Голова компанії ДТЕК Максим Тимченко повідомив, що АМКУ не вважає компанію Ріната Ахметова монополістом, який зловживає своїм становищем. Про це він сказав в інтерв’ю Дмитру Рясному на «Економічній правді».

«З тих попередніх висновків, які нам надіслав АМКУ, не випливає, що ми є монополістом і зловживаємо своїм становищем», – так прокоментував Тимченко справу Антимонопольного комітету, відкриту у 2015 році.

На питання щодо 75% частки ДТЕКу на ринку теплової генерації Тимченко заявив, що «не потрібно спеціально звужувати – сегментувати – ринок».

Голова ДТЕК наголосив, що «у сьогоднішній моделі ринку ні у одного гравця, навіть у “Енергоатома”, немає ринкової влади. В тому сенсі, що ніхто не може сам собі визначити обсяг виробництва електроенергії і її тариф. Всі гравці регулюються державою. Тому і не може бути зловживання монопольним становищем. Нам Міненерго визначає обсяги виробництва, а НКРЕ – дохідну складову».

Також Тимченко заявив, що не вважає ДТЕК вугільним монополістом, бо «більше 90% вугілля, що видобувається ми продаємо нашим же станціям, що по антимонопольному законодавству не включається в частку на ринку».

Максим Тимченко назвав «цивілізованою формою роботи бізнесу» відносини ДТЕКу з державних органами, порівнявши їх італійською компанією Enel та французькою Engie. Журналіст у питанні вказав, що ДТЕК має 4 з 10 голосів у Раді енергоринку, через який здійснює свій вплив на держпідприємство «Енергоринок», з яким у свою чергу часто у зв’язці приймає рішення НКРЕКП.

АМКУ у 2015 році порушив справу за  ознаками порушення ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «ДТЕК  Східенерго»  та  ПАТ «ДТЕК Західенерго» законодавства про захист економічної конкуренції. Справу було відкрито за заявами держкомпанії «Укренерго» та НКРЕКП, які вказували на різні аспекти діяльності ДТЕК.

6 листопада АМКУ провів перше засідання по цій справі. На нього з невідомих причин не з’явились уповноважені представники позивачів «Укренерго» і НКРЕКП, і це стало причиною переносу засідання на 20 листопада. Але потім голова АМКУ Юрій Терентьєв припустив розгляд справи без участі позивачів «з якихось поважних причин».

Після початку справи АМКУ засекретив всі дані щодо свого розслідування. Комітет відмовився надавати на запит заступника редактора сайту «Наші гроші» Юрія Ніколова інформацію про прізвище державного уповноваженого АМКУ, який вів це розслідування, а також повідомляти про сам факт виготовлення попередніх висновків, які в ході справи були направлені для узгодження з ДТЕКом, а тепер – ще до розгляду в АМКУ їх озвучив представник ДТЕКу. На думку АМКУ, оприлюднення цієї інформації загрожувало «національній безпеці України».

Нагадаємо, у 2015 році президент Петро Порошенко оголосив політику «деолігархізації». За її наслідками тоді єврооблігації ДТЕКу значно подешевшали і їх скупила інвесткомпанія ICU. Вихідці з цієї фірми тоді якраз очолювали НКРЕКП, Міністерство енергетики і Нацбанк.

«Деолігархізація» закінчилась у 2016 році. Тоді НКРЕКП прийняла формулу «Роттердам+», яку від АМКУ погодив особисто голова комітету Юрій Терентьєв. Ця формула значно збільшила прибутки ДТЕКу і внаслідок подорожчали єврооблігації, які придбало ICU.

Коли Юлія Тимошенко пообіцяла, ставши президентом, вдвічі знизити ціни на газ – нас це не здивувало. Бо воно і для лозунгу красиво, і для корупційної маржі – зручно. Збентежило нас інше. Полізли ми в «Новий курс України» перевірити, чи був цей виступ спонтанним, чи  зафіксованим у програмних скрижалях.

І наткнулись на таку чарівну фразу:

«За даними Антимонопольного комітету України, прив’язка до імпортного паритету призвела до штучного зростання ціни на український газ з 1.6 тис. грн. за м3 до 4.8 тис. грн., тобто утричі».

Чесно кажучи, ми не повірили написаному. Бо не може такий досвідчений і інтелектуальний орган як АМКУ вживати фразу «штучне зростання». Адже,  здається, всі вже в країні знають, що дві ціни на газ – це радість корупціонера. Купуєш газ ніби для населення, продаєш – бізнесу, «на ці два проценти і живеш». Доведено Дубневичами.

Відтак винятково, щоб розвінчати наклепи, ми й надіслали в АМКУ запит. Відповідь – настільки ошелешила, що ми її перечитували втричі. Останній раз – вголос.

Виявляється, справді: Антимонопольний комітет в особі його голови – Терентьєва Ю.О. – вважає, що цін на газ має бути дві. І не тільки так вважає, а й закликає інші державні органи закріпити цю думку законодавчо.

Ще у березні 2017-го він звернувся до Мінекономрозвитку і ФДМУ(!) з пропозицією продавати державний газ за ціною в кілька разів дешевше від ринкової.

Юридичною мовою це звучить так:

«здійснювати розрахунок ціни газу з урахуванням вартості газу, придбаного НАК «Нафтогаз України» у газовидобувних підприємств України, без додаткових транспортних витрат до західного кордону України та тарифу на вхід в газотранспортну систему України на обсяги газу видобутого в Україні».

Мало того. Це своє ринкове бачення голова АМКУ упакував в офіційний лист прем’єру Гройсману. І теж йому це діло порекомендував. Ще у вересні 2017-го, тобто за рік до таких самих пропозицій Ю.Тимошенко в ефірі національних телеканалів.

Судячи з того, що було далі – і Мінеко, і ФДМУ, і особисто Гройсман, м’яко кажучи, показали як вони ставляться до подібних рекомендацій. Так що єдина сила, яка вповні скористалась «аналітичними розвідками АМКУ», стала Тимошенко.

Воно, звісно, приємно було би усвідомлювати, що наш Антимонопольний комітет є справді від всіх незалежним: від міністерств, від прем’єра, від Міжнародного валютного фонду і Євросоюзів з його всілякими енергодирективами. Якби не один нюанс.

Абсолютно монопольну схему Роттердам+ глава АМКУ затвердив без жодних застережень. Не зважаючи на собівартість добутого в Україні вугілля.

Це може здаватись дивним, адже люди, як правило, діють за одним алгоритмом. І якщо не можна тут, то не можна й там. Насправді, нічого контраверсійного в цих історіях нема. Логіка обох рекомендацій – ідентична.

Бо як і перше рішення породжує корупцію, так і друге рішення породжує корупцію.

Так що лемент зрадофілів, про те, що в країні анархія, є абсолютно недоречним. Влада в Україні мислить системно і впорядковано. І головне, що так буде довго. Принаймні голову до АМКУ прикручують лише раз на сім років. Так що ще начитаємось про норови АМКУ.

Блог від: Олексій Шалайський

Основним власником одного з найбільших отримувачів ліцензій на видобуток газу в Україні ТОВ «Аркона Газ-Енергія» став Олег Ольховий. Йому відійшли 49,5% статутного капіталу фірми, що раніше належали офшору «Ashburi Universal» (Беліз). Про це повідомляється в Єдиному держреєстрі юросіб.

Олег Ольховий зареєстрований власником низки юросіб, здебільшого спеціалізованих на роздрібній торгівлі (ТОВ «Рітейлерс груп» у Харкові, ТОВ «Рітейл інкорп» у Чернівцях, ТОВ «Рішон ДФ» у Вінниці, ТОВ «Новий стиль для життя» у Києві).

Разом з тим, за даними «Youcontrol», Ольховий раніше був директором ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор», офіційними бенефіціарами «Монітору» якого є президент України Петро Порошенко і нардеп від БПП Ігор Кононенко. Ця компанія прописана за адресою вул. Електриків, 29а, де розміщено відомий спортивно-розважальний клуб «5 елемент».

У ЗМІ Ольховий згадувався як директор «5 елементу» у 2004 році, коли цей спортклуб тільки починав роботу. Журнал «Компаньон» називав його співвласником боулінг-клубів «Strike» і «Вітамін».

У 2005 році головою наглядової ради «5 елементу» був Ігор Кононенко, який розповідав про $20 млн інвестицій у спортклуб, а Ольховий на той момент за даними «Youcontrol» хоч і склав повноваження директора «Монітору», але згадувався у одній публікації з Кононенко у якості «керівника проекту «5 елемент».

ТОВ «Аркона Газ-Енергія» була заснована після обрання Петра Порошенка президентом України у листопаді 2014 року.

Ця «Аркона» стала єдиною, якій Полтавська обласна рада за два роки після Майдану погодила видачу спецдозволу по принципу апробації, коли фірма може отримати спецдозвіл без проведення аукціону, а лише на основі купленої геолого-розвідувальної інформації.

В березні 2018 року НАБУ повідомило про відкриття кримінального провадження про можливе порушення законодавства чиновниками Держгеонадр при вадачі спецдозволу «Аркона Газ-Енергія» на користування Свистунківсько-Червонолуцьким родовищем.

Після цього стало відомо, що Генпрокуратура спробувала вилучити у «Аркони» оригінали документів по справі, що зацікавила НАБУ. Цю справу ГПУ веде Департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки, який очолює Володимир Гуцуляк. В ЗМІ цей департамент називають підконтрольним Ігорю Кононенку.

Також Генпрокуратура нещодавно не змогла оскаржити в суді законність видачі «Арконі Газ-Енергія» спецдозволу на 20-річне користування Свистунківсько-Червонолуцьким родовищем в Полтавській області.

Окрім Ольхового частками у статуному капіталі «Аркони газ-енергія» також володіють Ігор Мичко (22,75%), Олександр Нещотний (22,75%) і Олексій Гребенченко (5%), який за даними програми «Схеми» на початку 2000-х років працював у ПАТ «Укропткульттовари», кінцевим бенефіціарним власником якого був і досі залишається  Петро Порошенко.

Антимонопольний комітет попросив Кабмін збільшити на 15 осіб граничну чисельність працівників апарату Комітету за рахунок аналогічного зменшення граничної чисельності штату територіальних антимонопольних органів. Про це свідчить проект постанови, винесену на розгляд урядового комітету від головуванням віце-премєра Володимира Кістіона 15 листопада.

Сьогодні гранична чисельність працівників апарату Комітету становить 318 осіб. Проектом постанови пропонуються збільшити цю цифру до 333 осіб.

Міністерство фінансів застерігалось від того, що в результаті збільшення кадрів апарату Комітету з державного бюджету доведеться виділяти додаткові кошти на оплату їхньої праці.

Однак, в АМКУ повідомили, що зміни кадрового складу апарату Комітету планують здійснити за рахунок зменшення штату працівників у регіональних відділеннях.

У 2019 році на оплату 15 додаткових працівників апарату Комітету піде 2,42 млн грн і стільки ж буде забрано з фонду оплати праці тервідділень. У 2020 році в апарат на оплату праці зайдуть додаткові 3,36 млн грн – і рівно таку ж суму втратять тервідділення. Тобто видатки на одного працівника в середньому складуть 19 тис грн. на місяць.

Комітет планує найняти одного начальника відділу та 14 головних спеціалістів. Водночас, територіальні відділення залишаться без двох заступників голови та 13 головних спеціалістів.

Кошти перекинуть із зарплатних фондів конкретних ОТВ – Вінницького, Дніпропетровського, Львівського, Одеського та Черкаського. Саме у цих відділеннях, йдеться у пояснювальній записці, протягом тривалого часу пустують декілька вакантних посад. Комітет проаналізував навантаження на кожного працівника в цих обласних відділеннях у першому кварталі поточного року і вирішив, що заповнювати ці вакансії – немає потреби.

Нові кадри для апарату Комітет планує залучити у два підрозділи: Департамент з питань оскаржень рішень у сфері публічних закупівель та Департамент розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Департамент з питань оскаржень сьогодні налічує 25 працівників, при цьому з року в рік Комітет отримує все більшу кількість тендерних скарг. Якщо у 2016 році до тендерної колегії надійшло 3067 скарг, то у 2017 році – уже 5706 скарг.

Департамент розслідувань порушень конкурентного законодавства налічує 26 спеціалістів. Департамент займається розслідуваннями справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та доводить антиконкурентні узгоджені дії. Так, минулого року п’ятий відділ Департаменту (чисельністю 5 осіб) розслідував 28 справ за першим напрямом, та 48 – за другим. Минулого року на розгляд цього відділу надійшло понад 600 звернень, повідомили в Комітеті.

Антимонопольники також відмітили, що торік за переліченими вище напрямами Комітет наклав штрафів на 1,52 млрд грн (з яких 1,37 млрд грн у справі щодо аукціонів по реалізації нафти групою «Приват», пізніше штраф було скасовано судом), це 84% загального обсягу штрафів від АМКУ, що становить 1,80 млрд грн.

Також, в результаті діяльності Департаменту з питань тендерних оскаржень торік до державного бюджету надійшло 24,2 млн грн (у 2016 році – 12,3 млн грн).

Від «Наших грошей»:

Сума накладених штрафів Комітету не гарантує надходження до бюджету реальних коштів за цими штрафами.

Для прикладу: 13 листопада АМКУ мав розглянути попередні висновки у справі про антиконкурентні узгоджені дії підприємств групи «Приват» на ринку пального, однак напередодні суд за позовом одного з учасників ринку заборонив Комітету вчиняти будь-які дії у справі.

Відомі випадки затяжних судових оскаржень висновків Комітету, а також випадки, коли АМКУ стягує з порушників конкурентного законодавства менше, ніж того вимагають рекомендаційні роз’яснення. «Наші гроші» в деталях описували схему маніпуляцій з коефіцієнтами, по якій АМКУ занизив штраф «Тедісу» з 3,45 млрд грн до 0,43 млрд грн.

Раніше «НГ» повідомляли про середні заробітні плати керівників департаментів АМКУ. За підсумками минулого року найбільшу заробітну плату отримувала очільниця Департаменту організаційної роботи Світлана Гудзенко – 52 тис. грн/міс. Це найвищий показник, як серед керівників підрозділів Комітету, так і серед уповноважених на чолі з головою АМКУ Юрієм Терентьєвим.

Протягом вересня-жовтня деякі керівники департаментів повідомили НАЗК про суттєві зміни в майновому стані – отримання заробітної плати, що перевищує 50 прожиткових мінімумів. Перелік декларантів та задекларовані суми у таблиці нижче.

Київська міська державна адміністрація звернулася до Кабінету Міністрів з проханням дозволити зробити 100% передоплату коштів ТОВ «Північно-український будівельний альянс» для проведення роботі з реконструкції транспортної розв’язки Шулявського мосту, вартість реконструкції якого запланована в розмірі 598,50 млн грн.

Відповідний проект змін до постанови Кабміну КМДА внесла на розгляд урядового комітету під керівництвом віце-премєра Володимира Кістіона 15 листопада.

В пояснювальній записці КМДА вказало, що стовідсотковий аванс підряднику потрібен для прискорення темпів ремонту мосту і проведення робіт в цілодобовому режимі. Це дозволить знизити строк ремонту з раніше запланованих 17 місяців до 12.

В розданих урядовому комітету документах вказано, що в.о. міністра економіки Юрій Бровченко та в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова погодили розроблений КМДА проект змін без зауважень. Також без зауважень подало свій висновок міністерство юстиції, який підписала перший заступник міністра Олена Сукманова.

Натомість ідея авансової виплати всієї суми угоди з «Північно-український будівельний альянс» була розкритикована урядовими експертами. Вони вказали, що договір з фірмою передбачав, що замовник ремонту Шулявського мосту оплачує роботи не пізніше п’яти днів з моменту підписання проміжних актів виконаних робіт за звітній місяць. Також замовник робіт має право заплатити аванс до 30% від запланованих на рік робіт. Тому експерти вважають, що попередня 100% оплата за роботи, які не виконані, є просто прихованим безвідсотковим кредитом фірмі. При тому, що держава через річні облігації внутрішньої державної позики кредитується під 18,5%.

Крім того, на думку експертів, одномоментна виплата великої суми негативно вплине на Єдиний казначейський рахунок, стан якого сьогодні  не дозволяє розширювати випадки передоплати.

Крім того, надання державної допомоги Північно-український будівельний альянс» потрібно буде узгодити в Антимонопольному комітету, адже це конкурентну перевагу фірмі. Серед запропонованих урядовому комітету документів висновок АМКУ відсутній.

Нагадаємо, Дирекція в червні замовила реконструкцію Шулявського моста у ТОВ «Північно-український будівельний альянс» Андрія Якусевича – екс-помічника нардепа з «Волі народу» та екс-президента держкорпорації «Укрбуд» Максима Микитася за 598,50 млн грн. (детальніше – у тексті «Микитасі» таємно розпиляли 600 мільйонів на Шулявський міст попри підроблений відгук з «Уркаїною»).

Тоді Дирекцію очолював Максим Калінін. Мер Києва Віталій Кличко 31 жовтня звільнив Калініна з посади і тимчасово призначив його першого заступника Романа Лісневського виконувачем обов’язків директора. А 12 листопада іншим розпорядженням замінив того на харків’янина Михайла Харнама, який перед тим недовгий час був заступником директора з підготовки будівництва.

В КМДА обіцяють почати роботи з ремонту Шулявського мосту в січні 2019 року.

Відділ освіти Буської райдержадміністрації Львівської області 2 листопада за результатами тендеру підписав угоду з ТОВ «Пласт» на реконструкцію басейну Буської ДЮСШ за 11,8 млн грн. Про це йдеться в матеріалі Олександра Тартачного «Затяжний заплив» у «Наших грошах. Львів».

Це вже четверті торги на ремонт басейну, які проводив відділ освіти Буської РДА. Під час першої закупівлі ТОВ «Пласт» конкурувало з ТОВ «Галицький будівельник». Як повідомляли «Наші гроші. Львів», половина статутного капіталу обох фірм належить Петру Орихівському, отож компанії є пов’язаними. Після публікації тендерний комітет скасував закупівлю.

Під час другої закупівлі відділ освіти за два дні перевірив тисячі сторінок документів та відхилив конкурентів «Пласту»: ПП «ЛВ-Арка» і ТОВ «Терон девелопмент». Остання фірма оскаржила це рішення в АМКУ, оскільки виявило низку недоліків і у «Пласту». В результаті АМКУ зобов’язав освітян скасувати торги.

На третьому тендері не виграла жодна з компаній, оскільки у кожної знайшли помилки у тендерній документації.

І нарешті у четвертій закупівлі перемогло ТОВ «Пласт», яке змагалося ТОВ «Терон девелопмент» та приватним підприємцем Іваном Якимівим. Дешевші пропозиції останніх двох відхилили.

При цьому ТОВ «Пласт» та Якимів надали однаково оформлені документи та користуються однаковим номером телефону.

У довідці «Пласту» за другий квартал 2018 року про нараховані доходи та сплачені податки є ідентифікаційний номер Івана Якиміва як приватного підприємця, якому «Пласт» перерахував понад 9 млн грн.

Як виявили «Наші гроші. Львів», переможець торгів ТОВ «Пласт» розпочало виконувати роботи задовго до підписання цієї угоди. Ще навесні, до першого аукціону, фірма розібрала дах над басейном, хоча теперішнім технічним завданням серед іншого передбачений демонтаж даху та перекриття.

Стан будівлі басейну станом на 8 листопада

Співвласник ТОВ «Пласт» Петро Орихівський підтвердив, що роботи виконувала його компанія за дорученням відділу освіти. Такі поспішні дії він пояснив аварійністю будівлі.

Натомість начальник відділу освіти Галина Олійник заявила, що фотографії басейну без даху – це фотомонтаж, і надалі відмовилась від коментарів.

У судах затягується розгляд кримінальної справи, згідно з якою правоохоронці підозрюють бізнесмена Андрія Карпенка у організації привласнення 38,53 млн грн., отриманих TOB «Сміла Енергоінвест», яке централізовано постачало тепло у місті Сміла Черкаської області.

Справу про привласнення коштів «Сміла Енергоінвест», яка отримувала гроші від мешканців Сміли за постачання тепла, слідчі розслідують з кінця 2015 року.

Правоохоронці вважають, що Карпенко організував схему привласнення коштів у 2010 р. Будучи директором держпідприємства «Агентство розвитку житлово-комунального господарства», Карпенко мав вплив на підконтрольне йому «Сміла Енергоінвест» і став ініціатором розроблення договору «Про спільну діяльність», який був укладений між «Агентством розвитку ЖКГ», «Сміла Енергоінвест» та комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго». Згідно з угодою КП «Смілакомунтеплоенерго» фактично передавало своє майно у користування «Сміла Енергоінвест», очолюване ще одним підозрюваним у привласненні 38,53 млн грн. Дмитром Мельниченком.

«Сміла Енергоінвест» відкрила рахунок у АТ «Місто Банк», підконтрольне нардепу з «Волі народу» Івану Фурсіну.

Після цього Карпенко дав незаконну вказівку використовувати банківські рахунки «Місто Банк» замість рахунків із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу НАК «Нафтогаз України», на які повинні були надходити кошти за поставлене тепло.

В результаті кошти, сплачені мешканцями Сміли за тепло, виводилися, а борг «Сміла Енергоінвест» за природний газ збільшувався.

Схема привласнення коштів, в якій також було задіяне підконтрольне Карпенку TOB «Комунальні системи України», діяла до 2017 р.  На той час борг приватної теплопостачальної компанії перед «Нафтогазом» склав 85 млн грн.

На початку грудня минуло року Андрія Карпенка було арештовано. 7 грудня Придніпровський райсуд м. Черкаси вирішив не тримати Андрія Карпенка під вартою в СІЗО, а відпустити на поруки нардепа Івана Фурсіна. У травні цього року було завершено досудове розслідування і Карпенку та його адвокату надано доступ до матеріалів кримінального провадження (53 томи). На думку прокуратури, підозрюваний та його захисник зволікали з ознайомленням матеріалів, водночас адвокат заявляв про великий об’єм та просив надати додатковий строк для ознайомлення.

У серпні у Смілянському міськрайоного суду Черкаської області почався розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні по обвинуваченню Карпенка та Мельниченка у привласненні коштів. 29 жовтня до участі у розгляді долучили «Нафтогаз України».

Цьогоріч теплопостачальником в місті Смілі є комунальне підприємство «Смілатеплокомуненерго».

Як у минулому, так і у цьому році через відсутність теплопостачання мерзнуть мешканці Сміли, а також міста Шепетівка Хмельницької області. У зв’язку з цим 12 листопада йшлося про запровадження надзвичайного стану у містах через відсутність тепла.

У Шепетівці теплопостачанням займається приватна фірма ТОВ  «Шепетівка Енергоінвест» (взяло майно у концесію), яке теж було підконтрольне Карпенку і теж має борги перед «Нафтогазом».

За інформацією мера Шепетівки Михайла Полодюка, з січня 2017 по серпень 2018 р. з державного і місцевого бюджетів було перераховано «Шепетівці Енергоінвест» більше 60 млн грн., при цьому фірма має борг всього 56 млн грн.

«Куди я не звертався (і в правоохоронні структури), ніхто не дає пояснення, куди поділися гроші і чому борг перед НАК «Нафтогаз» цієї приватної компанії не зникає взагалі нікуди», – розповів у листопаді Полодюк.

Згідно з даними Судового реєстру, службовці «Шепетівка Енергоінвест» завдали матеріальних збитків НАК «Нафтогаз України» щонайменше на 4 млн грн. Крім того, як і TOB «Сміла Енергоінвест» «Шепетівка Енергоінвест» виводила з підприємства кошти, сплачені мешканцями Шепетівки за тепло.

Наразі засновником ТОВ  «Шепетівка Енергоінвест» є рівненське ТОВ «Тріумф ПФ» бізнесменів Юрія Фалка та Олександра Пустовойта, який є директором «Шепетівка Енергоінвест».

На початку 2000-х Андрій Карпенко був успішним газовим бізнесменом, контролював кілька облгазів та концерн «Укргаз». Він втратив свої активи після того, як Дмитро Фірташ почав формувати свою газову імперію. Івана Фурсіна ЗМІ називають молодшим партнером Фірташа.

На останніх місцевих виборах Карпенко очолив партію «Сила громад», яка висунула своїх кандидатів у мери і депутати Сміли Черкаської області, Шепетівки Хмельницької області, Запоріжжя і смт. Щасливе Київської області.

Адміністративна колегія Львівського ОТВ АМКУ оштрафувала за змову компанії ТОВ «НВП “Інтертерм”» та ПП «БК “Дорбуд”» на тендері «Львівської залізниці» щодо придбання обладнання для рихтування колії за 1,38 млн грн. Про це свідчить рішення Колегії від 1 листопада.

Йдеться про закупівлю шліфувальних станків та моторних гайковертів, що відбулась влітку 2016 року. На тодішні торги «Львівської залізниці» прийшли дві компанії – ТОВ «НВП “Інтертерм”» та ПП «БК “Дорбуд”». Жодна з фірм протягом аукціону не зіграла на пониження. Первинна пропозиція «Інтертерму» виявилась дешевшою від заявки «Дорбуду» всього на 470 грн.

У зв’язку зі зменшенням обсягів закупівлі, сторони договірних відносин розірвали контракт. Тим не менше, у грудні 2017 року Львівське ОТВ АМКУ розпочало справу за ознаками порушення учасниками закупівлі конкурентного законодавства через спотворення результатів торгів.

Антимонопольники відмітили схожість в оформленні документів. Документи були завантажені до системи «Прозорро» в один день ввечері близько дев’ятої години з різницею у часі – 18 хвилин. З’ясувалось, що для створення та подання тендерних пропозицій компанії використовували одну IP-адресу.

Обидва учасники пропонували обладнання одних і тих же виробників, а також ділили між собою спільних працівників. Жодна з компаній не надала відділенню будь-яких заперечень у справі.

Врешті, Львівське ОТВ оштрафувало кожного з фігурантів на 68 тис. грн. Окрім штрафу рішення антимонопольників означає, що обидва змовники не зможуть брати участь у конкурентних публічних закупівлях протягом наступних трьох років.

Нині зареєстроване у Києві ТОВ «НВП “Інтертерм”» належить ТОВ «Міжнародна юридична компанія “Моніторинг Інвест Дівелопмент”». Бенефіціаром «Інтертерму» виступає Сергій Кудрій з Черкащини. На згадану юркомпанію зареєстровано низку підприємств. Зокрема, Кудрій виступає керівником ТОВ «Сервістепломонтаж», що 100% належить компанії «Моніторинг Інвест Дівелопмент». Водночас, бенефіціарами  «Сервістепломонтажу» є нардепи Богдан та Ярослав Дубневичі (БПП) та близький до них Назарій Лемик.

У 2016 році, коли «Інтертерм» ще брав участь у державних закупівлях, компанія була записана на Ігоря Каїнського та Михайла Манька. Вони ж числились співвласниками «Інтертерму», коли фірмою напряму співволодів Ярослав Дубневич.

У ті часи компанія юридично знаходилась у селі Зубра Львівської області – на вулиці Б. Хмельницького в одному будинку із ТОВ «Енергія» братів Дубневичів. У цьому ж селі на тій же вулиці прописана «Корпорація КРТ» Дубневичів. Там же знаходяться родинні маєтки братів.

Одноосібним власником ПП «БК “Дорбуд”» є Денис Даниленко, а керівником – Андрій Хмизь. На останніх місцевих виборах Даниленко балотувався до Львівської міської ради від БПП.

Як кандидат у депутати ЛМР, Даниленко зазначав, що працює заступником директора у ТОВ «БК Білдерпоінт». Ця компанія зареєстрована на Марію Бабич, а керівником є – Вадим Бабич. Останній був першим засновником ПП «ДАКО Плюс». Після Бабича «ДАКО Плюс» належало Тарасу Борису (працював у БО «Фонд братів Дубневичів»), після Бориса – Назарію Панчишину (був власником близького нардепам Дубневичам ТОВ «Львівбудмакс») (детальніше про пов’язані з Дубневичами компанії у матеріалі «БрАтИ по бюджету»).

За даними «Прозорро», НВП «Інтертерм» припинило ходити на публічні закупівлі у 2017 році. Із врахуванням підрядів, отриманих через ВДЗ, компанія підписала договорів на суму 24,73 млн грн, в основному – із «Львівською залізницею». Найчастішим суперником на тендерах виступала Будівельна компанія «Дорбуд» (отримала замовлень на 4,09 млн грн).

ДП «Антонов» 9 листопада уклало угоду з ТОВ «Гідробест» про закупівлю обладнання для повітряних літальних апаратів на 84,41 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До червня 2020 року виготовлять і поставлять дослідну партію з 11 гальмівних коліс: вісім гальмівних коліс НВ45А по 9,38 млн грн. і три колеса НВ45 без гальма по 3,13 млн грн.

У звіті про укладення договору не вказані технічні характеристики і призначення коліс.

«Гідробест» із села Петрівське під Києвом належить директору Володимиру Тіту, Руслану Діденку та Геннадію Макеєнку. На сайті фірми серед продукції гальмівні колеса не представлені, натомість там є гальмівні диски для російських гальмівних коліс.

Нагадаємо, у липні «Антонов» вже замовляв «Гідробесту» дослідну партію інших гальмівних коліс на 23,74 млн грн.: вісім гальмівних коліс НВ33А по 2,54 млн грн. і три колеса НВ33 без гальма по 1,14 млн грн.

Гальмівне колесо НВ33А призначене для літаків Ан-26, Ан-32, Ан-72, Ан-74 та Ан-132, на яких зараз використовують російські колеса. Наприклад, торік у грудні рятувальники купили через українських посередників гальмівні колеса КТ192А для Ан-32 у середньому по 1,00 млн грн. Цю модель виробляє «Каменськ-Уральський ливарний завод» зі складу «Уралвагонзаводу», забаненого РНБОУ. За технічними характеристиками дорожчий у 2,5 рази вітчизняний аналог НВ33А, презентований виробником «Гідробест» на виставці «Зброя та безпека – 2017», відрізняється лише вагою: він важчий на 1,8 кг. Утім, російська продукція серійна, тоді як у випадку української йдеться ще тільки про дослідні зразки.

Перший замголови Служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко подав до суду на авторів розслідування про майно і російські паспорти його родини. Про це повідомила автор розслідування про Семочко  «Розвідкою по нирках» Леся Іванова.

Семочко подав позов до Лесі Іванової, ведучого програми «Наші Гроші» Дениса Бігуса, а також  ПрАТ «ТРК Люкс» – тобто 24 каналу, котрий транслює програму. Це позов про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування начебто недостовірної інформації. Яку саме інформацію Семочко хоче спростувати – поки що невідомо. Слухатися справа буде в Голосіївському суді Києва.

На думку юристів проекту «Тисни» (Bihus.Info), позов Семочка може бути розцінений як спроба тиску на журналістів, оскільки наразі інформація, викладена в журналістському розслідуванні, перевіряється в рамках двох кримінальних проваджень – НАБУ і СБУ. Семочко подав позов до журналістів, не дочекавшись результатів офіційних розслідувань цих органів.

Леся Іванова також повідомила, що розслідування кримінального провадження проти Сергія Христинченка, який розповів про вимоги хабарів і тиск з боку управління Сергія Семочка в програмі «Наші гроші з Денисом Бігусом», стрімко завершилося після виходу сюжету в ефір.

Христинченко працює директором департаменту в компанії «Діавіта», що займається постачанням діалізних препаратів.

10 жовтня, через тиждень після виходу програми в ефір, Вінницька місцева прокуратура затвердила обвинувальний акт у кримінальному провадженні, де Христинченко є одним з трьох фігурантів. Ця справа була розпочата ще влітку 2016 р. і розслідувалася спільно столичною прокуратурою і Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки, тобто очолюваною Семочком економічною контррозвідкою СБУ.

Під час підготовки сюжету Христинченко називав кримінальні справи проти «Діавіти» тиском з боку СБУ через відмову фірми платити хабарі спецслужбі.

«Їм дуже важливо було показати, що НЕ платити – не можна», – переконаний Христинченко.

Кримінальне провадження стосується тендерів, у яких приймала участь «Діавіта». За версією слідства, Христинченко (організатор) з головним спеціалістом-нефрологом МОЗ  та завідувачкою Центру нефрології і діалізу Вінницької обллікарні  (співучасники), змовилися замість відкритих конкурентних торгів організувати закупівлю лікарнею діалізних препаратів саме у «Діавіти» – за неконкурентною переговорною процедурою  і за завищеними цінами.

Для цього, на думку слідства, спеціаліст МОЗ готував роз’яснення щодо неможливості заміни виробника препаратів у хворих на ниркову недостатність. Ці роз’яснення і стали підставою для проведення саме переговорної процедури в одного учасника, який є єдиним постачальником препаратів від виробника, чиїми препаратами вже лікуються хворі. Неправомірна вигода від завищення ціни, на думку слідчих, мала скласти 3,5 млн грн.

Ця закупівля за переговорною процедурою так і не відбулася через втручання  Антимонопольного комітету (її оскаржував постачальних препаратів іншого виробника). Однак, на думку слідства, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі підозрюваних. Відповідно, всіх трьох підозрюють у завершеному замаху на злочин, який міг полягати у зловживанні службовим становищем, службовому підробленні і привласненні державних коштів.

Цікаво, що у травні 2018 р,  ГУ Нацполіції у Вінницькій області (в якого провадження опинилося після низки передач) постановило справу закрити – у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. У постанові про закриття провадження зазначено, що виставлена «Діавітою» на переговорній процедурі ціна була завищеною – тому що згодом за результатами відкритого тендеру цей же препарат у цієї ж фірми закупили суттєво дешевше. Однак факту зловживання службовим становищем з боку медчиновників слідчі не підтвердили.

За висновками поліції, медчиновники керувалася не корисливими мотивами, а медичними протоколами: пацієнтів в усьому світі прийнято незмінно лікувати препаратами одного діалізного виробника, клінічних досліджень щодо можливості заміни на препарати іншого – немає. Тож, в травні слідчі дійшли висновку, що медики збиралися закупити препарати конкретного виробника, без конкуренції, з метою уникнення негативних наслідків для життя і здоров’я пацієнтів.

Через місяць після закриття провадження ГУ Нацполіції у Вінницькій області, у червні, прокуратура скасувала відповідну постанову, а в жовтні це ж управління поліції ж затвердило обвинувальний акт.

В розслідуванні програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» розповідалося про колишнього високопосадовця СБУ, а нині першого замголови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Зокрема йшлося про те, як Семочко, на чолі економічної контррозвідки СБУ, втручався у закупівлі ліків для діалізу, що спричинило зупинку закупівель і нестачу препаратів.

Журналістам, попри засекречену декларацію, вдалося вирахувати родину чиновника і виявити, що за останні три роки її члени скупили три маєтки в Козині загальною вартістю близько $8 млн, що не корелює з  офіційними доходами родини. Окрім того, виявилося, що родина новоспеченого розвідника має російські паспорти і часто буває на території анексованого Криму.

Питання щодо надання пропозицій уряду стосовно Єдиної бази оцінки ФДМУ не потрапило на розгляд Антимонопольного комітету 15 листопада через негативні висновки керівників двох департаментів АМКУ. Про це повідомила державна уповноважена Агія Загребельська, яка займалась підготовкою пропозицій уряду.

Негативні висновки щодо проекту надали керівники юридичного департаменту Даніїл Федорчук та департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери Оксана Дягілєва. Суть претензій наразі невідома. Згідно з внутрішнім розпорядком, внесення будь-якого питання в порядок денний засідання АМКУ залежить від голови Комітету Юрія Терентьєва.

Дягілєва і Федорчук входять до обмеженого кола представників АМКУ, які отримують великі премії та зарплати (див. «Норови АМКУ: скільки заробляє еліта комітету, грн.»).

Дягілєва до призначення в АМКУ очолювала юридичний департамент компанії «Метро кеш енд керрі». У цій же компанії з 2002 по 2012 роки працював голова АМКУ Юрій Терентьєв.

Федорчук перед призначенням в Антимонопольний комітет працював юристом у фірмі «Integrites» Руслана Бернацького. Це чоловік Наталі Бернацької, яка цієї осені була призначена членом Центрвиборчкому, а в останні роки працювала замміністра юстиції.

За даними Загребельської, проект листа з пропозиціями КМУ для внесення в проект порядку денного засідання АМКУ 15 листопада було передано 31 жовтня.

• 18 жовтня голові Комітету було внесено подання про початок розгляду справи за ознаками вчинення ПП «Ві Ай Пі Департамент» порушення, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації на вимогу Комітету у встановлений строк.
• 19 жовтня голові Комітету внесено подання про початок розгляду справи за ознаками вчинення ПП «Ві Ай Пі Департамент», ТОВ «Акцепт Онлайн», ТОВ «Про закупівлі» та ПП «Інформаційно-консалтинговий центр «АСБОУ» порушення, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення суб’єктами схожих дій, які можуть призвести до недопущення усунення чи обмеження конкуренції.
• 23 жовтня прийнято розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення ПП «Ві Ай Пі Департамент» законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого Комітету у встановлений строк.
• 8 листопада голові Комітету внесено подання про початок розгляду справи за ознаками вчинення ПП «Інформаційно-консалтинговий центр «АСБОУ» порушення, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації на вимогу державного уповноваженого Комітету у встановлений строк.
• 9 листопада голові Комітету внесено подання про початок розгляду справи за ознаками вчинення ТОВ «Акцепт онлайн» порушення, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації на вимогу державного уповноваженого Комітету у встановлений строк.

Нагадаємо, у 2018 році Фонд держмайна впровадив нову схему зв’язку нотаріусів і оцінщиків майна з державною Єдиною базою звітів про оцінку майна. Замість безкоштовного доступу з літа кожне звернення до бази коштує 510 гривень, які отримують чотири приватні фірми. Фонд держмайна жодним чином не обмежив вартість послуг цих фірм, пов’язаних з оточенням народного депутата Антона Яценка, якого раніше називали «хрещеним батьком» Тендерної палати.

Національна поліція підозрює посадовців ПАТ «Сумихімпром» в переплаті в березні-вересні 2018 року за вапно суми близько 3 млн грн.

Про це стало відомо з ухвал Зарічного районного суду м. Суми, куди слідчий звернувся в рамках кримінального провадження  №12018200000000103 від 18 травня 2018 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в лютому 2017 року «Сумихімпром» уклало договір з ТОВ «НВП Укрднепротрейд» на поставку 28 тис т. негашеного другого сорту за ціною 3516 грн./т на загальну суму 98,45 млн грн. Через рік – в лютому 2018-го, «Сумихімпром» уклало аналогічний договір з ТОВ «Компанія Укрднепротрейд» на суму 99,12 млн грн.

За даними поліції, обидві фірми є лише посередниками і закуповують продукцію у ПАТ «Новотроїцьке рудоуправління» (вапняк флюсовий доломітизований за ціною 235 грн./т), ТОВ «ГВК «Подільські кар’єри» (камінь  вапняковий по 140 грн./т), ТОВ «Тернопільський кар’єр» (щебінь вапняковий по 160 грн./т)

Слідство встановило, що закуплена у «НВП Укрднепротрейд» та «Компанії Укрднепротрейд» сировина прибувала залізницею на станцію «Баси» в Сумах поруч з «Сумихімпромом» безпосередньо від виробників. Але ці підприємства, за даними поліції, продаж вапна негашеного другого сорту не здійснюють.

В суді поліція вказала, що аналізом фінансово-господарської діяльності «Сумихімпром» з початку 2016 року по вересень 2018 року показав, що закупівля вапна вказаного сорту проводиться за завищеними цінами. Так, «НВП Укрднепротрейд» та «Компанія Укрднепротрейд» поставляють по 2925 грн./ т вапна негашеного 2-го сорту. Але в мережі Інтернет поліція знайшла інформацію, що цю сировинну можна купити в середньому по 2850 грн./т. (різниця в 2,5% – «НГ»).

Поліція в рамках розслідування цієї справи почала звертатися з клопотаннями до суду з травня 2018 року. Спочатку слідчі отримали доступ до договорів «Сумихімпрому» з цими посередниками. Також поліція отримала дозволи на обшуки в цих фірмах, що і було проведено.

Пізніше до клопотань в суді слідчі додали інформацію, що «Компанія Укрднепртрейд» з початку 2018 року здійснювала сумнівні операції з ТОВ «Дорінгтон» на загальну суму близько 23,00 млн грн., а також закуповувала побутову техніку та будматеріали у інших фірм на 20 млн грн. При цьому, далі ці товари не продавалися, що може свідчити про безтоварність згаданих операцій.

В листопаді поліція подала декілька позовів до суду, в тому числі, на проведення товарної експертизи поставок вапна «Компанія Укрднепротрейд». Суд це клопотання задовольнив.

Дніпровська «Компанія Укрднепротрейд» саме в лютому 2018 року уперше отримала державний підряд. Тоді вона належала Тімуру Бердиєву і Сергію Якубичу, які також володіють ТОВ ««НВП Укрднепротрейд» і ТОВ «Компанія Укрспецфлюси». Нині діяльність «Компанія Укрднепротрейд» припинена. Інша фірма-посередник Бердяєва та Якубича в торгівлі з «Сумихімпром» – «НВП Укрднепротрейд», продовжує свою діяльність.

З 2010 року діяльність державного «Сумихімпром» контролюється оточенням Дмитра Фірташа. Національне антикорупційне бюро у вересні 2017 року відкрило і у грудні того ж року закрило кримінальне провадження за фактом зловживання службовими особами «Сумихімпром» своїм службовим становищем під час закупівлі ільментованого концентрату, поліпропіленових мішків, дерев’яних піддонів та юридичних послуг. В березні 2018 року суд першої інстанції визнав невинним управляючого санацією підприємства Ігоря Лазаковича, якого  правоохоронці звинувачували в розтраті 93 млн грн. через закупівлю товарів по завищеним цінам.

Філія «Пасажирська компанія» Укрзалізниці в жовтні-листопаді замовила ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Квік-2006» ремонт колісних пар пасажирських вагонів на загальну суму 60,1 млн грн.

Про це пише «Залізниця без корупції» з посиланням на дані системи «Прозорро».

«ТВК «Квік-2006» стало переможцем 16 тендерів, її єдиним конкурентом було ПП «Ось Ж». Ця фірма під час торгів подавала пропозиції на кілька тисяч дорожче від переможця і не понижувало ціни. При цьому «Ось Ж» не надавало банківську гарантію на свою пропозицію і не завантажувало більшість необхідних документів.

Таким чином «ТВК «Квік-2006»  було фактично єдиним претендентом на отримання контракту.

Замовлена вартість послуг є завищеною – ремонт однієї колісної пари коштує 528 тис грн., що складає майже половину вартості нового вантажного вагону. За ці гроші «ТВК «Квік-2006» має провести заміну двох коліс, чотирьох буксових підшипників і провести ремонт редуктора із заміною конічних підшипників.

Вартість нового колеса суцільнокатаного діаметром 957 мм, які закуповувала «Укрзалізниця» у ТОВ «Інтерпайп» складає трохи більше 19 тис грн. Ціна буксового підшипника, які виготовляє в Україні тільки корпорація «УПЕК» за останніми тендерами складала 3,3 тис грн. за одиницю. Таким чином ціна нових колес і буксових підшипників потягне тільки на 51,5 тисячу грн. А отже понад 475 тис грн. Підрядник отримає за заміну цих деталей та ремонт редуктора колісної пари.

«Квік-2006» є фігурантом низки кримінальних справ. Зокрема фірма фігурує в кримінальній справі СБУ, згідно якої «Південна залізниця» заплатила підприємствам десятки мільйонів за роботи, які виконували самі залізничники.

Окрім цього «ТВК «Квік-2006» має в своїй біографії кримінальні справи щодо ухиляння від сплати податків на три млн грн. і можливого привласнення державних коштів Запорізької АЕС через фіктивні фірми шляхом завищення цін на портланд цемент.

Попри кримінальні справи, залізниця в останні роки збільшили суму замовлень «Квік-2006». Так, в 2015 рік фірма мала 5,5 млн. грн. держконтрактів. В 2016-му вже 23,5 млн. грн., в 2017-му – 36,2 млн., а за цей рік фірма може виграти тендери на понад 100 мільйонів.

«ТВК «КВІК-2006» записане на Миколу Хіньова та Анатолія Павленко із Запоріжжя. Обоє вони також є власниками ще декількох фірм. «КВІК-2006» зареєстроване в місті Запоріжжя по вулиці Базовій, 9А. За цією адресою знаходиться складське приміщення, в якому, ймовірно, може розташовуватись невелике виробництво. За цією ж адресою прописно ще три інших підприємства.

Окрім цього, згідно довідок, які надав «ТВК «Квік-2006» в попередніх тендерах на фірмі працює тільки чотири робітники: слюсар-складальник і 3 токарі.

В тендерних пропозиціях «Квік-2006» зазначило, що планує використати в якості субпідрядника ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес». Але згідно іншого тендеру на ремонт колісних пар дизель-поїздів ця фірма нібито передала свої виробничі потужності в оренду ТОВ «МОК», яке отримало контракт на 8,4 млн грн.

«Ось Ж» записана на херсонців Руслана Скляренка та Юрія Нікіфорова.

Ленінський райсуд Миколаєва виправдав слідчого поліції Віктора Клімова, якого звинувачували у вимаганні 40 тис грн. неправомірної вигоди. Про це написало видання «Преступности.НЕТ» з посиланням на вирок суду від 7 листопада.

У листопаді 2015 р. співробітники СБУ затримали капітана поліції Клімова, який вимагав гроші з жителя Миколаєва за закриття кримінального провадження.

За даними слідства, Клімов розслідував наїзд водія «Ford Transit» на пішохода, який в результаті ДТП загинув. Клімов та підозрюваний зустрілися. Останній займався прибутковим бізнесом та запропонував Клімову закрити кримінальне провадження за 40 тис грн.

29 жовтня 2015 року підозрюваний в смертельному ДТП передав Клімову 20 тис грн. 11 листопада підозрюваний в скоєнні аварії прибув в поліцію за викликом слідчого і отримав дозвіл забрати з райвідділу заарештований «Ford Transit». Після цього він зі слідчим попрямував до будинку поліцейського, де Клімов мав віддати акумулятор від його «Ford». Підозрюваний передав слідчому ще 20 тис грн., і Клімова затримали.

У суді Клімов не визнавав свою провину. Він розповів, що коли 29 жовтня їздив з підозрюваним і експертом оглядати авто, то учасник ДТП говорив йому, що ніби начальник слідчого відділу вимагав у нього 40 тис грн. Тоді ж він запропонував Клімову «вирішити питання», але той відмовився, мотивуючи, що справу може закрити тільки прокуратура. Також слідчий заперечував, що брав в той день гроші.

За словами Клімова, коли підозрюваний в ДТП забирав свій акумулятор 11 листопада, то дійсно дав йому гроші під приводом подяки. Поліцейський заперечує, що вимагав гроші, оскільки на той момент він не мав повноважень у кримінальному провадженні. За його словами, після 7 листопада 2015 року всі дії з виробництва проводила прокуратура.

Передача хабара в обох випадках проводилася під контролем СБУ з використанням спецзасобів, в тому числі з фіксацією на відео і аудіоносії. Крім того, проводилася і прослушка телефонів.

У той же час суд врахував, що з 7 листопада 2015 р. Клімов дійсно не міг як службова особа вплинути на кримінальне провадження по ДТП в зв’язку зі змінами в законодавстві. Також суд знайшов порушення в протоколі прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину 29 жовтня 2015 року та визнав його недопустимим доказом. Все це суд трактував на користь Клімова.

У результаті суддя Дмитро Захарченко визнав слідчого невинним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) , і виправдав у зв’язку з недоведеністю в діях Клімова складу злочину.

Від «Наших грошей»:

Діяння за ч. 3 ст. 368 ККУ карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3-х років, з конфіскацією майна.

Філія «Укргазпромгеофізика» ПАТ «Укргазвидобування» 23 жовтня за результатами тендеру замовила ТОВ «Гранд Мотор» легковий автомобіль за 1,09 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч у Харків поставлять білий позашляховик Toyota Land Cruiser Prado 2.7 Dual VVT-i Comfort Євро 6 2018 року випуску з гарантією три роки або 100 тис км пробігу.

Автівка має клімат-контроль, камеру заднього виду, дорожній авто-комплект, системи безпеки, дві фронтальні, дві бокові та колінну подушку водія і дві шторки безпеки.

Зараз в автосалонах ціни на цю комплектацію починаються від 1,16 млн грн.

У серпні Філія «Український науково-дослідний інститут природних газів» («УкрНДІгаз») ПАТ «Укргазвидобування» купила її в кольорі «чорний металік» за 1,12 млн грн.

Ціна угоди на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 1,10 млн грн.

«Гранд Мотор» із Хмельницького належить Тетяні Дерешук і Марії Гвоздьовій – дружині екс-нардепа Михайла Гвоздьова, який є кінцевим бенефіціаром переможця. Натомість єдиного конкурента з нижчою на 0,5% ціною – сумське ТОВ «Артмотор» із групи компаній «Автоарт» належить Олегу Топчію і росіянину Олександру Лалаяну, які також володіють харківським дилером Toyota ТОВ «Артсіті» – відхилили через відсутність документу на право продажу і невідповідність даних фінансової звітності за 2017-2018 роки. При цьому ніхто жодного разу не знижував ціну під час аукціону.

КП «Київпастранс» 12 листопада за результатами тендеру замовило ТОВ «Будівельна компанія «Адамант» реконструкцію трамвайної лінії за 205,96 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2020 року реконструюють трамвайну лінію по вулиці Алматинській у Дніпровському районі. Влаштують колії, стрілочні переводи, систему електрообігріву стрілочного переводу, контактну мережу, дренаж, тягову підстанцію, електропостачання диспетчерської, системи автоматики й телемеханіки, тринадцять зупинок і зовнішнє освітлення, а також перекладуть інженерні мережі та відновлять дорожнє покриття.

Підсумкова відомість ресурсів та кошториси не опубліковані ані замовником, ані підрядником, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів та обладнання з ринковими цінами на предмет можливого завищення.

Гарантійний строк становить десять років. На заробітну плату піде 8,58 млн грн., тобто 4% загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 2% – 5,01 млн грн. Ціна угоди на 30% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 294,22 млн грн.

Чотири фірми не допустили до аукціону.

ТОВ «Північно-український будівельний альянс» і ТОВ «Форма» нібито не підтвердили формами КБ-2в і КБ-3 виконання аналогічного договору саме в повному обсязі. Крім того, «Форма» принесла прострочений договір оренди нежитлового приміщення.

ТОВ «Інжинірингова компанія Планета Буд» не завантажило жодного документа, а ТОВ «Електротрансбуд» не надало дозвіл загальних зборів на укладення договору на суму більше 100 тис грн. і принесло банківську гарантію з невірним кодом ЄДР бенефіціара, яка вступала в дію на місяць пізніше кінцевого строку подання пропозицій.

Єдиним допущеним конкурентом було столичне ТОВ «Джет Альянс» киянина Антона Петрова, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону. Раніше, за даними системи «YouControl», воно було зареєстроване в Харкові на харків’янина Ігоря Козлюка, а до того – в Києві на киянку Юлію Подолюх та її ж ТОВ «Кейтеринг-Сервіс» з Оленою Подолюх.

Суперник не отримував державних підрядів. Однак цьогоріч він виграв два тендери «Київпастрансу» щодо реконструкції та будівництва трамвайної лінії від вулиці Гната Юри до ЗАТ «Кисневий завод», які згодом відмінили через неможливість усунення якихось порушень закону. А нещодавно став одним із двох учасників із ТОВ «Спецавто-Буд», допущених КП «Інженерний центр» до аукціону щодо пішохідного моста від Володимирської гірки до Арки Дружби народів очікуваною вартістю 260,47 млн грн.

Мукачівський «Адамант» входить у державну корпорацію «Укрбуд», діяльність якої контролює згаданий Максим Микитась і Юрій Пелих. Засновниками є фірми «Добробуд», «Укртрансбуд», «Шляхо-будівельне управління №14» і «ЮТЕМ-інжиніринг», а кінцевими бенефіціарами – Олег Березовський, Костянтин Будьонний та Андрій Стальний.

Переможець орендує техніку в ПАТ «Південспецбуд», ТОВ «Столична спеціалізована компанія «Укрконсалтинг», ТОВ «Буд-Об’єкт», ТОВ «Позитив-В», ТДВ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №65» і КП ШЕУ Голосіївського району, офіс – у ТОВ «Гарантбуд», виробничу базу – в Ніни Петровської. Наявність досвіду виконання аналогічних робіт він підтвердив субпідрядним договором від 2018 року з ТОВ «Гарантбуд» про реконструкцію очисних споруд дощової каналізації «Харківські» на Дарниці та підрядним договором від 2016 року з КП «Київбудреконструкція» про будівництво пішохідного моста через озеро Жандарка на Позняках.

КП «Дніпроводоканал» 29 жовтня за результатами тендеру замовило ТОВ «Торговий будинок «Аква-Холдинг» залізовмісного коагулянту для очищення стічних вод на 86,28 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До середини 2020 року автоцистернами на Лівобережну і Південну станції аерації у Дніпрі та Центральну станцію аерації в Кам’янці поставлять 8 640 т залізовмісного коагулянту на основі заліза (ІІІ) сульфату Fer-Aqua 16 по 9 986 грн. за тонну.

Виробником випробуваного в липні 2018 року на Лівобережній станції аерації у Дніпрі коагулянту Fer-Aqua 16 є ТДВ «Пологівський хімічних завод «Коагулянт».

Товар оплачуватимуть протягом 90 робочих днів після поставки.

Ціна угоди на 4% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 89,86 млн грн.

ТОВ «Дезсистема» через АМКУ довела дискримінаційність вимагання замовником:

• копії звіту (або копію Акту лабораторних досліджень) підтверджені в лабораторії Замовника або на підприємствах з аналогічною технологією очищення стічних вод, та з аналогічною вхідною водою;
• копії затвердженого звіту про проведення промислових іспитів на очисних спорудах Замовника або на підприємствах з аналогічною технологією очищення стічних вод, та з аналогічною вхідною водою, з урахуванням нинішнього якісного і кількісного складу стічних вод.

На засіданні адмінколегії скаржник зазначив, що тендерна документація не містила визначення аналогічної технології очищення стічних вод та аналогічної вхідної води. У відповідь представник «Дніпроводоканалу» заявив, що аналогічною вхідною водою є вода саме за місцезнаходженням замовника. Це суперечило тендерній документації, яка не містила визначення аналогів. Замовник не довів необхідність встановлення цієї умови саме в такій редакції, тому адмінколегія АМКУ зобов’язала його прибрати дискримінацію.

«Дніпроводоканал» змінив два оскаржувані пункти на «копію звітів (або актів) про проведення лабораторних та промислових іспитів на очисних спорудах водовідведення на території України». Однак скаржник «Дезсистема» так і не прийшов на торги.

Нині дніпровський «Аква-Холдинг» через кіпрську фірму «Сінофіл Інвестмент Лімітед» належить Валентині Білоус із Дніпра, директором є Михайло Федосеєнко. Однак раніше власниками були Сергій Астахов і ТОВ з ІІ «Євроленд». Останнє раніше було записане на Сергія Захаренка, а зараз його засновниками є ТОВ «Поліпром-Інвест» того ж Астахова і компанія «Гранд Стар Ллс» (Сейшельські Острови).

Виробником «Коагулянт» володіють дніпровці Олександр Константинов, Рената Ярошенко та Євген Острейко, а також компанії «Альфа Ечівментс с.а.р.л.», «Сан Грінвуд Інтернешнл с.а.р.л.» і «Смарт Кемікалс с.а.р.л.» із Люксембургу. Донедавна частки цих трьох люксембурзьких фірм належали ТОВ НВП «Поліпром» тих самих дніпровців, белізькій «Голдфокс Юроп Дівіжн ЛТД» і кіпрській «Поліпром Ассетс (Кіпр) Лімітед».

Раніше на сайті групи компаній «Поліпром» було вказано, що до неї входять як завод «Коагулянт», так і «Аква-Холдинг».

Телефонний номер НВП «Поліпром» +380567700493 співпадає з номером ще однієї фірми Астахова – ТОВ Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт».

Колишній співзасновник «Аква-Холдингу» – вищезгаданий «Євроленд» прописаний за однією адресою з ТДВ «Перечинський ЛХК» Острейка, Костянтинова і Ярошенко і тих же люксембурзьких фірм – по вул. Ужанській, 25 у місті Перечин Закарпатської області.

Єдиним конкурентом із тією ж продукцією «Коагулянту» було дніпровське ТОВ «Енвіротех-Інжинірінг» Костянтина Кушніренка на чолі з Іллею Бельковим.

За даними «Clarity-Project», торік Бельков керував вищезгаданим «Укрхімекспортом» Сергія Астахова – колишнього засновника нинішнього переможця «Аква-Холдинг».

За даними «YouControl», позаторік суперник під назвою «Альбіт Строй» належав ТОВ «Енердж Сістем» Олександра Терлецького і ТОВ «Томрест» Олександра Машталяра.

Антимонопольний комітет наклав штраф на КП «Міжнародний аеропорт “Київ” (Жуляни) ім. І. Сікорського»  та ТОВ «Мастер-Авіа» за антиконкурентні узгоджені дії на ринку послуг з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу. Про це повідомив журналіст «Наших грошей» із Комітету.

За порушення норм антимонопольно-конкурентного законодавства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) отримав штраф у розмірі 681 тис. грн, а «Мастер-Авіа» – 1,80 млн грн.

Справу про зловживання «Мастер-Авіа» та аеропорту «Київ» монопольним становищем шляхом усунення з ринку окремих суб’єктів господарювання Комітет розпочав у лютому 2016 року. Розслідування вели під керівництвом заступника голови АМКУ державного уповноваженого Андрія Вовка.

З’ясувалось, що використовуючи свій контроль над КП МА «Київ», компанія «Мастер-Авіа» рік за роком створювала умови для усунення конкурентів із ринку хендлінгових послуг на території аеропорту.

За ініціативи аеропорту «Київ» у 2011 році більшість договорів із суб’єктами авіаційної діяльності були переукладені із «Мастер-Авіа». Компанія припинила укладати генеральні угоди про співробітництво із хендлінговими компаніями лише у січні 2016 року. Як повідомили в аеропорту «Київ», станом на сьогодні комунальне підприємство уклало 24 генеральні угоди, натомість, жодної діючої угоди між «Мастер-Авіа» та іншими учасниками ринку послуг з наземного обслуговування немає.

На засіданні Комітету 15 листопада була присутня заступник генерального директора аеропорту «Київ» Наталія Кривцова, яка повідомила, що підприємство не створювало для хендлінгових компаній яких-небудь перешкод для входу в аеропорт.

З цим не погодились у ТОВ «Транс-Аеро-Хендлінг», яке було вимушене піти з аеропорту. Компанія повідомила, що попри своєчасну та постійну оплату згідно з укладеним договором, їй створювали перешкоди, наприклад, вимикаючи світло при реєстрації пасажирів перед посадкою на літак.

Комітет продовжує досліджувати справу про ймовірне порушення відповідачами конкурентного законодавства у період від березня 2015 року по 2016 рік. На той час між МА «Київ» та «Мастер-Авіа» була розірвана генеральна угода від 1 січня 2014 року, і укладена нова – від 2 березня 2015 року.

На засіданні Комітету відповідачі у справі запевнили, що ініціатором укладення нової угоди виступило КП МА «Київ», в результаті чого сторони спільно і добровільно її підписали. Причиною стало також те, що положення старої угоди не відповідали новим викликам, що стояли на шляху подальшого розвитку аеропорту.

Довідково

Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) віддав в оренду компанії «Мастер-Авіа» комплекс будівель аеропорту терміном на 49 років у червні 2011 року. Того ж місяця написав заяву на звільнення тодішній генеральний директор Денис Костржевський, який сьогодні є одним із кінцевих бенефіціарів «Мастер-Авіа» та залишається головою Ради директорів МА «Київ». У якості свого наступника Костржевський бачив тодішнього директора дирекції з будівництва аеропорту Олександра Нестеренка. Саме так і сталось, Нестеренко перебуває у кріслі гендиректора «Жулян» по сьогодні. Заступником Нестеренка є Наталія Кривцова, чий чоловік, Євгеній Мозоль, був керівником та співвласником ТОВ «БК “Міськжитлобуд”» згадуваного Дениса Костржевського.

Співпало у часі також заснування компанії «Мастер-Авіа» та рішення Київської міськради провести конкурс на право оренди комплексу будівель аеропорту – конкурс був оголошений за два дні до дати реєстрації «Мастер-Авіа».

Вартість орендованого компанією майна аеропорту незалежні експерти оцінили у 83,53 млн грн. Плату за користування комплексом будівель (з-поміж іншого готель «Жуляни», адміністративна будівля аеропорту, склади) сторони визначили на рівні 6% річних від вартості майна. Згодом з’ясується, що лише протягом 2014-2016 років в результаті надання в оренду комплексу будівель аеропорту за заниженою ставкою КП недоотримало понад 22 млн грн.

Як повідомляв «Судовий репортер», ймовірні зловживання при використанні майна аеропорту «Київ» сьогодні розслідує Національне антикорупційного бюро. Кримінальне провадження відкрите у березні цього року за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Київської міськради, аеропорту «Київ» (Жуляни) та «Мастер-Авіа». Попередньо детективи оцінюють розмір завданих збитків у майже 119 млн грн.

У власності «Мастер-Авіа» перебувають побудовані компанією аеровокзал та пасажирські термінали «А», «В», «Б» у зв’язку з чим підприємство отримує левову частку зборів за обслуговування повітряних суден. У 2014-2016 роках за підрахунками аудиторів, доходи «Мастер-Авіа» становили близько 74% у загальній структурі доходів аеропорту «Київ» (пасажирський збір – 56%, збір за авіабезпеку – 18%).

Сам аеропорт отримує дохід від надання послуг посадки-зльоту та понаднормативної стоянки літаків. При цьому, «Мастер-Авіа» є адміністратором цих платежів. Це означає, що авіаперевізники платять кошти за ці послуги не напряму КП МА «Київ», а – ТОВ «Мастер-Авіа».

 «Мастер-Авіа» та комунальники працюють за договором комісії, який, за даними «Наших грошей», передбачає право переведення на рахунок МА «Київ» коштів за згадані послуги протягом 90 днів з моменту їх надходження. Тобто, приватна компанія має можливість протягом трьох місяців розпоряджатись коштами комунального аеропорту «Київ».

Раніше аудитори встановили, що «Мастер-Авіа» має більші переваги ніж МА «Київ» в отриманні доходів при здійснення аеропортової діяльності.

Нагадаємо, бенефіціарами ТОВ «Мастер-Авіа» через кіпрський офшор «Мастер Авіа Холдінг (Кіпр) Лімітед» є згадуваний Денис Костржевський та екс-нардеп від Партії регіонів Василь Хмельницький.

Тимчасовий в.о. голови Держгеонадр Олег Кирилюк видав наказ про видачу ТОВ «Атомні енергетичні системи України» спеціальних дозволів на дослідно-промислову розробку уранових родовищ в Миколаївській та Дніпропетровській областях.

Відповідний наказ №415 він підписав 5 листопада 2018 року.

Спецдозволи видані без проведення аукціонів. Підставою для їх видачі Держгеонадра вказали програну в судах справу 826/6873/16 за позовом «АЕСУ», яка довела, що орендувала на уранових родових цілісно-майнові комплекси, а тому мала за діючим до квітня 2016 року Порядком отримати спецдозволи без конкурсів. Справа в два кола розглядалася в судах в 2016-2018 роках, позов «АЕСУ» було задоволено.

Цікаво, що в 2017 року попередній керівник Держгеонадр Микола Бояркін за результатами судових розглядів видав накази №92-95 від 28 лютого (нині відсутні на сайті Держгеонадр), за яким було доручено видати «АЕСУ» чотири спецдозволи на користування Сурської та Новогурівською площами в Дніпропетровській області та Сафонівською та Михайлівською площами в Миколаївській області. Але в базі ДНВП «Геоінформ України» в переліку виданих спецдозволи по цим ділянкам відсутні. Бояркін був звільнений Кабміном через півтора місяці після підписання цього наказу.

Нинішній наказ за підписом Кирилюка повністю повторює попередній і надає чотири уранових площі в користування до 5 листопада 2021 року.

За даними ЗМІ, всі згадані площі є високо перспективними. Після отримання спецдозволів «АЕСУ» стане першим приватним підприємством в історії країни, яке отримало право видобутку уранової руди, концентрат якої використовується для при виробництві ядерного палива для атомних електростанції.

Власником «АЕСУ» з 2016 року є ТОВ «Ю-Тек Енерджи», яке прописане в штаті Делавер, що є внутрішнім офшором США. Керівником української фірми є харків’янин Олександр Настенко. Він був серед числа перших засновників фірми в 2015, де його партнерами були Даніїл Бєляєв, Віталій Якименко та Роман Дружбін. Якименко, Настенко та Дружбін причетні до створення низки підприємств, які в 2016-2017 роках отримали в користування цінні родовища без аукціонів або в результаті їх формального проведення, що встановив Антимонопольний комітет України.

Згаданий вище Роман Дружбін – колишній бізнес-партнер по ТОВ «Центральна нафтогазотранспортна компанія» Олександра Павлюченка, якого в  ЗМІ називають кримінальним «авторитетом» на призвісько Саша «Браслет».Сьогодні Павлюченко є помічником нардепа з «Народного фронту» Ігоря Котвицького, який у свою чергу є давнім бізнес-соратником міністра МВС Арсена Авакова. Котвицький прославився виведенням $40 млн, що раніше належали ТОВ «Крим Петролеум Компані», яка добувала газ у Криму разом з ТОВ «Кримтопенергосервіс» біглого міністра екології Миколи Злочевського В середині 2000-х Павлюченко був помічником саме Злочевського.

В 2017-2018 роках власником та співвласником фірм, до створення яких були причетні Настенко та Дружбін став власник мережі «АТБ» Геннадій Буткевич або його оточення.

Екс-співробітник ГПУ Дмитро Сус називав Буткевича «ліпшим другом» генерального прокурора Юрія Луценка.

Філія «УМГ «Київтрансгаз» АТ «Укртрансгаз» 25 жовтня за результатами тендеру замовила  ТОВ «Віссон Лайт» мережевого обладнання на 11,81 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До лютого 2019 року на склад замовника у Боярці для Боярського ЛВУМГ поставлять:

• 948 маршрутизаторів Teltonika RUT955 виробництва компанії «JSC Teltonika» (Литва) у складі самого маршрутизатора, блока живлення, антени з кабелем довжиною 1 м і паспорта з дворічною гарантією по 11 879 грн.
• 333 антени G13103D виробництва компанії «Shenzhen Gisantone Technology Co., Ltd» (Китай) по 1 657 грн.

У відкритих джерелах України маршрутизатори Teltonika RUT955 можна знайти у продажу по 7 075-8 341 грн., імовірно, без ПДВ. З урахуванням податку без доставки це склало би 8 490-10 009 грн., що на 19-40% дешевше від тендерної ціни з доставкою.

Антени G13103D китайський виробник продає на сайті «Alibaba» гуртовими партіями з 300 штук по $10-13, або 278-362 грн. за штуку без доставки і ПДВ. З урахуванням податку та без доставки це було б учетверо-вп’ятеро дешевше за тендерну ціну з доставкою.

Ціна угоди на 0,03% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 11,82 млн грн.

Засновником столичної «Віссон Лайт» є Микола Яценко, а кінцевим бенефіціаром – її директор Ігор Кудленко. Однак раніше фірма належала ТОВ «Газтехпромсервіс» Віталія Бендерського, який також володіє ТОВ «Торговий дім «Альтер», до того – Надії Шкарупі, а перед нею – Олені Висоцькій.

Усього з жовтня 2015 року переможець отримав підрядів виключно в «Київтрансгазу» та «Черкаситрансгазу» щодо ремонту і техобслуговування обладнання на 21,04 млн грн.

Нині єдиним допущеним конкурентом із таким же товаром було столичне ТОВ «Комп’ю-Трейд» Сергія Крючатова, причому ніхто не знижував ціну на торгах. Крючатов також володіє ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «АРС» із Михайлом Лучуком. Лучук, за даними системи «Clarity-Project», раніше представляв ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», котре, як і ТОВ «Віт», через ПП «Виробничо-комерційна фірма «Рош» і ДочП «Торговий дім «Атлантіс» належить Володимиру Шерстюку.

За даними системи «YouControl», станом на 1 жовтня суперник мав податковий борг 467 тис грн. Він фігурує у двох кримінальних справах щодо фіктивного підприємництва.

Натомість п’ять інших компаній не допустили до аукціону через невідповідність товару технічним вимогам, відсутність документів на підтвердження відповідності вимогам та/або відсутність чи недоліки оформлення авторизаційних документів від виробника тощо. Серед них ТОВ «Центр технічної інформації», ТОВ «Укртехноресурс», ТОВ «Юніфай Трекінг», ТОВ «АМ Інтегратор Груп» і ТОВ «Компанія Транстрейд Інвест».