Поліція підозрює посадових осіб відділу освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та ТОВ «Євро-пром-торг» у привласненні 794 тис грн. під час закупівлі приладів для одеських шкіл. Про це свідчить ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 8 лютого.

За даними слідства, у липні 2016 року відділ освіти замовив ТОВ «Євро-пром-торг» мікроскопи, вимірювальні, контрольні, випробувальні прилади, посуд лабораторного призначення, магніти, тощо для кабінетів фізики та хімії шкіл Приморського району. Усього було укладено угод на загальну суму 794 тис грн.

В подальшому сторони підписали акти виконаних робіт і відділ освіти перерахував приватній фірмі усю суму за товари для одеських шкіл. Втім, як з’ясували слідчі, навчальні заклади до цього часу не отримали мікроскопи та інші прилади.

Досудовим слідством встановлено, що «Євро-пром-торг» купив товар у ТОВ «Стейл Плюс». Суд надав слідчим СВ Приморського ВП в м. Одеса ГУ Національної поліції в Одеській області, які розслідують кримінальне провадження № 12016160500006604 від 22.08.2016, доступ до банківських рахунків «Стейл Плюс».

Херсонське ТОВ «Євро-пром-торг» належить мешканцю села Великоплоске Великомихайлівського району Одеської області Володимиру Аришеву, який також є керівником фірми. За даними системи «Прозорро» та «ВДЗ», фірма не виграла жодного тендеру, хоча у 2015-2016 роках брала участь у відкритих торгах.

Івано-франківське ТОВ «Стейл Плюс» зареєстроване у квітні 2016 року. Фірма записана на мешканців Донецька Максима Мінакова та Аллу Міфтогдінову.

ПАТ «Закарпаттяобленерго» 9 лютого за результатами тендеру уклало дві угоди про роботи з будівництва і реконструкції повітряних ліній електропередач ПЛ 0,4кВ та 6-10кВ у 2017 році на загальну суму 77,74 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Закарпатське управління ПАТ «Електро» отримало замовлень на 39,45 млн грн., ТОВ «Елітар» – на 38,29 млн грн. Гарантійний строк на роботи становить 10 років.

Протокол узгоджених цін на матеріальні ресурси не був опублікований, відтак їх неможливо порівняти з ринковими цінами на предмет завищення.

Переможці змагались лише між собою та жодного разу не знижували ціни під час аукціонів. Сума угод всього на 0,12% нижча від очікуваної вартості закупівлі, яка дорівнювала 77,83 млн грн.

Пакет із 16% акцій компанії «Електро» належить ТОВ «Чечва» львів’ян Олексія Михайловича та гендиректора Ярослава Тринцолина. Ще 15% має ТОВ «Електромодерн» голови Тернопільського управління «Електро» Володимира Дмитраша, Петра Дмитраша, Олексія Овода та Олександра Прокопіва, усі з Тернополя.

Крім того, 12% акцій володіє ТОВ «Електро-Закарпаття» Михайла Костака, відомого як директор Закарпатського управління компанії, та Дмитра Славича.

Фірму «Елітар» заснували у 2003 р. Віктор Подвірний, Володимир Єгоров, а також Мирослав Сененький – начальник Тернопільського міського району електричних мереж ВАТ «Тернопільобленерго» (з 2000 р. й понині). У 2007-2009 р. директором був зареєстрований із Сененьким за однією адресою Володимир Гумен. Людина з таким ім’ям та прізвищем у 2012 р. була відома як помічник голови правління «Тернопільобленерго» з координації та контролю енергозбутової роботи РЕМ.

Єгоров і Сененький вийшли зі складу засновників у 2006 р., Подвірний – у 2008 р. Наразі «Елітар» оформлено на Аллу Намаку та Марію Барчук. Остання на момент переоформлення була прописана з Оксаною Гумен, яка раніше проживала разом зі згаданими вище Володимиром Гуменом та Мирославом Сененьким. Директором же наразі є Андрій Шуфлат, який також був власником нині ліквідованого ПП «Проф-Монтаж» разом із тією самою Оксаною Гумен.

Усього «Елітар» виграв торгів на 469,50 млн грн., з яких 157,29 млн грн. – у нинішнього замовника.

Суддя Жовтневого райсуду Кривого Рогу Олексій Пустовіт приватизував і продав квартиру, з якої він перед цим рішенням суду виселив людей. Про доходи від оборудки в декларації суддя промовчав.

Про це йдеться у сюжеті Марини Ансіфорової для програми «Наші гроші. Досудилися».

В 2014 році Криворізька міськрада звернулася до Жовтневого райсуду Кривого Рогу з проханням позбавити права користування комунальною квартирою по вул. Січеславська, 40 чотирьох громадян. Ті не жили у ній з 1998 року і не оплачували комунальні послуги. Суддя  райсуду Олексій Пустовіт тоді задовольнив позов міськради і зняв з реєстрації чотирьох громадян.

Після цього суддя Олексій Пустовіт подав на розлучення з дружиною, залишив їй усю спільну нерухомість і звернувся до голови суду за отриманням службового житла.

Аби довести необхідність поліпшення житлових умов, суддя на півроку прописався у гуртожитку Автотранспортного коледжу Кривого Рогу. Однак співробітники гуртожитку кажуть, що Пустовіт там жодного разу не ночував. Незважаючи на розлучення, Олексій Пустовіт та його дружина Яна продовжують жити разом.

Навесні 2015-го суддя отримав службове житло, з якого виписав попередніх мешканців, та приватизував його. А восени того ж року продав.

Пустовіт стверджує, що продав квартиру площею 35 кв м за 36 тис грн, тобто $1700. Таку ціну пояснює її невеликою площею та незадовільним станом.

Місцеві ріелтори оцінюють таку квартиру у $9 000-12 000.

Дохід від продажу у 2015-му службового житла суддя не вказав у електронній декларації. Нагадаємо, за декларування недостовірних даних встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність – залежно від вартості прихованого майна. Відповідальність за брехню в деклараціях настає, якщо вартість прихованого – більше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Тож у випадку з суддею Пустовітом, якщо НАЗК не зможе або не захоче довести, що реальна вартість квартири більша за 36 тисяч грн., він може уникнути відповідальності.

Генеральна прокуратура України 27 грудня уклала угоду з ТОВ «Гамма-Дніпро» про закупівлю лічильника банкнот за 54 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця року мали поставити один лічильник-сортувальник SBM SB-2000S з інфрачервоним, магнітним, ультрафіолетовим детектуванням, фасуванням у пачки по 1-200 банкнот і двома карманами: подавальним ємністю 500 банкнот і приймальним ємністю 200 банкнот.

У відкритих джерелах є дані про продаж таких приладів по 49-104 тис грн.

Київською фірмою «Гамма-Дніпро» володіє та керує Олександр Бахметов. У 2007 році вона мала назву «Неста Україна» і належала ТОВ «Моховик» Віталія Моховатого та турецькій компанії «Неста Меблі Текстиль Комерція Лтд».

Усього з 2011 року «Гамма-Дніпро» отримала чотири держпідряди щодо подібного обладнання та його технічного обслуговування на загальну суму 1,28 млн грн. Замовлення Генпрокуратури вона отримала вперше.

Суд надав слідчому Нацполіції Донецької області доступ з правом вилучення до тендерної документації Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» за 2013-2017 роки та доступ до банківських рахунків постачальників санаторію.

Так рішення ухвалив Краматорський міський суд Донецької області, куди слідчий звернувся з клопотанням в раках досудового розслідування № 42017050000000056 від 19.01.2017 року.

В клопотанні поліція вказала, що кримінальне провадження відкрите за повідомленнями в ЗМІ про зловживання посадовцями санаторію службовим становищем при закупівлі продуктів харчування та одягу по завищеним цінам.

З ухвали відомо, що у січні 2013 року директор «Смарагдове місто» уклала  з ТОВ «Укрпродукт» ряд договорів на постачання продуктів харчування на суму 7,4 млн. грн. Ціна продуктів була втричі вищою від ринкової.

В 2015 році санаторій уклав угоди з ФОП Родіна Н.Л. та ФОП Сугак Г.К. про закупівлю одягу і взуття на 4 млн грн. Товар також було закуплено по завищеним цінам – футболки вартістю по 55 грн./шт. були придбані по 315 грн./шт..

Ще один епізод розслідування – закупівлі харчів в грудні минулого року та в середині січня у фізособи-підприємця Олександар Родіна  по завищеним цінам.
В суді слідчий клопотав до доступу документів з укладанням угод по вказаним вище трьом епізодам та їх вилучення для проведення експертиз. Суд це клопотання задовольнив і дозволив поліції вилучити документацію про організацію тендерів в 2013-2017 роках. Також суд дозволив доступ до банківських рахунків та документів реєстрації «Укрпродукт» та фізосіб-підприємців, які фігурують в кримінальному упровадженні.

Більше 10 років СОЦСР «Смарагдове місто» очолює Галина Демченко.

“Укргазвидобування” може заплатити за такі опори 3 654 грн.

Філія «Укргазспецбудмонтаж» ПАТ «Укргазвидобування» (м. Красноград Харківської обл.) 14 лютого провела аукціон щодо закупівлі залізобетонних виробів на очікувану суму 1,26 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На торги прийшли ТОВ «Тройдбуд» і ПП «Інтол-Буд». Остання фірма єдиний раз знизила ціну під час аукціону і виграла його з ціною, на 4% нижчою від планової вартості. Наразі очікується рішення про визначення переможця.

У первинній пропозиції «Інтол-Буду» були вказані такі ціни за штуку з ПДВ:

• 200 дорожніх плит ПД 2-9,5 (3000х1500х180) – по 3 250 грн.
• 100 блоків ФБС 24.3.6 – по 750 грн.
• 100 блоків ФБС 24.4.6 – по 856 грн.
• 1 200 плиток К7 (500*500*70) – по 55 грн.
• 100 опор ЛЕП СВ 10,5 (розрахунковий вигин не вказано) – 3 654 грн.

Блоки ФБС 24.4.6 можна знайти по 500-700 грн, а газовикам їх пропонують по 856 гривень.

Нещодавно «Укргазвидобування» замовило плити ПД 2-9,5 (2980х1480х180) в інших постачальників на відсоток-півтора дешевше – по 3 198-3 215 грн./шт., що у свою чергу було набагато дорожче, ніж «Укргазвидобування» купувало на тендерах у грудні 2016 року по 2 290–2 534 грн.

Що ж до опор, то обленерго купують типи СВ 10,5-3,6 та СВ 10,5-5,0 на 20-50% дешевше.

Наприклад, ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» замовило їх по 1 795-2 929 грн./шт., ПАТ «Київобленерго» – по 2 930 грн./т, а ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» – по 2 743-2 920 грн./т.

У відкритих джерелах їхні ціни сягають щонайбільше 2 550 тис грн./шт.

«Укргазспецбудмонтаж» вимагав від учасників уповноважуючий документ і гарантійний лист виробника, а також копії сертифікатів якості. Умови щодо наявності у виробника певної кількості форм для одночасного виготовлення блоків на цьому тендері не було.

При цьому потенційний переможець приніс у складі пропозиції довідку про те, що він сам виробляє пропоновану продукцію.

«Інтол-Буд» зі статутним капіталом 100 грн. зареєстровано в місті Городок Львівської області по вул. Авіаційна, 114/52, однак фактична адреса підприємства – Городоцький р-н, с. Черлянське Передмістя, вул. Черлянська, 2А. Засновником є киянин Володимир Ярмошевич, прописаний у гуртожитку Інституту Міжнародних Відносин КНУ ім. Шевченка по вул. Мельникова, 36.

Восени 2016 року фірма виграла єдині два тендери щодо ремонту народного дому на Львівщині за 39 тис грн. та поставки залізобетонних виробів нинішньому замовнику на 809 тис грн.

Городоцька компанія-суперник «Тройдбуд» належить місцевим жителям Оресту Гелешку і Тарасу Садов’яку. Останній у 2015 році балотувався до Городоцької райради від партії «Громадський рух «Народний контроль».

Торік у листопаді «Тройдбуд» отримав єдині два ремонтні підряди на Львівщини на загальну суму 164 тис грн. Крім того, Садов’як у якості ФОП виграв тендерів на ремонтні роботи на 2,34 млн грн.

Дружина екс-судді Миколи Сіроша є власницею готельного комплексу біля підйомників курорту «Буковель».

Про це повідомляє проект «Prosud».

Микола Сірош останні 13 років працював суддею Вищого адмінсуду, а восени 2016 року пішов у відставку. Але тепер вирішив повернутися до судочинства і подав свою кандидатуру на посаду судді Верховного суду.

В декларація судді за 2013-2016 року Сіроша вказано, що основним доходом його сім’ї є зарплата його зарплата, суддя також регулярно отримує матеріальну допомогу.

Сірош вказав що користується квартирою в Києві площею 90 кв м., та орендує помешкання біля столиці площею 327 кв м. Це таунхаус в котеджному містечку «Романово» в Козині, вартість якого становить близько $420 тис. Сірош не вказав видатки на оренду котеджу і або київської квартири, можливо орендує їх безкоштовно.

Дружина судді Олена Сірош володіє трьома нежитловими приміщеннями: два з них, площею 242 та 380 кв м, знаходяться у селі Поляниця Івано-Франківської області, третє в Києві, його площа 80 кв м.

Нежитловими приміщеннями в Поляниці є готельний комплекс в кількох метрах від підйомників гірськолижного курорту «Буковель». Дві земельні ділянки загальною площею 948 кв м Сірош придбала в 2011 та 2013 роках за ціною 1 тис грн./ кв м.

До придбання готелю Сірош багато років працювала на посаді керівника комунального  підприємства із утримання зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, з 2012 року вона ФОП, в наступні роки декларувала 60 тис грн. доходу.

На Сірош також записна нерухомість в районі метро Арсенальна в столиці. Зараз тут таке приміщення площею 80 кв м коштує біля $160 тис, але в 2012 році дружина судді змогла купити його за ціною, у 8 раз нижчою.

Згідно е-декларації за 2015 рік,  дружина судді із 2009 року, а сам суддя із 2012-го користуються автомобілями Lexus LX 470 2007 р.в. та Mercedes-Benz 600 SEL 2000 р.в. відповідно. Як і з квартирами, родина судді не є власниками цих авто, але користується ними безкоштовно.

Національний банк України 13 лютого провів аукціон щодо послуг із надання правової допомоги своїм службовцям у 2017 році на очікувану суму 512 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На поточний рік планують замовити 341 годин правової допомоги службовцям Нацбанку у разі подання проти них позовів або їх участі в адміністративному, кримінальному чи цивільному провадженні, що пов’язані з виконанням ними своїх повноважень.

На торги прийшло 19 фірм: ТОВ «Вагомий Аргумент», ТОВ «Адвокатська компанія Гвоздій та Оберкович», ТОВ «Касьяненко і партнери», ТОВ «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», ТОВ «Юридична фірма «Євген Остапенко та партнери», АО «Європейський право захист», ТОВ «Юридична компанія «Стратег», АО «Правова група «Домініон», Асоціація корпоративних і приватних адвокатів, ТОВ «Адвокатська фірма «Горо Лігал», ТОВ «Істеблішмент Компані», ТОВ «Юридична компанія «Дешунін і партнери», ТОВ «Укр-Трейд-Менеджмент», АО «БІ ЕС БІ Партнерс», АО «Артіус», ТОВ «Коларес», АО «Клочков та партнер», ТОВ «Юридична компанія «Студія права» і АО «Авер Лєкс».

Під час активних торгів найбільше знизила ціну юридична фірма «Вагомий Аргумент» – з 331 тис грн. до 59,90 грн., що становить 0,01% від очікуваної вартості закупівлі. Наступними за ціною стали «АК Гвоздій та Оберкович» – 10 тис грн. та «Касьяненко і партнери» – 27 тис грн. Наразі очікується рішення про визначення переможця.

Засновниками київської фірми «Вагомий Аргумент» зі статутним капіталом 1 тис грн. є Феодосій та Петро Попдякуники із с. Стройне Свалявського району Закарпатської обл.

Фірма не вигравала державних тендерів. Однак у 2014 році ФОП Попдякуник Петро Петрович за угодою про співробітництво надавав безоплатну первинну правову допомогу на базі громадської приймальні при Валківській райдержадміністрації Харківської області.

Нагадаємо, у квітні 2016 року Нацбанк замовив ПП «Компанія «Світ юридичних послуг» Віталія  Мацелюха аналогічні послуги до кінця року за 800 тис грн. Наприкінці грудня договір продовжили до кінця червня 2017 року. За додатковою угодою, погодинна ставка юристів становить 800 грн., загальна вартість послуг у 2016 році – до 800 тис грн., а у січні-червні 2017 року – до 160 тис грн.

Токарівський психоневрологічний інтернат (Лохвицький район, Полтавська обл.) відзначився найдорожчим анальгіном серед усіх замовників України – по 6,79 грн. за пачку при середній ціні 3,63 грн.

Про це свідчать дані моніторингу «Наших грошей» фармацевтичних закупівель у системі «Прозорро».

Таблетки були замовлені без тендеру у Центральної районної аптеки №116 (Лохвиця) комунального підприємства «Полтавафарм» по допороговій закупівлі від 16 січня. Ціна 6,79 грн. (з урахуванням ПДВ) стосувалась невеликої кількості упаковок – 50 штук. Однак маса інших замовників також замовляли незначні обсяги по значно нижчим цінам. Наприклад, «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради придбав 10 упаковок анальгіну у ТОВ «Аметрін ФК» по 2,96 грн. А Київський геріатричний пансіонат замовив 30 упаковок у ПП «СЕБ-Фармація» по 3,04 грн.

Токарівський психоневрологічний інтернат з 2011 року очолює Леонід Барвінко.

Основна маса закупівель анальгіну в «Прозорро» проводилась за цінами від 3 до 4,20 грн. Найдешевше коштував препарат від дистрибутора «Бадм». У роздрібних аптеках Києва ціни є вищими – від 4 до 6 гривень.

Окрім Токарівського інтернату дорожче від 6 гривень купували анальгін Одеський державний університет внутрішніх справ (6,48 грн від ПП «РФО» Миколи Лиховидова – президента одеського футбольного клубу «Реал фарма») і ДПТНЗ «Чернівецький професійний будівельний ліцей» (6,05 грн. від комунальної аптеки №10).

Ціни на таблетки анальгіну (0,5 г №10) на закупівлях цієї зими

Суд відмовив прокуратурі вилучити у ТОВ «Варяг-2012» та повернути у користування Новофедорівській сільраді Херсонської області земельної ділянки площею 5,04 га, вартість якої становить 15,43 млн грн.

Таке рішення прийняв Господарський суд Херсонської області.

З засідання суду відомо, що в 2005 році Новофедорівська сільрада віддала фізособі-підприємцю Дмитру Урсалу в оренду на 10 років 5,04 га рекреаційної зони в селі Залізний Порт на чорноморському побережжі. Це центральний пляж в одному з найпопулярніших курортних місць.

В 2013 році Урсалов попросив сільраду замінити його в угоді про оренду на ТОВ «Варяг-2012» і та погодилася. В 2015 році договір оренди було поновлено на 17 років, ціна оренди та цільове призначення землі не змінили.

Прокуратура звернулася до суду з позовом про розірвання всіх угод і повернення землі в комунальну власність. Прокурор стверджував, що «Варяг-2012» не є правонаступником ФОП, а тому з фірмою потрібно було укласти новий договір. Але перед цим потрібно було провести земельний аукціон.

Також прокурор в позові вказав, що саме рішення про зміну сторін в договорі оренди було прийнято сесією з порушенням регламенту, а орендна ставка була нижчою мінімальної ціни, яка встановлена законодавчо.

У відповідь суд вирішив, що ФОП не відмовлявся від оренди пляжу, а фірма не зверталася з питанням про його оренду. Вони лише разом звернулися з проханням замінити сторону в договорі. Тому укладати новий договір не було потрібно. При цьому, суд вирішив, що зміна орендаря в договорі була обумовлена не інтересами «Варяг-2012», а інтересами Новофедорівської сільради як орендодавця. Бо тільки в 2016 році фірма сплатила за оренду 252285,06 грн., що дозволило виплачувати заплату бюджетникам та підтримувати інфраструктуру селища.

Суд також відхилив інші аргументи прокуратури і відмовив в задоволенні позову.

Співзасновником та директором «Варяг-2012» є Дмитро Урсал, який продовжує також бути ФОП. Його бізнес-партнери в цій фірмі є Тетяна Денисова та Наталія Гужова. Урсал також є співзасновником ТОВ «НК «Стамбул», в 2015 році його обрали депутатом  Новофедорівської сільради.

Раніше ЗМІ повідомляли, що станом на 2015 рік орендна плата за цей пляж в Залізному Порту складала 14,62 тис грн., тобто 29 копійок за 1 кв м. Заявлені в ході судового розгляду цифри вказують, що нині «Варяг-2012» платить 5,00 грн. за один квадратний метр. В 2009 році прокуратура вже намагалася повернути цей пляж в комунальну власність через неправильний розрахунок орендної плати, але суд тоді відмовив.

В 2015 році прокуратура за матеріалами СБУ відкрила кримінальне провадження №42015230150000007 щодо порушень посадовцями Новофедорівської сільради при внесенні змін до договору з «Варяг-2012». Але на початку 2016 року справу закрили.

18 з 20 суддів ВСУ мають рідню у судах, прокуратурі, міліції, нотаріаті та адвокатурі.

Топ-судді України оприлюднили декларації родинних зв’язків на сайті Вищої кваліфкомісії суддів України. Лише у двох з 20 декларацій суддів Верховного суду не було пов’язаних родичів. Решта мають рідню у споріднених сферах, або взагалі працюють у тому ж ВСУ.

Наприклад, на адміністративних чи помічних позиціях у Верховному суді працюють племінниці суддів Канигіної, Кривенди і Кузьменко, племінник Короткевича, син Ковтюк, донька Охрімчук.

У інших Вищих судах працюють на посадах родичі ще шести суддів ВСУ, у двох суддів є рідня в Генпрокуратурі.

Юрій Ніколов,  «Наші гроші»

Апеляційний суд м. Києва залишив під арештом $600 тис, що належать Геннадію Шаманському, голові благодійного фонду Олександра Онищенка «Родина». Про це повідомляє журналіст «Наших грошей» із зали суду.

Арешт на ці кошти, які були вилучені влітку минулого року з банківської скриньки Шаманського, був накладений 21 жовтня.

Геннадій Шаманський проходить як свідок по так званій «газовій справі». Він виїхав з України одразу після затримання фігурантів справи.

За даними слідства, Шаманський був близьким знайомим лідера організації нардепа Олександра Онищенка та співорганізатора схеми бізнесмена Валерія Постного.

Шаманський з 2012 року очолює благодійний фонд Онищенка «Родина». Крім того, нардеп видав Шаманському генеральну довіреність на 100% корпоративних прав компанії «Fastilo Trading Ltd» (Кіпр). Це компанія, яка володіє часткою 25,29 млн грн у ТОВ «Надра Геоцентр», часткою майже 3 тис грн у ТОВ «Карпатнадраінвест». У 2013-2014 рр «Fastilo Trading Ltd» також мало частку 264 тис грн у ТОВ Фірма «Хас».

Стосовно того, що Шаманський це не просто знайома Онищенку і Постному людина, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Перов розповів такий епізод: «Як свідчить вирок суду щодо колишнього директора «Карпатнадраінвест» Фисуна, коли відбувався процес фактично захоплення цього підприємства, саме Шаманський на загальних зборах попросив ввести посаду заступника директора, на яку було призначено підозрюваного Сергія Свіченка, який у подальшому приймав рішення про всі ціни на аукціонах, підписував всі документи, тобто фактично керував цим підприємством».

Як свідчить довідка ДФС, за період з 2010 по 2016 рік Шаманський заробив близько 17 тис грн. У світлі інших обставин у слідства є підстави вважати, що вилучені з його банківської скриньки кошти є частиною грошей, що були переведені у готівку в рамках діяльності злочинної організації під керівництвом Онищенка. Захисник Шаманського в суді заперечував походження цих грошей від злочинної діяльності.

Нагадаємо, за даними слідства упродовж січня 2013 – січня 2016 рр компанії «Надра Геоцентр», «Карпатнадраінвест» і «ХАС», які укладали із ПАТ «Укргазвидобування» договори про спільну діяльність, продавали видобутий газ на товарних біржах за заниженими цінами. Покупцями виступали низка пов’язаних структур, які реалізували цей газ підприємствам реального сектору економіки за ринковими цінами. Різниця у вартості виводилася на рахунки приватних осіб через фіктивні фірми. За даними слідства, весь ланцюжок посередників схеми контролював нардеп Онищенко. На сьогодні слідство уклало угоди з сімома підозрюваними.

Шаманський також є співзасновником ТОВ «Київтаймс-24» разом з Оленою Бойко. Директором «Київтаймс-24» є Юрій Маховський. Разом з Оленою Бойко Маховський значиться у співзасновниках ТОВ «Березовська та Ко Продакшн». ТОВ «Київтаймс-24» випускало газету The Kyiv Times, головним редактором якої була Олена Березовська, нині головред сайту Україна.Ру.

ТОВ «Березовська та Ко Продакшн» зареєстроване у Кривому Розі за однією адресою із ТОВ «Студія Квартал 95» Володимира Зеленського, де у співзасновниках є, зокрема, і Маховський.

Лікарні, підпорядковані Київській обласній раді та облдержадміністрації, в останні місяці купували найдорожчий розчин адреналіну у ТОВ «Фрам ко» по цінам вдвічі вищим від середнього рівня по Україні.

Про це свідчать дані моніторингу «Наших грошей» фармацевтичних закупівель у системі «Прозорро».

«Обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання» (Глеваха) 16 січня уклало з фірмою угоду вартістю 199 994 грн., що було лише на 6 гривень нижче від рівня з якого лікарня мала б провести відкриті торги. На цій закупівлі вартість 0,18% розчину для ін’єкцій в ампулах 1 мл (10 штук в упаковці) склала 84,46 грн. (тут і далі всі ціни перераховано з ПДВ). Медичну установу очолює заслужений лікар України Геннадій Зільберблат.

«Київська обласна лікарня №2» під керівництвом Володимира Єлагіна на відкритих торгах 22 грудня замовило фірмі адреналін виробництва фармзаводу «Здоров’я» по 83 грн. за упаковку. Тут на торгах єдиним конкурентом була фірма «Укроптпостач» з групи Петра Багрія, яка програла, не торгуючись аукціоні, з різницею цін 0,3%.

Також у топ-десятці найдорожчих закупівельників адреналіну з розчином по 50,18 грн. знаходиться Токарівський психоневрологічний інтернат (Полтавська обл.), який наразі є лідером по найдорожчим закупівлям анальгіну.

Вказані ціни київських лікарень є вдвічі вищими від середнього рівня по іншим тендерам України. У листопаді-січні левова частина закупівель адреналіну пройшла по цінам в діапазоні 36-45 грн. за упаковку. При цьому дистрибутор «БаДМ» отримував від лікарень замовлення саме на той «Адреналін-Здоров’я» по ціні 39 грн. за упаковку, який «Фрам ко» продало «Київській обллікарні №2» по 83 гривні.

Засновником фірми «Фрам КО» значиться кіпрський офшор «Кламмнет лімітед», чиїм бенефіціаром вказаний кіпріот Солон Соломонідес.

Директором «Фрам ко» є Андрій Миронюк, який раніше працював комерційним директором ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» народного депутата від БПП Гліба Загорія. Раніше до складу засновників «Фрам ко» також входив Михайло Чуприна – начальник відділу внутрішнього фінансового аудиту та член наглядової ради тієї ж «Дарниці».

Ціни на розчин адреналіну (0,18% в ампулах 1 мл № 10) на закупівлях цієї зими

Суд дозволив поліції вилучити документацію ДП «Харківський бронетанковий завод» про торгівельні операції в 2016 році з ТОВ «Сімузар», яке підозрюють в фіктивній діяльності.

Таке рішення ухвалив Святошинський районний суд м. Києва, куди слідчий звернувся з клопотанням в рамках провадження №12016100080010745 від 28.10.2016 р.

З матеріалів суду відомо, що до Святошинскього УП ГУНП Києва звернувся заявник, який стверджував, що невідомі зареєстрували «Сімузар» на його ім’я та записали в цій фірмі його директором. Заявник запевнив, що не мав ніякого відношення до цього підприємства, а воно було зареєстроване по підробленим документам.

Слідство встановило, що за місцем реєстрації фірма відсутня, її фактичне місце не відоме, діяльності вона не здійснювало.

В поліції запідозрили, що справжні засновники «Сімузар» використовують його рахунки та печатку для надання послуг з конвертації коштів, заниження податків, створення від’ємного ПДВ та легалізації доходів.

Поліція встановила, що у липні та вересні минулого року «Сімузар» продавало товари/послуги ДП «Харківський бронетанковий завод». За рахунок операцій з фірмою державний завод минулого року сформував податковий кредит.

Слідчий підозрює, що документи по цим взаємовідносинам можуть бути доказом про фіктивність «Сімузар» та надання фірмою незаконних послуг, а тому попросив суд дозволу вилучити відповідні документи на «ХБТЗ». Слідчий також попросив вилучити документи про те, як завод далі використав придбану у фірми продукцію. Суд ці клопотання задовольнив.

«Сімузар» було зареєстроване на початку 2015 року в м. Вишневе Київської області на мешканця Донецька Всеволода Товстуна, В’ячеслава Хамлова з Києва та Дем’яна Ясинецького з Харкова.  З березня 2016 року зареєстроване в Маріуполі на киянина Вадима Юрченка.

З листопада директором «ХБТЗ» є Олександр Глушко, який отримав цю посаду за результатами кадрового конкурсу.

Минулого року Національне антикорупційне бюро почало розслідування проти посадових осіб «ХБТЗ», яких підозрює у фіктивній закупівлі в квітні-листопаді 2015 року зброї та запчастин  на 37,52 млн грн.

Державне агентство резерву України 31 січня за результатами тендеру уклало чотири угоди про поставку соняшникової олії на загальну суму 62,67 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

ТОВ «Дніпрозбут» поставить 1 тис т олії за 31,85 млн грн., а ТОВ «Фінінтертехнологія» – такий самий обсяг за 31,82 млн грн.

Кілограм олії коштує в середньому 31,84 грн., що в перерахунку на літри (1 л = 0,930 кг) становить близько 34,23 грн.

За даними моніторингу роздрібних цін на харчові продукти на продовольчих ринках та базарах МінАПК від 24 січня, олія коштує 28,64 грн./л. Це на 16% дешевше від гуртової ціни нинішнього тендеру.

Переможці змагалися лише між собою.

«Дніпрозбут» належить Марині Ставській, відомій як співзасновниця севастопольського ТОВ «ВКП «Броксервіс». Це підприємство регулярно вигравало тендери Держрезерву і Аграрного фонду, де його конкурентами виступали фірми партнерів Ставської.

Київською «Фінінтертехнологією» володіє донеччанин Гліб Гринько, директором є Сергій Карасенко.

Гринько керував ТОВ «Ясинуватський Укрпромінвест» і ТОВ «Донінвест Плюс» донеччанки Ганни Асланової – співзасновниці ТОВ «Сінтезпродсервіс», яке пов’язували з екс-міністром регіонального розвитку Анатолієм Близнюком. Остання фірма фігурує у кримінальному провадженні як одне з підприємств, які високопосадовці Державної пенітенціарної служби України використовували у своїй схемі для привласнення бюджетних коштів на тендерах.

За однією адресою з Ганною Аслановою раніше була прописана Галина Асланова – співвласниця компанії «Лазурит-Центр» разом із фірмою директорів сина Близнюка. Гринько керує ТОВ «Вишневий гранітний кар’єр» тих же директорів.

За даними «Інформаційного спротиву», Ганна Асланова керує справами ТОВ «Лекка», одного із минулорічних найбільших годувальників тюремників.

У грудні «Фінінтертехнологія» виграла єдиний тендер Департаменту забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України на поставку квашеної капусти на 19,50 млн грн. Із нею змагалися згадана «Лекка» і ТОВ «Тесткабель».

Державне агентство резерву очолює Вадим Мосійчук. До призначення він очолював компанії з управління активами «СЕБ Ессет Менеджмент Україна» шведської групи SEB, «Райффайзен Аваль» та «Кінто», а також працював у Міністерстві економіки.

Його першим заступником із 11 січня є Євген Барах – колишній виконуючий обов’язки голови Державного агентства автомобільних доріг, племінник головного військового прокурора України Анатолія Матіоса. До приходу в «Укравтодор» він працював зокрема у ТОВ «Інвестиційний капітал Україна» – одній з фірм групи «ICU». Представники цієї групи після обрання президентом Петра Порошенка отримали високі посади у владі. Валерія Гонтарєва стала головою Нацбанку, Володимир Демчишин – міністром енергетики і вуглепрому, Дмитро Вовк очолив НКРЕКП.

У день підписання договорів Держрезерв також повідомив про намір замовити цим же фірмам цукру на 47,92 млн грн.

Вищий господарський суд задовольнив касаційну скаргу КП «Жовтневе лісове господарство» та прокуратури і відмовився визнати за ТОВ «Федерація боксу та кікбоксину» право власності на самобудови на березі Нагор’євського водосховища під Харковом.

Таку постанову суд прийняв 8 лютого.

З матеріалів суду відомо, що в 1999 році Харківська РДА передала в оренду «Федерація боксу та кікбоксингу» водоймище площею 70,3 га та 10 га побережжя. Ділянка була передана в користування на 10 років для створення зони відпочинку «Нагорьєвський» та проведення тут культурно-оздоровчих і спортивних заходів.

У 2000-му фірма самочинно побудувала на ділянці кафе, вбиральню та КПП і отримала для нього адресу – селище Безлюдівка, вул. Нагірна, 57. Але КП «Харківське районне БТІ» відмовилося прийняти ці новобудови в експлуатацію.

Після цього фірма звернулася до суду і перша інстанція задовольнила її позов. Господарський суд Харківської області тоді вирішив, що раз «ФБіК» орендує ділянку, то має право будувати на ній. Коли прокуратура та КП «Жовтневе лісництво» подали позов до апеляційного суду, то отримала там відмову. Суд тоді з посиланням на статтю Цивільного кодексу вирішив, що якщо кафе вже збудоване, то будівник має на нього право.

У відповідь Вищий госпсуд зауважив, що апеляційний суд взагалі не вказав, на яку частину статті Кодексу він послався в своєму рішенні. Крім того, ВСГУ зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково прийняли свої рішенні, бо нерухомість була побудована самочинно без погодженням з орендодавцем, а значить будівельник не має на нього права. Тому ВГСУ скасував рішення судів і постановив не визнавати за «ФБіК» права власності на збудовані в Безлюдівці об’єкти.

Восени Вищий госпсуд також відмовився продовжити «Федерації боксу та кікбоксінгу» оренду пляжу та водосхища в Безлюдівці.

Засновниками фірми є Дмитро Сторожев, Артур Степаньян та Тетяна Каратуманова. Остання – дружина Олег Каратуманова, який в 2002-2005 роках був депутатом Верховної Ради. Після того він три скликання поспіль обирався до Харківської облради, двічі від Партії регіонів, а останній раз від «Опозиційного блоку», фракцію якого і очолює. Каратуманова також є власниками фірм, в оренді у яких знаходяться рекреаційні землі Харківщини, її ТОВ «Вітерець» орендує земельну ділянка в Парку ім. Горького.

Нагор’євське водосховище знаходиться на відстані півгодини від Харкова і є одним з улюблених місць відпочинку мешканців обласного центру.

Колишній голова Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області Роман Бойчук засуджений до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади. Про це свідчить вирок Білопільського районного суду Сумської області від 9 лютого.

У 2011-2015 роках голові села за його вказівками незаконно нарахували та видали премії, матеріальну допомогу на оздоровлення, доплати за ранг та за вислугу років на загальну суму 67 тис грн. Ці кошти були виділені з бюджету сільради.

Крім того, у 2012 році Бойчук зібрав з фермерів 25,7 тис грн., щоб купити автомобіль для сільської ради. За ці кошти було придбано ВАЗ 21070, який сільський голова під приводом нібито неможливості поставити автомобіль на облік сільради зареєстрував на себе і використовував на власний розсуд.

В подальшому сільрада без відома місцевих депутатів уклала з Бойчуком договір оренди цього автомобіля, включивши витрати на утримання орендованого транспортного засобу до кошторису сільської ради на 2013 рік. У 2015 році сільський голова продав ВАЗ 21070, перереєструвавши його на свою доньку.

Бойчук визнав свою вину частково. Зокрема, не заперечував, що привласнив кошти сільради. В результаті він отримав 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки.

Суд також стягнув з колишнього сільського голови на користь Олександрівської сільської ради 67 тис грн. завданої матеріальної шкоди.

Даних про апеляційне оскарження вироку у реєстрі поки немає. Вирок вступає в силу після розгляду апеляції, або пропуску 30-денного строку оскарження з боку засудженого після вироку першої інстанції 9 лютого.

ДП «НАЕК «Енергоатом» 7 лютого за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ СУЛП «Хімімпекс» про поставку їдкого натру на 19,88 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Для АЕС замовили 873 т очищеного їдкого натру марки А ГОСТ 11078-78 виробництва АТ «Башкирська содова компанія» (Росія) з умістом натрію гідроокису не менше 45% по 22 770 грн. за тонну в перерахунку на 100% основної речовини.

Торік у грудні ВП «Южно-Українська АЕС» купив такий натр у цієї самої фірми по 25 500 грн. за тонну.

У березні 2016 року «Хімімпекс» продав його «Енергоатому» на 18% дешевше – по 18 600 грн. за тонну в 100% обчисленні. У 2015 році тендерна ціна для атомників становила 17 790 грн., а в 2014 році – 17 500 грн.

«Хімімпекс» належить Сергію Сокирку та Ірині Должиковій. Про цю фірму казали, що її діяльністю опікуються кілька представників СБУ. Відповідну заяву у квітні 2015 р. зробила фірма «Кемікал Елементс Юкрейн», яка тоді називалася «Донецьк-реактив».

Із 2008 року «Хімімпекс» виграв тендерів на 740,11 млн грн., з яких 370,69 млн грн. – в системі «Енергоатома».

Нині єдиним конкурентом було ТОВ «Лекора» Ольги Коби та Ганни Корж, яким із червня 2016 року керує Вікторія Ткаченко. Компанія продає пісок і щебінь та здає в оренду вантажний транспорт.

Корж і Коба також володіють ТОВ аудиторська фірма «Магда» разом із Сергієм Сергійовичем Лещенком (не плутати з нардепом Сергієм Анатолійовичем Лещенком).

За даними російського видання «Ведомости», акціонерами «Башкирської содової компанії» є уряд Башкирії (38%), «Башхім» (29%) та кіпрський офшор «Modisanna Limited» (28%).

Кілька днів тому «Наші Гроші» опублікували новину про вартість технічної солі у різних куточках нашої країни.  В результаті  чільні місця в рейтингу ТОП-25 зайняли одразу три любих моєму серцю міста – Сміла, Черкаси та Золотоноша. Остання взагалі очолила його з «космічним» цінником на сіль у 1850 грн. за тонну, при тому що купа інших міст купує сіль понад вдвічі дешевше.

Логічно, що такий тріумф не міг залишитись без уваги деяких чиновників в черкаському регіоні, який був представлений в топі одразу трьома містам. І якщо комунальників з Черкас  та Сміли життя вже навчило головному правилу «господарювання», а саме «пиляти»  мовчки, то в Золотоноші вирішили відреагувати.

Місцевий «очільник комунальників» пан Олександр Флоренко поміж рядків звинуватив журналістів «Наших Грошей» в ніби то «замовності» матеріалу і маніпулюванні фактам. Звинувачення від моїх земляків прозвучали недвозначно, тому я вирішив ще раз все перевірити, врахувавши порядок відвантаження товару та відстань від міста замовника до соляних шахт Соледару… І таки змушений визнати, що в деякій мірі пан Олександр був правий, сіль в Золотоноші таки не золота, а платинова. Тепер більш детально.

Олександр Флоренко резонно зауважує, що в рейтингу ніби то мало уваги приділяється умовам транспортування солі. Дійсно, перевезення цього товару потребує суттєвих вкладень і тому в структурі цінника «транспортні» витрати мають значну питому вагу. Нам певним чином поталанило – комунальники з Краматорського підприємства  «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» закуповують сіль із самовивозом безпосередньо на складах Солевару, де і знаходиться завод по виробництву солі. Для краматорців цінник склав 564 грн за тонну. Візьмемо це значення за своєрідну «константу» і припустимо, що все що вище – це маржа підрядника, котра включає транспортування, фасування та різного роду «компліменти» і «бонусні пропозиції» покупцям.

У підрядника золотоніських  комунальників ТОВ «Фортех» «бонус» таки виявився найбільшим в Україні – 1264 грн, тобто нашу «базову» цінну у 564 грн на Черкащині «накрутили» більш ніж в три рази.  Зі слів місцевого чиновника в ціну включена доставка, як то кажуть, «під двері». Зауважу, що в самому договорі, розміщеному на сайті «Прозорро», адреса доставки завбачливо не вказана, і тому доведеться довіритись комунальнику на слово. Проте, серед учасників рейтингу «Наших Грошей» не лише золотонісцям привезуть сіль за кошт підрядника.

Аналогічним чином виписані договори ще мінімум у десяти учасників рейтингу, зокрема і в чернівецьких шляховиків, котрим  ТОВ «ТД «КИП і Ко» привезе сіль за 1200 км по ціні 1034 грн за тону, що на 45% менше ціни ТОВ «Фортех» для Золотоноші, що віддалена від Солевару лише на 580 км., – 1850 грн./т.

Ось як це виглядає наочно:

Крім того на склад замовника доставлять сіль і Києві, Вишневому, Броварах, Жовтих Водах. Подекуди більш ніж вдвічі дешевше, ніж господарника пана Флоренка:

Проте, в розрізі «доставки» найбільше питань викликає господарська операція проведена між Сєвєродонецьким КП «Сєвєродонецьккомунсервис» та ТОВ «Зоря» зареєстроване в Києві. Форма доставки – самовивіз за рахунок покупця. 1 тонна солі луганчанам за 50 кілометрів від соляних шахт Соледару обійдется в 1114 грн, дорожче ніж за тисячу кілометрів в Чернівцях. Можливо, керуючись логікой побратимів-комунальників із Золотоноші, сєвєродонецькі господарники зможуть пояснити «маржу» транспортуванням звідкілясь з Києва чи ще звідкілясь, де здійснює діяльність ТОВ «Зоря».

Також є питання до ціни солі в інших містах Черкащини. В Черкасах та Смілі постачальник один – ФОП Більда Андрій Олександрович. Проте ціна кардинально різниться. Відомий в місті політик та спортсмен-тріатлоніст встановив для смілянських комунальних цінник у 1653 грн, а от для черкащан – 1033 грн. Відстань між містами не більше 40 кілометрів. Тож різниця 620 грн за доставку бізнесменом-спортсменом 1 тонни солі на дистанцію класичного марафону викликає певні питання. Хоча за умов договору вивіз здійснюється коштом замовників зі складів постачальника, що розміщені в Черкасах.

Різницю в ціні сам Більда пояснив тим, що для смілян сіль постачалась в мішках по 50 кг і відповідно цінник ще включав вартість складських витрат та витрат на навантажування солі в мішки.  Провівши опитування серед знайомих журналістів, я дізнався, що переважна більшість опитаних готові  самі заповнити 20 мішків солі за 400 грн, забезпечивши постачальнику економію у 25%.

Бажання підзаробити на приготування піщано-соляної суміші об’єднує комунальників у всіх куточках нашої країни. Комунальники, як вправні алхіміки, підписом та печаткою перетворюють сіль в справжнісіньке золото. Проте подібні практики з часом стають все більш публічними та небезпечними. Головне «не погоріти» на своїх дослідах.

Блог від: Артур Чемирис

Комунальне підприємство «Кіровоград-Універсал 2005» за результатами торгів 30 січня уклало договір з ТОВ «Білий ведмідь» на постачання пального на загальну суму 3,15 млн грн. В подальшому комунальне підприємство двічі внесло до договору зміни, після чого пальне стало дорожче від його конкурентів на торгах.

Про це повідомляє Центр медіарозслідувань «Прозоро».

В січні «Кіровоград-Універсал 2005» провело аукціон з закупівлі 20 тис літрів бензину А-92 та 153,4 тис літрів дизпалива для подальшої заправки ним на АЗС фірми-перможця своєї техніки.

В ході торгів ПП «ОККО-Бізнес Контракт» запропонувало пальне по очікуваній комунальниками ціні 3,65 млн грн, а ТОВ «ПРом Гарант Плюс» – 3,15 млн грн. Але ще на 100 грн дешевшу пропозицію зробила фірма «Білий Ведмідь», з якою і було укладено договір. За цим документом фірма зобов’язалась поставити бензин  по 18,69 грн/л, а дизпаливо – по 18,1 грн./л.

Вже через три дні до договору внесли правки – підвищили ціну на пальне на максимально допустимий рівень 10%. Бензин подорожчав до 20,55 грн./л, а дизпаливо – 19,9 грн./л.

За цією ж ціною було складено акт/накладну на поставку перших 900 літрів А-95 та 2900 літрів ДП.

Через тиждень, 10 лютого, комунальники підписали з ТОВ «Білий Ведмідь» ще одну додаткову угоду, в якій знову підвищили ціну на максимальні 10%. Бензин тепер подорожчав до 22,5 грн./л, а дизель – до 21,85 грн/л. Нові ціни виявились вищими від роздрібних цін на заправках «Авіас», «ANP» та інших, які працюють в Кропивницькому.

Взагалі, за даними моніторингу цін на АЗС В Кіровоградській області, з 30-го січня по 10 лютого, коли комунальники вносили зміни до договору, вартість одного літра бензину А-92 збільшилась на 0,25 грн, а ДП на 0,06 грн. При цьому «Білий Ведмідь» збільшив комунальникам ціну бензину А-92 на 3,81 грн., а ДП на 3,75 грн., що складає 20,3% і 20,7% від початкової ціни записаної в договорі. Це у свою чергу напряму порушує Закон «Про публічні закупівлі», який дозволяє підвищувати не більше як 10% ціну тільки в разі значних цінових коливань на ринку.

Змін до договору зробили пальне «Білого Ведмедя» дорожчим від пропозицій його конкурентів на торгах.

Співзасновником ТОВ «Білий ведмідь», на початку січня став міський голова Кропивницького Андрій Райкович. Другим співвласником фірми значиться Микола Грицай.