ПрАТ «Київспецтранс» 25 вересня за результатами тендеру замовило ТОВ «Будівельна компанія «Адамант» реконструкцію сміттєзвалища у селі Підгірці Обухівського району Київської області за 326,49 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2020 року виконають реконструкцію і технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів №5. Зокрема підготують територію, збудуть основні, підсобні та обслуговуючі об’єкти, інженерні мережі та споруди, а також влаштують освітлення і дорогу та благоустроять територію.

Підсумкова відомість ресурсів та кошториси не опубліковані ані замовником, ані підрядником, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів та обладнання з ринковими цінами на предмет можливого завищення.

На заробітну плату піде 5,84 млн грн., тобто 1,8% загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 0,4% –  1,16 млн грн. Ціна угоди на 2% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 334,53 млн грн.

Мукачівський «Адамант» входить у держкорпорацію «Укрбуд», діяльність якої контролює нардеп Максим Микитась і Юрій Пелих. Засновниками є фірми «Добробуд», «Укртрансбуд», «Шляхо-будівельне управління №14» і «ЮТЕМ-інжиніринг», а кінцевими бенефіціарами – Олег Березовський, Костянтин Будьонний та Андрій Стальний.

ТОВ «Альтіс-Констракшн» Олександра Глімбовського, тестя екс-голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, пропонувало трохи нижчу ціну, але відмовилось підписувати договір, тож його відхилили. Дорожчим допущеним конкурентом було ТОВ «Будівельна компанія Еннойл» Дениса Валерійовича Калашнікова зі статутним капіталом 100 грн., чиїм підписантом є Наталія Анатоліївна Калашнікова – екс-директорка ТОВ «Еннойл» тоді ще Валерія Анатолійовича Калашнікова (нині фірмою під новою назвою «Шормікс» володіє Мухамамадамір Жора Огли Журабеков). Крім того, жінка з такими ПІБ володіє та керує ТОВ «Українська міжрегіональна будівельна експертиза».

Ще чотири фірми не допустили до аукціону: ПП «Теплобудсервіс» – за відсутність низки документів, ТОВ «Будівельна компанія «Олімпікс» і ТОВ «Хозхімсервіс» – за нестачу техніки, ТОВ «Будівельна компанія «Сучасні будівельні рішення» – за нестачу техніки і відсутність тендерного забезпечення, форми тендерної пропозиції та договірної ціни.

Відзначимо, що замовник вимагав таку мінімальну кількість будівельної техніки:

• автогрейдери середнього типу, потужністю  не менше 121 кВт [165 к. с.] – 2 од.;
• екскаватори пневмоколісні одноковшеві дизельні, ємність ковша 0,5 куб. м – 2 од.;
• екскаватори гусеничні одноковшеві дизельні, ємність ковша 1 куб. м – 2 од.;
• бульдозери, потужність не менше 79 кВт [108 к. с.] – 3 од.;
• бульдозери, потужність не менше 96 кВт [130 к. с.] – 3 од.;
• автомобільні крани для спорудження ліній електропередачі, вантажопідйомність не менше 16,0 т, виліт стріли 21,75 м – 1 од.;
• автомобільні крани, вантажопідйомність не менше 14,0 т – 1 од.;
• автомобілі-самоскиди, вантажопідйомністю не менше 10 т – 8 од.;
• котки дорожні причіпні кулачкові, маса не менше 8 т – 2 од.

Акціонерами «Київспецтрансу» є Департамент комунальної власності КМДА (51%) та Ігор Тинний (47%), бізнес-партнер родини секретаря РНБОУ Олександра Турчинова та нардепів від «Оппозиційного блоку» Сергія і Юлії Льовочкіних.

Нагадаємо, у червні «Київспецтранс» замовив ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Екософт» реконструкцію та модернізацію комплексу підготовки, переробки і знешкодження фільтраційних вод полігону в Підгірцях за 127,25 млн грн.

Військова частина 2428 Державної прикордонної служби України 20 вересня уклала угоду з ПрАТ «Датагруп» про модернізацію телекомунікаційної системи ДПСУ на 85,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Додаткову закупівлю в того ж постачальника провели за переговорною процедурою для сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами від нього. Саме «Датагруп» із 2011 року розгорнула і супроводжувала систему супутникового зв’язку та систему визначення місцеположення кораблів, катерів та літаків ДПСУ.

Цьогоріч поставлять обладнання і софт, а також виконають монтаж, налаштування і пусконалагодження. Гарантійний строк на обладнання Cisco та послуги становить рік, на інше обладнання – два роки. Ціни окремих складових комплектів обладнання невідомі.

Передбачено виплату авансу в розмірі 70% протягом 20 днів після укладення угоди і виставлення рахунку. Постанова Кабміну №117 дозволяє таку передоплату на строк до трьох місяців під час закупівель для забезпечення недоторканності державного кордону.

Фірму «Датагруп» заснували у 2001 р. Олександр Кардаков, Олександр Данченко, ЗАТ «Інком» того ж Кардакова навпіл з Сергієм Скуртовим, а також ЗАТ «ІКС-Україна».

Наразі у «Smida» офіційним власником 95% акцій значиться кіпрська компанія «Датагруп Холдинг Лiмiтед», заснована 2008 р. Два роки директором цієї фірми, згідно кіпрського реєстру, був Кардаков, пізніше ці функції перевели на кіпріота Георгіа Хрисостоміду.

Власниками «Datagroup Holding Limited» торік були три вірґінські офшори – «Prestige Advisors INC.», «Mendax Invest & Finance INC.», «Custos Invest & Finance INC».

Директором «Датагруп» до кінця 2014 р. був Олександр Данченко. Після того, як він став народним депутатом від «Самопомочі», компанію очолив Максим Смілянець. Нині ж, за даними держреєстру, директором є Михайло Шелемба, а кінцевий бенефіціар відсутній.

У серпні 2016 року Антимонопольний комітет дозволив купити половину акцій «Датагруп» тодішньому міноритарію – заснованій екс-міністром фінансів Наталією Яресько інвесткомпанія «Horizon Capital». У вересні 2016 року прес-служба останньої повідомила про отримання операційного контролю над «Датагруп» – понад 70% акцій.

ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» у серпні уклав чотири угоди з ПАТ «Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» про передпроектні роботи щодо будівництва енергоблоку №5 на загальну суму 3,54 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2019 року підрядник має виконати по 1 680 грн. за людино-день:

• за 1,38 млн грн. – розрахунок водогосподарського балансу по річці Стир, у тому числі у створі водозабору РАЕС;
• за 1,19 млн грн. – аналіз існуючих міжсистемних зв’язків Західного та Центрального регіонів Об’єднаної енергетичної системи України з метою визначення оптимальної схеми підключення до енергосистеми;
• за 596 тис грн. – аналіз існуючої інфраструктури РАЕС для заміщуючого енергоблоку;
• за 378 тис грн. – обстеження та оцінку технічного стану насосної додаткової води.

Нагадаємо, у 2016 році РАЕС так само без торгів за допороговою процедурою замовила «Енергопроекту» техніко-економічний аналіз будівництва блоку №5 за 500 тис грн.

Нині «Енергопроект» на чверть належить Фонду держмайна, ще на чверть – «A.S.O. Group OÜ» (Естонія). Членами правління цієї естонської фірми є кияни Ганна Шишова та Олег Віберг, які також володіють ТОВ «Мегарон» разом з Оленою Шишовою.

Крім того, ще чверть акцій «Енергопроекту» зараз має ПрАТ «Міжнародна енергетична компанія», яка у свою чергу належить ПрАТ «Міжнародна інвестиційна група» Федора Дубового – батька екс-нардепа від «Батьківщини» Олександра Дубового.

Раніше частки приватних акціонерів в «Енергопрокті» належали російському ВАТ «Група Е4» і кіпрській «Antosen Ventures Ltd» зі складу російської групи «RU-COM» Михайла Абизова, який свого часу працював міністром по справам «відкритого уряду» Росії.

Верховний суд України залишив без задоволення касаційну скаргу прокуратури Харківської області щодо розірвання договору підряду на реконструкцію трамвайного переїзду у Харкові вартістю 12,33 млн грн. Про це написав «Харківський антикорупційний центр» (ХАЦ) з посиланням на ухвалу суду.

Мова йде про трамвайний переїзд по вул. Хмельницького – просп. Московському. Харківська прокуратура направила до облГоспсуду позов про визнання недійсними торгів, проведених у 2017 р., та договору підряду на реконструкцію трамвайного переїзду вартістю 12,33 млн грн.

В суді прокуратура вказувала, що виявила закупівлю, де обидві тендерні пропозиції учасників не відповідали обов’язковим вимогам документації та законодавству. Зокрема, переможець торгів – ТОВ «Елавтопас» – не підтвердив наявність працівників відповідної кваліфікації, а також обладнання та матеріально-технічної бази. Крім того, не підтвердив свій досвід виконання реконструкції трамвайних колій і переїздів аналогічними договорами.

На думку прокуратури, торги мав відмінити замовник. Однак вони відбулися. Більше того, із визначеним переможцем уклали договір підряду. Замовником торгів був Департамент інфраструктури Харківської міської ради.

Суди всіх трьох інстанцій вирішили, що «Елавтопас» надав всі документи та інформацію, які вимагалися Департаментом інфраструктури Харківської міської ради.

Суд зазначив, що у ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» прокуратуру не зазначено як орган, на який покладено здійснення державного регулювання та контролю у сфері закупівель. Тільки орган державного фінансового контролю в Україні (а не органи прокуратури) уповноважений на перевірку держзакупівель та встановлення порушень Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд встановив, що Північно-східний офіс Держаудитслужби не здійснював щодо Департаменту інфраструктури міськради державного фінансового контролю ні у формі державного фінансового аудиту, ні перевірки держзакупівель, ні інспектування.

Суд звернув увагу, що рішення тендерного комітету може бути скасоване виключно ним самостійно або за рішенням АМКУ, прийнятим за результатами розгляду скарг та яким зобов’язано замовника повністю або частково скасувати свої рішення.

В 2017 році роботи на трамвайному переїзді вул. Богдана Хмельницького – просп. Московському не виконувались. Роботи заплановано почати в січні 2019 року та завершити до кінця 2019 року.

ХАЦ нагадує, що у 2017 р. відбулось 4 аукціони на реконструкцію трамвайних переїздів на загальну суму 88,2 млн грн. Всі 4 підряди розіграли між собою ТОВ «Елавтопас» та ТОВ «Харспецбуд». Всі 4 аукціони виграв ТОВ «Елавтопас». На всі 4 закупівлі подавалися однакові пропозиції «Елавтопас» та «Харспецбуд», з абсолютно однаковим пакетом документів.

На той час власником «Елавтопас» була Ольга Голінка, а директором Ірина Ладиженська. Зараз власником «Елавтопас» є Аркадій Микитась, а керівником з 6 липня 2018 року – Костянтин Марченко. Голінка входить до кооперативу «Маленька Швейцарія» разом з родичами директорів харківських транспортних КП – Оленою Палант, Валерієм Липовим та Тетяною Дорош.
Ірина Ладиженська була керівником ТОВ «Транс-Техно-Сервіс», яке в 2011 році вже виконувало роботи по реконструкції трамвайних переїздів. До цього підприємства також мав відношення екс-директор КП «Горелектротранс» Олексій Палант та Вадим Сингуцький.

Субпідрядником «Елавтопас» залучив ПАТ «Південспецбуд», яке знаходиться на вул. Джанкойській, 76. Раніше однаковий номер телефону та однакову адресу на Джанкойській з «Південспецбуд» мав «Південспецбуд Інженерінг», керівником якого є Карина Водовозова – родичка віце-мера Харкова Євгенія Водовозова, який курує Департамент інфраструктури міськради.

Від «Наших грошей»:

Згідно з даними системи «Прозорро», у 2017-2018 рр. ТОВ «Елавтопас» виграв тендерів на загальну суму 296,10 млн грн.

ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» 3 вересня уклало угоду з компанією «IAI industrial systems B.V.» (Нідерланди) про закупівлю обладнання і послуг на 1,68 млн євро, або 55,23 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 16 березня 2019 року поставлять і змонтують автоматичну систему для персоналізації бланків паспортів BookMaster One, а також забезпечать її технічну підтримку.

Голландська «IAI industrial systems B.V.» виробляє лазерні та оптичні системи для персоналізації захищених паспортів і карток, безпеки банкнот і документів.

Нагадаємо, у липні 2017 року цей комбінат замовив голландському виробнику «IAI industrial systems B.V.» автоматичну систему для персоналізації паспортів за співставною ціною 1,70 млн євро. За даними прес-служби Мінекономрозвитку, тоді йшлося про систему BookMaster One #351 потужністю 500 паспортів за годину.

Співробітники Служби безпеки України затримали на одержанні хабара заступника начальника головного теруправління юстиції у Чернігівській області, начальника обласної  державної виконавчої служби Сергія П’ятницю.

Про це пишуть «Sumy.Today».

Оперативники СБУ встановили, що посадовець вимагав від підлеглих 50% від нарахованого їм грошового заохочення. Оперативники СБУ затримали чиновника під час передачі йому 35 тис грн. керівником одного з районних підрозділів.

Кримінальне провадження щодо Сергія П’ятниці відкрито за ч. 4 ст. 368  Кримінального кодексу України (передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі для чиновників категорії «Б»)

Раніше Сергій П’ятниця керував державною виконавчою службою міста Суми, де був фігурантом двох кримінальних справ. Проте тоді одну справу закрили, а в іншій його дружина стала свідком. Остання справа стосується зникнення партії конфіскованих iPhone. Ці смартфони розподілялися через виконавчу службу, яку очолював П’ятниця, а один зі зниклих iPhone поліцейські знайшли у його дружини.

Від «Наших грошей»

В декларації за 2017 рік Сергій Миклайович П’ятниця вказав, що його дружині Наталії належить житловий будинок в Сумах площею122 кв м. У власності дружини посадовця взяте в кредит Toyota Yaris (2015 р.в.),  сам він користується Toyota Rav4 2.0. (2011 р.в.), яке належить Світлані Миколаївні Іваненко. П’ятниця не задекларував жодних заощаджень сім’ї.

Під виглядом дров з України експортують виробникам меблів Євросоюзу нормальну деревину. При цьому найбільшими експортерами є державні лісгоспи, які контролює товариш генпрокурора Юрія Луценка, підрахував Юрій Віннічук у «Бізнес. Цензорі».

Дровами та деревиною для спалювання в Україні вважаються колоди довжиною до двох метрів з певною якістю деревини (сучкуватість, тощо). Однак при неуважному ставленні до цієї якості дровами можна назвати деревину, з якої можна робити меблі.

Відтак за підрахунками видання, найбільшими отримувачами українських «дров» в Євросоюзі у 2018 році є такі виробники меблів, як румунські компанії Egger та Kronospan, компанія з Угорщини Swisskrono, а також австрійський виробник пиломатеріалів австрійська Pisec Gesellschaft.

У першому півріччі з України вивезли «дров» та «паливної» деревини щонайменше на $560,30 млн. З цієї суми $324,85 млн припало на експорт державних лісових підприємств. Агентство лісових ресурсів України очолює Володимир Бондар, який знаходиться у близьких дружніх стосунках з генеральним прокурором Юрієм Луценком. Про причетність Генпрокуратури до контрабанди лісу говорив і колишній виконуючий обов’язки голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан, який входить до команди прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

Від «Наших грошей»

Родина Юрія Луценка безпосередньо причетна до лісового бізнесу. Син генпрокурора Олександр Луценко (той самий, що раніше працював у цигарковому монополісті «Тедіс Україна») є співвласником ТОВ «Грин вейв» (Київ) і ТОВ «Грандвуд груп» (Біла Церква), у яких в видах діяльності лісозаготівлю та лісопильне виробництво.

У «Грін вейв» партнером Луценка-молодшого є Віталій Морозюк, який є директором луценківської фірми ТОВ «Бел фам».

У «Грандвуд груп» партнерами ген прокурорського сина є Юрій Соколов, Андрій Горбатюк та Олександр Наумик. І всі вони разом з Луценком-молодшим є власниками ще однієї лісопилки в Рокитному Рівненської області – ТОВ «Веар».

Наумик відомий як юрист власника мережі супермаркетів АТБ Геннадія Буткевича. На Наумика зареєстровані частки у ТОВ «Українська постачальна група» та ТОВ «БР «Логістикс», він є членом опікунської ради у дитячій громадській організації «Футбольний клуб «Ювілейний», заснованій співвласником АТБ Євгеном Єрмаковим.

Наумик також мав справу з дружиною генпрокурора Іриною Луценко, яка рік тому продала Наумику якесь рухоме майно за 1,89 млн грн. (можливо стару автівку, бо після цього вона відразу купила новий Mercedes Benz GLS 350D вартістю 2,43 млн грн.).

Нагадаємо, колишній співробітник Генпрокуратури Дмитро Сус у суді заявив, що Буткевич – «найліпший друг Луценка». В останній рік Держгеонадра та суди передали низку спецдозволів на користування надрами фірмам, що належать самому Буткевичу та Єрмакову і іншим представникам АТБ.

Наумик є співзасновником ТОВ «АЛД» (розвідка нафти і газу) разом з Володимиром Євдокимовим, який був заступником міністра МВС Юрія Луценка у 2000-х роках. Сус згадував Євдокимова разом з Буткевичем своїх показах по справі члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського, якого обвинувачують у незакінченому замаху на шахрайське заволодіння  $500 тис. Мовляв Євдокимов давав вказівки слідчим ГПУ, які формально є підлеглими Юрія Луценка, що робити по справі, пов’язаній з нардепом від Сергієм Рибалкою, який зі скандалом розвівся з донькою Буткевича, після чого на нардепа почали тиснути колишній тесть і Генпрокуратура.

Євдокимов також має частку у ТОВ «Централ білдинг менеджмент» (село Лісники Києво-Святошинського району), що займається лісозаготівлею. Тут його партнерами є Вікторія Лаврега і Костянтинг Хворостяний.

Фірми «Веар», «Грандвуд груп» та «Централ білдинг менеджмент» напряму не значаться серед експортерів українських “дров”.

Найбільші експортери «дров» та «паливної» деревини України у першому півріччі 2018 р.

Дані: джерело «Бізнес. Цензору» на митниці

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Вуличне відеоспостереження Києва отримало свого монополіста. Якість нової системи від цього не виграла.

Останній свій штрих монопольна схема отримала у серпні. Тоді Окружний адміністративний суд Києва відмовився скасувати рішення АМКУ, яке зацементувало монополію на вуличні відеокамери для Києва.

Позивачем виступило ТОВ «Українські будівельні рішення». Це дистриб’ютор обладнання «Huawei», що кілька років боровся за частину багатомільйонних замовлень по створенню вуличної системи відеоспостереження у Києві (компанія також представляє обладнання інших виробників, але в межах цього тексту будемо називати її «хуавеївці» суто для скорочення). Боровся безуспішно: з подачі замовника всі кошти йдуть невеликому колу постачальників обладнання іншого світового виробника – «Hikvision».

Як і будь-яку штучну монополію, цю вибудовували через державні закупівлі у кілька етапів.

На першому – заточували тендерну документацію таким чином, щоб її вимоги могли задовольнити лише дистриб’ютори обладнання конкретного виробника («Hikvision»).

На другому – оголосили, що система не працюватиме, якщо раптом уже замовлене обладнання одного виробника змішати з обладнанням будь-якого іншого.

Антимонопольний комітет попервах зносив ці заточки з відкритих торгів. Але замовник вперто відміняв торги «через відсутність потреби», а потім оголошував нові, з новими творчими задумками. До того ж «хуавеївці» змогли оскаржити  не всі закупівлі через їх велику чисельність (для кожної вулиці Києва окремо).

Зрештою все дійшло до переговорної процедури оптової закупівлі наприкінці 2017 року. І АМКУ вже не зміг її знести (про це нижче у розділі «Як створювали монополію»).

Відтак історія перемістилась до судових залів. Суди ще можуть тривати, але перші рішення засвідчили лояльність дилерам «Hikvision».

Якщо і замовник, і АМКУ, і суд – опинились на одному боці, то може це якраз той випадок, коли штучність монополії не на шкоду, а на благо?

Перші результати тестування системи доводять, що це не так.

Але давайте про все по порядку.

Що отримали кияни: якість продукту

Наприкінці серпня у київському центрі обробки даних відбулася робоча зустріч представників КМДА і представників ринку, учасники якої поставили під сумнів ефективність освоєння коштів на системі «Безпечне місто Київ». Присутній на оглядинах Антон Мешковой з фірми «IQ Trading» резюмував, що у нинішньому вигляді система не є аналітичним інструментом, яка б працювала на випередження, а «просто реалізує функцію спостереження в режимі реального часу». А це м’яко кажучи не те, за що ми платили і що нам обіцяли.

Деякі учасники зустрічі відкрито підтвердили ці висновки. Департамент інформаційно-комунікаційних технологій жодного спростування не публікував. Отож, в надії, що ситуацію ще можна виправити і більше 400 мільйонів гривень не були витрачені намарно, процитуємо основні зауваження до системи:

• Відсутні функції детекції неправильного паркування і розпізнання номерів
• Немає аудіодетекції (звукової аналітики)
• У ході демонстрації камер з функцією розпізнання номерів з’ясувалось, що у нічний час велика кількість камер не бачить номер транспортного засобу і, відповідно, не розпізнає його. Причина – недостатні технічні параметри.
• Немає функціоналу інтелектуального пошуку. Пошук у архівах здійснюється шляхом його перемотування. Відсутні пошук по руху, зафіксованому у кадрі, або ж пошук по метаданих від смарт-камери.
• Відсутня система реакції на «аналітичні» модулі, влаштовані в камери. Виходить, що оператори системи дивляться онлайн-відео і вивчають архів за зовнішньою заявкою, але не працюють з журналами подій і тривог в системі.
• Система розпізнавання автомобільних номерів і система розпізнавання облич – окремі системи з окремими інтерфейсами, і обробляються вони окремо, в ручному режимі.

Ціна питання

Оснащення вулиць Києва нібито «розумними» відеокамерами здійснюється в рамках концепції «Kyiv Smart City 2020», прийнятою Київською міськрадою. Співкоординаторами ініціативи виступили Ярослава Бойко, донька нардепа Юрія Бойка, та керівник Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров (про його стосунки з підрядниками див. нижче «Головні фігуранти).

Перші договори були підписані взимку 2016 року. Замовником тоді виступив Апарат виконавчого органу КМР (КМДА). Цей розпорядник у рамках реалізації проекту витратив загалом 29,85 млн грн.

Пізніше кошти по проекту проходили уже через спеціально створене комунальне підприємство «Інформатика».

Загалом у «Прозорро» опубліковано 76 договорів, що стосуються створення системи. Їхня загальна вартість – 411 мільйонів гривень (див. розкладку по усіх закупівлях, проведених Апаратом виконавчого органу КМР (КМДА) та «Інформатикою» у 2016-трьох кварталів 2018 року).

Як створювали монополію

Перші кошти по проекту, майже 30 мільйонів гривень, які пройшли через апарат виконавчого органу КМР (КМДА), розійшлись між трьома компаніями (ТОВ «Каргон», ТОВ «НПО Інфотех» і ТОВ «Техком-Сервіс»).

Цей етап закупівель можна назвати прозорим в частині публікації інформації про ціну обладнання. Мерський апарат не боявся публікувати повну калькуляцію системи. Ось, наприклад, стільки коштували послуги з монтажу та проектні послуги у рамках створення системи на мосту Патона.

Однак, у період, коли тендерами почало займатися КП «Інформатика», – все стало складніше. По-перше, на закупівлі почали підтягуватись непрошені учасники. По-друге, зростаюча прогресія витрат стимулювала громадськість пильнувати за закупівельним процесом уважніше.

Аби замести сліди першопрохідців, на тендери вирішили залучати більшу кількість «співпричетних» фірм, тендерні документації почали виписувати під одного виробника, а із договорів зникла попунктна інформація про ціну. Тепер почали закуповувати дивні комплекти, в які включали кілька камер, блоки живлення, кабелі, телекомунікаційні шафи, і ціну вказували не за кожен окремий предмет, а за весь цей комплект (див. «Заробити на монопольному вуайеризмі»). Отож перевірити закупівельні ціни на предмет ринковості відразу стало неможливим.

Пік боротьби учасників українського ринку із замовником та кількома дилерами Hikvision припав на період розгляду скарг в АМКУ – хуавеївці почали успішно оскаржувати тендерні «заточки» документацій під «Hikvision».

Замовник всіляко опирався від нібито підігрівання останнім, запевняючи уповноважених, що закупівлі проходять у дусі змагальності, відкритості та прозорості. При цьому, орган оскарження системно зносив то один, то інший «відсікач».

З часом «Інформатиці» набридло бігати в АМКУ, і врешті комунальники оголосили переговорну закупівлю обладнання на 120 млн грн у одного постачальника ТОВ «Інтелекшуал констракшн».

«Переговорку», без жартів, пояснили відсутністю конкуренції на ринку. Попри те, що комунальники довгий час відстоювали в АМКУ саме наявність конкуренції. Наприклад, придумавши ексклюзивну вагу камери, під яку не підпадали вироби «Хуавей», вони довго шукали, хто б ще у світі робив камери з такою вагою окрім «Хіквіжина». І не знаходили, а тому АМКУ і зносив ці заточки.

Алібі для рішення по переговорці послугували висновки консультативного повідомлення експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту, згідно з якими, єдиним виконавцем послуг може бути одна-єдина компанія, згадане «Інтелекшуал констракшн».

Дилери «Huawei» поскаржились на дії «Інформатики» в АМКУ. На розгляді скарги аргументи комунальників виглядали вкрай серйозно: ті відрапортували, що використовуване досі обладнання «Hikvision» є несумісним з програмним забезпеченням (аналітичними модулями) інших виробників. Ба більше, антимонопольникам повідомили, що при використанні програмних модулів сторонніх виробників буде анульована гарантія на все раніше замовлене обладнання компанії «Hikvision».

Озвученим, але до кінця недослідженим залишився той факт, що станом на жовтень минулого року із 5 тисяч встановлених смарт-камер принаймні 3% були камерами виробництва «Huawei». Про це говорили представники «Інформатики» у ході розглядів скарг в АМКУ. Тобто камери конкурентів все-таки могли працювати в системі.

Після програшу в АМКУ, хуавеївці ініціювали два судові процеси у дусі «поверніть усе як було» – за скасування рішення органу оскарження (із АМКУ) та за визнання недійсним договору, укладеного в рамках неконкурентної «переговорки» (із КП «Інформатика»).

Закордонний досвід прозорості

Закритість закупівельних цін виглядає особливо негарно у порівнянні з закордонним досвідом бюджетних закупівель обладнання «Hikvision». За кілька годин моніторингу нам вдалось знайти ціни на обладнання цього виробника в Чехії, Словаччині, Казахстані, Росії тощо. Жодних секретів.

Ймовірно, це пояснюється тим, що наші ближні та віддалені сусіди з різних сторін не трактують ці ринки як «монопольні». Ось, наприклад, розмаїття постачальників обладнання «Hikvision» у Чехії.

До слова, ті ж чехи не бояться «знешкодити» усю систему відеоспостереження через несинхронізованість продуктів різних виробників – і у межах доцільного дозволяють суміші різних найменувань.

Головні фігуранти

Як ми уже згадували, перші мільйони по проекту пішли компаніям «Каргон», «НПО Інфотех» та «Техком-Сервіс».

Про їхні зв’язки, або ж щонайменше усні домовленості про «ненапад», свідчить сукупність фактів.

«Техком-Сервіс» зареєстроване на Артура Шевцова. Свого часу цю компанію представляв Олександр Григоренко, який до осені цього року також був одноосібним власником ТОВ «Техсервіс-Інженірінг». Переплетена діяльність компаній «Техком-Сервіс» та «Техсервіс-Інженірінг» підтверджується використанням у різні часи двох спільних контактних номерів.

Саме ця компанія, «Техсервіс-Інженірінг», довгий час грала роль ідеального конкурента на державних тендерах для трійки згаданих фірм: на частину тендерів, де компанія не перемагала, вона приходила без авторизаційного листа від виробника.

«НПО Інфотех» – це компанія, за місцем реєстрації якої знаходиться один із двох сертифікованих у Києві сервісних центрів компанії «Хіквіжн». Друга така компанія – ТОВ «Віатек». Співвласником обох фірм є Віктор Маковенко. Показово, що саме ці дві компанії імпортують в Україну обладнання «Хіквіжн», при чому, використовуючи одного на двох митного брокера.

«Каргон» ділять Ксенія Карельських, Олег Сохан та Валерія Пірус, а керівником є Денис Карельських. Він же, разом з Валерією Пірус, були першими співзасновниками ТОВ «Інтелекшуал констракшн».

Директором Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій є Юрій Назаров. Протягом 2003-2008 років працював на керівній посаді у ТОВ «САП Україна».

У 2008-2014 роках Назаров був співзасновником у фірмі «Конім груп», яка за часів Януковича була одним з постачальників софту SAP для «Нафтогазу України», що контролювався Юрієм Бойком.

А на зламі 2014-2015 років був керівником ТОВ «Сігнум ІТ». На своїй сторінці у LinkedIn, Назаров згадав про роботу у «Сігун ІТ», зробивши одруківку у назві фірми.

«Сігнум ІТ», яким керував Назаров, розташоване на вул. Мельникова, 22 у Києві. Це місце масової реєстрації, однак, за дивним збігом, тут же прописане ТОВ «Новітні цифрові технології», яке отримало 13,79 млн грн від підконтрольного Назарову КП «Інформатика» у межах закупівлі обладнання для системи. «Новітні цифрові технології» цікаве ще й тим, що через павутинку зв’язків може бути знайомим ще з п’ятьма основними постачальниками відео обладнання для Києва, серед яких – ТОВ «Білінтех Україна». А останнє, згідно з судовими матеріалами, у період 2014-2017 років було замовником робіт у «Каргону» (детальніше про ці зв’язки тут).

Юлія Костюк, «Наші гроші»

КП «Київтеплоенерго» 27 вересня уклало угоду з ПАТ «Київенерго» щодо викупу майна і техніки на 269,49 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

З усіх коштів 80,96 млн грн. піде на 200 транспортних засобів і машин, серед яких найдорожчими є автокрани, екскаватори і вантажні шасі більше ніж по 1 млн грн.

Ще 188,53 млн грн. відведено на 46 тис одиниць майна, яке мали передати до 1 жовтня.

Найдорожчою в переліку майна виявилась гідромуфта 650 SVTL за 4,34 млн грн.

Дві наступні позиції зайняли ділянка тепломережі від теплової камери TK404 до TK315 по вулиці Саксаганського за 3,67 млн грн. і ділянка Т/М-9 від ТЕЦ №6 за 3,66 млн грн.

Роботи з визначення базової лінії обсягів викидів парникових газів обійшлись комунальникам у 2,36 млн грн. Ще 907 тис грн. заплатять за 207 т антрацитне вугілля АО (25-70) по 4 728 грн. за тонну.

Також у переліку є засоби захисту від підслуховування: пристрої захисту мовної інформації «Базальт-4ГА» за 179 грн. та «Базальт-2ГС» за 128 грн., генератори шуму «Базальт-5ГЕШ» за 12 тис грн. та «Марс ТЗО 4-2» за 2 тис грн.

Крім того, в опис майна включили штучну ялинку за 7 тис грн. і кущі бузку по 15 грн. Багато майна, у тому числі офісні меблі, оцінено у одну копійку.

У 2001 році КМДА уклала з акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва. У 2016 році Київрада припинила дію угоди, після чого почалось повернення енергокомплексу в управління місту. Однак цьогоріч у квітні Київрада подовжила дію угоди до 31 липня для проходження опалювального сезону 2018/2019 років у частині користування майном ТЕЦ №5, ТЕЦ №6 і сміттєспалювального заводу «Енергія». У травні постачальником гарячої води та опалення у Києві замість «Київенерго» визначили «Київтеплоенерго», але для надання цих послуг йому потрібно передати не лише об’єкти комунальної власності, а й низку інтегрованих в енергокомплекс додаткових допоміжних приладів, інструментів, обладнання, машин, механізмів тощо, які належать «Київенерго».

Перелік останніх склало ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства», підтвердивши, що вони можуть бути викуплені за переговорною процедурою. В обґрунтуванні сказано, що у разі «закупівлі елементів для технічного обслуговування окремими групами можливі зупинки у роботі системи теплопостачання міста». Також замовник пише, що теплоенергетичний комплекс Києва є взаємопов’язаною системою активів незалежно від форми власності майна, тож зупинка його роботи спричинить техногенну катастрофу, яка може призвести до розбалансування усього енергетичного ринку України та інших негативних незворотних процесів.

Генеральна прокуратура України 28 вересня за результатами тендеру замовила ТОВ «ВіДі автострада» 16 легкових автомобілів на загальну суму 9,20 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить одну автівку Toyota Camry у комплектації Prestige 2018 р.в. за 925,8 тис грн. Авто матиме подушки безпеки, бортовий комп’ютер, оздоблення сидінь комбінованою шкірою з перфорацією, камеру заднього виду з динамічними графічними підказками, клімат-контроль, аудіосистему з кольоровим багатофункціональним сенсорним дисплеєм, підігрів передніх сидінь.

У автосалонах Toyota Camry у комплектації Prestige продають за 958 тис грн., у базовій комплектації Camry можна придбати за 809 тис грн.

Крім того підприємство поставить 15 автівок Toyota Corolla по 553 тис грн. на загальну суму 8,30 млн грн. Автомобіль матиме подушки безпеки, бортовий комп’ютер, дві розетки 12В, у тому числі для пасажирів 2-го ряду.

Toyota Corolla у комплектації, подібній тій (Corolla Live 1,6 CVT (варіатор), яку купила Генпрокуратура, можна придбати за 568 тис грн. У базовій комплектації ціни стартують від 459 тис грн.

На торгах конкурентом ТОВ «ВіДі автострада» було ТОВ «Автосаміт Лтд» Таріела Васадзе, чия пропозиція була вищою – 9,39 млн грн. Очікувана вартість склала 9,90 млн грн. Під час аукціону фірми не зменшували запропоновані суми.

На торгах також хотіло взяти участь ТОВ «Авто-плаза», але його пропозиція була відхилена через ненадання копії аналогічного договору від замовників, з яким було укладено договори.

ТОВ «ВіДі автострада» входить в групу «ВіДі» Віталія Джуринського.

Як повідомляли «Наші гроші», у вересні минулого року Генпрокуратура придбала 15 автівок Toyota Corolla за 9,27 млн грн. (по 619 тис грн.) та два авто Toyota Land Cruiser 150 Prado на загальну суму 2,55 млн грн.

Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка 25 вересня розпорядження про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею понад 109 га під будівництво та обслуговування наземних фотоелектричних сонячних електростанцій.

Про це пишуть «Наші гроші. Львів».

Було підписано чотири розпорядження, з яких випливає, що ділянки були вилучені з користування державного підприємства «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка».

Три ділянки знаходяться на території Березинської сільської ради Миколаївського району. ТОВ «Променейра» отримало дозвіл на розробку проекту на ділянку орієнтовною площею 22,8 га, ТОВ «Солар Енерджі Парк» – 26 га, ТОВ «Солар Грін Парк» – майже 28 га.

Ще одна ділянка розташована за межами населеного пункту с. Крупське на території Розвадівської сільської ради Миколаївського району. Проект на 32,5 га розроблятиме ТОВ «НР Солар Парк».

Усі чотири компанії пов’язані з народними депутатами від БПП Богданом та Ярославом Дубневичами.

Товариства «Променейра», «Солар Енерджі Парк», «Солар Грін Парк» та «НР Солар Парк», які зареєстрували лише у червні-липні цього року, засновані ТОВ «Ліг Енергія». Бенефіціарними власниками є Роксолана Пиртко, донька Ярослава Дубневича, і Валдіс Родзіньш (Латвійська республіка).

Після розробки проектів голова ЛОДА ще має їх затвердити.

Брати Дубневичі минулого року відкрили свою першу СЕС «Озерна» потужністю понад 10 кВт в Яворівському районі на Львівщині

ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України 28 вересня за результатами тендеру замовило ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Медирент» розробку софту на 18,96 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До середини 2019 року створять групу підсистем «Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту» із річною гарантійною технічною підтримкою за 17,54 млн грн. і комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) для неї за 1,41 млн грн. Замовник як адміністратор реєстру отримає всі майнові права на створений виконавцем софт.

Ще до аукціону ТОВ «Елеганс Україна» вимагало від замовника прибрати обмеження аналогічних договорів тими, що стосуються «створення/модернізації раніше створених Учасником загальнодержавних реєстрів, або інтегрованих комплексних інформаційних систем управління діяльністю органів влади загальнодержавного рівня». На думку фірми, ця дискримінаційна вимога означала, що аналогічним міг бути визнаний лише договір, укладений з органами влади загальнодержавного рівня. Однак ДП «НІС» відмовилось змінювати тендерну документацію, заявивши, що замовником аналогічного договору може бути будь-яке підприємство, яке замовляло в учасника вищеназвані послуги. В АМКУ скаржник не звертався.

Наразі під словосполученням «інтегрована комплексна інформаційна система» в Україні відома тільки ІКІС Пенсійного фонду, розроблена свого часу компанією «Атлас», яка згодом передала авторські права на систему пов’язаному із нею «НВП «Медирент».

Ціна угоди на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 19,20 млн грн.

Єдиним конкурентом на тендері НІС було ТОВ «Інфосейф Інноваційні технології» Катерини Дутканич, Марії Левченко і Віктора Жори, яке принесло аналогічний договір з «Медирентом» про розробку софту Інформаційно-телекомунікаційної системи Пенсійного фонду.

Засновниками «Медиренту» є Юрій Шутка і Роман Коваль, а директором – Юрій Боніславський, який у 2001-2008 роках очолював ДП «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України». Раніше його батько Анатолій Боніславський був замголови правління Пенсійного фонду, а у 2011 році – замдиректора згаданого ДП. Також у «Медиренті» працювала аналітиком Людмила Щипка, яка з 2000 року була замдиректора департаменту надходження доходів Пенсійного фонду.

У наглядову раду «Медиренту», за даними «Prozorro», входить Юрій Хандрос – помічник Станіслава Довгого, коли той був нардепом. Це батько нардепа Олеся Довгого з «Волі народу». Також Хандрос – нинішній партнер Тараса Довгого та дружини іншого нардепа від «Волі народу» Максима Микитася Наталії по фірмі «Ексімгруп лімітед».

За даними системи «Youcontrol», Хандрос значився засновником ТОВ «Софткей Україна», яким нині володіють Анатолій і Дмитро Зараховичі. Крім того, Хандрос реєструвався власником ТОВ «Інфосейф», засновником якої також значився Дмитро Зарахович. Цією фірмою раніше керував Віктор Жора – вищезгаданий співвласник нинішнього спаринг-партнера зі схожою назвою «Інфосейф Інноваційні технології».

Нагадаємо, через платіжний сервіс Зараховичів «UAPay» перераховується оплата витягів із реєстрів Мін’юсту, причому підтримка реєстру речових прав за півроку подорожчала у півтора раза. Ще одна компанія Зараховичів «Ес Ай Центр» фігурує у кримінальному провадженні щодо розтрати  грошей на реєстрах у Мін’юсті.

Крім того, «Медирент» фігурує у кримінальному провадженні про розтрати в Мін’юсті та ПАТ «Укртрансгаз».

Також «Медирент» розробив Єдину базу даних звітів про оцінку ФДМУ, платний доступ до якої оцінювачам і нотаріусам забезпечують чотири приватні електронні майданчики, що пов’язані між собою і мають один програмний код. Співзасновником одного з них є син екс-очільника КМДА Анатолія Голубченка – Артем Голубченко. Анатолій Голубченко та Олесь Довгий були заступниками мера Києва Леоніда Черновецького.

Управління ЖКГ Полтавського міськвиконкому 25 вересня без проведення відкритих торгів уклало два договори з ФОП Клименко Неля Миколаївна щодо капітального ремонту ліфтів на загальну вартість 2,04 млн грн.

Про це пише Дарина Сидницька в «Полтавщина» з посиланням на дані «Прозорро».

Неля Клименко відкрила ФОП у квітні цього року, а у серпні отримала ліцензію у ДАБІ на створення об’єктів архітектури. На наступний день після укладання угод – 26 вересня, їй виплатили 611 тис грн. у якості попередньої оплати за роботу.

Неля Клименко – мати Дмитра Клименка, який разом зі своєю дружиною Оленою також отримують замовлення від Управління ЖКГ на ремонт ліфтів в Полтаві. Спочатку замовлення отримувала  Олена Клименко — 24-річна флористка. Після того, як сума замовлень Олені Клименко почала наближатися до 5 млн грн., підряди стали замовляти її чоловіку. Адже для ФОП третьої групи оподаткування встановлено річний ліміт в 5 млн грн., і отримання доходу понад цю суму оподатковується вже ставкою 15% та вони повинні перейти потім на загальну систему оподаткування.

Підрядники УЖКГ Полтави Олена та Дмитро Клименки

Сам ФОП Дмитро Клименко упродовж трьох місяців підписав з управлінням ЖКГ угод на 11,1 млн грн., за якими йому вже перерахували 2,6 млн грн. З кінця вересня тепер ремонт в Полтавській мерії замовляють його матері.

Згадана ФОП Олена Клименко, яка перша з сім’ї почали отримувати замовлення на ремонт ліфтів, зізнавалася, що питанням виконання підряду займається Олександр Олепір. Він також підприємець, а ще зять депутата Полтавської міськради від «Совісті України» Володимира Левченка (виборчий список очолював мер Полтави Олександр Мамай, 14 вересня його та виконком депутати відправили у відставку – «НГ»). Пов’язане із депутатом Левченком ТОВ «Будкомплект» фактично замінив собою КП «Ремліфт». Товариству почали замовляти роботи, які раніше виконувало комунальне підприємство. Частину його техніки також передали «Будкомплекту».

В свою чергу ФОП Олександр Олепір почав отримувати підряди на ремонт ліфтів у Полтаві за рік після одруження із дочкою депутата Катериною Левченко — з липня 2017 року.

Підрядник УЖКГ Полтави Олександр Олепір та Катерина Левченко

З початку 2018 року Управління ЖКГ Полтави Олепіру робіт на суму 6,2 млн грн. Поки з них виплачено 4,8 млн грн.

Заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурно заявив, навіть після зміни влади місто вимушене продовжити користуватися послугами старих ФОПів через ризик, що ті не виконають ремонти до кінця.

14 вересня Полтавська міськрада обрала нового секретаря та новий склад виконкому.

Верховний суд залишив в силі постанову Вищого адмінсуду, якою було визнано, що «нуль гривень» у конкурсній пропозиції учасника закупівлі за послуги з технічної підтримки бази даних – за замовчуванням є недостовірною інформацією. Навіть якщо її підтверджують сам учасник та закордонний розробник.

Про це свідчить постанова Верховного суду від 25 вересня.

Історія стосується тендеру державного «Укрчастотнагляд» (нині – Український державний центр радіочастот), розіграного у 2016 році на користь ТОВ «Діалінк». Держпідприємство закуповувало послуги  з розробки системи, що дозволить користувачам зберігати мобільний номер, переходячи від одного оператора до іншого.

Тендерну документацію було складено під «Діалінк», а крім того замовник викинув усі дешевші пропозиції конкурентів «Діалінку» (детальніше у матеріалі «Мобільні номери перенесли до «охоронця» Порошенка»).

Одна із викинутих тоді компаній, ТОВ «Ес Ай Центр», оскаржила рішення замовника про своє відхилення в АМКУ. Колегія з розгляду тендерних скарг погодилась із доводами скаржника щодо неправомірності його відхилення.

У відповідь на це ТОВ «Діалінк» звернулось до суду. Перша та друга інстанції погодились із висновками антимонопольників.

У квітні 2017 року Вищий адміністративний суд став на бік «Діалінку» і скасував рішення адміністративної колегії АМКУ, у якому регулятор визнав неправомірним відхилення ТОВ «Ес Ай Центр» на підставі кількох пунктів, зокрема, за нібито недостовірну інформацію у конкурсній пропозиції. Йшлося про вказані «нуль гривень» за «послуги з технічної підтримки Централізованої бази даних перенесених номерів», у які замовник не повірив, після чого відхилив заявку учасника. Однак, викинута фірма успішно оскаржила це рішення в АМКУ. Після чого висновки регулятора скасував Вищий адмінсуд.

Вищий адмінуд постановив, що послуги з техпідтримки не можуть коштувати нуль гривень, навіть якщо учасник тендеру та виробник стверджують, що надаватимуть їх безкоштовно.

«Ес Ай Центр» викинули на основі трьох пунктів:

1. Подані учасником документи не підтверджують відповідність кваліфікаційному критерію «Наявність фінансової спроможності».

Суди І-ІІ інстанцій: Документація не містила окремих вимог щодо показників фінансових результатів учасників. «Ес Ай Центр» надало баланс та звіт про фінансові результати за 90 місяців 2015 року, листи-роз’яснення, за якими є новоствореною організацією і тому не подає фін звітності за 2014 рік. Також, є малим підприємством і не подає звіт про рух грошових коштів.

Вищий адмінсуд: Документи учасників про відповідність кваліфікаційним критеріям підлягають оцінці замовником та порівнянню з показниками таких самих критеріїв інших учасників з метою визначення найкращою пропозиції. Суд погодився із позицією замовника стосовно того, що відсутність документів, які доводять фінансову можливість компанії забезпечувати технічну підтримку АІС ЦБД ПН протягом майже чотирьох років, свідчать про не відповідність критерію «Наявність фінансової спроможності».

2. У пропозиції зазначена недостовірна інформація, адже у графі «Технічна підтримка АІС ЦБД прописаний вартісний показник «0 грн»

Суди І-ІІ інстанцій: документація не містила обмежень щодо суми, яку повинні зазначати учасники Процедури закупівлі у графі «Технічна підтримка АІС ЦБД ПН»). Словенська компанія Teletech d.o.o. на запит УДЦР повідомила, що ціна технічної підтримки в рамках зазначеного проекту вже включена у вартість Quadon TM SW, як зазначено в специфікації «Ес Ай Центр».

Вищий адмінсуд: наявність інформації про включення до ціни програмного забезпечення АІС ЦБД ПН у складі програмного забезпечення  Quadon TM ціни технічної підтримки не свідчить про те, що вартісний показник «Послуг з технічної підтримки складає нуль гривень». Одночасно, вказане є порушенням вимог ДКТ.

3. Пропозиція не відповідає технічним вимогам Додатку №3

Суди І-ІІ інстанцій: документація не містить умов, що всі базові складові АІС ЦБД ПН на етапі подання пропозицій конкурсних торгів повинні мати єдиний інтерфейс)

Вищий адмінсуд: погодився із твердженням замовника: «„Ес Ай Центр” зазначає, що КІЕ Workbench IDE функціонує на одному й тому же сервері, що і всі компоненти рішення Quadon TM, тобто рішення Quadon TM працює на платформі JBoss, яка є комерційною та має вартість. У своїй пропозиції конкурсних торгів ТОВ „Ес Ай Центр” не зазначило наявність програмної платформа JBoss та не вказало її вартість. Це є також невиконанням умов Документації в частині не визначення даної платформи у специфікації відповідно до вимоги до загального (системного) програмного забезпечення».

Аби підтвердити наявність різного правозастосування та оскаржити у Верховному суді висновки касаційної інстанції у справі, Антимонопольний комітет посилався на відмінність висновків двох судових кейсів при застосуванні одних і тих же норм матеріального права. Однак, Верховний суд вирішив, що згадані Комітетом судові рішення не дають підстав для висновку про неоднаковість їх застосування.

«Прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України», – пояснив Верховний суд.

Додамо, восени цього року одноосібним власником та керівником ТОВ «Діалінк» став Олександр Примак, а саму фірму перенесли із Києва у Краматорськ.

Раніше засновниками компанії були екс-депутат Київради від «Солідарності» Геннадій Ільїн і Лариса Ямчукова. Остання – дружина екс-голови Державної міграційної служби нині покійного Сергія Радутного, призначеного на посаду у березні 2014 року. Як повідомлялось, Ільїна раніше називали керівником охорони Петра Порошенка.

Сім’я першого заступника голови Зовнішньої розвідки України Сергія Семочка, попри відсутність значних доходів в останні роки, володіє елітними будинками під Києвом загальною вартістю близько $8 млн., або 224 млн грн. Також найближчі родичі українського топ-розвідника мають російське громадянство.

Про це йдеться в розслідуванні Лесі Іванової для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Сергій Семочко до нападу Росії на Україну працював в кримському управлінні Службі безпеки України, був керівником економічної контррозвідки СБУ, де займався, в тому числі, імпортом ліків та впливав на ринок діалізу. Пізніше він очолював столичне управління СБУ. Влітку 2018 року він був призначений першим заступником керівника Служби зовнішньої розвідки.

Семочко мешкає в будинку в елітному селищі Козин під Києвом. Ця нерухомість площею 333 кв м була придбана в лютому 2016 року на ім’я Тетяни Лисенко.

Лисенко – офіційна або громадянська дружина Семочка, яка має російське громадянство. Про це свідчить той факт, що Федеральною податковою службою РФ їй присвоєно індивідуальний податковий номер. Також ЗМІ повідомляли про російський паспорт дочки Лисенко – Анастасія Котон, яка Семочку доводиться падчеркою.

Російський паспорт має також чоловік Анастасії – Володимир Котон. Окрім цього в Єдиному реєстрі юридичних осіб РФ є витяг на повного тезку Станіслава Лисенка з Ялти (старший син Лисенко), де він також зазначений громадянином Росії. Такі ж витяги ЕГРЮЛ видає також на дружину і тещу Станіслава, і на батьків Котона – приватних підприємців в Криму (роздрібна торгівля в магазинах).

Раніше Лисенко та Семочко також приватизували по земельній ділянці в Криму, а Семочко отримав службову квартиру, яку приватизував разом з сином.

Дочка Лисенко має відразу два будинки в Козині неподалік від будинку матері. В 2017 році вона стала власницею маєтка поруч з будинком очільника управління по боротьбі з корупцією СБУ Юрія Артюхова, який раніше продавали за $2 млн.

Будинок Анастасії Котон

На Анастасію Котон записано також ще один будинок на 671 кв м. Розташований він напроти маєтку, що належить матері екс-керівника «Спецтехноекспорту» Павла Барбула.

Третій будинок Лисенків-Семочків

Загалом, нерухомість в Козині співмешканки Семочка та її дочки оцінюється у суму понад $8 млн.

Аналіз доходів родини Лисенки-Семочки за останні вісім років показав, що їх загального доходу та майна не вистачило навіть на половину з одного будинку в Козині. Не дозволяла купити таку нерухомість і зарплата, яку отримує керівництво СБУ.

На запит програми Семочко не заперечив викладені факти, але назвав питання про родинні зв’язки з Лисенко конфіденційною інформацією про його особисте та сімейне життя.

На електронних торгах продаж майна банкрутів приносить реалізаторам значно більший зиск, ніж на звичайних «молоточних» аукціонах. Про це свідчать підрахунки старшого партнера «Ario Law Firm» Юліана Хорунжого, який є одним з розробників проекту Кодексу з процедур банкрутства.

Експерт відмітив, що  жоден уповноважений орган не веде офіційної статистики. Тому дані для аналізу були  отримані внаслідок ручного аналізу повідомлень, розміщених на офіційному порталі Судової влади України.

Щорічно кількість організаторів аукціонів, які за рік провели хоча б одні торги, складає понад 110 суб’єктів. В середньому вартість реалізації майна складає близько 20-25% початкової вартості, тобто дисконтування сягає 75-80%. Причому електронні торги демонструють значно вищу результативність.

У 2015 році початкова вартість всього майна банкрутів, що було виставлене на продаж, перевищувала 4,4 млрд грн. Ціна реалізації цього майна склала трохи більше 1 млрд грн. При цьому на звичайних («молоточних») торгах вартість в цілому впала до 23% від початкової. Тоді як електронні аукціони показали удвічі вищу ефективність – і ціна продажу склала близько 48% початкової вартості.

У 2016 році з 4,2 млрд грн. початкової вартості продали майна на 1 млрд грн. На «молоточних» торгах ціни впали до 24%, на електронних – до 46%.

У 2017 році з початкових 5,7 млрд грн. продали майна на 1,3 млрд грн. На неелектронних торгах вартість впала до 22% початкової ціни. На електронних – майно було продано за 66% початкової вартості і стало найбільшим показником за три роки.

Нагадаємо, у Верховній Раді планується розгляд проекту Кодексу з процедур банкрутства №8060. За даними Хорунжего, в останній версії проекту передбачено повний перехід на дворівневу систему електронних аукціонів. За такої системи всі організатори аукціону та їх клієнти мають рівний доступ до активу, який підлягає реалізації, а сам аукціон з метою забезпечення об’єктивності та прозорості його проведення, відбувається на сервері організації, яка сама позбавлена права здійснювати реалізацію активів, а лише забезпечує ІТ-підтримку програмного забезпечення, за допомогою якого проводяться торги.

Проблемні питання допуску до аукціону, розміщення інформації про аукціон та питання проведення аукціону втратили актуальність. Цю систему було успішно реалізовано у процедурах ФГВФО в рамках проекту Prozorro.Продажі.

Господарський суд Донецької області 19 вересня затвердив чотири мирові угоди між «ЗНВКІФ «Глорі» в особі ТОВ «КУА «Інвестиційний капітал Україна» та ПрАТ «Донецьксталь» – Металургійний завод», повідомляє «Finbalance».

Відповідно до мирових угод, «Донецьксталь» зобов’язалося погасити заборгованість у розмірі 2,08 млрд грн. перед «Глорі» упродовж одного місяця.

Йдеться про кредити, отримані «Донецьксталлю» в різних банках у 2011-2012 роках. Тоді «Донецьксталь» належала Віктору Нусенкісу. Після Майдану проросійський бізнесмен Нусенкіс почав згортати бізнес в Україні. А його активи почала скупати група Ріната Ахметова.

В цей боргові зобов’язання «Донецьксталі» належали різним суб’єктам господарювання. Наприклад, «Сбербанк Росії» продав право вимоги по кредиту компанії «ФК «Пріорітет» Сергія Кия – колишнього помічника президента ФК «Шахтар» Ріната Ахметова. Також кредити належали ВТБ, Фонду гарантування вкладів та інші.

Ці боргові зобов’язання в 2017 році почала скуповувати компанія ICU фінансового радника президента Петра Порошенка Макара Пасенюка зі значними знижками по відношенню до номінального розміру кредитів. «Пріорітет» продав належний йому кредит з дисконтом 88%. ВТБ продало кредит з дисконтом 87%. Таким чином ICU викуповувало борги «Донецьксталі» лише за 12-13% від їхньої вартості.

Після цього компанія «Метінвест» стала власником групи «Донецьксталь». У свою чергу компанія ICU подала позов на «Донецьксталь» з вимогою погасити скуплені борги по номіналу. У серпні 2018 року група Ахметова отримала контроль над підприємствами Нусенкіса «Донецьксталю» і у вересні уклала мирові угоди з ICU про погашення кредитів у розмірі 100% їхнього розміру. Таким чином чистий прибуток ICU склав 87-88% від розміру погашеної заборгованості по вказаним угодам в ВТБ та «Пріорітетом». По відомим чотирьом мировим угодам йдеться про погашення боргів на суму 2,08 млрд грн.

Загальний розмір вимог фонду «Глорі» до групи «Донецьксталь» зараз сягає понад 7,5 млрд грн.

Нагадаємо, НАБУ розслідує скупку компаніями групи ICU єврооблігацій холдингу ДТЕК в рамках розслідування кримінальної виробництва щодо введення формули «Роттердам +». Після введення формули навесні 2016 року вартість єврооблігацій «DTEK Finance plc» зросла на 60% від вартості їх придбання. Відзначається, що у слідства є достатні підстави вважати, що глава і члени НКРЕКУ при прийнятті формули «Роттердам +» діяли не тільки в інтересах компаній групи ДТЕК, але і в інтересах юридичних і фізичних осіб, які протягом 2015 – 2016 рр. через компанії групи ICU, здійснювали придбання єврооблігацій «DTEK Finance plc».

27 вересня тендерний комітет Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради повторно дискваліфікував пропозицію учасника закупівлі м’ясних продуктів для дошкільнят Черкас ТОВ «Кап-прод» з пропозицією 8,90 млн грн., визначивши переможцем ТОВ «Каштан-плюс», яке запропонувало 10,27 млн грн.

Першого разу освітяни відхилили «каппродівців» 17 серпня через нібито невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації.

Таку невідповідність Замовник встановив вже після визначеного Законом етапу прекваліфікації та проведеного аукціону. Причиною дискваліфікації стали нібито сфальшовані документи про попередній досвід виконання аналогічного договору, що вдалося з’ясувати у рамках досудового слідства, розпочатого за заявою іншого учасника аукціону – ТОВ «Каштан-плюс».

Згідно з рішенням адмінколегії АМКУ від 14 вересня, такі дії Замовника були визнанні незаконними, але вже за два тижні черкаські чиновники через ті ж причини повторно дискваліфікували «Кап-прод»  та визнали переможцем закупівлі ТОВ «Каштан-плюс».

В своїх запереченнях до скарги освітяни зазначили, що нібито з 10 вересня не матимуть змоги здійснювати належне харчування дошкільнят та просили адмінколегію пришвидшити розгляд питання.

Наразі постачання м’ясних продуктів здійснюється згідно з минулорічною угодою між Департаментом та ТОВ «Каштан-плюс», яку спеціально продовжили на термін проведення нової процедури, збільшивши фінансування на додаткові 4 млн грн.

Згідно з накладними, за 1 кг м’яса зараз освітяни сплачують 130 грн.

ТОВ «Каштан плюс» є багаторічним постачальником продуктів для дошкільних закладів та фігурантом ряду кримінальних проваджень, зокрема і стосовно можливого вимиванням бюджетних коштів.

ТОВ «Кап-прод» належить Світлані Лебідь.

ТОВ «Каштан-Плюс» належить Ганні Олексенко, яка також є директором, Валентині Гладун та Дмитру Олексенку. За даними черкаської поліції, керівництво «Каштан-Плюс» перебуває у дружніх відносинах з депутатом Черкаської міськради від «Батьківщини» Юрієм Тренкіним, родині якого належить ТОВ «Хлібний Дім – Україна». Остання фірма співпрацює з «Каштан-Плюс».

Філія «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» 24 вересня за результатами тендерів замовила ТОВ «Коларес-Брокерс» вугілля на 54,75 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч для виробничих підрозділів залізниці по всій контрольованій території України поставлять 11 997 т вугілля марки ДГКОМ (13-100) у середньому по 4 564 грн. за тонну. Сума угод лише на 2% нижча від загальної очікуваної вартості закупівлі у 56,15 млн грн. Виробниками в договорах вказано київське ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарська» донеччан Олега Кардаша-Олександрова та Світлани Сафонової і маріупольське ТОВ «Вугілля Інвест» донеччан Олексія Демідова та Олени Дружкіної.

Ціна вугілля для залізниці значно перевищує ціни на інших тендерах. Наприклад, в один день з «Укрзалізницею» замовив вугілля Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниця – ДГ (13-100), яке є фактичним аналогом ДГКОМ (13-100), обійшлось 2 549 грн./т із доставкою у Вінницю та село Серебрія на кордоні з Молдово. Це на 79% дешевше від ціни для залізниці.

Днем пізніше КП «Компанія «Вода Донбасу» замовило вугілля ДГ (13-100) із розвезенням по контрольованій частині Донеччини по 3 550 грн./т, що на 29% дешевше.

Раніше у вересні Корсунь-Шевченківський професійний ліцей на Черкащині купував вугілля ДГ (13-100) із доставкою до себе по 3 675 грн./т, а Кривоозерський професійний аграрний ліцей на Миколаївщині – по 3 700 грн./т,.

Із шести тендерів на чотирьох єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «Торговий дім «Магнатек», а на інших двох – ще й окремо ТОВ «Славресурс» і ТОВ «Паливторг».

У більшості випадків «Магнатек» пропонував трохи нижчу ціну. Його відхилили, бо він не зазначив у довідці про предмет закупівлі Декларацію постачальника про відповідність від ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Росія», чию продукцію пропонував.

Натомість «Паливторг» взяв участь в одних торгах із нижчою на 30% ціною, але не подав документи про відповідність ст. 17 закону «Про публічні закупівлі», тож його відхилили.

До окремих аукціонів із різних причин не допустили ТОВ «Імпульс-2008», ТОВ «Оптім-Паливо», ТОВ «Енік Енерджі Груп» і ТОВ «Вуглеторфзбагачення». Останні дві фірми оскаржували своє відхилення в АМКУ, однак згодом відкликали свої скарги відповідно через «зміну кон’юнктури ринку» та після «уважного вивчення документації».

Столичною «Коларес-Брокерс» зі статутним капіталом 1 тис грн. володіє та керує Марія Яхніна, яка була директоркою ТОВ «Нако Електрик». Останнє навесні оскаржувало дискримінацію на торгах обленерго в АМКУ, а скаргу оплатила «Коларес-Брокерс».

Співзасновником нині припиненого «Нако Електрик» є Віталій Самойлович Вайнштейн з Берліну 1950 р. нар. Так само звуть екс-помічника нардепа Олександра Грановського (БПП) і співвласника ТРЦ «Art mall». Цей центр звели на гроші від конфлікту за ТРЦ «SkyMall», до якого причетний Грановський та його партнер Андрій Адамовський, покровитель найбільшого постачальника палива для залізниці ТОВ «Трейд Коммодіті».

Також Віталій Вайнштейн керував ТОВ «Алакор Сіті», чиїм бенефіціаром є президент Єврейської ради України Олександр Сусленський. Сусленський згадується у декларації нардепа Георгія Логвинського як покупець якогось рухомого майна за 1,01 млн грн. Логвинський є близьким товаришем керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Той допоміг Логвинському позбавитись порушеної НАБУ справи щодо захвату Черкаського лікеро-горілчаного заводу. Також Сусленський і Логвинський брали участь у відкритті почесного консульства Ізраїлю у Львові.

Сусленський також відомий як колекціонер живопису і у цій сфері він є партнером з Андрієм Адамовським по фонду «Український авангард» разом із Борисом Фуксманом.

При цьому «Нако Електрик» було зареєстроване у бізнес-центрі «Євразія» по вул. Жилянська, 75. Там само знаходиться робочий кабінет Адамовського і приймальня Грановського. Крім того, у «Євразії» прописане ТОВ «Максмед Інтернешнл», яке в 2017 році оскаржило в АМКУ торги «Укрзалізниці» щонайменше на 10 млрд грн.

Другим співзасновником «Нако Електрик» було АТ «ЗНВКІФ «Акведук», яке належить ТОВ «Коларес», чиїм засновником є ТОВ «Вєк Груп» Григорія та Вадим Котляренків.

Начальником юридичного відділу і членом тендерного комітету іншої філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» є Юлія Дєєва. У її резюме вказано, що вона раніше працювала у «Коларес». У цій же фірмі працює адвокат Андрій Бабаєв, який за даними «Наших грошей», захищав кількох представників «Укрзалізничпостачу» по так званій «метизній справі» НАБУ.

Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення суду першої інстанції, який визнав протиправним та скасував рішення Чабанівської селищної ради про затвердження Детального плану території (ДПТ) ділянки 0,43 га по вул. Покровська, 4-Д у Чабанах під Києвом, де ТОВ «Покровський двір» зводить дві житлові багатоповерхівки (ЖК «Покровський двір»). Про це написав Сергій Чагаров у «Ні корупції!».

У квітні 2016 року Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району надала ТОВ «Білоцерківський завод будівельних виробів «Моноліт» дозвіл на розробку Детального плану території (ДПТ) забудови земельної ділянки в селищі Чабани по вул. Покровська, 4-Д.

Громадські слухання щодо врахування пропозицій громадськості в проекті ДПТ виконавчий комітет Чабанівської селищної ради призначив на 20 жовтня 2016 року.

Жителька Чабанів Наталія Арутюнян запевняє, що повідомлення про початок проведення громадських слухань ДПТ по вул. Покровській не відповідає вимогам містобудівного законодавства. Крім того, селищна рада надавала лише графічну частину ДПТ, а текстову частину від громади приховували. А сам Детальний план, затверджений у листопаді 2016 р., містить низку порушень Державних будівельних норм (ДБН).

Наталія Арутюнян звернулась до Києво-Святошинського райсуду Київської області з позовом до Чабанівської селищної ради з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення по ДПТ.

У травні 2018 року суд підтримав вимоги активістки та визнав незаконним рішення селищної ради. В рішенні суду йдеться, що Чабанівська рада не надала докази оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації у законний спосіб.

Чабанівська рада подала апеляційну скаргу. Київський апеляційний адмінсуд задовольнив її, і скасував рішення суду першої інстанції. Суд вважає, що права Арутюнян не було порушено.

Щодо будівництва багатоповерхівок на ділянці, по якій, згідно з Генпланом селища Чабани, проходить русло малої річки Дніприк, суд зазначив, що «саме лише твердження про те, що Генплан не передбачає можливості розміщення відповідного об’єкта, не може бути підставою вважати оскаржуване рішення Ради незаконним, оскільки йдеться лише про розробку ДПТ, а не його затвердження; розробка ДПТ не суперечить Генплану, а лише його деталізує».

Водночас, згідно з викопіюванням з Генплану Чабанів, по території земельної ділянки на вул. Покровська, 4-д проходить струмок річки Дніприк.

Навіть висновок «Програми інженерно-геологічних вишукувань ділянки будівництва», замовником якої є ТОВ «Покровський двір», показав, що ділянка знаходиться в межах річки: «В геоморфологічному відношенні ділянка вишукувань знаходиться в межах долини малої річки, що в межах смт. Чабани утворює каскад невеликих озер», – йдеться у висновку Програми.

Наталія Арутюнян буде подавати касаційну скаргу.

Видання також звернуло увагу, що У 2017 р. екологи та громадські активісти повідомляли, що в с. Чабани «Покровський двір» намагається збудувати дві багатоповерхівки в долині малої річки Дніприк, що суперечить нормам природоохоронного законодавства та завдає значну шкоду довкіллю. Тоді екологи звернулись до Генпрокуратури з вимогою подати позов до суду в інтересах держави щодо захисту прибережної захисної смуги річки Дніприк та написали заяву про злочин, передбачений ч.1 ст. 242 КК України «Порушення правил охорони вод».

Від «Наших грошей»:

Бенефіціаром ТОВ «Покровський двір» є мешканець Білої Церкви Київської області Леонід Оріх.