коштує в районі 530-800 грн/м3. Щебенево-піщана суміш С7 є також дорожчою за пропозиції «Автомагістраль-Південь» та «ПБС» – 802 та 617 грн/м3 з доставкою та без ПДВ.

Ціни «Онуру» на щебінь є також вищими за ціни з моніторингу ДержДорНДІ за серпень по Львівській області, де щебінь фракції 20-40 з доставкою та ПДВ коштує 798 грн/м3, а фракції 40-70 – 710 грн/м3.

Згідно з моніторингом, ціна на щебенево-піщану суміш по Львівській області з доставкою та ПДВ коштує 759 грн/м3, що є вполовину більше за пропозицію компанії (з доставкою та ПДВ ціна – 1549 грн/м3).

З початку 2020 року ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» отримала 40% дорожніх підрядів Львівської САД сумою від 10 млн гривень.

Засновниками столичної компанії «Онур Конструкціон Інтернешнл» є громадяни Туреччини Онур та Іхсан Четінджевіз, а також львів’янин Олег Фаріон. Із нею пов’язана фірма «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.S.» (Туреччина).

20 липня на своїй сторінці у Фейсбук компанія Onur Group підтвердила факт обшуків співробітниками НАБУ у рамках справи щодо колишнього очільника Укравтодору Славоміра Новака. Одразу за кілька днів після обшуків фірма отримала підряд від Львівської САД на 287 мільйонів.

В останні дні інформаційний простір заповнився публікаціями накшталт «НАБУ продовжує поширювати маніпуляції щодо Роттердам+», або «Как детективы пытались фальсифицировать экспертизу». І чим далі поширюється хвиля, тим більш перекручено подаються факти.

«Наші гроші» за допомогою адвокатів юридичної компанії «Advanq» розібрались у цьому безладі. Це виявилось банальною історією про те, як маніпулятори беруть 50% правди, 30% незручної правди приховують, натомість ліплять 20% експресії, здобрюють це мільярдним бюджетом  монополіста для медіарозгону і отримують букет божої роси для очей легковірних.

Що відбулося по «Роттердам+»

Експертиза СБУ не змогла визначити збитки від формули «Роттердам+» за весь період її дії у 2016-2019 роках. ДТЕКівці подали це так, нібито збитків від формули взагалі не було. Та ініціювали ще одну судову справу  – про визнання протиправними дій детектива НАБУ по складанню довідки про розмір збитків від формули у період 2016-2017 року.

Йдеться про дві довідки, які раніше склав старший детектив відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації НАБУ:

(1) щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії;

(2) щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію.

Ці довідки разом із іншими матеріалами справи були направлені для проведення експертизи у 2019 році, яка підтвердила наявність збитків внаслідок застосування формули «Роттердам+» в 2016-2017 роках.

А вже у 2020 р. було призначено комісійну судово-економічну експертизу для з’ясування достовірності розміру завданої шкоди за загальний період 2016-2019 рр. Для проведення цієї експертизи було направлено матеріали кримінального провадження (в тому числі довідки детективів та висновки експертів), а також довідки та висновки експертів, надані стороною захисту.

З опублікованої захисниками Ахметова частини постанови про закриття кримінального провадження видно, що висновок експерта від 11.08.2020 не підтверджує попередніх висновків експертів та не визначає розмір збитків.

Ще раз. Нам повідомили лише те, що нова експертиза НЕ ВИЗНАЧИЛА РОЗМІР ЗБИТКІВ. І дуже дивно те, сторона захисту не опублікувала якісь уривки чи цитати з експертизи з позитивним для них висновком. Здавалося б, якщо експертиза на твою користь, то бери й розмазуй опонентів котком фактів по бетонній основі об’єктивності.

Але чомусь сторона захисту ДТЕКу не використала таку можливість.

Поспілкувавшись з представниками експертного середовища, що мають досвід у проведенні такого типу експертиз, стало зрозуміло чому.

Скоріше за все, у цій експертизі просто немає «позитивних» для захисників «Роттердаму+» даних, оскільки експертиза не стоїть твердо на фактах, а будується на відсутності якихось даних чи документів.

Звертаємо увагу, що у постанові про закриття кримінального провадження прямо не вказано, що збитки відсутні відповідно до висновків судової експертизи. Зазначено, що «ЗБИТКИ НЕ ВИЗНАЧЕНО». Зазвичай це означає, що експерти не надали відповіді на питання, поставлені їм замовниками експертизи.

Такий висновок виглядає наступним чином: «Надати відповідь на питання не видається можливим з причин, описаних вище». А вже уже в дослідницькій частині описується причина – відсутність необхідних документів, неможливість здійснити розрахунки, відсутність компетенції, тощо. Але саме цю частину ніхто і не побачив. Захисники «роттердамської» формули оприлюднили лише частину документів. Тож якщо у неоприлюдненому висновку експерти дійсно посилаються на відсутність потрібних документів або необхідність проведення надання додаткових матеріалів, то стає зрозумілим чому НАБУ так активно бореться за цю справу. Бо справедливість є і за неї варто боротись.

Довідково

Щодо детективів Управління аналітики та обробки інформації

Управління аналітики та обробки інформації є структурним підрозділом НАБУ.

Управління виконує, зокрема, функції з  аналізу інформації (даних) на предмет виявлення ознак правопорушень, та доходів, одержаних злочинним шляхом, виявлення майна та коштів, яке може бути предметом арешту, конфіскації або спеціальної конфіскації; надання інформаційно-аналітичної, технічної та консультативної допомоги детективам Національного бюро, в тому числі шляхом включення працівників Управління до складу слідчих та оперативних груп.

Відповідно до кваліфікаційних вимог за посадою старші детективи Управління аналітики та обробки інформації НАБУ повинні мати серед іншого:

• вищу економічна освіту рівня магістр (або спеціаліст).
• стаж роботи протягом останніх п’яти років на посадах у аудиторських компаніях та/або в підрозділах аудиту, ревізії, внутрішнього контролю тривалістю не менше трьох років.

Фактично, це особи, які володіють спеціальними знаннями в галузі економіки, мають відповідну освіту, досвід та доступ до матеріалів кримінального провадження у випадку включення їх до складу слідчої групи.

Законодавче регулювання

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства, проведена за ініціативою сторони кримінального провадження чи рішенням суду.

Експертиза обов’язково проводиться для визначення розміру матеріальних збитків. А з урахування змін до ст. 242 КПК України, що набули чинності 17.10.2019 р., експертиза в такому випадку необхідна тільки якщо потерпілий не може визначити розмір збитку самостійно та не надав документ, що його підтверджує.

Однак, не зважаючи на формулювання, вказані КПК України, відомчими актами експертам-економістам прямо заборонено визначати будь-які економічні показники без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності.

Завданнями економічної експертизи є визначення документальної обґрунтованості уже раніше встановлених економічних показників – чи то розміру збитків, чи то сплаченого податку.

Для первинного встановлення таких показників детективи, що здійснюють розслідування, можуть залучати інших фахівців, що володіють відповідною кваліфікацією та знаннями, а у окремих випадках – Державну аудиторську службу України.

Кримінальне процесуальне законодавство не містить визначеного порядку залучення такого фахівця в кримінальне провадження чи порядку надання допомоги слідству. Більше того, КПК України містить лише загальні вимоги до особи, що може бути спеціалістом.

У зв’язку з цим, на практиці часто слідчі користуються допомогою бухгалтерських служб підприємства, залучених аудиторів, здійснюють власні підрахунки та, у випадку детективів НАБУ залучають детективів Управління аналітики та обробки інформації.

По результату своєї роботи такі залучені особи надають довідку з розрахунком розміру завданих збитків, чи інших необхідних слідству показників.

В подальшому висновки, викладені в довідках перевіряються експертами та підтверджуються або не підтверджуються документально та внаслідок порівняння.

Але є ще інший варіант – коли експерти не надають конкретного висновку.

Часто під час проведення експертизи та дослідження матеріалів, у експертів виникає потреба у отриманні та вивченні додаткових документів, які не були надані для перевірки. У зв’язку з цим, передбачено право експерта заявляти клопотання замовнику експертизи про надання тих чи інших документів для дослідження. Строк виконання клопотання – 45 днів.

Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Однак, експерт не може безпідставно відмовитися від надання висновку.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

16 вересня Служба автомобільних доріг у Миколаївській області підписала договір з ТОВ «Міжнародний проектний інститут» на розроблення проектної документації на капітальний ремонт дороги М-13 Кропивницький-Платонове на ділянці км 99+484 – км 119+984 вартістю 12,70 млн гривень. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Чотири фірми на аукціоні проторгувались по ціні дешевше від майбутнього переможця, дві навіть запропонували виконати роботу за 8,5 млн грн.

Однак замовник відхилив усіх дешевших конкурентів «Міжнародного проектного інституту». За оцінкою експертів «Ліги антитрасту», Миколаївська САД зробила це неправомірно.

Наприклад,  ТОВ «Добробут-Проект» та ТОВ «Союзтранспроект» відхилили тому, що в їх довідках про працівників по окремих позиціях не було зазначено досвід робітників, та не було надано кваліфікаційні сертифікати. Однак у тендерній документації і не вимагалося обов’язкове зазначення досвіду у довідці про працівників, а кваліфікаційні сертифікати були у тендерніих пропозиціях учасників.

Також укравтодорівці відхилили ДП Український державний інститут з проектування об’єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» ща ненадання довідки про обробку персональних даних, хоча вона також була наявна в тендерній пропозиції державного підприємства.

Згідно з договором, топово-геодезичні роботи коштують 833  тис гривень, вишукувальні інженерно-геологічні роботи – 718  тис гривень, обстеження штучних споруд – 1,59 млн гривень, а усі проектні роботи – 4,98 млн гривень. Також у тендері окремо йдуть витрати на оцінку впливів на навколишнє середовище – 943 тис грн;  науково-технічний супровід проектування – 780 тис грн; експертиза проекту – 847 тис грн.

Підставою для проведення тендеру стала постанова Кабміну про виділення коштів для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання Державному агентству автомобільних доріг Укравтодору, згідно з якою 35 млрд гривень з Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 пішло Укравтодору. Згідно з нею, на проектно-вишукувальні роботи по об’єктах капітального ремонту Службі автомобільних доріг у Миколаївській області було виділено 30 млн гривень.

Власниками ТОВ «Міжнародний проектний інститут» є ТОВ «Стріт Люкс» та чеська компанія «KMN», а кінцевими бенефіціарами – киянка Альона Костюченко та чех Микола Сбоєв. За даними «Clarity», до квітня 2020 року співвласником компанії був Євген Петрощук (див. досьє), який наприкінці 2019 року був призначений радником голови Укравтодору Олександра Кубракова.

У 2019 році ЗМІ опублікували матеріал з коментарем одного з засновників ТОВ «Інститут комплексного проектування об’єктів будівництва» Андрія Козюка. Він стверджував, що Євген Петрощук наполегливо пропонував йому та партнеру Олександру Фоменку продати свої частки у компанії. Коли двоє з чотирьох засновників відмовилися продавати свої частки, Петрощук, разом з іншими двома засновниками — Андрієм Войтовичем та Іваном Фалем створили ТОВ «Міжнародний проектний інститут», на яку почали передавати активи «Інституту комплексного проектування об’єктів будівництва». За словами Козюка, впродовж 2018-2019 років з компанії різноманітними способами вивели близько 17 млн гривень, причому для цього використовувалася і компанія Андрія Вавриша «Ріверсайд Девелопмент»: 760 тис грн з рахунків Інституту пішло будівельній компанії начебто «в рамках повернення фінансової допомоги».

Нині Євген Петрощук та Андрій Фаль є членами технічної ради Укравтодору.

Протягом 1-17 вересня Миколаївська САД уклала з ТОВ «Міжнародний проектний інститут» шість договорів на проектування загальною вартістю 51,42 млн гривень. Лише в одному з них компанія виграла, бо запропонувала найбільш вигідну ціну. В решті випадків замовник відхиляв усіх дешевших конкурентів.

Також «Міжнародний проектний інститут» у 2020 році виграв 3,89 млн гривень на розробку передпроектної документації у Рівненській та Львівській САД, а також підписала два договори на авторський нагляд у Київській САД.

Нагадаємо, цієї весною інший радник голови Укравтодору Вадим Олійник керівник сектору інфраструктури Офісу ефективного регулювання (BRDO) Владислав Притоманов створили ТОВ «Автодор Консалтінг» для платного консультування бізнесу щодо тендерів Укравтодору. Під час підготовки сюжету «Наших грошей з Денисом Бігусом», Олійник намагався «розрахуватися» компроматом на Кубракова за невихід сюжету про нього. Кубраков зрештою заявив про відсутність претензій до діяльності Олійника.

Марина Ансіфорова, “Наші гроші”

Кабінет міністрів 16 вересня схвалив проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, розроблений Національним агентством запобігання корупції. Про це повідомила «Ліга антитрасту», чиї експерти брали участь у розробці проєкту.

Антикорупційна стратегія передбачає наступні зміни в антимонопольній сфері:

• перелік всіх справ, що перебувають на розгляді, строків розслідування, інформації щодо їх продовження тощо – наразі інформація навіть про наявність певних розслідувань є закритою від громадськості інформацією;
• відкритий доступ на сайті АМКУ до рішень, рекомендацій та пропозицій бізнесу і державним інституціям;
• закріплені на законодавчому рівні строки розслідувань у справах, процедуру їх продовження;
• закріплений порядок визначення розміру та розрахунку штрафу;
• порядок взаємодії зі сторонами справ про порушення конкурентного законодавства та фіксації фактів такої взаємодії;
• внутрішній порядок розподілу справ між державними уповноваженими;
• порядок звільнення або пом’якшення відповідальності учасників картелю, що добровільно повідомили про нього;
• юридичну відповідальність керівників надавачів державної допомоги за недотримання вимог Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»;
• визнання нікчемними рішень про створення комунальних підприємства без попереднього дозволу на це АМКУ та обов’язкова наявність такого дозволу при реєстрації КП.

«Очікуємо на якнайшвидше схвалення відповідного Закону та заходів для виконання Стратегії. Наша мета – сильний, відкритий та ефективний Антимонопольний комітет», – відмітили у «Лізі антитрасту».

КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» замовило у ТОВ «ФМД-Україна» Зивокс на третину дешевше від середньої ціни по Україні. Однак вона в 5,5 раза вища від ціни гуртової закупівлі держпідприємства «Медичні закупівлі України» Міністерства охорони здоров’я України. Про це свідчать дані моніторингу «Наших грошей» фармацевтичних закупівель за березень-червень у системі «Прозорро».

Йдеться про антибіотик із міжнародною непатентованою назвою лінезолід від пневмонії, бронхіту та інших захворювань. Це розчин для інфузій дозуванням 2 мг/мл у системі для внутрішньовенного введення №1 об’ємом 300 мл, який під торговою назвою Зивокс виготовляє компанія «Fresenius Kabi Norge A.S.» (Норвегія) для «Pfizer Inc» (США).

У вибірку потрапили дев’ять закупівельних цін Зивоксу для шести замовників із різних областей України за квітень-травень. Середня ціна склала 923,09 грн. за систему.

Найвищою виявилась ціна 50 систем Зивоксу для Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського від компанії «ФМД-Україна» – 1 279,43 грн. Це на третину дорожче від середньої ціни по Україні, хоча у відкритих торгах брало участь три фірми.

Крім того, Київський пансіонат ветеранів праці замовив тій самій фірмі одну систему за 1 188,26 грн., а Дитяча міська клінічна лікарня №3 в Одесі купила три системи у ПП «Сана Ко» по 1 093,26 грн. Це відповідно на 28% і 18% дорожче від середньої ціни.

Інші чотири замовники скупились в різних обсягах по 775,83-808,16 грн. за систему.

У столичних аптеках Зивокс 300 мл продають у роздріб по 855–1 292 грн. за систему.

Натомість ДП «Медичні закупівлі України» МОЗ України у серпні замовило у ТОВ «Людмила-Фарм» 1 319 систем Зівоксу по 168,44 грн. Це у 5,5 раза дешевше від середньої ціни вибірки. Крім того, це у 5-7 разів дешевше від роздрібних аптечних цін у Києві.

«ФМД-Україна» на чолі з Тетяною Оберемко зареєстрована в 2018 році під Києвом. Тоді нею володіли Тетяна Деміденко із Запоріжжя, Артур Копчінські з Варшави і ТОВ «Київ Фармекспорт», а нині – той же «Київ Фармекспорт», Альона Оберемко і Павло Туйнов.

У свою чергу «Київ Фармекспорт» належить  Тетяні Оберемко та Ярославу Єдкіну.

Ярослав Єдкін також володіє ТОВ «Асепт Україна» (A.SEPT) з Оленою Валентинівною Недригайло. Особа з такими ПІБ значиться на сайті Торгівельно-промислової палати України як офіційний представник в Нігерії, голова правління ГО «Імунний щит нації» і виконавчий директор консалтингової компанії «International Medical Consulting Imc Ltd».

Усього від заснування «ФМД-Україна» отримала державних підрядів на 14,68 млн грн.

З 13 по 19 вересня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 92,23 тис закупівель на загальну суму 10,13 млрд грн. З цієї суми на десять найбільших закупівель припало 2,45 млрд грн (таблиця внизу).

На тендери Укравтодору на середній ремонт, реконструкцію і будівництво доріг державного значення (без спеціалізованого ремонту мостів та експлуатаційного утримання доріг), розпочатих за новими дискримінаційними правилами у 2020 році, припало 2,31 млрд грн.

З цієї суми левову частку 1,92 млрд грн забрали шість компаній з Національної асоціації дорожників України. Таким чином картель продовжує утримувати домінуючі позиції на захмарному з точки зору конкуренції рівні – 67,7% укравтодорівських тендерів.

Найбільші тендери минулого тижня

ДП «НАЕК «Енергоатом» 3 вересня розглянуло пропозиції на тендері щодо запчастин очікуваною вартістю 137,95 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Атомники хочуть замовити поставку 14 005 запчастин до двигунів 78Г дизель-генераторів АСД-5600 на Запорізькій АЕС, які від часів СРСР використовуються на більшості АЕС України як резервна електростанція на випадок раптового знеструмлення. Виробником цих дизелів був збанкрутілий в 2000 році петербурзький завод «Русский дизель».

На тендер прийшли п’ять фірм. «Энерго-Сектор» (Росія) та «ISG Supply OÜ» (Естонія) пропонують продукцію АО «Машиностроительная корпорация «Дизель-Энерго» (Росія), а «Квант Інжинерінг» (Болгарія), «Мотортєх» (Україна) та «Inkla Trading&Engineering GmbH» (Австрія) – продукцію ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» (Росія).

Виробники отримали креслення запчастин за договорами від ЗАО «Производственное объединение «Дизель-Энерго», яке у свою чергу отримало їх від «Русского дизеля».

Замовник допустив до аукціону дилерів «МК «Дизель-Энерго», а дилерів «КМЗ» відхилив за невідповідність вимогам тендеру. Згідно протоколу, продукцію «КМЗ» неможливо використовувати на підставі рішення голови Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) Григорія Плачкова. Про це йдеться у відповіді Плачкова на лист від т. в. о. першого віце-президента – технічного директора «Енергоатому» Юрія Шейка.

У листі «Енергоатом» повідомив ДІЯРУ, що «КМЗ» не володіє повним обсягом креслень запчастин до дизелів. ДІЯРУ відповіла, що для поставки на АЕС України виробник може робити запчастини або за оригінальними кресленнями виробника дизелів, або за власними еквівалентними кресленнями, погодженими ДІЯРУ. Якщо ж еквівалентність не доведена, треба проходити всю процедуру впровадження модифікації ядерних установок, важливих для безпеки. Тому ДІЯРУ вирішило, що використання продукції «КМЗ» зараз неможливе.

При цьому допущені до аукціону «Энерго-Сектор» і «ISG Supply OÜ» однаково чи схоже назвали документи у своїх тендерних пропозиціях. Наприклад, перша фірма завантажила документ «003_видсутнисть_пидстав-ЕС.pdf», а друга – «003_отсутствие_оснований.pdf».

Перша подала «010_МК_ДЕ_04_Договор коммерческого представительства МК – ЕС», а друга – «010_МК_ДЕ_04_Договор коммерческого представительства МК – ISG» тощо.

До того ж, обидві пропозиції подані 30 серпня з різницею в 20 хвилин – о 17:28 та 17:48.

Ще «Энерго-Сектор» і «ISG Supply OÜ» з різних країн, але принесли страхові гарантії від ПрАТ «Європейський страховий альянс», видані однією особою 28 серпня та 27 серпня.

Австрійська «Inkla Trading&Engineering GmbH» поскаржилась в АМКУ. Вона заявила, що відхилення на підставі листа голови ДІЯРУ суперечить тендерній документації та закону.

Замовник відповів, що рішення голови ДІЯРУ обов’язкове до виконання, а сама «Inkla Trading & Engineering GmbH» не надала оригінальні креслення при поставці на Рівненську АЕС запчастин виробництва «КМЗ» до дизелів 78Г за угодами від 30 квітня 2020 року.

Нагадаємо, у розпорядженні «Наших грошей» є лист за 1 липня від СБУ до т. в. о президента «Енергоатома» Петра Котіна. У тому листі СБУ повідомляло, що «Inkla Trading & Engineering GmbH» за договором із «ЗАЕС» від 12 листопада 2019 року поставила неякісні запчастини без документів. Тому СБУ закликала «Енергоатом» провести службову перевірку обставин проведення аудиту і затвердження «КМЗ» постачальником, а також здійснити претензійно-позовну роботу за договором.

Також скаржник заявив, що допущені фірми подали свідоцтво про передачу креслень від «Русского дизеля» до «ПО «Дизель-Энерго» без права передачі третім особам, а отже, невідомо, як креслення перейшли до «МК «Дизель-Энерго». Замовник відповів, що вони подали ще й договір про передачу креслень від «ПО «Дизель-Энерго» до «МК «Дизель-Энерго», а за хибною логікою скаржника, мовляв, і «КМЗ» не міг отримати креслення.

Договір із «МК «Дизель-Энерго» підписав у 2015 році директор «ПО «Дизель-Энерго» Олексій Лазарєв, якого в Росії затримували в 2018 році по справі щодо поставки контрафактного обладнання для метро Петербургу. Договір із «КМЗ» підписала в 2016 році директорка «ПО «Дизель-Энерго» Євгенія Косолапова.

Адмінколегія розгляне скаргу «Inkla Trading&Engineering GmbH» 21 вересня о 17:00.

У 2020 році «ЗАЕС» уже п’ять разів безуспішно намагалась купити такі запчастини.

Три тендери виграла «Inkla Trading&Engineering GmbH», проте один відмінили через неможливість укладення договору у строк, другий – через відсутність коштів унаслідок рішення «Енергоатома» провести закупівлю нагорі, а третій – через неможливість на тому етапі закупівлі внести до тендерної документації додаткові кваліфікаційні вимоги до учасників у зв’язку з неможливістю певний час використовувати продукцію «КМЗ».

Четвертий тендер не відбувся через нестачу учасників, а переговорну процедуру із «ISG Supply OÜ» відмінили за рішенням АМКУ по скарзі «Inkla Trading&Engineering GmbH».

Нагадаємо, у 2019 році «МК «Дизель-Енерго» купила в ТОВ «Інтерарм Інвест» техумови на дизелі АСД-5600, погоджені в ДІЯРУ з порушенням. Спроба отримати контроль над техумовами потрібна була росіянам для того, щоб ніхто не робив деталі в Україні. Адже у тому ж 2019 році «Енергоатом» замовив ТДВ «Бориславский завод «Рема» виготовлення дослідної партії запчастин до двигуна 78Г дизель-генератора АСД-5600 за 23,15 млн грн.

Довідково:

Допущені фірми подали договір від 14 лютого 2020 року, за яким «МК «Дизель-Энерго» Анни Іванової замовляє виготовлення металевих виробів за кресленнями «Русского дизеля» у «Victoria Repair Group OÜ» (Естонія). Створеною в 2009 році естонською компанією з капіталом 2 556 євро керують Віктор Миколайович Джемесюк, народжений 17 травня 1965 року, та Анатолій Култашев, народжений 29 жовтня 1964 року.

Створеною в 2015 році російською фірмою «Енерго-Сектор» володіє та керує Вадим Скибан. Він володіє ще двома російськими фірмами: ООО «Евро Лайфкер» одноосібно та ООО «УСЭП-Энерго» разом із українським ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Укрспеценергопостач» Леоніда Гаврилюка з Києва та Олексія Антипова з Луганська.

Створена в 2012 році естонська «ISG Supply OÜ» з капіталом 2 500 євро вперше отримала підряд. Фірма очолює Сергій Мішарін (Sergei Mišarin), народжений 10 лютого 1968 року.

Анна Сорока, «Наші гроші»

14 вересня Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації підписав договір з ПП «Рома» на поточний середній ремонт дороги місцевого значення О140601 Рава-Руська-Гайок на ділянці км 1+730 – км 37+ 270 вартістю 164,99 млн гривень. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

ПП «Рома» на аукціоні зустрілося з фаворитом Укравтодору за кількістю підрядів у 2020 році – ТОВ «Автомагістраль-Південь», і в результаті торгів підприємство упало по ціні  майже на 22% від очікуваної вартості, а «Автомагістраль-Південь» – на 21,7%, що є нетиповою поведінкою для лідера дорожнього картеля. Зазвичай компанія на тендерах Укравтодору не знижує своєї пропозиції більше ніж на 5-7%.

Таким чином за допомогою торгів «Рома» зекономило 45,99 мільйонів гривень. Це вже третій підряд компанії від цього Замовника за 2020 рік – до цього «Рома» уклало два договори у серпні загальною вартістю 142,64 млн гривень  –  на поточний ремонт доріг місцевого значення Жовківського, Сокальського та Яворівського районів Львівської області.

Нагадаємо, ПП «Рома» за рік отримав виграв тендер у системі Укравтодору лише раз у березні. Після цього компанія неодноразово оскаржувала досвідні заточки Укравтодору, які практично блокували прихід середніх дорожніх підприємств на великі тендери Укравтодору. Після того, як Брюховицька селищна рада на тендері з ремонту вулиці Під Осовою проігнорувала дешевшу пропозицію «Рома», незаконно використавши неціновий критерій і віддавши перемогу ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», власник компанії оголосив про продаж бізнесу через великий корупційний рівень дорожньої галузі.

Керівником і власником ПП «Рома» є депутат Львівської обласної ради Роман Демчина.

ТОВ «Автомагістраль-Південь» є найбільшим підрядником Укравтодору з часів Петра Порошенка. Фірму контролює бізнесмен Олександр Бойко. Нині компанія є засновником Національної асоціації дорожників України. Президент НАДУ Тарас Сиротинський у квітні став радником прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Норма про закупівлю газових лічильників виключно облгазами при наданні послуг приєднання не впливає на конкуренцію. Так вирішили АМКУ та суд, повідомляє «Ліга антитрасту».

4 листопада 2019 р. ТОВ «ТСКНОВ» звернулось до Антимонопольного комітету із заявою про порушення справи проти НКРЕКП за вчинення антиконкурентних дій. Товариство скаржилось на те, що прийняті регулятором норми Кодексу ГРМ не дозволяють йому продавати та встановлювати лічильники замовникам приєднання до газорозподільної системи попри те, що всі інші роботи з проектування та будівництва газопроводу виконуються саме ним.

1 березня 2020 р. Комітет відмовив у відкритті справи, бо не встановив ознак порушення антимонопольного законодавства ні в діях регулятора, ні в діях АТ «Київоблгаз».

Товариство не погодилось та оскаржило цю відмову до Господарського суду м. Києва, але суд 26 серпня прийняв рішення на користь Комітету.

В процесі судового розгляду було встановлено, що згідно Кодексу ГРМ, лише облгази мають право закуповувати газові лічильники для надання послуг приєднання та забезпечувати їх монтаж та прийняття в експлуатацію. При цьому оператор ГРМ повинен це робити на конкурентних засадах.

НКРЕКП виправдала цю норму, зазначивши, що вона забезпечує оптимізацію витрат оператора ГРМ на утримання, повірку, ремонт, заміну парку газових лічильників, тощо, а також безперешкодний доступ для зняття з них показів. При цьому Кодекс ГРМ дозволяє операторам залучати за договорами підряду третіх осіб для надання цих послуг.

Однак, ні АМКУ, ні суд не визнали цю норму дискримінаційною та такою, що обмежує конкуренцію. В якості обґрунтування відомства зазначили, що:

• протягом дії положення в зоні ліцензійної діяльності AT “Київоблгаз” іншими компаніями, зокрема на умовах підряду, було встановлено більше лічильників, ніж самим облгазом;
• ТОВ “ТСКНОВ” не зверталось до АТ «Київоблгаз» щодо співпраці в частині встановлення лічильників на умовах підряду;
• для забезпечення послуги з приєднання за період з 2015-2019 рр. AT “Київоблгаз” уклало близько 1800 договорів підряду з 10 компаніями.

«При цьому ні Антимонопольним комітетом, ні судом не було досліджено обставини того, чи дійсно облгази закуповують лічильники на конкурентних засадах. Адже Тендерна колегія АМКУ вже прийняла підхід, що облгази не є замовниками в розумінні закупівельного законодавства, отже не повинні закуповувати лічильники в системі «Прозорро». При цьому тривалий час від постачальників газових лічильників лунали звинувачення, щоб облгази штучно обмежують доступ сторонніх продавців до ринку, та закуповують лічильники у обмеженого кола компаній на неконкурентних засадах», – відмітили у «Лізі антитрасту».

У вересні 2018 року Антимонопольний комітет за зверненням постачальників газових лічильників почав розслідувати питання, чи не обмежують облгази конкуренцію тим, що відмовляють споживачам у встановленні лічильників виробництва одних компаній, взамін пропонуючи лічильники іншого виробника. Тоді в поле уваги Комітету потрапили «Львівгаз», «Івано-Франківськгаз», «Чернівцігаз», «Вінницягаз», «Дніпрогаз», «Сумигаз», «Харківміськгаз» і «Чернігівгаз». Інформації про те, чим завершилось розслідування справи, на сайті відомства немає.

Витрати на зарплату на Криворізькому залізнорудному комбінаті є найменшими серед аналогічних підприємств України. Про це написав Юрій Вінничук у «Бізнес.Цензорі».

Дві сотні шахтарів Криворізького залізорудного комбінату з початку вересня протестують під землею. Вони вимагають підняття заробітної плати та покращення умов праці. Власниками КРЗК є Рінат Ахметов і Ігор Коломойський. Ахметівський ММК ім.Ілліча є найбільшим споживачем продукції комбінату в Україні.

На кінець 2019 року на КЗРК працювало 7425 працівників. Витрати на оплату праці становили 1,435 млрд грн. Таким чином, можемо підрахувати середні місячні витрати комбінату на оплату праці одного працівника, які становили 16 109 грн. В цю суму входять заробітна плата з податками.

Це менше, ніж середні видатки на зарплату вугільної шахти та трьох комбінатів, які видобувають руду кар’єрним способом (відповідно тут умови роботи легші, бо не треба лізти в шахту).

Автор публікації – журналіст “Наших грошей” Ірина Шарпінська

Одним із наслідків хаотичної забудови на Печерську всупереч Генплану є транспортний колапс, вирішити який в кварталах поблизу метро збираються за рахунок прокладення руху автотранспорту по прибуд  инкових територіях житлових будинків. Крім того, є загроза національній пам’ятці та існуючій забудові.

Кияни назавжди втратили панорамний огляд більшості частин найбільшої фортеці Європи – Київської, яка розташовується в самому центрі столиці. Основна причина – житлова висотна забудова прямо на її території, а також навколо, що однаково суперечить Генплану, який існує сам по собі, а чиновники із забудовниками – самі по собі.

Васильківське укріплення Київської фортеці і дисгармонійні житлові висотки, які в більшості «виросли» після 2000 року. Як видно, нове житло зводиться на територіях, які для цього не передбачені

Погіршення ситуації сьогодні загрожує одному з найбільших укріплень Київської фортеці – Васильківському, а саме – його валам і ровам. Адже:

• через нього заплановано прокласти автомобільну дорогу;
• впритул до нього у Генплані 2025 заплановане нове житлове висотне будівництво.

Нова дорога там, де її бути не повинно

Вже близько трьох років тривають активні дії по сполученню Тверського тупика із вулицями Михайла Задніпровського та Євгена Коновальця (раніше –  вул. Щорса). Це є безпосереднім наслідком безладної та ущільнюючої забудови, збільшення жителів мікрорайону і, відповідно, – машин, які стоять у постійних заторах.

Попри всі теоретичні розмови, на сьогодні таке сполучення є неможливим, оскільки:

• це повністю суперечить чинному Генплану м. Києва;
• є рішення суду, де чітко вказано, що вільного наскрізного, транзитного проїзду між перехрестям вул. Є. Коновальця та М. Задніпровського до будинків № 9, 10 на Тверському тупику немає;
• Тверський тупик має статус «тупика», що унеможливлює подовження від нього проїзду. Так, відповідно до Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київради у 2013 році, тупик – це невеликий елемент транспортно-пішохідної мережі, що не забезпечує наскрізного проїзду. Тверський тупик позначений відповідним знаком відповідно до Правил дорожнього руху.

Втім, наразі Інститут Генплану м. Києва розробляє детальний план території, який передбачає вказане сполучення. Як повідомили в Інституті, «в складі ДПТ проектна ділянка Тверського тупику виділена коридором червоних ліній шириною 12 м з проїзною частиною 5,5 м з максимальним врахуванням існуючої та проектної забудови, а також валів Васильківського укріплення Київської фортеці».

У разі затвердження цього ДПТ, який без сумніву надалі врахують в новому Генплані столиці, реалізація наскрізного сполучення матиме плачевні наслідки:

• рух автівок проходитиме по прибудинкових територіях існуючих житлових будинків, що прямо заборонено законом;
• при розширенні дороги, дуже ймовірно, буде зруйнована частина валів Васильківського укріплення і захоплена під це частина новоствореного скверу;
• суттєво зросте навантаження на існуючі житлові будинки на Тверському тупику, що загрожує їхнім руйнуванням.

Розглянемо кожен пункт детальніше.

• рух автівок проходитиме по прибудинкових територіях існуючих житлових будинків

Внаслідок забудови території Васильківського укріплення і навколо нього житловими комплексами, виникла необхідність заїзду і виїзду їхніх мешканців. Для цього на сьогодні організовано виїзди на вул. Задніпровського (для мешканців вул. Коновальця, 36-В) і на Тверський тупик (для мешканців вул. Коновальця, 36-В та 36-Е). Однак, по суті виїзд для мешканців Коновальця, 36-В уздовж валу є прибудинковою територією.

З метою упередження активного руху при виїзді із вул. Задніпровського на Тверський тупик мешканці будинку на вул. Коновальця, 36-В навіть встановили шлагбаум. І відстояли право на його облаштування в суді, який підтвердив, що це є прибудинкова територія житлового будинку, і нагадав, що транзитний рух автівок у житловій зоні заборонений.

Але, незважаючи на це, мешканці ЖК по вул. Коновальця 36-Е, збудованого на території КНУКіМ під виглядом реконструкції гуртожитку, що огороджена високими парканами, заїжджають до свого будинку виключно через Тверський тупик, а далі – через прибудинкову територію Коновальця 36-В, хоча мають окремий заїзд із Задніпровського з іншої сторони території, бо ворота на проїзді зачинені.

• при розширенні дороги, дуже ймовірно, буде зруйнована частина валів Васильківського укріплення і захоплена частину новоствореного скверу

Ще в радянські часи частина валу Васильківського укріплення була розрита і наразі там існує прохід/проїзд шириною близько 4 м.

Очевидно, що згадані Інститутом Генплану 5,5 м проїзної частини потребуватимуть часткового знесення валу. Адже у деяких місцях такої ширини нині немає, і це з врахуванням існуючого тротуару.

Між тим «Вали і рови Васильківського укріплення Київської фортеці» є пам’яткою містобудування та архітектури національного значення. Це унікальний витвір фортифікаційного мистецтва – укріплення тенальної системи. Там до сьогодні продовжують виявляти споруди, які вважалися втраченими. Втім, загальний її стан – плачевний. У паспорті пам’ятки він описується як задовільний, аварійний чи зруйнований. Руйнування відбулося під час зведення житлових висоток.

У загальному хаосі ця пам’ятка досі не має встановлених в натурі меж (лише частково на 0,45 га), а також визначених охоронних зон.

Охоронні зони – це територія, яка прилягає до пам’ятки і дозволяє забезпечити її фізичне збереження, оптимальні умови її огляду, усталені композиційні зв’язки в межах їх ближнього впливу на міське середовище. Саме відсутність охоронних зон довкола «Валів і ровів Васильківського укріплення» дозволили врізатися у тіло пам’ятки забудовам. На черзі – заплановані подальші новобуди і наскрізна автодорога. Зауважимо, що затвердження меж охоронних зон пам’яток національного значення відноситься до повноважень Мінкультури.

Також варто відзначити, що у 2016 році Київрада надала статус скверу трьом ділянкам біля будинків 9 і 10 на Тверському тупику. І при розширенні проїжджої частини також швидше за все буде захоплено територію цього скверу.

• суттєво зросте навантаження на існуючі житлові будинки на Тверському тупику, що загрожує їхнім руйнуванням

Територія міста, що межує з Васильківським укріпленням, та територія самого укріплення почали забудовуватися у 1950-1960-х роках – «хрущівками», гаражами, громадськими будівлями, навчальними закладами. Однак, особливо активно забудова ведеться з 2000-х років. Як зазначили в Українському держінституті культурної спадщини (УДІКС), як історичне міське середовище ці території стали тотально деградованими.

Однак, окрім цього, нова висотна забудова в цьому районі несе негативні наслідки для старого житлового фонду – будинки просто тріщать.

Так, наприклад, будинок на Тверському тупику, 6/8. Він стоїть на насипній горі – гласисі пам’ятки «Вали і рови Васильківського укріплення», яка від руху транспорту просідає, спричинюючи руйнування будинку.

Ще у 1966 р. частина гори з’їхала вниз, розчавивши двоповерхову цегляну споруду. Влада одразу зробила термінові протизсувні дії, і будинок продовжив своє існування. У 2004 році було проведено роботи по зміцненню деяких конструктивних елементів. Але через інтенсивне курсування Тверським тупиком вантажівок та будівельної техніки, у 2011 році на будинку почали з’являтися нові тріщини. Тоді у квітні відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на якій вирішили, що ДАІ має терміново вжити заходи щодо заборони руху важких вантажних автомобілів або зниження їх швидкості до 5 км/год. Варто відзначити, що тріщини з того часу нікуди не зникли, і, відповідно, загроза подальшого руйнування будинку досі існує, бо ці рішення не виконуються.

Аналогічно передаварійний стан у житлового будинку № 9 на Тверському тупику та інших.

Варто підкреслити, що окрім прокладання наскрізного проїзду у ДПТ, що розробляється, наразі тривають спроби змінити статус Тверського тупика з «тупика» на «вулицю». Робиться це «під соусом» перейменуванням на честь Володимира Турця – це батько депутата Київради Владислава Турця, соліст хору ім. Верьовки.

Депутат Турець запустив цей процес наприкінці 2018 року, коли вирішив, що «Тверський тупик фактично перестав бути тупиком», і звернувся до Департаменту містобудування та архітектури КМДА з проханням змінити його на наскрізну вулицю.

Турець переконує, що Тверський тупик вже є вулицею, і зміна назви не впливає на режим її використання. Однак, з цим не погоджується більша частина жителів тупика. Більше того, деякі з них виявили свої сфальшовані підписи, які були подані в КМДА як «результати консультації з мешканцями Тверського тупика» – це чотири листи, які містять 27 підписів на підтримку ініціативи перейменування. Виявилося, що щонайменше 16 із 27 підписів місцевих мешканців були сфальшовані. 9 людей вже написали заяви в поліцію, але досі справа не занесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Збирала ці підписи помічниця Турця. За деякими даними, їй нібито допомагала також секретар органу самоорганізації населення (ОСН) «Печерська фортеця». Ці підписи разом із заявою на перейменування подав в КМДА колега Турця Владислав Михайленко (обидва – з фракції «Солідарність»), з яким вони разом входять до постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Окрім сфальшованих підписів також виявилося, що члени Комісії з перейменувань, яка 21 липня більшістю голосів підтримала перейменування, не отримали для ознайомлення листи мешканців Тверського тупика, які проти перейменування і зміни статусу.

Як розповів «Нашим грошам» член Комісії Тиміш Мартиненко-Кушлянський, «члени Комісії, які добре обізнані з ситуацією на Тверському тупику, самі доводили до відома своїх колег той факт, що мешканці тупика виступають проти зміни статусу об’єкта з тупика на вулицю». При цьому він відзначив, що «у випадку Тверського тупика така характеристика є принциповою для життєдіяльності тупика, адже у минулому вже була спроба «відкрити» наскрізний проїзд через тупик на вулицю Євгена Коновальця, що призвело до перманентного транспортного колапсу».

За словами Мартиненка-Кушлянського, на сьогодні немає чітко визначених критеріїв щодо кількості мешканців вулиці, які мають взяти участь у консультаціях. «На практиці прийнято вважати, що участь у такій консультації має умовно взяти хоча б половина від загальної кількості мешканців вулиці», – пояснив він. «У випадку ініціативи перейменування Тверського тупика, частина членів Комісії з найменувань наголошувала на тому, що кількість підписів, зібраних у ході консультації депутатом Михайленком (27) не відповідає цьому критерію і не може вважатися «достатньою», враховуючи реальну кількість мешканців тупика», – наголосив він.

Після значного спротиву місцевих жителів 14 вересня Михайленко написав лист до Департаменту суспільних комунікацій, який адмініструє пов’язані з перейменуванням питання. У ньому депутат висловив думку, що виник «штучний суспільний резонанс», пов’язаний з виборами, і попросив, якщо ініціатива перейменування Тверського тупика не набирає належної підтримки мешканців міста, віднайти іншу вулицю, яку можна перейменувати на честь Володимира Турця.

Втім, лист Михайленка жодної крапки в цій історії не ставить, адже містить багато «якщо»: що буде, якщо не знайдеться інша вулиця, яку можна перейменувати? якими будуть дії чиновників в залежності від результатів електронного громадського голосування-обговорення цього питання, яке триває до 28 вересня? І т.д.

Добивай лежачого, або наслідки подальшої забудови

Хаотична забудова в межах і навколо Васильківського укріплення суперечить Генплану і повністю зруйнувала «блакитну лінію» центру столиці. Однак, це ще далеко не кінець. Приміром, у тому ж Тверському тупику заплановано ще три нових забудови, і одна з них – безпосередньо в тілі національної пам’ятки «Вали і рови Васильківського укріплення».

Йдеться про такі проекти:

• житловий комплекс на вул. І. Брановицького (раніше – вул. Перспективна), 3, з іншої сторони Тверський тупик, 4 (ТОВ «Расмус» з оточення Столара-Кушніра вже отримало містобудівні умови та обмеження на нього, дозволена висота – 25 поверхів; 17 вересня земельна комісія підтримала зміну виду використання ділянки)
• будинок науково-громадського призначення для Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ на Тверському тупику, 10-А (фонд отримав містобудівні умови та обмеження, дозволена висота – 9 поверхів)
• житловий комплекс на вул. І. Брановицького, 7-А (у 2018 році «Компанія Реал Груп» отримала в Мінкультури погодження історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) забудови; запланована висота – 26 поверхів)

Нові проекти у Тверському тупику

Майбутні будівництва, як вже вказувалося, загрожують в буквальному сенсі існуючим будинкам застарілого житла у Тверському тупику, які просто розваляться у разі проведення там будівельних робіт та ще й можливого посиленого авторуху. У разі реалізації будівлі фонду НАНУ і «Компанії Реал Груп» розташовуватимуться практично у дворі будинків № 10 і 6/8 Тверського тупика. Жителі намагаються врятувати всій прибудинковий простір шляхом створення на вул І. Брановицького, 7-А скверу. Цей проект вже погодила екологічна і земельна комісії Київради.

Цей проект «Компанія Реал Буд» подавала у складі документації для отримання історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) забудови. Як видно із фото, паркінг розташовано прямо в тілі національної пам’ятки «Вали і рови Васильківського укріплення». Вид з Тверського тупика. На фото не відображається ще одна нова забудова – на Тверському тупику, 10-А.

Більше того, ЖК на вул. І. Брановицького, 7-А планують збудувати на території «Валів і ровів Васильківського укріплення» з підземно-наземним паркінгом безпосередньо в тілі пам’ятки. Цей проект різко розкритикували експерти «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури», наголосивши, що він суперечить всім чинним вимогам зі збереження та використання пам’яток культурної спадщини та їх територій та чинному Генплану. До речі, мало хто згадує, що Генплан забороняє на Печерську забудову вище 27 м (9 поверхів).

Також свою професійну думку висловило Правління Київського осередку Національної спілки архітекторів (КоНСАУ), яке вважає «неприпустимим проектне рішення по забудові ділянки… Визнати ІМО щодо регламентації забудови даної території нікчемним, таким, що суперечить законодавству України». У проекті висновку КоНСАУ зазначено, що «подібне антидержавницьке відношення до культурної спадщини у цьому місці, як і загалом у центральному історичному ареалі м. Києва, несе суттєві загрози для пам’яток, сприяє беззаконній та несистемній забудові історичного ареалу міста».

Керівництво музею «Київська фортеця», виконавець ІМО, авторка ІМО і заступник директора УДІКС М.С.Лісова, члени науково-методичної ради охорони культурної спадщини, Міністерство культури, здається, геть «забули», що до складу Васильківського укріплення входять також сухі рови (на цей час засипані і заасфальтовані). І, мабуть, тому всі вони не заперечують проти будівництва ЖК на місці сухого рову пам’ятки. 09.10.2017 національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» дав згоду на таке будівництво. Тобто, керівництво музею, яке повинно відстоювати інтереси пам’ятки національного значення, не заперечує проти забудови в тілі пам’ятки, впритул до валу.

Взагалі, ІМО по вул. І. Брановицького, 7-А є одним із прикладів як чиновники і забудовники замість комплексної реконструкції кварталів столиці і реконструкції застарілого житлового фонду своїми погодженнями тільки посилюють проблеми міста.

Так, в ІМО зазначається, що історично архітектурною домінантою вказаної території є Васильківське укріплення Київської фортеці. Також прямо вказується, що нині територія укріплення на 50-60% забудована хаотично і впритул розташованими висотними будівлями, котрі стилістично суперечать одна одній. А далі чиновники приходять до приголомшливого висновку: оскільки все вже і так погано, огляд пам’ятки втрачено, візуальні зв’язки з оточенням спотворені, допускаємо висоту проектованого житлового комплексу на рівні 80 м (26 поверхів). Це у три рази перевищує обмеження, встановлені діючою містобудівною документацією. Тобто, побудувавши першу незаконну багатоповерхівку на Печерську, надалі всі наступні «свічки» чиновники аналогічним чином просто «підтягували» під неї.

Варто відзначити, що у Києві існує карта дисгармонійних будівель та споруд. Однак, досі так і не з’явилося розуміння, що з цим всім робити.

Карта дисгармонійної забудови району навколо Васильківського укріплення

За існуючих умов і прикладів киянам варто очікувати на подальшу забудову усіх вільних чи умовно вільних ділянок у центрі Києва без якогось вирішення проблем, які лише накопичуються. Як показує практика, проекти незаконних забудов – це гра в довгу. І більшість із них, врешті, реалізовуються. Саме так Київ з найзеленішого міста перетворився на лідера по кількості хмарочосів в Європі.

Блог від: Ірина Шарпінська, «Наші гроші»

ТОВ «Топптек» та ТОВ «Компанія «Топптек» отримали понад 50 млн грн від структур Міністерства внутрішніх справ за обслуговування принтерів для друкування водійських посвідчень.  Монопольний статус цим фірмам забезпечила компанія «Inte Graph International FZE» бізнес-партнерів міністра охорони здоров’я Максима Степанова, який раніше був задіяний в процесі друку цих посвідчень.

Про це написав Вадим Коршенко для «Наші гроші. Запоріжжя» в рамках спільного проекту з Bihus.Info.

Особисті дані водіїв та їхні фото на пластикових водійських посвідчень друкують з 2015 року у Сервісних центрах МВС. Саме їм з балансу ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» Нацбанк передав необхідних для цього 360 комплексів. Ці комплекси складаються з фотоапарата, пристрою для зчитування підпису, штативу, програмного забезпечення та з цифрового принтера для ретрансферного друку Toppan CP500. Це принтери виробництва японської компанії «Toppan», якими наносять особисті дані людини, її фото та захисну плівку на посвідчення водія.

Ремонтом та обслуговування цих принтерів в Україні займається лише дві фірми.

Перша – ТОВ «Датасістемс». З липня 2015-го по кінець 2019-го називалася ТОВ «Топптек» і саме тоді компанія отримала в структурі МВС щонайменше 200 підрядів на суму 35 млн грн.  Співвласником фірми був Віктор Смірнов, який вказував місцем роботи Внутрішні війська МВС.

Сторінка Віктора Смірнова в «Однокласниках»

Олексій Калинський

Також співвласниками ТОВ «Топптек» через ГО «Фонд сприяння розвитку інноваційних технологій» якийсь час був Олексій Калинський. Це колишній генерал-майор міліції та нині керівник ДП «Інформаційний центр персоніфікованого обліку» Пенсійного фонду України.

Одним з перших засновників «Топптек» та бізнес-парнером Смірнова був Олександр Горбенко. Нині він директор в  ТОВ «Феір піксел», співвласницею якого є Наталя Степанова. Це дружина нинішнього міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Саме він керував в 2011-2016 роках поліграфкомбінатом «Україна», яке було задіяне в схемі друкування водійських посвідчень і принтери з балансу якого були передані МВС.

Влітку минулого року, «Топптек» майже припинило отримувати держзамовлення від МВС, замість неї з’явилася інша фірма –  ТОВ «Компанія «Топптек», яка вже отримала замовлень в структурі МВС на суму 15,11 млн грн. Вона також належить Віктору Смірнову, другим співвласником є Геннадій Цаплій – колишній начальник одного з відділів Київського ДАІ, а керує фірмою Володимир Компанієць – колишній начальник чергової частини спецзагону «Кобра», підпорядкованого ДАІ.

«Топптек» і «Компанія «Топптек» отримували замовлення без тендерів. Обґрунтовували це відсутністю конкурентів, адже саме ці фірми були продавцем та партнером дистриб’ютора Toppan CP500 – компанії «Inte Graph International FZE» (Об’єднані Арабські Емірати).

В Україні ця фірма постачає ПК «Україна» матеріали для виготовлення бланків документів, тобто тих самих карток для водійських прав. В угоді з поліграфкомбінатом «Inte Graph International FZE»  як контактний вказувала британський номер +4407404019766. Цей же номер вказаний контактним в аналогічних документах по угодах із британською фірмою «SBS Trading Company Limited», яка постачає поліграфкомбінату інші витратні матеріали. За британським реєстром директором компанії числиться Ігор Ільєнко (українець, що мешкає в ОАЕ), а основним власником – Олександр Ільєнко (вже підписаний британцем, хоча це його син).

Саме Ільєнко-молодший в Україні є співвласником згаданого «Феір піксел» разом з дружиною Степанова.  У британській юрисдикції у Ільєнка-старшого донедавна була фірма з аналогічною до дубайського дилера назвою – «Inte Graph Limited». Також Ільєнко-старший разом з директором «Феір піксел» Горбенком  партнери в ТОВ «Інститут сучасного підручника», де директором є саме дружина згаданого Смірнова – Ірина Смірнова.

Проектом бюджету 2021 пропонується на третину збільшити видатки на заробітну плату працівникам АМКУ, повідомляє «Ліга антитрасту».

Проект Держбюджету на 2021 рік передбачає загальну суму видатків на Антимонопольний комітет у розмірі 310,4 млн.грн. З них 197,9 – на оплату праці. Це більш ніж на 35% перевищує показники 2019 року.

«АМКУ тенденційно залишався «недофінансованим» органом, – відмічають у “Лізі антитрасту”. – Одні з найменших заробітних плат серед інших центральних органів влади, відсутність коштів для забезпечення виконання покладених законодавцем функцій, нестача паперу, коштів на охорону, прибирання та багато що – будні конкурентного відомства України.

Це нетипова ситуація порівняно з нашими європейським та західними колегами, де конкурентні органи фінансуються краще за більшість інших інституцій. Та закордонні експерти майже після кожного візиту в АМКУ акцентували увагу на нагальній потребі вирішення проблеми з фінансуванням Комітету.

Зрозуміло, що впливовим монополістам, які мають здатність в Україні впливати на державну політику, не вигідно мати добре забезпечений та ефективно працюючий Антимонопольний комітет. Отже недофінансування зачасти використовувалось саме для послаблення відомства.

Близькість нової очільниці відомства до президента давала надію на те, що вона зможе використати це для кардинальної зміни ситуації та переконання посадовців розірвати це «порочне коло». І хоча це підвищення не можна вважати суттєвим, бо АМКУ потребує значно більших коштів. Однак, є однозначно позитивним кроком, який має відобразитись на якості роботи Комітету та дати можливість найняти хороших фахівців.

Сподіваємось, що в стінах парламенту видатки на АМКУ не зазнають змін в бік зменшення та тенденція до збільшення фінансування відомства збережеться у майбутніх роках. А поки вітаємо Ольгу Піщанську з першою маленькою перемогою», – відмітили у «Лізі антитрасту».

Лиманський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів Донецької обласної ради у квітні замовив у ТОВ «Укрмедекспорт» препарат мельдоній удвічі дорожче від його середньої ціни по Україні. Про це свідчать дані моніторингу «Наших грошей» фармацевтичних закупівель за березень-червень у системі «Прозорро».

Так звані ардіопротектори, зокрема мельдоній, не мають доведеної ефективності. Наразі відсутні або вкрай обмежені докази їх клінічної та прогностичної ефективності у хворих на серцево-судинні захворювання. Саме тому ці ліки не внесені до сучасних міжнародних та національних рекомендацій і протоколів лікування серцево-судинних захворювань. При цьому безпосередньо під час прийому ці препарати можуть оптимізувати обмін речовин в міокарді, що сприяє більш ефективній роботі серця та інших органів. Через це їх усупереч правилам використовують спортсмени. Водночас даних про тривалий захист серця немає.

У вибірку ввійшла 91 закупівля лікарень та інших замовників з різних областей України.

Середня ціна розчину мельдонію для ін’єкцій з різними торговими назвами дозуванням 100мг/мл в упаковці №10 із десяти ампул або флаконів по 5 мл склала 317,79 грн.

Проте Лиманський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів замовив «Укрмедекспорту» шість упаковок під торговою назвою Мілдронат Grindeks удвічі дорожче – по 737,38 грн. Це також дорожче за найвищу аптечну ціну в 733,59 грн.

Крім того, Копичинецька комунальна районна лікарня на Тернопільщині купила упаковку Мілдрокард-Н Фармасел за 572,30 грн., що в півтора-два раза дорожче за середню ціну.

Середня ціна мельдонію в упаковці №40 із 40 капсул по 250 мг склала 131,78 грн. Однак Чортківський державний медичний коледж на Тернопільщині замовив 50 упаковок під торговою назвою Мілдронат Grindeks по 208,02 грн., що в півтора раза дорожче.

Середня ціна мельдонію в упаковці №60 із 60 капсул по 500 мг склала 352,78 грн. Однак закупівельні ціни різних торгових назв різняться вдвічі – від 197,19 грн. до 412,50 грн.

Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща-Водиця» 13 квітня за результатами тендеру замовив ТОВ «Пікор плюс» рибу мінтай по 126 грн. за кг. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

3000 кг тушок мінтая сухої заморозки за 378 тис грн. по 126 грн. за кг купили разом з хеком, скумбрією, пангасіусом та лососем на загальну суму 1,18 млн грн.

Це найвища ціна на мінтай, яку «Наші гроші» знайшли в системі «Прозорро» у закупівлях по всій Україні у першому півріччі 2020 року вартістю понад 5 тис грн. До моніторингу потравило 217 закупівель щодо придбання цього виду риби. (всі дані «Закупівлі мінтаю у першому півріччі 2020р».).

Причому цей же центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща-Водиця» у січні придбав у ФОП Русла Курилас такі ж тушки мінтая сухої заморозки по 75 грн. за кг, що в 1,7 рази (70%) дешевше, а ТОВ «Пікор плюс» 31 березня продав Переяслав-Хмельницькому центру соціального захисту пенсіонерів та інвалідів тушки мінтая сухої заморозки по 76,2 грн. за кг.

Щодо філе мінтая, то його за найбільшу ціну – по 120 грн. за кг – без конкуренції купив загальноосвітній навчальний заклад «Київський спортивний ліцей-інтернат» у ПП «Продфіш».

Крім того, більші ніж за 100 грн. за кг філе мінтая купили Київський міський клінічний онкологічний центр (по 108 грн. за кг) та КП «Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» (по 100 грн. за кг).

У січні-червні середня ціна купівлі мінтая через «Прозорро» склала 71,45 грн. за один кг.

Найдешевшу рибу мінтай (по 44 грн. за кг) замовив медичний реабілітаційний центр «Одеський» фірмі ТОВ «Сібус», яка в свою чергу продала цьому ж центру найдорожчу в Україні форель.

Єдиним конкурентом ТОВ «Пікор плюс» біло ТОВ «Руол Стандарт» Руслана Суботіна, яке запропонувало 1,29 млн грн. Такою була очікувана вартість. Учасники не торгувались між собою.

Засновником та керівником київського ТОВ «Пікор плюс» є Олег Поплавський з Переяслав-Хмельницького. Фірма створена у 2018 р. З того часу, за даними «Прозорро», виграла тендерів на загальну суму 13,36 млн грн.

Топ-9 найдорожчих контрактів по мінтаю у першому півріччі 2020 року.   

ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» Мінінформполітики 19 вересня уклало угоду з ТОВ «Продюсерська компанія «Данапріс-Фільм» про виробництво ранкової програми на 6,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч фірма зніме відеоматеріали для циклу ранкових розважальних програм «Утро дома». Це студійне ігрове шоу, яке містить історичний календар, поради щодо здоров’я, огляди технічних інновацій, кулінарні рецепти, дитячу анімацію, історії зі зйомок фільмів та успіху українців, які живуть у різних країнах тощо. Воно виходить із 21 вересня о 6:30 по буднях на російськомовному державному телеканалі «Дом», який запустили на базі телеканалу іномовлення «UATV» для окупованих Росією Криму і частини Донбасу. Цикл включатиме 75 епізодів по 134 хвилини. Епізод коштує 80 тис грн., а секунда – 9,80 грн.

Закупівлю провели без торгів за переговорною процедурою через відсутність конкуренції з технічних причин. В обґрунтуванні замовник пише, що не може сам вчасно виготовити цю програму, бо не має передбачених паспортом програми генератора 250/250кВт (500) кВт і мобільних комплексів. Тому він звернувся до учасників ринку. Троє – ТОВ «Ваверка Продакшн», ТОВ «Солар Медіа Інтертеймент» і ТОВ «Фреш Продакшн Ю. Ей» – заявили йому, що не мають виробничих ресурсів і потужностей та матеріально-технічної бази для зйомок програми. Натомість «ПК «Данапріс-Фільм» мала все необхідне, а також досвід.

Засновниками столичної «ПК «Данапріс-Фільм» є директор Олег Коротенко та Тетяна Козаченко. Зараз фірма бере участь у пітчингу Держкіно із фільмом «Рузя. Діти війни».

Фірма входить у громадську спілку «Київнаучфільм Україна» разом із ТОВ «Піро-Шоу» Олександра Санька, Олександра Вартаняна і Павла Вишневецького та із ТОВ «Ай Ем Сінема» Олександра Березаня, Олександра і Сергія Розвадовських. Сергій Володимирович Розвладовський – директор спілки, продюсер, бізнесмен та екс-депутат Київради. Особа з такими ПІБ є позаштатним помічником нардепа від «Слуги народу» Богдана Яременка.

Коротенко володіє ПП «Кіносервіс «Карточчі-Україна» сам, ТОВ «Сервісна компанія «Данапріс Сінема» із Вадимом Остренським. Крім того, він володів нині припиненим ТОВ «Продюсерська компанія «Лот-Фільм» з Тетяною Харченко і Ларісою Халяпіною.

Також Коротенко із низкою юридичних і фізичних осіб володів ТОВ «Вата України» (припиняється), яке продавало вату. Ним керував Микола Безпалько, який значиться кінцевим бенефіціаром ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» зокрема з Глібом Загорієм.