Quantcast
Channel: НАШІ ГРОШІ
Viewing all 21006 articles
Browse latest View live

«Дніпроазот» вже після зупинки отримав від ЗТМК замовлення на хлор по 32 тисячі за тонну і звернувся в АМКУ

$
0
0

ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 9 липня уклало дві угоди про постачання рідкого хлору до кінця року на загальну суму 86,67 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

  • ПрАТ «Дніпроазот» за 72,65 млн грн. замовили поставку залізничними цистернами на станцію Запоріжжя-Ліве 2 400 т хлору по 31 937 грн. за тонну з ПДВ.

КП «Кривбасводоканал» 13 червня замовило «Дніпроазоту» хлор у залізничних цистернах принаймні в 2,5 рази дешевше – по 11 636 грн./т із ПДВ.

«Дніпроазот» нечасто виступає прямим постачальником рідкого хлору для комунальників, переважно працюючи за посередництва інших приватних фірм. Однак 12 червня хімзавод уклав угоду з філією «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» «Укрзалізниці» на поставку рідкого хлору в балонах по 20 928 грн./т із ПДВ.

Також кількома місяцями раніше «Придніпровська залізниця» замовляла «Дніпроазоту» рідкий хлор за аналогічною ціною – 20 928 грн./т із ПДВ.

Посередники пропонують на торгах рідкий хлор у балонах ще дорожче – по 42 тис грн./т.

Нагадаємо, у червні «Дніпроазот» повідомив про припинення поставок і виробництва рідкого хлору. Прийняте рішення пояснили «значними збитками», які компанія понесе через підвищення ціни на газ і «загальною ситуацією на ринку мінеральних добрив».

Як повідомляла «Економічна правда», неофіційною версією припинення діяльності підприємства є політичний тиск з боку його власників.

«Дніпроазот» контролює група «Приват» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. 9 липня працівники на мітингу в Кам’янському вимагали відновити роботу заводу.

«Інформатор» пише з посиланням на ТОВ «Аульська хлоропереливна станція», що хлор у Румунії коштує 38 тис грн./т без урахування доставки вантажівками в Україну.

За даними джерела «Наших грошей» у ДФС, у січні-квітні 2017 року ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» ввозило хлор від «S.C. Chimcomplex S.A. Borzesti» (Румунія) на умовах FCA по $109-120 за тонну, а в серпні 2017 року – на умовах DAP по $149-150 за тонну. Це ціни розмитнення без врахування ПДВ.

Днями КП «Дніпроводоканал» замовило ТОВ «Зовнішагротранс-1» румунський хлор із поставкою автотранспортом у Дніпро та Кам’янку по 38 640 грн./т із ПДВ.

  • Із фірмою «Atai s.r.l.» (Молдова) підписали договір орієнтовною вартістю 325 тис євро, або 10,03 млн грн. про поставку 5 000 т хлору з мінімальним умістом основної речовини 99,8%, що означає вищий ґатунок.

Про виробника, ПДВ та умови поставки до Запоріжжя в оприлюдненому комбінатом звіті про укладення договору нічого не сказано. Ціна за тонну теж не опублікована, однак вона може становити 65 євро за тонну, або 2 005 грн. за курсом на дату підписання.

Молдавською інжиніринговою фірмою «Atai s.r.l.» керує Анатолій Іванович Гросу. Вона заснувала одеське ТОВ «Атаі Україна» разом із його директором Ярославом Міщенком із смт. Макарів на Київщині. Раніше партнером молдовської фірми замість Міщенка там був одесит Олексій М’ясніков. Обидві фірми досі не отримували підряди в Україні.

«Запорізький титано-магнієвий комбінат» на 51% належить Фонду держмайна і на 49% – компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» Дмитра Фірташа. Операційний контроль над роботою підприємства здійснює група Фірташа. Однак 9 липня суд задовольнив позов Спеціальної антикорупційною прокуратури з вимогою повністю повернути власність «ЗТМК» у державне управління. Кабмін планує у 2018 році до президентських виборів продати 26 держкомпаній, серед яких – і «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Разом з тим, Антимонопольний комітет повідомив про заяву «Дніпроазота» від 2 липня та доповнення до неї від 9 липня щодо підняття цін компанією. АМКУ призначив розгляд заяви на 19 липня.

Комітет повідомив, що він «відповідно до своїх повноважень і завдань, визначених законодавством, не є ціновим регулятором, не встановлює та не надає висновки про економічну обґрунтованість цін на товари». Але при цьому АМКУ має повноваження «визначати, чи є зловживанням монопольним становищем встановлення підприємством – монополістом таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку».

«Ціни на хлор рідкий є вільними цінами, які самостійно встановлюються суб’єктом господарювання і на які відсутнє державне регулювання. Отже, якщо АТ «Дніпроазот» впевнене в обґрунтованості підвищення ціни на власну продукцію – жоден чинний нормативно-правовий акт не забороняє такі дії», – вказав АМКУ.

Разом з тим, «часткова або повна відмова суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації визнається зловживанням монопольним становищем (п. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Це порушення тягне накладення штрафу до 10% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф», вказує АМКУ.

 


Найбільші експортери горіхів з підставними власниками

$
0
0

З жовтня 2017 року по травень 2018 року найбільшими відправниками було експортовано 26,43 тис тонн волоських горіхів. Про це свідчать дані митної статистики, що є у розпорядженні «Наших грошей».

Цей обсяг горіхів (ядро горіха та горіх у шкаралупі) був оформлений трьома митницями. Найбільше оформила Одеська митниця – 18,24 тис т. Ще 6,68 тис т оформила Чернівецька митниця, і 1,51 тис т – Закарпатська.

Майже увесь вказаний обсяг був експортований 14-ма нещодавно створеними фірмами, крім однієї ТОВ «Натсі», що була створена у 2007 році і працює через Закарпатську митницю. Всі інші фірми відсутні за місцем реєстрації, у них відсутні основні засоби, половина з них має статутний фонд у розмірі 500 грн – 1 тис. грн.

Разом з тим керівники, засновники вказаних фірм фігурують у кримінальних провадженнях щодо розслідування схем ухилення від сплати податків та діяльності «конвертаційних центрів».

Найбільші експортери горіхів (горіхи волоські без шкаралупи) з жовтня 2017 року по травень 2018 року:

Компанія Об’єм експорту горіхів, тонн Директор/ Засновник Рік заснування фірми Ціна за кг** % поставок по ціні нижче  середньої Країна, куди горіхи експортувались по найнижчій ціні/$ за кг
Одеська митниця    
ТОВ «Фудка» 4 253 Музаміл 20.10.2017 $0,5-8 67 Білорусь/$0,5 за кг
ТОВ «Нутекс» 2 745 Хатем Салам Хаввам Хатем 16.08.2017 $0,5-8,5 68 Білорусь/$0,5 за кг
ТОВ «Продторг Плюс» 3 200 Ратушний Андрій Іванович 10.01.2018 $1,5-7,55 57 Ірак, Туреччина/$1,5 за кг
ТОВ «Ніколя Должані» 1 816 Ділбер 22.12.2017 $0,5-8 71 Білорусь/$0,5 за кг
ТОВ «НЮПД» 1 482 Хусейн Музаффар 14.12.2017 $0,5-8,1 72 Білорусь/$0,5 за кг
ТОВ «Старкі» 1 372 Чобанян Карен Гамлетович 09.02.2018 $1-8,1 66 Білорусь/$1 за кг
ТОВ «Вітамакс Груп» 1 310 Маілян Армен Самвелович 11.03.2015 $1-6,45 48 Ірак/$1 за кг
ТОВ «Новадей» 1 135 Соколов Петро Олександрович 28.08.2017 $2-6,5 69 Туреччина, Азербайджан/$2 за кг
ТОВ «Мик-Групп»* 926 Піддубський Андрій Васильович 07.04.2017 $3-3,8 90 Італія, Єгипет, Лівія, Австрія, Туреччина, Франція, Нідерланди, Словаччина, Словенія, Болгарія, Ліван, Ірак і Йорданія/$3 за кг
Чернівецька митниця    
ТОВ «СП Укрекспо Плюс» 4 110 Гуменюк Віктор Валерійович 29.05.2017 $0,5-8,8 46 Білорусь/$0,5 за кг (також одна поставка в Польщу по цій же ціні)
ПП «КСТ Букінвест» 1 440 Марущаковський Андрій Михайлович 18.08.2017 $1,31-6,7 57 Білорусь/$1,31 за кг
ТОВ  «СПС Делівері» 756 Черновський Ігор Валентинович 19.09.2017 $0,5-6,55 32 Білорусь/$0,5 за кг
ТОВ «Бізнеспраймгруп»* 286 Стражник Тарас Віталійович 10.11.2017 $3-4 85 Іран, Ірак, Азербайджан/$3 за кг
ТОВ «Експо-Нут 1» 90 Ратушний Андрій Іванович 23.02.2018 $2 0 Австрія, Нідерланди, Німеччина/$2 за кг

*Фірма вже перереєстрована на іншу адресу і особу. У випадку з «Бізнеспраймгруп» також перейменована.

**Фактурна вартість товару/вага нетто.

За офіційними даними ДФС, у 2017 році було експортовано 30,89 тис тонн волоських горіхів вартістю $100 млн. Трійкою країн-лідерів, кули здійснювався експорт українських горіхів у 2017 році стали Ірак (3648 т), Азербайджан (3596 т) і Білорусь (3342 т). Туди вивезли третину всього річного експорту на понад $19 млн.

Найдешевшими виявилися горіхи, експортовані у Білорусь – здебільшого вони перетинали український кордон з ціною $0,8 за кілограм. При цьому в Грецію горіхи експортувалися у середньому по $6,1/кг, у Польщу – по $5,3/кг, Словенію – $4,3/кг, Румунію – $4,6/кг.

Від розміру задекларованої на митниці ціни і залежить скільки податків сплатить експортер в бюджет України: чим нижче декларована ціна – тим менше грошей в бюджеті.

Нагадаємо, раніше «Бізнес. Цензор» писав про дані по експорту горіхів у 2015 – першій половині 2016 р. Тоді основними експортерами горіхів були такі ж компанії, створені незадовго до початку експортної діяльності. Експорт здійснювався за такими з цінами, які у вказаних вище експортерів.

Видання вказувало на заниження експортної вартості горіхів мінімум у два-три рази. Після перетину кордону горіхи перепродавалися вже по ринковій ціні кінцевому покупцю. Основні поставки здійснюються у східні країни, де вимоги до якості і стандартів значно нижчі від європейських.

Як раніше писали різні ЗМІ, «горіхові» схеми контролюються фіскалами та СБУ. Наприкінці 2015 року СБУ ініціювало посилення контролю за діяльністю експортерів горіхів. Це залучення представників спецслужби до перевірок горіхів фітосанітарною службою вилилось у посилення тиску на бізнес. За даними генпрокурора Луценка, у цьому році «працівники СБУ втратили можливість передогляду митних контейнерів із заходом на територію. Тепер вони мають цю можливість лише по кримінальних провадженнях, що стосується контрабанди».

Корупційна складова митниці, зокрема, полягає у протиправному митному оформленні горіхів без належних дозвільних документів (сертифікатів якості та походження). Фактично, горіх скуповується по всій Україні, зокрема й у дрібних виробників, які сертифікатів якості та відповідності надати не можуть.

У 2016 році спочатку заступником глави ДФС, а пізніше виконувачем обов’язків глави ДФС став Мирослав Продан. 16 липня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що «на початку цього року ми отримали інформацію про ймовірні правопорушення пана Продана, які не пов’язані з його колишньою посадою у Вінницькій області. Вони пов’язані з його нинішньою діяльністю».

«Наявних у мене матеріалів достатньо, щоб бути переконаним в наявності грубих правопорушень у пана Продана на посаді в.о. глави ДФС», – заявив Луценко.

На початку цього року слідчі ГПУ зареєстрували провадження щодо ймовірної контрабанди горіхів на вінницькій митниці.

«Ми вважаємо, що з 2014 року на території Вінниці було створено стійке ієрархічне об’єднання, до складу якого увійшли діючі представники ДФС, які мають серйозні зв’язки зі працівниками центральних урядових інституцій в столиці», – заявив генпрокурор Луценко. На початку липня СБУ провела обшуки у вінницькій ДФС та у наближених до Продана людей. 16 липня начальнику ГУ ДФС у Вінницькій області було оголошено про підозру.

Як відомо, Продан раніше очолював фіскальну службу Вінницької області і був фігурантом трьох кримінальних проваджень за статтями «зловживання службовим становищем», «можливе отримання неправомірної вигоди», «привласнення чужого майна в особливо великих розмірах» під час митного оформлення експорту волоських горіхів. але одразу після переведення до Києва ці справи були закриті.

Ірина Шарпінська, «Наші гроші»

У $7 мільйонів обійшовся Україні провальний захист від росіян по «Укртатнафті», рейдернутій Коломойським

$
0
0

Міністерство юстиції України 12 липня уклало угоду з міжнародною юридичною фірмою «Winston & Strawn LLP» (Франція) про юридичні послуги на $1,50 млн, або 39,33 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На поточний рік замовлено послуги представництва у справі за позовом ВАТ «Татнафта» проти України. Російська фірма вимагала $2,4 млрд за рейдерське захоплення заводу «Укртатнафта» у Кременчуці групою «Приват» Ігоря Коломойського в 2007 році за часів уряду Юлії Тимошенко. Позов був поданий ще в 2008 році. Відтоді Україна наймала юристів різних компаній для захисту своїх інтересів у цій справі. У 2011-2013 роках Мінюст обслуговувала фірма «King & Spalding» (США) за $1,60 млн, доки не відмовилася через затримку оплати. Тому з серпня 2014 року підряди на суму $3,41 млн включно з нинішнім отримала французька «Winston & Strawn LLP».

Перед зміною юридичного радника Україна в липні 2014 року програла цю справу в Міжнародному комерційному арбітражі та має заплатити «Татнафті» зменшену суму – $112 млн плюс відсотки. Українська сторона подала апеляції в суди Парижа і Лондона, проте французький суд відмовив Україні ще 29 листопада 2016 року, а англійський суд – нещодавно, 13 липня 2018 року. Наразі Україна оскаржує програш у Касаційному суді Франції. Тим часом «Татнафта» вимагає початку виконання рішення арбітражу в судах США, Британії та Росії.

Також існує аналогічна справа по рейдерському захопленню «Укртатнафти» за позовом Татарстану до України. Позовні вимоги ґрунтуються на тих самих фактах і подіях, відрізняється лише позивач. У тій справі Україну теж представляє «Winston & Strawn LLP», з якою з 2017 року уклали угод на загальну суму $1,63 млн.

Усього на юрпослуги по двох справах обом підрядникам відписали $6,64 млн.

Зараз найвищу погодинну ставку має управляючий партнер вашингтонського офісу «Winston & Strawn LLP» Томас Бюканан – $1 080. У якості третіх осіб залучать професора Щербину, компанію «Кульков, Колотилов і Партнери» (Росія), Антона Дуднікова, Філіппа Уебба, Філіпа Іді, Домініка Фусара.

Сільрада віддала заасфальтоване перехрестя під Києвом під ведення селянського господарства

$
0
0

У селі Гатне, що під Києвом, депутати сільради надали дозвіл на розробку проекту землеустрою про відведення у приватну власність земельної ділянки, яка знаходиться на асфальтованому перехресті на межі с. Гатне з с. Крюківщина Києво-Святошинського району. Про це написало видання «Громада Київщини» з посиланням місцеве видання «Гатне Інфо».

Повідомляється, що на публічній кадастровій карті з’явилась ділянка площею 2 сотки комунальної власності з цільовим призначенням під ведення особистого селянського господарства.

На місці виявилося, що це ділянка дороги, яка слугує для безпечного виїзду з вул. Прикордонної і з’їзду з вул. Жулянської, а також забезпечує заїзд на великий житловий масив сіл Гатного та Крюківщини.

У кількох десятках метрів від виділеної ділянки ведеться будівництво житлового комплексу «Оренж Парк». Такі забудови вимагають від місцевих органів влади забезпечення належної інфраструктури – широких проїздів, місць для паркування тощо. Водночас, у цьому випадку відбувається зменшення площі дороги.

Відповідно до Генерального плану села на цьому місці чітко передбачено перехрестя з зеленими насадженнями.

Згідно з витягом про земельну ділянку з публічної кадастрової карти, на цю земельну ділянку зареєстроване обмеження у використанні – «охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта енергетичної системи».

Тим не менше, рішенням 30-ї сесії Гатненської сільської ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на перехресті у власність громадянки Вікторії Євченко.

«Звісно ніхто сільським господарством там займатись і не планував, а розрахунок робився на те, що в майбутньому змінять цільове призначення під що заманеться», – написав заступник голови ГО «Майбутнє Гатного» Олексій Загорський.

НАБУ з’ясувало, що Бриль не задекларував Рендж Ровер і чотири Мерседеси

$
0
0

Голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль не вказав у декларації джип Range Rover і чотири автомобілі Mercedes-Benz. Також він не відобразив свої витрати на закордонні подорожі, елітний кінний клуб і приватну школу доньки, які у декілька разів перевищують його офіційний дохід – повідомляє проект «Декларації» (Bihus.Info).

Про це стало відомо із ухвал, опублікованих у відкритому реєстрі судових рішень. У документах йдеться, що в даний час працівники Національного антикорупційного бюро розслідують проти Костянтина Бриля кримінальну справу за підозрою в недостовірному декларуванні.

Слідчі НАБУ встановили, що Бриль має право користування на п’ять автомобілів – Mercedes-Benz G 63 AMG, Mercedes-Benz SLK 200, Mercedes-Benz S 500, Mercedes-Benz Viano і Range Rover – проте не вказує їх у своїх деклараціях.

Також на губернатора оформлена нотаріальна довіреність на управління та розпорядження усім майном його батька. Згідно витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно, 71-річний Іван Бриль володіє 0,4 га землі і 540-метровим будинком у Києві та ще двома будинками загальною площею 189 кв. м у Переяславі-Хмельницькому, тому вони також мали б з’явитися у його декларації.

Нагадаємо, раніше журналіст Анатолій Остапенко розповідав про численні закордонні вояжі та мажорний спосіб життя доньок Костянтина Бриля.

Як показало подальше розслідування НАБУ, Бриль зі своєю дружиною Майєю та трьома доньками побували на відпочинку у Туреччині, Італії, Німеччині, Франції, Греції, Ізраїлі та інших країнах, де зупинялися у дороговартісних готелях. Зокрема, вартість послуг однієї лише авіакомпанії у 2016 році склала майже $42 тисячі, у той час як офіційний річний дохід губернатора був у чотири рази меншим.

Ще в $10 тисяч Брилю мало обійтися навчання його наймолодшої доньки Майї у елітній «Новопечерській школі». Також слідчі НАБУ підозрюють, що очільник Запорізької області з дружиною і трьома дітьми є членами кінного клубу «Butenko Stable», на що за рік родина мала би витратити ще 160 тисяч гривень. Проте у розділі про видатки витрати ні на подорожі, ні на школу, ні на кінний клуб не відображені.

У своїй декларації за 2017 рік Костянтин Бриль вказав три будинки площею 319, 629 і 282 кв. м, 4 коштовних годинники і 4 карабіни. Із власних транспортних засобів він задекларував Volkswagen Caddy та новеньку Toyota Camry, а також користування Range Rover матері та Mercedes-Benz S 350 тестя. Готівкою губернатор з родиною зберігає $150 тисяч і 3,9 млн гривень.

Згідно біографії, все своє життя Костянтин Бриль присвятив державній службі у органах внутрішніх справ, податковій міліції та Службі безпеки України, а свої статки намагається пояснити трьома роками роботи у НДР на початку 90-х.

Як Мінінфра дозволило Кличку забрати рекламні доходи метрополітену

$
0
0

В 2016 році Міністерство інфраструктури зробило шикарний подарунок комунальним князям України.

Тоді міністр Андрій Пивоварський підписав зміни до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену).

Зміни полягали у наступному – всі доходи, які метрополітенівці отримували не від операційної діяльності виключили з економічно обґрунтованого тарифу. Раніше було так: якщо заробляєте на рекламі чи здачі майна в оренду, то ці гроші не можна враховувати в тарифі, а відтак ціни на проїзд мають бути менші на суму оцих неосновних доходів. А в 2016 році ці доходи прибрали з формули одним розчерком пера (для наземного транспорту рекламні доходи залишились у тарифі на відміну від метро).

Ліворуч формула Економічно обґрунтованого тарифу, що діяла з 2007 року (наказ Мінтрансу №191), праворуч – версія від 2016 року (наказ Мінінфра №78, лютий 2016 року):

Зараз маємо наступне. Реклама в київському метро збереглась і буяє. Але з березня 2016 року гроші за неї збирає не «Київський метрополітен» і не «Київпастранс», а Комунальне підприємство «Київреклама». За даними журналіста Дмитра Гнапа, річний обсяг реклами в метро становить близько 200 млн грн. Включення цих доходів в тариф дозволило б знизити вартість проїзду в метро, який 15 липня у Києві подорожчав з 4-5 до 8 гривень. Але нинішній порядок дозволяє владі використовувати ці гроші на свій розсуд.

Хоча цілком зрозуміло, що ці доходи не справили б суттєвого впливу на нинішню ситуацію. Бо влада Києва вже має знайти 1,96 млрд грн. на виплату програного в суді боргу фірмі «Укррослізінг» за оборудку з вагонами 2009 року, і ця ж фірма подала позов на виплату ще 0,53 млрд грн. Відтак влада підняла у два рази ціни на проїзд у всіх видах комунального транспорту, аби терміново знайти гроші на виплату боргу та хоч невеличке підняття зарплат комунальних транспортників.

Блог від: Юрій Ніколов

«Турбоатом» підняв ціну італійських трубок для конденсаторів «Енергоатому» до рівня 2017 року

$
0
0

ПАТ «Турбоатом» 13 липня уклало угоду з компанією «A.D.Tubi Inossidabili S.p.A» (Італія) про поставку труб на 4,50 млн євро, або 137,45 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До весни 2019 року поставлять 114 тис зварних труб із корозійностійкої аустенітної сталі марки TP316L (EN1.4435) при PRE>=27 одиниць за стандартом ASTM A249/A249M-10а.

Труби розміром 23х0,5х14090 мм коштують 38,89 євро, а розміром 23х1,0х14090 мм – 70,59 євро.

У лютому 2018 році «Турбоатом» закуповував такі труби інших розмірів за дещо нижчою ціною в перерахунку на вагу, а у вересні 2017 року – таких самих розмірів за трохи вищою ціною. При цьому вартість базового матеріалу для виготовлення цих трубок – нікелю – за останній рік на лондонській біржі лише зросла.

Рік закупівлі Розмір труби, мм Вага, кг Ціна за одну трубку, євро Ціна за кг, євро Ціна нікеля на біржі у Лондоні, $/т
2018 липень 23х0,5х14090 3,91 38,89 9,95 13 865
23х1,0х14090 7,64 70,59 9,23
2018 лютий 22×1,0×6790 3,52 30,22 8,59 13 445
22×0,7×6790 2,50 21,39 8,57
2017 вересень 23х0,5х14090 3,91 39,18 10,02 11 000
23х1,0х14090 7,64 76,09 9,95

Закупівельні ціни «Турбоатому» у вересні 2017 року були на 10% вищими від закупівлі тих самих трубок у тих самих італійців у вересні 2016 року. При цьому закупівельна ціна трубок 2016 року вже була значно вищою від цін, за якими такі трубки могли придбати інші контрагенти італійських виробників.

Ці труби необхідні для виготовлення «Турбатомом» чергового конденсатора для охолодження води в реакторній зоні АЕС.

Днями «Енергоатом» повідомив про намір замовити «Турбоатому» без проведення відкритих торгів за неконкурентною переговорною процедурою конденсатор турбіни К-1000-60/1500-2 для енергоблоку №2 ЗАЕС за 484,37 млн грн.

У лютому «Енергоатом» планував оголосити відкриті торги щодо конденсатора турбіни К-1000-60/3000 для не вказаної станції очікуваною вартістю 660,51 млн грн., яку в квітні знизили до 544,72 млн грн. Однак ці торги наразі не оголошувалися.

Ще раніше «Енергоатом» замовляв «Турбоатому» конденсатори турбіни К-1000-60/1500-2 без торгів за переговорною процедурою: у вересні 2017 року – для енергоблоку №4 ЗАЕС за 487,89 млн грн., у грудні 2016 року – для  енергоблоку №3 ЗАЕС за 448,13 млн грн.

За фактом закупівлі конденсаторів 2016 року правоохоронні органи порушували провадження. У тому числі в провадженні слідчого управління ГУНП в місті Києві перебувало кримінальне провадження №2201700000000005 від 11 січня 2017 року, порушене за фактом зловживання службовим становищем службовими особами «Енергоатому», які діючи зумисно з метою одержання неправомірної вигоди уклали договір з «Турбоатомом» на закупівлю конденсатора для ЗАЕС за завищеною ціною. Провадження відкривали по ч.1 ст. 364. За інформацією першого зампрокурора Києва П.Кононенко, у подальшому це провадження було приєднано до матеріалів провадження №42016000000002970 з перекваліфікацією на ч.5 ст. 191. У відкритому судовому реєстрі немає жодних згадок про ці провадження.

Торік стало відомо, що посадові особи «Турбатома» не допустили Держаудитслужбу до планової ревізії фінансово-господарської діяльності держпідприємства. Через це ДАСУ не змогла перевірити факти, викладені у зверненні держпідприємства «НДКТІТП ім. Осади» стосовно продажу «Турбоатомом» конденсатора для Запорізької АЕС, а також операцій, пов’язаних із закупівлею «Турбоатомом» зварних труб для конденсаторів АЕС.

Інститут ім. Осади у своєму звернені вказував, що з загальної вартості конденсатора 450 млн грн. значна частина коштів припадає на зварні трубки з нержавіючої сталі, які «Турбоатом» закуповує зварні трубки у італійської фірми «A.D.Tubi Inossidabili S.p.A» за ціною якісніших безшовних труб українського виробництва.

Цьогоріч «Енергоатом» подав роботу «Розробка і впровадження конденсаторів парових турбін атомних електростанцій» на конкурс зі здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки. В коментарях проти присудження премії виступив Інститут ім. Осади, а «Турбоатом» заявив, що суд визнав інформацію останнього недостовірною.

Директором державного «Турбоатому» є Віктор Субботін, власник «Мегабанку», екс-«регіонал», який у 2015 році балотувався до Харківської облради від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

«Енергоатом» очолює Юрій Недашковський, близький до екс-нардепа Миколи Мартиненка.

Суд оштрафував на 13 тисяч заммера Миргорода, який хотів відкупити від поліції зятя – керівника комунальників

$
0
0

9 липня Миргородський міськрайсуд призначив 13 тис грн. штрафу заступнику міського голови Миргорода Сергію Павленку, який намагався підкупити керівника відділу управління захисту економіки МВС  за непритягнення до адміністративної відповідальності свого родича — керівника комунального підприємства. Про це написала Анастасія Недогорська у «Полтавщині».

23 березня до УЗЕ в Полтавській області надійшли матеріали щодо головного інженера КП «Комбінат благоустрою та озеленення» у Миргороді, якого підозрювали у порушенні вимог фінансового контролю.

4 квітня головного інженера викликали до відділу УЗЕ в Миргороді, щоб той надав письмові пояснення. Там він дізнався, що відносно нього проводиться перевірка.

Виявилося, що головний інженер КП є зятем заступника міського голови Миргорода Сергія Павленка. У приватній розмові зять поскаржився родичу про можливе притягнення до адміністративної відповідальності та, як наслідок, звільнення його з роботи. Тоді Павленко вирішив допомогти своєму родичу та запропонувати «домовитися» за $300 із співробітником УЗЕ.

Як зазначено в Судовому реєстрі, Павленко про свої наміри нікому не повідомляв, навіть зятю. Заступник мера дізнався від знайомого співробітника УЗЕ, що матеріали справи знаходяться у начальника міжрайонного відділу поліції УЗЕ і саме від нього залежить подальша доля справи.

12 квітня Павленко прийшов до начальника міжрайонного відділу поліції УЗЕ Миргорода. Заступник мера запропонував $300 хабара за те, що його зятя не притягували до адміністративної відповідальності, та повідомив, що гроші надасть 16 або 17 квітня. 16 квітня у кабінеті начальника відділу УЗЕ Павленко намагався передати $300, втім був затриманий правоохоронцями.

30 травня Сергій Павленко та прокурор військової прокуратури Полтавського гарнізону уклали угоду про визнання провини. 9 липня суд затвердив угоду. Сергію Павленку призначили штраф у розмірі 12,75 тис грн. $300, які були вилучені під час затримання, суд направив у дохід держави.


«Приватівська» фірма намагається позбутися 4 мільярдів зобов’язань перед державою

$
0
0

Суд відмовив фірмі «Софт-Альянс» у переході до неї права вимагати заборгованість у TOB «Картсервіс Плюс» замість «Приватбанку». Про це свідчить постанова Київського апеляційного госпсуду від 10 липня.

У лютому 2012 року «Картсервіс Плюс» взяв у «Приватбанку» два кредити, поручителем по яких 8 листопада 2016-го став «Софт-Альянс». Наступного дня останній перерахував банку 963,89 млн грн в рахунок виконання кредитних зобов’язань.

А через рік «Софт-Альянс» звернувся до суду з вимогою визнати його право стати кредитором фірми «Картсервіс Плюс» замість «Приватбанку».

Суди перших двох інстанцій вказали, що законом справді передбачено перехід до поручителя прав кредитора у зобов’язані після виконання ним обов’язку боржника. Однак, це можливо лише у випадку повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов’язання.

Разом з тим, суд не отримав доказів, що «Софт-Альянс» повністю погасив усі зобов’язання фірми «Картсервіс Плюс» по кредитах перед «Приватбанком». Надана суду копія платіжного доручення про перераховані гроші може свідчити лише про факт оплати відповідної суми коштів, а не обсягу зобов’язань фірми «Картасервіс Плюс» перед «Приватбанком».

Як свідчать матеріали справи, «Софт-Альянс» за договором від 08.11.2016 став поручителем «Картасервіс Плюс» перед «Приватбанком» по двох кредитних договорах –№4К12048И від 09.02.2012 та № 4К12213И від 23.07.2012. А перерахунок коштів здійснювався по першому кредиту. При цьому, за даними «Радіо Свобода», розмір заборгованості по вказаних кредитах перед банком становив 4,32 млрд грн.

Відзначимо, що «Софт-Альянс» паралельно добивається розірвання договору поруки, однак наразі безуспішно.

Нагадаємо, вказані фірми фігурують у кримінальному провадженні НАБУ за фактами можливого зловживання працівниками Нацбанку, а також розтрати коштів «Приватбанку», вчиненої менеджментом та власниками банку.

У 2016 році службовці «Приватбанку» в процесі реструктуризації кредитного портфелю перевели заборгованість зі 193 існуючих компаній, у т.ч. ТОВ «Картсервіс Плюс», на 36 неопераційних компаній, зокрема, ТОВ «Софт-Альянс», які здебільшого були новостворені та не мали достатніх коштів для обслуговування кредитів, а також можливостей для їх отримання через фактичне непроведення реальної господарської діяльності.

Всі 36 «нових» компаній, за рахунок яких було перекредитовано 193 «старих» позичальників, мають ознаки пов’язаності з банком. Зокрема, створене у 2015- році ТОВ «Софт-Альянс» зареєстроване у Львові за адресою заправки «Укрнафти».

Вказані дії службових осіб та акціонерів «Приватбанку» свідчать про продовження ризикової кредитної політики протягом 2016 року та штучність проведеної реструктуризації кредитного портфелю, яка не тільки не зменшила кредитні ризики банку, а й погіршила якість кредитного портфелю ще більше. Таким чином, зобов’язання власників банку не були виконані, банк повністю втратив капітал.

У подальшому «Приватбанк» було націоналізовано, при чому держава понесла збитки в розмірі його докапіталізації в сумі 116,8 млрд грн.

Дніпровське TOB «Картсервіс Плюс» підконтрольна групі «Приват». Засновниками цієї фірми є компанії «Грандос Ентерпрайзес Лтд», «Балліоті Ентерпрайзес Лтд», «Пріор Менеджмент Лтд» із Сент-Кітс і Невіс, компанії «Елброуф Інтернашіонал Корп.», «Креонтас Коммершіал Лтд», «Лексус Ентерпрайзес Лтд», «Равенскрофт Холдінгз Лімітед», «Стафертон Коммершіал Лтд», «Транссалф Лімітед» з Віргінських островів, компанія «Фордіват Лімітед» з Кіпру і компанія «Волкано Холдінгс Лтд» з Маршаллових островів.

Фірму менеджера «приватівського» нардепа Берези підозрюють у розкраданні грошей, виділених на зливну каналізацію Дніпра

$
0
0

Слідче управління  ГУ Нацполіції України в Дніпропетровській області розслідує кримінальну справу за фактом можливого порушення вимог законодавства під час використання бюджетних грошей, які виділяються на послуги з утримання об’єктів зливної каналізації та дощоприймальних колодязів. Про це написала Ольга Фоменко у «БюроUA».

За даними слідства, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради в період з січня 2016 року по теперішній час неодноразово перераховував гроші на рахунок КП «Гідроспоруди» Дніпровської міськради за надання послуг з утримання об’єктів зливової каналізації та дощоприймачів, які згодом комунальне підприємство перераховувало ТОВ «Центр реконструкції та дизайну» («ЦРД»). Приватну фірму залучали до цих робіт в якості субпідрядника.

У податковому звіті фірми за перший квартал 2017 року є відомості про працевлаштування у «ЦРД» громадянки, яка в цей період нібито отримала від ТОВ «ЦРД» 23,5 тис грн. доходу.

В ході допиту цієї громадянки правоохоронці встановили, що трудових відносин з приватною фірмою вона не мала, не виконувала ніяких робіт і не підписувала ніяких документів по взаємовідносинах з «ЦРД». Вона також повідомила, що їй не відомо, хто насправді отримав гроші, які нараховувалися їй в якості зарплатні, а також те, що вона інформована про факт нарахування заробітної плати від ТОВ «Центр реконструкції та дизайну» двом громадянам без їх відома.

Слідчі вважають, що ці факти свідчать, що посадові особи ТОВ «Центр реконструкції та дизайну» під час виконання субпідрядних робіт за бюджетні гроші вказують в актах виконаних робіт відомості про нібито залучення до виконання робіт співробітників, які фактично не працюють на підприємстві і не отримують зарплати. І таким чином посадовці розкрадають бюджетні кошти, в подальшому виводячи їх (переводячи в готівку) шляхом нарахування фізичним особам в якості зарплати, які насправді не перебувають у трудових відносинах з «ЦРД».

Суд надав слідству доступ до документів ТОВ «ЦРД», що стосуються взаємовідносин фірми з КП «Гідроспоруди» за період з 1 січня 2016 року по 26 червня 2018 року.

Видання з’ясувало, що з 2016 року КП «Гідроспоруди» виграло сім тендерів департаменту благоустрою та інфраструктури на виконання робіт з утримання об’єктів зливової каналізації та дощоприймачів на загальну суму 253,80 млн грн. Для виконання всіх цих підрядів в якості субпідрядника комунальники наймали «Центр реконструкції та дизайну».

Засновником ТОВ «Центр реконструкції та дизайну» є Геннадій Полонський, керівник Владислав Фурсов. Полонський з сином нардепа Юрія Берези Максимом Березою є співзасновниками ТОВ «Спортивний клуб Дніпро-1», де курує Фурсов Антон Владиславович.

Народний депутат Юрій Береза («Народний фронт») ​​є почесним президентом «СК Дніпро-1». Спортивний клуб був створений влітку 2017 року. Про мету створення клубу і планах роботи Юрій Береза ​​і Геннадій Полонський торік розповідали разом в одному з прес-центрів Дніпра.

«Спортивний клуб Дніпро-1»  виник після банкрутства клубу «Дніпро», який спонсорував Ігор Коломийський, але покинув це робити в 2017 році і команда зникла. Юрій Береза був позаштатним радником Коломийського, коли олігарх очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію в 2014 році. Також Береза створив добровольчий батальйон «Дніпро-1», спонсорований Коломойським.

АМКУ зберіг шахті 2 мільйона, вернувши на торги фірму, незаконно викинуту за нечіткий скан статуту

$
0
0

Адміністративна колегія АМКУ 18 липня задовольнила скаргу ТОВ «Нафтосфера» на торгах ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» щодо постачання дизельного палива на очікувану суму 8,55 млн грн. Про це повідомив журналіст «Наших грошей» з колегії АМКУ.

На рік планують закупити 260 тис л дизпалива за очікуваною ціною 32,90 грн. за літр.

Під час прекваліфікації до тендеру допустили всі чотири бажаючі фірми, три з яких на аукціоні суттєво знизили ціну від очікуваної:

  • «Нафтосфера» Дільбар Олімової з ціною 6,23 млн грн.
  • ТОВ «Укрпромком Групп» Олександра Загоруйка з ціною 6,24 млн грн.
  • ПП «ОККО Контракт» Віталія Антонова з ціною 6,45 млн грн.
  • ТОВ «Новарт Форм» Ігоря та Олени Мичко, прописане в Києві за адресою масової реєстрації по пров. Лужевського, буд. 14, корп. 7, офіс 32, із ціною 8,55 млн грн. Ця фірма єдина не знижувала ціну взагалі.

Після торгів замовник відхилив трьох учасників із найнижчими цінами.

«Нафтосфера» нібито подала частково нечитабельну копію статуту, «Укрпромком Групп» – довідку про захист довкілля не за формою та нечитабельну копію статуту, а «ОККО Контракт» – нечитабельні довіреність на підписанта та гарантійний лист про відсутність підстав для відхилення за ст. 17 закону «Про публічні закупівлі», причому цей лист не містив даних про діяльність за статутом і реєстрацію не в офшорах.

Зрештою шахтарі повідомили про намір укласти угоду з найдорожчою «Новарт Форм», що взагалі не знижувала ціну на торгах.

Однак «Нафтосфера» оскаржила своє відхилення в АМКУ, заявивши, що на етапі прекваліфікації замовник допустив її до тендеру із тим самим статутом. На думку скаржника, це свідчить про змогу замовника «розпізнавати» документи і мати повну інформацію. Учасників «європейських торгів» не можна відхиляти за невідповідність кваліфікаційним критеріям після аукціону, бо вона оцінюється до аукціону.

При цьому «Нафтосфера» підкріпила свою позицію позитивним рішенням адмінколегії АМКУ на торішньому оливному тендері «Львівтрансгазу». Тоді газовики після торгів відхилили дешевше ТОВ «Науково-виробниче підприємство Агрінол» за сканкопію паспорта директора не з оригіналу, а з завіреної копії. Проте «Агрінол» довів через АМКУ, що вони не мали права відхиляти його з цієї причини вже після аукціону.

З огляду на вищесказане адмінколегія задовольнила скаргу, зобов’язавши шахтарів скасувати рішення про відхилення «Нафтосфери» та всі інші, прийняті після нього.

Таким чином, вони мають обрати переможцем «Нафтосферу», якщо вона без недоліків завантажила документи про відповідність ст. 17 закону «Про публічні закупівлі».

Ціна «Нафтосфери» нижча від ціни «Новарт Форм» на третину, або 2,32 млн грн.

Китайський новачок впав учетверо(!) на торгах «Укргазвидобування» щодо випробування свердловин за 54 мільйони

$
0
0

ПАТ «Укргазвидобування» 13 липня за результатами тендеру замовило компанії «Zhongman Petroleum and Natural Gas Group Corp., Ltd» (Китай) послуги з освоєння та дослідження свердловин на $1,69 млн, або 54,44 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До травня 2020 року проведуть випробування 50 свердловин на родовищах у Харківській та Полтавській областях. Перелік послуг включає освоєння, очищення, криві відновлення тиску, режим стабілізації та відбір глибинних проб.

Очікувана вартість закупівлі становила 219,50 млн грн. Під час торгів переможець упав у ціні вчетверо. Причому суперники теж суттєво знизили свої пропозиції – від чверті до 2,5 разів, але все одно програли китайській фірмі «Zhongman Petroleum and Natural Gas Group Corp., Ltd» («ZPEC»), власниками якої є Чжу Фенсю і Лі Чунді з Китаю та яка вперше отримала підряд в Україні.

Конкурентами були ТОВ «Везерфорд Україна», ТОВ «Шлюмберже Сервісез Україна», «Techno Canada Inc» (Канада), «Expro Eurasia Limited» (Британія), ТОВ «Трайдент-Юг», «Melyfurasi Informacio Szolgaltato KFT Geoinform Ltd» (Угорщина) і «Hilong Oil Service & Engineering Co., Ltd» (Китай).

Мерія Філатова за сприяння поліції не пустила аудиторів, які нарахували мільярд недоплати в бюджеті Дніпра

$
0
0

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міськради відмовив Східному офісу Держаудитслужби в проведенні ревізії його діяльності в 2014-2017 роках

Відповідну інформацію офісу ДАСу оприлюднив на своїй сторінці Facebook активіст Денис Селін.

План перевірок Східного офісу ДАСУ передбачав проведення в першому кварталі 2018 року ревізії фінансово-економічної діяльності фінансового департаменту мерії Дніпра з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2017 року. Проте Департамент не допустив спеціалістів ДАСУ до проведення ревізії, про що 12 березня було складено відповідний акт.

Після цього ДАСУ направило листи з проханням посприяти проведенню ревізії меру Дніпра Борису та керівнику поліції Дніпропетровської області Віталію Глуховері. Ті проігнорували  листи, а перевірка Департаменту економіки міськради Дніпра так і не була проведена.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міськради очолює заступник мера з питань діяльності виконавчих органів Володимир Міллер. Саме цей департамент формував та розподіляв міський бюджет (видаткова частина бюджету Дніпра в 2014-2017 роках склала 31,47 млрд грн.).

В березні Східний офіс ДАСУ оприлюднив результати аудиту виконання бюджету Дніпра в 2014-2017 роках. Перевірка показала, місто недоотримало 409 млн грн. від операцій з землею, 103 млн грн. від операцій з комунальним майном, ще 56 млн грн. було втрачено на рекламі, паркові та пайових внесках на розвиток інфраструктури. Також аудитори підрахували, що існують резерви для щорічних надходжень ще 556 млрд грн. від операцій з землею та майном міста.

Збанкрутіле «Вугілля України» намагалось, але не змогло сховати від «Альфа-Банку» «архівні» борги ахметівського «Західенерго»

$
0
0

Київський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Вугілля України» за заявою «Альфа-Банку». Про це свідчить постанова суду від 12 липня.

У своєму клопотанні про закриття провадження у справі про банкрутство «Вугілля України» товариство «Альфа-Банк» повідомило, що виступає обтяжувачем майнових прав держпідприємства вартістю 3,9 млрд грн. Йдеться про договори поставки вугілля від лютого 2009 року та від червня 2011 року, укладені між «Вугіллям України» та ВАТ «Західенерго», предмет застави по яких оцінили на зазначену суму.

Як заставодержатель «Альфа-Банк» набув право вимагати від «Західенерго» оплату за згаданими контрактами та відшкодування збитків, заподіяних порушенням цього права.

У ході розгляду справи встановлено, що у 2010 та 2012 роках «Вугілля України» у судовому  порядку стягнуло з «ДТЕК Західенерго» сумарно за обома контрактами 303,95 млн грн основного боргу та 40,79 млн грн штрафів. Виконання рішень було розстрочене на 20 років рівними частинами щомісячно.

«Вугілля України», «Державний ощадний банк України», «ДТЕК Трейдінг», «ДТЕК Західенерго», як апелянти заявленого «Альфа-Банком» клопотання, у відповідь зазначили, що зобов’язання сторін за договорами могли припинитися як частково так і повністю, оскільки з моменту їх укладення пройшло більше семи років. Представник «ДТЕК Західенерго» запевнив, що ці договори припинили свою дію у 2009 та 2011 роках відповідно і по них повністю проведений розрахунок.

Однак, суд відкинув ці доводи, оскільки із попередніх судових матеріалів випливає, що за договором від 2009 року поставки відбувались щонайменше до березня 2010 року – загалом по даній угоді зафіксовано поставки вугілля на суму 3,76 млрд грн.

Також апелянти стверджували, що оцінка предмету застави у 3,9 млрд грн є лише суб’єктивною думкою сторін договору, а насправді сума зобов’язань була значно меншою – у розмірі 344,84 млн грн. Але суд відкинув цей аргумент, зауваживши, що до договору застави не вносились зміни у частині визначення вартості предмету застави.

«Вугілля України» погодилось, що має право вимагати стягнення з «ДТЕК Західенерго» 3% річних та інфляційних нарахувань за час невиконання грошових вимог за договорами за час після винесення згаданих рішень про стягнення боргу та штрафів за обома контрактами – і досі держпідприємство цього не робило.

Врешті суд постановив закрити провадження у справі про банкрутство на підставі відсутності предмету спору.

«Вугілля України» є оператором оптового ринку вугільної продукції. Про те, як виводились гроші із держпідприємства у інтерв’ю «Бізнес Цензору» розповідав директор ДП «Держвуглепостач» Андрій Плюнгін. Йшлося про те, що «Вугілля України» скуповувало вугілля у державних шахт з передоплатою, а ті витрачали кошти за закупівлю обладнання іноді по завищених цінах, іноді – у фіктивних фірм.

Суд відкрив провадження у справі про банкрутство ДП «Вугілля України» у липні 2015 року за позовом «Альфа-Банку».

Із матеріалів справи про банкрутство «Вугілля України» відомо, що вимоги «Альфа-Банку» були включені до реєстру вимог кредиторів держпідприємства у такій черговості: 6 тис. грн до першої черги, 588,94 млн грн до четвертої черги (з них – 377,75 млн грн безспірні вимоги) та 52,85 млн грн до шостої черги.

У серпні 2016 року суд затвердив вимоги кредиторів до «Вугілля України» на загальну суму 6,2 млрд грн.

Нагадаємо, «Альфа-Банк» належить до групи російського бізнесмена Михайла Фрідмана.

Мін’юст переплатив фірмі, пов’язаній з Зубиком, мільйони за квартири в новобудові під Києвом

$
0
0

Міністерство юстиції закупило у забудовника «Інтергал Буд» майже півсотні квартир для своїх співробітників у новобудові у селі Гатне під Києвом з суттєвою переплатою. Про це повідомили Катерина Лихогляд і Сергій Чагаров у «Слідство.інфо»

Закупівля сталася ще у кінці 2016 р. Квартири придбали у житлокомплексі  «Озерний гай», який розбудовує компанія «Інтергал Буд, пов’язана з екс-регіоналом Володимиром Зубиком (нині нардеп з групи «Відродження»). Він неодноразово потрапляв у скандали, у тому числі і з нерухомістю.

Не став винятком і «Озерний гай». Судова тяганина через землі, де «ІнтергалБуд» зводить цей ЖК, тривала більше десяти років. Прокуратура доводила, що землю продали незаконно, адже вона має статус «особливо цінної» і не могла бути відчуженою. Зрештою, «Інтергал» усе ж звів на ній будинок.

Мін’юст купив у «Інтергала» 47 квартир. Всю суму, майже 72 млн грн., міністерство перерахувало одразу – у грудні 2016 року.

В середньому на метр квадратний в цій новобудові міністерство витратило 25 тис грн. Фахівець з нерухомості Віктор Несін запевнив – ціна суттєво завищена: «Якщо взагалі говорити про цей період, вартість кв м в цьому місці коливалася від 11 до 15 тис за кв м. Це – без оздоблення».

Він додав, що за суму, яку міністерство заплатило «Інтергал Буду», можна було придбати квартири в ЖК у пристойних і недешевих районах Києва, таких, як, наприклад, Оболонь. У лівобережних районах столиці, зауважив Несін, купити квартири можна було ще дешевше.

«Слідство.інфо» з’ясувало, Мін’юст, щоб дістати найкращу пропозицію, ініціював конкурс. Щоправда інформацію про нього «заховали» в нетрях сайту. На пропозицію з бюджетом у майже 75 млн грн. відгукнулося лише три забудовники. Причому «оголошенням» в Мін’юсті назвали Протокол житлово-побутової комісії. Там не було зазначено ані критеріїв відбору, ані кількості квартир, якої потребував покупець.

Серед конкурентів «Озерного гаю» опинилися елітні ЖК, вартість кв м в яких сягає 50 тис грн. У результаті, пояснило міністерство, вони обрали найвигіднішу пропозицію – у Гатному. Щодо вартості у 25 тис грн., то Мінюсті повідомили, що квартири придбали з ремонтом.

Журналістам вдалося отримати документи від людини, яка купувала квартиру в «міністерському» будинку саме в 2016-му році. Згідно з таблицею розрахунків вартості житла з відділу продажу за той рік, кв м квартири без ремонту коштував 14,7 тис грн. А ремонт приблизно 1700 грн. Отже, разом вартість кв м з ремонтом в ЖК «Озерний гай» складала 16500 грн. А це – на 30-35% нижче ціни, за якою в Гатному закупило квартири міністерство.

Ці розрахунки вказані на етапі, коли будівництво було ще на ранніх стадіях. А Мінюст закупив житло на останніх, відповідно – на цьому етапі ціна була вищою. Водночас, Слідство.Інфо довідалося: зараз вартість кв м готового житла в аналогічному будинку «Озерного гаю», щоправда, іншої черги, становить приблизно від 17500 до 20000 грн. Це – разом з ремонтом. Без ремонту середня вартість коливається від 15000 до 17000 грн. Як розповів Несін, з 2016 р. ціни на нерухомість фактично не змінилися. Він зазначив, що міністерство купувало велику кількість квартир, а отже – могло отримати чималу знижку. За найскромнішими прогнозами фахівця, знижка могла становити 20%.

Отже, за найбільш стриманими підрахунками, Мін’юст переплатив «Інтергал Буду» від 16 до 22 млн грн. бюджетних коштів. Якщо ж припустити, що забудовник дав би міністерству знижку в 20%, то обсяги переплати можуть сягати 36 млн грн.


Як «Дніпроазот» Коломойського прикривається АМКУ у справі отруєння України

$
0
0

Щоб зрозуміти, чому України опинилась на краю катастрофи з водою, треба просто розібратись що за чим відбувалось.

Колись в Україні існувало дві ціни на газ – одна висока для промисловості, друга «соціальна» для населення. Крупні споживачі могли купувати один і той самий газ для різних цілей, а далі крутити ним як заманеться, вгоняючи в свої кошториси дешевий газ під видом дорогого задля якнайбільшої маржі.

Після Майдану «Нафтогаз» цю лавочку з роздвоєнням прикрив. Але у «Дніпроазота» лишились дешеві поставки палива від формально державної, але насправді «приватної» «Укрнафти». Бо «приватівці», що контролювали «Укрнафту», орендували у «Дніпроазота» Ігоря Коломойського виробничі потужності для виробництва добрив, хлорки та іншої хімії. Тому і загоняли туди дешевий газ, залишаючи собі надприбутки (лише на аміаку «Укрнафта» в 2017 році втратила 2,31 млрд грн. на користь «приватівців»).

Голова правління “Дніпроазоту” Сергій Сидоров розповідає АМКУ про неймовірний провал аналітиків всього світу

По ходу «Дніпроазот» став неформальним монополістом. Бо Фірташ припинив виробництво хлорки на своїх хімкобмінатах. Первомайський завод порізали на брухт. Калуська «Оріана» порізала на брухт естакаду, і може давати тільки хлор у газовій формі (принаймні так казав предправління «Дніпроазоту» Сергій Сидоров на засіданні в АМКУ). Тобто як виробник рідкого хлору «Дніпроазот» лишився в Україні один. Однак це неприродня монополія, і у будь-який час вона може припинитись – чи Фірташ запуститить, чи новий завод збудують. А визнати «Дніпроазот» неприродньою монополією АМКУ тут і зараз не може. Та це і не допомогло б.

1 квітня 2018 року «нафтогазівці» таки змусили «Укрнафту» припинити постачання газу «Дніпроазоту» на 30% дешевше від ринкових цін. У таких обставинах «приватний» «Дніпроазот» не зміг втримати ціну на свій основний продукт виробництва карбамід на прибутковому рівні, за рахунок чого і дотувалось виробництво хлорки, і…

…14 квітня «Дніпроазот» зупинив своє азотне виробництво, продукція якого займала 90% виробітки заводу. Привід був вибраний дуже чемний – «капітальний ремонт», оновлення виробництва на новітнє обладнання. Це не викликало підозр у водоканалів, які зазвичай раз на квартал отримували нові партії рідкого хлору від заводу по контрактам з «прокладками». І тому вони не почали бігати по сусіднім європейським країнам у пошуках вільних партій хлорки і завчасної підготовки до екстрених поставок. Бо без хлорки українським водоканалам таки не жити.

15 червня «Дніпроазот» офіційно заявив про зупинку хлорного виробництва. І раптом всі почали розуміти, що без хлорки буде гаплик. Почали дзвонити прем’єр-міністру, випускати потужні прес-релізи на «1+1».

2 липня АМКУ отримав від «Дніпроазоту» заяву. Завод просив дати йому індульгенцію на підняття цін. Потім на засіданні АМКУ від Сидорова прозвучить пояснення. Мовляв, аналітики всього освіту не очікували, що по закінченні опалювального сезону світові ціни на газ не впадуть, а зростуть (і це правда, але подорожчання газу становило лише 15%), а ціни на карбамід впадуть з $300 до 230 доларів за тону. Мовляв лише цей виверт ринкової кон’юнктури змусив «приватівців» зупинити завод, і ніяких проблем з постачальниками газу не було (нині постачальником є «Укрнафтобуріння», з якого знову ж таки стирчать вуха Коломойського).

19 липня АМКУ послухав то все і постановив: нє, хлопці, індульгенції по хлорці не буде, бо ціни на рідкий хлор вільні, а відтак нічим і ніким не регулюються, тим більш АМКУ взагалі не ціновий регулятор, а тому завод вільний у своїх діях по участі в тендерах водоканалів, де міг би вже давно навигравати підрядів по зручній ціні і мати пакет замовлень на роки вперед. Разом з тим комітет вказав, що припинення виробництва та реалізації хлору якраз може містити ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Тим більш зупинити продажі ось так, з бухти-барахти, через проблеми геть іншого гатунку.

Тобто маємо ситуацію – «Дніпроазот» лишився без халявного газу, звичайна «прибуткова» модель Коломойського посипалась, і завод посадив на «ізмєну» майже всю Україну, фактично взявши в заручники нас усіх через воду з кранів. Бо без злорки звідти скоро справді може потекти отрута, якщо уряд не налагодить заміщаючий імпорт.

А тепер цифровий блок.

Ціна питання для споживачів – не дуже помітна. Хлорка в загальному тарифі на воду “важить” приблизно 2%. Тобто навіть якщо вона подорожчає – це для нас буде на рівні копійок.

Але для постачальників мова йде про перерозподілення мільйонів.

В останні роки водоканали закуповують рідкий хлор на відкритих торгах. Там «конкурують» виключно «прокладки» з товаром «Дніпроазоту». За словами  Сидорова, завод хоче мати дозвіл АМКУ на торгівлю хлором по 26 тис грн./т без ПДВ з урахуванням транспортної складової на рівні 3 тис грн./т (тобто на рівні 31 тис грн. з ПДВ). За його словами, це більш ніж в три рази дорожче від відпускної ціни заводу. Разом з тим, на тендерах водоканалів цього року ціна хлору сягала навіть 40 тис грн. Тобто завод фактично хотів дозволу продавати свій товар навіть трохи дешевше тендерних цін від «прокладок». І таким чином замістити собою всю оту свору «прокладок», які і панують на тендерах, фактично навіть без подорожчання товару для споживачів.

Разом з тим, представники «Дніпроазоту» не змогли офіційно пояснити ні АМКУ, ні журналісту «Наших грошей» чому вони зараз не виходять на відкриті торги водоканалів. Неофіційно сказали, що «нас  замовник знесе з торгів за невідповідність тендерної пропозиції, бо вони хочуть відстрочку платежів, а ми хочемо передплати». Але пояснити чому не можна відмовитись від передплати, коли ти можеш виграти на тендері з ціною втричі більшою, ніж продаєш «прокладками» зараз – представник заводу не зміг.

Тобто маємо такий розклад. Менеджмент «Дніпроазоту» роками продавав «прокладкам» хлор вдвічі-втричі дешевше тендерних цін, а коли йому знадобилось самому вийти на торги – він зажадав алібі в АМКУ.

При цьому зажадав дуже хитро. «Дніпроазот» спитав в АМКУ – а чи може він підняти ціни на свої товари, у тому числі на хлор рідкий. Тобто під приводом хлорки він би отримав дозвіл і на все інше. При цьому завод Коломойського не надав комітету жодних даних про конкурентів, скільки коштує у них хлорка та всі інші товари. Звісно, що в таких обставинах АМКУ не міг ні дати алібі, ні заборонити. Тому «приватівцям» сказали:

«Антимонопольний комітет України не є ціновим регулятором. Ціни на хлор рідкий є вільними та визначаються суб’єктом господарювання самостійно. Твердження Товариства про те, що ціни, за якими АТ «Дніпроазот» реалізовувало і планувало реалізовувати хлор, є суттєво нижчими за ринкові через зарегульованість галузі і неефективне втручання держави у господарську діяльність, не ґрунтуються на чинному законодавстві. Посилання АТ «Дніпроазот» (із наведенням даних електронної системи закупівель Prozorro) на суб’єктів господарювання – посередників, що постачають хлор рідкий підприємствам централізованого водопостачання за цінами, значно вищими за відпускні ціни АТ «Дніпроазот», є безпідставними. Законом України «Про публічні закупівлі» не обмежено право АТ «Дніпроазот» виступати самостійним учасником у процедурах закупівель підприємствами централізованого водопостачання хлору рідкого та пропонувати таку ціну товару, яку підприємство вважає справедливою та економічно обґрунтованою».

А це означає одне. Коломойський! Включай завод, вигравай тендери, отримуй підряди, постачай товар по любій тобі ціні, і не мороч голову людям своїм шантажем.

А якщо боїшся, що тебе потім покарають за твої ціни, то відразу співстав їх з імпортом, і не викручуй руки українцям. Тим більш, що «Дніпроазот» вже після своєї зупинки і звернення в АМКУ набрався хоробрості і уклав угоду з Запорізьким титано-магнієвим комбінатом на поставку хлору по 32 тис грн.  Тобто на саме тому бажаному для себе рівні прибутковості. Але навіть укладання такої жирної угоди загальною вартістю 72,65 млн грн. не примусило «Дніпроазот» включити виробництво і він продовжує щось вичікувати від АМКУ.

Тобто виглядає так, що у Коломойського будуть чекати поки з кранів польється отрута. А там вже скоро і Тимошенко стане президентом, а значить можна буде розраховувати на халявний газ для промисловості по цінам для населення.

Блог від: Юрій Ніколов

АМКУ зобов’язав Міноборони прибрати низку «заточок» із продуктових тендерів на 372 мільйони

$
0
0

Учасники продуктового ринку оскаржили в Антимонопольному комітеті дискримінаційні вимоги тендерних документацій Міністерства оборони України у рамках закупівель продуктів харчування для особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗСУ Харкова, Миколаєва, Одеси, Волині, Дніпра, Донецька, Києва та Західних регіонів загальною очікуваною вартістю 371,70 млн грн.

Усі лоти оголошені 26 червня. Продукти замовлятимуть у комплектах (детальніше про кількісний продуктовий склад наборів та їхню очікувану вартість у таблиці нижче).

Невдовзі після оголошення торгів учасники ринку завантажили кілька скарг в АМКУ щодо дискримінаційності вимог тендерної документації.

Поскаржились, зокрема, одеське ТОВ «Валета С», підприємиці Лариса Петрушкевич із Рівненщини та Оксана Повстяна із Білої Церкви Київської області.

ТОВ «Валета С» та Повстяна, з-поміж іншого, оскаржили:

  • Вимогу щодо поставки продуктів згідно каталогу за Договором якість, маркування, тара (упаковка) якого повинні відповідати керівним документам Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, які пройшли державну реєстрацію та врегульовують питання у цій сфері

По-перше, зауважували скаржники, невідомо яким є вичерпний перелік «керівних документів», а отже учасники не можуть коректно розрахувати цінову пропозицію. По-друге, як сторона за договором МО зможе видавати чи змінювати керівні документи, і як наслідок – встановлювати додаткові вимоги до якості, маркування та тари, яких не було під час формування цінової пропозиції.

  • Право замовника проводити вибірковий контроль та направляти на дослідження до установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини або до уповноважених лабораторій. Усі витрати щодо перевірки показників якості та безпечності відносяться на рахунок постачальника.

Оскільки умови проекту договору не визначають поняття «сумніву в якості продукції» і не встановлюють жодних обмежень у кількості перевірок, замовник може зловживати таким правом, а постачальник нестиме необґрунтовані витрати на контроль якості.

Зауважимо, що торік замовник зазначав, що підставою для перевірки продуктів є «обґрунтована підозра за оцінкою представника замовника». Оскільки оголошення про проведення закупівлі не містило визначення поняття «обґрунтована підозра», Колегія АМКУ зобов’язувала замовника внести зміни у цій частині.

  • Вимогу щодо визначення місця поставки товару лише у поточній заявці.

Умови проекту договору не передбачають вичерпного переліку можливих місць поставки, а будь-яких обмежень щодо максимального кілометражу поставки замовник не встановив. Для постачальників це означає неможливість коректного розрахунку тендерної пропозиції.

Також у скаргах відмічали невідповідності у категоріях сезонних та свіжих овочів і фруктів реальній їх сезонності визрівання. Цю ж проблему тендерної документації зауважила, з-поміж іншого, підприємиця Петрушкевич.

Наприклад, замовник прописав сезонність винограду – січень-лютий та серпень-грудень, абрикос – липень-вересень, броколі – цілий рік, тощо.

«При такій сезонності деякі овочі та фрукти можливо виростити лише із використанням хімічних препаратів», – зауважила Петрушкевич.

Аукціони на визначення переможців за лотами очікуються.

Регіон Військова частина Кількість комплектів, шт Очікувана вартість лоту, млн грн з ПДВ
Чернігівська та Київ А0665 3 523,90 42,86
А1815 2 438,65
А0139 1 202,92 18,99
Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України 527,70
А0222 539,30
Волинь, Дніпро, Донецьк А2892 394,32 9,25
А1008 721,05
А1302 3 236,09 51,09
А3283 2461,99
А1126 581,06
А2120 931,88 21,28
А1493 423,12
А1872 704,60
А1275 689,18
Харків, Миколаїв, Одеса Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 3 277,50 65,19
А0501 3 235,54
Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” 540,40
А3163 466,20 24,37
А2777 687,13
А2802 1 126,03
А1954 474,59
Інститут Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія” 384,64 31,83
Військово-морський ліцей 91,25
А1302 194,25
А4217 314,17
А1325 453,63
А0666 1 791,55
А3955 209,95
А2613 223,78
Захід та Київ А0284 616,25 21,66
А2582 204,12
А0998 827,95
А1671 263,49
А1108 353,20
А2308 39,50
А2167 2366,05 29,65
А1232 274,90
А0704 539,30
Житомир, Хмельницький А3091 1 246,91 55,52
А0409 2 5696,93
А3814 253,77
А2925 134,06
А0281 521,90
А3316 142,10
А1910 264,84
А3204 203,87
А0339 763,96
А3258 91,25
А2375 168,91
Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова 959,10

 

Масажистка з кримінальною справою про фіктивне підприємництво відремонтує лікарню за 12 мільйонів

$
0
0

Кам’янка-Бузька центральна районна лікарня (Львівська обл.) 13 липня уклала угоду

з ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» щодо реконструкції фасаду будівлі лікарні з впровадженням енергозберігаючих заходів загальною вартістю

Про це пишуть «Наші гроші. Львів» з посиланням на дані системи «Прозорро».

Документацією передбачено утеплення фасаду, цоколя, горища, заповнення прорізів, улаштування відмостки, гідроізоляції фундаментів будівлі лікарні на вул. Героїв Небесної Сотні, 29 а у м. Кам’янка-Бузька.

Участь у торгах брало п’ять компаній з початковими пропозиціями 12,27-13,7 млн грн., які в результаті аукціону були знижені учасниками до 12-13,5 млн грн. Найдешевша пропозиція від ТОВ «Київська девелоперська компанія» була відхилена замовником через невідповідність поданої інформації вимогам технічного завдання.

Лише на одну гривню була дорожчою пропозиція від ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент», яке й визнали переможцем торгів. Компанія повинна виконати роботи до кінця листопада 2019 року.

«БК «Терон Девелопмент», яке зареєстрували 11 місяців тому, раніше було «прописане» у Києві і належало двом мешканцям Краматорська Олегу та Павлу Сухачовим. Нині фірма записана в  Перемишлянах Львівської області на місцеву  29-річну Перемилян Мар’яну Хміль, яка є і директором.

Згідно з профілем Хміль у Facebook, вона закінчила туризмознавство, працювала масажистом. Ще в листопаді 2017 року вона рекламувала подарункові сертифікати на масаж у місцевій перукарні. Журналістка «Наші гроші. Львів» зателефонувала їй за вказаним номером, і виявилося, що Мар’яна Хміль (дівоче Кравчук) досі є масажистом, однак, почувши назву компанії «Терон Девелопмент», відмовилася говорити.

У поданих на торги документах БК «Терон Девелопмент» вказало, що планує залучати субпідрядника київське ТОВ «УкрМонтажЛюкс» (на 18,5%). Щодо необхідної матеріально-технічної бази та кадрів, то в довідках «Терон Девелопмент» вказало 14 працівників і власне обладнання: чотири дрилі, два перфоратори, чотири  шуруповерти, одну пневматичну трамбівку та дискову пилу. Все інше фірма орендує в МПП «Нара». Крім того, склад та гараж-майстерню фірма орендує в Бродах.

Згідно даних «Прозорро», в листопаді 2017-лютому 2018 роках «Терон Девелопмент» уклало договори з КП «Луцьке» на реконструкцію приміщень й будівель, виготовлення проектно-кошторисної документації загалом на 4,25 млн грн. Після цього, на початку літа 2018 року, податківці відкрили кримінальне за підозрою у фіктивному підприємництві. В судових ухвалах вказано, що на момент отримання замовлень від КП «Луцьке», на підприємстві не рахувалось жодного працівника, прийнятого за трудовим договором, а в реєстрі податкових накладних відсутні накладні щодо придбання ремонтних робіт від інших суб’єктів господарської діяльності. За вказаною реєстраційною адресою -Перемишляни, вул. Борщівська, 4А, приміщення  належить Перемишлянському районному центру зайнятості, а «Терон Девелопмент» за вказаною адресою приміщень не орендує.

 

За півтора роки їдкий натр з Росії для «Енергоатома» від протеже СБУшників подорожчав на 72%

$
0
0

ДП «НАЕК «Енергоатом» 25 червня за результатами тендеру замовило ТОВ «Спільне українсько-латвійське підприємство «Хімімпекс» їдкого натру на 14,23 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До жовтня поставлять 363 т очищеного їдкого натру марки А за ГОСТ 11078-78 виробництва АТ «Башкирська содова компанія» (Росія) з умістом натрію гідроокису не менше 45% по 39 197 грн. за тонну в перерахунку на 100% основної речовини.

Імпортна складова в ціні товару становить 70,5% і прив’язана до курсу долара США.

Нагадаємо, у квітні 2018 року «Енергоатом» замовляв натр у цієї самої фірми по 39 202 грн./т, у жовтні 2017 року – по 27 600 грн./т, а в лютому 2017 року – 22 770 грн./т. Таким чином, за півтора роки він подорожчав на 72%.

Ціна угоди на 1,5% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 14,45 млн грн.

Конкурентами були ТОВ «Лекора» і ТОВ «Роялті Форм».

«Хімімпекс» належить Сергію Сокирку та Ірині Должиковій. Про цю фірму казали, що її діяльністю опікуються кілька представників СБУ. Відповідну заяву в квітні 2015 р. зробила фірма «Кемікал Елементс Юкрейн», яка тоді називалася «Донецьк-Реактив».

Із 2008 року «Хімімпекс» виграв тендерів на 914,42 млн грн., з яких 514,92 млн грн. – в системі «Енергоатома».

«Лекорою» володіють Ольга Коба та Ганна Корж, директором є Вікторія Ткаченко. Фірма продає пісок і щебінь та здає в оренду вантажний транспорт. Корж і Коба також володіють ТОВ аудиторська фірма «Магда» разом із Сергієм Сергійовичем Лещенком (не плутати з нардепом Сергієм Анатолійовичем Лещенком).

«Роялті Форм» зі статутним капіталом 1 тис грн. на чолі з Ярославом Атаманчуком записано на Сергія Скляра. Останній разом з екс-замміністра інфраструктури (міністр Максим Бурбак, 2014 рік) Петром Пінкасом володіє ТОВ «Сіскон» (припиняється) з Ігорем Кузьміним і ТОВ «Юридична компанія «Юрконсалтінг» з Юрієм Пономарьовим.

За даними російського видання «Ведомости», акціонерами «Башкирської содової компанії» є уряд Башкирії (38%), «Башхім» (29%) та кіпрський офшор «Modisanna Limited» (28%).

АМКУ втретє зобов’язав черкаських лікарів прибрати з тендерної документації одну і ту ж «заточку» під «Fresenius»

$
0
0

Адміністративна колегія АМКУ зобов’язала Черкаську обласну лікарню внести зміни до тендерної документації щодо закупівлі витратних матеріалів для гемодіалізу за 4,00 млн грн в частині замовлення розхідників виключно для апаратів 5008S виробництва «Fresenius». Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Замовник вимагав від учасників закупівлі «документи від уповноваженого органу щодо взаємозамінності витратних матеріалів на підставі проведених експертних оцінок співвідношення користі/ризику», однак, Колегія АМКУ не отримала доводів від самого замовника – що існує інша, окрім Fresenius, продукція, сумісна з обладнанням Fresenius Medical Care 5008.

Як встановила Колегія, виконати вимоги Черкаської обласної лікарні зможуть лише постачальники розхідників «Фрезеніус», що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників ринку.

Відповідну скаргу в АМКУ надіслало ТОВ «Діавіта». Компанія зауважувала, що вимога про надання документів щодо взаємозамінності розхідників є нікчемною, тобто такою, яку не може виконати жоден учасник.

«Діалізні апарати 5008S є апаратами закритого типу, витратні матеріали до яких виробляються єдиним виробником Fresenius Medical Care, та не мають інших сумісних та взаємозамінних витратних матеріалів, тому жодний з уповноважених органів не може видати такий документ», – йдеться у скарзі.

Також фірма оскаржувала вимогу щодо кровопровідних магістралей, які «повинні бути сумісними з обладнанням, яке встановлене та функціонує у медичних закладах замовника».

Компанія нагадала, що Колегія АМКУ двічі визнавала дану вимогу дискримінаційною, однак замовник знову не прибрав її із тендерної документації.

«Така поведінка замовника свідчить про ймовірний комерційний зговір з постачальниками товарів Fresenius Medical Care, при чому, замовник своїми незаконними діями блокує доступ інших виробників, які пропонують аналогічну продукцію за нижчими цінами», – зауважили в компанії.

Нагадаємо, український ринок витратних матеріалів для діалізу поділений між кількома групами постачальників (детальніше про ситуацію на ринку станом на кінець 2014 року див. у матеріалі «Гроші на крові: тріщина в монополії»).

Раніше «Наші гроші» встановили, що українські дистриб’ютори розхідників для діалізу працюють за «непрямими контрактами», в результаті чого штучно збільшують ціну на імпортовані матеріали щонайменше на третину (детальніше у матеріалі «Діалізна маржа для СБУ»).

Viewing all 21006 articles
Browse latest View live


<script src="https://jsc.adskeeper.com/r/s/rssing.com.1596347.js" async> </script>