У лютому Україна активізувала зусилля по будівництву фортифікацій.

З 1 січня 2023 року по 1 лютого у «Прозорро» були опубліковані звіти на роботи, пов’язані з будівництвом фортифікацій та опорних взводних пунктів, лише на 0,6 млрд грн. По кількості грошей це у півтора рази менше, ніж вартість реконструкції одного шляхопроводу у Києві. Але починаючи з 2 лютого за п’ять тижнів оприлюднено звіти про фортифікаційні підряди вже на 10,6 млрд грн.

Найбільшими замовниками є Харківська і Сумська ОДА, які межують з Росією. Також для будівництва фортифікацій на Сумщині робила свої замовлення Тернопільська ОДА.

Для Донеччини також робила замовлення Полтавська ОДА. Для кого робила замовлення далека від лінії фронту Чернівецька ОДА – невідомо.

У всіх випадках кошториси не оприлюднені, це не дає можливості зрозуміти наскільки ринкові ціни будівельних матеріалів.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

НагРаду «Тернопільобленерго» захопили представники Григоришина і рядової робітниці з обленерго

Державний акціонер «Українські розподільчі мережі» отримав одного з семи членів НР при 51% акцій. Офшор «Bikontia enterprises limited» з групи Григоришина при 25% отримав трьох членів. І також трьох членів отримала інженер цього обленерго Галина Наумик, яка володіє 0,000001% акцій. За таке рішення проголосував мажоритарний акціонер – державний «УРМ».

НагРаду «Черкасиобленерго» захопив мінорітарій Горстка з 0,00006%

Чотирьох з семи членів НР отримав власник 0,00006% акцій Василь Горстка, також відомий як корпоративний секретар «Черкасиобленерго». Ще двох членів отримала група Григоришина з 24% акцій. І лише одного можна назвати представником держави, яка загалом контролює 71% акцій обленерго. Однак звертає на себе увагу той факт, що фактично всі запропоновані Горсткою члени так чи інакше пов’язані з державним сектором.

НагРаду «Харкіобленерго» захопили юристи-мінорітарії з 0,0000…% акцій

З семи членів НР лише троє представляють «УРМ» з 65% акцій. Решта висунуті мінорітаріями, мають лише кілька акцій обленерго. Троє – від Ярослава Нечипоренка (ПІБ співпадає з власником юркомпанії «Юридична допомога», Київ) і один від Анни Квіцінької (адвокат з таким ПІБ представляє «Харківобленерго» в судах).

НагРаду «Запоріжжяобленерго» захопив начальник служби охорони праці з 0,001%

Чотири з семи крісел у НР отримав Василь Федорончак, начальник служби охорони праці «Запоріжжяобленерго» з 0,001% акцій. Ще двох отримали офшори приватних акціонерів. За такий розклад проголосувало державне «УРМ» з 60% акцій, яке отримало лише одного представника.

НагРаду «Хмельницькобленерго» захопив клерк самого обленерго з 0,00026% акцій

Чотирьох з семи членів НР запропонував заслужений енергетик СНД Борис Кравець з 0,00026% акцій, який працює у апараті обленерго. Ще одним членом став мінорітарій Євгеній Ситниченко 0,2355% акцій, який висунув сам себе. І з таким розкладом погодилось державне «УРМ», яке на свої 70% акцій отримало лише двох представників.

НагРаду «Миколаївобленерго» отримала держава

На фоні всіх інших обеленерго виокремилось миколаївське. Тут 5 з семи членів представляють державне «УРМ». Решта двоє – це представники мінорітарного власника КУА «Реноме-2008», який раніше був пов’язаний з російськими екс-акціонерами українських обленерго VSE Бабакова-Воєводіна-Гінера.

Філія «ВП «Атоменергомаш» АТ «НАЕК «Енергоатом» 6 березня за результатами тендеру замовила ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» нове будівництво промислової будівлі в Южноукраїнську за 71,45 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 30 травня 2024 року в Южноукраїнську Миколаївської області повинні збудувати нову промислову будівлю. Роботи оплачуватимуть протягом пів року після їхнього виконання.

Судячи з усього, мова йде про цех з виготовлення арматурних канатів і елементів трубопроводів, який у жовтні 2023 року замовляли іншій фірмі ТОВ «Альянс» за 89,20 млн грн. Тоді «Наші гроші» виявили суттєве завищення цін на сталь та бетон. Після скандалу той договір розірвали (детальніше про це читайте у статті «Як «Енергоатом» петляє від тюрми»). Нинішня технічна специфікація датована 2024 роком, тож обсяги робіт могли змінитися, і очікувану вартість порівнювати не можна. У межах нинішньої специфікації передбачається влаштувати фундаменти, рейковий шлях, об’єкти енергетичного господарства і тимчасові проїзди, частково змонтувати обладнання.

У підсумковій відомості ресурсів найбільші суми припадають на бетони. Найвагоміший бетон В30 М400 фракцією наповнювача більше 40 мм із протиморозною добавкою до –15°C урахували по 3 860 грн/куб. м (тут і далі ціни вказано із ПДВ, без доставки). Виробник «Дікергофф Україна» у березневому прайс-листі в Миколаєві пропонує його різновиди по 4 386-4 539 грн/куб. м. Причому там вказано, що зимові добавки до –12°C піднімають ціни на 8%, тож вони склали б 4 737-4 902 грн/куб. м. Це мінімум на 21% дорожче від кошторисної ціни.

Також значні кошти йдуть на гарячекатану арматурну сталь. Найвагоміша періодичного профілю класу А-ІІІ діаметрами 12 мм і 16-18 мм коштує 31 385 грн/т. Це в середньому на рівні ринку. Компанія «Iron World» продає таку арматуру по 28 450 грн/т (31 864 грн/т по безналу), а «Сталь Союз» – по 28 500 грн/т. На сайті «Метінвест-СМЦ» така арматура коштує 33 925 грн/т. У вересні «Укренерго» показало ціни будівництва захисту підстанцій від «шахедів» по Україні: там така арматурна сталь була врахована по 36 570 грн/т.

Кранові рейки A75 DIN 536 (25,6т) врахували по 5 699 грн/м. Метр важить 56,2 кг, тож ціна складає 101 тис грн/т. Це відповідає ринку, адже «Нашим грошам» повідомили в компанії «Єврометал», що продають такі рейки по 98 тис грн/т +– 2-3 тис грн/т залежно від обсягу.

Щебінь М600 фракцією 20-40 мм коштує 691 грн/куб. м. Січневий моніторинг «НІРІ» фіксує на Миколаївщині трохи нижчі ціни такої фракції – 437-523 грн/куб. м, але марка невідома.

Плити ПД 3-16 замовили по 11 440 грн. Це дорівнює ціні від виробника «ЗБВ Дніпро».

Труби PE 100 SDR-11 діаметром 180х16,4 мм обійдуться у 900 грн/м. Це у середньому на рівні ринкових цін. Наприклад, виробник «Трубполімергруп» пропонує їх по 743 грн/м, що на 17% дешевше, а виробник «Євротрубпласт» – по 1 184 грн/м, що на 25% дорожче.

Два трансформатори ТМГ-630/6/0,4 Д/Ун-11 врахували по 349 тис грн/шт. Це відповідає ринковим цінам силових масляних трансформаторів ТМГ-630, які сягають 350 тис грн.

Договірна ціна тверда. Середньомісячна зарплата робітника при розряді робіт 3,8 складає 29 450 грн. Це по-ринковому для області. За даними Пенсійного фонду, показник середньої зарплати для обчислення пенсії нижчий – 16 837 грн. Середня зарплата за вакансіями на порталі «Work.ua» в Миколаєві також нижчий – 17 000 грн (18 500  грн у будівництві).

Анонімна фірма у запитаннях до процедури писала, що, виходячи з обсягу робіт і строків їхнього виконання, на об’єкті три місяці має працювати 157 робітників-будівельників. Її цікавило розміщення персоналу і те, що деякі матеріали треба ввозити з-за кордону, тому вона вважає, що строк будівництва не відповідає дійсності. Замовник відповів, що строк не продовжуватиме, бо він відповідає проектній документації та обумовлений виробничими вимогами, а витрати на розміщення персоналу враховані у загальновиробничих витратах.

Дорожчим конкурентом було ТОВ «Нафтогазмонтаж» із Вишневого на Київщині, яким володіє і керує Василь Шкробтак. Фірма відома як підрядник «Укртрансгазу», «Оператора ГТС України» й «Укргазвидобування». Всього з 2016 року вона натендерила 1,20 млрд грн.

Столичне «СМУ №24» на чолі з Андрієм Недогоном на 54,9% належить столичному ТОВ «Компанія Відос» Олександра Бадягаєва, Володимира, Людмили та Ольги Скачко. Ще 7,73% акцій має Володимир Печура, а 6,25% – Геннадій Бадаєв. У 2005 та 2010 роках засновником «СМУ №24» був Семен Шлаєн – колишній директор Дніпропетровського облводоканалу.

Олександр Бадягаєв має громадянство Росії, але зареєстрований в Україні, а саме в Ірпені.

Із 2016 року «СМУ №24» отримала підрядів на 1,58 млрд грн., з яких найбільше – у ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» – «Машпроект» і газовиків.

Анна Сорока, «Наші гроші»

КП «Інформатика» Київради за результатами тендеру замовило ДП «Хідден» ТОВ «Хідден Енерджі» обладнання для керування зовнішнім освітленням Києва на 448,43 млн грн. Ціна в доларовому еквіваленті не змінилася з літа. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять обладнання для керування зовнішнім освітленням, а саме 196 щитів керування вуличним освітленням ЩКВО250 із послугами з налагодження, встановлення та підключення до «Smart Lighting app» словацької «SEAK s.r.o.» по 2,29 млн грн, або $59 655.

У серпні 2023 року їх замовляли цій фірмі майже по стільки ж – 2,19 млн грн, або $60 010.

Фірма отримала замовлення без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.

Нагадаємо, у 2018 р. «Інформатика» без торгів через відсутність конкуренції замовила ТОВ «Хідден Енерджі.Юей» киянина Гліба Львова постачання софту Системи автоматичного та диспетчерського управління і контролю міським зовнішнім освітленням Києва та її пілотне впровадження в Дніпровському районі за 49,77 млн грн. У 2019 р. тій фірмі докинули 149,54 млн грн., а в 2020 р. її переоформили на Аббосбека Ібрагімова з Узбекистану під назвою «Аббіінвест» і ліквідували. В 2020 р. уже ДП «Хідден» ТОВ «Хідден Енерджі» того самого Гліба Львова без торгів отримало підряд «Інформатики» на подальше впровадження системи на 199,11 млн грн, а в 2021 р. – на 399,17 млн грн. У 2023-2024 рр.. воно виграло торгів щодо неї сумарно на 849,66 млн грн. Отже, загалом система вже коштує столиці 1,64 млрд грн.

Торішню закупівлю перевіряла ДАСУ. Тоді замовник відповідав їй, що система дає місту можливості заощаджувати як в мирний, так і в воєнний час кошти на електроенергію.

ДП «Хідден» ТОВ «Хідден Енерджі» є офіційним дистриб’ютором словацької «SEAK Energetics» в Україні та представляє систему управління освітленням СЕАК «Розумне світло». На сайті «Хідден Енерджі» сказано, що вона втілила спільно з КП «Київміськсвітло» КМДА пілотний проект з управління світильниками з інтеграцією в загальну міську систему управління вуличного освітлення на вул. Антоновича. Потім фірма модернізувала спільно з КП «Інформатика» і КП «Київміськсвітло» освітлення у інших районах та на інших вулицях.

Із 8 лютого 2024 року обов’язки директора Комунального підприємства «Інформатика» виконує Микола Жандоров. Раніше він був співвласником ТОВ «Літер Інтеграція» і ПрАТ «Проривні технології» (припинене), а колись керував ТОВ «Закупівлі.Про», яке на той час називалось «Закупки.Пром.Уа». Уповноваженою особою із закупівель є Алла Дорошенко.

«Інформатика» підпорядкована Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, який із серпня 2023 р. очолює Вікторія Іцкович. У 2017-2020 рр.. посаду директора цього Департаменту обіймав Юрій Назаров (детальніше про нього читайте у цій новині: «Оточення Назарова розіграло 400 мільйонів на вуличному відеоспостереженні у Києві»).

Анна Сорока, «Наші гроші»

Державне підприємство «Агенція оборонних закупівель» Міноборони 11 березня оприлюднило в «Прозорро» два звіти про оборонні закупівлі дронів DJI Matrice 30T, проведені без використання електронної системи. Загальна сума угод та назва постачальника закрита з міркувань безпеки. Відома лише ціна дронів – 265 тис грн/шт.

Безпілотники придбані в стандартній заводській комплектації з додатковим обладнанням – шість батарей TB30 Intelligent (за даними «Hotline», ціна в діапазоні 11-17 тис грн за штуку) та дві батареї для пульта управління WB37 (ціна в діапазоні 3-6 тис грн за штуку).

Це найдешевші Matrice 30T у закупівлях в «Прозорро» за останній рік. Держслужба спецзв’язку і захисту інформації три місяці тому контрактувала їх по 241 тис грн, але лише з чотирма батареями TB30 і без батарей для пульта. Якби купували у комплектації «Агенції», то їхній дрон коштував би в районі 270-280 тисяч.

По іншим минулорічним контрактам ДССЗІ були отримані ще вищі ціни – 261 тис грн (також з чотирма батареями ТВ30), 335 тис грн (з двома батареями, і це ще й знижена ціна додатковою угодою – перша ціна по цьому контракту була 553 тис грн), 494 тис грн (чотири батареї, знижена ціна після початкової 555 тис грн). Всі ці угоди ДССЗІ уклало у серпні-листопаді 2023 року, додаткові угоди про зниження цін пішли з жовтня. Ці закупівлі також проводились без використання електронної системи і у них також закриті назви постачальників та суми контрактів.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Військова частина 3078 Національної гвардії України за останні дні уклала низку угод на постачанні взуття для військових на 501,87 млн грн. По тендерам, де у компанії «Таланлегпром» не було конкуренції, монопольний постачальник взуття для армії отримав підряди по запропонованим ним цінам. Але на тендері по зимовим берцям вартістю трохи більше 100 млн грн з’явився конкурент – фірма «Валтекс». Він запропонував ціну зимові берці навіть дешевше від демісезонних «таланів».

ТОВ «Валтекс» 7 березня уклало з Нацгвардією угоду на постачання зимових берців по 2 565 грн за штуку (артикул 20-560050) на 102,60 млн грн. Це було на 5% дешевше від очікуваної вартості торгів. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

«Таланлегпром» вийшов на ці торги, і запропонував ціну рівно у розмірі очікуваної – по 2 700 грн за пару. І потім на аукціоні навіть не намагався перебити ціну «Валтекса». При цьому торги Нацгвардії проводились за технічною специфікацією Міністерства оборони, на підрядах якого «Талан» став монополістом під час війни з Росією з 2014 року.

При цьому у «Прозорро» є дані про ціни «таланівських» високих зимових берців для Міноборони під час вторгнення: 2 700 грн у грудні 2023 року. На самому початку вторгнення у березні і квітні 2022 року зимові «талани» коштували дешевше – 2 232 грн. Однак тоді курс гривня/долар ще не перевалив навіть за 30.

Дві інших закупівлі Нацгвардії по іншим високим берцям на загальну суму 399,27 млн грн «Таланлегпром» виграв без конкуренції по стартовій ціні – 2 364,96 грн за пару літніх і 2 625,96 грн за пару демісезонних (тобто дорожче, ніж запросив «Валтекс» за свої зимові).

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» 7 березня за результатами тендерів уклало низку угод з ТОВ «Евро ойл продакшн» на постачання моторної оливи на 34,75 млн грн . Про це повідомляється в системі «Прозорро».

На двох тендерах була значна конкуренція з 3-7 фірм. Але по всім лотам перемогла фірма «Евро ойл продакшн» зі знижкою в середньому 12% від очікуваної вартості торгів. Фірма запропонувала власну моторну оливу  Wexoil Grand Diesel 15W-40 по ціні від 84 980 до 87 980 грн/т без ПДВ.

Якщо рахувати, що у один літр оливи важить 0,878 кг, то ціна становить близько 97 гривень за літр.

Нещодавно «Укрзалізниця» також купувала оливу типу 15W-40. Інший постачальник виграв її торги з грецькою оливою «Cyclon granit maximum» по 103 грн за літр (вказуємо теж без ПДВ для адекватного порівняння з торгами ДОТ).

Засновниками ТОВ «Евро ойл продакшн» (Кривий Ріг) є киянин Назарій Павлишин та миколаївець Володимир Бурданов. Бурданов є директором фірми «Алаір», засновником якої до кінця 2023 року був Петро Белз (Wexler Group, «Анвітрейд»).

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

1 лютого Комісія Антимонопольного комітету відмовила постачальнику труб з Китаю, компанії Vorex змінити умови чотирьох тендерних процедур «Укргазвидобування». Загальна сума закупівель склала близько 1,1 млрд. гривень (для історії – посилання: 1, 2, 3, 4).

УГВ традиційно закуповувало обсадні труби, а Vorex намагався змінити в тендерній документації термін поставки з 90-120 днів до принаймні 180. Нагадаємо, що ця компанія торгує трубами китайського виробництва, а тому намагалась переконати АМКУ, що за такий короткий термін неможливо виготовити і доставити труби з Китаю.

Це рішення АМКУ стало черговим, але дуже важливим поворотним моментом в протистоянні українських і китайських трубників, яке точиться вже кілька років і різко загострилось через війну. Загострилось не лише через те, що Китай, як держава підтримала Росію, а й тому, що виробники труб – державні китайські заводи – постачають свою продукцію на тендери державних українських компаній, оминаючи сплату антидемпінгових мит. Більш того, аналогічна продукція виробляється в Україні.

«Наші гроші» нещодавно робили огляд державних закупівель, на яких продавці китайських товарів ставали переможцями. Тоді ми намагались змоделювати ситуацію, як у легальний спосіб позбутися цієї залежності. Річ у тому, що Українська держава, на жаль, не почувається настільки сильною, щоб просто заборонити у себе китайські вироби. Нещодавно Китай навіть нагадав нам про це, повідомивши через своїх дипломатів, що їм не подобається, що деякі китайські фірми знаходяться в Реєстрі «Міжнародні спонсори війни», який веде Нацагенство запобігання корупції. Дипломати натякнули, що Китай може зменшити обсяги закупівлі українського зерна. Більш того, наприкінці минулого тижня спецпредставник КНР Лі Хуей під час візиту до Києва повинен був говорити про дипломатичне врегулювання, але натомість зустрічався із економічним блоком уряду на чолі із першою віцепрем’єркою Юлією Свіріденко.

Враховуюче такий відкритий дипломатичний тиск, Україна цілком може застосувати нетарифні методи, які використовують самі китайці у своїх публічних закупівлях, не пускаючи на них іноземців: довідки, терміни, перевірки якості і т.ін. Усе ніби й законно, але цього так багато, що в результаті «китайцям продавати можуть лише китайці». Українці теж помаленьку вчаться. «120 днів мало, щоб привезти труби? А раніше вистачало. Складніше доставляти через війну? Ну, ви ж цю війну і підігріваєте».

А якщо юридичнішою мовою, то за 120 днів можна привезти труби з інших, ближчих країн. Так, вони будуть дорожчими, ніж китайські, але теоретична можливість конкуренції з українськими виробниками існує. Антимонопольний же фіксує дискримінацію лише тоді, якщо тендер заточений під одного виробника.

Що прикметно: незважаючи на те, що Vorex дуже детально, по днях, розписав у скарзі до АМКУ, скільки днів потрібно, щоб довезти китайський товар, він однаково взяв участь у всіх із чотирьох оскаржуваних тендерів, і всюди програв.

Навіщо брати участь там, де ти не можеш поставити товар? Тут є один нюанс. Здається Vorex придумав, яким чином уникнути за це штрафів. У реєстрі судових рішень можна побачити справу, як «Укргазвидобування» безуспішно намагалось стягнути з нього банківську гарантію в майже 800 000 USD за невчасне постачання труб попередніх закупівель. Vorex звернувся до суду із позовом «про визнання банківської гарантії… такою, що не підлягає виконанню». І поки триватиме процес, попросив гроші «Укргазвидобуванню» не віддавати. Юридичною мовою «вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ “КБ “ГЛОБУС” здійснювати будь-які виплати на користь АТ «Укргазвидобування» за банківською гарантією».

Суд ці гроші заблокував тимчасово, до 2026 року… І тепер очікуватиме, чим закінчиться паралельний процес. У головному ж позові Vorex взагалі намагається «визнати банківську гарантію нікчемною». Аж цікаво, якими аргументами керуватиметься позивач.

Подібна історія раніше сталась і з іншим державним підприємством – «Оператором газотранспортної системи України». Сума банківської гарантії тут менша – 250 000 Євро, але доля її така ж: суд «заморозив» штрафну санкцію, теж до 2026 року… допоки не відбудеться основний процес. Швидкість цього розгляду буде традиційно невисокою: позов подали в серпні, а перше засідання відбулось наприкінці лютого.

Тим часом поки продавці китайських труб намагаються відбитись від банківських гарантій, в іншому суді їх чекало фіаско.

22 лютого року Господарський суд міста Києва визнав недійсним договір поставки китайських труб для «Укргазвидобування». Головним мотивом цього рішення став факт підробки документа, який Vorex подав для участі в тендері.

Тендер із закупівлі 5700 тон обсадних труб провели 11 травня 2023 року, перемогу в ньому отримала Vorex, запропонувавши майже 675 млн. грн. У серпні УГВ  уклало із переможцем контракт.

Для того, щоб потрапити на тендер Vorex мав надати позитивний відгук про виконання аналогічного договору в Україні. Китайський посередник надав такий лист-відгук від 21 березня 2023 року від ТОВ «Полтавська бурова компанія».

Проте в ході розгляду судової справи, виявилось, що ТОВ «ПБК» такого листа не надавало. Більш того, Vorex здійснював постачання продукції для з відхиленням від зазначеного обсягу товару та термінів його поставки.

У результаті Госпсуд Києва дійшов висновку, що тендерна пропозиція Vorex не відповідала кваліфікаційним критеріям та повинна була бути відхилена. Відтак суд визнав недійсним як результати тендеру, так і сам контракт між УГВ та Vorex.

Принагідно. У рамках цього контракту Vorex постачав для УГВ китайські труби виробництва Hengyang Valin Steel Tube Co., Ltd. Ще у 2020 році Україна запровадила антидемпінгове мито у розмірі 51,52% на імпорт сталевих труб з Китаю, проте для Hengyang Valin було зроблене виключення – мито з труб цієї китайської компанії не стягується. Більш того, згодом, у передвоєнному, 2021, році МКМТ дозволило Vorex імпортувати ці труби без сплати мита.

Те, що китайці вміють «домовлятись» – загальновідомий факт. Раніше в Україні було теж саме так. Однак після початку війни успіхи фактично ворожої країни на державних тендерах виглядали дуже дивно, якщо не сказати різкіше.

За даними платформи Прозорро, минулоріч «Укргазвидобування» уклало контракти із Vorex на загальну суму $100,5 млн. І з цієї суми не сплачено жодних податків до бюджетів усіх рівнів України. Водночас, якби ці замовлення замість китайців виконували українські виробники труб, то до бюджетів усіх рівнів повернулися б 785 млн. грн. у якості податків.

Окрім того, укладаючи угоди із китайцями у доларах США, «Укргазвидобування» розраховується вже після виконання робіт, тобто через півроку – рік після підписання контрактів, закуповуючи для цього валюту по комерційному курсу. Тобто, УГВ має додаткові витрати у розмірі мінімум 100 млн. грн. на те, аби купити валюту. При цьому контракти із українськими виробниками укладаються у гривні.

Але в силу об’єктивних обставин система запровадження мит виявилася «дірявою», тому посередника китайських труб із брудною репутацією почали «виводити на чисту воду» іншими засобами. У будь-якому випадку в результаті цього китайські виробники бодай трохи відчули, що підтримка агресора не минає безслідно. Але все ж таки дивно, коли українські металурги під снарядами виготовляють продукцію, щоб поборотись на тендерах із країною, на чиїх станках ці снаряди і виготовляють.

Олекса Шалайський, “Наші Гроші”

Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві 6 березня за результатами тендеру замовило ТОВ «ТБС-XXI» постачання меблів для конференц-залу на 1,03 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До липня у Київ повинні поставити 95 крісел «Браво» по 9 518 грн, два столи президії по 51 668 грн і трибуну за 22 475 грн (тут і далі ціни вказано із ПДВ).

За технічною специфікацією, спинка крісел має бути обтягнута з двох сторін спеціалізованою меблевою тканиною з підвищеними експлуатаційними характеристиками, яка має стійкість до горіння, типу мікрофібра зі 100% поліестеру щільністю не менше 190 г/кв. м. Підлокітник повинен бути прямий із дерева твердих порід. Крім того, на спинці має бути пюпітр, тобто столик.

Фірма надала дилерський договір із харківським ТОВ «Меблева фабрика «Прем’єра». На сайті цієї фабрики такі крісла в базовій комплектації без додаткових опцій щодо тканини з підвищеною стійкістю до горіння та пюпітрів пропонуються по 3 201 грн без доставки.

«Нашим грошам» повідомили на цій фабриці, що крісло «Браво» із тканиною підвищеної стійкості до горіння Triplex і прямим підлокітником коштує 4 485 грн. Пюпітр як додаткова опція пропонується за 830 грн. Доставка із Харкова до Києва обійдеться у 20 тис грн за всю партію, тобто 211 грн за кожне крісло.

Таким чином, загальна ціна крісла «Браво» складає 5 526 грн, що на 42% дешевше від нинішнього договору. Отже, імовірна сума переплати складає 379 тис грн.

Фірма отримала замовлення без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.

Для участі в них треба було надати кольорову схему з розмірами актової зали і розміщенням меблів. Для цього учасник мав оглянути об’єкт замовника і на підтвердження цього надати в тендерній пропозиції акт обстеження об’єкта, підписаний уповноваженими особами учасника та замовника. Крім того, учасник торгів повинен був надати три 3D-моделі заданого об’єкту.

ФОП Амельченко Ольга Василівна вимагала від замовника усунути таку дискримінаційну вимогу. Той відповів, що вимога про надання кольорової схеми з розмірами актової зали, розміщенням меблів і трьох 3D-візуалізацій інтер’єру – це встановлена ним одна з технічних умов, що визначає характеристики поставки товару. На його думку, зазначена технічна умова не суперечить законодавству, є правомірною та ніяким чином не обмежує коло учасників, адже всі учасники мають можливість здійснити огляд об’єкту замовника, виготовити такі візуалізації на основі зроблених вимірів та поданих у складі технічних характеристик.

Аналогічні вимоги щодо надання актів огляду об’єкту до проведення аукціонів оскаржувалися в АМКУ по інших тендерах, і колегія наказувала замовникам змінити тендерну документацію.

Крім того, по справі №903/432/21 суд вирішив, що огляд об’єкту учасником із замовником до аукціону порушує норми чинного законодавства у сфері публічних закупівель, адже замовник і учасник (без ідентифікації особи) має право на електронне спілкування лише на веб-порталі «Прозорро», а не під час особистої зустрічі, зі складанням паперового акту огляду, що надає можливість уповноваженій особі замовника зловживати правом, а саме, за власним бажанням ставити чи відмовитись проставляти письмову відмітку на актах учасників.

Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві очолює Бондаренко Віталій, уповноваженою особою є Володимир Онищенко.

Фірмою «ТБС-XXI» із Петропавлівської Борщагівки зі статутним капіталом 1 тис грн керує і володіє киянин Станіслав Кляус. Він також володіє ТОВ «Теплоелектромонтаж» разом із Владиславом Чалапком.

Раніше Кляус очолював ДочП «ТБС». Ця компанія фігурувала у скандалі, коли Мінюст викрив рейдерську схему «віджиму» 52 столичних квартир. Тоді Андрія Мамалигу, який був помічником та адвокатом нардепа від Радикальної партії Андрія Мосійчука, підозрювали у причетності саме до рейдерської оборудки, яку провернуло ДочП «ТБС». Станіслав Кляус також був керівником газети, власником якої був Дмитро Голубов, нардеп з Одещини.

Із 2016 року фірма натендерила 64,99 млн грн, найбільше – в освітян Подільського району.

Ганна Кислякова, «Наші гроші»

Відділ освіти Бучанської міської ради Київської області 8 березня зменшив ціну охолодженого курячого філе для дитсадків району із 198 до 134 грн/кг. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

«Наші гроші» 7 березня опублікували новину, що відділ освіти замовив КП громадського харчування «Продсервіс» Бучанської міськради куряче філе по 198 грн/кг. Тоді як ринкові ціни у магазинах і в інших замовників були значно нижчі. Наприклад, мережа супермаркетів «Фора» продавала куряче філе по 165 грн/кг, що на 16% дешевше. «Сільпо» пропонував його по 167 грн/кг, що на 15% дешевше, а «Novus» – по 169 грн/кг, що на 14% дешевше. На тендерах інших замовників куряче філе коштувало 135-138 грн/кг, що на 30-31% дешевше.

На наступний день після публікації, 8 березня замовник оприлюднив додаткову угоду. Враховуючи рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради, ціну курячого філе знизили на третину – до 134 грн/кг.

Економія внаслідок зниження ціни на куряче філе додатковою угодою склала 186 тис грн.

Відділ освіти Бучанської міськради очолює Олег Цимбал. Уповноваженою особою є Юлія Тищук.

КП громадського харчування «Продсервіс» Бучанської міськради очолює Віталій Рибчун.

Ганна Кислякова, «Наші гроші»

Історія про в’єтнамців в Україні, яких звинуватили в державній зраді, паралізували роботу їхнього заводу, а через півроку закрили справу «за відсутністю складу злочину»

Бізнесмени не люблять розповідати журналістам про свої проблеми з СБУ. Тому вони рідко потрапляють в медіа. Однак, деколи це можна зробити і без самих підприємців. Одну з таких диких історій ми знайшли в Реєстрі судових рішень. Опишемо її тезово і без емоцій, а додаткові деталі для любителів зафіксуємо в додатках. Отож

29 червня 2022-го  слідче управління ГУ СБУ у Києві та Київській області відкрило провадження  №22022101110000218 проти ТОВ «Маревен Фуд Європа» (ТМ Rollton). Завод – в Білій Церкві. Власник – громадянин В’єтнаму Май Ван Мінь. Підстава: ч.4 ст. 110-2 КК України (Фінансування повалення конституційного ладу або зміна меж територій України).

27 липня – обшуки в київському офісі і на території заводу

2 серпня – арешт на виробничі потужності із забороною розпоряджатись та відчужувати. Про цей арешт підприємці дізнались випадково, лише 17 вересня

22 серпня перша спроба передати завод в АРМА. Слідчий суддя відмовляє.

15 вересня Завод передають в АРМА. Передав Київський апеляційний суд, куди прокурор оскаржив непоступливість слідчих суддів. Власники заявили про зупинку виробництва в Білій Церкві.

22 вересня Київський апеляційний суд відхилив клопотання адвокатів і не зняв арешт

25 жовтня Той самий суд знову не зняв арешт

3 листопада арешт корпоративних прав самого підприємства

10 листопада  арешт рахунків

17 листопада Суд відмовляє в знятті арешту

20 грудня Суд відмовляє в знятті арешту

29 грудня постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ у м. Києві та Київській області кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу злочину.

Усе. Кінець історії. А тепер додатки.

Зняття арештів

 Не зважаючи на закриття справи, прокурор не зняв арешт, і підприємцям довелось подавати в суд. Лише 2 лютого звільнили від арешту рахунки, а 3 лютого – майно.

Могло би це статись і швидше, якби в Україні виконували норми КПК: «Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна»

Зміна власника

 Після зупинки заводу власники продали права на підприємство. Замість «Маревен Фуд Європа» (Кіпр) власником стала також кіпріотська Джелмонд ЛТД (Jelmond LTD). Офіційний бенефіціаром вказано ще одного в’єтнамця  – Тран Туан Мінь.

Що інкримінували в’єтнамцям?

1. Кіпріотська фірма-власник мала своє відділення також у Росії.
2. Права на марку Rollton були на російському відділенні, і українське підприємство платило за використання. Однак останній раз ця проплата відбулась ще до війни – у 2021 році.
3. «З 2019 по даний час укладаються договори на постачання виробленої в Україні продукції до РФ та забезпечення її реалізації на території країни-агресора». Тобто не сама торгівля, а укладення договорів.

У принципі – все. Згодом виявилось, що всі звинувачення – фальшиві.

Хоча базуючись на цих «фактах» слідство робило гучні висновки. Одна із цитат прокурора для суду:

«корпоративні права…використовуються на користь РФ для підготовки, планування та ведення агресивної війни проти України, зокрема, шляхом проведення комплексу зовнішньополітичних і економічних дій, що спрямовані на захист національних (державних) комерційних інтересів Російської Федерації, а також мають на меті поширення її політичного та економічного впливу, при цьому сприяють збройній агресії Російської Федерації проти України, оскільки отримані від комерційної діяльності цієї корпорації прибутки, РФ використовує для фінансування своїх Збройних сил, закупівлю запасних частин та деталей до військової техніки, фінансування діяльності на території України диверсійно-розвідувальних груп, терористичних організацій т.зв. «ДНР», «ЛНР», фінансування політичних партій, зокрема, у країнах Європи, які проводять антиукраїнську політику».

Хто слідчий і прокурор?

На щастя в одному з рішень прізвища були не затерті. Відтак можемо поділитись.

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України Кравченко С.П

Прокурор Київської обласної прокуратури Ковальчук А.А.

Фінал

Після піврічної зупинки заводу 23 лютого 2023 року ТОВ «Маревен Фуд Європа» змінило назву на ТОВ “Євро Фуд Сервіс”. Жоден представник влади не постраждав.

Олекса Шалайський, «Наші гроші»

НагРаду «Тернопільобленерго» захопили представники Григоришина і рядової робітниці з обленерго

Державний акціонер «Українські розподільчі мережі» отримав одного з семи членів НР при 51% акцій. Офшор «Bikontia enterprises limited» з групи Григоришина при 25% отримав трьох членів. І також трьох членів отримала інженер цього обленерго Галина Наумик, яка володіє 0,000001% акцій. За таке рішення проголосував мажоритарний акціонер – державний «УРМ».

НагРаду «Черкасиобленерго» захопив мінорітарій Горстка з 0,00006%

Чотирьох з семи членів НР отримав власник 0,00006% акцій Василь Горстка, також відомий як корпоративний секретар «Черкасиобленерго». Ще двох членів отримала група Григоришина з 24% акцій. І лише одного можна назвати представником держави, яка загалом контролює 71% акцій обленерго. Однак звертає на себе увагу той факт, що фактично всі запропоновані Горсткою члени так чи інакше пов’язані з державним сектором.

НагРаду «Харкіобленерго» захопили юристи-мінорітарії з 0,0000…% акцій

З семи членів НР лише троє представляють «УРМ» з 65% акцій. Решта висунуті мінорітаріями, мають лише кілька акцій обленерго. Троє – від Ярослава Нечипоренка (ПІБ співпадає з власником юркомпанії «Юридична допомога», Київ) і один від Анни Квіцінької (адвокат з таким ПІБ представляє «Харківобленерго» в судах).

НагРаду «Запоріжжяобленерго» захопив начальник служби охорони праці з 0,001%

Чотири з семи крісел у НР отримав Василь Федорончак, начальник служби охорони праці «Запоріжжяобленерго» з 0,001% акцій. Ще двох отримали офшори приватних акціонерів. За такий розклад проголосувало державне «УРМ» з 60% акцій, яке отримало лише одного представника.

НагРаду «Хмельницькобленерго» захопив клерк самого обленерго з 0,00026% акцій

Чотирьох з семи членів НР запропонував заслужений енергетик СНД Борис Кравець з 0,00026% акцій, який працює у апараті обленерго. Ще одним членом став мінорітарій Євгеній Ситниченко 0,2355% акцій, який висунув сам себе. І з таким розкладом погодилось державне «УРМ», яке на свої 70% акцій отримало лише двох представників.

НагРаду «Миколаївобленерго» отримала держава

На фоні всіх інших обеленерго виокремилось миколаївське. Тут 5 з семи членів представляють державне «УРМ». Решта двоє – це представники мінорітарного власника КУА «Реноме-2008», який раніше був пов’язаний з російськими екс-акціонерами українських обленерго VSE Бабакова-Воєводіна-Гінера.

Герман Галущенко (по центру)

У грудні 2023 року шість обленерго, де основним акціонером є держкомпанія «Українські розподільчі мережі», змінили склад наглядових рад. Більшість членів у п’яти обленерго (за виключенням Миколаївського) були обрані з подачі міноритарних акціонерів. Державний мажоритарний власник «УРМ», підконтрольний міністру енергетики Герману Галущенку, в усіх випадках проголосував за передачу влади міноритаріям. Йдеться про чималий шмат пирога – у 2022 році сукупний дохід шести державних «облів» складав 14 млрд грн. Більше було тільки у групи Ріната Ахметова – 22 млрд грн. Суркіси, Григоришин, Коломойський та інші заробляли набагато менше.

Енергетичний замголови Офісу президента Ростислав Шурма вже публічно відхрестився від цієї оборудки Галущенка. А ринок наповнився чутками про можливих бенефіціарів «реприватизації» обленерго.

Приватні міноритарії, що захопили владу у наглядових радах державних обленерго, –  здебільшого працівники самих обленерго, які володіють незначною кількістю акцій на рівні 0,00001%. Це скоріше ті акції, які у 90-х роздавались людям в ході ваучерної приватизації. Але ці міноритарії делегували непростих кандидатів.

Наприклад, рядова інженерка Тернопільського обленерго запропонувала до складу НагРади власного обленерго людей, які раніше представляли інших акціонерів у обленерго Миколаєва і Черкас. Корпоративний секретар «Черкасиобленерго» номінував до НР представника «Енергоатому». Клерк «Хмельницькобленерго» запропонував обрати до своєї НР двох членів НагРади «Харківобленерго».

Див. Весь склад наглядових рад 6 державних обленерго, призначених в кінці 2023 р.

В чому сенс? Тепер новообрані наглядові ради мають повне право призначати голів правлінь обленерго, які вже і розпоряджаються оперативною діяльністю природних монополістів. Саме від них залежить з якими приватними структурами працюватиме обленерго по підключенням клієнтів та кому замовлятиме ремонти ліній електропередач на десятки та сотні мільйонів (ось приклад, як державне обленерго б’є рекорди приватних облів). Це найбільші грошові потоки обленерго, через які власники компаній зазвичай і виводять кошти. Той гравець ринку, який бажає отримати під контроль потоки того чи іншого обленерго, має правильно знайти центр прийняття рішень, у якому й отримати дозвіл на призначення бажаного голови правління. Тобто пройти так званий процес «обілєчування» у центральній касі.

Зараз державні обленерго управляються незримою мережею рядових працівників-міноритаріїв. Саме вони мають надавати вказівки своїм членам наглядових рад як голосувати за призначення голів правління. Однак, через їхній підпорядкований статус зарплатних найманих працівників, є враження, що вони виконують зовнішні вказівки.

Призначений міноритаріями склад НР дає підстави вважати, що центр прийняття рішень ймовірно знаходитись в Міністерстві енергетики Германа Галущенка. Чимало запропонованих мінорітаріями кандидатур представляють «Енергоатом», з якого Галущенко і прийшов в міністерство. Серед них і колишній перший замголови ФДМУ Дмитро Парфененко, який зараз є радником керівника «Енергоатому» Петра Котіна з команди Галущенка.

Звісно, що за два місяці після обрання наглядових рад ринок наповнився чутками щодо бажаючих отримати те чи інше обленерго. Наразі не викликає сумнівів тільки доля «Харківобленерго». Його відносять до сфери впливу безпосередньо замголови Офісу президента Олега Татарова, тому про жодні зміни потоків мова не йде. «Тернопільобленерго» може бути цікавим групі Сурківсів, «Миколаїв» і «Запоріжжя»  – оточенню Давида Арахамії. Однак наголосимо, що це лише чутки про можливий інтерес певних людей, які самі на себе можуть натягувати чужий статус.

А от те що не є чутками. Ідеологом передачі шести державних обленерго в управління «УРМ» був замголови Офісу президента Ростислав Шурма. Однак днями його радник заявив «Форбсу», що Шурма не має відношення до того, що робить зараз міністерство Галущенка.

Першим цей процес у 2023 році помітив відомий експерт енергоринку Олександр Візір. За часів Порошенка-Кононенка він працював у Фонді Держмайна та Київській міськраді. У 2021 році з’явилась інформація, що президент Володимир Зеленський доручив управління державними обленерго «Енергоатому». На той момент Візір був помічником голови «Енергоатому» та радником міністра енергетики. Однак згодом Галущенко змінив усі процеси та звільнив восени 2022 вже непотрібного радника. Відтак Візір пішов на вільні хліба та з грудня 2022 працює в ГО «Асоціація енергоефективності та енергозбереження», а з квітня по грудень 2023 в «Черкасиобленерго». За його словами – займався нормативною закриттям провадження справи про банкрутство «Черкасиобленерго» (банкрутство закрили).

Олександр Візір вдарив на сполох щодо «тіньової приватизації» обленерго у грудні 2023 року, оприлюднивши у себе в фейсбуку інформацію про призначення в наглядові ради. Та отримав за це кримінальну справу. За що? Бо влаштувався на роботу, отримав зарплату та витратив її на свій розсуд (див. Скан.1).

Пряма мова викривача:

«Після публікації мною посту в ФБ мені одразу почали передавати «привіти» через знайомих в галузі. Перед Новим роком мене навіть набрав керівник АТ «УРМ» Артем Мартинюк та сказав, що його заставляють в Міненерго написати щодо мене заяву в прокуратуру і запропонував якось помиритися з міністром. Я сказав, що це в принципі не можливо, бо я з ним не сварився, а лише висвітлив об’єктивну реальність.

По факту цієї заяви 01.01.2024 було відкрите кримінальне провадження (поки що фактове), хоча на той момент, я вже звільнився з ПАТ «Черкасиобленерго».

Міненерго в перших числах 2024 року почало розганяти новину про той факт, що я ухилянт і що по факту цього проводяться перевірки та порушено кримінальну справу. Як можна побачити з тексту заяви про вчинення злочину вона не стосується «ухилянства», а стосується ніби моєї «неналежної роботи».

27.02.2024 мене вже викликали на допит в цій справі. Я не вірю в її перспективність, як мінімум тому, що всі необхідні робочі задачі я виконав, а отримані кошти перерахував на потреби ЗСУ і все це було зроблено до відповідної заяви АТ «УРМ». На мій погляд, основна задача цих «заходів» залякати мене. Через мою позицію щодо необхідності зміни менеджменту АТ «Харківобленерго» із-за жахливих результатів фінансової діяльності цього підприємства (зараз знаходиться під контролем Олега Татарова), слідчі ДБР 16.08.2022 року провели у мене в квартирі обшук (причому ухвала про обшук була видана Личаківським районним судом міста Львова, а живу і зареєстрований я у Вишгороді), вилучили комп’ютерну техніку, телефон, документи та грошові кошти. Після цього ДБР жодного разу мене не викликало і не проводило щодо мене жодних дій.

В 09.05.2023 року, я скасував арешт накладений на моє майно, але 15.06.2023 ДБР через Печерський районний суд міста Києва повторно наклало на моє майно, арешт.

06.03.2024 року, я повторно скасував арешт та звернувся в ДБР щодо повернення мого майна. В січні 2024 року, я також подав заяву до Європейського суду з прав людини стосовно порушення моїх прав щодо розпорядження належним мені майном».

Отже висновки наступні.

Група Германа Галущенка у співпраці з правоохоронною вертикаллю Олега Татарова проводить чергову операцію з перерозподілу енергетичного ринку. Торік вони вже намагались посунути державне «Укренерго» з потоків міжнародної фінансової допомоги. А зараз влаштували не дуже елегантну приватизацію державних «облів».

По реакції Володимира Зеленського ми зрозуміємо чи було це «партизанською вилазкою», яких в ОП не терплять ні під яким соусом, чи – узгодженою операцією.

Також ця історія вкотре доводить недієвість найкращих з кращих західних практик в наших широтах. Без дієвого і невідворотного покарання корумпантів усі ці перевірені роками західні рецепти тут легко трансформуються у схеми.

Важливо заначити, що 05.03.2024 президент підписав проект ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» № 5593-д, який розблокував отримання Україною 1,5 млрд Євро макрофіну від Світового банку. Нормами цього закону є як раз посилення корпоративного управління в держкомпаніях і розширення повноважень наглядових рад. Не дуже корелює з тим, що на практиці держава допускає наявність в держкомпаніях наглядових рад які не відповідають жодним «бест практіс» прозорості і відповідальності.

Юрій Ніколов, вперше опубліковано у “Дзеркалі тижня“

13 березня Володимир Котляр святкував свій день народження, поздоровлення йому були оприлюднені на сайті ФК «Хіт».

НАБУ і САП повідомили про підозру сімом особам, які заволоділи 117 млн грн АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції, повідомляє НАБУ.

За інформацією «Слова і діла», про підозру повідомили колишньому заступнику директора філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ Олексію Онисимюку та підприємцю Володимиру Котляру.

За даними слідства, у 2021 році керівник першої організованої групи, підприємець, розробив схему постачання продукції «Укрзалізниці» за завищеними цінами. Для цього він вступив у змову з членами іншої організованої групи, до складу якої зокрема входила посадова особа «Укрзалізниці». Діючи як своєрідний «бек-офіс» товариства, члени другої організованої групи неформально контролювали його діяльність та могли за певний відсоток від суми закупівель забезпечити перемогу підконтрольних підприємцю компаній у тендерах УЗ.

У результаті протягом 2021-2023 рр. у тендерах УЗ на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемогли підконтрольні підприємцю компанії. «Наші гроші» у цей період неодноразово писали про ознаки корупційних закупівель кабелів «Укрзалізницею», і там у заголовках було видно розмір завищення цін:

2021: «Укрзалізниця» у півтора рази підняла ціни кабелів і тросів за 247 млн

2022: Кабелі для «Укрзалізниці» подорожчали у 1,5 раза після вторгнення Росії

2023: «Укрзалізниця» купила кабелі у півтора-два раза дорожче від інших замовників – переплата 3,5 млн (додано)

Три компанії за сприяння посадовців «Укрзалізниці» узгоджували свої дії та у різний спосіб завищували очікувану вартість продукції. Відтак продукція закуповувалась за цінами вище ринкових. При цьому самі підприємства продукцію не виробляли, а закуповували через низку фірм-прокладок у виробників, зокрема контрольованих.

За даними слідства, підприємець Володимир Котляр є контролером трьох компаній: «Торговий дім «Український кабель», «ТД «Кабель Центр» і ТОВ «Еней». Він є президентом київського футбольного клубу «ХІТ», а його компанія «Еней» – спонсор клубу. Раніше Котляр через ТОВ «Еней» володів ТД «Український кабель», а директор ТД «Кабель Центр» Ігор Борсук раніше був капітаном ФК «ХІТ».

Нагадаємо, Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує колишнього заступника директора ЦЗВ УЗ Олексія Онисимюка в одержанні неправомірної вигоди у вигляді автомобіля. Раніше НАБУ і САП викрили організовану групу в УЗ.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Автор публікації – Юрій Ніколов, редактор “Наших грошей”

Найбільший провал в закупівлях «Державного оператора тилу» Міноборони стався на найбільшій потребі, яка проходить через відомство Арсена Жумаділова – це харчі для солдатів.

«ДОТу» не вдалось вмовити рітейл вийти на закупівлі розміром 45 мільярдів гривень на рік. А відтак старі постачальники взяли військових за горло і взагалі відмовились від участі в торгах, де їм висували жорсткі умови щодо поставок.

Станом на зараз ситуація така. Діючі контракти на харчування всіх(!) ЗСУ закінчуються 31 березня, тобто через два тижні. В цих умовах ДОТ почав укладати прямі договори (поза Прозорро) з учасниками того самого картелю постачальників, що і відмовились від відкритих торгів. В п’ятницю очікуємо від ДОТу доладну інформацію. Побачим на яких умовах, з ким і по яким цінам законтрактується «ДОТ». А також побачимо чи зможе ДОТ за політичної волі Міністерства оборони створити умови для появи  у подальшому на своїх торгах великого рітейлу, і чи допоможе це витіснити нинішніх монополістів.

Основні корупційні схеми на харчах Міноборони виглядають так.

Зменшення ваги порцій і підміна хороших продуктів поганими

Постачальники у змові з начпродами військових частин вносять у накладні дані, що солдатам привезли 1 тону картоплі, а насправді привозять лише півтони. Також замість продуктів хорошої якості привозять старі/гнилі. Ви можете бачити такі речі на овочевих лотках, коли в одному ящику лежить нормальний помідор по 50 гривень, і поруч у ящику вже порчені по 20. Нестачу продуктів вирішують тим, що солдатам просто зменшують порції.

Також є ще спосіб підміни дорогого дешевим. Це коли у документи вписують консервовану кашу «гречка з яловичиною» за 120 гривень, а по факту годують солдатів «кашою пшеничною з курячим м`ясом» по 80 грн. Начпроду відкатують за це 5 гривень з кожного кілограма підміненої їжі. Зрештою формують дуже пристойні потоки – мільйони з кожної окремої військової частини. І це в місяць, а не в рік.

Корупційний каталог

НАБУ вже  підтвердило  корупційність схеми закупівель харчів, що почала впроваджуватись у Міноборони з 2016 року. Суть у відсіюванні небажаних учасників ринку завдяки змові постачальників з начпродами, та постачанні дешевих товарів по високій ціні.

В каталог включили понад 400 найменувань продуктів, у тому числі осетер охолоджений і орегано, які звісно солдатам не везуть. З усього того переліку левову долю понад 80% фактичних поставок складають лише три десятки позицій. Однак у загальну вартість пропозиції учасники торгів мають включати ціни всіх 400 продуктів. І лише той учасник, який знає, що начпрод військової частини ніколи йому не замовить осетра і насіння льону, записує у своїй пропозиції занижені ціни цих сотень продуктів, і завищує ціну десятків ходових позицій. У свою чергу нормальний учасник вказує справжні ціни на все, і таким чином програє цінову конкуренцію. Бо у нього кошторис каталогу однозначно дорожчий саме через справжню ціну осетрів і всяких орегано з льоном.

Корупційні зв’язки начпродів з постачальниками

Легкість таких змов досягається тим, що годувальники ЗСУ мають налагоджені зв’язки з середнім менеджментом Міноборони. Наприклад, у фірмі «Актив компані» з групи власниці хорватських готелів Тетяни Глиняної працювали колишні керівники регіональних військторгів. Тобто ці люди прекрасно орієнтувались у зв’язках з майорами-полковниками, що і складають основу корумпованого діп-стейту Міноборони. Змінюються президенти, прем’єри, міністри – а вони лишаються. Лише іноді переділюють ринок між різними харчовими угрупуваннями. При Єжелі-Януковичу ринок ділили на чотирьох, при Порошенку-Бірюкову спочатку звузили до трьох, потім залишили один «Військссервіс-волонтер». Потім при Зеленському дозволили «білоцерківцям» Глиняної повернутись на більшу частину підрядів. Також частку ринку повернули «дніпропетровці». Та з’явились навіть всякі зальотні типу львів’ян Гринкевичів, які «магічним» чином отримали мільярди на бронежилети і харчі для військових і засвітились на зйомках «Кварталу-95».

В результаті коли держава під час вторгнення дозволила військовим заховати свої закупівлі вийшло так, що градус жадібності у цих людей рвонув вище даху. І так в контракті однієї з фірм з групи Глиняної з’явились яйця по 17 гривень, у самої Глиняної з’явились готелі в Хорватії, а ДБР запідозрило, що керівник начпродів з Сил логістики ЗСУ гріб відкати так, що його родина спустошувала банкомати в Хмельницькому на мільйони гривень.

Ці схеми почали ламати у 2023 році

Після розслідування «Дзеркала тижня» про яйця Резнікова військові закупівлі повернули в «Прозорро» і ціни відразу впали. Але не до ринкового рівня. Якщо в магазині в прифронтовій області яйця коштують 6 гривень, то у підрядах Міноборони 6,60 грн. Разом з недовозом товару та підміною хорошого на погане це дає 30-40% рентабельності. А оскільки йдеться про підряди вагою до 50 млрд грн на рік – маємо близько 20 млрд грн маржі, з якої можна і відкатувать по пятьорці всім начпродам, і кураторам правоохоронців носить скільки треба, аби не заважали.

Нове керівництво Міноборони пішло далі. Був запущений «Державний оператор тилу» під керівництвом Арсена Жумаділова, відомого реформатора медичних закупівель. Його план був такий. Поступово перейти на окремі закупівлі послуг логістики і продуктів по окремим товарним групам. Це логічно. Але для цього фактично треба відмовитись від каталогу взагалі, що лякає фактично всіх в МО.

Тому під час війни простіше перейти до співпраці з великим рітейлом, який вміє і постачати, і продавати харчі. Він може дати набагато цікавіші оптові ціни, ніж нинішні харчовики, що дають ціни «роздріб+». Мережі типу «АТБ», «Варус», «Фора» щоденно саме те і роблять, що розвозять харчі по своїм магазинам у прифронтові регіони.

Для цього потрібна ключова інформація від начпродівської вертикалі з ЗСУ – скільки тон якої їжі треба бути везти у ту чи іншу область. Але вони її не дали. Звучали найдивніші відмазки – від того, що систему документообороту хакнули рашисти до «просто в нас нема зведеного, а є купа окремих папірців». Так було при Резнікову-Залужному, так продовжувалось і при Умєрову-Сирському.

Цілком логічно, що Жумаділов ініціював перехід на нову схему збору цієї інформації. Якщо раніше начпроди напряму подавали заявки постачальникам харчів, то тепер «Держоператор тилу» почав вимагати, аби начпроди подавали заявки йому. А вже “ДОТ” передавав би заявки постачальникам і володів би ситуацією “що, скільки, куди”. Таким чином всього за місяць-другий «ДОТ» міг би отримати базу даних про обсяги поставок в регіональному розрізі  для нормальних рітейлерів.

Реакція реакціонерів

І тут почалось те, що вже бачила вся Україна. Спочатку старі постачальники оскаржили в судах вимоги щодо якості постачальників. Їм не сподобалось, що «ДОТ» вимагав аби у постачальників були склади з потруєними крисами і робочими морозильниками для скоропорту. А потім знову таки через суди хотіли оскаржити високі штрафи за зриви поставок. А коли це не вдалось, то просто пішли з торгів , і тендери на харчування військових з 1 квітня довелось скасовувати взагалі за три тижні до цього строку.

Таким чином харчова мафія вбила одразу купу зайців. Міноборони (читай ДОТ) просто змушене піти на перемовини з терористами, і укласти з ними прямі договори в обхід тендерних процедур через нагальну потребу. Звісно, що це збереже старі правила поставок ще на квартал. І подивимось ще як «ДОТ» вдасться збирати замовлення військових.

Рішення

Для вирішення проблеми начпродівської мафії потрібно політичне рішення високого рангу – це парафія ЗСУ. начпроди зобов’язані будуть виконати конкретні накази Умєрова-Сирського, в тому числі і скоротити сумнозвісний каталог продуктів.

Для  швидких і якісних переговорів з крупним рітейлом (а це фірми, чий дохід у 2023 році був у топ-10 в Україні), можливо, знадобиться рівень гарантій навіть вищий від Міноборони. Бо потрібно, щоб правоохоронці не вздумали лякати рітейлерів і міноборонівців криміналом за відступ від харчової мафії. А це однозначно номенклатура Єрмака-Татарова.

Інакше ми так і залишимо корумпантів на одному з найбільших грошових потоків України. І вони обов’язково підвищать ціну яєць як тільки дискредитують закупівельників Міноборони та ДОТ до рівня «та ну їх в баню, не жили хорошо – не будемо і починать». Люди стомлюються і від війни, і від корупції. Люди хочуть платтяшко і на ручки. Тому саме зараз той єдиний шанс добитись реальних змін.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Академія заточила торги під такі пароконвектомати Rational iCP10-1/1E

Національний університет «Одеська юридична академія» 8 березня відмінив тендер по кухонному обладнанню очікуваною вартістю 4,74 млн грн. Перед тим він за рішеннями АМКУ прибрав дискримінаційні вимоги. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Нагадаємо, академія планувала купити чотири пароконвектомати і дві індукційні плити за 4,74 млн грн. За даними джерела «Наших грошей», їхня ринкова вартість з усіма опціями могла скласти на мільйон гривень менше – 3,81 млн грн (детально про це читайте тут).

ТОВ «Торговий дім «С-Проф» поскаржилось в АМКУ на вимогу академії, що учасник повинен мати сервісний центр саме в Одесі. Фірма заявила, що офіси, сервісні центри і склади у Львові та Києві, її працівники можуть приїхати в Одесу, а товар може бути доставлений для ремонту в Львів чи Київ. Комісія вирішила, що замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення вимоги щодо розташування сервісного центру саме в Одесі. Вона є дискримінаційною, тому її наказали змінити.

Крім того, ТОВ «Житомирська торгова компанія» поскаржилось в АМКУ, що технічним вимогам замовника в сукупності відповідає тільки одна торгова марка. Замовник заявив, що йому потрібен товар саме з такими характеристиками, а змінені показники «не зможуть забезпечити відповідну якість». Він надав на розгляд комісії таблицю з обґрунтуванням критичної важливості саме заявлених характеристик, в якій зазначено найменування:

1. пароконвектомат Rational iCP10-1/1E (400×600, CD1ERRA.0004238);
2. пароконвектомат Rational iCP10-1/1E (CD1ERRA.0001247);
3. пароконвектомат Rational iCP6-1/1E (CB1ERRA.0001246);
4. плита індукційна Angelo Po 0S0VT1I;
5. плита індукційна Angelo Po 1S0VT1I.

Комісія вирішила, що замовник не довів існування щонайменше двох виробників, продукція яких відповідає його технічним вимогам. Він не довів необхідність встановлення саме таких вимог і не спростував інформацію скаржника, а отже, має змінити дискримінаційні вимоги.

Замовник 5 березня прибрав вимогу, що сервісний центр повинен бути саме в Одесі. Також він змінив технічні вимоги. А вже 8 березня відмінив закупівлю «у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів». Період оскарження триватиме до 19 березня.

Ректором є Сергій Ківалов, уповноваженою особою із закупівель – Сергій Пшеничний.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Управління ЖКГ, благоустрою та екології Тернопільської міської ради показало кошторис реконструкції інженерних мереж вулиці Грушевського вартістю 87,76 млн грн. Це зробили у відповідь на запит «Центру протидії корупції». Найбільше коштів іде на дорожні матеріали.

ТОВ «Країна Будсервіс» 17 липня 2023 року отримало підряд на реконструкцію інженерних мереж вулиці Грушевського за 87,76 млн грн. Вона має довжину 450 м. До кінця 2025 року виконають підготовчі роботи із перенесення тролейбусної лінії, реконструкцію інженерних мереж, організацію дорожнього руху і благоустрій. Фірмі вже перерахували 32,90 млн грн.

Локальні кошториси і підсумкову відомість ресурсів не опублікували, що не дало змоги порівняти ціни будматеріалів із ринковими. Нині ж замовник надав підсумкову відомість ресурсів до договірної ціни. Як виявилось, найбільші суми у ній припадають на дорожні матеріали, хоча в заголовку торгів наголошувалось на реконструкції інженерних мереж.

У відомості найбільша сума 11,94 млн грн іде на крупнозернистий і дрібнозернистий щільні асфальтобетони типу Б марки 2 по однаковій ціні 7 140 грн/куб. м (тут і далі вказано ціни з ПДВ). На інших тендерах в області у той час таких асфальтобетонів відшукати не вдалось, і в моніторингу «НІРІ» немає асфальтобетонів марки 2. Дрібнозернистий асфальтобетон марки 1 у липні 2023 року на Тернопільщині фіксувався по 5 400 грн/куб. м, що на чверть дешевше.

Ще 4,97 млн грн іде на фігурну бетонну тротуарну плитку. «Колор-мікс» товщиною 100 мм коштує 810 грн/кв. м, «Колор-мікс» товщиною 60 мм – 608 грн/кв. м, а плитка товщиною 80 мм коштувала 432 грн/кв. м. Ціни відповідають прайсу місцевого виробника «Брук-Тон».

Ціна природного рядового піску на суму 3,68 млн грн теж знаходиться на рівні ринку – 380 грн/куб. м. Як і ціна бетону марки М200 на суму 473 тис грн, яка становить 2 630 грн/куб. м.

Щебенево-піщана суміш С7 фракцією 0-40 мм на 2,90 млн грн врахована по 1 332 грн/куб. м, що трохи дешевше від ціни в моніторингу – 1 400 грн/куб. м. У комунальників Борщева її ціна була вища – 1 416 грн/куб. м, як і в нинішнього замовника на поточному ремонті іншої вулиці – 1 560 грн/куб. м. Лише у Байковецької сільради було дешевше – 600-936 грн/куб. м.

Також 2,60 млн грн припадає на гранітну бруківку товщиною 10 см по 21 846 грн/куб. м. Її характеристики, зокрема спосіб обробки, невідомі, що не дозволяє порівняти ціну з ринком.

Колоту гранітну бруківку Габро нині продають по 590 грн/кв. м. Її квадрат важить 250 кг, тобто ціна складає 2,36 грн/кг. Кубометр важить 2 970 кг, тобто ціна складає 7 009 грн/куб. м. Однак вона буває покращеною: пиляною з боків або галтованою. І галтовану бруківку Габро розміром 30х10х10 см вже продають по 70 грн/шт. Квадрат містить 30 штук і важить 252 кг, тому обійдеться у 2 100 грн. Отже, ціна складає 8,33 грн/кг, тобто 24 750 грн/куб. м.

Пристовбурові решітки 1,9х1,9 м на 2,93 млн грн врахували по 55 328 грн/шт. На ринку такі великі не знайшлись, а чавунні меншого розміру 1 285х1 285 мм коштують 19 900 грн/шт.

Договірна ціна є динамічною. Це означає, що замовник може платити по інших цінах.

Середньомісячна зарплата робітника при розряді робіт 3,8 невідома, адже пояснювальна записка не оприлюднена. У договірній ціні на зарплати припадає 4,09 млн грн, або 5%.

Фірма отримала підряд без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі треба було надати довільні довідки про матеріально-технічну базу та працівників, а також аналогічний договір із відгуком, виданим не раніше, ніж за півроку до оголошення тендеру. Загальна кількість власних працівників в учасника мала бути не менше 15 осіб.

Держаудитслужба перевірила цей тендер і вирішила, що порушень закону не виявлено.

Управління ЖКГ, благоустрою та екології Тернопільської міської ради з 2017 року очолює Олег Соколовський. Уповноваженою особою із закупівель є Віктор Протасевич.

«Країна Будсервіс» зареєстрована у 2018 році у Маріуполі. У грудні 2020 року компанія перереєструвалася у Тернопіль, а її директором і засновником став тоді 21-річний місцевий житель Володимир Кіцану. Після цього компанія почала успішно працювати з бюджетними замовниками. Першим замовником «Країни Будсервіс» стало нинішнє Управління ЖКГ, благоустрою та екології Тернопільської міськради, яке і досі залишається її основним замовником. За три роки діяльності компанія отримала підрядів на суму 555,86 млн грн.

Володимир Кіцану також співволодіє ТОВ «Будівельна компанія Тернобудсервіс», ТОВ «Благоустрій Тернополя» і ТОВ «Будінвест Тернополя». Свого часу він встиг побувати членом правління обласної організації уже забороненої партії «Блок Володимира Сальдо».

«Будінвест Тернополя» пов’язана зі ще одним фаворитом Управління ЖКГ – ТОВ «ТОМ-Інвестбуд», яке належить відомим у місті бізнесменам Віталію і Василю Мазурикам. Їх родині, а саме Марії, Галині та Христині Мазурик належить місцевий виробник плитки «Брук-Тон». Місцеві медіа пов’язують Мазуриків із мером Тернополя Сергієм Надалом.

Попри мільйонні підряди від мерії для власного підприємства, Віталій Мазурик, згідно з довідкою про працівників, офіційно працює головним інженером «Країни Будсервіс». Можливо, це пов’язано з тим, що в 2021 році «ТОМ-Інвестбуд» потрапила в «чорний список» АМКУ і протягом трьох років не могла брати участь у відкритих торгах.

Батько Андрій Кіцану очолює ТОВ «Корпорація Ватра», пов’язане з заводом «Ватра».

Анна Сорока, «Наші гроші»

З 9 по 16 березня в системі «Прозорро» оприлюднено 64 тис повідомлень про закупівлі на 19,21 млрд грн. З них 6,33 млрд грн пішло на фортифікаційні та захисні споруди.

Цього тижня сумарно найбільші підряди знову пройшли у військовій сфері.

6,33 млрд коштували тижневі підряди на будівництво фортифікаційних споруд. Основну масу замовлень зробили обладміністрації. Але вперше за час вторгнення почали робити замовлення на будівництво оборонних споруд в структурі Міністерства оборони – Північне (0,67 млрд грн) і Східне (0,42 млрд грн) управління замовника робіт.

В «Прозорро» з міркувань безпеки не оприлюднюються жодні дані по оборонним спорудам. Але це унеможливлює порівняння кошторисної вартості будівельних матеріалів та типових споруд з ринковими цінами.

Валентин Резніченко і Кирил Тимошенко

Фортифікаційні замовлення в структурі Міноборони почались з кінця лютого, коли міністр оборони Рустем Умєров взяв своїм радником колишнього замголови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Джерела «Наших грошей» повідомляють, що Тимошенка взяли на роботу для налагодження комунікаційної складової Міноборони, яка на думку Володимира Зеленського була у поганому стані.  Також він буде координувати будівництво фортифікацій. Наразі немає жодних даних, що разом з Тимошенком повернувся і консультант «Великого будівництва» Юрій Голик.

До вторгнення Тимошенко в ОП відповідав за «Велике будівництво». На початку 2023 року Володимир Зеленський звільнив його після скандалу щодо їзди на позашляховику Chevrolet Tahoe, який союзники подарували Україні на гуманітарні цілі. Разом з Тимошенком було звільнено близького йому губернатора Дніпропетровщини Валентина Резніченка, який під час війни злив на фірму своєї подруги 1,5 млрд грн на асфальтування доріг. Також на Дніпропетровщині було виявлено зловживання з гуманітарною допомогою, якою від Офісу президента опікувався Тимошенко. Однак всі кримінальні справи всіх правоохоронних органів по Тимошенку, Голику, Резніченку не отримали жодного розвитку.

Також звертають на себе увагу перші фортифікаційні підряди Вінницької обладміністрації на півмільярда гривень. Вона замовила невибухові загородження автомобільних пунктів пропуску з Молдовою «Грабарівка» (143 млн грн), «Велика Кісниця» (131 млн грн) і «Студена» (121 млн грн).

Загалом з початку 2023 року у «Прозорро» оприлюднено повідомлення про підряди на будівництво фортифікаційних споруд на 17,60 млрд грн. Активні замовлення почались лише на початку лютого 2024 року, коли стало зрозуміло, що ЗСУ будуть змушені віддати ворогу Авдіївку. Якщо до цього фортифікаційних замовлень за рік було зроблено на 0,64 млрд грн. То за півтора місяці після того замовлено ще на 17 млрд грн.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Минулого тижня держпідприємство «Державний оператор тилу» Міноборони уклало угоди на постачання продуктів для ЗСУ у другому кварталі 2024 року на загальну суму 8,87 млрд грн. Про це повідомляється в системі «Прозорро».

Угоди укладені без використання електронної системи. Раніше діючі постачальники харчів через суди блокували відкриті торги, відтак «ДОТ» був змушений укласти прямі угоди з компаніями:

Аналіз зв’язків постачальників “ДОТу” від Арсена Жумаділова

ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» (угоди на 3,13 млрд грн, постачатиме в Харківську, Донецьку, Сумську, Луганську, Полтавську, Черкаську, Кіровоградську, Вінницьку, Київську, Запорізьку, Дніпропетровську, Херсонську області),

ТОВ «Буський консервний завод» (1,49 млрд грн, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Кіровоградська, Волинська, Рівненська, Житомирська області),

ТОВ «Твій Хліб» (1,35 млрд грн, Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька),

ТОВ «Фуд Гранд» (1,60 млрд грн, Харківська, Донецька, Сумська, Луганська, Полтавська області),

ТОВ «Юг Прод Торг» (1,31 млрд грн, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Кіровоградська області).

За словами керівника «ДОТ» Арсена Жумаділова, ці фірми «мають реальні виробничі потужності» і вони «готові працювати за новими правилами, що в тому числі включають контроль цін та централізоване управління заявками». (Від «Наших грошей» – у перспективі це дасть «ДОТу» необхідні дані для того, щоб точніше розуміти потребу у харчах для кожного сектору і таким чином великі рітейлерські компанії могли взяти участь у торгах на харчування ЗСУ).

Ці компанії і раніше були постачальниками харчів для військових. Однак не напряму, а саме через посередницькі фірми, що контролювали ринок і саботували останні торги Міноборони.

«Згадані компанії насправді давно на ринку та чудово розуміють, як працювала система, в якій вони відігравали роль субпідрядників, так би мовити, для тих, хто десятиліттями міцно контролював недопущення до контрактів Міноборони нових гравців», – повідомив Жумаділов.

У всьому іншому не відбулось радикальних змін у порівнянні з контрактами Міноборони на перший квартал 2024 року вартістю 8,87 млрд грн, які були укладені з посередницькими фірмами цієї зими. Середня вартість продуктового каталогу практично не змінилась – було 111,31 грн, стало 111,49 грн. Вартість окремих продуктів змінилась в різні сторони – одні подорожчали, інші подешевшали. «Наші гроші» відібрали у таблицю зміну середніх цін по всім контрактам на популярні продукти, що постачаються в ЗСУ на відміну від осетра охолодженого чи качиної тушки (відмітимо, що двократне подорожчання картоплі відповідає тому, що відбувається на ринку цієї зими).

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради Дніпропетровської області 28 лютого за результатами тендеру замовило ТОВ «Био-Технологии» магнітно-резонансний томограф за 77,00 млн грн, або $2,00 млн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 30 червня поставлять, налагодять і введуть в експлуатацію систему магнітно-резонансної томографії Ingenia Ambition S (782108) напруженістю магнітного поля 1,5 Тесла виробництва «Philips Medical Systems Nederland B.V.» (Нідерланди). Вона матиме чотири радіочастотні котушки: багатоканальну котушку для дослідження грудної клітини, черевної порожнини, малого тазу, серця і периферичних судин, гнучку котушку середнього розміру загального застосування, а також дві педіатричні котушки – для дітей вагою до 10 кг і вагою до 15 кг.

Крім томографа, комплект включає кабіну екранування, шафу для котушок та аксесуарів, розподільчий силовий щит, джерело безперебійного живлення, ручний сканер металу, систему відеоспостереження за пацієнтом, DICOM-сумісний медичний термографічний принтер з технологією «сухого» друку для плівок, спеціальну систему технологічного охолодження томографа і систему кондиціювання/вентиляції приміщення томографа.

У «Прозорро» вдалось знайти ще три закупівлі таких систем, але всі в інших комплектаціях.

Так, у жовтні 2023 року «Криворізький онкологічний диспансер» Дніпропетровської облради замовив фірмі «Био-Технологии» систему Ingenia Ambition S (782108) за 72,00 млн грн, або $1,97 млн. Вона мала дві багатоканальні котушки та дві гнучкі котушки, тоді як педіатричні не вимагались. Ще там не було комплекту засобів позиціонування для дітей та акустичного ковпака для немовлят. Також були відмінності в переліку програмного забезпечення тощо.

У квітні 2023 року «Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади» замовило ТОВ «АФС Медицинтехнік» таку систему за 61,78 млн грн, або $1,69 млн. А в жовтні 2022 року ця фірма продала таку систему «Новояворівській лікарні імені Юрія Липи» за 59,88 млн грн, або $1,64 млн. В обох випадках передбачались дві багатоканальні котушки та дві гнучкі котушки, а педіатричні не вимагались, як і засоби позиціонування для дітей та акустичний ковпак для немовлят. Тут теж були відмінності в переліку програмного забезпечення тощо.

У запитаннях до нинішнього тендеру анонімна фірма заявила, що медико-технічні вимоги відповідають МРТ одного виробника – «Philips». Однак вона не вказала, які саме параметри вважає дискримінаційними. Вона спитала, чому очікувана ціна складає 78,00 млн грн, якщо ДП «Медичні закупівлі України» купувало аналогічний товар дешевше. У якості прикладу вона навела два тендери, де «АФС Медицинтехнік» пропонувала «Медзакупівлям» системи Philips MR 5300 (782110) по 34,75 млн грн і 35,10 млн грн (від «НГ»: без ПДВ). Замовник відповів, що «Медзакупівлі» закуповували інший апарат з іншим комплектом поставки та пакетами програм дослідження. Фірма перепитала, чому вимогам відповідає лише «Philips». За її словами, нинішнє технічне завдання відрізняється від техзавдання «Медзакупівель» лише двома педіатричними котушками замість котушки для грудей, яка значно дорожча. Замовник сказав, що вимоги визначалися на основі рекомендацій лікарів-рентгенологів.

Єдиним конкурентом із такою самою системою було київське ТОВ «Укрмедін» Наталії Майданенко, яким керує Владислав Лебедєв. При цьому тендерна документація вимагала, щоб учасник підтвердив можливість поставки запропонованого товару оригіналом листа від виробника, представника, представництва, дилера або дистриб’ютора. Суперник пообіцяв надати його у разі перемоги. Мовляв, через форс-мажорні обставини, пов’язані із воєнним станом, ускладнено обмін документами з представниками виробника, тому немає технічної можливість надати авторизаційний лист на момент подання пропозиції. Однак, радше за все, якби суперник виграв аукціон, його б відхилили за відсутність цього авторизаційного листа.

Натомість переможець завантажив авторизаційний лист від авторизованого дистриб’ютора виробника «Philips» – вищезгаданої київської фірми «АФС Медицинтехнік», яка належить компанії «АФС Медицинтехнік ГмбХ» (Німеччина). За даними системи «YouControl», зараз кінцевим бенефіціаром «АФС Медицинтехнік» через німецьку компанію вказаний тільки німець Свен Краутер, але раніше разом із ним був вказаний росіянин Олександр Халімон.

Дніпровською «Био-Технологии» володіє місцевий житель Сергій Тесля, а керує Євгеній Надтока. До 2019 року її співзасновницею також була Ольга Сиротюк із міста Жовті Води.

Сергій Тесля з Олександром Собком і Тарасом Лютим володіє ТОВ «Компанія «Алор», яке продавало хімію КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міськради (див. новину «Водоканал Філатова може переплатити до половини із 30 мільйонів на австрійську хімію»).

Восени 2018 року «Алор» разом із «Біо-Технологіями» та іншими фірмами згадувались у кримінальному провадженні. Поліція підозрювала, що Департамент охорони здоров’я Дніпровської міськради за змовою з керівниками ЦПСМД у Дніпрі та різними фірмами закуповують ліки і товари медичного призначення за завищеною ціною від ринкової на 30-40%. Але з літа 2019 року нових ухвал по тій справі в судовому реєстрі не з’являлось.

Анна Сорока, «Наші гроші»