ПАТ «Укргазвидобування» 14 червня замовило ТОВ «Сучасні вантажівки» вантажних автомобілів на 59,99 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До жовтня поставлять 36 самоскидів МАЗ 6501С5-584-000 6х4 Євро 5 по 1,67 млн грн.

Автомобілі 2017 року випуску вантажопідйомністю 20,5 т матимуть одне спальне місце і платформу об’ємом 15,4 куб м із заднім бортом.

Зараз у відкритих джерелах є дані про продаж таких самоскидів на 12% дорожче – по $72 тис, або 1,87 млн грн.

У листопаді 2016 року КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради замовив іншому постачальнику самоскид МАЗ-6501 С5-584 на чверть дорожче – за 2,09 млн грн.

Гарантійний строк становить рік або 30 тис км пробігу. Товар оплатять протягом місяця після поставки.

Ціна угоди на сім відсотків нижча від очікуваної вартості закупівлі в 70,74 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Торговий дім Автокраз» із вищою на 100 грн. остаточною ціною. Обидва учасники аукціону знизили ціну приблизно на п’ять відсотків.

Кінцевим бенефіціаром фірми «Сучасні вантажівки» є Ольга Мещаніна, а засновниками – ТОВ «Ріалто» та ВАТ «ЗНВКІФ «Коннект».

У кінці 2013 року акції фонду належали белізькому офшору «Пальміра Фінанс ЛТД» і ТОВ «Дженерал Істейт» тієї ж Мещаніної та 75-річної Світлани Новікової.

Нині фондом володіє ТОВ «Український центр проектування фінансових груп». Останнє віднедавна має назву «Перша українська платіжна система» і належить Андрію Журжію – нардепу від «Самопомічі».

На фонд «Коннект» також записане ТОВ «СВА Автек». Співвласницею компанії є 71-річна Парасковія Мещаніна – родичка Євгена Мещаніна, якого називають власником групи компаній «Автек».

«Торговий дім Автокраз» належить Олександру Кальницькому та Андрію Місеврі, керує ним Олександр  Шмигаль. Підприємство є дилером кременчуцького заводу «АвтоКрАЗ», контрольованого Костянтином Жеваго.

Теплоелектроцентралям також планують впровадити нову методику розрахунку тарифів, яка враховуватиме псевдотранспортування вугілля з портів Голландії.

Про це йдеться у проекті постанови НКРЕКП, оприлюдненому 14 червня на сайті Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У 2016 році НКРЕКП ввела так званий «роттердамський» тариф для теплових електростанцій (ТЕС). Тепер же його планують розповсюдити і на теплоелектроцентралі (ТЕЦ), яких в Україні налічується більше трьох десятків (див. список).

Зараз тариф ТЕЦ формується за принципом «реальні затрати на виробіток плюс прибуток». З введенням нової формули зміниться сам принцип. ТЕЦ закладатимуть у ціну виробленої електроенергії не справжню закупівельну ціну вугілля, а вартість вугілля, яке нібито купується в портах Голландії по середнім цінам ф’ючерсних котирувань і нібито транспортується морем в українські порти і далі везеться залізницею на склади енергетиків.

Раніше голова НКРЕК Дмитро Вовк називав введення цих складових у тариф «додатковими чайовими», які мають гарантувати «відсутність проблем з вугіллям».

Нововведення для ТЕЦ вступить в дію, якщо НКРЕКП затвердить цю постанову .

Зараз вугілля для ТЕЦ постачається з шахт України, окупованої частини Донбасу та Росії, і доставляється лише залізничним транспортом. Кілька незначних поставок енергетичного вугілля було здійснено раніше з ПАР, ціна вугілля по тим контрактам не прив’язувалась до голландських портів.

Нагадаємо, з квітня 2016 року в Україні в ціні електроенергії діє ціна вугілля за формулою «Роттердам+доставка морем+перевалка у порту». Це спричинило стрімкий ріст тарифів для ТЕС.

75% теплової генерації належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова, набагато менше виробляють державне «Центренерго» та «Донбасенерго», яке пов’язують з Олександром Януковичем.

Після введення в дію «роттердамської» формули єврооблігації  ДТЕК подорожчали на 40%. Коли вони були дешевими їх скупкою займалась компанія ICU.

Співвласником ICU був раніше звільнений міністр енергетики Володимир Демчишин. У цій же компанії раніше працював нинішний очільник НКРЕКП Дмитро Вовк.

В квітні НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через так звану формулу «Роттердам+».

Також корупційною назвав схему «Роттердам+» генеральний прокурор України Юрій Луценко.

Автопідприємство Івано-Франківської обласної ради 4 липня за результатами тендеру замовило ТОВ «Класик-авто» легковий автомобіль вартістю 792 тис грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Фірма поставить автівку Toyota Camry 2017 року випуску, яке матиме автоматичну коробку передач, клімат-контроль, кольоровий мультиінформаційний дисплей, аудіо систему з сенсорним дисплеєм, 6 динаміків, круїз-контроль, датчики дощу та світла, передні та задні сенсори паркування, камеру заднього огляду, підігрів передніх сидінь, 6 подушок безпеки, оздоблення сидінь комбінованою чорною шкірою, вставки, що імітують дерево.

Єдиним конкурентом «Класик-авто» на торгах було ТОВ «Сервісний центр «Діамант» Павла Волкова з міста Червоноград Львівської області, чия пропозиція була вищою – 800 тис грн. Саме такою була очікувана ціна.

Директором та власником івано-франківського ТОВ «Класик-авто» є депутат Вовчинецької сільради Івано-Франківської області Василь Угренюк.

1 січня цього року комунальне підприємство Івано-Франківської обларади з експлуатації майна уклало угоду з ТОВ «Класик-авто» про постачання семимісної автівки Toyota Highlander 1,05 млн грн.

Втім, договір було розірвано через виявлені порушення під час закупівлі. Зокрема, у технічних вимогах комунальне підприємство вказало конкретну торгову марку автомобіля, деталізувавши технічні характеристики Toyota Highlander без обґрунтування, що призвело до обмеження конкуренції та дискримінації учасників. Крім того «Класик АВТО» було пов’язане з іншим учасником аукціону. Відповідно, облрада Toyota Highlander не отримала.

Івано-Франківську обласну раду очолює «свободівець» Олександр Сич.

КП «Спецжитлофонд» 5 липня за результатами тендеру замовило ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» будівництво прибудови до школи №320 у Деснянському районі Києва за 131,04 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До липня 2018 року до спеціалізованої школи по вул. Будищанській, 8 з поглибленим вивченням української мови прибудуть центр дитячої та юнацької творчості, влаштують зовнішні мережі електро-, водопостачання, каналізації, зв’язку, благоустроять територію.

ТОВ «Київенергопроект» поставить і змонтує два ліфти, а ТОВ «Смарт Солюшинз Груп» – пожежне обладнання та димовидалення. Ще одним субпідрядником буде ТОВ «Укрмонолітмонтаж».

Загальна площа об’єкту складає 9 049 кв. м. Гарантійний строк становить десять років.

За підсумковою відомістю первинної пропозиції переможця, найбільша сума в 9,56 млн грн. піде на кондиціонери «LG» (тут і далі тендерні ціни вказано без ПДВ і доставки):

• 4 зовнішні блоки кондиціонера ARUN200LTE4 по 710 000 грн.
• 40 внутрішніх блоків мультизональної системи ARNU12GTRC2 по 56390 грн.
• 4 зовнішні блоки кондиціонера ARUN100LTE4 по 371 164 грн.
• зовнішній блок кондиціонера ARUN300LTE4 за 1 090 000 грн.
• 17 внутрішніх блоків мультизональної системи ARNU15GTRC2 по 47 300 грн.
• зовнішній блок кондиціонера ARUN180LTE4 за 620 000 грн.
• зовнішній блок кондиціонера ARUN140LTE4 за 482 000 грн.

Ще 3,87 млн грн. відведено на бетон В25 М350 20-40 мм С20/25 помірної морозостійкості F100 по 1 447 грн./куб. м. У відкритих джерелах різновиди подібного бетону В25 М350 підвищеної морозостійкості F200 продають по 1 141-1 306 грн./куб. м.

Придбання 15 піаніно невідомого виробника і моделі по 230 тис грн./шт. обійдеться у 3,45 млн грн.

Крім того, 3,05 млн грн. дали на полімерцементну шпаклівку невідомих характеристик по 46,20 грн./кг. Наприклад, на ринку Ceresit CT 29 коштує увосьмеро дешевше – 5,60 грн./кг. Інший вид Ceresit CD 22 продають по 16,60 грн./кг, а Ceresit CD 24 – по 17,34 грн./кг, що принаймні у 2,5 рази дешевше. Натомість Sika MonoTop-412 N коштує 33,60 грн./кг, а Sika MonoTop-620 – 37,17 грн./кг, однак у тендерних кошторисах найчастіше зустрічається продукція Ceresit.

Також 3,04 млн грн. відписали на алюмінієві вітражі по 3 029 грн./кв. м.

Проектор Epson EB-L1300U замовили за 1,41 млн грн., тоді як в інтернет-магазинах він коштує удвічі дешевше – 663 тис грн.

Концертний рояль невідомого виробника і моделі купили за 921 тис грн.

Пісок природний рядовий коштує 250 грн./куб. м, що принаймні удвічі дорожче від ринку.

Водночас ціни арматурної сталі, цегли, щебеню та щитів опалубки відповідають рівню ринку та інших тендерів.

Під час аукціону «Варда Спецбуд Монтаж» знизила ціну на чверть відсотка, тож остаточні ціни мають бути дещо нижчі.

На заробітну плату піде 10,01 млн грн., тобто вісім відсотків загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще два відсотки – 2,57 млн грн.

Цьогоріч передбачено фінансування в розмірі 978 тис грн., а решта –  у наступному році.

Ціна угоди на вісім відсотків нижча від очікуваної вартості закупівлі в 142,50 млн грн.

Єдиним конкурентом із різницею в ціні у чверть відсотка було ТОВ «Скайбуд Груп».

«Варда Спецбуд Монтаж» зі статутним капіталом 1 тис грн. створили в кінці 2014 р. Артем Молчанов із с. Доманівка на Миколаївщині та Олександр Кириченко з с. Росава на Київщині.

Дмитро Кириченко, прописаний там само в Росаві, був першозасновником ТОВ «Еко-Буд-Трейд». Нинішній його власник Максим Половко через ланцюжок партнерів пов’язаний із компаніями, близькими до директора КП «Житлоінвестбуд-УКБ» В’ячеслава Непопа та Михайла Голиці – екс-очільника Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА  та президента АТ «ХК «Київміськбуд».

Крім того, на Олександра Кириченка записане ТОВ «Віді Трейд», від імені якого киянам приходили підроблені квитанції на оплату ремонту під’їздів.

Нині фірма-переможець «Варда Спецбуд Монтаж» належить киянину Максиму Кузьменку, який у 2015 р. йшов у Київраду від партії ВО «Батьківщина». Він також володіє ТОВ «Укрфінанс-Інвест» (стара назва – «Компанія з управління активами Укрміськбуд-Фінанс»).

Раніше Кузьменко володів і керував ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції». Зараз воно записане на Мар’яна Победінського з Івано-Франківська, який орендує якесь майно у Володимира Прокопіва – заступника мера Києва Віталія Кличка.

Усього «Еко-Буд-Трейд» із грудня 2015 р. виграв тендерів на 7,10 млрд грн., а «Варда Спецбуд Монтаж» із квітня 2016 р. – на 699,46 млн грн.

«Скайбуд Груп» зі статутним капіталом 500 грн. створили у червні 2015 р. Фірма продавалася на біржі за $4 550. Нині її записано на Олександра Безкровного з м. Миронівка на Київщині, який із березня значиться керівником.

В одному офісі з нею прописані ТОВ «Весат Груп», ТОВ «ДК Ацтек» і ТОВ «Теана».

Торік суперник виграв єдині два тендери «Спецжитлофонду» на 168,92 млн грн. Тоді з ним змагались відповідно «Варда Спецбуд Монтаж» та «Еко-Буд-Трейд».

Засновниками «Укрмонолітмонтажу» є Олексій Парубець, Микола Вонсович та Дмитро Пустовий. Раніше партнером останнього був лише Олександр Кунах.

Вонсович працює дільничним інспектором Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві.

Що до Пустового, то особа з такими ПІБ керувала ПрАТ «Київбуддеталькомплект», яке належить ПАТ ХК «Київміськбуд» і Миколі Савченку.

У серпні 2016 р. субпідрядник виграв єдиний тендер Національного антикорупційного бюро України на ремонт адмінбудівлі за 10,45 млн грн.

Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» 3 липня оголосила про намір укласти угоди з ТОВ «Інтерпайп Україна» на постачання чорнових бандажів для залізничного рухомого складу на 73,69 млн грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро«.

Фірмі Віктора Пінчука віддали перемогу по всім п’ятьом лотам тендеру. Різниця з очікуваною ціною тендеру становить лише 0,8%.

При цьому пропозиція «Інтерпайпу» не була найдешевшою. В трьох лотах на загальну суму 13,81 млн грн. аукціони вигравав польський виробник «Huta bankowa spółka z ograniczoną odpowiedzialnością», пропонуючи продукцію на один відсоток дешевше від українського підприємства.

Однак поляків не визнали переможцями торгів, оскільки фірма після аукціону не подала у п’ятиденний термін довідку МВС України про наявність судимостей у посадової особи учасника Божени Земна-Гродської, яка підписувала тендерну документацію фірми. Також полякам закинули прострочену довідку про відсутність податкових боргів у власній країні.

Цей тендер ЦЗВ оскаржувався в Антимонопольному комітеті фірмами «Донецкспецсталь» і «Максмед Інтернешнл» (виступала на тендері з продукцією донецького заводу), відтак його проведення затягнулось і учасники мали оновити довідки з визначеним терміном дії. Але «Хута банкова» надавало податкову довідку без терміну дії, і у «ЦЗВ» це теж визначили як недолік.

Відтак фірма «Інтерпайп» стала переможцем, а єдиним не відхиленим і більш дорогим конкурентом фірми Пінчука було ПП «Петроенерджі 1» (засноване кіпрською компанією «Петроенерджі Лімітед»). Воно пропонувало на тендері бандажі того ж «Інтерпайпу» і має реєстрацію у Києві по вул. Паньківська, 11, де знаходиться низка фірм групи «СтарЛайт» Віктора Пінчука.

«Інтерпайп» і «Петроенерджі 1» вже не вперше розігрують підряди «Укрзалізниці».

Згідно розрахунків «Наших грошей», нинішні ціни на бандажі будуть одними з найдорожчих для «Укрзалізниці».

Наприклад, вартість бандажу розміром 1060х143х98 згідно переможної пропозиції «Інтерпайпу» становитиме 18 805 грн. за штуку. У перерахунку це становитиме $1621 за тонну. Раніше «Наші гроші» сконструювали графік, на якому ціни бандажів з 2014 року співставлялись зі світовими цінами на гарячекатану рулонну сталь (дані «Metal Bulletin», ціни на графіку у доларах).

Найбільша різниця між цінами була у червні 2015 року, в 2016 році співвідношення впало, і зараз знову виростає до рекордного показника. При цьому світові котирування різних видів сталі цього року знижуються.

Служба автомобільних доріг у Черкаській області 4 липня за результатами тендеру замовила ВАТ «Дорожньо-будівельний трест № 2 м.Гомель» (Білорусь) поточний середній ремонт автодороги державного значення Н-16 Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань за 113,09 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До грудня трасу мають відремонтувати на ділянці км 0+000 – км 12+300 довжиною 12,3 км. Таким чином, ремонт коштує в середньому 9,19 млн грн. за кілометр.

Виконають демонтажні роботи і холодне фрезерування, укріплять узбіччя, влаштують покриття з асфальтобетонних і щебенево-мастикових сумішей, у тому числі перехідно-швидкісні смуги, з’їзди та смуги на підйом, встановлять бортові камені, огородження і напрямні стовпчики, нанесуть розмітку. Гарантійний строк на асфальтобетонне покриття становить три роки, а на розмітку фарбою – півроку.

Постачальником асфальтобетону з Черкас за 40 км, дорожньої фарби з Дніпра за 280 км, щебеню і піщано-щебеневої суміші з смт. Рокитне на Київщині за 140 км, бітумної емульсії з Києва за 200 км та бар’єрного огородження із Запоріжжя за 345 км буде українське ТОВ «СУБП «Белавтодор-Україна». Крім ДСТ Гомеля, Бреста і Гродно та державного «Білзарубіжторг», його засновником є київське ПАТ «Нерухомість столиці» росіянина Ігоря Князєва, 29% акцій якого має ТОВ «КУА «Капітал Груп».

За протоколом узгоджених цін, асфальтобетон щільний дрібнозернистий типу Б марки 1 коштує 1 780 грн./т із ПДВ. На червневому тендері Полтавської САД він коштував 1 208 грн./т без ПДВ і доставки. А у квітні продавався гуртом по 1 537-1 536 грн./т без ПДВ і доставки.

Бетон В10 М150 10-20 мм замовили по 1 250 грн./куб. м із ПДВ. У відкритих джерелах його можна знайти у продажу по 974 грн./куб. м без ПДВ і доставки.

Ціни бензину А-92, дизельного палива, щебеню і щебенево-піщаної суміші відповідають ринку.

На заробітну плату піде 702 тис грн., тобто менше відсотка загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 0,2% – 200 тис грн.

Ціна угоди на вісім відсотків нижча від очікуваної вартості закупівлі в 123,36 млн грн.

Допущеними конкурентами були ПП «Дорстрой», ТОВ «Главшляхбуд», а також ТОВ «Ростдорстрой», яке єдине з учасників жодного разу не знижувало ціну під час аукціону.

Натомість ТОВ «Автомагістраль-Центр» і ТОВ «Декас Інжиніринг» не допустили до торгів через недоліки підтвердження наявності обладнання і матеріально-технічної бази.

Крім того, ТОВ «Нео Лайф Компані» просило не вимагати зазначення у відгуку до аналогічного договору інформацію щодо фактично влаштованого асфальтобетонного покриття площею не менше 10% від зазначеного у технічному завданні. На думку фірми, це обмежує конкуренцію, бо не всі учасники з об’єктивних причин можуть переоформити наявний відгук за виконаним договором. У якості прикладу вона навела тендерні перемоги ПП «Дорстрой» і ТОВ «Трансстроймеханізація», які отримувати ці відгуки від самої Черкаської САД. Однак замовник відмовив, вважаючи претензію безпідставною.

ОАО «ДСТ № 2 г.Гомель» із білоруського державного холдингу «Белавтодор» уперше виграло тендер в Україні. За даними інформагентства «Белта», невдовзі відкриються українські представництва ще двох дочірніх компаній холдингу – з Бреста і Гродно.

Головне слідче управління Нацполіції підозрює посадовців КП «Південукргеологія» у проведенні фіктивних закупівель в лютому-березні цього року на суму 6,00 млн грн.

Про це стало відомо з ухвал Печерського районного суд м Києва, куди слідчий звернувся в рамках кримінального провадження  № 12015000000000644 від 31.12.2015 р.

Слідство встановило, що «Південукргеологія» провело псевдогосподарські операції з закупівлі обсадних труб у ТОВ «Нормін». На таку ж суму була укладена  угода з «Елемент Тауер» про  капітальний ремонт продбази.

Обидві фірми поліція вважає фіктивними.

В суді слідчий клопотав про доступ до банківських рахунків «Південукргеологія» за період з початку 2016 року по середину минулого червня. Суддя  це клопотання задовольнив.

«Нормінг» було засноване в Києві у вересні 2016 року і записане на жителя Дніпропетровської області Олександра Бутова. Керівником вказаний Валерій Чудлай, який також є засновником низки фірм.

«Елемент тауер» також було минулого року зареєстроване в Києві, його власником вказаний одесит Олексій Брацило.

КП «Піденьукргеологія» з грудня 2016 року очолює Костянтин Всеволодський , підприємство підпорядковується Державній службі геології та надр. Поліція розслідує розтрату коштів цим держпідприємством в рамках кримінальної справи про завдання збитків посадовцями НАК «Нафтогаз України» на суму 203 млн грн. Слідство підозрює, що в «Нафтогазі» були привласнені бюджетні кошти через угоди з ТОВ «Універсальне комерційне суспільство» упродовж березня 2012-травня 2014 років.

Ще одним епізодом в даній справі є підозра щодо розкрадання  посадовцями  філій «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» і «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» 200 млн грн. Поліція підозрює, що гроші були виведені через фіктивні підприємства ТОВ БК «Гефест Альянс», ТОВ «Запорізький Коксохиремонт» і ТОВ «Сібол» упродовж 2012-2013 років.

Служба автомобільних доріг у Сумській області 3 липня за результатами тендеру замовила ТОВ «Автомагістраль-Південь» поточний середній ремонт автодороги державного значення Р-65 КПП «Миколаївка» – Семенівка – Новгород – Сіверський – Глухів – КПП «Катеринівка» за 386,81 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2018 року відремонтують окремі ділянки траси. Виконають підготовчі та земляні роботи, влаштують штучні споруди, дорожній одяг, пересічення, примикання та автобусні зупинки, встановлять знаки та огородження, нанесуть розмітку тощо. Гарантійний строк становить десять років.

За підсумковою відомістю ресурсів, найбільша сума в 124,81 млн грн. піде на асфальтобетон щільний крупнозернистий типу А марки 2 по 1 550 грн./т (тут і далі тендерні ціни вказано без ПДВ і доставки).

У квітні дещо кращий асфальтобетон щільний крупнозернистий типу А марки 1 продавали гуртом на 4% дешевше – по 1 490 грн./т.

Ще 82,03 млн грн. відведено на суміш щебенево-мастикову ЩМАС-20 по 2 075 грн./т. У травні на тендері Черкаської САД ціна була на 19% нижчою – 1 750 грн./т.

Також 34,83 млн грн. відписали на оптимальну щебенево-піщану суміш оброблену цементом М-20 по 640 грн./куб. м.

Піщано-щебенева суміш С-7 М1000 0-40 мм на 10,57 млн грн. коштує 500 грн./куб. м.

Бітумна дорожня емульсія на 3,81 млн грн. обійдеться у 9 999 грн./т.

На червневому тендері Сумської САД, виграному цією самою фірмою, ціни були такими ж. Як і тоді, на підтвердження надано комерційну пропозицію від ТОВ «Шляховик-97».

За нинішньої угодою, на заробітну плату піде 1,81 млн грн., тобто піввідсотка загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще 0,06% – 245 тис грн.

Ціна угоди на третину відсотка нижча від очікуваної вартості закупівлі в 387,93 млн грн.

«Автомагістраль-Південь» належить одеситам Валерію Короткову та Олегу Наливанному.

Єдиним конкурентом із вищою на відсоток ціною було ТОВ «Техно-Буд-Центр» Григорія Процика з Тернополя, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону. Раніше співвласником цієї фірми був Любомир Грегоращук, чий син Андрій був депутатом Тернопільської міськради від партії ВО «Свобода».

Андрій Грегоращук є зятем екс-керівника Служби автодоріг у Рівненській області Юрія Проника, який раніше обіймав аналогічну посаду в Тернопільській області.

Син Проника Орест донедавна керував ДАК «Автомобільні дороги України». Нині обов’язки голови правління виконує Артем Гриненко, помічник нардепа (БПП) Артема Герасимова, якого в кінці травня 2016 року президент Петро Порошенко призначив своїм представником в Верховній Раді.

Із 2014 р. директором фірми є Олег Юрійович Чернецький. Особа з такими ПІБ у 2011 р. була головним спеціалістом планово-договірного відділу управління ЖКГ, благоустрою та екології Тернопільської міськради.

Крім того, анонімна фірма питала, чому забезпечення пропозиції складає 3% проти 1% на подібному тендері щодо ремонту окремих ділянок дороги Т-19-07 Шостка – Кролевець. Вона вважала, що це обмежує конкуренцію на торгах. Замовник відповів, що встановив його на такому рівні відповідно до листа «Укравтодору».

На початку серпня 2014 року на своїх сторінці у Facebook радник Міністра внутрішніх справ України народний депутат Антон Геращенко оприлюднив інформацію щодо затримання слідчими Головного слідчого управління МВС першого заступника Голови Державної інспекції сільського господарства України Ігоря Немировського. Як повідомив у той час нардеп, приводом для затримання стало звернення жителя Кіровоградщини, у якого Немировський вимагав 357 тисяч гривень хабара за надання дозволу на зняття верхнього родючого шару ґрунту.

Потерпілою стороною у справі виявиться виконавчий директор компанії «Велта» Юрій Вольський. Саме підприємство відоме тим, що розробляє два великих родовища ільменітових руд на території Новомиргородського району та є по суті монополістом у цій царині.

Пікантності ситуації додавало те, що міським головою Новомиргорода, де й відбувались основні події, на той момент був батько Ігоря Немировського  – Яків Борисович Немировський, який лише за рік до того спричинив смертельне ДТП, не впоравшись із керуванням свого джипа Mitsubishi.

Що ж до самого затримання, то воно відбувалось, як то кажуть, «на гарячому» – після безпосередньої передачі грошей в авто Немировського. Однак «взяти» керівника Держсільгоспінспекції виявилось справою нелегкою – чиновник спробував втекти від поліції. Погоня, що розпочалась недалеко від Новомиргородської ОДА, завершилась практично під Києвом, на Кагарлицькому посту ДАІ. При цьому по дорозі підозрюваний навіть встиг поміняти машину.

Свідки тих подій у коментарях місцевому виданню «Точка доступу» описали погоню коротко, однак яскраво.

«Він їхав від райдержадміністрації прямо по стоянці, де люди ходять до супермаркету, – розповідають очевидці події. – На дуже великій швидкості він вискочив на дорогу. Ми побачили, що їде син мера, і що за ним багато озброєних людей у масках. Ми подумали, що це ловлять сепаратистів».

 Пізніше, вже під час одного з судових засідань, Ігор Немировський пояснить: вважав, що за ним женеться ФСБ, оскільки віз в машині кошти для потреб АТО.

Оскільки справа набула всеукраїнського резонансу і була взята під контроль Генпрокуратури, з обранням запобіжного  заходу не зволікали – Печерський районний суд міста Києва прийняв рішення про тримання під вартою, або ж, як альтернативи, внесення застави у розмірі 80 тисяч гривень. Сума виявилась не критичною для Немировського і після засідання він повертається до Новомиргорода.

Минає два місяці і вже 6 жовтня  оголошується остаточна підозра в отриманні хабара посадовою особою. Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 20 жовтня головний підозрюваний отримує звинувачувальний акт, який у цей же день передають до суду.

Із цього моменту розпочинається епопея тривалістю майже в три роки. Вирішивши, що столичні адвокати краще зможуть захистити свого клієнта, Немировський наймає київських правників які… просто не з’являються на судові засідання, що відбуваються у Кіровському районну суді міста Кропивницького (на той момент Кіровограда).

Що ж до обвинувачення, то кропивницькі прокурори наполягають на тяжкості злочину та солідній сумі хабара, тож покарання, на їхню думку, має бути відповідним – 11 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Дві версії

Версія обвинувачення, яку своїми показами доповнював постраждалий Юрій Вольський, зводиться до звичайного вимагання неправомірної вигоди за надання дозволу щодо  зняття верхнього родючого шару ґрунту на площах 1 га та 50 га на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району. Територія, як розповів представник «Велти», планувалась для розробки кар’єру, однак без отримання відповідного дозволу починати будь-які роботи було неможливо.

Наприкінці червня 2014-го року ТОВ ВКФ «Велта» звернулась до Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області із заявами щодо видачі спецдозволу, однак у відповідь отримала лист, в якому було вказано на ряд недоліків, що необхідно усунути. Аби більш детально дізнатись про виявлені недоліки, представник фірми звернувся до інспекції, однак отримав відповідь – на рівні області подібні речі не вирішуються, а звернутись потрібно до заступника Голови Держсільгоспінспекції Ігоря Немировського.

«Нічого не передвіщало неприємностей, усе проходило начебто як зазвичай – формальності, документація, уточнення деталей, однак потім мені була озвучена сума у 14 тисяч 300 гривень за один гектар, що дещо вибивалось зі звичайного сценарію розвитку подій. Спочатку я вирішив, що мова йде про офіційний платіж, однак потім стало ясно, що гроші має отримати своя людина у Держсільгоспінспекції. Сама ж сума, наскільки я зрозумів була взята з розміру штрафу, який нам би довелось сплатити, якби ми зняли грунт без дозволу.

Звісно ми одразу звернулись до правоохоронних органів оскільки давати гроші будь-кому не планували – наша фірма діє в рамках чинного законодавства і ніколи не відступала від цих принципів.

Так от, під час зустрічі з Немировським він мені повідомив, що може все вирішити за 7 тисяч за гектар. Оскільки на той мент план подальших дій уже був відпрацьований з правоохоронцями, я погодився на подібну пропозицію.

А уже через декілька днів ми зустрілись на стоянці біля райради, я підсів до його машини і поклав згорток з грошима до бардачка його Лексуса», – розповідає свою версію подій Юрій Вольський.

Підтримують подібне бачення й працівники УБОЗу, які після передачі хабара спробували затримати Ігоря Немировськго. Як розповідали вони в судових засіданнях, той, зорієнтувавшись, почав втікати від переслідування спочатку вулицями Новомиргорода, а потім, поїхавши через поля, вибрався на трасу, що простувала через Черкаси до Києва.  По дорозі на той момент підозрюваний Немировський намагався позбутись грошей та навіть замінив у Шполі Черкаської області автомобіль, позичивши автівку свого кума. У підсумку чиновника вдалось затримати лише на посту ДАІ при в’їзді до Кагарлика.

Бачення самого Ігоря Немировського відрізняється, і це зрозуміло. На думку обвинуваченого увесь процес його затримання був зрежисованою акцією адже він не мав повноважень для вирішення питань «Велти»:

«Ситуація абсурдна, адже навіть за бажання відмінити рішення обласного управління інспекції не в моїй компетенції. З «Велтою» мене пов’язують давні фінансові відносини, адже підприємство ще у 2008 році придбало у моєї дружини екскаватор і так за нього і не розрахувалось. Коли ж мені зателефонував Вольський і повідомив, що вони наразі оформлюють дозволи на зняття родючого шару, я пояснив, що не маю можливостей щось міняти, однак як землякові обіцяв розпитати в чому причина відмови їхній фірмі. На роботі мені пояснили, що проект на землю, який «Велта» замовляла у проектного інституту за 15 тисяч гривень, зроблений неправильно, але його можна переробити. Офіційна вартість робіт склала б 7 тисяч гривень, звідки і з’явилась ця цифра, що фігурує у справі.

Отримавши від мене відповідь, Вольський запропонував зустрітись та обговорити деталі, що ми і зробили за тиждень чи два.

Ще через тиждень я отримав ще один дзвінок з пропозицією зустрітись, начебто у справі виникли якісь нові обставити, при цьому представник «Велти» повідомив, що, оскільки фірма має перед моєю родиною фінансовий борг, готові частково його повернути при зустрічі, аби не було ніяких образ. Домовились спочатку на зустріч у Києві, однак трохи пізніше перенесли її до Новомиргорода.

Перед самою зустріччю відбулись декілька подій, що вибили мене «з колії: незадовго до цього в АТО загинув мій товариш, тож довелось організовувати похорон, а безпосередньо в день подій перетелефонував товариш і повідомив, що біля його приміщень горить поле, попросив викликати пожежників. Крім того, під’їхавши на обумовлене місце, помітив чоловіка у сорочці, що стежив за моїм авто, тому коли Юрій Вольський передав згорток і швидко пішов я занервував і одразу поїхав, по дорозі подзвонивши начальству і попередивши, що мене можуть підставити, на що отримав пораду їхати в Київ. По дорозі викинувши гроші у вікно, а у Шполі змінив у товариша авто, оскільки в моєму застукало колесо».

Тридцять місяців суду

Справу Немировського розглядали довго, при цьому більшу частину засідань просто переносили з однієї дати на іншу. Із дев’яти судових засідань, які було проведено за півтора роки у Кіровському районному суді половина, по суті, не відбулась. Причиною тому була відсутність київських адвокатів, яких потім замінили на місцевих, хвороби обвинуваченого, спроби заборонити журналістам відвідувати судовий процес «як представникам ЗМІ».

Тим не менш 9-го лютого 2016 року, Кіровським районним судом було винесено вирок – «призначити Ігорю Немировському покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років, з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на 3 роки , з конфіскацією 1/2 частини всього майна».

Апеляційний суд Кіровоградської області, до якого практично одразу після зачитування вироку звернулись адвокати Немировського, був не набагато  оперативнішим в процесі прийняття рішення. Чотирнадцять місяців на ознайомлення зі справою, заслуховування свідків і обвинуваченого, перегляд оперативного відео та хвороби уже екс-чиновника і суддів, п’ять перенесених підряд засідань і як результат 14-го квітня 2017 року суд виніс ухвалу – апеляцію скаргу задовольнити частково та змінити строк відбування покарання з 10 до 3 років. У мотивувальній частині ухвали суд вказав причини подібного поблажливого ставлення до хабарника – за час судового розгляду у Немировського значно погіршився стан здоров’я, що характерно для усіх чиновників спійманих на подібних правопорушеннях. Окрім того врахував суд й наявність двох неповнолітніх дітей.

Оскаржити ухвалу Ігор Немировський та прокуратура мали змогу протягом трьох місяців з моменту її проголошення, однак станом на сьогодні інформації про такі оскарження немає.

Завершальним актом цієї майже трирічної епопеї стало оголошення повного тексту ухвали Апеляційного суду, на який прибули не лише підсудний разом з адвокатом, але й чимало журналістів. Прочекавши з півгодини початку засідання захисник Ігоря Немировського вирішив проявити ініціативу, та напряму пішов до секретаріату після чого, повернувшись з якимись документами, разом з екс-чиновником покинув приміщення суду.

Журналісти ж вирішили дочекатись офіційної частини та оголошення вироку, однак ще через 40 хвилин отримали від прес-секретаря Апеляційного суду Нaтaлі Глaдуняк вельми дивний коментар: «У зв’язку з тим, щo стoрoнa не з’явилaся, пoвний текст ухвaли буде нaдіслaнo їй для oзнaйoмлення пoштoю».

Чи стане дана справа показовою ? Адже незважаючи на досить довгий термін розгляду справи та відверто поблажливий вирок, свої три роки за хабарництво Ігор Немировський таки отримав. Відповідь на це питання — скоріш за все ні. Заступник прокурора Кіровоградської області Олексій Варакін, начальник Світловодського підрозділу ДСНС в Кіровоградської області Володимир Дементій, суддя Кіровоградського районного суду Микола Сарап, інспектор Держекоінспекції в області Валентин Чабан, в.о. начальника ГУ Держгеокадастру в Кіровградській області Андрій Піньковський… Цей список можна продовжувати ще дуже довго, справи по усім цим потенційним хабарникам знаходяться нині в судах і результати розгляду поки не надто втішні. У будь-якому разі, це по суті перший посадовець такого високого рангу на Кіровоградщині, вину якого було таки доведено в суді.

Павло Лісниченко для «Наших грошей»

Чергова історія про те, як суд ніяк не може винести вирок у справі по хабарництву, але у тому ніхто не винен.

Таємна зустріч. Оперативний запис

Пізній ранок. Засніжена траса поблизу Рівного. Дві іномарки зупиняються на узбіччі. З однієї виходить чоловік вже за 50. Він оцінюючим поглядом вивчає двох інших чоловіків, що вийшли з іншого авто і йдуть йому на зустріч. В одного з чоловіків в руках модель середньовічного парусного, з трьома щоглами, корабля.

– Доброго дня, Пєтровіч! Це презєнтік – караблік. Мєня Павло завут. Я с Адєси, – говорить Павло Солодкий вітаючись за руку з Петровичем і віддаючи йому подарунок.

Іван Петрович тисне руку й іншому гостю і швидко відносить корабель в свій автомобіль на ходу згадуючи свій досвід спілкування з одеситами.

– Я задавав вашим хлопцям питання: «Чому в нас люди їздять на таких машинах, – показує на свою іномарку. – Таких! – показує на інші іномарки, які їдуть трасою повз чоловіків, – а у вас – «Москвичі» і «Жигулі»?  А в нас, – каже, – ніх*ра робить ніхто не хоче. Оце тільки торговать.

Іван Тимощук

Іван Петрович Тимощук робити хоче. Вже не перший строк він працює сільським головою Обарова. Робота відповідальна і за малі гроші.

Село настільки поруч із Рівним, що міські депутати вже обговорюють можливість його приєднання. Тим паче, що місця хороші: свій ставок, сучасний парк-готель і ще чимало вільних земельних ділянок.

За два роки в селах навколо Рівного роздали понад 320 гектарів землі. Обарівська сільрада лише шоста за кількістю розданого – понад 11 гектарів. Але земля тут – найдорожча.

Ще з 90-х років сотні селян намагалися безуспішно отримати земельні наділи. Тож коли у 2010-му райдержадміністрація виділила близьким і родичам сільських чиновників, а також іншим невідомим у селі людям 43 земельні ділянки – обурились десятки ображених місцевих.

Тоді сільський голова Іван Тимощук пояснював журналістам, що поки генплану села немає – землю під забудову роздавати не можна. Тому ті, хто хитріші, отримували землю під город через райдержадміністрацію. Потім на тих «городах» з’являлися будинки.

Із 2011 року село має генеральний план забудови і депутати, на чолі із сільським головою самі роздають землю.

Інший гість Івана Петровича – Сергій. З ним він зустрічається не вперше. Саме Сергій займається перемовинами і ось тепер він привіз клієнта – Павла Солодкого. Клієнт хоче 25 соток біля місцевого ставка, неподалік шикарного парк-готелю «Швейцарія». Ним керує колишній зять президента України, а відкривати заклад екс-зятя приїздив сам екс-президент Віктор Ющенко.

Тож місце хороше. По тисячі доларів за сотку. 7 соток Павло Солодкий мав викупити у іншого власника, який так і не зміг належним чином оформити своє право на землю, а ще за 18 соток Солодкий домовляється із сільським головою Обарова.

– Скільки ви готові заплатить грошей (за сотку)? – Іван Тимощук.

– Мы в среднем посчитали от восемсот до полторы. Ми штуку даем, – підключається Сергій.

– Це буде нормально, – киває сільський голова.

– Нормально? – Сергій.

– Да-да-да. Нормально. Ну щоб я уговорив своїх… – Іван Тимощук затинається, ймовірно йому здається, що він трохи обдирає «клієнтів», і він, ніби оправдовуючись, починає пояснювати, що це не всі гроші йому.

– Ну, дивіться, я мушу головам (депутатських) комісій ну хотя би… – сільський голова ще не придумав скільки він готовий відстебнути з 18-ти тисяч доларів. – П’ять голів комісій… А всього одинадцять чоловік всіх (депутатів, які мають проголосувати за виділення ділянки – авт.)… Нуу… по тисячі я їм дам. Одинадцять чоловік щоб проголосувало. А остальне буде… землевпорядник, секретар… Панімаєш, оця ділянка, вона в центрі, бл*дь.

– Чо ж нє, – в один голос кажуть Сергій і Павло для підтримки розмови.

– Була б вона десь там, бл*дь, – жестом Іван Тимощук показує в далечінь. – То кому вона там нада. Поняв? А тут же ж… [Можуть запитати] так, хто продав, де взяв?.. Нах*я я… Я не буду багатший за тищу доларів…

Оправдовуючись перед клієнтами за те, що бере з них 18 тисяч, сільський голова фактично розкриває схему за якою «рішаються» земельні питання в селі. У схемі, як бачимо, депутатська більшість і сільські чиновники.

Зустріч «клієнтів» із сільським головою тривала менше шести хвилин.

На тілі Павла Солодкого мікрокамера. Спецзасіб почеплений оперативниками Управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією рівненської міліції. Це був кінець 2014-го «майданівського» року.

Наслідки Революції Гідності відчуваються і в словах сільського голови. Він, окрім торгівлі землею, ще обіцяє перенести з ділянки стовпи з проводами і трансформатором. Для оформлення всієї процедури в «Рівнеенерго» каже, що закладе власні гроші.

– Дивіться хлопці. В мене на рахунку тисяч двадцять гривень є. Ну то я зніму. Ну ми ж дивіться… Якщо ми не будем українцями, то нах*ра ми живемо в цій державі. Нада в Росію їхати або Ізраїль.

Хлопці не оцінили широкий жест сільського голови. Після кількамісячних негласних слідчих дій Івана Тимощука взяли на гарячому з хабарем. В той же день – 17 березня 2015 року взяли і підприємця-землевпорядника Тараса Якобчука, який займався оформленням документів на виділення земельної ділянки.

Ваня-півмільйона

Іван Тимощук не довго пробув під вартою

18 тисяч доларів за курсом 2014 року – 504 тисячі гривень. За ці кошти у Рівному можна купити нову однокімнатну квартиру. На той момент сільських голів на Рівненщині ще не затримували з таким хабарем. Тож сільський голова Обарова Іван Тимощук отримав прізвисько «Ваня-півмільйона».

Суд відсторонив Івана Тимощука від посади на час досудового розслідування, взяв під варту і призначив 548 тисяч застави. Родичі заставу внесли.

На початку серпня 2015 року прокуратура затвердила та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно голови Обарівської сільської ради та його пособника, які «одержали від громадянина неправомірну вигоду в особливо великому розмірі».

Частина 4 статті 368 Кримінального кодексу за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі передбачає від 8-ми до 12-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Після того, як справа потрапила в суд, відсторонення від посади закінчилось і Іван Тимощук знову приступив до обов’язків сільського голови. До перевиборів у жовтні 2015 року.

У вересні 2016 року до обвинувачення в отримані хабара прокуратура додає ще два. У шахрайстві (ч.1.ст.190 КК України) та незаконному зберіганні боєприпасів (ч.1 ст.263 КК України).

Як розповів під час судового засідання прокурор, Іван Тимощук взяв 12 тисяч гривень і 700 доларів США за те, що «домовиться» з «Рівнеобленерго», щоб перенесли лінії передач за межі земельної ділянки. Однак цього не відбулося.

Також прокурор розповів, що під час обшуку в кабінеті Івана Тимощука знайшли 18 бойових патронів калібром 9 міліметрів.

Йшов третій рік

Прокурор Андрій Войтюк каже, що зміни законодавства ускладнили роботу

Є відео і аудіозаписи зловживань голови сільради, є заявлених понад 30 свідків обвинувачення, то чому ж йде третій рік після затримання Івана Тимощука, а вироку досі немає?

Прокурор каже, що справа затягується, зокрема, через захисника.

– Придумали всяке: відпустки у нього, відрядження, хоча адвокат самозайнятий, – говорить прокурор у справі Андрій Войтюк.

Адвокат стверджує, що справу затягує сторона обвинувачення.

– Не хочу бути необ’єктивним чи, тим паче, упередженим до когось, але скажу так – жодного разу з вини сторони захисту затягування процесу не було, – каже адвокат Андрій Колесник.

Але причин тривалості процесу, звісно, значно більше. Про це розповідають і прокурор, і адвокат, і головуючий у судовому засіданні суддя (голова) Рівненського районного суду Сергій Сидоренко.

Прокурор: Справа слухається колегіально. Спочатку були деякі технічні моменти щодо призначення справи, потім по адвокатах були питання, то у відрядженні, то на лікарняному. А ще з потерпілим були питання: не являвся, він сам з іншої області. Через те, що не являвся, то штраф на нього наклали, у розмірі, здається, трьох мінімальних зарплат. Це в практиці не застосовується, але навіть на такі міри йшли.

А ще зараз процес – не такий як раніше (до зміни Кримінального процесуального кодексу у 2012 році – авт.). Зараз у процесі визначається допустимість доказів. Як того вимагає суд і сторона захисту, треба наводити обґрунтованість того чи іншого доказу. Специфіка зараз складна. По-перше, в розсекреченні документів. Раніше не стояло такого питання, а тепер стоїть. Бо це порушує право на захист… Дослідження негласних розшукових дій… Раніше в ці питання ніхто не заглиблювався, не надавав їм особливого значення. А зараз сторона захисту посилається на ті чи інші недоліки, які потрібно спростовувати прокурору кожного разу.

Також обвинувачення має допитати всіх свідків, як наших, так і їхніх, якщо вони заявлять клопотання, а так само дослідити матеріали кримінального провадження: як наші, так і їхні. Є докази не тільки наші. Є докази сторони захисту. І це все суд має всебічно дослідити і прийняти рішення.

Захисник Андрій Колесник переконує, що з його боку затягування справи немає

Адвокат: Чому тягнеться процес – тут велика кількість різного роду причин. Наприклад, коли справа тільки потрапила в суд – засідання приблизно три не з’являвся потерпілий. Потім, коли він все ж прибув, двічі відкладалося через те, що він не мав паспорта з собою, а оскільки в справі він проходив як засекречена особа, інакше як по паспорту встановити його особу не можливо. І інших різного роду причин було багато.

Потерпілий, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом – це сторона обвинувачення, я вам навів одну з причин переносу п’яти засідань з його вини. Були випадки коли прокурор звинувачував захист в затягуванні, надсилав лист на ім’я суду з вимогою пришвидшити розгляд і не затягувати процес, а сам в день засідання не з’являвся, а брав відпустку на один день, також були інші неявки прокурора без пояснення причин.

Головуючий суддя Сергій Сидорук (в центрі) каже, що наразі заважає період відпусток

Суддя: Досудове слідство досить довго було. А з приводу того що довго в суді розглядається… Останнє судове засідання в нас перенесено у зв’язку із заміною захисника (другий підсудний – підприємець-землевпорядник змінив адвоката – авт.). І певний час треба для того щоб захисник ознайомився з матеріалами справи. Стараємося кожен місяць призначати розгляд справи. Справа розглядається колегіально. Враховуючи, що наразі період відпусток, деякі судді вже у відпустці. Я не можу призначити і розглядати справу одноособово, бо там, де покарання визначено законодавством більше 10-ти років позбавлення волі, справи розглядаються колегіально.

Коли буде вирок?

Судді зайняті великою кількістю справ, захисники зайняті, прокурор теж завантажений. Законодавство вимагає ретельного розгляду справи. Коли ж буде вирок?

– За моїм прогнозом, уже зараз справа піде швидше, – вважає прокурор Андрій Войтюк. – Тому що свідків уже допитали. Закінчуємо досліджувати матеріали кримінального провадження. Надамо суду ще речові докази. Думаю, протягом засідань у липні-серпні дослідимо усі наші, прокурорські докази, а вже осінню заслухаємо їхню сторону. До кінця року будемо намагатися, щоб вже був вирок у справі.

– Думаю, що на осінь [цього року] постановимо вирок, – прогнозує і суддя Сергій Сидоренко.

– Я, як захисник, хотів би щоб справа чим швидше була розглянута, але не все залежить від мене, – ухиляється від прогнозування адвокат Андрій Колесник.

На одному із судових засідань у 2016 році Іван Тимощук сказав, що частково визнає свою вину, але не пояснив у чому саме. Адвокат каже, що не в курсі, що мав на увазі його підзахисний. Тому ми спробували запитати у самого Івана Тимощука, зателефонувавши за трьома номерами, які в нас є.

Один мобільний «поза зоною досяжності», на домашньому не беруть слухавки, на іншому мобільному озвався чоловік, який назвався Іваном Петровичем Тимощуком. Оскільки голос відрізнявся від голосу екс-сільського голови – задаємо уточнюючі питання. Чоловік зізнається, що він бухгалтер Івана Тимощука і сам не може до нього вже два місяці додзвонитися. Каже: «може поїхав відпочивати».

Навряд чи той, хто взяв слухавку, сказав правду. Іван Тимощук не може залишати Обарів без дозволу слідства.

З лютого 2016-го Іван Тимощук – фізична особа-підприємець. Судячи з основного виду діяльності – торгує автозапчастинами. Згадалося нарікання на одеситів, які «ніх*ра робить ніхто не хоче, оце тільки торговать».

Володимир Торбіч для «Наших грошей»

В матеріалі використані фото Дмитра Бондаря і Валерія Мартинюка з «Четвертої влади»

Суд скасував арешт квартир і машиномісць, що належать колишній дружині в.о. голви правління ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» Руслана Журила, фігуранта кількох справ НАБУ. Про це свідчить ухвала Солом’янського райсуду Києва від 29 червня.

Йдеться про квартиру площею 439 кв м і два машиномісця по вул. Назарівській у Києві (поруч із м. Університет, примикає до Ботсаду ім. О.Фоміна), а також квартиру площею 55  кв м по вул. Дзержинського у м. Дніпро.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість накладення арешту на цю нерухомість, оскільки Жанна Григоренко з 2011 року вже не є дружиною Журила. Квартиру у Дніпрі вона набула після розірвання шлюбу і поділу майна. А квартиру у Києві разом з паркомісцями за нею зареєстровані у липні 2014 року, тобто вже після розірвання шлюбу з Журилом.

Прокурор САП в судове засідання з не з’явився.

Дана ухвала про скасування арешту оскарженню не підлягає.

Арешт на вказану нерухомість був накладений ухвалою слідчого судді від 30.01.2017 у справі про завдання збитків «ОГКХ» на суму $13,1 млн.

Схема зводилася до реалізації за заниженими цінами титанової продукції, що використовується в авіаційній та хімічних галузях промисловості, приватним фірмам-посередникам, зареєстрованим в Австрії та Латвії, та пов’язаними зі службовими особами «ОГХК».

Руслан Журило і ще двоє працівників «ОГХК» 25 січня були затримані детективами НАБУ. Їм було вручено повідомлення про підозру у зловживанні службовим становищем і вчинені злочину групою осіб за попередньою змовою.

При цьому бізнес-партнер Жанни Григоренко є власником ТОВ «Торгсервіс», у якого ОГХК продовжує закуповувати різні товари. А фірма самої Григоренко ТОВ «Темп» регулярно отримує багатомільйонні підряди на перевезення руди від «СхідГЗК» – держпідприємства, на якому раніше віце-президентом працював сам Журило.

ДП «НАЕК «Енергоатом» 4 липня за результатами тендеру замовило ТОВ «Компанія Тітал» мобільнв насосні установки на 97,21 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У листопаді на енергоблоки №4-6 Запорізької АЕС поставлять дев’ять мобільних насосних установок у всепогодних шумозахисних контейнерах на шасі МАЗ 6317 6х6 Євро 5 із причепом МАЗ 897010-010 (повний перелік із цінами – у таблиці нижче). Скільки коштують окремі складові комплектів, невідомо.

Мінський автомобільний завод (МАЗ, Білорусь) виробляє повнопривідні вантажівки Богдан (МАЗ)-6317 модельного 2016 року спільно з корпорацією «Богдан» у Черкасах.

За нинішнім договором, гарантійний строк становить від двох років із дати введення експлуатації та від трьох років із дати виготовлення. Кожну партію товару оплатять протягом 60 робочих місяців після поставки.

Ціна угоди на 0,04% нижча від очікуваної вартості закупівлі в 97,25 млн грн.

Єдиним конкурентом із майже такою ж різницею в ціні було ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Контакт», причому обидва учасники жодного разу не знижували ціну під час аукціону. Фірма належить директору Мартіну Оганесяну і ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Кант» Анатолія Куделіна і Валерія Проскудіна.

Власниками «Компанії Тітал» є киянин Павло Брицький і Петро Брицький, професор кафедри історії України Чернівецького національного університету.

Ця фірма була співзасновником ТОВ «Дозор» разом із «Благодійний фонд сприяння державній пожежній охороні міста Києва», що заснували Ігор Немировський і Анатолій Косар. Останній в 2003-2006 роках працював начальником Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в місті Києві. Пов’язані з його родичами фірми отримали ліцензії ДСНС на посередницькі послуги з передачі тривожних сигналів про пожежу. Із 2010 року він очолював Управління екологічної політики та техногенної безпеки Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Служба автомобільних доріг у Донецькій області 6 липня за результатами тендеру замовила ТОВ «Атлас СМД Україна» капітальний ремонт автодороги державного значення Т-05-18 Богатир – Велика Новосілка – Володарське за 91,08 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До жовтня 2018 року трасу капітально відремонтують на ділянці км 74+085 – км 80+085 довжиною 6 км. Таким чином, ремонт коштує в середньому 15,18 млн грн. за кілометр.

Виконають підготовчі роботи, земляне полотно, штучні споруди, дорожній одяг, пересічення і примикання, будівлі та споруди експлуатаційної та автотранспортної служб, встановлять знаки, нанесуть розмітку. Крім того, субпідрядник – одеське ТОВ «Укрспецбуд+» Ігоря Максіменка зі статутним капіталом 1 тис грн. – перевлаштує повітряні лінії електропередач.

Підсумкова відомість ресурсів та кошториси не були опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів із ринковими цінами на предмет можливого завищення.

Гарантійний строк на водопропускні труби становить десять років, на основу дорожнього одягу – вісім років, на огородження – п’ять років, на дорожнє покриття – три роки, на дорожні знаки – два роки, на розмітку фарбою – півроку.

Цьогоріч передбачено фінансування в розмірі 49,02 млн грн., решта – у наступному році.

На заробітну плату піде 685 тис грн., тобто менше відсотка загальної вартості підряду. На прибуток відведено ще третину відсотка – 280 тис грн.

Ціна угоди на 12% нижча від очікуваної вартості закупівлі в 104,06 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Управління виробничо-технологічного комплектування Маріупольбуд» Павла Божка, яке не знижувало ціну під час аукціону, на відміну від переможця. Із 2016 року воно отримало чотири підряди на 1,49 млн грн.

Засновниками київської фірми «Атлас СМД Україна» є австрійська «Конкорд Інжиніринг Гмбх» і ТОВ «Інтелконсалтинг» Олександра Омельченка, Сергія Артюшенка, Вадима Вержанського та Андрія Кузнєцова. Кінцевим бенефіціаром також значиться Сергій Транс із Латвії.

Усього з 2013 року переможець виграв тендерів на 74,94 млн грн.

ПАТ «Укргазвидобування» 30-31 травня і 7 червня за результатами тендеру уклало три угоди про геофізичні дослідження та прострілювально-вибухові роботи в свердловинах на загальну суму 105,68 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

• ТОВ «Укрспецгеологія» за 50,96 млн грн. виконає роботи на шести свердловинах у Харківській області.

Фірма зареєстрована у м. Кремінна Луганської обл. й належить донеччанину Олегу Стасіву. Він є автором патентів у сфері видобування газу.

У держреєстрі вказано номер телефону фірми +380623810135. Його також використовує донецький магазин автотоварів для Mercedes-Benz, Porsche та Range-Rover «V12».

• ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт» отримало 29,16 млн грн. на 15 свердловин у Харківській і Полтавській областях.

Найбільшим акціонером із 50% компанії є франківське ТОВ «Геонадра» Марини Прокопів, яким керує Володимир Гуцул. Ще 39% належать Петру Паламару, співвласнику ТОВ «ПУГР» разом з Оленою Корнієнко і Тетяною Гуцул.

Нагадаємо, правління «Укртрансгазу» з 2014 року до лютого 2017 року очолював Ігор Прокопів, який був депутатом Франківської міськради і очолював ВАТ «Івано-Франківськгаз», однак жодних даних про його зв’язок з Мариною Прокопів наразі нема.

• ТОВ «Тутковський свердловинний сервіс» замовили робіт на 15 свердловинах у Харківській і Полтавській областях за 25,57 млн грн.

Фірмою володіє Павло Загороднюк, власник ПАТ «Тутковський» і ПАТ «Завод Тутковського», який є співзасновником «Спілки геологів України» і «Групи Надра».

У 2008 р. за прем’єр-міністра Юлії Тимошенко він увійшов до Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування, а пізніше був радником прем’єра Миколи Азарова та просував видобування сланцевого газу.

Його син Андрій Павлович Загороднюк є керівником Проектного офісу реформ Міністерства оборони України та кінцевим бенефіціаром ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)».

Роботи за всіма договорами оплатять протягом місяця після виконання, яке має завершитись до липня 2018 р.

Переможці змагались лише між собою. У результаті формальна економія відносно очікуваної вартості закупівлі за кожним лотом склала трохи більше двох відсотків.

Процесінг «Укрпошти», паливо армії від Адамовського, веслувальний канал у Дніпрі, спорткомплекс у Полтаві.

З 2 по 8 липня в «Прозорро» опубліковано оголошення про результати 15,73 тисяч закупівель на загальну суму 8,10 млрд грн. З цієї суми по десяти найбільших тендерах пройшло 1,92 млрд грн.

ДП «Електроважмаш» 22 червня уклав дві угоди з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження» про поставку ізоляційного приладдя на загальну суму 78,48 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Замовили склолакотканини, слюдяної просоченої стрічки, стрічки ЛЭС, бакелізованого паперу, електроізоляційної тканини і трубок на 47,83 млн грн. Також замовили втулок, труб, трубок, слюдинітової не просоченої стрічки, просоченої склотканини, шнура-панчохи і стрічки на 30,65 млн грн.

Точну кількість виробів і ціни за одиницю не оприлюднили. Договори діятимуть до 22 червня 2018 року.

«НВП «Укрпромвпровадження» належить Тетяні Мельник, Сергію Кошику, росіянину Михайлу Тарасову та Володимиру Капирулі.

Син останнього Михайло Капируля донедавна володів ТОВ «Іст Лоуд Груп», яке теж є постачальником «Електроважмашу». Однак нині цю фірму переоформлено на директора Катерину Варламову з Донецька.

Крім того, раніше Капіруля-молодший був бізнес-партнером по ТОВ «Контракт-Авто» Вячеслава Баталова, засновника ще одного частого підрядника заводу – ТОВ «Маркетінвестгруп». Згодом «Контракт-Авто» переписали на Руслана Пришупу з Чернігова, а зараз засновником є керівник Ігор Целовальников.

Нагадаємо, прокуратура підозрює службових осіб «НВП «Укрпромвпровадження» у привласненні коштів «Електроважмашу» під час закупівель на 47,12 млн грн. Йшлося про товар, який за ланцюгом постачався від фіктивних підприємств. У квітні арешт із рахунків компанії було знято.

Секретар Смілянської міської ради (Черкаська обл.), який також є в.о. міського голови, Віктор Федоренко став власником автомобіля Toyota Land Cruiser 2013 р.в. вартістю 976 тис грн.

Про це повідомляє видання «Інфоміст» з посиланням на внесені до декларації Федоренка дані щодо змін в його матеріальному положенні.

Власником автомобіля в.о. мера став 1 червня, але пропустив 10-денний термін внесення даних до декларації, і зробив це лише 29 червня.

Також 29 червня 2017 року Федоренко задекларував дохід від відчуження нерухомого майна в сумі 229 тис та 49 тис грн. Як джерело доходу, очевидно покупець нерухомості, вказана Лариса Калашник.

У декларації за минулий 2016-рік Віктор Федоренко задекларував земельні ділянки, квартиру у Смілі, автомийку, та комплекс нежитлових будівель. Тоді як дружина вказала будинок у Смілі та житловий будинок на 455,2 кв.м. на Дніпропетровщині. Серед автівок Федоренко декларував Porsche Cayenne 2012 року випуску. Минулого року секретар вказав серед доходів заробітну плату – 134 тси грн. Його дружина Федоренко Лумініца задекларувала дохід від підприємницької діяльності 1,00 млн грн.
Від «Наших грошей»

Дружина в.о. міського голови Сміли Віктора Федоренка була зареєстрована ФОП в грудні 2015 року і зарік роботи отримала 1, 00 млн грн. ЇЇ основний вид діяльності – торгівля автозапчастинами.

Мером Сміли в 2015 році було обрано само висуванця Олександра Цибко, але в березні 2016 депутати міськради відправили його у відставку.

Федоренко балотувався в міськраду від БПП «Солідарність», до того він займав посаду гендиректора ПП «Вілтон».

ТОВ «СП Еконіка», яка продовжує збирати та зберігати токсичні відходи попри анулювання ліцензії на таку діяльність, пов’язана з депутатом від БПП Олегом Недавою.

Про це йдеться в розслідуванні Євгена Солонини для «Радіо Свободи».

«СП Еконіка» веде свою діяльність в селищі Коцюбинське, що фактично є околицею Києва. Фірма була позбавлена ліцензії на роботу з небезпечними відходами у жовтні 2016 року через порушення, які виявила комісія Міністерства екології. За документами «СП Еконіка мала право на роботи тільки в Донецькій області, не дочекавшись змін в ліцензію почала роботи на новому місці.

Нині фірма оскаржує анулювання ліцензії в судах, але діяльність з утилізації не припинила, в промзоні Коцюбинського вона навіть має склад з відходами для утилізації.

Один зі співзасновників «СП Еконіка» Володимир Ширяєв працював офіційним помічником народного депутата Олега. Недави. Але був звільнений із цієї посади одразу після звернення журналістів за коментарями до депутата.

Недава заявив, що нічого не знає про бізнес свого помічника Володимира Ширяєва, і саме через цю необізнаність звільнив свого помічника.

При цьому Олег Недава був єдиним із народних депутатів, хто особисто відвідував засідання Апеляційної ради, де розглядалася скарга «Еконіки» та інших компаній.

Від «Наших грошей»

Недава до 2014 року працював директором із зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Карпатибудінвесту» (м. Дружківка, Донецька область). Цією фірмою через венчурний фонд «Нові технології» і фінансова компанію «Лідер», оформлений на лондонські компанії, володіли родина екс-нардепа від Партії регіонів Юрія Іванющенка та його партнер Іван Аврамов. У грудні 2016 року Недава в Верховній Раді провів брифінг на підтримку Іванющенка, доводячи, що він не винен в оборудках з «кіотськими грошима». Через бездіяльність ГПУ минулого року ця справа була закрита.

КП «Житлоінвестбуд-УКБ» 14 квітня за результатами тендеру замовило ТОВ «Київський інститут міського цивільного проектування» проектних робіт на 28,20 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2018 року виконають проект і робочу документацію шести черг реконструкції об’єктів Київського зоологічного парку загальнодержавного значення по проспекту Перемоги, 32 у Шевченківському районі. Проект передбачатиме:

• збільшення площі експозиційної, наукової та господарської зони за рахунок резервних територій, що на даний час не використовуються;
• термомодернізацію наявних будівель і впровадження сучасних будівельних технологій для об’єктів нової забудови;
• формування другої вхідної групи (північної) по вул. Зоологічна;
• приведення наявних штучних озер до задовільного технічного стану;
• забезпечення безпеки життя і здоров’я відвідувачів, особливо дітей, захисту навколишнього природного середовища, економії енергоресурсів.
• реконструкцію наявних і влаштування нових паркових доріжок і алей;
• влаштування поливо-зрошувальної системи газонів і квітників;
• реконструкція і влаштування нових зелених насаджень;
• впровадження Автоматизованої системи моніторингу та керування технологічними процесами;
• впровадження сучасних телекомунікаційних рішень для on-line перегляду експозицій.

При проектуванні мають врахувати рекомендації та природоохоронні стратегії Всесвітньої, Європейської та Євроазіатської регіональної асоціацій зоопарків і акваріумів.

Цьогоріч передбачено фінансування в розмірі 14,71 млн грн., решта – у наступному році.

Ціна угоди на шість відсотків нижча від очікуваної вартості закупівлі в 29,80 млн грн.

Єдиним конкурентом із ціною, яка дорівнювала очікуваній сумі, було ТОВ «Аімм-Груп» архітектора Ганни Іскіердо зі статутним капіталом 1 тис грн. При цьому обидва учасники жодного разу не знижували ціну під час аукціону.

«Міськцивільпроект» належить киянину Андрію Малафеєву і його ж ТОВ «МА Груп» («MA Group»), наглядову раду очолює Ольга Заремба. Зараз ним керує Андрій Ковальчук, а раніше директором був Анатолій Черніков. Фірма проектувала яхт-клуб у затоці Берковщина, житлові та офісні будинки тощо.

Малафеєв також володіє ТОВ «Київ Курорт Девелопмент» із Віталієм Венгераком.

Крім того, колись Малафеєв деякий час був засновником ТОВ «Кедр.Операції з нерухомістю». Причому до того цією фірмою володів екс-заступник начальника Львівської митниці та брат Антоніни Калєтнік (дружина Ігоря Калєтніка, головного митника часів Януковича) Ігор Мрочко, а після того – нині покійний хокеїст і підприємець Андрій Сидоров.

Довідково:

Загалом КМДА виділила на реконструкцію зоопарку 200 млн грн. У новій концепції, створеній торік «Міськцивільпроектом», застосовано принцип географічного зонування. Тут будуть виділені зони: експозиційна, рекреаційна, науково-дослідницька та господарська. Перша черга робіт включає реконструкцію водно-болотних угідь, приматника і поновлення центральної вхідної групи. Вся територія зоопарку після реконструкції буде доступна для маломобільних груп населення. Зоопарк має намір облаштувати відкриті вольєри з оглядовими майданчиками замість кліток для тварин.

Вищий господарський суд України відмови в позові ТОВ «Трейд коммодіті», яке вимагало укласти додаткову угоду з Міністерством оборони та повернути їй 4,47 млн грн. гарантії.

Таку постанову суд прийняв 5 липня.

В травні 2016 року «Трейд коммодіті» уклало угоду з ПАТ «Банк Восток» про надання гарантії на 4,48 млн грн. Гарантія була дійсною до 2 лютого 2017 року і була надана для укладання договору з Міноборони нафтопродуктів.

Сам договір було укладено 18 травня 2016 року, за цим документом фірма повинна була до 1 вересня поставити 4,5 тис тонн бензину А-80-А-ДЗ на суму 89,55 млн грн.

На початку червня «Трейд коммодіті» звернулося до Міноборони з проханням підвищити ціни на бензин через подорожчання на світових ринках нафти та нафтопродуктів. На підтвердження фірма надала довідку Дніпропетровської торгово-промислової палати. В середині серпні Міністерство уклало додаткову угоду за якого ціни було збільшено, але її загальна вартість не змінилася через зменшення обсягу закупівлі. При цьому, термін виконання угоди залишився той самий.

За тиждень до закінчення угоди «Трейд коммодіті» звернулося до Міноборони з пропозицією укласти ще одну додаткову угоду про перенесення терміну повного виконання зобов’язання по поставці товару, але міністерство відмовилося.

В обумовлений строк було поставлено тільки 55% обіцяного бензину.

В суді фірма стверджувала, що узгодження першої додаткової угоди про підвищення цін тривало майже три місяці, а тому вона не встигла в строк поставити все обіцяне паливо. Саме ця обставина не дозволила повністю виконати умови угоди, якою було передбачено, що в разі її порушення гарантія не повертається.

Суд першої інстанції вирішив, що «Трейд коммодіті» повинно було передбачити можливість зриву строків поставки коли укладало першу угоду про збільшення ціни. А тому, визнав її винним у зриві поставок, а кошти гарантії присудив Міноборони. Апеляційний суд визнав, що фірма порушила угоду, але в підсумку поставила весь товар, тому їй потрібно повернути кошти гарантії.

Вищий господарський суд повторно розглянув справу і вирішив, що «Трейд комодіті» порушило договір, а тому не існує можливості укладання нової допугоди про перенесення строків поставок та повернення йому 4,47 млн грн гарантії.

Покровителем «Трейд коммодіті» є бізнесмен Андрій Адамовський, бізнес-партнер впливового нардепа від БПП Олександра Грановського. Адамовський має робочий кабінет у бізнес-центрі «Євразія» у великому офісному приміщенні, перед входом до якого висить табличка «Приймальня народного депутата Олександра Грановського». «Трейд коммодіті» на початку 2016 року оформило великий кредит в банку «Південний» на загальну суму понад чверть мільярда гривень. В цьому ж банку кредитується і Грановський, який офіційно спростовує свою причетність до трейдера.

З 2015 року «Трейд коммодіті» стала одним з найбільших поставщиків палива для армії.