Національне антикорупційне бюро (НАБУ) в кримінальному провадженні, яке рік тому було відкрите за підозрою в фіктивних закупівлях обладнання ДП «Харківський бронетанковий завод», тепер розслідує якість броні для бронеавтомобілів, які збирає інше ДП «Львівський бронетанковий завод».

Про це свідчать дані Єдиного держреєстру судових рішень.

В березні минулого року НАБУ почало кримінальне провадження №52016000000000063 за підозрою в фіктивній закупівлі обладнання та деталей «ХБТЗ» на суму 37,52 млн грн.

Слідство встановило, що квітні-листопаді 2015 року державне підприємство уклало угоди з ТОВ «Індекс», ТОВ «ТБА» та ТОВ «Оптимумспецдеталь» на постачання запчастин та комплектуючих до бронетанкової техніки. У подальшому, на виконання умов  цих договорів, фірми нібито поставили комплекси керованого танкового озброєння 9К112-1 «Кобра», електромашинні підсилювачі ЭМУ-12 ПМБ та лазерні приціли-далекоміри 1Г42 (все виробництва Росії).

В НАБУ запідозрили, що постачання озброєння було фіктивним і у фірм не було замовленого товару, про що посадовці «ХБТЗ» знали. При цьому була проведена оплата за товар, який фактично на завод не був поставлений.

Весною минулого року детективи НАБУ надали декілька клопотань в суд про доступ до документів фігурантів справи, а літом додали в неї новий епізод – привласнення майна керівництвом ДП «Львівський бронетанковий завод» при закупівлі двигунів у ТОВ «Булет Лайн» на суму 27,64 млн грн. На допиті засновник фірми повідомив, що двигуни були закуплені у ТОВ «Компанія Суфрієр», але остання спростувала будь-які контакти з «Булет Лайн». Виявилося, що вказані двигуни з 2006 року зберігалися на державних ДГДІ «Укрінмаш» та ДГОК «Техвоінсервіс».

В грудні 2016 року детективи НАБУ внесли до цієї справи третій епізод про якість броні для «Дозор-Б», який збирається на львівському бронетанковому. Слідство встановило, що вироблена в Польщі сталь марки «Armstal-500», яка використовується для бронеавтомобілів, при випробуваннях показала невідповідність заявленим вимогам по кулестійкості. НАБУ тоді запросило доступ до конструкторської документації щоб отримати відповідь, чому заплановану спочатку сталь марки 71 замінили на Armstal-500.

У свою чергу з весни минулого року по першому епізоду – фіктивних закупівлях «ХБТЗ» – детективи зробили лише один судовий запит в жовтні. При цьому, представник НАБУ в суд не з’явився, і детективу відмовили в доступі до документів харківського заводу. Також в останні півроку в цій справі відсутня нова інформація щодо зловживань на львівському бронетанковому.

Міністерство оборони України 3 квітня за результатами тендеру уклало чотири угоди з ТОВ «Таланлегпром» про закупівлю взуття на загальну суму 90,90 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До липня у військові частини Києва, Харкова, Хмельницького та Одеси поставлять 60 600 пар демісезонних черевиків із високими берцями типу А з литтєвою підошвою за ТУ 15.2-072-00034022:2016 по 1 500 грн.

У серпні 2015 року армія замовляла їх у цієї ж фірми на 6% дешевше – по 1 415 грн.

На нинішні торги більше ніхто не прийшов, тож переможець отримав підряди без конкуренції, не знижуючи ціну пропозицій. Відтак сума угод дорівнює очікуваній вартості закупівлі, а формальна економія – нулю.

Компанія «Таланлегпром» належить Оксані та Андрію Лаврику, сину екс-губернатора Сумської та Чернігівської областей Миколи Лаврика, який у 2014 році балотувався до Верховної Ради у Ромнах від «Блоку Петра Порошенка». Фірма Лаврика стала основним постачальником взуття для військових України після початку бойових дій на Донбасі.

Нині очікується рішення Міноборони про визнання її переможцем тендеру щодо поставки черевиків типу В на 135,00 млн грн. – теж без конкуренції та з нульовою економією. Крім того, триває подача заявок на торги щодо закупівлі черевиків типу Б на очікувану суму 159,20 млн грн. Таким чином, фактичний монополіст може отримати замовлень ще на 294,20 млн грн.

Нагадаємо, торік львівський підприємець Олександр Божагора скаржився на дискримінаційні вимоги Міноборони щодо берців. Після введення в дію технічних умов у квітні 2016 року, постачальником армії залишився лише «Талан».

В останні роки «Таланлегпром» став одним з найбільших постачальників армії. У 2015 році компанія отримала від Міноборони замовлення на 451,91 млн грн., у 2016-му – на 352,36 млн грн.

СБУ розслідує кримінальну справу щодо сприяння діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка», в рамках якого з’ясовує, як ДП «Луганськвугілля» перерахувало фіктивним фірмам 16 млн грн., отриманих від ПАТ «Центренерго» за антрацитове вугілля з території «ЛНР». Про це свідчать ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 4 квітня.

СБУ встановило, що для сприяння діяльності терористичної «ЛНР» була організована злочинна група, до якої увійшли так званий міністр палива, енергетики та вугільної промисловості «ЛНР», керівник ДП «Луганськвугілля», технічний директор ДП «Антрацит» та головбух  ДП «Луганськвугілля».

За інформацією СБУ, у січні 2015 року директор «Луганськвугілля» уклав договір з заступником гендиректора ПАТ «Центренерго» щодо постачання вугільної продукції антрацитової групи на 1,58 млрд грн. з розрахунку 1320 грн. за 1 тонну вугілля.

Слідчі з’ясували, що  «Луганськвугілля» не мало вугілля антрацитової групи, і домовилося про його отримання від ДП «Антрацит», яке і потрапляло до «Центренерго». При цьому, так званий міністр палива та вугільної промисловості «ЛНР», керуючи діями учасників злочинної групи, забезпечив безперешкодне транспортування вугілля антрацитівської групи по території, що підконтрольна «ЛНР», та її переправлення через лінію розмежування до території, підконтрольній українській владі.

Після отримання від «Центренерго»  коштів за поставлене вугілля головний бухгалтер «Луганськвугілля» перерахувала гроші у якості фінансової допомоги підприємствам, які мають ознаки фіктивності. Зокрема, ПП «Содєйствіє» 4 млн грн. та ТОВ «МКД Трейд» 12 млн грн.

За даними СБУ, перераховані двом підприємствам 16 млн грн. за посередництвом оплати фіктивних правочинів було переведено у готівку, яка була отримана поки невстановленою особою на ім’я Дмитро. Частину цих коштів він незаконно перевіз на територію «ЛНР». Таким чином, ДП «Луганськвугілля» спричинено збитків на 16 млн грн.

Як встановило слідство, в період з 01.05.2014 по 25.05.2015 «Центренерго» перерахувало «Луганськвугіллю» 31,64 млн грн. попередньої оплати за вугільну продукцію.

Суд задовольнив клопотання слідчих в ОВС 1-го відділення СВ УСБ У в Луганській області, які розслідують кримінальне провадження № 22016130000000309 від 18.11.2016, і надав доступ до банківських рахунків фірм, щоб дослідити рух 16 млн грн., отриманих від «Луганськвугілля».

Керівником ПП «Содєйствіє» з міста Костянтинівка Донецької області є Арам Абазян, засновником Тетяна Автономова. Це мати керівника благодійного фонду «Відродження Донбасу» Дмитра Автономова, який був представником уряду «ДНР». Ця фірма фігурувала в іншій справі про розкрадання державних коштів при закупівлі державною енергогенеруючою компанією «Центренерго» 1,2 млн тонн вугілля. За даними слідства, ПП «Содєйствіє» незаконно отримало 78 млн грн. за схемою виведення отриманих коштів на рахунки фіктивних підприємств.

Запорізьке ТОВ «МКД Трейд» належить мешканцю Макіївки Олександру Кузченку, керівник Ярослав Бережко.

У 2015 році так званим міністром палива, енергетики та вугільної промисловості «ЛНР» був Дмитро Лямін. З 2015 року ДП «Луганськвугілля», яке кілька років тому переєструвалося у Києві, очолює Вадим Слива, якого на початку того ж року керівництво «ЛНР» хотіло призначити заступником міністра вугільної промисловості «ЛНР» Ляміна.

Філія «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» ПАТ «Українська залізниця» 10 квітня за результатами тендеру уклала дві угоди з ПрАТ «Трансмаш» про капітальний ремонт залізничного транспорту на загальну суму 67,60 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Виробником усієї техніки є фірма «Plasser & Theurer» (Австрія).

Капітально-відновлювальний ремонт щебенеочисної колійної машини RM-80 UKR №366 обійдеться у 27,55 млн грн.

Із них на заробітну плату відведено 871 тис грн., тобто три відсотка. Натомість на прибуток піде сім відсотків – 1,97 млн грн.

Крім того, за 40,05 млн грн. відремонтують:

• 2 підбивальні блоки колійних машин Unimat 08-475/4S;
• 5 підбивальних блоків колійних машин Duomatic 09-32 CSM;
• 3 підбивальні блоки колійних машин Dynamic Stopfexpress 09-3X.

У цьому випадку на зарплати передбачено 179 тис грн., або майже піввідсотка від вартості підряду. Прибуток заклали у розмірі двох відсотків – 888 тис грн.

Акції «Трансмашу» розподілені між трьома власниками.

По 24% мають австрієць Карл Контрус та австрійська компанія «Нота Бетайлігунген ГмбХ» (Nota Beteiligungen GmbH), яка за даними австрійського реєстру компаній записана на Арменака Утюдьяна (Armenak Utudjian), юриста віденської фірми «Graft&Pitkowitz».

Ще 48% акцій має дніпровське ПАТ «Тако», основними власниками якого є директор ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» Сергій Тараненко та акціонер цього заводу Загід Краснов.

Нагадаємо, наприкінці 2012 р. Краснов агітував за Митний союз із тодішнім нардепом від Партії регіонів Олегом Царьовим, кумом Володимира Путіна Віктором Медведчуком та радником російського президента Сергієм Глазьєвим.

Пізніше на своїй сторінці у Facebook Краснов заявив, що «з перших днів стояв на Майдані», а потім публікував фотографії, на яких він передає бійцям у зону АТО бронежилети й каски з агітаційними наліпками своєї партії «Громадська сила». Від неї він висувався до Верховної ради у 2014 р., але програв кандидату від БПП. Також Краснов програв Тетяні Ричковій довибори по мажоритарному округу у Дніпрі 17 липня 2016 р.

За ремонт підбивальних блоків із переможцем змагалось ТОВ «Плассер Алека Рейл Сервіс» Юрія та Михайла Захарових. Раніше партнером останнього по цій фірмі була австрійська компанія «СТЦ Холдінг ГМБХ», яка до кінця 2011 р. володіла «Трансмашом» разом із «Тако» Краснова. Натомість співвласником «Плассера», теж до кінця 2011 р., був згаданий Карл Контрус.

Єдиним конкурентом на торгах щодо RM-80 було ПАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» («СКМЗ») Сергія Близнюка, сина екс-очільника Мінрегіонрозвитку Анатолія Близнюка.

Партії-конкуренти за бюджетні кошти орендують одне в одного офісні приміщення, йдеться у сюжеті Мар’яни Мотрунич «Черга в касу» для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

У звіті «Народного Фронту» вказано, що партія орендує офіс на вул. Кловський узвіз, 7. Приміщення у 375 кв.м. належить сестрі нардепа з «Відродження» Антона Яценка – Дар’ї Яценко. Право власності на офіс Дар’я Яценко отримала влітку 2011 року. За користування «Нарфронт» перерахував у родину політичного конкурента 3 мільйони гривень.

Нардеп «Нарфронту» Денис Дзензерський також сплатив понад 11 млн грн за оренду свого офісу сестрі Яценка.

Антон Яценко прокоментував ситуацію з офісами лаконічно. З його коментарів випливає, що він не лише не його сестра і не «Народний фронт», а й не депутат Дзензерський.

Пояснити орендну співпрацю не змогли й у «Народному фронті». Лідер фракції фронтовиків Максим Бурбак стверджує, що вперше чує про те, що партія орендує офіс у сестри нардепа з «Відродження».

Водночас сама партія «Відродження» розташовується в апартаментах фірми «Енерготранскомплект» та «Приватбанку» у Музейному провулку в Києві. У звіті вказано, що ці два власники столичної нерухомості знаходяться у м. Дніпро по вул. Набережна Перемоги 50, де власне і є відділення Приватбанку.

Радикальна партія Олега Ляшка орендує офіс на Кловському узвозі, 7 у самого Олега Ляшка. Лідер партії пустив до себе колег безкоштовно. У звіті вартість оренди оцінена у 36 тисяч гривень на місяці, що є спонсорським внеском Ляшка у партію. Ще один офіс в тій же будівлі партія винаймає у ТОВ «Наутілус-Інвест 2006», пов’язане з нардепом-радикалом Сергієм Рибалкою. За цей офіс на 285 кв.м. радикали заплатили 2 мільйони гривень. Керівником «Наутілус-Інвесту» донедавна був помічник Рибалки.

Нагадаємо, Антон Яценко раніше був у «Батьківщині». Один з колишніх лідерів партії Юлії Тимошенко Олександр Турчинов пояснював знаходження покровителя Тендерної палати у списку «Батьківщини» тим, що Яценко є талановитим молодим вченим.

Докладніше про статки родини нардепа «Рідня тендерника Яценка має елітну нерухомість в центрі Києві на мільярд. Більше у матеріалі «Невидима нерухомість родини Яценків (фото)»

Детальніше про фінзвіти парламентських партій читайте тут.

Останніми місяцями медичні установи укладали угоди на купівлю сечогінного верошпірону за цінами щонайменше вдвічі вищими за роздрібну, визначену Міністерством охорони здоров’я.

Про це свідчать дані моніторингу «Наших грошей» фармацевтичних закупівель у системі «Прозорро», який проводиться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

До огляду увійшли 9 угод на купівлю верошпірону в таблетках (25мг №20) бюджетним коштом, що були укладені з вересня по березень. Найнижча ціна препарату була зафіксована в угоді між Зміївським геріатричним пансіонатом (Харківська обл) і ТОВ «Своя аптека» (Харків) – 76,61 грн за упаковку. Тоді як МОЗ визначив роздрібну цін на верошпірон (виробництва ВАТ «Гедеон Ріхтер», Угорщина) в такому дозуванні – 36,06 грн за упаковку.

Майже у всіх проаналізованих угодах було вказано ціну, що перевищувала її не більше ніж в 2,4 рази. Але дві установи дозволили собі укласти угоди за суттєво вищою ціною. Лозівське територіальне медичне об’єднання (Харківська обл) домовилося з ТОВ «Аметрін ФК» за 129,68 грн за упаковку. Як свідчить моніторинг «Наших грошей», ця угода передбачала купівлю і інших ліків за цінами, значно вищими за середні по Україні.

Цього разу лозівчани віддали «пальму першості» Лохвицькому районові на Полтавщині, де Токарівський психоневрологічний інтернат домовився з Центральною районною аптекою №116 ПОКП «Полтавафарм» (м.Лохвиця) про купівлю верошпірону за 139,10 грн за упаковку. Як повідомляли «Наші гроші», ця угода передбачала також купівлю найдорожчого анальгіну.

Токарівський психоневрологічний інтернат з 2011 року очолює Леонід Барвінко. Олександр Леонідович Барвінко керує сектором кримінальної поліції Чорнухинського відділення Лохвицького відділу поліції ().

Завідуючим ЦРА №116 ПОКП «Полтавафарм» є Леонід Котелевець.

Опівночі 31 березня генеральний прокурор Юрій Луценко у одному із найдорожчих готелів Києва «Інтерконтиненталі» зустрівся з народним депутатом БПП Олександром Третьяковим та екс-головою Адміністрації президента Борисом Ложкіним. Про це повідомила журналісти телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом» Аліса Юрченко і Аліса Терехова.

За спостереженням кореспондента програми, Третьяков передав Луценко теку із документами та написом «Справа» на обкладинці.

Юрій Луценко відмовився відповідати на питання про причини зустрічі. «Це – моє приватне життя… Те, що ми мужчини, чоловіки, між собою обговорюємо», – зазначив генпрокурор. При цьому, за спостереженням журналіста, Луценко помітно нервував.

Характерно, що Олександра Третьякова та Бориса Ложкіна у ЗМІ називають співвласниками гральної мережі «Українська національна лотерея» разом із попереднім власником УНЛ – Валерієм Коваленко. Внаслідок конфлікту між сторонами, в офісі УНЛ співробітники Генеральної прокуратури спільно з СБУ провели обшуки. В ході обшуків в приміщенні УНЛ був присутній і Олександр Третьяков.

Після них Коваленко вийшов із співзасновників бізнесу. Сам Третьяков на питання – що він робив у офісі гральної компанії під час обшуків відповів, що «у нього – амнезія».

Зазначимо, що Борис Ложкін раніше спростовував причетність до УНЛ.

Коментуючи зустрічі з генпрокурором Юрієм Луценком та головою СБУ Василем Грицаком, нардеп Олександр Третьяков назвав їх своїми друзями.

Минулого року Юрій Луценко призначив керувати столичною прокуратурою довірену особу Третьякова. Юриста Сергія Репецького. До того Репецький працював на адвокатську компанію дружини Третьякова.  А ще – очолював виборчу комісію на минулих парламентських виборах на окрузі, де переміг Третьяков.

Нагадаємо, що згідно Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, «працівнику прокуратури слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс».

ТОВ «Седна Н» відкликало скаргу на порушення ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» порядку проведення процедури закупівлі обладнання системи відеонагляду для забезпечення безпеки та охорони на пісенному конкурсі «Євробачення – 2017». Про це повідомила уповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Скаржник назвав таку причину відкликання: «Усвідомлення значення даного проекту для іміджу України у світі і критичної неможливості провести новий тендер з даного питання у стислі терміни». Відтак адмінколегія припинила розгляд скарги, засідання щодо якого мало відбутися 24 квітня.

Як писали «Наші гроші», у березні відкриті торги НСТУ щодо відеонагляду виграло ТОВ «ЕсАй Біс» із ціною 15,52 млн грн. Деякі ціни первинної пропозиції перевищували ринкові ціни. Згодом тендер, проведений для попереднього відбору підрядника, відмінили. Тепер із його переможцем планують за скороченою переговорною процедурою укласти угоду вартістю 14,26 млн грн., що на 8% дешевше.

Чотирьох дешевших на 19-38% учасників торгів відхилили через претензії до технічних рішень.

Серед них була одеська фірма «Седна Н» В’ячеслава і Любові Коломієць. Доля останньої щонайменше до кінця 2014 року належала Консорціуму «Індустріальна група» Олени Гайдук – дружини мільярдера Віталія Гайдука (№15 у рейтингу «Forbes»).

Засновниками відомого системного інтегратора «ЕсАй Біс» («SI BIS») є Світлана Самогулова і Світлана Дріжчана. Чоловік останньої Ігор Дріжчаний очолював Службу безпеки України у 2005-2006 рр., а також працював у Генеральній прокуратурі у 1987-2003 рр.

Як засновниця «Есай Біс» Світлана Дріжчана повідомила, що зареєстрована у квартирі на вул. Володимирській 49-А. Свого часу квартири у цьому будинку мали розшукуваний екс-генпрокурор Віктор Пшонка, екс-нардеп Ігор Калєтнік. Також тут були прописані біглий екс-президент Віктор Янукович, екс-замгенпрокурора Микола Голомша, брат покійного кримінального авторитета «Савлохи» Руслан Савлохов та інші (ось перелік «зіркових мешканців»).

Генеральна прокуратура України підозрює, що колишнє керівництво ПАТ КБ «Приватбанк» в період рефінансування Національним банком України надавало кредити пов’язаним між собою підприємствам на заздалегідь невигідних умовах для банку, що призвело до заборгованості перед банком на суму понад 372,78 млн грн.

Про це свідчить ухвала Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня.

За даними слідства, «Приватбанк» уклав договір з НВ ТОВ  «Океанмаш», ТОВ «Тайлон»», ТОВ «ЕЛ ТІ Груп», ТОВ «Агенція Новий світ», ТОВ «Фрілайн», ТОВ «Зернопоставка-м», ТОВ «Канделла», ТОВ «ОПФ», ТОВ «Елара», ТОВ «Комунальне обслуговування домів».

Предметом угоди є надання товариствами в заставу корпоративних прав. В забезпечення виконання зобов’язань перед «Приватбанком» виступає ТОВ «Приватофис». За умовами договору, якщо зобов’язання не будуть виконані, банк має одержати заставу.

За всіма позиками в якості застав були надані частки корпоративних прав на пов’язаних між собою компаній. Доля жодної частки не перевищувала 25%. Більшість кредитів були надані на умовах погашення тіла та відсотків наприкінці строку за відсотковою ставкою 9 % річних при середній вартості ресурсів 17%.

При цьому у власності  «Приватофис» перебувало 415 об’єктів нерухомості, жоден з яких не виступає заставним майно у кредитних договорах.

На думку слідства, колишні посадові особи КБ «Приватбанк» «Приватофис», знаючи про заборони проведення активних операцій з пов’язаними з банком особами, в період надання траншів рефінансування від НБУ надавали кредитні кошти на невигідних для банку економічних умовах, без забезпечення кредитів заставним майном «Приватофису». І таким чином розтратили кошти в особливо великих розмірах.

Суд задовольнив клопотання слідчих Генеральної прокуратури, які розслідують кримінальне провадження № 42017000000000876 від 22.03.2017, і наклав арешт на усі 415 об’єктів нерухомості, серед яких земельні ділянки, приміщення, адмінбудівлі, магазини тощо.

Засновниками «Приватофис» є близькі до бізнесмена Ігоря Коломойського фірми, з якими «Приватбанк» уклав угоду, бенефіціаром вказано мешканця Дніпра Петра Клименка.

До переведення у державну власність власниками «Приватбанку» були Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області з 30 березня по 6 квітня за результатами тендерів повідомила про намір укласти шість угод про поточний середній ремонт автодоріг державного значення на загальну суму 1,81 млрд грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Строк виконання робіт за майбутніми договорами – до кінця 2018 року. Формальна економія відносно загальної очікуваної вартості закупівель склала 1,3%.

ТОВ «Автомагістраль-Південь» одеситів Валерія Короткова та Олега Наливанного отримає замовлень на 1,70 млрд грн., а саме:

• 957,36 млн грн. – окремі ділянки траси Н-11 Дніпропетровськ – Миколаїв на ділянці км 53 + 000 – км 137 + 424 довжиною 84 км.
• 340,64 млн грн. – траса М-04 Знам’янка – Луганськ – Ізварине на ділянках км 304+300 – км 316+400 та км 328+141 – км 334+500 загальною довжиною 18 км.
• 225,42 млн грн. – траса Н-11 Дніпропетровськ – Миколаїв на ділянці км 164+300 – км 179+570 довжиною 15 км.
• 98,20 млн грн. – траса М-04 Знам’янка – Луганськ – Ізварине на ділянці км 322 + 285 – км 328 + 140 довжиною 6 км.
• 78,44 млн грн. – траса М-04 Знам’янка – Луганськ – Ізварине на ділянках км 316 + 400 – км 319 + 088 та км 319 + 324 – км 322 + 285 загальною довжиною 6 км.

Вартість ремонту одного кілометра дороги коштує у середньому 11-19 млн грн.

Угоду на чверть мільярда уклали 12 квітня. За нею гарантійний строк на остнову дорожнього одягу становить 8 років, на асфальтобетонне покриття та огородження – 5 років, на знаки і напрямні стовпчики – 2 роки.

Ще 108,39 млн грн. хочуть відписати ТОВ «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» на окремі ділянки траси М-04 на ділянці км 91+970 – км 148+900 довжиною 57 км.

У цьому випадку ремонт коштує в середньому 1,90 млн грн. за кілометр.

Фірма «УПС» належить сину екс-начальника ДП «Дніпропетровський облавтодор» Тарасу Палію, депутату Дніпропетровської облради від «УКРОПу» Владиславу Бородіну та латвійській компанії «Fuel Systems, SIA» Оксани Захарової.

Після зміни влади у 2014 р. на Тараса Палія було відкрито два кримінальні провадження щодо привласнення бюджетних коштів на ремонті доріг фірмою «УПС». У 2015 р. обидві справи закрили.

За даними «Центру протидії корупції», департамент благоустрою звільнив секретаря тендерного комітету Наталію Іванюшенко після того, як Державна аудиторська служба виявила порушення при укладенні угоди на 27 млн грн. між міськрадою та «УПСом».

Крім того, торік улітку міськрада повідомила, що укладе мирову угоду щодо виплати «УПСу» 109 млн грн. боргу за будівництво дороги.

В окремих торгах також брали участь ТОВ «Ростдорстрой» і ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл». За підряд на чверть мільярда хотіло позмагатись ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», однак його не допустили до аукціону через податкову заборгованість, хоча у відповідній довідці було зазначено протилежне. Фірма оскаржила своє відхилення в АМКУ, але потім відкликала скаргу.

Решту торгів оскаржило ТОВ «СДВ-Гарден», вважаючи низку вимог щодо документів дискримінаційними. Після оприлюднення заперечень замовника скаржник забрав скарги з АМКУ.

ПАТ «Сумихімпром» 12 квітня за результатами тендеру замовило ТОВ «Титан України» тригідрат оксиду алюмінію за 34,30 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять 2 тис тонн піску тригідрату оксиду алюмінію вологого по 17 148 грн./т ($638 по курсу) у перерахунку на 100% Al2O3. Договір передбачає оплату протягом півроку після поставки.

У лютому 2016 року підприємство купило цю речовину по 13 493 грн., що тоді дорівнювало $495. Відтак у доларовому еквіваленті за рік ціна зросла на 22%.

Нині у відкритих джерелах хімікат можна знайти у продажу без урахування доставки за гуртовою ціною 15 тис грн. (невідомо, з ПДВ чи без).

Фірма «Титан України» раніше була записана на Миколу Миколайовича Михайлова. Особа з таким ПІБ відома як помічник народного депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Нечаєва, який був головою правління ЗАТ «Кримський Титан» Дмитра Фірташа. Нині «Титан України» оформлено на кіпрську компанію «Фебрі Трейдінг Лімітед», а директором є Петро Дишловий.

Усього з 2010 року переможець разом зі своєю Запорізькою філією виграв тендерів на 2,58 млрд грн.

Єдиним конкурентом було дніпровське ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Інженерний центр «Реагент» Андрія і Лариси Зінухових, Романа Токмачова, Євгенія Половнікова та Інни Цуненко. Вони також володіли ТОВ «ТД Реагент», яке у 2010-2012 роках виграло тендерів на 69,31 млн грн. Зараз цю фірму зареєстровано в Мукачеві на кримчанина Аркадія Щупляка.

Крім того, Половніков і Зінухова були власниками нині ліквідованого ТОВ «Борпродукт».

Сам «ІЦ «Реагент» з 2010 року отримав держпідрядів на 95,27 млн грн.

Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» 11 квітня за результатами тендеру замовила ТОВ «Імекс Мінералс» карбонат кальцію на 24,38 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять 2 700 т кальцинованої соди марки Б вищого або першого сорту по 9 028 грн. за тонну.

У лютому комбінат замовив її у цього ж постачальника на 6% дешевше – по 8 525 грн./т.

Натомість у травні 2015 року її купували по 9 240 грн./т.

Власником і директором «Імекс Мінералс» зі статутним капіталом 1 тис грн. є Олексій Бондаренко із с. Чайки Київської обл. За словами нині відстороненого керівника ОГХК Руслана Журила, це інжинірингова компанія, що шукає і наймає субпідрядників.

Вона була створена наприкінці 2014 року, коли Журило очолив ОГХК. Відтоді фірма отримала підрядів філій «Вільногірський ГМК» та «Іршанський ГЗК» на 600,63 млн грн.

Нагадаємо, Генеральна прокуратура у вересні 2015 року порушила кримінальне провадження за фактом незаконного видобування корисних копалин службовими особами ОГХК. Слідство отримало дозвіл суду на вилучення документів ОГХК та його контрагентів, у тому числі «Імекс мінералс».

Нині єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «Світ Сталі» Наталії Кирильчук. Директором є Олена Бойко – партнерка екс-директора СхідГЗК Сергія Дробота по ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «Астрея». У 2014 р. Дробот отримав підвищення і очолив ДК «Ядерне паливо», куди входить і СхідГЗК.

У 2015 р. суперник почав вигравати тендери філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Це теж почалося після того, як Руслана Журила наприкінці 2014 р. призначили директором ОГХК.

Крім того, ТОВ «Торгівельний двір «Українська товарна спілка» Володимира і Валентини Баранівських не допустили до аукціону через відсутність інформації про необхідні характеристики предмету закупівлі. Ця фірма продає кальциновану соду на сайті по 7-10 тис грн./т із ПДВ.

Поліція підозрює керівника філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» ПАТ«Укртрансгаз» в причетності до створення схеми  з перемоги на тендерах ТОВ «Український сучасний турбінний комплекс», що дозволило фірмі освоїти 340,00 млн грн.

Про це стало відомо з ухвал Шевченківського райсуду м. Києва, куди слідчий звернувсяв рамках кримінального провадження 42017101100000055 від 17.02.2017 року.

За даними слідства, директор «УкрСТК», керівник «ВРТП «Укргазенергосервіс» та ще одна людина, створили злочинну схему привласнення в 2014-2016 роках бюджетних коштів під час проведення тендерів з постачання запчастин до газоперекачувальних агрегатів, за результатами яких переможцем торгів було «УкрСТК». Таким чином, фірм отримала замовлення на 340 млн грн.

Поліція стверджує, що «УкрСТК» завищило вартість запчастин та поставило їх держпідприємству не в повному обсязі.

Частину отриманих за результатаим тендерів грошей – 57,00 млн грн, фірма перерахувала на рахунки сумнівних суб’єктів господарської діяльності: ТОВ «Укрпроміновація», ТОВ  «Магістральне будівництво», ПАТ «Факел», ТОВ «ВІП Стандарт», ТОВ «МГ Груп», ТОВ «Промоушн-Груп», ТОВ «Антстрой Плюс», ТОВ «Сантаун», ТОВ «СВ Альтера Київ».

В суді слідчий клопотав про доступ до документів «Укртрансгазу» та «Укргазенергосервісу» щодо співпраці з «УкрСТК». Суд надав дозвіл на доступ до документів «Укртрансгазу», але відмовив в доступі до його філії. Слідчий в клопотанні вказав ВРТП «Укргазенергосервіс» як юридичну особу, але філія такого статусу не має.

ВРТП «Укргазенергосервіс» очолює Роман Флюнт.

Засновниками «УкрСТК» є Аліна Гладкая та В’ячеслав Золотов. Останній раніше був комерційним директором ПАТ «Асфальтобетонний завод «АБ «Столичний». Заводом донедавна володіли навпіл родина Сергія Тігіпка і ТОВ «Альфадорбуд» віце-президента «Золотих воріт» Віктора Ящука.

Майже всі тендери «УкрСТК» виграла з квітня 2014 року по кінець 2016 року виключно в «УТГ».

Цей текст присвячений першому заступнику Держаудитслужби, який вже другий рік судиться з «Нашими грошами». Мовляв, якщо написати, що фірми, які заснувала його матір, постійно виграють тендери у Кернеса, то це принижує честь та гідність державного мужа.

І суд вже йому відмовляв та прямо вказував:

“Оціночне судження було висловлено щодо посадової особи органу державної влади, яка, погоджуючись на виконання владних повноважень, приймає на себе обов’язок нести і поєднаний з цими повноваженнями тягар, до складу якого входять зокрема і певні моральні збитки, дискомфорт від критичного ставлення населення до влади, а тому межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи”.

Але в суді продовжується боротьба за іншу оцінку публікацій «Наших грошей». Ок, а нас продовжують цікавити офіційні дані про держслужбовців.

Згідно декларації першого заступника Голови Держаудитслужби Станіслава Анатолійовича Косінова, більшою частиною майна він володіє разом із дружиною Оксаною Тацій – донькою Василя Тація, многорічного ректора Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Частиною майна володіють дві доньки. Перелік цього майна включає два садових будиночка площею 745,7 та 458,10 кв.м., чотири квартири: площею 319,3 кв.м., 202,6 кв.м. 88,40 кв.м. та 87,90 кв.м. Підрахувати загальну кількість та площу земельних ділянок доволі важко, оскільки їх перелік займає 17 сторінок.

Крім того, Станіслав Косінов та Оксана Тацій разом з депутатом Харківської міськради Ігорем Аріхом, чиї родичі безкоштовно отримують землю від міськради, та колишнім прокурором Харкова Євгеном Поповичем є засновниками обслуговуючого кооператива «ЖБК «Троян». Більш того, й Попович й Аріх є сусідами Косінова у Черкаській Лозовій, поряд з ними землі орендує фірма «Бетонікс», яка афільована з родиною Кацуб.

Готівкою і на банківських рахунках родина зберігає більше 2 млн. грн., більше 170 000 доларів США та 286 тисяч євро.

При цьому заробітної плати Станіслав Косінов в 2016 році отримав всього 247 603 грн. Основний дохід родини становить дохід від підприємницької діяльності його дружини Оксани Тацій. В 2016 році вона отримала від якоїсь юридичної особи 3 мільйони 685 тисяч грн., а в 2015 році – 2 мільйони 610 тисяч грн.

Однак дружина Станіслава Косінова не надала йому інформації яка юридична особа нараховує їй ці доходи.

А перший заступник Голови Держаудитслужби України так і не зміг за два роки довідатись, яка юридична особа утримує його родину та її численну нерухомість. Яким чином він може проводити фінансовий контроль в масштабах всієї країни залишається питанням риторичним.

Окремо слід підкреслити, що Станіслав Косінов не вказав в декларації, що його дружина Оксана Тацій є бенефіціаром ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор». Одним з засновників є мати Станіслава Косінова – Світлана Косінова. Родина Косінова є засновниками Благодійного Фонду «Українська Слобожанщина». Цей фонд має у користуванні 2,42 га рекреаційних земель під Харковом, у Черкаській Лозовій.

Залишається одне єдине питання, чому під будинками Станіслава Косінова ще не проводяться пікети з вимогою продати будинки і купити програмне забезпечення в НАЗК.

Але ніхто від нього ніяких пояснень не вимагає – коли і як він все це встиг заробити. І жодного пікета у нього ніхто не провів. Навіть СБУ уваги не звертає. А могли б поцікавитись, чому саме Косінову прийшла в голову думка провести перше в Харкові опитування про надання російській статусу регіональної мови.

Блог від: Володимир Рисенко і «Харківський антикорупційний центр»

Апеляційний суд міста Києва дійшов висновку, що ухвала слідчого судді Солом’янського райсуду столиці Ірини Усатової, якою НАБУ і САП було зобов’язано розглянути клопотання адвоката екс-нардепа Миколи Мартиненка про закриття кримінального провадження стосовно хабарів при закупівлях «Енергоатома», була постановлена з істотними порушеннями кримінального процесуального закону. Про це повідомив журналіст «Наших грошей» з зали суду.

Колегія апеляційного суду під головуванням судді Тетяни Тютюн дійшла висновку, що, по-перше, адвокат Мартиненка Петро Бойко не міг оскаржувати бездіяльність детектива НАБУ, а, по-друге, слідчий суддя Усатова, постановивши свою ухвалу, фактично вийшла за межі своїх повноважень.

У кримінальному провадженні, порушеному за фактами отримання та легалізації неправомірної вигоди при закупівлях «Енергоатому», на сьогодні нікому про підозру повідомлено не було. Відтак, адвокат Бойко не набув процесуального статусу захисника у провадженні, а тому взагалі не наділений правом оскаржувати бездіяльність детектива НАБУ.

Адвокати Мартиненка заперечували це, наполягаючи на тому, що екс-нардеп нібито вже став підозрюваним. Вони посилалися на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і конкретне рішення, яким визначається «розумний строк» у кримінальних справах, що починається з того часу, коли особі було пред’явлено обвинувачення.

Адвокати доводили, що Мартиненку фактично було пред’явлено обвинувачення, що підтверджувалося листом глави НАБУ Артема Ситника на ім’я нардепа Сергія Лещенка від 22.12.2015, де вказувалося, що вказане кримінальне провадження розслідується стосовно народного депутата Мартиненка.

Разом з тим, зауважив апеляційний суд, ЄСПЛ також вказав на те, що «обвинувачення» може бути визначено як «офіційне повідомлення , надане особі уповноваженими представниками влади, в підтвердження того, що вона вчинила злочин, визначення, яке також відповідає критерію, що «ситуація (підозрюваного) суттєво погіршилася». Однак, у справі відсутні дані про такі обмеження прав чи свобод Мартиненка, які б давали підстави вважати, що він підданий кримінальному переслідуванню.

Крім того, адвокат Бойко не міг подавати скаргу на бездіяльність детектива і просити його закривати справу, оскільки слідство не обмежене жодними строками, бо у данному провадженні нікому не пре’явлено підозру. Разом з тим слідчий суддя Усатова дійшла висновку, що можливі граничні строки даного досудового розслідування (12 місяців) сплинули. Початком цього строку вона порахувала 11.12.2015, тобто дата внесення відомостей до ЄРДР.

Апеляційний суд прямо зазначив, що слідчий суддя Усатова вийшла за межі своїх повноважень, фактично змушуючи НАБУ і САП закрити провадження.

«Визнаючи протиправною бездіяльність детектива НАБУ Семака І.А. та зобов’язуючи уповноважену процесуальну особу сторони обвинувачення у кримінальному провадженні – детектива та/або прокурора, які є самостійними у своїй процесуальній діяльності, розглянути клопотання адвоката Бойка П.А. та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, а саме стосовно необхідності вчинення дій, визначених ст.283 КПК України, якими є закриття кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом, у зв’язку із закінченням граничних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, який належить здійсненню виключно у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом».

У підсумку, Апеляційний суд м. Києва скасував ухвалу слідчого судді Усатової  від 11 січня цього року та повернув скаргу адвокату Бойку.

Нагадаємо, адвокати Мартиненка вимагали закриття кримінального провадження, порушеного за фактами отримання та легалізації неправомірної вигоди при закупівлях ДП «НАЕК «Енергоатом». Встановлено факти заподіяння шкоди інтересам «Енергоатому» у розмірі понад 6 млн євро через переплату за придбане обладнання у чеського акціонерного товариства «Škoda JS». За даними слідства, цю вигоду отримали представники держвлади і службовці «Енергоатому».

Після поновлення роботи реєстру НАЗК, із сайту зникли понад 200 декларацій працівників ГПУ та військових прокуратур, повідомляють аналітики проекту «Декларації».

До цього сайт НАЗК тиждень не працював через ніби-то «технічні роботи».

Усі зниклі документи про статки чиновників збережені проектом «Декларації». З повним списком «зниклих» декларацій можна ознайомитись тут.

Більшість держслужбовців, чиї декларації приховані, – це працівники Генеральної прокуратури України та військових прокуратур.

Серед них, зокрема, заступники Головного військового прокурора Віктор Король і Дмитро Борзих, начальник слідчого відділу Головної військової прокуратури ГПУ Сергій Личик та Військовий прокурор Маріупольського гарнізону Олег Улановський.

Водночас, з незрозумілих причин, у списку опинились головний лікар КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя» Олександр Пієнко, спеціаліст Апеляційного суду Київської області Світлана Крініна та декілька працівників соціальних органів.

Члени НАЗК Руслан Радецький та Олександр Скопич не змогли прокоментувати зникнення документів, відзначивши, що питаннями роботи ресурсу опікується голова НАЗК Наталія Корчак.

Нагадаємо, вже другий тиждень журналісти та активісти не отримують повний доступ для автоматизованої роботи з деклараціями чиновників.

Три компанії, які при підтримці російської влади можуть стати монополістами на поставки російського скрапленого газу в Україну, пов’язані з рідною Сергію Курченку Харківською областю. Про це свідчать дані ЄДРЮО.

За даними джерел «OilNews», біглий Сергій Курченко знамагається стати монопольним постачальником російського автогазу в Україну.

«Було озвучено, що дозволи Федеральної служби з технічного та експортного контролю (ФСТЕК) будуть видаватися на поставку газу тільки трьом українським компаніям», – повідомило джерело про результати наради під головуванням заступника міністра енергетики РФ Кирила Молодцова 12 квітня.

Цими постачальниками визначено ТОВ «Оіл трейд груп», ТОВ «Нафтопродукт трейдинг» і ТОВ «Перспектива трейдгруп».

ТОВ «Оіл трейд груп» зі статутним капіталом 1 тис грн. прописано у Києві по вул. Генерала Наумова, 3 (це промислова зона шиномонтажом). Засновником є Вікторія Панаріна з Харкова.

ТОВ «Перспектива трейдгруп» прописана у будівлі Соломонова університету в Києві по вул. Шолуденка, 1б. Фірма зі статутником 1 тис грн. записана на Світлану Глущенко з Харкова.

ТОВ «Нафтопродукт трейдинг» зі статутним капіталом 5,99 млн грн прописано по вул. Івана Мазепи, 3, офіс 174 (поруч з метро «Арсенальна»). Засновником вказано компанію «Сілвер прайм інк лімітед» з Гонконгу. Бенефіціар у ЄДРЮО не вказаний. За даними російського «Комерсанту«, бенефіціаром є Дмитро Крикберг, член набсовета Одеського НПЗ у період, коли завод контролював Курченко. Раніше бенефіціаром гонконгської фірми була Валентина Мора, замголови правління медіагрупи UMH Курченка.

Директором ТОВ «Нафтопродукт трейдинг» є Андрій Покосенко с смт Покотилівка Харківської області. Першим засновником цієї фірми у 2014 році був Дмитро Горбунов з окупованої терористами ДНР Макіївки.

Ця фірма стала відома раніше. У січні «Економічна правда« з посиланням на джерело в СБУ повідомила, що фірми «Нафтопродукт Трейдинг» і «НП-Трейдинг» фігурують у досудовому розслідуванні за фактом зловживання службовим становищем співробітників енергетичної митниці ДФС України. Вони підозрюються в змові з групою компаній, для яких протягом 2015-2016 рр. штучно занижували ставки акцизного збору шляхом маніпуляцій з кодами товарів.

За даними ЕП, для них енергомитниця фактично проводила підміну кодів УКТ ЗЕД на імпортовану продукцію, що дозволяло застосовувати мінімальні ставки акцизного збору і митних платежів.

Таким чином, наприклад, під виглядом дистилятів і газойлів з вмістом сірки не більше 0,001% ввозилися дистиляти та газойлі з вмістом сірки більше 0,1%. Різниця ставки акцизу між першими і другими – 30,5 євро/т, що фактично було чистим прибутком організаторів схеми.

Безпосереднім декларуванням товарів від імені «НП-Трейдинг» і «Нафтопродукт Трейдинг» займалося ТОВ «Системс Логістик Менеджмент» (Київська обл).

Поставки товарів на адресу цих компаній здійснювалися за так званими «непрямими» контрактами – через ряд компаній-посередників.

За інформацією ЕП, головним управлінням «К» СБУ також розслідується справа за фактом фінансування тероризму, в якій «НП-Трейдинг» і «Нафтопродукт Трейдинг» фігурують в якості компаній, через які здійснюється матеріальне забезпечення «ДНР» та «ЛНР».

За даними СБУ, «НП-Трейдинг» і «Нафтопродукт Трейдинг» асоційовані з групою компаній «СЄПЕК» Сергія Курченка. А щодо  “НП-трейдинг” слідчі вже мають дозвіл на доступ до банківської документації.

Раніше повідомлялося, що Курченко почав займатися торгівлею вугілля з окупованих територій Луганської області.

Нагадаємо, виходець з Харківщини Сергій Курченко за часів Януковича контролював майже всі поставки скрапленого газу в Україну. Після втечі Януковича він також втік до Росії. Зараз Курченко нібито є постачальником палива для ДНР і ЛНР.

У свою чергу Росія кілька днів тому зупинила поставки автогазу в Україну, що вже спричинило подорожчання палива.

До цих подій найбільшим імпортером російського автогазу в Україну були фірми «Креатив Трейдинг» та «Глуско Україна» з групи, пов’язаної з Віктором Медведчуком.

Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації 12 квітня за результатами тендеру замовив ТОВ «Радіал-Україна» шкільних автобусів на 41,73 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 10 серпня поставлять 29 шкільних автобусів АС-Р 4234 «Мрія» із дизельними двигунами екологічного стандарту Євро-5 по 1,44 млн грн.

Виробником значиться харківське ТОВ «Виробниче об’єднання «Авто-Холдінг», гарантійний строк складає два роки.

Ціна угоди на 0,08% нижча від очікуваної вартості закупівлі, яка становила 41,76 млн грн.

Єдиним допущеним конкурентом було Іноземне підприємство «АІС-Полтава», причому обидві фірми жодного разу не знижували ціни під час аукціону.

Також на тендер прийшло ПрАТ «Чернігівський автозавод» із корпорації «Еталон». Його не допустили до аукціону, бо воно пропонувало автобуси Євро-4 замість Євро-5, випущені не раніше 2015 р. замість не раніше 2016 р.

Засновником київської «Радіал-Україна» є ТОВ «Гармонія» харків’янина Владислава Кулікова. «Гармонія» прописана в Києві по пров. Балтійському, 20 разом із ТОВ «Група компаній «АІС». Останнє пов’язане з нардепом Дмитром Святашем (раніше – Партія регіонів, зараз – «Відродження») та екс-нардепом від Партії регіонів Василем Поляковим. Куліков раніше керував ПІІ «Автоінвестстрой-Брок» і ТОВ «АІС-Моторс» з тієї ж групи.

Фірму-суперника «АІС-Полтава» записано на Сергія Труша і Андрія Цюрупу, який у 2015 р. йшов у Полтавську облраду від партії «Сила людей». Директором є Вадим Вашак, який керував ПІІ «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой-Полтава» Олега Шаблатовича – бізнес-партнера дружини Святаша Лариси по «ВО «Авто-Холдінг».

Нагадаємо, поліція підозрює посадовців ДП «Український центр сертифікації та захисту споживачів» та низки приватних структур у фальсифікації даних про відповідність екологічним нормам шкільних автобусів, які закуповують освітяни України.

Самі автобуси АС-Р 4234 «Мрія» виробляються на російським ТОВ «Павловський автобусний завод», яке входить до сфери управління ТОВ «Російські автобуси – Група ГАЗ». Слідство встановило, що далі для розмитнення техніки на території України посадовці «ПАЗ» надають сертифікати з неправдивими даними. А саме, вказуються, що їх техніка відповідає екологічним вимогам «Євро-5», бо автобуси з нижчими показниками екологічних норм з 1 січня в Україну імпортувати заборонено. Саме на підставі цих даних «ВО «Авто-Холдінг» ввозить автобуси і переоснащує їх під шкільні.

ДП «НАЕК «Енергоатом» 12 квітня уклав угоду з ПАТ «Просто-Страхування» про обов’язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду в 2017 році. Вартість угоди склала 185,83 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Тендер провели за переговорною процедурою, бо «Просто-Страхування» є уповноваженою компанією об’єднання українських страховиків «Ядерний страховий пул».

Зараз до пулу, створеного у 2003 р., входять 27 компаній, чиї активи покривають 27 млн спеціальних прав запозичення (СПЗ) зі 150 млн, передбачених Законом України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення». Решту перестрахують у 18 іноземних пулах.

За нинішньою угодою, страхова сума становить 150 млн СПЗ, страховий тариф – 3,38% від страхової суми, а страховий платіж – 5,07 млн СПЗ, що еквівалентно 185,83 млн грн. за курсом НБУ на 2 березня. Оплату проведуть чотирма платежами по 1,27 млн СПЗ до 15 травня, 10 серпня і 10 листопада 2017 р. та 10 лютого 2018 р.

«Просто-Страхування», яким керує Ігор Крашенінніков, до січня належало кіпрській фірмі «Астровей Лімітед» («Astroway Limited»). Нинішній власник у Smida не вказаний.

Раніше кінцевими бенефіціарами значилися Сергій та Микола Саркісови – президент і віце-президент російської компанії «РЕСО-Гарантия» з групи «РЕСО», учасником якої раніше була й сама українська фірма. Саркісови входять у список 200 найбагатших бізнесменів Росії за версією «Forbes». Наприкінці 2016 р. вони були переобрані членами наглядової ради «Просто-Страхування».

У березні Печерський районний суд Києва заарештував головний офіс «Просто-Страхування». Нацполіція з жовтня 2015 р. розслідує спробу заволодіння часткою фізособи у ТОВ «Інвестиційний консалтинг» іншими двома фізособами. За даними слідства, останні є бенефіціарами «Просто-Страхування». Нещодавно арешт був знятий.

Нагадаємо, торік атомники страхували ядерну шкоду у «Просто-Страхування» за 184,01 млн грн., у 2015 р. – у ПрАТ Страхова компанія «Арма», а до того – у ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», яка донедавна належала російському ЗАТ «ІнВест-Поліс» – дочірній фірмі СПАТ «Інгосстрах».

Господарський суд м. Києва відмовив в задоволенні позову ТОВ «Група Венето» про стягнення з Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради 2,93 млн грн. Таке рішення суд прийняв 23 березня.

В листопаді 2016 року Департаментом освіти і науки, молоді та спорту Київської міської ради  провів тендер на встановлення на встановлення 330 баскетбольних щитів в 55 загальноосвітніх школах столиці.

Мова йшла про встановлення в спортзалах по 2 основні щити та 4 бокових-тренувальних. Договором було передбачено постачання в київські школи 110 щитів з органічного скла розміром 1800*1050 мм, та 220 щитів 1200*900мм. Середня вартість більших щитів за договором – 13 673 грн./шт, менших – 8436 грн./шт. У відкритих джерелах аналогічний товар коштує мінімум на 10% дешевше.

Переможцем торгів було визнане ТОВ «Група Венето», з яким уклали угоду вартістю 3,36 млн грн.

Щити потрібно було встановити наступного місяця до 28 грудня.

Після підписання угоди управління перерахувало фірмі 0,43 млн грн. До цього сторони узгодили прийняття 14 комплектів.

В суді «Група Венето» заявила, що повністю встановила всі щити до 28 грудня, на підтвердження цього надала 55 актів прийому-передачі товару. А тому вимагала їй виплатити решту суми по контракту – 2,93 млн грн.

Суд встановив, що в останній день дії договору фірма зізналася, що обіцяні баскетбольні щити нею не змонтовані і пообіцяла це зробити в січні. Наступного дня фірма написала нового листа, яким запропонувала розірвати договір та вивезти спорядження зі шкіл.

Суд вирішив, що надані «Група Венето» акти приймання товару не свідчать про виконання фірмою умов договору, а тому у задоволенні позову відмовив.

Власником «Група Венето» є Світлана Бродська, дружина екс-голові Держпідприємництво та колишній лідер політичної партія «Яблуко». Бродський займає посаду президента Федерації баскетболу України.