Київська організація Національної спілки архітекторів України закликала «не допустити проникнення в Верховну Раду України організованої групи корупціонерів та системних винищувачів Києва».

Про це йдеться у відкритому листі Спілки від 5 липня до президента, прем’єра, голови ЦВК, генпрокурора, а також голів партій «Слуга народу» та «Опозиційна платформа – За життя», який є в розпорядженні «Наших грошей».

У листі йдеться про екс-заступника глави Мінрегіону Дмитра Ісаєнка (№15 у списку партії Опозиційна платформа – За життя»), екс-заступника директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрія Вавриша, його колишню підлеглу Ганну Бондар (кандидат від «Слуги народу» в окрузі №220) та його помічника Вадима Струневича (№40 списку «Слуги народу»).

«Саме вони на протязі останніх 8-9 років практично знищили здорові містобудівні процеси і створили корупційні схеми продажу всього – від кваліфікаційних сертифікатів архітекторів та надання дозвільних документів на будівництво, від виділення земельних ділянок до прийняття в експлуатацію об’єктів незаконного будівництва», – заявили у Спілці.

«Під їх корупційним тиском «негласна» вартість надання Містобудівних умов і обмежень (МУО) сягає багатьох десятків тисяч доларів США, а отримати вихідні дані для проектування об’єктів без сплати «обов’язкових» хабарів стало практично не можливо. Вже загальновідомо – без них  все це отримання та погодження штучно затягується на довгі місяці», – наголошують архітектори.

Зокрема, Ісаєнко займався підготовкою та просуванням спеціального закону «Про містобудівну діяльність», який фактично позбавив місцеву владу контролю за забудовою. Тепер узаконення «відхилень від діючих будівельних норм» проходять через Мінрегіон.

Крім того, Ісаєнко створив низку «професійних гільдій», які продають кваліфікаційні сертифікати архітектора в обхід будь-яких атестацій та підтверджень досвіду практичної діяльності.

«За участю заступника міністра Ісаєнко проектний ринок України та Києва було насичено випадковими виконавцями з придбаними кваліфікаційними сертифікатами, було ліквідовано практично всю «професійну конкуренцію» та забезпечено стабільні гарантовані фінансові потоки», – йдеться у листі.

Андрій Вавриш (перший зліва) представляє проект переїзду Офісу президента України до Українського дому, червень 2019

За даними Спілки, саме Ісаєнко привів Андрія Вавриша, який без профільної освіти у 2010 році став заступником керівника Департаменту містобудування КМДА. Вавриш займався питаннями розміщення МАФів, розробкою містобудівного кадастру і схеми паспортизації вулиць столиці, а також розробкою детальних планів територій, які суперечать Генплану, і видачею на їх основі МУО.

«Таким чином, практично вся містобудівна документація виконувалася зовсім не в інтересах міста, а під конкретні побажання інвесторів-забудовників. Це здійснювалося в приватних фірмах Андрія Вавриша руками виконавців з кваліфікаційними сертифікатами, які, в свою чергу, було придбано в структурах Ісаєнка. Однією з основних умов неформальних домовленостей було наступне виконання проектної документації по відповідним об’єктам в цих же приватних фірмах Андрія Вавриша», – наголошують у Спілці.

«Ця руйнівна злочинна система знищує дійсне та майбутнє Києва – зникають діючі виробничі комплекси, учбові, науково-дослідницькі та, лікувальні заклади, ущільнюється існуюча забудова сталих сельбищних територій. Під їх «оборудки» Мінрегіон України в лихоманковому режимі коригує існуючі, створює та протягує нові закони та будівельні норми, які протирічать не тільки європейським та світовим принципам, але й звичайному здоровому глузду», – підкреслюється у листі.

Однією з відданих Вавришу, який у 2015 році був звільнений і зараз позиціонує себе як девелопер, осіб є Ганна Бондар, екс-керівник Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування КМДА (2012-2015), в.о. директора Департаменту містобудування КМДА (2015-2016).

У Спілці зазначають, що група Бондар-Вавриш «винайшла», впровадила та активно використовує систему проведення нелегітимних «закритих міжнародних архітектурних бліц-конкурсів на містобудівні концепції» із купленим складом журі та заздалегідь визначеними пропозиціями-переможцями.

Серед «протягнутих» ними програм забудов, зокрема: незаконна забудова територій промислових підприємств, незаконна реалізація коригування траси Подільсько-Воскресенського мостового переходу в частині його входження в тунель в горі Юркавиця, з його перенаправленням на на Верхній – Нижній Вали, що загрожує остаточним транспортним колапсом, зміна схеми руху на Контрактовій площі, де фактично зарезервовано території під ТЦ з автостоянками, які хочуть розмістити на місті «Гостинного двору», і т.д.

Ще одна довірена особа Вавриша – Вадим Струневич, на якого оформлено багато фірм, які контролюються Вавришем.

Повний текст відкритого листа:

Київська міська організація

Національної Спілки архітекторів України

правління

 Адреса: 01601, м. Київ-1, вул. Бориса Грінченка 7, тел/факс (044) 279-90-67

Президенту України

Прем’єр-міністру України

Голові Центральної виборчої комісії України

Генеральному прокурору України

Голові Політичної партії “Слуга народу”

Голові Політичної партії “ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ”

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Київської організації Національної Спілки архітекторів України

Київська організація Національної Спілки архітекторів України закликає всіх свідомих громадян України, виборців м. Києва, органи державної влади, органи охорони правопорядку та Центральну виборчу комісію не допустити проникнення в Верховну Раду України організованої групи корупціонерів та системних винищувачів Києва!

Довіра народу України є умовою існування будь-якої чергової виборної влади всіх рівнів. Бо саме він голосував за нову політику та нових політиків, які зобов’язанні її здійснити. Головним “пробним каменем”, першим публічним випробуванням чергової нової влади, є формування відповідних команд. Для нас важливі не яскраві лозунги та красномовні виступи з екранів. Саме тому нас так хвилюють конкретні справи кожного персонально. В першу чергу – в минулому, бо вони відкривають перспективи нашого найближчого майбутнього. Всього наступного можна було запобігти – основні факти, які викладено нижче, це в 2014-му році було передано у власні руки тодішнього новопризначеного Міністра Мінрегіонбуду України Володимира Гройсмана для люстраційного відчищення системи. Але, нажаль, все та всі залишились на своїх посадах ще на 5 років.

В недалекому минулому нашу Україну вже зганьбили четвертим президентом – кримінальним злочинцем, жалюгідною маріонеткою Кремля – ми всі пам’ятаємо чим це скінчилося. Томусьогодні, для всіх свідомих громадян, найважливіше- чи не з’являться в списках кандидатів від політичних партій прізвища, які вже “прославили” себе кримінальним минулим, створенням та реалізацією корупційних схем.

Ми маємо на увазі персонально:

Дмитра Ісаєнка (включеного до виборчого списку Політичної партії “ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ” під № 15)

Андрія Вавриша(колишнього столичного чиновника, нині київськогодевелопера, бізнес партнера и близького друга Андрія Богдана, новопризначеного голови Офісу президента України)

Ганну Бондар (кандидата в депутати в одномандатному виборчому окрузі № 220 м. Києва від ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ”)

Вадима Струневича (включеного до виборчого списку ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ” під № 40).

Саме вони на протязі останніх 8-9 років практично знищили здорові містобудівні процеси і створили корупційні схеми продажу всього – від кваліфікаційних сертифікатів архітекторів та надання дозвільних документів на будівництво, від виділення земельних ділянок до прийняття в експлуатацію об’єктів незаконного будівництва. Не є секретом, що зусиллями саме таких “фахівців” Генеральний план столиці перестав бути містобудівним законом – тепер функціональне призначення ділянок змінюється всупереч будь-якому здоровому глузду, на шкоду Києву та кияна. Зусиллями саме цих людей в країні масово будуються споруди, які не придатні до експлуатації, в нас не створюється нова та не реконструюється існуюча інженерно-транспортна інфраструктура. Все більше не вистачає дитячих садочків, шкіл та лікарень, не будуються дороги та паркінги, в місті автомобілі стоять у чергах годинами. Під їх корупційним тиском “негласна” вартість надання Містобудівних умов і обмежень сягає багатьох десятків тисяч доларів США, а отримати вихідні дані для проектування об’єктів без сплати “обов’язкових” хабарів стало практично не можливо. Вже загальновідомо – без них все це отримання та погодження штучно затягується на довгі місяці.

Сьогодні ці люди знову рвуться до влади!В кожного є своя ніша відповідальності перед відповідним “кланом”.Вони добре підготовлені і організовані.Всі вже мають довгий “хвіст” корупційної діяльності на держслужбі з відкритими кримінальними справами.

Дмитро Ісаєнко

Окрема,”заслуга” Ісаєнка – підготовка та просування чинного нині Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Саме він позбавив місцеву владу права контролю за забудовою населених пунктів і нібито забезпечив централізацію контролю на державному рівні. Організація науково-технічної ради Мінрегіону, через яку і досі проходять рішення про “узаконення відхилень від діючих будівельних норм” – це теж його заслуга. Таким чином в Києві стало можливим будівництво нового та реконструкція існуючого житла, потреби яких значно перебільшують можливості існуючої інженерно- транспортної інфраструктури, місткості садочків, шкіл, лікарень, паркінгів, тощо…

Окремий успішний бізнес пана Ісаєнка – створення низки “професійних гільдій” та продаж кваліфікаційних сертифікатів в обхід будь-яких атестацій та підтверджень досвіду практичної діяльності. Такі кваліфікаційні сертифі-кати архітектора продаються та включаються в Державний реєстр тисячами. Тому пана Ісаєнка й повністю не влаштовує “конкуренція” Національної Спілки архітекторів України, яка наполягає на обов’язкових атестаціях та підтвердженні досвіду практичної діяльності. Блокується можливості вилучення сертифікатів у “фахівців”, які порушують чинне законодавство, не мають відповідної фахової підготовки та, навіть, профільної освіти.

Сьогодні ця людина має прохідний номер у партійному списку Політичної партії “ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ”, продовжує вирішувати та контролювати питання великого будівельного бізнесу. Він грає одну з провідних ролей в керівництві Конфедерації будівельників України заступ-ника Міністра Мінрегіонбуду України Льва Парцхаладзе.

На посаді заступника міністра Ісаєнко завжди керувався принципом “кадри вирішують все”. Тому, він ретельно підбирав кадри для отримання гарантованого результату своїх оборудок. Так в команді Ісаєнка з’явився Андрій Вавриш.

Андрій Вавриш

Злі язики стверджують, що на момент приходу на посаду заступника начальника Головного управління містобудування та архітектури (пізніше, заступника Директора департаменту містобудування та архітектури) КМДА, його борги вимірювалися не одним мільйоном доларів. Відомо, що до цього, цей фаховий технік-електрик займався невеликим бізнесом в м. Бориспіль. Немалий організаторський “кримінальний” талант дозволив йому за 5 років створити цілу мережу корупційних схем. Розміщення тимчасових споруд та будівництво об’єктів дозволили йому вилучити з бюджету і кишень інвесторів фантастичні суми. Лише тільки “розробка” Вавришем містобудівного кадастру і схеми паспортизації вулиць коштувала столичному бюджету близько 200 млн. грн., які, як зазвичай, розчинилися в кишенях корупціонерів. Історія питання…

У 2010 році Вавриш отримув від Ісаєнко вказівку “уважно прочитати законопроект”, який згодом стане Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”. За допомогою команди досвідчених ангажованих юристів в нього вносяться редакційні правки, що дозволяють вільно трактувати кінцевий текст. Таким чином, детальним планам територій (ДПТ) надаються “законні” повноваження змінювати функційні призначення територій, які були передбачені діючим генеральним планом міста. Такі ДПТ є обов’язковими для виконання, щодо ділянок навіть в 600 кв.м., вони масово затверджується Київрадою за підтримки депутатів, інтереси яких корупціонери враховують особисто. На підставі затвердженого ДПТ (чи без нього) ними “продаються” Містобудівні умови і обмеження забудови окремих земельних ділянок. Власники ділянок, зазвичай, є третьою стороною угод (джерело спонсорських коштів) на розробку містобудівної документації. Дуже зручно – в таких випадках проведення тендерів закон не передбачає. Таким чином, практично вся містобудівна документація виконувалася зовсім не в інтересах міста, а під конкретні побажання інвесторів-забудовників. Це здіснювалося в приватних фірмах Андрія Вавриша руками виконавців з кваліфікаційними сертифікатами, які, в свою чергу, було придбано в структурах Ісаєнка. Однією з основних умов неформальних домовленостей було наступне виконання проектної документацію по відповідним об’єктам в цих же приватних фірмах Андрія Вавриша. Так, за участю заступника міністра Ісаєнко проектний ринок України та Києва було насичено випадковими виконавцями з придбаними кваліфікаційними сертифікатами, було ліквідовано практично всю “професійну конкуренцію” та забезпечено стабільні гарантовані фінансові потоки.

Багато членів Містобудівної ради при Головному архітекторі Києва також стали учасниками “бенкету під час чуми” і активно підтримували подібні детальні плани територій. Ті, хто голосував проти, зусиллями означених корупціонерів, дуже швидко переставав бути членом цієї ангажованої Містобудівної ради.

Нами зареєстровано цілу низку “кишенькових фірм-розробників” детальних планів територій столиці, які виконуються з порушенням фундаментальних вимог забезпечення соціальною та інженерно-транспортною інфраструк-турою, в той час, як роботи всіх інших виконавців блокуються.

Ця руйнівна злочинна система знищує дійсне та майбутнє Києва – зникаютьдіючі виробничі комплекси, учбові, науково-дослідницькі та, лікувальні заклади, ущільнюється

існуюча забудова сталих сельбищних територій. Під їх “оборудки” Мінрегіон України в лихоманковому режимі коригує існуючі, створює та протягує нові закони та будівельні норми, які протирічать не тільки європейським та світовим принципам, але й звичайному здоровому глузду.

Соромно мати Президента, який тільки невпинно говорить про боротьбу з корупцією в той самий час, як слідує порадам такого “нового обличчя”. Громадяни України бачать та чують, що від імені шостого президента країни, проект будівлі його нового Офісу на Європейській площі презентує той самий Андрій Вавриш! На жаль містобудівне невігластво влади, яке процвітало вже 20 років стає с самого початку діяльності прапором нового керівництва. Все це розуміютьне тільки досвідчені та авторитетні професіонали, але й мислячі громадяни України!

Ганна Бондар

Це одна з тих фігур, яка найбільш віддана Андрію Вавришу. Вона не мала профільної архітектурної освіти, тим не менше, з самого спочатку була наближена до керівництва Головкиївархітектури. Потім Вавриш переконав Кличка призначити її в. о. Директора департаменту – Головним архітектором міста Києва. Головним її завданням на цій посаді було здійснювати функцію Замовника містобудівної документації. А саме – детальних планів територій. Проводити їх через засідання архітектурно-містобудівної ради (з “правиль-ним” протоколом) і подавати на затвердження до Київради. Далі, як то кажуть, була справа техніки.

Потім Бондар отримала наступну керівну вказівку – зайняти посаду і легалізуватися в якості Головного архітектора міста Києва через конкурс. За Положенням, кандидату обов’язково потрібно надати диплом про закінчення архітектурного інституту і отримання спеціальності “архітектор”. В результаті сталося відкриття кримінальної справи про підробку документів. Бондар необхідно було терміново отримати диплом архітектора. Заочно, через податливу Львівську політехніку, яка без коливань брутально порушила закон. І все це на очах у громадськості.

Той конкурс Бондар програла Олександру Свістунову, представникові іншого клану, який мав “правильний диплом”. Шефи обох претендентів з часом про все домовилися. А Бондар було доручено зайнятися відповідаль-ною та перспективною галуззю – підготовкою і організацією конкурсів, за результатами яких можливі підтасовки для плідної корупції.

Систему було практично налагоджено, але виникли чергові скандали…Гроші на організацію конкурсів виділялися справно, а в результаті отримували “нуль”. Все відповідало генеральній ідеї винахідників – “освоїти” гроші і відзвітувати, а зовсім не отримати результат. Міжнародні архітектурні конкурси по Дніпровських схилах та островах, на Мемориал увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні були проведені з грубими порушеннями діючого законодавства України.

Саме група Бондар-Вавриш “винайшла”, впровадила та активно використовує систему проведення нелегітимних “закритих міжнародних архітектурних бліц-конкурсів на містобудівні концепції” із купленим складом журі та заздалегідь визначеними пропозиціями-переможцями. Таким чином “протягнуто” велику кількість завідомо незаконних програм забудов та змін функційного призначення міських територій. Перелічити їх всі практично неможливо за відсутністю часу та місця. Приводимо особливо виразні.

1) Незаконна реалізація коригування траси Подільсько-Воскресенського мостового переходу в частині його входження в тунель в горі Юркавиця, з його перенаправленням на територію заповідника “Стародавній Київ” на Верхній – Нижній Вали, що загрожує остаточним транспортним колапсом. Це порушення діючого Генерального плану Києва зроблено без відповідного затвердження Київрадою, лише за рішенням профільної комісії. Відбувається це задля будівництва додаткових житлових будинків комплексу “Рибальський” (консорциум забудовників – «Київміськбуд», Perfect Group, Дмитра Исаенка – генпідрядник ТОВ «КДД Инженірінг »,девелопер-замовник проекту–ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД») та житлової забудови існуючої промзони під горою Юркавиця. На це вже витрачено десятки міліардів гривень платників податків.

2) Зміна схеми руху на Подолі та створення “пішохідної” Контрактової площі з резервуванням території під стоянки авто для торгівельного комплексу, який намагаються розмістити в Гостинних рядах. Вони навмисно руйнуються в очікуванні саме такого рішення.

3) Незаконна забудова житлом територій промислових підприємств та земель, передбачених Генеральним планом Києва та Земельним кадастром для здійснення інженерно-транспортного будівництва.

На особистому рахунку пані Ганни Бондар в тому числі:

омана київської громади та спеціально утвореної Робочої групи фахівців задля якнайшвидшого залагодження проблем будівництва Театру на Андріївському узвозі;

 розробка програми “Привабливий Київ”, за висновками якої “…історичний Поділ є найбільш депресивною частиною міста, а його мешканці займають забагато міста, яке можна було б вдало продати іноземцям…”;

 створення завдання на програму та умови конкурсу меморіалу “Території Гідності”, яке стало остаточним підґрунтям для фактичного знищення автентичного місця подій 2013-14 рр., місця скоєння злочину – вбивства мирних громадян, яке відоме всьому світові. Це фактично зводить нанівець надію на чинне проведення та закінчення слідства, справедливий суд та вирок щодо визначення винних та їх покарання.

Саме за організацію конкурсів (і в подяку за ДПТ по Рибальському) Бондар була переведена на роботу в Адміністрацію Президента України Порошенка.Через 2 роки після отримання сумнівного диплому “архітектора” та без чинної рекомендації НСАУ її було відзначено почесним званням “Заслужений архітектор України”, яке, зазвичай, присвоюється за видатні заслуги в розвитку архітектури і містобудування,значні творчі успіхи в галузі містобудування, реставрації і відтворенні пам’яток історії та культури, спорудженні об’єктів і комплексів промислового, військового, цивільного та сільськогосподарського призначення. Отримала, не виконавши до цього часу жодного архітектурного проекту, не зважаючи на те, що відповідно до Указу Президента “Про почесні звання України” до нагороджувального листа необхідно надати список основних праць у галузі архітектури. Цікаво, які “основні праці у галузі архітектури” надала Бондар? Невже і тут підробка документів? Мабуть, чесність присвоєння таких почесних званьв Україні треба перевіряти. Це загальноукраїнська біда та ганьба!

Вадим Струневич

Щоб не наражати на небезпеку головних дійових осіб, існують довірені і перевірені люди, які, не будучи штатними співробітниками держорганів, забезпечують безпосередній контакт із замовником-інвестором. Вони ведуть переговори про суми “для вирішення

питань”, контролюють виконання завдань державними службовцями, отримують з рук в руки готівку і передають її, кому потрібно. Їх називають Помічниками. У помічників є безпрецедентне право знати все про всіх, контролювати проходження дозвільних документів і навіть втручатися в підготовку рішень органу влади.

У Вавриша таким довіреною помічником був і є Струневич Вадим Олегович, який в біографічній довідці партії називається бізнесменом та №40 у виборчому списку ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ”

Багато київських замовників і їх довірені особи знають його в обличчя. Його знають, як “ВадікВавриша”. Тому не всі відразу відреагували на його прізвище в списках ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ “СЛУГА НАРОДУ”, мало хто знає, що він Вадим Струневич. Насправді ж, він – підставна особа, на яку оформлені багато фірм, які контролюються Вавришем. Звичайно, за відомі ризики, він також став латифундистом і небідною людиною.Зараз він є директором в фірмі ТОВ “Укрінвестбуд Девелопмент”.Серед іншого веде будівельний проект Вавриша– 10-поверховий комплекс EinsteinConceptHouse в центрі Києва, є директором та співвласником ще ряду фірм.

Є величезна небезпека , що саме такі “нові обличчя” прийдуть після виборів до Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Вони і до цього дистанційно намагалися перешкоджати прийняттю законів, які б зупинили свавілля в забудові населених міст і розбазарювання урбанізованих територій. А зараз просто будуть приймати закони, які дадуть їм можливість і далі багатіти, створювати нестерпні умови життя для людей, знищувати промислові території, зводити містобудівну документацію до механізму отримання земельних ділянок і подальшої наживи!

За дорученням Правління КОНСАУ Вадим Жежерін, президент КОНСАУ

У постійному користуванні Державного видавництва «Преса України» є низка земельних ділянок у Києві та Київській області. «Наші гроші» дізналися, як вони використовуються.

У відповідь на запит «Наших грошей» стосовно наявного нерухомого майна станом на 2010, 2014 і 2019 рр, у держвидавництві сказали, що з урахуванням строків зберігання документів з інвентаризації інформацію щодо 2010-го і 2014-го років вони надати не можуть. А стосовно нерухомого майна станом на 6 березня цього року – надали список майна: корпуси, проїзди, склади без зазначення адреси, де це все знаходиться.

За допомогою держреєстру речових прав на нерухоме майно та державного судового реєстру нам вдалося з’ясувати долю деяких ділянок та приміщень, що перебувають/ли у користуванні «Преси України».

Буча, вул. Інститутська, 44

За даними держреєстрів, за цією адресою у ДВ «Преса України» у постійному користуванні перебуває 8,06 га. Тут зареєстровано дитячий оздоровчий табір «Лісний».

Ділянка розташована впритул до Бучанського міського парку з одного боку. А з другого – до скандальних лісових ділянок, переведених у зелені насадження і переданих під забудову котеджами.

Зокрема, на вул. Сілезькій (колишня – Рози Люксембург) збирався на 14 гектарах облаштувати маєток екс-віце-спікер Верховної Ради Ігор Калєтнік. У 2015 році, після того, як суд повернув цю землю державі, люди розібрали 5-метровий паркан навколо неї. Також ділянки на вул. Рози Люксембург свого часу отримував лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Тут же поруч побудувала маєток родина екс-голови Держслужби фінансового моніторингу України у 2010-2014 Сергія Гуржія.

У липні 2016 року Бучанська міськрада звернулася до Кабміну та Державного управління справами з проханням передати у комунальну власність табір разом з ділянкою на вул. Інститутська, 44. У держкадастрі ділянка поки значиться як державна власність.

Київ, вул. Тютюнника (Анрі Барбюса), 52/1

Тут знаходиться ділянка площею 3,19 га, на якій побудували ЖК «Французький квартал». Це спільний проект ПАТ «ХК «Київміськбуд» (у 2010-2012 його очолював Михайло Голиця, екс-керівник Управління будівництва КМДА) і Perfect Group, яку пов’язують з екс-заступником міністра регіонального розвитку Дмитром Ісаєнком.

Цю ділянку у 2011 році рішенням Київради було передано у постійне користування «Преси України» для будівництва житлово-офісно-торговельно-розважального комплексу.

Після завершення будівництва КМДА відмовлялося прийняти відмову держвидавництва від права користування ділянкою. За позовом однієї з фірм з групи Perfect Group право користування 3,19 га «Пресі України» припинив суд у серпні 2018 року. Зараз право власності на ділянку зареєстровано за державою в особі КМДА.

За даними судового реєстру, генпідрядник «Київміськбуд» отримав у власність 100% площ в об’єкті, а «Пресі України» він мав компенсувати 67,34 млн грн.

Цікаво, що у 2012 році держвидавництво листом інформувало Державне управління справами про безперспективність виробничої ділянки друкарні по вул. Анрі Барбюса, 52/1 і про доцільність концентрації діяльності видавництва на двох виробничих комплексах у м. Києві: пр. Перемоги, 50 та вул. Героїв Космосу, 6 та 8-а. Втім, як буде видно надалі, приміщення на проспекті Перемоги «Пресі України» та на вул. Героїв Космосу, 8-а теж у подальшому виявляться зайвими.

Київ, проспект Перемоги, 50

За цією адресою три ділянки загальною площею 6,87 га (5,67 га, 0,94 га і 0,26 га) перебувають у постійному користуванні ДВ «Преса України» для експлуатації існуючих будівель.

Наприкінці 2017 року Київрада затвердила детальний план території, куди входять вказані ділянки. З тексту цього ДПТ стало відомо, що «Преса України» у 2016 році заявила, що на ділянці на проспекті Перемоги, 50 вона стає замовником будівництва житлового комплексу, а існуючі корпуси переносить на вул. Героїв Космосу, 6 і 8-а, де, як вказується у ДПТ, розміщені основні виробничі та складські потужності видавництва.

Тобто, за аналогічною схемою, як і по вул. Тютюнника (Анрі Барбюса), 52/1, земля у центрі Києва віддається держвидавництвом практично за безцінь під будівництво, вигоду з чого отримують лише забудовники.

Київ, вул. Героїв Космосу, 6 і 8-а

Наразі на вул. Героїв Космосу, 6 у ДВ «Преса України» перебуває у постійному користуванні 5,17 га, а по вул. Героїв Космосу, 8-а – 4,76 га.

Детальний план території, куди входять ці ділянки, ще не затверджений Київрадою. Разом з тим у проекті ДПТ видно, що «Преса України» має намір віддати під забудову житловим комплексом свою ділянку по вул. Героїв Космосу, 8-а.

Відзначимо, що у 2003 році «Пресі України» було припинено право користування ділянкою площею 0,38 га на вул. Героїв Космосу, 6-а, оскільки будівлі на ній викупило ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Прес-Сервіс», і ділянку йому передали для експлуатації цих споруд.

Київ, провулок Машинобудівний – вул. Гарматна

У 2001 році Київрада ухвалила рішення оформити ДВ «Преса України» право постійного користування ділянками загальною площею 0,61 га: 0,29 га для експлуатації житлового будинку у пров. Машинобудівному, 27, а також 0,32 га для експлуатації гуртожитку по вул. Гарматній, 25.

«Преса України» через суд намагається змусити київську владу прийняти ділянки у комунальну власність. Але поки що у судах відмовляють.

Зауважимо, що КМДА вже прийняла з балансу держвидавництва у комунальну власність дитсадки на проспекті Перемоги, 72, вул. Гарматній, 41 і вул. Анрі Абрбюса, 46, а також будинок №1 на вул. Довженка.

Київ, вул. Квітки Цісик (Гамарника)

У період з 1952 по 1983 рр видавництву «Радянська Україна» (пізніше – ДВ «Преса України») була надано у постійне користування понад 2 га по вул. Квітки Цісик (колишня – Гамарника, Пушкінська) та по вул. Лісній під дитячі дачі. Після набуття Україною незалежності за держвидавництвом було зареєстровано право власності на будівлі та надано у постійне користування вказані ділянки.

У 1999 році будівлі дитячих дач по вул. Гамарника, 34, 36 у ФДМУ купило ПАТ «F& REALTY». У 2017 році Київрада передала «Київміськбуду» 0,69 га по вул. Квітки Цісик, 34,36 для будівництва рекреаційно-оздоровчого комплексу. «F& REALTY» оскаржив це рішення в суді. Верховний Суд у задоволенні позову відмовив, посилаючись на невстановлення того, що ділянка, передана «Київміськбуду», є частиною ділянки, де розташовувалися дитячі дачі.

Зауважимо, що замість рекреаційно-оздоровчого комплексу «Київміськбуд» насправді будує по вул. Квітки Цісик, 34,36 житловий комплекс. На початку цього року забудовник зі скандалом і протестами місцевих мешканців вирубав понад 200 дерев.

Також відомо, що станом на 1 січня 2014 року на балансі ДВ «Преса України» були квартири, база відпочинку «Полиграфіст» у Конча-Озерній (Київ) та санаторій-профілакторій «Поліграфіст» на вул. Верховинна, 53/13 (Київ).

«Преса України» перебуває в управлінні Державного управління справами. У 2015 році голова Держкомітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко заявив, що «ДУС  не зацікавлена у видавничій діяльності» і «зараз «Преса України» – пустка, мертві приміщення».

Блог від: Ірина Шарпінська

Детективи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вважають, що службові особи Одеської міськради у змові з представниками комерційних підприємств заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час придбання приміщень колишнього аеродрому «Застава» у ТОВ Авіакомпанія «Одеса» за 146,85 млн грн. під розширення кладовища. Про це йдеться в сюжеті Інни Попович для програми «ЦРУ» (24 канал).

Більше 6 тис кв м нежитлових приміщень у 1991 році у міста придбало ТОВ Авіакомпанія «Одеса». До 2016 року вони здавались в оренду і використовувались як підсобні приміщення.

Слідчі встановили, що 21 вересня 2016 року Одеська міська рада для того, щоб забезпечити територіальну громаду місцями поховання, затвердило розмір викупної ціни будівель та споруд, що розташовані на Тираспольському шосе, 22-г  у сумі 146,85 млн грн.

Викупну ціну встановило на підставі незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових будівель та споруд загальною площею 6065 кв м, розташованих на ділянці площею 141 га. Оцінку виконало ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Стефанович».

28 вересня 2016 р., виконуючі рішення Одеської міськради, яке лобіював мер Одеси Геннадій Труханов, Департамент комунальної власності міськради на підставі договорів купівлі-продажу придбав у Авіакомпанії «Одеса» будівлі та споруди на 6065 кв м на Тираспольському шосе, 22-г. Загальна сума договорів склала 146,85 млн грн.

Через кілька днів військова прокуратура Одеського гарнізону Південного регіону України розпочала кримінальне провадження стосовно купівлі міською радою приміщень колишнього аеродрому у Авіакомпанії «Одеса». Після чого особливих зрушень по справі не відбувалося. А у 2018 провадження передали до НАБУ та САП. Слідчі звернулися до київського інститут судових експертиз, де провели власну оцінку нежитлових приміщень на Тираспольському шосе. Згідно з експертизою КНДІСЕ, ринкова вартість нежитлових будівель та споруд загальною площею 4909  кв м (площа скорегована у наслідок встановлення фактів 100% фізичного зносу частини приміщень), розташованих по Тираспольському шосе, 22-г, станом на 03.06.2016 складала 12,89 млн грн.

Слідчі також з’ясували, що Авіакомпанія «Одеса», отримавши у вересні 2016 року від Департаменту комунальної власності міськради 145,85 млн грн., перерахувала кошти ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн». Звідти гроші потрапили на рахунок ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», а потім – ТОВ «Аркадія-Сіті».

Журналісти «ЦРУ» зазначили, що серед власників ТОВ «Аркадія-Сіті» є ПП «Сторм-57» бенефіціаром якого є житель Великобританії Олег Дегтярьов. Крім того, власниками «Аркадії-Сіті» є британські «Сіті груп девелопмент ЛТД» та «Блек сі інтертеймент ЛТД». Згідно з британськими реєстрами, «Сіті груп девелопмент» належить згаданому Дегтярьову, а «Блек сі інтертеймент» – Леоніду Молдавському.

Молдавський є співвласником медіа-групи «Глас», яку відносять до сфери впливу мера Одеси Геннадія Труханова.

Дегтярьов – це бізнес-партнер Володимира Галантерника, якого називають неофіційним «господарем» Одеси.

Журналісти побували в приміщеннях, придбаних міськрадою на Тираспольському шосе, 22-г і з’ясували, що вони мають занедбаний стан, а в деяких будівлях живуть люди.

Як повідомлялося, мера Одеси Геннадія Труханова, кількох посадовців міськради та підприємців звинувачують у заволодінні 185 млн грн. з місцевого бюджету через купівлю будівлі збанкрутілого заводу «Краян» за завищеною вартістю.

4 липня Малиновський районний суд Одеси розпочав оголошувати вирок Труханову та іншим фігурантам його справи.

ПАТ «Укргазвидобування» 27 червня за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» уклало угоду з компанією «Petrochemical Systems L.P.» (Шотландія) про постачання хімії на $397 тис, або 10,38 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До серпня в Шебелинку на Харківщині поставлять 500 т метил-трет-бутилового ефіру (МТБЕ) невідомого виробництва за попередньою ціною $794, або 20 768 грн. за тонну. Кінцева ціна буде визначатися за формулою: середнє котирування Platt’s European Marketscan «MTBE FOB Rotterdam» за місяць відвантаження + премія $12 за тонну.

Навесні «Укргазвидобування» замовляло в «Euromin S.A.» (Швейцарія) МТБЕ марки А по $678-777, або 18 358-20 456 грн. за тонну. Премія була вдвічі вищою – $24-28 за тонну.

Шотландська «Petrochemical Systems L.P.» зі статутним капіталом 1 тис фунтів стерлінгів створена у листопаді 2016 року. Тоді її учасниками були «Comet Admin Ltd» і «Westcity Admin Ltd». Підписи від усіх цих трьох компаній при реєстрації «Petrochemical» ставила мешканка офшорного Белізу – Tiffany Nicole Brown, на яку також заведено низку інших британських підприємств. Ця ж номінальна власниця є однією із бенефіціарів ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф». На цю фірму з 2011 року записано 80% акцій ПАТ «Черкаський автобус», що раніше належало Петру Порошенку.

Порошенко володів «Черкаським автобусом» через корпорацію «Богдан». У 2009 році він віддав автомобільний напрямок бізнесу своєму давньому другу та партнеру Олегу Свинарчуку, який у 2011 році й переоформив автобусний завод на «Ізі Лайф» та офіційно вивів його зі складу корпорації «Богдан».

Після обрання Порошенка президентом України у 2014 році, Свинарчук змінив прізвище на Гладковський (по матері) і очолив Міжвідомчу комісію з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, а згодом вже у статусі першого заступника Секретаря РНБОУ почав контролювати весь оборонно-промисловий комплекс. У свою чергу «Богдан» домовився із білорусами про спільне виробництво вантажівок МАЗ для української армії на іншому заводі у Черкасах. А на «Черкаському автобусі», який частково належить пані Браун з Белізу, збирають автобуси «Атаман» на агрегатній базі «Isuzu».

Детальніше – у статті «Європрокладки «Укргазвидобування» з плямами порошенківців».

Суд визнав, що 3,05 га на березі р. Дніпро у с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Киїської області незаконно вибули з держвласності, однак строк для її повернення державі вже минув. Про це свідчить постанова Верховного Суду від 24 квітня.

Верховний Суд встановив, що у 2001 році Київська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок продала ТОВ «Енергоімпекс-Україна» майновий комплекс на ділянці 1,5 га у с. Циблі.

Після цього Циблівська сільрада передала фірмі у постійне користування удвічі більшу ділянку – 3,05 га. У 2007 році Переяслав-Хмельницька РДА продала цю ділянку ТОВ «Енергоімпекс-Україна» під дачне будівництво. Після чого через місяць фірма перепродала землю Леоніду Харченку.

Верховний Суд дійшов висновку, що і Циблівська сільрада, і Переяслав-Хмельницька РДА незаконно розпорядилися вказаною ділянкою. Оскільки це земля державної власності рекреаційного призначення, розпоряджатися нею міг лише Кабмін. Втім задовольнити позов прокуратури про повернення ділянки у держвласність суд відмовився через сплив позовної давності.

Зауважимо, що після цього судового процесу 19 червня власником ділянки 3,05 га стало ТОВ «Оксамитовий Берег», створеного за кілька днів до цього. Засновниками фірми значаться Руслан Олексенко та Євген Лузан, який є і керівником (до нього директором була Галина Пилипенко).

ТОВ «Оксамитовий Берег» зареєстроване за адресою: Київ, вул. Дмитрівська, 62/20. Тут же прописані, зокрема, ПП «Беріг», ПП «Гросс» і ПП «Принт», кінцевим бенефіціарним власником яких є Руслан Олексенко.

Руслан Олексенко відомий як топ-менеджер готельно-розважального бізнесу братів Віталія та Володимира Кличків. Він є засновником і керуючим партнером девелоперської компанії DEOL Partners, яка є оператором мережі апарт-готелів Senator Hotels and Apartments і дизайн-готелю «11 Mirrors». Останній презентується як спільний проект Руслана Олексенка і Володимира Кличка.

Дружина Євгена Лузана Наталія Лузан влітку 2017 року звільнилася з Антимонопольного комітету України, де вона займала посаду начальника відділу розслідувань недобросовісної конкуренції невиробничої сфери.

Нагадаємо, у 2016 році суд залишив 29,94 га лісу першої категорії Бориспільського держлісгоспу у користуванні ПП «Беріг», ПП «Гросс» і ПП «Принт», які отримали цю землю під забудову.

Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628 (м. Кременчук, Полтавська обл.) 26 червня за результатами тендеру замовило ТОВ «Торговий дім «Альфатекс» автобусів на 57,93 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять десять автобусів МАЗ-103486 (Білорусь) 2019 року випуску на 103 особи і 23 місця з двигунами Daimler OM 925LA (Німеччина) Євро 5 по 5,79 млн грн.

Вони матимуть Wi-Fi-роутер і систему відеоспостереження з однією камерою в кабіні та чотирма камерами в салоні. Гарантійний строк складає два роки або 80 тис км пробігу.

Ціна угоди на 11% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 65,27 млн грн.

ТОВ «СУНП «Електронтранс» з автобусами Електрон А18501 власного виробництва не допустили до аукціону, бо воно не вказало назву та кількість товару в проекті договору.

Єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «Бас Мотор» із автобусами Богдан А70132 від ДочП «Автоскладальний завод №1» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс».

Створений у січні 2019 року кременчуцький «ТД «Альфатекс» зі статутним капіталом 1 тис грн. належить директору Миколі Корецькому. Він також володіє і керує місцевим ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс», яке в квітні 2019 року оштрафоване Одеським територіальним відділенням АМКУ разом із ТОВ «Мега-Інвест» за спотворення результатів торгів ВП «Південна ЕС» ДП «НЕК «Укренерго» у 2014 році. Обох змовників на три роки внесли в «чорний список» фірм, яким заборонено брати участь у торгах.

Також «ВКП «Альфатекс» фігурує у кримінальному провадженні поліції щодо продажу ним фрези КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» із націнкою у 100% за 25,77 млн грн. У межах тієї справи поліція розслідує ймовірне зловживання службовим становищем посадовців комунального підприємства.

Столичний суперник «Бас Мотор» належить директору Олегу Міщенку. Але торік, за даними «YouControl», ним володіли ТОВ «Богдан-Авто Холдинг» Рудольфа Арзуманяна, Олени Гури, Оксани Черначук і Лариси Якубовської та ПАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал».

Співвласником заводу-виробника «Богдан Моторс» раніше був екс-президент України Петро Порошенко, а нині фірма належить його бізнес-партнеру Олегу Гладковському (Свинарчуку), колишньому першому заступнику секретаря РНБОУ. Саме вона очолила Топ-10 постачальників транспорту України у 2014-2016 роках від «Наших грошей».

Нагадаємо, «Богдан» і Мінський автомобільний завод (МАЗ, Білорусь) у 2016 році уклали угоду про спільне виробництво вантажівок подвійного призначення у Черкасах.

Придніпровський районний суд Черкас в рамках кримінальної справи за підозрою у привласненні комунального майна арештував  нерухомість ТОВ «Промбуд-індустрія».

Про це пише видання «18000» з посиланням на ухвалу суду від 27 червня.

З ухвали відомо, що в 2016 році Департамент економіки і розвитку Черкаської міської ради підписав угоду «Промбуд-індустрія», за якою фірмі передали в оренду нежитлове приміщення площею 740 кв м. Це майно раніше належало комунальному підприємству «Соснівська СУБ» та був придбаний товариством у 2018 році. Пізніше фірма провела там невід’ємні поліпшення, а тому без конкурсу в 2018 році викупила майновий комплекс за 917 тис грн.

Разом з тим, відповідно до проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз, вартість об’єкту на момент укладання угоди купівлі-продажу складала щонайменше 1, 98 млн грн. Таким чином, на думку слідчих, під час здійснення цієї операції громади міста недоотримала близько мільйона гривень.

Крім того, в ухвалі зазначається, що вже незабаром після купівлі об’єкту  товариством «Промбуд-індустрія» він був виставлений на продаж за ціною $110 тис, що в гривневому еквіваленті становить близько 3 млн грн. Втім доказом цього є лише оголошення на одному з інтернет-ресурсів.

«Промбуд-індустрія»  фігурує в ряді інших кримінальних проваджень, пов’язаних з розкраданням коштів місцевого бюджету, зокрема під час здійснення ремонтних робіт на об’єктах вуличної інфраструктури міста. Фірма пов’язана з оточенням депутата Черкаської міської ради від ВО «Батьківщина» Юрієм Тренкіним. Так, на момент оформлення цієї операції фірму очолював тоді ще помічник Тренкіна – Євген Щербина, а серед засновників є Віталій Горбівненко, тісно пов’язаний з іншими бізнес-проектами родини Тренкіних.

Крім того, ще одним засновником ТОВ «Промбуд-індустрія» значиться Анна Маренич, котра є членом родини директора «Соснівсько СУБ» Романа Моторного, котрий і підписував угоду з боку комунальників.

Від «Наших грошей»

ТОВ «Промбуд індустрія» було засноване в лютому 2016 рокуЗа даними «Прозорро», фірма отримала 26,35 млн грн. Найбільший замовник – КП «ССУБ».

В клопотанні поліції вказано, що підставою для продажу фірмі комунальної нерухомості без аукціону стало нібито проведення нею в приміщенні невід’ємних поліпшень на 286 тис грн, що склало майже чверть вартості всього об’єкту. Але поліція встановила, що заявлені ремонтні роботи не відносять до невід’ємних поліпшень, а вартість та обсяги самого ремонту були значно завищені.

З 30 червня по 6 липня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 22,08 тисяч закупівель на загальну суму 9,09 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 2,08 млрд грн.

Голова Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв в останньому інтерв’ю «Делу» заявив, що ще в 2016 році АМКУ констатував наявність структурних ознак монополії на ринку генерації електроенергії у «Енергоатому» і ДТЕК. «Але для визнання їх монополістами цього недостатньо», вирішив Терентьєв.

Ця заява суперечить першому проекту рішення АМКУ щодо ринку електроенергетики у 2013-2015 роках, копія якого є у розпорядженні «Наших грошей».

Даним проектом пропонувалось визначити «Енергоатом» і групу компаній ДТЕК суб’єктами господарювання, що займали монопольне (домінуюче) становище у вказаний період.

Аргументами були значні долі цих компаній, які разом займали понад 70% ринку електроенергії. Згідно офіційної Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, для визнання колективної монополії достатньо, щоб три суб’єкти контролювали понад 50% ринку.

Також жоден інший суб’єкт господарювання та імпортер не зміг би замістити «Енергоатом» і ДТЕК на ринку через їхні значні розміри енергопотоків. Індекс Херфіндаля-Хіршмана коливався між 2900 та 3700, що вказувало на дуже високу ступінь концентрації ринку.

АМКУ також вказував, що «Енергоатом» і ДТЕК разом контролювали половину складу Ради ОРЕ.

Цей проект у березні 2016 року державним уповноваженим розіслала замголови АМКУ Марія Ніжнік, яка вела цю справу. Засідання Комітету для голосування за цей проект було призначено на 5 квітня 2016 року. Однак в цей день голова Комітету Юрій Терентьєв не з’явився в офісі, а будівлю АМКУ було вперше в історії «заміновано» по телефонному дзвінку. Відтак розгляд звіту про ринок електроенергії було перенесено на 1 червня.

На це засідання держуповноваженим запропонували голосувати вже за повністю новий проект рішення (з повним текстом Звіту можна ознайомитись тут).  ДТЕК пропонувалось визнати просто компанією, що має структурні ознаки монополії, але вже не є монополістом. У подальшому це м’яке формулювання дозволило більшості членів АМКУ проголосувати за закриття справи про зловживання монополізмом з боку ДТЕК у грудні 2018 року.

Президент звільнив з АМКУ Агію Загребельську та залишив керувати Комітетом Юрія Терентьєва та двох його заступниць, чиї дії вже нанесли Україні економічні збитки щонайменше 106 мільярдів гривень.

Після двох місяців абстрактних розмов про «підвищення довіри» до Антимонопольного Комітету президент України Володимир Зеленський 5 липня зробив перші конкретні кроки. Він звільнив трьох державних уповноважених Агію Загребельську, Андрія Вовка та Валерія Полюховича і залишив на посадах голову Комітету Юрія Терентьєва та його заступниць Марію Ніжнік та Ніну Сидоренко (також зберегли посади держуповноважені Світлана Панаіотіді, Марія Процишен та Анна Артеменко).

Підстави для звільнень невідомі взагалі. Андрій Герус, якого Володимир Зеленський під час виборів призначив відповідальним у своїй команді за антимонопольну і енергетичну політику, публічних коментарів не дає.

За даними «Наших грошей», вибір Адміністрації президента на користь збереження Терентьєва було зроблено після зустрічі голови АМКУ з заступником голови АП Олексієм Гончаруком наприкінці червня. За неофіційними даними з АМКУ, на місце звільнених вже нібито є дві кандидатури – Леонід Антоненко і Ольга Нечитайло, однак остаточне рішення в Адміністрації президента ще не прийняте.

Ольга Нечитайло займається енергетикою у тому самому Офісі ефективного регулювання BRDO, звідки перейшов працювати на Зеленського сам Гончарук. На фото Нечитайло відразу за потилицею Гончарука:

Леонід Антоненко

Колишній юрист «Астерс» та «Саєнко і Харенко» Антоненко у 2015 році кілька місяців попрацював у Нацбанку і пішов звідти зі скандалом. Потім він став депутатом Київради і у 2018 році ввійшов до групи депутатів Сергія Гусовського, який був вигнаний з фракції «Самопоміч» за голосування по корупційним земельним питанням.

Ситуація зі звільненням Загребельської одразу викликала гучний скандал. За часів Порошенка, НАЗК склало протокол проти Загребельської за невчасне декларування продажу старого автомобіля її родичем. Однак навіть швидко провівши цю справу через суди, Адміністрація президента Порошенка не знайшла юридичних підстав для звільнення її з посади держуповноваженої. А ось Зеленський зробив це, взагалі нічого не пояснюючи.

Юрій Терентьєв

При цьому збережені на посадах Терентьєв, Сидоренко і Ніжнік пов’язані з Олексієм Філатовим одним з найвпливовіших заступників Адміністрації президента Порошенка. Перші двоє були його однокурсниками під час навчання в КІМО. А Ніжнік працювала у юрфірмі «Екво», яку співмешканка Філатова заснувала через кілька днів після призначення Філатова в Адміністрацію президента. «Екво» відразу стала обслуговувати «концентраційних» клієнтів АМКУ. НАБУ порушувало справу проти Філатова за те, що він не задекларував свою співмешканку і відповідно зв’язок з «Екво». Однак вона завершилась нічим.

Агія Загребельська

Агія Загребельська добре відома своїми розслідуваннями по зловживацьким схемам. В результаті її розслідування картель харчувальників Міноборони отримав рекордний штраф в історії України, вона єдина в усіх органах влади веде розслідування про монополію «прокладок» оточення Антона Яценка на доступі до оціночної бази ФДМУ, за часів Порошенка вона не дала створити монополію на лотерейному ринку фірмі, якій тоді покровительствував нардеп від БПП Олександр Третьяков, та багато інших.

Також Загребельська голосувала проти і публічно заявляла свою позицію по колективним рішенням АМКУ, які допомагали олігархам збільшувати свій вплив на економіку України. Однак більшість членів Комітету під головуванням Юрія Терентьєва та його заступниць незмінно приймали необхідні їм рішення.

За підрахунками «Наших грошей», з 2015 року завдяки діям Терентьєва та його заступниць Сідоренко і Ніжнік Україні були нанесені економічні збитки у розмірі щонайменше 106,6 мільярдів гривень.

Ось короткий мартиролог, з яким ми знайомили деяких нових представників Адміністрації президента після обрання Зеленського. Тут не буде про чутки накшталт «Терентьєв взяв $40 тисяч за рішення проти авіакомпанії, яка заважає Коломойському». Ми рахували виключно на підставі закону і відомих оцінок.

Погодження «Роттердам+» особисто головою АМКУ Юрієм Терентьєвим

У лютому 2016 року голова АМКУ Юрій Терентьєв одноосібно погодив проект рішення НКРЕКП №289, яким було впроваджено так звану формулу «Роттердам+». У подальшому це дало змогу замголови комітету Марії Ніжнік, яка за розподілом відповідає за ринок електроенергії, відмовити державній компанії «Енергоатом» у розгляді справи про порушення НКРЕКП законодавства про економічну конкуренцію (лист з підписом Ніжнік і аркуш погодження Терентьєва тут). При цьому Ніжнік визнала, що завдяки постанові НКРЕКП тариф теплової електрогенерації зріс з 88 до 177 копійок за Квт*годину. А тариф атомної генерації у цей період зріс лише з 47 до 57 копійок. Тобто відбувся перерозподіл коштів енергоринку на користь ТЕС, що на 80% контролюються групою ДТЕК Ріната Ахметова.

За оцінками Асоціації споживачів електрики і комунальних послуг, за три роки дії формула «Роттердам+» принесла власникам ТЕС близько 40 млрд грн., яких не було б у випадку непогодження Юрієм Терентьєвим постанови НКРЕКП.

Невизнання групи «ДТЕК» монополістом на енергоринку

У 2016 році перша заступниця голови АМКУ Марія Ніжнік підготувала проект рішення про ринок електроенергії, яким група «ДТЕК» визнавалась монополістом разом з державним «Енергоатомом». В АМКУ порахували, що Ахметов і атомники на двох контролюють понад 70% ринку електроенергії. Згідно офіційної Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, для визнання колективної монополії достатньо, щоб три субєкти контролювали понад 50% ринку. А в нашому випадку два суб’єкти контролюють понад 70%. Тобто висновок про монополізм ДТЕКа і «Енергоатому» напрошувався сам собою.

Відповідний проект рішення весною 2016 року був надісланий іншим членам комітету на ознайомлення (докладніше див. АМКУ у 2016 році збирався визнати ДТЕК Ахметова монополістом, але різко пом’якшив оцінку олігарху (документ)).

Однак у день розгляду трапилось перше в історії замінування АМКУ (поліція досі шукає лжемінера), а голова Комітету в той день взагалі втік з роботи.

І після цього Ніжнік «передумала». На остаточний розгляд комітету в червні 2016 року було винесено вже повністю перероблений проект рішення. У ньому ДТЕК вже не визнавали монополістом, а лише назвали компанією, що має ознаки монополії. У подальшому це дало змогу АМКУ усунутись від аналізу зловживань монопольним впливом з боку енергогенеруючих компаній ДТЕК. У грудні 2018 року АМКУ більшістю голосів проголосував за закриття розслідування, залишивши поза межами справи дії групи Ріната Ахметова стосовно поставок електроенергії на пікових навантаженнях, завищення ціни вугілля і виведення коштів за кордон на внутрішньогрупових перепродажах вугілля.

Якби Комітет визнав ДТЕК монополістом та у подальшому довів зловживання монопольним становищем – штраф міг би скласти близько 14,2 млрд грн. А Ігор Коломойський не розповідав би в інтерв’ю, що електроенергія в Україні може подорожчати «по решению “Энергоатома”, который сговорится с Ринатом Леонидовичем уважаемым, у которого 40% электроэнергии страны, а у “Энергоатома” 50%».

Дозвіл «ДТЕКу» на концентрацію «Київобленерго» і «Одесаобленерго»

У квітні 2019 року АМКУ дав дозвіл «ДТЕКу» на придбання двох обленерго, які раніше належали групі «ВС енерджі», співвласником якої є Олександр Бабаков – російський бізнесмен та депутат Держдуми, що голосував за анексію Криму. Бабаков знаходиться під санкціями України. Однак Антимонопольний комітет не вивчав питання власності обленерго. Тим самим АМКУ зробив можливим вихід російських бізнесменів з українського ринку без накладення санкцій.

Також АМКУ надавав ці дозволи без вивчення впливу групи «ДТЕК» на ринок електроенергії у випадку придбання, хоча компанія вже контролює близько 40% розподільчих електромереж України.

Дозвіл на концентрацію «Дніпровського коксохіма» без штрафу

У  квітні 2019 року АМКУ більшістю голосів надав компанії «Metinvest B.V.» Ріната Ахметова дозвіл на придбання акцій «Дніпровського коксохімічного заводу».

Заявку на придбання контрольного пакету акцій заводу компанія подала ще у 2015 році, однак Комітет не поспішав приймати будь-яких рішень у справі. Водночас,  схема власності «Дніпровського коксохіму» містила ознаки того, що «Метінвест» набув контролю над заводом ще наприкінці 2013 року, тобто без дозволу АМКУ.

Таким чином, АМКУ мав не надавати дозвіл на концентрацію, а спершу оштрафувати компанію за бездозвільну концентрацію коксохіму на 5% від річного доходу «Метінвесту». Штраф міг би скласти 16 млрд грн., але не був накладений взагалі.

Непомічена концентрація Ахметовим «Донецьксталі» і «Шахтоуправління «Покровське»

У 2018 році «Метінвест» разом з  офшорами «Altana Limited», «Misandyco Holdings LTD», «Mastino Trading LTD», «Treimur Investments Limited» став акціонером «Донецьксталі», у яку входить «Шахтоуправління «Покровське». Формально, кожен з покупців отримав менше 25% акцій, тобто дозвіл АМКУ на концентрацію був нібито не потрібен. Однак ті ж самі офшори брали участь у концентрації «Дніпровського коксохіма», а представником від «Misandyco» в наглядову раду «Донецьксталі» відразу призначили Андрія Натруса – директора з корпоративних прав і управління ПрАТ «Смарт-Холдинг», яке управляє бізнес-активами народного депутата України Вадима Новинського, який у свою чергу є власником 24% Metinvest B.V. – компанії яка і стала у 2018 році співвласником «Донецьксталі». Тобто АМКУ мав би порушити справу про концентрацію без дозволу, наслідком якої мав би стати штраф «Метінвесту» на 5% від річного доходу. Штраф міг би скласти 16 млрд грн., але не був накладений взагалі.

Непокарана монополія «Остхем» на добрива

Розслідування було розпочате у 2016 році по ознакам зловживання монопольним становищем компаніями «Азот», «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», «Рівнеазот», а також «НФ Трейдінг Україна» з групи Дмитра Фірташа «OstChem», яка є основним виробником азотних добрив в Україні.

У 2017 році Комітет направив вказаним компаніям попередній висновок про те, що  монополіст умисне знижував рентабельність заводів, щоб мати можливість завищувати ціни, а у 2015 році в рамках однієї групи суб’єктів господарювання «спостерігалося штучне завищення вартості сировини та, відповідно, витрат підприємства-виробника».

Однак замість винесення вироку, керівник АМКУ Юрій Терентьєв змінив уповноваженого, відповідального за розслідування у справі, взявши її під власний контроль. І після цього вчергове продовжив розслідування, розробивши черговий попередній проект покарання, який у червні 2019 року надіслав «Остхему», і після цього знову засунув його у шухляду.

Штраф за зловживання монопольним становищем – до 10% від доходу за останній звітний рік. Якби АМКУ виніс рішення у справі ще у 2017 році, розмір штрафу міг би скласти орієнтовно 13,5 млрд грн (виходячи із даних про сумарний дохід групи компаній у 2016-му році).

Непомічена концентрація облгазів Фірташа

Сьогодні структурам Дмитра Фірташа підконтрольні загалом 19 облгазів (ПАТ «Сумигаз», ПАТ Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Чернігівгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Криворіжгаз»,  ПАТ «Волиньгаз»,  ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз»,  ПАТ Чернівцігаз», ПАТ «Тисменицягаз»,  ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Миколаївгаз»).

Усі вони були придбані без отримання відповідних дозволів АМКУ на концентрацію. Хоча зі звітів самих компаній було відомо, що їхніми акціонерами є одні й ті самі офшорні компанії, а представниками у наглядових радах є одні й ті самі менеджери.

Штраф за бездозвільну концентрацію сягає 5% від річного доходу суб’єкта господарювання в останньому звітному році. Так, розмір штрафу по облгазам Фірташа міг сягнути 2,6 млрд грн.

Непокарана цигаркова монополія «Тедіс Україна»

У 2017 році АМКУ оштрафував на 431 млн грн. компанію «Тедіс Україна» за зловживання монопольним становищем на ринку гуртової реалізації цигарок у період з 2013 по вересень 2015 року. Цей розмір штрафу рекомендувала замголови АМКУ Ніна Сидоренко, яка вела розслідування.

Штраф набагато менший від того, який можна було накласти при максимальному дотриманні рекомендацій АМКУ – до 10% від річного обороту «Тедісу» у рік, що передував накладенню санкції. Тобто він міг скласти до 3,5 мільярдів гривень, однак фактично було накладено менше – 0,4 млрд грн. (розрахунки тут). Відтак збиток від малого штрафу становить 3,1 млрд грн.

Генеральна прокуратура вела кримінальне провадження №42016000000001264, у якому підозрювала безпосередньо голову АМКУ Юрія Терентьєва та двох держуповноважених Комітету у тому, що вони «незважаючи на проведені неодноразові перевірочні заходи та отримавши докази злочинної діяльності виробників, жодних належних заходів щодо фіксування фактів порушення законодавства про захист економічної конкуренції не вживали, на правопорушників не накладали штрафи та не вживали інших, визначених чинним законодавством заходів реагування».

Також ГПУ відзначала, що представники «Тедіс Україна» систематично надавали грошову винагороду посадовим особами АМКУ.

Агія Загребельська повідомила «Нашим грошам», що вона навіть давала покази слідчому Генпрокуратури по цій справі щодо ролі Терентьєва. Однак кримінальне провадження не завершилось обвинуваченням. У лютому 2018 року генпрокурор Юрій Луценко разом з Терентьєвим взяли участь у зустрічі з представниками тютюнового ринку. На ній було наголошено на відсутності значних проблем на цигарковому ринку, хоча компанія «Тедіс» після кримінальних проваджень та розслідування АМКУ знизила свою частку на оптовому ринку лише з 96 до 89%.

Вина виробників ПрАТ «Філіп Морріс Україна» (чистий дохід у 2017 році 10,7 млрд грн.), ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» (чистий дохід у 2017 році 5,5 млрд грн.), ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (чистий дохід у 2017 році 2,7 млрд грн.), ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки» (чистий дохід у 2017 році 5,8 млрд грн.) у створенні торгової монополії «Тедісу» вивчається Марією Ніжнік у іншому розслідуванні АМКУ, яке тягнеться з 2017 року і досі не завершене. Виробники непокарані на суми до 10% від річного доходу. За підрахунками, збиток від недоотримання штрафних коштів становить 1,2 млрд грн.

Дозвіл партнерам «санкційної» «Роснєфті» на придбання дизельного трубопровіду «Прикарпатзахідтранс»

АМКУ 18 березня 2019 року дав дозвіл компанії «Нафтобітумний завод» (Білорусь) на придбання компанії «Прикарпатзахідтранс», якій належить трубопровід, по якому з Росії в Україну імпортується до 40% всього дизельного палива, що споживається в Україні. Дозвіл було надано без вивчення впливу цієї концентрації на ринок (структурною ознакою монополії вважається 35% ринку), а також без вивчення зв’язків покупців з країною-агресором Росією.

На початку розгляду цієї справи 14 березня на засіданні комітету держуповноважені повідомили, що «Нафтобітумний завод» раніше вже не був допущений Фондом державного майна України до приватизаційного конкурсу по «Центренерго» через інформацію від СБУ про зв’язки білоруських власників заводу з Росією та компанією «Роснєфть», яка знаходиться під санкціями України. Головуюча на засіданні Марія Ніжнік пообіцяла подати відповідні запити в СБУ, РНБОУ і  Службу зовнішньої розвідки. Однак запити не були подані до остаточного розгляду, і дозвіл був наданий 18 березня голосуванням більшості членів АМКУ, у тому числі голови комітету Терентьєва і обох його заступниць.

Юрій Ніколов, Юлія Костюк, «Наші гроші»

Баришівський районний суд Київської області 11 червня заборонив першому заступнику голови Національного банку України Катерині Рожковій приймати участь в правлінні НБУ за позовом безробітного Андрія Барташа.

Про це йдеться в матеріалі Олександра Курбатова (Bihus.info).

Андрій Барташ рік тому був засновником ТОВ «Нібіру Х» (в вересні 2018 року його змінив Олександр Колос – «НГ»).

У своєму позові Барташ написав, що обурився на текст «Катерина Рожкова – взірець державного управлінця», який був розміщений на одному з інтернет-ресурсів. Цей текст написав директор колишньої фірми Барташа – Антон Лук’яненко.

В позові на восьми сторінках Барташ позивався до директора власної фірми з вимогою прибрати текст. І одночасно він вимагав відсторонити від роботи Рожкову.

«Нібіру Х» зареєстрована в Баришівці, там проживає в багатоповерхівці і Бартош в квартирі, стан якої близький до аварійного.

Квартира Барташа, за позовом якого відсторонили замголови Нацбанку

Сусід позивача кажуть, що він дуже бідна людина без роботи, давно загубив документи. Антон Лук’яненко, до якого через статтю було подано позов, живе за рахунок підробіток на різних роботах.

Позов про відсторонення Рожкової до 22 липня задовольнив суддя Баришівського райсуду Костянтин Коваленко, який відмовився від коментарів. В адміністрації суду не пам’ятають, хто приніс позовну заяву.

Сама Рожкова каже, що раніше позов про її відсторонення від роботи подавав нардеп Олександр Дубінін, екс-голова правління ПАТ «Дніпроазот», що підконтрольне Ігорю Коломойському. Останній є критиком Рожкової через активні дії останньої навколо націоналізації «Приватбанку» в 2017 році. Нині Коломийський оскаржує націоналізацію в судах.

Від «Наших грошей»

Раніше Баришівський районний суд призупинив дію ліцензії авіакампанії «SkyUp Airlines» мешканка Баришівки Оксани Пасенко. За даними ЗМІ, одночасно з позовом вона написала звернення до нардепа Дубиніна посприяти посприяти в забезпеченні виконання рішення суду. Сама Пасенко заявила, що не писала позов до суду.

Після президентських виборів помічник пов’язаного з Віктором Медведчуком нардепа Тараса Козака став підписантом ТОВ «Академ-Клуб», яке контролював нардеп-забудовник Максим Микитась, і яке орендує понад 40 га на березі р. Дніпро у Києві під забудову. Про це свідчать дані відкритих реєстрів.

У 2005-2006 рр Київрада передала ТОВ «Академ-Клуб» в оренду на 25 років дві ділянки загальною площею 40,24 га для комплексної забудови з відселенням мешканців на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі Києва.

У грудні 2018 року до лондонської компанії «Omnia Trading Ltd», яка була єдиним засновником «Академ-Клубу», приєдналася компанія «Lurrow Capital Limited» (Гернсі).

У подальшому 7 червня 2019 року, тобто вже після президентських виборів в Україні, замість «Lurrow Capital Limited» до складу засновників увійшла кіпрська компанія «Pilawer Limited». Крім того, в «Академ-Клубу» поруч із керівником Зохрою Нагієвою з’явився також підписант, виконавчий директор Ян Марченко. Тепер усі договори підписуються ними обома.

Omnia і Pilawer наразі володіють по 50% статутного фонду «Академ-Клубу».

Кінцевим бенефіціарним власником Omnia Trading Ltd є Вікторія Гречана – це співзасновниця «Української будівельної корпорації «Укрбуд», яку очолює Олег Майборода. Останній також очолює ТОВ «Укрбуд Девелопмент», кінцевим бенефіціарним власником якого є нардеп Максим Микитась.

Кінцевим бенефіціаром Pilawer Limited значиться Олександр Кісель з Угорщини.

Керівник «Академ-Клубу» Зохра Нагієва є співзасновницею ряду фірм разом з Сергієм Якусевичем, заступником голови правління «Укрбуду».

У свою чергу Ян Марченко – це помічник нардепа Тараса Козака, соратника Віктора Медведчука, які разом балотуються у парламент від партії «Опозиційна платформа – За життя». Як відомо, Козак за останні пару років став власником телеканалів NewsOne, «112» та «ZIK».

Ян Марченко є керівником ТОВ «Укрсвіс Легал Сервісис» (у стані ліквідації), засновниками якого є швейцарець Патрик Стач та нардеп Тарас Козак. Також Ян Марченко є керівником і співзасновником ТОВ «Прайвет Канселер» разом із Микитою Позом, причетним, зокрема, до продажу антрациту з окупованого Донбасу.

Крім того, Ян Марченко був співвласником ТОВ «Тамаваровудекспорт», ТОВ «Галицька аграрна компанія» , ТОВ «МБК Агротехніка» і ТОВ «Ландрас-Агро». У 2017 році схема власності в цих фірмах змінилась і замість Яна Марченко їх співвласницею стала Оксана Марченко, дружина Віктора Медведчука. Співзасновником цих фірм також є, зокрема, Богдан Козак – брат нардепа Тараса Козака і бізнес-партнер Сергія Медведчука (брата Віктора Медведчука).

Нагадаємо, у 2015 році прокуратура в суді вимагала розірвати договори оренди з «Академ-Клубом» і повернути ділянки 40,24 га загальною вартістю 150 млн грн Київраді через порушення по сплаті орендної плати та використання ділянок не за цільовим призначенням. Суди апеляційної та касаційної інстанцій у задоволенні позову прокуратурі відмовили.

У 2007 році був затверджений Детальний план території 11-го мікрорайону Позняки-Західні. Він передбачав будівництво п’яти 6-28-поверхових житлових комплексів. Втім, у листопаді 2013 року Київрада ухвалила рішення про оновлення містобудівної документації у Києві: проекти ДПТ, розроблені у 2000 – 2010 рр, застаріли, тому вирішили розробити нові ДПТ, у т.ч. 11-го мікрорайону Позняки-Західні.

Комунальне підприємство «Агенція державної реєстрації» (село Куяльник Подільського району Одеської області) тричі видаляло фірми з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, за даними сайту Мін’юсту, КП і досі працює та має нескасовану акредитацію.

Згідно документів, оприлюднених на сайті Prozorro, реєстратор «Агенції державної реєстрації» Олександр Кравець  27 червня 2019 року видалив ТОВ «Миколаївбудцентр» з Єдиного реєстру юросіб. Реєстрацію Кравець вчинив на підставі рішення Печерського райсуду Києва у справі 757/21951/19-к. Ця справа «Миколаївбудцентру» не стосується. До того ж, фірма зареєстрована у Миколаєві, а комунальне підприємство «Агенція державної реєстрації» – на Одещині, тож вчиняти реєстраційну дію поза межами територіального округу Кравець не мав права. 4 липня 2019 року представники «Миколаївбудцентру» з цього приводу звернулися в Нацполіцію із заявою про злочин.

За даними замміністра юстиції Ірини Садовської, 29 лютого 2019 року той самий реєстратор Олександр Кравець на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2018 року прибрав із Єдиного реєстру юросіб ТОВ «Люнакс». При цьому, рішення суду під час реєстрації Кравець до реєстру не завантажив. А вже 20 березня держреєстратор цього ж КП Сергій Манюта на підставі листа, який теж у систему не завантажив, відновив «Люнакс» у реєстрі.

25 лютого 2019 року все той же Кравець на підставі рішення Київського райсуду Одеси від 20 березня 2018 року прибрав із реєстру третю фірму – ТОВ «Мустанг плюс».

При тому, що КП зареєстроване в селі у Одеській області, п’ять його печаток миколаївські слідчі знайшли під час обшуку в самій Одесі у приміщенні по вул. Фонтанська дорога, буд. 22. Обшук здійснювали в рамках кримінального провадження 12018150030002335, розпочатого за повідомленням УСБУ в Миколаївській області, щодо начальника Баштанського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Миколаївській області. За даними СБУ, держвиконавиця у групі з невідомими особами 18 травня 2018 року припинила заборону відчуження окремих об’єктів нерухомого майна за договорами іпотеки у м. Миколаїв.

Приміщення, де знайшли печатки, належить Анжелі Зархіній. Це – колишня дружина арештованого за квартирні афери одесита Олександра Зархіна. За повідомленням ЗМІ, Зархін діяв у змові із колишнім співробітником прокуратури Дмитром Кавуном. І саме через цей скандал дружину прокурора Ольгу Кавун виключили з партійних списків «Слуги народу».

У тому ж приміщенні, що належить Зархіній, вилучили печатку іншого КП – «Реєстраційна служба Одеської області», якому Мін’юст у вересні 2018 року скасував акредитацію. «Реєстраційна служба Одеської області» фігурує в рамках кримінального провадження №42018050000000547. Досудове розслідування встановило, що службові особами КП з 2017 року створили схему, за якою переписують на пов’язаних осіб майно через підроблені документи. Зокрема, в період з 2017 року по 16 серпня 2018 року здійснили близько 306 реєстраційних дій щодо переоформлення нерухомого майна на території Донецької та Луганської областей та на тимчасово окупованій території АРК Крим, підставою для яких була заява померлої особи. Щоб приховати протиправну діяльність, за версією слідчих, КП  «Реєстраційна служба Одеської області» закрили, натомість зареєстрували КП «Агенція державної реєстрації», куди перевели реєстраторів «Реєстраційної служби Одеської області». При цьому, стверджують правоохоронці, працівники КП «Агенція державної реєстрації», на чолі з організаторами даної схеми, продовжують здійснювати внесення недостовірних відомостей до реєстрів.

Міністерство закордонних справ України 1 липня уклало угоду з міжнародною юридичною компанією «Covington & Burling LLP» про юридичні послуги на $6,12 млн, або 160,03 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Додаткову закупівлю в попереднього виконавця провели за переговорною процедурою.

Цьогоріч фірма консультуватиме і представлятиме замовника:

• у справі за позовом України до Росії, поданим 16 січня 2016 року до Міжнародного суду ООН щодо застосування та тлумачення положень Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року;
• в арбітражному провадженні проти Росії, ініційованому Україною 16 вересня 2016 року відповідно до Частини XV Конвенції ООН з морського права 1982 року;
• у врегулюванні спорів у рамках Угоди між Кабміном України та Урядом РФ про заохочення та взаємний захист інвестицій 1998 року;
• у справі за позовом компанії «Law Debenture Trust Corporation P.L.C.» (США) проти України від 17 лютого 2016 року у Високий суд Лондона щодо «боргу Януковича»;
• інших провадженнях такого роду, потреба в яких може виникнути.

Погодинні ставки юристів виросли на 4-12% проти розцінок минулого року:

• $1 020 – Алан Ларсон, старший радник,
• $908 – Александр Леітч, голова відділу судових проваджень Лондонського офісу,
• $868 – Марні Чік, керівник міжнародної арбітражної практики,
• $716 – Джонатан Гімблетт, партнер,
• $716 – Давід Зіонтіс, партнер,
• $420-636 – молодші та старші юристи,
• $212-404 – помічники юристів.

Як і торік, також по $960 за годину залучать професора Гарольда Хонджі Коха, по $672 – професора Альфреда Суонса, по $448 – професора Жана-Марка Тувеніна.

До 2009 року старшим партнером «Covington & Burling LLP» був Ерік Холдер, який згодом став генпрокурором США і займав цю посаду до квітня 2015 року.

Загалом із 2015 року Міністерство закордонних справ України уклало з фірмою чотири угоди щодо захисту від Росії на загальну суму $22,86 млн.

Також у 2017-2019 роках ПАТ «НАК «Нафтогаз України» замовило їй представництво у спорі з Росією щодо майна в окупованому Криму на загальну суму $17,51 млн.

У 2012 році ця фірма допомогла семи іспанським фондам-інвесторам «ЮКОСу» стягнути з Росії втрачені ними $2 млн, але в 2016 році це рішення скасував апеляційний суд.

Крім того, у 2011 році Юлія Тимошенко і БЮТ замовляли компанії аудит справ по закупівлі автомобілів «Опель» у якості швидкої допомоги та використання грошей по Кіотському протоколу.

Запорізька міськрада дозволила продаж 207 кв м екс-фонтана біля Палацу культури «Орбіта» завдяки покращенням катка, яких фактично не було на час звіту. Про це напивав «Запорізький центр розслідувань» з посиланням червневе рішення сесії міськради.

Колишній фонтан-басейн №3 знаходиться за адресою Лермонтова, 9, що на перетині вулиць Лермонтова і Жаботинського.

На червневій сесії міськрада вирішила продати ТОВ «Запоріжжя-Айс» ділянку на підставу невід’ємних поліпшень катка на суму 100 тис грн. або 28,28% від вартості.

Журналісти звернули увагу, що спочатку здавали в оренду не каток, а басейн. А значить будь-які будівельні роботи не є реконструкцією, а новим будівництвом, під яке потрібні зовсім інші узгодження і документи. Проте, в базі дозволів ДАБІ не знайшлися дозвільні документи по об’єкту.

Також, в рішенні зазначено, що поліпшення були здійснені в грудні 2018 р. Після чого, 12 лютого 2019 р. незалежний аудитор підтвердив поліпшення. 6 лютого журналісти зробили фото, на якому видно, що тоді на ділянці не було проведено жодних будівельних робіт крім дерев’яних бортів навколо об’єкта.

З 2008 р. басейн перебував в оренді у громадської організації «Клуб любителів активного відпочинку «Орбіта», так було до 2018 року. У листопаді «басейн» перереєстрували вже на ТОВ «Запоріжжя-Айс», вказавши орендодавцями ПК «Орбіту» і Департамент комунальної власності.

Новий орендар «Запоріжжя-Айс» взяв об’єкт для катка. Однак, вже в квітні 2019 р. з’явилося рішення №56 про розміщення на ділянці розважального центру.

Ділянку огородили парканом, при цьому паспорт будівництва відсутній.

Поліція розслідує розтрату та привласнення коштів під час виконання капітального ремонту дороги вул. Алма-Атинська у Києві фірмою ПП «Київшляхбуд» на замовлення КК «Київавтодор» за 248,44 млн грн. Про це написала Анна Камєліна у «КиевVласті».

У серпні 2017 року комунальна корпорація «Київавтодор» замовила «Київшляхбуд» капітальний ремонт дорожньої мережі у Києві пор вул. Алма-Атинська від вул. Празька до вул. Літинської за 248,44 млн грн. Строк виконання договору – кінець 2018 року.

У червні 2018 року на підставі актів виконаних робіт «Київавтодор» перерахував підряднику 51,82 млн грн. Тоді ж сторони уклали додаткову угоду, яка передбачала продовження строку закінчення робіт до травня 2019 р. та перерахування «Київшляхбуду» 146,30 млн грн. до кінця 2018 р. Також передбачалося, що залишок у сумі 62,31 млн грн. фірма отримає у наступному бюджетному періоді.

Слідчі встановили, що у 2018 році «Київшляхбуд» перерахував ТОВ «Інтер буд» 3 млн грн. за надання послуг екскаватора-навантажувача JCB 3CX SUPER, JCB 4CX, а також послуг холодного фрезування асфальтобетонного покриття фрезою «Wirtgen W2000». Водночас, поліція з’ясувала, що у власності «Інтер буд» немає цієї техніки, тому правоохоронці вважають, що фінансові операції між «Київшляхбуд» та «Інтер буд» носять фіктивний характер та можуть використовуватись для виведення надлишку сплачених бюджетних коштів у готівку.

10 червня Дніпровський райсуд м. Києва задовольнив клопотання Дніпровського управління поліції Києва про проведення будівельно-технічної експертизи по ремонту вул. Алма-Атинська.

ПП «Київшляхбуд» було створено у 2009 р. під назвою ТОВ «Будівельна фірма «Югавтодор». Власниками компанії були Олексій Барбул, а потім Олександр Ращупкін. Перший раніше очолював управління дорожнього господарства Одеської міськради, а другий з 2010 року є беззмінним директором «Київшляхбуду».

Зараз бенефіціарами «Київшляхбуду» через фірму «Оттема» (Угорщина) значаться Євген Коновалов і Юрій Шумахер – депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» мера Одеси Геннадія Труханова.

Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» 3 липня за результатами тендеру замовив ТОВ «Гранд Мотор» легкових автомобілів на загальну суму 1,74 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить два повнопривідних кросовера Toyota RAV 4 2.0 Dual VVT-I, CVT,AWD, Active по 869 тис грн. Кожен автомобіль матиме клімат-контроль з незалежним регулюванням зон водій/пасажир, круїз-контроль, підігрів передніх сидінь, передні та задні парктроніки, камеру заднього виду, мультимедійну систему.

У автосалонах, Toyota RAV 4 у комплектації, яку придбала АЕС, продають за 854 тис грн. У базовій комплектації RAV 4 можна купити за 654 тис грн.

На торгах єдиним конкурентом «Гранд Мотор» було ТОВ «Сервісний центр «Діамант» Павла Волкова, чия пропозиція була вищою на 800 грн. Фірми не торгувалися під час аукціону.

ТОВ «Гранд Мотор» із Хмельницького належить Тетяні Дерешук і Марії Гвоздьовій – дружині екс-нардепа Михайла Гвоздьова. Директор фірми Андрій Джагарян.

ТОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Інтервіас Україна» вперше у квітні-липні за результатами тендерів отримало чотири підряди щодо ремонту й утримання доріг на загальну суму 349,95 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Підсумкові відомості ресурсів і кошториси не були опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів з ринковими цінами на предмет можливого завищення.

ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» Вінницької ОДА за 271,84 млн грн. замовила поточний середній ремонт автодоріг місцевого значення:

• О-02-03-01 Вінниця – Гнівань – Тиврів на ділянці км 15+311 – 37+351 протяжністю 22 км від Селища до Тиврова за 190,63 млн грн.
• О-02-03-05 Вороновиця – Тиврів – Шаргород на ділянці км 40+000 – 50+000 протяжністю 10 км від Красного до Пеньківки за 81,21 млн грн.

Служба автомобільних доріг у Вінницькій області за 78,11 млн грн. замовила:

• поточний середній ремонт автодороги державного значення М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка на ділянці км 499+860 – км 503+860 довжиною 4 км за 30,36 млн грн.
• експлуатаційне утримання і поточний ремонт автодоріг автодороги державного значення на 47,75 млн грн.

Сума угод на 3% нижча від загальної очікуваної вартості закупівлі у 362,48 млн грн.

Створена в 2017 році вінницька «Інтервіас Україна» на чолі з Тарасом Сидорчуком уперше отримала підряди. Вона належить австрійській фірмі «Котра Коттон Трейдінг Хандельсгезмбх» («Cotra Cotton Trading HandelsgmbH»). Зараз бенефіціаром значиться Олексій Цимбал із Відня, однак раніше, за даними «YouControl», ним була вінничанка Галина Семенова. Торік вона володіла ТОВ «Шлях-Буд-Монтаж» на чолі з тим же Сидорчуком, доки цю фірму не переоформили на одесита Віктора Скіцановського.

Торік бухгалтеркою «Інтервіас Україна» певний час була Вікторія Красавіна, яка до того, в 2016-2018 роках працювала головним спеціалістом Відділу комунального господарства Управління ЖКГ Департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА.

Переможець має власну техніку та орендує асфальтобетонний завод у фірми «Шлях-Буд-Монтаж», а досвід підтвердив угодами з ТОВ «Шляхбуд». У свою чергу «Шляхбуд» Марії Ковальчук, Анатолія Малигіна, Петра Рудика, Анатолія Шеремети, Антона Піддубчака, Олександра Пилявця та Андрія Калінського з 2016 року натендерив 1,31 млрд грн.

В окремих із нинішніх торгів також брали участь ДП «Вінницький облавтодор», ПрАТ «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56», ТОВ «Ростдорстрой», ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» і вищезгадана компанія «Шляхбуд».

Держпідприємство не пустило на торги ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Еталон-Буд» і ТОВ «Шляхбудматеріали» через недоліки кошторисів, а Служба – ПП «Полтавабудцентр» за відстань перевезення асфальту з заводу на об’єкт більше 150 км та «Еталон-Буд» за аналогічний договір без холодного фрезерування і влаштування покриття зі ЩМАС-20.

Відставка першої заступниці голови Антимонопольного комітету Марії Ніжнік 8 липня призвела до припинення роботи Адмінколегії з оскаржень закупівель. Внаслідок цього колегія вперше за час дії закону «Про публічні закупівлі» порушила строк розгляду скарги. Про свідчать дані «Прозорро».

Порушено строки по скарзі ТОВ «Модультехсервіс» на визначення переможцем іншої фірми у закупівлі Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління. Структура Міноборони проводила закупівлю робіт з будівництва  фізкультурно-оздоровчого комплексу у військовому містечку Дачне-2( с. Дачне, Одеська область) по переговорній процедурі для потреб оборони.

«Модультехсервіс» скаржився на те, що замовник неправомірно визнав переможцем закупівлі ТОВ «БК «Укрінтербуд». Скарга була завантажена в систему «Прозорро» 21 червня.

Закупівля для потреб оборони передбачає скорочені терміни розгляду – 10 робочих днів. З урахуванням того, що 28 червня був державний вихідний з нагоді Дня Конституції, цей термін спливав 8 липня.

Адмінколегія спочатку призначила розгляд скарги на 4 липня, однак згодом перенесла його на 8 липня, останній встановлений законом день розгляду.

В середині дня на сайті президента України зявився указ про відставку держуповноваженої Марії Ніжнік. Після цього вона не могла виконувати свої функції у складі Адмінколегії. І Адмінколегія припинила свою роботу через брак держуповноважених, які могли працювати 8 липня.

Напередодні президент Володимир Зеленський звільнив с посад ще трьох держуповноважених, держуповноважені Марія Процишен і Світлана Панаіотіді знаходились у відпустці, а голова АМКУ Юрій Терентьєв не мав права бути членом Адмінколегії. Відтак після відставки Ніжнік розглядати скарги могли тільки Анна Артеменко і Ніна Сидоренко, тобто лише двоє з трьох необхідних членів Адмінколегії.

Відтак через брак кадрів 8 липня Адмінколегія припинила роботу і поновила 9 липня з виходом на роботу Світлани Панаіотіді. Саме 9 липня Адмінколегія прийняла рішення про перенесення розгляду скарги «Модультехсервісу» на 16-00 цього ж дня. Однак по закону розгляд мав відбутись на добу раніше.

Пряма юридична відповідальність за таке порушення строків на встановлена.

6 травня «Наші гроші» опублікували матеріал «Віртуальний реєстратор для реальних афер». У ньому розповідали, як по документах безхатьки Світлани Янчук хтось вивчився на реєстратора Комунального реєстраційного підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу»  і вчинив незаконні реєстраційні дії щодо низки активів: земель Міністерства оборони, майна приватних фірм вартістю до 100 млн. грн, гаражів у різних районах Києва.

Тепер справа отримала продовження у судовому реєстрі. Там з’явилася  ухвала від 30 травня 2019 року, якою суд на прохання прокурора Святослава Мазурика арештував 102 об’єкти нерухомості, щодо яких із ключа Янчук вчинялися реєстраційні дії.  Це майно визнане доказами в кримінальному провадженні.

Прокурор просив суд арештувати цю нерухомість, оскільки «об’єкти… на праві власності належать новим власникам на підставі протиправних дій, вчинених шахрайським шляхом, тобто набуті новими власниками в результаті вчинення кримінального правопорушення».

Оскільки ухвала містить реєстраційні номери об’єктів, через ці номери «Нашим грошам» вдалося встановити, що це за нерухомість та хто її власник. Ми дуже здивувалися, коли побачили список із працівників СБУ, прокуратури, поліції, інших державних структур чи органів місцевого самоврядування та їхніх родичів, який наводимо нижче.

На Петра Коваля, батька заступника прокурора регіону Військової прокуратури Центрального регіону України Ігоря Коваля оформлений гараж у Києві на вул. Соломії Крушельницької. У тому ж будинку, поряд із Ковалем, гараж оформив Костянтин Проскурко, якого кеш гугла знаходить як посадову особу Департаменту Господарського забезпечення Служби автомобільного транспорту Служби Безпеки України. Ще один гараж у цьому будинку оформив на себе Роман Носенко, теж співробітник ДЗЗ САТ  СБУ.

Земельна ділянка у с. Рожівка Броварського району Київської області зареєстрована на Катерину Невзорову – дружину колишнього прокурора прокуратури Київської області Олексія Невзорова.

Гаражний бокс у Києві на території кооперативу «Супутник» реєструвався на Юрія Шевченка. До 2017 року чоловік працював заступником начальника департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції.

Олександр Пугач, який 2017 року подав декларацію військовослужбовця Управління Державної Охорони, оформив гаражний бокс у столичному кооперативі «Троянда» . У цьому ж кооперативі оформив бокс депутат Ірпінської міської ради Богдан Слюсаренко, а також учасник ГО «Громадська рада Коцюбинського» Іван Лизун.

Гаражний бокс, також у «Троянді» , зареєстрований на Геннадія Філоненка. Людина з таким ПІБ значиться в декларації працівниці університету Державної фіскальної служби Ольги Філоненко.

Гараж на столичній вулиці генерала Потапова записаний на Руслана Христича, який реєструвався за однією адресою із Олексієм Вязмітіним –  інспектором Управління патрульної поліції в Києві. Також Христич та Вязмітін реєструвалися співзасновниками ГО «Рубіж» .

Будівлю салону з продажу автомобілів та запчастин із виробничо-складськими приміщеннями записано на ТОВ «Аис Транс Авто» . У Єдиному реєстрі юросіб бенефіціаром компанії значиться Марія Чатзіантона, утім, група компаній «АІС»  пов’язана з  нардепом від партії «Відродження» Дмитром Святашем та екс-нардепом від Партії регіонів Василем Поляковим. На бізнес-партнера матері Святаша Олега Шаблатовича через ПП фірма «Сандра-Інтернешнел»  перереєстровано салон-магазин в Одесі, а через ТОВ «Опус Плюс»  – склад у Кременчузі Полтавської області та СТО у Запоріжжі.

Машиномісце у Києві на вулиці Десятинній зареєстровано на Світлану Дубову. Це – дружина екс-нардепа Олександра Дубового, у якого до втечі з України мешкав Сергій Курченко. Цікавий нюанс – естонська фірма Дубових «UAB «EuroLegal Partners» переказала 1,2 млн. грн за нерухоме майно Олегу Шепіті, який до кінця 2018 року працював першим заступником начальника Адміністрації з питань розвитку пенітенціарної системи ДКВС Міністерства юстиції.

Нежилі приміщення та машиномісце у Києві в тому ж будинку на вулиці Десятинній зареєстровані на екс-депутата Київради Ірину Косіченко.

Також суд арештував 4 квартири і два нежилих приміщення на столичній вулиці Андріївський узвіз, 9В, історію переходу прав власності на які «Наші гроші» вже описували. У зміні власника цього активу брав участь Фаріт Качкуров – чоловік, який фігурує у рейдерстві «Братського маслопресового заводу» та значиться головою комісії з припинення фірми «Хелсі»  замголови «Народного фронту»  Сергія Пашинського. Дочка Фаріта Качкурова Анастасія Качкурова стажувалася в одному з управлінь Міністерства юстиції, про що донедавна свідчили дані сайту Work.ua. Після публікації новини «НГ» інформацію з сайту потерли, але файл у нас лишився.

Зі списком власників решти арештованих активів, щодо яких від імені безхатьки Світлани Янчук проводили реєстраційні дії, можна ознайомитися за цим посиланням. Якщо серед них пізнаєте працівників СБУ, прокуратури тощо – напишіть нам.

Аліна Стрижак, «Наші Гроші»